Психологія навчального спілкування : Психология учебного общения



  • title:
  • Психологія навчального спілкування
  • Альтернативное название:
  • Психология учебного общения
  • The number of pages:
  • 377
  • university:
  • Інститут психології ім г.С. Костюка АПН України
  • The year of defence:
  • 2005
  • brief description:
  • Інститут психології ім г.С. Костюка АПН України

    На правах рукопису






    Щербан Тетяна Дмитрівна



    УДК. 159. 9.: 316. 77: 37.03


    Психологія навчального спілкування


    19.00.07 педагогічна та вікова психологія



    дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора психологічних наук














    Науковий консультант
    дійсний член АПН України,
    доктор психол. наук, професор
    С.Д. Максименко











    Київ 2005



    Зміст





    Вступ






    5




    1. Розділ перший
    Методологічні засади теорії навчального спілкування










    1.1.


    Витоки способів навчального спілкування





    15




    1.2.


    Інформаційна концепція спілкування





    20




    1.3.


    Тезаурусно-цільова концепція спілкування





    30




    1.4.


    Кібернетична концепція спілкування





    33




    1.5.


    Асимілятивно-контрасна концепція спілкування





    42




    1.6.


    Особистісний смисл продукт спілкування





    46




    1.7.


    Функціональна структура спілкування





    52




    1.8.


    Критерії продуктивності спілкування





    54




    1.9.


    Психологічна концепція спілкування





    63




    1.10.


    Навчальне спілкування і засоби масової комунікації





    83




    1.11. Висновки до першого розділу






    86




    2. Розділ другий
    компетентність у Навчальному спілкуванні —
    якісна характеристика ВЧИТЕЛЯ










    2.1.


    Психологічні особливості навчальної діяльності





    89







    2.1.1.


    Суб’єктпредметсуб’єктні взаємини у навчанні





    93







    2.1.2.


    Навчальна задача джерело спілкування





    99







    2.1.3.


    Мислиннєва активність учителя у спілкуванні з учнями





    101







    2.1.4.


    Рівні активності спілкування





    110




    2.2.


    Складові процесу спілкування у навчанні





    112







    2.2.1.


    Навчальне спілкування як інтегральне утворення





    112







    2.2.2.


    Функції спілкування в діяльності вчителя





    113







    2.2.3.


    Види управління навчанням





    118







    2.2.4.


    Комплекс здатностей, що складає компетентність вчителя у навчальному спілкуванні





    119







    2.2.5.


    Стилі спілкування в системі суб’єкт предмет суб’єкт





    123




    2.3.


    Підготовленість учителів до навчального спілкування





    128




    2.4.


    Динаміка задоволеності вчителів своєю професією





    134




    2.5.


    Розвиток перцептивних здатностей учителя





    135







    2.5.1.


    Уявлення вчителя про емпатійне ставлення до учня





    136







    2.5.2.


    Психологічний самозахист вчителів





    141







    2.5.3.


    Розвиток узагальнених умінь спілкування у вчителів





    147




    2.6.


    Методологічні засади розвитку здатностей учителя у навчальному спілкуванні





    153







    2.6.1.


    Принципи побудови матриць ділових ігор





    153







    2.6.2.


    Регулятори міжгрупової взаємодії у тренінгові





    158







    2.6.3.


    Система матриць ділових ігор розвитку здібностей спілкування





    160




    2.7. Висновки до другого розділу






    162




    3. Розділ третій
    Суггестія і майєвтика механізми навчального спілкування










    3.1.


    Механізми сугестії і майєвтики як проблеми навчального спілкування





    165




    3.2.


    Сугестія і процес породження системи образів





    174







    3.2.1.


    Сугестивність навчальних задач у засвоюванні художніх образів





    174







    3.2.2.


    Будова і функції сугестії





    175







    3.2.3.


    Сугестивність художнього образу





    180







    3.2.4.


    Сугестивність поетичного образу





    184







    3.2.5.


    Сугестивність образу спонука рефлексії





    190







    3.2.6.


    Психологічні особливості сприймання поезії учнями





    194







    3.2.7.


    Сугестивність пейзажної лірики





    194







    3.2.8.


    Сугестивність філософської лірики





    197







    3.2.9.


    Особливості сугестивності людини





    211







    3.2.10.


    Моделювання сугестивних впливів на учня





    213







    3.2.11.


    Сугестивна сила метафори





    222







    3.2.12.


    Сугестія як джерело активності сприймання





    225




    3.3.


    Майєвтика прийом, що сприяє народженню думки





    228







    3.3.1.


    Витоки ідей майєвтики як навчального спілкування





    228







    3.3.2.


    Спогади душі” перетворення образу на зміст думки





    234







    3.3.3.


    Іронія стимул усвідомлення невідомого





    238







    3.3.4.


    Мистецтво міркування, діалектика, еристика





    242







    3.3.5.


    Текст посередник у спілкуванні





    247







    3.3.6.


    Двоголосість слова умова діалогу





    259







    3.3.7.


    Діалог модель творчого процесу





    263







    3.3.8.


    Читач співавтор тексту





    272







    3.3.9.


    Психологічні прийоми майєвтики





    274




    3.4. Висновки до третього розділу






    276




    4. Розділ четвертий
    Удосконалення і розвиток педагогічних здібностей вчителя










    4.1.


    Структура підготовки фахівця





    280







    4.1.1.


    Психологічно-педагогічна структура підготовки фахівця





    280







    4.1.2.


    Особливості професійного становлення вчителя





    283







    4.1.3.


    Педагогічне завдання





    286







    4.1.4.


    Рефлексивне навчання





    291







    4.1.5.


    Підготовленість вчителів до розв’язування педагогічних завдань





    292







    4.1.6.


    Чинники, що викликають напруженість дискомфорту у вчителя





    296







    4.1.8.


    Мистецтво навчального спілкування





    299




    4.2.


    Навчання і психічний розвиток учня





    322







    4.2.1.


    Механізми психічного розвитку людини





    322







    4.2.2.


    Стадіальна концепція психічного розвитку дитини





    332







    4.2.3.


    Сенситивні періоди і саморозвиток людини





    343




    4.3.


    Формування уміння розв’язувати навчальні задачі





    350







    4.3.1.


    Рефлексивні помилки під час розв’язування навчальних задач вчителем





    351







    4.3.2.


    Алгоритм розв’язання навчальної задачі вчителем





    355







    4.3.3.


    Етапи розв’язання навчальної задачі вчителем





    356







    4.3.4.


    Умови формування у вчителів уміння розв’язувати задачі





    358







    4.3.2.


    Ділові ігри, як засіб розвитку здатності розв’язування задачі





    363







    4.3.3.


    Діагностика рівня знань розв’язування психодидактичної задачі





    371




    4.4. Висновки до четвертого розділу






    374




    Висновки






    379




    Список використаних джерел






    382




    Додатки





    407






    ВсТуп

    Актуальність проблеми дослідження. Оптимізація навчального спілкування, з метою стимулювання актуальних і потенційних можливостей особистості як суб’єкта власної життєтворчості належить до пріоритетних напрямів сучасного етапу розвитку педагогічної психології.
    Як сутнісний спосіб буття і умова трансценденції особистості навчальне спілкування постає двобічним процесом, у якому з одного боку здійснюється трансляція учневі культурно-історичного досвіду людства, а з іншого - його здатність до самостійного збагачення власного інтелектуального і особистісного досвіду.
    При визначенні змістових характеристик діяльності традиційно покладається така її ключова ознака як відношення суб’єкта і об’єкта. Проте діяльність, як засвідчують результати досліджень останнього часу, включає і ставлення людини до інших людей, однак конкретні функції і сутність останнього залишаються не розкритими (у кращому випадку лише припускається, що ставлення імпліцитно притаманне діяльності). До того ж психологічний аналіз і поняттєвий апарат, як правило, розроблялися щодо одного з аспектів відношень «суб’єкт - об’єктного» чи «суб’єкт - суб’єктного». Натомість питання про співвідношення різних видів, форм і рівнів діяльності у психології, зокрема педагогічній, розроблено недостатньо.
    У зв’язку з цим постає необхідність доповнення категорії спілкування такою її стрижневою характеристикою, як відношення «суб’єкт - суб’єкт(и)», адже для педагогічної психології особливу вагомість відіграють ситуації, коли суб’єкти спілкування мають різний обсяг знань, умінь та навичок, зокрема, у системі «вчитель - учень». Таким чином, вказаний контекст утворює новий предмет дослідження педагогічної психології, а саме - навчальне спілкування.
    Констатується, що навчальне спілкування є багатомірним поліфункціональним процесом, що вимагає системного аналізу. Наявні в літературі визначення форм навчального спілкування - пряме, побічне, безпосереднє, опосередковане, ділове, особисте, міжособистісне, резонансне, рапортне тощо - аналізуються, як правило, за трьома рівнями. Зокрема, на макрорівні спілкування людини з іншими людьми розглядається як сторона способу життя в часових інтервалах, порівнюваних з його тривалістю. На мезорівні вивчаються окремі акти спілкування, точніше контакти (спільна навчальна діяльність, бесіда, гра тощо), періоди спілкування. На мікрорівні (мінімальна одиниця спілкування, яка містить у собі не лише дію одного суб’єкта, а й спільну дію або протидію партнера) предметом дослідження постають: повідомлення - ставлення до нього; питання - відповідь; спонука до дії - виконання дії.
    Навчальне спілкування як різновид спілкування, у якому реалізуються здатності вчителя і учня до взаємин, і має на меті актуалізацію відношень, а саме: перетворення потенційного в учневі та вчителеві на актуальні - творчі здібності учня та майстерність вчителя як транслятора культури. Навчальне спілкування є продуктом розвитку міжособових зв’язків у системі суб’єкт - предмет - суб’єкт, відношень у груповій динаміці, співробітництва людей у великих групах. Вчитель, як суб’єкт навчальної діяльності, сприяє продуктивному засвоєнню змісту предмета навчання, його розумінню, відображенню і відтворенню учнем, як суб’єктом учбової діяльності. Спілкування розглядається як процес обміну образами, ідеями, переживаннями, у якому використовуються різні засоби впливу (мовні і немовні) тощо. Динаміка спілкування виявляється у періодах, які бувають або завершеними, або незаверше­ними (якщо тема не вичерпана і зберігається потреба в подальшому спі­лкуванні). Остання ситуація є поширеною для навчального спілкування.
    Спілкування виступає як відкрита і рухлива система розподілу (і перерозподі­лу) функцій його учасників, зміни ролей під час розв’язування задачі, взаємного сприяння (або протидії), взаємної корекції, контролю, компенсації. Невід’ємними складовими спілкування є емпатія і рефлексія.
    Проблема спілкування досліджувалася прихильниками семіотичного напрямку в соціолінгвіс­тичному і герменевтичному аспектах. Своєрідне бачення спілкування окреслив знаковий” (семіотичний”) підхід, який віднайшов своє чільне місце у працях А. А. Брудного, А.А. Звегінцева, Ю. М. Лотмана, Р. Шералієва, Є.Д. Шукурова та ін. В актах спілкування, згідно з уявленнями семіотики, здійснюється пре­зентація внутрішнього світу” суб’єкта іншому суб’єкту, а спілкування почало розумітися, як акт взаємодії суб’єктів, як сполучення дій учасників, об’єднання їх у таке ціле, якому властиві якос­ті, що не мають місця у інших формах інтеграції.
    Центральною ланкою спілкування є діалог, у якому поєднуються дві позиції розуміння, дві точки зору, два в принципі рівноправних голоси; в двоголосому слові, в репліці діалогу інша думка так або інакше враховується, на неї реагують або передбачають, вона переосмислюється або переоцінюється тощо.
    Водночас невірним є тлумачення спілкування як процесу, в якому нібито відбувається осереднення (уніфікація) особистостей. Очевидно, що динаміка психічних процесів і станів людини під час спілкування залежить від умов, засобів і форм взаємин з іншими людьми. Крім того, спілкування відкриває можливість вияву емоцій і психічних станів, постає сприятливою умовою розвитку особистості, її свідомості й самосвідомості.
    Процес управління психічним розвитком учня в навчальному спілкуванні є особливою формою активності вчителя, яка передбачає врахування, з його боку, системи не лише психологічних, а й соціологічних, етичних і навіть економічних знань.
    Зазначається, що спілкування постає також механізмом, що здійснює ту або іншу взаємодію людей, спільнот, груп, держав і народів через інформаційний обмін, погодження, координацію і самоорганізацію дій. Обмін інформацією виконує регуляторну функцію у пізнанні і творчості, тобто, маючи інформацію про один компонент взаємодії, можемо передбачувати інші, орієнтуватися у напрямку і засобах пошуку. Особлива увага надавалася спілкуванню в контексті вивчення його впливу на свідомість суб’єкта, у працях таких психологів як В.Ю. Борєв, А.А. Брудний, А.А. Деркач, В.А. Кан-Калик, А.В. Коваленко, О.О. Леонтьєв, А.П. Назаретян, В.Ф. Петренко, Є.В. Селезньов, В.І. Степанський, O.K. Тихомиров, Ю.А. Шерковін та ін. В українській психології вагомий внесок у дослідження проблеми спілкування зробили Г.О. Балл, О.Ф.Бондаренко, Ж.П. Вірна, О.К. Дусавицький, М.М. Заброцький, Г.С. Костюк, В.В. Клименко, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, Ю.І. Машбиць, С.О. Мусатов, М.В. Савчин, В.А. Семиченко, І.О. Синиця, Н.В. Чепелєва та ін. Як приклад міждисциплінарного підходу до проблеми спілкування й комунікації можна навести роботи філософів (В.Г. Афанасьєва, Д.І. Дубровського, О.А. Феофанова, Ю.А. Шрейдера), мовознавців (А.А. Волкова, Ю.М. Лотмана, Я. Пруха), соціологів (А.І. Тимуша).
    Проте, в жодному із наведених вище підходів проблема навчального спілкування не виокремлювалася в якості предмета спеціального дослідження. Отже, недостатнє теоретичне і експериментальне вивчення проблеми навчального спілкування, її вагомість у подальшому удосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів зумовили вибір теми дослідження „Психологія навчального спілкування”.
    Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України „Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти”. Номер держреєстрації 196U006943.
    Тема затверджена на Вченій раді Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 12 від 28. 12 1999 р.) та затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 13. 04 2000 р).
  • bibliography:
  • Висновки
    1. На підставі літературних і власних результатів дослідження розроблена концепція навчального спілкування, основу якої складає тріада суб’єкт - предмет - суб’єкт.
    2. Розкрито зміст поняття навчального спілкування як особливого виду взаємин між людьми (у якому здійснюється не лише передача знань, а й розвиваються прагнення і вміння самостійно набувати нових знань, досвіду), як процесу спільної роботи вчителя і учня, у якій ця форма взаємодії будується на активному зворотному зв’язку, що організує, регулює і збагачує кожного з учасників цього процесу.
    3. Результати теоретичного й експериментального дослідження дозволили встановити, що функціональну структуру навчального спілкування складають процеси відображення, розуміння, доведення. Показано, що оптимальний обмін інформацією між учнем і вчителем здійснюється за умови утворення системи суб’єкт - предмет - суб’єкт.
    4. Теоретико-методологічний аналіз процесів комунікації дозволив уточнити структуру, функції та системний характер навчального спілкування. Продуктивність навчального спілкування визначається рівнем компетентності вчителя, мірою опанування ним комплексом здатностей, який утворює профіль навчальних здатностей”. До зазначеного комплексу належать, зокрема: спостережливість (дослідницькі здатності); педагогічний такт (гуманістичні); любов до дітей, емпатія (почуттєві); здатності до навіювання, впливу на учнів (сугестивні); здатності проектувати активність учнів (конструктивні); уміння словом виражати свої думки (мовленнєві здатності); здатності використання інноваційних методів навчання (дидактичні); уміння підсилювати думки мімікою і пантомімікою (експресивні); організовувати процес навчання і виховання (організаторські); здатність проникати у внутрішній світ учня (перцептивні); знання психології учнів (гностичні); уміння встановлювати взаємовідносини з людьми (комунікативні); науково-дослідницькі; здатність об’єднувати разом різні, несхожі елементи (синектичні); здатність допомагати народженню думки, почуттів та образу (майєвтичні).
    5. Розроблено методику аналізу художнього твору з врахуванням психологічних особливостей асоціативного сприймання учнем художнього образу, а також відповідні практичні рекомендації для вчителів.
    6. Впроваджені у зміст експериментального навчання психологічні прийоми майєвтики сприяють встановленню творчої взаємодії вчителя з учнем під час їх навчального спілкування. Завдяки оволодінню прийомами майєвтичного діалогу учень навчається успішно розрізняти: відоме від невідомого, хибне, оманливе і дійсне; розвиває здатності до адекватного відобра­ження, розуміння, доведення.
    7. Розроблено концептуальні засади психологічної підготовки фахівця, спирання на які прискорює процес професійного зростання і розвитку навчальних здатностей учителя, зокрема до спілкування, професійного мислення, рефлексії та мистецтва вирішення педагогічних задач.
    8. Представлена характеристика професійно-педагогічної діяльності вчителя як неперервного процесу розв’язання ним системи педагогічних задач (задач рефлексивного управління діяльністю учнів). Розроблені на її основі прийоми (сугестії, майєвтики, ділових педагогічних ігор) дозволили вчителям вже на початковому етапі своєї професійної діяльності оволодівати інтегральним умінням розв’язувати педагогічні задачі, формувати у них продуктивний стиль педагогічного спілкування, а також використовувати останній у процесі реалізації педагогічної діяльності.
    9. Результати дослідження показали, що значний дидактичний потенціал міститься в такій організації спільної діяльності учнів, яка передбачає: а) оцінку результатів діяльності кожного (вона залежить від успіху всієї групи); б) взаємодопомогу членів групи (кожен впевнений, що в разі труднощів він одержить підтримку); в) стимулювання активності і уважного ставлення кожного члена групи до своїх думок; г) відносно рівноуспішний соціометричний статус членів групи.
    Перспективним напрямом подальшого дослідження теорії і практики психології навчального спілкування, а також професіоналізму вчителя є розроблення спеціальних засобів поглибленого розвитку таких його здатностей, як: сугестивні, гуманістичні, гностичні, синектичні та майєвтичні.








    Список використаних джерел

    1. Акишина А.А. Структура целого текста // Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. - М.: Наука, 1982. - 192 с.

    Аксенов В. Искусство художественного слова. - М.: АПН РСФСР, 1962. -175 с.

    3. Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизации: Материалы конф. / Под ред. A.A. Бодалева, Г.А. Ковалева. - М., 1983. - 90 с.
    4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды в 2-х томах. - М.: Педагогика, 1980. - Т. 1. - 230 с.
    5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды в 2-х томах. - М.: Педагогика, 1980. - Т. 2. - 288 с.
    6. Андреева Г. М. Социальная психология. - М.: Московский университет, 1980. - 416 с.
    7. Антонова-Турченко O.A., Дробот Л.С., Заброцький М.М. Психологічна стабілізація особистос­ті вчителя зони радіологічного контролю. - Київ, 1997. - 182 с.
    8. Аристотель. Сочинения: в 4-т. - М.: Мысль, 1975. - Т.1: Метафизика: О душе. - 550 с.
    9. Аристотель. Сочинения: в 4-т. - М.: Мысль, 1981. - Т. 3. - 613 с.
    10.Аристотель. Сочинения: в 4-т. - М.: Мысль, 1983. - Т. 4. - 830 с.

    Аристотель. Поетика: Риторика / Аппельрот. В.Н. Платонова / Пер. с греческого С.Ю. Трюхачев. - СПб.: Азбука, 2000. - 348 с.

    12.Аристотель. Сочинения: в 4-т. - М.: Мысль, 1978. - Т. 2. - 688 с.

    Арнаудов М. Психология литературного творчества. - М., 1970. - 651 с.

    14.Асмолов А.Г. Деятельность и установка. - М.: Московский государствен­ный университет, 1979. - 151 с.

    Асмус В.Ф. Декарт. - М.: Госполитиздат, 1956. - 372 с.

    16.Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. - М.: Наука, 1982. - 192 с.
    17.Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. - М.: Политиздат, 1975. - 408 с.
    18.Баженова Л.В. Мотивация профессионального самосовершенствования учителя (Программа личностно-ориентированого тренинга) // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 1. - С. 36 - 39.

    Балаев А.А. Активные методы обучения. - М.: Профиздат, 1986. - 95 с.

    20.Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. - М.: Педагогика, 1990. - 184 с.
    21.Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 1. - С. 2 - 5 .
    22.Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневеко­вья и Ренессанса. - М.: Художественная литература, 1965. - 542 с.

    Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1986. - 445 с.

    24.Белявский И.Г. Историческая психология. - Одесса, 1991. - 251 с.

    Белянин В.П. Введение в психолингвистику / Московский государственный лингвистический университет. - М.: Черо, 2001. - 128 с.
    Белянин В.П. Психолингвистические аспекты художественного текста. - М.: МГУ, 1988. - 128 с.

    27.Бердяєв М.О. Самопізнання. - Л.: Лениздат, 1991. - 398 с.

    Березина А.Г. Мои четвероклассники. - М.: Знание, 1976. - 96 с.
    Беркли Д. Сочинения. - М.: Мысль, 1978. - 556 с.
    Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих отношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. - М.: Прогресс, 1988. - 399 с.

    31.Бернс К. Развитие Я-концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 1986. - 422 с.
    32.Бехтерев В.М. Об'єктивна психологія. - М.: Наука, 1991. - 480 с.

    Бжалава И.Т. Восприятие и установка. - Тбилиси: Мениерба, 1965. - 225 с.

    34.Библер В.С. Мышление как творчество. - М.: Политиздат, 1975. - 400 с.
    35.Бирюков Б.В. Кибернетика и методология науки. - М.: Наука, 1974. - 414 с.

    Білецький О.І. Вибрані праці у 2-ох томах. - К.: Художня література, 1960. - Т. 1. - 504 с.
    Білецький О.І. Вибрані праці у 2-ох томах. - К.: Художня література, 1960. - Т. 2. - 455 с.

    38.Блонский П.П. Избранные педагогические сочинения. - М.: АПН РСФСР, 1961. - 695 с.

    Бодалев А.А. Личность и общение. - М.: Наука, 1983. - 271 с.
    Бодалев А.А., Шерковин К.А. Некоторые проблемы идеологической ра­боты и задачи психологической науки // Вопросы психологии. - 1977. - № 3. - С. 3 - 11.

    41.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
    42.Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. - К.: КГПИИЯ, 1991. - 187 с.
    43.Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. - М.: Наука, 1986. - 302 с.

    Борев Ю.Б. Эстетика. - М.: Политиздат, 1981. - 399 с.
    Боэций. Утешение философией. - М.: Наука, 1990. - 414 с.

    46.Братусь Б. С. К изучению смысловой сферы личности // Вестник МГУ, сер. 14. Психология. - 1982. - № 2. - С. 46 - 56.
    47.Братусь Б.С. Возможна ли нравственная психология? // Человек. - 1998. - №1. - С. 50 - 60.
    48.Братусь Б.С. Общепсихологическая теория деятельности и проблема еди­ниц анализа личности // Леонтьев А.Н. и современная психология. - М.: Московский государственный университет, 1983. - 267 с.

    Брудный А.А. Другому как понять тебя? - М.: Знание, 1990. - 64 с.

    50.Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. - М.: МГУ, 1977. - С. 32 - 49.

    Брудный А.А. Новое мышление. - Фрунзе: Кыргызстан, 1988. - 108 с.

    52.Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема // Вопросы философии. - 1975. - № 10. - С. 109 - 117.
    53.Брудный А.А., Сыдыкбекова Д.А. Знак как средство коммуникативного воздействия // Психосемантика познавательной деятельности и общения. - М.: Наука, 1983. - С. 31 - 34.
    54.Брутян Г.А. Язык и философия // Философия и современность. - М.: Наука, 1971. - С. 321 - 330.

    Буяльський Б.А. Поезія усного слова. - К.: Радянська школа, 1990. - 256 с.
    Валлон Анри. От действия к мысли. - М.: И.Л., 1956. - 238 с.

    57.Васильев С.А. Уровни понимания текста // Понимание как логико-гносеологическая проблема. - К.: Наукова думка, 1982. - 271 с.
    58.Васильев С.Л. Синтез смысла при создании и понимании текста. - К.: Наукова думка, 1988. - 238 с.
    59.Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии. - 1993. - № 5 - С. 5 - 20.
    60.Вірна Ж.П. Професійний досвід: метод визначення стилів мотиваційно-смислової регуляції професійної реалізації особистості // Вісник Харк. ун-ту, серія Психологія”. - Х., 2003. - № 599. - С. 62 - 67.
    61.Виготський Л.С. Етюди по історії поведінки. - М.: Л.: ГИЗ, 1930. - 232 с.
    62.Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: МГУ, 1990. - 183 с.
    63.Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: Иностр. лит., 1958. - 200 с.
    64.Волков А.А. Стиль массовой коммуникации и общественно-языковая практика // Язык и массовая коммуникация. - М.: Наука, 1984. - С. 35 - 50.

    Вундт В. Очерки психологии. - М.: Книгоиздательство, 1912. - 300 с.

    66.Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6-ти томах. - М.: Педагогика, 1984. - Т. 6. - 400 с.

    Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1967. - 91 с.

    68.Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. - М.: АНН РСФСК, 1956. - 519 с.

    Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 576 с.

    70.Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981. - 139 с.
    71.Гальперин П.Я. Введение в психологию. - М.: Московский университет, 1976. - 150 с.

    Гамезо М.М., Домашенко Й.А. Атлас по психологи. - М., 1986. - С. 205 -211, 238 - 239.

    73.Гегель Г.В.Ф. Сочинения / Лекции по эстетике. - М: Соцэгиз, 1940. - Т. 13. - 364 с.
    74.Гегель Г.В.Ф. Сочинения / Лекции по эстетике. - М: Соцэгиз, 1958. - Т. 14. - 440 с.

    Гергей Т., Машбиц Е.И. К характеристике модели решения педагогических задач // Вопросы психологии. - 1973. - № 6. - С. 51 - 59.
    Гоббс Т. Сочинения в 2-х томах. - М.: Мысль, 1989. - Т. 1.- 624 с.
    Гоббс Т. Сочинения в 2-х томах. - М.: Мысль, 1991.- Т. 2. - 731 с.

    78.Гоноболин Ф.М. О некоторых психических качествах личности учителя // Вопросы психологии. - 1975. - № 1.- С. 101 - 110.

    Горький А.М. Собрание сочинений в 30 т. - М., 1953. - Т. 25. - С. 116.

    80.Горюнова ТА, Королева И.Ш. Путь к профессии учителя. - М.: Знание, 1987. - 96 с.
    81.Граник Г.Г., Самсонова А.Р. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале художественного текста) // Вопросы психологии. - 1993. - №2. - С. 72 - 80.
    82.Граник Г.Г., Соболева О.В. Понимание текста: проблемы земные и космические // Вопросы психологии. - 1993. - № 5. - С. 82-92.

    Грехнев В.С. Культура педагогического общения. - М.: Просвещение, 1990. - 142 с.
    Гром¢як Р. Т. Естетика і критика. - К.: Мистецтво, 1975. - 225 с.
    Гумбольт В. Языки философия культуры. - М.: Прогресс, 1985. - 456 с.

    86.Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. - Воронеж: Воронежский университет, 1976. - 327 с.
    87.Гусев С.С. Организация, текстов и смысл // Логика и теория познания. - Л.: ЛГУ, 1990. - 222 с.
    88.Гутчин И.Б. Кибернетические модели творчества. - М.: Знание, 1969. - 63 с.
    89.Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 423 с.
    90.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1986. -239 с.

    Декарт Р. Избранные произведения. - М.: Госполитиздат, 1950. - 711 с.

    92.Деркач А.А., Селезнева Е.В. Идеологическое воздействие: социально-психологические и педагогические аспекты. - М.: Мысль, 1985. - 310 с.

    Джемс Вильям. Беседы с учителями о психологии. - Петроград, 1919. - 120 с.
    Диоген Лаеретский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М.: Мысль, 1797. - 619 с.

    95.Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. - М.: Педагогика, 1982. - 175 с.
    96.Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. - М.: Просвещение, 1987. - 205 с.
    97.Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. - Київ, 1994. - 80 с.

    Дридзе Т. М. Язык и социальная психология. - М.: Высшая школа, 1980. - 224 с.

    99.Дридзе Т.М. Социальная коммуникация и культура в экоантропоцентрической парадигме // В контексте конфликтологии. - М., 1977. - Вып. № 1. - С. 74 - 76.
    100. Дридзе Т.М. Социальная коммуникация как текстовая деятельность в семиосоциопсихологии // Общественные науки и современность. - 1996. - №3. - С. 145 - 152.
    101. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. - М.: Наука, 1984. - 268 с.
    102. Дубровский Д.И. Информация, сознание, мозг. - М.: Высшая школа, 1980. - 288 с.
    103. Дусавицкий А.К. Психология личности в социальном измерении // Практична психологія та соціальна робота. - 2003.- № 2 - 3. - С. 1 - 4.

    Дьяченко М.И. Кандыбович Л. Психологические проблемы готовности к деятельности. - Минск: БГУ, 1976 - 175 с.

    105. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. - М.: Просвещение, 1985. - 143 с.

    Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: ЛГУ, 1985. - 167 с.

    107. Жданов И.А. Адаптация и прогнозирование деятельности. - Казань, 1991, - 255 с.
    108. Журавльов А.П. Звук і зміст. - М.: Просвещение, 1991. - 160 с.
    109. Забродин Ю.М., Харитонов А.Н. Психологические аспекты передачи информации через каналы коммуникации // Психологические проблемы общения. - М.: Наука, 1985. - 344 с.

    Загальна психологія / За редакцією Максименка С.Д. - К.: Форум, 2000. -543 с.

    111. Загвячинский В.И. Педагогическое творчество учителя. - М.: Педагогика, 1987. - 160 с.

    Звегинцев А.А. Предложение и его отношение к речи. - М.: Московский университет, 1976. - 307 с.

    113. Зейгарник Б.В. К вопросу о механизмах развития личности // Вестник Моск. ун-та. Сер. Психология, 1979. - С. 3 - 8.
    114. Зейгарник Б.В., Братусь Б.А. Очерки по психологии аномального развития личности. - М.: МГУ. - 1980. - 157 с.
    115. Знаков В.В. Неправда, ложь и обман как проблема психологического понимания // Вопросы психологии. - 1993.- № 2. - С. 9 - 17.
    116. Знаков В.В., Тихомиров O.K. Понимание текста как процесс постановки и решение мыслительной задачи // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1991. - № 3. - С. 17 - 27.
    117. Зощенко М. Избранное. - М.: Правда, 1990. - 480 с.

    Іванисенко В.П. Народження стилю. - К., 1964. - С. 5.

    119. Кальвинъо М., Столин В.В. Психосемантические различия личностных смыслов // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология, 1982. - С. 13 - 22.
    120. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Педагогика, 1987. - 200 с.
    121. Кант И. Критика на способность за суждения. - София: НаБан, 1980. - 429 с.
    122. Кант И. Сочинения в шести томах. - М.: Мысль, 1965. - Т. 4. - Ч. 1. - 495 с.

    Каралашвили Р. Мир романа Германа Гессе. - Тбилиси: Сабгота Сакартвело, 1984. - 262 с.

    124. Карпенко А.С. Многозначные логики. - М.: Наука, 1997. - 223 с.

    Кессяди Ф.Х. Сократ. - М.: Мысль, 1988. - 220 с.

    126. Клименко В.В. Генеза механізму почуттів людини // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 4. - 2004. - С. 39 - 55.
    127. Клименко В.В. Как воспитать вундеркинда. - Харьков: ФОЛИО, Санкт-Петербург: КРИСТАЛЛ, 1996. - 463 с.
    128. Клименко В.В. Механізм творчості: Як можна його розвивати? - К., 2001. -95 с.
    129. Клименко В.В. Свідомі й сенсорні дії у психічному відображенні // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 6. - С. 30 - 33.

    Клочек Г.Д. Поетика і психологія. - К.: Знання, 1990. - 48 с.

    131. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. - М.: Наука, 1980. - 149 с.
    132. Коменський Я.А. і ін. Педагогічна спадщина. - М.: Педагогіка, 1989. - 416 с.

    Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты проблемы понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания. - Педагогика, 1981. - 224 с.

    134. Копнин П.В. Философские проблемы языка // Философия и современ­ность. - М.: Наука, 1971. - С. 187 - 204.

    Корнилов Ю.К. Мышление руководителя и методы его изучения. - Ярославль, 1992. - 160 с.
    Корніяка О.М. Лабіринти розуміння: Текст як об’єкт розуміння. - К.: Знання, 1990. - 48 с.

    137. Корніяка О.М. Педагогічна діяльність і культура педагогічного спілкування // Практична психологія та соціальна робота. - 2003.- № 1. - С. 38 - 44.
    138. Костенко Ліна // УСЕ для школи. Українська література. - К.: АртЕк, 2001. - 80 с.

    Костенко Ліна. Поезії. - Балтімор - Париж - Торонто, 1969. - С. 101.
    Костюк Г.С., Балл Г.А. Категория задачи и ее значение для психолого-педагогических исследований // Вопросы психологии. - 1977. - № 3. - С. 12 - 23.
    Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - Київ: Рад. школа, 1989. - 608 с.

    142. Костяшкин 3.Г. Профессиональная типология педагогов // Нар. образование, 1998. - № 8. - С. 70 - 73.
    143. Коць М.О. Експериментальні засоби становлення професійних взаємодій майбутнього вчителя // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 1. - С. 33 - 36. - 2002. - № 2. - С. 36 - 40.

    Кривоконь Н.І. Соціально-психологічні аспекти формування професійної самосвідомості фахівців // Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2003. - Т. ІІ. - Ч. 5. - С. 188 - 192.
    Крутецкий В.А., Лукин Н.С. Очерки старшего школьника. - М.: Учпедгиз РСФСР, 1963. - 197 с.
    Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. - Л.: ЛГУ, 1967. - 183 с.
    Кузьмина Н.В. Способности, одаренность, талант учителя. - Л.: ЛГУ, 1985. - 182 с.

    148. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых. - М., 1985. - 158 с.
    149. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя // Вопросы психологии. - 1986. - № 2. - С. 21 - 30.
    150. Кучеренко В.В., Петренко В.Ф., Россохин А.В. Измененные состояния сознания: психологический анализ // Вопросы психологии. - 1998. - № 3. - С. 18 - 21.
    151. Лазарев Ф.В., Тарасов В.Ц. Разум в новом столетии: глобальная переориентация. - Симф.: СОНАТ, 2000. - 87 с.
    152. Левидов А.М. Автор - Образ - Читатель. - Л.: ЛГУ, 1977. - 359 с.

    Левитов Н.Д. Психология подростка и воспитание его в семье. - М.: Знание, 1958. - 31 с.

    154. Левыкин И.Г. Социально-психологические факторы в лекционной пропаганде. - М.: Знание, 1975. - 86 с.
    155. Лейтес Н.С. Психология одаренности детей и подростков. - М.: Академия, 1996. - 416 с.
    156. Леонтьев А.А. Основы психолоингвистики. - М.: Смысл, С.-Петербург: Лань, 2003. - 283 с.
    157. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М.: Знание, 1979. - 48 с.
    158. Леонтьев А.А. Признаки связанности и цельности текста // Лингвистика текста (материалы научной конференции). - М.: Московский педагог. инст. им. М.Тореза, 1974. - 230 с.
    159. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
    160. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М.: МГУ, 1971. - 40 с.
    161. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: МГУ, 1981. - 584 с.
    162. Леонтьев Д.А. Значение и личностный смысл: две стороны одной медали // Психологический журнал. - 1996. - № 3. - Т. 17. - С. 19 - 31.
    163. Леонтьев Д.А. Личностный смысл и трансформации психического обра­за // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1988. - № 2. - С. 3 - 14.
    164. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1996. - № 4. - С. 35 - 45.
    165. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения. - М: 3нание, 1976. - 64 с.
    166. Лиепиньш Э.К. Категориальные ориентации познания. - Рига: Зинатне, 1986. - 210 с.
    167. Лингвистика и модели речового поведения // ЛГУ им. А.А.Данова. - Л.: ЛГУ, 1984. - 184 с.
    168. Лингвистические закономерности организации текста / Ред. кол.: И.Б. Воронцова. - М., 1991. - 118 с.
    169. Лисина М.И Проблемы онтогенеза общ
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины