психологічні чинники прояву політичної КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ молоді : психологические факторы проявления политической КУЛЬТУРЫ СТУДЕНЧЕСКОЙ молодежи

brief description

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Білик марія володимирівна

УДК 159.9.316.7:32

психологічні чинники прояву політичної КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ молоді

Спеціальність 19.00.05 соціальна психологія;
психологія соціальної роботи

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філософських наук, доцент
Корнєв Микола Никифорович

Київ 2004

Зміст

Вступ............................................................................................................ 4
Розділ1.Теоретичні засади дослідження політичної культури студентської молоді 10
1.1.Основні концептуальні підходи до вивчення політичної культури, її змісту та основних компонентів......................................................................... 10
1.1.1. Обґрунтування феномену політичної культури у зарубіжних концепціях........................................................................................ 11
1.1.2. Концептуальні засади дослідження політичної культури у вітчизняній науці.............................................................................. 24
1.2.Психологічні особливості прояву політичної свідомості студентської молоді 35
1.2.1. Ідейно-політичні настанови студентської молоді, їх психологічний зміст 39
1.2.2. Політичний ціннісний рівень свідомості студентської молоді, особливості актуалізації.................................................................. 45
1.3.Політична поведінка студентської молоді як прояв її політичної культури 49
1.4.Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді 56
Висновки до першого розділу ............................................................... 64
Розділ2. Організація та методичні засади дослідження політичної культури студентської молоді ............................. 66
2.1. Організація та основні етапи емпіричного дослідження ............... 66
2.2. Основні принципи конструювання методик дослідження ідейно-політичних настанов та політичної поведінки студентської молоді ........................ 70
2.3. Обґрунтування методичної бази емпіричного дослідження.......... 81
Висновки до другого розділу ................................................................ 89
Розділ3.Особливості політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників: емпіричнийаналіз ..................... 91
3.1.Особливості прояву ідейно-політичних настанов та їх психологічні чинники.................................................................................................................. 91
3.2. Особливості актуалізації політичного ціннісного рівня в структурі свідомості студентської молоді............................................................... 121
3.3.Психологічні детермінанти політичної активності студентської молоді 139
3.3.1. Особливості актуалізації політичної поведінки студентської молоді 139
3.3.2. Особистісні чинники політичної активності студентської молоді 150
3.3.3. Соціально-психологічні передумови формування стилю політичної активності студентської молоді....................................................... 175
Висновки до третього розділу ............................................................... 185
Висновки.................................................................................................... 191
Список використанИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 195
Додатки....................................................................................................... 224

Вступ

Актуальність дослідження. Звернення до проблеми політичної культури молоді та її психологічних чинників зумовлене низкою важливих обставин. По-перше, сучасний етап розвитку українського суспільства, який характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та ідеалів, викликає модифікації глибинних взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до значних змін у перебігу та формах становлення політичної культури особистості.
По-друге, у молодіжному середовищі останнім часом спостерігається переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь, переривання послідовності у передачі соціокультурного та політичного досвіду, що призводить до загальної ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Все це висуває підвищені вимоги до молодої людини як суб’єкта соціально-політичного буття, тому виникає необхідність у створенні нових моделей політичної поведінки та власної системи цінностей.
По-третє, у сучасних умовах різноманітності політичного спектра суспільного життя, в умовах багатопартійності проблема формування цілеспрямованої дійової позиції молоді в розбудові політичних інституцій набуває особливого значення. У молодому віці відбувається трансформація емоційно-оцінного та когнітивно-опосередкованого ставлення до політичного життя суспільства у його дійово-практичну реалізацію, а також усвідомлення змістовних аспектів політичної діяльності суспільних інститутів зі спробою визначення власної політичної позиції стосовно них.
Незважаючи на значну кількість напрямів і підходів, які пояснюють зміст, сутність та особливості прояву політичної культури особистості, розробка цієї проблеми є недостатньою і потребує переосмислення дослідженого раніше та поглибленого розгляду окремих аспектів цієї проблеми. Попри розлогу традицію досліджень тут і дотепер немає єдності поглядів.
Політична культура під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, вміння реалізувати власні політичні знання у межах функціонуючої політичної системи розглядається у працях Є.І.Головахи, В.М.Бебика, М.Ф.Головатого, В.А.Ребкала, М.Н.Корнєва; особливості політичної культури у їхньому тісному зв’язку з політичним вихованням та освітою підростаючих поколінь в умовах суспільних змін розкриваються у працях Т.І.Бєлавіної, М.Й.Боришевського, І.В.Жадан, Л.Н.Овдієнко; акцент на національній культурі, національному характері та менталітеті робиться у дослідженнях М.І.Пірен, О.М.Рудакевича, Л.П.Нагорної; акцент на дослідженні власне психологічних чинників процесу формування політичної культури особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної ідентичності зроблено у роботах Н.Ф.Гедікової, Н.М.Дембицької, М.С.Катаєвої, В.В.Москаленко; розгляд політичної культури особистості через комплексні дослідження масової політичної свідомості та політичної поведінки здійснено у роботах В.О.Васютинського, Г.Г.Дилігенського, Д.В.Ольшанського, М.М.Слюсаревського, О.Б.Шестопал.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, аналіз феномена політичної культури в сучасних умовах становлення особистості має на меті поєднання вихідних принципів зазначених концептуальних підходів у цілісне наукове уявлення про психологічні детермінанти прояву політичної культури, політичного рівня свідомості студентської молоді та його реалізації у певному виді політичної поведінки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексної наукової програми Інноваційна поведінка молоді в період становлення Української держави”. Номер держреєстрації 0198U000061.
Об’єкт дослідження психологічні особливості політичної культури студентської молоді.
Предмет дослідження особистісні детермінанти реалізації політичної культури студентської молоді.
Мета дослідження полягала у виявленні взаємозв’язку між особистісними параметрами та проявом політичної культури студентської молоді.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз існуючих концептуальних підходів до визначення змісту та психологічних компонентів політичної культури особистості, визначити способи її операціоналізації.
2. Визначити психологічні особливості та специфіку прояву політичної культури студентської молоді у сучасних соціокультурних умовах.
3. Дослідити характер впливу особистісних характеристик на прояв політичної культури студентської молоді.
4. Встановити психологічні чинники, які зумовлюють активні форми реалізації політичної культури студентської молоді, виділити сучасні стилі політичної активності.
У ході розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні теоретичний аналіз наукової літератури та практичних результатів досліджень феномена політичної культури з формулюванням концептуальної моделі досліджуваного явища; емпіричні застосування методів суб’єктивного шкалювання, проективних методик та класичних опитувальників для проведення емпіричного дослідження; конструктивні розробка і впровадження методик семантичного аналізу ідейно-політичних настанов та особливостей політичної поведінки особистості; методи математичної обробки результатів первинний статистичний аналіз, кореляційний та факторний аналіз з подальшим якісним обґрунтуванням і узагальненням результатів, обробка даних виконувалася за пакетом програм SPSS for Windows.
Наукова новизна роботи полягає у дослідженні ціннісно-настановчого та діяльнісного аспектів політичної культури особистості у їх єдності та взаємозв’язку. Виявлено суперечливий характер прояву політичної культури молоді у сучасних соціокультурних умовах. Обґрунтовано характер впливу особистісних параметрів (особливостей мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та ціннісно-смислових орієнтацій особистості) на особливості прояву політичної культури студентської молоді. Визначено основні психологічні детермінанти реалізації політичної культури політично активної студентської молоді та сучасні стилі політичної активності.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розширенні та поглибленні знань про особливості прояву політичної культури особистості в умовах трансформації суспільства, в обґрунтуванні впливу психологічних чинників на особливості прояву політичної культури особистості, у виявленні психологічних детермінант та стилів політичної активності особистості.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані: для підвищення політичної та електоральної активності молоді з урахуванням особливостей її політичних настанов та поведінки; можуть сприяти розробці науково обґрунтованої програми політичного виховання, що є надзвичайно важливим в умовах трансформації українського суспільства. За результатами дисертаційного дослідження розроблено, апробовано та впроваджено у психолого-педагогічну практику курс лекційних та семінарських занять у рамках навчальної дисципліни Політична психологія” для студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (довідка № 0411/403 від 02.06.2004р.). Результати дослідження використано в роботі Чернігівської міської молодіжної громадської організації Маю право” (довідка № 34/09 від 16.09.2004 р.).
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням взаємодоповнювальних методів, адекватних його меті, об'єкту, предмету та завданням, застосуванням стандартизованих методів математико-статистичної обробки даних.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем було проаналізовано основні парадигмальні напрями, у межах яких відбуваються теоретичні дослідження політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників. Проведено емпіричне дослідження політичної культури студентської молоді та проаналізовано його основні результати. У науковій статті, написаній у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавтору, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри соціальної психології КНУ імені Тараса Шевченка (2002, 2003, 2004 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції Психологія ХХІ століття” (Санкт-Петербург, 1820 квітня 2002р.), науково-практичній конференції Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Луганськ, 13 жовтня 2003р.), на науково-практичній конференції Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні” (Київ, 18 листопада 2003 р.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004р.), на наукових конференціях студентів і аспірантів факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (1718 квітня 2003р., 22 квітня 2004р.).
Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображені у 8 публікаціях (1 у співавторстві), з них 5 у виданнях, визнаних ВАК України за фахові з психології.

Структура дисертації зумовлюється логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 338 найменувань, додатків. Основну частину дисертації виконано на 194 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 271 сторінку, основний текст дисертації містить 26 таблиць та 14 рисунків.

bibliography

Висновки

Результати дисертаційного дослідження феномена політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників дають підстави для таких висновків:
1. На основі теоретичного аналізу політичну культуру особистості визначено як сукупність політичних поглядів, переконань, цінностей, настанов особистості, поєднаних в індивідуальні когнітивні схеми сприйняття та відтворення політичної реальності, які визначають характер політичної поведінки, рівень та спрямованість політичної активності особистості. Психологічними особливостями політичної культури студентської молоді визначено, з одного боку, ті, що стосуються сфери її політичної свідомості (ідейно-політичні настанови та політичний ціннісний рівень свідомості), з іншого - особливості політичної поведінки молоді, її практичної залученості до суспільно-політичної діяльності.
2. В результаті емпіричного дослідження виявлено психологічні особливості політичної культури студентської молоді на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку, які полягають у низькому рівні практично-дійової реалізації політичної культури молоді, відсутності адекватних поведінкових моделей реалізації політичної культури при досить високому ступені політичного інтересу й електоральної активності; у низькому рівні актуалізації політичного ціннісного рівня у структурі свідомості студентської молоді; у непослідовності і суперечливості актуалізації ідейно-політичних настанов.
Структуру сучасних ідейно-політичних уподобань студентської молоді складають такі ідейні напрямки, як легітимний еколого-соціалізм, ліберальний націоналізм, догматичний консерватизм, поміркований націоналістичний консерватизм та суперечливий анархізм. Існує помітний розрив між актуалізацією політичних ціннісних орієнтацій на емоційному, когнітивному та дійово-практичному рівнях сприйняття, зменшення інтенсивності їхнього прояву на когнітивному рівні та незначну представленість на дійовому рівні. Основними видами політичної залученості серед політично активної студентської молоді є когнітивно-електоральна та дійово-практична залученість, а політичної мотивації ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація..
3. Визначено характер впливу особистісних параметрів (особливостей мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії, ціннісно-смислових орієнтацій) на формування та особливості прояву ідейно-політичних настанов, політичних ціннісних орієнтацій і політичної поведінки студентської молоді.
Характер конкретного ідейного спрямування психологічно зумовлений поєднанням характеристик когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та ціннісно-смислових орієнтацій, що дає змогу виділити психологічні типи прихильників існуючих політичних ідеологій серед студентської молоді.
Основними психологічними детермінантами прояву політичного ціннісного рівня свідомості є не особливості мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю та стилю міжособистісної взаємодії, а загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів.
4. В результаті порівняльного аналізу особистісних характеристик політично активних і політично пасивних респондентів та емпірично виявлених психологічних типів політичної активності і пасивності встановлено їхні основні відмінності.
Так, для політично активних респондентів характерним є переважання самостверджувальних та захисних тенденцій у мотиваційно-потребовій сфері, неактуалізованість базових потреб у відстоюванні власної позиції, в емоційній залученості, у глибинній прихильності на відміну від політично пасивних респондентів, серед яких актуалізація вторинних потреб є незначною. Головними відмінностями когнітивної сфери є переважання прагматичного когнітивного стилю політично активних респондентів порівняно з політично пасивними респондентами, для яких більш характерним є ідеалістичний когнітивний стиль. Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів характеризується більшою виразністю індивідуалістичних проявів, переважанням неконформних тенденцій порівняно з політично пасивними респондентами, для яких більш властивою є спрямованість на групову взаємодію, залежність від колективу. Характерними особливостями ціннісних орієнтацій політично активних респондентів є переважання цінностей пізнавального та етичного рівнів, а також загальна прагматична забарвленість ціннісних орієнтацій порівняно з групою політично пасивних респондентів.
5. Сучасні стилі політичної активності, які характеризуються своєрідним поєднанням чотирьох показників: ідейно-політичне спрямування, зміст політичного ціннісного рівня свідомості, особливості політичної поведінки (форми когнітивної, дійової залученості) та мотивація політичної поведінки, виявлено в результаті факторного аналізу. Вони мають таке політичне спрямування: дійово-інтенціональна політична активність ліберально-націоналістичного спрямування (характеризується високим рівнем когнітивної, ціннісної та дійової залученості), когнітивно-креативна політична активність націоналістично-ліберального спрямування (характеризується значним рівнем когнітивної та дійово-креативної залученості, маючи на меті втілення власних ідеалів і моделей політичного устрою), ідеалізовано-конформістська політична активність соціалістичного спрямування (характеризується переважанням пасивно-споглядального типу залученості і має на меті соціальну захищеність та належність до групи однодумців).

* * *
Результати дослідження дають змогу окреслити перспективи подальших теоретичних та практичних розробок, що випливають із його контексту. Перспективними зокрема, можуть стати лонгитюдні дослідження динаміки формування та прояву політичної культури студентської молоді, більш детальний аналіз когнітивно-рефлексивних механізмів її актуалізації, визначення особливостей прояву політичної культури різних вікових, статевих, регіональних, професійних груп.
Подальші дослідження основних чинників формування та прояву політичної культури (соціальних, соціально-психологічних, особистісних) у їх системній взаємодії сприятимуть створенню цілісного уявлення про основні детермінанти формування тих властивостей особистості, які дозволяють їй реалізувати себе у якості дійового суб’єкта суспільно-політичних відносин, дадуть змогу підійти до розуміння закономірностей становлення стильових особливостей політичної активності.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев А.Г. Социалистическая национальная культура. М.: Политиздат, 1974. 136с.
2. Адлер А. Наука жить. К.: Port-Royal, 1997.- 288с.
3. Адлер А. Понять природу человека. СПб.: «Академический проект», 1997. 256с.
4. Азаров Н.И. Политическая психология личности и масс //Социально-политический журнал. - 1997. - №2. С.116-125.
5. Алексеев А.А., Громова Л.А. Поймите меня правильно или книга о том, как найти свой стиль мышления, эффективно использовать интеллектуальные ресурсы и обрести взаимопонимание с людьми. СПб.: Экономическая школа, 1993. 352с.
6. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал. - 1984. - Т.5. - №5. - С.63-70.
7. Алексеенко И.В. Личность. Политика. Управление. К.: Знання України, 2001. 191с.
8. Алексєєва М.І. Моральні цінності у свідомості української молоді //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наукових праць /За заг. Ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. К.: Знання”, 2001. Вип..3. С.153-156.
9. Алексєєнко І.В. Самореалізація людини в політиці: політологічний і соціально-філософський аналіз //Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2001. Вип.5. С.83-94.
10. Алмонд Г.А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии //Полис. 1992. - №4. С.122-134.
11. Аминев Г.А., Копанева А.А. Политическая культура старшеклассников. М.: Знание, 1987. 80с.
12. Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение //Социально-политическая жизнь. 1992. - №8. С.10-22.
13. Андрейчук Н.И. Социально-философский аспект исследования политической культуры //Политическая культура молодежи: вопросы теории и методологии исследования: Сб. науч. трудов /Ред. Е.Е.Леванов, А.Н.Филатов, А.И.Шендрик. М.:ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1986. С.40-49.
14. Ануфриев Е.А. Политическая социализация личности как проблема современной политологии //Вестник Московского университета. - Серия 18. Социология и политология. 1997. - №3. - С. 34-44.
15. Бакланова Н.М. Політична культура - складова частина загально-національної культури //Виховання і культура. 2002. - №1(2). С.24-26.
16. Бандура А. Теория социального научения. СПб.: Евразия, 2000. 320с.
17. Барков В.Ю. Социально-политический идеал в массовом сознании Украины. К.: Стилос, 1999. 32с.
18. Баталов Э.Я. Политическая культура как социальный феномен //Вестник Московского университета. 1991. Серия 12. Социально-политичекие исследования. - №5. С.68-73.
19. Баталов Э.Я. Политическая культура современного американского общества. М.: Наука, 1990. 256с.
20. Башкирова Е.И. Трансформация ценностей российского общества //Полис. 2000. - №6. С.51-65.
21. Бебик В., Корнев Н. Политическая культура и политическая социализация //Політична думка. 1994. - №1.
22. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. 2-ге вид. К.: МАУП, 2001. 384 с.
23. Бебик В.М. Наша політична культура //Політологічні читання. 1992. - №1. С.6-23.
24. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. - К.: А.Л.Д., 1996. 112с.
25. Белавина Т.И. Формирование поля влияния на процесс становления политической культуры учащейся молодежи //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2000. Вип.3(6). С.110-119.
26. Белицкая Г.Э. О роли субъектности в формировании социально-политических ориентаций //Психологический журнал. 1994. Том 14. - №4. С.56-62.
27. Белоус В.В. Интегральная индивидуальность: подходы, факты, перспективы //Психологический журнал. 1996. Том 17. - №1. С.44-51.
28. Белоусов С.А. Особливості моделі політичної поведінки громадян в умовах суспільства, що трансформується //Нова парадигма. 2001. Вип.19. С.102-108.
29. БеляеваО.С., Харитонов М.В. Личностные особенности избирателей как фактор политического поведения //Психологический журнал. 1995. Том 16. - №5. С.144-147.
30. Бєлавіна Т.І. Деякі аспекти становлення молодіжної політичної субкультури в Україні //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наукових праць /За заг. Ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. К.: Знання”, 2001. Вип..3. С.156-160.
31. Білик М. Особливості формування політичної культури сучасної молоді //Соціальна психологія. 2004. - №4(6). С.96-105.
32. Блинова Т.Г. Проблема построения интегративной модели политической социализации российской молодежи //Молодежь в информационном пространстве. М., 2001. - Ч. 2. - С. 214-221.
33. Борис І.З. Політична свідомість і ціннісні орієнтації молоді //Зб. наук. праць /Прикарпатський університет імені В.Стефаника. 2001. Вип.6. Ч.2. С.131-138.
34. Боришевський М.Й. Національні цінності у структурі громадянської свідомості та самосвідомості особистості //Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості: Наук-метод. збірник. Дрогобич: Відродження, 1998. С.11-14.
35. Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности //Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. 1981. - №2. С.46-56.
36. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система //Психологический журнал. 1999. Том 20. - №5. С.38-44.
37. Бурдяк В.І., Ротар Н.Ю. Політична культура, ідеологія, психологія. Чернівці: Рута, 2000. 105с.
38. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. М.: Мысль, 1985. 384 с.
39. Бурлацкий Ф.М., Галкин А.А. Социология. Политика. Международные отношения. М.: «Международные отношения», 1974. 326с.
40. БусоваН.А. Идеология как феномен общественного сознания. Конспект лекций по курсу философии. Харьков, 1994. 20с.
41. Вардомацкий А.П. Право-левая политическая ориентация как базовое аксио-политологическое измерение //Социс. 1993. - №1. С.116-119.
42. Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении? //Социс. 1993. - №4. С.46-55.
43. Васильев О. Политическая социализация личности //Духовное становление личности. Волгоград, 1998. - C. 18-25.
44. Васютинський В. Інтерактивний зміст особистісної потреби в ідеологічному залученні //Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні /За ред. С.Д.Максименка. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. С.421-430.
45. Васютинський В.О. Масова політична свідомість сучасного українського суспільства як об’єкт політико-психологічного вивчення //Наукові студії з політичної психології. К.: АТ Реклама”, 1995. С.9-22.
46. Ваторопин А.С. Политические ориентации студенчества //Социс. 2000. - №6. С.39-43.
47. Вашутін О. Політична соціалізація молоді в сім'ї і становлення політичної психології індивіда //Людина і політика. - 2000. - № 5. - С. 67-71.
48. Вишневський Ю.Р., Шапко В.Т. Студент 90-х социокультурная динамика //Социс. 2000. - №12. С.56-63.
49. Владимирова М.В. О влиянии объективных и субъективных факторов на политическую социализацию молодежи //Актуальные проблемы социально-политического развития общества. Сборник научных статей /Отв. ред. В.М.Утенков. М., 2000. Вып.4. С.24-32.
50. Водзинская В.В. Понятие установки, отношения и ценностной ориентации в социологическом исследовании //Науч.докл.высш.школы. Философ.науки. М., 1968. - №2. - С.48-54.
51. Волков Ю.Г. Идеологическое затмение? //Социс. 1994. - №10. С.3-10.
52. Гавра Д.П., Соколов Н.В. Исследование политических ориентаций //Социс. 1999. - №1. С.66-77.
53. Гаврилова И. Политическая социализация молодых //Свободная мысль. 1996. - №7. - С. 18-20.
54. Гаджиев К.С. Политическая идеология: концептуальный аспект //Вопросы философии. 1998. №12. С.3-20.
55. Гаджиев К.С. Политическая культура: концептуальный аспект //Полис. 1991. - №6. С.69-83.
56. Гаджиев К.С. Политическая наука. М.: Международные отношения, 1995. 400с.
57. Гаджиев К.С. Политическое сознание или политическая культура? //Кентавр. 1991. окт.-дек. С.14-25.
58. Гареев Э.С., Дорожкин Ю.Н. Молодежь индустриальной России: жизненные и социально-политические ориентации //Социс. 1993. - №1. С.123-125.
59. Гедикова Н.Ф. Основные факторы политической социализации личности и их проявления в Украине. - Одесса: АстроПринт, 1999. - 33 с.
60. Гедікова Н.П. Політична відповідальність як критерій політичної соціалізації особистості. - Одеса: АстроПринт, 1999. - 24 с.
61. Гедікова Н.П. Політична соціалізація особистості в період демократизації українського суспільства: Автореф. дис. ...канд. політ. наук: 23.00.02 /Одеська національна юридична академія. К., 1998. 16с.
62. Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 448с.
63. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: Курс лекций. К.: МАУП, 1999. 224с.
64. Головаха Е.И. Политический выбор молодежи Украины //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави /За ред. В.М.Литвина, М.М.Слюсаревського. К.: Знання, 2001. Вип.3. С.174-178.
65. Головаха Є. Особливості політичної свідомості: амбівалентність суспільства та особистості //Політологічні читання. 1992. - №1. С.24-39.
66. Головин Н.А. Дети и выборы в Государственную Думу: формирование базовых политических установок //Журнал социологии и социальной антропологии = J. of sociology and social anthropology. - 2001. - T. 4. - № 4. - С. 116-134.
67. Гончаров Д.В., ГоптареваИ.Б. Введение в политическую науку. М.: Юристъ, 1996. 232с.
68. Горбатенко В. Замість безликого натовпу чіткі профілі особистостей //Віче. 1999.- №7. С.49-64.
69. Горяинов В.П. Эмпирические классификации жизненных ценностей россиян в постсоветский период //Полис. 1996. - №4. С.47-55.
70. Грабовська С.Л. Психологічні чинники політичної активності молоді //Наукові студії з політичної психології. К., 1996. Вип..2. С.20-29.
71. Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. К.: Знання України, 2002. 580с.
72. Гусейнова Л.А. Ценностные ориентации: гендерный аспект //Социс. 1999. - №5. С.130-133.
73. Дем’яненко В.М. Політична свідомість українського суспільства в умовах демократичної трансформації: Автореф. дис. ...канд. політ. наук /Інститут політичних і етнонаціональних досліджень . К., 2003. 17с.
74. Дембицька Н. Когнітивний аспект політичної свідомості нового покоління //Соціальна психологія. 2003. - №1. С.87-100.
75. Дембицька Н.М. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.05 /Інститут психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 20с.
76. Дембицька Н.М. Стан політичної свідомості української молоді в умовах трансформації суспільства //Наукові записки КІТЕП. Психолого-педагогічні проблеми удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму в умовах неперервної освіти. - 2001. - №1. - С. 107-112.
77. Демидов А.И. Категория «политическая жизнь» как инструмент человеческого измерения политики //Полис. 2002. - №3. С.156-162.
78. Денисенко В. Політична свідомість: сутність і зміст, форми прояву в бутті людини і суспільства //Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. Вип.9. С.6-26.
79. Дженусов А.И. Политическая культура: концептуальные аспекты //Социально-политический журнал. 1994. - №12. С.75-84.
80. Дика Н.М. Громадянські орієнтації як основа життєвого самовизначення молодого покоління //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави /За заг. Ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. К.: Знання”, 2001. Вип..3. С.179-181.
81. Дилигенский Г.Г. В поисках смысла и цели: Проблемы массового сознания современного капиталистического общества. М.: Политиздат, 1986. 256с.
82. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология /Учебное пособие для вісших учебніх заведений. М.: Новая школа, 1996. 352 с.
83. Динамика социальной структуры и трансформация общественного сознания //Социс. 1998. - №12. С.48-61.
84. Динамика ценностей населения реформируемой России /Н.И.Лапин, Л.А.Беляева, Н.Ф.Наумова, А.Г.Здравомыслов. - М.: Эдиториал УРСС, 1996. 224с.
85. Дмитриев В.Ю. Ценностно-смысловое пространство личности. Концептуальные основания и новые методические подходы его изучения //Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. К.: Гнозис, 1998. Т.1. С.404-412.
86. Дмитрієва М.В. Місце політичного ціннісного рівня в структурі індивідуальної свідомості сучасної молоді //Проблеми загальної та педагогічної психології. К., 2003. Т.V. Ч.5.- С.122-127.
87. Дмитрієва М.В. Особливості ідейно-політичних настанов сучасної молоді //Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні /За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгородського Ю.Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. С.471-479.
88. Дмитрієва М.В. Феномен політичної соціалізації особистості: ретроспективний аналіз психологічних концепцій //Вісник Київського національного університету. Серія Соціологія, психологія, педагогіка”. К., 2003.- Вип. 15,16. С.111-114.
89. Добрускин М.Е. Формирование политической культуры студентов //Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія. Матеріали методологічного семінару АПН України. К.: Гнозис, 1998. С.476-481.
90. Довгопол М.Ю. Особенности политического поведения жителей Восточной Украины //Вісник Харківського державного університету. 1999. Серія психологія, політологія. - №439. Ч.4,5. С.237-240.
91. Донченко О.А., Романенко Ю.В. Архетипи соціального життя і політика. К.: Либідь, 2001. 336 с.
92. Духовная культура социалистического общества /Общ. ред. А.И.Арнольдова. М.: Прогресс, 1979. 339с.
93. Ерышев А.А., Ребкало В.А. Политическая культура личности. К.: Вища школа, 1985. 144с.
94. Жадан І.В. Потреба у свободі як умова становлення демократичної політичної культури підростаючої особистості //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2000. Вип.3(6). С.34-41.
95. Жадан І.В. Психологічна модель змісту політичної освіти учнівської молоді //Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. К., 2002. Вип.6(9). С.121-130.
96. Жадан І.В. Соціально-психологічні проблеми становлення громадянської культури //Вісник Харківського державного університету. 1999. Серія психологія, політологія. - №439. Ч.4,5. С.249-251.
97. Жадан Т.О. Індивідуально-типологічні чинники формування активної громадянської позиції особистості //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наукових праць /За заг. Ред. В.М.Литвина та М.М.Слюсаревського. К.: Знання”, 2001. Вип..3. С.185-187.
98. Заздравнова О.И. Идеология в эволюционирующем социуме. Харьков, 1999. 208с.
99. Здравомыслов А.Г., Ядов В.А. Отношение к труду и ценностные ориентации личности //Социология в СССР. М., 1965. - Т.2. - С.189-209.
100. Зміни у свідомості українського суспільства на зламі тисячоліть = Changes in Consciousness of Ukrainian Society on the Millennium Break /Від. з питань освіти та культури Держдепартаменту США, Рада міжнар. наук. дослідж. та обмінів (IREX) /Ред.: С. Рябов. - К.: Видавн. дім "KM Academia", 2001. - 266 с.
101. ЗотоваО.И., Бобнева М.И. Ценностные ориентации и механизмы социальной регуляции поведения //Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975. С. 241-255.
102. Зущик Ю.М. Соціально-політичні настановлення студентської молоді м.Києва //Політично-психологічні та соціально-педагогічні проблеми освіти і виховання /Під ред. М.М.Слюсаревського. К.: ДОК-К, 1997. С.96-104.
103. Иванов В.Н., Назаров М.М. Политическая ментальность: опыт и перспективы исследования //Социально-политический журнал. 1998. - №3. С.42-58.
104. Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества //Полис. 1997. - №4. С.6-32.
105. Иовчук М.Т., Коган Л.Н. Советская социалистическая культура: исторический опыт и современные проблемы. М.: Политиздат, 1979. 208с.
106. Ирхин Ю.В. Политология: Учеб. пособие. Изд-е 2-е, перераб. и доп. М.: Изд-во РУДН, 1996. 463с.
107. Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник. М.: Юристъ, 2000. 511 с.
108. Исламшина Т.Г., Максимова О.А., Хамзина Г.Р. Дифференциация ценностных ориентаций студентов //Социс. 1999. - №6. С.132-136.
109. Истон Д., Деннис Дж. Дети в политической системе: основа политической законности //Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2001. - №3. С.76-97.
110. Калина Н.Ф. Психосемиотическое исследование ментальных структур политического сознания //Наукові студії з політичної психології: Зб. статей. К.: Агропромвидав України, 1998. Вип.3. С.57-69.
111. Калина Н.Ф., Черный Е.В., Шоркин А.Д. Лики ментальности и поле политики. К.: Агропромвидав України, 1999. 184с.
112. Камалов М.М. Демократическая политическая культура: американский опыт //Вестник Московского университета. 1991. Серия 12. Социально-политичекие исследования. - №5. С.73-78.
113. КапитоновЭ.А. Социология ХХ века. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 509с.
114. Капустин Б.Г., Клямкин И.М. Либеральные ценности в сознании Россиян //Полис. 1994. - №2. С.39-75.
115. Карамушка Л.Н. Политическая культура молодежи: психологические условия и пути формирования. К.: Знание, 1986. 16с.
116.&n