Ціннісна система та мотиваційна спрямованість осіб з ендогенною депресією : Ценностная система и мотивационная направленность лиц с эндогенной депрессией

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Поторій Ян Іванович
УДК 159.974

Ціннісна система та мотиваційна спрямованість
осіб з ендогенною депресією

19.00.04
медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Діденко Сергій Васильович
кандидат медичних наук, доцент

Київ-2004

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................6

РОЗДІЛ 1.
СТРУКТУРА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ
ТА МОТИВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ.....................................................13

1.1. Ціннісна система в структурі особистості 13

1.1.1. Структура ціннісної системи 13
1.1.2. Місце цінностей у структурі особистості 20
1.1.3. Підходи до класифікації цінностей 25
1.1.4. Ціннісна система та самосвідомість 31

1.2. Структурні зміни особистості при депресивному розладі 35

1.2.1. Психологічні особливості особистості при депресії 35
1.2.1.1. Теорії депресії 37
1.2.1.2. Діагностичні критерії депресивного розладу 39
1.2.1.3. Симптоми ендогенної депресії 44
1.2.2. Вплив депресії на особистість 46
1.2.2.1. Самосвідомість людини та депресія 46
1.2.2.2. Мотиваційні детермінанти депресивного розладу 49

1.3. Історія побудови методів дослідження ціннісних орієнтацій 54
1.4. Основи психотерапії депресивних розладів 59

1.4.1. Поведінкові підходи до лікування депресії 59
1.4.2. Когнітивні підходи до терапії депресії 60
1.4.3. Підходи самоконтролю та приборкування стресу
в терапії депресії 64
1.4.4. Інтерперсональні підходи до терапії депресії 64
1.4.5. Інтегративний підхід до психотерапії депресії 65

РОЗДІЛ 2.
МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКИ...................................................................70

2.1. Методики дослідження 70

2.1.1. Клінічна бесіда 72
2.1.2. Спостереження за поведінкою 74
2.1.3. Шкала Цунга для самооцінки депресії 75
2.1.4. Методика „Рівень співвідношення „цінності” та
„доступності” у різних життєвих сферах” 77
2.1.5. Методика М. Люшера 79
2.1.6. Тест Р. Кеттелла 81

2.2. Етапи проведення експериментального дослідження 84

РОЗДІЛ 3.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ...................................................................... 90

3.1. Характеристика вибірки 91

3.2. Результати дослідження ціннісних орієнтацій, мотиваційної
спрямованості та особистісних якостей у осіб з
депресивними розладами ендогенної етіології 103
3.2.1. Ієрархічна побудова „цінностей” та „доступностей” у осіб з
ендогенною депресією 103
3.2.2. Індекс розходження між „цінностями” і „доступностями”
у осіб з ендогенною депресією 115
3.2.3. Внутрішньогрупова кореляція за показниками
у осіб з депресією 119
3.2.4. Аналіз результатів за тестом М. Люшера
у осіб з депресією 122
3.2.5. Аналіз індивідуальних відмінностей особистісних якостей
у осіб з депресією за методикою Р. Кеттелла 127

3.3. Виявлення відмінностей у ціннісній системі, мотиваційній
спрямованості та особистісних якостях між людьми з
депресивними розладами ендогенної етіології та
здоровими людьми 132

3.3.1. Порівняння ієрархічної побудови цінностей 139
3.3.2. Порівняння ієрархічної побудови доступностей 152

3.3.3. Порівняльна характеристика рівня співвідношення
„узгодженість-неузгодженність” між цінністю
та доступністю 167
3.3.4. Порівняльний аналіз результатів групи здорових
та групи хворих за тестом М. Люшера 175

3.4. Психокорекційні можливості застосування на практиці
результатів дослідження різноманітних рівнів
співвідношення „цінності” та „доступності” у
осіб з ендогенною депресією 182

ВИСНОВКИ........................................................................................................191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................196

ДОДАТКИ...........................................................................................................215

ВСТУП

Ускладнення суспільної, економічної та політичної ситуацій, що призводить до змін умов життєдіяльності і шляхів досягнення найбільш важливих цілей, виявляється фруструючим чинником для великої кількості людей. Все це привертає особливу увагу до вивчення цінностей особистості, їх структури, ієрархії та динаміки змін.
Дослідження мотиваційної сфери, яку прийнято розглядати як стійке системне утворення особистості, її особливості та вплив на діяльність, поведінку та прояви особистості, актуальне насамперед тому, що дозволяє виявити чинники, відповідні за дисбаланс між системою цінностей особистості і реальною її поведінкою. Знання особливостей ціннісної системи та мотиваційної спрямованості на сфери життєдіяльності людини не тільки дає можливість проникнення в індивідуальний світ конкретної особистості, але й може стати основою для надання їй психологічної допомоги у стані емоційного переживання (внутрішнього психологічного конфлікту), неможливості або нездатності втілення суб’єктивних життєвих цінностей, життєвих задумів у дійсність. Особливо актуальними є такі дослідження в кризові періоди життя особистості (до яких відносяться стрес, депресія, тощо), коли виникає несумісність мотивів, ідеалів, що призводить до того, що система людських цінностей стає усе більш відірваною від реальності, перестає виконувати свою регуляторну, адаптуючу функцію.
Проблемою вивчення ціннісної сфери та мотиваційної спрямованості особистості займалося багато зарубіжних та вітчизняних вчених. Але вивченню особливостей мотиваційної сфери особистості саме в критичних станах, таких як депресія, приділялося не так вже і багато уваги. Серед тих авторів, хто дійсно заслуговує на увагу, так це М. Рокіч, А. Бек, О.Т. Соколова, О.Б. Фанталова, Ф.Є. Василюк, Л.Ф. Шестопалова. Отже, актуальність вивчення проблеми побудови та динамічних змін мотиваційної сфери особистості визначається тим, що ціннісна система є сталим утворенням здорової особистості та значно змінюється під час психічних розладів різноманітної етіології.
Інтерес до вивчення ціннісних орієнтацій визначається тим, що вони є центральною особистісною установою, яка виражає змістовне відношення людини до соціальної дійсності, до самої себе, і у цій якості визначає мотиваційну спрямованість її поведінки та суттєво впливає на всі сторони життєдіяльності цієї людини.
Мабуть вже не існує таких галузей науки, які займаються вивченням людини, де спеціалісти не вивчали б і не розглядали б у різних аспектах та на різних рівнях проблеми різноманітних психічних станів, психологічної кризи; зміст та складну (до сих пір мало вивчену) структуру цих явищ. Розповсюдженість психічних розладів, їх зв’язок з факторами навколишнього середовища в значному ступені є відображенням того негативного впливу, який здійснюють на організм людини наслідки науково-технічного прогресу. Один з них величезне емоційно-вольове навантаження, яке часто призводить до порушень компенсаторних механізмів вищої нервової діяльності. У наші дні з’являється все більше людей, які свідомо або несвідомо відчувають внутрішнє духовне навантаження. Крім того, духовний розвиток сучасної людини, в силу її більшої різнобічності, і особливо внаслідок протидії, яке викликається його критичним розумом, стає більш важким та складним внутрішнім процесом.
Цінності займають одне з головних місць у вивченні процесу формування, розвитку та існування особистості (Рокіч М., Маслоу А., Ядов В.А., Кон І. С., Соколова О. Т.). Це не дивно тому, що цінності безпосередньо пов’язані з мотиваційною сферою та сферою потреб особистості і виступають як своєрідний регулюючий і результуючий чинник її життєдіяльності. Розглядаючи психологічне поняття „цінність” необхідно підкреслити залежність як якісних, так і кількісних характеристик цінностей від потреб людини. Людина при цьому виступає як ціннісний суб’єкт, а цінності трактуються як елементи структури свідомості особистості.
В науковій літературі існує величезна кількість теоретичних та практичних робіт, що стосуються проблеми ціннісної системи та мотиваційної сфери, які ще чекають свого детального вивчення. Незважаючи на те, що проблема цінностей досліджувалась багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами (М. Рокіч, К. Клакхон, О.К. Дусавитський; Д.А. Леонтьев та ін.), тільки в останній час з’являються праці по систематизації експериментальних та теоретичних результатів, одержаних в цій сфері (Р. Ділтс, 1993; С. Занюк, 2001; Д.О. Леонтьєв, 1992; Л.М. Смірнов, 1996; С. Шварц, 1992; Л.Ф. Шестопалова, 1999 та ін.). Тому недостатня розробленість даної проблеми стримує розвиток досліджень механізмів впливу і допомоги людині, яка знаходиться в стані психологічної кризи, депресії, і яка зазнає труднощів при адаптації до умов навколишнього світу.
АКТУАЛЬНІСТЬ нашого дослідження може бути представлена у двох аспектах: науковому та практичному. Науковий аспект полягає у виявленні особливостей та закономірностей ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери осіб, які перебувають у депресії ендогенної етіології, завдяки чому в подальшому можлива розробка методів та підходів до вивчення психологічних механізмів ендогенної депресії, що є дуже важливим для вирішення проблем теорії та методології клінічної та медичної психології. Використання ж результатів, які відображають особливості ціннісної системи та мотиваційної спрямованості особистостей з депресією є дуже необхідним для клінічної психології та медицини взагалі, а саме для психодіагностики, профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів.
ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ ТА ПЛАНАМИ. Дослідження пов’язане з науково-дослідницькою програмою кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка передбачає розробку питань аналізу особистості при різних психічних розладах, психодіагностичного забезпечення психотерапевтичного процесу, конкретних діагностичних та корекційних методик для потреб медично-психологічної практики.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: ціннісна система та мотиваційна спрямованість особистості.
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: структурні особливості ціннісних орієнтацій та мотиваційні зміни осіб з ендогенною депресією.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: дослідити особливості функціонування ціннісної системи, її ієрархічну побудову та співвідношення збалансованості поняття „узгодженість-неузгодженість” у різних сферах життєдіяльності; виявити ступінь та спрямованість мотиваційних перетворень у людини під час депресивного розладу ендогенної етіології.
Виходячи з мети дослідження постають такі ЗАВДАННЯ:
1) вивчити структуру ціннісних орієнтацій у осіб з депресією ендогенної етіології;
2) дослідити зв’язок структури ціннісних ієрархій зі станом депресивності;
3) виявити рівень співвідношення „узгодженість-неузгодженість” між життєвими цінностями у хворих з ендогенною депресією;
4) виявити та при наявності вивчити найбільш „конфліктні” сфери життєдіяльності у осіб із ендогенною депресією;
5) вивчити можливі мотиваційні зміни та їх спрямованість у людини під час депресії;
6) співвіднести виявлення можливої неузгодженості у ціннісній структурі хворих з депресією з особливостями та можливостями подолання цього розладу, його профілактики;
7) розробити практичні рекомендації щодо застосування отриманих даних та застосування методики на виявлення рівня співвідношення „узгоджнність-неузгодженість” між цінностями та доступностями стосовно осіб з ендогенною депресією.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Відповідно до досягнення мети нашого дослідження та вирішення задач було використано: клінічну бесіду та спостереження; шкалу самооцінки депресії Цунга для виявлення наявності депресії та рівня її виразності; методику „Рівень співвідношення „цінності” та „доступності” у різноманітних життєвих сферах” для виявлення „конфліктних сфер” і ієрархічного розташування цінностей та доступностей; 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла; та тест колірних виборів М. Люшера.
НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у тому, що стан ціннісної сфери особистості та її мотиваційна спрямованість є показниками як психологічного благополуччя, так і можуть бути індикатором динамічних змін особистості під час одужання під впливом психотерапевтичних та інших лікувальних заходів.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ даної роботи полягає у тому, що розкриття змісту та особливостей ціннісних орієнтацій дозволить з’ясувати обумовленість поведінки, проявів діяльності та особливостей внутрішніх переживань особистостей з депресивними розладами, що буде мати практичне значення як для фахівців у даній галузі (психологи, психіатри), так і для самих людей, які знаходяться у стані депресії. А за допомогою виявлення спрямованості та ієрархічного розташування цінностей у особистостей з депресією можна буде судити не тільки про рівень сформованості особистості, а й про ступінь несумісності мотивів і домінуючих цінностей та реаліями повсякденного життя, про глибину психічного розладу.
ОБГРУНТОВАНІСТЬ І ДОСТОВІРНІСТЬ НАУКОВИХ ПОЛОЖЕНЬ дослідження визначається теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, багатоаспектним розглядом проблеми, використанням технології системного опису досліджуваного явища, застосуванням комплексу методів теоретичного і методик емпіричного дослідження, адекватних його цілям, задачам і внутрішній логіці; експериментальним доказом висунутих припущень, застосуванням апарата математичної статистики для кількісного аналізу отриманих результатів.
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000-2004 рр.); на щорічних аспірантських наукових конференціях факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (квітень 2000 р., лютий 2001 р., квітень 2002 р.); на кафедрі педагогіки та психології в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (квітень 2002 р., квітень 2003 р.).
ПУБЛІКАЦІЇ. Основний зміст дисертації викладено у шести публікаціях, п’ять з яких у фахових наукових виданнях.
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ: Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Матеріали дисертації викладено на 232 сторінках, ілюстрованих 4 рисунками та 33 таблицями. Бібліографія включає 229 праць українських та зарубіжних авторів.

bibliography

ВИСНОВКИ

Відповідно здобутим результатам нашого дисертаційного дослідження, за теоретичним оглядом проблеми ціннісних орієнтацій та мотиваційної спрямованості у психологічних дослідженнях та аналізом отриманих даних нашого експериментального дослідження, було підтверджено, що основні задачі виконано і можна зробити наступні висновки:
1) У осіб з ендогенною депресією показники за методикою „рівень співвідношення „цінності” та „доступності” у різних життєвих сферах” вказують на ступінь відносної збалансованості поняття „узгодженість-неузгодженість”, на виразність відповідності або невідповідності між цінностями та доступностями. Така характеристика особистості як „узгодженість-неузгодженість” ціннісної сфери є індикатором, показником наявності чи відсутності можливого внутрішнього конфлікту (у випадках переважання показника „цінність” над показником „доступність”), або ж показником наявності так званого „внутрішнього вакууму” (відсутність спонукання у випадках коли показник „доступність” явно переважає показник „цінність”).
2) Особистості з депресивними розладами ендогенної етіології мають нижчий середній показник індексу невідповідності між „цінностями” та „доступностями”, чим здорові люди, (34,6 та 36,6 бали відповідно), що свідчить про відсутність стійкого бажання або про неспроможність, неможливість змінити свій теперішній стан, стан депресії, людьми з цим розладом; про зниження мотивації та наступну за нею недостатню виразність спрямованості на діяльність.
3) Найбільш цінними поняттями-цінностями, для хворих з депресією є поняття-цінності, які відображають сфери „щасливого сімейного життя” (перша позиція, 13,8% від загальної кількості хворих з депресією), „здоров’я, як відсутності проблем з психічним та фізичним самопочуттям ” (друга позиція - 12,1%), та „матеріально забезпечене життя” (3 позиція, відповідно також 12,1%). Так само, як і хворі, здорові люди більше за усі інші цінують поняття-цінність, яке відображає сферу „щасливого сімейного життя” (перша позиція, 16,8%). Поняття-цінність „здоров’я”, також як і у людей з депресією, входить до лідируючої групи понять-цінностей (третя позиція - 12,6%). Другу та четверту позиції у ієрархії цінностей здорових людей займають поняття-цінності, які не були відібрані хворими з депресією - „кохання, як фізична та психічна близькість” (14,7%) та „наявність вірних, справжніх друзів”(12,2%).
4) Найбільш доступними для людей з депресивними розладами ендогенної етіології, є поняття-цінності „краса природи та мистецтва” (перша позиція 13,8%), „пізнання” (2 позиція, відповідно 12,1%) та сфери „свободи у вчинках та діях”,„наявності справжніх, вірних друзів”, „активного діяльного життя” (3, 4, та 5 позиції, відповідно по 10,3%). Для здорових людей поняття-цінності „наявності справжніх, вірних друзів” (перша позиція, 15,0%), „впевненість у собі” (друга позиція, 11,5%), „свобода у вчинках та діях” (третя позиція, 11,2%) та активне діяльне життя” (четверта позиція, 10,5%) виявилися найбільш доступними сферами, в яких не відчувається хоча б маленького дефіциту. Такий розподіл та неоднакове розташування вказаних понять-цінностей вказує на наявність істотних відмінностей у ієрархічному розташуванні доступностей між хворими, які увійшли до експериментальної групи та здоровими людьми.
5) В першу чергу необхідно звернути увагу при спілкуванні та проведенні профілактичних та лікувальних заходів на найбільш „конфліктні сфери” у життєдіяльності людей з депресією ендогенної етіології, а саме на сфери „щасливого сімейного життя” (перша позиція, 13,8% - за цінністю, та остання, дванадцята позиція - 0% за доступністю), „матеріального забезпеченого життя” (третя позиція, 12,1% за цінністю, та восьма позиція, 6,9% за доступністю) та „здоров’я, як відсутності проблем з фізичним та психічним самопочуттям” (друга позиція, 12,1% за цінністю, та сьома позиція, 8,6 % за доступністю). Найбільш проблемними, у відношенні переважання доступності над цінністю, у осіб з депресією є сфери „краси природи та мистецтва” (перша позиція вибір 13,8% хворих з депресією за доступністю, та остання, 1,7% - за цінністю), „активного діяльного життя” (п’ята позиція, 10,3% за доступністю та одинадцята, 3,4% - за цінністю) та сфера „пізнання, як можливості поширення свого світогляду” (друга позиція, 12,1% за доступністю цього поняття-цінності та восьма позиція за цінністю 6,9%).
6) За допомогою методики М. Люшера у групі людей з ендогенною депресією виявлено досить характерні особливості, які вказують на наявність достатньо виражених проявів емоційного дискомфорту. Також, для хворих з депресією характерне переважання вираженої відсутності стійкого бажання змінити стан депресивної в’язниці на активну діяльність; перебування цих людей у стані стресу; особистісні якості досліджуваних з депресією знаходяться у розбалансованому стані. На відміну від людей з депресією загальну картину здорових осіб можна охарактеризувати як групу людей з відсутніми ознаками тривоги та стресу, відсутністю недостатності виразності мотиваційних тенденцій.
7) На перші ролі у людей, що страждають депресією легкого і середнього ступеня важкості ендогенного етіології, за ієрархічним розташуванням цінностей та доступностей, виступають їх власні (егоїстичні) прояви та спрямованості в цінуванні „щасливого сімейного життя”, „відсутності проблем зі здоров’ям” та „матеріально забезпечене життя”, а не реальні наслідки втрати, від яких вони не можуть ніяк позбутися. Хворі з депресією у більшому ступені стурбовані своїми особистими проблемами, а сумніви у своїй заможності відходять у них на другий план.
8) З 16 особистісних факторів методики Р. Кеттелла - 16-ФОО, відмінності між здоровими та хворими підтвердилися лише у трьох: п’ятий, сьомий та шістнадцятий фактори („заклопотаність-безтурботність”, „сміливість-боязкість” та „напруженість-релаксація”). За такими факторами, які характеризують ступінь виразності таких особистісних якостей, як „товариськість”, „кмітливість”, „емоційна стійкість”, „незалежність”, „виразність сили „Я”, „піддатливість”, „довірливість”, „практичність”, „гнучкість”, „спокій”, „консерватизм”, „сугестивність”, „високий самоконтроль”, відмінностей не було виявлено.
Отже, можна стверджувати, що для виникнення депресії якихось типових рис характеру явно недостатньо.
9) Розташування понять-цінностей вказує на те, що при депресивних розладах ендогенної етіології у ціннісній сфері таких осіб рівень цінності більшості сфер життєдіяльності залишається відносно збереженим, тоді як доступність сфер життєдіяльності значно змінюється, викривляється виражаючи сутність так званого депресивного буття. Так, верхівка ієрархій цінностей виглядає так: „щасливе сімейне життя”, „здоров’я”, „матеріально забезпечене життя” у осіб з депресією та „щасливе сімейне життя”, „кохання” і „здоров’я” у здорових людей. У кінцівці ієрархій представників обох груп розташовані „творчість”, „активне діяльне життя” та „краса природи та мистецтва”. Рівень же доступностей суттєво відрізняється у хворих з депресією та здорових людей. Так, у хворих з депресією в верхівці ієрархії доступностей розташовані „краса природи”, „пізнання”, „свобода у вчинках та діях” а у здорових „друзі”, „впевненість у собі”, „свобода у вчинках та діях”. Замикають ієрархію доступностей у хворих „творчість” та „сімейне життя” а у здорових „щасливе сімейне життя” та „матеріально забезпечене життя”.
10) Особливості ціннісної сфери та мотиваційної спрямованості людей є базовими необхідними елементами психологічного індивідуального світу особистості, в тому числі і у хворих на ендогенну депресію, і знаходять своє місце при психодіагностиці, профілактиці, лікуванні, психокорекційних та реабілітаційних заходах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Л.И. О некоторых особенностях ремиссий у больных приступообразной шизофренией // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1991. - №1. - С. 94-99.
2. Абульханова-Славськая К.А. Стратегия жизни. - М.: Мысль, 1991. - 299 с.
3. Ануфриев А.К. Скрытые эндогенные депрессии // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1978. - №8. - С. 1202-1208.
4. Амбрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический журнал. - 1985. - №6. - С. 107-115.
5. Асаджоли Р. Духовный кризис: Когда преобразование личности становится кризисом / Под. ред. Станислава и Кристины Гроф: Пер. с англ. - М.: Независимая фирма "Класс", Изд-во Трансперсонального института, 2000. - 288 с.
6. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. - М.: Политиздат, 1976. - 158 с.
7. Асмолов А.Г. Мотивация // Краткий психол словарь. - М.: Политиздат, 1985. - С. 108-109.
8. Безменова Л.В. Ценностные ориентации старшеклассников // Психологический журнал. - 1988. - №2. - С. 35-42.
9. Бек А., Раша А., Шо Б., Эмери Г. Когнитивная терапия депрессий: Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003. - 304 с.
10. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 212 с.
11. Блейхер В. М. Экспериментально-психологическое исследование психически больных. - Ташкент, 1971. - 264 с.
12. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. - М.: Речь, 2003. - 440 с.
13. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Педагогика, 1968. - 216 с.
14. Божович Л. И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков. - М.: Медицина, 1972. - С. 7-44.
15. Бойко В.Ю. Типология ценностных позиций и состояние кризисного сознания // Тезисы докл. научн. конф Ценностные ориентации личности, пути и способы их формирования”. - Петрозаводск, 1984. - С. 2-4.
16. Бурлачук Л. Ф. Исследование личности в клинической психологии. - К.: Знання, 1979. - 188 с.
17. Бурлачук Л. Ф. Грабская И.А., Кочарян А.С. Основы психотерапии: Учебное пособие для студентов. - К.: Ника-Центр, 2001. - 320 с.
18. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - 2-е издание. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
19. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. Учебник. - СПб.: Питер, 2003. - 352 с.
20. Бутківська Т.В. Цінності в контексті соціокультурної освіти // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 3. - С. 33-39.
21. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Изд-во Моск. ун., 1984. - 200 с.
22. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. - М.: Прогресс, 1982. - 324 с.
23. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Медицина, 1976. - 200 с.
24. Волков П. В. Разнообразие человеческих миров. - М.: Аграф, 2000. - 528 с.
25. Вригт фон Г.Х. Логико-философские исследования: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1986. - 342 с.
26. Гальперин П.Я., Ждан А.Н. Историф психологии ХХ в. Хрестоматия. - М.: Деловая книга, 2003. - 832 с.
27. Глэддинг С. Психологическое консультирование. - 4-е издание: Пер с англ. - СПб.: Питер, 2002. - 736 с.
28. Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности. - К.: Знання, 1984. - 220 с.
29. Головных Г. Ценностные ориентации и перестройка общественного сознания // Философские науки. - 1989. - № 5. - С. 85-89.
30. Гоштаутас А., Семенов А.А., Ядов В.А. Адаптированный вариант методики М. Рокича // Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. - Л.: Факел, 1979. - С. 208-209.
31. Гудвин С.Д. Исследование в психологии: методы и планирование. - 3-е издание: Пер с англ. - СПб.: Питер, 2003. - 560 с.
32. Дмитриев А.С. Затяжные депрессии при МДП и приступообразной шизофрении: Автореф. дис. д-ра мед. наук. - Л., 1991. - 40 с.
33. Додонов Б. Г. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 270 с.
34. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.
35. Дубровина И.В., Круглов Б.С. Психологические аспекты формирования ценностных ориентаций и интересов учащихся // Ценностные ориентации и интересы школьников. - М.: АПН СССР, 1983. - С. 27-36.
36. Духовный кризис: Когда преобразование личности становится кризисом / Под. ред. Станислава и Кристины Гроф: Пер. с нем. - М.: Независимая фирма Класс”, издательство Трансперсонального института, 2000. - 288 с.
37. Елисеев Г. Практикум по психологии личности. - 2-е издание. - СПб.: Питер, 2003. 512 с.
38. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. Посіб. - Луцьк: Ред. вид. відд. Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. - 180 с.
39. Занюк С. Психология мотивации. - Киев: Ника-Центр, 2001. - 353 с.
40. Здравомислов А.Г. Потребности, интересы, ценности. - М.: Политиздат, 1986. - 222 с.
41. Зейгарник Б.В. Патопсихология. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 486 с.
42. 3инченко В. П., Смирнов С. Д. Методологические вопросы психологии. - М.: Логос, 1983. - 158 с.
43. Іванько Л.І. Ценностно-нормативные механизмы регуляции // Культурная деятельность: опыт социологического исследования. - М.: 1981. - С. 50-151.
44. Ігнатенко П.Р. Аксіологія виховання: від термінології до постановки проблем // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С. 118-123.
45. Изард К. Эмоции человека. - СПб.: Питер пресс, 1999. - 388 с.
46. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.
47. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.
48. Кабанов М. М., Личко А. Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. - Л.: Медицина, 1983. - 186 с.
49. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. - СПб.: Питер, 2003. - 640 с.
50. Карелин А.А. Психологические тесты. - М.: Владос, 1999. - 312 с.
51. Касьянов С. Энциклопедия психологических тестов. - М.: Эксмо-Пресс, 1999. - 456 с.
52. Кембриджское руководство по аналитической психологии / Под ред. П. Янг-Айзендрата, Т. Даусона. - М.: Добросвет, 2000. - 477 с.
53. Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Баумана. - СПб.: Питер, 2003. - 1312 с.
54. Клонингер С. Теории личности: познание человека. - 3-е издание. - СПб.: Питер, 2002. - 720 с.
55. Кожуховская И. И. Критичность психических больных // Тезисы докладов конференции "Проблемы патопсихологии". - М.: АПН СССР, 1972. - С. 12 -14.
56. Кон И. С. Открытие Я. - М.: Политиздат, 1978. - 142 с.
57. Кон И. С. В поисках себя: личность и ее самосознание. - М.: Политиздат, 1984. - 220 с.
58. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы: Учебник. - М.: Аспект-Пресс, 2003. - 382 с.
59. Короленко Ц. П. Аддиктивное поведение. Общая характеристика и закономерности развития // Обозр. психиат. и мед. психол. - 1991. - №1. - С. 25-31.
60. Кох Роджер Р. 40 исследований, которые потрясли психологию. Секреты выдающихся экспериментов. - М.: Олма-Пресс, 2003. - 416 с.
61. Коченов М. М., Николаева В. В. Мотивация при шизофрении. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. - 148 с.
62. Крысько В.Г. Словарь-справочник по социальной психологии. - СПб.: Питер, 2003. - 416 с.
63. Кутько И.И., Стефановский В.А., Букреев В.И., Шестопалова Л.Ф. Депрессивные расстойства. - К.: Здоровье, 1992. - 259 с.
64. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социологические исследования. - 1996. - №5. - С. 3-19.
65. Лебединский М. С., Мясищев В. Н. Введение в медицинскую психологию. - М.-Л.: Медицина, 1966. - 222 с.
66. Леонова Л. Г., Бочкарева Н. Л. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте. Учебно-методическое пособие. - Новосибирск: Луч, 1998. - 48 с.
67. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Наука, 1975. - 464 с.
68. Леонтьєв А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 584 с.
69. Леонтьєв Д. А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник МГУ. Сер.14. Психология. - 1996. - №4. - С. 35-44.
70. Леонтьев Д.А. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании // Психологическое обозрение. - 1998. - №1. - С. 23-29.
71. Леонтьев Д.А. Современная психология мотивации. Серия „Психологические исследования”. - М.: Смысл, 2002. - 343 с.
72. Лихи Т. История современной психологии. - 3-е издание. - СПб.: Питер, 2003. - 448 с.
73. Магомед-Эминов М.Ш. Трансформация личности. - М.: Психоаналитическая Ассоциация, 1998. - 496 с.
74. Майерс Д. Социальная психология. - С-Пб.: Питер пресс, 2003. - 752 с.
75. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: Ваклер, 2001. - 528 с.
76. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы: Пер. с англ. - М.: Смысл, 1999. - 425 с.
77. МБК-10. Классификация психических и поведенческих расстройств. Исследовательские диагностические критерии, Женева. - СПб.: ВОЗ, 1995. - 120 с.
78. Международная классификация болезней (10-й пересмотр, МБК-10). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике. - СПб.: Адис, 1994. - С. 118-123.
79. Мишиев В.Д. Эндогенные депрессивные расстройства: проблематика, распространенность, некоторые клинико-психопатологические особенности // Український медичний часопис. - 1998. - №6/8 - С. 38-44.
80. Москвичев С.Г. Мотивация, деятельность и управление. - Киев - Сан-Франциско: Light Press, 2003. - 492 с.
81. Мясищев В. И. Личность и неврозы. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. - 312 с.
82. Небылицын В.Д. Проблемы психологии индивидуальности. - М.: Модэк, 2000. - 688 с.
83. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности. - М.: Владос, 2001. - 192 с.
84. Никандров В.В. Экспериментальная психология: Учебное пособие для профессиональных психологов. - М.: Речь, 2003. - 480 с.
85. Николаева В. В. Внутренняя картина болезни при некоторых психических заболеваниях: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 1970. - 35 с.
86. Нюттен Ж. Мотивация // Экспериментальная психология. - М.: 1975. - Вып. №5. - С. 15-109.
87. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов ВУЗов. - М.: Сфера, 2001. - 512 с.
88. Патяєва Є.Ю. Ситуативное развитие и уровни мотивации // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1983. - №4. - С. 27-31.
89. Петренко В. Ф. Психологические исследования мотивации // Вопросы психологии. - 1983. - № 3. - С. 38-44.
90. Пилипенко Н.М. Адаптація особистості до життєвої кризи // Журнал практичного психолога. - 2000. - № 6. - С. 8-14.
91. Поторій Я. Реструктуризація ціннісно-мотиваційної сфери особистості в кризові періоди // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. - К.: ДАКККІМ. - 2001. - Вип. 11. - С. 89-96.
92. Поторій Я.І. Особливості ціннісної сфери у осіб з депресією // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; За ред. Максименка С.Д. - К.: Гнозіс, 2002. - т. IV, ч.6. - С. 218-222.
93. Поторій Я.І. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери студентів // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 2. - С. 36-39.
94. Поторій Я.І., Діденко С.В. Структурні особливості самосвідомості особистості при депресії // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Психологічні науки. К.: Правові джерела, 2002. - Випуск 1. - С. 244-250.
95. Поторій Я.І. Порівняльний аналіз особливостей ціннісної сфери здорових осіб і людей з депресією // Вісник. Збірник наукових статей Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.: КГЦ, Київський університет. - 2002. - Випуски 15, 16. - С. 36-44.
96. Психология формирования и развития личности / Под ред. Анцыферовой Л. И. - М.: Знание, 1981. - 288 с.
97. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология:курс лекций. - 2-е изд. - М.: Логос. - 1996. - 208 с.
98. Райгородский Д.Я. Сознание и защитные механизмы личности: Хрестоматия. - М.: Бахрах-М, 2003. - 655 с.
99. Реан А.А. Психология изучения личности. - М.: Михайлов, 1999. - 288 с.
100. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие. - М.: Владос, 2000. - 480 с.
101. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2002. - 512 с.
102. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - 5-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 720 с.
103. Ручка А.А. Социальные ценности и нормы. - К.: Наукова думка, 1976. - 152 с.
104. Рябикина З.И. Личностное развитие. Профессиональный рост. - Краснодар: Кубанский государственный университет, 1995. - 169 с.
105. Саганенко Г.И. Эксперимент на сопоставление различных методов ранжирования качественных признаков // Личность и ее ценностные ориентации. - М.: Эпоха. - 1969. - С.152-153.
106. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / Под. ред. В.А. Ядова. - Л.: Прогресс, 1985. - С.144-148.
107. Селье Г. Стресс без дистресса. - М.: Прогресс, 1979. - 168 с.
108. Сидоров П.И., Парняков А.В. Введение в клиническую психологию: т. 1 и т. 2.: Учебник для студентов медицинских ВУЗов. - М.: Академический проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 416 с.
109. Симонов П. В. Эмоциональный мозг. - М.: Медицина, 1981. - 188 с.
110. Синицкий В.Н. Депрессивные состояния. - К.: Знання, 1986. - 266 с.
111. Славина Л. С. Ограничение объема работы как условие ее выполнения в состоянии "пресыщения" // Вопросы психологии. - 1969. - №2. - С. 16-20.
112. Снежневский А. В. Общая психопатология. - М.: Валдай, 1970. - 344 с.
113. Соколова Е. Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. -М.: МГУ, 1989. - 224 с.
114. Соколова Е. Т. Николаева В. В. Особенности личности при пограничных расстройствах и соматических заболеваниях. - М.: МГУ, 1991. - 112 с.
115. Солсо Р., Джонсон Х., Бил К. Экспериментальная психология. Практический курс. - М.: Олма-Пресс, 2001. - 528 с.
116. Старовойтенко Е.Б. Жизненные отношения личности. - К.: Лыбидь, 1992. - 216 с.
117. Столин В. В. Самосознание личности. - М.: Наука, 1984. - 344 с.
118. Тарабакина Л. В. Выявление ведущих мотивов психически больных в патопсихологическом эксперименте: Автореф. дис. канд. психол. наук: 10.00.04. - М., 1979. - 38 с.
119. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: структурно-генетичний підхід: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.01. - К., 1994. - 48 с.
120. Трусов В.П. Социально-психологические исследования когнитивных процессов. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. - 143 с.
121. Фанталова Е.Б. Об одном методическом подходе к исследованию мотивации и внутренних конфликтов // Психологический журнал. - 1992. - №1. - С. 107-117.
122. Федоров А.П. Когнитивно-поведенческая психотерапия. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.
123. Франкл В. Логотерапия. - М.: Ника, 1995. - 388 с.
124. Фрейд З. Лекции по введению в психоан