СТАНОВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ : СТАНОВЛЕНИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ ЗРЕЛОСТИ В ПОДРОСТКОВОМ И ЮНОШЕСКОМ ВОЗРАСТЕ

brief description

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО (м. Одеса)

На правах рукопису

ПАВЛОВА ІРИНА ГЕОРГІЇВНА

УДК: 154.2+152.26+152.32

СТАНОВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ
В ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Чебикін Олексій Якович,
доктор психологічних наук, професор, дійсний член
АПН України

Одеса

2005

ЗМІСТ
ВСТУП 3
рОЗДІЛ i. ЕМОЦІЙНА ЗРІЛІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА 8
1.1. Загальні підходи до визначення сутності емоційної зрілості особистості. 8
1.2. Узагальнення основних тенденцій в дослідженні особливостей емоційної зрілості 14
1.3. Фактори, що обумовлюють становлення емоційної зрілості в підлітковому і юнацькому віці 23
1.4.Визначення головних компонентів структури емоційної зрілості 30
Висновки до першого розділу 38

рОЗДІЛ ii. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ 41
2.1. Етапи проведення емпіричного дослідження. Визначення та адаптація методів дослідження. 41
2.2.Аналіз індивідуальних показників, що відображують особливості емоційної зрілості у обстеженої вибірки. 53
2.3. Особливості відмінностей в становленні емоційної зрілості з урахуванням віку 85
2.3.1. Взаємозв’язки показників емоційної зрілості з особистісними властивостями 91
2.4. Відмінності в значеннях показників емоційної зрілості з урахуванням статевих особливостей обстежуваних 130
2.4.1. Взаємозв’язки показників емоційної зрілості з особистісними властивостями обстежених з урахуванням їх статі 137
2.5. Узагальнена характеристика закономірностей становлення емоційної зрілості розвиваючої особистості 163
2.5.1. Основні тенденції в становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці 162
2.5.2. Найбільш суттєві типи емоційної зрілості особистості 168
Висновки до другого розділу 183

ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ 215

ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема емоційної зрілості розглядалась у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів (А.Ребер, А.В.Сухарєв, О.Я.Чебикін, C.Lambert, W.C.Menninger та ін.), психофізіологів (П.Фресс, П.В.Симонов та ін.) та психотерапевтів (D.Abrahamsen, К.Е.FitzMaurice та ін.).
Значний внесок у вирішення проблеми емоційної зрілості особистості зробили О.Я.Чебикін, А. Маурер, J. Murray та інші, в роботах яких викладені загальні уявлення щодо її дослідження та формування.
Результати досліджень Г.М.Бреслава, О.В.Запорожець, Я.ЗНеверович, О.І.Кульчицької, Е.Л.Носенко, А.Е.Ольшаннікової, Е.Д.Хомської, О.Л.Яковлевої та інших, що спрямовані на виявлення певних закономірностей становлення емоційної сфери, К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової, Л.І.Божович, Б.С.Братуся, А.Г.Маслоу, В.Ф.Моргуна, В.О.Ядова, в яких розкривається зміст понять „зрілість” та „особистісна зрілість”, а також О.Г.Асмолова, Л.С.Виготського, Г.Крайг, І.С.Кона, О.М.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна та інших, які пов’язані з визначенням факторів розвитку особистості, актуалізують проблему поглибленого пізнання емоційної зрілості. Адже, як вказують В.К.Вілюнас, О.М.Леонтьєв, П.Фресс та інші, дослідження емоційної зрілості відноситься до малорозроблених напрямів психології. На теперішній час ще недостатньо визначено психологічний зміст емоційної зрілості та основні ознаки, що характеризують цей феномен.
У віковій та педагогічній психології переважне значення в цьому плані також набуває проблема діагностики емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці. Саме цей період, за даними Л.І.Божович, Р.М.Грановської, І.С.Кона, А.Е.Ольшаннікової, Л.В.Потапчук, О.В.Толстих та інших, може вважатись оптимальним щодо її становлення.
Недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів проблеми обумовили вибір теми даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану Південного наукового Центру АПН України (м. Одеса) "Психолого-педагогічне забезпечення розвитку та діяльності особистості" (№ 0194006237). Автором досліджувались закономірності становлення емоційної зрілості у підлітків та юнаків.
Мета роботи. Вивчення основних закономірностей становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці.
Задачі дослідження.
1. Узагальнити теоретичні дані відносно уточнення сутності та змісту емоційної зрілості.
2. Виявити основні структурні компоненти емоційної зрілості особистості.
3. Дослідити закономірності в становленні емоційної зрілості з урахуванням віку та статі особистості, що розвивається.
4. Охарактеризувати найбільш суттєві типи емоційної зрілості.
Об’єкт дослідження емоційна сфера підлітків та юнаків.
Предмет дослідження властивості емоційної зрілості та їхній прояв у підлітковому та юнацькому віці.
Гіпотеза дослідження. В нашому дослідженні ми виходили з припущення про те, що емоційна зрілість є, перш за все, феноменом емоційного порядку, який характеризується емоційною експресивністю, емоційною саморегуляцією та емпатією.
Визначивши особливості прояву цих властивостей, а також їх взаємозв’язки з іншими якостями особистості, ми зможемо розкрити як індивідуальні так і вікові закономірності становлення емоційної зрілості у підлітковому та юнацькому віці.
При побудові цієї гіпотези ми спирались на основні представлення про емоційну зрілість особистості (А.Маурер, А.Ребер, П.Фресс, О.Я.Чебикін), теоретико-емпіричні узагальнення з проблеми розвитку емоцій (Т.П.Вісковатова, О.В.Запорожець, Я.З.Неверович, Є.П.Ільїн, С.О.Колот, О.І.Кульчицька, Я.Рейковський тощо), емоційності як стійкої характеристики індивідуальності (В.Д.Небиліцин, А.Е.Ольшаннікова, О.П.Саннікова та ін.) та емоційної регуляції діяльності (В.К.Вілюнас, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, П.В.Симонов, О.Я.Чебикін тощо), детермінації становлення особистості (О.Г.Асмолов, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, В.Ф.Моргун, О.Г.Солодухова та ін.) проблеми індивідуальних відмінностей (А.Анастазі, Е.А.Голубєва, О.В.Лібін, Б.М.Теплов та ін.).
Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс методів дослідження, що включає: методи підготовки та організації дослідження, а саме аналіз, зіставлення, узагальнення теоретичних підходів та експериментальних результатів, що містяться в наукових літературних джерелах; методи збору емпіричних даних, що представлені набором тестових методик, таких як „Діагностика емоційної зрілості” О.Я.Чебикіна, Особистісний опитувальник” Г.Айзенка, „Розміщення себе на шкалі” Т.В.Дембо, Фрайбургський особистісний опитувальник” (FPI) форма «В» в адаптації А.О.Крилова та співавторів; методи статистичної обробки даних дослідження: порівняння незалежних вибірок, кореляційний та факторний аналіз.
Базою дослідження виступили Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) та школи м.Одеси й Одеської області. Вибірку склали 225 підлітків та 175 юнаків, всього 400 випробуваних.
Наукова новизна дослідження.
Вперше встановлено:
- етапи становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці (11-13 років, 14-15 років, 16-17 років та 18-23 роки), кожний з яких має характерні особливості динаміки цього процесу;
- типологічну модель емоційної зрілості особистості, що містить сім типів (експресивний, саморегуляційний, емпатійний, експресивно-емпатійний, саморегуляційно-емпатійний, експресивно-саморегуляційний та гармонійний);
- закономірності у становленні емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці, а саме: нерівномірність становлення; інтеграція та наступне набуття автономії окремих її компонентів; зв’язок з певними особистісними властивостями, а саме, з екстраверсією та товариськістю.
Уточнено:
- поняття емоційної зрілості як інтегративної якості особистості, що характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери на рівні адекватності емоційного реагування в певних соціокультурних умовах;
- головні компоненти емоційної зрілості, якими виступають такі властивості, як емоційна експресивність, емоційна саморегуляція та емпатія.
Удосконалена методика діагностики емоційної зрілості, застосування якої дозволяє оцінити прояв її основних властивостей стосовно віку випробуваних.
Практична значущість дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників для студентів психологічних і педагогічних факультетів, а також педагогами та психологами в організації навчально-виховного процесу.
Основні висновки дослідження впроваджені у систему навчально-професійної підготовки психологів на факультеті практичної психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт впровадження № 05/04 від 09.09.2004 р). Розроблені на основі результатів дослідження психологічні рекомендації щодо вдосконалення умов розвитку емоційної сфери підлітків та юнаків впроваджені у навчально-виховний процес шкіл Суворовського району м.Одеси (акт впровадження відділу освіти Суворовської районної держадміністрації № 958 від 20.08.2004 р).
Особистий внесок автора полягає в теоретико-експериментальному дослідженні проблеми становлення емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці; у визначенні етапів та закономірностей становлення емоційної зрілості; створенні типологічної моделі емоційної зрілості особистості.
Достовірність одержаних результатів забезпечується науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, застосуванням методів, адекватних меті, репрезентативністю вибірки, кількісною і якісною характеристикою обсягу емпіричного матеріалу та його статистичною обробкою.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях (Житомир, 1999; Одеса, 2000; 2003; Дніпропетровськ, 2003), а також щорічних підсумкових конференціях Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протягом 2001-2003 років).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження відображено в 7 публікаціях, 4 з яких - у фахових наукових виданнях України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 212 сторінок тексту, з них 180 сторінок основного тексту. У дисертації вміщено 48 таблиць і 21 ілюстрація. У списку використаних джерел міститься 282 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретико-експериментальне узагальнення та нове наукове вирішення задачі дослідження емоційної зрілості особистості в підлітковому та юнацькому віці з урахуванням статевих та індивідуальних відмінностей в її становленні.
1. Доведено, що емоційна зрілість в сучасній психології розглядається неоднозначно. Можна виділити три несуперечливих підходи щодо розуміння поняття емоційної зрілості: як відповідність емоційних проявів дорослої, тобто біологічно зрілої людини, до норм у даному суспільстві; як відповідність емоційних проявів дорослої людини не тільки до сподівань суспільства, але й потреб, цінностей та інтересів суб'єкта; як відповідність емоційної поведінки до уявлень про норму для певного віку.
В цілому, її можна визначити як інтегративну якість особистості, що характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери на рівні адекватності емоційного реагування в певних соціокультурних умовах. В найбільшій мірі вона відображається у особливостях прояву емоційної експресивності, емоційної саморегуляції та емпатії. Зазначені властивості входять до змісту структури емоційної зрілості та являються її головними компонентами.
2. Обґрунтовано, що найбільш адекватним інструментом вимірювання емоційної зрілості, у контексті обраної в дослідженні теоретико-методологічної моделі, є опитувальник „Діагностика емоційної зрілості” О.Я. Чебикіна. Проведене його вдосконалення дозволило створити паралельний (україномовний) варіант та уточнити межі високого, середнього та низького рівнів прояву досліджуваних властивостей стосовно віку випробуваних.
3. Емпіричне дослідження емоційної зрілості підлітків та юнаків засвідчило певні вікові відмінності в її становленні, що вказують на тенденцію до підвищення рівня її окремих властивостей зі збільшенням віку: від 13 до 14 років - на рівні керування власними емоціями; від 14 до 15 років - на рівні довільності вираження емоції у спілкуванні; від 17 до 18-23 років - на рівні всіх компонентів емоційної зрілості.
4. Відзначено статеві відмінності у прояві ознак емоційної зрілості, а саме: у дівчат найбільш активно формуються співчуття та співпереживання, розуміння емоційного стану та мотивів поведінки партнера по спілкуванню; у хлопців регуляція власними емоціями. Статеві відмінності проявляються також на рівні взаємозв’язків основних компонентів емоційної зрілості з емоційно-особистісними властивостями. Найбільш суттєвими вони є у взаємозв’язках емпатії, яка у хлопців частіше, ніж у дівчаток, пов’язана з емоційною лабільністю, депресивністю, дратівливістю. Найменші відмінності визначені в детермінації емоційної експресивності.
5. Проведене дослідження вікових та статевих відмінностей у прояві ознак емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці дало змогу виділити основні етапи її становлення: перший етап (11-13 років) характеризується домінуванням експресивності; другий етап (14-15 років) - домінуванням саморегуляції; третій етап (16-17 років) відображає суттєве вдосконалення особистісного рівня прояву емоційної зрілості; четвертий етап (18-23 років) є періодом автономно-збалансованого та відносно стійкого прояву емоційної зрілості.
6. Одержані результати дослідження дають підставу констатувати можливість створення типологічної моделі емоційної зрілості особистості, яка охоплює 7 типів, а саме експресивний, саморегуляційний, емпатійний, гармонійний, саморегуляційно-емпатійний, експресивно-емпатійний та експресивно-саморегуляційний. Найбільш розповсюдженими з них є емпатійний (30,5%) та саморегуляційний (25%) типи. Рідко зустрічається експресивно-саморегуляційний (5%) та гармонійний (3,5%) типи.
Показано, що для експресивного типовими є емоційна нестабільність; для саморегуляційного та саморегуляційно-емпатіного урівноваженість, упевненість в собі; для емпатійного та експресивно-емпатійного емоційна лабільність; для експресивно-саморегуляційного імпульсивність поведінки, тривожність; для гармонійного емоційна стабільність, не агресивність. Для всіх типів емоційної зрілості - спрямованість особистості на соціальне оточення та потреба у спілкуванні.
7.Визначені певні закономірності у становленні емоційної зрілості в підлітковому та юнацькому віці, які відтворюють відповідні ознаки психічного розвитку, а саме: 1) нерівномірність становлення емоційної зрілості, яка проявляється в розбалансованості розвитку основних властивостей та рівнів їхнього прояву, що виражено в етапах її становлення; 2) інтеграція та наступне набуття автономії окремих компонентів емоційної зрілості, що виражається у віковій динаміці формування зв’язків між компонентами емоційної зрілості: від незначних кореляційних стосунків у віці 11-12 років, до їх підсилення у 13-14 років, та подальшого послаблення в 15, 16, 17 та 18-23 років; 3) зв’язок з певними особистісними властивостями, а саме, з екстраверсією та товариськістю. У дослідженні він проявляється незалежно від віку, статі та типу емоційної зрілості.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що розглядається. На наш погляд, перспективними можуть бути такі напрями подальшої роботи: а) теоретико-експериментальне розкриття когнітивного аспекту становлення емоційної зрілості, тобто закономірностей та механізмів усвідомлення власних емоцій та емоцій інших людей; б) вивчення умов та шляхів формування емоційної зрілості у психолого-педагогічному процесі; в) розширення меж дослідження цієї властивості, тобто розгляд передумов становлення емоційної зрілості в дитячому віці та динаміки її ознак у дорослому та похилому віках тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова Н.В. Психологічні особливості соціалізації сучасного підлітка: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05 /К. Нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2000. 21 с.
2. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. - 262 с.
3. Аболин Л.М. Соотношение психологических и психофизиологических коррелятов эмоциональной устойчивости спортсменов //Вопросы психологии. 1974. - № 1. С. 104-106.
4. Абраменкова В.В. Психология детства в контексте отношений ребенка в мире //Вопросы психологии. 2002. - №1. С. 3-16.
5. Абрамова Г. Поток жизни // Психология зрелости. Хрестоматия /Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. Самара: БАХРАХ-М, 2003. С. 244-314.
6. Абульханова-Славская К.А. Жизненная стратегия: как ее строить? //Психология зрелости. Хрестоматия /Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. Самара: БАХРАХ-М, 2003. С. 527-566.
7. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.: Наука, 1982. 199 с.
8. Алпатова О.В. Психологічний аналіз регулятивної функції емпатії педагога у процесі керування учінням молодших школярів: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2002. — 16 с.
9. Альманах психологических тестов М.: «КСП», 1996. С.229-232.
10. Аль-Хадіді Сауд А.А. Кроскультурні відмінності в сприйнятті емоцій у арабів і слов’ян (на матеріалі вивчення сприйняття мімічної експресії арабськими й східнослов’янськими студентами): Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 /Національний ун-т. К., 2001. 20 с.
11. Аминов Н.А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей //Вопросы психологии. 1988. - №5. С. 71-77.
12. Ананьєв А.М. Візуальна психодіагностика емоційних проявів у учнів: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Південноукр. держ. пед. ун-т. Одеса., 1996. 23 с.
13. Андреева Г. М. Социальная психология. - 5-е изд. М.: Аспект Пресс, 2002. 364с.
14. Андреева Г. М., Хелкама К., Дубовская Е.М., Стефаненко Т.Г., Тихомандрицкая О.А. Уровень социальной стабильности и особенности социализации в старшем школьном возрасте. //Вестник Моск. Ун-та. Сер. 14. Психология. 1997. - №4. С.31-41.
15. Андрієнко В.О. Математична статистика для психологів: Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 1999. 232 с.
16. Анохин П.К. Эмоции // Большая медицинская энциклопедия: В 36 т. - Т. 35. М., 1964. С. 339-357.
17. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы //Психология формирования и развития личности /Под ред. Л.И. Анциферовой. М: Наука, 1981. С. 3-19.
18. Анцыферова Л.И. Психологические закономерности развития личности взрослого человека и проблема непрерывного образования //Психологический журнал. 1980. - №2. С.52-60.
19. Апетик Н.М. Моральна саморегуляція як умова попередження девіантної поведінки підлітків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології. К., 2001. 20 с.
20. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во МГУ, 1984. 104 с.
21. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологи­ческого анализа. — М.: Смысл, 2001. — 416 с.
22. Ахмеджанов Э.Р. Психологические тесты. М.: Лист, - 1997. 320 с.
23. Бажин Е.Ф., Корнева Т.В. Психическая патология как модель для изучения импрессивной деятельности. //Психология межличностного познания /Под ред. А.А. Бодалева. — М.: Педагогика, 1981. - С. 196-211
24. Барабанщиков В.А., Малкова Т.Н. Исследование восприятия эмоционального состояния человека по выражению лица //Проблема общения в психологии. М., 1981. С. 121-132.
25. Белинская Е. П., Тихомандрицкая О. А. Социальная психология личности: Учебное пособие для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2001.— 301 с.
26. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание: Пер. с англ. //Общ. ред. В.Я. Пилиповского. - М.: Прогресс, 1986. 420 с.
27. Бех И.Д. Об овладении личностью собственными эмоциональными переживаниями //Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., Одесса, 1986. С. 56.
28. Бехтерева Н.П., Смирнов В.М. Мозговая организация эмоций человека //Вестник АМН СССР. 1975. - №8. С.8-12.
29. Бодалев А.А. Исследование гностических характеристик общения в зарубежной психологии //Зарубежные исследования в психологическом познании. М, 1977. С. 201-214.
30. Божович Л. И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности /Под. ред. Д.И. Фельдштейна. М.: Междунар. пед. Академия, 1995. 212 с.
31. Божович Л. И. Концепция культурно-исторического разви­тия психики и ее перспективы. — Вопросы психологии, 1977 - № 2 С.29-39.
32. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. М., 1996. 472 с.
33. Борисова М. Н., Гуревич К. М., Ольшанникова А. Е., Равич-Щербо И.В. Некоторые проблемы психофизиологии индивидуальных различий. //Вопросы психологии - № 5. -1976. - с. 19-36
34. Боришевський М.Й. та співавт. Саморегуляція як критерій і умова соціально-релевантної взаємодії особистості з оточуючими //Матеріали Всеукраїнської конференції: Проблема й досвід художньої освіти та виховання. Одеса, 1995. Ч.1. С.17.
35. Братусь Б.С. К проблеме развития личности в зрелом возрасте. //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 1980. - №2. С. 3-12.
36. Бреслав Г.М. Воспитание нравственных чувств ребенка в семье //Вопросы психологии. 1986. - №1. С. 41-47
37. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения. М.: Педагогика, 1990. 140 с.
38. Бронфенбреннер У. Два мира детства: Дети в США и СССР: Пер. с. англ. - М.: Прогресс, 1976 167 с.
39. Будницька О.А. Індивідуально-особистісні детермінанти емоційних переживань у психотравмуючій ситуації: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 /К. Нац. ун-т ім. Т. Шевченка . К., 2001. 19 с.
40. Бучек Л.І. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 /К. ун-т. К., 1994. 18 с.
41. Былкина Н.Д., Люсин Д.В. Развитие представлений детей об эмоциях в онтогенезе //Вопросы психологии. 2000. - №5. С. 38-48.
42. Валіон Н. Феномен психологічної депрівації і його роль у розитку особистості //Психологія і суспільство. 2000. - №2. С.124-133.
43. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л., Наука, Ленингр. отд-ние, 1989. 144 с.
44. Василішина Т.В. Емпатійні здібності вчителів //Практична психологія та соціальна робота. 1999. №4. С. 37-38.
45. Василішина Т.В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 /Ін-т психології АПН України. К., 2000. 19 с.
46. Васильев Н.А., Васильева В.Н., Назарова В.М. Взаимооценки школьников разного возраста и пола (социометрическое исследование) //Психофизиология. Л., 1997. С.100-108.
47. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. М.: Смысл; Per Se, 2000. 685 с.
48. Вершинин С.И. Место эмоциональной регуляции в общей структуре регуляции деятельности //Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., Одесса, 1986. С.5.
49. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 142 с.
50. Вилюнас В.К.Основные проблемы психологической теории эмоций //Психология эмоций: Тексты. /Под. ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - С.3-28
51. Вісковатова Т.П. Проблема генезису, діагностики і психолого- педагогічної корекції затримки психічного развитку у дітей (на прикладі несприятливого впливу природних та антропогенних чинників): Автореф. дис... д-ра психол. наук: 13.00.08 /АПН України; Інститут дефектології. — К., 1997. — 37с.
52. Витт Н.В. Личностно-ситуационная опосредованность выражения и распознавания эмоций в речи // Вопросы психологии. - 1991 - N 1. - С.95-107.
53. Вундт В. Психология душевных волнений //Психология эмоций: Тексты. /Под. ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - С. 47-64.
54. Выготский Л. С. Собр. соч. в 6 т. /Гл. ред. А.В. Запорожец. - М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. 432 с.
55. Высотская Н.Е. Обусловленность профессионально значимых для артиста балета качеств свойствами темперамента и нервной системы //Психофизиология: Сб. науч. тр. /Под ред. Б.А. Ашмарина, Е.П. Ильина. Л.: ЛГПИ, 1979. С.20-31.
56. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. М.: Знание, 1984. 79 с.
57. Гаврилова Т.П. Роль взрослых в формировании эмпатии у детей //Психологические основы формирования личности в условиях общественного воспитания. М., 1969. С.63-65.
58. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста //Вопросы психологии 1974. - №5. С. 107-114.
59. Галунов В.И. Речь, эмоции, личность: проблемы и перспективы. - Л., 1978. - С. 3-13.
60. Ганина Н.А., Корнева Т.В. О влиянии аффективного состояния на восприятие мимики. //Социально-психологические проблемы реабилитации нервно-психических больных: Сб. науч. тр. Ленингр. н.-и. психоневрол. ин-та им. В.М. Бехтерева /Под ред. Е.Ф. Бажина. — Л.: Медицина, 1984. - С. 61-67.
61. Гезелл А. Цикл умственного развития //Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия в 2 т. /Под ред. В.В. Лебединского, М.К. Бардышевской. Т.1. М.: ЧеРо, Высш. шк., Изд-во МГУ, 2002 С. 488-496.
62. Гейко Є. В. Психологічні особливості прояву егоцентризму особистості у мисленнєвій діяльності підлітків: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2002. — 20с.
63. Гиппенрейтер Ю.Б., Карягина Т.Д., Козлова Е.Н. Феномен конгруэнтной эмпатии //Вопросы психологии. 1993. - №4. - С. 61-68.
64. Говорун Т.В. Соціалізація статі як фактор розвитку Я-концепції: Автореф. дис док. психол. наук: 19.00.07 / К. нац. пед. ун-т. К., 2002. 35 с.
65. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. - М., Изд-во МГУ, 1987. 174 с.
66. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологический возраст личности. //Психология зрелости. Хрестоматия /Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. Самара: БАХРАХ-М, 2003. С. 119-144.
67. Горбатков А.А. Позитивные и негативные эмоции: Взаимосвязь и ее зависимость от уровня субъективного развития индивида //Психол. журнал. 2001. - № 1. С. 61-71.
68. Гошовський Я.О. Становлення образу-Я в підлітків школи-інтернату в умовах депривації батьківського впливу: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т пситхології АПН України. К., 1995. 24 с.
69. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. — СПб.: Питер, 1997. — 608 с.
70. Грей Д.А. Сила нервной системы, интроверсия экстраверсия, условные рефлексы и реакция активации //Вопросы психологии. 1968. - №3. С.77-88.
71. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. — М.: Наука, 1970. 272 с.
72. Давыдов В.В. Проблема периодизации психического развития //Возрастная и педагогическая психология: Материалы всесоюзного семинара- совещания /Под ред. В.С. Мерлина. Пермь, 1974. С. 33-53.
73. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. М.: Учебная литература, 1997. 432 с.
74. Дашкевич О.В. Теоретико-методологические аспекты психологического исследования проблемы эмоциональной регуляции деятельности //Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М., Одесса, 1986. С.11.
75. Денисова З.В. Механизмы эмоционального поведения ребенка. Л.: Наука, 1978. 144 с.
76. Диагностика эмоционально-нравственного развития /Под ред. И.Б. Дермановой. СПб.: «Речь», 2002. 176 с.
77. Дідук І.А. Взаємини між дітьми в сім’ї як чинник їх психосоціального розвитку: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / К. ін-т психології. К., 2001. 20 с.
78. Додонов Б.И. Типы общей эмоциональной направленности людей и тенденции структурирования эмоциональной сферы //Вопр. психол. 1972. - №1. - С. 45-55.
79. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль //Вопросы психологии. 1989. №5. С.88-95.
80. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Зрелость //Психологический словарь-справочник. — Мн.: Харвест, М.: ACT, 2001. — С. 90 (576 с)
81. Дьяченко М.И., Пономаренко В.А. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости //Вопросы психологии. 1990. - № 1. С. 106-113.
82. Життєві кризи особистості: Наук-метод. посібник: В 2 т. /В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков та ін. К.: ІЗМН, 1998. Т. 1: Психологія життєвих криз особистості. 360 с; Т. 2: Діти і молодь у кризовому суспільстві: технології допомоги і підтримки.. 568 с.
83. Жоров П.А., Ермолаева-Томина Л.Б. О физиологических коррелятах экстраверсии и нейротицизма //Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. 1971. - №2. С. 124-128.
84. Жоров П.А., Шульга Т.И. Волевые качества и эмоциональная устойчивость школьников //Новые исследования в психологии. 1987. - № 1(36). С. 39-43.
85. Завалкевич Л.Е. Развитие психологический гибкости как фактор эффективности менеджерской деятельности // Практична психологія та соціальна робота. 2004. - №1. С.15-29.
86. Завацька Н.Є. Особливості особистісної диференціації узалеженної поведінки підлітків та їх корекція: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / К. ін-т психології. К., 2002. 20 с.
87. Заика Е.В., Карташов О.Г. Методика исследования индивидуальности — типичности эмоционального отклика // Вопросы психологии, - 1993. - № 4. - C. 116-121
88. Заика Е.В., Лотоцкая М.Ю. Методики исследования эмоций в клинической психологи //Практична психологія та соціальна робота. 2003. - №5. С.35-53.
89. Запорожец А.В., Неверович Я.З. О генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка //Вопросы психологии. - 1974. - № 6. - С. 59-73.
90. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков: Анамнез, этиология и патогенез. Л.: Медицина, 1988 246 с.
91. Зуева Л.В. Анализ результатов тестирования юношей и девушек с точки зрения половой идентификации //Формирование гендерной культуры у студенческой молодежи. Сб. статей и рефератов. - Набережные Челны: Фемина, 1995. - С. 123-128.
92. Изард К. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 440 с.
93. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. СПб.: Питер, 2001. 464 с.
94. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
95. Исаев Д.Н. Психическое недоразвитие у детей. Л.: Медицина, Ленингр. отд-ние, 1982 224 с
96. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей: руководство для врачей. СПб : Питер, 2000 512 с.
97. Каган В.Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет. //Вопросы психологи. 2000. - №2. С.65-69.
98. Кайрис Е.Д. Эмпатия как фактор педагогической профпригодности //Практична психологія та соціальна робота. 2001. - №8. С.42-45.
99. Кириллова М.Г., Курек Н.С. Эмоции и мотивація больных шизофренией в ситуаціях кооперации и конкуренции //Психологический журнал. 2002. - №5. С.80-99.
100. Кириченко Т.В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Нац. пед. ун-т. К., 2001. 20 с.
101. Кисельова О.А. Особливості психологічної проникливості у осіб з різною емоційною диспозицією: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 /Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського К., 1999. 19 с.
102. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие: Пер. с фр. - М.: Педагогика, 1991. 171 с.
103. Коблянская Е. В. Психологические аспекты социальной компетентности: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01.— СПб., 1995. 23с.
104. Ковалев П.А. Возрастно-половые особенности отражения в сознании структуры собственной агрессивности и агрессивного поведения: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07.— СПб., 1996. 23с
105. Колот С.О. Психологічні механізми і умови формування культури емоцій студентів вищих технічних закладів освіти: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 /Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. — Одеса, 1999. — 19с.
106. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
107. Кон И.С. Ребенок и общество: Историко-этнографическая перспектива. М.: Наука, 1988. 269 с.
108. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. - М., Наука, 1980. - 256 с.
109. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога Воронеж, 1996. 224с.
110. Котирло В.К., Ладивір С.О. Вплив взаємин в сім’ї на виховання емпатії у дітей //Психологія: Респ. наук.-метод. сб. Мін. освіти УРСР. К.: Рад. шк., 1985. Вип.24. С. 67-75.
111. Котова Л.М. Емоційна стійкість як засіб формування інструментально-виконавської надійності у студентів музично-педагогічних факультетів: Автореф. дис канд. психол. наук: 13.00.02 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2001. 20 с.
112. Коул М. Культурно-историческая психология: наука будущего. М.: Когито-Центр, 1997. 432 с.
113. Кочнев В.И. Исследование динамических характеристик эмоциональной реактивности в связи с проблемой актерских способностей //Вопросы психологии 1986. - №5 с. 153-159.
114. Крайг Г. Психология развития. СПБ.: Питер, 2000. 992 с.
115. Крауклис А.А. Саморегуляция высшей нервной деятельности. Рига: Изд-во АН Латв.ССР, 1963 291 с.
116. Кротенко В.І. Психологічні особливості емпатії підлітків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / К. нац. пед. ун-т. К., 2001. 19 с.
117. Крупник Е.П., Лебедева Е.Н. Психологическая устойчивость жизненных конструктов в период зрелости //Психологический журнал. 2000. - №6. С. 12-23.
118. Крысько В.Г. Социальная психология: сло­варь-справочник. — Мн.: Харвест, М.: ACT, 2001. — С. 588.
119. Кузнєцов М.А. Типи емоційності і специфіка відношення до навчання у студентів //Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2001. Вип. 8. С. 126-138.
120. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до семнадцати лет. М., 1996. 177 с.
121. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. - М.: ТЦ Сфера; «Юрайт», 2003. — 464 с.
122. Кулачківська С.Є. Розуміння дітьми емоційних проявів вихователя //Психологія: Респ. наук-метод. збірник. Мін. Освіти УРСР. К.: Рад. шк., 1986. Вип. 27. С. 99-109.
123. Кулибали С. Особенности эмоциональной сферы в норме и патологии (опыт кросскультурного и патопсихологического исследования): Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 /Ин-т психологии. К., 1995. 24 с.
124. Куликов Л.В. Психологическое исследование. Спб.: Речь, 1995. 129с.
125. Кульчицкая Е.И. Эмоциональное и интеллектуальное поведение //Практична психологія та соціальна робота. 2003. - № 1. С. 1-3.
126. Кульчицька О.І. Розвиток почуттів і емоцій у дітей раннього та дошкільного віку: Автореф. дис... д-ра психол. наук. К., 1996. 49 с.
127. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2001. - 544 с.
128. Курек Н.С. Дефицит психической активности: пассивность личности и болезнь. — М.: Институт психологии РАН, 1996 г. — 245 с.
129. Лабунская В.А. Особенности развития способности к психологической интерпретации невербального поведения //Вопросы психологии. 1987. - №3. с. 70-77.
130. Лабунская В.А. Психология экспрессивного поведения. М., 1989. 64с.
131. Лебединский В.В. Нарушения психического развития детей. М.: Изд-во МГУ, 1985. 167 с.
132. Лебединский В.В., Бардышевская М.К. Аффективное развитие в норме и патологии //Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия в 2 т. /Под редакцией В. В. Лебединского и М. К. Бардышевской. — М.: ЧеРо, Высш. шк., Изд-во МГУ, 2002 - Т.1. С.588- 681
133. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, - 1975. 304 с.
134. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы, эмоции. //Психология эмоций: Тексты. /Под. ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - C. 166-172.
135. Леонтьев А.Н. Предисловие. //Экспериментальная психология /Под ред. П. Фресса, Ж.Пиаже: Пер. с франц. - М.: Прогресс, 1975. - Вып.5. - С.5-12.
136.