ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЮНАЦТВА З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ОБДАРОВАНОСТІ : ЛИЧНОСТНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЮНОШЕСТВА С РАЗНЫМИ ФОРМАМИ ОДАРЕННОСТИ

brief description

Дніпропетровський національний університет

На правах рукопису

БОБИР ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 159. 922.765

ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЮНАЦТВА
З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ОБДАРОВАНОСТІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Носенко Е. Л.,
доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Дніпропетровськ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІАЛЬНА БАЗА ТА СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ
ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У СТРУКТУРІ ОБДАРОВАНОСТІ...12
1.1. Дослідження обдарованості на споглядально-пояснювальному та емпіричному етапах розвитку психології...................................................14
1.2. Вивчення особистісних характеристик обдарованості в
межах дієво-перетворюючого підходу до здобуття знань........................27
Висновки........................................................................................................36
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ ПРОВІДНИХ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОБДАРОВАНОГО ЮНАЦТВА В АСПЕКТІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ ФЕНОМЕНА ОБДАРОВАНОСТІ.38
2.1. Визначення основних структурних компонентів обдарованості як загальної передумови становлення творчої особистості......38
2.2. Аналіз зовнішніх чинників розгортання продуктивних форм активності. Проблема креативного середовища57
2.3. Інтегрований підхід до обґрунтування ролі особистісних характеристик готовності до творчості в різних сферах суспільної свідомості в юнацькому віці.........................................................................68
2.4. Загальна характеристика забезпечення профілізації навчання в середніх закладах освіти України ..78
Висновки83
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЮНАЦТВА З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ОБДАРОВАНОСТІ.....85
3.1. Методика організації дослідження..85
3.2. Результати емпіричного дослідження базової психологічної готовності до функціонування в умовах креативного середовища...101
3.2. Результати емпіричного дослідження комплексу психологічних ресурсів, сформованих для здійснення творчої діяльності у відповідній сфері суспільної свідомості ..127
3.3. Узагальнений аналіз та обговорення результатів емпіричного дослідження ....135
3.4. Інтерпретація результатів дослідження в педагогічному аспекті...147
Висновки..155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...161
ДОДАТКИ...176

ВСТУП

Актуальність теми. Для молодої суверенної держави України на сучасному етапі докорінних соціально-економічних перетворень і розбудови демократичного суспільства актуальним є завдання створення власного інтелектуального потенціалу. Інтеграція у світове співтовариство, прискорений розвиток технологій дозволили нашій країні здійснити технічний перехід від „індустріальної” моделі суспільства до „інформаційної”, проте процес зміни „психологічних цивілізацій” тільки починається. Саме тому сьогодні, як ніколи раніше, актуальним є завдання формування в молодого покоління таких особистісних характеристик, які б дозволяли людині ефективно діяти в новому інформаційному просторі з притаманними йому параметрами предметно-інформаційної насиченості та високим ступенем невизначеності, що відповідають базовим характеристикам креативного середовища. У зв’язку з цим проблемі розвитку й виховання творчо обдарованих дітей та юнацтва сьогодні приділяється велика увага.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена не тільки соціальною значущістю його проблематики, а й самою логікою розвитку досліджень у галузі психології творчості та обдарованості, представниками якої виявлено системність детермінації такого складного об’єкта, як обдарованість (О.М.Матюшкін, О.І.Кульчицька, Р.О.Пономарьова, М.Л.Смульсон), визначено її структурні компоненти (Д.Б.Богоявленська, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, С.Д.Максименко, В.О.Моляко), досліджено параметри креативного середовища як важливого чинника виявлення творчої обдарованості (В.М.Дружинін, Е.І.Кіршбаум, А.Б.Коваленко, Д.О.Леонтьєв, Я.О.Пономарьов, В.С.Юркевич, Р.Х.Шакуров), що сформувало умови для визначення на цій основі глибинних системотвірних особистісних характеристик обдарованої особистості.
Аналіз літературних джерел свідчить про те, що спроби виявити особистісні характеристики обдарованої людини, які робилися, зокрема, на емпіричному етапі розвитку психології, містять суперечливі дані щодо переліку цих характеристик, більшість з яких можуть бути притаманні будь-якій особі, що успішно функціонує в тій чи іншій сфері діяльності, не обов’язково виявляючи при цьому творчу обдарованість (В.М.Дружинін, О.І.Власова, Г.Айзенк, Т.Амабайл, Ф.Баррон, Ф.Ган’є, Г.Гоу, Д.МакКіннон). У зв’язку з цим відкритим залишається питання про виокремлення універсальних особистісних характеристик, притаманних творчо обдарованим суб’єктам, зокрема з різними формами обдарованості.
Вирішенню проблеми виявлення особистісних характеристик обдарованої людини сприяє, на наш погляд, поява на сучасному етапі розвитку психологічної науки спроб упорядкування категоріального апарату психології (А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський), що передбачає виділення динамічної системи чинників різних рівнів ієрархії як необхідної передумови аналізу інтегральних утворень психіки.
Вибір в якості об’єкта дослідження універсальних особистісних характеристик обдарованості юнацтва з різними формами обдарованості зумовлений тим, що становлення творчої обдарованості, рівно як і виявлення її найбільш суттєвих структурних компонентів, відбувається саме в юнацькому віці (Р.О.Пономарьова, М.Л.Смульсон). Численні дослідження свідчать про те, що в цей період відбувається повноцінне залучення підростаючого покоління до функціонування в умовах основних фундаментальних дискурсів культурно-антропологічного, науково-інженерного, гуманітарного та споживчого (В.М.Розін), на основі чого складається система „Я Ноосфера” (С.Д.Максименко).
Отже, науковий сенс дослідження, спрямованого на виявлення універсальних особистісних характеристик юнацтва з різними формами обдарованості, полягає в тому, що воно спрямоване на розкриття природи та психологічного механізму творчості як форми існування людини в ноосфері незалежно від виду конкретної діяльності і забезпечує можливість використання законів творчості для удосконалення змісту та технології навчання. Тому проблема, обрана для дисертаційного дослідження, є актуальною і в педагогічному аспекті. Її розв’язання виявляється тим більш важливим з огляду на те, що, як показав досвід теоретичних та експериментальних досліджень у галузі розвивального та проблемного навчання, розвиток обдарованих і талановитих дітей становить ідеальну модель творчого розвитку людини (В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, С.Д.Максименко, О.М.Матюшкін).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з темою „Розвиток, зміна та форми виявлення внутрішнього світу особистості” (№ФПС 41), яка розробляється кафедрою педагогічної психології та англійської мови Дніпропетровського національного університету, і з тематикою держбюджетної НДР факультету психології та соціології Дніпропетровського національного університету „Соціальні стратегії та адаптивна поведінка студентської молоді” (державний реєстраційний номер 0100U005234). Тема затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України від 21 вересня 2004, протокол № 7.
Об’єкт дослідження особистісні характеристики в структурі обдарованості.
Предмет дослідження системотвірні особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та емпірично перевірити наявність у юнацтва з різними формами обдарованості універсальних особистісних характеристик, зумовлених самою природою феномена обдарованості та провідними якісними ознаками креативного середовища як необхідної передумови виявлення й розвитку творчої особистості.
Відповідно до мети дослідження нами було визначено такі завдання:
1. Теоретично обґрунтувати системний підхід до визначення комплексу особистісних характеристик обдарованого юнацтва, який базується на розкритті структурних ознак феномена обдарованості та необхідних передумов її виявлення й розвитку.
2. Установити перелік особистісних характеристик юнаків та дівчат з різними формами обдарованості, що відбивають як глобальні особистісні фактори, так і динамічні характеристики поводження людини в проблемних ситуаціях творчого пошуку.
3. Емпірично перевірити психологічну реальність особистісних характеристик обдарованих учнів профільних (спеціалізованих) середніх навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл, що не були ідентифіковані як обдаровані.
Методологічну основу дослідження становлять: системний підхід до вивчення психічних явищ (В.А.Барабанщиков, Б.Ф.Ломов, А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський); вихідні положення новітніх досліджень щодо спільної природи та єдиного психологічного механізму творчості в різних сферах суспільної свідомості (Г.О.Балл, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, О.О.Леонтьєв, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець); дослідження вікових чинників становлення обдарованості (Н.С.Лейтес, М.Л.Смульсон, М.О.Холодна, Т.Б.Хомуленко), уявлення про її системотвірні компоненти (Д.Б.Богоявленська, Л.Л.Гурова, А.Б.Коваленко, О.І.Кульчицька, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Е.Л.Носенко); дані емпіричних досліджень особистісних характеристик обдарованості (В.М.Дружинін, О.І.Власова, Г.Айзенк, Т.Амабайл, Ф.Баррон, Ф.Ган’є, Г.Гоу, Д.МакКіннон); концепція психологічної готовності до творчості як умови збереження психологічного здоров'я обдарованих індивідів (В.О.Моляко, Р.О.Пономарьова, Л.Холінгворф); поліморфні моделі класифікації особистісних рис (О.Г.Шмельов).
Завдання дисертаційної роботи визначили вибір таких методів дослідження: емпіричних (квазіексперимент, психологічне тестування й опитування); статистичних (критерії встановлення розбіжностей (t-критерій Стьюдента, Н-критерій Крускала-Уолліса, j*-критерій кутового перетворення Фішера) та кореляційних зв’язків (rs-критерій рангової кореляції Спірмена)); якісних (аналіз і синтез даних, їх систематизація та порівняння з результатами інших досліджень).
Обираючи проблемою дослідження особистісні характеристики юнаків та дівчат з різними формами обдарованості, ми визначили стратегію наукового дослідження, згідно з якою порівнювались особистісні характеристики репрезентативної вибірки осіб, що навчаються в спеціалізованих середніх навчальних закладах та мають, за оцінками експертів, ту чи іншу форму обдарованості, й осіб, що навчаються в середніх загальноосвітніх школах, в яких відсутня спеціалізація за окремими предметами. Відповідно до цього для проведення емпіричного дослідження було відібрано такі групи досліджуваних: 1) студенти середніх спеціальних навчальних закладів Луганського коледжу культури і мистецтв (художнє та музичне відділення), Луганського вищого училища фізичної культури, а також спеціалізованих середніх шкіл фізико-математичного та художньо-естетичного профілю у складі 159 осіб (70 юнаків, 89 дівчат); 2) учні середніх загальноосвітніх шкіл у складі 159 осіб (66 юнаків, 93 дівчини). Необхідно підкреслити, що ідентифікація досліджуваних як „обдарованих” здійснювалася не просто за фактом навчання в спеціалізованому закладі освіти відповідного профілю, але й за критерієм наявності реальних творчих досягнень в тій чи іншій сфері: здобуття призових місць на обласних та всеукраїнських предметних олімпіадах, участь у роботі регіонального відділення Малої академії наук тощо. Контрольна група, відповідно, була сформована із осіб, які не можуть бути ідентифіковані як обдаровані за критеріями, що наведені вище. Всього в дослідженні взяли участь 318 осіб віком 15 16 років.
З використанням методу психологічного тестування було визначено особистісні характеристики обдарованого юнацтва в термінах п’яти великих факторів особистості (модель Л.Р.Голдберга, адаптована для української вибірки Л.Ф.Бурлачуком, Д.К.Корольовим), а також показники рівня нетолерантності до невизначеності (тест-опитувальник А.Нортона), особливості вибору стратегій психологічного подолання (тест-опитувальник Ч.Карвера та М.Шеєра), рівень ситуативної та особистісної тривожності (тест-опитувальник Спілбергера-Ханіна). Аналізуючи дані емпіричного дослідження, ми враховували також індивідні властивості досліджуваних, зокрема, стать, що дозволило підвищити рівень теоретичної та емпіричної валідизації уявлень про виникнення в юнацькому віці можливостей для подолання як внутрішніх, так і зовнішніх обмежень розвитку індивідуального потенціалу обдарованості шляхом створення ефективної системи саморегуляції, зокрема, стратегіальної організації свідомості (В.О.Моляко).
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:
- вперше теоретично обґрунтовано системний підхід до визначення та впорядкування особистісних характеристик у структурі обдарованості;
- емпірично перевірено притаманність юнакам та дівчатам з різними формами обдарованості комплексу універсальних особистісних характеристик толерантності до невизначеності, відкритості новому досвіду та ефективності стратегій психологічного подолання, за рівнем виявлення яких вони відрізняються від однолітків, не ідентифікованих як обдаровані;
- поглиблено уявлення про основні структурні компоненти творчої обдарованості та особливості функціонування суб’єктів пізнання в умовах креативного середовища;
- через обґрунтування необхідності створення в закладах освіти з профільним навчанням специфічних ознак креативного середовища з метою сприяння розвитку обдарованої молоді дістала подальшого розвитку психолого-педагогічна теорія навчання.
Теоретичне значення дослідження полягає в більш диференційованому визначенні комплексу особистісних характеристик у структурі обдарованості, що розкриває предметний зміст досліджуваного явища як конкретної психологічної проблеми та дозволяє виявити специфіку його детермінації (нелінійність, динамічність, ієрархічність і поліморфність), за допомогою чого обґрунтовано шляхи його операціоналізації та встановлено психологічну реальність особистісних характеристик юнацтва з різними формами обдарованості.
Практичне значення дослідження визначається тим, що з урахуванням розробленого в ньому підходу до виявлення особистісних характеристик обдарованого юнацтва було розширено уявлення про параметри діагностування творчо обдарованої молоді, що сприятиме підвищенню ефективності відбору в спеціалізовані навчальні заклади. Виявлений у роботі комплекс умов креативного середовища, необхідний для навчання творчо обдарованої молоді, дасть можливість оцінювати та корегувати ефективність психолого-педагогічних впливів, що сприяють розвитку потенціалу обдарованості на цій психосоціальній стадії. Результати дослідження можуть бути використані для цілеспрямованого формування особистісних характеристик, необхідних для успішного функціонування в умовах креативного середовища, а також для розробки конкретних психолого-педагогічних моделей підтримки обдарованих юнаків та дівчат, охорони психологічного здоров’я молоді.
Особистий внесок автора. У статті „Обдарованість як психологічна проблема”, що опублікована у співавторстві, автору належить визначення загальної ідеї, постановка проблеми та розробка низки теоретичних положень.
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечуються адекватним теоретичним обґрунтуванням вихідних положень емпіричного дослідження, використанням методів, релевантних завданням, предмету й об’єкту дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням надійних методів обробки статистичних даних.
Апробація роботи. Результати дослідження були представлені й обговорені на Міжнародній науковій конференції „Психологічні засади розвивальної освіти” (Київ, 2001), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002), Міжнародній науково-методичній конференції „Дистанційне навчання основа нової освітньої парадигми” (Дніпропетровськ, 2002), VІ Костюківських читаннях „Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003), а також на засіданнях кафедри педагогічної психології та англійської мови Дніпропетровського національного університету, кафедри англійської філології Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основний зміст роботи відображено в 7 публікаціях, із них 4 статті в наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків, містить 24 таблиці та 2 малюнки. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках. Список літератури містить 203 найменування, із них 43 іноземною мовою.

bibliography

Висновки

1. Емпіричне дослідження особистісних характеристик юнаків з різними формами обдарованості продемонструвало наявність статистично значущих розбіжностей між показниками за ознаками базових психологічних рис-властивостей (сумлінність, відкритість новому досвіду) та рис-навичок (нетолерантність до невизначеності, зведений показник ефективності добору стратегій психологічного подолання).
2. Встановлено, що розвиток обдарованості зменшує розбіжності між юнаками та дівчатами за рівнем прояву названих ознак. Так, зокрема, на рівні рис-навичок у групі обдарованих відсутні розбіжності між юнаками та дівчатами за зведеним показником ефективності добору стратегій психологічного подолання; на рівні рис-властивостей відсутні розбіжності за показником нейротизму, підвищений рівень якого є характерним для дівчат контрольної групи.
3. Аналіз кореляцій показників за ознаками всередині п’ятифакторної моделі свідчить про наявність вираженого адаптивного вектору в реальній моделі особистості контрольної групи. Такий вектор відсутній в моделі особистості експериментальної групи, що свідчить про суттєве розширення діапазону проявів особистісних властивостей обдарованих юнаків та дівчат, їх готовність до неадаптивної взаємодії зі світом.
4. Представники обох груп, незалежно від діапазону виявлення ознак рис-властивостей „Я-реального”, описують однакову модель „Я-ідеального”. Це може свідчити про те, що формування ідеальної моделі особистості в цей віковий період зумовлюється більш широким соціально-культурним контекстом, ніж той, який визначений системою навчально-виховних впливів.
5. Аналіз „Я-ідеального” за ознаками рис-властивостей дозволяє з’ясувати, який з полюсів діапазону проявів цих якостей є позитивним. Отже, як в контрольній, так і в експериментальній групах позитивними є такі полюси: доброзичливість, сумлінність, емоційна стійкість та відкритість новому досвіду. Втім необхідно відзначити, що в обох групах існує певна кількість досліджуваних, які б не хотіли підвищити рівень власної відкритості новому досвіду. Проаналізувавши цей факт, ми дійшли висновку, що однією з можливих причин зниження рівня власних домагань щодо творчих досягнень може бути обмеженість індивідуального ресурсу функціонування в умовах креативного середовища на рівні рис-навичок нетолерантності до невизначеності та ефективності стратегій психологічного подолання.
6. Риси-навички (толерантність до невизначеності ефективність стратегій психологічного подолання) суттєво зменшують рівень особистісної тривожності, формуючи необхідний психологічний ресурс для функціонування в креативному середовищі. Рис-властивості не впливають на рівень особистісної тривожності ні в контрольній, ні в експериментальній групах, що свідчить про відсутність вираженого позитивного полюсу в діапазоні їх функціонування за ознакою емоційної стійкості.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі теоретичного та емпіричного дослідження особистісних характеристик юнацтва з різними формами обдарованості доведено, що ці характеристики відбивають та узагальнюють особливості функціонування основних структурних компонентів обдарованості та провідних якісних ознак креативного середовища як необхідної передумови виявлення й розвитку творчої особистості. Такий підхід дозволяє виокремити глибинні системотвірні особистісні характеристики обдарованої особистості, що є універсальними для функціонування різних форм обдарованості.

1. Запропонований у роботі підхід до виявлення й класифікації глибинних системотвірних особистісних характеристик у структурі обдарованості дозволяє подолати емпіричну багатоаспектність лінійно-адитивних моделей обдарованості, які містять велику кількість розрізнених елементів, більшість з яких залишається неспецифічною для функціонування саме творчо обдарованої особистості, та конкретизувати комплекс особистісних характеристик обдарованості з опорою на аналіз основних структурних компонентів обдарованості й рекомендувати адекватну форму їх операціоналізації.
2. У результаті проведеного дослідження із застосуванням обґрунтованого підходу до виокремлення глибинних системотвірних особистісних характеристик обдарованого юнацтва встановлено психологічну реальність виявлених особистісних характеристик. Полярні групи юнаків та дівчат ідентифікованих як обдаровані на підставі наявності об’єктивних творчих досягнень та таких, що не виявили успіхів у здійсненні творчої діяльності в тій чи іншій сфері суспільної свідомості, значуще різняться за відповідними особистісними характеристиками.
Розбіжності між зазначеними особистісними характеристиками обдарованості можуть бути простежені за рівнем прояву тих характеристик, які узагальнюють особливості функціонування теоретичної свідомості та рефлексії, формуючи толерантність особистості до ситуацій невизначеності, її відкритість новому досвіду. Іншим важливим структурним компонентом обдарованості, який зумовлює можливість отримання об’єктивних результатів у ситуаціях творчого пошуку, які за своїми родовими ознаками належать до класу критичних, є сформована стратегіальна організація свідомості як найвищий рівень інтелектуальної саморегуляції продуктивних форм активності, що узагальнює особистісну готовність до здійснення творчої діяльності. На особистісному рівні ця готовність може бути визначена через особливості вибору стратегій психологічного подолання, ефективність яких свідчить про готовність до активної взаємодії з об’єктом на основі виявлення інтересу як особистої зацікавленості об’єктом, прагненням більше його пізнати, опанувати його. Наведена характеристика протиставляється сумлінності як чиннику, що зумовлює можливість досягнення результату в діяльності, яка стимулюється зовнішніми по відношенню до суб’єкта вимогами та проблемами.
3. Особистісні характеристики юнаків та дівчат з різними формами обдарованості відрізняються від характеристик представників контрольної групи і на базовому психологічному рівні рис-властивостей, матеріалізованим виявленням яких є властивості, зафіксовані в п’ятифакторній моделі особистості (інтроверсія, нейротизм, доброзичливість, сумлінність, відкритість новому досвіду), і на рівні рис-навичок, набутих у процесі узагальнення регуляторного досвіду функціонування у відповідному середовищі. Так, зокрема, на рівні рис-властивостей ці розбіжності стосуються тих ознак, які мають найслабший „імунітет” проти впливу культурного середовища. Це ознаки сумлінності, відкритості новому досвіду та доброзичливості (на рівні тенденції). Розбіжності за факторами, які мають загальноприйняту темпераментальну інтерпретацію (екстраверсія та нейротизм) виявилися незначущими, що підтверджує нашу гіпотезу про відсутність однозначної детермінації розвитку обдарованості з боку ознак, які належать до нижчих рівнів детермінації психічних явищ. На рівні рис-навичок розбіжності між контрольною та експериментальною групами значущі як за ознакою нетолерантності до невизначеності (обдаровані індивіди більш толерантні до невизначеності), так і за ознакою ефективності стратегій психологічного подолання. Особливо слід відзначити, що рівень прояву цих ознак не залежить від конкретної форми обдарованості, що підтверджує думку про спорідненість механізмів творчості в різних сферах суспільної свідомості.
4. Ще однією важливою ознакою розвитку та функціонування обдарованості є можливість подолання індивідних обмежень, зокрема статевої ролі. Так, в експериментальній групі, на відміну від контрольної, відсутні значущі розбіжності в рівні прояву зведеного показника ефективності стратегій психологічного подолання між юнаками та дівчатами; звертає на себе увагу також відсутність статеворольових розбіжностей у рівні прояву такої риси базового психологічного рівня, як нейротизм, у тих підгрупах обдарованих, професійне становлення яких потребує емоційної стійкості, зокрема у спорті.
5. Представники обох груп, незалежно від діапазону виявлення ознак базових психологічних характеристик „Я-реального”, описують однакову модель „Я-ідеального”. Це може свідчити про те, що формування ідеальної моделі особистості на цьому віковому етапі зумовлюється більш широким соціально-культурним контекстом, ніж той, який визначається системою навчально-виховних впливів. Отже, і в контрольній, і в експериментальній групах позитивними є такі полюси: доброзичливість, сумлінність, емоційна стійкість та відкритість новому досвіду. Втім, необхідно відзначити, що в обох групах існує певна кількість досліджуваних, які б не хотіли підвищити рівень власної відкритості новому досвіду. Емпіричні факти свідчать про те, що однією з можливих причин зниження рівня власних домагань щодо творчих досягнень може бути обмеженість індивідуального ресурсу функціонування в умовах креативного середовища, тобто висока нетолерантність до невизначеності та низька ефективність стратегій психологічного подолання. Підтвердженням цього є виявлена залежність між рівнем особистісної тривожності, з одного боку, та розвитком названих характеристик, з іншого.
6. Теоретично та емпірично обґрунтовано висновок про те, що толерантність до невизначеності, відкритість новому досвіду, ефективність стратегій психологічного подолання є глибинними, системотвірними особистісними характеристиками обдарованого юнацтва.
7. Загальним підсумком проведеної роботи є теоретичне та емпіричне обґрунтування комплексу показників для системно-генетичних досліджень особистісних характеристик у структурі різних форм обдарованості в юнацькому віці.

Перспективи дослідження. Межі нашої дисертаційної роботи не дозволили розв’язати ряд проблем, які б могли поглибити уявлення про функціонування основних структурних компонентів обдарованості, на підставі чого можна було б теоретично обґрунтувати та емпірично перевірити наявність інших особистісних характеристик у структурі різних форм обдарованості. Потребують спеціального дослідження також і особистісні характеристики, що визначають готовність до виконання творчої діяльності школярів інших вікових груп. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для їх введення в практику навчально-виховного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова К. А., Воловикова М. И. А. В. Брушлинский: судьба, научное наследие (к 70-летию со дня рождения ученого)//Вопросы психологии.2003.-№2.С. 133 139.
2. Абульханова К. А. С. Л. Рубинштейн ретроспектива и перспектива // Проблема субъекта в психологической науке / Под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой, В. Н. Дружинина. М.: Изд-во «Академический проект», 2000. С. 11 26.
3. Абульханова-Славская К. А. Личность в процессе деятельности и общения // Психология личности. Самара, 1999. Т. 2: Хрестоматия. С. 301 331.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 301 с.
5. Александров Ю. И., Дружинин В. Н. Теория функциональных систем в психологи // Психологический журнал. 1998. Т. 19. - №6. С. 58 69.
6. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания.М.: Наука,1977. 380 с.
7. Анцыферова Л. И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысление, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. 1994. Т. 15. - № 1. С. 3 17.
8. Анцыферова Л. И. Психология как развивающаяся система научного знания // Тенденции развития психологической науки. М.: Наука, 1989. 272 с.
9. Аптер М. Теория реверсивности что это? //Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 9. С.8 11.
10. Аптер М. Теория реверсивности и человеческая активность // Вопросы психологии. 1987. - № 1. С. 162 169.
11. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. М.: Ин-т практич. психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. 767 с.
12. Бабынин Э. В. Генетические аспекты темперамента // Психологический журнал. 2003. Т. 24. - № 5. С. 95 102.
13. Балл Г. О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти // Практична психологія та соціальна робота.2003.-№ 9.С. 1 7.
14. Балл Г. А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. 1990. - № 6. С. 25 36.
15. Барабанщиков В.А. Системная организация и развитие психики // Психологический журнал. 2003. Т. 24. - № 1. С. 29 46.
16. Бобырь О. В. Исследование личностных характеристик одаренных учащихся // Вісн. Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. 2001. Вип. 7. С. 87 92.
17. Бобир О. В. Особистісні якості у структурі обдарованості: шляхи виявлення та розвитку // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. Міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності С.Д.Максименка (1718 грудня 2001 р., м. Київ). Т. ІІ. К.: Міленіум, 2002. С. 2024.
18. Бобырь О. В. Экспресс-диагностика пяти больших факторов личности в исследовании одаренности // Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (Збірник наукових праць). / За загальною редакцією С. Д. Максименка. К.: «BONA MENTE», 2002. Вип. 3. (2 частина). - С. 30 34.
19. Бобир О. В. Стратегії здолання в структурі обдарованості (теоретичний аналіз і експериментальне вивчення) // Психологія у ХХІ столітті: Перспективи розвитку: Матер.VІ Костюківських читань (28 29 січня 2003 р., м. Київ). Т. ІІІ. К.: Міленіум, 2003. С. 13 18.
20. Бобир О. В. Огляд теорій обдарованості в історії психології // Вісн. Дніпропетр. ун-ту.: Сер.: Психологія. Педагогіка. 2003. Вип. 9. С. 3 11.
21. Богоявленская Д. Б. Мышление как процесс вчера или сегодня психологии? // Научная конференция «Творческое наследие А. В. Брушлинского и О. К. Тихомирова и современная психология мышления» // Психологический журнал. 2003. Т. 24. - № 6. С. 110 117.
22. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. М.: Академия, 2002. 320 с.
23. Богоявленская Д. Б. «Субъект деятельности» в проблематике творчества // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 35 41.
24. Богоявленская Д. Б. О предмете и методе исследования творческих способностей // Психологический журнал. 1995. Т. 16. № 5. С. 35 41.
25. Бодалев А. А. Об одаренности человека как субъекта общения // Мир психологии. 1998. № 4. С. 272 275.
26. Бодров В. А. Когнитивные процессы и психологический стресс // Психологический журнал. 1996. - № 4. С. 64 73.
27. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Избр. психол. тр. М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО «Модек», 1995. 352 с.
28. Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии // Вопросы психологии. 1997. - № 5. С. 3 19.
29. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение. - М.:Ин-т практ. психол.; Воронеж: НПО Модэк, 1996.
30. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 6 С. 3 12.
31. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование. М.: Мысль, 1979.
32. Бурлачук Л. Ф., Михайлова Н. Б. К психологической теории ситуации // Психологический журнал. 2002. № 1 С. 5 17.
33. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
34. Бурлачук Л. Ф., Королев Д. К. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности // Вопросы психологии. 1999. № 2. С. 127 134.
35. Бурлачук Л. Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршаха). К.: Вища школа, 1979. 176 с.
36. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
37. Васюкова Е. Е. Уровни развития познавательной потребности и их проявление в мышлении // Вопросы психологии. 1998. - № 3. С. 91 103.
38. Виноградова Л. В. Проблема совладающих стратегий в современных условиях // Журнал практикующего психолога. 1999. № 5. С. 92 98.
39. Виноградова Л. В. Когнітивні аспекти суб’єктивного відображення емоційно важких життєвих ситуацій: Автореф. дис... к-та психол. наук: 19.00.01 / Київський університет ім. Т. Г. Шевченка. К., 1994. 24с.
40. Власова Е. И. Психологические средства диагностики социально-одаренной личности // Актуальні проблеми психології: Том 6. Психологія обдарованості / За ред. Р.О.Пономарьової-Семенової. К., 2002. Вип. 2. С.48 77.
41. Волочков А. А. Активность субъекта как фактор психического развития (гипотезы, модели, факты) // Психологический журнал.2003.Т.24. №3 С. 2231.
42. Выготский Л. С. О психологических системах // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т. 1. С. 109 131.
43. Гальперин П. Я. Введение в психологию. М.: МГУ, 1976. 150 с.
44. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в психологию. Курс лекций. М.: МГУ, 1995.
45. Гиппенрейтер Ю. Б. Понятие личности в трудах А. Н. Леонтьева и проблема исследования характера // Вестник МГУ. 1983. - № 4. С. 7 22.
46. Губенко О. В. Духовні передумови творчої активності // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 10. - С. 36 39.
47. Губенко О. В. Феномен інтуїції та інтелектуальна творчість // Практична психологія та соціальна робота. 1999. - № 7. С. 10 14.
48. Гуревич К. М. Психологическая диагностика и проблема индивидуальных различий // Психологический журнал. 1998. Т. 19. - № 3. С. 84 89.
49. Гурова Л. Л. Когнитивно-личностные характеристики творческого мышления в структуре общей одаренности // Вопросы психологии. 1991. - № 6. С. 14 20.
50. Давыдов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности // Вопросы психологии. 2003. - № 2. С. 42 49.
51. Давыдов В. В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопросы психологии. 1992. - № 1. С. 22 32.
52. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.:Педагогика,1986. 240с.
53. Дикая Л. Г. Итоги и перспективные направления исследований в психологи труда в ХХІ веке // Психологический журнал. 2002. Т. 23. - № 6. С. 18 37.
54. Домнич Т. М. Опитувальник на визначення механізмів захисту // Практична психологія та соціальна робота. 2002. - № 1. С.43 45.
55. Дорфман Л. Я., Ковалева Г. В. Основные направления исследования креативности в науке искусстве // Вопросы психологии. 1999. - № 2. С. 101 106.
56. Дружинин В. Н. Операциональные дескрипторы ресурсной модели общего интеллекта // Психологический журнал. 2000. Т. 21. № 4. С. 57 64.
57. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999, 368с.
58. Дружинин В. Н., Хазратова Н. В. Экспериментальное исследование формирующего влияния микросреды на креативность // Психологический журнал. 1994. Т. 14. № 4. С. 83 92.
59. Дусавицкий А. К. Психология личности в социальном измерении // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - № 2 3. С. 1 3.
60. Дусавицкий А. К. 2 * 2 = Х? М.: «Инфолайн», 1995. 176 с.
61. Дусавицкий А. К. Зависимость между интересом и тревожностью в учебной деятельности младших школьников // Вопросы психологии.1982.-№ 3. С. 56 61.
62. Зазимко О. В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості // Обдарована дитина. 1998. - № 8. С. 5 12.
63. Зайва О. О. Почуття гумору як проміжний етап на шляху вибору адекватної подолаючої стратегії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. К., 2003. Т. 5. Ч. 6. С. 102 107.
64. Зинченко В. П., Назаров А.И. Когнитивная психология в контексте Психологии // Солсо Р.Л. Когнитивная психология. Пер. с англ. М.: „Тривола”, М.: „Либерея”, 2002. 600 с.
65. Киршбаум Э. И., Еремеева А. И. Психозащитное существование в культуре // Культура, техника, человек / Отв. ред. В. И. Залунин. Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1991. С. 64 74.
66. Коваленко А. Б. Рівні розуміння навчального матеріалу та їх зв’язок з інтелектуальною обдарованістю // Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (Зб. наук. пр.). / За загальною редакцією С.Д.Максименка. К. „BONA MENTE”, 2002. Вип. 3. (ІІ частина). С. 101 - 104.
67. Коган И. М. Творческий поиск: энерго-мотивационный аспект // Вопросы психологии. 1992. - № 1. С. 138 146.
68. Кондаков А.М. Модели образовательного выбора и ведущие компетентности как образовательные ресурсы для развития личности, общества и государства // Мир психологии. 2004. - № 2. С. 230 241.
69. Корнилова Т. В. Введение в психологический эксперимент: Учебник. 2-е изд. М.: Изд-во МГУ; Изд-во ЧеРо, 2001. 256 с.
70. Коссов Б. Б. Личность: теория, диагностика и развитие. М.: Изд-во «Академ. проект», 2000. 236 с.
71. Кульчицька О. І. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. 2001. - № 1. С. 2 10.
72. Кульчицкая Е. И. Одаренность как психологическая проблема // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - № 7 8.
73. Лейтес Н. С. Возрастная одаренность школьников: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 320 с.
74. Леонтьев А. А. «Научите человека фантазии» (творчество и развивающее образование) // Вопросы психологии. 1998. № 5. С. 82 85.
75. Леонтьев А. Н. Глава о способностях (рецензия на рукопись Н. С. Лейтеса) // Вопросы психологии. 2003. - № 2. С. 7 - 13
76. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат,1975,- 304с.
77. Леонтьев Д. А. Самореализация и сущностные силы человека // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. М.: Смысл, 1997.
78. Леонтьев Д. А. Динамика смысловых процессов // Психологический журнал, 1997. Т. 18. - № 6. С. 13 25.
79. Ломов Б. Ф. Направленность личности. Субъективные отношения личности. Психология личности в трудах отечественных психологов / Сост. Л. В. Куликов. СПб.: Питер, 2000. С. 105 110.
80. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
81. Маєвська Н. А. Психологічні ознаки культури українців на сучасному етапі розвитку суспільства: Автореф. дис... к-та психол. наук: 19.00.01 / Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2003. 20 с.
82. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. К.: Форум, 2002. Т. 1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. 319 с.
83. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. К.: Форум, 2002. Т. 2: Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. 335 с.
84. Максименко С. Д. Проблема прогнозування психічного розвитку: природа, генезис, перспективи // Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (Зб. наук. пр.). / За загальною редакцією С. Д. Максименка. К. „BONA MENTE”, 2002. Вип. 3. (І частина). 226 с.
85. Мамардашвили М. К. Наука и культура // Как я понимаю философию. М., 1992.
86.&nb