ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ ВЛАСНОГО МАЙБУТНЬОГО В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБРАЗА СОБСТВЕННОГО БУДУЩЕГО В ЮНОШЕСКОМ ВОЗРАСТЕ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 159.

Посацький Олександр Васильович

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ ВЛАСНОГО МАЙБУТНЬОГО В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія)

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор А.Б.Коваленко

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ УЯВЛЕННЯ ПРО МАЙБУТНЄ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

10

1.1. Психологічний зміст поняття «майбутнє»

10

1.2. Загальна характеристика особливостей Я-концепції в юнацькому віці

21

1.3. Місце проживання як один з чинників формування образу майбутнього

26

1.4. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці

45

1.5. Особливості емоційного ставлення до образу майбутнього в юнацькому віці

63

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

76

2.1. Постановка проблеми дослідження

76

2.2. Методика дослідження

78

РОЗДІЛ 3

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ВЛАСНОГО ОБРАЗУ МАЙБУТНЬОГО В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

89

3.1. Головні характеристики образу майбутнього

89

3.1.1. Часова перспектива

89

3.1.2. Змістова наповненість образу майбутнього

92

3.2. Особливості образу майбутнього залежно від місця проживання юнаків та дівчат

107

3.3. Емоційне ставлення до образу майбутнього

116

3.4. Взаємозв’язок образу майбутнього і Я-концепції

136

ВИСНОВКИ

151

ЛІТЕРАТУРА

155

ДОДАТКИ

171

ВСТУП
Сучасне українське суспільство характеризується стрімкістю змін, а також відсутністю економічної, політичної, соціальної та іншої стабільності. Зміст цих змін багато в чому визначає процес соціалізації підростаючого покоління. Серед численних проблем входження людини в суспільство можна виокремити питання про плани, уявлення, очікування на майбутнє, які є, з одного боку, результатом, а з іншого - умовою розвитку стосунків старшокласника із зовнішнім світом.
Старший шкільний вік є надзвичайно важливим у віковій періодизації розвитку особистості, оскільки саме у цьому віці відбувається самовизначення особистості у різних сферах життя. Зокрема, досить важливим є професійне самовизначення, а також життєве самовизначення особистості. Передумовою здійснення самовизначення є той образ майбутнього, який сформувався у старшокласників, його головні характеристики та риси.
Образ майбутнього відображає потенційні можливості особистості, і його сформованість шерег дослідників розглядає як один з показників успішної соціалізації старшокласників (А.С.Волович, О.М.Дубовська, Є.І.Головаха, О.П.Белінська, І.А.Дьоміна, Л.Пулккінен та ін.).
Спрямованість у майбутнє є характерною рисою юнацького віку (В.Г.Асєєв, 1989; Л.І.Божович, 1968; В.В.Богословський, 1974; І.С.Кон, 1979, 1980; Н.С.Лейтес, 1971). У юності на перший план висуваються мотиви, пов’язані з далекою перспективою, побудовою життєвих планів. Це визначається самою ситуацією розвитку в цьому віці наступним закінченням школи і необхідністю життєвого самовизначення.
Юнаки та дівчата, що входять у доросле життя, відчувають на собі неоднозначний вплив зовнішньої ситуації: змінилися вимоги, які ставить суспільство перед молоддю, а умови сучасного життя кардинально відрізняються від умов життя 20-30 років назад. Шерег авторів описують соціально-економічну ситуацію в суспільстві як несприятливу, психогенно-напружену”. Суспільна криза відображається в масовій психології як руйнування надій”, незадоволеність життям, зниження віри в завтрашній день, безвихідь.
У зв’язку з цим актуальним, на наш погляд, є дослідження особливостей образу майбутнього в ранній юності, оскільки воно може виявити вплив змін, що відбуваються в соціумі, на процес соціалізації. Крім того, знання (вивчення) уявлень юнацтва про майбутнє і чинників, що впливають на їх формування, дасть можливість прогнозування головних тенденцій подальшого розвитку суспільства.
Зміни умов і вимог життя знайшли своє відображення в процесі особистісного розвитку, самовизначення молоді. Д.І.Фельдштейн (1994) відзначає, що підростаюче покоління шукає своє місце в навколишньому світі, тонко сприймаючи всі відхилення і недоліки в діяльності, поведінці конкретних людей і суспільних інститутів (с. 148).
Юнацтво відрізняється стабільністю глибинно-психологічної сутності головних характеристик: формування світогляду і життєве самовизначення так само визначають обличчя юнака ХХІ ст., як і його ровесників кілька десятиліть тому назад. З іншого боку, зміни умов і вимог життя зумовили якісні зміни в змісті процесів формування самосвідомості і особистісного становлення. Так, наприклад, на відміну від своїх ресників 50-х років сучасні старшокласники вже не схильні висловлювати захоплення з приводу участі в трудових справах, критичніше ставляться до вимог вчителів та дорослих (Д.І.Фельдштейн, 1994, с. 150).
Серед вимог до молоді, що змінилися за останні роки, в першу чергу можна виокремити необхідність бути відповідальним за своє життя. На думку К.Муздибаєва, відповідальність за власне життя, власне майбутнє, це здатність суб’єкта усвідомлювати особисту відповідальність за здійснення своїх обов’язків і передбачувати наслідки власної діяльності” [1983, с. 14]. Іншими словами, людині необхідно самій будувати своє життя, самій планувати значущі події, час їх настання, працювати над реалізацією своїх планів.
Ідея відповідальності людини за своє життя, самостійної побудови нею свого життєвого шляху, розв’язання життєвих проблем та протиріч не нова для психології. Варто згадати ідею С.Л.Рубінштейна про людину як суб’єкта життя. Він називав людину суб’єктом, оскільки саме вона зв’язує в житті всі події, всі лінії в єдине ціле.
У тоталітарному суспільстві ідея про самостійність особистості, її відповідальність за власне життя так і залишилася ідеєю більшою мірою, не знайшовши втілення в реальності. У суспільстві, де кожній людині було визначено, що і коли робити, а самостійні та думаючі люди були не потрібні. Все вирішувалося за людину, в якої було мало можливостей дійсно самій будувати своє життя. К.О.Абульханова-Славська пише з цього приводу таке: Перспективи особистого життя людини ототожнювалися з райдужними перспективами життя суспільства, що призвело до уявлення про другорядний характер власного життя Віра в суспільний ідеал закрила реальні життєві проблеми, труднощі і недоліки життя” [1991, с.12].
90-ті роки змінили вказані тенденції в протилежний напрямок: догми і вимоги підпорядковуватися зникли, але разом з тим зникли гарантії, які надавалися суспільством (освіта, медичне обслуговування, працевлаштування), змінилися моральні норми та цінності.
Незважаючи на це, юнаки та дівчата все ж прогнозують, планують своє майбутнє і своє життя. Шерег авторів вважає, що тією психологічною категорією, яка дозволяє вивчити особливості особистісного становлення молодих людей в сучасній ситуації можуть бути їх переживання. Л.І.Божович [1968, с. 153] так описує важливість вивчення переживань: Для того щоб зрозуміти, який саме вплив має середовище на дитину і, як наслідок, як воно визначає хід її розвитку, треба зрозуміти характер переживань дитини, характер її афективного відношення до середовища”.
Грунтуючись на вищенаведених точках зору, ми визначили проблему нашого дослідження як вивчення особливостей власного образу майбутнього в старшому шкільному віці.
Об’єкт дослідження розвиток особистості в ранній юності / уявлення про майбутнє в ранній юності.
Предмет дослідження характерні риси та особливості образу майбутнього в старшому шкільному віці.
Мета дослідження: виявлення особливостей образу майбутнього у старшокласників та їх залежність від зовнішніх чинників та особистісних характеристик.
Завдання дослідження.
1. Проаналізувати стан розробки проблеми в психолого-педагогічній літературі.
2. Розробити стратегію емпіричного дослідження.
3. Виявити загальні риси образу майбутнього в старшокласників.
4. Дослідити часову перспективу та змістову наповненість образу майбутнього у старшокласників залежно від гендерної приналежності, а також місця їх проживання.
5. Розробити методичні рекомендації для педагогів по роботі з старшокласниками у плані формування життєвих планів та самовизначення.
Методологічними засадами дослідження слугували головні положення і принципи експериментально-генетичного методу та вчення про детермінацію та закономірності розвитку психіки (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), психологічного, філософського, культурологічного та акмеологічного підходів до аналізу життєвого шляху особистості (Є.І.Головаха, Л.Е.Орбан-Лембрик, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко), психологічних основ особистісних практик виховання (М.Й.Боришевський).
Методи дослідження полягали у теоретичному аналізі наукової літератури з проблеми дослідження, здійсненні емпіричного дослідження із застосуванням методів опитування, анкетування, тестування, спостереження. Статистичний аналіз здійснювався на базі пакету статистичних програм SPSS 10.0.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:
- одержані нові дані стосовно специфічних рис образу майбутнього з урахуванням сучасного розвитку особистості в ранній юності;
- особливості образу майбутнього аналізуються залежно від гендерної приналежності старшокласників та місця їх проживання;
- показано міру переживання старшокласниками власного майбутнього як проблеми.
Теоретична значущість дослідження полягає:
- в розширенні та поглибленні уявлення про особливості юнацького віку, специфічні риси образу майбутнього в ранній юності та переживання майбутнього як проблеми;
- в узагальненні одержаних даних стосовно специфічних рис образу майбутнього у сучасних старшокласників;
- у співставленні та порівнянні одержаних даних з даними, одержаними раніше іншими авторами.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані педагогами, психологами та соціальними працівниками при організації індивідуальної роботи із старшокласниками. Детальний аналіз змісту образу майбутнього у старшокласників дозволяє розробити адекватну модель профорієнтаційної та консультативної роботи з учнями старших класів у сучасному суспільстві. Крім цього, результати дослідження можуть бути використані при читанні курсів „Вікова психологія” для студентів-психологів та студентів педагогічних вузів.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася використанням надійних та валідних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням новітніх програм обробки.
Дослідження проводилося протягом 2002-2004 років на базі Дрогобицького загальноосвітньої середньої школи №___ та Київської загальноосвітньої середньої школи № ___. Загалом у дослідженні взяло участь ___ досліджуваних.
Особистий внесок здобувача. У праці, написаній у співавторстві, авторові належить постановка проблеми та аналіз головних теоретичних підходів до досліджуваної проблеми.
Апробація дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на V Міжнародних психологічних читаннях „Психологія: історія і сучасність” (Харків, 2003), на конференції молодих учених (м. Одеса, 2003), на Днях науки, що проводяться на факультеті соціології та психології (м.Київ, 2003, 2004), на засіданні кафедри соціальної психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються при читанні курсу „Вікова психологія” для студентів, що навчаються за спеціальністю „психологія”, „соціальна робота” та курсу „Вікова та педагогічна психологія” для студентів всіх факультетів Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка та курсу „Вікова психологія”, який читається для студентів, що навчаються за спеціальністю „психологія” та „соціальна робота” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує ___ найменувань, у тому числі __ іноземною мовою, та додатків. Основний зміст дисертації викладено на ____ сторінках. Робота містить _____ таблиць.
Головні положення дисертації висвітлено у 5 публікаціях автора та 1 публікації у співавторстві, які опубліковані у фахових виданнях ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало підстави зробити наступні висновки.
1. Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблеми юнацького віку досить детально розроблялися в радянській психології. Зміни, що відбулися в суспільстві, наклали відбиток на формування особистості загалом і на уявлення про майбутнє зокрема. Ми, насамперед, намагалися з’ясувати особливості образу майбутнього в ранній юності та чинники, які зумовлюють вияв тих чи тих специфічних його рис. Співставлення результатів нашого дослідження з одержаними раніше результатами свідчить про існування суттєвих відмінностей в образі майбутнього юнаків та дівчат, які жили при соціалізмі, та сучасних юнаків та дівчат.
2. Майбутнє усвідомлюється старшокласниками як найгостріша проблема. Це відбувається внаслідок виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним (наміром побудувати своє життя певним чином) і об’єктивно можливим (умови і можливості, що надаються суспільством, державою). Усвідомлення юнаками і дівчатами перепон, які можуть виникнути при реалізації ними значущих подій в майбутньому (вступ до вузу, працевлаштування тощо), відображується на їхньому ставленні до свого майбутнього: майбутнє переживається старшокласниками як проблема. Подібні узагальнення були зроблені і в зарубіжних дослідженнях, що свідчить про те, що сприймання майбутнього як проблеми є загальною характерною рисою юнацького віку незалежно від місця проживання (регіон, країна).
3. У більшості юнаків та дівчат емоційне ставлення до майбутнього є тлом, необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує активно-пристосувальну функцію. Однак частина молодих людей (близько 30% вибірки) мають високу міру переживання майбутнього як проблеми. Вони гостро переживають труднощі й перепони, які можуть виникнути при реалізації ними значущих подій в майбутньому.
4. Образ майбутнього юнаків та дівчат має такі особливості:
А) У часовій перспективі старшокласників значно переважає далека перспектива початок дорослого життя. Найбільша кількість очікувань юнаків та дівчат припадає на третє десятиріччя життя (це такі життєві події як працевлаштування, створення сім’ї тощо).
Б) Змістовна наповненість образу майбутнього випускників школи відрізняється переважанням орієнтацій на себе, своє особисте життя, яке вони розглядають як головну цінність. Юнаки і дівчата мало замислюються про свою участь у житті суспільства, з іншого боку, вони не розраховують на підтримку держави.
5. Тема майбутнього є емоційно значущою для старшокласників. Опис майбутнього старшокласників з високою мірою переживання майбутнього як проблеми нагадують набір формальних ознак вдалого життя”, які по суті не пов’язані між собою, не відображають внутрішні прагнення, здібності і схильності молодих людей. Відсутність уявлень про способи реалізації бажаного також характерне для молодих людей з високою мірою переживання майбутнього як проблеми. Молоді люди з різною мірою переживання майбутнього як проблеми показали відмінності за такими параметрами як рівень усвідомленості цілей, відповідність цілей внутрішніми особливостями, а не зовнішніми ознаками, сформованість уявлень про способах реалізації своїх цілей.
5. Уявлення про майбутнє у старшокласників з великого міста і старшокласників з малого міста має подабні та відмінні риси. Загальні закономірності сприймання майбутнього зумовлені тим, що респонденти належать до однієї вікової категорії і однієї культури: вони є українцями і проживають в місті. Відмінності уявлень про майбутнє ми пов’язуємо з особливостями процесу соціалізації у великому і малому місті і, зокрема, з особливостями сприймання простору і часу.
6. Особливостями образу майбутнього у старшокласників великих та малих міст є:
- відмінності у суб’єктивній значущості змістових характеристик образу майбутнього: уявлення про майбутнє старшокласників з малого міста більшою мірою ідеалізовані та орієнтовані на думку соціуму, плани випускників школи з великого міста конкретні, стереотипні, спрямовані на себе;
- для старшокласників з великого міста більшою мірою характерне планування майбутнього на найближчий рік, а для старшокласників з малого міста міркування про цінності;
- старшокласники з великого міста бачать своє майбутнє, насамперед, „комфортним”, а випускники з малого міста великим і прекрасним.
Старшокласники з великого і малого міста оцінюють сучасну соціальну ситуацію радше як стабільну, ніж як нестабільну; темп життя старшокласники з великого міста вважають швидким, старшокласники з малого міста середнім.
7. Міра переживання майбутнього як проблеми (висока, середня, низька) опосередкована психологічними, особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього і мірою гармонійності, позитивності Я-концепції молодих людей. Чим вища позитивність Я-концепції, тим нижча міра переживання суб’єктом майбутнього як проблеми.
Юнаки та дівчата, що мають високу працездатність, адекватну самооцінку, здатність відстоювати свою точку зору і високі комунікативні здібності, переживають своє майбутнє як проблему меншою мірою, ніж їхні ровесники з низькою працездатністю, низькою самооцінкою і низьким рівнем розвитку комунікативних здібностей. Крім того, була виявлена наступна тенденція: при підвищенні рівня особистісної тривожності зростає міра переживання майбутнього як проблеми.
Таким чином, у ході дослідження були виконані поставлені завдання: виявлені характерні риси образу майбутнього у старшокласників, проаналізовано спільні та відмінні риси образу майбутнього сучасних старшокласників від образу майбутнього старшокласників, що жили за соціалістичної системи. Виявлено спільні та відмітні риси уявлень про майбутнє у старшокласників з великого і малого міста, а також у юнаків та дівчат, міра переживання молодими людьми майбутнього як проблеми і доведено, що міра (висока, середня, низька) переживання ними майбутнього як проблеми опосередкована психологічними, особистісними особливостями юнаків та дівчат.
Перспективами подальших досліджень є аналіз динаміки зміни уявлень про майбутнє у підлітковому та юнацькому віці, оскільки ці вікові періоди є досить значущими для формування індивіда як особистості, а також вивчення специфічних рис образу майбутнього у випускників вузів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славкая К.А. Жизненные перспективы личности. // Психология личности и образ жизни. М., 1987. С. 137-145.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991. 300 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Психологические и жизненные потери (к проблемам экологии человека // Психология личности в условиях социальных изменений. М., 1993. - С. 7-20.
4. Авдеев В.В. Психотехнология решения проблемных ситуаций. М., 1994. 432 с.
5. Авдуевская Е.П., Баклушинский С.А. Особенности социализации подростка в условиях быстрых социальных изменений // Ценностно-нормативные ориентации старшеклассником. Труды по социологии образовапния. Том ІІІ. Выпуск ІУ. М., 1995. С. 118-132.
6. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. _ М., 1974. 272 с.
7. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977. 380 с.
8. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. 330 с.
9. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 1998. 374 с.
10. (6)Андреева Г.М. Психология социального познания. М., 1997. 239 с.
11. Андреева Г.М., Хелкама К., Дубовская Е.М., Стефаненко Т.Г., Тихомандрицкая О.А. Уровень социальной нестабильности и особенности социализации в старшем школьном возрасте // Вестник Моск.ун-та. Серия 14. Психология. 1997. - № 4. С. 31-41.
12. Андрусенко В.А. Социальный старх. Оренбург, 1995. 170 с.
13. Анохин П.К. Опережающее отражение действительности // Вопросы философии. 1962. - № 7. С. 97-111.
14. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. М., 1980. 196 с.
15. Антонова А.Г. Психология переживаний подростка. К., 1988. 15 с.
16. Анцыферова Л.И. О теории личности в работах Курта Левина // Вопросы психологии. 1960. - № 6. С. 149-158.
17. Архитектура и психология: учебное пособие для вузов / Под ред. А.В.Степанова, Г.И.Иванова, Н.Н.Нечаева. М., 1993. 295 с.
18. Асеев В.Г. Возрастная психология. Иркутск, 1989. С. 153-173.
19. Ахмеров Р.А. Опыт формирования будущей временной перспективы // Конфликт в конструктивной психологии. Красноярск, 1990. С. 84-88.
20. Ахмеров Р.А. Организация биографического тренинга в условиях психологической консультации // Конструктивная психология новое направление развития психологической науки и практики. Красноярск, 1989. С. 29-33.
21. Ахундов М.Д. Генезис представлений о пространстве и времени // Философские науки. 1976. - № 4. С. 62-71.
22. Бажин Е.Ф., Эткинд А.М. Цветовой тест отношений. Методические рекомендации. - Л., 1985. 19 с.
23. Байтингер О.Е. Особенности эмоционального отношения к будущему у выпускников средней школы // Проблемы формирования профессиональной направленности молодежи / Под ред.А.Я.Найна. Челябинск, 1998. С.31-33.
24. Байтингер О.Е. Переживание проблем будущего в юношеском возрасте // Проблемы активизации познавательной деятельности обучающихся / Под ред.А.Я.Найна. Челябинск, 1995. С.7-8.
25. Баскакова И.Л., Кузьмина З.В. О динамике ценностных ориентаций студентов // Новые исследования в психологии. 1971. № 2 (4). С. 85-88.
26. Белинская Е.П. Я-концепция и ценностные ориентации старших подростков в условиях быстрых социальных изменений // Вестник Моск.ун-та. Сер. 14. Психология. 1997. - № 4. С. 25-31
27. Беличева С.А. Сложный мир подростка. Свердловск, 1984. 128 с.
28. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986. 422 с.
29. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., 1966. 350 с.
30. Бестужев-Лада И.В. Прогнозирование как особая категория подхода к проблемам будущего. М., 1970. 10 с.
31. Бестужев-Лада И.В. Молодость и зрелость: Размышления о некоторых социальных проблемах молодежи. М., 1984. 207 с.
32. Бестужев-Лада И.В. Мир нашего завтра. М., 1986. 269 с.
33. Бибрих Р.Р. Исследование видов целеобразования. Кишинев, 1987. 130 с.
34. Билькенбиль В.Ф. Как добиться успеха в жизни. М., 1992. 132 с.
35. Богословский В.В. Психология воспитания школьников. Л., 1974. 164 с.
36. Богучарова Е.И. Ситуация выбора профессии в жизненных планах старшеклассников // Психология личности и время. Тезисы докладов. Т.2. Черновцы, 1991. С. 39-41.
37. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968. 460 с.
38. Божович Л.И. Концепция культурно-исторического развития психики // Вопросы психологии. 1977. № 2. С. 29-39.
39. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии . 1978. № 4. С. 23-35.
40. Болотова А.К. Психология временной организации деятельности личности : Автореф дис.д-ра психол.наук. М., 1995. 35 с.
41. Борисов С.Б. Символы смерти в русской ментальности // Социологическое исследование . 1995. - № 2. - С. 58-63.
42. Боришевский М.И. Психологические особенности самосознания подростков. К., 1980. 168 с.
43. Боришевський М.Й.
44. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные ассиметрии человека . М., 1988. 240 с.
45. (18) Бронфенбренер У. Два мира детства. Дети в США и СССР. М., 1976. 166 с.
46. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. М., 1979. 230 с.
47. Брушлинский А.В., Воловикова М.И. О мышлении как прогнозировании // Вопросы психологии. 1976. - № 4. С.31-41.
48. Валитова И.Е. Осознание себы во времени детьми дошкольного возраста // Проблемы формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности. М., 1986. С.10-15.
49. Василюк Ф.Е. Психология переживания. _ М., 1984. 200 с.
50. Василюк Ф.Е. Возможности и задачи психологической помощи // Психологическое консультирование в школе. Пермь, 1993. С. 58-61.
51. Васьковская С.В., Соколюк О.Б. К проблеме генезиса психологического времени // Психология личности и время. Черновцы, 1991. Т. 1. С.78-80.
52. Ватин И.В. Человеческая субъективность. Р/н-Дону, 1984. 200 с.
53. Венгер А.Л., Десятникова Ю.М. Групповая работа со старшеклассниками, направленная на их адаптацию к новым социальным условиям // Вопросы психологии. 1995. - № 1. С.25-33.
54. Венецкий И.Г., Венецкая В.И. Основные математико-статистические понятия и формулы в экономическом анализе: Справочник. М., 1979. 447 с.
55. Вероятностное прогнозирование в деятельности человека / Под ред. И.М.Фейгенберга. М., 1977. 390 с.
56. Вилюнас В.К. Психология эмоциональные явлений. М., 1976. 143 с.
57. Вилюнас В.К. Психолоческие механизмы мотивации человека. М., 1990. 288 с.
58. Волович А.С. Особенности процесса социализации выпускников средней школы: Дисканд.психол.н. М., 1990. 168 с.
59. Воробьева Л.И., Татевосов М.С. Метод незаконченных предложений как средство выявления актуальных личностных проблем в юношеском возрасте // Психологические средства выявления особенностей личностного развития подростков и юношества. М., 1990. С. 146-157.
60. Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Время взрослых поступков: Диалоги о школьной юности и ее проблемах. М., 1993. С. 114-125.
61. Гавриленко О.Н. Параметр тревожности и цветопредпочтения // Проблема цвета в психологии М., 1993. С. 144-150.
62. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Л., 1973. 153 с.
63. Геворкян В.В. Профессиональная ориентация в семьк как элемент воспроизводства социальной структуры социалистического общества // Семья и социальная структура социалистического общества. М., 1980. С. 36-41.
64. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. - № 2. С. 19-26.
65. Гинзбург М.Р. Психология личностного самоопределения: Автореф. дис д-ра психол.н. М., 1996. 60 с.
66. (23)Голд Дж. Основы поведенческой географии. М., 1990. 304 с.
67. Головаха Е.И. Жизненные перспективы и профессиональное самоопределение молодежи. К., 1988. 144 с.
68. Головаха Е.И. Путь к зрелости. К., 1988. С. 4-36.
69. Головаха Е.И. Формирование и развитие жизненной перспективы личности в юности и зрелом возрасте // Жизненный путь личности. К., 1987. С. 225-236.
70. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. К., 1984. 208 с.
71. Головей Л.А. Психология становления субъекта деятельности в период юности и зрелости: Дисд-ра психол.н. СПб, 1996. 526 с.
72. Горшенин Л.Г. Подросток, характер, проблемы. М., 1993. 28 с.
73. Гуревич А. Что есть время? // Вопросы литературы. 1968. - № 11. С. 151-174.
74. Гостев А.А. Образная сфера человека. М., 1992. 194 с.
75. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. М., 1977. 135 с.
76. (27) Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М.: Искусство, 1972. 317 с.
77. Демин А.Н. Прогнозирование жизненного пути в структуре регуляции поведения: Дисканд.психол.н. М., 1991. 177 с.
78. Демина И.А. Изучение жизненных перспектив старшеклассников в контексте субъективной картины жизненного пути: Дисканд.психол.н. М., 1997. 111 с.
79. Демина И.А., Дубовская Е.М. К вопросу о социально-психологических особенностях формирования жизненных стратегий у молодежи и ее социальной защите в умловиях перехода к рынку // Актуальные проблемы социологии, психологии и социальной работы. Барнаул, 1993. С. 88-93.
80. Демина И.А. Место психологического времени в структуре личности подростка с ассоциальным поведением как проблема дифференциации облика молодежи // Актуальные проблемы социологии, психологии и социальной работы. Барнаул, 1993. С. 199-200.
81. Джеймс М., Джонгаврд Д. Рождненные вытгрывать. М., 1993. 336 с.
82. Диагностика состояния тревоги и личностной тревожности у детей и подростков: Методические рекомендации. Вильнюс, 1988.
83. Дмитриев А.С., Карпов Г.С. К вопросу о восприятии и оценке времени // Вопросы психологии. 1967. - № 4. С.90-101.
84. Дубинина Т.В. Когнитивно-эмоциональные детерминанты формирования мотивационных функций: Автореф.дисканд.психол.н. Новосибирск, 1995. 21 с.
85. Додонов Б.И. Направленность, характер и типичные переживания человека // Вопросы психологии. 1970. - № 1. С. 28-38.
86. Додонов Б.И. Классификация эмоций при исследовании эмоциональной направленности личности // Вопросы психологии. 1975. - № 6. С. 21-32.
87. Додонов Б.И. Компонентный анализ эмоционального содержания интересов, мечтаний и воспоминаний человека // Вопросы психологии. 1977. - № 2. С. 145-155.
88. Енгалычев В.Ф. Диагностика синдрома «усталости от жизни» // Психология травматического стресса сегодня. М., 1994. С. 9-11.
89. Ермолаева Л.И. Фрустрация как социально-психологический феномен: Автореф.дис.канд.психол.н. М., 1993. 22 с.
90. Жизненные пути одного поколения / Отв.ред. М.Х.Титма. М., 1992. 186 с.
91. Жизненный путь личности / Под ред. Л.В.Сохань. К., 1987. 260 с.
92. Завалова Н.Д., Ломов Б.Ф., Пономаренко В.А. Образ в системе психической регуляции. М., 1986. 174 с.
93. Закаблук А.Г. Возрастные особенности прогнозирования школьниками своих эмоциональных состояний: Дисканд.психол.н. Л., 1986.
94. (32) Заринская И.З. Эстетические ценности в «деревенской», «городской» и «полугородской»
95. Зейгарник Б.В. Теория личности Курта Левина. М., 1981. 118 с.
96. Иванов В.Н. Девиантное поведение: причины и масштабы // Социально-политический журнал. 1995. № 2. С.47-57.
97. Изард К. Эмоции человека. М., 1980. 440 с.
98. Ионин Л.Г. Идентификация и инсценировка (к теории социокультурных изменений) // Социологические исследования . 1995. - № 4. С. 3-14 с.
99. Каган М.С. Время как философская проблема // Вопросы философии. 1982. - № 10. С. 117-124.
100. Каган В.Е., Лунин И.И., Эткинд А.М. Цветовой тест отношений в клинике детских неврозов // Социально-психологические проблемы реабилитации нервно-психических больных. Л., 1984. С. 67-71.
101. Казакина М.Г. Жизненные цели как компонент направленности личности школьника // Психолого-педагогические проблемы коллектива и личности. М., 1978. С. 45-50.
102. Калинова О.В. Представление о собственном будущем в юношеском возрасте // Психология человека в условиях социальной нестабильности / Под ред. Б.А.Сосновского. М., 1994. С. 139-146.
103. Канке В.А. Формы времени. Томск, 1984. 225 с.
104. Карцева Т.Б. Личностные изменения в ситуации жизненных перемен // Психологический журнал. 1988. - № 5. С. 120-128.
105. Карцева Т.Б. Понятие жизненного события в психологии // Психология личности в социалистическом обществе / Под ред. Б.Ф.Ломова. М., 1990. С. 88-101.
106. Кеймах Я.П. Прогнозирование успешности в обучении студентов педагогических вузов: Дисканд.психол.н. Л., 1991. 128 с.
107. Киричук Е.И., Лысенко О.П. Временная перспектива и тип становления профессиональной направленности личности // Психология личности и время. Черновцы, 1991. Т. 2. С. 18-19.
108. Климов Е.А. Школа а дальше?: старшеклассникам о выборе профессии. Л., 1971.
109. Климова С.Г. Изменения ценностных оснований идентификации (80-90-е годы) // Социологические исследования. 1995. № 1. С.59-72.
110. Клименкова И.Ф., Некрасова Е.В. Об особенностях осознания себя во времени старшеклассниками // Проблемы формирования ценностных ориентаций и активности личности в ее онтогенезе. М., 1987. - С.71-78.
111. Ковалев В.И. Личностное время как предмет психологического исследования // Психология личности и время. Черновцы, 1991. Т. 1. С.4-8.
112. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. М., 1984. 336 с.
113. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М., 1979. 176 с.
114. Кон И.С. Психология старшеклассника. М., 1980. 192 с.
115. Кон И.С. Открытие «Я». М., 1978. 367 с.
116. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М., 1980. 72 с.
117. Константинова Е.Е. Субъективное моделирование жизненного пути личности как основа консультирования // Психология на пороге ХХI века: актуальные проблемы. Тезисы докладов. Ч. 1. М., 1999. С. 131.
118. Кравченко Л.С. Жизненный выбор личности: Автореф. дис канд. психол. наук. М., 1987. 22 с.
119. Кроник А.А. Субъективная картина жизненного пути как предмет психологического исследования // Психология личности и образ жизни. М., 1987. С. 149-152.
120. Кроник А.А. Изменения окраски субъективной картины жизненного пути в процессе ее объективизации // Психологические механизмы организации поведения и деятельности человека во времени. Н.Новгород, 1990. С.27-37.
121. Круглов Б.С. Роль ценностных ориентаций в формировании личности школьника // Психологические особенности формирования личности школьника // Психологические формирования личности школьника. Сб.науч.тр. М., 1983. С.4-11.
122. Круусвалл Ю. Детерминация образа жизни семьи в городской среде // Человек, среда, общения. Таллин, 1980. С. 50-86.
123. Кудрявцев Т.В., Шегурова В.Ю. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности // Вопросы психологии. 1983. № 2. С.52-59.
124. Кухарчук А.М., Ценципер А.Б. Профессиональное самоопределение учащихся. Минск, 1976. 128 с.
125. Кухарчук А.М., Широкова А.Б. Взрослый мир детства. Минск, 1981. 128 с.
126. Лебедева В.Л. Проблемы руководства жизненным самоопределением личности старшеклассников: Автореф.дисканд.психол.наук. М., 1974. 24 с.
127. Левин К. Определение понятия «поле в данный момент» // История психологии. Тексты / Под ред. П.Я.Гальперина, А.Н.Ждан. М., 1992. С. 198-203.
128. Лейтес Н.С. К проблеме сензитивных периодов психического развития человека // Принцип развития в психологии. М., 1978. С.196-212.
129. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. 300 с.
130. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций. М., 1992. 17 с.
131. Леонтьев Д.А. От социальных ценностей к личности: социогенез и феноменология ценностной регуляции деятельности // Вестник МГУ. 1996. - № 4. С.35-43; 1997. - №1. С.20-27.
132. Леонтьев Д.А., Пилипко Н.В. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования // Вопросы психологии. 1995. - № 1. С. 97-110.
133. Лисичкин В.А. Предвидение как комплексная проблема современной науки: Автореф.дисканд.филос.наук. М., 1967. 23 с.
134. Личность, семья, школа: Проблема социализации учащихся / Под. ред С.Г.Вершиловского. СПб, 1996. 220 с.
135. Логинова Н.А. Развитие личности и ее жизненный путь // Принцип развития в психологии. М., 1978. С.156-172.
136. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности. М., 1980. 280 с.
137. Лысков Б.Д., Горбатов С.В. О взаимоотношении внешних и внутренних детерминант в профессиональном самоопределении «трудных» подростков // Психологическое обеспечение социального развития человека. &n