УСВІДОМЛЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЬМИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ : ОСОЗНАНИЕ ОПАСНОГО ПОВЕДЕНИЯ ДЕТЬМИ ПОДРОСТКОВОГО ВОЗРАСТА

brief description

Південноукраїнський державний педагогічний університет
імені К.Д.Ушинського (м. Одеса)

На правах рукопису

Булгакова Олена Юріївна

УДК: 152.27 + 152.32

УСВІДОМЛЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЬМИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: Чебикін Олексій Якович
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член АПН
України

Одеса 2004

ПЛАН

ВСТУП
РОЗДІЛ І ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УСВІДОМЛЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНОЇ
ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Сутність та зміст явища усвідомлення небезпечної поведінки..
1.2. Узагальнення концептуальних підходів, що розкривають
психологічні механізми усвідомлення небезпечної поведінки
людини.
1.3. Інтелектуальний розвиток особистості як важлива детермінанта
усвідомлення небезпечної поведінки.
1.4. Систематизація небезпечних ситуацій у життєдіяльності
особистості, яка розвивається..
Висновки до першого розділу..
РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УСВІДОМЛЕННЯ ПІДЛІТКАМИ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ.
2.1. Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження.
2.2. Аналіз первинних та середніх значень показників, що характеризують особливості усвідомлення небезпечної поведінки підлітками з різним рівнем інтелектуального розвитку
2.3. Прояв відмінностей в особливостях усвідомлення небезпечних форм поведінки підлітками залежно від їх віку, статі та рівня інтелектуального розвитку.
2.4. Особливості взаємодії показників, що характеризують усвідомлення підлітками небезпечної поведінки з урахуванням їх інтелектуального розвитку
Висновки до другого розділу ...

РОЗДІЛ ІІІ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ МЕХАНІЗМІВ
УСВІДОМЛЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ..
3.1. Обґрунтування та опис експериментальної моделі цілісної системи формування у підлітків усвідомлення власної поведінки при сприйнятті небезпечних ситуацій...
3.2. Підвищення ступеня усвідомлення небезпечної поведінки у підлітків шляхом оптимізації механізмів усвідомлення..
3.3. Результати апробації запропонованої системи в психолого-педагогічному експерименті...
Висновки до третього розділу....

ВИСНОВКИ....

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........

ДОДАТКИ..

Стор.

ВСТУП
Актуальність дослідження полягає у тому, що проблема усвідомлення небезпечної поведінки дітьми підліткового віку має важливе як теоретико-методологічне, так і прикладне значення для сучасної педагогічної та вікової психології. Безпечний простір життєдіяльності особистості передбачає таку організацію фізичного та соціального середовища, яка б дозволяла реалізувати різноманітні потреби дітей без загрози для їх життя та благополуччя. Разом з цим, часто причиною різних підліткових психологічних та фізичних травм є неадекватне усвідомлення дітьми небезпечних ситуацій у їх життєдіяльності. Актуальність цієї проблеми обумовлюється і тим, що явище усвідомлення в його психологічному розумінні є складним процесом, зміст та механізми якого розглядаються різними фахівцями неоднозначно (П.К.Анохін, І.Д.Бех, Л.К.Велитченко, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.Ф.Петренко, П.В.Сімонов та ін.).
Аналіз та узагальнення доступної літератури засвідчили недостатність спеціальних досліджень, присвячених вивченню психологічних факторів усвідомлення небезпечної поведінки в підлітковому віці. Наявні лише фрагментарні та опосередковані дані різних авторів (С.В.Бєлов, І.Д.Бех, Л.К.Велитченко, М.С.Грінберг, М.А.Котик, Г.Крайг, В.І.Лебедєв, В.А. Ойгензіхт, І.П.Піскун та ін.), присвячені вивченню окремих аспектів цієї проблеми. Представлені в них результати не дозволяють охарактеризувати цей процес цілісно і, тим більше, визначити необхідні психолого-педагогічні умови, які б сприяли розвитку вищого рівня усвідомлення дітьми зазначених форм поведінки. Серед чинників, що можуть виступати детермінантами успішності усвідомлення небезпечної поведінки, більшість фахівців визначає інтелектуальний потенціал особистості та його розвиток (Д.Б.Богоявлінська, Дж.Брунер, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін І.А.Пєтухова, О.К.Тихомиров та ін.).
Узагальнення даних різних авторів (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн П.В.Сімонов, О.Г.Спіркін та ін.), спрямованих на уточнення змісту та сутності поняття усвідомлення”, визначення факторів, що його детермінують (О.Г.Спіркін, В.В. Столін, Н.I.Чуприкова 3.Фрейд, А.Маслоу, Г.Крайг та ін.), не дозволяє цілісно охарактеризувати специфіку його прояву у підлітковому віці. Вказана обставина ускладнює вибір адекватних психолого-педагогічних умов формування такого прояву.
Від особливостей усвідомлення різних небезпечних поведінкових форм залежить вирішення багатьох проблем, з якими зустрічаються на своєму шляху як діти, так і дорослі. На жаль, недостатнє усвідомлення таких форм поведінки приводить до ускладнень у життєдіяльності дитини і, досить часто, до трагічних наслідків.
Враховуючи актуальність проблеми для сучасної вікової і педагогічної психології та її недостатню розробку, нами було обрано тему дисертаційного дослідження Усвідомлення небезпечної поведінки дітьми підліткового віку”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в межах комплексної теми Психолого-педагогічне забезпечення розвитку й діяльності особистості” (№0194006337) Південного наукового Центру АПН України (м. Одеса). Автором досліджувались особливості усвідомлення небезпечної поведінки дітьми підліткового віку.
Мета роботи полягає у теоретикоекспериментальному дослідженні особливостей сприйняття та усвідомлення небезпечних форм поведінки підлітками в їх життєдіяльності та розробці цілеспрямованої системи корекції цього процесу.
Завдання дослідження:
1. Уточнити теоретико-методологічні основи феномену усвідомлення небезпечної поведінки.
2. Визначити та систематизувати найбільш суттєві небезпечні ситуації та форми поведінки в життєдіяльності підлітків.
3. Дослідити статеві та вікові особливості усвідомлення небезпечної поведінки підлітками з різним рівнем інтелектуального розвитку.
4. Вивчити специфіку усвідомлення підлітками небезпечної поведінки, яка опосередковується рівнем їх інтелектуального розвитку.
5. Розробити та апробувати систему психолого-педагогічних умов формування у підлітків усвідомлення небезпечних форм поведінки.
Об’єктом дослідження в роботі виступає процес усвідомлення небезпечної поведінки дітьми підліткового віку.
Предмет дослідження: відмінності в особливостях усвідомлення небезпечної поведінки у підлітків з різним рівнем інтелектуального розвитку та психолого-педагогічні умови формування процесів усвідомлення небезпечних поведінкових форм в підлітковому віці, адекватних небезпечним ситуаціям.
Гіпотеза дослідження. У своїй роботі ми виходили з припущення про те, що усвідомлення підлітками небезпечних ситуацій опосередковується їх інтелектуальним розвитком, віковими та статевими особливостями. Визначення характеру цих особливостей дозволить розробити ефективну систему формування та розвитку процесів усвідомлення підлітками небезпечних ситуацій, адекватних умовам їх життєдіяльності.
Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення вітчизняної психології про єдність свідомості та діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); про сутність та закономірності розвитку особистості в підлітковому віці (Л.І.Божович, Д.Й.Фельдштейн та ін.); про особливості пізнавальної діяльності підлітків (П.Я.Гальперін, О.В.Запорожець, П.І.Зінченко та ін.); теорії вивчення проявів свідомого та несвідомого (О.М.Леонтьєв, П.В.Сімонов, О.Г.Спіркін та ін.).
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми, спостереження, анкетування, тестування, констатуючий та формуючий експерименти, методи статистичної обробки експериментальних даних.
Для підвищення ефективності дослідження при виборі методик нами враховувались, по-перше, їх валідність; по-друге, їх відповідність віку респондентів; по-третє, діагностична спроможність таких методик щодо отримання як кількісних показників, так і якісних характеристик (ознак).
Для вирішення поставлених завдань в роботі використовувався спеціально розроблений нами опитувальник, що дозволяв аналізувати особливості усвідомлення підлітками різних небезпечних ситуацій. Для оцінки рівня інтелектуального розвитку підлітків використовувалась методика Прогресивна матриця Равена” (Л.Пенроуз та Дж.Равен, 1936). У формуючому експерименті з метою поглибленого вивчення особистісних властивостей респондентів додатково використовувалися опитувальники: Емоційна зрілість” О.Я.Чебикіна; Емоційний інтелект” Н.Холла; Розміщення себе на шкалі” Т.Дембо; Готовність до ризику” Шуберта.
Для статистичної обробки отриманих даних використовувався комплекс методів математичної статистики, що дозволяють визначити середні значення, стандартне відхилення, моду, медіану, статистично достовірні показники tкритерію Стьюдента, а також особливості кореляційних взаємозв’язків. З цією метою було використано програму SPSS for Windows (версія 9.0).
Наукова новизна: Вперше встановлено, що існують форми поведінки, які усіма підлітками, незалежно від вікових та статевих особливостей, достатньо чітко диференціюються та усвідомлюються як небезпечні. Водночас, небезпечна поведінка, пов’язана з транспортними засобами, недостатньо усвідомлюється 12-ти та 13-річними підлітками як така, що їм загрожує.
Отримали подальший розвиток дані про взаємозв’язок особливостей інтелекту підлітків зі специфікою усвідомлення ними небезпечної поведінки. Розкрито динаміку взаємозв’язків закономірностей з урахуванням вікових та статевих відмінностей.
Уточнено теоретикометодологічну сутність феномену усвідомлення небезпечної поведінки; зовнішні та внутрішні фактори, що визначають цей процес; психолого-педагогічні умови корекції та формування усвідомлення небезпечної поведінки в підлітковому віці.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати, спрямовані на уточнення змісту усвідомлення небезпечної поведінки, зовнішніх та внутрішніх факторів, та впливають на таке усвідомлення, розкривають психолого-педагогічні умови його розвитку, мають суттєве теоретико-методологічне значення для подальшого пізнання цієї проблеми.
Практичне значення: дослідження визначається можливістю використання розробленого опитувальника для вивчення особливостей усвідомлення небезпечних ситуацій підлітками та запропонованої системи психолого-педагогічних умов, спрямованих на покращення розвитку процесів усвідомлення небезпечної поведінки підлітками, практичними психологами, педагогами в профілактичній та навчально-виховній роботі.
Наукові результати дослідження, пов’язані з узагальненням даних про усвідомлення підлітками небезпечних форм поведінки, впроваджено автором у систему навчально-професійної підготовки майбутніх психологів Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) (акт впровадження № 03/04 від 22 червня 2004 року). Дані зазначених рекомендацій сприяли підвищенню рівня поінформованості практичних психологів закладів освіти Київського району м. Одеси щодо особливостей усвідомлення небезпечної поведінки у підлітків різного віку та статі (акт впровадження № 29 від 22 травня),
Розроблену систему формування адекватного сприйняття та усвідомлення підлітками небезпечних форм поведінки впроваджено у навчально-виховний процес школи І-ІІІ ступенів № 26 міста Одеси (акт впровадження № 9 від 24жовтня 2003).
Апробація результатів Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на трьох міжнародних науково-практичних конференціях (Одеса, 1995; Житомир, 2003; Київ, 2003), а також на щорічних підсумкових наукових конференціях Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) (2000-2004 рр.), методологічних семінарах і засіданнях кафедри теорії і методики практичної психології ПДПУ імені К.Д.Ушинського (Одеса, 2000-2004 рр.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 5 статтях, з них 3 надруковано у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Особистий внесок: у роботах у співавторстві автором уточнено, що усвідомлення є акт свідомості, що спрямований на об’єкт зовнішнього або внутрішнього світу особистості. Виділені основні підходи, які розкривають механізми усвідомлення небезпечної поведінки. Розкрито специфіку взаємозв’язку усвідомлення небезпечної поведінки підлітків з їх інтелектуальним розвитком. Подана характеристика усвідомлення небезпечних ситуацій з урахуванням їх вікових та статевих відмінностей. Розроблено систему формування адекватного сприйняття та усвідомлення небезпечних ситуацій підлітками.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел, що налічує 216 найменувань (з них 22 іноземною мовою) та 7 додатків (загальний обсяг 47 сторінок). Основний зміст дисертації складає 190 сторінок машинописного тексту, загальний обсяг - 254 стор. Дисертація містить 63 таблиці та 7 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення підходів до розуміння явища усвідомлення небезпеки та запропоновано нове вирішення проблеми, сутність якої полягає у розкритті особливостей усвідомлення підлітками різних форм небезпечної поведінки залежно від рівня їх інтелектуального розвитку. Запропонована система формування та корекції у підлітків механізмів усвідомлення небезпечної поведінки дозволила розширити та поглибити існуючі у психологічній науці уявлення про превентивні аспекти виховання особистості, яка розвивається.
1. Теоретико-методологічний аналіз існуючих у психологічній науці підходів до вивчення феномену усвідомлення засвідчив відсутність однозначних визначень. В той час виділено найбільш узагальнюючи підходи до розуміння небезпечної поведінки: як результат осмислення певної ризикової ситуації, як відображення в свідомості конкретних обставин, що можуть завдати шкоди особистості, як відчуття тривоги, страху внаслідок сприйняття.
2. Показано, що основні погляди, що пояснюють механізми усвідомлення небезпечної поведінки, переважно спираються на психофізіологічні концепції, де за основу береться діяльність динамічних механізмів нервової системи, психологічні на рівні діяльності пізнавальних процесів, соціально-психологічні, що ґрунтуються на аналізі взаємодії мотиваційної сфери особистості та її моральних якостей.
3. Визначено, що на процеси усвідомлення особистості можуть впливати як зовнішні, так і внутрішні чинники. Внутрішні чинники базуються на досить широкому колі ознак психічної діяльності та включають мотиваційну спрямованість, динамічні характеристики нервової діяльності, функціонування пізнавальних процесів, характерологічні дані особистості, вольові якості та ін. Зовнішні чинники, що детермінують процеси усвідомлення особистості, переважно характеризують умови тих природно-техногенних та соціально-психологічних факторів, з якими стикається особистість при задоволенні своїх потреб.
4. Доведено, що одним з провідних чинників, який визначає можливості усвідомлення особистістю явищ та фактів внутрішнього й зовнішнього світу, в тому числі й усвідомлення небезпеки, є рівень розвитку її інтелекту. При цьому центральне місце в структурі інтелекту посідає здатність суб’єкта до виконання різноманітних операцій логічного мислення.
5. Розкрито найхарактерніші небезпечні ситуації для життєдіяльності підлітків. Їх узагальнення та систематизація дозволили об’єднати такі ситуації у кілька класів: по-перше, - з транспортними засобами; по-друге, - з переміщенням у просторі; по-третє, - з використанням алкоголю, наркотичних речовин та палінням; по-четверте, - з умовами ігрової та довільної діяльності; по-п’яте, - з пізнавальною діяльністю; по-шосте, - із взаємодією з іншими людьми та ін.
6. Розроблено опитувальник, що дозволяє оцінювати рівень усвідомлення підлітками цих небезпечних ситуацій, та визначено комплекс методів дослідження, спрямованих на з’ясування специфіки окремих ознак усвідомлення небезпечної поведінки, їх особистісних особливостей та інтелектуального розвитку.
7. Встановлено, що за первинними даними діагностованих показників, які характеризують особливості усвідомлення підлітками небезпечних поведінкових форм та їх інтелектуальний розвиток, простежується значна варіативність. Така тенденція дозволила диференціювати досліджувану вибірку на три умовних групи: на тих, хто має високий, середній та низький рівні розвитку інтелекту.
8. Зафіксовано, що підлітки 12 років відрізняються від підлітків 13 років за характером усвідомлення небезпечних форм поведінки: перші респонденти краще усвідомлюють небезпеку, пов’язану з переміщенням у просторі, використанням алкоголю, наркотичних речовин та палінням, з умовами ігрової та довільної діяльності, з пізнавальною діяльністю та опосередковану взаємодією з іншими людьми. Зазначені відмінності є статистично достовірними.
9. Виявлені статевоспецифічні достовірні відмінності в усвідомленні небезпеки. Дівчатка 12 років краще усвідомлюють небезпеку, пов’язану з переміщенням у просторі, умовами ігрової та довільної діяльності, пізнавальної діяльності, а хлопчики цього ж віку небезпеку, пов’язану з транспортними засобами. В той же час 13-річні дівчатка, порівняно з ровесниками протилежної статі, краще усвідомлюють небезпечну поведінку, пов’язану з пізнавальною діяльністю, умовами ігрової та довільної діяльності, з переміщенням у просторі, взаємодією з іншими людьми. Внутрішньостатевий аналіз відмінностей прояву усвідомлення небезпечних ситуацій хлопчиками та дівчатками різного віку засвідчив, що представники обох статей у 12-річному віці мали достовірно вищі показники усвідомлення небезпеки, пов’язаної з умовами ігрової та довільної діяльності, пізнавальної діяльності, використанням алкоголю, наркотичних речовин та палінням, з переміщенням у просторі, взаємодією з іншими людьми, ніж їх 13-річні ровесниці.
10. Доведено, що підлітки з високим рівнем розвитку інтелекту, незалежно від віку та статі, краще усвідомлюють різні форми небезпечних ситуації порівняно з підлітками, які мають середній та низький розвиток інтелекту.
11. Встановлено, що взаємозв’язок показників, які характеризують усвідомлення небезпечної поведінки, діагностованих у підлітків з високим рівнем розвитку інтелекту, є тіснішим, порівняно з аналогічними взаємозв’язками показників, діагностованих у підлітків, які мають низький рівень розвитку інтелекту.

12. Розроблена система психолого-педагогічних умов, яка спрямована на покращення усвідомлення небезпечних ситуацій підлітками, що враховує специфіку сприйняття цих ситуацій та їх особистісні властивості. Апробація зазначеної системи засвідчила позитивні зміни в ступені усвідомлення підлітками небезпечних форм поведінки, адекватних небезпечним ситуаціям їх життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1987. 262 с.
2. Абчук В.А. Теория риска в морской практике. Л.: Судостроение, 1983. 150 с.
3. Агеев В., Лебедько В. Осознание. Мастерство. Психотерапия. СПб.: Питер, 1997. 134 с.
4. Актуальные проблемы возрастной и педагогической психологии / Иващенко Ф.И., Клевченя М.С., Коломинский Я.Л. и др. / Под общ.ред. Ф.И. Иващенко, Я.Л. Коломинского. Минск: Вышэйшая школа, 1980. 175 с.
5. Актуальные проблемы социальной психологии // Тез. науч. сообщ. Всесоюз. симпоз. по социал. психологии / Редкол.: Е.В. Шорохова (отв. ред.) и др. Ч. 4. Кострома Москва: ИПАН, 1986. 111 с.
6. Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка / Под ред. Л.А.Чешко. М.: Советская энциклопедия, 1968. 600 с.
7. Александровский Ю.А. Социально-стрессовое расстройство причины и следствия // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им.В.М.Бехтерева. СПб. 1992. № 2. С. 3 12.
8. Алхазишвили А.А. Специфика потребности у человека // Проблема формирования социогенных потребностей. Тбилиси, 1974. С. 88 120.
9. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. М.: Мысль, 1989. 187 с.
10. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания: Избранные психол. труды / Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого-социальный ин-т / под ред. А.А. Бодалев. — М., 1996. — 384 с.
11. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. СПб.: Питер, 2003. 271 с.
12. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 447 с.
13. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1982. 214 с.
14. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Под ред. И. Б. Ханиной. М.: Наука: Смысл, 1999. 349 с.
15. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 157 с.
16. Асмолов А.Г. Психология личности. Деятельность и установка. М.: Изд-во МГУ, 1979. 151 с.
17. Асмолов А.Г. Основные принципы психологической теории деятельности. В кн. А.Н. Леонтьев и современная психология. М.,1983.
18. Басина Е.З. Идентификация с другими как механизм формирования смысловой сферы личности // Автореф дис. канд. психол. наук. М., 1986. 18 с.
19. Бассин Ф.Б. Проблема бессознательного // Хрестоматия по психологии: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В. Петровского; Сост. В.В. Мироненко. М.: Просвещение, 1977. С. 6274.
20. Бассин Ф.В. У пределов распознанного: к проблеме предречевой формы мышления // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси, 1978. Т. 3. С. 735750.
21. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие / Под ред. О.Н.Русака. ЛТА СПб, 1996. 231 с.
22. Белов С.В., Козьяков А.И. и др. Безопасность жизнедеятельности. Ч.2. М.: ВАСОТ, 1993. 164 с.
23. Белов С.В., Морозова Л.Л., Сивков В.П. Безопасность жизнедеятельности. Ч. 1. М.: ВАСОТ, 1992. 136 с.
24. Бергсон А. Опыт о непосредственных данных сознания; материя и память. М.: Московский клуб, 1992. 325 с.
25. Березуцкий В.В. Теоретические основы жизнедеятельности. Харьков: ХГПУ, 1999. 170 с.
26. Бех І.Д. Виховання особистості К.: Либідь, 2003. 2 Т. 280 с., 344с.
27. Болотова А.К., Макарова И.В. Прикладная психология: Учебник для вузов. М.: Аспект-Пресс, 2001. 383 с.
28. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. СПб.: Питер, 2000. С. 151158
29. Боришевский М.И. Саморегуляция поведения школьников // Советская педагогика. 1991. №3. С. 6367.
30. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 304 с.
31. Бреслав Г.М. Проблема эмоциональной регуляции общения у школьников // Вопросы психологии. 1984. №3. С. 5359.
32. Брунер Дж. Стратегия приема информации при образовании понятий // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под. ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Петухова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. С.204 210.
33. Брушлинский А.К. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. 1991. Т. 12. № 6. С. 311.
34. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. М.: Мысль, 1978. 216 c.
35. Булгакова О.Ю., Чебикін О.Я. Особливості усвідомлення небезпечної поведінки дітьми // Наука і Освіта.- 2001. - №6.- С.5-8
36. Булгакова О.Ю. Теоретико методологічні підходи до розуміння процесу усвідомлення небезпечних ситуацій підлітками // Наука і Освіта. 2002. - №5. С.3-5
37. Булгакова О.Ю. До проблеми усвідомлення підлітками небезпечних ситуацій // Вісник Житомирського педагогічного університету. Вип. 13.- 2003. - С. 260-262
38. Булгакова О.Ю. Особливості усвідомлення підлітками небезпечних ситуацій, пов’язаних з екологічними проблемами // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / За ред. С.Д.Максименка.- К.: 2003. т. 7, ч. 1. С.27-32.
39. Булгакова О.Ю. Особливості усвідомлення небезпечних ситуацій підлітками в залежності від їх інтелектуального розвитку // Міжнародна науково-практична конференція молодих науковців/ Психологія сучасності: Наука і практика (тези) 27 грудня 2003. С.69-70
40. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. 168 с.
41. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер. 528 с.
42. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. М.: Изд-во МГУ, 1984. 200 с.
43. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации. М.: Изд-во МГУ, 1986. 206 с.
44. Велитченко Л.К. Оппозициональная модель сознания // Наука і освіта. 2002. №2. С.12-15.
45. Василенко Л.Б. Основы безопасности жизнедеятельости. 8 класс. Материалы к урокам: Пособие для учителя. Харьков: Ранок, 2001. 192 с.
46. Выготский Л.С. Мышление и речь. Психика, сознание, бессознательное. М.: Лабиринт, 2001. 366 с.
47. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 4. Детская психология / Под ред. Д. Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. 432 с.
48. Выготский Л.С. Избр. психол. исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 520 с.
49. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования / Г.Н.Шелогурова (ред.). — М. : Лабиринт, 1996. — 416 с.
50. Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 т. Т. 2. М.: Педагогика, 1982. 500 с.
51. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Хрестоматия по психологии: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В.Петровского. Сост. В.В.Мироненко. М.: Просвещение, 1977. С. 417 425.
52. Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления // Вопросы философии. 1977. № 4. С. 1324.
53. Гаткин Е.Я. Безопасность ребенка. М., Лист, 1997. 176 с.
54. Геллер К. Особенности семантических связей у больных с поражением лобных долей мозга: Дис канд. психол. наук: 19.00.01. М., 1988. 193с.
55. Головская И.Г. Разработка комбинированных методов регуляции эмоциональных состояний ученика // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. М. 1990. Ч.1. С.111121.
56. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве. М.: Госюриздат, 1963. 132 с.
57. Гришаєва І.В.Статевоспецифічні особливості психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.04 / Київський університет ім.Т.Г.Шевченка. К., 1998. 17 с.
58. Гришаєва І.В.Статевоспецифічні особливості психологічних факторів ризику інфікування ВІЛ/СНІДом: Дис ... канд. психол. наук: 19.00.04. К., 1998. 179 с.
59. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. М.: Знание, 1988. 79 с.
60. Гуткина Н.И. Несколько случаев из практики школьного психолога. М.: Знание, 1991. 80 с.
61. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении // Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В. Петровского; Сост. В.В. Мироненко. М.: Просвещение, 1977. С. 277282.
62. Дашкевич О.В. Эмоциональная регуляция деятельности в экстремальных условиях: Автореф. дис. докт. психол. наук: 19.00.01/ Моск. гос. ун-т. М., 1985. 35 с.
63. Джемс У. Психология / Под ред. А.В. Петровского. М.: Педагогика, 1991. 367 с.
64. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний / Под общей ред. А.Я.Чебыкина. В 2-х ч. М., 1990. Ч.1. 214 с. Ч.2. 156 с.
65. Диагностика школьной дезадаптации / Беличева С.А., Коробейникова И.А., Кумарина Г.Ф. и др. М.: Редакционно-издательский центр Консорциума "Социальное здоровье России", 1993. 128 с.
66. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Особенности и эффективность разных форм психической саморегуляции в экстремальных условиях деятельности // Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. М.: Изд-во Одесск. гос. пед. ун-та, 1987. С. 1524.
67. Додонов Б.И. Эмоции как ценность. М.: Подитиздат, 1978. 270 с.
68. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. М.: ИНФРА, 1997. 256с.
69. Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссии: Учеб. пособие для студентов психол. специальностей и направлений: Сб. ст. / Под ред. Л.Ф.Обуховой и Г.В. Бурменской. М.: Гардарики, 2001. 622 с.
70. Забродин Ю.М. Проблема диагностики и управления психическими состояниями // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. М.: Изд-во Одесск. гос. пед. ин-т, 1987. С.3140.
71. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. К.: МАУП, 2000. 100 с.
72. Задорожнюк И.Е., Зозулюк А.В. Феномен риска и его современные экономико-психологические интерпретации // Психологический журнал. 1994. Т.15. № 2. С. 2637.
73. Запобігання відхиленням у поведінці школярів / За ред. Б.С. Кобзаря, Є.І.Петухова. К.: Вища школа, 1992. 144 с.
74. Запорожец А.В. Психология действия: Избр. психол. тр. М.: Моск. психол.-соц. ин-т, Воронеж: МОДЭК, 2000. 731 с.
75. Захаров А.И. Детские неврозы: Психологическая помощь родителям, детям. Спб.: Респекс, 1995. 192 с.
76. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. М.: Педагогика, 1986. 109с.
77. Зейгарник Б.В. Введение в патопсихологию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 172 с.
78. Зинченко В.П. Миры сознания и структуры сознания // Вопросы психологии. 1991. №3. С 14-19.
79. Киричук А.В. Учебные интересы младших школьников. К.: Радянська школа, 1982. 126 с.
80. Ковалев А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1969. 391 с.
81. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малой группе. Минск: Изд-во Белорусск. Ун-та, 1976. 350 с.
82. Кон И.С. В поисках себя: личность и её самосознание. М.: Просвещение, 1978. 232 с.
83. Кон И.С. Психология юношеского возраста: Учебное пособие. М.: Просвещение, 1979. 175 с.
84. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Политиздат, 1980. 144 с.
85. Котик М.А. Психология и безопасность. 3-е изд., испр. и доп. Таллин: Валгус, 1989. 447 с.
86. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Изд-во «Питер», 2000. 992 с.
87. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
88. Крикунов Г.Н., Беликов А.С., Залунин В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. Ч. 1, 2. Днепропетровск: Пороги, 1992. 412 с.
89. Кроз М.В., Липатов С.А., Чинкина О.В. Особенности восприятия риска радиационного воздействия специалистами и неспециалистами в области атомной энергетики // Вопросы психологии. 1993. №5. С.5966.
90. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях. М.: Политиздат, 1989. 304 с.
91. Леви-Брюль, Люсьен. Сверхъестественное в первобытном мышлении. М.: Педагогика-Пресс, 1999. 602 с.
92. Леонтьев А.А. Знак и деятельность // Вопросы философии. 1975. №2. С. 1826.
93. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности "Психология". 3-е изд. М.: Смысл; СПб.: Лань, 2003. 285 с.
94. Леонтьев А.А. Речевая деятельность // Хрестоматия по психологии: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В. Петровского. Сост. В.В.Мироненко. М.: Просвещение, 1977. С. 223228.
95. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Прогресс, 1983. 365 с.
96. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. М.: Изд-во МГУ, 1981. 584 с.
97. Леонтьев А.Н. Чувственный образ и модель в свете ленинской теории отражения // Вопросы психологии. 1970. № 2. С. 414.
98. Леонтьев Д.А. Динамика смысловых процессов // Психологический журнал. 1997. Т. 18. № 6. С. 1327.
99. Леонтьев Д.А. Значение и личностный смысл: две стороны одной медали // Психологический журнал. 1996. Т. 17. № 5. С. 1930.
100. Леонтьев Д.А. Личностный смысл и трансформация психического образа // Вест. МГУ. Сер. 14. Психология. 1988. № 2. С. 313.
101. Личко А.Е., Попов Ю.В. Саморазрушающее поведение у подростков // Материалы симпозиума „Социальная психиатрия: фундаментальные и прикладные исследования”. Ленинград: Институт им. В.М. Бехтерева. 1990. С. 75-82.
102. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
103. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.:Изд-во Моск. ун-та,1998. 335 с.
104. Лутошкин А.Н. Как вести за собой. Старшеклассникам об основах организаторской работы. Рига: Звайгзне, 1984. 155 с.
105. Максименко С.Д. Общая психология. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 1999. 528 с.
106. Малейко Г.У. Осознание и проявление ответственного отношения к труду старшеклассниками: Автореф. дис ... канд. психол. наук: 19.00.07/ Мин. гос. пед. ин-т им. А.М.Горького. Минск, 1988. 19 с.
107. Мамардашвили М.К. Анализ сознания в работах Маркса // Вопросы философии, 1968. № 6. С. 1425.
108. Мамонтов С.Ю. Страх: Практика преодоления. СПб.: Питер, 2002. 126с.
109. Маргулие А.В., Степанов Е.И. Потребности человека: методологические проблемы комплексного исследования.- Вопр.фил.№4, 1986. с. 54-68.
110. Массен Л. И др. Развитие личности ребенка М., Знание, 1987. 289 с.
111. Маслоу А. Мотивация и личность / Пер. с англ. А.М.Татлыбаева. СПб.: Евразия, 2001. 479 с.
112. Матюшкин А.М. Психологическая структура и динамика развития познавательной активности // Вопросы психологии. 1982. № 4. С.517.
113. Мерлин В. С. Психология индивидуальности: Избранные психологические труды / под ред. Е.А. Климов. — М.: Институт практической психологии, 1996. — 446 с.
114. Мечитов А.И., Ребрик С.Б. Восприятие риска // Психологический журнал. 1990. Т.11. № 3. С.8795.
115. Мирошников С.А. Осцилляторная модель самоорганизации цикла осознания как синтеза сенсорной информации и опыта // Современная психология: состояние и перспективы. Тез. докл. на юбилейной науч. конф. Ин-та психологии РАН. М.: Изд-во ИП РАН, 2002. Т. 1. С.197199.
116. Можаровский И.Л. Осознание житейских представлений как условие их изменения в процессе усвоения научных знаний: Автореф. дис ... канд. психол. наук: 19.00.07/ МГУ им. М.В.Ломоносова. М., 1996. 18 с.
117. Мухина В.С. Возрастная психология: