ПЕРФЕКЦІОНІСТСЬКІ НАСТАНОВИ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ : ПЕРФЕКЦИОНИСТСКИ УСТАНОВКИ КАК ФАКТОР ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ ПРАКТИЧЕСКИХ ПСИХОЛОГОВ

brief description

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису
УДК 159.9-051:159.947.5

Гуляс Інеса Антонівна

ПЕРФЕКЦІОНІСТСЬКІ НАСТАНОВИ
ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Карпенко Зіновія Степанівна
доктор психологічних наук,
професор

Івано-Франківськ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

......................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕН-НЯ ЯВИЩА ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ В КОНТЕКСТІ ПРО-ФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ...........................................................................

10

1.1.

Філософсько-психологічні дослідження явища перфекціо-нізму в етико-гуманістичному вимірі .....................................

10

1.2.

Перфекціонізм у трактуванні теорій мотивації досягнення та персонологічних студій .......................................................

26

1.3.

Перфекціоністські настанови в контексті формування професійно важливих якостей особистості практичного психолога ...................................................................................

42

1.4.

Рефлексія як психологічний механізм розвитку перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності практичного психолога .............................................................

51

1.5.

Патохарактерологічні і професійні ризики перфекціонізму .

61

Висновки до першого розділу ..................................................

70

РОЗДІЛ 2.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕН-НЯ ПЕРФЕКЦІОНІСТСЬКИХ НАСТАНОВ ЩОДО ПРО-ФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ...........................................................................

73

2.1.

Концептуально-методична модель забезпечення емпі-ричного дослідження ................................................................

73

2.2.

Мотиваційні тенденції розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів ................................................

85

2.3.

Рефлексивні чинники розвитку перфекціоністських настанов студентів практичних психологів .........................

103

2.4.

Персонологічні показники перфекціонізму як чинники професійної готовності майбутніх практичних психологів ..

120

2.5.

Структурно-динамічні характеристики перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності майбутніх практичних психологів .............................................................

140

2.6.

Факторна структура перфекціонізму в контексті профе-сійної готовності майбутніх практичних психологів ............

156

2.7.

Цикл розвитку перфекціоністських настанов у процесі формування професійної готовності майбутніх практичних психологів ..................................................................................

167

Висновки до другого розділу ...................................................

195

ВИСНОВКИ ...............................................................................

198

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................

200

ДОДАТКИ ..................................................................................

216

ВСТУП
Актуальність дослідження. Складні та суперечливі реалії сьогодення, процес розбудови та розвитку молодої демократичної України, глобальні перетворення в усіх сферах її життя формують соціальне замовлення на професію психолога. У зв’язку з цим зростає актуальність проблеми формування особистісно зрілого і професійно компетентного фахівця в галузі практичної психології. Соціальна значущість діяльності, специфічність і складність роботи практичного психолога висувають низку особливих вимог до мотиваційно-диспозиційних чинників його поведінки і діяльності. Відтак пріоритетним напрямком психолого-педагогічних досліджень професійно-особистісного становлення майбутніх практичних психологів є розвиток перфекціоністських настанов студентів на етапі формування їх готовності до професійної діяльності.
Суть перфекціоністських настанов розкривається у прагненні до самовдосконалення, що набуло особистісного смислу, перетворилося на інтегральну особистісну диспозицію, орієнтуючи людину на буття, пов’язане з тенденцією її постійного розвитку, самоактуалізації та самотрансценденції в суспільно корисній діяльності.
Вибір на користь перфекціонізму і творення життя, а не адаптивного виживання, як і прагнення до успіху, пов’язаний з відповідною особистісною спрямованістю, типологічною схильністю людини та ситуацією її життя. Готовність до самовдосконалення з метою подальшої реалізації себе у майбутній професійній діяльності змістово проявляється як прагнення до самовиховання (морально-етичний перфекціонізм), самоосвіти (інтелектуально-компетентніс-ний), розвитку професійних досягнень (акмеологічний перфекціонізм), що спів-відноситься з насущними потребами суспільства в безперервній освіті і підви-щенні рівня професійної майстерності.
Процес самовдосконалення особистості тривалий час не був об’єктом ретельного дослідження у вітчизняній науці. Лише наприкінці 80-х років, ставши нагальною потребою особистісного й суспільного розвитку, цей феномен набув значущості і в наукових дослідженнях, де, одначе, розглядався не як самостійний процес, а як вищий рівень самовиховання. У такому аспекті феномен самовдосконалення особистості став предметом педагогічного, психологічного, соціологічного і філософсько-етичного досліджень.
На їхній основі було розкрито методи й засоби організації роботи над собою (А. Арет, О.І. Кочетов та ін.), показано співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в процесі усвідомленого саморозвитку (О.Г. Ковальов, С.Д. Максименко, Л.І. Рувінський та ін.), висвітлено параметри усвідомлення та цілепокладання в ході особистісного самоздійснення, свободи й активності людини в розвитку необхідних особистісних якостей (Г.О. Балл, М. Глезерман, Ю. Злотников, Ю.М. Швалб та ін.), вивчено соціальну детермінацію, психологічні механізми, функції самовиховання, його рушійні сили, виділено чинники актуалізації сутнісних сил та творчих потенцій людини (М.Й. Боришевський, В.О. Лозовой, М.Ф. Макарець, М.В. Савчин, В.О. Татенко та ін.), розглянуто взаємозв’язок процесів усвідомленого саморозвитку з ціннісними орієнтаціями, моральними ідеалами і суспільно-політичною ментальністю (Ж.П. Вірна, О.Ш. Гусейнов, З.С. Карпенко, В.К. Ларіонова, В.П. Москалець, А.В. Фурман, Д.С. Шимановський та ін.), зроблено спробу за допомогою культурно-історичного аналізу осмислити теорії і типи самовиховання, самовдосконалення і саморозвитку особистості (А. Арет, І.Д. Бех, Т.М. Титаренко та ін.) і професіонала (В.А. Семиченко, Н.Ф. Шевченко, Н.В. Чепелєва, Т.Д. Щербан та ін.).
Однак нагромаджений дослідницький матеріал фіксує, як правило, функціональні характеристики процесів усвідомленого саморозвитку особистості, не розглядаючи процес самовдосконалення особистості в усій повноті його виявлення. Тому актуальним залишається вивчення проблеми становлення цілісного диспозиційного налаштування на самовдосконалення майбутніх практичних психологів у процесі їх навчання у ВНЗ, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Перфекціоністські настанови як чинник професійної готовності майбутніх практичних психологів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника „Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості” (протокол № 5 від 25 грудня 2001 р.) та наукового проекту „Психолого-педагогічний моніторинг і корекція професійного аксіогенезу в умовах ВНЗ” (протокол № 4 від 17 листопада 2005 p.).
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою зазначеного університету (протокол № 6 від 10 лютого 2005 р.), поточнено та затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 p.).
Об’єктом дослідження є перфекціоністські настанови як складова профе-сійної готовності майбутніх практичних психологів.
Предмет дослідження становлять структурно-функціональні і динамічні особливості розвитку перфекціоністських настанов у процесі формування професійної готовності майбутніх практичних психологів в умовах ВНЗ.
Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні структури, функцій і динаміки розвитку перфекціоністських настанов у контексті професійної підготовки майбутніх практичних психологів.
Гіпотезами дослідження виступили припущення:
1. Перфекціоністські настанови в структурі професійної готовності майбутніх практичних психологів як цілісне диспозиційне утворення являють собою згармонізовану динамічну єдність мотивації досягнення, рефлексивних здібностей і професійно важливих якостей особистості з функціями емоційно-ціннісного спонукання, когнітивного забезпечення і раціонального самоуправління та професійно-особистісної самореалізації.
2. Акмеологічний фокус розвитку перфекціоністських настанов передбачає поєднання соціабельності як професійно придатної структури мотивів афіліації з конструктивною самокритикою, раціональним цілепокладанням, самоорганіза-цією й оптимістично налаштованим стратегічним плануванням діяльності в синтетичному владно-турботливому особистісному профілі майбутнього практичного психолога.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Здійснити комплексний міждисциплінарний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування перфекціоністських настанов у процесі професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців.
2. Розробити концептуально-методичну модель дослідження перфекціоніст-ських настанов у контексті професійної підготовки практичних психологів.
3. Експериментально встановити структурно-функціональні та динамічні показники актуалізації перфекціоністських настанов як чинників сформованості професійної готовності практичних психологів.
4. Обґрунтувати психологічні умови, механізми та закономірності станов-лення перфекціоністських настанов у студентів-психологів під час їх навчання у ВНЗ.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали: філософські студії дослідження проблеми вдосконалення та самовдосконалення людини (І. Кант, Ф. Ніцше, В. Татаркевич, І. Фіхте, С. Хоружий та ін.); принцип єдності психіки і діяльності (Л.С. Виготський, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.), теорії мотивації досягнення (Дж. Аткінсон, Б. Вайнер, Д. Мак-Клелланд, Г. Мюррей, Х. Хекхаузен та ін.); ідеї екзистенційно-гуманістичної психології (А. Адлер, Г.О. Балл, А. Маслоу, Р. Мей, В.П. Москалець, Г. Оллпорт, К. Роджерс, М.В. Савчин, В. Франкл, Е. Фромм, А.В. Фурман, К. Хорні та ін.); концепції професіоналізації психологів (О.Ф. Бондаренко, Н.Ф. Каліна, В.Г. Панок, Н.І. Пов’якель, Н.В. Пророк, О.П. Саннікова, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва, Н.Ф. Шевченко, Т.Д. Щербан, Т.С. Яценко та ін.); дослідження з психології рефлексії (Г.С. Абрамова, Н.В. Бачманова, М.В. Дмитрієва, І.В. Дубровіна, І.М. Семенов, Є.В. Сидоренко, Н.А. Стафуріна, С.Ю. Степанов, Н.Ю. Хрящова, Г.І. Якушева та ін.); патохарактерологічні дослідження феномену перфекціонізму (К. Ландау, Т. Міллон, Т.В. Форманюк, Х. Дж. Фрейденберґер та ін.).
Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослід-ження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизація і теоретичне моделювання); емпіричні (тестування вербальне і проективне, бесіда, спостереження, анкетування у форматі констатувального експерименту); математичні (знаходження середніх величин, достовірності від-мінностей, кореляційний та факторний аналізи); структурний метод інтерпре-тації; в якості організаційного виступив метод „поперечних зрізів”.
База дослідження. Дослідження проводилося на базі Чернівецького націо-нального університету імені Юрія Федьковича зі студентами ІV курсів спе-ціальності „Психологія”. Усього в дослідженні взяло участь 240 студентів.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася ком-плексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних поло-жень дослідження, кількісним і якісним аналізом отриманих результатів, вико-ристанням методів математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрун-туванні та експериментальному встановленні структурно-функціональних і дина-мічних показників перфекціоністських настанов щодо професійної діяльності майбутніх практичних психологів, що дає змогу оптимізувати умови, напрямки і засоби їх професійної освіти й особистісного становлення. Вперше доведено репрезентативний взаємозв’язок умов освітнього середовища з персонологічними, мотиваційними і феноменологічними показниками перфекціонізму в концепті „цикл розвитку перфекціоністських настанов”; визначено провідні тенденції, психологічні механізми і закономірності розвитку перфекціоністських настанов у студентів-психологів; удосконалено процедурно-методичний апарат діагностики перфекціоністських настанов майбутніх фахівців у галузі практичної психології.
Теоретичне значення дослідження полягає у комплексному міждисцип-лінарному аналізі і конструюванні психолого-педагогічного змісту концепту „перфекціоністські настанови”, виокремленні комплексу психосоціальних, куль-туральних і психодинамічних факторів, що детермінують формування перфекціо-ністських настанов у студентів-психологів щодо майбутньої професійної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрун-туванні можливостей корекції наявних освітньо-виховних тенденцій та психоло-гічних особливостей формування перфекціоністських настанов у процесі профе-сійної підготовки майбутніх практичних психологів як чинників їх професійної готовності. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися у викладанні навчальних дисциплін „Психологія мотивації”, „Професійна орієнта-ція і профвідбір” у вищих навчальних закладах ІІІ ІV рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати наукового дослідження опубліковано в наукових збірниках та періо-дичних наукових виданнях, доповідалися й обговорювалися на наукових конфе-ренціях: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004), Першому Всеукраїнському конгресі психо-логів (Київ, 2005), 8-й Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і ос-віта” (Дніпропетровськ, 2005), 4-й Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2005), Всеукраїнській науко-во-практичній інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір” (Київ, 2005), науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах сис-темних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (Київ, 2006), Міжнародній науко-во-практичній конференції „Генеза буття особистості” (Київ, 2006).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 одноосібних працях автора, з них 8 опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 205 найменувань та 23 додатки. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Робота містить 30 таблиць і 11 рисунків.

bibliography

висновки
1. Результатом міждисциплінарних студій явища перфекціонізму є акцентування його соціокультурної, історико-генетичної і моральнісної детермінації в стуктурі диспозицій особистості та системі мотивації професійної діяльності.
2. Перфекціоністські настанови розвиваються унаслідок закріплення мотивації досягнення як діалектичної єдності прагнень до афіліації та до влади на рівні стійкої особистісної риси (перфекціонізму), що проявляється в повсякчасній готовності прагнути до успіху і добиватися досконалості у значущих сферах діяльності.
3. У структурі професійної готовності майбутніх практичних психологів перфекціоністські настанови постають як цілісне диспозиційне утворення у складі мотивації досягнення, рефлексивних здібностей як механізму саморозвитку і професійно важливих якостей особистості, насамперед соціабельності, що, відповідно, виконують функції емоційно-ціннісного спонукання, інтелектуально-вольового забезпечення та професійно-особистісної самореалізації.
4. Встановлено феномен паралельної дії латентної та усвідомлюваної мотиваційних тенденцій у розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів: перша неоднозначна, суперечлива, з найсприятливішими умовами для розвитку на ІІІ курсі (високі сподівання на успіх і нечутливість до невдачі), друга раціонально обґрунтована, з максимальними показниками на старших курсах. Відзначений факт свідчить про глибинно-психологічну ціннісно-мотиваційну перебудову в структурі особистості і професійної самосвідомості студентів третього року навчання.
5. Рефлексивно-регулятивний блок розвитку перфекціоністських настанов у майбутніх практичних психологів представлений достатньо чітким уявленням про основні цілі, засоби та складові професійного і життєвого успіху, екзистенційно-гуманістичну налаштованість індивідуальної свідо-мості. Найбільш відрефлексованими ланками самоуправління виявилися когнітивні операції: цілепокладання, прийняття рішення і аналіз супереч-ностей; гірше розвинуті конативні здібності, на кшталт використання критеріїв оцінки якості, планування та корекція перебігу діяльності.
6. Діагностовано зростання афіліативної мотивації у варіантах „високе прагнення до прийняття і низький страх відторгнення” і „високе прагнення до прийняття і високий страх відторгнення”, що є основою формування соціабельності як професійно важливої якості практичного психолога. В персональному автопортреті студентів-психологів найбільш представ-леними є пильний, добросовісний і діяльний типи, що становить сприятливий патерн ПВЯ.
7. Загальними факторами розвитку перфекціоністських настанов майбутніх практичних психологів щодо професійної діяльності є стратегія попе-редження невдачі, очікування успіху, експериментування із самовиражен-ням, реактивність, чуйність, вразливість, самодостатність.
8. Цілісний цикл розвитку перфекціоністських настанов у контексті профе-сійної підготовки базується на опосередкованій рефлексивними процесами мотиваційно-диспозиційній перебудові особистості майбутнього практич-ного психолога згідно з вимогами професійної діяльності і мінливими умовами соціокультурного оточення й первинної професіоналізації.

список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М., 1994. 237 с.
2. Алексеев Н.Г. Познавательная деятельность при формировании осознанного решения задач: Автореф. дис. ... канд. психол. наук / Н.Г. Алексеев. М., 1997. 20 с.
3. Аминов Н.А., Молоканов М.В. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов // Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 5. С. 104-109.
4. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки социальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии. 1992. № 1. С. 74-83.
5. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человековедения. М.: Наука, 1977. С. 336-337.
6. Анисимов О.С. Онтологии в рефлексивном пространстве. М., 2002. 400 с.
7. Анисимов О.С., Деркач А.А. Основы общей и управленческой акмеологии. М.: Изд-во „С.Е.Т.”, 1995. 272 с.
8. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: МГУ, 1990. 367 с.
9. Асеев В.Г. Мотивация поведения личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
10. Бадалова М.В. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения // Практична психологія та соціальна робота. 2002. № 4. С. 28-30.
11. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. К.; Донецк, 1993. 32 с.
12. Бачманова Н.В., Стафурина Н.А. К вопросу о профессиональных способностях психолога // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л., 1985. Вып. 5. С. 72-77.
13. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004. 272 с.
14. Битнеръ В.В. Фридрих Ницше и его произведенія. СПб.: Изданіе В.В. Битнера, 1904. 64 с.
15. Бодалёв А.А. Акмеология как научная дисциплина // Российская Академия Управления. Кафедра акмеологии и политической психологии. М., 1993. С. 2.
16. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 200 с.
17. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. М.: ПЭР СЭ, 2001. 511 с.
18. Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної молоді та проблеми професійної підготовки психологів-практиків // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 4. С. 8-11.
19. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний. М.: Изд-во МГУ, 1986. 104 с.
20. Бур Манфред. Фихте. Пер. с нем. Я. Фогелера. Общ. ред. и предисл. А. Гулыги. М.: Мысль, 1965. 166 с.
21. Вайсман Р.С. Развитие мотивационной сферы человека в старшем (студенческом) возрасте: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. М., 1973. 28 с.
22. Варламова Е.П., Степанов С.Ю. Рефлексивная диагностика в системе образования // Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 28-44.
23. Васильев И.А., Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием. М.: Изд-во МГУ, 1991. 144 с.
24. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. М.: Смысл, 1996. 373 с.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. 1440 с.
26. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. 160 с.
27. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации. М.: Изд-во МГУ, 1986. 208 с.
28. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога / Автореф. дис... докт. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. К., 2004. 37 с.
29. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта у процесі підготовки практичних психологів // Дис. ... канд. психол. наук. К., 1996. 172 с.
30. Власова Ю.В., Белобрыкина О.А. К вопросу о профессиональном становлении и развитии личности психолога // Психология в вузе. 2004. № 2. С. 86-98.
31. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. СПб.: Питер, 2005. 336 с.
32. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 4. Детская психология. М.: Педагогика, 1984. 432 с.
33. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Роль рефлексии в построении предметного действия // Рефлексивные процессы и управление: Междунар. науч.-практ. междисциплинар. журн. 2002. Т. 2, № 2. С. 90-106.
34. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л.: ЛГУ, 1998. 560 с.
35. Гринберг Дж. Управление стрессом. 7-е изд. СПб.: Питер, 2004. 496 с.
36. Гуляс І.А. Здатність до афіліації як стрижень професійної спрямованості практичного психолога // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. Одеса, 2006. № 1-2. С. 11-14.
37. Гуляс І.А. Мотиваційні тенденції розвитку перфекціоністських настанов студентів-психологів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIII, ч. 8. К., 2006. С. 59-65.
38. Гуляс І.А. Мотивація досягнення як складова перфекціонізму // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2005”. Том 52. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 14-16.
39. Гуляс І.А. Патопсихологічні ризики особистісного перфекціонізму // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. Вип. IX. С. 176-183.
40. Гуляс І.А. Персонологічні проекції перфекціонізму в площині професійної діяльності практичного психолога // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26, в 4-х томах, том 1. С. 441-445.
41. Гуляс І.А. Перфекціонізм: арґументи за і проти // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. Вип. 11. Ч. 2. С. 105-111.
42. Гуляс І.А. Рефлексія та її значення у професійній діяльності практичного психолога // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2005”. Ч.2. К.: МЕГАНОМ, 2005. С. 51-52.
43. Гуляс І.А. Рефлексія як психологічний механізм перфекціонізму у професійній діяльності практичного психолога // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, серія „Психологія”. Х., 2006. № 718. С. 27-31.
44. Гуляс І.А. Саморозвиток особистості практичного психолога // Матеріали ІII Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ¢2004”. 21-30 червня. Том 2. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 23-24.
45. Гуляс І.А. Феномени та форми прояву професійної деформації особистості // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. № 10 (34). С. 202-207.
46. Гуляс І.А. Функції самоуправління у професійному становленні майбутнього практичного психолога // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. Одеса, 2006. № 1-2. С. 14-17.
47. Гуляс І.А. Щодо проблеми визначення поняття професійної рефлексії у практичних психологів // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2005”. Том 47. Психологія та соціологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 18-20.
48. Гуманістична психологія: Антологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів: У 3-х т. / Упорядники й наукові редактори Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). К.: Університетське видавництво „Пульсари”, 2001. Том 1: Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст. 252 с.
49. Гуманістична психологія: Антологія: В 3-х т.: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Наук. т-во ім. Шевченка у США, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України; За ред. Р. Трача, Г. Балла. К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2001. Т. 2: Психологія і духовність: (Світоглядні аспекти гуманістично зорієнтованих напрямків у сучасній західній психології) / Упоряд.: Г. Балл, Р. Трач. 2005. 279 с.
50. Данилова Т.Н. Формирование гуманистической направленности личности будущего практического психолога: Дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. К., 2004. 153 с.
51. Деркач А.А. Акмеология: личностное и профессиональное развитие человека. М.: РАГС, 2000. 536 с.
52. Діагностичні критерії з DSM-III-R. Пер. з англ. К.: Абрис, 1994. 272 с.
53. Дмитренко А.К., Чуйко Г.В. Основи гуманістичної психології: Навчально-методичний посібник. Чернівці: Прут, 2002. 268 с.
54. Дмитриева М.В. К вопросу о рефлексивной способности студентов-психологов // Профессиональное образование психолога: интеграция теории и практики. Воронеж, 2002. С. 262-265.
55. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки // Дис. канд. психол. наук. К., 2000. 196 с.
56. Донцов И.А. Самовоспитание личности: Философско-этические проблемы. М.: Политиздат, 1984. 285 с.
57. Дружинин В.Н. Погоня за горизонтом (Жизнь как достижение) // Варианты жизни: Очерки экзистенциальной психологии. М.: ПЕР СЭ; СПб.: ИМАТОН-М, 2000. 135 с. С. 59-75.
58. Емельянов А.Л. Влияние рефлексивной культуры на повышение профессионализма государственного служащего: Дис. ... канд. психол. наук / А.Л. Емельянов. М., 1997. 155 с.
59. Етичний кодекс психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 4. С. 2-4.
60. Занюк С.С. Мотивація діяльності: спонукання, активність, успіх. Луцьк: Ред.-вид. відділ. Волин. держ. ун-ту ім. Л. Українки, 1998. 124 с.
61. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 304 с.
62. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. 2-е изд., перераб., доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
63. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Психология профессиональных деструкций: Учебное пособие для вузов. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2005. 240 с.
64. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: Изд-во МГУ, 1982. 128 с.
65. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2004. 509 с.
66. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. СПб.: Питер, 2004. 701 с.
67. Исаева Н.И. Профессиональная культура психолога образования. М.: Изд-во МПГУ; Белгород: Изд-во БелГУ, 2002. 235 с.
68. Кальницька К.О. Теорія мотивації А. Маслоу // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 3. С. 36-38.
69. Кант И. Основы метафизики нравственности / Соч.: В 6 т. Т. 4. М., 1965.
70. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: ТОВ Міжнародна фінансова агенція, 1998. 216 с.
71. Карпенко З.С. Перфекціонізм у структурі мотивації професійної діяльності особистості // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Івано-Франківськ: Плай, 2004. Вип. VI. С. 131-134.
72. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях: Учеб. пособие. М.: МГУ, 1995. 224 с.
73. Климов Е.А. Психология профессионала. М., 1996. 481 с.
74. Климов Е.А. Развивающийся человек в мире профессий. Обнинск: Изд-во „Принтер”, 1993. 56 с.
75. Климчук В.О. Факторний аналіз: використання у психологічних дослідженнях // Практична психологія та соціальна робота. 2006. № 8. С. 43-48.
76. Клонингер С. Теории личности: познание человека. СПб.: Питер, 2003. 720 с.
77. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики. 4-е издание. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. 640 с.
78. Кон И.С. Открытие „Я”. М.: Политиздат, 1978. 366 с.
79. Кондаков И.М. Психология. Иллюстрированный словарь. СПб.: „прайм-ЕВРОЗНАК”, 2003. 512 с.
80. Копьёв А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации // Вопросы психологии. 1990. № 3. С. 17-25.
81. Кузнецов С.В., Семенов И.Н. Рефлексивно-акмеологические аспекты развития профессионального мастерства // Рефлексия, образование и интеллектуальные инновации. Новосибирск: Изд-во НГУ, 1995. С. 124-136.
82. Ларіонова В.К. Етика Абсолюту С.Л. Франка: Монографія. К., 1996. 100 с.
83. Ларіонова В.К. Етичні теорії російського інтуїтивізму (М.О. Лосського, С.Л. Франка): Монографія. К., 1997. 172 с.
84. Левченко Т.І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах /Монографія/ Левченко Т.І. 1-е видання. Вінниця: видавництво „Нова книга”, 2002. 512 с.
85. Леонтьев В.Г. Психологические механизмы мотивации учебной деятельности: Дис. ... докт. психол. наук: 19.00.07. М., 1989. 354 с.
86. Литвинова Г.В. Мотив достижения успеха как фактор развития личности. Петропавловск-Камчатский: Изд-во КГПУ, 2004. 124 с.
87. Лозниця С.А. Ідея вдосконалення людини в європейській культурно-історичній традиції: парадигми розвитку: Дис. ... канд. філос. наук: 09.00.04 / Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. К., 2003. 186 с.
88. Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії / За заг. ред. В.О. Татенка. К.: Либідь, 2006. 360 с.
89. Магомед-Эминов М.Ш. Мотивация достижения: структура и механизмы: Автореф. дис ... канд. психол. наук: 19.00.01. М., 1987. 24 с.
90. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры личности в клиническим процессе / Пер. с англ. М.: Класс, 1998. 476 с.
91. Максименко С.Д., Ільїна Т.Б. До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 1. С. 2 6.
92. Макшанов С.И. Психогимнастика в тренинге: Каталог: В 2 ч. / Под ред. С.И. Макшанова, Н.Ю. Хрящевой, Е.В. Сидоренко. СПб., 1993. 282 с.
93. Малишева К.О. Нарциссическая личность психотерапевтический подход // Збірник доповідей Другої Всеукраїнської наукової конференції „Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень”. К., 2000. с. 59-62.
94. Маркова А.К. Психология профессионализма. М.: Знание, 1996. 308 с.
95. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. М.: Просвещение, 1990. 192 с.
96. Маслоу А. Мотивация и личность. 3-е изд. СПб.: Питер, 2003. 352 с.
97. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Учебное пособие. 5-е изд. М.: МЕДпресс-информ, 2005. 432 с.
98. Мінько Т.В. Емпатія як умова розвивального впливу в міжособистісних стосунках. Методичні рекомендації для практичних психологів та вчителів // Практична психологія та соціальна робота. 2000. № 2. С. 19-21; № 3. С. 20-22.
99. Мэй Р. Истоки экзистенциального направления // Экзистенциальная психология. Экзистенция. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. 624 с.
100. Москалець В.П. Комплекси базової особистості сучасної України // Українознавчі студії. 1999. № 1. С. 156-171.
101. Москвичев С.Г. Проблемы мотивации в психологических исследованиях. К.: Наукова думка, 1975. 144 с.
102. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2004. 392 с.
103. Немов Р.С. Психологическая служба в системе образования // Психология. Книга 2. Психология образования. М., 1994. С. 415-432.
104. Ніцше Ф. Так казав Заратустра: книжка для всіх і ні для кого / Пер. з нім. А. Онишко // Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. К.: Основи, Дніпро, 1993. 326 с.
105. Новиков Д.А. Рефлексивные игры: математическое моделирование / Д.А. Новиков, А.Г. Чхартишвала // Рефлексивные процессы и управление: Тез. IV Междунар. симп. М., 2003. С. 108.
106. Обозов Н.Н. Психологическое консультирование: Методическое пособие. СПб., 1995. 256 с.
107. Оллпорт Г.В. Личность в психологии. М.: КСП+; СПб.: Ювента, 1998. 345 с.
108. Орел В.Е. Исследование феномена психического выгорания в отечественной и зарубежной психологии // Проблемы общей и организационной психологии. Ярославль, 1999 а. С. 76-97.
109. Орел В.Е. Психологическое изучение влияния профессии на личность // Реферативный сборник избранных работ по грантам в области гуманитарных наук. Екатеринбург, 1999 б. С. 113-115.
110. Орлов Ю.М. Потребностно-мотивационные факторы эффективности учебной деятельности студентов вуза: Автореф. дис докт. психол. наук: 19.00.07. М., 1984. 34 с.
111. Орлов Ю.М., Творогова Н.Д., Шкуркин В.И. Стимулирование побуждения к учению. М., 1988. 105 с.
112. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1999. 536 с.
113. Основы психологии: Практикум / Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. Изд. 3-е, доп. и переработ. Ростов н/Д: «Феникс», 2002. 704 с.
114. Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 4. С. 5-7.
115. Панок В. Реформування змісту і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної практики // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах. К.: Ніка-Центр, 2002. С. 18-28.
116. Повшедный А.В. Факторный подход и факторный анализ в построении теоретико-методологических оснований психолого-педагогических исследований // Мир психологии. 2006. № 2 (46). С. 131-141.
117. Пов’якель Н.І. Професійна рефлексія психолога-практика // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 6-7. С. 3-6.
118. Повякель Н.И. Развитие средств саморегуляции профессионального мышления будущего практического психолога // Психологічна освіта в системі вищої школи. К.: Клас, 1997. С. 118-122.
119. Пов’якель Н.І. Рефлексивні структури та психотехнології аналізу, оцінки та корекції конфліктів // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. К., 1997. С. 160-173.
120. Проблема самосовершенствования личности (материалы обсуждения) // Философские науки. 1988. № 4. С. 70-83.
121. Пророк Н.В. Практичний психолог: професійно важливі якості // Психологія. 2002. № 1 (33). С. 16-17.
122. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2006. 1096 с.
123. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г.С. Никифорова. СПб.: Питер, 2006. 607 с.
124. Психология личности / Дж. Капрара, Д. Сервон. СПб.: Питер, 2003. 640 с.
125. Психология мотивации и эмоций / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и М.В. Фаликман. М.: ЧеРо, 2002. 752 с.
126. Психология: Учебник для вузов / Л.Д. Столяренко. СПб.: Лидер, 2004. 592 с.
127. Психология: Учебник для гуманитарных вузов / Под общей ред. В.Н. Дружинина. СПб.: Питер, 2006. 656 с.
128.