Психологічні засади гуманізації професійної підготовки студентів- інвалідів за соціономічним профілем : Психологические принципы гуманизации профессиональной подготовки студентив- инвалидов по социономичним профилю



  • title:
  • Психологічні засади гуманізації професійної підготовки студентів- інвалідів за соціономічним профілем
  • Альтернативное название:
  • Психологические принципы гуманизации профессиональной подготовки студентив- инвалидов по социономичним профилю
  • The number of pages:
  • 247
  • university:
  • ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
  • The year of defence:
  • 2007
  • brief description:
  • ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ



    На правах рукопису


    Томаржевська Інна Володимирівна

    УДК 159.9: 371.134(05624):373.66




    Психологічні засади гуманізації професійної підготовки студентів- інвалідів за соціономічним профілем


    19.00.07 Педагогічна та вікова психологія”


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник:
    Рибалка Валентин Васильович
    доктор психологічних наук,
    професор,
    старший науковий співробітник
    відділу педагогічної та вікової психології і психології праці







    Київ - 2007







    ЗМІСТ

    ВСТУП.4
    РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади психологічного дослідження проблеми гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів...11
    1.1. Філософсько-психологічні та культурологічні аспекти
    гуманізації освіти учнівської молоді з особливими потребами.11
    1.2. Психолого-педагогічний аналіз проблеми гуманізації
    навчання та виховання школярів і студентів з вадами здоров’я....................................................................................................33
    1.3. Методологічний підхід до вивчення проблеми гуманізації
    професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем...52
    Висновок до розділу 1.....................................................................................67
    РОЗДІЛ 2. Експериментальне вивчення особистісних якостей студентів-інвалідів в умовах професійної підготовки за соціономічним профілем................................................................................71
    2.1. Комплексна методика констатувального експерименту..71
    2.2. Результати констатувального експерименту з вивчення
    особистісних якостей студентів-інвалідів.........86
    2.3. Психологічне обґрунтування напрямів гуманізації професійної
    підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем 107
    Висновок до розділу 2....................................................................................117
    РОЗДІЛ 3. Експериментальна програма і методика психологічного супроводу професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем..................................................................................................................119
    3.1. Програма і методика гуманістично орієнтованого
    психологічного супроводу професійної підготовки
    студентів-інвалідів за соціономічним профілем ...119
    3.2. Результати перевірки програми гуманістично орієнтованого психологічного супроводу професійної підготовки студентів з вадами здоров’я .141
    3.3. Обґрунтування методичних рекомендацій для педагогічних працівників щодо покращення професійної підготовки
    студентів з особливими потребами за соціономічним профілем 150
    Висновок до розділу 3...156
    Загальні висновки.158
    Список використаних джерел.............................................................................163
    Додатки....................................................................................................................187








    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість дітей з особливими потребами становить 10,8%, інакше кажучи, кожна десята дитина з’являється на світ із фізичними вадами. Станом на кінець 2005р. кількість людей з інвалідністю в Україні, які перебувають на обліку в організаціях з працевлаштування та соціального захисту населення становить близько 3 млн. осіб, з них понад 7 тис. студенти вищих навчальних закладів [58; 156].
    Питання виховання і навчання дітей та молоді з обмеженими можливостями протягом останнього десятиріччя є предметом пильної уваги з боку міжнародного співтовариства і представлені низкою документів Організації Об’єднаних Націй (ООН): Загальна декларація прав людини, Декларація про права інвалідів, Конвенція про права дитини, Стандартне правило забезпечення рівних можливостей для інвалідів.
    В українській державі, виходячи з пріоритету загальновизнаних людських цінностей, визнаючи рівність прав всіх людей на освіту та захист цього права з боку держави, розроблено та введено в дію низку нормативних документів, що регулюють питання навчання та професійної підготовки людей з особливими потребами. Зокрема, це Закон України Про освіту”, який декларує доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, різнобічного розвитку, гнучкість і прогностичність системи освіти. Окрема стаття присвячена закладам освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації. Визначено специфічні потреби дітей-інвалідів у навчанні [67, с.34].
    Психологічні дослідження свідчать, що більшості студентів-інвалідів властиві суттєві проблеми, пов’язані із навчанням. Вони відчувають себе ізольовано, зневірюються у власних силах, їм властиві підвищена тривожність, роздратованість, емоційні розлади тощо.
    В процесі навчання інваліди стикаються з різного роду психологічними бар’єрами, що визначає необхідність створення особливих умов для підготовки цієї групи учнівської молоді. Це і адаптація навчального процесу до потреб студентів з інвалідністю, і організація соціально-психологічної підтримки, і підготовка викладачів до роботи у специфічних умовах, і створення безбар’єрного середовища.
    Тому особливо актуальним є питання гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів. Гуманістичні принципи передбачають урахування індивідуальних особливостей кожної людини та орієнтування на наявні в неї переваги та перспективи, що є вкрай необхідним в умовах сучасної професійної підготовки інвалідів.
    Для нашого дослідження важливе значення мають праці, присвячені висвітленню психологічних аспектів гуманізації професійного розвитку особистості (Г.О.Балл, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, Н.Г.Ничкало, Л.М.Мітіна, О.М.Отич, Е.О.Помиткін, Л.О.Хомич та ін.).
    У дослідженні даної проблеми слід враховувати також положення наукових праць А.Г.Амбрумової, Л.І.Анцифєрової, Л.С.Виготського, Ф.Є.Василюка, Є.В.Єгорової, О.М.Ігнатович, Т.Д.Ілляшенко, Г.С.Костюка, Н.І.Литвинової, Б.Ф.Ломова, І.П.Манохи, В.П.Москальця, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панка, Н.І.Пов’якель, О.Є.Самойлова, В.В.Синявського, О.В.Суворова, О.П.Хохліної та ін.
    Більшість студентів-інвалідів, що навчаються разом із здоровими студентами, здобувають соціономічні, допомагаючі” професії соціального працівника, соціального педагога, практичного психолога тощо. Об’єктом професійної діяльності такого типу є люди, які потрапили в життєво складні обставини або мають значні труднощі в зв’язку з хворобою, інвалідністю або через наслідки психотравмуючих ситуацій. Професійне навчання за соціономічним профілем спрямоване не тільки на отримання конкретних знань і навичок надання різних видів допомоги проблемним людям, але і собі, в чому виявляється більша схильність студентів-інвалідів до співчуття постраждалим. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях цьому аспекту проблеми приділяється недостатня увага, тому проблема професійного становлення особистості людей з обмеженими можливостями, удосконалення професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем на гуманістичних засадах є вкрай актуальною і вимагає комплексної теоретичної та експериментальної психолого-педагогічної розробки. Враховуючи вищезазначене, нами обрано тему дисертаційного дослідження Психологічні засади гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з проблемною темою науково-дослідної роботи відділу психології професійної і трудової підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти”, РК №0102U000399.
    Тема кандидатської дисертації затверджена Вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України від 30. 10. 2003 р., протокол № 12 й узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні, протокол № 9 від 25.11. 2003р.
    Об’єкт дослідження процес професійної підготовки студентів- інвалідів у вищих навчальних закладах в умовах спільного навчання із здоровими студентами.
    Предмет дослідження психологічні засади гуманізації професійної підготовки студентівінвалідів в процесі навчання за соціономічним профілем.
    Мета дослідження полягає у покращенні професійної підготовки студентівінвалідів, які навчаються за соціономічним профілем, на основі теоретико-експериментального психологічного дослідження проблеми її гуманізації.
    Гіпотеза дослідження: гуманістично, особистісно орієнтована професійна підготовка студентів-інвалідів може бути забезпечена за умов розробки та запровадження спеціального методологічного підходу і здійснення психологічного супроводу професійної підготовки, спрямованого на гуманізацію навчально-виховного процесу, що передбачає оптимізацію психологічного стану студентів з особливими потребами, актуалізацію їх внутрішніх психологічних ресурсів та особистісного потенціалу, формування професійно важливих якостей фахівця, що призначений надавати кваліфіковану допомогу іншим та собі.
    У відповідності з предметом, метою та гіпотезами визначено завдання дослідження:
    1. Проаналізувати стан розробки проблеми психологічного забезпечення гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів та розробити методологічний підхід до її вивчення.
    2. Експериментально вивчити особистісні якості студентів з особливими потребами в умовах спільної зі здоровими студентами професійної підготовки за соціономічним профілем.
    3. Обґрунтувати напрями гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів при навчанні за соціономічним профілем.
    4. Розробити та апробувати гуманістично орієнтовану програму і методику психологічного супроводу професійної підготовки студентів-інвалідів.
    5. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо впровадження програми психологічного супроводу професійної підготовки студентів з особливими потребами.
    Методи дослідження. Для вирішення визначених завдань та перевірки гіпотези були використані методи: теоретичні аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація та класифікація теоретичних і дослідних даних; емпіричні методи спостереження, опитування, тестування, констатувальний експеримент, що були використані з метою вивчення прояву особистісних якостей студентів-інвалідів в умовах професійної підготовки; розвивальні формувальний психолого-педагогічний експеримент, за допомогою якого перевірялась ефективність програми психологічного супроводу студентів з особливими потребами; обробки та інтерпретації методи статистичної обробки даних, які використовувались з метою кількісної та якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.
    Експериментальна база дослідження: Хмельницький національний університет, Хмельницький інститут соціальних технологій відкритого міжнародного університету розвитку людини Україна”, Вінницький соціально-економічний інститут відкритого міжнародного університету розвитку людини Україна”. Дослідженням було охоплено 209 студентів, серед яких 101 особа складала групу інвалідів. У дослідженні брали участь інваліди другої (22 особи) та третьої (79 осіб) групи інвалідності із захворюваннями ендокринної системи, системи кровообігу, внутрішніх органів, травм та їх наслідків. В дослідженні не брали участь інваліди із порушеннями сенсорної сфери та тяжкими ураженнями опорно-рухового апарату. Всі студенти навчалися на соціономічних відділеннях ВНЗ (соціальна педагогіка, соціальна робота, практична психологія, фізична реабілітація, професійне навчання, трудове навчання) разом зі здоровими студентами.
    Наукова новизна дослідження: вперше обґрунтовано і запроваджено особистісно орієнтований підхід із соціономічною специфікою у професійній підготовці студентів-інвалідів за соціономічним профілем; запропоновано й апробовано програму гуманістично орієнтованого психологічного супроводу професійної підготовки студентів-інвалідів; набули подальшого розвитку уявлення про психологічні особливості особистісного розвитку студентів-інвалідів та психологічні засади гуманізації їх професійної підготовки.
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що: створено та апробовано комплексну програму психологічного супроводу професійної підготовки студентів з особливими потребами; удосконалено відповідні форми і методи організації гуманістично спрямованої професійної підготовки студентів-інвалідів; розроблено методичні рекомендації для педагогічних працівників щодо покращення професійної підготовки студентів з особливими потребами за соціономічним профілем.
    Результати, викладені у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані педагогами, соціальними працівниками, практичними психологами при організації роботи з даною категорією учнівської молоді.
    Методичні рекомендації розроблено для використання практичними психологами та викладачами кафедр психології та педагогіки вищих навчальних закладів, в яких навчаються студенти з особливими потребами.
    Результати дослідження впроваджено в Кам’янець-Подільському державному університеті (довідка №48 від 28.11.2006р.), Хмельницькому інституті соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини Україна” (довідка №159 від 1.12.2006р.), Вінницькому соціально-економічному інституті Відкритого міжнародного університету Україна” (довідка №1/27-993 від 11.12.2006р.).
    Вірогідність та надійність результатів роботи забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних положень, адекватністю методик, що відповідають предмету, меті і завданням дослідження, використанням надійних методів статистичної обробки даних, поєднанням методів кількісного та якісного аналізу, позитивними наслідками впровадження результатів дослідження у практичну роботу педагогів, соціальних працівників і практичних психологів вищого навчального закладу.
    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (Київ, 2003, 2005, 2006), Соціальна робота ознака демократизації суспільства” (Хмельницький, 2004), „Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2005), Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи” (Київ, 2007), на засіданнях відділу психології трудової та професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Київ, 2004-2006).
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 9 одноосібних наукових працях, серед яких 3 статті опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 у збірниках наукових праць, 3 у збірниках матеріалів конференцій.
    Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (263 найменувань, з них іноземними мовами 20) та 7 додатків на 59 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 162 сторінках. В тексті дисертації міститься 10 таблиць на 10 сторінках та 12 рисунків на 10 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 246 сторінок.
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснений теоретичний аналіз філософсько-психологічних та культурологічних аспектів гуманізації освіти учнівської молоді з особливими потребами, психолого-педагогічний аналіз проблеми гуманізації навчання і виховання даної категорії учнівської молоді. Визначено методологічний підхід до вивчення проблеми гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів при навчанні за соціономічним профілем.
    Експериментально доведено існування відмінностей у особистісному розвитку між студентами з особливими потребами та їх здоровими ровесниками. На основі теоретичних і експериментальних даних визначено і обґрунтовано напрями гуманізації професійної підготовки даної категорії студентів. Розроблено, апробовано та доведено ефективність застосування програми гуманістично орієнтованого психологічного супроводу професійної підготовки студентів з особливими потребами. Обґрунтовано методичні рекомендації для педагогічних працівників щодо покращення професійної підготовки студентів з особливими потребами.
    1. Аналіз наукових даних свідчить, що проблеми гуманізації освіти і професійної підготовки дітей та молоді з особливими потребами на сучасному етапі надзвичайно актуальні. Відповідно до професійної підготовки термін гуманістичне” співвідноситься з творчим розкриттям здібностей, розумінням поведінки людини, її духовного життя, світу людської культури тощо. Гуманістичні відносини передбачають прийняття іншої людини як найвищої цінності, повагу її гідності, інтересів та поглядів, допомогу у складних життєвих ситуаціях. З огляду на це, провідною ідеєю сучасної освіти людей з обмеженими фізичними можливостями є орієнтація на ефективне використання збережених систем і функцій, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямований розвиток психічних процесів, що зумовлюють рівень опанування знаннями, уміннями та навичками. Саме гуманістичне ставлення дає змогу молоді з обмеженими можливостями розвинути свої здібності, відчути себе не спостерігачем, а справжнім автором свого життя, суб’єктом життєтворення, відповідальним за свої вчинки, адже мета гуманізації професійної освіти полягає в тому, щоб розвинути людину в людині, підтримати її та закласти в ній механізм розвитку і самореалізації власної особистості.
    Психолого-педагогічний аналіз дозволяє виділити аспекти психолого-педагогічних проблем учнівської молоді з вадами здоров’я:
    первинний дефект призводить до своєрідності розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, самоідентифікації;
    недостатність фізичних або психічних ресурсів для задоволення актуальних потреб, психологічно складні обставини та порушення збалансованості взаємодії людини і середовища є джерелом тривоги;
    переживання з приводу дефекту, специфічні умови виховання та характер відношень у сім’ї спричинюють виникнення вторинних особливостей особистості хворої дитини у вигляді різноманітних характерологічних зсувів;
    фізичний інвалідизуючий дефект впливає передусім на емоційно-оціночну складову Я-концепції”, тобто формує неадекватність самосприйняття та сприйняття оточуючих;
    соціальна депривація та своєрідне ставлення оточуючих призводять до проблем у взаємовідносинах.
    Позитивні зміни ставлення суспільства до людей з особливими потребами поліпшують їх соціальне самопочуття і формують орієнтації на отримання освіти і відповідної професії. Завданнями освіти дітей та молоді з особливими потребами є спрямування на їх повну соціальну інтеграцію у суспільство, на досягнення максимально можливого розвитку з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей.
    В якості методологічного підходу у дослідженні проблеми гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем використовувався особистісно орієнтований підхід із соціономічною специфікою, який базується на принципах цілісного розуміння особистості студента-інваліда, комплексного вивчення його індивідуально-психологічних якостей і проблем, гармонізації розвитку особистості студента-інваліда в процесі гуманістично орієнтованого психологічного супроводу професійної підготовки та врахування „допомагаючої” специфіки оволодіння соціономічними професіями.
    Розробка даного підходу ґрунтувалася на: ідеях гуманізму в навчально-виховному процесі; ідеях розвитку особистості в умовах підготовки до професійної діяльності за соціономічним профілем; ідеях побудови та реалізації особистісного підходу; теоріях соціальної ситуації розвитку і сверхкомпенсації Л.С.Виготського, що розкривають можливості інваліда стати соціально активним членом суспільства; ідеях педагогіки людяності” О.В.Суворова; теоріях соціалізації, що розкривають роль виховного й освітнього процесу в становленні особистості як активного члена суспільства; гуманістично спрямованих психолого-педагогічних уявленнях про процес здійснення психологічної допомоги та супроводу процесу навчання; ідеях незалежного життя” інваліда, що дозволяють побачити в новому ключі обов’язки суспільства стосовно молодої людини-інваліда.
    Особистісно орієнтований підхід у професійній підготовці студентів-інвалідів соціономічного профілю спрямований на актуалізацію внутрішніх ресурсів особистості, на її самореалізацію і передбачає створення умов для гармонійного, вільного та творчого розвитку особистості студента з обмеженими можливостями.
    2. Для експериментального вивчення особистісних якостей студентів-інвалідів в умовах професійної підготовки за соціономічним профілем, використовуючи в якості методичного підходу особистісно орієнтований підхід із соціономічною специфікою, ми спиралися на концепцію тривимірної поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, а саме на соціально-психолого-індивідуальний її вимір.
    В ході констатувального експерименту вивчені індивідуально-психологічні особливості та проблеми студентів-інвалідів в умовах професійної підготовки за соціономічним профілем здатність до спілкування, спрямованість, риси характеру, самосвідомість, досвід, інтелект та психофізіологічні якості особистості. Перелік цих якостей утворює професійну персонограму фахівця соціономічного профілю, тобто орієнтир експериментального вивчення і професійного розвитку особистості студента-інваліда.
    Специфіка особистісних проблем студентів-інвалідів виявляється в тому, що їм властива стриманість у міжособистісних контактах, вони зазнають труднощів у міжособистісному спілкуванні, схильні до самозвинувачення, часто відчувають провину. Для них характерні високий рівень тривожності, невпевненість, замкненість. Вони більш залежні від настрою, гірше контролюють свої емоції та поведінку. Все це негативно впливає на їх професійну підготовку.
    3. На основі отриманих у констатувальному експерименті даних було обґрунтовано напрями гуманізації професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем. Як такі виступають психологічні засади її гуманізації: гармонізація розвитку особистості студента-інваліда, формування в нього професійно важливих якостей фахівця соціономічного профілю, цілеспрямоване включення у систему емоційно-ціннісних відносин в умовах ВНЗ, що доцільно реалізовувати в процесі гуманістично орієнтованого психологічного супроводу.
    4. Розроблено програму гуманістично орієнтованого психологічного супроводу професійної підготовки даної категорії студентів-інвалідів за соціономічним профілем. Вона містить у собі чотири етапи: діагностико-прогностичний, консультативно-корекційний, тренінго-розвивальний та закріплюючий. Фасилітація, психологічна допомога студентам-інвалідам забезпечила гармонізацію та активізацію їх особистісного розвитку, психологічне підсилення їх особистості, корекцію виявлених дисгармоній, позитивізацію самоставлення, що виступає далі в якості складової їх фасилітативної професійної діяльності. Психологічний супровід сприяв розвитку у студентів з вадами здоров’я професійно важливих для них як майбутніх фахівців соціономічного профілю якостей: комунікативних здібностей, толерантності, емпатії; вирішенню психологічних проблем, оптимізації психічної поведінки та емоційних станів, активізації особистісного розвитку, інтеграції у колектив студентів та педагогів.
    5. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати методичні рекомендації педагогічним працівникам викладачам і психологам ВНЗ щодо покращення професійної підготовки студентів-інвалідів за соціономічним профілем. Вони стосуються впровадження особистісно орієнтованого підходу із соціономічною специфікою у професійну підготовку студентів-інвалідів, врахування особливостей особистісного розвитку студентів-інвалідів, кращого формування в них професійно важливих якостей майбутніх фахівців-фасилітаторів тощо.
    Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають питання уточнення змісту психологічної допомоги різним категоріям студентів-інвалідів, випробовування нових форм психологічного супроводу на основі адекватних розвивально-корекційних програм, застосування профілізованих психотренінгів для студентів з різними вадами здоров’я та різних напрямів професійної підготовки.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова-Славская К.А. Психологические и жизненные потери. К проблемам экологии человека / В кн. Психология личности в условиях социальных изменений. - М.: Институт психологии РАН, 1993.-103 с.
    2. Адлер А. Наука жить: Пер. c англ. и нем. К.: Port-Royal, 1997 288c.
    3. Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування: сприяння розвитку клієнта: Пер. з англ. К.: Сфера, 1998. 342с.
    4. Айшервуд М.М. Полноценная жизнь инвалида: Пер. с англ. М. Педагогика. 1991. 81с.
    5. Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья. Психологические основы: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. 368 с.
    6. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. К., Університет „Україна”, 2003. 348с.
    7. Актуальные проблемы специальной психологии в образовании: Сб. докл. межрегион. науч.-практ. конф.: В 2-х ч. Новосибирск, 2002. 450с.
    8. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. М.: Медицина, 1993. 256 с.
    9. Альберт Б. Британское движение инвалидов и социальная модель инвалидности. - В кн.: Инвалиды: к независимой жизни. - Издательство РООИ Перспектива”, 2000.- с.87-92.
    10. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя. К.: Освіта, 1991. 111с.
    11. Антология педагогической мысли христианского Средневековья: В 2-х т. - М., 1994. - Т.1. - 399с.
    12. Асмолов A.T. Культурно-историческая психология и конструирование
    миров. - М.: Изд-во "Институт практической психологии", Воронеж:НПО "Модэк", 1996.-768 с.
    13. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. К.: Изд-во Основа, 2006. 408 с.
    14. Балл Г.О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму // Гуманітарні науки. 2001. - №1.
    15. Балл Г.О. До визначення засад раціогуманістичного підходу в методології психологічної науки // Психологія і суспільство. 2000. - №2.
    16. Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: „Листа М”. 2003. с.128
    17. Басова А.Г., Егоров С.Ф. История сурдопедагогики. - М.: Просвещение, 1984. - 295с.
    18. Белов В.П. Реабилитация: содержание и предпосылки // Методологические и организационные вопросы реабилитации инвалидов. - М., 1973. - С. 5-22.
    19. Беляева А.П. Принцип системности в исследовании дидактических проблем профтехобразования // Системный поход в педагогических исследованиях проблем ПТО: Сб. научных трудов. Л., 1987. С.6-27
    20. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. - Л., 1988. 270 с.
    21. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Наукове видання. К.: Либідь, 2003. 280 с.
    22. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. Наукове видання. К.: Либідь, 2003. 344 с.
    23. Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія. 1994. - №3. С.3-12.
    24. Бехтерев В.М. Избранные труды по психологии личности: В 2 т. Т.2: Объективное изучение личности. - СПб., 1999. - 284 с.
    25. Блейхер В.М., Крук .В., Боков С.Н. Практическая патопсихологія. Ростов-на-Дону: Фенікс, 1996. 448с.
    26. Богданов С. Соціальний захист інвалідів. Український та польський досвід. / Наук. Ред. К.е.н. Олена Палій. К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2002. 93с.
    27. Богомолов А.С. Античная философия. - М.: Изд-во МГУ, 1985. - 367с.
    28. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формиро­вания личности. - М, 1995. - 208 с.
    29. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика (учебное пособие для студентов старших курсов психологических отделений и факультетов университетов). М.: Изд-во Института психотерапии”, 2000. 368с.
    30. Боришевський М.Й. Актуальні соціально-психологічні проблеми виховання // Психологічні проблеми гуманізації педагогічної взаємодії. К.: Наукова думка, 1993. 205 с.
    31. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М: Мысль, 1988. - 304с.
    32. Большунова Н.Я. О системе ценностей в психокоррекционной работе. // Актуальные проблемы специальной психологии в образовании: Сб. докл. Межрегион. Науч.-практ. Конф.: В 2-х ч. Новосибирск, 2002. 450с.
    33. Большунов А.Я., Большунова Н.Я. Условия формирования детского сообщества как базиса детской культуры // Личность и деятельность: Тезисы докладов. Новосибирск, 1995. С. 45 46.; Святитель Феофан Затворник Вышенский. Начертание христианского нравоучения. М.: Лепта, 2002.
    34. Боровиков В. Statistica. Искусство анализа данных на компьютере. - СПб.: Питер, 2001. - 551с.
    35. Бурлачук Л.Ф. Основы психотерапии: Учебное пособие. К.: Ника-Центр, 1999. 317 с.
    36. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер, 2002. 528 с.
    37. Бэкон Ф. Опыты или наставления нравственные и политические // Соч.: В 2-х т. - М., 1972. - Т.2. - С. 347 - 486.
    38. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. М.: Ось-89, 1999. 176 с.
    39. Ветрова И.Ю. Проблемы социальной адаптации инвалидов. http: // www.yspu.yar.ru.
    40. Воздвиженская Л.А., Бондарева Л.И. Гуманистическая парадигма личностно ориентированного образования. Педагогика. 1997. С.11-17.
    41. Войтенко Р.М. Психологические аспекты болезни и инвалидности: значение в клинике и экспертизе трудоспособности: Методическое пособие. Таллинн: Валгус, 1981. 43 с.
    42. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 томах. Т.1. М.: Педагогика. 1982.-488с.
    43. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 томах. Т.4. М.: Педагогика, 1984.-433с.
    44. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти томах. Т.5. Основы дефектологии // Под ред. Т.А.Власовой. М.: Пед-ка, 1983 368с.
    45. Голушко А.А. Соотношение результативности деятельности и уровня тревожности (на примере экзаменационной ситуации) // Вопросы прикладной психологии. Новокузнецк, 1995. 250 с.
    46. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. 2001. - №№ 2, 3.
    47. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. / За ред. І.А.Зязюна. К., 2000.
    48. Гордієнко В.І. Проблема прогнозування професійного успіху в професіях, що полягають у наданні допомоги іншим людям // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія. Матеріали методичного семінару АПН України. К. 1998. С.168-176.
    49. Гордиевская Е.О. Особенности оценки собственного "Я" у инвалидов с дефектами внешности как один из факторов социальной адаптации // Социальные и медицинские проблемы профилактики инвалидности и реабилитации инвалидов: Тезисы доклада. Днепропетровск. 1989. - С. 156-157.
    50. Горбатова М.Л. Патохарактерологические особенности инвалидов мо­лодого возраста с врожденным пороком сердца / Психологические исследо­вания в практике врачебно-трудовой экспертизы и социально-трудовой реабилитации. Сборник научных трудов. - М. 1989. - С. 83-89.
    51. Готовність учня до профільного навчання / Упоряд.: В.Рибалка. За заг. ред. С.Максименка, О.Главник. К.: Мікрос-СВС, 2003. 112с. (Психол. інструментарій).
    52. Григорьева В.Н. Психосоматические аспекты нейрореабилитации. Хронические боли. Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской гос. медицинской академии, 2004. - 420с.
    53. Гриценок Л. І., Ілляшенко Т. Д., Ком'ягіна Г. В., Осетрова І. Ф., Романенко О. В. Методичні питання психологічної реабілітації підлітків з ДЦП: [Наук.- метод. посіб.] / АПН України ; Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи ; Київська міська громадська організація допомоги та сприяння дітям-інвалідам з дитинства "Церебрал" / Т.Д. Ілляшенко (ред.). — К. : Ніка-Центр, 2002. 40 с.
    54. Грицюк Б.А. Гуманітаризація і гуманізація педагогічного процесу в школі: Посібник. Снятин: Прут Принт, 1998. 94 с.
    55. Гудонис В. П. Социально-психологические проблемы интеграции инва­лидов по зрению в общество зрячих. // Дефектология. 1995. 2. С. 32- 38.
    56. Гуманістична психологія: Антологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів: У 3-х т. / Упорядники й наукові редактори Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). К.: Університетське видавництво Пульсари”, 2001. Том 1: Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст.. 252с.
    57. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - 2-е изд. - М.: Искусство, 1984. - 350с.
    58. Декларация о правах инвалидов. Провозглашена резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975 г. // Международные акты о правах человека: Сб. документов. М.: Изд. группа „Норма Инфа”, 2000. С. 341 342.
    59. Дефектологический словарь. /Гл. ред.: А.И.Дьячков и др. - М.: Педагогика, 1970. - 504с.
    60. Джонсонс Д.У. Тренинг общения и развития: Пер. с англ. М.: Издательская группа "Прогресс", 2001. 248 с.
    61. Добровольская Т.А. Некоторые психологические факторы, влияющие на социально-трудовую адаптацию инвалидов молодого возраста вследст­вие детского церебрального паралича/Психологические исследования в практике врачебно-трудовой экспертизы и социально-трудовой реабилита­ции. Сборник научных трудов. - М., 1989. - С. 29-38.
    62. Дорофеева Т.В. Психологические особенности больных мышечными дистрофиями и пути социально-психологической помощи им. // Конгресс по детской психиатрии. Материалы конгресса. - М.: РОСИНКЕС, 2002.- С.220-224.
    63. Древние цивилизации = Ancient civilizations /Под общ. ред. Г.М. Бонгард-Левина. - М.: Мысль, 1989. - 479с.
    64. Дьячков А.И. Воспитание и обучение глухонемых детей: Историко-педагогическое исследование. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. - 348с.
    65. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л., 1985.-166 с.
    66. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ.
    67. Закон України Про освіту”. К.: Видавництво ГЕНЕЗА, 1996. 36 с.
    68. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учебное пособие для студентов / Б.В. Зейгарник 2-е изд., стер. М.: Academia, 2000. 207 с.: ил., табл.
    69. Зейгарник Б.В., Николаева В.В. Психологические проблемы в медицине // Вестник Моск. ун-та. 1977. - №3. - С. 31-38.
    70. Зикеев Л.Д. Невротические реакции у больных хроническим гломерулонефритом и хроническим пиелонефритом // Клиническая медицина. 1974. - № 9. С. 43-48.
    71. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник. / МАУП. К., 2003.
    72. Зязюн І.А. Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризація освіти. // Педагогіка толерантності. 2000. - № 3. с.58 68.
    73. Иванов К.А. История древнего мира. - 13 изд. - Пг.: Петроград. учеб. магазин, 1917. - 240с.
    74. Иванов С.А. Византийское юродство. М.: Междунар. Отношения, 1994.- 236с.
    75. Іванова І.Б. До питання соціально-психологічної адаптації молодих інвалідів // Роль фізичної культури в здоровому способі життя. Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів. 1997. С.81-84
    76. Іваненко В. Гуманітарний чинник у системі національної вищої школи: регіональний зріз. // Освіта і управління. 2003. Т.6. - № 2, С.100-106.
    77. Исаев Д.Н. Формирование внутренней картины болезни у детей и психосоматическая ситуация // Вопросы психического здоровья детей и подростков. 2001. - №1 С.20-27.
    78. Канищев П.А. Изменение личностного профиля у больных с заболеваниями органов пищеварения // Психологический журнал. 1993. Т.4. № 1. - С. 99-105.
    79. Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р.Кеттелла. СПб.: Речь”, 2001. 112 с. (Практикум по психодиагностике).
    80. Квасенко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. Л.: Медицина. 1980. 184 с.
    81. Калыжнюк Э.С., Шевченко Ю.С. Роль личностных реакций в патологии формирования черт характера при ДЦП // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1985, - №3 С.416-420.
    82. Кисловская В.Р. Зависимость между социометрическим статусом и симптомом тревожности ожиданий в социальном общении (в возрастном плане): Дисканд.психол.наук. М., 1972. 185с.
    83. Клопота Є.А. Особливості формування „Я-образу” в осіб з вадами зору: Автореф.дисканд. психол.наук. Харків, 2004 22с.
    84. Ковалев В.В. Взаимоотношение личности и болезни при сердечно-сосудистой патологии // Психопатология эмоций и патология сердца: Тезисы доклада. Всесоюзный симпозиум. Суздаль, 1988. С. 43-44.
    85. Ковалевський В.А. Особенности развития личности соматически больного ребенка/Конгресс по детской психиатрии. Материалы конгресса. - М.: РОСИНКЕС, 2002. - С.226
    86. Колмогорова Л.С. Холодкова О.Г. Особенности становления психоло­гической культуры младших школьников // Вопросы психологии. - 2001. - № 1.-С. 47-57.
    87. Комар Т. Особливості розвитку ціннісно-потребової сфери студентів з обмеженими можливостями. // Психологія і суспільство., 2003 - № 4 С.110-117.
    88. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 1955. - 651с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины