Психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування (у порівнянні з даними П.І. Зінченка) : Психолого-исторический анализ качественно количественных характеристик непроизвольного запоминания (в сравнении с данными П.И. Зинченко)



  • title:
  • Психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування (у порівнянні з даними П.І. Зінченка)
  • Альтернативное название:
  • Психолого-исторический анализ качественно количественных характеристик непроизвольного запоминания (в сравнении с данными П.И. Зинченко)
  • The number of pages:
  • 166
  • university:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • The year of defence:
  • 2007
  • brief description:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

    На правах рукопису


    Мажиріна Євгенія Сергіївна

    УДК 159.953.34 (091)




    Психолого-історичний аналіз якісно-кількісних
    характеристик мимовільного запам’ятовування
    (у порівнянні з даними П.І. Зінченка)


    19.00.01 загальна психологія, історія психології


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник:
    д. психол. н.,
    професор Іванова О.Ф.


    Харків-2007










    ЗМІСТ

    Вступ
    Розділ 1. Проблема історичного розвитку Психічних процесів
    1.1. Виникнення ідей історичного розвитку психічних функцій
    1.2. Погляд культурно-історичної психології на розвиток пам’яті
    1.3. Вивчення пам'яті людини в теорії діяльності
    1.4. Проблема мимовільного запам’ятовування в зарубіжній психології
    1.5. Проблема історичного розвитку психічних функцій у сучасній психології
    1.6. Висновки
    Розділ 2. Експериментальне дослідження ОсобЛивостей мимовільного запам’ятовування
    2.1. Хід експериментів
    2.2. Продуктивність мимовільного запам’ятовування у дошкільників
    2.3. Дослідження особливостей мимовільного запам’ятовування у дітей шкільного віку
    2.4. Особливості мимовільного запам’ятовування у дорослих
    2.5. Висновки
    Розділ 3. ПСИХОЛОГО-історичний аналіз характеристик мимовільного запам’ятовування
    3.1. Порівняльний аналіз особливостей мимовільного
    запам’ятовування у дошкільників
    3.2. Порівняльний аналіз продуктивності запам’ятовування
    у школярів та дорослих в індивідуальних експериментах
    3.3. Порівняльний аналіз продуктивності запам’ятовування
    у школярів та дорослих в групових експериментах
    3.4. Висновки
    РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ МИМОВІЛЬНОГО ЗАПАМЯТОВУВАННЯ В РІЗНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УМОВАХ
    4.1. Хід експериментів
    4.2. Продуктивність запам’ятовування у сільських
    школярів в експерименті з класифікацією
    4.2. Продуктивність запам'ятовування у сільських
    школярів в експерименті з складанням числового ряду
    4.3. Порівняння результатів експериментів, проведених
    в сільській та міських школах
    4.4. Висновки
    ВИСНОВКИ
    Список використаних джерел
    ДОДАТКИ












    ВСТУП

    Актуальність дослідження особливостей мимовільного запам’ятовування зумовлена багатьма причинами. Мнемічні процеси є основними психологічними механізмами, що забезпечуютьорганізацію та регуляцію діяльності в цілому та окремих її етапів та рівнів, проте, наукові дослідження з проблеми пам'яті характеризуються наявністю численних теоретичних концепцій та різноманітністю методичних підходів. При вивченні закономірностей пам'яті автори звертаються до різних понять та категорій: особливостей поведінки людини (П.П. Блонський, 1979), мотивації (З.М. Істоміна, 1953, П.І. Зінченко, 1961), структури діяльності (Л.М. Житнікова, 1965, 1967, П.І. Зінченко, 1961, В.Я. Ляудіс, 1976, Г.К. Середа, 1969, А.О. Смирнов, 1958, А.М. Шличкова, 1977); пам'ять вивчалася у зв’язку з дослідженням інших психічних процесів: мислення, емоцій, уваги, особливостей сприймання (П.П. Блонський, 1979, Л.С. Виготський, 1983, П.І. Зінченко, 1961, Є.В. Заїка, 1992, О.Ф. Іванова, 1990, О.М. Лактіонов, 1989, О.Р. Лурія, 1975, І.М. Мельник, 1997, Е.Л. Носенко, С.М. Єгорова, 1996, О.В. Скориніна, Т.Б. Хомуленко, 2003, А.О. Смирнов, 1987 та ін.). Крім того, проблемарозвитку пам'яті, як психічної функції, може вивчатися на різних рівнях: в онтогенезі порівняння та аналіз генетично різних формпам'яті в пізнавальній та предметно-практичній діяльності (Л.М. Житнікова, 1963, П.І. Зінченко, 1961, З.М. Істоміна, 1948, А.О. Смирнов, 1967), філогенезі (Ю.Г. Трошихіна, 1978), а також у плані розвитку вищих психічних функцій, зумовленогоособливостями соціалізації в різних культурах, на різних етапах розвитку суспільства (Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, 1930), а нині і в соціогенезі на основі повторення класичних досліджень (J. Mistry, B. Rogoff, 1997, L.S. Newman, 1990, A.-S. Oyen, J.M. Bebko, 1996, H.W. Reese, 1999, B. Rogoff, J. Mistry, 1990, W. Shneider, H. Brune, 1987, W. Shneider, В. Hasselhorn, 1994, J.A. Weissberg, S.G. Paris, 1986, О.Ф. Іванова, 1998, 2000; О.А. Невоєнна, 1998).
    Теоретичні та прикладні дослідження пам'яті стали підґрунтям для демонстрації положень культурно-історичної концепції та теорії діяльності (О.Г. Асмолов, 1996, І.Г. Білявський, 1982, П.П. Блонський, 1979, Л.С. Виготський, 1983, 1986, П.І. Зінченко, 1961, О.М. Леонтьєв, 1983, О.Р. Лурія, 1971, 1974 та ін.). Склалося уявлення про розвиток пам'яті людини, як процесу переходу від мимовільних до довільних її форм, при тому лише на матеріалі довільної пам'яті демонструвалося положення про пам'ять як знаково опосередкований процес, що розвивається з культурним розвитком суспільства. Хоча з позицій теорії діяльності широко досліджувалася можливість переваги того чи іншого виду пам'яті в різних умовах (Л.М. Житнікова, 1963, П.І. Зінченко, 1961, А.О. Смирнов, 1968, А.М. Шличкова, 1977, 1978, 1980), розуміння цілісної природи людської пам'яті в теорії діяльності не вільно від протиріч (Г.К. Середа, 1979). Питання про можливість культурно-історичного розвитку не тільки довільного, але й мимовільного запам’ятовування залишилося відкритим.
    Одним із засобів вивчення логіки психолого-історичного розвитку змісту поняття «пам’ять» є повторення класичних досліджень, дані та методики яких доступні й нині. Проведення аналогічних сучасних досліджень та порівняльний аналіз результатів продуктивні не тільки в плані вивчення історичногорозвитку, зокрема соціогенезу, але також дозволяють виявити якісно-кількісні характеристики того чи іншого психічного процесу.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, темами: дисертаційна робота виконана в межах загального напрямку досліджень кафедри психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою «Індивідуальна та колективна пам'ять в суспільстві, що трансформується» (№ держреєстрації 0103 U 004267).
    Об’єктом дослідження є мимовільне запам’ятовування.
    Предмет дослідження особливості мимовільного запам’ятовування в різних історичних та соціокультурних умовах.
    Метою дослідження є порівняльний психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування у порівнянні із даними П.І. Зінченка.
    Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження:
    1. Теоретично обґрунтувати психолого-історичний аналіз процесу запам’ятовування.
    2. Вивчити ефективність мимовільного запам’ятовування залежно від місця матеріалу в структурі діяльності особистості.
    3. Простежити вікову динаміку продуктивності мимовільного запам’ятовування.
    4. Порівняти дані щодо особливостей мимовільного запам’ятовування, одержані в експериментах П.І. Зінченка, та в сучасних експериментах.
    5. Виявити особливості мимовільного запам’ятовування в різних соціокультурних умовах на сучасному етапі.
    Методологічною основою роботи є уявлення про культурно-історичний розвиток психічних функцій Л.С. Виготського, діяльнісний підхід О.М. Леонтьєва, діяльнісна теорія пам’яті П.І. Зінченка, Г.К. Середи, теорія структурно-динамічної організації індивідуального досвіду О.М. Лактіонова, генетична теорія розвитку психіки С.Д. Максименка.
    Завдання дослідження визначили вибір використаних методів та методик: бесіду, спостереження, експеримент, методику дослідження продуктивності мимовільного запам’ятовування залежно від місця матеріалу в структурі діяльності, розроблену П.І. Зінченком, порівняльний аналіз та методи статистичної обробки матеріалу.
    Досліджувані. В групових та індивідуальних експериментах взяли участь 1053 досліджуваних віком від 5 до 30 років. Експерименти з міськими досліджуваними: 53 дошкільники навчально-виховного комплексу № 182 і дитячого садку № 370 м. Харкова; 464 учнів загальноосвітніх шкіл м. Харкова: № 165, № 57, № 126, НВК № 182, а також 122 студенти різних вищих навчальних закладів м. Харкова. Експерименти з сільськими досліджуваними: 414 учнів 2-8 кл. загальноосвітньої школи смт. Ков’яги Валківського району Харківської області.
    Достовірність результатів забезпечена репрезентативністю вибірки, відповідністю обраних методів поставленим завданням, кількісним та якісним аналізом одержаних даних.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше здійснено психолого-історичний аналіз якісно-кількісних характеристик мимовільного запам’ятовування у дітей та дорослих у порівнянні з даними П.І. Зінченка. Вперше виявлено зміни в самому ході діяльності з виконання експериментальних завдань; сензитивність мимовільного запам’ятовування у сучасних досліджуваних до малюнків, як типу матеріалу; залежність характеристик запам’ятовування від відповідності виконуваної діяльності типу провідної діяльності у дошкільників та молодших школярів. Уточнено основну закономірність залежності продуктивності мимовільного запам’ятовування від місця матеріалу в структурі діяльності, яка є дієвою і нині, але має певну специфіку в порівнянні з даними П.І. Зінченка.
    Теоретична значущість роботи полягає в поглибленні уявлень щодо історичного розвитку процесів мимовільного запам’ятовування. Виявлено особливості мимовільного запам’ятовування залежно від різних соціокультурних умов; уточнене поняття мимовільного запам’ятовування та особливостей його функціонування, встановлено залежність продуктивності мимовільного запам’ятовування від особливостей шкільного навчання, зв'язок характеристик мимовільного запам’ятовування з особливостями перебігу діяльності.
    Практична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для створення адекватних методів навчання із урахуванням виявлених закономірностей мимовільного запам’ятовування різних типів матеріалу у дітей різного віку; а також при урахуванні зміни віку початку шкільного навчання дітей для створення рекомендацій для вихователів дитячих дошкільних закладів та вчителів молодших класів, в роботі практичних психологів та педагогів.
    Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи були представлені та обговорювались на засіданнях кафедри психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на Молодіжних наукових психологічних конференціях (Харків, 2001, 2005), на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 2005).
    Публікації. Основний зміст роботи відображений у 6 публікаціях, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
    Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках друкованого тексту і складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків, містить 23 таблиці, 12 рисунків, список використаних джерел налічує 234 найменування, з них 53 іншомовні джерела.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    Підсумки проведеного дослідження узагальнено у наступних висновках:
    1. Ефективність мимовільного запам’ятовування у сучасних досліджуваних залежить від місця матеріалу в структурі діяльності, закономірність доведена П.І. Зінченком діє і нині. Проте, ефективність запам’ятовування в сучасних досліджуваних значною мірою зумовлюється особливостями матеріалу, результати дослідження свідчать про сензитивність мимовільного запам’ятовування до інформації у вигляді малюнків. Якісні зміни були виявлені в ході експериментів з складанням числового ряду. Зміна місця малюнків у структурі діяльності у школярів різного віку, а також спостереження за ходом експериментів свідчать про те, що досліджувані шкільного віку активно шукали додаткові засоби-опори, щоб полегшити орієнтування в матеріалі, а потім і відтворення цього матеріалу, а також на те, що досить високу роль відігравала саме зорова, образна пам'ять.
    2. Порівняння показників запам’ятовування досліджуваних міста і села, умови життя та навчання яких значно відрізняються, виявило кількісні та якісні розбіжності. Показники мимовільного запам’ятовування в дошкільному та молодшому шкільному віці залежать від сформованості довільної поведінки сучасних дітей, відповідності виконуваної діяльності типу провідної діяльності у певному віці, а також міри розвитку цієї діяльності.
    3. У міських та сільських досліджуваних виявлено відмінності в динаміці кількісних змін продуктивності мимовільного запам’ятовування, що пояснюється різницею в навчальних програмах шкіл, мотивацією школярів, різною мірою доступності сучасних засобів репрезентації інформації, таких як комп’ютер, комп’ютерні ігри, мобільні телефони тощо, постійне користування якими сприяє розвитку образної пам’яті. Отже, засоби подання інформації, культурний простір, що оточує дитину, її залучення до різних видів діяльності впливають на розвиток і особливості мимовільного запам’ятовування.
    4. У порівнянні з даними П.І. Зінченка відбулися кількісні та якісні зміни в ефективності мимовільного запам’ятовування та його особливостях. Кількісні показники мимовільного запам’ятовування матеріалу, що належав до мети діяльності, в досліджуваних різного віку виявилися в експериментах нижчими, ніж у досліджуваних того ж віку п’ятдесят років тому. Запам’ятовування і малюнків, і чисел стало менш ефективним у порівнянні з даними П.І. Зінченка, що пояснюється меншою активністю, меншою зацікавленістю досліджуваних, недостатньою мотивацією. Підвищення ефективності запам’ятовування тла у вигляді малюнків, у порівнянні з даними П.І. Зінченка, може пояснюватися вдосконаленням системи обробки зорової інформації, її певною автоматизацією. Аналіз показав, що отримані зміни зумовлені особливостями ходу діяльності в сучасних експериментах: досліджувані самостійно перетворювали малюнки на засіб орієнтування та відтворення, а також певною автоматизацією процесів обробки інформації.
    5. Закономірності мимовільного запам’ятовування зумовлені не тільки віком досліджуваних та розвитком даної функції в онтогенезі, але й залежать від тих соціальних та культурних умов, що склалися в ході історичного розвитку суспільства: зокрема, від особливостей системи навчання і виховання, видів діяльності, до яких залучається дитина, комп’ютеризації, функціонування ЗМІ тощо. У мнемічних процесах людини з розвитком суспільства відбуваються кількісні та якісні зміни. Отримані факти пов’язані з історичним розвитком процесів мимовільного запам’ятовування та перебудовою діяльності, в ході якої це запам’ятовування відбувається.

    Подальшого дослідження потребують наступні питання: взаємозв’язок та взаємозалежність особливостей мимовільного запам’ятовування із змінами у ході діяльності, сформованістю різних її способів, ходом шкільного навчання, особистісними установками, мотивацією. Адже, зміни в особливостях та закономірностях мимовільного запам’ятовування в сучасних дітей в кінцевому рахунку виявляються відображенням змін у всій системі життєдіяльності людини з ходом історичного розвитку суспільства.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аверина И.С. Соотношение генетических и социальных компонентов в процессе развития образной памяти человека // Нов. исслед. в психoл. 1982. № 1.
    2. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания. М.: "Институт практической психологии"; Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996. 384 с.
    3. Анциферова Л.И. К проблеме изучения исторического развития психики // История и психология / Под. ред. Б.Ф. Поршнева, Л.И. Анциферовой. М.: Наука, 1971. С. 63-98.
    4. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека // Асмолов А.Г. Культурноисторическая психология и конструирование миров. М.: «Институт психол. консультирования», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. С. 164-256.
    5. Асмолов А.Г. Деятельность и установка. М.: МГУ, 1979.
    6. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. М.: МГУ, 1990. 367 с.
    7. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. 528 с.
    8. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психологический журнал. 1998. Т. 9, № 1.
    9. Белявский И.Г. Развитие психолого-исторических представлений: Учеб. пособие. К.: Учеб.-метод, каб. по высш. образ., 1988. 71 с.
    10. Белявский И.Г., Шкуратов В.А. Проблемы исторической психологии. Ростов-на-Дону: РГУ, 1982. 224 с.
    11. Блонский П.П. Память и мышление // Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. М., 1979. Т.2. 304 с.
    12. Блонский П.П. Психологический анализ припоминания // Ученые записки Гос. науч.-исслед. ин-та психологии. М., 1940. Т. 1. С. 3-25.
    13. Божович Л.И. Особенности памяти младшего школьника // Очерки психологии детей / Под ред. А.Н. Леонтьева, Л.И Божович. М., 1950.
    14. Большев Л.Н., Смирнов Н.В. Таблицы математической статистики. М.: Наука, 1983. 416 с.
    15. Боришевський М., Чепелєва Н., Куценко Г. Сергій Максименко: генетична психологія у проблемному контексті навчання, виховання і розвитку // Психологія і суспільство. 2003. № 1. С. 4-12.
    16. Бочарова С.П. Объем памяти и ценность информации // Исследования психологии памяти и обучения. Харьков: ХГУ, 1968.
    17. Бочарова С.П. Системный подход к изучению мнемических процессов // Исследования памяти. / Под ред. Корж Н.Н. М., 1990.
    18. Брушлинский А.В. Культурно-историческая теория мышления (философские проблемы психологии). М.: Высш. школа, 1968. 104 с.
    19. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: МГУ, 1982. 336 с.
    20. Венгер А.Л., Слободчиков В.И., Эльконин Б.Д. Научное творчество Д.Б. Эльконина и проблемы детской психологии // Вопр. психол. 1988. №3. С. 20-29.
    21. Верч Дж.В. Голоса разума. Социокультурный подход к социокультурному действию: Пер с англ. М.: Тривола, 1996. 176 с.
    22. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Этюды по истории поведения. М.-Л., 1930.
    23. Выготский Л.С. Кризис семи лет // Собр. соч. в 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т.4. С. 376-385.
    24. Выготский Л.С. Проблема культурного развития ребенка // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1991. № 4. С. 5-19.
    25. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопр. психол. 1966. № 6. С. 62-76.
    26. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч.: В 6 т. М., 1984. Т.3. С. 6-58, 240-313.
    27. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Собр. соч.: В 6 т. М., 1983. Т. 2. С. 381-385.
    28. Гальперин П.Я. Краткие замечания о произвольной и непроизвольной памяти // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения: Материалы I Всесоюзного симпозиума по психологии памяти. Харьков, 1970. С. 45-57.
    29. Гальперин П.Я. К учению об интериоризации // Вопросы психологии. 1966. № 6. C. 25-32.
    30. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. Учебное пособие. М.: МГУ, 1988. 320 с.
    31. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека (психологические исследования). М.: Педагогика, 1980. 151 с.
    32. Горбачева Е.И. Избирательность памяти и предметная ориентация мышления // Вопр. психол. 2001. № 5. С. 35-48.
    33. Давыдов В.В., Радзиховский Л.А. Теория Л.С. Выготского и деятельностный подход в психологии // Вопр. психол. 1981. №1. С.67-80.
    34. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
    35. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 204 с.
    36. Дусавицкий А.К. Психологические особенности детей шестилетнего возраста в условиях школьного обучения // В школу с шести лет? Х., 2001. С. 5-8.
    37. Егорова М.С., Марютина Т.М. Развитие как предмет психогенетики // Вопр. психол. 1992. № 5-6. С. 5-15.
    38. Егорова М.С., Марютина Т.М. Онтогенетика индивидуальности человека // Вопр. психол. 1990. №3. C. 15-18
    39. Жане П. Эволюция памяти и понятие времени // Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гипппенрейтер, В.Я. Романова. М.: ЧеРо, 2000. С. 371-379.
    40. Житникова Л.М. О соотношении непроизвольного и произвольного запоминания у младших школьников. Сообщ. II // Новые исследования в педагогических науках. 1963. Вып. 129. С. 117-183.
    41. Заика Е.В. Память: её развитие и совершенствование // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 8. С. 39-44.
    42. Занков Л.В. О припоминании // Сов. Педагогика. 1939. № 3.
    43. Занков Л.В. Наглядность и активизация учащихся в обучении. М.: Учпедгиз, 1960.
    44. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений: Доклад на ХIV Международном конгрессе по психологии // Вопр. психол. 1955. № 1.
    45. Запорожец А.В. Основные проблемы онтогенеза психики // Избранные психол. труды: в 2-х т. М.: Просвещение, 1986. Т.1. С. 223-257.
    46. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся. Очерки российской психологии. М.: Тривола, 1994. 301 с.
    47. Зинченко В.П. От непроизвольной к живой памяти // Психология памяти. Харьков, ХГУ. 2005.
    48. Зинченко В.П. Культурно-историческая психология и психологическая теория деятельности: живые противоречия и точки роста // Вестник МГУ. Cер.14. Психология. 1993. №2. С. 25-38.
    49. Зинченко П.И. Проблема непроизвольного запоминания // Научн. записки Харьковского пед. инта ин. яз. Харьков: Изд-во ХГПИИЯ, 1939. Т.1. С. 145-187.
    50. Зинченко П.И. О забывании и воспроизведении школьных знаний // Научн. записки Харьковского пед. ин-та ин. яз. Харьков: Изд-во ХГПИИЯ, 1939. Т.1. С. 189-213.
    51. Зинченко П.И. Вопросы психологии памяти // Психологическая наука в СССР. М.: АПН РСФСР, 1959. Ч.1. С. 221-256.
    52. Зинченко П.И. Вопросы развития процессов запоминания // Вопр. психол. 1960. № 6. 75-81 с.
    53. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. 562 с.
    54. Зинченко П.И., Зинченко В.П. Исследования памяти в связи с задачами инженерной психологии // Проблемы инженерной психологии. Л., 1965.
    55. Зинченко П.И. Исследования психологии памяти // Проблемы психологии памяти. Харьков: Изд-во ХГУ, 1969. С. 3-11.
    56. Зинченко Т.П. Память в экспериментальной и когнитивной психологии. СПб.: Питер, 2001. 320 с.
    57. Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в логической памяти // Вопр. психол. 1983. № 3. С. 112-117.
    58. Иванова Е.Ф. Психология мышления и памяти. Харьков: Изд-во ХГУ. 1990. 77 с.
    59. Иванова Е.Ф. Историческая память: попытка экспериментального исследования // Весник Харьк. ун-та. Серия Психология. Харьков: Изд-во ХГУ, 1998. № 403. С. 78-82.
    60. Іванова О.Ф., Невоєнна О.А. Розвиток пам’яті у дітей дошкільного віку на сучасному етапі // Педагогіка та психологія. Збірник наукових праць. Вип.5. Харків: ХДПУ, 1997. С. 50-56.
    61. Иванова Е.Ф.. Харьковская психологическая школа 30-х годов: история создания и методологические принципы // Весник Харьк. ун-та. Серия психология. Харьков: Изд-во ХГУ, 2002. Ч. 1, № 550, С. 97-98.
    62. Іванова О. Ф. Історія психології ХІХ-ХХ століття (на матеріалі розвитку психології на Слобожанщині): Навч. посібник. Харьков: Изд-во ХГУ, 1995.
    63. Изюмова С.А. Природа мнемических способностей и дифференциация обучения. М.: Наука, 1995. 382 с.
    64. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб: Питер, 2004. 502 с.
    65. Ипполитов Ф.В., Махлах Е.С., Самохвалова В.И. Исследование мнемических процессов // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. М., 1978.
    66. Ипполитов Ф.В. Память школьника. М.: Просвещение, 1991. 189 с.
    67. Исследования психологии памяти и обучения / Под ред. П.И. Зинченко. Харьков: Изд-во ХГУ, 1968.
    68. Истомина З.М. Развитие памяти. М.: Просвещение, 1978. 119 с.
    69. Коваленко А.Б. Взаємозв’язок розуміння і мислення // Вісник Харк. ун-та. Серія Психологія. Харків, 2000. № 472. С. 65-71.
    70. Клацки Р. Память человека: структура и процессы. М.: Мир, 1978. 285 с.
    71. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад.школа, 1989. 608 с.
    72. Коул М. Культурно-историческая психология: Наука будущего: Пер. с англ. М.: Когито-Центр, 1997. 432 с.
    73. Коул М., Гриффин П. Социально-исторический подход к переопосредствованию // Познание и общение / Под ред. Б.Ф.Ломова, А.В.Беляевой, М. Коула. М.: Наука, 1988. C. 24- 35.
    74. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление: Психологический очерк: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 261 с.
    75. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. М.: Педагогика. 1991. 152 с.
    76. Кравцова М.М. Сравнительный анализ моральных суждений младших школьников (1930 и 2000 гг.) // Вопр. психол. 2005. № 5. С. 27-36.
    77. Кудрявцев В.Т. Культурно-исторический статус детства: эскиз нового понимания // Психол. журн. 1998. Т.19, № 3. С. 17-33.
    78. Кудрявцев В.Т. Психология развития человека. Основания культурно-исторического подхода. Рига: Психологический центр "Эксперимент", 1999. Ч.1. 160 с.
    79. Куликов Л.В. Психологическое исследование: методические рекомендации по проведению. СПб.: Речь, 2002. 184 с.
    80. Лазарев В.С. Проблемы понимания психического развития в культурноисторической теории деятельности // Вопр. психол. 1999. №3. С. 18-27.
    81. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков: Бизнес Информ, 1998. 492 с.
    82. Лактионов А.Н. Память как атрибут индивидуальности // Вести. Харьк. ун-та. Психология личности и познавательных процессов. 1989. № 337. С. 19-22.
    83. Лактионов А.Н., Середа Г.К. Деятельностная парадигма и проблема памяти в трудах П.И. Зинченко (к 90-летию со дня рождения) // Вопр. психол. 1993. № 4. С.102-108.
    84. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении: Пер. с фр. М.: Педагогика-Пресс, 1994. 601 с.
    85. Левин К. Конфликт между аристотелевским и галилеевским способами мышления в современной психологии // Психол. журн. 1990. Т. 11, № 5. С. 135-158.
    86. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. M.: Смысл: Академия, 2004. 352 с.
    87. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Проблемы развития психики. М.: МГУ, 1981. С. 436-480.
    88. Леонтьев А.Н. Об историческом подходе к изучению психики человека // Проблемы развития психики. М.: МГУ, 1981. С. 350-409.
    89. Леонтьев А.Н. Развитие памяти. Экспериментальное исследование высших психологических функций. М.-Л.: Учпедгиз, 1931. 279 с.
    90. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: введение в психологию: Пер. с англ. / Под ред. Лурия А.Р. М.: МИР, 1974. 550 с.
    91. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444 с.
    92. Лохов М.И. Динамика формирования произвольной памяти у детей // Психол. журн. 1993. Т. 14, № 4 С. 56-65.
    93. Лурия А.Р. Об изменчивости психических функций в процессе развития ребенка // Вопр. психол. 1962. № 3. С. 15-22.
    94. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. М.: Наука, 1974. 171 с.
    95. Лурия А.Р. Внимание и память. М.: МГУ, 1975. 105 с.
    96. Лурия А.Р. К вопросу о генетическом анализе психологических функций и их развития // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 2004. № 2. С. 84-88.
    97. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. М.: МГУ, 1976. 255 с.
    98. Ляудис В.Я. Строение процесса запоминания // Проблемы психологии памяти / Под. ред. П.И. Зинченко, С.П. Бочаровой. Харьков, 1969. С. 21-40.
    99. Мажирина Є.С. Особенности непроизвольного запоминания у городских школьников // Вісник Харківського ун-та. Серія Психологія. Харків, 2005. Вип. 33, № 662. С. 82-87.
    100. Мажиріна Є.С. Мимовільне запам’ятовування: порівняльно-історичний аналіз // Вісник Харківського ун-та. Серія Психологія. Харків, 2005. Вип. 34, № 702. С. 104-107.
    101. Мажиріна Є.С. Дослідження особливостей розвитку мимовільної пам'яті в онтогенезі і соціогенезі // Наукові записки інституту ім. Г.Костюка. В 4-х т. К.: Главник, 2005. Вип. 26, Т.3. С. 43-47.
    102. Мажиріна Є.С. Продуктивність мимовільного запам’ятовування у дітей дошкільного віку // Вісник Харківського ун-та. Серія Психологія. Харків, 2006. Вип. 35, № 718. С. 69-72.
    103. Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. К.: МАУП, 2002. 128 с.
    104. Максименко С.Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). К.: "Ваклер", 2000. 320 с.
    105. Максименко С.Д. Загальна психологія. К.: Форум, 2000. 513 с.
    106. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. К.: НДІП, 1990. 240 с.
    107. Мануйленко З.В. Развитие произвольного поведения у детей дошкольного возраста // Известия АПН РСФСР. 1948. Вып. 14.
    108. Мельник И.М. Исследование проблемы "память - общение" с позиций интенционального подхода // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. Х., 1997. № 395. С. 90-93.
    109. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Л.С. Выготский и современная культурно-историческая психология (Критический анализ книги М. Коула) // Вопр. психол. 2000. № 2. С. 102-116.
    110. Мещеряков Б.Г. П.И. Зинченко и психология памяти (К 100-летию со дня рождения ученого) // Вопр. психол. 2003. № 4. С. 84-103.
    111. Мещеряков Б.Г. Логико-семантический анализ концепции Л.С. Выготского: систематика форм поведения и законы развития высших психических функций // Вопр. психол. 1999. № 4. С. 3-15.
    112. Моргун В.Ф. Багатовимірна концепція особистості ті її застосування // Філософська і соціологічна думка. 1992. № 2. С. 27-40.
    113. Моргун В.Ф., Ткачева Н.Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. М.: МГУ, 1981. 84 с.
    114. Моргун В.Ф. Психолого-педагогические факторы и структура целостного мышления // Ильченко В.Р., Гуз К.Ж. Образовательная модель «Логика природы». Технология интеграции содержания естественнонаучного образования. М.: Народное образование, 2003. С. 23-30.
    115. Мясоед П.А. «Параллелограмм» А.Н. Леонтьева, «генетический закон» Л.С. Выготского и традиция научной школы // Вопр. психол. 2003. №2. С. 105-117.
    116. Невоєнна О.А. Історично-порівняльний аналіз розвитку довільної пам'яті: Автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.01. Харків,1998. 18 с.
    117. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища школа, 2003. 126 с.
    118. Носенко Э.Л. Эмоциональные состояния как опосредующий фактор влияния самооценки на эффективность деятельности подростка // Психол. журн. 1998. Т.19, №1. С. 16-26.
    119. Носенко Э.Л., Егорова С.Н. Память и эмоциональное состояние. Днепропетровск, 1996. 145 с.
    120. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    121. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. М.: Российское педагогическое агентство, 1996. 374 с.
    122. Панченко Е.С. Непроизвольное запоминание школьников: повторение экспериментов П.И. Зінченко // Вісник Харк. ун-та. Серія Психологія. Харків, 2000. № 472. С.121-125.
    123. Петровский А.В. Идея историзма в психологии развития // Вопр. психол. 2001. № 6. С. 126-129.
    124. Петровский А.В. К вопросу о генетическом родстве памяти и воображения // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Харьков, 1970.
    125. Пироженко Т.А. Коммуникативно-речевое развитие ребенка. К.: Нора-прінт, 2002. 308 с.
    126. Познавательная активность в системе процессов памяти / Под ред. Н.И. Чуприковой. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
    127. Познавательные процессы и способности в обучении / Под ред. В.Д. Шадрикова. М.: Просвещение, 1990.
    128. Потебня А.А. Собрание трудов. Мысль и язык. М.: Лабиринт, 1999. 269 с.
    129. Практический интеллект: Пер. с англ. / Под ред. Р.Дж. Стернберга. СПб.: Питер, 2002. 265 с.
    130. Пузырей А.А. Культурно-историческая теория Л.С. Выготского и современная психология. М.: МГУ, 1986. 112 с.
    131. Роговин М.С. Проблемы теории памяти. М.: Высшая школа, 1977. 182 с.
    132. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб: Издательство «Питер», 2000. 712 с.
    133. Рибалка В. Лев Виготський: культурноісторична теорія розвитку вищих психічних функцій; вчення про особистість // Психологія і суспільство. 2002. № 2. С. 9-17.
    134. Рыбников Н.А. Роль восприятия в запоминании // Известия AПH PCФCP. 1958. Вып. 93.
    135. Сапогова Е.Е. Культурный социогенез и мир детства: Лекции по историографии и культурной истории детства. М.: Академический проект, 2004. 496 с.
    136. Сапогова Е.Е. Своеобразие переходного периода у детей 6-7-летнего возраста // Вопр. психол. 1986. № 4. С.36-43.
    137. Середа Г.К. Непроизвольное запоминание и обучение // Вестн. Харьк. ун-та. Психология. 1968. Вып. 1, № 30. С. 8-20.
    138. Середа Г. К. О новом подходе к пониманию психологической природы памяти // Вестн. Харьк. ун-та. Психология. 1973. Вып.6, № 63. С.3-8.
    139. Середа Г.К. О структуре учебной деятельности, обеспечивающей высокую продуктивность непроизвольного запоминания
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины