ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ майбутніх психологів ДО ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ : ФОРМИРОВАНИЕ ЛИЧНОСТНОЙ ГОТОВНОСТИ будущих психологов К ДИАГНОСТИКО-КОРЕКЦИЙНОЙ РАБОТЫ С ПОДРОСТКАМИ

brief description

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВИшНЬОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ

удк 159.923: 371.134: 159.9.07- 053.6

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ майбутніх психологів ДО ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія”

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник :
ШАНДРУК С.К.,
кандидат психологічних наук

Київ 2007

Зміст

ВСТУП.................................................................................................................

4

РОЗДІЛ І.

Теоретико-психологічний аналіз
проблеми формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з учнівською молоддю...............................................

10

1.1.

Особистісна готовність студентів-психологів до професійної діяльності як психолого-педагогічна проблема ................

10

1.2.

Місце і значення психологічної діагностики і корекції особистісного розвитку учнівської молоді у діяльності практичного психолога................................................................

35

1.3.

Методологічний підхід у вивченні та формуванні особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками.......................

57

Висновки до розділу І ............................................................

72

РОЗДІЛ ІІ.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ сформованості ОСОБИСТІСНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ до ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

74

2.1.

Структура особистісної готовності психолога до психологічної діагностики і корекції проблем учнів підліткового віку як єдиного процесу надання психологічної допомоги .......................................................................................

74

2.2.

Організація і методика експериментального дослідження рівнів сформованості особистісної готовності студентів- психологів до психологічної діагностики і корекції учнів підліткового віку.....................................................................

88

2.3.

Результати констатувального експерименту з вивчення особливостей сформованості особистісної готовності майбутніх психологів до проведення діагностико-корекційної роботи з учнівською молоддю...........................

96

Висновки до розділу ІІ...............................................................

109

РОЗДІЛ ІІІ.

експериментальнА РОБОТА З формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками....

111

3.1.

Комплексна програма і методика формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з учнями підліткового віку..........................................

111

3.2.

Результати втілення комплексної програми і методики в умовах формувального експерименту ...

141

3.3.

Обґрунтування методичних рекомендацій щодо формування особистісної готовності студентів-психологів до вирішення психологічних проблем підлітків засобами діагностико-корекційної роботи...........................................

156

Висновки до розділу ІІІ..........................................................

180

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..............................................................................

183

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................

185

ДОДАТКИ ..........................................................................................................

216

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Психологічна наука в Україні виходить на нові рубежі і відіграє дедалі більшу роль у розв’язанні актуальних проблем освіти, виробництва, сфери людського спілкування. У Стратегії розвитку психологічної служби системи освіти України, затвердженій Міністерством освіти і науки України, наголошується на необхідності професійного сприяння саморозвитку особистості учня, захисту психічного здоров’я усіх учасників навчально-виховного процесу шляхом здійснення психологічної експертизи і діагностики, соціально-психологічної корекції, профілактики, соціальної реабілітації, психологічної просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу. Успішність виконання цих завдань залежить від рівня професійної майстерності психологів та сформованості їх готовності до практичної діяльності. Готовність до праці є складним особистісним утворенням, що включає низку компонентів, які у своїй сукупності дають змогу певній особі успішно виконувати конкретну роботу.
Проблема вивчення особистісної готовності майбутнього практичного психолога розглядається як складова частина професійного відбору на психолого-педагогічні спеціальності (О.Ф.Бондаренко [34], О.О.Бодальов [29], В.Г.Панок [207-208], Н.І.Пов’якель [223-226], Л.М.Собчик [281], Н.В.Чепелєва [306-310] та ін.). Зокрема, відбір до навчального закладу має відфільтровувати тих, хто явно непридатний до професії (В.Г.Панок), визначати психологічний ресурс особистості та внутрішньоособистісні труднощі, що сприяють або перешкоджають подальшій успішній професійній підготовці та діяльності (О.О.Бодальов [29]).
Різні аспекти проблеми відповідності особистісних якостей вимогам професії відображені у працях Б.Г.Ананьєва [11-12], І.Д.Беха [24-26], О.Ф.Бондаренка [34, 36], Є.В.Єгорової [91-92], І.А.Зязюна [97-106], О.М.Ігнатович [108], Н.І.Литвинової [149-150], С.Д.Максименка [156-161], І.П.Манохи [164-165], В.С.Мерліна [172], В.Ф.Моргуна [182-183], О.М.Отич [206], В.Г.Панка [207-210], І.Д.Пасічника [211-212], Н.А.Побірченко [221-222], Е.О.Помиткіна [228-229], В.В.Рибалки [246-256], О.Є.Самойлова [267], В.В.Синявського [272], І.А.Слободянюка [276-277], З.Л.Становських [282], Л.О.Хомич [301-303], О.П.Хохліної [304-305], Н.В.Чепелєвої [306-310], С.К.Шандрука [312-317] та ін.
Досвід підготовки шкільних психологів показує, що існуюча традиційна система навчання не забезпечує повною мірою формування професіонала-психолога, здатного на високому рівні виконувати різноманітні обов’язки, які постають перед ним у практичній діяльності.
У професійній діяльності психолога виділяється кілька основних напрямів роботи, таких як психодіагностика, корекція, консультування, прогностика, реабілітація, терапія, профілактика. Серед них саме психодіагностична та корекційна робота мають ключове, вихідне значення, виступають основою для усіх інших видів діяльності практичного психолога у школі. Роль цих видів діяльності підвищується при роботі з підлітками, психічний розвиток яких супроводжується певними труднощами і проблемами, які потребують своєчасного виявлення і корегування. Тому особливо важливим є дослідження розвитку особистісної готовності шкільних психологів, передусім, до діагностико-корекційної роботи зі школярами.
Отже, вихідною ланкою системи підготовки практичних психологів має бути спеціальна фахова підготовка у вказаному напрямі, що інтегрує всі інші елементи цієї системи.
Відсутність належної уваги до проблеми вивчення і розвитку готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з учнями підліткового віку обумовило вибір теми кандидатської дисертації Формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема є складовою науково-дослідної роботи відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України у 2002-2004 рр. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти”, РК № 0102U000399.
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 28 жовтня 2001 р., протокол №7, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 25 квітня 2002 р., протокол №4.
Об’єкт: підготовка студентів-психологів вищого навчального закладу до майбутньої професійної діяльності.
Предмет дослідження: особливості формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками.
Мета: підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх психологів на основі науково обґрунтованої програми формування їх особистісної готовності до діагностико-корекційної роботи з підлітками.
Гіпотеза дослідження полягає в припущеннях, що:
а) на формування особистісної готовності майбутніх психологів до роботи з підлітками в ході єдиного процесу психологічної діагностики та корекції, спрямованого на надання допомоги проблемному підлітку у розвитку гармонійної особистості, впливає розвинутість таких компонентів даного виду готовності, як мотиваційно-професійний, когнітивно-діагностичний, проблемно-інтерпретуючий, креативно-корекційний, корекційно-технолого-результативний та емоційно-фіксуючий;
б) формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками буде більш ефективним за умов розробки та реалізації спеціального методологічного підходу у дослідженні даного виду особистісної готовності майбутніх психологів.
Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічних даних з досліджуваної проблеми та визначити методологічний підхід до вивчення і формування особистісної готовності студентів-психологів до психологічної діагностики і корекції учнівської молоді.
2. На основі експериментального дослідження виявити рівень розвитку та взаємозв’язку компонентів особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками.
3. Розробити та апробувати програму і методику формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з проблемними підлітками.
4. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з учнівською молоддю.
Методи дослідження: у теоретичній частині аналіз і узагальнення даних наукових літературних джерел; у констатувальному експерименті спостереження, тестування, опитування; у формувальному експерименті моделювання, психологічний тренінг, інтерпретаційні методи, методи статистичної обробки результатів.
Експериментальна база дослідження. На різних етапах експерименту було охоплено 389 студентів психологічних факультетів вищих навчальних закладів Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано і запроваджено особистісний, креативно-технологічний підхід до вивчення і формування особистісної готовності майбутніх практичних психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками; запропоновано й апробовано спеціальну програму цілеспрямованого формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками; дістало подальшого розвитку уявлення про особистісну готовність майбутніх психологів до психологічної діагностики та корекції учнівської молоді як єдиного процесу психологічної діяльності.
Практичне значення полягає в уточненні змісту і методів професійної підготовки психологів до формування основних компонентів особистісної готовності, розробці та впровадженні у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спеціальної програми цілеспрямованого формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з проблемними підлітками на основі особистісного, креативно-технологічного підходу. Узагальнені результати можуть бути використані у фаховій підготовці студентів-психологів з метою успішного професійного становлення та подальшого розвитку професійної майстерності майбутніх психологів.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка №187-33/03 від 3 березня 2007 року), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка №17-38/1014 від 13 квітня 2007 року) та Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка №121 від 18 грудня 2006 року).
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень, їх відповідністю рівню сучасного розвитку психолого-педагогічної науки, адекватністю використаних методик меті й завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним і кількісним аналізом емпіричного матеріалу, застосуванням методів математичної статистики для обробки й оцінки експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (8-10 квітня 2003 року, м.Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції Використання психолого-педагогічних технологій у підготовці практичних психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу” (12-13 травня 2004 року, м.Чернівці); звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2002-2006 роках, м.Київ); на засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, засіданнях кафедри психології Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в 9 одноосібних публікаціях, у тому числі: 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках доповідей конференцій, 1 методичний посібник і 2 методичні рекомендації.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (347 найменувань, з них 15 іноземною мовою). Робота містить 14 таблиць на 9 сторінках та 8 рисунків на 5 сторінках. Загальний обсяг дисертації 247 сторінок, основна її частина займає 184 сторінки.

bibliography

Загальні висновки

У висновках сформульовано результати теоретико-експериментального дослідження:
1. Теоретико-психологічний аналіз наукових даних з досліджуваної проблеми дозволив визначити робоче поняття особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками, як складного системного утворення, як ядра професійної діяльності практичного психолога, що інтегрує в собі взаємопов’язані компоненти мотиваційно-професійний, когнітивно-діагностичний, проблемно-інтерпретуючий, креативно-корекційний, корекційно-технолого-результативний, емоційно-фіксуючий, розвиток яких дозволяє успішно здійснювати психологічну діяльність.
Як методологічний підхід до розуміння, вивчення і формування особистісної готовності студентів-психологів до психологічної діагностики і корекції особистості підлітків доцільно використовувати особистісний, креативно-технологічний підхід, сутність якого полягає в організації діагностико-корекційної роботи з учнями підліткового віку як єдиного процесу психологічної діяльності, який спрямований на суб’єкт-суб’єктну взаємодію особистості психолога з особистістю підлітка і передбачає творче ставлення психолога до визначення і вирішення особистісних проблем підлітка та гнучке використання психодіагностичних і корекційних технологій при їх розв’язанні.
2. Результати констатувального експерименту дозволяють стверджувати, що за традиційної схеми професійної підготовки у студентів-психологів спостерігається недостатньо високий рівень сформованості та взаємозв’язку компонентів особистісної готовності до психологічної діагностики та корекції особистісних проблем підлітка, тому необхідно розробити спеціальну комплексну програму формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з учнями підліткового віку.
3. Комплексна програма і методика формування особистісної готовності на засадах особистісного, креативно-технологічного підходу спрямована на взаємопов’язаний розвиток основних компонентів особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками та передбачає визначення мети, завданнь, методики і результатів професійної підготовки. Порівняння показників сформованості особистісної готовності у студентів експериментальної та контрольної груп після проведення формувального експерименту свідчить про ефективність запропонованої комплексної програми і методики. Поряд з іншими розвивальними ефектами, вона забезпечує краще усвідомлення майбутніми психологами необхідності надання ефективної допомоги підліткам у гармонійному розвитку їх особистості, що додатково інтегрує компоненти їх особистісної готовності та підвищує рівень її дієвості.
4. На основі теоретико-експериментального дослідження складено та обґрунтовано методичні рекомендації для педагогічних працівників вищих навчальних закладів щодо впровадження результатів дослідження з метою покращення навчально-виховного процесу з формування особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками на основі використання особистісного, креативно-технологічного підходу, комплексної програми і методики формування даного виду готовності студентів-психологів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають питання пошуку і конкретизації критеріїв та методів формування особистісної готовності студентів-психологів до різних видів надання психодіагностичної та корекційної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 260с.
2. Абрамова Г.С. Практическая психология: Учебник для вузов. М.: Академический проект, 2000. 512 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Категория субъекта в современной психологии // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали третіх костюківських читань 20-22.12.1994. К., 1994. 312 с.
4. Абульханова-Славская К.А. О путях построения психологии личности //Психол. журн. 1983. Т.4, - №1. С. 14-29.
5. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 363 с.
6. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Прогресс, 1995. 296с.
7. Айзенк Г.Ю. Количество измерений личности:16, 5 или 3? Критерии таксономической парадигмы: Пер. с англ. // Иностранная психология. 1993. № 2. С. 9 23.
8. Алферов А.Д. Учитель в системе психологической службы в школе //Вопросы психологии. 1995. №4. С.74-76.
9. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии. 1992. №1-2. С. 73-83.
10. Аминов Н.А., Молоканов Н.А. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов // Психологический журнал. 1992. N 5. С. 104 110.
11. Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания: Изб. психол. труды / Под ред. А.А.Бодалёва. М.: Воронеж, 1996. 384 с.
12. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки. Изб. психол. труды в 11 т. / Под ред. А.А.Бодалёва, Б.Ф. Ломова. М.: Педагогика, 1980.-
Т.1.- 230 с.
13. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
14. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. М., 1981. С. 47-58.
15. Анциферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях // Психол. журн. 1993. - № 2. С. 3-17.
16. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. М.: Изд-во МГУ, 1984. 206 с.
17. Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-центр, 1997. С.28-32.
18. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. К.: ВІПОЛ, 2000. С. 134−157.
19. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. 1994. №2. С. 3-11.
20. Балл Г.О. Духовність професіонала і педагогічне сприяння її становленню: орієнтири психологічного аналізу // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник / За ред. Т.Левовицького, І.Зязюна, І.Вільш, Н.Ничкало. Ченстохова-Київ, 2000. С. 217-232.
21. Балл Г.О. Проблеми гуманізації освіти та деякі напрямки її розв’язання // Психологічні засади гуманізації загальної середньої освіти: Зб. статей / За ред. С.О.Мусатова. Рівне, 1995. С. 10-16.
22. Бастун М.В. Культура міжособистісного спілкування. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навчально-методичний посібник / За ред. В.В.Рибалки; кол.авторів: Г.О.Балл, М.В. Бастун, О.Г.Видра та ін. К.: ІПППО АПН України, 2005.
С.43-54.
23. Бачманова Н.В., Стафурина Н.А. К вопросу о профессиональных способностях психолога // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. Вып. 5. С. 72−77.
24. Бех I.Д. Духовнi цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія 1997. - № 1 (14) . С.124-129.
25. Бех І.Д. Категорія становлення в контексті розвитку Образу-Я” особистості // Педагогіка і психологія. 1992. №3. С. 9-21.
26. Бех І.Д. Особистісно-орієнтований підхід у вихованні // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник / За ред. Т.Левовицького, І.Зязюна, І.Вільш, Н.Ничкало. Ченстохова-Київ, 2000. С.331−350.
27. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 67 с.
28. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 96 с.
29. Бодалев А.А., Володарская И.А. Работу психологов на уровень требований времени // Вестник МГУ, серия №14, «Психология», 1985. №4. С. 3-9.
30. Божович Е.Д. Психодиагностические принципы подготовки школьных психологов // Сов. педагогика. 1991. №8. С. 60-64.
31. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избр. психол. тр. / Акад. пед. и соц. наук, Моск. психол. социал. ин-т. М.; Воронеж: МОДЕК,
1995. 350с.
32. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penquin). Том 1 (А-О): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 592 с.
33. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур (Penquin). Том 2 (П-Я): Пер. с англ. М.: Вече, АСТ, 2000. 560 с.
34. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика // Московский психотерапевтический ж-л. 1993. №1. С. 63-76.
35. Бондаренко Л.В. Установки и жизненные ценности молодежи.Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы: (Материалы междунар. науч. практ. конф. - К., 1992. 4.1. С.5-7.
36. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості. Харків.: Фоліо, 1996. 237 с.
37. Боришевский М.И. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения // Доклады Всесоюзной конференции, посвящённой 90-летию со дня рождения Г.С.Костюка «Психологическая наука: проблемы и переспективы». Том 1. К., 1992. С. 66-74.
38. Боришевский М.И. Психолого-педагогические условия эффективности развития саморегуляции поведения школьников // Советская педагогика. 1990. №1.
39. Боришевский М.И. Теоретические вопросы самосознания личности // Психологические особенности самосознания подростка. К.: Вища школа, 1980. С. 5-38.
40. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. 1990. №6. С.9-16.
41. Брушлинский А.В. Психология субъекта в изменяющемся обществе. // Психол. журн. 1996. Т.17, № 6. С.30-39.
42. Булах І.С., Долинська Л.В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. Навчально-методичний посібник. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. 114 с.
43. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровья, 1989. 168 с.
44. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
45. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профес-
сионального самопознания будущего учителя: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1987. 180с.
46. Виготський Л.С. Собр.соч. в 6 т. / М.: Педагогика, 1984. Т.4: Педология подростка. С. 5-243.
47. Вишньовський В.В. Використання особистісного підходу в процесі самовизначення майбутніх практичних психологів // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти. Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2003. Ч.2. С.223-229.
48. Вишньовський В.В. Дослідження особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. 2005. Вип.1. С. 100-108.
49. Вишньовський В.В. Методичні рекомендації: Методика вивчення особистісної готовності студентів-психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. 24 с.
50. Вишньовський В.В. Методичні рекомендації щодо формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з учнівською молоддю. Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. 32 с.
51. Вишньовський В.В. Особливості здійснення практичними психологами діагностико-корекційної роботи з учнівською молоддю // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. 2004. - № 6. С. 158-166.
52. Вишньовський В.В. Особливості підготовки психолога до суб’єктсуб’єктної взаємодії з підлітками в процесі діагностико-корекційної роботи // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. пр. Інституту психології ім..Г.С.Костюка. К.: Логос. Т.7. Вип. 8. 2006. С. 204-211.
53. Вишньовський В.В. Психологічні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності // Педагогічний процес: теорія і практика. 2004. - № 1. С. 136-144.
54. Вишньовський В.В. Структура особистісної готовності студентів психологічного профілю до психологічної діагностики і корекції з учнями підліткового віку. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. 28 с.
55. Вишньовський В.В. Теоретичні основи вивчення особистісної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Чернівці: Рута, 2004. Вип. 221. Педагогіка та психологія. С.11-16.
56. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів: Дис канд. психол.наук: 19.00.07. К., 1996. 150с.
57. Власенко В.В. Вчителі учні: психологія взаємних оцінних ставлень. К.: УДПІ ім. М. Драгоманова, 1995. 154 с.
58. Воланен М.В. Профессиональная адаптация молодежи. //Психология личности и образ жизни. /Отв. Ред. Е.В.Шорохова. М., 1987 С. 117-120.
59. Гаврилова Г.Л. Формирование профессиональной самостоятельности будущего учителя в процессе обучения в вузе (На примере преподавания в университете предметов общепедагогического цикла): Автореф. дис. ...канд. пед. наук. Казань, 1992. 16 с.
60. Гаврилова Т.П. К вопросу об эмоциональной социальной децентрации //Личность в системе коллективных отношений. М.,1980. С.50-60.
61. Гильбух Ю.3. (ред.) Тест-опросник личностной зрелости. К.: Научно-практический центр «Психодиагностика и дифференцированное обучение», 1994. 23 с.
62. Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии. 1988. №2. С. 19-26.
63. Гиппенрейтер Ю.Б., Карягина Т.А., Козлова Е.Н. Феномен конгруэнтной эмпатии // Вопросы психологии. 1993. № 4. С. 40-47.
64. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. Т.2: Пер.с франц. М.: Мир, 1992. 376 с.
65. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. АН УССР /Киев: ин-т философии. К., 1986. 142 с.
66. Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. К.: Наук. думка, 1995. 128 с.
67. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. 2-е изд. Л.: Изд-во Ленинградского у-та, 1988. 560 с.
68. Гулина М. Терапевтическая и консультативная психология. − СПб: Речь, − 2001. 352 с.
69. Давидюк Н.М. Активізація пізнавальної діяльності студентів // Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. Вип. 11. С. 346-354.
70. Давыдов В.В. Возрастные аспекты развития всесторонней и гармоничной личности. // Психолого-педагогические проблемы становления личности и индивидуальности в детском возрасте. М., 1980. С. 483-492.
71. Деркач А. А., Огнев А. С., Гончаров Ю. Н. Психодиагностика и акмеография. Воронеж: НПО МОДЭК, 1997. 217 с.
72. Джеймс У. Беседы с учителями о психологии.- М.: Совершенство, 1998. 160 с.
73. Джеймс У. Психология / Под ред. Л.А.Петровской. М.: Педагогика, 1991. 368 с.
74. Джеймс Уильям. Принципы психологии. М.: Асаdemіa, 1992. 662 с.
75. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога: Сб. науч. тр. / Редкол. И.В.Дубровина и др.: АПН СССР НИИ общ. и пед. психологии. М., 1987. 178 с.
76. Додонов Б.И. Эмоция как ценность // Обществ. науки. 1979. № 4. С.131-132.
77. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелева Н.В., Уманець Л.І.
Активні методи в роботі практичного психолога. К.: УДПУ, 1994. 79 с.
78. Долинська Ю.Г. Особистісне зростання практичного психолога в процесі його професійної підготовки: Зб. наук. пр. Психологія”. Вип. І. К.: НПУ, 1998. С. 155-160.
79. Долинська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього практичного психолога у процесі професійної підготовки: Дис канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2000. 170 с.
80. Домнич Т.М. Що треба знати про психологічний захист // Практична психологія та соціальна робота. 1998. №1. С. 35-37.
81. Донцов А.И. Выбор профессии и жизненные перспективы. // Вопр. психологии. 1990. - № 2. С. 169-170.
82. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. М.:Институт психологии РАН, 1993. 120 с.
83. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
84. Дударенко І.С. Психолого-педагогічні умови набуття професійної ідентичності майбутнім психологом-практиком // Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку. Матеріали VI Костюківських читань. К., 2003. Т.3. − С. 112−116.
85. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск, 1976. 176 с.
86. Евтух Е.Б. и др. Социально-политические ориентации молодежи Украины. Молодежь Украины // Состояние, проблемы, пути решения: Сб. науч. публ. / УкрНИИ проблем молодежи по итогам выполнения научных программ и проектов в 1991. К., 1992. С. 3-23.
87. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб: Питер, 2000. 560 с.
88. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 168 с.
89. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно-тренировочной
группе. // Психол. журнал. 1987. №2. Т.8. С. 81-87.
90. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза //Психологический журнал. 1998. Т. 19. №4. С. 80-87.
91. Єгорова Є.В. Важкі ситуації у контексті адаптації студентства до навчання у вищих навчальних закладах // Зб.наук.пр.: «Педагогічний процес: Теорія і практика». Київ, 2002. Вип. 1. С. 178−188.
92. Єгорова Є.В. Ціннісні орієнтації старшокласників в умовах соціально-економічного реформування українського суспільства // Зб. наук. пр.: «Педагогічний процес: Теорія і практика». Київ, 2004. Вип. 2. С. 344−350.
93. Забродин Ю.М. Проблема разработки практической психологии // Психологический журнал. 1980. Т.1. №2. С. 23-26.
94. Забродин Ю.М. Развитие советской психологии и задачи психологической службы. // Психологический журнал. 1984. Т.5. №6. С. 3-20.
95. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / Упоряд. Панок В.Г., Цушко І.І., Обухівська А.Г. К.: Ніка-Центр, 2005. 436 с.
96. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М.: Изд-во МГУ, 1982. 128 с.
97. Зязюн І. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник. К.:МАУП, 2000. 312 с.
98. Зязюн І. Філософія освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. − №1. С. 11-24.
99. Зязюн І. Філософські засади освіти: освітні і виховні парадигми, освітні технології, діалектика педагогічної дії / Педагогічна майстерність у закладах професійної освіти: Монографія. К., 2003. С. 11-59.
100. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа. 2000. № 8. С. 8-13.
101. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна. Київ: Видавництво ВІПОЛ”, 2000. С. 11-57.
102. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 1. С. 11-24.
103. Зязюн І.А. Людина в контексті гуманітарної філософії // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Польсько-український щорічник. Ченстохова-Київ. 1999. № 1. С. 323-334.
104. Зязюн І.А. Мотивації і мотиви людської поведінки // Початкова школа. 1994. № 6. С. 8-12.
105. Зязюн І.А., Миропольська Н.Є., Хлєбнікова Л.О. та ін. Виховання естетичної культури школярів: Навч. посіб. К.: ІЗМН, 1999. 156 с.
106. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.
107. Ігнатенко П.Р. Аксіологія виховання від термінології до постановки проблем. // Педагогiка і психолгія. 1997. № 1 (14). С. 118-129.
108. Ігнатович О.М. Струткутрно-функціональна характеристика мотиваційно-смислової культури особистості // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2004. Вип. 221. С.41-47.
109. Каган М.С. Мир общения. М.: Политиздат, 1988. 253 с.
110. Каппони В, Новак Т. Сам себе психолог. СПб.: Питер, 2001. 224 с.
111. Карікаш В.І. Вплив «Я-концепції» практичного психолога на ефективність професійного росту // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Матеріали міжнар. конф. Психологічна служба школи”. Тернопіль, 1996. С.68-69.
112. Карцева Т.В. Личностные изменения: проблемы психологической
диагностики. // Человек в системе наук. М., 1989. С. 483-492.
113. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1993. 320 с.
114. Киричук О.В. Психологія особистості: багатовекторний аналіз // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. К.: Ніка-Центр, 2002. С. 30-36.
115. Киричук О.І., Лисенко О.П. Вплив соціально-психологічних умов на становления професійної спрямованості старшекласників // Науково-методичний збірник. Чернівці, 1991. ­ С. 140-149.
116. Кияшко Л.А. Индивидуально-стилевые особенности проявления и коррекции профессиональных стереотипов при смене специальности (на примере педагогов, приобретающих специальность психолога): Дисканд. психол. наук: 19.00.07. / Южноукраинский гос. пед. ун-т им.К. Д. Ушинского. Одесса, 1996. 220с.
117. Кісарчук З.Г. Теоретико-методологічні проблеми діяльності практикуючого психолога // Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-Центр, 1977. С. 18-27.
118. Климов Е.А. Гипотеза «метёлок» и развитие профессии психолога // Вест. МГУ, сер. №14 «Психология». 1992. №3. С. 3-13.
119. Климов Е.А. Психология профессионала. М.: Питер, 1996. 400 с.
120. Ковалев В.И. К проблеме мотивов. //Психол. журн. - 1981. - Т.2. № 1. С. 29-43.
121. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности / Отв. ред. А.А. Бодолев. М.: Ин-т психологи, 1988. 191с.
122. Ковалев Г.А. Механизмы и эффекты процессов активного социального обучения // Вопросы психологии межличностного познания и общения. Красноград: Куб. гос. ун-т, 1983. С. 127−135.
123. Коваленко О.Е. Дидактичні основи професійно-методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплин: Автор. дис... док. пед. наук: 13.00. 04 / ІППО, К., 1999. 38 с.
124. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражения.- Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1997. 144 с.
125. Кон И.С. В поисках себя: Личность и её самосознание. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
126. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психологический журнал. 1981. Т. 2. №3. С. 25-38.
127. Кондаков И.М. Диагностика профессиональных установок подростков. // Вопр. психологии. 1997. № 2. С. 122-130.
128. Коновальчук В.І. До питання психокорекції психологів-практиків // Рідна школа. 1998. №5. С. 38-40.
129. Коняєва А.П. Проблема формування адекватного міжособистісного сприймання в діяльності шкільного психолога. Респ. науково-методичний збірник Психологія”. Вип. 34 /За ред. Л.М.Проколієнко та ін. К.: Радянська школа, 1990. С. 90-95.
130. Кораблина Е.П. Психологическая помощь как профессиональная деятельность практического психолога //Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 /Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. С. 171-182.