ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ : ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО МЕНЕДЖЕРА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ



  • title:
  • ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
  • Альтернативное название:
  • ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО МЕНЕДЖЕРА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
  • The number of pages:
  • 244
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИМ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА
  • The year of defence:
  • 2001
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИМ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА










    На правах рукопису














    ЧЕРЕВКО ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА
    УДК 159.923
    ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
    19.00.07 - педагогічна та вікова психологія











    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук










    Науковий керівник -
    ДОЛИНСЬКА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА
    кандидат психологічних наук, професор
    Київ - 2001





    ЗМІСТ
    Вступ.............................................................................................................. 4
    Розділ І
    Теоретичні аспекти проблеми дослідження................................................. 12
    1.1. Психологічні особливості діяльності менеджера................................................................ 12
    1.2. Комунікативна функція діяльності менеджера та основи ділового спілкування 38
    Висновки до І розділу................................................................................... 61
    Розділ II
    Особливості розвитку комунікативної компетентності майбутнього менеджера у навчально-виховному процесі.......................................................................... 63
    2.1. Поняття, специфіка і структура комунікативної компетентності менеджера 63
    2.2. Критерії діагностування та рівні сформованості комунікативної компетентності майбутнього менеджера
    у процесі професійної підготовки........................................................... 74
    2.2.1.Особливості професійно-комунікативного самовизначення
    майбутніх менеджерів............................................................................. 76
    2.2.2. Схильність до обраної професії та наявність професійно-важливих комунікативних якостей............................................................................................ 94
    2.2.3. Володіння майбутніми менеджерами засобами спілкування.......................................... 100
    2.2.4. Наявність професійно-управлінських комунікативних схильностей 110
    Висновки до II розділу................................................................................... 118



    з
    Розділ III
    Формування особистісно-професійної комунікативної компетентності (ОПКК) майбутнього менеджера у
    навчально-виховному процесі........................................................................ 121
    3.1. Теоретичні основи підвищення комунікативної
    компетентності майбутнього менеджера................................................. 121
    3.2. Організація та результати формуючого експерименту.......................................................... 140
    Висновки до III розділу.................................................................................. 168
    Висновки.......................................................................................................... 171
    Список використаних джерел......................................................................... 175
    Додатки............................................................................................................ 194










    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Радикальні соціально-економічні зміни в Україні, необхідність розвитку вітчизняного виробництва зумовлюють актуальність знань про закономірності управління, про психологічні особливості поведінки людини в організаціях, які є, по суті, невід’ємною компонентою загальної культури особистості спеціаліста будь-якого профілю. Де б не працював майбутній спеціаліст і чим би не займався, він завжди включається у світ організацій, у систему управління, займаючи в ній певне місце (нерідко — керівне). Умовою його ефективної діяльності, а в кінцевому рахунку і життєвого успіху є знання організаційних, управлінських та комунікативних закономірностей, а тому основи менеджменту та психології управління повинні бути загальноосвітніми курсами професійної підготовки. Звичайно, предметна сфера діяльності спеціалістів є різною, а, значить, різними будуть і специфічні методи управління, але основна ланка менеджменту - людина, її психологічні особливості залишаються незмінними і мають універсальне значення. Координація діяльності підрозділів організації і окремих її членів для досягнення спільних цілей здійснюється, в першу чергу, в процесі їх комунікації. Все, що відбувається в організації, прямо чи опосередковано пов’язане з комунікативними процесами, а тому вони є одним з основних засобів забезпечення її цілісності і функціонування.
    Комунікативна функція керівника вбудована в тканину всіх управлінських функцій, вона виступає засобом їх реалізації та взаємної координації. Ефективність її здійснення проявляється у взаємозадоволеності членів організації результатами ділового спілкування та залежить від комунікативної компетентності кожного і, перш за все, менеджерів.
    Психологічні особливості діяльності менеджера представлені значною кількістю як зарубіжних (Р.Блейк, Д.Моутон, У.Бреддік, М.Вудкок, Д.Френсіс, Дж.Грейсон, К.О’Дейл, П.Дикон, В.Зігерт, Л.Ланг, К.Кіллен, С.Ковалевскі, Г.Кунц, С.О’Доннел, Й.Кхол, М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедурі, Ф.Фостер,
    Х.Хекхаузен та ін.), російських (Є.Вендров, Ф.Генов, М.Грачев, Л.Євенко, Ф.Карпов, Ю.Козелецький, Ю.Красовський, Л.Кудряшова, Ю.Кулюткін, В.Лєбєдєв, О.Омаров, А.Пригожин, О.Свенцицький, В.Шепель та ін.), так і вітчизняних досліджень (В.Жигалов, Й.Завадський, В.Лозиця, М.Мартиненко, М.Михайленко, Ю.Палеха, О.Соснін, І.Тимошенко, В.Терещенко, Ю.Швалб, Л.Шимановська, Ф.Хмель, Г.Щокін та ін.).
    Для нашого дослідження важливе значення мали праці, в яких висвітлено особливості комунікативної функції діяльності менеджера та ділового спілкування (Г.Бороздіна, І.Гічан, М.Дороніна, Ю.Жуков, Ю.Жолобов, М.Каган, В.Казміренко, Ю.Крижановська, В.Кричевський, М. Лукашевич,
    О.Лунєва, Є.Міцич, І.Осечинська, А.Панасюк, Б.Поршнєв, Є.Руденський,
    А.Троцко, І.Трубавіна, Є.Хорошилова, Н.Хрящева, Т.Чмут, Г. Чайка.
    Поняття комунікативної компетентності як узагальненої комунікативної властивості особистості, що включає розвинені комунікативні здібності та сформовані уміння і навички міжособистісного спілкування, знання про основні його закономірності й правила прямо чи в зв’язку з дослідженням інших проблем розглядаються в роботах О.Бодалева, Ю.Ємельянова, В.Кан- Капика, О.Киричука, Я.Коломинського, О.Крилова, Н.Кузьміної, І.Ладанова,
    А.Панфілової, Л.Петровської, В.Сластьоніна, В.Семіченко, Н.Тарасевич, Т.Яценко та ін. Більшість вчених вважають комунікативну компетентність вагомою складовою професійної компетентності, яка має в кожному виді діяльності свою специфіку.
    Комунікативна компетентність менеджера є основою життєзабезпечення кожної фірми, організації, підприємства і складає живу тканину його діяльності та вимагає чіткого орієнтування в професійній ситуації і вибору саме тих засобів спілкування, які є для її розв’язання найбільш ефективними. Однак механізми, особливості, умови та шляхи формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера досліджені недостатньо, що ускладнює ефективність підготовки майбутніх спеціалістів.



    Соціальна значущість проблеми та її недостатня розробленість в психологічних дослідженнях і зумовили вибір теми нашої дисертації Формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера у процесі професійної підготовки”.
    Зв’зок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і затверджено Вченою радою університету(протокол №5 від 21 грудня 1999року) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №3 від 13 квітня 2000 року).
    Об’єкт дослідження: професійно-психологічна підготовка майбутнього менеджера.
    Предмет дослідження: формування особистісно-професійної
    комунікативної компетентності майбутнього менеджера в навчально- виховному процесі.
    Мета дослідження полягає у виявленні особливостей комунікативної підготовки майбутніх менеджерів та визначенні шляхів і засобів підвищення п ефективності в процесі професійної підготовки.
    В основу дослідження було покладено припущення про те, що специфіка комунікативної компетентності менеджера як діяльності в системі людина- людина” вимагає формування як особистісної, так і професійної сфери цього феномена, яке повинне базуватись на поєднанні комплексу активних методів навчання, спрямованих на оволодіння різними параметрами комунікативно- діяльнісної ситуації.
    Дня досягнення поставленої мети та перевірки висунутої гіпотези необхідно було вирішити такі завдання:
    1. Проаналізувати стан розробки проблеми дослідження та обґрунтувати поняття, специфіку і структуру комунікативної компетентності менеджера.
    2. Визначити критерії діагностування та рівні сформованості комунікативної компетентності майбутнього менеджера в процесі професійної підготовки.
    3. Розробити теоретичну модель формування особистісно-професійної комунікативної компетентності менеджера, яка б відображала сфери її прояву, шляхи, умови та методи підвищення, а також показники сформованості.
    4. Експериментально перевірити ефективність комплексної системи роботи, побудованої на основі визначеної моделі, з формування особистісно- професійної комунікативної компетентності майбутнього менеджера в
    навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.
    Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: Державна національна програма Освіта” (Україна XXI століття), демократичні й гуманістичні принципи освіти, філософські положення про взаємозв’язок та взаємо обумовленість явищ і процесів у довкіллі, необхідність їх вивчення у конкретних обставинах, наукові положення особистісно-діяльнісного підходу (О.Г.Асмолов, О.М.Леонтьев, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн); вчення про діалектичний взаємозв’язок об’єктивних та суб’єктивних чинників становлення особистості (Б.Г.Ананьєв, О. Ф.Бондаренко, І.Д.Бех, Л.І.Божович,
    М.И.Боришевський, Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, С.Д.Максименко); положення щодо професійної орієнтації та професійного самовизначення особистості (М.М.Захаров, Є.О.Климов, В.В.Колінько, В.Ф.Моргун,
    Є.М.Павлютенков, Н.А.Побірченко, Б.О.Федоришин); систем взаємовідносин особистості і характеру зумовленості п взаємодії з соціальним оточенням (Г.О.Балл, В.А.Кан-Калик, О.Г.Ковальов, В.А.Семиченко, Т.С.Яценко)', психології спілкування та ділового спілкування (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, В.М.Мясищев, Ю.М.Ємельянов, Б.Ф.Ломов,
    М.М.Обозов, Л.А.Петровська, Т.С.Яценко).
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовані загальнонаукові методи теоретичного дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичного і емпіричного
    матеріалу. Прикладна частина виконана із застосуванням методів
    спостереження, бесіди, анкетування, спеціалізованих тестів та методик з визначення окремих параметрів досліджуваного феномена, констатуючий та формуючий експерименти, активні методи навчання. Кількісна обробка результатів здійснювалася за допомогою методів математично-статистичного аналізу.
    Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1998- 2001 рр. І охоплювало ряд етапів наукового пошуку.
    На підготовчому етапі (1998-1999 рр.) вивчався стан розробленості проблеми дослідження у філософській, соціологічній, економічній,
    управлінській, психологічній та педагогічній літературі. Проаналізовано різні підходи до психології управління, визначення психологічних особливостей діяльності менеджера, сутності її комунікативної функції та основ ділового спілкування. Визначено зміст, специфіку та структуру комунікативної компетентності менеджера. Вивчено практику психолого-педагогічної підготовки майбутнього менеджера у вищих навчальних закладах.
    На аналітичному етапі (1999 р.) досліджено питання підбору та розробки відповідних методичних засобів, що діагностують складові комунікативної компетентності, проведено пілотажні дослідження щодо ефективності підібраного комплексу методик. У результаті сформульовано гіпотезу, мету,
    завдання дослідження, визначено теоретико-методологічну основу
    комплексного багато параметричного діагностування сформованості складових комунікативної компетентності майбутнього менеджера. Розроблено і обґрунтовано програму формуючого експерименту дослідження.
    На експериментальному етапі (1999-2000 рр.) здійснювалася апробація дібраного блоку методик з визначення рівня сформованості комунікативної компетентності майбутнього менеджера, експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень та апробація в експериментальних групах розробленої програми з формування особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього менеджера у процесі його професійної підготовки, зроблено аналіз результатів та їх порівняння з контрольними групами.
    На узагальнюючому етапі (2000-2001 рр.) проводився опис ходу та результатів дослідження, обробка результатів, їх аналіз і зіставлення з гіпотезою дослідження. Узагальнені дані теоретичного і дослідно- експериментального пошуку оформлено в кандидатську дисертацію. Видано навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів, менеджерів, соціально-психологічних служб, практикуючих психологів під назвою Формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера”.
    Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася в Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. Загалом в експерименті взяли участь 212 студентів.
    Наукова новизна та теоретичне значення проведеного дослідження полягає: у визначенні специфіки та обґрунтуванні змісту і структури особистісно-професійної комунікативної компетентності менеджера; критеріїв діагностування (особливості професійно-комунікативного самовизначення, схильність до обраної професії та наявність професійно-важливих комунікативних якостей, володіння вербальними та невербальними засобами спілкування, наявність професійно-управлінських комунікативних задатків), рівнів сформованості (високий, середній, низький) та динаміки цього феномена впродовж періоду професійної підготовки у вищому навчальному закладі; теоретичному обґрунтуванні психолого-педагогічної моделі формування особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього менеджера та програми тренінгу.
    Практичне значення дисертаційного дослідження забезпечується розробкою та апробацією системи практичної роботи з формування особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього менеджера. Комплекс діагностичних методик може бути використаний психологами, менеджерами по персоналу при прийомі на роботу, фірмами по
    підбору кадрів, навчально-виховному процесі закладів, зорієнтованих на підготовку спеціалістів системи людина-людина”. Апробований тренінг представлено у навчально-методичному посібнику "Формування
    комунікативної компетентності майбутнього менеджера”.
    Особистий внесок автора полягає у створенні концепції дослідження, теоретичному обґрунтуванні її основних ідей і положень, технології і методичного апарату діагностування рівня сформованості комунікативної компетентності майбутнього менеджера, а також розробці моделі та системи практичної роботи з формування особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього управлінця. У спільних публікаціях представлено результати експериментального дослідження та система практичної роботи автора.
    Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних меті, об”єкту, предмету та завданням роботи, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням методів якісного та кількісного аналізу отриманого експериментального матеріалу, а також позитивними результатами впровадження авторської системи роботи у навчально-виховний процес.
    Апробація. Основні положення дисертації доповідалися на III з’їзді Товариства психологів України (К., 2000); на міжнародній конференції Теоретико-методологічні проблеми вдосконалення психологічної підготовки менеджерів” (К.,2000); на звітних науково-практичних конференціях кафедр Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (1999- 2001рр.). Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
    Впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі дослідно-експериментальної роботи зі студентами Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (довідка №0115/н від 21.06.2001р.). Тренінговий спецкурс Особтстісно-професійна комунікативна


    компетентність менеджера” широко використовується у практиці роботи соціальних працівників, волонтерів у сфері соціально-педагогічної роботи Ліги соціальних працівників м.Києва (довідка №560 від 30.11.2001р.) а також у навчально-виховному процесі Міжнародного інституту лінгвістики і права (довідка №558 від 28.11.2001р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 8 публікаціях автора, серед яких 5 статей у фахових наукових виданнях, навчально-методичний посібник.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, списку використаної літератури (228 найменувань) та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 174 сторінках комп’ютерного набору. У роботі вміщено 19 таблиць та 3 рисунки на 14 сторінках. Додатки займають 51 сторінку.
  • bibliography:
  • висновки
    У дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера, що виявляється у визначенні специфіки, обґрунтуванні змісту і структури цього феномена, критеріїв діагностування, рівнів сформованості, динаміки у процесі професійної підготовки, а також створенні психолого- педагогічної моделі формування та розробці і апробації методу активного керованого інтеріндивідного навчання спрямованого на підвищення особистісно-професійної компетентності майбутнього управлінця.
    1. Управлінська діяльність пов”язана з необхідністю постійної координації діяльності окремих підрозділів та окремих їх членів засобами комунікації, які й забезпечують її цілісність та функціонування. Комунікативна функція діяльності менеджера вплетена в реалізацію всіх інших управлінських функцій; вона виступає засобом їх реалізації та взаємної координації, а тому оволодіння нею є суттєвим фактором ефективності ДІЯЛЬНОСТІ.
    2. Ефективність як ділового, так і особистісного спілкування визначається комунікативною компетентністю кожного з партнерів по спілкуванню. Кожна професія пред”являє специфічні вимоги до комунікативної компетентності спеціаліста та особливостей її застосування в професійно-значущих ситуаціях.
    3. Комунікативна компетентність менеджера є Інтегральною якістю його особистості, яка синтезує в собі загальну культуру спілкування та специфічні прояви в професійній управлінській діяльності, що дає підстави позначити її як особистісно-професійну комунікативну компетентність (ОПКК). ОПКК менеджера вимагає чіткого орієнтування в професійній ситуації на основі ситуативної рефлексії і вибору саме тих засобів спілкування, які є для її розв’язання найбільш ефективними.
    4. Структурно-комунікативна компетентність менеджера являє собою єдність когнітивного (теоретичні знання з психології спілкування, адекватна орієнтація в собі, в партнерові, в ситуації професійного спілкування, в конкретних професійно-комунікативних цілях), емоційно- оцінного (мотиви вибору професії, інтерес та схильність до обраної професії, прийняття себе та інших, комунікативні установки по самовдосконаленню) та поведінкового (володіння технікою спілкування, наявність перцептивних умінь, володіння прийомами та фасцинації, уміння конструктивного розв’язування конфліктів, діалогічний стиль взаємодії в комунікативних ситуаціях, ситуативна адаптивність у професійно-значущих ситуаціях) компонентів.
    5. Критеріями діагностування рівня сформованості особистісно- професійної комунікативної компетентності менеджера є: особливості професійно-комунікативного самовизначення; схильність до обраної професії та наявність професійно-важливих комунікативних якостей; володіння вербальними та невербальними засобами спілкування та наявність професійно-управлінських комунікативних схильностей.
    6. Професійно-комунікативне самовизначення майбутніх менеджерів характеризується мотивами вибору даної професії, рівнем усвідомлення власних комунікативних якостей, необхідних для управлінської діяльності, глибинного усвідомлення специфіки та ролі комунікативної компетентності в професії менеджера, засобів її підвищення та наявності потреби в цьому.
    7. У процесі професійної підготовки менеджерів формування комунікативної компетентності не досягає необхідного рівня, що проявляється в особливо низьких показниках таких критеріїв сформованості цього феномена як рівень професійно-комунікативного самовизначення, наявність професійно-важливих комунікативних якостей, техніка спілкування, володіння професійним словником, схильність до неефективних стилів спілкування.
    8. Модель підвищення особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього менеджера включає сфери її прояву (ситуативна адаптивність, володіння засобами спілкування, усвідомлення діяльнісного середовища), шляхи формування (активне усвідомлення себе, усвідомлення та аналіз параметрів комунікативної ситуації, типових труднощів), підходи до формування (поведінковий та особистісно-розвивальний, методи формування (дискусійні, ігрові, тренінг сенситивності, активне кероване інтеріндивідне навчання), умови ефективності формування ОПКК (активність кожного суб”єкта навчання, позитивне ставлення до навчання на основі сприятливого морально-психологічного клімату, керівна роль викладача як зразка ОПКК), показники сформованості (рівень об'єктивності розуміння ситуації - когнітивний компонент, адекватність вибору засобів спілкування - емоційно-оцінний компонент, уміння реалізувати дії в поведінці - поведінковий компонент).
    9. Психологічним механізмом формування ОПКК майбутнього менеджера є ситуативна рефлексія, яка розвивається в процесі отримання зворотного зв”язку і включає Я-актуальне” та Я-дзеркальне”. Професійна комунікативна поведінка будується на основі оцінних суджень інших, інтегрованих в Я-дзеркальне”, а умовою її успішності є самокоректування внутрішніх зв’язків між Я-актуальним” та Я-дзеркальним”.
    10. Необхідний рівень формування ОПКК майбутніх менеджерів забезпечується застосуванням методу активного керованого інтеріндивідного навчання, який являє собою одну з організаційно-дидактичних форм соціально-психологічного навчання з урахуванням специфіки формованого феномена і базується на принципах поєднання навчального і тренувального аспектів, комплексного використання активних групових методів навчання, дотримання загальноприйнятих норм групової роботи, акцентування на самоаналізі та самодіагностуванні, вербалізованої рефлексії, емоційній насиченості засобів зворотного зв”язку, спрямованості на психологічну
    допомогу в подальшому саморозвитку особистісно-професійної
    комунікативної компетентності та самоактуалізацію особистості.
    Здійснене дослідження та одержані результати дозволяють
    рекомендувати навчальним закладам введення до навчальних планів підготовки менеджерів спецкурс з формування особистісно-професійної комунікативної компетентності майбутнього спеціаліста.
    Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування ОПКК. Перспективою подальших досліджень є виявлення специфіки ОПКК менеджерів різного профілю та розробка моделей і програм підвищення з урахуванням цієї специфіки на конкретних ситуаціях; при формуванні ОПКК та вироблення на цій основі індивідуального стилю спілкування, виявлення можливостей інших дисциплін навчального плану у формуванні ОПКК майбутнього спеціаліста.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 335с.
    2. Абульханова-Славская К.А. Особенности типологического подхода и метода исследования личности // Принципы системности в психологических исследованиях. - М., 1990. - С. 18-25.
    3. Акимова А.П. О характере профессиональных умений в деятельности педагогов-мастеров // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. - Вып. 1. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. - С.37 - 44.
    4. Албастова Л.Н. Технологии эффективного менеджмента: Учебно­практическое пособие. - М.: Изд-во «Приор», 1998. - 288с.
    5. Аллинг Э.Г., Миккин Х.Х. О применении видеотренинга при обучении навыкам общения продавцов // Человек, среда, общение. - Таллин, 1980. - С. 90-105
    6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. - 339с.
    7. Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии // Вопросы психологии. - 1977. - №2. - С. 3-14.
    8. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Изд-во Московского университета, 1980. - 416с.
    9. Анисимова О.М. Самооценка в структуре личности студента: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - Л., 1984. - 183 с.
    10. Ануфриева Н.М., Зелинский Н.Е., Зелинская Т.Н. Социальная психология: курс лекций. - К.: МАУП, 1995. - 88с.
    11. Анциферова Л.И. Психологические закономерности развития личности взрослого человека и проблема непрерывного образования // Психологический журнал. - 1980. - с.1. - №2. - С. 52-60.
    12. Арбенина В.Л. Общение как фактор социальной адаптации студентов // Проблемы социальной адаптации студентов. - Вильнюс, 1978. - С. 62-63.
    13. Базилевская Л.С. Формирование социально-перцептивных умений у студентов педагогических вузов: Автореф. дис... канд. психол. наук :
    19.0. 02 / Минский гос. пед. ин-т им. А.М. Горького. - Минск, 1984. - 19 с.
    14. Бандурка А.М., Богарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. ООО Хортуна-пресс”, Харьков, 1998. - 462 с.
    15. Барська В.О. Самоідентифікація студентів-менеджерів за тестом Хто я”:
    36. наук. пр. Психологія”. - №2 (5). - K.: НПУ імені М.П. Драгоманова,
    1999. -С. 230-235.
    16. Бентли Э. Жизнь драмы: Пер. с англ. В.Воронина. - М.: Искусство, 1978. - 368 с.
    17. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. / Пер. с англ. - М.: Изд-во «Прогресс», 1988. - 399с.
    18. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.07. - К., 1992. — 320 с.
    19. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - K.: ІЗМН, 1998. - 204 с.
    20. Блейк Р., Моутон Д. Научные методы управления. — К.: Наукова думка, 1990.-250 с.
    21. Богомолова H.H., Петровская Л.А. О методах активной социально­психологической подготовки // Вестн. Моск. ун-та. - Серия 14. - Психология. - 1997. - №1. - С. 53-61.
    22. Богомолова H.H., Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг как форма обучения общению // Общение и деятельность. - Прага, 1981. - С. 167-179.
    23. Бодалев A.A. Восприятие и понимание человека человеком. - М.: Изд-во МГУ, 1982.- 199 с.
    24. Бодалев A.A. Личность и общение. Избр. труды. - М.: Педагогика, 1983. — 272 с.
    25. Бодалев A.A. О коммуникативном ядре личности // Советская педагогика. -1990. -№5.-С. 77-81.
    26. Бодал ев A.A. Проблемы гуманизации межличностного и основные направления их психологического изучения // Вопросы психологии. - 1989. -№6.~ С. 74-81.
    27. Бодалев A.A., Ковалев Г.А. Проблемы психологии познания людьми друг друга / По материалам XXII Международного психологического конгресса // Вопросы психологии. - 1981. - №2. - С. 178-185.
    28. Большаков В.Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры. - СПб.: Социально-психологический центр, 1996. - 380 с.
    29. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанти громадянського виховання особистості // Цінності освіти і виховання / За заг. ред. О.В.Сухомлинської. - К.: АПН України, Центр інформації та документації Ради Європи в Україні, 1997. - С. 21-25.
    30. Боришевський М.Й. Психологія самоактивностІ учнів у виховному процесі: навчально-методичний посібник / М.И. Боришевський, С.Т. Музичук, В.В. Антоненко та ін.; Інститут змісту і методів навчання, Інститут психології ім. Г.С. Костюка. - K., 1999. - 190 с.
    31. Бороздина Г.В. Психология делового общения. Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1988. - 224с.
    32. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. - М.: Изд-во «Ось - 89», 1999. - 176 с.
    33. Введение в практическую социальную психологию. Учебное пособие / Под ред. Ю.М. Жукова, JI.A. Петровской, О.В. Соболевой. - 2-е изд. - М.: Смысл, 1996. - 373 с.
    34. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. - М.: Гардарика, 1998. - 528 с.
    35. Возняк JI.C. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05. -К, 2000. - 19 с.
    36. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя- практика. - М.: МП «Дело», 1991. - 312 с.
    37. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. Из неопубликованных трудов. - М.: Изд-во Академии пед. наук, 1960. - 500 с.
    38. Гаврилова Т.П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком // Теоретические и прикладные проблемы познания людьми друг друга. —Краснодар: Изд-во Кубан. ун-та, 1975.-С. 17-19.
    39. Галькович P.C., Набоков В.И. Основы менеджмента. -М.: Инфра - М, 1998.-189 с.
    40. Генов Ф. Психология управления: основные проблемы. - М.: Прогресс, 1982.-442 с.
    41. Гермохова С. Использование методик социально-психологического тренинга в процессе создания коллектива // Общение и деятельность. - Прага, 1981.-С. 155-165.
    42. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Тренинг творческой психотехники. / Учеб.- метод, пособие к урокам актерского мастерства. - М.- Л.: «Искусство», 1967. -295 с.
    43. Гичан И.С. Психология делового общения. Конспект лекций. - К.: КМУГА, 1996. - 62 с.
    44. Годлевська A.I. Формування мовленнєвого компонента комунікативності майбутнього вчителя у структурі пізнавальної діяльності: Автореф. дис... канд. педагог, наук: 13.00.01/ НПУ імені М.П. Драгоманова. - K., 1999. - 18 с.
    45. Головаха Е.И. Жизненные перспективы и профессиональное самоопределение молодежи. - К.: Наукова думка, 1988. - 144 с.
    46. Головко Л.К., Рыбальский В.И. Готовятся руководители деловых игр // Вестник высшей школы. - 1982. - №8. - С.51-52.
    47. Головченко Г.Т., Шпалинский В.В. Социальная психология менеджмента: Уч. пособие. - Харьков: ИВМО «ХК», 1988. - 315 с.


    48. Грабська I.A. Проблеми побудови ігрової форми організації колективної діяльності та спілкування // Проблеми соціальної психології: Міжвід. наук, зб.: Вип.1. -K.: Либідь, 1992. — С. 45-51.
    49. Грановская P.M. Элементы практической психологии. - JI.: Изд-во ЛГУ, 1984.-186 с.
    50. Грем Р.Г., Грей К.Ф. Руководство по операционным играм: Пер. с англ. / Под ред. Ф.В. Широкова. - М.: «Советское радио», 1977. - 376 с.
    51. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. - М.: Педагогика, 1986.-240 с.
    52. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі: Навчальний посібник. - K.: Лібра, 1998. - 270 с.
    53. Деркач A.A., Кузьмина H.B. Акмеология: Пути достижения вершин профессионализма. - М.: РАУ, 1993. - 23 с.
    54. Джидарьян И.А. Психология общения и развития личности // Психология формирования и развития личности. - М.: Наука, 1981. - С. 127-158.
    55. Добрович А.Б. Глаза в глаза. М.: Знание, 1982. - 207 с.
    56. Добрович А.Б. Общение: Наука и искусство. - М.: Знание, 1978. - 143 с.
    57. Долинська Л.В. Особистісне зростання майбутніх психологів за допомогою активних методів навчання // Матер, міжнар. к-ції Психологічна служба школи: минуле, сучасність, майбутнє”. -
    Тернопіль, 1966. - С. 40-42.
    58. Долинська Л.В. Особистісно-професійне зростання майбутнього вчителя методом керованого інтеріндивідного навчання: 36. наук. пр. Наукові записки”. - Ювілейний випуск. - К. : НГГУ імені М.П. Драгоманова, 2000. -
    С. 93-98.
    59. Долинська Л.В., Гоголь О.В., Зінченко Л.М. Педагогічне мовлення. - Навч.-методичний посібник для педагогічних закладів. - K.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1996. -51 с.
    60. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелева Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. - К.: УДГГУ імені М.П. Драгоманова, 1994. - 79 с.
    61. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів,- 2-е вид.
    - К.: Видавничий дім KM Academia”, 1998. - 192 с.
    62. Дробницкий О.Г. Понятие морали. Историко-критический очерк - М.: «Наука», 1974.- 387 с.
    63. Друкер Пітер Як забезпечити успіх у бізнесі: Пер. з англ. В.С.Гуля. - К.: Україна, 1994. - 319 с.
    64. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., ПономаренкоВ.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. - Минск: Изд-во БГУ, 1985. - 206 с.
    65 . Эльконин Д.Б. Психология игры. - М.: «Педагогика», 1978. - 304 с.
    66. Егидес А.П. Психологическая коррекция конфликтного общения // Психологический журнал. - 1984. - Т.5. - №5. - С. 52-62.
    67. Емельянов Ю. Н. Активные методы социально-психологической подготовки руководителей // Социально-психологические проблемы производственного коллектива. - М.: Наука, 1983. - С. 231-237.
    68. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1985. — 165 с.
    69. Емельянов Ю.Н. Деловые игры как средство обучения мастеров промышленного производства // Психология - производству и воспитанию. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. - С. 55-61.
    70. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 223 с.
    71. Жолобов Ю.В. Путь к диалогу. Психология делового общения. - Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1989. - 96 с.
    72. Жуков Ю.М. Точность и диференцированность межличностного восприятия: Дис... канд. психол. наук: 19.00.05. - М., 1982. - 158 с.
    73. Жуков Ю.М. Эффективность делового общения. - М.: Знание, 1998. - 64 с.
    74. Жуков Ю.М., Пилипейченко Ю.Г. Школа делового общения для менеджеров. - М.: Об-во «Знание», 1989. - 29 с.
    75.3авадський Й.С. Менеджмент: Management. - Т.1. - К.: Українсько- фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1977. - 543 с.
    76.3ажирко М.П. Глибиннопсихологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): Автореф. дис... канд. психол. наук:
    19.0. 07/ Інститут педагогіки і психології професійної освіти. - K., 1999. - 19 с.
    77.3дравомыслов А.Г. Человек и его работа // Социологические исследования. - М.: Политиздат, 1967. - 276 с.
    78. Ивашов А.Н., Заика Е.В. Методика исследования коммуникативных установок личности // Вопросы психологии. - 1991. - №5. - С. 162-166.
    79. Игры: обучение, тренинг, досуг / Под. ред. В.В. Петрусинского. - М.: «Новая школа», 1994. - 364 с.
    80. ЬСан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс. - М., 1977.-64 с.
    81. Капська А.Й., Годлевська А.І. Формування комунікативних умінь у студентів в системі професійної підготовки // Професійна підготовка студентів педагогічних інститутів до виховної діяльності: 36. наук. ст. / За заг. ред. А.Й. Капської. - K.: ІЗМН, 1996. - С. 44-52.
    82. Карпов A.B. Психология менеджмента. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: Гардарики, 1999. - 584 с.
    83. Кидрон A.A. Коммуникативная способность и ее совершенствование: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / ЛГУ. — Л., 1981. - 19 с.
    84. Киричук О-В. Основи психології: Підручник для студ. вищих закл. освіти /О.В. Киричук, В.А. Романець, В.О. Татенко та ін. / Під ред В.А. Романець. — K.: Либідь, 1999.-632 с.
    85. Киричук О.І. Імітаційні моделювання як метод підготовки до професійного спілкування // Проблеми соціальної психології: Міжвід. наук, зб.: Вип.1. - К.: Либідь, 1992. - С. 59-66.
    86. Ковалев А.Г. Основные направления использования методов активного социального обучения в странах запада // Психологический журнал. - 1989. - Т2. - №1. - С. 127-136.
    87. Ковал ев Г. А. Механизмы и эффекты процесса активного социального обучения // Вопросы психологии межличностного познания и общения. - Краснодар: Изд-во Кубанск. ун-та, 1983. - С. 127-135.
    88. Коломінський Н., Бондарчук О. Стиль поведінки керівника в конфліктній ситуації: діагностування та шляхи оптимізації // Освіта і управління. - 1998. - 2. -№1.-С. 91-95.
    89. Коломінський Н.Л. Експертиза конфліктів в сфері управління освітою // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. -К., 1997. - С. 139-143.
    90. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально- психологічний аспект): [монографія]. - К.: МАУП, 2000. - 286 с.
    91 .Коломінський Н.Л. Соціально-психологічна структура міжособистісної професійної взаємодії в менеджменті освіти // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності. - К.: MO України, АП України, ДАККО, ІЗМН, 1998. - С. 165-168.
    92. Коломинский Я.Л. Психология общения. - М.: Знание”, 1974. - 96 с.
    93. Кондратьева С.В. Межличностное понимание и его роль в общении: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / ЛГУ. - Д., 1976. - 36 с.
    94. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні // Педагогічні концепції. - К.: Школяр, 1997. - 148 с.
    95. Коряк Н.М. Ресурсы нашей личности (о новом методе подготовки руководителей) // Экономика и организация промышленного производства. - 1980. - №9. - С. 156-166.
    96. Коць М. О. Комунікативна підготовка майбутнього вчителя інтерактивними методиками: Автореф. дис... канд. психолог, наук:
    19.0. 07 / НПУ імені М.П.Драгоманова. - K., 1997. - 18 с.
    97. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: Смысл; Академический проект, 1999. - 279 с.
    98. Кудряшова Л.Д. Каким быть руководителю: Психология управленческой деятельности. - Л.: Лениздат, 1986. - 160 с.
    99. Кузьмин Е.С., Волков И.П., Емельянов Ю.Н. Руководитель и коллектив. Социально-психологический очерк. - Л.:Лениздат, 1974. - 167 с.
    100. Лабунская В.А. О структуре социально-перцептивной способности личности // Вопросы психологии межличностного познания и общения. - Красноград, 1983. - С. 63-71.
    101. Лебедева М.М. Некоторые психологические аспекты проведения имитационных игр // Вестн. Моск. ун-та.- Серия 14. - Психология. - 1980. - №3. - С. 72-78.
    102.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины