ВЗАЄМОДІЯ ФІЛЬТРАТІВ ПОЛІГОНІВ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ (ТПВ) ІЗ ЗОНОЮ АЕРАЦІЇ (ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА) : ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ фильтрата полигонов твердых бытовых отходов (ТБО) с зоной аэрации (эколого-геохимического ОЦЕНКА)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
ІНСТИТУТ ГЕОХІМІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На правах рукопису

Кулинич Юлія Володимирівна

УДК (544.77.03+544.77.052.21+550.4):628.472.3

Взаємодія фільтратів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) із зоною аерації (еколого-геохімічна оцінка)

Спеціальність 21.06.01- Екологічна безпека”

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
геологічних наук

Науковий керівник
Горлицький Борис Олександрович
доктор геолого- мінералогічних наук

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1

Вивченість фізико- хімічних процесів, які відбу-ваються при експлуатації полігонів і звалищ ТПВ

13

1.1

Морфологічний склад твердих побутових відходів

14

1.2

Процеси, що проходять на звалищі твердих побутових відходів, утворення фільтрату

18

1.3

Хімічний склад фільтратів

25

1.4

Поглинання металів та органічних речовин породами та глинистими мінералами

27

1.5

Іони важких металів та органічні сполуки, що містяться у воді, і їхній вплив на організм людини

28

РОЗДІЛ 2

Геологічні особливості території розміщення полігонів і звалищ твердих побутових відходів та їхня роль у створенні системи екологічної безпеки

31

2.1

Природні та ґрунтово - геологічні умови місць розміщення майданчиків для полігонів та звалищ ТПВ великих міст України

31

2.2

Головні критерії вибору майданчиків для полігонів ТПВ

34

2.3

Вибір об’єкта дослідження

36

2.4

Геологічна будова Київського полігону ТПВ № 5

37

2.5

Геоморфологічні фактори в районі Київського полігону ТПВ № 5

40

2.6

Основні геолого-геохімічні показники стійкості місць розміщення полігонів твердих побутових відходів (на прикладі Київського полігону ТПВ № 5)

41

2.7

Розрахунок коефіцієнтів забруднення об’єкту

42

РОЗДІЛ 3

Об’єкти та методи дослідження

46

РОЗДІЛ 4

Фізико-хімічні та мінералогічні особливості порід Київського полігону захоронення твердих побутових відходів № 5

61

4.1

Дослідження порід зони аерації полігону ТПВ

61

4.2

Вміст металів та органічних речовин у фільтратах Київського полігону ТПВ

73

4.3

Органічні речовини у фільтраті

78

РОЗДІЛ 5

Дослідження поглинання алюмінію, заліза, марганцю та органічних речовин з фільтрату Київського полігону ТПВ № 5

83

5.1

Вибір глин для поглинання металів та органічних речовин з фільтрату

84

5.2

Поглинання алюмінію, заліза та марганцю з фільтрату природними сорбентами

89

5.3

Поглинання органічного вуглецю ґрунтами та глинистими мінералами

93

5.4

Залежність поглинання сорбентами алюмінію, заліза та марганцю від концентрації цих металів у фільтраті

96

5.5

Механізм поглинання алюмінію, заліза та марганцю із фільтрату

100

5.6

Розрахунок кількості сорбенту для освітлення фільтрату Київського полігона ТПВ № 5

113

ВИСНОВКИ

116

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

119

ДОДАТКИ

137

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Тверді побутові відходи (ТПВ) відходи , які утворюються в процесі життєдіяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах.
Морфологічний склад ТПВ це зміст складових частин загальної маси відходів (картон і папір, пластмаса, метали, скло, деревина, тканина, гума, шкіра, інертні речовини), виражений у відсотках до загальної ваги.
Поводження з твердими побутовими відходами дії, спрямовані на запобігання утворенню ТПВ, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Утилізація твердих побутових відходів використання ТПВ як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Видалення твердих побутових відходів здійснення операцій з ТПВ, що не призводять до їх утилізації, згідно з переліком, який визначається законодавчими актами.
Знешкодження твердих побутових відходів зменшення чи усунення небезпечності ТПВ шляхом механічної, фізико- хімічної, термічної чи біологічної переробки.
Захоронення твердих побутових відходів остаточне розміщення ТПВ при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив ТПВ на довкілля та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів.
Спеціально відведені місця чи об’єкти місця чи об’єкти (полігони, комплекси, споруди тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на вивезення ТПВ чи здійснення інших операцій з побутовими відходами.
Полігон твердих побутових відходів територія, що має комплекс інженерних споруд, виконаних згідно з проектом, що забезпечують захист навколишнього природного середовища і призначена для захоронення твердих побутових відходів.
Звалище ТПВ це територія, що визначена для захоронення твердих побутових відходів.
Фільтрат (полігонів та звалищ ТПВ) специфічна темно- бура токсична рідина з підвищеним вмістом органічних сполук та солей важких металів.

ВСТУП

Актуальність теми. Дуже гострою проблемою сьогодення для всього світу є проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) [1]. Під полігони та звалища для захоронення цих відходів використовуються значні земельні площі [2]. В Україні нараховується близько 2000 таких об’єктів, які були організовані в основному, без проектів, без інженерно-гідрогеологічних вишукувань. Внаслідок цих помилок виникла велика кількість екологічних проблем. А саме, забруднення підземних вод фільтратом з цих звалищ, шляхом інфільтрації забруднених вод у підземні водоносні горизонти та міграції забруднюючих компонентів разом з підземним потоком [3]. Найбільш уразливими стають ґрунтові та поверхневі води, породи зони аерації, також забруднюється атмосферне повітря [4]. Запобігання ризику забруднення навколишнього середовища від полігонів та звалищ ТПВ, залежить від знань про закономірності міграції хімічних елементів та органічних сполук. Слід зазначити, що ця проблема залишається мало вивченою.
Зауважимо, що процеси, які проходять при контакті фільтрату з ґрунтом, в Україні майже не досліджувались, механізм сорбції не встановлено. Мало вивченими залишаються процеси, які відбуваються на полігонах та звалищах у різний період існування.
Вище викладене стало підставою для еколого-геохімічного дослідження взаємодії фільтратів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) із зоною аерації цих об’єктів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до статутних завдань Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, за бюджетними темами: Розробка еколого-геохімічних засад вторинного ресурсокористування в Україні” (№ ДР 0196U003569), Техногенні геохімічні аномалії, рудопрояви та родовища: фактори утворення та критерії визначення” (№ ДР 0101U000026), Закономірності просторового поширення та динаміки техногенних забруднень, пов’язаних з накопиченням відходів (на типологічних об’єктах)” (№ ДР 0101U000025), та НДР за молодіжним грантом Президії НАН України Вплив фільтратів полігонів твердих побутових відходів на вміщуючи породи” (№ ДР 0103U006592).

Мета і задачі дослідження. Дослідити особливості техногенного забруднення визначеного об’єкту та визначити умови поглинання металів з фільтратів породами зони аерації на прикладі Київського полігону ТПВ та окремими глинистими мінералами деяких родовищ України.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні задачі:
1. Визначити умови знаходження ТПВ на досліджуваному полігоні (мінеральний склад порід, валовий вміст і форми знаходження металів у ґрунтах, оточуючих полігон ТПВ) та встановити їхню сорбційно-десорбційну здатність.
2. Встановити хімічний склад фільтратів та дослідити особливості поглинання заліза, алюмінію, марганцю і органічних речовин з фільтрату полігону ТПВ породами зони аерації, а також глинистими мінералами, які входять до складу порід і можуть бути перспективними сорбентами.
3. Провести дослідження поглинання колоїдних форм алюмінію, заліза та марганцю на глинистих мінералах у модельних лабораторних експериментах.
4. Встановити механізм поглинання металів з фільтратів та надати еколого-геохімічну оцінку взаємодії фільтратів із зоною аерації полігону ТПВ, надати рекомендації проведення заходів щодо зменшення забруднення металами навколишнього середовища біля звалищ та полігонів ТПВ.
Об’єкт дослідження елементи забруднення навколишнього природного середовища, а саме фільтрат 1-ї та 2-ї черг Київського полігону ТПВ № 5, а також породи зони аерації цього полігону.
Предметом дослідження є форми знаходження металів і органічних речовин у фільтраті та процеси поглинання цих речовин породами, оточуючими полігон ТПВ, а також окремими глинистими мінералами.
Методи дослідження. У роботі були використані наступні методи дослідження:
- спектроскопічні методи дослідження речовини (емісійний спектральний аналіз на спектрометрі «СТЭ - 1», для визначення вмісту важких металів у сухому залишку фільтрату, у ґрунтах та глинах; атомно абсорбційний на спектрометрі виробництва Німеччини Ельмар Паркер” для визначення вмісту металів у фільтратах та породах зони аерації),
- класичний метод повного хімічного аналізу мінералів,
- кондуктометричний метод визначення вмісту вуглецю в зразках. Вимірювання проводилося на автоматичному експрес - аналізаторі вуглецю АН 7529 та АН 2960, виробництва Білорусі,
- рентгенівський фазовий аналіз для визначення мінерального складу відібраних зразків. Вимірювання здійснене на рентгенівській установці ДРОН- 2”, в якості антикатоду використовувався Cuвипромінювання.
- оптичної мікроскопії був використаний для визначення мінерального складу у відібраних зразках. Вимірювання виконані на мінералогічному мікроскопі МИН- 4”,
- спектрофотометричні, для вивчення поглинання світла фільтратами. Вимірювання проводилися на спектрофотометрі загального призначення СФ 46 (виробництва Ленінградського оптико-механічного об’єднання ЛОМО”), діапазон вимірювань якого складає 250 800 нм.

Наукова новизна одержаних результатів: визначена науковими положеннями та результатами, отриманими здобувачем особисто:
· головну небезпеку щодо забруднення навколишнього природного середовища в зоні впливу Київського полігону твердих побутових відходів № 5 являють марганець, залізо, алюміній. Забруднення ґрунтових вод визнається розчинними сполуками заліза з коефіцієнтом небезпеки 14-47, нікелю 1,0-3,8 та вмістом завислих речовин 140-200. Основною формою знаходження марганцю в ґрунтах є іонообмінна, заліза умовно рухома (кислоторозчинна), що визначає небезпеку забруднення трофічних ланцюгів. Вміст рухомих форм алюмінію в ґрунтах незначний;
· вперше показано, що у лужних фільтратах полігону твердих побутових відходів (рН 8,5-9,0) понад 70 % заліза та алюмінію і близько 30 % марганцю знаходиться у вигляді органічних колоїдів;
· показано, що основним механізмом поглинання заліза та алюмінію глинистими мінералами зі слабколужних техногенно забруднених розчинів є гетерокоагуляція. Процеси співосадження важких металів при гетерокоагуляції ведуть до суттєвого зменшення їх вмісту у фільтраті, що запобігає забрудненню трофічних ланцюгів;
· встановлено, що з різних літологічних типів порід і ґрунтів зони аерації полігону ТПВ найбільш сприятливими для поглинання металів є алевритові породи, найменш піщані;
· визначено найбільш перспективні сорбенти для створення інженерних геохімічних бар’єрів, які значно зменшать міграцію металів полігонів та звалищ ТПВ у навколишнє середовище.

Обґрунтованість результатів досліджень визначається:
· обсягом аналітичних досліджень, що визначає їх статистичну вірогідність: понад 900 експериментально отриманих даних щодо поглинання важких металів та органічних речовин породами з фільтратів;
· застосуванням сучасних аналітичних методів та стандартизованих у світовій практиці методик, адаптованих до дисертаційних завдань, а саме: спектроскопічні методи дослідження речовини (емісійний спектральний аналіз, атомно абсорбційний), класичний метод повного хімічного аналізу мінералів, кондуктометричний метод визначення вуглецю та рентгенівський фазовий аналіз;
· обсягом узагальнених даних СЕС щодо хімічного складу фільтратів деяких міст України, які були отримані на лист-запит ІГНС НАН та МНС України від 30.10.2002р. № 297- 312, а також даних матеріалів звіту НДР, виконаної в 1997 році (№ дог. 12-17-20-57) Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства щодо дослідження морфологічного складу ТПВ (Дозвіл на використання матеріалів від 31.03.03, № 7/2-95).

Практична цінність роботи та перспективи використання. Практична цінність роботи полягає у визначенні найбільш перспективного матеріалу для створення інженерних геохімічних бар’єрів з метою запобігання міграції металів із фільтратів полігонів та звалищ ТПВ у навколишнє середовище: бентоніт Дашуківського родовища, а також його Na форма. Розраховано кількість сорбенту, необхідну для освітлення фільтрату і одночасного створення інженерного геохімічного бар’єру, термін дії якого на порядок перевищує проектний термін експлуатації полігону чи звалища ТПВ. З метою зменшення потрапляння металів у фільтрат запропоновано використовувати дешеві глинисті мінерали з природних родовищ глин України. Показано ідентичність фільтратів різних полігонів та звалищ ТПВ, що визначає можливість широкого впровадження результатів роботи для всіх об’єктів захоронення ТПВ.

Особистий внесок здобувача. Автором виконано аналіз наукової літератури з досліджуваної тематики, заплановано та проведено експеримент, статистичну обробку та аналіз одержаних даних, а саме: здобувачем було проведено особисто відбори проб та більше 900 аналізів з фільтратом та породами, також було визначено вміст органічного вуглецю в досліджуваних зразках, оптичної щільності фільтратів, визначення pH та ОВП (Eh) досліджуваних розчинів.
Спектральний аналіз був проведений ПДРГП Північгеологія”. Визначення вмісту металів методом атомної абсорбції, визначення мінерального складу відібраних зразків методом фазового рентгенівського аналізу, вивчення зернового складу ґрунтів, проводилися в лабораторіях ІГНС НАН та МНС України.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-технічній конференції Екологія та здоров’я людини. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів.” (м. Щелкіно, 2000р.); на міжнародній науково-практичній конференції по управлінню відходами ТЕХНОРЕСУРС 2000” (м. Київ, 2000р.); на науково-виробничому семінарі Сучасні та перспективні технології захоронення та утилізації твердих побутових відходів” (м. Київ, 2001р.); на молодіжній науковій конференції Наука про Землю 2001” (м. Львів, 2001р.); на науково-практичній конференції Актуальні питання пошукової та екологічної геохімії” (м. Київ, 2002р.); на конгресі Институционные и технические аспекты реформирования жилищно-коммунального хазяйства 2004” (м. Київ, 2004 р.), на міжнародному форумі Відходи споживання та виробництва” (м. Київ, 17-19 травня 2006р.), на міжнародній конференції Глины и глинистые минералы” (м. Пущіно Московської області, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені в 12 наукових працях, у тому числі в 3 наукових статтях у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана у формі рукопису, складається зі 151 сторінки машинописного тексту, 5 розділів, 26 таблиць, 31 рисунка, 9 додатків.

Автор висловлює велику вдячність за надану можливість проведення експерименту в сертифікованій лабораторії відділу ядерної геохімії та космохімії директору ІГНС НАН та МНС України, академіку НАН України Соботовичу Е.В. За постійну підтримку при відборі проб і проведенні експерименту, а також наукові консультації н.с. Кадошнікову В.М., ст.н.с. Манічеву В.Й., та пр.н.с. Кононенко Л.В., а також м.н.с. Кузенко С.В. та інж. II кат. Ряховській Л.О. (ІГНС НАН та МНС України), наук. сп. Чебаненко С.І. (ІГМР НАНУ).

bibliography

ВИСНОВКИ
Внаслідок низки біогеохімічних процесів в місцях складування відходів утворюється фільтрат, насичений високотоксичними органічними сполуками, розчинними формами важких металів, алюмінію тощо, який являє значну небезпеку щодо забруднення навколишнього природного середовища. Це дає підставу для еколого-геохімічного дослідження взаємодії фільтратів полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) із зоною аерації цих об’єктів.
З метою дослідження особливостей техногенного забруднення визначеного в роботі об’єкту та визначення умов поглинання металів з фільтратів породами зони аерації та окремими глинистими мінералами, на прикладі Київського полігону ТПВ було: визначено умови знаходження ТПВ, встановлено хімічний склад фільтратів, проведено дослідження поглинання колоїдних форм металів та встановлено механізм поглинання металів з фільтратів.
Обґрунтованість роботи визначається обсягом аналітичних досліджень, що визначає їх статистичну вірогідність: понад 900 експериментально отриманих даних щодо поглинання важких металів та органічних речовин породами з фільтратів та застосуванням сучасних аналітичних методів.
Викладені в роботі результати дозволяють визначити головну небезпеку щодо забруднення навколишнього природного середовища в зоні впливу Київського полігону твердих побутових відходів № 5, яку складають марганець, залізо, алюміній. Показано, що основним механізмом поглинання заліза та алюмінію глинистими мінералами зі слабколужних техногенно забруднених розчинів є гетерокоагуляція. Встановлено, які з різних літологічних типів порід і ґрунтів зони аерації полігону ТПВ, є найбільш сприятливими для поглинання металів.
На основі застосованих сучасних аналітичних методів та стандартизованих у світовій практиці методик, адаптованих до дисертаційних завдань, а саме: спектроскопічних методах дослідження речовини (емісійному спектральному аналізі, атомно абсорбційному), класичних методах повного хімічного аналізу мінералів, кондуктометричному методі визначення вуглецю та рентгенівському фазовому аналізі було обґрунтовано результати досліджень. Отже:
1. У дисертації наведене узагальнення різних літологічних типів порід і ґрунтів зони аерації полігону ТПВ та встановлено, що найбільш сприятливими для поглинання металів є алевритові породи, найменш піщані.
2. Показано, що валовий вміст досліджуваних металів у ґрунтах і породах, які знаходяться за межами впливу полігону, не перевищують ГДК.
3. В результаті забруднення порід, які знаходяться в зоні впливу фільтратів, зростає валовий вміст металів, а також їхні рухомі форми, при цьому: переважна кількість марганцю знаходиться у рухомій (водорозчинній, іонообмінній) та умовно рухомій формах, рухомі форми алюмінію у ґрунтах практично відсутні.
4. Визначення хімічного складу фільтрату Київського полігону ТПВ № 5 показало, що вміст алюмінію, заліза та марганцю перевищує ГДК на скид стічних вод у відкриті водойми в 2-8 разів.
5. Залізо та алюміній і частково марганець у фільтратах зі слабколужним pH переважно знаходяться у вигляді колоїдів.
6. З усіх досліджуваних сорбентів найкращі сорбційні властивості має Na- форма монтморилоніту. Бентоніт Черкаського родовища поглинає дещо менше цих металів, а поглинальна здатність інших сорбентів: палигорскіту і глин 4-го шару (генетична суміш палигорскіту з монтморилонітом) Черкаського родовища та сапоніту, становить 50-70%.
7. Основним механізмом поглинання заліза та алюмінію із слабколужних техногенно забруднених розчинів є гетерокоагуляція, завдяки якій можна значно зменшити вміст важких металів у фільтраті і тим самим зменшити імовірність їхнього потрапляння у трофічні ланцюги.
8. Для створення інженерних геохімічних бар’єрів, які значно зменшують міграцію металів полігонів та звалищ ТПВ у навколишнє середовище, найбільш перспективним матеріалом є бентоніт та Na форма монтморилоніту.
Визначено найбільш перспективний матеріал для створення інженерних геохімічних бар’єрів з метою запобігання міграції металів із фільтратів полігонів та звалищ ТПВ у навколишнє середовище. Розраховано кількість сорбенту, необхідну для освітлення фільтрату і одночасного створення інженерного геохімічного бар’єру, термін дії якого на порядок перевищує проектний термін експлуатації полігону чи звалища ТПВ. Показано ідентичність фільтратів різних полігонів та звалищ ТПВ, що визначає можливість широкого впровадження результатів роботи для всіх об’єктів захоронення ТПВ.
Отримані результати і узагальнення дозволяють дати рекомендації щодо зменшення потрапляння металів у фільтрат і надалі в трофічні ланцюги, для цього запропоновано використовувати дешеві глинисті мінерали з природних родовищ глин України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Абрамов Н.Ф., Юдин А.Г. Стратегия устойчивого развития основа экологической политики XXI века // Чистый город. 1999. № 7. С. 11-15.
Мелкумов Ю.А., Лифшиц А.Б., Грибанова Л.П., Корнеев В.Г. Управление твердыми бытовыми отходами в Московском регионе // Чистый город. 1999. № 7. С. 37-44.
Шкрупська Ю.В. Проблеми техногенного впливу на геологічне середовище полігонів твердих побутових відходів // Наука про Землю- 2001: Збірка матеріалів молодіжної наукової конференції. Л., 2001. С. 110-111.
Игнатович Н.И., Рыбальский Н.Г. Что нужно знать о твердых бытовых отходах? // Экологический вестник России. 1998. № 3. С. 8-60.
Коломієць В.І., Дрозд І.П. Державне управління відходами: проблеми і перспективи // Екологія і ресурси. 2005. № 11. С. 131-141.
Новаковский Б.А., Сыроватская М.В., Тульская Н.И. Геоэкологический анализ влияния Новосыровского полигона ТБО на окружающую среду // Экология и промышленность России. 1998. № 7. С. 18-22.
Левин Б.И., Матросов А.С. Термические методы обезвреживания и энергетического использования твердых бытовых отходов: Учебное пособие. М.: УРАО, 1999. 64 с.
Шевченко Ю.Л., Дмитренко Т.Д. Справочник по санитарной очистке городов и поселков. К.: Будівельник, 1978. 216 с.
Амосов Д.А., Максимов А.Ю., Пикунова Т.Ю. Приморская городская свалка как источник загрязнения окружающей среды радионуклидами и тяжелыми металлами // Российский геофизический журнал. 2000. № 17-18. С. 90-102.
Батищев В.В., Кияшкин В.И., Довгань С.А. Полигон ТБО Воронежа и состояние подземных вод // Экология и промышленность Росии. 2000. № 8. С. 40-44.
Зальцберг Э. Мониторинг качества подземных вод в целях предотвращения аварийных ситуаций в районах свалок (на примере Канады) // Водные ресурсы. 1997. Т. 24 (№ 5). С. 630-633.
Коринько И.В., Горох Н.П.. Эколого-экономическая оценка комплексной переработки твердых бытовых отходов // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научных статей XII Междунар. научно-практич. конференции. Х.: Райдер, 2005. Т. II. С. 194-204.
Минько О.И., Лифшиц А.Б. Экологические и геохимические характеристики свалок твердых бытовых отходов // Журнал экологической химии. 1992. № 2. С. 37-47.
Галицкая И.В. Экологические проблемы обращения и утилизации бытовых и промышленных отходов // Геоэкология. 2005. № 2. С. 144-147.
Глушанкова И.С. Моделирование состава фильтрационных вод санитарных полигонов захоронения твердых бытовых отходов // Геоэкология. 2004. № 4. С. 334-341.
Кудельский А.В., Лебедева Л.Д. Экотоксикологическое состояние территории свалок ТБО и ТПО городов Минска и Витебска // Природопользование и охрана окружающей среды 2000. Минск, 2000. С. 27-28.
Кудельский А.В., Лебедева Л.Д., Ковальчик Н.В., Капора М.С., Хомич В.С. Оценка воздействия полигонов ТБО и ТПО городов Минска и Витебска на окружающую среду // Природопользование и охрана окружающей среды 2000. Минск, 2000. С. 26.
Calace N., Liberatori A., Petronio B. M. and Pietroletti M.. Characteristics of different molecular weight fractions of organic matter in landfill leachate and their role in soil sorption of heavy metals // Environmental Pollution. 2001. Vol. 113, № 3. P. 331-339.
Wang Qi, Matsufuji Yasushi, Dong Lu, Huang Qifei, Hirano Fumiaki and Tanaka Ayako. Research on leachate recirculation from different types of landfills // Waste Management. 2006. Vol. 26, № 8. P. 815-824.
Heyer K.-U., Hupe K., Ritzkowski M. and Stegmann R. Pollutant release and pollutant reduction Impact of the aeration of landfills // Waste Management. 2005. Vol. 25, № 4. P. 353-359.
Ehrig H. -J. Quality and quantity of sanitary landfill leachate // Waste Management & Research. 1983. Vol. 1, № 1. P. 53-68.
Петров В.Ю., Середа Т.Г. Ориентировочные расчеты количества образующегося фильтрата на действующих и рекультивированных полигонах депонирования твердых бытовых отходов // Проблемы охраны окружающей среды на урбанизированных территориях: Материалы международной конференции студентов и молодых ученых. Пермь, 1996. С.88-96.
Матросов А.С. Управление отходами. М.: Гардарики, 1999. 480 с.
Прохоров Н.И., Дроздова Т.В. Гигиенические аспекты влияния полигона твердых бытовых отходов на среду обитания // Гигиена и санитария. 2004. № 3. С. 10-13.
Дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів: Звіт про НДР (проміжний) / Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України. № 12-17-20-57. К., 1997. 40 с.
Николайкина Н.Е., Гонопольский А.М., Федоров Л.Г., Островкин И.М. Обезвреживание фильтрата полигонов захоронения твердых бытовых отходов // Экология и промышленность России. 2003. № 1. С. 4-5.
Мягков М.И., Алексеев Г.М., Ольшанецкий В.А. Твердые бытовые отходы города. - Л.: Стройиздат, 1978. 168 с.
Александровская З.И., Кузьменкова А.М., Гуляев Н.Ф. и др. Санитарная очистка городов от твердых бытовых отходов. М.: Стройиздат, 1997. 320 с.
Санитарная очистка и уборка населенных мест: Справочник / Под ред. А.Н. Мирного. М.: Стройиздат, 1990. 413 с.
Шекель О.Й., Мацкеівич Г.І., Пєтухов І.С. Обсяги утворення біогазу на полігонах та звалищах твердих побутових відходів // Санітарна очистка міст та комунальний автотранспорт. К.: ДАЖКГ, 2002. № 3. С. 32-42.
Шкрупська Ю.В. Проблеми техногенного впливу на геологічне середовище полігонів твердих побутових відходів // Пошукова та екологічна геохімія. К., 2003. № 2/3, С. 73-75.
Середа Т.Г., Соловьева Т.Ю. Оценка деградации твердых бытовых отходов на объектах их захоронения // Природопользование. Минск, 1999. Вып. 5. С. 87-89.
Федоров Л.А., Мясоедов Б.Ф. Диоксины: химико- аналитические аспекты проблемы // Успехи химии. 1990. № 11. С.1818-1866.
Горох Н.П., Коваленко Ю.Л., Науменко А.С., Пилиграмм С.С. Полимерные отходы в коммунальном хозяйстве города: Уч. пособие. Х.: ХНАГХ, 2004. 375 с.
Эмануэль Н.М., Бучаченко А.Л. Химическая физика старения и стабилизации полимеров. М.: Наука, 1982, С. 21-52.
Мишак В.Д., Мамуня Е.П., Лебедев Е.В., Семиног В.В. Производство, рециклинг полимерных материалов в Украине. Создание полимерных композитов путь к рециклингу полимерных и биосырьевых отходов // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научн. трудов XIII междунар. научно-технич. конф. Х.: УкрВОДГЕО, 2005. Т. 2. С. 716-723.
А.А. Дрейер, А.Н. Сачков, К.С. Никольский, Ю.И. Маринин, А.В. Миронов. Твердые промышленные и бытовые отходы, их свойства и переработка. М., 1997. С. 5-80.
Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. М.: Химия, 1981. С. 587-591.
Кобак К.И. Биотические компоненты углеродного цикла. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1998. 123 с.
Шкрупська Ю.В. Формування, склад і вплив фільтрату полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище // Санітарна очистка міста та комунальний автотранспорт: Інформаційно- аналітичний збірник. К.: ДАЖКГ, 2002. С. 27-29.
Шкрупська Ю.В. Проблеми, пов’язані з утворенням фільтрату на полігонах твердих побутових відходів // Екологія та здоров’я людини. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів: Зб. матеріалів науково- технічної конференції. Х., 2000. Т. 2. С.372-375.
Сталинский Д.В., Пантелят Г.С., Рубан М.С. Технология обезвреживания сточных вод полигонов твердых бытовых отходов // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научн. статей XII Междунар. научно-практич. Конференции Х.: Райдер, 2004. С. 118-120.
James A. G., Watson-Craik I. A. and Senior E. The effects of organic acids on the methanogenic degradation of the landfill leachate molecules butyrate and valerate // Waste Research. 1998. Vol. 32, № 3. P. 792-800.
Твердые бытовые отходы (сбор, транспорт и обезвреживание): Справочник / Сост. В.Г. Систер, А.Н. Мирный, Л.С. Скворцов и др. М.: АКХ им. Памфилова, 2001. 319 с.
Систер В. Г., А.Н. Мирный. Современные технологии обезвреживания и утилизации твердых бытовых отходов. М.: АКХ им. Памфилова, 2003. 303 с.
Галицкая И.В., Путилина В.С., Юганова Т.И. Роль органического вещества в миграции тяжелых металлов на участках складирования твердых бытовых отходов // Геоэкология. 2005. № 5. С. 411-422.
Миронов А.Б., Мелехова Н.И., Володин Н.И. Проблема хранения твердых бытовых отходов // Экология и промышленность России. 2002. № 1. С. 23-26.
Путилина В.С., Галицкая И.В., Юганова Т.И. Влияние органического вещества на миграцию тяжелых металлов на участках складирования твердых бытовых отходов: Аналитический обзор. Новосибирск, 2005. 100 с.
Barlaz Morton A. Forest products decomposition in municipal solid waste landfills // Waste Management. 2006. Vol. 26, № 4. P. 321-333.
Богомолов Б.Д. Химия древесины и основы химии высокомолекулярных соединений. М.: Лесная промышленность, 1973. 399 с.
Литван И.И., Круглицкий Н.Н., Третинник В.Ю. Физико-химическая механика гуминовых веществ. Минск: Наука и техника, 1976. 485 с.
Пинский Д.Л. К вопросу о механизмах ионообменной адсорбции тяжелых металлов почвами // Почвоведение. 1998. № 11. С. 1348-1355.
Лифшиц А.Б., Гурвич В.И. Утилизация свалочного газа- мировая практика, российские перспективы // Чистый город. 1999. № 9. С.48.
Ritzkowski M., Heyer K.-U. and Stegmann R. Fundamental processes and implications during in situ aeration of old landfills // Waste Management. 2006. Vol. 26, № 4. P. 356-372.
Scharff Heijo and Jacobs Joeri. Applying guidance for methane emission estimation for landfills // Waste Management. 2006. Vol. 26, № 4. P. 417-429.
Некоторе аспекты существующих методов обезвреживания твердых бытовых отходов: Научно-технический обзор. К.: Укр. ассоциация автопредприятий санитарной очистки, 1995. 41 с.
Краснянский М.Е., Бельгасем А. Исследование влияния свалок ТБО гг. Донецка и макеевки на природную среду // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научных трудов XIII Междунар. научно-технич. конференции. Х.: УкрВОДГЕО, 2005. Т. 1. С. 176-180.
Колобродов В.Г., Хажмурадов М.А., Карнацевич Л.В., Санковский А. Разработка технологии разделения биогаза на основные компоненты методом коротко-цикловой безнагревной адсорбции с использованием цеолитов украинского производства // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научн. трудов XIII междунар. научно-технич. конференции. Х.: УкрВОДГЕО, 2005. Т. 2. С. 772-778.
Бондарь И.Л. Исследование морфологического состава твердых бытовых отходов, образующихся в жилой застройке и на предприятиях г. Харькова // ЕТЕВК 2001: Зб. доп. Міжнародного конгресу (22-26 травня 2001 р.). Ялта, 2001. С. 267-270.
Писанко Н.В., Гарницький М.П., Коваленко О.О. Нова технологія одержання біогазу з побутових відходів і захист навколишнього середовища // Нові технології в будівництві. 2003. № 2 (6). С. 38-39.
Ножевникова А.Н., Лебедев В.С. Объекты захоронения городских бытовых отходов как источник атмосферного метана // Экологическая химия. 1995. Т. 4. С. 49-60.
Rees J.F. The fate of carbon compounds in the landfill disposal of organic matter // J. of Chem. Technology and Biotechnology. 1980. Vol. 30, № 4. P. 161-175.
Nixon W. B., Murphy R. J. and Stessel R. I. An empirical approach to the performance assessment of solid waste landfills // Waste Management & Research. 1997. Vol. 15, № 6. P. 607-626.
Варшал Г.М., Кощеева И.Я., Ситроткина И.С. Изучение органических веществ поверхностных вод и их взаимодействия с ионами металлов в связи с миграцией загрязняющих веществ в объектах внешней среды // Органическая геохимия вод и поисковая геохимия: Материалы VIII международного конгресса по органической геохимии. М.: Наука, 1982. С. 202-212.
Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я. Геохимическая роль гумусовых кислот в миграции элементов // Гуминовые вещества в биосфере. М.: Наука, 1993. С. 97-117.
Варшал Г.М., Велюханова Т.К., Кощеева И.Я. и др. Комплексообразование благородных металлов с фульвокислотами природных вод и геохимическая роль этих процессов // Аналитическая химия редких элементов. М.: Наука, 1988. С. 112-146.
Добровольский В.В. Роль гуминовых кислот в формировании миграционных массопотоков тяжелых металлов // Почвоведение. 2004. № 1. С. 32-39.
Карпухин А.И. Комплексные соединения гумусовых кислот с тяжелыми металлами // Почвоведение. 1998. № 7. С. 840-847.
Варшал Г.М., Кощеева И.Я., Хушвахтова С.Д., Холин Ю.В., Тютюнник О.А. О механизме сорбции ртути (II) гуминовыми кислотами // Почвоведение. 1998. № 9. С. 1071-1078.
Aualiitia T. U. and Pickering W. F. Anodic stripping voltammetric study of the lability of Cd, Pb, Cu ions sorbed on humic acid particles // Waste Research. 1986. Vol. 20, № 11. P. 1397-1406.
Самчук А.И., Дорофей Е.Н. Комплексообразование циркония в гидрокарбонатных растворах // Геохимия. 1983. № 2. С. 236-244.
Самчук А.И., Сущик Ю.Я. Изучение растворимости и комплексообразования в системе гидроксид циркония фульвовые кислоты вода и роль этих процессов при миграции циркония в природных водах // Геохимия. 1986. № 4. С. 549-554.
Ильин В.Б. Медь, марганец и бор в ландшафтах Барабинской низменности и Новосибирского Приобья: Сб. статей. Новосибирск: Наука, 1971. 211с.
Ильин В.Б. Биогеохимия и агрохимия микроэлементов (Mn, Cu, Mo, B) в южной части Западной Сибири. Новосибирск: Наука, 1973. 391с.
Крупеников И.А., Боинчан Б.П. Фундаментальный труд, посвященный органическому веществу почвы // Почвоведение. 2005. № 11. С. 1393-1395.
Косов В.И., Клыков В.Е., Иванов В.Н., Фирсова Л.В. Моделирование влияния загрязнений подземных вод от полигона твердых бытовых отходов // Экологические системы и приборы. 2000. № 2. С. 2-7.
Гумарова Ж.Ж., Русаков Н.В. О санитарно-эпидемиологической опасности твердых бытовых отходов // Гигиена и санитария. 2006. № 1. С. 64-66.
Перелыгин В.М., Разнощик В.В. Гигиена почвы и санитарная очистка населенных мест. М.: Медицина, 1977. 192 с.
Балашов Н.В., Хомецкая М.О. Гигиеническая эффективность методов утилизации бытовых отходов и осадков сточных вод. М., 1987. 125 с.
Ионенко В.И., Чернышов С.И., Цуранов Л.А., Проскурякков В.Н. Об электрохимической технологии стабилизации биоразлагаемых твердых бытовых отходов // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. научн. трудов XIII междунар. научно-технич. конф. Х.: УкрВОДГЕО, 2005. Т. 2. С. 785-789.
Бабак В.В., Грибанова Л.П. Геоэкологические исследования полигонов твердых бытовых отходов Московского региона // Разведка и охрана недр. 1997. № 8-9. С. 70-73.
Алексеенко В.А. Экологическая геохимия: Учебник. М.: Логос, 2000. 627 с.
Baham J., Sposito G. Adsorption of dissolved organic carbon extracted from seweage sludge on montmorillonite and kaolinite in the presence of metal ions // J. Environ. Quality. 1994. Vol. 23, № 1. P. 147-153.
Christensen T. H. Cadmium soil sorption at low concentrations. VII: Effect of stable solid waste leachate complex // Water, Air and Soil Pollution. 1989. Vol. 44, № 1-2. P. 43-56.
Пинский Д.Л., Золотарева Б.Н. Поведение Cu(II), Zn(II), Pb(II), Cd(II) в системе раствор природные сорбенты в присутствии фульвокислоты // Почвоведение. 2004. № 3. С. 291-300.
Пинский Д.Л., Золотарева Б.Н. Поведение Cu(II), Zn(II), Pb(II), Cd(II) в системе раствор природные сорбенты в присутствии фульвокислоты // Почвоведение. 2004. № 3. С. 291-300.
Малая медицинская энциклопедия. / Под ред. В.Х. Василенко. М., 1965. Т. 1. С. 252-254, 954-955; Т. 11. С.156-159.
Харламов О.В. Экология и токсикология алюминия // Гигиена и санитария. 2004. № 3. С. 73-75.
Бондарчук В.Г. Геологія України. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 832 с.
Антропогеновые отложения Украины: Монография / В.Н. Шелкопляс, П.Ф. Гожик, Т.Ф. Христофорова и др. К.: Наук. думка, 1986. 152 с.
Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Турло С.И., Матвиишина Ж.Н. и др. Стратиграфическая схема четвертичных отложений Украины: Объяснительная записка. К.: Госкомгеологии Украины, 1993. 40 с.
Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР: Монографія. К.: Вид-во Київ. Ун-ту, 1961. 550 с.
Соколовський І.Л. Закономірності розвитку рельєфу України. К.: Наук. думка, 1973. 212 с.
Еськов Б.Г. Состав и свойства неоген антропогеновых отложений в дельте Днепра // Строение и вопросы корреляции четвертичных отложений Украины. К.: Наук. думка, 1981. С. 52-62.
Молодых И.И. Грунты подов и степных блюдец субаэрального покрова Украины. К.: Наук. думка, 1982. 159 с.
Рудько Г.І. Техногенно екологічна безпека геологічного середовища (наукові та методичні основи): Монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 359 с.
Атлас Геологія і корисні копалини України” / НАН України, Міністерство екології та природних ресурсів України; Скл. Байсарович М.М., Бєланов В.М., Бородулін М.А. та ін.; Гол. ред. Галецький Л.С. К.: ДП Такі Справи”, 2001. 168 с.
Демчишин М.Г. Техногенні впливи на геологічне середовище території України: Монографія. К.: ІГН НАН України, 2004. 156 с.
Инструкция по проектированию и эксплуатации полигонов для твердых бытовых отходов // М-во жил.-коммун. хоз-ва РСФСР, АКХ им. К.Д. Памфилова. М.: Стройиздат, 1983. 39 с.
Разнощик В.В., Абрамов Н.Ф. Некоторые вопросы очистки фильтрата ТБО с помощью экрана и суглинков // Промышленные и полевые методы обезвреживания и переработки городских отходов. М.: ОНТИ АКХ, 1980. С. 63-70.
Чередниченко В.Г., Пасечный Г.В., Жуков Д.М., Ярцева Э.А., Абашин А.А. Карта четвертичных отложений Украинской ССР и Молдавской ССР: Объяснительная записка. К., 1978. 85 с.
Геологический словарь / Под общ. ред. А.Н. Криштофовича; Ответств. ред. Т.Н. Спижарский. М.: Госгеолтехиздат, 1960. Т. 2. 445 с.
Ландшафтно-геохімічна карта України, М 1:1 500 000 / Держ. комітет України по геології і використанню надр, Держ. геологічне підприємство Геолпрогноз”; Скл. Почтаренко В.І., Іванчиков В.П.; Гол. ред. Зарицький А.І. К., 1994.
Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения: СанПиН № 4630 88. М., 1988. 69 с. (Минздрав СССР).
Об инженерно-геологических испытаниях на полигоне по захоронению твердых бытовых отходов в с. В. Дмитровичи Обуховского района: Отчет / Исполком Киевского городского совета народных депутатов; Главное управление «Киевпроект». № 028623; Инв. № 8376. К., 1986.
Буренков И.К., Гинзбург Л.Н., Грибанова Н.К. и др. Комплексная эколого-геохимическая оценка техногенного загрязнения окружающей природной среды. М.: Прима-Пресс, 1997. 81 с.
Вадюшина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв и грунтов. М.: Высшая школа, 1973. 258 с.
Комплексные оценки качества поверхностных вод./ Под ред. А.М. Никанорова. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 139с.
Мигдли Д., Торренс К. Потенциометрический анализ воды / Пер. с англ. М.: Мир, 1980. 515 с.
Иванов Д.Н. Спектральный анализ почв. М.: Колос, 1974. 350 с.
Самчук А.И. , Пилипенко А.Т. Аналитическая химия минералов: Монография. К.: Наук. думка, 1982. С. 5-51.
Спектральный анализ в геологии и геохимии: Матер. Второго Сиб. совещания по спектроскопии. М.: Наука, 1967. 248 с.
Лапенко Л.А., Виленский М.Г. Метод атомно-абсорбционной спектрофотометрии в фоновом мониторинге тяжелых металлов // Мониторинг фонового загрязнения природной среды / Под ред. Ю.А. Израэля, Ф.Я. Ровинского. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. С. 216223.
Славин В. Атомно-абсорбционная спектроскопия / Пер. с англ. М.: Химия, 1971. 295 с.
Михеев В.И. Рентгенометрический определитель минералов. М.: Госуд. научно-технич. изд-во литературы по геологии и охране недр, 1957. 870 с.
Воробьева Л.А. Теория и методы химического анализа почв. М.: Изд-во МГУ, 1995. 134 с.
Орлов Д.С. Химия почв. М.: Изд-во МГУ, 1992. 400 с.
Орлов Д.С., Мотузова Г.В., Малинина М.С. Методические указания по обработке и интерпретации результатов химического анализа почв. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 111 с.
Пономарев А.И. Методы химического анализа силикатных и карбонатных пород. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 414 с.
Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. М.: МГУ, 1970. 488 с.
Почвы. Методы определения органического вещества (по методу Тюрина в модификации ЦИНАО): ГОСТ 26213-91. М.: Изд-во Стандарты, 1991. 14 с.
Кононова М.М. Органическое вещество почвы. Его природа, свойства и методы изучения. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 314 с.
Передельский Л.В., Ананьев В.П. Набухание и усадка глинистых грунтов: Уч.-методич. пособие. Ростов-на-Дону, 1973. 144 с.
Алешин С.Н., Соломатина И.Н. Количественные характеристики набухаемости почв // Доклады ТСХА. М., 1967. Вып. 124. С. 257-261.
Гранулометрический анализ в геологии: Сб. статей. М., 1978. 165 с.
Грунты. Методы лабораторного определения гранулометрического (зернового) и микроагрегатного состава: ГОСТ 12536-79. М., 1988. 24 с.
Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии: Уч. пос. Л.: Химия, 1974. С. 37-44.
Багрій І.Д., Білоус А.М., Вилкул Ю.Г., Гожик П.Ф. та інш. Досвід комплексної оцінки та картографування факторів техногенного впливу на природне середовище міст Кривого Рогу та Дніпродзержинська. К.: Фенікс, 2000. 107 с.
Предельно допустимые конце