ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ : Фразеологических единицы с топонимическим компонентом в немецком языке: Лингвокультурологический АСПЕКТ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ФІРСОВА Юлія Анатоліївна

УДК 811.112.2’373.7

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
ГАВРИСЬ Володимир Іванович
канд. філол. наук, професор

Київ - 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..... 5
ВСТУП... 6
РОЗДІЛ 1.
СЕМАНТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ..... 15
1.1. Фразеологія в колі проблем лінгвокультурології..... 15
1.2. Особливості номінації фразеологічних одиниць...... 22
1.3. Особливості семантичної організації фразеологізмів...... 29
1.3.1. Специфіка фразеологічного значення... 29
1.3.2. Семантична структура фразеологічних одиниць..... 31
1.3.3. Формально-семантична структура фразеологізмів..... 36
1.4. Топоніми у вільному слововжитку та в складі фразеологічних
одиниць......... 41
1.4.1. Топоніми як реалії мови і культури: проблема значення.. 41
1.4.2. Семантична структура топонімів... 51
1.4.3. Топонімічний компонент у складі фразеологічних одиниць..57
Висновки до розділу 1..... 66
РОЗДІЛ 2.
ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ УТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
З ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ .............. 69
2.1. Основні проблеми сучасного фразотвору......... 69
2.2. Джерела виникнення фразеологічних одиниць німецької мови з
топонімічним компонентом........ 74
2.3. Лексико-семантичні шляхи первинного фразотворчого процесу
фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій
мові .... 84
2.3.1. Утворення фразеологічних одиниць із топонімічним
компонентом на основі переосмислення вільних
словосполучень і речень........... 84
2.3.2. Утворення фразеологічних одиниць із топонімічним
компонентом на основі потенційних фразеологізмів.... 90
2.3.3. Утворення фразеологічних одиниць
із топонімічним компонентом на базі крилатих виразів. 108
2.4. Фонетичний шлях утворення фразеологізмів німецької мови
з топонімічним компонентом ...... 114
2.5. Лексико-граматичний шлях первинного фразотвору..... 116
2.6. Запозичення фразеологічних одиниць із топонімічним
компонентом у німецьку мову.......... 118
Висновки до розділу 2.... 120
РОЗДІЛ 3.
ВИДОЗМІНИ СЕМАНТИКИ ТА СТРУКТУРИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З ТОПОНІМІЧНИМ КОМПОНЕНТОМ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ 123
3.1. Семантичні шляхи вторинного фразотворчого процесу.... 123
3.2. Структурні шляхи вторинного фразотворчого процесу........ 128
3.3. Структурні й семантичні шляхи вторинного фразотвору..... 130
3.3.1. Субституція компонентів фразеологізмів...... 131
3.3.1.1. Субституція лексичних компонентів.... 131
3.3.1.2. Субституція лексичних і граматичних
компонентів.... 133
3.3.2. Розширення структури базового фразеологізму.... 136
3.3.2.1. Розширення компонентного складу
фразеологічних одиниць........... 136
3.3.2.2. Фразеологічна контамінація.... 139
3.3.3. Скорочення структури базового фразеологізму.... 141
3.3.3.1. Фразеологічний еліпсис... 141
3.3.3.2. Перерозклад структури базового фразеологізму..... 143
3.4. Лексикалізація фразеологічних одиниць німецької мови
з топонімічним компонентом......... 147
Висновки до розділу 3..... 149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..... 156
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ... 192

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФО фразеологічна одиниця
ФОТК фразеологічна одиниця з топонімічним компонентом
ФК фразеологічний компонент
КС категоріальна сема
СК 1 субкатегоріальна сема першого розряду
СК 2 субкатегоріальна сема другого розряду
СК 3 субкатегоріальна сема третього розряду
ОПЛС основна предметно-логічна сема
ЕС емотивна сема
ІС індивідуальна сема
ІЕС індивідуальна емотивна сема

ВСТУП

Вивчення лінгвокультурологічного аспекту фразеології пов’язане з загальною проблемою взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємодії мови і культури. Філософські аспекти цієї проблеми, закладені В. фон Гумбольдтом [65; 66], О.О.Потебнею [173], Е.Сепіром [325], підготували ґрунт для появи лінгвокраїнознавчої теорії слова [35] і низки досліджень культурного компонента значення слова [32; 108; 160; 196; 215; 216; 217]. Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес дослідників до вивчення національно-культурної специфіки фразеологізмів [36; 53; 68; 71; 81; 139; 140; 178; 179; 239; 286; 307], зокрема до виділення національно-культурного [4; 5; 6; 157; 161; 169], або культурологічного [73; 208], компонента як складової частини значення мовних одиниць взагалі та фразеологічних одиниць (ФО) зокрема. Такі дослідження сприяли оформленню наприкінці XX століття самостійного напряму в лінгвістиці лінгвокультурології [12; 40; 41; 144; 195; 209], предметом якої є і безеквівалентна лексика (за Є.М.Верещагіним, В.Г.Костомаровим), і фразеологічний фонд мови.
Ономастична фразеологія становить саме той пласт мовних одиниць, які через колоритні імена” (В.М.Мокієнко) інформують про своєрідний склад мислення, світосприйняття, історію та міфологію народу носія певної мови. Попри значну кількість робіт з ономастичної фразеології російської [29; 149; 191; 223], української [118; 187; 221], англійської [133; 141; 186; 202], французької [225], фінської [339; 340], німецької [118; 155; 162; 247; 281; 284; 285] мов вивчення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом (ФОТК), особливо їх лінгвокультурологічного аспекту, залишається поза увагою дослідників. У роботах фразеологів німецької мови [78; 80; 157; 161; 175; 177] вказувалось, що топоніми у складі фразеологічних одиниць є носіями національно-культурної семантики. Проте фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові до цього часу не були об’єктом спеціального дослідження. Не вивчалась достатньою мірою специфіка впливу топонімічного компонента, асоціативних явищ і пов’язаних з ним певних суспільно-історичних і культурних чинників на формування фразеологічного значення.
Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення культурного фактора в мові. Важливим є аналіз процесів утворення та розвитку фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові з погляду відображення в них національно-культурної специфіки. Врахування історичної ретроспективи при дослідженні фразотворчих процесів створює можливість простежити їх динамічний характер, продуктивність, залежність від специфічного національного світосприйняття німців і впливу культурно-історичних чинників на формування мовної картини світу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної систем германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року), та в рамках науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія одиниць різних рівнів мови та мовлення” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2000 року).
Метою дослідження є встановлення лінгвокультурологічних особливостей утворення та структурного й семантичного розвитку фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові крізь призму взаємозв’язку мови й культури шляхом виявлення характеру взаємодії мовних і позамовних (культурологічних) чинників у семантичній структурі фразеологічних одиниць.
Окреслена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:
· встановлення особливостей семантичної організації фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові;
· визначення семантичної струкрури топонімів як особливих лінгвокультурних знаків;
· виявлення ролі топонімічного компонента у створенні фразеологічного значення;
· розкриття основних механізмів семантичних трансформацій топонімів при створенні ФОТК німецької мови й установлення семантичних зв’язків топонімічних компонентів із відповідними топонімами;
· визначення джерел виникнення досліджуваних одиниць з погляду відображення в образній основі ФОТК національно-культурних та міжкультурних знань;
· виявлення лінгвокультурологічних особливостей утворення фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом;
· визначення специфіки запозичення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецьку мову;
· встановлення основних механізмів фразеологічної деривації на базі ФОТК німецької мови.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові.
Предметом аналізу є лінгвокультурологічні особливості утворення та розвитку фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові.
Матеріалом дослідження слугували 512 фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом (включаючи територіальні варіанти загальнонімецьких зворотів), отримані шляхом суцільної вибірки з лексико- і фразеографічних джерел з кінця XIX та протягом XX століть і через опитування інформантів.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом:
- культурно-історична реетимологізація в діахронному плані для встановлення взаємозв’язку між мотивацією, прототипом і ситуативною сферою з метою виділення основних типів первинного фразотвору досліджуваних фразеологічних одиниць, а також для виявлення механізмів їхнього семантичного розвитку;
- метод фразеологічної ідентифікації для виявлення фразеологічності того чи іншого усталеного словесного комплексу;
- порівняльний аналіз лексикографічних і фразеографічних джерел для порівняння лексикографічних експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках, виданих у різні періоди, з метою підтвердження гіпотези про структурні й семантичні видозміни твірних фразеологічних одиниць;
- компонентний аналіз для виділення інтегральних, диференційних й індивідуальних сем топонімів і дослідження перебудови їхньої семантичної структури при створенні фразеологічних одиниць;
- елементи кількісного аналізу для встановлення кількості семантично монолітних і семантично членованих ФОТК з метою визначення ролі топонімічного компонента у створенні цілісного фразеологічного значення.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що аналіз утворення та видозмін фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом уперше здійснено з позицій лінгвокультурологічного підходу до розгляду мовних одиниць. Такий підхід дозволив розкрити системний характер культурологічного компонента значення ФОТК у німецькій мові та виявити особливості утворення досліджуваних одиниць. У роботі дістало подальший розвиток дослідження семантичної структури топонімів. Уперше проведено аналіз перебудови семантичної структури топоніма як номінативної одиниці з ідентифікуючою функцією в одиницю з характеризуючою функцією. Вперше встановлено провідну роль топонімічного компонента в передачі культурно значущої інформації при створенні фразеологічних одиниць німецької мови. Шляхом вивчення структурних і семантичних видозмін фразеологізмів із топонімічним компонентом виявлено змінний характер культурологічного компонента значення.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що дослідження процесів утворення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові висвітлено в новому ракурсі з позицій лінгвокультурологічного підходу до розгляду мовних одиниць. Результати дослідження можуть бути використані у подальшій розробці теорії фразеологічної номінації, проблем лінгвокультурології, ономастики, перекладознавства.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її основних положень та висновків у курсах загального мовознавства (розділи Мова і культура”, Мова та історія”, Проміжні рівні мови”), лексикології німецької мови (розділи Лексико-семантична система мови”, Фразеологія”), у спецкурсах, присвячених проблемам мовної еволюції, ономастики, лінгвокультурології, у практиці викладання німецької мови, лінгвокраїнознавства, перекладу, а також у лексикографії та фразеографії при укладанні фразеологічних і загальних одно- та двомовних словників.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції Україна Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва” (Маріуполь, 1999 р.), Всеукраїнській науковій конференції Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, 1999 р.), на ювілейній науково-практичній конференції КДЛУ (Київ, 1998 р.), науково-практичних конференціях Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 1999 р., 2000 р.), на колоквіумах з ономастики та загальної лінгвістики в університеті м. Реґенсбург (Німеччина, 2001 р.), науково-практичній конференції Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.), на III Міжнародній науково-методичній конференції Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Гурзуф, 2002 р.).
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 9 публікаціях (7 статтях і 2 тезах наукових конференцій).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури і списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації 155 сторінок, загальний обсяг роботи 194 сторінки.
У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються об’єкт і предмет, мета, завдання та методи дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, формулюються положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Семантичні основи формування фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом” наводяться особливості семантики та знакової природи фразеологічних одиниць, визначається семантична організація фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом, детально досліджується семантична структура топонімів як особливих лінгвокультурних знаків, визначається роль топонімічного компонента в утворенні фразеологічного значення, виявляються основні механізми семантичних перетворень топонімів у формуванні фразеологічних одиниць, встановлюються семантичні зв’язки топонімічних компонентів фразеологізмів із відповідними топонімами.
Другий розділ Лінгвокультурологічний аспект утворення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові” присвячено визначенню джерел виникнення досліджуваних одиниць з погляду відбиття в образній основі ФОТК національно-культурних і міжкультурних знань, виділенню основних способів первинного фразотвору фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом, аналізу перебудови значення топоніма як номінативної одиниці з функцією індивідуалізуючої ідентифікації в одиницю з характеризуючою функцією, виявленню лінгвокультурологічних особливостей утворення ФОТК у німецькій мові.
У третьому розділі Видозміни семантики та структури фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект” розглядається специфіка фразеологічної деривації на базі ФОТК, визначається характер змін ФОТК і культурологічного компонента їхнього значення.
У загальних висновках підсумовуються основні результати проведеного дослідження й окреслюються його подальші напрями.
Список використаної літератури містить 345 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 20 назв.

Основні положенні, винесені на захист:
1. Топонім це особливий лінгвокультурний знак, в якому знання про слово перетинається зі знанням про іменований географічний об’єкт як експонент матеріальної культури суспільства. Семантична структура топонімів організована як набір інтегральних, диференційних та індивідуальних сем, об’єднаних у блоки: денотативний, граматичний, функціонально-стилістичний, етимологічний, культурологічний, емотивний, перифрастичний (або мотиваційно-образний). Джерелом формування індивідуальних сем є різноманітна культурно значуща інформація й культурні конотації, пов’язані з географічною назвою. Актуалізація культурологічного й емотивного блоків знань є передумовою для перебудови семантичної структури топоніма та відповідно до зміни основної топонімічної функції індивідуалізуючої ідентифікації на характеризуючу, що зумовлює семантичне й функціональне зближення топоніма з загальною назвою.
2. Лінгвокультурологічний аспект фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом детермінується властивостями топонімічного компонента, який у складі фразеологізмів зберігає прямий або непрямий зв’язок із вихідним топонімом. При прямому зв’язку культурно значуща інформація міститься в денотативному блоці значення топонімів, у випадку непрямого зв’язку топонімічний компонент передає культурну інформацію, яка закріпилась у вигляді індивідуальних сем у культурологічному блоці семантичної структури топоніма.
3. Утворення німецьких фразеологізмів із топонімічним компонентом у ході первинного фразотвору відбувається лексико-семантичним, фонетичним і лексико-граматичним шляхами. Найпродуктивнішим мовним механізмом первинного фразотворчого процесу є переосмислення слів і синтаксичних конструкцій шляхом встановлення нових видів логіко-семантичних відношень між ними, в результаті чого індивідуальні семи переходять в основні. Базою для переосмислення топоніма виступає культурна інформація й конотації, які, зазнавши з боку суспільства емотивної оцінки, закріплюється як індивідуальні семи. Провідну роль у передачі культурно значущої інформації у фразеологізмах відіграє топонімічний компонент.
4. Особливістю запозичення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові є повне перенесення їхньої семантичної структури з мови-донора у мову-реципієнт. Подальша асиміляція запозичених одиниць відбувається за законами мови-реципієнта. Специфіка асиміляції запозичених ФОТК полягає у збереженні в мові-реципієнті топоніма як експонента іншомовної культури.
5. Змінний характер культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць залежить від мовних механізмів змін ФОТК і від позамовних чинників. Мовними механізмами видозмін фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом є семантичні зміни, структурне варіювання й основні механізми фразеологічної деривації: субституція топонімічних компонентів фразеологізмів, редукція або розширення компонентного складу, контамінація кількох фразеологізмів. Зміни культурологічного компонента ФОТК виявляються у втраті культурних асоціацій з вихідним топонімом, а отже з вихідним образом ФОТК, в оновленні або зміні образу через заміну топонімічного компонента, у створені нових відтінків значення через імпліцитні культурні конотації доданих компонентів твірних фразеологізмів.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й новий підхід до вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні лінгвокультурологічних особливостей утворення фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом у німецькій мові, в розкритті системного характеру культурологічного компонента значення фразеологізмів, його взаємодії з іншими компонентами семантичної структури номінативних одиниць, а також у визначенні способів і механізмів відтворення, збереження й передачі культурно значущої інформації у фразеологічних одиницях.
Використанням лінгвокультурологічного підходу до вивчення проблем національно-культурної семантики мовних одиниць доведено неправомірність тверджень про повну асемантичніть власних назв, що дозволило детальніше дослідити семантичну структуру топонімів як особливих лінгвокультурних знаків, проаналізувати можливості її перебудови під впливом культурних конотацій, а також визначити провідну роль топонімічного компонента в передачі культурної інформації при створенні фразеологізмів.
Розуміння природи топоніма як особливого лінгвокультурного знака, в якому знання про слово перетинається зі знанням про іменований географічний об’єкт, дозволило представити семантичну структуру топонімів у вигляді набору блоків різноманітної інформації (денотативний, граматичний, функціонально-стилістичний, мотиваційний, емотивний, культурологічний, перифрастичний /мотиваційно-образний блоки). Кожен із зазначених блоків має свою семну структуру, яка містить інтегральні, диференційні й індивідуальні семи. Джерелом формування індивідуальних сем топоніма є різноманітна культурна інформація та конотації, пов’язані з географічною назвою. Актуалізація культурологічного й емотивного блоків знань є передумовою для перебудови семантичної структури топоніма та відповідно до зміни функції індивідуалізуючої ідентифікації на характеризуючу, що зумовлює семантичне та функціональне зближення топоніма з загальною назвою.
Утворення ФОТК у ході первинного фразотвору відбувається лексико-семантичним, формальним і лексико-граматичним шляхами. Основним мовним механізмом лексико-семантичного шляху є переосмислення, яке виникає внаслідок надання основним значенням слів нових логіко-семантичних видів відношень, у результаті чого індивідуальні семи переходять в основні. Базою для переосмислення виступає культурна інформація й конотації, які, зазнавши з боку суспільства емотивної оцінки, закріплюється як індивідуальні семи. Провідну роль у передачі культурної інформації у фразеологізмах відіграє топонімічний компонент.
Особливістю запозичення фразеологізмів з топонімічним компонентом є повне перенесення їхньої семантичної структури з мови-донора у мову-реципієнт. Подальша асиміляція запозичених одиниць відбувається за законами мови-реципієнта.
Аналіз структурних і семантичних видозмін фразеологічних одиниць із топонімічним компонентом уможливив висновок про змінний характер культурологічного компонента значення, який залежить від мовних механізмів змін і від позамовних чинників. Мовними механізмами змін є семантичні зміни, модифікація форми на фоні стабільного змісту, а також структурні й семантичні видозміни. Семантичні зміни ФОТК відбуваються в результаті розширення або звуження значення, зміни ступеня метафоричного переосмислення внаслідок затемнення вихідного образу, в результаті розширення лексико-семантичної та синтаксичної сполучуваності ФОТК з іншими одиницями або внаслідок зміни функціонально-стилістичної належності. Модифікація форми виявляється для ФОТК у структурному варіюванні: варіюванні означеного й неозначеного артиклів, однини і множини іменників, часових форм дієслова й у варіюванні порядку слів. Структурні й-семантичні видозміни полягають у заміні лексичних і граматичних компонентів, їхньому скороченні, додаванні нових елементів та поєднанні кількох ФОТК. Дефразеологічна деривація ФОТК ґрунтується на слівному характері топонімічного компонента, який при досягненні семантичної автономності починає функціонувати як переосмислена одиниця вільного вжитку. Фразеологізм і новоутворена лексема співіснують паралельно як твірна та похідна одиниці. Зміни культурологічного компонента ФОТК виявляються у втраті культурних асоціацій з вихідним топонімом, а отже з вихідним образом ФОТК, в оновленні або зміні образу через заміну топонімічного компонента, у створені нових відтінків значення через імпліцитні культурні конотації доданих компонентів твірних ФОТК.
Виконане дослідження має перспективи подальшого розвитку. Перспективним вбачається лінгвокультурологічний аналіз досліджуваних одиниць у текстах різних жанрів і розробка принципів лексикографічної репрезентації культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови з топонімічним компонентом. Доцільним є також вивчення лінгвокультурологічного аспекту ФОТК в інших мовах та зіставний аналіз одержаних результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Н.А. Язык и культура: Учебное пособие. - Чита: Поиск, 2000. - 237 с.
2. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. Некоторые вопросы современной фразеологии // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц: Материалы межвузовского симпозиума (1968). Вып. 2. - Тула: Тульский ГПИ им Л.Н.Толстого. - 1972. - С. 121-126.
3. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. О вторичной фразеологической деривации. К вопросу о развитии фразеологической системы русского языка // Проблемы русской фразеологии: Семантика фразеологических единиц. - Тула: Тульский ГПИ им Л.Н.Толстого. - 1975. - С. 7-13.
4. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія в культурно-етнічному висвітленні. - К.: Наукова думка, 1989. - 136 с.
5. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики немецких фразеологизмов // Сборник науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. Вып. 232. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1984. - С. 66-79.
6. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики устойчивых словесных комплексов современного немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1987. - 200 с.
7. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа, 1987. - 135 с.
8. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблемы фразеологического значения и смысла (В аспекте межуровневого взаимодействия языковых единиц). - Астрахань: Изд-во Астраханского гос. пед. ун-та, 2000. - 220 с.
9. Амирова Т.А., Ольховников Б.А., Рождественский Ю.В. Очерки по истории лингвистики. - М.: Наука, 1975. - 559 с.
10. Амосова Н.Н. О диахроническом анализе фразеологических единиц // Исследования по английской фразеологии. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та. - 1965. - Вып. III. - С. 101-107.
11. Арутюнова Н.Д. О номинативном аспекте предложения // Вопросы языкознания. - 1976. - № 2. - С. 24-35.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1998. - 896 с.
13. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. - Л.: Наука, 1970. - 263 с.
14. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. - Львів: Вища школа, 1980. - 156 с.
15. Баран Я. Фразеологія у системі мови. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ”, 1997. - 176 с.
16. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН. РАН. Серия литературы и языка. - 1997. - Т. 56, № 1. - С. 11-21.
17. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Структуры знаний и их языковая онтологизация в значении идиом // Ученые записки Тартуского ун-та. - Вып. 903. Исследования по когнитивным аспектам языка: Труды по искусственному интеллекту. - Тарту: Тартусский гос. ун-т. - 1990. - С. 20-36.
18. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания (Ономастика). - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1972. - 209 с.
19. Беляевская Е.Г. Когнитивные основания изучения семантики слова // Структуры представления знаний в языке: Сборник аналит. обзоров. - М.: ИНИОН, 1994. - С. 87-110.
20. Берлизон С.Б. Стилистический аспект значения (стилистическое значение) фразеологических единиц и методы его исследования // Проблемы семасиологии и лингвостилистики: Сб. статей. - Рязань: Рязанский ГПИ. - 1973. - Вып. I, Ч. 2. - С. 199-253.
21. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. - К.: Наукова думка, 1989. - 156 с.
22. Богатырев П.Т. Формула невозможного в славянском фольклоре // Славянский филологический сборник. - Уфа: Башкирский гос. ун-т. - 1962. - С. 347-363.
23. Бойко В.Н. Фразеологические единицы с анималистическим компонентом в современном украинском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.02. - К., 1989. - 243 с.
24. Болгова Л.А. Фразеологическая вариантность и механизмы фразообразования (на материале периферических слоев фразеологии современного немецкого языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. - М., 1974. - 25 с.
25. Болгова Л.А. Некоторые аспекты семантического варьирования фразеологических единиц // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 198. Вопросы лексикологии немецкого языка. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1978. - С. 37-47.
26. Болотов В.И. Актуализация имен собственных личных в речи (на материале английского языка) // Ученые записки МГПИИЯ им. М.Тореза: Сб. науч. тр. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1970. - Т. 54. - С. 174-194.
27. Болотов В.И. К вопросу о значении имен собственных // Восточнославянская ономастика / Отв. ред. А.В.Суперанская. - М.: Наука, 1972. - С. 333-345.
28. Бондаренко В.Т. О роли синтаксической специализации в образовании фразеологических единиц // Проблемы русского фразообразования. - Тула: Тульский гос. пед. ин-т. - 1974. - С. 142-154.
29. Бояркин В.Д. Фразеологические единицы с ономастическим компонентом в современном русском литературном языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. - Л., 1987. - 361 с.
30. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н.Телия. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С. 131-138.
31. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Для ин-тов и фак. иностр. яз. / Учебник. - М.: Высшая школа, 1983. - 271 с.
32. Бурбак О.Ф. Сутність та функції національно-культурного компонента лексичного значення реалій // Мовознавство. - 1986. - № 4. - С. 56-58.
33. Бурмистрович Ю.Я. Некоторые вопросы фразеологии с точки зрения ономасиологии (К проблеме возникновения фразеологизмов) // Труды Орловского гос. пед. института. - Т. 24/114. - Проблемы ономасиологии. - Орел: Орловский ГПИ. - 1974. - С. 145-164.
34. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и грамматики / Пер. с англ. А.Д.Шмелева. - М.: Языки русской культуры, 2001. - 272 с.
35. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Русский язык, 1980. - 320 с.
36. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение / Под ред. Е.М.Верещагина. - М.: Русский язык, 1982. - С.89-98.
37. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Методическое руководство. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Русский язык, 1990. - 247 с.
38. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины (1946) // В.В.Виноградов. Лексикология и лексикография: Избранные труды. - М.: Наука, 1977. - С. 118-139.
39. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке (1947) // В.В.Виноградов. Лексикология и лексикография: Избранные труды. - М.: Наука, 1977. - С. 140-161.
40. Воробьев В.В. О понятии лингвокультурологии и ее компонентах // Язык и культура. II международная научная конференция. Доклады. - К.: Библиотека журнала Collegium. - 1993. - С. 42-48.
41. Воробьев В.В. Лингвокультурология: Теория и методы. - М.: Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 1997. - 331 с.
42. Воронина А.З. О словности компонентов фразеологических единиц как предпосылке окказиональных контекстных преобразований // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 198. Фразеология и контекст. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1982. - С. 25-35.
43. Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка (В аспекте теории отражения). - Пермь: Пермский гос. пед. ин-т, 1974. - 269 с.
44. Гаврись В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1971. - 203 с.
45. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательном процессах // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 164. Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1980. - С. 132-140.
46. Гаврись В.І. Діахронічний аспект німецької фразеології // Німецько-український фразеологічний словник. - К.: Радянська школа, 1981. - Т. 2. - С. 355-366.
47. Гаврись В., Зикова Т. Розмежування первинного та вторинного процесів фразоутворення // Вісник Української Академії державного управління при президентові України. - К.: Українська Академія державного управління. - 1996. - № 3. - С. 202-207.
48. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1988. - 203 с.
49. Гавриш М.М. Фразообразование процесc, способ или механизм // Реалізація мовних одиниць граматичної та лексико-граматичної систем германських та романських мов: тези конференції. - К.: КДПІІМ. - 1992. - С. 99-100.
50. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования / Под ред. А.А.Леонтьева. - М.: Наука, 1971. - С. 78-96.
51. Гак В.Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики, 1972. - М.: Наука, 1973. - С. 349-372.
52. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация (Общие вопросы). - М.: Наука, 1977. - С. 230-293.
53. Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н.Телия. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С. 260-265.
54. Гамзюк Н.В. Междометные фразеологические единицы немецкого языка (Опыт диахронического исследования): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1993. - 187 с.
55. Гамзюк М.В. Знакові властивості та семантична структура фразеологічних одиниць // Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. - Вип. 3. Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов. - К.: КДЛУ. - 1997. - С. 79-84.
56. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови): Монографія. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - 256 с.
57. Гамзюк М.В. Культурологічний аспект емотивності фразеологічних одиниць німецької мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія”. Вип. 2. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 2000. - С. 49-58.
58. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. д-ра філол. наук: 10.02.04. - К., 2001. - 424 с.
59. Гвоздарев Ю.А. Процессы образования фразеологических единиц в русском языке // Проблемы русского фразообразования / Ред. В.Л.Архангельский. - Тула: Тульский ГПИ им. Л.Н.Толстого. - 1973. - С. 44-63.
60. Гвоздарев Ю.А. Основы русского фразообразования. - Ростов на Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1977. - 184 с.
61. Гетманова А.Д. Логика. - М.: Высшая школа, 1986. - 288 с.
62. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - К., 1999. - 206 с.
63. Голикова Ж.А. Образование фразеологических единиц на основе переменных словосочетаний (на материале глагольных фразеологических единиц и переменных словосочетаний современного английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. - М., 1974. - 28 с.
64. Горбаневский М.В. Лингвокультурология и топонимика: новый взгляд на природу географических названий // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Тезисы докладов международной конференции. - Ч. II. - М.: Российский университет дружбы народов. - 1997. - С. 339-342.
65. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Избранные труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1984. - С. 34-298.
66. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1985. - 451 с.
67. Гурская Ю.А. Ключевые имена национальных культур как свернутые диахронические национально-культурные тексты // Материалы IV Международной конференции Язык и культура”. Ч. II. - К.: УИМО; Collegium”. - 1996. - С. 53-59.
68. Даниленко Л.І. Національно-культурні особливості семантики чеських фразеологізмів: Автореф. канд. філол. наук: 10.0203 / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. - К., 1997. - 18 с.
69. Данильченко А.В. Коммуникативное варьирование семантики топонимов (на материале периодической печати) // Актуальные вопросы теории языка и ономастической номинации: Сборник научных статей. - Донецк: ДонГУ. - 1993. - С. 142-147.
70. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (Фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). - Львов: Изд-во Львовского гос. ун-та Вища школа”, 1988. - 200 с.
71. Денисенко С.Н., Хлівний В.А. Національно-культурна своєрідність фразеологізмів з погляду взаємозв’язку мови і культури // Язык и культура. II Международная научная конференция. Доклады. - К.: Библиотека журнала Collegium”. - 1993. - С. 96-99.
72. Денисенко С.Н. Лінгвокраїнознавчий аспект дослідження фразеологічної деривації // Язык и культура. V международная научная конференция. - Т.2. Культурологический компонент языка. - К.: Киевский университет им. Т.Шевченко, Институт международных отношений, НАН Украины, Институт украинского языка. - 1997. - С. 49-50.
73. Денисенко С.Н. Культурологічний компонент в семантиці фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької фразеології) // Мова і культура. - Вип. 1, Т. 2. Культурологічний компонент мови. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2000. - С. 73-78.
74. Денисова О.И. Регулярность фразообразовательных процессов в современном немецком языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1983. - 208 с.
75. Диброва Е.И. Вариантность фразеологических единиц в современном русском языке. - Ростов на Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1979. - 192 с.
76. Диброва Е.И. Синскретизм фразеологического знака (разграничение фразеологической синонимии и вариантности) // Фразеологическая номинация: Особенности семантики фразеологизмов: Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов на Дону: РГПИ. - 1989. - 19-27.
77. Добриця А.Т. К вопросу о фразеологических заимствованиях в современном немецком языке // Сборник науч. тр. / Краснодарский политех. ин-т. - Вып. 50. Вопросы фразеологии. - Краснодар: КПИ. 1974. - С. 64-72.
78. Добровольский Д.О. Изучение фразеологии в высшей школе (на материале немецкого языка) // Филологические науки. - 1983. - № 3. - С. 81-83.
79. Добровольский Д.О., Малыгин В.Т., Коканина Л.Б. Сопоставительная фразеология (на материале германских языков): Курс лекций. - Владимир: Владимирский пед. институт, 1990. - 80 с.
80. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. - 1996. - № 1. - С. 71-93.
81. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. - 1997. - № 6. - С. 37-48.
82. Донец П.Н. Средства национально-культурной номинации в современном немецком языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1988. - 218 с.
83. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? // Новое в лингвистике. - М.: Изд-во иностр. лит-ры. - 1962. - Вып. 2. - С. 117-136.
84. Ефремов Л.П. Лексическое и фразеологическое калькирование // Вопросы фразеологии. Новая серия. - Самарканд: Изд-во СамГУ им. А.Навои. - 1961. - Вып. 106. - С. 117-124.
85. Жинкин Н.И. Грамматика и смысл // Публикации отделения структурной и прикладной лингвистики. - М.: Изд-во Моск. ун-та. 1970. - Вып. 4. - С. 114-128.
86. Жоль К.К. Мысль, слово, метафора: Проблемы семантики в философском освещении. - К.: Наукова думка, 1984. -303 с.
87. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. - М.: Просвещение, 1978. - 160 с.
88. Жуков В.П. Русская фразеология: Учебное пособие для филологических специальностей вузов. - М.: Высшая школа, 1986. - 310 с.
89. Залевская А.А. Значение слова и возможности его описания // Языковое сознание: формирование и функционирование / Сб. статей / Отв. ред. Н.В.Уфимцева. - М.: Ин-т языкознания РАН. - 1998. - С. 135-155.
90. Зеленов А.Н. Вовлечение фразеологизмов в каламбурную игру // Семантико-грамматические характеристики фразеологизмов русского языка. - Л.: ЛГУ им.А.А.Жданова. - 1978. - С. 60-68.
91. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. Теоретический курс. Учебник. - 3-е перераб. изд. - М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1957. - 420 с.
92. Ивашко Л.А. Очерки русской диалектной фразеологии. - Л.: ЛГУ им.А.А.Жданова, 1981. - 111 с.
93. Ирисханова К.М. К вопросу о значении топонимов // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1976. - Вып. 100. - С. 23-38.
94. Ирисханова К.М. Функционирование топонимов в художественной литературе (на материале английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. / МГПИИЯ им. М.Тореза. - М., 1978. - 195 с.
95. Исаева Л.А., Попандопуло И.Я. Русские и новогреческие фразеологические единицы и паремии, включающие слова с национально-специфическим компонентом значения из группы Религия” // Язык и национальные образы мира. Материалы международной конференции. - Майкоп: Изд-во АГУ. - 2001. - С. 106-109.
96. Касевич В.Б. Язык и знание // Язык и структура знания / Отв.ред. Р.М.Фрумкина. - М.: Наука, 1990. - С. 8-25.
97. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. - М.-Л.: Наука, 1965. - 110 с.
98. Кіс Т., Тарновецька Л. Національно-культурний аспект метафоричних перетворень лексичного значення // Мова і культура. - Вип.1, Т. 2. Культурологічний компонент мови. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2000. - С. 105-110.
99. Коваль В.И. Образование фразеологических единиц и фраземообразовательный анализ: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/ БГУ им. В.И.Ленина. - Минск, 1982. - 17 с.
100. Ковалик І.І. Про власні та загальні назви в українській мові // Мовознавство. - 1977. - № 2. - С. 11-18.
101. Ковшова М.Л. Культурно-национальная специфика фразеологических единиц (Когнитивные аспекты): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / Ин-т яз-знания РАН. - М., 1996. - 22 с.
102. Ковшова М.Л. Как с писаной торбой носиться: принципы когнитивно-культурологического исследования идиом // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н.Телия. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 336 с.
103. Козырева Л.Ф. Устойчивые фразы и контекст. - Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1983. - С. 120 С.
104. Колесников Н.П. О некоторых видах каламбура // Русский язык в школе. - 1971. - № 3. - С. 79-81.
105. Колкер В.Г. Французские фразеологические кальки в русском языке // Русский язык в школе. - № 3. - 1968. - С. 78-81.
106. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С. 5-30.
107. Комарова Р.А. Социокультурные аспекты немецкой антропонимики: Пособие по спецкурсу. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1991. - 44 с.
108. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. - М.: Изд-во МГУ, 1969. - 192 с.
109. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - 272 с.
110. Коробка П.Л. Идиоматическая фразеология как лингвистическая и культурологическая проблема: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1999. - 156 с.
111. Костюк Г.С. Психологія. - К.: Радянська школа, 1968. - 572 с.
112. Костючук Л.І. Целостность значения и фразеологизация словосочетаний // Активные процессы в области русской фразеологии: Межвузовский сборник науч. трудов / Ред. Г.А.Селиванов. - Иваново: Ивановский гос. ун-т. - 1984. - С. 57-68.
113. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр Академія”, 1999. - 288 с.
114. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр Академія”, 2000. - 368 с.
115. Кравченко А.В. Проблема языкового значения как проблема представления знаний // Когнитивные аспекты языкового значения: Межвуз. сборник науч. тр. - Иркутск: ИГЛУ. - 1997. - С. 3-16.
116. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. - М.: Наука, 1986. - 160 с.
117. Кубрякова Е.С. Новые пути исследования феномена значения в современной лингвистике // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения: Тезисы докладов международной конференции. Ч.I. - М.: Российский ун-т дружбы народов. - 1997. - С. 61-62.
118. Кудина Е.Ф. Фразеологические единицы с компонентом «имя собственное» современного немецкого и украинского языков: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; 10.02.02. - К., 1982. - 219 с.
119. Культурно-языковые контакты: Сборник науч. тр. - Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 2000. - 240 с.
120. Кунин А.В. Пути образования фразеологических единиц (на материале английского языка) // Иностранные языки в школе. - 1971. - № 1. - С. 8-21.
121. Кунин А.В. Фразеологизация и источники фразеологических единиц // Словообразование и фразообразование: Тезисы докладов научной конференции. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1979. - С. 146-149.
122. Кунин А.В. Фразеологическая деривация в английском языке // Сборник науч. трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. - Вып. 164. Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза. - 1980. - С. 155-162.
123. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. - 2-е изд., перераб. - М.: Высшая школа, Дубна: Изд. Феникс”, 1996. - 381 с.