СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ : ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ І КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ : Становление и развитие СЕНСОРНЫХ глаголов в английском языке: ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ И КОГНИТИВНЫЙ АСПЕКТЫ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

ГОЛОВАЦЬКА НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА

УДК 811.111’367.625’37’0

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ :
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ І КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник :
кандидат філологічних наук,
доцент
Михайленко
Валерій Васильович

Чернівці 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП..... 5
РОЗДІЛ 1. ДІАХРОННИЙ, СИНХРОННИЙ І КОГНІТИВНИЙ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ.. 15
1.1. Поняття чуттєве сприйняття: визначення та характеристика. 15
1.2. Когнітивний і польовий підходи до вивчення сенсорних дієслів. 18
1.2.1 Природа та сутність концепту „чуттєве сприйняття”. 18
1.2.2. Дефініція та диференціація концепту, поняття та значення сенсорних дієслів 20
1.2.3. Вербалізація концепту дієслів „чуттєвого сприйняття”: лексико-семантичне поле, лексико-семантична група та синонімічний ряд. 24
1.3. Діахронія та синхронія динамічний і статичний аспекти вивчення розвитку мови 34
1.3.1. Динаміка мови закономірність її розвитку: визначення та характеристика діахронії, синхронії 34
1.3.2. Діахронний і синхронний аспекти вивчення сенсорних дієслів у сучасних лінгвістичних дослідженнях. 41
Висновки до розділу 1. 45
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ У ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (VII-XII ст.) 47
2.1 Етимологія англійських сенсорних дієслів. 48
2.1.1. Походження сенсорних дієслів зорового сприйняття. 50
2.1.2. Походження сенсорних дієслів аудитивного сприйняття. 50
2.1.3. Походження сенсорних дієслів ольфакторного сприйняття. 51
2.1.4. Походження сенсорних дієслів дегустативного сприйняття. 53
2.1.5. Походження сенсорних дієслів тактильного сприйняття. 55
2.2. Лексико-семантична підсистема давньоанглійських сенсорних дієслів. 58
2.2.1. Лексико-семантичні поля давньоанглійських сенсорних дієслів. 59
2.2.2. Лексико-семантичні групи давньоанглійських сенсорних дієслів. 68
2.2.3. Синонімічні ряди давньоанглійських сенсорних дієслів. 74
2.3. Когнітивний аспект давньоанглійських сенсорних дієслів. 78
Висновки до розділу 2. 84
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ У СЕРЕДНЬО-, РАННЬОНОВО-ТА СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (XII-ХХ ст.) 86
3.1. Розвиток англійських сенсорних дієслів у XII-XX ст. 87
3.1.1. Кількісні та якісні зміни в сенсорному словнику в період від давньо- до середньоанглійської мови (XII - ХV ст.) 87
3.1.2. Кількісні та якісні зміни в сенсорному словнику в період від середньо- до ранньоново- і сучасної англійської мови (XV - XX ст.) 98
3.2. Вплив запозичень на динаміку сенсорних дієслів. 104
3.3. Лексико-семантична підсистема сенсорних дієслів у системі дієслова сучасної англійської мови. 108
3.4. Концептосфера сенсорних дієслів сучасної англійської мови. 115
Висновки до розділу 3. 120
РОЗДІЛ 4. ТЕКСТОВА РЕАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЙСЬКИХ СЕНСОРНИХ ДІЄСЛІВ (діахронно-синхронний аспект) 125
4.1. Семантика сенсорних дієслів у структурі давньоанглійського тексту. 126
4.2. Лексико-синтаксична сполучуваність сенсорних дієслів у давньоанглійській мові 131
4.3. Семантична сполучуваність сенсорних дієслів у давньоанглійській мові 136
4.4. Сполучуваність сенсорних дієслів у структурі середньоанглійського тексту 144
4.5. Сучасні англійські сенсорні дієслова у функції квазікопули. 154
4.6. Сполучуваність сенсорних дієслів у структурі сучасного тексту. 162
4.7. Типи сприйняття та види комплементів сучасних сенсорних дієслів. 168
Висновки до розділу 4. 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 184
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 223
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........................... 226

ВСТУП

Динаміка мови є невід’ємною умовою її існування та самовдосконалення, віддзеркаленням історії певного народу. Динамічні процеси мови можна простежити, розглядаючи їх в історичній перспективі. Теоретичні засади про розвиток мов ґрунтуються на судженнях, викладених у працях видатних зарубіжних і вітчизняних лінгвістів [29; 30; 32; 45; 96; 111; 112; 118; 119; 181; 182; 189; 205; 217; 223; 229; 249; 286; 395 та ін.]. Знання мови неможливе без розуміння різноманітних перемін, які мають місце в ній, тому питання історії англійської мови, змін, що в ній відбуваються, та розвиток її різних рівнів залишаються нагальними [7; 15; 16; 17; 19; 43; 49; 50; 105; 110; 117; 124; 140; 160; 242; 246; 251; 296; 306; 313; 349; 374; 407]. Вивчення семантики певного прошарку лексики і дієслів англійської мови як явища, що розвивається, є своєрідним дослідженням форм існування мови, що становлять її сутність [28; 162; 204; 213; 259; 274; 277; 306; 361; 366; 368]. Як підкреслював В. Гумбольдт, а пізніше О.О. Потебня та Г. Пауль, мова є діяльністю і продуктом цієї діяльності, що започаткувало розрізнення статичного і динамічного аспектів мови. Зокрема, В. Гумбольдт розрізняв „вивчення мов у стані їхнього розвитку” і „вивчення організмів мов” [96 : 77]. Згодом ця відмінність знайшла своє продовження у дихотомії синхронія та діахронія Ф. Соссюра. Нові праці з сучасної лінгвістики спрямовані на дослідження різних рівнів мови саме в діахронно-синхронному аспекті. Особливий інтерес викликають питання, пов’язані з діахронно-синхронним вивченням семантики певного пласта лексичних одиниць [8; 14; 24; 42; 61; 72; 93; 97; 99; 100; 102; 104; 110; 112; 116; 129; 150; 170; 204; 224; 308; 311; 317; 318; 386; 390], серед яких своєю перспективністю увиразнюються дослідження когнітивного аспекту мови в діахронно-синхронній площині [20; 21; 34; 35; 95; 157; 236; 243; 265; 268; 271; 278; 287; 288; 326; 327; 328; 335; 360; 365; 391; 396].
Лексичний прошарок сенсоризмів неодноразово був об’єктом лінгвістичних досліджень у різні часи. Різноаспектні вивчення деяких англійських сенсорних дієслів були предметом дослідження у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичних студіях [3; 23; 41; 62; 103; 212; 214; 215; 218; 248; 269; 314; 319; 325; 330; 338; 355; 356; 344; 346; 373; 377; 382; 390; 397; 398; 399; 401; 403; 406]. Та, незважаючи на деякі досягнення у вивченні сенсорних дієслів англійської мови, є низка питань, які потребують окремого висвітлення. Зокрема, це становлення сенсорних дієслів і всієї підсистеми чуттєвого сприйняття в історії англійської мови, їх структуризація і систематизація, як самостійної та взаємозв’язаної підсистеми процесу чуттєвого сприйняття у системі дієслова англійської мови, семантичне розширення СД в когнітивній сфері, що не отримало належного розгляду в сучасних лінгвістичних роботах.
Загальне спрямування та посилений інтерес до діахронно-синхронного підходу в лінгвістичних дослідженнях, до вивчення різної природи концептів, лексико-семантичних прошарків англійської мови у часовому зрізі і, зокрема, відсутність комплексного підходу до вивчення СД в історії англійської мови та всебічного аналізу їх становлення і розвитку як підсистеми чуттєвого сприйняття зумовлюють актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України „Синхронне та діахронне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов”, що її розробляє кафедра англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (номер державної реєстрації 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 7 від 25.12.2003 року). У межах наукової проблематики досліджено семантичний розвиток сенсорних дієслів англійської мови, запропоновано комплексний підхід до вивчення їхньої історії, укладено етимологічний словник англійських сенсорних дієслів.
Мета дисертаційного дослідження визначення шляхів становлення та напрямів розвитку сенсорних дієслів у системі дієслова англійській мові VII XXст.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) установити етимологію кожного англійського сенсорного дієслова та змоделювати його вихідні праформи;
2) виокремити підсистему англійських сенсорних дієслів у системі дієслова англійської мови чотирьох історичних періодів і виявити структуру їх лексико-семантичних полів (далі ЛСП), лексико-семантичних груп (далі ЛСГ), синонімічних рядів;
3) простежити процеси розвитку сенсорних дієслів, властиві їхній підсистемі, та систематизувати кількісно-якісні зміни в їх значеннях від давньоанглійського до сучасного періоду англійської мови;
4) дослідити функціонально-семантичні особливості сенсорних дієслів окремо в системі дієслова англійської мови та структурі тексту в кожному періоді її розвитку;
5) описати комбінаторні властивості сенсорних дієслів і розробити типологію їх комплементарності;
6) окреслити межі семантичного розширення англійських сенсорних дієслів у когнітивній концептосфері „чуттєвого сприйняття”.
Об’єктом дослідження є сенсорні дієслова чотирьох історичних періодів англійської мови, верифіковані в лексикографічних джерелах і різних за жанром текстах англійської мови VII XX ст.
Предметом слугує динаміка підсистеми англійських СД, їх структурні відношення, кількісно-якісні зміни, особливості становлення та функціонування цих дієслів у різні історичні періоди англійської мови з урахуванням взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників її розвитку.
Матеріал дослідження. Для дослідження англійських сенсорних дієслів використано тлумачні, етимологічні словники та тезауруси англійської мови в кількості 21: 4 давньоанглійських, 2 середньоанглійських, 7 етимологічних і 8 сучасних лексикографічних джерел [410; 411; 417 435]. Загальна кількість виокремлених і проаналізованих сенсорних лексем налічує для давньоанглійського періоду 801, для середньоанглійського 1079, і для ранньоново- та сучасного англійського 1182, усього сенсорних дієслів 3062. Кількість проаналізованих художніх джерел і літературних пам’яток 127 (57 давньо- та середньоанглійських + 70 сучасних), загальним обсягом 5389095 слів з них 27919 вживань сенсорних дієслів. У нашому дослідженні ми користувалися періодизацією історії англійської мови, запропоновану Дж.Брутт-Гріффлер: давньоанглійський період 500-й до приблизно 1150 рр.; середньоанглійський 1150 до приблизно 1450 рр.; ранньоновоанглійський з кінця 1450 до 1700 рр.; сучасний англійський 1700 р. до наших днів [323 : 4]. Відібрані письмові пам’ятки охоплюють названі вище періоди і належать до різних жанрів літературної спадщини: історичні хроніки, документи, ліро-епос, поезія, біблійні тексти та ін.
Методи дослідження зумовлені метою і завданнями дисертаційного дослідження й особливістю писемного мовлення історичних пам’яток. Відтворення еволюційних процесів у підсистемі СД англійської мови ґрунтується на застосуванні прийомів: порівняльно-історичного аналізу для встановлення етимології цих дієслів, прийому зовнішньої реконструкції для залучення матеріалу споріднених мов, прийому внутрішньої реконструкції для порівняння етимологічно споріднених СД як мовних знаків різних періодів розвитку англійської мови; прийому відносної хронології для встановлення послідовності виникнення СД у системі дієслова англійської мови; аналізу словникових дефініцій і методу компонентного аналізу для виокремлення їх семантичних компонентів, методу польового структурування для побудови лексико-семантичних полів п’яти видів чуттєвого сприйняття, описового методу для встановлення особливостей їхнього функціонування в англійських текстах різних історичних періодів, методики дистрибутивного аналізу для виокремлення СД у структурі англійського тексту та їх сполучних особливостей, методу лінгвістичного опису для систематизаці

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Ретроспективний і перспективний аналізи разом з семасіолого-ономасіологічним підходами показали, що етимологія англійських СД своїми коренями сягає індоєвропейської прамови та прагерманської мови. Однак у сучасній англійській мові їх кількість становить лише 8% від загального обсягу сенсорних дієслів. Установлено, що індоєвропейська прамова мала велику кількість лексем з сенсорним компонентом у денотативному значенні. Попри те, не всі вони стали джерелом розвитку СД у германських мовах і в англійській, зокрема. В еволюції СД візуального сприйняття важливу роль відіграли корені іє. прамови ṷeid-, *ṷeide-; *sēkṷ-;*ṷel-; *lūk; *(s)keṷ[e]-/(s)koṷ-/skeṷ- і *ster-; для СД to hear і to listen *(s)keṷ[e]-; *kleṷ(e)-, *āṷ-; для СД ольфакторного сприйняття *sweg-,*neuks-, *ētm-, *smelə- через германські мови, *od- шляхом латинської, *bhrag- шляхом германської і латинської мов; для СД сприйняття на смак іє. гнізда *geus-, *smeg(h)-, *sap-, *seu-/sewə, *sṷel(k)-, *ed-, *leiĝh-,, *gwere-/gwrō- ; для СД хептичного сприйняття іє. гнізда *tag-, *ghrebh-, *(s)lā̆gw-, *p, *pel-, *ghend-, *kap-, *dhā̆bh-, *reiəg -, *kel-, *pei-m(i)-. З’ясовано, що на всіх етапах розвитку англійські СД, утворені від індоєвропейських і прагерманських основ, зберегли своє первинне денотативне значення процесу чуттєвого сприйняття, при цьому у візуальних й аудитивних СД відбулося семантичне розширення, у СД хептичного і дегустативного сприйняття звуження.
2. У філософсько-лінгвістичному тлумаченні сенсорні дієслова або дієслова чуттєвого сприйняття це процесуальні мовні знаки, що здатні передавати п’ять взаємозв’язаних процесів сприйняття об’єктивної дійсності за допомогою сенсорних органів людини зору, нюху, дотику, смаку і слуху. З лінгвістичного погляду, за своїми внутрішніми і зовнішніми ознаками вони утворюють у системі англійського дієслова певну підсистему на позначення процесу чуттєвого сприйняття, лексеми якої допомагають людині відтворити й вербально передати свої почуття та відчуття від сприйнятого навколишнього середовища, дійсності та світу загалом. За своїми головними категоріальними ознаками вони утворюють п’ять ЛСП, сенсорні компоненти яких взаємозв’язані, співвідносяться з позамовною дійсністю і складають значний за обсягом фрагмент англійського словника. Інвентаризовано підсистему дієслів чуттєвого сприйняття в діахронно-синхронній площині в чотирьох історичних періодах і виокремлено в кожному з них ЛСП, ЛСГ і синонімічні ряди. Кожне сенсорне ЛСП складається з певної кількості лексико-семантичних груп і синонімічних рядів різних за обсягом сенсорних лексем, що входять до їх складу. Встановлено, що особливістю ЛСГ і синонімічних рядів англійських СД є те, що вони не збігаються і кількісно, і якісно у п’яти ЛСП.
Аналіз парадигматичних особливостей СД давньоанглійської мови показав, що в лексико-семантичних полях візуального й аудитивного сприйняття домінують дієслова слабкої відміни, у ЛСП дегустативного, ольфакторного і хептичного сприйняття співвідношення слабких і сильних дієслів практично однакове. Співвідношення перехідних / неперехідних давньоанглійських СД у всіх сенсорних ЛСП фактично рівне між собою, окрім ЛСП візуального сприйняття. За ознакою емоційності великий відсоток СД мають у своїй семантиці компоненти з нейтральним значенням; у компонентів хептичного та дегустативного сприйняття переважає негативний відтінок. СД візуального сприйняття у 2 рази більше змінюють ЛСП у межах сенсорної підсистеми; дієслова візуального й ольфакторного сприйняття у 2 рази частіше змінюють ЛСП у межах лексико-семантичної системи англійської мови. Виокремлено 8 лексико-семантичних груп (за протиставленням типу чуттєвого сприйняття, фазових властивостей СД, емоційності чуттєвого сприйняття); 71 синонімічний ряд. Показано, що загалом англійським сенсорним дієсловам візуального сприйняття властиво утворювати синонімічні ряди за 15 диференційними ознаками, СД сприйняття на слух за 21 ДО, сенсорним дієсловам сприйняття на дотик за 19, СД сприйняття на смак за 11 ознаками; СД ольфакторного сприйняття за 5 ДО. Широкий набір диференційних ознак засвідчив полісемантичність сенсорних дієслів, що призводить до прояву в деяких сенсорних компонентів мігруючих особливостей транспозиції та десемантизації.
3. Простежено кількісні та якісні зміни, що відбулися в англійській сенсорній підсистемі в процесі її розвитку з VII по XX ст., у площині чотирьох семантичних осей. Виокремлено статичні сенсорні конституенти, увиразнено сенсорні дієслова, які за своєю етимологією вернакулярні або запозичені, і статистично встановлено співвідношення етимологічних особливостей англійських СД. Результати засвідчили, що середньоанглійська сенсорна підсистема складалася більш ніж наполовину із вернакулярних сенсорних дієслів, решта запозичені з інших мов.
Однак результати аналізу ранньоново- та сучасних СД, засвідчили, що за своїми етимологічними характеристиками співвідношення вернакулярні / запозичені СД помінялося на користь запозичень з інших мов, і це дало підстави стверджувати, що сучасна підсистема чуттєвого сприйняття в англійській мові лише на третину складається з вернакулярних СД, решта СД запозичені здебільшого з романських джерел. Такий висновок підтверджується результатами аналізу кількісних та якісних семантичних змін, що сталися у сенсорній підсистемі, а саме встановлено, що у період від давньо- до середноанглійської і від середньо- до ранньоново- та сучасної англійської мови підсистема сенсорних дієслів втратила 2/3 свого вернакулярного словника. У загальному 6% давньоанглійських СД зазнали якісних семантичних змін, 36% вийшли з ужитку і 58% СД перейшли у сенсорний словник середньоанглійської мови. У середньоанглійський період поступово вийшли з ужитку 32% давньоанглійських СД, що перейшли до сенсорного словника середньоанглійської мови, 6% запозичених сенсорних лексем і 13% зазнали процесів трансформації. Тобто практично половина всіх сенсорних дієслів від загального обсягу п’яти ЛСП середньоанглійської мови зазнали семантичних змін і перейшли до відповідних ЛСП у сучасній англійській мові.
4. Змодельовано нарізно дві сенсорні підсистеми : у системі мови і у структурі тексту, що підтвердило нашу гіпотезу у системі англійської мови та у структурі тексту ЛСП не збігаються і відрізняються своїм складом. Втім, ЛСП п’яти видів процесу сприйняття у структурі тексту і у системі мови є відкритими взаємозв’язаними системами, а їхні лексеми контекстуально обумовлені. Кількісний аналіз частоти вживання СД у структурі давньоанглійського тексту засвідчив, що частіше вони вживаються у формі минулого часу, третьої особи однини теперішнього часу та дієприкметника минулого часу.
Аналіз функціонально-семантичних особливостей англійських СД показав, що їм властиво виконувати функції повнозначного та дієслова-зв’язки, при цьому у функції копули їхньою функціонально-семантичною особливістю є здатність впливати на семантику висловлення, що відносить їх до дієслів квазікопул. Сенсорні дієслова-стимули look, sound, feel, taste, smell за своєю природою біфункціональні. Сенсорним дієсловам-експеріенсорам see, hear, touch не властива функція копули. Кількісний аналіз показав, що функція перехідного / неперехідного повнозначного сенсорного дієслова у три рази більша за функцію квазікопули. Як для повнозначних, так і для СД-квазікопул увиразненими у структурі тексту є їхні форми інфінітива і дієприкметника минулого часу. Квантитативні методи дослідження підтвердили ці висновки.
5. Вивчено сполучувальні особливості англійських сенсорних дієслів і встановлено, що у структурі давньоанглійського тексту вони не створюють фіксованої сполучуваності, внаслідок чого домінантні іменна, адвербіальна та комплементарна сполучуваності. Кореляційний аналіз засвідчив, що між лівою та правою сполучуваністю СД існує велика залежність, що має позитивну кореляцію. Увиразнено домінувальні моделі лінійної ліво- та правобічної сполучуваності сенсорних дієслів у структурі середньоанглійського тексту з урахуванням критерію жива / нежива істота, позитивне / негативне значення. Виокремлено 12 домінантних моделей лексичної сполучуваності СД у структурі середньоанглійського тексту. У семантичній сполучуваності переважають поєднання середньоанглійських СД з групами іменників на позначення особи та власних імен.
Домінувальна для лексико-семантичної сполучуваності сучасних СД їхня сполучуваність з іменниками та займенниками, однак правобічно їм властиво сполучуватися переважно з займенниками. Не природною для сучасних англійських СД є семантична сполучуваність із числівниками. Результати дослідження підтверджено кореляційним аналізом. У правобічній сполучуваності домінують моделі СД з особовими лексемами, і така сполучуваність позитивна. Лівобічна сполучуваність СД з особовими / безособовими лексемами однакова. Загалом же у структурі тексту сенсорним дієсловам властиво сполучатися з особовими лексемами. Позитивний відтінок зазначеної сполучуваності у 6,6 рази превалює над негативним. Сполучуваність СД з особовими / безособовими лексемами набуває негативного контексту, коли після них стоїть комплемент із негативним значенням або він відсутній. Установлено, що в процесі чуттєвого сприйняття беруть участь два чинники: стимул і експеріенсер, що породжує два види процесу сприйняття: пряме / непряме. Результати аналізу функціонування СД у структурі тексту показали, що у прямому сприйнятті вони вживаються частіше, що підтвердив кореляційний аналіз. Визначено, що сучасні англійські СД приймають 11 видів комплементів, серед яких характерні для них комплементи ад’юнктивного та іменного типу.
6. З’ясовано, що семантичне розширення англійських СД у когнітивну концептосферу підпорядковується певним законам ієрархії когнітивної сфери. Сенсорне дієслово на вищому щаблі ієрархії виражає когнітивне значення з вищим ступенем достовірності, ніж СД на нижчому щаблі ієрархії. У когнітивній концептосфері СД see, hear, feel приймають that-комплементайзер та -ing-підрядні речення. СД smell, touch, taste сполучаються лише з -ing-підрядними реченнями, що мають високий ступінь достовірності незалежно від виду СД. Виокремлено когнітивні та „соціальні” значення п’яти основних видів сенсорного сприйняття у системі давньоанглійських дієслів, когнітивні категорії СД і побудовано схеми їхнього функціонування.
Перспективою подальшого дослідження є вивчення семантичних, синтаксичних і когнітивних характеристик сенсорних дієслів у структурі середньоанглійських текстів, спеціалізованих сучасних текстів, дослідження їх ідіоматичних характеристик, моделювання структури сенсорного сленгу в історії англійської мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В. Г. Полевая природа частей речи (на материале числительных) / В. Г. Адмони // Вопросы теории частей речи (на материале языков различных типов). Л., 1964. С. 111117.
2. Адмони В. Г. Синтаксис современного немецкого языка : система отношений и система построения / Адмони В. Г. Л. : Наука, 1973. 367с.
3. Адмони В. Г. Нулевая связка, связочный глагол и грамматика зависимостей / В. Г. Адмони // ВЯ. 1983. № 5. С. 4658.
4. Акуленко Л.Г. О структуре поля количества в современном немецком языке / Л.Г. Акуленко // Вестник Харьковского университета. Харьков, 1984. Вып. 285. С. 38.
5. Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке: учеб. пособ. / Алефиренко Н. Ф. М. : Флинта : Наука, 2005. 416 с.
6. Алефиренко Н. Ф. Теория языка. Вводный курс : учеб. пособ. [для студ. филол. спец. высш. учеб. завед.] / Алиференко Н. Ф. 2-е изд., испр. и доп. М. : Издательский центр «Академия», 2007. 384 с.
7. Амосова Н. Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка / Амосова Н. Н. М. : Издательство литературы на иностранных языках, 1956. 220 с.
8. Амосова Н. Н. К вопросу о лексическом значении слова / Н. Н. Амосова // Вестник ЛГУ. 1957. Вып. 1, № 2. С. 152168. (Серия истории языка и литературы).
9. Амосова Н. Н. О синтаксическом контексте : лексикографический сборник / Амосова Н. Н. М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1962. Вып. 5. С. 3645.
10. Апресян Ю. Д. Значение и оттенок значения / Ю. Д. Апресян // Известия Ан СССр. Отделение литературы и языка. М., 1974. Т. 32, вып. 4. С. 320330.
11. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Апресян Ю. Д. М. : Наука, 1974. 367 с.
12. Апресян Ю. Д. Избранные труды : в 2 т. / Апресян Ю. Д. 2-е изд., испр. и доп. М. : Шк. Языки рус. культуры, 1995 . Т. 1 : Лексическая семантика. Синонимические средства языка. 1995. С. 216248.
13. Апресян Ю. Д. Избранные труды : в 2 т. / Апресян Ю. Д. М. : Шк. Языки русской культуры: Изд. фирма Вост. лит., 1995 . (Серия „Язык. Семантика. Культура”).
Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография. 1995. 767 с.
14. Апресян Ю. Д. Системообразующие смыслы "знать" и "считать" в русском языке / Ю. Д. Апресян // Русский язык в научном освещении. 2001. № 1. С. 526.
15. Аракин В. Д. История английского языка : учеб. пособие / Аракин В. Д. М. : Физматлит, 2003. 265 c.
16. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка : учебник [для ин-тов и фак. иностр. яз] / Арнольд И. В. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Высш. шк., 1986. — 295 с.
17. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике : учеб. пособие / Арнольд И. В. — М. : Высш. шк., 1991. — 140 с.
18. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл : логико-семантические проблемы / Арутюнова Н. Д. 4-е изд. М. : Едиториал УРСС, 2005. 384 с. („Лингвистическое наследие ХХ века”).
19. Антрушина Г. Б. Лексикология английского языка : учеб. пособие [для студентов] / Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. М. : Дрофа, 2001. — 288 с.
20. Бабаева Е. Э. Кто живет в вертепе, или опыт построения семантической истории слова / Е. Э. Бабаева // ВЯ. 1998. № 3. С. 94106.
21. Балашова Л. В. Когнитивный тип метафоры в диахронии / Л.В. Балашова // Вестник Омского университета. 1999. Вып. 4. С. 8184.
22. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли ; [пер. с фр. К.А. Долинина]. М. : Изд. иностр. лит., 1961. 394 с.
23. Барабанщиков В. А. Системогенез чувственного восприятия / Барабанщиков В. А. М. : Ин-т практической психологии, 2000. 464 с. (Серия «Психологи Отечества»).
24. Баранникова Л. И. О соотношении системного и диахронического подходов к языку (к истории вопроса) / Л.И. Баранникова // Язык и общество. Диахронический аспект в изучении языка : межвузовский сб. научн. тр. Саратов, 1997. Вып. 11. С. 36.
25. Белявская Е.Г. Семантика слова : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз. / Беляевская Е.Г. М. : Высш. шк., 1987. 128 с.
26. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Бенвенист Э. 2-е изд., стер. М. : Эдиториал УРСС, 2002. 448 с. (Лингвистическое наследие ХХ века).
27. Бережан С. Г. К семасиологической интерпретации явления синонимии / С. Г. Бережан // Лексическая синонимия. М. : Наука, 1967. с. 4356.
28. Білинський М. Е. Відображення синонімічної складності основ у віддієслівній деривації сучасної англійської мови / М. Е. Білинський // Іноземна філологія. 1999. Вип. 111. С.3546.
29. Блумфилд Л. Язык / Блумфилд Л. ; под. ред. и с предисл. М. М. Гухман ; [пер. с англ. Е. С. Кубрякова, В. П. Мурат] ; коммент. Е. С. Кубряковой. ― 2-е изд., стер. ― М. : УРСС, 2002. ― 606, [1] с. ― (Лингвистическое наследие ХХ века).
30. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию : в 2 т. / [сост. Григорьев В. П., Леонтьев А. А.; под ред. С. Г. Бархударова]. М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. .....
Т. 1. 1963. 381 с.
Т. 2. 1963. 391 с.
31. Бодуэн де Куртенэ И.А. О смешанном характере всех языков / И.А. Бодуэн де Куртенэ // Избр. Труды по общему языкознанию. М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. Т.1. C.371.
32. Бодуэн де Куртенэ И.А. Введение в языковедение / И.А. Бодуэн де Куртенэ. 6-е изд. М. : Эдиториал УРСС, 2004. 320 с. (С приложением „Сборник задач по „Введению в языковедение””).
33. Божеску М. Г. Інгресія та інхоативність як кореляти зачинної фазовості у сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Божеску Маріан Георгійович. Чернівці, 2007. 20 с.
34. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : курс лекций по английской филологии / Болдырев Н. Н. 3-е изд. Тамбов : ТГУ, 2000. 123 с.
35. Болдырев Н. Н. Концепт и значение слова / Н. Н. Болдырев // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: научное издание / науч. ред. И. А. Стернин. Воронеж, 2001. С. 25—36.
36. Бондарко А. В. Вид и время русского глагола (значение и употребление) / Бондарко А. В. М. : Просвещение, 1971. 239 с. (С. 64-174).
37. Бондарко А. В. К теории поля в грамматике залог и залоговость / А. В. Бондарко // ВЯ. 1972. № 3. С. 2035.
38. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Бондарко А. В. Л. : Наука, 1983. 208 с.
39. Бондарко А. В. Теория значения в системе функциональной грамматики : на материале русского языка / Бондарко А. В. М. : Языки славянской культуры, 2002. 736 с. (Studia philologica) (Рос. Академия наук. Ин-т лингвистических исследований).
40. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Бондарко А. В. ― 3-е изд., стер. ― М. : Едиториал УРСС, 2003. ― 208 с.
41. Бочкарева Е. В. Функционирование фонетико-семантических связей в перцептивном словаре подростка (на материале ассоциативных экспериментов) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / Е. В. Бочкарева Пермь, 2006. 18 с.
42. Брагина А. А. Диахрония в синхронии — как процесс развития языка / А. А. Брагина // Русский язык: исторические судьбы и современность : сб. тезисов по материалам I Междунар. конгресса исследователей русского языка, 13-16 марта 2001 г. / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, Рос. академия наук [и др.]. М. : МГУ, 2001. С. 89.
43. Бруннер К. История английского языка : 2 т. в одной кн. / К. Бруннер ; [пер. с англ. С. Х. Васильевой; под ред. Б. А. Ильина]. 3-е изд. М. : Эдиториал УРСС, 2008. 720 с.
44. Будагов Р. А. Сравнительно-семасиологические исследования : роман. яз. / Будагов Р. А. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1963. 300 с.
45. Будагов Р. А. Проблемы развития языка / Будагов Р.А. М. : Наука, 1965. 73 с.
46. Будагов Р. А. В защиту понятия слово / Р.А. Будагов // ВЯ. 1983. № 1. C. 1630.
47. Буниятова И. Р. Модальность древнеанглийского придаточного предложения / И.Р. Буниятова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Х. : Константа, 2000. № 471 : Іноземна філологія на межі тисячоліть. С. 3541. (Сер. Романо-германська філологія).
48. Буніятова І. Р. Основні підходи до вивчення складного речення в синхронії та діахронії / І. Р. Буніятова // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. 2002. Вип. 6. С. 360369. (Сер. Філологія. Педагогіка. Психологія).
49. Буніятова І. Р. Прислівниково-сполучникова кореляція як засіб оформлення складного речення в давньогерманських мовах / І. Р. Буніятова // Вісник Київського лінгвістичного університету. 2003. Т. 6, № 1. C. 3646. (Сер. Філологія.)
50. Буніятова І. Р. Становлення складнопідрядного речення в давньогерманських мовах (IV-XIII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Буніятова Ізабелла Рафаїловна. К., 2004. 35 с.
51. Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка / Буслаев Ф.И. М.: Учпедгиз, 1959. 623 с.
52. Б’ялик В. Д. Когнітивна структура як засіб репрезентації мовних знань / В. Д. Б’ялик // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: матеріали II Міжнар. наук. конф., 20-21 квітня 2007 року. Чернівці : Книги XXI, 2007. С. 6164.
53. Варбот Ж. Ж. Славянские представления о скорости в свете этимологии (к реконструкции славянской картины мира) / Ж. Ж. Варбот // Славянское языкознание : XII Международный съезд славистов. Краков, 1998 г. : Доклады российской делегации. М., 1998. С.115129.
54. Васильев Л. М. Теория семантических полей / Л. М. Васильев // ВЯ. 1971. № 5. С. 105113.
55. Васильев Л. М. Семантика русского глагола: уч. пособие (для слушателей факультетов повышения квалификации) / Васильев Л. М. М. : Высшая школа, 1981. 184 с.
56. Васильева Н.М. Теоретическая грамматика французского языка : ускоренный курс / Н.М. Васильева, Л.П. Пицкова. М. : Высш. шк., 1991. 299 с.
57. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Вежбицкая А. М. : Русские словари, 1996. 411 с.
58. Вилюман В.Г. Английская синонимика : введение в теорию. синонимии и методику изучения синонимов / Вилюман В.Г. М. : Высшая школа, 1980. 128 с.
59. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове / Виноградов В. В. М. : Высшая школа, 1972. 614 с.
60. Виноградов В. В. Избранные труды. История русского литературного языка / Виноградов В. В. М. : Наука, 1978. 320 с.
61. Виноградов В. В. История слов / В. В. Виноградов ; отв. ред. Н. Ю. Шведова. М. : Толк, 1994. 1138 с.
62. Волошина О. В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. В. Волошина. К. : КНУ, 1994. 24 с.
63.&nbs