ТЕРМІНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: НОМІНАТИВНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ : Терминология СОЦИАЛЬНОЙ РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКИ В современном немецком языке: Номинативные и функциональные аспекты

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПОДВОЙСЬКА Оксана Володимирівна

УДК: 811.112.2: 81´373: 001.4

ТЕРМІНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
НОМІНАТИВНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор О.П.Пророченко

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ......... 4
ВСТУП ........ 5
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІНИ СОЦІАЛЬНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІЙ СИСТЕМІ МОВИ .......... 15
1.1. Основні напрями термінологічних досліджень . 15
1.2. Ознаки термінів соціальної ринкової економіки в сучасній
німецькій мові .................. 22
1.3. Термінологія соціальної ринкової економіки як складник
спеціальної лексики сучасної німецької мови ....... 28
1.4. Специфіка термінології соціальної ринкової економіки в
сучасній німецькій мові .............................. 31
1.5. Методика дослідження термінології соціальної ринкової
економіки .... 42
Висновки до 1-го розділу .................... 47
РОЗДІЛ 2. НОМІНАТИВНИЙ АСПЕКТ ТЕРМІНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ ..... 50
2.1. Номінація понять соціальної ринкової економіки ............. 50
2.2. Способи творення термінів соціальної ринкової економіки
в сучасній німецькій мові ............ 61
2.3. Використання внутрішніх ресурсів німецької мови в процесі
номінації понять соціальної ринкової економіки ...... 65
2.3.1. Семантичний потенціал слова як основа виникнення
термінологічних лексичних одиниць .... 64
2.3.2. Словотвірна база номінації понять соціальної
ринкової економіки ..... 86
2.3.3. Синтагмо-синтаксична номінація понять соціальної
ринкової економіки ............... 110

2.4. Використання зовнішніх ресурсів мови в утворенні
термінології соціальної ринкової економіки ................................ 129
Висновки до 2-го розділу ...... 146
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ
РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ............................................................... 150
3.1. Функціонування синонімів у термінології соціальної
ринкової економіки в сучасній німецькій мові ....... 151
3.2. Антонімічні зв’язки термінів соціальної ринкової економіки .... 160
3.3. Полісемія та омонімія в термінології ................................ 166
3.3.1. Функціональні особливості багатозначних термінів
соціальної ринкової економіки .......................................... 168
3.3.2. Омонімія термінів соціальної ринкової економіки .. 173
Висновки до 3-го розділу .............. 177
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ... 181
СПИСОК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..... 188
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ . 214
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ............. 217
ДОДАТОК. . 219
Словник термінів соціальної ринкової економіки сучасної
німецької мови ... 220

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЛСВ лексико-семантичний варіант
ТО термінологічна одиниця
ТСС термінологічне словосполучення
ФО фразеологічна одиниця
A прикметник
Adv прислівник
Cj сполучник
N числівник
Präp прийменник
S іменник
V дієслово

ВСТУП

Суттєві зміни в політичному та суспільному житті багатьох країн, у тому числі Німеччини та України, в період кінця XX початку XXI століття, потужний розвиток різноманітних галузей науки і техніки, характерний для цього періоду, спричинилися до утворення нових лексичних одиниць, які концептуалізують нові поняття та явища, що постійно виникають у житті сучасного суспільства. Все це динамічно та багатогранно відображається не лише в загальнолітературній мові, а й у її спеціальній, професійній лексиці термінології, спеціальні підсистеми якої функціонують у межах наукової, технічної та соціально-культурної діяльності носіїв мови.
Дослідження закономірностей утворення лексики спеціальних підсистем мови, що відображають поняття певних галузей людського пізнання, формування її структури та аналіз лексико-семантичних процесів, основних тенденцій термінотворення та термінологізації мови перебувають серед актуальних завдань сучасної лінгвістичної науки, важливість яких висвітлюється у працях багатьох мовознавців. Термінознавчі праці присвячено дослідженню терміна як особливої одиниці лексичної системи [39-42, 80], зокрема з аспекту системного підходу [119, 123, 146, 232]. В деяких працях термін є предметом лексикографічного описання [62, 84, 160, 189]. Визначення продуктивних шляхів та закономірностей утворення термінологічних одиниць є одним з основних завдань термінології, рішення якого проводилося на матеріалі різних мов в певній галузі знання, а саме суспільно-політична сфера [89, 183], юриспруденція [35, 213], кредитно-банківська справа [51], техніка зварювання [75], медицина [121] та інші. Особлива увага приділяється дослідженню семантичного аспекту термінів [76, 77, 82, 159, 166, 101]. Дискусію викликають проблеми значення в термінології [4, 65, 206, 246, 272], внутрішньої форми та мотивації термінологічних одиниць [53, 64, 73 та інші]. Існує ряд праць, які об’єктом дослідження мають термінологізацію різних частин мови, в більшості випадків іменника [39, 41, 49, 75]. Також приділялася увага термінологів структурі та зовнішній формі термінів, а саме досліджувалися особливості одно- та багатокомпонентних термінів [6, 46, 133, 162], способи компресіі термінологічних словосполучень та утворення абревіатур [86, 114, 192]. Термінологічну проблематику складають також питання взаємодії загальної та термінологічної лексики [4, 19, 20, 66, 78, 81, 222], а також взаємовпливу термінології та загальновживаної лексики [67, 130, 216, 242]. Слід згадати праці, в яких розглядається проблематика перекладу іншомовних термінологічних одиниць національною мовою [2, 53, 168, 244, 247, 259, 269], зокрема робиться наголос на питаннях інтернаціоналізації, мовних паралелей та, так званих, фальшивих друзів перекладача” [47, 74, 153, 251]. Особливе значення має процес термінологічного планування, що включає термінологічну модернізацію та стандартизацію, тобто гостроті проблем створення нових термінів, розробки термінологічних стандартів та централізованого управління науково-технічною мовою [57, 69, 212, 217, 223, 225, 229, 230, 252]. Інтерес лінгвістів викликають не тільки інтралінгвістичні аспекти терміносистем, а й екстралінгвістичні тенденції становлення національних терміносистем, проблеми мовних інтерференцій та принципи їх класифікації [44, 57, 59, 203, 278].
Становлення, розвиток та функціонування економічної термінології на матеріалі німецької мови досліджувалися в німецькій германістиці у працях [207-210, 240, 245, 260, 265, 266, 279], в українській та російській германістиці [60, 61, 136, 169]. На матеріалі англійської мови [36, 37, 51, 79, 112].
Науково-технічна термінологія являє собою широкий прошарок словникового фонду мови, що постійно та інтенсивно розвивається відповідно до потреб суспільства. Тому вивчення закономірностей утворення лексики спеціальних підсистем мови є одним з важливих та актуальних завдань сучасної лінгвістичної науки на сучасному етапі [53, с. 5].
Політичні зміни, що сталися протягом останніх десятиріч у Німеччині, серед яких об’єднання на початку 90-х років минулого століття двох німецьких держав з різними економічними системами, викликали необхідність впровадження соціальної ринкової економіки на всій території Німеччини. Проведення економіки такого типу, яку було започатковано у 50-роках Л.Ерхардом у ФРН, потребує дослідження системних номінативних та функціональних аспектів відповідної термінології. Зокрема, результати такого дослідження можуть знадобитися фахівцям, що прагнуть поглиблення знань німецької мови як іноземної. Адже це може сприяти передачі теоретичних знань для становлення, формування, розвитку та функціонування термінології соціальної ринкової економіки української мови в умовах запровадження світових економічних здобутків на теренах суверенної України.
Актуальність дослідження визначається соціальною та лінгвістичною необхідністю комплексного дослідження розвитку та функціонування термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові, що передбачає. висвітлення спектру семантичних, структурних та функціональних властивостей термінів. Німецькомовна термінологія соціальної ринкової економіки, яка формує вaгому ланку загальногo економічного пoнятійного апaрату, знаходиться у пoстійній взaємодії із загальновживаною лексикою, що не сприяє впoрядкуванню та унoрмуванню тeрмiносистеми. Лінгвістична рoзвідка з проблем термінології дає мoжливість регулювати прoцеси прoфесійного взaємoрозумiння та кoординувати фoрмальну і пoнятійну стoрoни термінів. Актуaльність полягає також у тому, що аналіз термінології соціальної ринкової економіки у номінативному та функціональному аспектах дає змогу виявити основні закономірності її розвитку, на основі чого можливе прогнoзування тeнденцій мaйбутнього тeрмінотворення та упoрядкування зазначеної термiнології. Необхідність аналізу підсилюється відсутністю спеціальних досліджень зазначеної термінології у германістиці.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.), яка є складовою частиною держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0106U002115 Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії і когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти”, затвердженою вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 30 січня 2006 р.).
Метою роботи є виявлення особливостей номінативних процесів та функціонування термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.
Окреслена мета зумовила виконання конкретних завдань:
1) інвентаризація термінів соціальної ринкової економіки з метою дослідження їх номінативного та функціонального аспектів;
2) виявлення особливостей системної організації термінології соціальної ринкової економіки як підсистеми загального словникового складу німецької мови;
3) проведення тематичної класифікації термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови;
4) встановлення шляхів виникнення та ідентифікація способів номінації понять соціальної ринкової економіки і їхньої продуктивності в сучасній німецькій мові;
5) розкриття функціональних особливостей термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми.
Об’єктом дослідження є термінологія соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови.
Предметом дослідження є номінативні та функціональні аспекти термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.
Матеріал дослідження складають 6450 мовних одиниць, отриманих методом суцільної вибірки з 21 лексикографічного та інших джерел сучасної німецької мови. Процес розвитку термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови досліджується на матеріалі сучасних термінів, які зафіксовані у перекладних та тлумачних загальномовних і термінологічних словниках і вживаються у фахових монографіях, підручниках, а також статтях, присвячених проблемам соціальної ринкової економіки, зокрема, опублікованих на Інтернет-сайтах (всього 2300 сторінок), тобто при інвентаризації фактичного матеріалу враховувалася і сфера фіксації термінів, і сфера їхнього функціонування.
Використання методів аналізу зумовлене специфікою об’єкта та завданнями дослідження. Описовий метод застосовувався для інвентаризації термінологічних одиниць, інтерпретації особливостей їх структури та функціонування на сучасному етапі розвитку мови. Загальнонауковий метод індукції та елементи кількісного аналізу було використано для виявлення тенденцій вживання терміноодиниць соціальної ринкової економіки. Для дослідження семантичної структури терміноодиниць було застосовано метод компонентного аналізу. За допомогою дистрибутивного аналізу у роботі проводиться дослідження полісемічних термінів з метою встановлення значення терміна у контексті за допомогою його дистрибуції. Метод безпосередніх складників дозволив встановити складові елементи та їх зв’язки в синтаксичній структурі термінологічних словосполучень.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові; встановлено тенденції її розвитку на лексичному, словотвірному та синтагмо-синтаксичному рівнях, з цією метою виявлено словотвірні моделі, структурний склад багатокомпонентних термінів. Подальший розвиток дістала теорія запозичень в аспекті мовних контактів у галузі ринково-економічних відносин. У функціональному аспекті досліджено лексико-семантичну парадигму термінології соціальної ринкової економіки.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є внеском у подальший розвиток теорії терміна і термінології; її результати доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації, про основні тенденції термінотворення в соціальній ринковій економіці сучасної німецької мови. Результати проведеного наукового аналізу поглиблюють знання про парадигматичні відношення термінів. Відповідно виступають перспективи для подальшого вивчення окремих підсистем термінології соціальної ринкової економіки, таких як Інфраструктура ринку”, Соціальне страхування” тощо.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали та результати можуть бути використані у лексикографії, у навчальному процесі під час розробки та викладання курсу з лексикології сучасної німецької мови (розділи Лексична семантика”, Словотвір”, Словниковий склад мови”) та у спецкурсі з термінознавства (розділи Термінологічна номінація”, Специфіка терміна”, Термінотворення”), а також у курсі з ділової німецької мови та німецької мови як іноземної мови професійного спілкування для студентів економічних спеціальностей, у науково-дослідній роботі.
Одержані наукові результати можуть бути узагальнені у таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є динамічною системою, що реалізується в конкретних підсистемах при взаємодії відповідних мовних рівнів. Розвиток цієї системи значною мірою детермінований, з одного боку, розвитком понять, а з іншого, законами та закономірностями самої мови.
2. Номінативні одиниці у межах терміносистеми соціальної ринкової економіки взаємопoв’язані, вони утворюють лексикo-тематичні групи і тематичні підгрупи (макрo- та мікрополя) на основі гіперo-гіпонімічних зв’язків. Це дає можливість стверджувати, що між досліджуваними термінooдиницями існує семантичний зв’язок, що позначається на ієрархічності, взаємозумовленості та взаємопідпoрядкованості.
3. Номінація понять соціальної ринкової економіки з погляду способів термінотворення залежить від пoняттєвих зв’язків терміноодиниць. Їй притаманні всі способи словотвору загальновживаної лексики сучасної німецької мови, але з різним ступенем їх продуктивності, а також з різною регулярністю використання певних словотвірних моделей. Найбільшою продуктивністю відзначається творення термінологічних словосполучень (на відміну від загального словникового складу німецької мови) та термінів-композитів.
4. Кількісні та якісні зміни у термінології соціальної ринкової економіки детермінуються інтенсивним впливом англійської мови у функції мови-джерела і мови-посередника запозичень, що спричиняє як позитивні, так і негативні наслідки, зокрема, втрату автохтонними термінологічними одиницями їх функціональності.
5. Незважаючи на штучний характер формування термінології і на вимоги до семантичної чіткості термінів (однозначність, відповідність між буквальним та реальним значенням одиниці), у складі досліджуваної термінології є терміни багатозначні слова, омоніми і синоніми. Це пояснюється тим, що формування терміносистеми, хоч і пов’язане, з одного боку, з розвитком поняттєвої бази певної сфери знання, проте, з іншого боку, відбувається відповідно до мовних законів, де явища полісемії, омонімії та синонімії є фактами розвитку та динаміки мови.
Особистий внесок автора полягає у виявленні закономірностей та специфіки динамічних процесів, тенденцій розвитку термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови. Проаналізовано способи та шляхи збагачення термінофонду досліджуваної галузі термінології; узагальнено дані кількісного аналізу, що вказують на динаміку номінативних процесів у цій лексиці; виявлено ступінь спеціалізації засобів термінотворення, а також особливості термінів-синонімів, антонімів, багатозначних слів та омонімів у лексикографічному та функціональному аспектах.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-методичних семінарах кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету. Основні положення роботи представлено у доповідях на міжнародній науково-практичній конференції: Науковий потенціал світу 2006 (Дніпропетровськ, 2006); на регіональних науково-практичних конференціях: Мова. Суспільство. Культура (Херсон, 2002), Німецька мова у південному регіоні: науковий та методичний аспекти (Херсон, 2004); на трьох науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету: Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 2003), Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві (Київ, 2007); на університетській конференції Херсонського національного технічного університету Нові педагогічні технології у навчанні іноземним мовам (Херсон, 2006).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені у восьми публікаціях, із них чотири у фахових виданнях (1,28 друк. арк.), а також у 4 збірниках конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 2,04 друк. аркуша.
Структура й обсяг дисертації визначається її метою та завданнями. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох дослідницьких розділів, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (281 позиція), списку довідкової літератури (27 позицій) та списку джерел ілюстративного матеріалу (25 назв) і додатку. Загальний обсяг праці складає 247 сторінок машинопису, у тому числі основного тексту 187 сторінок.
У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет розвідки, розглянуто її теоретичне та практичне значення.
У першому розділі Терміни соціальної ринкової економіки в лексико-семантичній системі мови” проаналізовано основні напрямки термінологічних досліджень. Визначено місце та роль терміна в лексико-семантичній системі мови. Висвітлено основні ознаки терміна. Установлено особливості термінології соціальної ринкової економіки як окремої підсистеми спеціальної лексики німецької мови та представлено її термінополе. Проаналізовано морфологічний склад досліджуваної термінології. Проведено класифікацію термінів за змістом понять та за словотвірними типами.
Другий розділ Номінативний аспект термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові” присвячено вивченню проблем номінації термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови, зокрема, проаналізовано сутність номінації з позиції когнітивної діяльності людини, способи номінації з використанням внутрішніх ресурсів мови (зміна значення слова, словотвір, утворення термінологічних словосполучень) та зовнішніх ресурсів мови (запозичення), визначено продуктивні шляхи поповнення термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.
У третьому розділі Функціональний аспект лексико-семантичних парадигм термінології соціальної ринкової економіки” досліджено особливості функціонування лексико-семантичних парадигм у розглянутій термінології, зокрема функціональні характеристики термінів в аспекті системних явищ у мові синонімії, антонімії, полісемії та омонімії, які вважаються небажаними для термінології. Попри цю традиційну думку, доведено, що зазначені мовні явища як факти розвитку та динаміки мови не завдають суттєвих труднощів при сприйнятті інформації в умовах спеціального контексту.
У загальних висновках підсумовано результати проведеного дисертаційного дослідження.
Список використаної наукової та довідкової літератури складається із 308 найменувань статей і монографій вітчизняних та зарубіжних авторів.
Список джерел ілюстративного матеріалу включає 25 назв.
У додатку представлено словник термінів соціальної орієнтованої ринкової економіки сучасної німецької мови, який містить сучасні терміноодиниці зазначеної предметної сфери, котрі відображають практичну реалізацію теоретичних положень дисертаційного дослідження.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Матеріал, викладений у цьому дослідженні, дозволяє зробити висновок, що термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові являє собою функціонуючу систему, розвиток якої значною мірою детермінований, з одного боку, взаємодією понять цієї галузі знання, а з іншого, законами та закономірностями самої мови.
Соціальна ринкова економіка посідає особливе місце серед інших суспільних наук через тісний, безпосередній зв'язок з життям соціуму. Основними властивостями досліджуваної термінології є її системність та двоплановість залежність як від лексико-семантичної системи мови, так і від поняттєвої системи такої сфери людської діяльності як соціальна ринкова економіка.
У нашій роботі ми виходимо з того, що термін як складник терміносистеми це слово чи словосполучення, що співвідноситься з поняттям соціальної ринкової економіки і вступає в системні відношення з іншими словами та словосполученнями, він потребує відповідної дефініції, а також характеризується релятивною експресивною нейтральністю, точністю та високим ступенем інформативності. Ці характеристики дозволяють відрізняти терміноодиниці від інших компонентів спеціальної лексики німецької мови.
Номінативні одиниці в межах терміносистеми соціальної ринкової економіки взаємопов’язані, вони складають лексико-тематичні групи та тематичні підгрупи (макро- і мікрополя) на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків. Це дозволяє стверджувати, що досліджувані терміноодиниці характеризуються ієрархічністю, взаємозумовленістю та взаємопідпорядкованістю, а отже, семантичним зв’язком. Іншою суттєвою ознакою термінів соціальної ринкової економіки є високий рівень абстрактності.
Термін розглядається у нашому дослідженні як результат взаємопов’язаних та взаємозумовлених процесів пізнавальної діяльності людини, а саме, когнітивних, номінативних та комунікативних. Тому дослідження проводилося від концепту до спеціального поняття і вже далі до слова, що дозволило повніше вивчити шляхи репрезентування та особливості функціонування понять соціальної ринкової економіки. На основі компонентного аналізу термінології соціальної ринкової економіки в німецькій мові стосовно способів її номінації, засобами яких слугують як внутрішні, так і зовнішні ресурси мови, було встановлено, що:
1. Термінологія соціальної ринкової економіки з погляду способів термінотворення залежить від поняттєвих зв’язків її терміноодиниць. Для неї загалом характерні способи номінації загальновживаної німецької мови.
2. Високою продуктивністю серед способів номінації, побудованих на основі внутрішніх ресурсів мови, на сучасному етапі розвитку досліджуваної термінології визначаються семантичні деривати (8,4% від 6000 термінів) утворені в процесах якісних семантичних перетворень здебільшого метафоризації (60% від 500 термінів), а також метонімізації (33,6% від 500 термінів) та спеціалізації значення (6,4% від 500 термінів). Велика кількість термінів соціальної ринкової економіки утворена в результаті метафоричного перенесення, яке на відміну від аналогічних процесів у загальновживаній лексиці, викликане необхідністю номінації нового спеціального поняття. В основу перенесення певних ознак на поняття соціальної ринкової економіки частіше за все покладені антропометрична (26,7% від 300 термінів), науково-технічна (24,2% від 300 термінів) та природнича моделі (15% від 300 термінів). Продуктивність семантичних перенесень, і в першу чергу, метафори, зумовлена самою сутністю цих процесів, а саме, когнітивною діяльністю людини, яка лежить в їх основі і, в свою чергу, зумовлюється появою нового концепту.
3. Серед словотвірних моделей у термінотворенні особливою продуктивністю завдяки своїй формальній та семантичній організації відзначаються термінологічні композити, які складають 62,9% від проаналізованих терміноодиниць, утворених шляхом словотвірної номінації (1900 термінів). Серед термінів-складних слів досліджуваної термінології переважають детермінативні складні іменники з двома компонентами, продуктивними при цьому виявилися основи іменників, дієслів та прикметників. Цільнооформленість, компактність, однозначність (переважно), семантична спаяність дозволяє сприймати такі терміни максимально точно.
4. Наступним щодо продуктивності способом словотвірної номінації виявилося афіксальне термінотворення (27,4% від 1900 термінів)), де особливо характерним для термінології соціальної ринкової економіки є тип поетапної” деривації, в процесі якого основа з афіксом, що утворює формальну структуру терміна для відображення певного спеціального поняття, доповнюється іншим афіксом, утворюючи в такий спосіб термінологічну одиницю (43,3% від усієї похідної лексики 520 термінів). За допомогою цього типу значення терміна вмотивовується не лише значенням основи, а й значенням афіксів. Основною тенденцією, виявленою при творенні термінів афіксальним способом, є спеціалізація як запозичених, так і питомих формантів.
5. Менш представленими в досліджуваній терміносистемі, проте продуктивними, виявилися абревіатури (4,7% від 1900 термінів) та термінологічні одиниці, утворені способом конверсії (5% від 1900 термінів).
6. Найбільшу питому вагу (60% від 6000 термінів) у термінології соціальної ринкової економіки мають терміни, утворені синтагмо-синтаксичним способом номінації, зокрема бінарні терміни-словосполучення (50,2% від усіх словосполучень). Незважаючи на вимогу до короткості терміна, в досліджуваній термінології фіксуються три-, чотири- та п’ятикомпонентні терміни-словосполучення, що зумовлене, на наш погляд, поняттєвими зв’язками досліджуваної терміносистеми. Номінація спеціального поняття у формі словосполучення, а не складного слова, пояснюється необхідністю виокремлення взаємозв’язку та залежності понять, їх системної організації та зумовленості у формі одного терміна.
7. Стосовно граматичного аспекту у термінотворенні в межах термінології соціальної ринкової економіки домінантне положення посідають терміни-іменники, але професійна комунікація обслуговується не лише ними, а й дієсловами для позначення процесів у стані руху, і прикметниками та дієприкметниками I та II для позначення якісних характеристик понять, які функціонують і як самостійні слова, і як компоненти складних слів та словосполучень.
8. Одним із продуктивних і актуальних для сучасного етапу розвитку мови шляхів формування терміносистеми для відтворення понять соціальної ринкової економіки є запозичення іншомовного лексико-семантичного матеріалу, тобто залучення зовнішніх ресурсів мови. У складі досліджуваної термінології було виявлено велику кількість вже асимільованих запозичень з латини та грецької мови, які в більшості випадків уже не сприймаються як іншомовні лексеми; запозичення з італійської та французької мов, які, незважаючи на довге функціонування, навпаки продовжують зберігати і на сучасному етапі фонетичні та граматичні особливості мови-продуцента. Популяризація та суттєве зростання кількості термінів, запозичених з англійської мови, пояснюється статусом як мови міжнаціонального спілкування та значним впливом англомовних країн, передусім США, на розвиток політичних, економічних, суспільних та інших процесів майже усіх держав світу. Велика кількість термінів-англіцизмів функціонує поряд з автохтонними еквівалентами, що призводить до перенасичення термінології не новими поняттями, а новим лексичним матеріалом, тому доцільним вважаємо запозичення іншомовних терміноодиниць тоді, коли вони відображають новий для німецькомовного соціуму концепт, а також для заміни поліструктурних автохтонних термінів, зокрема багатокомпонентних термінів-композитів та словосполучень, форма яких ускладнює процес професійної комунікації. Проте, як засвідчує аналіз фактичного матеріалу, незважаючи на інтенсивне поповнення досліджуваної термінології запозиченнями з англійської мови, їх кількість при функціонуванні у текстах із соціальної ринкової економіки у порівнянні із запозиченнями з латинської та грецької мов є меншою. Цей факт пояснюється асиміляцією грецько-латинських запозичень та тривалішим історичним періодом домінування цих мов в процесі розвитку інших мовних систем.
Незважаючи на штучний характер формування термінології і на вимоги до однозначності термінів, відповідності буквального значення терміна його дійсному значенню, в досліджуваній термінології продовжують функціонувати терміни-багатозначні слова, омоніми і синоніми. Це пояснюється тим, що формування терміносистеми, хоч і пов’язане, з одного боку, з розвитком поняттєвої бази певної сфери знання, проте, з іншого боку, здійснюється відповідно до мовних законів, де явища полісемії, омонімії та синонімії є фактами розвитку та динаміки мови. Отже, аналіз функціонування таких небажаних для термінології явищ виявив, що:
1. Існування термінів-багатозначних слів у термінології не сприяє системній організації цієї терміносистеми, проте є свідченням розвитку як поняттєвої, так і лексичної системи термінології, а отже, зумовлене екстралінгвальними та інтралінгвальними чинниками, не останню роль при цьому відіграє тісний зв'язок досліджуваної термінології із загальнолітературною мовою та термінологіями інших галузей суспільних наук. Тому однозначність потрібно розглядати лише як тенденцію, а не як абсолютну умову функціонування термінів.
2. Поява термінів-синонімів у досліджуваній термінології зумовлена когнітивними та комунікативними цілями термінології. Функціонування у спеціальних текстах термінів-дублетів пояснюється висуванням до професійної комунікації вимог щодо стилістичного оформлення мовлення, і тому їх вживання не можна вважати недоцільним. Функціонування термінів, що вступають у супідрядні синонімічні зв’язки, виправдане виконанням такими термінами інформативної функції, тобто при вживанні певного синоніма з синонімічного ряду виокремлюються ознаки, що є характерними лише для нього.
3. Найбільшою мірою негативним явищем у функціонуванні термінології була визнана омонімія, це засвідчує аналіз термінів-омонімів, виявлених у складі досліджуваної термінології. Виникнення основної частини таких термінів викликане явищем дивергенції.
4. Всі зазначені види системних відносин у межах термінології соціальної ринкової економіки, як засвідчує аналіз функціонування термінів, викликають певні труднощі лише при дослідженні її в лексикографічному аспекті. Стосовно безпосереднього функціонування таких термінів, то лексико-семантичні зв’язки, в які вони вступають з іншими словами в контексті, усувають двозначність і допомагають правильно зрозуміти значення терміна. Допоміжним засобом при сприйнятті термінів-багатозначних слів слугує виокремлення тієї загальної ознаки у семантичній структурі терміна, яку покладено в основу похідного значення.
5. На відміну від усіх інших видів системних зв’язків мови, антонімія у межах термінології є позитивним явищем, призначенням якого є вираження крайніх точок певної сутності професійної сфери з метою виконання, в першу чергу, інформативної функції як терміна, так і самого контексту. Відмінність термінів-антонімів від антонімів загальновживаної мови сучасної німецької мови виявляється у залежності перших від предметно-поняттєвої сфери.
Отже, аналіз номінативних процесів та функціональних особливостей термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові підтверджує думку, що досліджувана термінологія є, незважаючи на штучний характер її формування, відкритою, динамічною системою, яка постійно розвивається та підвищує свій функціональний статус. Тому закономірності розвитку термінології соціальної ринкової економіки потребують постійної уваги мовознавців.
Вирішення порушених у пропонованій праці завдань свідчить про перспективність подальших досліджень проблем термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові, таких, як зіставний аналіз зазначеної термінології української, англійської та інших іноземних мов, вивчення та аналіз досліджуваної термінології у зв’язку з проблемами її перекладу українською мовою, з’ясування співвідношення національного та інтернаціонального при розбудові досліджуваної термінології, вивчення процесів розширення функціонального простору зазначеної термінології та її когнітивного аспекту. Доцільним видається зіставний аналіз досліджуваної терміносистеми з іншими, що є важливим у справі впорядкування термінології соціальної ринкової економіки та в процесах навчання іноземної мови як мови професійного спілкування для студентів економічних спеціальностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Авербух К.Я. Манифест современной терминологии // Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах Коммуникация-2002”: Международн. научно-практ. конф. Пятигорск, 12-14 мая 2002г. Пятигорск, 2002. Ч. 1. С. 192-194.
2. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка. Харьков: Изд-во ХГУ, 1972. 215 с. Библиогр.: с. 202-212.
3. Александрова Г.Н. Соотношение знаковой структуры и функций терминологических и квази-терминологических языковых единиц: Автореф. дис. канд. филол. наук / Самарск. гос. пед. ин-т. Самара, 2006. 37 с.
4. Андренко Л.М. Терминологическое значение общеупотребительных слов: Автореф. дис. канд. филол. наук / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1980. 36 с.
5. Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2т. / Школа «Языки русской культуры», Изд. фирма «Восточная литература» РАН. М., 1995. Т.1: Лексическая семантика. 472 с. Библиогр.: в конце разделов.
6. Ардовская Р.В. Структурно-семантические особенности простых и сложных терминологических единиц: Автореф. дис. канд. филол. наук / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. М., 1979. 16 с.
7. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с. Библиогр.: с. 280-290.
8. Аюпова Е.И. К вопросу о тождестве слова // Казанская лингвистическая школа: традиции и современность: II Международные Бодуэновские чтения. Казань, 11-13 декабря 2003 г. Казань, 2003. Т. 1. С. 118-120.
9. Белодед И.К., Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с. Библиогр.: с. 186-196.
10. Бергер М.Г. Некоторые общие вопросы терминологии как науки // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: Научный симпозиум. М., 1971. С. 102-115.
11. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии: Учебное пособие для студентов вузов / Институт языкознания РАН; Тамбовский гос. ун-т имени Г.Р.Державина. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. 124 с. Библиогр.: с. 117-121.
12. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. 159 с. Библиогр.: с. 156-158.
13. Борисова Л.Т., Донской Я.Л. Профессионализмы и профессиональные жаргонизмы в отраслевом терминологическом словаре // Термины и их функционирование: Межвуз. сб. научн. работ. Горький, 1987. С. 34-40.
14. Будагов Р.А. Филология и культура. М.: Изд-во МГУ, 1980. 303 с. Библиогр.: с. 287-302.
15. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. Учебное пособ. для студ. филол. фак. ун-тов и пед. ин-тов. М.: Наука, 1958. 432 с.
16. Бурдин С.М. О терминологической лексике // Научные доклады высшей школы. Филол. науки. 1958. №4. С. 57-64.
17. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / Пер. с нем.; Общ. редакция и комментарии Т.В.Булыгиной. 2-е изд. М.: Прогресс, 2000. 520 с. Библиогр.: с.412-421.
18. Величко Л.М. Системно-функциональные корреляции в экономической лексике: Автореф. дис. канд. филол. наук / Кубанск. гос. ун-т. Краснодар, 2007. 20 с.
19. Вильчинский С.С. Взаимодействие терминологии, номенклатуры и общелитературной лексики: Автореф. дис. канд. филол. наук / КГУ имени Т.Г.Шевченко. К., 1987. 24 с.
20. Винниченко Т.Г. Характер функционирования терминологической лексики в системе подъязыков: Автореф. дис. канд. филол. наук / Одесск. гос. ун-т им. Мечникова. Одесса, 1983. 16 с.
21. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях // Вопросы языкознания. 1960. №5. С. 3-18.
22. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений // Вопросы языкознания. 1953. №5. С. 3-29.
23. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове: Учеб. пособ. 3-е изд., испр. М.: Высшая школа, 1986. 639 с. Библиогр.: в конце глав.
24. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды МИИФЛИ. 1939. Т. 5. С. 3-54.
25. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии. М.: Наука, 1984. 199 с.: ил. Библиогр.: с. 193-197.
26. Володина М.Н. Интернациональное и национальное в процессе терминологической номинации. М.: Изд-во МГУ, 1993. 111 с. Библиогр.: с. 105-110.
27. Володина М.Н. Когнитивно-информационная природа термина (на материале терминологических средств массовой информации). М.: Наука, 2000. 127 с. Библиогр.: с. 98-108.
28. Володина М.Н. Психолингвистический аспект терминологической номинации // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. 1996. №4. С. 55-62.
29. Воробьев В.Т. Пути развития и способы образования спортивной лексики современного немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук / Киевск. гос. пед. ин-т ин. яз. К., 1972. 25 с.
30. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Изд-во ХГУ, 1989. 95 с. Библиогр.: с. 91-93.
31. Головин Б.Н. Введение в языкознание. 4-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1983. 231 с. Библиогр.: с. 222-223.
32. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высш. шк., 1987. 104 с. Библиогр.: с. 101-102.
33. Гречко В.А. О структуре словаря науки // Актуальные проблемы терминологии : ІІІ лингвист. конф. Новосибирск, 1971 г. Новосибирск, 1971. С. 59-66.
34. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский лицей, 1993. 309 с. Библиогр.: с. 299-309.
35. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах: генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Захищена 20.09.2000. Львів, 2000. 186 с. Бібліогр.: с. 124-143.
36. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 18.11.1999. Львів, 1999. 209 с. Бібліогр.: с. 167-180.
37. Давлетукаева А.Ш. Диахронический аспект развития экономической терминологии (английский язык): Дис. канд. филол. наук: 10.02.21., 10.02.20; Защищена 15.10.2002. М., 2002. 183 с. Библиогр.: с. 128-143.
38. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов // Исследование по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 7-68.
39. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. 1973. №4. С. 76-85.
40. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с. Библиогр.: с. 221-243.
41. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Терминологическая норма. К проблеме типологии терминов // Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук союзных республик. М.: Наука, 1983. С. 90-97.
42. Денисов П.Н. Типология языков науки // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики: Научный симпозиум, Москва, 1971 г. М.: Изд-во МГУ, 1971. Ч. 1. С. 184-196.
43. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика: К основам общей теории / Ю.Д.Дешериев; АН СССР, Ин-т языкознания. М.: Наука, 1977. 382 с.
44. Дианова Г.А. Термин и понятие: проблемы эволюции (К основам исторического терминоведения). М.: Еврошкола, 2000. 176 с.
45. Дидковская В.Г. О способах вербализации концепта // Человек. Язык. Искусство: Международн. научно-практ. конф. Москва, 2001 г. М., 2001. С. 59-66.
46. Динес Л.А. Специфика составного термина в частноотраслевой терминосистеме: Автореф. дис. канд. филол. наук / Ленинградск. гос. пед. ин-т им. А.И.Герцена Л., 1986. 35 с.
47. Дрезен Э.К. Интернационализация научно-технической терминологии. История, современное положение и перспективы. М., Л.: Стандартгиз, 1936. 100 с.
48. Дрозд Л. К проблеме лингвистической теории терминологии // Теоретические и методологические вопросы терминологии: Международный симпозиум. Москва, 1979 г. М., 1979. С. 53-61.
49. Дружинина Е.С. О номинативной способности частей речи и влиянии конверсии на номинативную емкость слова // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. М., 1982. С. 39-47.
50. Дубичинский В.В. Русско-английские лексические параллели: Методические рекомендации для препод. русского языка как иностранного, англ. языка и студентов-иностранцев. Харьков: Изд-во ХПИ, 1993. 44 с.
51. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04; Захищена 01.03.2001. Львів, 2001. 258 с. Бібліогр.: с. 158-177.
52. Дудецкая С.Г. Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстно-лицевой хирургии и стоматологии): Автореф. дис. канд. филол. наук /Самарск. гос. пед. ун-т. Самара, 2007. 24 с.
53. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім „КМ Academia, 2000. 218 с. Бібліогр.: с. 198-208.
54. Дячук Т.М. Українська соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01; Захищена 18.04.2003. К., 2003. 260 с. Бібліогр.: с. 189-209.
55. Жданова Н.О. Терміноутворювальні механізми у сфері біржової лексики: Дис. канд. філол. наук: 10.02.15; Захищена 12.06.2003. Донецьк, 2003. 182 с. Бібліогр.: с. 164-182.
56. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические вопросы двуязычия. К.: Наука, 1974. 134 с.
57. Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции. М.: Наука, 1982. 327 с. Библиогр.: с. 318-325.
58. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Донбасс, 1998. 252 с. Библиогр.: с. 230-249.
59. Завтрашнему миру единый язык науки, техники, экономики. Режим доступу до статті: http://miresperanto.narod.ru/biblioteko/svadost/05.htm.
60. Зарипова А.Н. Экономическая терминология в немецком, русском и татарском языках: Дис. канд. филол. наук: 10.02.20; Защищена 12.04.2004. Казань, 2004. 208 с. Библиогр.: с. 158-172.
61. Зяблова О.А. Экономическая лексика современного немецкого языка: становление и особенности функционирования. М.: ДА МИД России, 2004. 166 с. Библиогр.: с. 164-165.
62. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): Автореф. дис. канд. філол. наук / Львівськ. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 1995. 29с.
63. Іващенко В.Л. Лексичні конотації у просторі природничої термінології // Мовознавство. 2000. №6. С. 40-49.
64. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов / АНСССР. Ком. научно-техн. терминологии. М.: Наука, 1977. 168 с. Библиогр.: с. 161-165.
65. Канделаки Т.Л., Самбурова Г.Г. Вопросы моделирования систем значений упорядоченных терминологий // Современные проблемы терминологии в науке и технике. М.: Наука, 1969. С. 3-32.
66. Капанадзе Л.И. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 86103.
67. Капанадзе Л.И. О понятиях "термин" и "терминология" // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С. 7585.
68. Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань 80-90-х років): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 05.10.2000. К., 2000. 194 с. Библиогр.: с. 172-190.
69. Карапетьян А.Э. Вопросы упорядочения и лексикографического описания терминологической танцевальной лексики // Научный журнал КубГАУ. 2007. №31(7). Режим доступу до журн.: http://ej.kubagro.ru/2007/07/pdf/11.pdf
70. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Отв. ред. Д.Н.Шмелев; АН СССР, Отд-ние лит. и яз. М.: Наука, 1987. 263 с. Библиогр.: в конце глав.
71. Квитко И.С. Термин в научном документе. Ль