ЕТНОРЕАЛІЇ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць) : ЕТНОРЕАЛИИ В современном немецком языке (на материале лексических и фразеологических единиц)

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Михайла Драгоманова

На правах рукопису

СОЛОМАХА Анжеліка Вікторівна
УДК 811.112.2: 39’373.4

ЕТНОРЕАЛІЇ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
(на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць)

Спеціальність 10.02.04. германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор Пророченко О. П.

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП............ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ ЕТНОРЕАЛІЙ.10
1. 1. Тріада: картина світу, етнос, мова...................... 11
1. 2. Генезис, еволюція та тенденції розвитку етнолінгвістики як
складової мовознавчої науки....................19
1. 3. Визначення поняття „етнореалія” та критерії його добору......34
Висновки до Розділу 1......39
РОЗДІЛ 2. ЕТНОРЕАЛІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПІЗНАВАЛЬНО-
МИСЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НІМЕЦЬКОГО ЕТНОСУ:
СКЛАД ТА ВИТОКИ41
2. 1. Вивчення етнореалій з когнітивної точки зору......42
2. 2. Відтворення етнореалій у сучасній німецькій мові...................49
2. 2. 1. Слова, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові...50
2. 2. 2. Усталені словесні комплекси, якими вербалізовані етнореалії в сучасній
німецькій мові........53
2. 3. Ідеографічна характеристика етнореалій....................................60
2. 3. 1. Етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу....60
2. 3. 2. Етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу.....87
2. 3. 3. Етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу....110
2. 3. 4. Етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу............................................................................................................................129
2. 3. 5. Етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносу138
Висновки до Розділу 2............181
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЕРБАЛІЗОВАНИХ ЕТНОРЕАЛІЙ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ184
3. 1. Місце мовних одиниць, якими вербалізовані етнореаліії, в лексичній та
фразеологічній системах сучасної німецької мови.........................185
3. 1. 1. Лексико-семантичні парадигми у колі лексичних та фразеологічних
одиниць, якими вербалізовані етнореалії....185
3. 1. 2. Провідні тенденції розвитку вербалізованих етнореалій....202
3. 2. Функції мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній
німецькій мові.............206
Висновки до Розділу 3............213
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................219
СЛОВНИКИ ТА ДОВІДНИКИ..........235
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ...239
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ...240
ДОДАТОК А................................241

ВСТУП
Вивчення соціальної сутності феномена мови як способу людського вираження ставить перед дослідниками нове коло проблем, орієнтованих на дослідження онтологічної сутності мови, умов її існування та ролі у розвитку людини. У зв’язку з цим увага дослідників зосереджується на розв’язанні питань, які мають відношення до проблеми взаємодії «мова і культура», орієнтованої на ідеал цілісного знання.
Антропоцентрична парадигма, яка закріпилася у сучасній лінгвістиці відродила ідеї В. фон Гумбольдта про мову як «дух народу» [35, с.45]. Логічним продовженням цих ідей стали праці Ф. Боаса, гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа, неогумбольдтіанців Л. Вітгенштейна, Л. Вайсгербера, Й. Тріра. Виникає як метафора поняття мовна картина світу”, яке у 7080-ті роки ХХ ст. набуває ознак терміна та стає предметом вивчення провідних лінгвістів, таких як Н. Д. Арутюнової, В. І. Постовалової, А. А. Уфімцевої, Г. А. Брутяна, Е. М. Верещагіна, В. Г. Костомарова, Ю. Н. Караулова, В. М. Телії, Г. Д. Томахіна, Д. Хаймса, Г. Гіппера, Б.Берліна, A. Вежбицької та ін. Їхні дослідження, у свою чергу, зумовлюють підвищений інтерес до вивчення мовних явищ, пов’язаних з мисленням, свідомістю, культурою, світоглядом як окремої людини, так і мовного колективу, що дало поштовх для появи нових мовознавчих галузей етнолінгвістики, етнопсихолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, теорії міжмовних комунікацій.
Серед проблем, що розв’язуються в етнолінгвістичному річищі, на одне з пріоритетних місць перемістилися такі питання: взаємозв’язок та взаємовплив мови, навколишнього світу та етносу, універсальні концепти та концептуальний аналіз мови, вивчення національних пріоритетів, роль лексики в культурно-національному аспекті, опис важливих фрагментів мовної картини світу певного етносу та ін. Дослідження, які виконуються у зазначеному річищі на матеріалі німецької мови, є фрагментарними не тільки тому, що етнолінгвістика є молодою галуззю лінгвістики, а й у зв’язку з великим обсягом фактичного мовного матеріалу, який необхідно дослідити під новим кутом зору, а саме з огляду на розуміння мови як «духу народу», а не лише як певної системи та засобу спілкування.
Актуальність теми визначається підвищенням уваги мовознавців (Р. П. Зорівчак, В. І.Карасика, А. М. Приходька, Ю. С. Степанова, Стерніна І. О., В. М. Телії., О. І. Чередниченка та ін.) до дослідження національно-культурної специфіки мовних одиниць окремих мов, особливий прошарок серед яких складають мовні одиниці, що вербалізують етноспецифічні реалії буття певного етносу, зокрема німецького. По-перше, на ґрунтовне вивчення заслуговують критерії, за якими виокремлюються етнореалії певної мови. По-друге, необхідна інвентаризація та систематизація цих мовних одиниць, тому теоретично і практично значущою є їхня класифікація. По-третє, актуальним є дослідження комунікативно-функціонального потенціалу вербалізованих етнореалій, що сприяє глибшому розумінню німецького етносу як соціально-історичного феномена. По-четверте, на ґрунтовне вивчення заслуговують системні зв’язки цих мовних одиниць, оскільки вони є невід’ємною частиною лексико-семантичної системи німецької мови. Вивчення та аналіз мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії у сучасній німецькій мові, буде сприяти глибшому розумінню процесів формування мовних та концептуальних картин світу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковій проблематиці кафедри німецької та французької мов Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова «Семантико-когнітивний та комунікативний аспекти розвитку романо-германських мов» (Протокол № 2, 10 вересня 2003 р.).
Метою дисертаційної роботи є комплексний та системний аналіз мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові, за їх складом, семантичними та функціональними особливостями.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. уточнити зміст понять мовна картина світу”, «етнореалія», враховуючи результати сучасних досягнень вітчизняної та зарубіжної лінгвістики;
2. встановити критерії добору етнореалій та з'ясувати когнітивний аспект вербалізованих етнореалій;
3. визначити та систематизувати корпус мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові, у зв’язку із світосприйняттям носіїв німецької мови ;
4. інвентаризувати досліджувані мовні одиниці за групами концептів та висвітлити їхні семантичні особливості;
5. проаналізувати системні зв’язки мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові та визначити їхню референтну значимість для носіїв сучасної німецької мови;
6. експлікувати та охарактеризувати варіативність досліджуваних мовних одиниць з урахуванням їхніх функцій.
Об’єктом дослідження у роботі є німецькі мовні одиниці, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові. Предметом дослідження є склад та засоби відтворення етнореалій, структурні та семантичні особливості досліджуваних мовних одиниць, їхнє місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови, їхні функції.
До основних методів дослідження відносяться: 1) описовий метод для інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних та функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць; 2) дедуктивно-індуктивний метод для аналізу, синтезу та узагальнення наукових теорій і концепцій з метою встановлення теоретико-методологічних засад дослідження вербалізованих етнореалій; 3) метод кореляції мовних й позамовних явищ для встановлення взаємозв’язку й взаємообумовленості природної та соціальної сфер життя носіїв німецької мови та їх відображення у семантичній структурі досліджуваних мовних одиниць; 4) когнітивно-семантичний, концептуальний, лексичний та етимологічний аналізи для встановлення значення мовних одиниць; 5) лінгвокраїнознавчий та етнокультурний коментарі для дослідження лексичного та фразеологічного значень досліджуваних мовних одиниць; 6) функціонально-комунікативний для визначення функцій досліджуваних мовних одиниць.
Матеріалом дослідження слугують 1300 отриманих із лексикографічних джерел мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові. Було використано 42 лексикографічних джерела: одномовні, двомовні, синонімічні, тлумачні, етимологічні, фразеологічні, словотворчі, електронні, країнознавчі словники та словники крилатих слів. До уваги бралися такі мовні одиниці, які зустрічалися хоча б у двох джерелах. Для вивчення функціонально-семантичних властивостей відповідних одиниць використано 16 творів художньої літератури ХХ ст. відомих німецьких письменників.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ній на підставі всебічного аналізу етнореалій німецького етносу встановлено склад мовних одиниць, якими вони вербалізовані у сучасній німецькій мові; вперше у німецькій мові: здійснено комплексне дослідження зазначених мовних одиниць; проведена класифікація досліджуваних мовних одиниць за групами концептів, яка виявила їхні національні особливості; досліджено лексико-семантичні парадигми цих мовних одиниць та їхні функції.
Положення, що виносяться на захист:
1. Вербалізовані нiмецькі етнореалiї сприяють осмисленню конкретних органiзованих знань i уявлень нiмецького етносу у рiзних концептульних полях як фрагментах мовноï картини свiту.
2. Відтворення нiмецьких етнореалiй як культурно зумовлена знакова репрезентацiя нiмецькоï етносвiдомостi здiйснюється за допомогою лексичних та фразеологічних одиниць сучасної німецької мови.
3. Лексичні та фразеологiчнi одиницi, якими вербалiзовані етнореалiï нiмецького етносу, становлять у сучаснiй нiмецькiй мовi значний масив мовних знакiв, що є своєрiдною етнокультурною рефлексiєю носiïв мови.
4. Семантика лексичних та фразеологiчних одиниць, що вербалiзували концепти природно-географiчних умов життя етносу, концепти науки, технiки та освiти, побуту та традицiй, особливості суспiльно-iсторичного та економiчного життя, а також функцiї цих мовних одиниць свідчать про дiалектичний зв’язок мiж мовою й пiзнавально-мисленнєвою дiяльнiстю її носiïв.
5. Специфiка лексичних та фразеологiчних одиниць, якими вербалізовані етнореалії сучасної німецької мови, зумовлює широкi можливостi рiзних структурно-семантичних трансформацiй завдяки створенню нових вiдношень з iншими мовними одиницями лексико-семантичноï системи мови, а також i через видозмiни ïхньої структури у рiзних формах та рiзновидах.
Теоретичне значення дисертації зумовлено поглибленим аналізом мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії у сучасній німецькій мові, сприяє розбудові теоретичних основ етнолінгвістики та подальшій розробці гіпотези лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа, вивченню когнітивно-семантичної організації та комунікативно-функціонального потенціалу вербалізованих етнореалій. Комплексний аналіз мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в сучасній німецькій мові, сприяє подальшій розробці інших фрагментів німецької мовної картини світу та поглибленню наукових уявлень щодо особливостей вербалізації когнітивної бази певного етносу. Теоретичні положення дисертації можуть слугувати основою для подальшого вивчення мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії в інших мовах.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її теоретичних положень та проаналізованого фактичного матеріалу у навчальному процесі при вивченні німецької мови як іноземної. Основні положення та висновки можуть бути використані у курсах із загального мовознавства (розділи «Мова та мислення», «Мова та історія», «Проміжні рівні мови»), в лекціях та на семінарських заняттях із лексикології німецької мови (розділи «Лексико-семантична система мови», «Фразеологія»), у спецкурсах із проблем етнолінгвістики та лінгвокраїнознавства, а також у наукових пошуках викладачів, аспірантів, здобувачів учених ступенів, студентів, магістрів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження була здійснена на семінарах та засіданнях кафедри німецької та французької мов НПУ ім. М. Н. Драгоманова; Міжнародній науковій конференції «Німецька мова в діалозі культур» (м. Ужгород, 5 6 жовтня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи та особливості практично-орієнтованого навчання іноземних мов» (м. Київ, 29 листопада 2005 р.), науковій конференції «60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє» (м. Київ, 22 23 лютого 2006 р.), а також у процесі викладання автором спецкурсів з практики усного та писемного мовлення німецької мови на факультеті іноземних мов НПУ ім. М. П. Драгоманова.
Публікації. Основні положення та результати роботи висвітлено у 5 публікаціях фахових видань України. Усі праці виконано одноосібно.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг дисертації становить 271 сторінок, з них 218 основного тексту. Список використаних джерел складається з 292 найменувань.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній праці зроблено теоретичне узагальнення структурних, семантичних та функціональних властивостей етнореалій, вербалізованих лексичними та фразеологічними засобами німецької мови. Простежено системні зв’язки мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькі мові. Окреслено основні лексичні процеси, їх місце в лексичній та фразеологічній системах сучасної німецької мови та визначено функції досліджуваних мовних одиниць.
2. Мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, є одним з фрагментів мовної картини світу, під якою у сучасному мовознавстві розуміють світосприйняття та світорозуміння, яке виражається засобами певної мови. Етнореалії це національно-специфічні реалії буття народу, що включають як специфічні феномени природи, так і матеріальні здобутки та надбання конкретної культури та історії. Основою утворення етноспецифічних реалій буття народу є природно-географічні, культурно-історичні, суспільно-економічні особливості життя певного етносу. Встановлено, що етнореалії представляють етнокультурну інформацію та певні етнічні стереотипи.
3. Уточнено критерії добору етнореалій, а саме: культурної розробки; критерій частотності вживання; обов’язковості аксіологічного маркування; встановлення їх „ключового” характеру для духовності певного етносу. Ці критерії дозволили відмежувати етнореалії від інших німецьких реалій .
4. Знання про світ, які віддзеркалюють етнореалії, формуються за допомогою концептів, що реалізуються у мові сукупністю всіх значень мовних одиниць різного рівня складності від слова до тексту. Нами встановлено, що етнореалії вербалізовані у німецькій мові окремими словами та усталеними мовними комплексами. Аналіз цих мовних одиниць показав, що вони вербалізували як специфічні лише для німецького етносу реалії буття, так і неспецифічні реалії, які набули додаткових специфічних значень в німецькому мовному ареалі.
5. Семантичний та концептуальний аналіз дозволив класифікувати мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії у сучаній німецькій мові, за такими групами: 1) етнореалії на позначення особливостей природно-географічних умов існування німецького етносу; 2) етнореалії на позначення особливостей суспільно-історичного життя німецького етносу; 3) етнореалії на позначення особливостей економічного життя німецького етносу; 4) етнореалії на позначення особливостей науки, техніки та освіти німецького етносу; 5) етнореалії на позначення особливостей побуту та традицій німецького етносу.
У кожній групі виділено концепти як віддзеркалення змістів етнореалій, сукупність значень яких дозволила виявити національно-культурні особливості досліджуваних мовних одиниць.
6. Встановлено, що мовним одиницям, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманні такі семантичні зв’язки: 1) гіпонімічно-гіперонімічні; 2) синонімічні; 3) антонімічні; 4) омонімічні; 5) полісемічні. Аналіз гіпонімічно-гіперонімічних зв’язків виявив, що вони охоплюють не все коло досліджуваних мовних одиниць, а лише слова. Найпродуктивнішим явищем серед парадигматичних зв’язків є синонімія, у той час як антонімія, полісемія та омонімія не відзначаються великою продуктивністю.
Серед мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виокремлені мовні одиниці-історизми та мовні одиниці-архаїзми. Особливим семантичним процесом є зміна значення мовних одиниць.
7. Для мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, притаманне явище варіативністості. Варіативність може бути граматичною, лексичною, семантичною, стилістичною; вона встановлюється за рахунок кількісної зміни лінійної протяжності усталених словесних комплексів та призводить до утворення синонімії, полісемії, омонімії, антонімії.
Дослідження засвідчило, що мовні одиниці, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, виконують наступні функції: 1) пізнання, осягнення світу у певному етноспецифічному ракурсі; 2) збереження та транслювання національної самосвідомості, традицій культури та історії народу; 3) номінативну; 4) комунікативну; 5) емоційно-експресивну.
8. Отримані результати дозволяють зробити висновки про ефективність ономасіологічного та семасіологічного підходів до вивчення вербалізованих етнореалій з позиції взаємодії семантики, когнітивної та функціональної лінгвістик. Вони можуть бути використані і при дослідженні лексики та фразеології для позначення концептуальних артефактів національної мовної свідомості. Викладений матеріал відкриває перспективи вивчення вербалізованих етнореалій в різних видах дискурсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В. А. Проблемы изучения функциональной стороны языка. Л.: Наука, 1975. 180 с.
2. Ажнюк Б. М. Англійські фразеологізми з власноіменним компонентом // Мовознавство. 1984. № 6 С. 6165.
3. Аллаярова Р. Р. Национально-специфические элементы семантики немецких фразеологизмов // Сб. научных трудов/ МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1984. Вып. 232. С. 66 79.
4. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 3839.
5. Ареальные исследования в языкознании и этнографии: (Язык и етнос). Сб. Науч. Тр. / АН СССР; Ин-т этнографии им. М. М . Миклухо-Маклая и др.; отв. ред. Н. И. Толстой. Л.: Наука, Лениградское отделение, 1983. 250 с.
6. Арутюнова Н. Д. Аномалии и язык (К проблеме языковой картины мира) // Вопросы языкознания 1987. № 3 С. 319.
7. Арутюнова Н. Д. К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований. М., 1980. С. 156249.
8. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической системе языка. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. 104 с.
9. Баран Л. А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франкiвськ: Лілея-НВ, 1997. 176 с.
10. Бах А. История немецкого языка. Пер. с нем. Н. Н. Семенюк. / Ред., предисл. и примеч. проф. М. М. Гурмана. М.: Изд-во ин. лит., 1956. 343 с.
11. Белова А. Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С .17 23.
12. Бенвенист Э. Общая лингвистика. Пер. с фр. / Общ. ред., вступ. ст. и коммент. Ю. С. Степанова. Изд. 2-е, стереот. М.: Едиториал УРСС, 2002. 448 с.
13. Блэк М. Лингвистическая относительность: Теоретические воззрения Б. Л. Уорфа // Новое в лингвистике. М., 1960. Вып. 1. С. 199212.
14. Блумфилд Л. Язык / Под ред. Гурмана М. М. М.: Прогресс, 1968. 608с.
15. Бєлєхова Л.І. Архетипи в образній картині світу Л. Українки та Е. Діккенсу // «Проблеми поетики». Сб. наук. праць. Одеса, 2004. С. 813.
16. Брутян Г. А. Гипотеза Сепира-Уорфа. Ереван: Луис, 1968. 66 с.
17. Брутян Г. А. Принцип лингвистической дополнительности // Философские науки. 1969. № 3. С. 5057.
18. Брутян Г. А. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван: Ереван. гос. ун-т, 1976. 294 с.
19. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А. Д. Шмелева под ред. Т. В. Булыгиной. М.: „Языки русской культуры, 1999. 780 с.
20. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. Перевод с англ. (Отв. ред. М. А. Кронгауз. Вступ. ст. Е. В. Падучевой). М.: Русские словари, 1996. 416 с.
21. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. М.: Прогрес, 1993. 268 с.
22. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
23. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. 233 с.
24. Виноградова Т. Ю., Салмана Л. М. Специфика моделирования картины мира в разных национальных культурах // ХII Международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникации. Москва, 24 июня 1997г. М., 1997. С. 3536.
25. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1986. 416с.
26. Воркачев С. Г. Концепт счастья: понятийный и образный компонент // Известия АН. Серия лит. и яз. 2001. Т. 60, № 6. с.4758.
27. Волохина Г. А., Попова З. Д. Синтаксические концепты русского простого предложения. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1999. 224 с.
28. Гаврись В. І. Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові. К: Радянська школа, 1971. 248 с.
29. Гак В. Г. Фразеорефлексы в этнокультурном аспекте // Филологоческие науки 1995. № 4 С. 4755.
30. Гак В. Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 768 с.
31. Гачев Г. Д. Национальные образы мира: Общие вопросы. М.: Сов. писатель, 1988. 445 с.
32. Герд А. С. Введение в этнолингвистику: Учеб. пособие / Санкт-Петербургский ун-т. СПб: Языковой центр, 1995. 92 с.
33. Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. М.: Наука, 1977. 703 с.
34. Голубовская И. А. Этнические особенности языковых картин мира. К.: Киевский университет, 2002. 294 с.
35. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. М.: ОАО ИГ «Прогресс», 2000. 400 с.
36. Гумбольдт В. О различии организмов человеческих языков и о влиянии этого различия на умственное развитие человеческого рода. Спб, 1859. 55 с.
37. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Пер. с нем. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
38. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера земли. Л.: ДИДИК, 1994. 638 с.
39. Гухман М. М. Лингвистическая теория Л. Вайсгербера. // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. Под ред. Р. А. Будагова. М., 1961. С. 123162.
40. Диожева А. А. Номинативность как действие этнокультурного фактора в языке // Россия и Запад: диалог культур. М.: Изд-во МГУ, 1998. С.171178.
41. Добровольский Д. О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. 1983. № 6. С.173193.
42. Жизнь животных в 6 томах. М., 1971. Т. 4: Рыбы. 655 с.; Т. 5: Птицы. 611 с.; Т. 6: Млекопитающиеся, или звери. 627 с.
43. Жайворонюк В. В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. 2001. № 5. С.4863.
44. Звегинцев В. А. О языковых моделях мира // Вопросы философии (Сб. статей). Ереван, 1988. С. 268276.
45. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1989. 216 с.
46. Злотницький М. Ф. Квіти в легендах та переказах. / Пер. з рос. П. Ф. Кравчука. К., 1992. 250 с.
47. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы кон. ХІХ-нач. ХХ в.в. Весенние праздники. М.: Наука, 1977. 360 с.
48. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы кон. ХІХ-нач. ХХ в.в. Зимние праздники. М.: Наука, 1973. 351 с.
49. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы кон. ХІХ-нач. ХХ в.в. Летне-осенние праздники. М.: Наука, 1978. 295 с.
50. Карасик В. И., Слышкин Г. Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования // Методологические проблемы когнитивной лингвистики : Сб. науч. Тр. / Под ред. И. А. Стернин. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 7580.
51. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
52. Ковалева Л. В. Национальная специфика фразеологизмов // Национальная специфика семантической языковой системы. Воронеж: ВГУ, 1984. С. 116127.
53. Комлев Н. Г. Deutsches heute im Gespräch. Беседы о современной немецкой действительности. Изд. 2-ое, переработ. М.: Просвещение, 1964. 255 с.
54. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. М.: ЧеРо, 2003. 349 с.
55. Кочерган М. П. Слово і текст. Львів: Вища школа, 1986. 183 с.
56. Крепель В. І. Роль екстралінгвістичних чинників у процесі фразеологічної номінації (на матеріалі фразеологізмів з компонентом на позначення кольору німецької та української мов) // Сб. наук. праць. Міжнар. наукова конференція «Германістика тв Укрїні та за кордоном: стан та перспективи» К.: Вид-во при КДУ ім. Т. Шевченко, 2006. С. 8895.
57. Кубрякова Е. С. Особенности речевой деятельности и проблема внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. 239 с.
58. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки славянской культуры, 2004. 555 с.
59. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения М.: Изд-во Ин-та лингвистики РАН, 1997. 327 с.
60. Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. П., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов М: Наука, 1996. 245 с.
61. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского. М.: Высшая школа, 1986. 336 с.
62. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. Опыт системтизированного описания. М: «Международные отношения», 1972. 288 с.
63. Ладо Р. Лингвистика поверх границ культур (Перевод с англ. В. А. Виноградова) // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХХV. Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С. 3262.
64. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 1251.
65. Лексика и культура: Нем. яз.: Сб. научных трудов / Твер. гос. Ун-т; [Редкол.: Е. В. Розен (отв. ред.) и др.]. Тверь: ТГУ , 1990. 130 с.
66. Леонтьев А. А. Язык не должен быть чужим // Этнопсихологические аспекты преподавания иностранных языков. М., 1996. С. 41 47.
67. Леонтьев А. А. Языковое сознание и образ мира // Язык и сознание: парадоксальная рациональность. М., 1993. С. 1621.
68. Лихачов Д. С. Концептосфера русского язика // Русская словесность.От теории словесности к структуре теста: Антология. М.: Асаdemia, 1997. С. 280287.
69. Логан П. Смит. Фразеология английского языка. М., 1959. 205 с.
70. Лютер М. Время молчания прошло: Избранные произведения 15201526 г.г./ Пер. С нем. Ю. А. Голубина. Х.: Око, 1994. 352 с.
71. Майер В. Е. Деревня и город Германии в XIVXVI вв. (Развитие производственных сил в Германии). Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. 168 с.
77. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-изд. М.: Госполитиздат, 1959. Т 3. С. 7 544.
78. Мартине А. Основы общей лингвистики, пер. с франц. // Новое в лингвистике, В. 3. М., 1963. С. 347566.
79. Маслов Ю. С. Введение в языкознание. М., 1988. 272 с.
80. Мельникова А. А. Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности. СПб: Речь, 2003. 320 с.
81. Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / О. П. Чередниченко та ін. (ред.); КДУ ім. Т. Г. Шевченко, ф-т ін. філ. К: Вид-во при КДУ., 1996. 176с.
82. Мокриенко В. М. О тематико-идеографической классификации фразеологизмов // Словари и страноведение. М., 1982. С. 108121.
83. Мокриенко В. М. Фразеология, текст и лингвострановедение // Лингвострановедение и текст. М.: Русские языки, 1987. С. 168177.
84. Морковкин В. В., Морковкина А. В. Язык как проводник и носитель знаний. // Русский язык за рубежом 1997. № 12. С. 4453.
85. Национальный язык и национальная культура. Ю. Д. Демериев (отв. ред.) М.: Наука, 1978. 209 с.
86. Подолян І. Е. Відображення українських, німецьких та американських звичаїв і обрядів у вербальних асоціаціях фітонімів. // Мовознавство. 1999. №6. С. 6067.
87. Полюжин М. М. Функціональний та когнітивний аспекти англійсього словотворення. Ужгород: Закарпаття, 1999. 237c.
88. Попова З. Д., Стернин И. А. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1999. 30 с.
89. Потебня А. А. Мысль и язык. К: СИНТО. 192 с.
90. Потебня А. А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. // Слово и миф. М.: Правда, 1989. С. 379444.
91. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 869.
92. Постовалова В. И. Язык как деятельность. Опыт интепретации концепции В. Гумбольдта. М., 1982. 222 с.
93. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. 1990. № 6 С. 2837.
94. Приходько А.М. Концепти та концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя: Прем’єр, 2008. 332 с.
95. Пророченко О. П. Отражение немецко-украинских контактов в сфере филологии и проблемы культуры речи // Языковые контакты в аспекте культуры языка: Тезисы докладов и сообщений регионального теоретико-методического семинара. Рига, 1981. С. 7174.
96. Радченко О. А. Язык как микросознание. Лингвофилософская концепция мира неогумбольдтианства. М.: URSS. КомКнига, 2006. 310 с.
97. Радченко О. А. Лингвофилософские опыты В. фон Гумбольдта и постгумбольдтианство // Вопр. языкознания. № 1. С. 96 124.
98. Райхштейн А. Д. Лингвострановедческий аспект устойчивых словесных комплексов // Словари и лингвострановедение. М.: Русский язык, 1982. 180 с.
99. Райхштейн А. Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1980. 143 с.
100. Разин Е. И. Истории военного искусства. М.: Военное издательство, 1957. Т. 1. 355 с.; Т. 2. 405с.
101. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы. К.: Нико-Центр, Вист, 1997. 560 с.
102. Романова Г. Я. Наименование мер длины в русском языке. М.: Наука, 1975. 175 с.
103. Сахарчук Л.І. Мовна триєдність та соціальне спілкування // Вісн. Київськ. нац. ун-ту ім. Т Шевченка: Іноземна філологія . 2000. № 30. с. 1011.
104. Селіванова О. Нариси з української фразеології. К.-Черкаси: Брама, 2004. 276 с.
105. Сепир Е. Избранные труды по языкознанию и культурологи. М.: Прогресс-Универс, 1993. 350 с.
106. Слюсарева Н. А. Функции языка // Языкознание. Большой энциклопедический словарь, 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 564565.
107. Соломаха А. В. Вербалізація етнореалій у сучасній німецькій мові. // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя: Збірник наукових статей. Серія «Філологічні науки» / Відповідальний редактор д. філ. н., проф. Самійленко В. Г. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С. 6772.
108. Соломаха А. В. Взаємозв’язок світу, етносу та мови (до питання про мовну картину світу). // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): Зб. наукових праць. К: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. Випуск 1. 209. С.117121.
109. Соломаха А. В. Лексика, яка вербалізує етнореалії в сучасній німецькій мові: культурологічний аспект. // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 3. / Відп. ред. Фабіан М. П. Ужгород: ПП Піголіцип П. Ю., 2005. С. 242251
110. Соломаха А. В. Національно-культурна специфіка універсальних концептів „Das Essen та „Die Getränke (на матеріалі сучасної німецької мови). // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ ім. М. Н. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. Випуск LIX (60). К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. С. 139147.
111. Соломаха А. В. Функції мовних одиниць, що вербалізують етнореалії в сучасній німецькій мові. // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 4. / Відп. ред. Фабіан М. П. Ужгород: ПП Піголіцип П. Ю., 2006. С. 444453.
112. Сорокин Ю. А. Попытка осмысления феномена культуры в рамках нового концептуального аппарата // Этнопсихологические аспекты преподавания иностранных языков. М., 1996. С. 6774.
113. Сорокин Ю. А. Этнические формы культуры: сознание и модусы его вербальной репрезентации (компарационные цепочки) // Лингвокогнитивные проблемы межкультурной коммуникации. М., 1997. С. 2136.
114. Сорокин Ю. А., Морковина И. Ю. Проблема понимания «чужой» культуры и способы устранения лакун в тексте // Русское слово в лингвострановедческом аспекте: Межвуз. сб. науч. работ. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1987. С. 160167.
115. Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф., Уфимцева Н. В. Язык, сознание, культура // Методы и организация обучения иностранному языку в вузе. Сб. научных трудов. Вып. 370. Моск. лингвист. ун-т. М.: МЛУ, 1991. С. 2029.
116. Степанов Ю. А. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. М.: Наука, 1985. 332 с.
117. Степанов Ю. С. Изменчивый «образ языка» в науке ХХ века // Язык и наука конца ХХ века. М.: РАН. Ин-т языкознания, 1995. С. 734.
118. Степанов Ю. С. Константы. Словари русской культуры. Опыт исследования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. 824 с.
119. Степанов Ю. С. Некоторые соображения о поступающих контурах новой парадигмы // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм / Под ред. Д. И. Руденко и др. Вып. 1, ч. 1. Харьков: ХИМЭСХ, 1991. С. 910.
120. Степанов Ю. С. Основы языкознания. М.: Просвещение, 1966. 272 с.
121. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. М.: Просвещение, 1975. 272 с.
122. Степанов Ю. С. Семантическая реконструкция (в граматике, лексике, истории культуры). // Proceedings of the Eleventh Interm. congress of linguists. Bologna, 1974. Р. 3546.
123. Степанов Ю. С. Семиотическая структура языка (три функции и три формальных аппарата языка) // Изд. АН СССР, сер. ЛиЯ, т. 32, в. 4. М., 1973.
124. Степанов Ю. С. Характеры народов в зеркале их собственных языков. // Вісник харківського національного університета. 2000. № 471. С. 250254.
125. Степанов Ю. С., Проскурин С. Г. Смена «культурных» парадигм и ее внутренние механизмы // Философия языка: в границах и вне границ. Т. 1. Харьков: «Око», 1993. С. 1336.
126. Стернин И. А. Значение и концепт: сходства и различия //Языковая личность: текст, словарь, образ мира. М: Изд-во Российского университета дружбы народов, 2006. С. 485-495.
127. Стоклицкая-Терешкович В. В. Немецкое подмастерье ХІVXV. Л. 1933.
128. Cупрун А. Е. Лекции по языкознанию. М.: Изд-во БГУ, 1978. 143 с.
129. Тезисы Пражского лингвистического кружка // Пражский лингвистический кружок М.: Наука, 1967. С. 359.
130. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 173204.
131. Телия В. Н. Роль образных средств языка в культурно-национальной окраске миропонимания // Этнопсихолингвистические аспекты преподавния иностранных языков. М., 1996. С. 8289.
132. Телия В. Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокульторологический аспекты. М.: Языки русской культуры, 1996. 288 с.
133. Телия В. Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры // Фразеология в контексте культуры; В. Н. Телия (отв. ред.) М.: «Языки русской культуры», 1999. С.1324.
134. Тиль Эрика. История костюма. Перевод с нем. М. Н. Козлова. М.: Легкая промышленность, 1971. 103 с.
135. Толстой Н. И. Избранные труды. М: Языки русской культуры, 1997 -1999. Т. 1. 520 с.; Т. 2. 544с.; Т. 3. 464 с.
136. Толстой Н. И. Некоторые проблемы славянской и общей этнолингвистики // Известия АН СССР, сер. ЛиЯ. 1982. Т. 41. № 5. С. 397405.
137. Толстой