ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕКОДИФІКОВАНИХ ГРАФІЧНИХ УТВОРЕНЬ У СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ ПИСЬМІ : ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ Некодифицированным ГРАФИЧЕСКИХ ОБРАЗОВАНИЙ В Современном французском письме



  • title:
  • ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕКОДИФІКОВАНИХ ГРАФІЧНИХ УТВОРЕНЬ У СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ ПИСЬМІ
  • Альтернативное название:
  • ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ Некодифицированным ГРАФИЧЕСКИХ ОБРАЗОВАНИЙ В Современном французском письме
  • The number of pages:
  • 191
  • university:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • The year of defence:
  • 2008
  • brief description:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    На правах рукопису

    СИЗЕНКО Анастасія Сергіївна
    УДК 811.133.1’35



    ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
    НЕКОДИФІКОВАНИХ ГРАФІЧНИХ УТВОРЕНЬ У
    СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ ПИСЬМІ


    Спеціальність 10.02.05 романські мови

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук



    Науковий керівник
    доктор філологічних наук, професор
    КРЮЧКОВ Георгій Георгійович



    Київ 2008











    ЗМІСТ
    ВСТУП .... 4
    РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРЕСКРИПТИВНОЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НОРМИ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ПИСЬМА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ.. 11
    1.1. Основи графічної лінгвістики як науки. 11
    1.1.1. Система письма французької мови. 18
    1.1.2. Системні дослідження французької орфографії. 26
    1.1.3. Орфографіка та її місце в сучасній системі письма французької мови. 30
    1.2. Поняття норми як лінгвістичної категорії 32
    1.2.1. Варіативність та її вплив на формування функціональної норми мови. 36
    1.2.2. Шляхи оновлення мовної норми мовленнєвою практикою. 42
    1.2.3. Графічна норма французької мови. 46
    Висновки до першого розділу. 53
    РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НЕКОДИФІКОВАНИХ ГРАФІЧНИХ УТВОРЕНЬ СУЧАСНОГО ФРАНЦУЗЬКОГО ПИСЬМА.. 56
    2.1. Сучасні тенденції розвитку функціональної норми французької мови. 56
    2.2. Загальна характеристика сучасних письмових засобів масової комунікації 60
    2.3. Передумови появи некодифікованих графічних утворень у сучасній мові французьких засобів масової інформації 63
    2.4. Особливості мови сучасних французьких друкованих та електронних засобів масової інформації 67
    2.5. Некодифіковані графічні утворення у сучасному французькому письмі 75
    2.5.1. Літерні знаки. 78
    2.5.2. Нелітерні знаки. 91
    2.5.2.1. Цифри і спеціальні наукові символи. 91
    2.5.2.2. Діакритичні знаки. 94
    2.5.2.3. Інтерлітерні знаки: дефіс, апостроф, інтервал. 99
    2.5.2.4. Знаки-символи та пунктуаційні знаки. 106
    Висновки до другого розділу. 110
    РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НЕКОДИФІКОВАНИХ ГРАФІЧНИХ УТВОРЕНЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ АСИМІЛЯЦІЇ В СИСТЕМІ ПИСЬМА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ.. 112
    3.1. Функціональний аналіз як інструмент лінгвістичних досліджень. 112
    3.1.1. Інформативна функція графічних утворень. 115
    3.1.2. Прагматична функція графічних утворень. 118
    3.1.3. Стилістична функція графічних утворень. 126
    3.1.4. Експресивна функція графічних утворень. 128
    3.1.5. Символічна функція графічних утворень. 130
    3.1.6. Розважальна функція графічних утворень. 132
    3.2. Особливості поєднання вербальних та невербальних засобів у друкованих ЗМІ 134
    3.3. Графічні засоби передачі особливостей усного розмовного мовлення на письмі 140
    3.4. Особливості функціонування нових графічних явищ у сучасній французькій мові 148
    3.5. Перспективи асиміляції некодифікованих графічних утворень прескриптивною нормою французької мови. 152
    Висновки до третього розділу. 158
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.. 161
    ДОДАТОК А. Графічні та піктографічні відповідники емотиконів у французькій мові 166
    ДОДАТОК Б. Приклади некодифікованих графічних утворень у французьких письмових ЗМІ 167
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 171
    СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 189
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 190











    ВСТУП
    В останні десятиліття дослідження французької орфографії набуває дедалі більшого значення, вже вийшла низка наукових праць, присвячених теорії орфографії, численні практичні посібники, нові орфографічні словники, збірки статей з проблем орфографії. Теоретичне вивчення французької орфографії проводиться за такими напрямами:
    теоретичний аналіз французької графіки, спроби створення переліку графем та їх класифікацій;
    системний аналіз французької орфографії;
    функціональний підхід до графіки та орфографії;
    орфографічна лексикографія.
    Питанню опису орфографічної системи французької мови та виявленню існуючих у ній закономірностей присвячені фундаментальні роботи В. Г. Гака [34-36], К. А. Ганшиної та М. Н. Петерсона [37], Н. А. Катагощиної [70], Г. Г. Крючкова [83-92, 187], Л. В. Щерби [153-154, 177], К. Бланш-Бенвеніста та А. Шервеля [165], Н. Каташ [161-162], А. Мартіне [193-194], Р. Тимоньє [206-207]. Усі вони намагалися насамперед систематизувати правила, які, на їх думку, пояснюють французький правопис. Проте сучасне французьке письмо становить настільки складне явище, що припускає наявність різноманітних теоретичних настанов. Саме тому в сучасних наукових працях графічний та орфографічний рівні мови, взаємозв’язок або автономність усної мови та письма можуть розглядатися на різних теоретичних засадах, при цьому розв’язуючи проблеми, пов’язані з визначенням основних структурних одиниць графіки та орфографії, уточненням їх функцій. Дане дослідження проводиться у рамках орфографіки лінгвістичної дисципліни, що має на меті теоретичне осмислення орфографічних явищ, виділення основних структурних одиниць графічного та орфографічного рівнів мови та розгляд загальних та специфічних функцій алфавітного письма.
    Отже, актуальність дослідження визначається зростанням інтересу до графічної лінгвістики, а також необхідністю теоретичного осмислення нових відомостей про графічну систему французької мови в контексті функціональних характеристик комунікації у зв’язку з недостатньою розробленістю цієї проблеми у сучасній лінгвістиці. Актуальність роботи також зумовлюється відсутністю класифікації нових графічних утворень у французькій мові та необхідністю визначити перспективи їх асиміляції в системі нормативного французького письма.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у межах наукової теми кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Графеміка та орфографіка сучасної французької мови”, яка є складовою теми університету „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” № 01 БФ 047-01.
    Мета дослідження класифікувати нові явища, які з’являються у графічній системі французької мови відносно загальнолінгвістичних понять норма мови / норма мовлення та провести їх функціональний аналіз. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    встановити співвідношення прескриптивної орфографічної норми та функціональної графічної норми сучасної французької мови;
    розглянути некодифіковані графічні явища у сучасному французькому письмі (на матеріалі друкованих та електронних ЗМІ) та визначити особливості їх функціонування;
    провести кількісний аналіз та розробити класифікацію некодифікованих функціональних графічних явищ сучасного французького письма;
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Сьогодні письмова мова постає на історико-культурній арені як нова семіотична система та суспільно-вироблена комунікативна діяльність, яка відповідає новому етапу історичного розвитку суспільства. Система письма розробляється внаслідок необхідності вдосконалення вербальної комунікації. Невпинне зростання ролі письмового та письмово-друкованого мовлення є закономірним наслідком її переваг перед усно-звуковою мовою в цілій низці проявів суспільно-мовної практики.
    Писемність твориться та замикається у певній кількості знаків, правил їх написання та функцій. При цьому будь-яка графемна система не вичерпує всіх можливостей графічного матеріалу, адже завжди можуть бути створені нові графічні знаки і символи, так само як і фонемна система не вичерпує можливості звукового матеріалу. Варто також відзначити, що комунікативно-виразні особливості письма, його система диференційних ознак якісно та кількісно відрізняються від системи диференційних ознак звукової мови, і це створює для письмової мови нові можливості. У матеріалі графіки, хоча за кожним знаком і зберігається надане узусом значення, завжди залишаються вільні ресурси виразності та комбінаторики, внаслідок чого письмова мова має широкі можливості для вираження нескінченного розмаїття смислів та може забезпечувати необхідний простір для розвитку вербальної комунікації.
    В історії цивілізації письмова (а згодом, друкована) мова виявляється значно більш дієвим засобом творення, накопичення, зберігання та передачі як в просторі, так і в часі, знань та норм культурної діяльності людини. Письмова мова, яка володіє не лише власним творчим матеріалом, але й має значні перспективи для його розвитку в сучасному світі, постає на історико-культурній арені як нова семіотична система та суспільно вироблена комунікативна діяльність, яка відповідає новому етапу історичного розвитку суспільства знань і нових інформаційних технологій.
    Норма мови відображає типове використання можливостей, які надаються системою, в залежності від учасників, сфери, умов та цілей комунікації. Норма може змінюватися в межах системи за умов появи нових норм, які поступово витісняють старі, зазвичай, під впливом низки екстралінгвальних факторів. Прескриптивна мовна норма зображає структуру мови на даному етапі, вона є статичною, проте мовленнєва практика часто існує всупереч нормативним приписам, і протиріччя між тим, як потрібно говорити і як насправді говорять, стає рушійною силою еволюції мовної норми. Саме в процесі спілкування суспільство будує структуру мови, формує мовленнєві варіанти мовних одиниць, обирає найкращі з них, активізує, стабілізує їх уживання. Як наслідок відбувається прийняття найбільш доцільних засобів до загального вжитку. Отже, функціональна норма мови відображає типове використання можливостей, які надаються системою, в залежності від учасників, сфери, умов та цілей комунікації, та може змінюватися в межах системи за умови появи нових норм, які поступово витісняють старі, зазвичай, під впливом низки екстралінгвальних факторів.
    Для письмової комунікації сьогодні характерне свідоме порушення найкатегоричніших норм, яке ми розглядаємо не як власне помилку, а як cвідоме відхилення від норми з певним комунікативним і/або прагматичним ефектом, яке ми визначаємо як функціональне графічне утворення. Поширеність подібних порушень норми в професійному мовленні відмічалося лінгвістами вже давно, проте значне збільшення частотності їх уживання в публічному мовленні, в засобах масової інформації, можна вважати характерною рисою нашого часу.
    Під функціональним графічним утворенням ми розуміємо елемент внутрішньої організації мови, що реалізується на письмі засобами графіки та являє собою порушення прескриптивної норми вживання певного графічного засобу. Функціональні графічні утворення характеризуються високим ступенем варіативності, що пояснюється їх залежністю від мети та умов комунікації. Некодифіковані графічні утворення, які актуалізуються у сучасній системі французького письма ми поділяємо на оказіональні (авторські та безособистістні), спеціальні (уживаних в певних комунікативних ситуаціях) та асимільовані (які, в свою чергу, поділяємо на частково асимільовані та цілком асимільовані).
    Сучасне усне і письмове мовлення перебувають в процесі постійної взаємодії, яке виявляється в намаганні зробити закони письмової мови подібними до законів усної і, навпаки, закони усного мовлення до законів письмового. Передача на письмі особливостей усного мовлення виконує певне комунікативне завдання, а саме, збільшує експресивність висловлення. Нестача в письмовому повідомленні невербальних та екстралінгвальних засобів комунікації вирішується цілою низкою спеціальних графічних засобів, як нормативних з точки зору прескриптивної норми, так і некодифікованих. Зважаючи на те, що ми вважаємо вихід за рамки норми ретельно продуманим засобом прагматичного впливу, ми відносимо графічні порушення норми до сфери реалізації функціональної норми, вважаємо їх доцільними та комунікативно-виправданими.
    Наше дослідження проводиться в рамках нового напряму лінгвістики орфографіки, що дозволяє на графічному рівні виявити взаємозв’язки між письмовою та усною мовою. Сучасна французька письмова мова оперує цілою низкою графічних елементів, які дозволяють реалізувати комунікативний вплив на адресата. З цією метою можуть використовуватися у своїх некодифікованих функціях літерні знаки, а також різноманітні нелітерні знаки, а саме діакритичні знаки, інтерлітери, спеціальні наукові знаки, піктографічні та ідеографічні знаки, а також знаки пунктуації.
    Проведений нами аналіз функціональних графічних відхилень від норми показав, що найчастіше в творенні нових графічних утворень беруть літерні знаки (27,5 % всіх прикладів), слідом за частотністю вживання ідуть нелітерні знаки, а саме діакритичні та пунктуаційні знаки (по 15 відсотків) та інтерлітерні знаки, з них апостроф (13%), дефіс (7,5%) та інтервал (2%), цифри (9%), спеціальні наукові, зокрема математичні, знаки (8 %). На знаки-символи, а саме піктографічні та ідеографічні знаки, припадає ще 3 відсотка.
    Функціональне навантаження нових графічних утворень сучасної французької мови свідчить про збільшення тієї ролі, яку вони відіграють в процесі комунікації. З умовного та вторинного коду фіксації усного мовлення на письмі вони перетворюються на потужний інструмент здійснення мовленнєвого впливу на адресата.
    Інформативна функція некодифікованих графічних утворень реалізується передусім завдяки здатності графічних засобів до змістової компресії, що здійснюється через принцип економії мовних засобів, а також шляхом створення найбільш виразних та доступних розумінню графічних утворень для передачі певного повідомлення. Прагматична функція графічних утворень особливо яскраво актуалізується в письмовій рекламі та в заголовках ЗМІ. Важливо, що в реалізації прагматичної функції можуть брати участь усі без винятку літерні та нелітерні знаки французької мови, а також їх комбінації, причому свідоме порушення норми стає інструментом комунікативного впливу.
    Cтилістична функція також може реалізовуватися на графічному рівні: за допомогою графічних засобів автор передає стилістичні та фонетичні особливості усного мовлення, а завдяки різноманітним шрифтам, кольорам, елементам композиційного оформлення матеріалу друковані видання мають змогу виробити власний неповторний візуальний стиль.
    Експресивна функція реалізується завдяки ненормативному вживанню деяких графічних форм, як літерних, так і нелітерних, з метою компенсації невербальних засобів, притаманних усному мовленню. Емоційність усного мовлення також може бути підкреслена різноманітними пунктуаційними, піктографічними та ідеографічними знаками.
    Реалізація символічної функції особливо яскраво проявляється в сучасній друкованій рекламі, де особливого розповсюдження набуває використання піктограм та ідеограм, а також деяких некодифікованих літерних та нелітерних графічних форм.
    Творчий характер використання нової французької орфографії свідчить про реалізацію нею розважальної функції.
    Зважаючи на дві основні характеристики стилю мови мас-медіа, а саме її інформативність та стандартизованість, не можна не зазначити те, що більшість експериментів з графічною формою продиктовані тенденцією до економії мовних засобів, а частотність, певна типовість, функціональне навантаження некодифікованих графічних форм та поява універсальних правил їх формування та використання свідчить про започаткування процесу стандартизації та асиміляції подібних графічних новоутворень у нормативній письмовій мові. Частотність уживання та поширеність некодифікованих графічних явищ свідчить про їх системний характер та дозволяє говорити про перспективи їх входження до функціональної норми французької мови, як такої, що відображує реальну мовленнєву поведінку сучасного суспільства.
    Вперше проведене дослідження некодифікованих графічних утворень сучасного французького письма з позицій функціональної лінгвістики надало змогу розробити класифікацію нових графічних явищ за їх формальними характеристиками та комунікативними особливостями і визначити перспективність подальших досліджень продуктивних елементів французької графіки для виявлення вільних ресурсів виразності та комбінаторики літерних і нелітерних знаків французької графіки.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Амирова Т. А. К истории и теории графемики / Т. А. Амирова. М.: Наука, 1988. 190 с.
    2. Амирова Т. А. Функциональная взаимосвязь письменного и звукового языка / Т. А. Амирова. М.: Наука, 1985. 286 с.
    3. Амирова Т. А. Очерки по истории лингвистики / Т. А. Амирова. М.: Наука, 1975. 559 с.
    4. Арутюнова Н. Д. Фактор адресата / Н. Д. Арутюнова // Известия АН СССР. СЛЯ. 1981. №4. С. 356-367.
    5. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи / О. С. Ахманова. М.: Учпедгиз, 1957. 294 с.
    6. Балинская В. И. Графика современного английского языка / В. И. Балинская. М.: Высшая школа, 1964. 354 с.
    7. Балинская В. И. Орфография современного английского языка / В. И. Балинская. М.: Высшая школа, 1967. 327 с.
    8. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.
    9. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. М.: Универс, 1994. 492 с.
    10. Бахтін М. М. Проблеми тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках / М. М. Бахтін. Антологія світової літературно-критичної думки. Львів: Літопис, 1996. С.152-176.
    11. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. М.: Искусство, 1979. 424 с.
    12. Бодуэн де Куртене И. А. Об отношении русского письма к русскому языку / И. А. Бодуэн де Куртене // Избранные труды по общему языкознанию: в 2 т. М.: Изд-во Акад. Наук СССР. Т.2. 1963. С. 209235.
    13. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. М.: Высшая школа, 1974. 447 с.
    14. Березин Ф. М. Общее языкознание / Ф. М. Березин, Б. Н. Головин. М.: Высшая школа, 1979. 268 с.
    15. Бєлова А. Д. Комунікативні стратегії і тактики: підходи до вивчення / А. Д. Бєлова // Наукові записки. КНУ імені Тараса Шевченка. Том ХІІІ. КПВД Педагогіка, 2004. С. 134140.
    16. Бондаренко Т. Г. Орфографічна помилка: спроба лінгвістичного переосмислення / Т. Г. Бондаренко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Луцьк: РВВ Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2006. №. 6. С. 4853.
    17. Борисова Л. М. Исторические корни современной неформальной лексики американского варианта английского языка: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 "Германские языки" / Л. М. Борисова. М., 2001. 189 с.
    18. Будагов Р. А. Литературный язык и языковые стили / Р. А. Будагов. М.: Изд-во Московского ун-та, 1967. 312 с.
    19. Будагов Р. А. Понятие о норме литературного языка во Франции в XVI-XVII вв. / Р. А. Будагов // Вопросы языкознания. № 5. М., 1956. С. 3442.
    20. Будагов Р. А. Язык, история и современность / Р. А. Будагов. М.: Изд-во Московского ун-та, 1971. 299 с.
    21. Булаховский Л. А. Введение в языкознание / Л. А. Булаховский. Ч.2. М.:Учпедгиз, 1954. 174 с.
    22. Бухаров В. М. Норма как социолингвистическая категория // Нормы реализации. Варьирование языковых средств: Сб. науч. тр. / В. М. Бухаров. Горький: ГГПИ им. А.М. Горького, 1984. С. 4853.
    23. Валгина Н. С. Орфография и пунктуация / Н. С. Валгина, В. Н. Светлышева. М.: Высшая школа, 1996. 336 с.
    24. Вахек Й. К проблеме письменного языка // Пражский лингвистический кружок / Й. Вахек. М.: Прогресс, 1967. С. 524534.
    25. Вахек Й. Письменный язык и печатный язык // Пражский лингвистический кружок / Й. Вахек. М.: Прогресс, 1967. С. 535543.
    26. Веденина Л. Г. Особенности французского языка / Л. Г. Веденина. М.: «Просвещение», 1988. 238 с.
    27. Веденина Л. Г. Пунктуация французского языка / Л. Г. Веденина. М.: Высшая школа, 1975. 168 с.
    28. Виноградов В. В. Проблемы культуры речи и некоторые задачи русского языкознания // Вопросы языкознания / В. В. Виноградов. М.: Высшая школа, 1964. С. 718.
    29. Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / В. В. Виноградов. М.: Высшая школа, 1981. 356 с.
    30. Винокур Г. О. Орфография как проблема истории языка // Избранные работы по русскому языку / Г. О. Винокур. М., 1959. С. 463467.
    31. Витгенштейн Л. Голубая книга / Л. Витгенштейн: пер. с англ. В. Руднев. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. 127 с.
    32. Витгенштейн Л. Коричневая книга / Л. Витгенштейн: пер. с англ. В. Руднев. М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. 158 с.
    33. Волков А. А. Граммотология // Семиотика письменной речи / А. А. Волков. М.: Изд-во МГУ, 1982. 175 с.
    34. Гак В. Г. Орфография в сфере структурного анализа // Проблемы структурной лингвистики / В. Г. Гак. М., 1962. С. 207-221.
    35. Гак В. Г. Французская орфография. 2-е изд. / В. Г. Гак. М.: Просвещение, 1959. 223 с.
    36. Гак В. Г. Французская орфография / В. Г. Гак.. М.: Просвещение, 1985. 240 с.
    37. Ганшина К.А. Современный французский язык / К. А. Ганшина, М. Н. Петерсон. М., 1947. 207 с.
    38. Гвоздев А. Н. Вопросы современной орфографии и методика ее преподавания / А. Н. Гвоздев. М.: Изд-во Акад.пед.наук РСФСР, 1950. 200 с.
    39. Головин Б. Н. Введение в языкознание / Б. Н. Головин. М.: Высшая школа, 1977. 311 с.
    40. Горбачeвич К. С. Измeнeния норм русского литературного языка / К. С. Горбачевич. Л.: Просвeщeниe, 1971. 179 c.
    41. Герасименко І. П. Місце графічних маркерів запозиченої ономастичної лексики у французькій системі суб- та супраграфемних знаків / І. П. Герасименко, А. В. Новикова. // Іноземна Філологія. К., 1989. Вип. 54. С. 15.
    42. Гетьман З. О. Загальнонаціональна іспанська мова та іспанське розмовне мовлення в контексті іберороманської взаємодії / З. О. Гетьман // Наукові записки. КНУ імені Тараса Шевченка. Том ХІІІ. КПВД Педагогіка, 2004. С. 265271.
    43. Грайс Г. П. Логика речевого общения / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. Л.: Просвещение. 1985. Вып. 16. С. 6479.
    44. Граудина Л. К. Культура русской речи и эффективность общения / Л. К. Граудина, Е. Н. Ширяева. М: Наука, 1996. 412 с.
    45. Гридина Т. А. Языковая игра: стереотип и творчество / Т. А. Гридина. Екатеринбург, 1996. С. 119.
    46. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации : [учебник для вузов под ред. А.П. Садохина] / Попков В.Д., Садохин А.П. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 352 с.
    47. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
    48. Деррида Ж. О грамматологии: пер. с франц. и вступ. ст. Н. Автономовой / Ж. Деррида. М.: Ad Marginem, 2000. 511 с.
    49. Добросклонская Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов / Т. Г. Добросклонская. М., 2000. 298 с.
    50. Добросклонская Т. Г. Что такое медиалингвистика? / Т. Г. Добросклонская // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. Из-во МГУ, 2004. № 2. С. 5667.
    51. Долинин К. А. Стилистика французского языка / К. А. Долинин. М.: Просвещение, 1987. 286 с.
    52. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации: научный статус, понятийный аппарат, языковый и неязыковой аспекты, вопросы этики и дидактики / П. Н. Донец. Харьков: Штрих, 2001. 384 с.
    53. Дресслер В. У. Против неоднозначности термина функция” в функциональных” грамматиках / В. У. Дресслер // Вопросы языкознания. 1990. №2. С. 5763.
    54. Дубровский Д. И. Понимание как расшифровка кода (Информационный подход к вопросам герменевтики) / Д. И. Дубровский // Философские основания науки. Вильнюс, 1982. С. 128133.
    55. Дунев А. И. Русский язык и культура речи: [учеб. для вузов, под ред. В.Д. Черняк] / А. И. Дунев и др. СПб.: РИГУ им. А. И. Герцена, 2003. С. 323.
    56. Едличка А. Проблематика нормы и кодификации литературного языка в отношении к типу литературного языка / А. Едличка // Проблемы нормы в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах. М.: ВШ, 1976, С. 1229.
    57. Едличка А. Типы норм языковой коммуникации / А. Едличка. М.: Прогресс, 1988. 388 с.
    58. Єрмоленко Л. Ю. Піктографічні та ідеографічні знаки у сучасній французькій мові / Л. Ю. Єрмоленко. Київ: Вид-ць Вадим Карпенко, 2005. 220 с.
    59. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин. М.: Наука, 1982. 159 с.
    60. Жинкин Н. И. Язык-речь-творчество: Исследования по семиотике, психолингвистике, поэтике / Н. И. Жинкин // Избранные труды. М.: Лабиринт, 1998. 368 с.
    61. Жлуктенко Ю. А. Социальная лингвистика и общественная практика: Аспекты социокультурного варьирования полиэтничного английского языка [сборн. научн. трудов под ред. О. Е. Семенца] / Ю. А. Жлуктенко и др. К.: Вища школа, 1998. 165 с.
    62. Зацний Ю. А. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови / Ю. А. Зацний, Т. О. Пахомова. Запоріжжя: ЗДУ, 2001. 243 с.
    63. Зиндер Л. Р. Очерк общей теории письма / Л. Р. Зиндер. Л.: Наука, 1987. 111 с.
    64. Земская Е. А. Язык как зеркало современности (словообразовательные заметки) // Филологический сборник (К 100-летию со дня рождения академика В. В. Виноградова) / Е. А. Земская. М., 1995. С. 4856.
    65. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецька. К.: Освіта, 1999. 351 с.
    66. Иванова В. Ф. Современная русская орфография / В. Ф. Иванова. М.: Высшая школа, 1991. 190с.
    67. Истрин В. А. Возникновение и развитие письма / В. А. Истрин. М.: Наука, 1965. 596 с.
    68. Ицкович В. А. Очерки синтаксической нормы / В. А. Ицкович. М.: Наука, 1982. 200 с.
    69. Ицкович В. А. Языковая норма / В. А. Ицкович. М.: Высшая школа, 1968. 298 с.
    70. Катагощина Н. А. О современном французском произношении / Н. А. Катагощина. М.: Высшая школа, 1974. 112 с.
    71. Каспранский Р. Р. Понятие нормы и явление вариативности в теории реализации // Нормы реализации. Варьирование языковых средств / Р. Р. Каспранский. Горький: Изд-во Горьковского гос. пед. ин-та, 1976. С. 319
    72. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: [учеб. пособие] / В. Б. Кашкин Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. 175 с.
    73. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история / Э. Косериу // Новое в лингвистике, вып. 3. М., 1963. С. 178 194.
    74. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г. В. Колшанский. М.: Серия "Лингвистическое наследие ХХ века". Изд. 2. 2005. 176с.
    75. Колшанский Г. В. Паралингвистика / Г. В. Колшанский . М.: Наука, 1984. 173 с.
    76. Костомаров В. Г. О разграничении терминов устный” и разговорный”, письменный” и книжный” // Сб. статей к 70-летию академика В. В. Виноградова / В. Г. Костомаров. М., 1965. С.128140.
    77. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности языка современной газетной публицистики / В. Г. Костомаров. М., 1971. 312 с.
    78. Костомаров В. Г. Языковой вкус эпохи / В. Г. Костомаров. М.: Педагогик-Пресс, 1994. 294 с.
    79. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. К.: Академія, 1999. 288 с.
    80. Красиков Ю. В. Теория речевых ошибок (на материале ошибок наборщика) / Ю. В. Красиков. М.: Наука, 1980. 218 с.
    81. Крысин Л. П. Социальная маркированность языковых единиц // Вопросы языкознания / Л. П. Крысин. М.: ВШ, 2000. № 4. С. 4859.
    82. Крысин Л. П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка / Л. П. Крысин. М., 1989. 288 с.
    83. Крючков Г. Г. Система французской орфографии как единство парадигматической и синтагматической подсистем (на материале français fondamental): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук: 10.02.05 "Романські мови" / КГУ / Г. Г. Крючков. К., 1980. 21 с.
    84. Крючков Г. Г. Системность значимых единиц современного французского письма: автореф. дис. на здобуття наук ступеня д-ра филол. наук: 10.02.05 "Романські мови" / КГУ / Г. Г. Крючков. К., 1987. 46 с.
    85. Крючков Г. Г. Современная орфография французского языка / Г. Г. Крючков. К.: Изд-во при КГУ "Вища школа", 1987. 184 с.
    86. Крючков Г. Г. Функция финали в синтагматической подсистеме французской орфографии / Г. Г. Крючков // Вестн. Киев. ун-та. Сер. ром.-герм. филология., 1981. Вып. 15. С. 6667.
    87. Крючков Г. Г. Полифония и полиграфия как две стороны системы французской орфографии / Г. Г. Крючков // Вестн. Киев. ун-та. Сер. ром.-герм. филология., 1982. Вып. 16. С.7173.
    88. Крючков Г. Г. Прагматический аспект графической формы языка французской рекламы / Г. Г. Крючков // Прагматика этноспецифического дискурса: материалы симпозиума. Бэлць, 1990. С. 2728.
    89. Крючков Г. Г. Асиміляція запозичень та офіційне визнання неологізмів у сучасній французькій мові / Г. Г. Крючков // Дослідження і вивчення романських мов і літератур у контексті національних культур: матеріали Міжнародного наукового семінару 1819 квітня. 1996. С. 59.
    90. Крючков Г. Г. Універсальність французької графіки / Г. Г. Крючков // Мовні і концептуальні картини світу: Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва. 2001. С. 199203.
    91. Крючков Г. Г. Орфографіка сучасної французької мови / Г. Г. Крючков // Наукові записки. КНУ імені Тараса Шевченка. Том ХІІІ. КПВД Педагогіка, 2004. С. 148160.
    92. Крючков Г. Г. Комунікативна функція піктографічних та ідеографічних елементів сучасної французької орфографії / Г. Г. Крючков, Л. Ю. Єрмоленко // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія "Філологія". Випуск 5. К., 1997. С.107112.
    93. Лабенко О. А. Орфографічні особливості омонімів сучасної французької мови: дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук: 10.02.05 "Романські мови" / О. А. Лабенко. К., 2003. 172 с.
    94. Леонтьев А. А. Некоторые вопросы лингвистической теории письма / А. А. Леонтьев // Вопросы общего языкознания. М., 1964. С.7079.
    95. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / А. А. Леонтьев. М.: Наука, 1969. - 312 с.
    96. Лотман Ю. М. Массовая литература как историко-культурная проблема // Лотман Ю. М.: избр. статьи: в 3-х т / Ю. М. Лотман. Таллинн, 1992. Т. 3. С. 134147.
    97. Маслов Ю. С. Введение в языкознание / Ю. С. Маслов. М.: высшая школа, 1975. 326 с.
    98. Матусевич М. И. Современный русский язык. Фонетика / М. И. Матусевич. М.: Наука, 1976. 268 с.
    99. Месхишвили Н. В. Экспрессивные средства письменной коммуникации (на материале русской, английской и американской рекламы): автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / МГПИИЯ им. Мориса Тереза / Н. В. Месхишвили. М., 1990. 27 с.
    100. Мечковская Н. Б. Коммуникативная деятельность человека. Функции языка и речи / Н. Б. Мечковская // Социальная лингвистика. М.: Аспект-пресс, 1996. С. 729.
    101. Мелюхин И. С. Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития / И. С. Мелюхин. М.,
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины