СЕМАНТИКА ПОЗИТИВНОЇ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ: лінгвокогнітивний та лексикографічний аспекти (на матеріалі англійської, української та новогрецької мов) : СЕМАНТИКА ПОЗИТИВНОЙ эмотивной лексики: лингвокогнитивный и лексикографический аспекты (на материале английского, украинского и новогреческого языков)

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

САРБАШ Олена Сергіївна

УДК 81’373.4 : 811.111. = 161.2 = 14

СЕМАНТИКА ПОЗИТИВНОЇ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ:
лінгвокогнітивний та лексикографічний аспекти
(на матеріалі англійської, української та новогрецької мов)

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
БЄССОНОВА Ольга Леонідівна,
доктор філологічних наук, професор

Донецьк 2008

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .. 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ .13
1.1. Емоції як об’єкт вивчення психологічної науки 13
1.1.1. Онтологічна природа емоційних процесів 13
1.1.2. Принципи класифікації емоцій ..15
1.2. Когнітивні аспекти вивчення мовної репрезентації емоцій 19
1.2.1. Картина світу як результат сприйняття дійсності людиною20
1.2.2. Концепт як результат структурування інформації 24
1.2.3. Вербалізовані концепти як засіб аналізу концептуального змісту свідомості ......................28
1.3. Лінгвістичні аспекти мовної репрезентації емоцій 31
1.3.1. Емотивність як лінгвістична категорія ..32
1.3.2. Емотивність як компонент конотації .35
1.3.2.1. Зв'язок емотивності із оцінністю .37
1.3.2.2. Зв'язок емотивності із експресивністю 40
1.3.3. Типологія емотивних лексичних одиниць .42
1.3.3.1. Номінативно-емотивна лексика ...44
1.3.3.2. Експресивно-емотивна лексика ...45
1.3.3.3. Дескриптивно-емотивна лексика .46
Висновки до Розділу І ..49
РОЗДІЛІІ. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ У СЕМАНТИЧНОМУ ПРОСТОРІ МОВИ 52
2.1. Характеристика матеріалу дослідження 52
2.2. Номінативний простір базових концептів позитивних емоцій 62
2.2.1. Семантичний простір концепту ЛЮБОВ ..63
2.2.2. Семантичний простір концепту ЗАМИЛУВАННЯ ..76
2.2.3. Семантичний простір концепту ЗАДОВОЛЕННЯ ...82
2.3. Номінація позитивних емоцій у семантичному просторі мови ...89
2.3.1. Семантичні типи номінативно-емотивних іменників ..90
2.3.2. Семантичні типи номінативно-емотивних прикметників 95
2.3.3. Семантичні типи номінативно-емотивних дієслів ..101
2.4. Вираження емоцій у мові. Експресивно-емотивна лексика ...105
2.4.1. Семантичні типи позитивних емотивно-експресивних
іменників ...106
2.4.2. Семантичні типи експресивно-емотивних прикметників ..110
2.5. Дескрипція позитивних емоцій у мові. Деcкриптивно-емотивна лексика..121
2.5.1. Мімічні дескриптиви 123
2.5.2. Соматичні дескриптиви 124
2.5.3. Фонаційні дескриптиви ...125
Висновки до Розділу ІІ ...126
РОЗДІЛІІІ. ЛЕКСИКОГРАФІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ 131
3.1. Характеристика сучасного стану лексикографії та лексикографічних джерел досліджуваних мов 131
3.2. Основні питання лексикографічної інтерпретації значення мовних одиниць 142
3.3. Лексикографічна репрезентація емотивної лексики ...150
3.3.1. Словникове тлумачення як спосіб розкриття емотивного значення слова .151
3.3.1.1. Типологія словникових дефініцій як лексикографічна проблема. 151
3.3.1.2. Описова дефініція 154
3.3.1.3. Релятивна дефініція..158
3.3.1.4. Дериваційна дефініція .162
3.3.1.5. Словникове тлумачення експресивно-емотивних
одиниць..163
3.3.2. Словникові ремарки як засіб відображення емотивності
лексичних одиниць ...165
3.3.2.1. Типологія ремарок для відображення
емотивності ...165
3.3.2.2. Ремарки в словниках англійської мови .....168
3.3.2.3. Ремарки в словниках новогрецької мови ..174
3.3.2.4. Ремарки в словниках української мови .....176
3.3.3. Ілюстративний матеріал як засіб семантизації емотивної лексики 178
Висновки до Розділу ІІІ .....182
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..188
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .222
ДОДАТКИ ...225

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕЕ емотиви-експресиви
ЕЕІ експресивно-емотивні іменники
ЕЕП експресивно-емотивні прикметники
ЕД емотиви-дескриптиви
ЕК емоційний концепт
ЕН емотиви-номінативи
ЕС емотивний смисл
КС картина світу
ККС концептуальна картина світу
МКС мовна картина світу
НЕД номінативно-емотивні дієслова
НЕІ номінативно-емотивні іменники
НЕП номінативно-емотивні прикметники
СК семантичний компонент

ВСТУП

Дисертація присвячена зіставному дослідженню семантики лексичних засобів об’єктивації концептосфери позитивних емоцій в англійській, українській та новогрецькій мовах, тобто лексичних одиниць різних частин мови, що називають (англ. to love ‘любити’, укр. задоволений, новогр. чбсЬ ‘радість’) і виражають (англ. beauty ‘красуня’, укр. неперевершений, новогр. Ьсйуфпт ‘відмінний’) емоції, а також описують їхній зовнішній вияв (англ. to caress ‘голубити’, укр. пестити, новогр. чбмьгелп ‘усмішка’). Вивчаються особливості концептуалізації та вербалізації позитивних емоцій, описуються способи лексикографічного трактування семантики позитивної емотивної лексики.
Антропоцентрична спрямованість сучасних мовознавчих студій передбачає не тільки вивчення мовної системи у її відношенні до людини-мовця, але й залучення до дослідження людини як мовної особистості, що пізнається за допомогою мови. Одним із пріоритетних напрямків сучасних лінгвокогнітивних досліджень стає вивчення взаємодії мови та емоційної сфери людини, що пояснюється важливою роллю емоцій у житті та діяльності людини.
”Емотикон мовної особистості” [131, с. 13] виражається як авербально, тобто екстралінгвістичними засобами (міміка та жести), так і за допомогою вербальних знаків, до яких відносяться різнорівневі засоби мови, причому найчастіше серед них використовуються лексичні засоби. Наявність різнорівневих засобів репрезентації емоційного досвіду людини у мові зумовлює можливість виділення емотивності як окремої категорії [285], яка в цій роботі розуміється як результат відбиття емоційного компонента філософської категорії ідеального у план мови.
На сьогоднішньому етапі лінгвістична наука зібрала величезний матеріал щодо вивчення емотивності, яка досліджувалась у різних напрямках: структурно-семантичному [16; 73; 101; 115; 262; 283], функціонально-семантичному [49; 51; 53; 89; 129; 211; 253], семантико-стилістичному [150], прагматичному [36; 190; 246; 291; 389], когнітивному [27; 28; 33; 182; 276; 302; 308; 309; 326; 336; 346; 347; 369; 382; 387], лінгвокультурологічному [43; 44; 54, 56, 131; 161; 288; 289; 347; 359], психолінгвістичному [94; 95; 96; 171; 179]. Вивчалися аксіологічний [27; 52], комунікативний [61; 246; 287; 290; 304; 330; 337] аспекти цієї категорії, досліджувались окремі групи емотивної лексики [16; 37; 38; 75; 122; 127; 154; 155; 166; 180; 210; 234; 375], методи дослідження емотивного компонента значення [284], емотивність фразеологічних одиниць [64; 65; 181; 282], емоційний синтаксис [1; 85; 156], проблеми емотивності тексту [31; 61; 68; 106; 276], емотивний потенціал нейтральної лексики [264], проблеми перекладу емотивної лексики [39], фонетичні засоби актуалізації емотивності [107; 307], розглядалися деякі діахронічні аспекти емотивних одиниць [167; 249; 281]. Переважна більшість робіт з цієї проблематики виконувалась на матеріалі однієї мови: української [189; 233; 235], англійської [33; 68; 71; 122; 285], російської [16; 151; 152; 154; 247], німецької [64; 277]. Зіставні дослідження представлені лише окремими працями, що проведені на матеріалі англійської і російської [35; 44; 55; 155; 172; 391; 392], англійської та української [32], німецької та російської [131] мов. Системне зіставне дослідження семантики емотивної лексики не проводилося. Відсутні комплексні дослідження, які представляли б позитивні емоції як цілісний фрагмент мовної картини світу, оскільки в сучасних дослідженнях спостерігається певний зсув у бік вивчення емотивності негативного спектру. Дослідження лексики позитивних емоцій представлені фрагментарно, оскільки аналізувалися лише окремі лексико-семантичні або тематичні групи, концепти.
Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на опис вербалізованих фрагментів емоційної картини світу, а також недостатньою вивченістю емотивності позитивного спектру, відсутністю комплексного зіставного дослідження, що дозволило б встановити універсальні і специфічні риси інтерпретації мовним соціумом прототипних уявлень про позитивні емоції. Звернення до проблеми лексикографічної інтерпретації емотивної лексики, яка залишається актуальною через складність цього прошарку лексики для словникового опису, зумовлено важливістю адекватного відображення емотивного компонента значення у словниках для забезпечення успішної міжкультурної комунікації.
Зв'язок роботи з науковим темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри англійської філології Донецького національного університету в межах комплексної держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України № 08-1 вв/47 Когнітивні, лінгвокультурологічні та гендерні аспекти дослідження мовних категорій у різних типах дискурсу” (реєстраційний номер 0108U001596).
Об’єктом дослідження є концептуалізація позитивних емоцій та їхня вербалізація в англійській, українській та новогрецькій мовах.
Предметом вивчення виступають особливості семантичної структури позитивної емотивної лексики, а також специфіка її лексикографічного трактування.
Мета роботи полягає в розкритті особливостей концептуалізації позитивних емоцій, встановленні характерних рим їхньої вербалізації в англійській, новогрецькій та українській мовах, а також визначенні специфіки лексикографічної репрезентації емотивних одиниць в тлумачних словниках досліджуваних мов.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити онтологічні та гносеологічні основи емотивності, її зв’язок з іншими компонентами значення;
- уточнити критерії виділення позитивної емотивної лексики із загального лексичного фонду мови та на їх основі встановити лексичний корпус позитивного емотикону в англійській, новогрецькій та українській мовах;
- виявити універсальні та специфічні риси в характері структурування концептуального простору позитивних емоцій;
- з’ясувати особливості об’єктивації концептуального простору позитивних емоцій у порівнюваних мовах;
- визначити частиномовну характеристику одиниць, що формують досліджуваний фрагмент мовної картини світу;
- дослідити спільні риси та відмінності в семантиці позитивної емотивної лексики в англійській, українській та новогрецькій мовах;
- встановити основні моделі лексикографічної репрезентації емотивної лексики позитивного спектру емоцій та закономірності їхнього використання у тлумачних словниках досліджуваних мов.
Матеріал дослідження складають дібрані методом суцільної вибірки з тлумачних словників емотивні лексичні одиниці різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова та прислівники), що репрезентують сферу позитивних емоцій в англійській, новогрецькій та українській мовах. До аналізу не залучено потенційно-емотивну та асоціативно-емотивну лексику.Загальний корпус матеріалу складає 3885 лексичних одиниць, а саме 1211 лексичну одиницю в англійській мові, 1381 в українській мові та 1293 в новогрецькій.
Мета та завдання роботи, специфіка її об’єкта зумовили застосування таких методів дослідження: зіставного, за допомогою якого встановлюються подібності та розбіжності семантичних характеристик емотивних одиниць у досліджуваних мовах, ономасіологічного аналізу для встановлення відношення лексичної одиниці до позначуваного фрагмента об’єктивної реальності; семантичного аналізу для визначення семантико-змістових характеристик емотивних одиниць; методу компонентного аналізу, на основі якого виділяються інтегральні та диференційні семантичні ознаки в структурі лексичного значення досліджуваних одиниць; аналізу словникових дефініцій для виявлення специфіки лексичних мовних засобів вербалізації концептуального простору позитивних емоцій, а також для виявлення моделей лексикографічної репрезентації емотивних одиниць; моделювання семантики за допомогою формул тлумачення; кількісного аналізу для визначення співвідношення одиниць різних семантичних типів та встановлення продуктивності семантичних типів та лексикографічних моделей.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведено інвентаризацію позитивного емотикону в мовах, що відносяться до різних груп індоєвропейської сім’ї. Порівняння лексичних засобів вербалізації позитивних емоцій уперше здійснено в таких різноструктурних мовах, як англійська, українська та новогрецька. Запропоновано модель системного опису вербально-семантичного рівня репрезентації позитивних емоцій у картині світу. Ця модель забезпечує можливість зіставного вивчення одиниць, які вербалізують позитивні емоції, в усій повноті їх властивостей, та може слугувати еталоном порівняння для подальших досліджень емотивності на матеріалі інших мов.
Теоретична значущість роботи визначається тим, що результати проведеного дослідження є певним внеском у розв’язання низки питань теорії емотивності, пов’язаних, зокрема, із визначенням онтологічних і гносеологічних основ емотивності як мовної категорії, окресленням її семантичних меж, а також встановленням зв’язку емотивності із категоріями оцінки та експресивності. Висновки щодо характеру організації лексичного простору позитивних емоцій, семантичної структури позитивних емотивних одиниць є внеском у теорію лексичної семантики.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у викладанні нормативних курсів з порівняльної лексикології германських та слов’янських, української та новогрецької мов (розділи „Лексична семантика”, „Лексикографія”), загального та зіставного мовознавства, у спецкурсах з емотиології, концептології та лексикографії, в лексикографічній практиці при укладанні двомовних та синонімічних словників.
Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи було висвітлено у виступах на лінгвістичному семінарі аспірантів і здобувачів факультету іноземних мов Донецького національного університету, у доповідях на третій Міжнародній міждисциплінарній науковій конференції Сучасні проблеми науки та освіти” (Ужгород, 2003), на третьому Міжнародному лінгвістичному семінарі Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки та проблеми” (Донецьк, 2004), на третій Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008), на четвертій Національній конференції TESOL-Ukraine Goals for Ensuring Access to High Quality Teaching and Learning” (Вінниця, 2003), на першій, другій і третій Міжвузівських наукових конференціях молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2003, 2004, 2005), на четвертій підсумковій науково-практичній конференції викладачів МГІ (Маріуполь, 2002).
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлені в 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, та 7 матеріалах доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 231 сторінка (з них 187 сторінок тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (398 позицій), переліку лексикографічних джерел (27 позицій), додатків. У тексті дисертації наведено 19 таблиць та 6 схем.
В переліку умовних скорочень наводяться вжиті у тексті дисертації скорочення.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, об’єкт, предмет та методи дослідження.
У першому розділі розглянуто загальні теоретичні засади дослідження емотивної семантики, визначено основні терміни, закладено теоретичні засади лінгвістичного вивчення особливостей вербалізації концептосфери позитивних емоцій. Розглянуто характер зв'язку емоційної сфери свідомості людини із мовною системою. Визначено поняття категорії емотивності, описано проблеми її взаємозв’язку із іншими категоріями мови. Розглянуто типологію емотивних лексичних одиниць.
У другому розділі досліджені універсальні і специфічні риси концептуалізації позитивних емоцій та їхньої вербалізації у досліджуваних мовах, визначені особливості об’єктивації концептуального простору позитивних емоцій у зіставлюваних мовах, подана частиномовна характеристика позитивних емотивних одиниць, описана їхня семантична структура, виділені та охарактеризовані семантичні типи емотивів різних частин мови.
У третьому розділі зроблено короткий огляд сучасного стану лексикографії досліджуваних мов, наведено результати дефініційного аналізу словникових тлумачень позитивних емотивних лексичних одиниць, визначено основні моделі лексикографічної інтерпретації семантики емотивних лексичних одиниць, встановлено закономірності використання таких моделей в аналізованих мовах.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Позитивна емотивна лексика репрезентує у мові концептосферу позитивних емоцій, яка представлена у свідомості трьома базовими емоційними концептами: ЛЮБОВ, ЗАМИЛУВАННЯ та ЗАДОВОЛЕННЯ. Зміст концептів відображає спосіб категоризації свідомістю людини досвіду у відповідній позамовній сфері. Досліджувана категорія позитивні емоції” є частиною більш абстрактної категорії емоційна сфера людини” і, в свою чергу, поділяється на категорії нижчого ступеня абстракції позитивне емоційне ставлення” та позитивний емоційний стан”.
2. Типологія емотивної лексики включає три групи емотивів: емотиви-номінативи одиниці, що називають емоції, емотиви-експресиви, які виражають емоції у мовленні, та емотиви-дескриптиви, що описують зовнішній вияв емоцій. Їхнє кількісне співвідношення у мові є універсальним найбільш представлена в мовах набору номінативно-емотивна лексика (приблизно 70 % від загального фонду позитивної емотивної лексики), а найменш представленими на лексичному рівні є емотивно-дескриптивні одиниці (5 %). Таке співвідношення зумовлене принциповою різницею мовних механізмів позначення та вираження емоцій. Семантична категоризація емоцій здійснюється за допомогою номінативної лексики, чим пояснюється така значна її перевага. Емотивні смисли в номінативно-емотивних одиницях представлені більш експліцитно, є стійкими та стабільними.
3. Загальна структура поняттєвого простору, реконструйована за допомогою дефініційного аналізу номінативно-емотивної лексики в англійській, українській та новогрецькій мовах, виявилася подібною. Встановлені схожі моделі організації семантичного простору кожного з трьох базових позитивних емоційних концептів, що демонструють збіг у ядерній частині, та відмінні риси у периферійній. На тлі загальної смислової подібності були виявлені специфічні риси в характері лексичної вербалізації концептів у досліджуваних мовах. Мови демонструють різний ступінь диференціації виділених емотивних смислів та семантичної щільності концептів (див.2.2.).
4. Дані семантичного аналізу номінативно-емотивної лексики свідчать про загальну подібність її семантичної структури. У досліджуваних мовах виділені семантичні типи емотивів-номінативів збігаються (див. 2.3.). Подібність семантичної структури номінативно-емотивних одиниць свідчить про універсальний характер процесів відображення реальності та номінації. Різниця у кількісній репрезентації окремих семантичних типів в досліджуваних мовах (див.2.3.2., 2.3.3.) обумовлена внутрішньомовними факторами, такими як продуктивність певних морфологічних моделей.
5. Експресивно-емотивні одиниці безпосередньо виражають позитивне ставлення мовця до об’єкта. Їхня семантика відрізняється ступенем конкретизації оцінного значення. Встановлена універсальна тенденція до вираження позитивних емоцій за допомогою експресивно-емотивних прикметників із загальним (загальнооцінним або загально емотивним) значенням, що містять потенціал для конкретизації параметру оцінки в конкретній емоційній ситуації. Іншою універсальною рисою, характерною для експресивно-емотивної лексики, є залежність характеру оцінки від інтенсивності. Відмінні риси спостерігаються у вираженні позитивного емоційного ставлення до об’єкта за допомогою експресивно-емотивних іменників. Для новогрецької мови, на відміну від англійської та української, характерна перевага іменників із конкретизованими оцінним значенням, зокрема оцінкою за зовнішнім виглядом.
6. Дескриптивно-емотивна лексика фіксує прототипні фізичні вияви позитивних емоцій. Ступінь мовної деталізації емотивів-дескриптивів дозволяє зробити висновок про закріплене у соціумі культурне та соціальне відношення до вияву емоційних переживань. Культурні норми грецької та української спільнот заохочують відверте вираження емоцій, тоді як в англомовному соціумі традиційно прийнято приховувати та стримувати внутрішні переживання.
7. Вирішення проблеми адекватного лексикографування емотивних одиниць передбачає дотримання та узгодження певних вимог, які традиційно висуваються до словникової статті: з одного боку, повноти та вичерпності, з іншого, економності. Емотивний компонент значення, залежно від типу емотивної одиниці, отримує відображення в таких компонентах словникової статті, як словникова дефініція, ремарка, ілюстративний матеріал.
8. Словникова дефініція є основним способом семантизації номінативно-емотивної лексики. Спільною тенденцією, виявленою в усіх мовах дослідження є переважне використання релятивного типу тлумачення, що поєднує тенденції повноти та економічності. Описовий спосіб тлумачення, який реалізує тенденцію повноти опису та дозволяє відобразити ієрархічну структуру організації досліджуваного фрагменту мовної картини світу, виявився найбільш продуктивним в англомовній лексикографії. Найвища частотність використання дериваційного способу тлумачення зафіксована в українській мові, що зумовлено її морфологічною структурою.
9. Оптимізувати тлумачення експресивно-емотивної лексики дозволяє використання лексикографічних ремарок. Найбільш розгалужена система ремарок наявна в англомовній лексикографії, що представлена великою кількістю шкіл. Розробка адекватної системи ремарок для відображення емотивності лексичних одиниць є перспективою розвитку української та новогрецької лексикографії.
Подальшою перспективою дослідження позитивної емотивності є вивчення асоціативного та образного складників позитивних емоційних концептів, функціонування позитивної емотивної лексики в тексті, а також зіставлення невербального вияву позитивних емоцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса. М.: Высш. шк., 1984. 212 с.
2. Алексеев А.Я. Стилистическая информация языкового знака // Филологические науки. 1982. № 3. С. 3141.
3. Анохин П.К. Эмоции // Психология эмоций. Тексты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С.172177.
4. Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. Том 1. Волгоград: Парадигма, 2005. 386 с.
5. Апресян Ю.Д. Лексикографическая концепция Нового Большого англо-русского словаря // Новый Большой англо-русский словарь: В 3 т. Т.1. М.: МГУ, 1993. С. 617.
6. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. 768 с.
7. Апресян Ю. Д. Отечественная теоретическая семантика в конце XX столетия // Известия РАН. Серия литературы и языка. Т. 58 № 4. М.: Наука, 1999. С. 39 54.
8. Арбатский Д.И. Толкования значений слов. Семантические определения. Ижевск: Удмуртия, 1977. 100 с.
9. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (cтилиcтика декодирования). М.: Проcвещение, 1990. 300 с.
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
11. Арутюнова Н.Д. Введение. // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 34.
12. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 c.
13. Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология / Под ред. проф. В.П. Нерознака. М.: Academia, 1997. С.267280.
14. Афанасьєва Л.І., Бажан В.В. Про лексикографічну інтерпретацію деяких багатозначних прикметників // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Семантика мови і тексту”. Ч. 1. Івано-Франківськ: Вид-во Івано-Франківського ун-ту, 1993. С. 910.
15. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
16. Бабенко Л.Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. 184 с.
17. Бабушкин А.П. Типы концептов в лекcико-фразеологичеcкой семантике языка. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1996. 104 с.
18. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1961. 394 с.
19. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы и языка. Т. 56. № 1. М.: Наука, 1997. С. 1121.
20. Бацевич Ф.С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації // Мовознавство. 1997. № 6. С. 3036.
21. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 394 с.
22. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови К.: Вища школа, 1991. 231 с.
23. Белявская Е.Г. Семантика слова. М.: Высш. шк., 1987. 128 с.
24. Березин Ф.М. О парадигмах в истории языкознания XX века // Лингвистические исследования в конце двадцатого века. М.: Наука, 2000. С. 926.
25. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. № 5. К.: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2001. С. 1522.
26. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вип.7. К.: КНЛУ, 2001. С. 2630.
27. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: ДонНУ, 2002. 362 с.
28. Бессонова О.Л. Концепты эмоций в структуре оценочного тезауруса английского языка // Лінгвістичні студії. Вип. 2. Ч. 1. Донецьк: ДонНУ, 2003.. С. 256265.
29. Богин Г. Е. Типология понимания текста. Калинин: Изд-во Калининск. гос. ун-та, 1986. 86 с.
30. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2000. 123 с.
31. Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности: Основы эмотивной стилистики текста. Ташкент: Фан, 1981. 116 с.
32. Бондаренко О.С. І назвав чоловік ім’я своїй жінці: Єва...”: ЧОЛОВІК і ЖІНКА у дзеркалі мовних культур. Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008 160 с.
33. Бориcов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгво-конітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. / ДонНУ. Донецьк, 2005. 20 с.
34. Борухов Б. Л. Зеркальная метафора в истории культуры // Логический анализ языка: культурные концепты. М.: Наука, 1991. С. 109117.
35. Будянcкая О.О., Мягкова Е.Ю. Сопоcтавление cредcтв опиcания эмоций в английcком и руccком языках (на примере cтраха) // Язык, коммуникация и cоциальная cреда. 2002. Вып. 2 . C. 7987.
36. Булыгина Е.Ю. Экспрессивные прилагательные современного русского языка (семантический, прагматический и лексикографический аспекты): Дис. канд. филол. наук : 10.02.01 / НГУ Новосибирск, 1991. 204 с.
37. Бурченко М.Е. Явления многозначности в одной из групп абстрактных существительных // Филологический сборник: Уч. записки ЛГПИ им. Герцена. Т. 362. Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1968. С. 2743.
38. Буслаев Д.А. Опыт компонентного анализа существительных, обозначающих эмоции, в английском языке // Вопросы филологии и методики преподавания германских и романских языков. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1972. С. 98117.
39. Вайгла Э.А. Эмоциональная лексика русского языка и проблемы ее перевода: Дис. канд. филол. наук : 10.02.01. / Тартуский университет Тарту, 1977 215 с.
40. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. М.: Изд-во МГУ. 1993. 467 с.
41. Вандерис Ж. Язык: лингвистическое введение в историю: Пер. с фр. М.: Соцэкгиз, 1937. 407 с.
42. Ваcильев Л.М. Современная лингвиcтичеcкая cемантика. М.: Выcш. шк., 1990. 176 c.
43. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Рус. словари, 1996. 411 с.
44. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Школа «Языки русской культуры», 1999. 780 с.
45. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во МГУ, 1976. 142 с.
46. Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М.: Наука, 1975. 560 с.
47. Виноградов В.В. Русский язык (Грамматическое учение о слове). М.: Высш. шк., 1977. 784 с.
48. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: МГУ, 1977. 312 с.
49. Витт Н.В. Речь и эмоции. М.: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1984. 76 с.
50. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного / Отв. ред. Г.В. Степанов. М.: Наука, 1978. 200 с.
51. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Отв.ред. Г.В. Степанов. М.: Наука, 1985, 228 с.
52. Вольф Е.М. Эмоциональные состояния и их представление в языке // Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М. Наука, 1989. С.5575.
53. Вольфсон Э.М. О некоторых семантических отношениях в смысловой области мысли, чувства и состояния // Синонимия в языке и речи. Доклады конференции (15-17.12.1969). Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 1970. С.137143.
54. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия РАН. Серия литетатуры и языка. Том 60. № 1. М.: Наука, 2001. С. 6472.
55. Воркачев С.Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье» (русско-английские параллели). Монография. Волгоград: Перемена, 2003. 164 с.
56. Воркачев С.Г. Любовь как лингвокультурный концепт. М.: «Гиозис», 2007. 284 с.
57. Вундт В. Психология душевных волнений // Психология эмоций. Тексты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 4763.
58. Выготcкий Л.C. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1999. 352 c.
59. Гак В.Г. Сопоставительная типология русского и французского языков. Л.: «Просвещение», 1976. 286 с.
60. Гак В.Г. О некоторых закономерностях развития лексикографии (учебная и общая лексикография в историческом аспекте) // Актуальные проблемы учебной лексикографии. / Сост. В.А.Редькин. М.: Рус. яз., 1977. С. 1018.
61. Гак В.Г. Эмоции и оценки в структуре высказывания и текста // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. 1997. № 3. С. 8995.
62. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. 768 с.
63. Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сб. статей по языкознанию. М.: Наука, 1958. С.103124.
64. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Видавн. центр КДЛУ, 2000. 256 с.
65. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ К., 2001. 32 с.
66. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии (как работать над терминологическим словарем). Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. 74 с.
67. Гинзбург Р.С. Значение слова и методика компонентного анализа // Иностранные язики в школе. 1978. № 3. С. 3136.
68. Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы): дис. канд. филол. наук: 10.02.04. / КНЛУ К., 2000. 223 с.
69. Говердовский В.И. Диалектика коннотации и денотации. (Взаимодействие эмоционального и рационального в лексике) // Вопросы языкознания. 1985. №2. С. 7179.
70. Головин Б.Н. Введение в языкознание. М.: Высшая школа, 1983. 232с.
71. Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
72. Городецкий Б.О. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 14: Проблемы и методы лексикографии. М: Прогресс, 1983. C. 523.
73. Графова Т.А. Роль эмотивной коннотации в семантике слова: Дисс. канд. филол. наук. 10.02.04 / МГПИИЯ им. М. Тереза М., 1987. 250 с.
74. Гридин В.Н. К вопросу о систематизации эмоциональной лексики // Переводная и учебная лексикография. М.: Рус. яз., 1979. С. 112124.
75. Гриневич Т.С. Системные отношения внутри развернутого лексико-семантического поля (на основе анализа английских слов, выражающих гнев) // Вопросы Романо-германского и славянского языкознания. Сб. науч. тр. Минск: Минск. гос. пед. ин-т, 1975. С. 6298.
76. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 379 с.
77. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М.: Прогресс, 1985. 450 с.
78. Давыдова Л.А. К проблеме выявления структурных средств выражения эмотивной семантики // Теория лингвистической семантики: Межвуз. сб. научных трудов М.: Моск. обл. пед. ин-т., 1985. С. 2431.
79. Даниленко А.И. Об иерархическом характере организации семной структуры // Вестник Харьковского университета. Серия: Романо-германская филология. № 324. Харьков: Константа, 1988. С.2527.
80. Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. c англ. Благовещенcк: БГК им. И.А. Бодуэна де Куртюнэ, 2000. 308 c.
81. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретационного подхода // Вопросы языкознания. № 4. 1994. С.1730.
82. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века // Язык и наука конца XX века. М.: Наука, 1995. С. 239320.
83. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. М.: Рус. яз., 1980. 253 с.
84. Денисов П.Н. Энциклопедистика и лексикография: опыт истории, теории и практики. М.: МГУ, 1990. 86 с.
85. Добрунова О.В. Влияние эмоций на синтаксический строй разговорной речи: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04./ МГПИ им. В.И. Ленина. М., 1990. 25 с.
86. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 139 с.
87. Дорфман Л.Я. Эмоции в искусстве: теоретические подходы и эмпирические исследования. М.: Смысл, 1997. 424 с.
88. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. Вена Харьков: Константа, 1998. 160 с.
89. Ершова Е.П.. Формирование концептуального поля "удивление" в английском языке // Язык и культура 1997. Т. 3. С. 6364.
90. Жаботинcкая С.А. Когнитивная лингвиcтика: принципы концептуального моделированя // Лінгвістичні студії. Вип. 2. Черкаси: Сіяч, 1997. C. 311.
91. Жаботинcкая С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Cерія філологічні науки. Вип. 11. Черкаси: Сіяч, 1999. C. 1225.
92. Жаботинская С.А. Теория номинации: когнитивный ракурс // Вестник МГУ. 2003. Вып. 478. С.145164.
93. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. № 6. C. 3246.
94. Жельвиc В.И. Эмотивный аcпект речи. Пcихолингвиcтичеcкая интерпретация речевого воздейcтвия. Ярославль: ЯГПИ им. К.Д. Ушинского, 1990. 81 c.
95. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. 205 с.
96. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: Российcк. гоc. гуманит. ун-т, 1999. 382 с.
97. Залевская А.А. Национально-культурная специфика картины мира и различные подходы к ее исследованию // Языковое сознание и образ мира. М.: Наука, 2000. С. 3954.
98. Звегинцев В. А. Семасиология. М.: Изд-во МГУ, 1957. 324 с.
99. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во МГУ, 1996. 334 с.
100. Земская Е.А. Язык как деятельность: Морфема. Слово. Речь. М.: Языки славянской культуры, 2004. 688 с.
101. Зуева Э.В. Семантические связи значений эмоций в лексике // Коммуникативные и номинативные аспекты единиц язика: Межвуз. сб. научн. тр. Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1989. С. 9199.
102. Ивин А.А. Основания логики оценок. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 230 с.
103. Изард К. Эмоции человека. М.: Изд-во МГУ, 1980. 439с.
104. Изард К. Пcихология эмоций. CПб.: Питер, 2000. 464 c.
105. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб: Питер, 2001. 752с.
106. Ионова С.В. Эмотивность текста как лингвистическая проблема: Автореф.дис. канд.филол. наук: 10.02.19. / ВГПУ. Волгоград, 1998. 19 с.
107. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації емоційного висловлювання: Монографія. К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. 351 с.
108. Карасик В.И. О категориях лингвокультурологии // Языковая личность: проблемы коммуникативной деятельности: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена., 2001. С.316.
109. Караcик В.И. Языковой круг: личноcть, концепты, диcкурc. Волгоград: Перемена, 2002. 477 c.
110. Карасик В.И. Зеркальный концепт «ПРОСТОТА» // Вісник Харківського університету. Серія: Романо-германська філологія. Вип. 49. № 726 Харків: Константа, 2006. С. 514.
111. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 355 с.
112. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука. 1987. 263 с.
113. Караулов Ю. Н. Русская языковая личность и задачи ее изучения (Предисловие). // Язык и личность. М.: Наука, 1989. С. 38.
114. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. М.: Изд-во иностранной лит., 1958. 116 с.
115. Квасюк И.И. Структура и семантика отрицательно-эмотивной лексики (на материале разных частей речи современного английского языка): Дис. ... канд. филол. наук. 10.02.04. / МГПИИЯ им. М. Тереза М., 1983. 263 с.
116. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика. Москва.: Эдиторал УРСС, 2000. 352 с.
117. Кожина М.Н. О языковой и речевой экспрессивности и ее экстралингвистическом обосновании // Проблемы экспрессивной семантики. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та , 1987. С. 818.
118. Козырев В.А., Черняк В.Д. Вселенная в алфавитном порядке: Очерки о словарях русского языка. СПб.: Питер, 2000. 360 с.
119. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М.: Наука, 1975. 184 c.
120. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 103 с.
121. Комлев Н. Г. Слово, денотация и картина мира // Вопросы философии. 1981. № 11. С.1419.
122. Коротких Ж.А. Семантические особенности английских существительных, выражающих эмоции удивления: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. / МГПИ им. В.И. Ленина. М., 1987. 16 с.
123. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. М.: Из-во МГУ, 1999. 262 с.
124. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики. Львів: Львівський національний ун-т, 2000. 350 с.
125. Кочерган М.П. Основи заставного мовознавства: Підручникю К.: Академія, 2006. 424 с.
126. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. К.: Видавничий центр «Академія», 1999. 288 с.
127. Кошель Г.Г. Оценочная предикативная номинация в современном английском языке (на материале дерогативных наименований лица): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1980. 27 с.
128. Кравченко А.В. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Из-во Иркутского университета, 1996. 159 с.
129. Кравченко О.Г. Семантико-синтаксические функции имен состояний в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01. / Москва, 1992. 23 с.
130. Красавский Н.А. О терминологическом и обиходном обозначении эмоций. // Коммуникативные аспекты значения: Межвузовский сборник научных работ. Волгоград: ВГПИ им. А.С. Серафимовича, 1990. С. 162169.
131. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах: Монография. Волгоград: Перемена, 2001. 495 с.
132. Краснобаєва-Чорна Ж. Термінополе концепт // Українська мова. 2006. № 3. С. 2731.
133. Краснобаєва-Чорна Ж. Інтегральний підхід до інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк: Юго-Восток, 2006. С. 2731.
134. Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г. М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. 245 с.
135. Крейдлин Г. Е. Национальное и универсальное в семантике жеста. // Логический анализ языка. Образ человека в культуре и языке. / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова, И. Б. Левотина. М.: Изд-во Индрик”, 1999. С. 170185.
136. Крейдлин Г. Е. Кинесика // Григорьева С.А., Григорьев Н.В., КрейдлинГ.Е. Словарь языка русских жестов. МоскваВена: Языки русской культуры; Венский лингвистический альманах, 2001. С. 166248.
137. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Отв. ред. Е.А. Земская. М.: Наука, 1981. 200 с.
138. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: Лингвистика Психология Когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 3447.
139. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века // Язык и наука конца ХХ века. М.: Наука, 1995. C. 734.