ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ» ТА «БОЯЗЛИВИЙ» У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (системно-квантитативні аспекти) : Лексико-семантические ГРУППЫ ПРИЛАГАТЕЛЬНЫХ со значением «СМЕЛЫЙ» И «трусливый» В современном немецком языке (системно-квантитативные аспекты



  • title:
  • ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ» ТА «БОЯЗЛИВИЙ» У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (системно-квантитативні аспекти)
  • Альтернативное название:
  • Лексико-семантические ГРУППЫ ПРИЛАГАТЕЛЬНЫХ со значением «СМЕЛЫЙ» И «трусливый» В современном немецком языке (системно-квантитативные аспекты
  • The number of pages:
  • 209
  • university:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • The year of defence:
  • 2008
  • brief description:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА



    КОГУТ ЛАРИСА ФЕДОРІВНА


    На правах рукопису

    УДК 811.112.2’38’37




    ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ» ТА «БОЯЗЛИВИЙ»
    У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
    (системно-квантитативні аспекти)

    10.02.04 германські мови



    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук



    Науковий керівник:
    доктор філологічних наук,
    професор Огуй О.Д.








    ЧЕРНІВЦІ 2008











    ЗМІСТ
    ВСТУП ...5
    РОЗДІЛ 1
    СИСТЕМНІСТЬ І СТРУКТУРНІСТЬ МОВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ . 11
    1.1. Сучасні концепції мови як аспекти вивчення лексики ..... 11
    1.2. Розуміння системи та структури . 13
    1.3. Системні відношення: парадигматика, синтагматика та епідигматика ...15
    1.4. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні поля 19
    1.5. Визначення оптимального напрямку дослідження ....25
    1.6. Семантика та проблеми її дослідження26
    1.7. Методи комплексного дослідження лексичної семантики.... 34
    ВИСНОВКИ ......41

    РОЗДІЛ 2
    ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУП ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ» ТА «БОЯЗЛИВИЙ» І ЇХ ПАРАДИГМАТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ
    2.1.Інвентаризація лексико-семантичних груп: проблеми та шляхи їх подолання ....43
    2.2. Визначення парадигматичних зв’язків прикметників ЛСГ із значеннями «сміливий», «боязливий» (за словниковим та експериментальним матеріалом) ... 50
    2.3. Парадигматичні зв’язки прикметників ЛСГ із значеннями «сміливий» ......53
    2.4. Парадигматичні зв’язки прикметників ЛСГ із значенням «боязливий»...........70
    ВИСНОВКИ..... .............77

    РОЗДІЛ 3
    СИНТАГМАТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ компонентів ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРУП ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМИ «СМІЛИВИЙ» ТА «БОЯЗЛИВИЙ» У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: вимірювання лексичної та семантичної сполучуваності ..81
    3.1. Синтагматика та проблеми сполучуваності.81
    3.2. Кількісні методи вивчення синтагматичних зв’язків .85
    3.3. Статистичний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників з підкласами іменників 91
    3.4.Сполучуваність прикметників ЛСГ зі значенням «сміливий» і «боязливий» у моделі «досліджуване слово + підклас слів-партнерів» .......94
    ВИСНОВКИ.....................104

    РОЗДІЛ 4
    ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОСТРУКТУРНИХ ЕПІДИГМАТИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ МІЖ ПРИКМЕТНИКАМИ ЛСГ ......106
    4.1. Проблеми епідигматики та шляхи її вивчення .106
    4.2. Асоціативний експеримент .114
    4.3. Функціонування прикметників ЛСГ зi значеннями «сміливий» і «боязливий»..121
    4.4. Дослідження впливу території, фаху, статі на смисловий центр слова
    (на основі результатів експерименту серед інформантів ФРН і Швейцарії) ............132
    4.4.1. Порівняння впливу фаху та статі на смисловий центр слова (на основі результатів експерименту серед інформантів ФРН)............................................136
    4.4.1.1. Вплив фаху на смисловий центр слова ................137
    4.4.1.2. Вплив статі на смисловий центр слова ................140
    4.4.2. Порівняння впливу фаху та статі на смисловий центр слова (на основі результатів експерименту серед інформантів Швейцарії) .....................................142
    4.4.2.1. Вплив фаху на смисловий центр слова ...................142
    4.4.2.2. Вплив статі на смисловий центр слова............................145
    4.4.3. Порівняння територіального впливу на смисловий центр слова ....148
    4.5. Проблеми епідигматики і деривації: дослідження ієрархічних відношень в межах полісеманта .............150
    4.5.1. Семантична система прикметників ЛСГ зі значенням «сміливий» .................151
    4.5.2. Семантична система прикметників ЛСГ зі значенням «боязливий» ...............168
    ВИСНОВКИ.................175

    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.............................178
    Список використаних джерел ........................................................................181
    Додатки 209






    ВСТУП
    Останнім часом все більшої актуальності набувають дослідження лексичної системи німецької мови, функціонування її окремих польових угрупувань (Ю.Апресян, В.Гак, Т.Кияк, В.Левицький, В. Манакін, О.Огуй, В.Таранець, Г.Уфімцева, Д.Шмельов та ін.), інтралінгвістичне вивчення яких ряд дослідників (В.Левицький, О.Огуй, В.Таранець) намагаються зробити максимально об’єктивним. Однак, врахування впливу й екстралінгвістичних чинників (територіального, фахового, вікового, гендерного) на формування семантики залишається поза предметом аналізу, що вимагає напрацювання відповідних методів, у тому числі формалізованих квантитативних і психолінгвістичних.
    Отже, важливим завданням є вироблення адекватного та об’єктивного способу опису мовних фактів, що доцільно здійснити на матеріалі лексичного угрупування, яке могло б оптимально виразити сукупність лексичних взаємовідношень. Таким угрупуванням, на нашу думку, могли б слугувати ще не досліджені в синхронії антонімічні лексико-семантичні групи (надалі ЛСГ) німецьких прикметників зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у сучасній німецькій мові.
    Аналізована група частково поставала предметом наукових робіт, виконаних на матеріалі різних мов, проте не в зазначених нами аспектах. І.Потьомкіна вивчала ЛСГ прикметників зі значенням «сміливий» в контексті англомовних літературних творів [189]. С.Бутиленков присвятив своє дослідження побудові синонімічного ряду прикметників зі значенням «сміливий» у старофранцузькій [32, 244-262], З.Волкова проаналізувала семантичне поле «доблесний» на основі цієї ж мови [47]. Німецький учений Г.Бергенгольтц провів лексикографічне дослідження лексичного поля іменників із значенням «страх» [235], М.Вандрушка, спираючись на „польовий підхід, описав у своїй роботі лексичне поле німецьких іменників «страх» та «мужність» [289]. В основі роботи О.Огуя перебувало історико-семасіологічне вивчення прикметників зі значеннями «сміливий, хоробрий» лише в діахронії німецької мови (VIII-XVII ст.) [170]. Це робить актуальним синхронічний аналіз дослідження груп, що в перспективі спонукає до їх зіставлення.
    Комплексний матеріал дослідження (статті тлумачних і синонімічних словників, твори художньої літератури ХХ ст., де фіксуються лексичні елементи у сполученні один з одним; реакції носіїв мови двох країн: Німеччини та Швейцарії) та встановлена у такий спосіб динаміка синтагматичних зв’язків, парадигматичних відношень та епідигматичних характеристик складників ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» і «боязливий» науковцями не проводилось (у тому числі і в аспекті лексикографії), але має знайти своє вираження у реєстрах словників нових поколінь. У цьому контексті аналіз вживання прикметників, їхнього семантичного впорядкування та сполучуваності належать до актуальних проблем лексичної семантики.
    Тема наукої роботи, що перебуває в руслі синхронічних праць сучасного мовознавства, спрямована на актуальну проблематику інтра- та екстралінгвістичних досліджень лексичної системи слова у німецькій мові у системно-квантитативному аспекті.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію «Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» в сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти)» виконано в межах реалізації наукової програми факультету іноземних мов «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» та в руслі наукової проблематики кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Семантика та прагматика одиниць лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів мови», затвердженої вченою радою університету (протокол № 2 від 27 лютого 1997 року; номер держреєстрації 0199U001872).
    Метою роботи є теоретичне обґрунтування й експериментальне апробування комплексного підходу до вивчення формування та функціонування в синхронії лексико-семантичних груп прикметників «сміливий» і «боязливий» у сучасній німецькій мові. Досягнення мети передбачає розв’язання наступних лінгвістичних завдань:
    · узагальнити результати теоретичних досліджень лексичної системи та засобів її опису;
    · провести інвентаризацію ЛСГ із значеннями «сміливий» та «боязливий», визначити ядро, основний склад та периферію груп;
    · встановити силу парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної структури прикметників ЛСГ;
    · визначити характер і обсяг парадигматичних зв'язків кожної з груп прикметників;
    · розглянути сполучуваність прикметників за її типами; дослідити за допомогою статистичних методів синтагматичні відносини прикметників, що входять до складу ЛСГ із значеннями «сміливий» та «боязливий»; провести статистичний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників з підкласами іменників;
    · з’ясувати внутрішньоструктурні особливості епідигматики компонентів груп, дериваційно-епідигматичні характеристики у знаковій структурі слова між семемами чи семами.
    Об’єктом дослідження є антонімічна пара лексико-семантичних груп прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові.
    Предметом дослідження обрано синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики прикметників ЛСГ зі значеннями «сміливий» і «боязливий» у синхронії сучасної німецької мови.
    Матеріалом дослідження є дані чотирьох новітніх тлумачних та синонімічних словників, тексти 47 художніх творів (обсяг суцільної вибірки в кількості 3, 82 млн. слововживань) і 170 анкет для психолінгвістичного експерименту (50 розгорнутих анкет одного виду, обсягом 29 сторінок кожна, та 120 анкет іншого виду, обсягом 1 сторінка кожна). Загальний обсяг аналізованих одиниць складає понад 2000 словосполучень 37 прикметників ЛСГ зі значенням «сміливий» і 17 прикметників ЛСГ зі значенням «боязливий» (відносна похибка вибірки δ дорівнює 0,05).
    Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є усвідомлення мови як цілісної системи взаємопов'язаних та взаємозумовлених елементів, які постійно розвиваються під впливом екстра- та інтралінгвістичних чинників. Основним методом дослідження є описовий. Елементи компонентного аналізу, що перебувають в основі формалізованої інвентаризації, дають змогу визначити склад ЛСГ та схарактеризувати семантику компонентів груп (розділ 2). Дистрибутивний аналіз одиниць тексту допомагає достовірно фіксувати синтагматичні зв’язки слова, що реалізуються при функціонуванні слова в тексті, а квантитативна статистична методика χ² уможливлює об’єктивне визначення типових з них (розділ 3). На основі квантитативно-апроксимативного індексу встановлено характерні для досліджуваних компонентів парадигматичні відношення (розділ 2). Використання психолінгвістичних (вільного та направленого асоцітивних) методів дає підстави виміряти відстані між значеннями, актуалізованими в тому чи іншому контексті, та визначити ранг компонентів значення в семантичній структурі слова (розділ 4). Елементи психолінгвістичних методик прислужилися також в характеристиці та уточненні семантичної структури досліджуваних слів.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:
    · визначено склад ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» на основі парадигматичної інвентаризації та синтагматичного уточнення інвентаризації груп, а також даних асоціативного експерименту серед носіїв мови;
    · з’ясовано, що компоненти досліджуваних ЛСГ характеризуються сильними, середніми та слабкими семантико-парадигматичними зв'язками, що зумовлює мобільну варіативність складу ЛСГ, яка базується на парадигматичних відношеннях чергування компонентів ядра, периферії та основного складу під впливом різнотипних екстралінгвістичних чинників (статі, фаху, території носія мови). Парадигматична вага кожного з прикметників ЛСГ дала змогу простежити перспективу (статику чи динаміку та напрямок розвитку), шляхи та тенденції формування його семантичної структури;
    · проведено порівняння семантичної структури прикметників з наявними у чотирьох досліджуваних словниках і виявлено ступінь їх розбіжності, встановлено найбільші зсуви значень прикметників ЛСГ (ядра, основного складу, периферії) та їх межі порівняно зі словниковими даними, а також визначено чинники і ступінь впливу кожного з них на семантичну структуру слова;
    · дістало подальший розвиток формування реєстрів ЛСГ прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у тлумачних словниках з урахуванням епідигматичної системи слова;
    · доведено ймовірність «зародження» нових значень прикметників ЛСГ та ступінь їх розгортання як наслідок постійного розвитку мови.
    Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у розширенні існуючих уявлень про епідигматичну структуру лексичного значення прикметників, тенденції розвитку семантичної системи слова та доповненні принципів формування статей лексикографічних джерел з урахуванням кількісних критеріїв та статистичних методів.
    Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її результатів у теоретичних курсах із загального мовознавства (розділи «Лексикологія», «Семантика»), лексикології німецької мови; спецкурсів з основ наукових досліджень; у науковій роботі студентів та аспірантів; для укладання тлумачних словників.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження доповідалися на десяти вузівських, регіональних та міжнародних науково-методичних конференціях: V і VIII Міжнародних наукових конференціях «Семантика мови і тексту» (Івано-Франківськ, 1996, 2003); ІV науковій конференції «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2006); VІІІ Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2007); науково-методичних конференціях ІФНТУНГ «Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін» (Івано-Франківськ, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007); Міжнародній науковій конференції «Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти» (Черкаси, 2008).
    Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено у 15 публікаціях, з них 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (348 одиниць, з них наукові видання 290 позицій) і додатку (116 таблиць). Основна частина дисертації представлена на 180 сторінках. Загальний обсяг роботи 323 сторінки.
    На захист виносяться наступні основні положення та результати:
    1. Визначення складу ЛСГ прикметників може здійснюватися на основі парадигматичної інвентаризації, синтагматичного уточнення інвентаризації груп та даними асоціативного опитування серед носіїв мови.
    2. Компоненти досліджуваних ЛСГ характеризуються сильними, середніми та слабкими семантико-парадигматичними зв'язками, що зумовлює мобільну варіативність складу ЛСГ, яка базується на парадигматичних відношеннях чергування компонентів ядра, периферії та основного складу під впливом різнотипних екстра- та інтралінгвістичних чинників (статі, фаху, території). Парадигматична вага кожного з компонентів тлумачення ЛСГ дозволяє простежити перспективу (статику чи динаміку та напрямок розвитку) ЛСГ, шляхи та тенденції формування семантичної структури.
    3. Порівняння семантичної структури прикметника за даними дослідження з відповідними у чотирьох досліджуваних словниках та визначення ступеня їх відповідності/розбіжності дозволяє виявити, які з прикметників ЛСГ (ядра, основного складу, периферії) зазнають найбільшого зміщення значень порівняно із словниковими даними та в яких межах. Визначити домінуючий чинник впливу на семантичну структура слова та його ступінь.
    4. Епідигматичну систему слова, що являє собою сукупність дериваційно пов’язаних між собою лексико-семантичних варіантів, доцільно виразити у пробній шпальті тлумачного словника при залученні релевантних синтагматичних та парадигматичних характеристик, з’ясованих на основі психолінгвістичних експериментів та текстових матеріалів.


    Підтвердити або заперечити ймовірність «зародження» нових значень, ступінь їх розгортання як наслідок постійного розвитку мови та впливу на неї різних екстра- та інтралінгвістичних чинників.
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    Системний підхід при вивченні мови дає можливість простежити за мовними факторами, які зумовлюють формування лексико-семантичних груп. Дослідження, які вивчають утворення цих груп, мають велике значення для усвідомлення становлення всієї лексичної системності. На основі вивченого матеріалу були отримані такі практичні результати та загальнотеоретичні висновки:
    1. Досліджувані антонімічні групи прикметників становлять ієрархічно організовану систему, яка складається з множини структурно взаємопов'язаних груп та підгруп. За допомогою формалізованої методики виявлено склад ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» та «боязливий»:
    домінанта: mutig;
    ядро: beherzt, couragiert, heldenmütig, tapfer, heldenhaft, todesmutig, mannhaft; furchtlos, unerschrocken, wagemutig, kühn, unverzagt;
    основний склад: entschlossen, heroisch, schneidig, kämpferisch, männlich, wacker; периферія: waghalsig, tollkühn, verwegen, draufgängerisch, mutvoll, mutbeseelt, brav, herzhaft, risikofreudig, abenteuerlustig, kriegerisch, aufrecht, vermessen, forsch, tüchtig, streitbar, charakterfest, unbezwingbar;
    домінанта: feige;
    ядро: hasenfüßig, feigherzig, memmenhaft, hasenherzig, ängstlich, furchtsam;
    основний склад: pulverscheu, schreckhaft, zaghaft, scheu;
    периферія: hasenhaft, hasig, kleinmütig, schwachherzig, unmännlich, weibisch.
    2. Синтагматичні зв'язки досліджених прикметників відрізняються стандартними зв'язками як на рівні окремого слова, так і на рівні семантичної групи слів, про що свідчать статистично значимі величини та сполучення прикметників із синтагматичними партнерами класів іменників.
    Виявлено найбільш частотні класи іменників та їх сполучення з прикметниками ЛСГ: 1) людина (стать, професія) 640 прикладів спільного слововживання; 2) абстракції життя 326 прикладів; 3) емоційний стан 174; 4) голос, звуки, погляд 145; 5) частини тіла 129 спільних слововживань.
    3. Сильні парадигматичні зв’язки існують між прикметниками групи зі значенням «сміливий» у 56 парах, а слабкі у 254 парах. У групі прикметників зі значенням «боязливий» сильні зв’язки у 16 пар, а слабкі у 58 пар. Співвідношення сильних і слабких зв’язків у кожній із груп практично однакове (1:4). Компоненти ядра мають сильну, компоненти основного складу середню, а периферії незначну парадигматичну вагу. Помітною є тенденція до «мігрування» компонентів нижчого рівня до рівня вищого: з периферії до основного складу, з основного складу до ядра.
    4. На позицію смислового центру впливають стать, фах, територія. Ступінь впливу цих чинників на смислову структуру слова, у нашому випадку, є різним: найсильнішим виявився гендерний вплив, наступним є фаховий, а останню позицію займає територіальний чинник впливу
    5. Критерієм визначення ієрархічних відношень між значеннями слова може бути «ієрархічний індекс», що уможливлює об’єктивне порівняння отриманих даних із теоретично очікуваними для встановлення міри їх збігу чи відхилення. Статус головного значення в більшості випадків не змінюється. Як правило, розбіжність рангів стосується другорядних (менш частотних) і периферійних значень. Кількість сполучень прикметників групи feige з високою частотою у два рази менша, ніж групи mutig.
    6. Результати психолінгвістичного експерименту показали незначну розбіжність зі даними словників, що підтверджує наше припущення про вплив наведених чинників на семантичну структуру значення. Прикметники ядра, за даними психолінгвістичного експерименту, мають сильніші парадигматичні зв’язки як з домінантою, так і з іншими прикметниками групи. Проте сила парадигматичного зв’язку між деякими прикметниками периферії (brav, charakterfest, forsch, herzhaft, kämpferisch, kriegerisch, männlich, mutbeseelt, mutvoll, risikofreudig, schneidig, streitbar, tollkühn, tüchtig, unbezwingbar, vermessen, wacker; hasenhaft, hasig, pulverscheu, scheu, schwachherzig, unmännlich, weibisch, willenschwach) та значною частиною прикметників відповідних груп, дорівнює нулю. Це дає підстави припустити подальший відхід їх до складу далекої периферії.
    7. Асоціативна методика дає змогу виявити (не)відповідність того чи іншого значення прикметника за словниковими тлумаченнями, даними проаналізованих нами текстів та даними психолінгвістичного експерименту, розкриваючи в такий спосіб їхні епідигматичні характеристики. Доведено, що найбільша відповідність словникових статей прикметників ЛСГ порівняно із словниковими статтями кожного окремо взятого, наявне в DUDEN, а найменше відповідності зі словниковими статтями WAHRIG.
    8. Загалом порівняння семантичної структури прикметника за об’єднаними лексикографічними джерелами з даними психолінгвістичного експерименту свідчить про їх незначну розбіжність (у середньому 10%), яка полягає в ієрархії значень. Це стосується значною мірою прикметників, які належать до периферії ЛСГ.
    9. Дослідження, проведене на трьох групах джерел, дозволило доповнити семантичні ряди ЛСГ на 9,2% нових значень, не зафіксованих раніше в словникових статтях, та сформувати семантичну систему слова у вигляді шпальти тлумачного словника.
    10. Подекуди має місце фіксація нових значень (семем) та їхніх сем. Розгортання значення стосується не всіх прикметників, а лише домінант mutig 35%, feige 28%; ядра: kühn 8%, tapfer 11%, ängstlich 24%, furchtsam 4%, основного складу: entschlossen 3%, männlich 3% і периферії: aufrecht 10%, brav 13%. Подібні відхилення дають підстави припустити, що в сучасній німецькій мові відбувається певний розвиток семантичної структури аналізованих слів, який згодом знайде своє лексикографічне вираження.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    НАУКОВА ЛІТЕРАТУРА:
    1. Агапій А.П. Вивчення лексичної сполучуваності за допомогою статистичних методів // Науковий вісник Чернівецького ун-ту / Германська філологія, серія «Германська філологія». Вип. 2. Чернівці : Рута, 1996. С. 4448.
    2. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики / Алефиренко Н.Ф. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
    3. Алпатов В.М. История лингвистических учений / Алпатов В.М. : учеб. пособие. М. : Наука, 1998. 368 с.
    4. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. Л. : ЛГУ, 1963. 208 с.
    5. Андреевская А.В. Квантитативное иследование полисемии корневых слов русского языка Х1-ХХ веков // Ученые записки Тартуского ун-та. Тарту : Изд-во Тартуского ун-та, 1990. Вып. 912. С. 39.
    6. Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и структурно-семантические поля // Лексикографический сборник. Вып. 5. М. : Наука, 1962. С. 5272.
    7. Апресян Ю.Д. Сучасні методи вивчення значень та деякі проблеми структурної лінгвістики // Проблеми структурної лінгвістики. М. : Наука, 1963. С. 102149.
    8. Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы // Вопросы языкознания, К., 1969. №4. С. 7591.
    9. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Апресян Ю.Д. М.Л. : Наука, 1974. 367 с.
    10. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования (На материале имени существительного) / Арнольд И.В. Л. : Просвещение, 1966. 192 с.
    11. Арнольд И.В. Нарушение сочетаемости на разных уровнях лингвистический механизм комического эффекта // Проблемы сочетаемости слов // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М. : МГПИИЯ, 1979. Вып. 145. С. 100108.
    12. Архангельская Р.В. Разнозначные синонимы немецкого языка // К проблеме классификации синонимов // Уч. зап. 1го МГПИИЯ, т. 16. М. : МГПИИЯ, 1958. С. 9699.
    13. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику / Баранов А.Н. М. : МГУ, 2003. 360 с.
    14. Басюк В.А. Контекстуальна синонімія та її місце в загальній теорії синонімії // Проблеми семантики слова, речення та тексту : Зб. Наук. Пр. К. : КНЛУ, 2002. Вип. 8. С. 21-25.
    15. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Бацевич Ф.С. К. : Академія, 2004. 342 с.
    16. Белова А.Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті // Лінгвістика у ХХІ столітті: нові дослідження і перспективи. № 1. НАН України. К. : 2006. С. 22 31.
    17. Беляевская Е.Г. Семантика слова / Беляевская Е.Г. М. : Высш. шк., 1987. 128 с.
    18. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц / Бережан С.Г. Кишинев : Штиинца, 1973. 372 с.
    19. Бехтерева Н.Т. Вглядимся в чудо, не убоявшись старых догм // Неделя. М., 1989. № 37. С. 34.
    20. Бєлозьорова Ю.С. Когнітивно-дискурсивна концептуалізація часу в сучасній німецькій мові: автореф. дис. на здобуття наук. стуепеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. «Германські мови» / Бєлозьорова Ю.С. Запоріжжя, 2005. 20 с.
    21. Бистрова Л.В., Шевченко О.Ф. Сполучуваність прислівників з прикметниками у сучасній англійській мові // Мовознавство, 1986. № 3. С. 2731.
    22. Білинський М. Синоніміка англійського дієслова : Словник семантичних відстаней / Білинський М. Львів : Вища школа, 1999. 381 с.
    23. Боброва Л.В. Мовна категорія відчуження як прояв семіотичного протиставлення двох світів «свого» vs «чужого» // Наукові записки Луганського національного педагогічного ун-ту / Збірник наукових праць. Вип. 5. Том 2. Луганськ : Альма матер, 2004. С. 19 34 с.
    24. Богомолов А.С. Cовременная буржуазная философия / Ю.К.Мельвиль, И.С.Нарский. М. : Высш. шк. 1978. 582 с.
    25. Болдина О.Н. Прилагательные размера в современном немецком языке : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. «Германские языки» / О.Н.Болдина. К., 1981. 35 с.
    26. Брискин.Р.У. Семантическая структура отвлеченных имен существительных в современном английском языке // Учен. Зап. Уссур. гос. пед. ин-та. / Серия филол. наук. Вып. 1. Владивосток : Изд-во Уссур. ун-та, 1960. С. 93118.
    27. Будагов Р.А. Язык, история и современность / Будагов Р.А. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. 299 с.
    28. Будагов Р.А. Человек и его язык / Будагов Р.А. 2-е. издание . М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. 429 с.
    29. Булаховский А.Я. Введение в языкознание / Булыгина Т.В., Крылов С.А. М. : Изд-воМоск. ун-та, 1953. ч. 2. 178 с.
    30. Булыгина Т.В. Система языковая // Лингв. энцикл. словарь [ред. В.Н.Ярцева и др.]. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 452 454.
    31. Бутыленков С.М. Опыт исследования развития семантической структуры прилагательных с инвентарным значеним «храбрый» в составе синонимического ряда: На мат. франц. яз. ХI ХIII, ХVI и ХХ в.в.: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05. «Романские языки» / С.М. Бутыленков. М., 1971. 27 с.
    32. Бутыленков С.М. К построению синонимического ряда группы прилагательных в старофранцузском языке // Сб. научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза, 1972. С. 244262.
    33. Быстрова Л.В. Прилагательные со значениями «сильный» и «слабый» в современном английском языке : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. «Германские языки» / Л.В.Быстрова. К., 1977. 26 с.
    34. Быстрова Л.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексикосемантичєских групп слов / Быстрова Л.В., Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. // Филологические науки, 1980. № 6. 1980. С. 7578.
    35. Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте. М. : Наука, 1987. С. 3854.
    36. Васильев Л.М. Теория значения в лингвистической литературе // Филологические науки, 1971. № 4. С. 119124.
    37. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. М., 1971. № 5. C. 105113.
    38. Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. «Германські мови» / Т.В. Венкель. Львів, 2004. 20 с.
    39. Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова / Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. М. : Русский язык, 1980. 320 с.
    40. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / Вернадский В.И. М. : Сов. Россия, 1988. 698 с.
    41. Вилюман В.Г. Английская синонимика / Вилюман В.Г. М. : Высшая школа, 1980. 128 с.
    42. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Вопросы языкознания, 1953. № 5. С. 329.
    43. Виноградов В.В. О взаимодействии лексикосемантических уровней с грамматическими в структуре языка : Мысли о современном русском языке // Сб. статей под ред. акад. В.В.Виноградова. М. : Просвещение, 1969. С. 523.
    44. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове) / Виноградов В.В. 3е изд. М. : Высшая школа, 1986. 614 с.
    45. Виноградова О.С. Выявление систем словесных связей при регистрации сосудистых реакций / Виноградова О.С. Эйслер Н.И. // Вопросы психологии, 1959. № 2. С. 162192.
    46. Виноградова О.С. Объективные исследования динамики семантических систем / Виноградова О.С., Лурия А.Р. // Семантическая структура слова : Психолингвистические исследования, М., 1971. С. 2763.
    47. Волкова З.Н. Сопоставительное исследование семантического поля «доблестный» в свете проблематики старофранцузского языка : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.05. «Романские языки» / З.Н.Волкова. М., 1973. 29 с.
    48. Вольф Е.М.Семантика существительных в атрибутивных сочетаниях // Проблемы сочетаемости слов : сборник научных трудов МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1979. Вып. 145. С. 7685.
    49. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е.М. М. : Едиториал УРСС, 2002. 261 с.
    50. Выготский Л.С. Из неизданных материалов // Психология грамматики / Выготский Л.С. М. : 1968. 187 с.
    51. Газиева С.У. Опыт комплексного анализа системных связей в лексике (на материале прилагательных с общим значением «твердый» в современном немецком языке): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. «Германские языки» / С.У.Газиева К., 1982. 28 с.
    52. Гайсина Р.М. проблема говорящего с позиций говорящего и слушающего // Исследования по семантике : семантика и функции языковых единиц : Сборник научных трудов. Уфа : Изд-во Башкирского ун-та, 1989. С. 15 23.
    53. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики / Гак В.Г. М. : Наука, 1972. С. 376395.
    54. Гак В.Г. Сочетаемость // Лингв. энцикл. словарь [ред. В.Н.Ярцева и др.]. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 483.
    55. Гвишиани Н.Б. Контрастивные исследования современных языков и корпусная лингвистика // Филологические науки, 2004. № 1. С. 5971.
    56. Гедамер ГХ. Истина и метод // Основы философской герменевтики / Гедамер ГХ. М. : Прогресс, 1988. 704 с.
    57. Герасимова К.М. О составе лексико-семантической группы прилагательных со значением вкуса // Проблемы современной и исторической лексикологии. М., 1979. С. 7384.
    58. Головин Б.Н. Язык и статистика / Головин Б.Н. М. : Просвещение, 1971. 78 c.
    59. Головин Б.Н. Опыт применения корреляционного анализа в изучении языка // Вопросы статистической стилистики. К. : Наукова думка, 1974. С. 3138.
    60. Горкавий В.К. Математична статистика // Навчальний посібник / Горкавий В.К., Ярова В.В. К. : Професіонал, 2004. 384 с.
    61. Грибановский А.П.Сопоставительное исследование сочетаемости и семантической структуры прилагательных со значением «короткий» и «длинный» в разных языках : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02. «Русский язык» / Грибановский А.П. М., 1975. 18 с.
    62. Гумбольт В. Избранные труды по языкознанию / Гумбольт В. М. : Прогресс, 2000. 248 с.
    63. Гусев В. Вступ до метафізики / Гусев В. К. : Либідь, 2004. 448 с.
    64. Денисов П.Н. Сочетаемость слов и ее отражение в словарях разных типов // Теоретические проблемы семантики и ее отражения в одноязычных словарях. Кишинев : Штиинца, 1982. С. 194202.
    65. Долгих Н.Г. О строении лексикосемантических групп существительных семантического поля движения // Актуальные проблемы лексикологии. Новосибирск, 1967. С. 4761.
    66. Долгих Н.Г. О способах выделения и методах анализа семантичеких полей // Сб. науч. трудов гос., пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М. : 1972. Вып. 65. С. 31 43.
    67. Жуковська В.В. Лексико-семантичні та граматичні характеристики англійського дієслова у художньому тексті : лінгвостатистичний аспект (на матеріалі популярних політичних романів). АКД. К., 2006. 20 с.
    68. Залевская А.А. Психологические проблемы семантики слова / Залевская А.А. Калининград : Изд-во Калинингр. ин-та, 1982. 96 с.
    69. Засорина Л.И. О принципах семантического анализа / Мороз В.Н. // Вопросы языкознания, 1971. № 6. С. 4653.
    70. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию / Звегинцев В.А М. : Изд-во Моск. Ун-та., 1962. 384 с.
    71. Звегинцев В.А. Теоретическая лингвистика на перепутье (о книге Дж. Лайонза «Введение в теоретическую лингвистику») // Дж. Лайонз. Введение в теоретическую лингвистику. М. : Прогресс, 1978. С. 518.
    72.Звегинцев В.А. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // НЗЛ, Вып. Х. М. : Прогресс, 1981. С. 532.
    73. Зевахина Т.С. К типологии методик компонентного анализа // Прикладные аспекты лингвистики. М. : Прогресс, 1989. С. 2647.
    74. Зуева Н.Ю. Окказиональная сочетаемость слов и метафора // Слово в художественной речи. АлмаАта : Изд-во АГУ, 1986. С. 1723.
    75. Кантемир С.О. Побудова мовного поля за допомогою квантитативних методів // Проблеми квантитативної лінгвістики / Лучак М.І, Львова Н.А. Чернівці : Рута, 2005, С. 245282.
    76. Капатрук М.Д. К вопросу ограничения лексикосемантических групп // Аспекты семантического изучения германских и романских языков / Капатрук М.Д. Гинка Б.И. Черновцы : Рута, 1981. С. 2329.
    77. Капатрук Н.Д. Прилагательные со значениями «сильный» и «слабый» в современном немецком языке : дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04. «Германские языки» / Н.Д. Капатрук. Черновцы : Рута, 1981. 165 с.
    78. Капатрук Н.Д. К вопросу о методах разграничения лексикосемантических вариантов слова // Теоретические проблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях / Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. Кишинев : Щтиинца, 1982. С. 106112.
    79. Караулов Ю.Н. Структура лексикосемантического поля // Филологические науки, 1972. № 1. С. 5762.
    80. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография / Караулов Ю.Н. М. : Наука, 1976. 250 с.
    81. Касарес X. Введение в современную лексикографию / Касарес X. М. : Изд-во иностр. лит., 1958. 354 с.
    82. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение / Кацнельсон С.Д. Л. : Наука, 1965. 112 с.
    83. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление / Кацнельсон С.Д. Л. : Наука, 1972. 216 с.
    84. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание / Кацнельсон С.Д.. Л. : Наука, 1986. 300 с.
    85. Кійко С.В. Принципи семантичної класифікації дієслів німецької мови // Науковий вісник Чернівецького універитету : Германська філологія. Чернівці : ЧДУ, 2000. № 84. С. 3041.
    86. Кійко С.В. Полісемія дієслів сучасної німецької мови : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04. «Германські мови» / Кійко С.В. К., 1999. 19 с.
    87. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики) / Кияк Т.Р. Львов : Выща школа, 1988. 162 с.
    88. Князева Г.Ю. Сопоставительное изучение сочетаемости лексических единиц в разных языках и теория номинации // Проблемы сочетаемости слов: Сб. науч. тр. МГПИИЯ. им. М.Тореза. М. : 1979. Вып. 145. С. 1623.
    89. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика : учеб. пособ. / Кобозева И. М. М. : Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
    90. Когут Л.Ф. Антонімічна пара «mutig feige» та їх лексикосемантична група в сучасній німецькій мові // деп. в ДНТБ України 11.10.1995. № 2 К., 1995. 22 с.
    91. Когут Л.Ф. Дослідження парадигматичних відносин в лексиці з допомогою статистичних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. ІваноФранківськ : Факел, 1996. С. 149153.
    92. Когут Л.Ф. Мова як система та структурна одиниця // Зб. наук. праць за матеріалами наук. конф. ІваноФранківськ : Факел, 1996. С. 1720.
    93. Когут Л.Ф. Системність мови // Матеріали V Міжн. наук. конф. «Семантика мови і тексту» (30 вересня 2 жовтня 1996р. ). Ч. 2. ІваноФранківськ : Плай, 1996. С. 100102.
    94. Когут Л.Ф. Лексичне значення слова та його структура // Зб. наук. праць за матеріалами наук.-техн. конф. проф.-виклад. складу ІФНТУНГ. Ч.1. ІваноФранківськ : Факел, 1997. С. 2930.
    95. Когут Л.Ф. Інвентаризація лексикосемантичної групи прикметників із значеннями «mutig», «feige» в сучасній німецькій мові // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. № 41. Чернівці : Рута, 1998. С. 5057.
    96. Когут Л.Ф. Щодо проблеми семантики та сполучуваності прикметників // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. № 41. Чернівці : Рута, 1998. С. 5761.
    97. Когут Л.Ф. Вимірювання семантичної відстані між словами за допомогою психометричних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. «Семантика мови і тексту». ІваноФранківськ : Плай, 2003. С. 232235.
    98. Когут Л.Ф. Семантичні асоціації як метод вивчення лексичної семантики. // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. ІваноФранківськ : Факел, 2005. С. 9597
    99. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та гендерний аспект // Науковий журнал «STUDIA GERMANICA ET ROMANICA» : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Том 3. № 2 (8). Донецьк : Видво ДНУ, 2006. С. 19 27.
    100. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та фаховий аспект // Сучасні дослідження з іноземної філології : збірник наукових праць. Випуск 4. Ужгород : Вид-во УНУ, 2006. С. 264269.
    101. Когут Л.Ф. Вплив фаху на виділення основного значення слова // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. ІваноФранківськ : Факел, 2006. С. 100103.
    102. Когут Л.Ф. Смислова структура слова та територіальний аспект // Мова і культура (науковий журнал). Вип. Т. 1 (89).
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины