ПРИКМЕТНИКИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «СТАРАННИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ» У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ : прилагательное Со значением «старательный, трудолюбивый» В немецкоязычной картине мира

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Юрія ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

МЕЛЬНИК Руслана Миколаївна

УДК 811.112.2(043)

ПРИКМЕТНИКИ
ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «СТАРАННИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ»
У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Огуй Олександр Дмитрович,
доктор філологічних наук, професор

Чернівці 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.....

5

ВСТУП ...

6

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СЛОВА ТА ГРУПИ СЛІВ
У ЛІНГВІСТИЦІ

15

1.1. Слово та значення в семасіологічних дослідженнях.......

15

1.1.1. Слово в системі мови, мовлення та мовної діяльності

15

1.1.2. Лексичне значення слова.

18

1.2. Синтагматичні та парадигматичні характеристики слова...

21

1.2.1. Сполучуваність, контекст, текст.

21

1.2.2. Семантичне поле та лексико-семантична група ..

22

1.3. «Картина світу» та «концепт» як ономасіологічні категорії....

25

1.3.1. Взаємовідношення понять «картина світу» та «мовна картина світу» ..

25

1.3.2. Концепт як лінгвокультурний феномен.

27

1.4. Прикметники в системі мови та поля: принципи вибору об’єкта дослідження .

33

Висновки до першого розділу та основні публікації.

36

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТОСИСТЕМИ «СТАРАННІСТЬ, ПРАЦЬОВИТІСТЬ» У НІМЕЦЬКОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

38

2.1. Вступні зауваження .

38

2.2. Становлення протоконцепту праця у давньоверхньонімецькому періоді та похідних концептів працьовитість, старанність у середньоверхньонімецькому періоді

40

2.2.1. Зародження протоконцепту праця у давньоверхньонімецькому періоді

40

2.2.2. Актуалізація концептів праця, працьовитість, старанність у середньоверхньонімецькому періоді ...

42

2.3. Еволюція концептів працьовитість, старанність у ранньонововерхньонімецькому періоді..

47

2.3.1. Концепти праця, працьовитість, старанність у ХІV-ХV ст. ..

47

2.3.2. Концептосистема працьовитість, старанність у ХVІ ст. ..

48

2.4. Об’єктивація концептів працьовитість, старанність у літературі бароко та Просвітительства ХVІІІ ст..

58

2.5. Еволюція концептів працьовитість, старанність у ХІХ ст.. ...

62

2.5.1. Осмислення ідеї старанності/працьовитості у філософській думці ХІХ ст. .

62

2.5.2. Концептосистема старанність, працьовитість у німецькій народній казці

65

2.5.3. Концепти старанність, працьовитість у прислів’ях ХІХ ст. ....

70

2.6. Трансформація концептосистеми старанність, працьовитість у ХХ ст. .

72

2.6.1. Компоненти концептосистеми у заголовках творів на початку ХХ ст. ..

72

2.6.2. Профілізація концептосистеми у час нацизму

74

2.6.3. Інтеріоризація концептосистеми старанність, працьовитість у НДР та ФРН

84

Висновки до другого розділу та основні публікації.

89

РОЗДІЛ ІІІ. СИНТАГМАТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ПАРАДИГМАТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ
ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «СТАРАННИЙ, ПРАЦЬОВИТИЙ»..

91

3.1. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний, працьовитий».

91

3.1.1. Основні методики інвентаризації лексико-семантичної групи ...

91

3.1.2. Синтагматичні фактори, що зумовлюють склад лексико-семантичної групи .

95

3.1.3. Етапи парадигматичної інвентаризації лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»...

98

3.2. Синтагматичні зв’язки лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»...

101

3.2.1. Загальна характеристика сполучуваності прикметників..

101

3.2.2. Семантичні підкласи іменників, властиві для лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» ..

104

3.2.3. Кількісні параметри та частотні характеристики прикметників зі значенням «старанний, працьовитий».

106

3.2.4. Методи дослідження системних зв’язків слова в тексті...

111

3.2.5. Сполучуваність прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» з іменниками

114

3.3. Парадигматичні відношення лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний, працьовитий».

124

3.3.1. Основні категорії парадигматики та шляхи вимірювання парадигматичних відношень..

124

3.3.2. Визначення парадигматичних відношень на основі підкласів слів за допомогою кореляційного аналізу тексту....

127

3.3.3. Парадигматичні відношення між прикметниками зі значенням «старанний, працьовитий».

131

3.3.4. Визначення парадигматичних відношень на основі консоціативів .

133

Висновки до третього розділу та основні публікації..........

135

РОЗДІЛ IV. ЕПІДИГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ «СТАРАННИЙ, «ПРАЦЬОВИТИЙ»

138

4.1. Вступні зауваження

138

4.2. Алгоритм опису епідигматичних відношень.....

139

4.2.1. Сема семний комплекс семема....

139

4.2.2. Семема як сукупність семних комплексів

141

4.3. Епідигматичний потенціал прикметників arbeitsam, fleißig, strebsam, tüchtig .

144

4.3.1. Епідигматика прикметника arbeitsam

144

4.3.2. Епідигматика прикметника fleißig .

148

4.3.3. Епідигматика прикметника strebsam .

152

4.3.4. Епідигматика прикметника tüchtig .

157

4.4. Епідигматичний потенціал прикметників eifrig, emsig ......................................

162

4.4.1. Епідигматика прикметника eifrig .................................................................

162

4.4.2. Епідигматика прикметника emsig ................................................................

169

Висновки до четвертого розділу та основні публікації ............................................

174

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

179

ДОДАТКИ..

210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДВН давньоверхньонімецький період (750-1050).
ККС концептуальна картина світу.
КС картина світу.
ЛО лексична одиниця.
ЛСВ лексико-семантичний варіант.
ЛСГ лексико-семантична група.
МКС мовна картина світу.
РНВН раньонововерхньонімецький період (1350-1650).
СВ слововживання.
СВН середньоверхньонімецький період (1050-1350).
СП семантичне поле.

ВСТУП

У традиційній лінгвістиці, розглядаючи слово як єдність позначення та позначуваного, дослідники звично диференціюють об’єкт дослідження через його ономасіологічний та cемасіологічний аспекти. Якщо за семасіологічним підходом в основному аналізуються значення, то за ономасіологічним вивчається «механізм введення нової лексеми для позначення концепту в словниковому складі мови» [243, с.36-47]. Обидва підходи доповнюють один одного, особливо тоді, коли дослідження певного слова чи поняття у синхронії потребують доповнення діахронічним матеріалом [235, с.739-742]. Тому все актуальнішим стає розгляд позначення та значення, який знаходить своє оптимальне вирішення через динамічну категорію «мовної картини світу» (МКС) як систематизацію плану змісту мови засобами її мовного вираження. Іншими словами, МКС постає як нерозривна сукупність ономасіологічних позначень для феноменів оточуючої дійсності та їх семасіологічних сутностей значень. Отже, актуальною в теоретичному відношенні є спроба поєднати ономасіологічний та cемасіологічний аспекти для єдиного, інтегрального вивчення, результатом чого постане заповнення нового, не описаного раніше фрагменту до мозаїки «мовної картини світу».
Як відомо, поняття МКC трактується дослідниками по-різному. Проте в будь-якому випадку, маючи прив’язку до мови і переломлюючись через її форми, МКC репрезентує певним чином оформлену систематизацію плану змісту мови [78, c.23-25]. Вона є не дзеркальним відображенням світу, а лише вербальною інтерпретацією знань про світ людиною і нацією загалом. Мовна картина світу репрезентує більш широку понятійну (за Й.Тріром та Л.Вайсгербером) чи концептуальну картину світу (ККС) феномен, що відображається в мовній свідомості у вигляді ціннісно-орієнтованої матриці світу і є результатом абстрагуючої діяльності людини-мовця. МКС та ККС інтегрує вербальний фактор, причому ключовим елементом першої є слово, а друга оперує образами та концептами [149, с.94], що співвідносяться з поняттями логіки. Оскільки концептуальна картина світу, на думку дослідників, є основою для формування мовної картини світу, то певним підґрунтям для МКС виступають концепти та їх поєднання концептосистеми, на вивчення яких спрямовано такий актуальний напрямок сучасної когнітивної лінгвістики, як концептологія (А.П.Бабушкін [12] А.Д.Бєлова [15; 17], А.Вежбицька [27; 28], С.А.Жаботинська [47], В.І.Карасик [65; 66; 67], О.С.Кубрякова [86; 87; 88; 89], В.В.Козловський [76], Д.С.Лихачов [105] А.М.Приходько[149; 150; 151], G.Lakoff [92; 220], R.Langacker [221] та ін.). У нашому дослідженні за основу було взято поширений у лінгвістиці і філософії підхід до концепту як мовно-ментальної одиниці узагальненого характеру, що співвідносячись із поняттям, має ім’я та відображає етнонаціональне чи культурно-зумовлене уявлення людини про дійсність (А.Вежбицька, О.С.Кубрякова, Ю.С.Степанов та ін.). Вивчення концептів як своєрідних актуальних етнонаціональних понять (наприклад, козацтво для українця [49], праця для німця [40] тощо), поза сумнівом, має стати предметом лінгвістичних досліджень, проте окремі концепти (як і концептосистеми, до складу яких вони належать), як правило, недоступні безпосередньому спостереженню і тому їх виділяють дедуктивним шляхом, що побільшує можливість суб’єктивізму.
Зважаючи на мовну вербалізацію як принцип реалізації концептів, ми погоджуємося з думкою про те, що семантика різнотипних мовних одиниць є одним із джерел інформації про концепти у свідомості носіїв мови [146, с.21]. Це дає можливість визначити концепт на лексикографічному матеріалі індуктивним і, до певної міри, завдяки формалізованим процедурам об’єктивнішим шляхом. Різночастиномовні ономасіологічні позначення, що охоплюються певним понятійним комплексом (Й. Трір) чи концептом, як правило, мають близьку семантику та належать, на нашу думку, в семасіологічному плані до певного різночастиномовного семантичного поля (у розумінні Й.Тріра) [245, с.1-7] та його складових одночастиномовних лексико-семантичних груп (ЛСГ). Вивчення ЛСГ як групи слів, що належать до однієї частини мови, синонімічно пов’язаних із основним значенням домінанти або з одним із значень домінанти, що мають сильний семантичний зв'язок з її основним значенням [62], на думку більшості лінгвістів, є достатньо перспективним підходом. Тому ЛСГ виступає найбільш адекватною моделлю як для заповнення фрагменту МКС, так і для реконструкції лексико-семантичної системи мови, оскільки системні відношення між компонентами ЛСГ відповідають системним відношенням усієї лексико-семантичної системи мови [169, с.258].
Отже, словниковий склад мови, що становить складну лексико-семантичну систему, яка відображає мовними засобами (тобто вербалізує) ККС, можна наочно представити в системному вигляді лише через попередні дослідження її лексичних угруповань, зокрема полів і лексико-семантичних груп. Вивчення ЛСГ є перспективним напрямом семасіологічного дослідження, оскільки її розгляд оптимально демонструє парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні характеристики у межах групи змістовно поєднаних слів.
Досліджувані нами суміжні концепти, що складають концептосистему старанність, працьовитість, яка ще ніколи не була предметом дослідження, вербалізуються взаємодоповнюючими різночастиномовними компонентами (прикметниками, іменниками, прислівниками та дієсловами). Наближене вивчення мисленнєвого (ментального) розвитку концепту через різночастиномовне семантичне поле на матеріалі текстів чи окремих їх складових (заголовків, прислів’їв), які протягом історичного періоду засвідчують його певний профіль чи його зміну (перепрофілізацію), постає одним із завдань роботи. Проте, основна увага в цій роботі надається дослідженню саме прикметників у межах зазначеної концептосистеми, оскільки ця частина мови, що оптимально виражає сигніфікативний аспект семантики, залишається однією з найменш вивчених. Слід зазначити, що іменники зі значенням Arbeit поставали предметом лексикографічно-типологічного аналізу в працях Б.І.Гінки [40], Т.О.Дегтярьової [100], В.В.Левицького [93], К.Раковіце [100], К.Еhrismann [202], М.Кrupp [219] та частково Г.Шнайдевінд [238; 239], яка проаналізувала й двн. дієслова, а сам концепт ПРАЦЯ проаналізувала Т.В.Гоннова [43], щоправда, для російської мови.
Проте ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий», зокрема сполучуваність зазначених прикметників, парадигматичні відношення, епідигматичні характеристики, особливості функціонування групи в межах концептосистеми старанність, працьовитість, залишились поза увагою дослідників. Проведення наукового дослідження саме в цьому напрямі додасть нових штрихів до вивчення мовної та концептуальної картин світу, що і зумовлює актуальність обраної нами теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми наукового дослідження кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича; тему затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького університету у 2002 році (протокол № 2 від 28 лютого 2002 р.; № 0199U001872).
Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному вивченні та описі сучасних німецьких прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» (у межах концептосистеми старанність, працьовитість, що попередньо розглядалася в розвитку) та виявленні мовних та позамовних чинників, що впливають на вживання тих чи інших прикметників зазначеної ЛСГ.
Основні завдання дослідження становлять:
· виділення концептосистеми старанність, працьовитість як ономасіологічної категорії, яка відповідає в семасіології різночастиномовному полю та його складовим ЛСГ (у т.ч. ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»), що проводиться на основі лексикографічних джерел та ключових літературних текстів;
· вивчення вербалізації, об’єктивації та профілізації цієї концептосистеми в процесі її становлення через специфіку актуалізації різночастиномовними компонентами;
· визначення корпусу номінативних одиниць на позначення «старанності, працьовитості» в німецькій мові та принципів їх розвитку особливо протягом ХІV-ХХ ст.;
· семасіологічна інвентаризація та виокремлення ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» в сучасній німецькій мові;
· встановлення синтагматичних зв’язків для вивчення лексичної, семантичної та синтаксичної сполучуваності досліджуваних прикметників на основі статистичного прийому хі-квадрат; дослідження парадигматичних відношень між прикметниками ЛСГ за допомогою кореляційного аналізу;
· розгляд епідигматичних характеристик досліджуваної ЛСГ прикметників та з’ясування принципів і закономірностей функціонування прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» у німецькомовній картині світу.
Об’єктом дослідження є сучасні німецькі прикметники зі значенням «старанний, працьовитий» (15) у межах різночастиномовної концептосистеми старанність, працьовитість (ХІV-ХХ ст.).
Предметом дослідження є системно-квантитативні характеристики 2182 слововживань 6 найбільш уживаних прикметників (у межах дослідженої концептосистеми із 30 різночастиномовних компонентів, виділених у ключових текстах ХІV-ХХ ст. 12 млн. вибірки).
Матеріалом дослідження слугували 19 лексикографічних джерел та 7 ключових творів художньої літератури Німеччини ХІV-ХІХ ст. (4 млн. слів), понад 20 прозових творів (1920-1990 рр.) загальним обсягом 4 млн. слововживань і тексти газетної публіцистики (1997-2002 рр.) загальним обсягом 4 млн. слововживань, а також заголовки художніх і наукових творів.
Мета та завдання дисертації визначили вибір методів дослідження: метод аналізу словникових дефініцій, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз, статистичний метод (критерії хі-квадрат, коефіцієнт спряженості, кореляційний аналіз), елементи концепт-аналізу.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній вперше:
- зроблено спробу поєднати ономасіологічний та семасіологічний аспекти дослідження для цілісного охоплення не дослідженого раніше актуального фрагменту МКС; індуктивним шляхом визначено та проаналізовано особливості вербалізації концептосистеми старанність, працьовитість різночастиномовними одиницями німецької мови в процесі її становлення;
- досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність та парадигматичні відношення прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» і представлено їх кількісні характеристики для публіцистичного та художнього стилів німецької мови;
- досліджено епідигматичні характеристики прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» на основі опису семних комплексів та семем і описано семантику компонентів дослідженої ЛСГ.
Особистий внесок дисертантки полягає у формуванні вихідних гіпотез, зборі різнобічного фактичного матеріалу, що склав основу дослідження, здійсненні кількісної та статистичної обробки даних.
Положення, які виносяться на захист:
1. Вивчення мовної картини світу (як мовного вираження об’єднання суміжних концептів) дозволяє поєднати два різнонаправлені аспекти: ономасіологічний (розгляд позначень) та семасіологічний (аналіз значень) для цілісного дослідження виділеної індуктивним шляхом польової концептосистеми старанність, працьовитість, що виокремилася в мовній картині світу з протоконцепту праця.
2. Ця концептосистема специфічно структурується різночастиномовними компонентами залежно від особливостей своєї вербалізації. Вербалізація концептосистеми змінюється в часі, зазнаючи впливу морально-ідеологічних настанов суспільства.
3. Лексико-семантична група прикметників зі значенням «старанний, працьовитий», які виступають основним засобом актуалізації концептосистеми, структурується домінантою, представленою лексемою fleißig, компонентами ядра (arbeitsam, strebsam, schaffig, emsig) та центрального складу (eifrig, unermüdlich, lerneifrig, tüchtig), відмінними за своєю семантикою, яка має останнім часом схильність до пейорації.
4. Усі елементи досліджуваної ЛСГ прикметників поєднуються між собою синтагматичними та парадигматичними зв’язками різної міри, визначення яких може отримати в перспективі лексикографічне застосування.
5. Вживання компонентів ЛСГ у текстах газетної публіцистики та в художніх творах розподіляється нерівномірно: аналізовані прикметники в художній літературі поступаються в 25 раз їх появі у публіцистиці.
6. Комплекс синтагматичних та парадигматичних зв’язків між компонентами досліджуваної ЛСГ прикметників зумовлює епідигматичні характеристики зазначеної групи. Епідигматика досліджуваної групи прикметників репрезентується на основі опису семних комплексів, виділених у результаті аналізу словникового та текстового матеріалу.
Теоретичне значення роботи полягає в поєднанні елементів структурної та когнітивної лінгвістики; в індуктивному дослідженні концептосистеми старанність, працьовитість як поля, до складу якого належить група прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»; у виявленні особливостей функціонування окремого лексико-семантичного угруповання прикметників як елемента цілісної прикметникової системи німецької мови на основі аналізу синтагматичних зв’язків, парадигматичних відношень та епідигматичних характеристик лексем, що входять до досліджуваної мікросистеми.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в нормативних курсах з лексикології (розділи «Слово; Значення; Концепт»), загального мовознавства, стилістики та історії німецької мови, теорії та практики перекладу, для укладання тлумачних та синонімічних словників.
Апробація роботи. Основні результати дослідження було представлено та обговорено на засіданнях кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, на наукових конференціях: «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес» (Чернівці, 2004), «Етнокультурні цінності та сучасна філологія» (Рівне, 2006), «Мова і культура» (Київ, 2004, 2005, 2006).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 8-ми статтях (7 одноосібних та 1 у співавторстві) та матеріалах зазначених науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, 4-х розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографічного покажчика (250 позицій), списків лексикографічних джерел (25 позицій), джерел фактичного та ілюстративного матеріалу (89 позицій) та додатків (11). Загальний обсяг роботи становить 227 сторінок, обсяг основного тексту 178 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць і 4 рисунки.
У вступі обґрунтовується

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Останнім часом зростає кількість лінгвістичних досліджень, присвячених формуванню та функціонуванню мовної картини світу, яку розуміємо як спосіб відображення оточуючої дійсності в змістовій стороні мови. Важливим фрагментом будь-якої мовної картини світу (як складової більш широкої концептуальної картини світу) є вербально оформлені концепти та їх поєднання концептосистеми, що відображають процеси світосприйняття та його усвідомлення людиною-мовцем. Будучи певним підґрунтям МКС, концепти належать до ономасіологічних категорій, які у семасіології, за нашими спостереженнями, відповідають різним лексико-семантичним угрупованням (полям та ЛСГ).
Об’єктивний розвиток будь-якого соціуму як соціально-політичного та мовно-культурного середовища викликає, з огляду на певні переосмислення, трансформації в мовній картині світу, що зумовлює необхідність її вивчення і порівняння через певний час. Тому для повноцінного розуміння концептосистеми старанність, працьовитість (до якої належить його складова ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий») у сучасній німецькомовній картині світу було доцільно здійснити комплексне дослідження цієї концептосистеми в діахронному аспекті. Об’єктивність дослідження забезпечили його матеріали: лексикографічні джерела, ключові літературні твори, тексти газетної публіцистики та заголовки творів, які стосувалися німецької мови ХIV-XX ст.
Як показує дослідження, в німецькій мові ономасіологічна концептосистема старанність, працьовитість, що виокремилася з протоконцепту праця, вербалізується різночастиномовними компонентами, які безпосередньо виражають вказаний концепт. Чисельність та склад корпусу одиниць на позначення «старанності, працьовитості» зумовлюється тією соціокультурною значущістю, якою відзначається розвиток зазначеного концепту на той чи інший період часу в життєдіяльності соціуму. На вербальне оформлення концептосистеми впливають різноманітні фактори, найвагомішими серед яких вважаємо розвиток суспільства та його морально-ідеологічних настанов тощо. Це й зумовлює зміну позицій окремих складових суміжних концептів зазначеної концептосистеми.
Як ономасіологічне вивчення всієї концептосистеми (на матеріалі ключових творів), так і семасіологічне дослідження групи прикметників (на матеріалі публіцистики та художніх творів) засвідчує певний «розквіт» старанності, починаючи з ХIVст., коли концептосистема старанність, працьовитість (щодо ревної задіяності в духовній сфері) чітко виокремилася в Г. фон Трімберга. Під впливом позитивно переоціненої концепції праці (як служіння Богові) у М.Лютера концептосистема набуває вжитку в творчості пієтистів (у т.ч. у Канта) та в казках братів Грімм. «Занепад» старанності, яка перестає бути типовою німецькою рисою та зазнає пейоративної переоцінки в ментальності нового «покоління насолоди», стає очевидною після «студентської революції» 1968 р., а особливо наприкінці ХХ ст. Це підтверджується й 25-кратним зниженням кількості досліджуваних прикметників у художніх текстах, певною мірою через їх діалогічний характер, на противагу оцінним публіцистичним текстам, де особливо чітко спостерігається переоцінка їх семантики.
Використання «польового» підходу дозволяє досліджувати мову як систему, яка семасіологічно репрезентується різними лексико-семантичними угрупованнями, у т.ч. полями та ЛСГ. У нашому дослідженні вважаємо за доцільне проаналізувати актуальну ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий», оскільки, за результатами проведеного дослідження, на зламі сторіч (ХХ-ХХІ ст.) саме ці прикметники активно структурують номінативний простір досліджуваного фрагменту мовної картини світу. Цій меті послужила формалізована інвентаризація зазначеної ЛСГ прикметників, за допомогою якої було об’єктивно встановлено домінанту, ядро та центральний склад групи. Цим було суттєво зменшено можливу суб’єктивність наступної процедури опису.
Опис синтагматичних та парадигматичних особливостей інвентаризованих лексем (з урахуванням їх кількісних показників та статистичних критеріїв) дає змогу достатньо об’єктивно схарактеризувати відношення між окремими компонентами лексико-семантичної групи на матеріалі художніх та публіцистичних текстів.
Синтагматичні зв’язки шести детально досліджених прикметників ядра та центрального складу розглядались через вивчення лексичної, семантичної та синтаксичної сполучуваності з використанням апроксимативних та статистичних методів дослідження. Найбільшу кількість статистично суттєвих зв’язків, установлених за допомогою статистичного критерію «хі-квадрат», мають прикметники emsig, eifrig, tüchtig, fleißig, у той час як прикметники strebsam та arbeitsam демонструють стандартні зв’язки лише з двома семантичними підкласами іменників, що засвідчує їх звужену, спеціалізовану сполучуваність. Найбільш типовими групами синтагматичних партнерів досліджуваних прикметників, як і очікувалося, виявилися: підклас іменників, що позначають людей взагалі, та підклас іменників на позначення людей за професією, посадою, родом занять тощо.
Парадигматичні відношення, що вивчалися на основі даних про сполучуваність прикметників із підкласами іменників на основі кореляційного аналізу та з опорою на консоціативи (парні слововживання), виявилися достатньо показовими. В першому випадку виявлено сильні, середні та слабкі семантичні відношення, які засвідчують здатність прикметників взаємозамінюватися при заповненні певної парадигматичної позиції. В другому консоціативи демонструють особливості розвитку семантичної структури досліджуваних прикметників.
Перетин синтагматичних зв’язків та парадигматичних властивостей оптимально простежується на епідигматичних характеристиках прикметників зі значенням «старанний, працьовитий». Ці характеристики (як семи, семні комплекси та семеми) вивчалися на основі семних комплексів переважно за текстами газетної публіцистики, художніми творами, типовими прислів’ями та заголовками творів. Якісно-кількісний аналіз свідчить про наявність певної, часто змінної ієрархії цих семних комплексів у смисловій структурі слова, що базується на специфічній реалізації семантичної деривації (епідигматиці) під впливом морально-ідеологічних настанов суспільства. Більше того, визначена ієрархія семних комплексів демонструє певну зміну ідеологічних настанов суспільства, які в майбутньому, ймовірно, передбачають відповідну переорієнтацію словникових дефініцій. Згодом наявні семні комплекси мають шанси виділитися в окремі значення за умови зростання вживаності слова.
У перспективі, зважаючи на постійні зміни, що відбуваються в семантичній структурі мови, видається необхідним повне діахронне дослідження концептуального простору старанність, працьовитість на базі всіх основних, а не лише ключових творів німецької літератури VІІІ-ХХ ст. Особливий інтерес становить також дослідження специфіки вербалізації концептосистеми старанність, працьовитість на матеріалі періодичних видань, принаймні ХІХ ст., та зіставлення отриманих даних з результатами, що викладені в нашій роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке: Учебное пособие. М.: Флинта, Наука, 2005. 416 с.
2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
3. Апресян Ю.Д. Современные методы изучения значений и некоторые проблемы структурной лингвистики // Проблемы структурной лингвистики. М: Наука, 1963. С. 102-150.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
5. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика её исследования // Уч. зап. / Ленингр. ГПИ им. А.И.Герцена. Л.: Просвещение, 1966. Т. 295. С. 3-192.
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 229 с.
7. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учеб. пособ. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
8. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений // Оценка, событие, факт. М.: Наука, 1988. 338 с.
10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. Изд. 2-е, испр. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
11. Архелюк В.В. Прикметники розміру в сучасній англійській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1999. 20 с.
12. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж: ВГУ, 1996. С. 28-34.
13. Бартминьский Е. Языковой образ мира:очерки по этнолингвистике: Перевод с польского. − М.: Индрик, 2005. − 528 с.
14. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.
15. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы // Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С. 17-23.
16. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1979. 372 с.
17. Бєлова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблема семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. ст. К.: КНЛУ, 2001. Вип. 7. С. 26-30.
18. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. Донецьк: Дон НУ, 2002. 362 с.
19. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв'язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. 1978. № 4. С. 44-48.
20. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. Е.С. Кубряковой и В.П. Мурат. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
21. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Донецький нац. університет. Донецьк, 2005. 20 с.
22. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира. М.: ЯРК, 1997. 321 с.
23. Быстрова Л.В. Прилагательные со значениями "сильный" и "слабый" в современном английском языке (семантико-статистическое исследование): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевск. гос. ун-т. К., 1977. 24 с.
24. Быстрова Л.В., Капатрук Н.Д., Левицкий В.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантических групп слов // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. 1980. № 6. С. 75-78.
25. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105-113.
26. Васильев Л.М. Значение как предмет современной лингвистической семантики // Исследования по семантике. Уфа: Изд-во БГУ, 1983. С. 11-19.
27. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Школа «Языки русской культуры», 1999. 780 с.
28. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. М.: Языки славянской культуры, 2001. 288 с.
29. Венкель Т.В. Дослідження семантичної сполучуваності прикметників кольору в англійській мові // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2002. Вип. 135. С. 53-63.
30. Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні характеристики прикметників на позначення кольору в англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львів. нац. ун-т ім.І.Франка. Львів, 2004. −
286 с.
31. Вилюман В.Г. Английская синонимика. М.: Высшая школа, 1980. 127 с.
32. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.: Учпедгиз, 1947. 639 с.
33. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1988. 255 с.
34. Вишивана Н.В. Вивчення лексичної сполучуваності за допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. Чернівці, 1996. Вип. 1. С. 54-64.
35. Вишивана Н.В. Прикметники оцінки в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка, 1999. К., 1999. 19 с.
36. Волкова З.И. Сопоставительное исследование семантического поля «доблестный» в свете проблематики старофранцузского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. М.Тореза. М., 1973. 29 с.
37. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного. М.: Наука, 1978. 199 с.
38. Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ (СНІДу): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2003. 208 с.
39. Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации слов ментального поля) // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 22-29.
40. Гинка Б.И. Лексико-семантическая группа существительных со значением «труд, работа» в современном немецком языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Одесский ун-т. Одесса, 1983. 24 с.
41. Глотова О. Застосування функціонального підходу до вивчення складних семантичних категорій // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. Х.: ХДПУ, 2001. Вип. 6. С. 116-119.
42. Гольдберг В.Г. Контрастивный анализ лексико-семантических групп (на материале английского, русского и немецкого языков): Уч. пособие. Тамбов: Тамбов. гос. пед. ин-т, 1988. 56 с.
43. Гоннова Т.В. Социокультурные характеристики концепта «ТРУД» в русском языковом сознании: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19. Волгоград, 2003. 240 с.
44. Городецкий Б.Ю. К проблеме семантической типологии. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 563 с.
45. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. 1973. № 1. С. 89-98.
46. Жоль К.К. Под знаком вечности: Чтение философическое, в чем-то волнительное, в чем-то отдохновительное, с предисл. и рис. / Худож. А.Хмара, Г.Хмара. К.: Молодь, 1991. 320 с.
47. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Філологічні науки. 1999. Вип. 11. С. 12-25.
48. Залевская А.А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. М.: Гнозис, 2005. 543 с.
49. Запольських С.П. Концепт «КОЗАЦТВО» в історичному дискурсі: перекладознавчий аспект.: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2005. 20 с.
50. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: МГУ, 1957. − 322 с.
51. Звегинцев В.А. Замечание о лексической синонимии // Вопросы теории и истории языка. Л.: ЛГУ, 1963. С. 127-142.
52. Згурська В.Г. Лексичні інновації англійської мови як вербальне відбиття нових концептів // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. − Серія: Романо-германська філогія. Методика викладання іноземних мов. 2005.− № 649. С. 41-45.
53. Зализняк А.А. Многозначность в языке и способы её представления. М.: Языки славянских культур, 2006. 672 с.
54. Зеленько А.С. Концептуальна та мовна моделі світу // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. Черкаси: ЧДУ, 2001. Ч. 1. С. 5-8.
55. Змиева И.В. «Добро» как аксиологическая категория английской языковой картины мира // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Харків, 2005. № 649. С. 46-49.
56. Искаринова С.И. Гипо-гиперонимические отношения во внутрисловной парадигматике // Парадигматические характеристики лексики: Межвузовский сб. научн. трудов. М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1986. С. 46-54.
57. История немецкой литературы в трех томах / Под ред. А.Дмитриева. М.: Радуга, 1985. Т.1. 350 с.
58. Канетти Э. Гитлер по Шпееру // Канетти Э. Человек нашего столетия: Художественная публицистика (Воспоминания. Масса и власть. Совесть и литература). М.: Прогресс, 1990. С. 66-90.
59. Кантемір С.О. Синтагматичні та парадигматичні властивості прикметників кольору в німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. університет ім. І.І. Мєчнікова. Одеса, 2003. 19 с.
60. Кантемір С.О. Застосування статистичних методів до вивчення взаємовідношень між елементами мови // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2004. Вип. 188-189. С. 79-85.
61. Капатрук М.Д. Методи виділення основного значення слова // Мовознавство. 1980. № 5. С. 75-77.
62. Капатрук М.Д. Формалізована процедура дослідження лексики і перспективи її використання // Науковий вісник ЧНУ. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 114. С. 38-42.
63. Капатрук Н.Д. Прилагательные со значениями «сильный» и «слабый» в современном немецком языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Минский гос. ун-т. Минск, 1982. 20 с.
64. Карасик В.И. Культурные концепты: Проблема ценностей // Языковая личность: культурные концепты: Сб. науч. тр. Волгоград: «Перемена», 1996. С. 3-16.
65. Карасик В.И. Языковые концепты как измерения культуры (субкатегориальный кластер темпоральности) // Концепты. М.: Изд-во МГУ, 1997. Вып. 2. С. 3-14.
66. Карасик В.И. Этноспецифические концепты // Введение в когнитивную лингвистику: Уч. пос. / Отв. ред. М.В.Пименова. Кемерово: Кузбассгосиздат, 2005. С. 61-105.
67. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 250 с.
68. Карельская И.М. К вопросу о валентности слова // Лексика. Терминология. Стили. 1975. Вып. 4. С. 21-31.
69. Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору // Мовознавство. 1992. № 4. С. 3-11.
70. Кацнельсон С.Д. О грамматической категории // Вестник ЛГУ. 1948. № 2. С. 114-134.
71. Кацнельсон С.Д. Содержание слова: значение и обозначение. М.: Наука, 1965. 110 с.
72. Кійко С.В. Роль та місце найбільш багатозначних дієслів у словниковому складі сучасної німецької мови // Наук. вісник Чернів. ун-ту: Герман.філологія. Чернівці, 1997. Вип. 15. С. 13-24.
73. Клемперер В. Язык Третьего Рейха: Записная книжка филолога. М.: Прогресс Традиция, 1998. 381 с.
74. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС. Москва, 2002. 350 с.
75. Ковтун Л.С. О значении слова // Вопросы языкознания. 1955. № 5. С. 65-77.
76. Кодухов В.И. Контекст как лингвистическое понятие // Языковые единицы и контекст. Л.: ЛГПИ, 1973. 215 с.
77. Козловський В.В. Слово і концепт: семантичний і концептуальний аспекти (порівняльна характеристика) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. С. 231-235.
78. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 105 с.
79. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. М.: ЧеРо, 2003. 348 с.
80. Косовский Б.И. Типы значений слова // Методы изучения лексики. Минск: Изд-во БГУ, 1975. С. 22-38.
81. Котелова Э.В. Значение слова и его сочетаемость. Л.: Наука, 1975. 164 с.
82. Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. Львів: Вища школа, 1980. 184 с.
83. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Академія, 1999. 288 с.
84. Кривоносов А.Т. Мышление, язык и крушение мифов о «лингвистической относительности», «языковой картине мира» и «марксистско-ленинском языкознании» (подступы к сущности языка). Москва-Нью-Йорк, 2006. 817 с.
85. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеч. фактора в языке: язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 141-173.
86. Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке: язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 82-140.
87. Кубрякова Е.С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний. М.: ИНИОН РАН, 1992. С. 4-38.
88. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Рос. академия наук. Ин-т языкознания. М.: И-т языкознания РАН, 1997. 328 с.
89. Кузнєцов В.І. Поняття та його моделі // Філософська думка. 1998. № 1. С. 61-80.
90. Кусько К.Я. Філологічна наука ХХ- початку ХХ1 ст.: дискурсивний огляд // Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія). − Львів: Вид-во Львівського нац. ун-ту ім. І.Франка, 2001. − С. 13-22.
91. Кусько К.Я. Дискурс іноземномовної комунікації: концептуальні питання теорії і практики // Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія). − Львів: Вид-во Львівського нац. ун-ту ім. І.Франка, 2001. − С. 25-48.
92. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике: когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. Вып. ХХІІІ. С. 12-51.
93. Левицкий В.В. Семантическая деривация: универсальность или специфичность? // Теоретические аспекты деривации. Пермь, 1982. С. 53-62.
94. Левицкий В.В. Экспериментальное разграничение лексической полисемии и омонимии // Психолингвистические исследования. Лексика. Фонетика. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1985. С. 4-14.
95. Левицкий В.В. Типы лексических микросистем и критерии из различения // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. 1988. № 5. С. 66-73.
96. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики: Учебное пособие. К: УМК ВО, 1989. 155 с.
97. Левицкий В.В. Значение слова: образ или отношение? // Лексика и лексикография. М., 1991. С. 108-114.
98. Левицкий В.В. Лексическая сочетаемость и методы ее исследования // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Наук. журнал / Ред. кол. В.Д.Калиущенко. Дон. НУ, 2005. Т. 2. № 1 (4). С. 64-75.
99. Левицкий В.В. Опыт использования квантитативных методов на кафедре германского, общего и сравнительного языкознания Черновицкого университета // Проблеми квантитативної лінгвістики: Зб. наук. ст. Чернівці: Рута, 2005. С. 111-133.
100. Левицкий В.В. Семасиология. Винница: Нова кныга, 2006. 512 с.
101. Левицький В.В. Сучасне розуміння структури лексичного значення // Мовознавство. 1982. № 5. С.12-19.
102. Левицкий В.В., Быстрова Л.В., Гинка Б.И. Изучение лексической сочетаемости с помощъю статистических методов // Функционирование языковых единиц в речи и в тексте. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. С. 48-59.
103. Левицкий В.В., Стернин И.А. Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. 192 с.
104. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.Є., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. Чернівці: Рута, 2000. 136 с.
105. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Онтология. М.: Academia, 1997. С. 280-287.
106. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: МГУ, 1998. 336 с.
107. Медведева Е.В. Рекламная пропаганда или «Почем опиум для народа?» // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкульт. коммуникация. Москва, 2003. № 1. С. 21-24.
108. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания (на материале современного английского языка). М.: Высшая школа, 1974. 202 с.
109. Мельник О., Огуй О. Мовна картина світу крізь призму німецької казки: (інтерпретація прикметникового матеріалу до казок братів Грімм та Е.Т.А.Гофмана) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2004. Вип. 23. С. 82-100.
110. Мельник Р.М. Інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників зі значенням «старанний» // Науковий вісник ЧНУ. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2002. Вип. 135. С. 48-52.
111. Мельник Р.М. Парадигматичні відношення прикметників у лексико-семантичній групі зі значенням «старанний, працьовитий» (лексикографічний аспект) // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ, 2002. Вип. 2(13). С. 217-220.
112. Мельник Р.М. Статистичні характеристики семантичної сполучуваності ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий»// Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. Чернівці: Рута, 2003. Вип. 155. С. 49-56.
113.