ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИХ УТВОРЕНЬ У ТЕКСТАХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ : ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ АНГЛИЙСКИХ И УКРАИНСКИХ Морфолого синтаксических ОБРАЗОВАНИЙ В текста международного договора

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЛОСКУТОВА Юлія Олександрівна

УДК 811.111+811.161.2]’366’367’44115:34

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ
ТА УКРАЇНСЬКИХ МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИХ УТВОРЕНЬ
У ТЕКСТАХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне
та типологічне мовознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук,
професор Дайнеко В. В.

Львів 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................4
ВСТУП..............................5
РОЗДІЛ 1. Граматичні утворення в зіставно-типологічному дослідженні.......12
1.1. Теоретичні та методологічні засади зіставно-типологічного дослідження мов.........................................................................................12
1.2. Методи та принципи зіставно-типологічних досліджень.......24
1.3. Рівні зіставно-типологічного дослідження і проблема єдиної класифікації мовних одиниць...............................................................33
Висновки до розділу 1..................................................................................................55

РОЗДІЛ 2. Природа тотожностей і розбіжностей морфолого-синтаксичних утворень в українських та англійських текстах міжнародних договорів........................................................................................................................58
2.1. Українські відповідники англійських суб'єктно-предикатно-об'єктних структур у текстах міжнародних договорів...........................58
2.2. Українські відповідники англійських чотирикомпонентних моделей морфолого-синтаксичних утворень у текстах міжнародних договорів.....................................................................................................71
2.3. Українські відповідники англійських дво- і трикомпонентних моделей морфолого-синтаксичних утворень у текстах міжнародних договорів.....................................................................................................79
Висновки до розділу 2................................................................................................110

РОЗДІЛ 3. Семантичні особливості лексичного наповнення англійських та українських морфолого-синтаксичних утворень................................................113
3.1. Моделювання лексико-семантичних параметрів одиниць текстів у досліджуваних мовах...............................................................................113
3.2 Вплив лексико-семантичних параметрів морфолого-синтаксичних утворень на структурний ізоморфізм і змістову ідентичність різномовних текстів.................................................................................122
Висновки до розділу 3................................................................................................146
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...........................................................................................148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................154
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.................................................174
ДОДАТОК А. Реєстр рекурентних англо-українських відповідників у текстах міжнародних договорів..............................................................................................188
ДОДАТОК Б. Частка структурного ізоморфізму для різних типів моделей морфолого-синтаксичних утворень.......................................................................195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

A атрибут (прикметник, дієприкметник або займенник-прикметник у функції атрибута)
Adj прикметник
Adv прислівник
art. артикль
Cj сполучник
Conj сполучне слово
N іменник (займенник-іменник)
Ngen іменник у родовому відмінку
N’ іменник у присвійному відмінку
Numcard кількісний числівник
Numord порядковий числівник
part. частка
P.P. дієприкметник доконаного виду
prep - прийменник
Pres.P дієприкметник недоконаного виду
Pron займенник
V особова форма дієслова
Vaux допоміжне дієслово
Vaux/mod допоміжне дієслово еквівалент модального дієслова
Vinf неозначена форма дієслова (інфінітив)
Vmod модальне дієслово
Vperf дієслово у формі перфекта

ВСТУП

Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови зі здобуттям незалежності України отримав новий імпульс для розвитку, що зумовлено конституційно визначеним державним статусом (стаття 10 «Конституції»), актуалізувалися його комунікативна і соціальна функції, більш строгими і послідовними стали вимоги до мовної і функціонально-стильової нормативності документів, їх жанрової диференціації. Проте варто враховувати, що жорсткі, визначені міжнародними стандартами формати офіційно-ділового стилю значною мірою є запозиченими, і виникає неминуча суперечність між прагненням національної мови зберегти свою ідентичність, самобутність і вимогами запозичених структурних, а також стилістичних кліше. Крім західних (переважно англійських) структурно-стилістичних канонів, з одного боку, українська мова зазнавала сильного (іноді конфронтаційного) впливу зразків спорідненої російської мови, з іншого боку [166, 5-38].
Зіставно-типологічні дослідження української та англійської мов перебувають у колі загальної проблематики порівняльної типології різноструктурних мов, відображеної у фундаментальних працях таких вчених, як Б.А.Успенський, Ю.О.Жлуктенко, І.К.Білодід, Г.П.Мельников, Ю.Н.Рождественський, Р.Якобсон, В.Скалічка, Дж. Грінберг, Д. Крамський та інші [2; 4; 31; 46; 61; 71; 76; 113; 118; 145; 150; 169; 183; 207 та ін]. Проблематика формального та семантичного співвідношення англійських та українських типологічних паралелей висвітлювалася в роботах Ю.О. Жлуктенка, І.В. Корунця, В.М.Манакіна, М.Фабіан, А.Г.Дринко, О.В.Клименко, І.Є. Подолян, Е.В.Таранової та інших [61; 120; 122; 205; 206; 171; 75; 89; 136 та ін.].
Структурно-типологічному зіставному вивченню текстів міжнародних договорів англійською та українською мовами приділяється недостатньо уваги як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. Окремі аспекти цієї проблематики розробляються у працях С.Е. Максимова, О.І.Лукашук, О.Р.Заруми-Панських, В.В.Калюжної, В.В.Дайнеко, О.М.Пазинич та інших [109; 106; 64; 70; 188]. Проте зіставні дослідження на матеріалі міжнародних договорів доцільні і результативні, оскільки обмеженість лексичних ресурсів і стереотипність вираження граматичних категорій в їхніх текстах дозволяють вивчати типологічні паралелі на відносно невеликому за обсягом корпусі текстів та з високою надійністю екстраполювати одержані результати на весь дискурс міжнародних договорів.
Актуальність дисертаційного дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних зіставних студій на вивчення особливостей функціонування морфолого-синтаксичних явищ різних мов у межах конкретного дискурсу, пошук ефективних засобів їхньої формалізації, що передбачає всебічний аналіз текстових морфолого-синтаксичних утворень, а також виявлення мовних і позамовних чинників, які зумовлюють типологічну подібність і відмінність у їхньому структуруванні.
Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах програми науково-дослідних робіт Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави” (номер державної реєстрації 0197U003322). Дослідження здійснено згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка „Проблеми мов для спеціальних цілей, наукової та професійної комунікації" (тему затверджено Вченою радою Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 30 листопада 2003 року).
Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні структурних та значеннєвих подібностей та відмінностей англійських та українських морфо­лого-синтаксичних утворень, виражених у вигляді формальних моделей шляхом зіставлення текстів міжнародних договорів.
Досягнення поставленої мети передбачає послідовне розв’язання конкретних завдань:
· виокремити найрекурентніші морфолого-синтаксичні утворення на синтаксичному і лексико-семантичному рівнях;
· представити відібраний інвентар текстів у термінах формальної моделі;
· виявити типологічні паралелі й відмінності в реалізації морфолого-синтаксичних утворень у функціонально-семантичному аспекті та чинники, що зумовлюють їхню структурну та лексико-семантичну подібність і відмінність;
· встановити лінгвокультурологічні особливості українського політико-правового дискурсу в його зіставленні з англійським;
· укласти реєстр лексичного наповнення рекурентних англо-українських пар морфолого-синтаксичних моделей, що становлять основну лексичну базу текстів міжнародних договорів.
Об’єктом дисертаційного дослідження слугують морфолого-синтаксичні утворення у текстах міжнародних договорів.
Предметом дослідження є визначення структурно-семантичних тотожнос­тей та відмінностей морфолого-синтаксичних утворень у текстовій реалізації.
Матеріалом дослідження слугують тексти 43-х чинних міжнародних договорів англійською мовою і 43 паралельні тексти українською. Загальний масив опрацьованого матеріалу охоплює 217800 слововживань. Проаналізовано тексти договорів, укладених Україною як незалежною державою протягом 1991­­-2005 рр. Автентичність текстів двома мовами підтверджено підписами уповноважених представників країн-учасниць договорів.
Методи дослідження зумовлені метою і специфікою досліджуваного матеріалу. Метод лінгвістичного моделювання застосований для побудови формальних синтаксичних і семантичних моделей. З метою уточнення семан­тичної структури та визначення ступеня семантичного відхилення тотожних і відмінних морфолого-синтаксичних утворень використано метод компонент­ного аналізу. За допомогою кількісного аналізу та вибіркового спостереження встановлено найрекурентніші моделі морфолого-синтаксичних утворень, а також виявлено їхні ізоморфні та аломорфні властивості. Методом контрастивного аналізу простежено типологічні паралелі та розбіжності у текстовій реалізації досліджуваних одиниць.
Наукова новизна дисертації. Вперше здійснено комплексний зіставно-типологічний аналіз морфолого-синтаксичних утворень в англійських та українських текстах міжнародних договорів, визначено їхні спільні та відмінні риси, виявлено чинники, які характеризують структурну подібність і зумовлюють розбіжності.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати зіставлення англійських та українських морфолого-синтаксичних утворень розширюють існуюче уявлення щодо типологічних паралелей і розбіжностей у різноструктурних граматичних системах, роблять внесок у теорію лінгвістичного моделювання, що сприяє поглибленню теорії функціонального синтаксису та морфології. Імовірнісне ранжування структурних моделей політико-правового дискурсу доповнює дані квантитативної типології різноструктурних мов.
Практична цінність дисертації визначається можливістю використання її результатів у практиці міжнародної комунікації, перекладу політико-правової документації, під час підготовки спецкурсів із лінгвостилістики, зіставної граматики й лексикології української та англійської мов, курсу теорії і практики перекладу. Списки структурних паралелей і реєстр мовленнєвих кліше можуть слугувати додатковим матеріалом для укладання підручників, посібників, словників.

На захист виносяться такі положення:
1. Кількісна перевага типологічно ізоморфних морфолого-синтаксичних утворень (60 % усіх виявлених паралелей) зумовлена спільним індоєвропей­ським походженням української та англійської мов, а також низкою корелятивних лінгвокультурологічних процесів.
2. Ступінь аломорфізму морфолого-синтаксичних утворень в українських та англійських міжнародних договорах становить 39,6 %, що мотивується особливостями лексико-семантичної сполучуваності їх компонентів, а також відмінностями у стилістичних стандартах зазначеного офіційно-ділового мовлення.
3. Структурним ядром текстів міжнародних договорів як англійською, так і українською мовами є послідовності граматичних класів NVN, NV і VN, які відповідають логіко-семантичним корелятам SPO, SP й PO. Головна причина порушення ізоморфізму предикативних членів речення пасивний стан англійських дієслів.
4. Тотожність і розбіжність у структурах текстів виявляються не у великих синтактико-семантичних комплексах, які важко піддаються моделюванню, а в з’єднаннях, які найчастіше складаються щонайбільше з чотирьох компонентів (наприклад, the mutual benefit of the Contracting Parties взаємна користь Договірних Сторін).
5. Зіставлення українських та англійських морфолого-синтаксичних утворень виявило переважання субстантивних словосполучень. Їхніми найрекурентнішими модельними відповідниками в англійській мові є NprepN; AN (inviolability of borders; bilateral relations), в українській NN; AN (непорушність кордонів; двосторонні відносини).
6. Порушення змістової ідентичності порівнюваних морфолого-синтак­сичних утворень мотивоване відмінністю семного складу їхніх компонентів; незбіжністю структурної стратифікації лексико-семантичних варіантів англій­ських та українських лексем, відмінністю семантичних відношень в іменних групах; конкретизацією з додаванням відсутньої чи імпліцитно представленої семи та пропусканням експліцитно представленої семи.
7. Результати семантичного аналізу узагальнюють тезу про те, що укра­їнські морфолого-синтаксичні утворення є своєрідним синтактико-семантич­ним розгортанням англійських відповідників, що частково віддзеркалює особливості синтетичного та аналітичного типів мов.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослі­дження здійснена на семи міжнародних конференціях і науково-практичних семінарах: Перевод и межкультурная коммуникация” (Єкатеринбург, 2003р.), Мультимедійні засоби у навчанні мовам та перекладу” (Київ, 2004р.; 2005р.; 2006 р.), Актуальні проблеми і технології філологічних досліджень і навчання іноземним мовам” (Ізмаїл, 2004 р.; 2005 р.), Стратегії і методи навчання мовам для спеціальних цілей” (Київ, 2005р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлено автором у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (1,45 др. арк.), і матеріалах наукових конференцій (1,44 др. арк.).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу та двох додатків. Загальний обсяг дисертації 195 сторінок, з них 153 сторінки основного тексту, у тексті дисертації наводяться 11 рисунків і 10 таблиць.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, визначено мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження, уточнено робочу гіпотезу, мотивуються методи дослідження, висвітлено новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі викладені основні теоретичні положення роботи і подано опис методів; другий і третій розділи присвячені встановленню і моделюванню англо-українських відповідностей у текстах міжнародних договорів на синтаксичному і лексичному рівнях.

У загальних висновках представлено основні узагальнення і результати дослідження. Додатки містять двомовний реєстр англо-українських відповідностей, найбільш частотних у текстах міжнародних договорів, а також кількісні співвідношення сукупності рекурентних структур у зіставлюваних текстах.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У межах дисертаційного дослідження проведено комплексний зіставно-типологічний аналіз найтиповіших англійських і українських морфолого-синтаксичних утворень у текстах міжнародних договорів. Фактичний матеріал вміщує оригінальні тексти та їхні переклади, при чому тексти перекладів є офіційними і зареєстровані як автентичні, тобто функціонують в міжнародному праві як юридично рівноправні з оригіналами. До розгляду залучено договори, які Україна підписала в період з 1991 по 2005 рік. Методом вибіркового спостереження було досліджено 43 англійських тексти і 43 паралельних українських тексти міжнародних договорів загальним обсягом 217800 слововживань.
Для зіставлення було обрано рівень моделей морфолого-синтаксичних утворень як найбільш раціональний щодо об'єктивності й відтворюваності. Це дозволяло досить точно встановити кореляцію між класифікацією за частинами мови та одиницями синтаксису, а також об'єктивний і відтворюваний зв'язок з основними семантичними категоріями (об'єкт, суб'єкт, предикат, атрибут). Цей рівень репрезентації є базовим, слугує підґрунтям для порівняння на інших рівнях за умови збереження постійного зв'язку з базовим і наявності зрозумілих й відтворюваних механізмів кореляції.
Морфолого-синтаксичні утворення становлять синтагматично зв’язані послідовності слів у межах речення, виражені у вигляді моделей із залученням стандартних частиномовних символів, що дає можливість з’ясувати належність слова до того чи іншого граматичного класу. Застосування цієї моделі дало можливість проаналізувати типологічні відповідники граматики зіставлюваних мов (по осі парадигми) і синтаксису текстів (по синтагматичній осі).
Загальні індоєвропейські корені української й англійської мов, а також певна корелятивність граматичних систем і категорій дозволили зробити припущення про домінантну типологічну подібність мовних структур. Проте, як показало дослідження, розходження лексико-граматичних систем англійської й української мов суттєво відобразилося на мовних засобах вираження, що зумовило структурно-типологічні розбіжності в текстах міжнародних договорів.
Проаналізовані моделі за кількісним компонентним складом варіюються від найдовших (моделі, що дорівнюють довжині речення) до найкоротших (двоелементні моделі). Основні результати зіставлення виявляються в рамках речення, саме тому на початковому етапі для зіставлення було обрано моделі морфолого-синтаксичних утворень з максимальною довжиною ланцюжка, що дорівнює довжині речення. Наступним кроком було зіставлення суб’єктно-предикатно-об’єктних структур, що відповідають тема-рематичним комплексам. Потім морфолого-синтаксичні утворення в англійських текстах моделювались за чотирма елементами з метою їх зіставлення з відповідними українськими структурами. Далі, за схемою зменшення кількісного складу послідовностей, досліджено англійські двокомпонентні і трикомпонентні моделі, що є синтаксичними поєднаннями слів, об'єднаними на основі підрядного зв'язку, та їхні українські модельні відповідники.
Вибір дво- і трикомпонентних моделей для зіставлення зумовлений низкою причин. Досвід порівняння великих утворень цілих речень і суб’єктно-предикатно-об’єктних структур засвідчив, що тотожності й розбіжності виявляються не в перерахованих вище синтактико-семантичних комплексах, а в окремих їхніх елементах, які найчастіше складають моделі максимально з чотирма елементами. У свою чергу, чотирикомпонентні синтагми за принципом побудови є поширенням уже наявних дво- або трикомпонентних словосполучень і відбивають семантико-граматичні єдності, у яких елементи поєднані як ряд простих три- і двокомпонентних словосполучень. Як наслідок зроблено висновок про доцільність розгляду дво- і трикомпонентних моделей морфолого-синтаксичних утворень, що відповідають поширеному і непоширеному підрядному словосполученню. Досліджувані утворення класифіковано за морфолого-синтаксичним принципом. Залежно від ядерного члена синтаксичної конструкції, а також з урахуванням частотності вживання в англійських текстах міжнародних договорів розглянуто основні моделі субстантивних, вербальних, ад'єктивних, адвербіальних і прономінальних словосполучень. Поверхнева форма словосполучень нотувалась у вигляді морфолого-синтаксичних моделей.
Визначено, що ланцюжки граматичних класів NVN, NV і VN та їх логіко-семантичні кореляти SPO, SP й PO є структурним ядром дослідженого текстового англомовного масиву на обраному рівні репрезентації і збігаються зі структурним ядром в українських текстах міжнародних договорів.
Найповніше в текстах, що зіставляються, представлені субстантивні словосполучення, що свідчить про переважно номінативний характер текстів офіційно-ділового стилю і широке функціонування іменних структур у текстах міжнародних договорів. Необхідність подати інформацію якомога точніше і компактніше є істотною умовою функціонування політико-правових текстів, що відображається на поширенні субстантивних словосполучень з двома чи більше компонентами, які відповідають моделі N>N (N>N>N>N) (NNN World Health Organization ANNN Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) в англійських текстах суспільно-політичного й політико-правового змісту. Комплекс типологічних рис англійських багатоелементних комплексів (препозиція іменного ад'юнкта, дуальна природа іменного ад'юнкта, тобто його здатність виражати граматичні категорії іменника й прикметника), особлива лексико-граматична природа іменних багатоелементних комплексів, складний характер семантичних відношень між компонентами іменних багатоелементних комплексів (атрибутивні, обставинні, об’єктні), а також фактор відсутності в українській мові моделі утворення субстантивних словосполучень типу NNN, NNNN та їх поширених варіантів ANN, ANAN зумовлюють варіативність їхніх українських відповідників: АdjNN; AdjN; AdjAdjN, NAdjNN; NAdjN.
Встановлено кількісне переважання типологічно ізоморфних морфолого-синтаксичних утворень в українських і англійських текстах договорів, які складають 60,36 % усіх виявлених паралелей. Найчастотніші ізоморфні англійські та українські утворення представлені наступними моделями: AdjN, PronN, NprepN, VN, NV, AdvAdj, AdvP.P., NumN, NumprepN, AdvprepN, VprepN, VAN; частково ізоморфні: NofN NNgen, N>N N<N, NprepN NN.
Найрекурентнішими аломорфними англо-українськими відповідниками є пари морфолого-синтаксичних моделей: AN NAN, NN AN, NN NprepN, N’N NNgen, PronN N, NPres.P. NConjV, NofN NConjVN, NofN AN, P.P.Adv Conj VAdv, AdjVinf ConjVprepN, VinfN prepNN(N), VN VNN, VprepN VN. Типологічні невідповідності зумовлені кількома причинами. Так, різна граматична структура англійської й української мов, наприклад, відсутність форми Pres.P у функції означення в українській мові, позначилася на розбіжності моделей NPres.P. NConjV, де англійським моделям із дієприкметником теперішнього часу переважно відповідають структури з підрядним означальним реченням. Невідповідності морфолого-синтаксичних утворень наступних пар моделей PronN N; VN VNN; NofN NConjVN; NonN NConj.VprepNAN пояснюються специфікою українського й англійського офіційно-ділового стилю. Основним фактором структурної невідповідності моделей A(Pron) N N є, згідно вимог англійського офіційно-ділового стилю, облігаторність детермінації імені, функцію якої виконує займенник або артикль. Розходження структур NofN NConjVN; NonN NConj.VprepNAN зумовлено тим, що складнопідрядні речення із семантикою уточнення є загальною тенденцією українського офіційно-ділового стилю. Переважно номінативний характер українського офіційного стилю слугує поясненням розбіжності моделей морфолого-синтаксичних утворень англійської та української мови: AN NAN, VinfN prepNN(N), VN VNN. Окрему сукупність причин структурних розходжень становлять лексико-семантичні параметри лексичного наповнення моделей морфолого-синтаксичних утворень: неоднаковий обсяг значень англійського та українського слів-компонентів зіставлюваних синтагм, різний потенціал сполучуваності та контекстуальне оточення одного із елементів структури, а також певні семантичні процеси, а саме семантичне розгортання при перекладі українською англійських імен та дієслів, семантичний обсяг яких ширший за українські однослівні еквіваленти або семантичне зрощення.
Аналіз семантики лексичного наповнення як ізоморфних, так і аломорфних англо-українських модельних відповідників основних морфолого-синтаксичних утворень показав істотні порушення змістової тотожності. Проведено опис випадків та визначення ступеню порушення змістової ідентичності в англо-українських структурно-семантичних відповідностях. Отримані дані можуть слугувати допоміжним матеріалом у вирішенні проблеми створення мови вільної від багатозначності, з огляду на те, що саме у сфері міжнародних відносин і міжнародного права багатозначність розглядається як негативне явище і ускладнює тлумачення та використання міжнародно-правових актів різними мовами.
Серед ізоморфних моделей найбільше порушення значеннєвої ідентичності демонструють іменні словосполучення (моделі NprepN, NN) і вербальні словосполучення VprepN.
В результаті кількісного аналізу порушення змістової ідентичності в ізоморфних та аломорфних відповідниках виявлено, що її частка більша саме в аломорфних відповідниках (41,8 % від усіх аломорфних відповідників англійських моделей VN, VinfN, VprepN, VAN, NN, NprepN у порівнянні з 28% порушень змістової ідентичності у ізоморфних моделях), що дозволяє зробити висновок про домінанту лексичного наповнення моделей у структурному ізоморфізмі. Українські структурні моделі є своєрідним синтаксично-семантичним розгортанням англійських моделей, тим самим частково відбиваючи розходження синтетичного й аналітичного типів мов.
Серед аломорфних морфолого-синтаксичних моделей найістотніші порушення змісту виявлені в модельній парі NN NAN (30 %), далі за нею розташовуються моделі NN NNN, VinfN VprepN, VprepN VN, NN N, VN V.
Основними причинами розбіжностей у семантиці досліджуваних іменних структур є розходження семного складу; розбіжність структурної стратифікації ЛСВ англійських і українських полісемічних слів (transaction угода); розходження семантичних відношень в іменних групах (production site промисловий об’єкт); конкретизація з додаванням відсутньої або імпліцитно наявної семи (gas mitigation technologies технологій регулювання викидів газів), що зумовлено вимогами українського офіційно-ділового стилю (конкретизація спостерігається переважно в іменних групах із віддієслівними іменниками, що мають семантику загального значення «процесу», «предмета» і «результату»: safeguards procedures процедурі застосування гарантій); пропущення експліцитно представленої в англійському словосполученні семи (case reason причини).
Семантичний аломорфізм вербальних словосполучень зумовлений семантикою англійських дієслів; розходженнями в засобах вираження прийменниково-відмінкових відношень в англійській і українській мовах. Семантичні і структурні розбіжності моделей з англійськими дієсловами широкої («розмитої») семантики зумовлені розходженням потенціалу сполучуваності англійських і українських дієслів цього типу.
Подальше дослідження англійських і українських паралельних текстів міжнародних договорів є перспективним для вивчення національно-мовних особливостей міжнародного політико-правового дискурсу в англійській і слов'янській культурах, зіставлення способів маркування рис в англійському й українському політико-правовому дискурсі, опису лексико-семантичних засобів реалізації прагматичного змісту в українських текстах міжнародного політико-правового дискурсу, розкриття умов і опису засобів досягнення еквівалентності у процесі перекладу міжнародних договорів з англійської українською мовою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алпатов В. М. О разных подходах к выделению частей речи // Вопросы языкознания. 1986. №4. С. 37-47.
2. Алпатов В. М. Принципы типологического описания частей речи // Части речи. Теория и типология. М., 1990. С. 25-50.
3. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М.: Наука, 1966. 189 с.
4. Аракин В.Д. Типология английского и русского языков. М.: Просвещение, 1989. 254 с.
5. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования. Л.: Просвещение, 1966. 168 с.
6. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
7. Арутюнова Н.Д. Семантическая структура и функции субъекта // Изв. АН СССР. Серия: Литература и Язык. 1979. Т.38, №4. С. 323-334.
8. Балин Б.М. О методологической базе контрастивной и функциональной грамматики // Контрастивная и функциональная грамматика. Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та, 1985. С. 3-10.
9. Баранник Д.Х. Мова права як окремий функціональний стиль // Мовознавство. 2003. № 6. С. 8-18.
10. Баранник Д.Х. Два рівні граматичної структури речення // Мовознавство. 1993. №6. С.13-19.
11. Басиров Ш.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах. Донецьк: Вид-во Донецького нац. ун-ту, 2004. 333 с.
12. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії. К.: Наукова думка, 1991. 171 с.
13. Беляева Л.Н., Перцовая Г.М., Турыгина Л.А. К вопросу о семантико-синтаксической структуре многоэлементных комплексов // Проблемы сопоставительной типологии родного (русского) и иностранных языков: Межвузовский сборник научных трудов. Л.: ЛГПИ имени А.И. Герцена, 1981. С.12-21.
14. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
15. Блох М.Я. Всеобщее и особенное при сопоставительном изучении языков // Сопоставительная лингвистика и обучение неродному языку. М.: Наука, 1987. С.73-83.
16. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
17. Блягоз З.З. Функционирование личных местоимений в разносистемных языках: русском, английском и адыгейском: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.21 / Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 2003. — 23 с.
18. Богданов В.В. Роль коммуникативно-организующей лексики в языке и речи (тексте) // Языковое общение: процессы и единицы. Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та,, 1988. С.47-54.
19. Болдырев Н.Н., Фурс Л.А. Репрезентация языковых и неязыковых знаний синтаксическими средствами // Филологические науки. 2004. №3. С.67-74.
20. Болейко А.Ф. Об одном подходе к изучению сходств и различий синтаксических единиц французского и русского языков // Типология языков: теоретические и прикладные аспекты: Межвузовский сборник научных трудов. Ярославль: ЯГПИ имени К.Д.Ушинского, 1990. С.11-17.
21. Бондарко А.В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики // Текст. Структура и семантика. М.: Иностранные языки, 2001. Т. 1. С. 4-13.
22. Бондарко А.В. Понятия «семантическая категория», «функционально-семантическое поле», «категориальная ситуация» в аспекте сопоставительных исследований // Методы сопоставительного изучения языков. М.: Инострянные языки, 1988. С. 12-19.
23. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 208 с.
24. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976. 255 с.
25. Борисенко І.І., Євтушенко Л.І., Дайнеко В.В. Англійська мова в міжнародних документах і дипломатичній кореспонденції. К.: Логос, 1999. 411с.
26. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. К.: АртЕк, 1998. 192 с.
27. Будагов Р.А. Проблемы развития языка. М-Л.: Наука, 1965. 73 с.
28. Бук С.Н. Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01. / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2004. 17 с.
29. Булыгина Т.В. Проблемы теории морфологических моделей. М.: Наука, 1977. 287 с.
30. Булыгина Т.В. Грамматические и семантические категории и их связи // Аспекты семантических исследований. М.: Наука, 1980. С.320-355.
31. Вайнрейх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ. К.: Выща школа, 1979. — 263 с.
32. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 411с.
33. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. М.: Высшая школа, 1986. 119с.
34. Виноградов В.А. Методы типологии // Общее языкознание. Методы лингвистических исследований. М.: Высшая школа, 1973. С.224-253.
35. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Лексикология и лексикография (избр. труды). М.: Наука, 1977. С. 49-67.
36. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наукова думка, 1992. 222 с.
37. Вихованець І.Р. Про одну характерологічну синтаксичну ознаку української мови // Лінгвістичні студії. Вип. 6. Донецьк: ДонДУ, 2000. С.20-22.
38. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. К.: Пульсари, 2004. 400 с.
39. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Выща школа, 1993. 200 с.
40. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике: Вып. 25: Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С.5-17.
41. Гак В.Г. О функциональном подходе к изучению грамматических форм // Иностранные языки в высшей школе. Вып. 8. 1974. С.58-66.
42. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1958. 459с.
43. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138с.
44. Гвишиани Н.Б. Контрастивные исследования современных языков и корпусная лингвистика // Филологические науки. 2004. №1. С. 59-71.
45. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наукова думка, 1991. 192 с.
46. Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической классификации языков // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 3. М.: Прогресс, 1963. С. 60-94.
47. Грищенко А.П. Прикметник у функції головного компонента в словосполученні // Синтаксис словосполучення і простого речення. К.: Наукова думка, 1975. С.120-131.
48. Гумбольдт В. фон О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода // Звегинцев В.А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях. М.: Просвещение, 1960. С.77-89.
49. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
50. Гухман М.М. О единицах сопоставительного и типологического анализа грамматических систем родственных языков // Структурно-типологическое описание современных германских языков. М.: Наука, 1966. С. 22-24.
51. Гухман М.М. Соотношение морфологических грамматических категорий и типологии языков // Типология грамматических категорий Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1973. С. 5-7.
52. Гюббенет И.В. Выделение «семантических полей» как общая основа компонентного анализа лексики // Основы компонентного анализа / Под ред. Э.М.Медниковой. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. С. 45-65.
53. Дайнеко В.В., Лоскутова Ю.О. Структурно-типологічні, лексико-семантичні і стилістичні засади змістових розбіжностей українських і англійських текстів міжнародних договорів // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Вип. 41. К.: ИМО, 2003. С. 108-117.
54. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
55. Денисенко З.М. Семантичне узгодження між компонентами словосполучення в українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2005. 20 с.
56. Джеймс К. Что такое контрастивный анализ? // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 25: Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С.205-210.
57. Домброван Т.І. Конституенти речення на структурному та семантичному рівнях синтаксису // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2002. Т.3. №1. С.25-32.
58. Дорофєєва В.О. Мова міжнародних договорів // Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей (науково-методичні матеріали). К.: ІМВ, 2003. С. 44
59. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Иностранная литература, 1958. 404с.
60. ЄрмоленкоС.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов'янських стилістик// Мовознавство. 1998. №2 С.25-36.
61. Жлуктенко Ю.О. Порівняльні дослідження з граматики англійської, української та російської мов. К.: Наукова думка, 1981. 354 с.
62. Жлуктенко Ю.О. Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження // Нариси з контрастивної лінгвістики. К.: Вища школа, 1979. С. 3-30.
63. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
64. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсивні особливості: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т. Львів, 2001. 215 с.
65. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 384 с.
66. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Моск. университета, 1957. 322с.
67. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336с.
68. Ившин В.Д. Синтаксис речи современного английского языка (Смысловое членение предложения). Ростов н/Д.: Феникс, 2002. 320 с.
69. Исаченко А.В. О грамматическом порядке слов // Вопросы языкознания. 1966. №6. С. 27-34.
70. Калюжная В.В. Стиль англоязычных документов международных организаций. М.: Наука, 1982. 123 с.
71. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. Л.: Наука, 1986. 298 с.
72. Карасик В.И. Этнокультурные типы институционального дискурса // Этнокультурная специфика речевой деятельности. М.: ИНИОН РАН, 2000. С.37-64.
73. Кибрик А.Е. Как или Почему? (Об основном вопросе типологии) // Типология и грамматика. М.: Наука, 1990. С. 21-27.
74. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
75. Клименко О.В. Типи неозначеного суб’єкта-діяча в англійській та українській мовах: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2003. 21 с.
76. Климов Г.А. Типология языков активного строя. М.: Наука, 1977. - 327 с.
77. Кобрина Н.А. О типологических чертах современного английского языка в сравнении с русским // Проблемы сопоставительной типологии родного (русского) и иностранных языков: Межвузовский сборник научных трудов. Л.: ЛГПИ имени А.И.Герцена, 1981. С.50-63.
78. Колесников А.А. Семантическое обеспечение грамматических форм имен существительных русского языка. К.: Выща школа, 1988. 139 с.
79. Комиссаров В.Н. «Слово о переводе» (Очерк лингвистического учения о переводе). М.: Международные отношения, 1973. 215 с.
80. Комиссаров В.Н. Лингвистическое переводоведение в России. М.: ЭТС, 2002. 184 с.
81. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Проблемы переводоведения в освещении зарубежных ученых. М.: ЧеРо, 1999. 132 с.
82. Контрастивная и функциональная грамматика // Межвузовский сборник научных трудов. Калинин: Изд-во Калининского гос. ун-та, 1985. 164 с.
83. Копелович А.Б. Формирование родовых отношений в индоевропейских языках // Филологические науки. 1989. N. 3. С. 45-52.
84. Косериу Э. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение// Новое в зарубежной лингвистике: Вып. 25. Контрастивная лингвистика. М.: Прогресс, 1989. С. 63-82.
85. Кочерган М.П. Слово и контекст (Лексическая сочетаемость и значение слова). Львов: Выща школа, 1980. 184 с.
86. Кошевая И.Г., Дубовский Ю.А. Сравнительная типология английского и русского языков. Минск: Вышэйшая школа, 1980. 270 с.
87. Кравченко О.Г. Міжмовна симетрія та асиметрія на рівні словосполучень // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2004. Т.3, №1. С.177-181.
88. Красухин К.Г. Закон Вакернагеля и структура индоевропейского предложения // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. М., 1997. № 6. С.70-90.
89. Кришталь С.М. Структурно-семантический анализ метафорических терминов подъязыка финансов в английском и украинском языках: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.17 / Донецький нац. ун-т. Донецьк: ДНУ, 2003. 218 с.
90. Крючкова Т.Ю. Типова і жанрова єдність тексту міжнародної конвенції. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2004. Т.3. №1. С. 89-97.
91. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
92. Кубрякова Е.С., Мельников Г.П. О понятиях языковой системы и структуры языка // Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М.: Наука, 1972. С. 8-91
93. Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. М.: Наука, 1986. 125 с.
94. Кузнецов П.С. О принципах изучения грамматики. М.: Едиториал УРСС, 2003. 99 с.
95. Кураков В.И. О некоторых алогизмах теории частей речи // Проблемы семантики и перевода в свете типологии языков и контрастивной лингвистики: Мат. межрегиональной научной конференции. Уфа: Изд. Башк. ун-та, 2001. С.36-37.
96. Курдюмов В.А. К уточнению понятия глубинной структуры // Стилистические и семантические трудности перевода научно-технической литературы и документации. Калуга: Калужский ЦНТИ, 1992. С.65-68.
97. Курицина Л.А. К вопросу о типологии глагольной номинации // Типология языков: теоретические и прикладные аспекты: Межвузовский сбо