НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ : НЕМЕЦКИЕ ФАМИЛИИ ЗАКАРПАТЬЕ



  • title:
  • НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ
  • Альтернативное название:
  • НЕМЕЦКИЕ ФАМИЛИИ ЗАКАРПАТЬЕ
  • The number of pages:
  • 219
  • university:
  • УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • The year of defence:
  • 2003
  • brief description:
  • УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




    На правах рукопису

    ГОЛОВЧАК НАТАЛІЯ ІЛЛІВНА


    УДК 811 112. 2’373.2



    НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ

    Спеціальність 10.02.04 германські мови



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    філологічних наук



    Науковий керівник
    Меліка Георгій Іванович
    кандидат філологічних наук, доцент



    УЖГОРОД ─ 2003













    ЗМІСТ









    Стор.




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    4




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН НІМЕЦЬКОЇ АНТРОПОНІМІКИ. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ПРІЗВИЩ




    16




    Висновки до розділу 1


    27




    РОЗДІЛ 2. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ПРІЗВИЩ НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ



    29




    2.1.Лінгвогеографічна характеристика німецьких прізвищ


    32




    2.2.Ненімецькі прізвища


    35




    2.2.1.Слов´янські прізвища


    36




    2.2.2.Угорські прізвища


    39




    2.2.3.Прізвища інших етимологій


    41




    2.3.Прізвища спірної етимології


    41




    2.4.Прізвища із затемненою етимологією


    42




    Висновки до розділу 2


    43




    РОЗДІЛ 3. ГРАФІЧНІ ВАРІАНТИ НІМЕЦЬКИХ ПРІЗВИЩ ЗАКАРПАТТЯ



    45




    3.1.Угорські графічні варіанти


    49




    3.2.Чеські графічні варіанти


    51




    3.3.Українські і російські графічні варіанти


    53




    Висновки до розділу 3


    56




    РОЗДІЛ 4. СЕМАНТИКА ТВІРНИХ ОСНОВ НІМЕЦЬКИХ ПРІЗВИЩ ЗАКАРПАТТЯ ТА ЇХ СТРУКТУРНО-СЛОВОТВОРЧІ ТИПИ




    58




    4.1.Відапелятивні основи


    65




    4.1.1.Nomina personalia


    68




    4.1.1.1.Основи, які вказують на рід заняття, професію та різні види діяльності



    70




    4.1.1.2.Основи, які вказують на внутрішні та зовнішні ознаки особи



    88




    4.1.1.3.Прізвища від основ за територіальною ознакою


    101




    4.1.1.4.Назви осіб за етнічною ознакою


    110




    4.1.1.5.Назви осіб за соціальним становищем


    111




    4.1.1.6.Назви осіб за спорідненістю та свояцтвом


    112




    4.1.2.Nomina impersonalia


    113




    4.1.2.1.Назви знарядь праці, предметів побуту, їх частин та інших виробів



    114




    4.1.2.2.Назви тварин


    116




    4.1.2.3.Назви рослин, їх частин та плодів


    117




    4.1.2.4.Назви абстракцій


    118




    4.1.2.5.Назви рель´єфу, різновидів ландшафту, шляхів сполучення



    119




    4.1.2.6.Назви анатомічних понять


    121




    4.1.2.7.Назви явищ природи і часових понять


    122




    4.1.2.8.Назви одягу, взуття, прикрас


    122




    4.1.2.9.Назви видів їжі та продуктів харчування


    123




    4.2.Відіменні основи


    125




    4.2.1.Германські імена в основах німецьких прізвищ


    128




    4.2.2.Негерманські імена в основах німецьких прізвищ


    140




    4.3.Відтопонімні основи


    147




    Висновки до розділу 4


    156




    ВИСНОВКИ


    160




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    169




    ДОДАТОК А


    194








    ВСТУП


    Дослідження власних особових назв є одним із актуальних завдань сучасного мовознавства, бо антропоніми є джерелом інформації про духовну та матеріальну культуру народу, його соціальний та економічний розвиток, міграційні процеси. Це визначає роль антропонімів у житті народу.
    Антропонімія національних меншин, які живуть у відриві від рідномовного середовища, привертає все більшу увагу учених: збираються і систематизуються факти, піддаються лінгвістичному аналізу окремі імена і прізвища, оцінюється їх інформативність з позицій сучасної мови та з позицій її історії. Українська антропоніміка постійно збагачується новими науковими працями. До питань, які заслуговують належного висвітлення, належить і дослідження антропонімікону малочисленних етнічних груп, які здавна живуть в Українських Карпатах. Із цього погляду невичерпним є вивчення кількісної та якісної характеристик прізвищевого складу кожної національної меншини в поліетнічному просторі. Закарпаття являє собою багатомовний лінгвістичний реґіон, у якому поруч із українською мовою функціонує угорська, румунська, словацька, російська і німецька.
    Дослідження антропонімії німецького населення у Закарпатті є однією із невивчених ділянок української етнолінгвістики. Аналіз прізвищ німецької меншини дозволяє виділити архаїчну, діалектну та оказіональну лексику, закладену в їх базових основах, виявити типові словотвірні моделі, визначити вплив мультиетнічного простору на якісний склад прізвищ та вплив іномовної канцелярської системи на графічну форму цих німецьких онімів. Репертуар прізвищ німців Закарпаття відображає як німецькомовний простір періоду становлення прізвищ, так і взаємодію та взаємовплив різних суміжних культур, процес асиміляції німецьких прізвищ внаслідок міжмовних контактів.
    Історія поселення німецького населення у Закарпатті, звичаї, традиції, особливості говірок вже були об´єктом дослідження науковців. Цим питанням присвячено окремі праці Е. Бурч [11, 12], Л. Владимир [17], О. Гвоздяк [18, 19, 20], Ф. Кулі [54, 55], Г. Меліки [238, 239, 240, 241, 242], Л. Цапулич [121, 122], І. Чолоса [124, 125], Й. Шрамла [142], С. Штефуровського [143, 144]. Прізвищам німців Закарпаття дотепер не приділялось належної уваги, окрім двох статей П. Чучки та Г. Меліки [133; 134], трьох статей Н. Головчак та Г. Меліки (у співавторстві) [209, 210, 211], публікації Ф. Кулі, І. Чолоса та Н. Головчак (у співавторстві) [53] та ряду наукових статей Н. Головчак [21, 22, 23, 24, 25, 26, 27]. Іменам закарпатських німців присвячено окремі статті Г. Меліки, О. Гвоздяк та Н. Головчак (у співавторстві) [60; 61]. Поруч з українськими антропонімами та антропонімами іншої мовної приналежності їх розглядає також П. Чучка у докторській дисертації [129]. Однак названі праці не становлять цілісного і повного аналізу німецьких прізвищ Закарпаття.
    У Закарпатті відомі 2 хвилі поселень німців: перша ─ у ХII ст. і друга ─ з початку XVIII до середини XIX ст. Про німецьких поселенців XII століття вже свідчать лише окремі прізвища, носії яких сьогодні називають себе українцями, угорцями. Отже, поселенці першої хвилі повністю асимілювалися з місцевим населенням, до складу якого на той час входили український, угорський та румунський етноси. Німецькі поселенці, які прибули на Закарпаття в період з початку XVIII до середини XIX століття, були вихідцями із різних німецькомовних регіонів. Серед них були франконці, богемці, австрійці, судетські німці. Вихідці з франконських територій осіли у селах Павшино, Верхній Коропець, Березинка, Лалово, Кучава, що біля Мукачева. Вихідці з Шумави (сучасна Чехія) ─ у Нижній Грабівниці, Синяку, Пузняківцях, Грабові, Драчині, Кобалевиці та Дубах, що біля Сваляви. У Німецькій Мокрій, Усть-Чорній та Руській Мокрій, що в Тячівському районі, поселилися вихідці з верхньої Австрії, зокрема з регіону Зальцбурґу. Нижньоавстрійські переселенці осіли в с. Барбово Мукачівського району та в с.Сусково Свалявського району. Названі населені пункти були найбільшими осередками, у яких компактно проживало німецьке населення. Так звані вуличні, тобто нечисельні, поселення німців утворилися в Берегові, Мукачеві, Сваляві, Ужгороді (див.рис. 1).













    Рис. 1. Карта поселень німців на Закарпатті.
    Через виробничі та соціальні обставини німці переїжджали і в інші населені пункти, де вони згодом залишалися на постійне місце проживання. У 1900 році на Закарпатті німецьке населення жило у 33 населених пунктах. За опрацьованими нами архівними матеріалами, зокрема переписними листами кожного з цих 33 населених пунктів, у 1921 році на Закарпатті проживало 10 720 осіб німецької національності. У 1930 році німецька меншина налічувала 13 000 осіб, у 40-і роки ХХ ст. ─ близько 15 000. З кінця 60-х років XX ст. розпочався, а у 80-х роках цього століття став масовим виїзд німців за кордон. Як показав статистичний аналіз міських, селищних та сільських реєстрових книг, у 90-х роках минулого століття в області проживало вже тільки близько 4300 осіб німецької національності, за матеріалами перепису 2001-го року німецька меншина Закарпаття нараховує 3500 осіб.
    Німецькомовне населення опинилося в ізоляції від рідної мови, культури, в оточенні мов і культур українського, угорського, румунського та словацького населення. Співіснування у просторі і часі (більше 270 років) спричинило суттєві зміни їхніх традицій та звичаїв, говірок, а також взаємодію антропонімних систем названих етнічних груп. Німці на час їх поселення у Закарпатті мали вже сформовану систему прізвищ, процес становлення яких відбувався у XII-XVI ст. На час поселення у цьому регіоні прізвищевий склад німців містив елементи, типові для територій, вихідцями з яких вони є, ─ Баварії, Франконії, Верхньої та Нижньої Австрії, Шварцвальду, Східної Словаччини, Шумави, Судет. Проте їх сучасний прізвищевий склад містить як прізвища питомо німецькі, так і прізвища з іншомовним етимоном (передусім слов´янським та угорським), що є закономірним для антропонімної системи, яка функціонує в мультилінгвальному просторі.
    Враховуючи, що прізвищевий склад закарпатських німців періоду з 1723 по 1999 роки ще не був об´єктом спеціального наукового дослідження, у цій дисертаційній роботі ми проаналізували його етимологічний склад, вивчили графічну варіантність німецьких прізвищ, семантику базових основ та їхні структурно-словотворчі особливості.
    Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю вивчення національних антропонімійних систем, у нашому випадку тої німецької, яка вже протягом тривалого часу функціонує в іномовному просторі за відсутності комплексного дослідження прізвищ німецького населення Закарпаття. Фіксація німецьких антропонімів, простеження їх змін у кількісному та якісному відношеннях, а також вивчення багатства їх твірних основ належить до невідкладних завдань ономастів. Дослідження німецьких прізвищ Закарпаття розкриває засоби і способи ідентифікації особи в іномовному середовищі, розширює знання про лексичний склад німецької мови, який став прізвищетворчою базою, проливає світло на матеріальне і духовне життя німецького суспільства періоду становлення прізвищ та на взаємодію кількох антропонімійних систем.
    Проаналізований фактичний матеріал збагачує здобутки як регіональної української ономастики, так і знання в цій галузі мовознавства загалом.
    Дослідження прізвищ німців Закарпаття є актуальним ще з огляду на міграційні процеси. Може статися, що письмово зафіксовані антропоніми залишаться єдиним джерелом дослідження німецького етносу на Закарпатті.
    Зв´язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри німецької філології Ужгородського національного університету Мова німецького населення Закарпаття в інтеретнічному просторі” (№ державної реєстрації 0194И ─ СШ 526).
    Основна мета дисертаційної роботи ─ проаналізувати німецькі прізвища Закарпаття, зокрема визначити первісну семантику їх твірних основ та структурно-словотворчі типи, прослідкувати вплив української, російської, угорської та чеської мов на графічну форму німецьких прізвищ і встановити національномовну належність твірних основ прізвищ німців Закарпаття.
    Поставленою метою мотивується виконання таких конкретних завдань:
    1) зібрати фактичний матеріал ─ прізвища, носіями яких у 1723-1999 роках зафіксовані особи німецької національності;
    2) вивчити етимологічний склад твірних основ прізвищ;
    3) простежити лінгвогеографічні особливості прізвищ з німецьким етимоном;
    4) з´ясувати причини появи прізвищ з ненімецьким етимоном у німців Закарпаття;
    5) проаналізувати графічну варіантність німецьких прізвищ Закарпаття;
    6) визначити частки онімічної та апелятивної лексики в німецькому прізвищетворенні;
    7) визначити апелятивні основи, відбиті в прізвищах;
    8) встановити іменні основи, які мотивували німецькі прізвища Закарпаття;
    9) виділити топооснови в лексичній базі німецьких прізвищ Закарпаття;
    10) виділити реґіонально-характерну, вузькодіалектну лексику в апелятивних базових основах;
    11) простежити антропонімний коефіцієнт лексико-семантичних груп у прізвищетворенні;
    12) визначити структурно-словотворчі типи аналізованих антропонімів.
    Об´єктом дослідження є всі прізвища німецького населення Закарпаття з німецьким етимоном у тих формах, в яких вони зафіксовані письмово протягом 276 років (з 1723 по 1999 роки). До 1930 прізвищ, носіями яких у названий період були закарпатські німці, входять не тільки німецькі, а й іншомовні (українські, чеські, угорські та інші). Предметом дослідження є етимологічний склад прізвищ німців Закарпаття та лексико-семантичні особливості, структурно-словотвірна будова і графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття. Вибір об´єкта дослідження пояснюється відсутністю комплексного дослідження німецьких прізвищ на Закарпатті.
    Джерельною базою антропонімного матеріалу послужили письмові документи XVIII-XX ст., у яких зафіксовані прізвища закарпатських німців. До першоджерел фактичного матеріалу належать списки німецьких переселенців, укладені А. Мюллером [246], А. Пфренцінґером [260], А. Сасом [270], Ф. Штангліцою [284]. Значну кількість прізвищевих назв почерпнуто із наукових доробків В. Билаї [155], М. Клаубе [217], Т. Легоцького [233], А. Цаунера [302], а також монографії Г. Меліки [241]. Найбільше фактичного антропонімного матеріалу почерпнуто у Державному архіві Закарпатської області з переписних книг 1921 року (фонд 849, опис 1), господарських книг населених пунктів, у яких компактно проживали німці (фонд 10, опис 1, 2, 3, 6, 9; фонд 1369, опис 1; фонд 1552, опис 1, 5), із церковних та загсових реєстраційних книг про народження, шлюб та смерть. Ці базові для нашого дослідження документи містять цінну інформацію для антропонімічних досліджень про імена та прізвища дорослих і дітей, нерідко й додаткові засоби ідентифікації особи, яких вимагали документи цього роду. Значну кількість прізвищ зібрано експедиційним шляхом. Цінним джерелом фактичного матеріалу служили також надгробні написи на кладовищах населених пунктів Закарпаття, у яких зафіксовано мешканців німецької національності. Окремі прізвища почерпнуто із опосередкованих джерел (реєстраційних документів ВВІРу Закарпатської області про дозвіл виїзду за кордон 1968 1986 рр., публікацій у німецькомовній пресі та з літератури історичного змісту).
    Прізвища почерпнуто з писемних пам´яток, записаних різними мовами угорською, словацькою, українською, російською, латинською. Найбільше документів представлено угорською мовою, оскільки в часи Австро-Угорщини в офіційно-діловій сфері використовували саме цю мову. Значна частина письмових джерел фактичного матеріалу написана чеською, словацькою мовами, це, передусім, документація 1919-1939 років. Офіційні документи після Другої світової війни велися російською та українською мовами, а записи останніх років здійснено українською мовою. Кожна з названих мов позначилася на письмовій формі німецьких прізвищ, що в сукупності призвело до розмаїття їх письмових варіантів.
    Теоретичною базою аналізу є наукові засади німецьких, українських учених, теоретичні положення, викладені в науковій літературі ономастів різних країн. Виконання поставлених завдань вимагало ретельного опрацювання лексикографічних праць, зокрема етимологічного словника німецької мови за редакцією В. Пфайфера [176], універсального словника німецької мови Duden [169]. Семантичний аналіз твірних основ німецьких прізвищ зроблено на підставі прізвищевих лексиконів німецьких ономастів. Зокрема були використані словники прізвищ Г. Балова [150, 151], Й.-К. Брехенмахера [160], М. Горнунґ [212], М. Ґоттшальда [195, 196], К. Кунце [228], Г. Науманна [248, 249], Е. Шварца [275]. Багато відомостей для аналізу фактичного матеріалу почерпнуто з монографії А. Баха „Deutsche Personennamen [148], Ґ. Бауера „Deutsche Namenkunde [153] та В. Флейшера Deutsche Personennamen [184]. Саме на ці джерела найчастіше робимо покликання при поясненні допрізвищевої семантики твірних основ.
    Методи дослідження. Мета нашої роботи і специфіка фактичного матеріалу визначають методи та конкретні прийоми дослідження. Провідним у цьому дослідженні є описовий метод і його основні прийоми інвентаризації та систематизації мовного матеріалу. З конкретних лінгвістичних методів дослідження використовуються прийоми етимологічного, семантичного та словотвірного аналізу. При аналізі графічної варіантності німецьких прізвищ найширше використовуємо порівняльно-зіставний метод. При розкритті генези окремих антропооснов використовуємо порівняльно-історичний метод. При визначенні складу лексико-семантичних груп користуємося методом кількісного аналізу.
    Наукова новизна дослідження. Уперше комплексно досліджено німецькі прізвища Закарпаття, які зафіксовані у часовому розрізі 1723-1999 років. У науковий обіг вводиться й аналізується значний обсяг (1520 німецьких прізвищ) не досліджуваного раніше антропонімного матеріалу. Прізвищевий фактичний матеріал є першою спробою укладення повного списку німецьких прізвищ Закарпаття. Нетрадиційним є підхід до аналізу німецьких антропонімів у порівнянні до їх трактування в німецькій ономастичній літературі, а саме пояснення допрізвищевої семантики твірних основ прізвищ, їх лексико-семантична класифікація на категорії особових і неособових назв та їх поділ у межах цих категорій. У монографічних дослідженнях провідних німецьких ономастів (А. Баха, Й.-К. Брехенмахера, Ґ. Бауера, М. Горнунґ, М. Ґоттшальда, В. Зайбіке, К. Кунце, Г. Наумана, В. Флейшера, Е. Шварца та ін.) німецькі прізвища аналізуються виключно за мотивами номінації, що базується, здебільшого, на метафоризації та метонімізації. У роботі вперше досліджено вплив кількох офіційних мов на графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття. Досі ще не були опрацьовані названі джерела фактичного матеріалу з метою ономастичних досліджень.
    Практичне значення. Матеріали та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних і практичних проблем лінгвістики, зокрема при окресленні територіальних особливостей антропонімії України, для укладення словника прізвищ та антропонімних атласів України в цілому і Закарпаття зокрема. Прізвищевий інвентар німецького етносу дозволить простежити процеси взаємовпливу і взаємозбагачення різних антропонімних систем, які співіснують у просторі і часі. Зібраний і систематизований фактичний матеріал є важливою інформацією для лексикології, лінгвогеографії, історії мови та вступу до германського мовознавства. У твірних основах проаналізованих прізвищ відображено економічний, соціальний та побутовий устрій німецького народу в XII-XVI ст., його духовний світ, тому результати дослідження є вагомими для етнографії. Багатий прізвищевий матеріал уможливлює глибше, повніше і точніше відтворення історії німецької меншини Закарпаття, демографічних процесів усередині цієї меншини. Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих розвідок з антропонімії національних меншин України. Опрацьований ономастичний матеріал доповнює і конкретизує історію формування і розвитку сучасного прізвищевого складу У
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ


    Дослідження прізвищ німецького населення Закарпаття має велике значення для повнішого й докладнішого дослідження міграційних процесів, етнічної та культурної історії німців в Україні, зокрема, на Закарпатті. Це дослідження актуальне як з огляду на масовий виїзд німців за межі України, так і через відсутність детального вивчення німецьких прізвищ, зафіксованих на Закарпатті у період з 1730 по 1999 роки.
    Аналіз німецьких прізвищ Закарпаття дозволяє зробити висновки як загального характеру, так і часткові, а саме:
    1. Першоджерела (списки переселенців у досліджуваний регіон) свідчать, що на початок XVIII ст. у німців уже була стабільна, розвинена прізвищева система, яка сформувалася ще в німецькомовному просторі у XII-XVI століттях. У часовому зрізі 1723-1999 рр. закарпатські німці були носіями 1930 прізвищ.
    2. Етимологічний склад твірних основ прізвищ німецького населення Закарпаття, зафіксованих у 1723-1999 рр., є неоднорідним. Етимологічна різнорідність прізвищевих основ репрезентує ті мови, які представлені у мультилінгвальному просторі Закарпаття. За мовною належністю твірних основ прізвищ, носіями яких є закарпатські німці, виділяються: 1) прізвища, мотивовані німецькими лексемами (1520, ≈ 78%), 2) прізвища з ненімецькою лексикою в основах (410, ≈ 22%).
    Серед німецьких прізвищ виділяються такі, що пояснюються лексикографічно на базі лексичного складу німецької мови періоду XII-XVI ст., часу становлення німецької прізвищевої системи (Knister, Loderer, Metzner та ін.). Частка таких прізвищ складає 1480 одиниць, тобто майже 97%.
    Наявна певна кількість прізвищ (40, ≈ 3%), які за фонетичними, лексичними та словотворчими ознаками можна вважати німецькими, але твірні основи яких не піддаються тлумаченню на базі словників (Demling, Flixeder та ін.). Лексичною базою таких прізвищ, очевидно, є вузьколокальні діалектизми, оказіоналізми, архаїзми.
    3. Лінгвогеографічний аналіз німецьких прізвищ Закарпаття показав, що тут представлені верхньонімецькі, східносередньонімецькі, західносередньонімецькі, нижньонімецькі прізвища та прізвища фризького побережжя Північного моря.
    Найширше представлена у німецькому прізвищевому складі група верхньонімецьких прізвищ (Burger, Merkl та ін.), що зумовлено походженням більшої групи німецькомовних поселенців у Закарпатті. Є приклади прізвищ, які відносимо до західносередньонімецької (Hall, Thomas та ін.) та східносередньонімецької груп (Fritzscher, Junger та ін.). У аналізованому нами списку прізвищ нижньонімецька лінгвогеографічна група та група прізвищ фризького побережжя Північного моря представлені всього кількома прикладами.
    4. Наявність у прізвищевому складі німецького населення Закарпаття прізвищ з іншомовним етимоном пояснюється, насамперед, довготривалими (спільне проживання на одній території) контактами німців з іншими етносами, які заселяють цей реґіон (українцями, угорцями, румунами, словаками, росіянами), та іншими позамовними чинниками.
    Найбільшу частку прізвищ з ненімецьким етимоном (≈ 12,5%) утворюють прізвища, які виникли від східнослов´янських, зокрема, українських основ ≈ 7%. (Баран, Гладкий та ін.). Нечисельно (≈ 1%) представлена лексика іншої східнослов´янської мови ─ російської (Волкова, Зальотов). Західнослов´янські прізвища, зокрема словацькі та чеські (Боднарік, Ворбан та ін.) представлені менш чисельно ─ ≈ 5%. Причина їх появи у прізвищевому складі закарпатських німців ─ це насамперед регіональне походження окремих груп переселенців, а також соціальні чинники, як, наприклад, міжетнічні шлюби.
    ≈ 5,5% загального складу прізвищ німців Закарпаття становлять прізвища з угорською етимологією (Балог, Нодь та ін.). Причини їх появи у прізвищевому складі німецького населення пояснюються тривалим входженням описуваного реґіону до Угорської держави та цілеспрямованою мадяризацією прізвищ з боку державних властей.
    Незначний відсоток (≈ 1%), у загальному списку прізвищ складають румунські (Драгула, Риган та ін.) та італійські прізвища (Капелярі, Опіярі).
    ≈ 1% прізвищ (Бунда, Бурч та ін.) мотивовані основами спірної етимології, які допускають пояснення їх етимологічної приналежності до двох або більше мов.
    Нечисленну групу (≈ 2%) становлять прізвища затемненої етимології, до яких ми відносимо ті, яким не знайдено пояснення на базі лексичного складу мов, представлених на Закарпатті, ─ української, російської, угорської, словацької, румунської (Гашут, Цізе та ін.).
    5. Фактичний прізвищевий матеріал репрезентує багату графічну варіантність, зумовлену специфікою мультилінгвального простору Закарпаття. Цю варіантність спричинили невдала письмова транскрипція німецької фонетики та транслітерація орфографії засобами тих мов, які за історичних обставин були офіційними у цьому регіоні (угорської, чеської, російської), та засобами української мови, яка сьогодні є державною мовою. Головними причинами, які зумовили численну розмаїтість письмових варіантів німецьких прізвищ, були: 1) відсутність у приймаючих мовах деяких німецьких літер і буквосполучень та неадекватна їх заміна; 2) спрощення незвичних для названих мов окремих німецьких буквосполучень; 3) невідповідність німецької звукової форми звуковій формі приймаючих мов; 4) необізнаність з німецькою орфографією осіб, які здійснювали записи; 5) необізнаність з орфографією офіційної мови осіб, які здійснювали запис цими мовами в документах. У результаті цього зафіксовано численні графічні варіанти одного і того ж прізвища (Seiler → Szeiler, Száiler, Zajler, Szailer, Зайлер, Сайлєр).
    6. Генезис твірних основ прізвищ, що утворені на основі лексики німецької мови, дає підстави виділити такі семантичні групи прізвищ: а) прізвища, мотивовані апелятивами, б) прізвища, мотивовані особовими іменами, в) прізвища, мотивовані топонімами.
    Відапелятивні основи складають 968 (≈ 65% антропонімних одиниць), відіменні основи ─ 324 (≈ 22% одиниць), відтопонімні ─ 188 (≈ 13% одиниць).
    7. Відапелятивні основи покласифіковано за двома категоріями ─ nomina personalia та nomina impersonalia.
    Прізвища категорії nomina personalia утворюють чисельнішу групу ─ 638 антропонімних одиниць (≈ 66%). Це дозволяє констатувати, що твірними основами прізвищ найчастіше ставали лексеми з особовим значенням, зокрема ті, які називали професійну діяльність людини, її зовнішні чи внутрішні характеристики, вказували на топографічну ознаку місця проживання, соціальний стан чи етнос особи, родинні зв’язки. В результаті аналізу допрізвищевої семантики твірних основ категорії nomina personalia виділяються 6 лексико-семантичних груп, кількісна презентованість яких є неоднаковою.
    Найпродуктивнішими при становленні прізвищ виявилися основи, які називають професію, рід занять та різні види діяльності (Beck, Stuller та ін.). Прізвища цієї групи становлять 325 (≈ 51%) одиниць. За цією групою слідують прізвища, лексичною базою яких є основи на позначення внутрішніх та зовнішніх ознак людини (Brommer, Grimm та ін.). Цих прізвищ ─ 160 (≈ 26%). Третю за чисельністю (104, ≈ 16%) групу прізвищ категорії nomina personalia становлять ті, що мотивовані основами, які вказують на територіальну (топографічну) ознаку місця проживання (Auer, Tanner та ін.). Низькою продуктивністю на антропонімному рівні відзначаються основи, які називають етнічну приналежність (їх 26, ≈ 4%): Bem, Freese та ін.; соціальне становище людини ( їх 13, ≈ 2%): Diener, Fürst та ін.; родинні зв´язки (їх 10, ≈ 1%): Mutter, Schwieger та ін.
    Лексико-семантична група прізвищ, утворених від назв, які вказують на заняття, професію та різні види діяльності, виявляє 16 тематичних підгруп. Ці тематичні групи неоднаково репрезентовані у їх кількісному співвідношенні. Найбільше прізвищ (44, ≈ 13%) зафіксовано від лексем, що називають адміністративні і громадські посади та церковних служителів (Balter, Kanzler та ін.), лексем на позначення сільськогосподарських професій (Ackermann, Zweigardt та ін.) ─ 39 (≈ 12%), діяльність, пов´язану з металодобуванням та металообробкою (Schmiedle, Zinner та ін.), окреслюють 30 (≈ 9%) лексем, назв, пов´язаних з торгівлею (Handelsmann, Roßdeutscher та ін.), ─ 30 (≈ 9%), з виготовленням продуктів харчування (Methbrauer, Miller та ін.) ─ 29 (≈ 9%), тих назв, що позначають професії, які пов´язані з деревообробним виробництвом (Büttner, Wagner та ін.) ─ 27 (≈ 8%). Найменш представленими у лексичній базі німецьких прізвищ Закарпаття є основи, які називають: музикантів та мандрівних комедіантів (їх 11, ≈ 3%): Fedeler, Tanzer та ін., осіб, що займалися лікувальною справою (їх 10, ≈ 3%): Arzt, Heiler та ін., військових і зброярів (їх 9, ≈ 3%): Obergeschwandner, Schützer та ін., будівельні професії (їх 8, ≈ 2%): Klebner, Ziegler та ін., перевізників (їх 8, ≈ 2%): Flossmann, Schiffner та ін.
    Результати словотворчого аналізу відпрофесійних прізвищ показали, що вони найчастіше утворювалися від апелятивів зміною функції, тобто лексико-семантичним способом (Keppler та ін.), таких ≈ 91%; близько 7% складають композитні утворення (Neuhuber та ін.). Поодинокими є приклади суфіксальних (Schmiedle), флективних утворень ─ ≈ 1% та прізвищ утворених від словосполучень стягненням основ ─ ≈ 1%.
    Серед прізвищ, які утворені від основ, що вказують на характерні особливості людини, 86 (≈ 54%) тих, твірні основи яких називають внутрішні властивості денотатів, і 74(≈ 46%) тих, в основах яких представлені лексеми на позначення зовнішніх характеристик людини. Серед назв за внутрішніми властивостями людини кількісно переважають (69, ≈ 80%) такі, що позначають особливості поведінки та характеру (Gramm, Kühl та ін.). Слабше представлені прізвища, базовими основами яких виступають позначення ставлення до оточуючих (10, ≈ 12%), розумових здібностей людини (6, ≈ 7%). Щодо основ, які називають зовнішні ознаки, то характеристики росту ваги та постави (Dorr, Knorr та ін.) представлені повніше (їх 22, ≈ 30%), а ─ віку (їх 8, ≈ 11%):, вроди (їх 10, ≈ 14%), кольору обличчя чи тіла (їх 8, ≈ 11%), особливості волосся та рис обличчя (9, ≈ 12%), позначення фізичних вад (7, ≈ 9%) відзначаються обмеженою кількістю прикладів.
    Аналіз словотворчої будови прізвищ цієї групи свідчить, що переважну більшість (114, або ≈ 71%) утворено шляхом онімізації апелятивів (Weiß та ін.). 40 прізвищ (≈ 26%) ми визначили як суфіксальні утворення (Lärmer, Möckel та ін.), серед яких переважають деривати з суфіксом -er, 5 прізвищ (≈ 3%) цієї групи є композитами (Liebermann).
    У групі прізвищ, лексичною базою творення яких стали топографічні ознаки місця проживання, кількісно переважають основи, які характеризують ландшафт ─ гірську чи рівнинну місцевість, водойми (Bachmann, Ebner та ін.). Прізвища, мотивовані такими основами, становлять ≈ 54 відсотки. Порівняно високим антропонімним коефіцієнтом (≈ 23%) відзначаються позначення площ, вулиць, якоїсь характерної будови (Hoffer, Platzer та ін.). Значно менш продуктивними у німецькому прізвищетворенні виявилися топоапелятиви, які називають місце розташування житла (Grenzler, Untersteiner та ін.). Вони зафіксовані всього у 10 (≈ 12%) прізвищах.
    Найпродуктивнішим способом творення прізвищ від топоапелятивів був суфіксальний ( Holzinger, Kuppler та ін.), таких дериватів виділено ≈ 87%, основну частину становлять деривати із суфіксом -er. Рідше антропонімізація відбувалася словоскладанням (≈ 10%): Mauerstätter та ін., семантичним шляхом (≈ 2%) та за допомогою флексії родового відмінка (≈ 1%).
    Усього близько 4% прізвищ мотивовано основами, які вказують на етнічну приналежність особи (Dan, Schwab та ін.). Допрізвищева семантика твірних основ цих прізвищ називала сусідні німцям етноси та етнічні групи німецькомовних реґіонів.
    Щодо словотворчої будови прізвищ цієї групи, то основну частку (88%), складають лексико-семантичні утворення (Sachs та ін.) виняток становлять три деривати, утворені за допомогою демінутивного суфікса (Freschl).
    Нечисленними є лексико-семантичні групи основ, які називають соціальне становище (їх 13, ≈ 2%): Hausknecht, у словотвірному плані це виключно семантичні утворення), та родинні зв´язки (їх 10, ≈ 2%): Zwillinger, у групі яких теж домінують семантичні утворення). Очевидно, лексеми на позначення таких характеристик рідко зазнавали антропонімізації, однією з причин чого може бути і кількісна обмеженість цих лексичних розрядів.
    Прізвища, основи яких, згідно з їх первинною семантикою, відносимо до категорії неособових назв (nomina impersonalia), складають 330 антропонімних одиниць, тобто ≈ 34% від загальної кількості прізвищ, твірними основами яких є апелятиви. У цій категорії виділяється 9 лексико-семантичних груп відповідно до первісної семантики твірних основ. Високим антропонімним коефіцієнтом відзначалися назви знарядь праці, побутових предметів та їх частин (Bank, Mühlrad та ін.). Ця лексико-семантична група репрезентує 76 (≈ 23%) неособові назви. 60 (≈ 18%) лексем нараховує лексико-семантична група назв тварин (Beer, Tiger та ін.). Середнім антропонімним коефіцієнтом відзначаються позначення рослин (їх 47, ≈ 14%: Erlbaum, Pilz та ін.), абстракцій (їх 42, ≈ 13%: Bröll, Geist та ін.), рельєфу, різновидів ландшафту і шляхів сполучень (їх 38, ≈ 12%: Bredl, Platz та ін.). Низькопродуктивними на антропонімному рівні виявилися назви одягу, взуття і прикрас (їх 21, ≈ 6%: Hut, Schuh та ін.), анатомічні назви (їх 20, ≈ 6%: Daum, Finger та ін.), назви явищ природи і різних часових понять (їх 16, ≈ 5%: Hornung, Wind та ін.) і назви видів їжі та продуктів харчування (їх 10, ≈ 3%: Grieß, Wein та ін.).
    8. Семантичний аналіз апелятивних твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття свідчить, що їх лексичною базою є різноманітна апелятивна лексика німецької мови, яка характеризує історичні, економічні, культурні сторони життя німецькомовного суспільства періоду становлення прізвищ та відображає багатство лексичного складу німецької мови, що виявляється, зокрема, в омонімії та синонімії твірних основ досліджуваних прізвищ. В основах німецьких прізвищ Закарпаття закладено як загальнонаціональну, так часто і вузькодіалектну онімну та апелятивну лексику.
    9. 324 прізвища мотивовано особовими іменами. Етимологічний аналіз твірних основ відіменних прізвищ показав, що германські іменні основи більш продуктивні у прізвищетворенні, аніж негерманські. Прізвищ, антропооснови яких містять автохтонні германські імена, нараховується 236 (≈ 73%). Прізвищ, мотивованих негерманськими іменами, нами виявлено 88 (≈ 27%). Це переважно імена християнського календаря, таких ─ 43 (≈ 90%).
    Щодо германських імен, які представлені в антропоосновах прізвищ німецького населення Закарпаття, то основну їх частку (≈ 97%) складають чоловічі імена. Прізвищ, мотивованих жіночими іменами, виявлено всього 5 (Bridli, Ermler та ін.). Є 4 прізвища, антропооснови яких можуть бути пояснені і чоловічим, і жіночим особовими іменами (Bettlen, Lehn). Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявилися антропооснови від таких германських чоловічих імен, як Adalbert, Dietrich, Friedrich, Heinrich, Richard.
    Низьким антропонімним коефіцієнтом відзначаються 69 (≈ 64%) імен (Gottlieb, Karl та ін.). Від їхніх основ утворено лише по одному прізвищу.
    З 48 негерманських імен найпродуктивнішими у творенні прізвищ виявилися 5 християнських імен: як Christian, Johann, Matthias, Nikolaus та Peter. Вони мотивували 35 (≈ 41%) прізвищ. Від 37 (≈ 77%) імен (Martin, Simon та ін.) утворено всього по 1 прізвищу. Основну частку негерманських імен складають чоловічі імена. Тільки одне прізвище мотивовано жіночим іменем (Greter) і одне прізвище (Kastl) виявляє подвійну мотивацію
    Щодо структурних типів германських іменних основ, то прізвища мотивувалися як повними, так і короткими іменними формами. Словотворчий аналіз прізвищ цієї групи виявив, що прізвища від германських іменних основ утворювалися лексико-семантичним, суфіксальним способом творення, за допомогою флексій родового відмінка та словоскладанням. Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявилися короткі іменні форми (Göbl, Uhlmann та ін.), які лягли в основу 63% прізвищ. Найвищим антропонімним коефіцієнтом (≈ 35%) серед них характеризується суфіксальна словотвірна модель. Значну частину прізвищ (≈ 38%) утворено семантичним шляхом від повної форми імені (Hubert, Oswald та ін.). Структурно-словотворчий аналіз прізвищ від германських імен свідчить, що флексії та словоскладання не відзначалися продуктивністю в цій групі прізвищ.
    Словотворчий аналіз прізвищ від негерманських іменних основ виявив такі ж структурні типи, як і в прізвищах від германських іменних основ. Твірною основою найбільшої кількості прізвищ (≈ 76%) стали усічені іменні форми (Achätz, Tix та ін.). Повні форми негерманських імен стали базою творення для ≈ 23% німецьких прізвищ Закарпаття (Markus, Paul та ін.). В основах цієї групи прізвищ майже рівномірно представлені безсуфіксні та суфіксальні короткі форми. Серед суфіксальних форм найпоширенішими є ті, що містять демінутивний суфікс -(e)l (Pichel та ін.). Результати аналізу свідчать про те, що від негерманських іменних основ рідко утворювалися прізвища за допомогою флексій та шляхом словоскладання.
    10. Антропооснови близько 13% прізвищ містять топоніми (Kutzendörfer, Wiener та ін.). Топонімні назви в основах німецьких прізвищ є свідченням інтенсивних міграцій населення в період становлення прізвищ. Всі топоніми, які лягли в основу відтопонімних прізвищ, належать до німецькомовного простору, за винятком кількох. Кількісно переважають прізвища, мотивовані топонімами, які функціонують в Баварії.
    Найпоширенішою моделлю позначення походження людини були: 1) топонім без формантів та 2) топонім + суфікс -er.
    Німецькі прізвища Закарпаття, мотивовані топонімними основами, представлені майже виключно лексико-семантичними утвореннями різних структурних типів твірних основ.

    11. Таким чином аналіз прізвищ німців Закарпаття показав, що їхній прізвищевий склад є віддзеркаленням тривалого існування у мультилінгвальному просторі Закарпаття. Допрізвищева семантика твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття відображає життя німецького суспільства XII-XVI ст. у всіх його проявах. Семантичний та структурно-словотворчий аналізи німецьких прізвищ Закарпаття свідчать, що вони є органічною складовою німецької антропонімної системи.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Бевзенко С. П. З історії української ономастики (на матеріалах Харківського перепису 1660 р.) // Доповіді та повідомлення Ужгор.ун-ту. Сер.філол. ─ 1961. ─ Вип. 7. ─ С.65-69.
    2. Бевзенко С. П. З історії української антропономастики (на матеріалі реєстру Київського і Білоцерківського полків 1649 р.) // Тези доповідей V Міжвузівської республіканської славістичної конференції. 26-30. Х. 1962. ─ Ужгород, 1962. ─ С.40-42.
    3. Бевзенко С. П. Словотворчі типи українських прізвищ Східного Поділля в XVII ст. // Друга республіканська ономастична нарада: Тези. ─ К.: Вид-во АН УРСР, 1962. ─ С.139-141.
    4. Бевзенко С. П. Словотворчі типи українських прізвищ Середнього Придніпров´я в XVII cт. // Тези доповідей 6-ї Української славістичної конференції (м. Чернівці, 13-18 жовтня 1964 р.). ─ Чернівці, 1964. ─ С.59-61.
    5. Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания. Ономастика. ─ К.: Изд-во Киевс.ун-та, 1972. ─ 208 с.
    6. Білецький А. О. Основи етимологічних досліджень ономастичного матеріалу // Ономастика. ─ К.: Наукова думка, 1966. ─ С. 3-16.
    7. Близнюк Б. Б. Сучасні гуцульські прізвища в історичному розвитку: Дис канд. філол. наук: 10.02.02. ─ Львів, 1997.
    8. Бірыла М. В. Беларуская антрапанімія. Уласныя імены, імены-мянушкі, імены па бацьку і прозвішчы. ─ Мінск: Навука і тэхніка, 1966. ─ 327 с.
    9. Бірыла М. В. Беларуская антрапанімія 2. Прозвішчы, утвораныя ад апелятывнай лексікі. ─ Мінск: Навука і тэхніка, 1969. ─ 505 с.
    10. Бондалетов В. Д. Ономастика и социолингвистика // Антропонимика / Ред. В. А. Никонов, А. В. Суперанская /. ─ М.: Наука, 1970. ─ С. 17-23.
    11. Бурч Е. М. Особливості порядку слів у реченнях богемської говірки Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2001. ─ Ч. 5. (Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 99-102.
    12. Бурч Е. М. Особливості складних синтаксичних конструкцій богемської говірки Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2002. ─ Ч. 6. (Проблеми сучасної світової літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 90-92.
    13. Бучко А. Е. Роль генетивных формантов в образовании фамилий // Совещание по вопросам диалектологии и истории языка / Лингвогеография на современном этапе и проблемы межуровневого взаимодействия в истории языка: Тезисы докладов и сообщений. ─ Москва, 1984. ─ С. 327.
    14. Бучко А. Е. Фамилии Бойковщины в период их становления и в наши дни: Автореф. дис канд.филол. наук. ─ Ужгород, 1986. ─ 20 с.
    15. Бучко Т. Семантика та словотвірна структура сучасних прізвищ Бойківщини // Слов´янська ономастика: Зб. наук. праць ─ Ужгород, 1998. ─ С. 36-45.
    16. Веселовский С. Б. Ономастикон (Древнерусские имена, прозвища и фамилии). ─ М.: Наука, 1974. ─ 382 с.
    17. Владимир Л. А. Особливості синтаксису складного речення німецької говірки с. Нове Село Мукачівського району // Матеріали ХХ наукової конференції УжДУ. Серія ─ філологічна. ─ Ужгород, 1967. ─ С. 203-206.
    18. Гвоздяк О. М. Шляхи засвоєння німецької побутової лексики в українських говірках Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2001. ─ Ч. 5. (Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 105-108.
    19. Гвоздяк О. М. Іншомовна запозичена кулінарна лексика з німецьким етимоном в українських говірках Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2002. ─ Ч. 6. (Проблеми світової літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 95-98.
    20. Гвоздяк О. М. Особливості функціонування лексем німецького походження в українських говірках Закарпаття // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. пр. ─ Ужгород, 2002. ─ Вип. 2. ─ С. 59-65.
    21. Головчак Н. І. Трансформація німецьких прізвищ міста Ужгорода // Гуманітарна освіта: досвід і проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Трасформація гуманітарної освіти. ─ Ужгород, 1999. ─ С. 565-570.
    22. Головчак Н. І. Вплив мови-домінанти на антропонімікон німців Закарпаття // Закарпаття в складі Чехословаччини. Проблеми відродження і національного розвитку: Доповіді наукового семінару, присвяченого 80-ій річниці утворення Чехословаччини. ─ Ужгород, 1999. ─ С. 231-234.
    23. Головчак Н. І. Структурні типи відіменних прізвищ німців Закарпаття // Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов´янських мов (семантика й словотвір): Матеріали міжнародної наукової конференції. ─ Донецьк, 2001. ─ С. 51-55.
    24. Головчак Н. І. Прізвища з іншомовним етимоном у німців Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2001. ─ Ч. 5. (Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 113-115.
    25. Головчак Н. І. Відіменні прізвища німецького населення Закарпаття // Наукові записки. Серія ─ філологічні науки (мовознавство). ─ Кіровоград, 2001. ─ Вип. 37. ─ С. 103-106.
    26. Головчак Н. І. Прізвища закарпатських німців, утворені від основ, які вказують на внутрішні та зовнішні ознаки особи // Гуманітарний вісник. Серія ─ іноземна філологія. ─ Черкаси, 2002. ─ Ч. 6. (Проблеми сучасної світової літератури, проблеми сучасної лінгвістики). ─ С. 102-104.
    27. Головчак Н. І. Семантика апелятивних основ прізвищ німців Закарпаття // Лінгвістичні студії. ─ Донецьк, 2003. ─ Вип. 11. ─ С. 283-290.
    28. Горпинич В. О. Назви жителів в українській мові. ─ К.: Вища школа, 1979. ─ 158 с.
    29. Грынблат М. Я. Анамастыка як крыніца вывучення гісторыі і этнаграфії беларускага народа (Па матэрыялах беларускіх прозвішчау): Матэрыялы да IV Міжнароднага зезда славістау. ─ Мінск, 1958.
    30. Гудманян А. Г. Реалізація англійської фонеми графічними засобами української мови // Наукові записки. Серія філол. науки (мовознавство). ─ Кіровоград, 2001. ─ Вип. 37. ─ С.106.
    31. Демчук М. А. Славянские автохтонные личные сложные имена в их функциональных проявлениях в украинской антропонимии XIV ─ XVII вв.: Автореф. дис канд. филол. наук. ─ Ужгород, 1985. ─ 24 с.
    32. Демчук М. О. Слов´янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV ─ XVII ст. ─ К.: Наукова думка, 1988. ─ 172 с.
    33. Демчук М. О. Праслов´янські елементи відкомпозитного походження в українській антропонімії XIV-XVI ст. // Українська історична та діалектна лексика. ─ К.: Наукова думка, 1985. ─ С. 106-113.
    34. Добровольська О. Я. Лексична база прізвищ війська Запорозького за Реєстрами” 1649 р.: Автореф. дисканд.філол.наук: 10.02.02. ─ Ужгород, 1995. ─ С.18.
    35. Железняк І. М. До семантичної характеристики сербохорватської антропонімії XII-XV ст. // Дослідження з мовознавства. ─ К., 1962. ─ С. 77-93.
    36. Железняк И. М. Очерк сербохорватского антропонимического словообразования. ─ К.: Наукова думка, 1969. ─ 130 с.
    37. Железняк І. М. До історії українських прізвищ // Мовознавство. ─ 1976. ─ № 5. ─ С.65-72.
    38. Зинин С. И. Русская антропонимия
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины