ДИНАМІКА СТРУКТУРИ ВІЛЬНОГО ЧАСУ КУРСАНТІВ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ : ДИНАМИКА СТРУКТУРЫ СВОБОДНОГО ВРЕМЕНИ курсантов высшего военного учебного заведения

brief description

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Кожедуб Олена Василівна

УДК 316.4:355.235"377"

Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Цимбалюк Наталія Миколаївна
доктор соціологічних наук, доцент

Київ 2008

Зміст

Стор.

Вступ

3

Розділ 1
Теоретичні основи дослідження динаміки структури вільного часу

10

1.1.

Еволюція соціальних поглядів на вільний час та його структуру

10

1.2.

Концепції вільного часу як відображення динамічних змін у його структурі

35

Висновки до першого розділу

59

Розділ 2
соціальна детермінованість Структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу

61

2.1.

Особливості соціального досвіду організації вільного часу вихованців військових навчальних закладів ХVІІІ-ХХ століття

62

2.2.

Структура вільного часу курсантів сучасного вітчизняного вищого військового навчального закладу

83

Висновки до другого розділу

106

Розділ 3
Динаміка орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність

110

3.1.

Орієнтації курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність

110

3.2.

Бюджет вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу

147

Висновки до третього розділу

189

Висновки

191

Додатки

200

Список використаних джерел

229

Вступ

Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, передбачають реформування Збройних Сил України та системи військової професійної освіти. Одним із проявів процесів їх соціальної трансформації стало створення навчальних закладів нового типу, серед яких важливе місце посідає вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Організація навчання у такому закладі освіти супроводжується змінами у характері життєдіяльності курсантів та суттєво впливає на процеси їх професійного становлення.
У сучасному освітньому просторі України вищий військовий навчальний заклад при цивільному вищому навчальному закладі представлений Військовим інститутом, що функціонує у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Його діяльність є унікальним соціальним процесом, що потребує наукового обґрунтування, розробки та визначення теоретичних засад.
Однією з головних ознак освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі є модернізація організації соціального часу, його спрямованість на формування соціальної активності курсантів. Змістовні зміни службового та позаслужбового часу курсантів такого закладу освіти передбачають використання соціальних ресурсів вільного часу та культурно-дозвіллєвої діяльності.
Об’єктивні зміни у життєдіяльності курсантів пов’язані зі змінами структури їх вільного часу, змістовного наповнення та функціональної спрямованості їх культурно-дозвіллєвої діяльності.
У цих умовах особливої актуальності набуває дослідження впливу динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу на характер їх професійного становлення, формування їх ціннісних орієнтацій.
Незважаючи на значну кількість соціологічних досліджень, пов’язаних з аналізом проблем організації вільного часу представників різних соціальних груп, вільний час курсантської молоді, його структура, змістовне наповнення та функціональна спрямованість практично не досліджувались. Окремі соціологічні розвідки, присвячені аналізу проблем у сфері вільного часу та дозвілля військовослужбовців, не пояснюють усіх соціальних процесів, які відбуваються в цій царині. Недостатність таких досліджень у минулому пов’язана, насамперед, із закритістю військового середовища. Функціонування вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, створює умови для організації та проведення таких досліджень.
Сьогодні виникає нагальна потреба в обґрунтуванні наукових засад організації вільного часу та дозвілля курсантів, подоланні протиріч між усталеною системою організації вільного часу та дозвілля у вищому військовому навчальному закладі та реальними культурно-дозвіллєвими потребами курсантів.
Зазначена ситуація актуалізує наукову проблему, що полягає у невідповідності між необхідністю наукового обґрунтування соціально зумовленої структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при класичному університеті, її змістовного наповнення і функціональної спрямованості та недостатністю наукових знань щодо впливу соціальних факторів на динаміку структури вільного часу курсантів різних категорій.
Дослідження динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, базувалось на теоретичних засадах, розроблених класиками протосоціологічного періоду Аристотелем, Т.Мором, Т.Кампанеллою, Ш.Фур’є, Р.Оуеном, А.Сен-Сімоном; представниками соціології вільного часу та дозвілля радянського періоду С.Струміліним, Г.Пруденським, В.Патрушевим, Г.Орловим, Б.Грушиним, А.Неценко, В.Піменовою та іншими; представниками західної соціології вільного часу Ж.Дюмазедьє, Ж.Фурастьє, К.Робертсом, С.Паркером та іншими; представниками сучасної української соціології вільного часу Л.Азою, В.Бочелюком, В.Пічею, І.Петровою, О.Сасиховим, О.Семашко, Н.Цимбалюк.
Вивчення динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу спонукало до використання результатів досліджень В.Артемова, В.Байкова, Л.Гордона, Б.Грушина, А.Земцова, Г.Зборовського, Е.Клопова, Б.Мінца, В.Нечаєвої, Г.Орлова, В.Патрушева, В.Піменової, В.Пічі, Г.Пруденського, О.Сасихова, Е.Соколова, Н.Цимбалюк та інших науковців, які розглядали філософські, економічні, соціальні, психологічні, педагогічні та культурологічні аспекти вільного часу і дозвілля.
Належність курсантів вищого військового навчального закладу до соціальної групи молодь” зумовила використання дисертантом теоретичних напрацювань Т.Гончара, М.Дрьоміна, М.Лукашевича, І.Мельникова, В.Пилипенка, А.Ручки, Г.Северухіної, А.Соколова, В.Талиньова, Ю.Трофімова, С.Цюлюпи, Т.Черніговець, М.Яницького, О.Ярової та інших науковців, які досліджували процеси соціалізації і формування ціннісних орієнтацій молоді; психолого-педагогічні аспекти вільного часу юнацтва та студентства.
Врахування того факту, що за професійною спрямованістю курсанти вищого військового навчального закладу належать до професійної групи військовослужбовці”, спонукало до аналізу результатів досліджень Е.Афоніна, який вивчав соціальні та соціально-психологічні проблеми становлення Збройних Сил України; В.Полюги, який досліджував проблеми соціалізації і ціннісних орієнтації військовослужбовців; Ю.Рибіна й О.Яковлєва, які вивчали бюджет часу та вільний час військовослужбовців як фактори різнобічного розвитку їх особистості.
Мета дослідження: охарактеризувати динаміку структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів з врахуванням соціальних факторів, що зумовлюють її перебіг у сучасному вищому військовому навчальному закладі при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
У рамках поставленої мети автором вирішувались такі завдання:
1. Розкрити зміст понять вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”.
2. Проаналізувати соціальні погляди та концепції вільного часу як відображення динамічних змін у його структурі, що дасть можливість сформувати теоретичні засади дослідження структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу.
3. Визначити основні характеристики динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів (ХVІІІХІХ ст.) та курсантів військово-навчальних закладів (ХХ ст.).
4. Дослідити орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність і встановити соціальні фактори, що зумовлюють динаміку їх змін.
5. Визначити структуру вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та виявити соціальні фактори, що впливають на її динаміку.
Об’єктом дослідження є структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
Предметом дослідження є динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
Методи дослідження. У дисертації використано сукупність взаємодоповнюючих загальнонаукових і соціологічних методів. Так, використання методу концептуалізації сприяло визначенню змісту понять вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”; застосування системного методу дало змогу розглядати вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, водночас і як структурний елемент їх соціального часу і, як систему, складові якої формують єдине ціле; структурно-функціональний метод допоміг встановити основні елементи структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті; використання методу аналізу соціологічної інформації сприяло становленню динамічних змін у структурі вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті. Розв’язання наукових завдань дисертаційного дослідження було б неможливим без застосування загальнологічних (аналіз, синтез, узагальнення) й емпіричних (анкетування, експертне опитування, бюджетний метод дослідження часу) методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше сформульовано визначення понять вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті” та динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, в яких, на відміну від існуючих визначень, враховано специфіку культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів; вільний час курсантів представлений системою взаємопов’язаних часових витрат на різні види культурно-дозвіллєвої діяльності, а динаміка структури вільного часу курсантів визначена як соціальний процес, що характеризує зміни його внутрішньої будови, змістовного наповнення та функціональної спрямованості;
узагальнено соціально-історичний досвід організації вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та культурно-дозвіллєвої діяльності курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР. Це дало підстави для встановлення тенденцій змін у динаміці структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів, а саме: а) визначення у структурі вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії таких елементів, як час творчої діяльності, час спортивної діяльності та час фізичної трудової діяльності, яка розглядалась як елемент культурно-дозвіллєвої діяльності; б) виокремлення у структурі вільного часу курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР таких елементів, як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності та час спортивно-масової діяльності;
встановлено, що динаміка структури вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, визначається змістовно-функціональним ускладненням його структури, яка, на відміну від трьохелементних структур вільного часу вихованців кадетських корпусів Російської імперії та курсантів військово-навчальних закладів колишнього СРСР, складається з семи елементів, а саме: часу діяльності, що сприяє соціалізації; часу комунікативної діяльності; часу спортивно-оздоровчої діяльності; часу інформаційно-просвітницької діяльності; часу творчо-розвиваючої діяльності; часу рекреаційної діяльності; часу гедоністичної діяльності;
отримало подальшого розвитку дослідження орієнтацій курсантів вищого військового навчального закладу на культурно-дозвіллєву діяльність. Визначено, що орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність пов’язані з готовністю до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності, активного використання її видів та форм, яка має на меті задоволення інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних, рекреаційних та гедоністичних потреб;
вперше в сучасній соціологічній науці досліджено динаміку структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, та доведено, що зміни у внутрішній будові вільного часу курсантів відбуваються під впливом певних соціальних факторів, серед яких особливого значення набувають культурні, територіальні й освітні фактори.
Практичне значення отриманих результатів. Результати даного дослідження, а саме: визначена і науково обґрунтована дисертантом структура вільного часу курсантів; характеристики його динаміки; виявлені в процесі роботи соціальні фактори розвитку структури вільного часу, можуть бути використані під час розробки програм підвищення кваліфікації офіцерів-вихователів (заступників командирів роти з гуманітарних питань, офіцерів-психологів, офіцерів-політологів); модернізації планів виховної роботи відділів та відділень з гуманітарних питань військових частин та установ Збройних Сил та інших військових формувань України.
Практичні висновки дисертаційної роботи можуть бути застосовані в процесі розробки навчальних дисциплін Соціологія армії” і Соціологічні та психологічні проблеми організації вільного часу та дозвілля військовослужбовців”.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались автором на трьох міжнародних конференціях (Сучасні проблеми науки та освіти” 30 квітня10 травня 2004р.; Шевченківська весна 2004”; Акмеологія наука ХХІ століття” 45 квітня 2005р.) та двох всеукраїнських (Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” 2425 листопада 2005р.; Перший крок у науку” 2930 березня 2007р.) і на методологічному семінарі факультету соціології та психології КНУ імені Тараса Шевченка (2007р.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у п’яти працях автора, опублікованих у виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України як фахові з соціологічних наук.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, дев’яти додатків та списку використаних джерел, що нараховує 187 найменувань. Зміст роботи викладено на 200 сторінках.

bibliography

висновки

Реформування сучасних Збройних Сил України, що є наслідком активних соціальних процесів, що відбуваються в житті української держави, обумовило трансформацію вітчизняної системи військової освіти.
У сучасному освітньому просторі України поява вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, є унікальним соціальним явищем, що потребує наукового обґрунтування, розробки та визначення його теоретичних засад.
Модернізація соціального часу, його спрямованість на формування соціальної активності курсантів є однією з головних ознак освітнього процесу у військовому навчальному закладі при класичному університеті. Активне використання соціальних ресурсів та інфраструктури класичного університету обумовлює об’єктивні зміни у змістовному наповненні службового, позаслужбового та вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу.
Тому особливого значення набуває необхідність усунення невідповідності між потребою у науковому обґрунтуванні соціально зумовленої структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при класичному університеті, її змістовного наповнення і функціональної спрямованості та недостатністю наукових знань щодо динаміки структури вільного часу різних категорій курсантів, що було основним науковим завданням дисертаційного дослідження.
1. Застосування формаційного підходу дозволило здійснити ретроспективний аналіз соціальних поглядів на структуру вільного часу, дослідити наукові концепції вільного часу та встановити, що процес соціального розвитку детермінує динамічні зміни у структурі вільного часу представників різних соціальних груп і сприяє інституціоналізації вільного часу. Такий аналіз дозволив розробити теоретичні засади даного дисертаційного дослідження, які зафіксовані у таких судженнях:
- структура вільного часу розвивається і ускладнюється з розвитком та ускладненням соціальної структури суспільства, в межах якого вона вивчалась;
- динаміка структури вільного часу визначається не лише з точки зору змін у кількісних показниках, що є властивим для економічної науки, а й з позиції трансформації змістовного наповнення та функціональної спрямованості структурних елементів вільного часу;
- дослідження динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів передбачає аналіз особливостей змістовного наповнення та функціональної спрямованості елементів суспільно регульованого вільного часу, який реалізується в межах навчального закладу і регламентується нормативно-правовими документами, та аналіз зазначених характеристик структури індивідуально регульованого вільного часу, який визначається потребами та уподобаннями вихованців військових навчальних закладів.
2. Використання методу концептуалізації сприяло визначенню таких понять вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”, динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті”.
Так, вільний час курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, являє собою елемент їх соціального часу, змістовне наповнення якого становить культурно-дозвіллєва діяльність, що має соціалізаційну, комунікативну, інформаційно-просвітницьку, творчо-розвиваючу, спортивно-оздоровчу, рекреаційну та гедоністичну функціональну спрямованість. Структура вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому начальному закладі, класичному університеті, є системою взаємопов’язаних елементів, якими є часові витрати курсантів на різні види культурно-дозвіллєвої діяльності, що відрізняються змістовним наповненням і функціональною спрямованістю. Динаміка структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, є соціальним процесом, який характеризує зміни внутрішньої будови вільного часу, що є наслідком впливу соціальних факторів і проявляється у зміні функціональної спрямованості та змістовного наповнення елементів вільного часу курсантів вищих військових навчальних закладів.
3. На основі структурно-функціонального аналізу та формаційного підходу визначено, що поступове змістовно-функціональне урізноманітнення культурно-дозвіллєвої діяльності сприяло ускладненню структури вільного часу, в якій виокремлювались такі елементи: час відпочинку та час дозвілля (у первісному суспільстві); час дозвілля та час піднесеної діяльності” (у рабовласницькому суспільстві); час відпочинку, час інтелектуальної, творчої, комунікативної, оздоровчої, розважальної діяльності (у феодальному суспільстві); час сімейно-побутової, соціальної, економічної, релігійної, просвітницької, політичної, виховної, інформаційної, гедоністичної діяльності (у капіталістичному суспільстві); час дозвілля, час піднесеної діяльності, час суспільної діяльності, час управлінської діяльності, час споглядання, час свята (у соціалістичному суспільстві).
Показано, що представники сучасної вітчизняної соціології вільного часу та дозвілля (Л.Аза, В.Піддубний, В.Піча, Н.Цимбалюк) структурують вільний час, враховуючи змістовне наповнення, функціональну спрямованість елементів вільного часу та характер регулювання культурно-дозвіллєвої діяльності. Так, у структурі вільного часу сучасних українців виділяють такі складові: вільний час, що регулюється суспільством (час громадської діяльності, час колективної творчості, час навчання, час культурного споживання, час художньої самодіяльності, час діяльності, що сприяє розвитку фізичних здібностей), та вільний час, регулюється особистістю (час індивідуальної творчості, час самоосвіти, час культурного споживання індивідуального характеру, час занять індивідуальною фізичною культурою, час аматорських занять, час виховної діяльності, час комунікативної діяльності, час розваг і час пасивного відпочинку).
Встановлено, що вільний час має рекреаційну, розвиваючу, розважальну, оздоровчу, релігійну, комунікативну, інформаційну, просвітницьку, виховну, пізнавальну, споживацьку, побутову, соціалізаційну, політичну, економічну, спортивну, культурно-творчу, культурно-споживацьку та гедоністичну функціональну спрямованість.
3.Застосування методу аналізу документів сприяло узагальненню соціально-історичного досвіду організації вільного часу та культурно-дозвіллєвої діяльності вихованців військових навчальних закладів (ХVІІІХХ ст.) та визначенню основних характеристик динаміки структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів. Зокрема, виявлено особливості змістовного наповнення та функціональної спрямованості їх культурно-дозвіллєвої діяльності. Доведено, що як і структура вільного часу кадетів кадетських корпусів, так і структура вільного часу курсантів військових навчальних закладів колишнього СРСР складається з трьох елементів, функціональні та змістовні характеристики яких визначаються особливостями суспільного устрою. Так, структура вільного часу кадетів кадетських корпусів, крім часу спортивної діяльності та часу творчої діяльності охоплювала час фізичної трудової діяльності, яка сприяла соціалізації випускників кадетських корпусів, знайомила їх з елементами фізичної праці, що розглядалась як елемент їх культурно-дозвіллєвої діяльності. Натомість, структура вільного часу курсантів військових навчальних закладів колишнього СРСР характеризувалась значним ідеологічним навантаженням і була представлена такими елементами як час масово-політичної діяльності, час культурно-просвітницької діяльності, час спортивно-масової діяльності.
4.Застосування методу експертних оцінок дозволило класифікувати виявлені форми культурно-дозвіллєвої діяльності за змістовним наповненням, провідною функцією та рівнем активності курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, у результаті чого було отримано структуру їх культурно-дозвіллєвої діяльності. Структурними елементами останньої визначено: соціалізаційний, комунікативний, спортивно-оздоровчий, інформаційно-просвітницький, творчо-розвиваючий, рекреаційний та гедоністичний види культурно-дозвіллєвої діяльності.
5.На підставі аналізу результатів соціологічного опитування встановлено орієнтації курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність та соціальні фактори, що зумовлюють їх динамічні зміни. Визначено, що орієнтації на культурно-дозвіллєву діяльність являють собою готовність курсантів до цілеспрямованої культурно-дозвіллєвої діяльності, активного використання її видів та форм з метою задоволення соціалізаційних, інформаційно-пізнавальних, творчо-розвиваючих, спортивно-оздоровчих, комунікативних та рекреаційно-гедоністичних потреб. Такі орієнтації курсантів, в межах даного дослідження, розглядались як чинник, що визначає динаміку структури їх вільного часу.
Доведено, що динамічні зміни в орієнтаціях курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність відбуваються під впливом таких соціальних факторів: культурне середовище сім’ї курсантів; культурне середовище місця їх проживання до вступу у ВІКНУ; культурне середовище закладу освіти, в якому вони навчались до вступу у ВІКНУ; обрана курсантами спеціальність навчання; курс навчання; рівень успішності; місце їх проживання під час навчання у ВІКНУ.
Зокрема, встановлено, що:
- орієнтуються на монофункціональну культурно-дозвіллєву діяльність 42% курсантів з числа тих, хто виховується в сім’ях, культурне середовище яких сформувалось під впливом повної середньої освіти батьків; 38% курсантів з числа тих, чиї батьки є робітниками та працівниками сільського господарства; 29% курсантів колишніх випускників військових ліцеїв та 37% курсантів, які навчалися в інших загальноосвітніх навчальних установах; 23% курсантів, які навчаються за спеціальністю Фінанси” та 36% курсантів, які навчаються за спеціальністю Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси”; 52% курсантів першого курсу та 19 % курсантів третього курсу; 38% курсантів з рівнем успішності 33,9 бала та 30% курсантів з рівнем успішності 45 балів; 33% тих курсантів, які мешкають у гуртожитку ВІКНУ та 29% курсантів, які проживають поза межами гуртожитку. У зв’язку зі вступом у ВІКНУ та зміною поселенського культурного середовища спостерігається зменшення тих, хто зорієнтований на монофункціональну: серед мешканців міст з 50% до 38%, а серед мешканців сільської місцевості з 47% до 38%;
- орієнтуються на поліфункціональну культурно-дозвіллєву діяльність 46% курсантів з числа тих, хто виховується в сім’ях, культурне середовище яких зазнало суттєвого впливу вищої освіти батьків; 52% курсантів з числа тих, чиї батьки є пенсіонерами, домогосподарками та тимчасово непрацюючими; 58% курсантів, які до вступу у ВІКНУ навчались у військових ліцеях та 46% тих, хто навчався в інших загальноосвітніх навчальних закладах; 59% курсантів, які навчаються за спеціальністю Фінанси”, та 40% курсантів, які навчаються за спеціальністю Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси”; 33% курсантів другого курсу та 68% курсантів третього курсу; 34% курсантів з рівнем успішності 33,9 бала та 46% курсантів з рівнем успішності 45 балів; 46% тих курсантів які мешкають у гуртожитку ВІКНУ та 48% курсантів, які проживають поза межами гуртожитку. У зв’язку зі вступом у ВІКНУ та зміною поселенського культурного середовища спостерігається збільшення тих курсантів, хто зорієнтований на монофункціональну: серед мешканців міст з 36% до 48%, а серед мешканців сільської місцевості з 44% до 53%.
6.Використання у дисертаційному дослідженні структурно-функціонального методу сприяло визначенню структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті, а застосування системного методу дало змогу охарактеризувати вільний час курсантів, водночас, і як структурний елемент їх соціального часу, і як систему, складові якої формують єдине ціле.
З’ясовано, що елементами структури вільного часу курсантів вітчизняного вищого військового навчального закладу є: час діяльності, що сприяє соціалізації; час комунікативної діяльності; час інформаційно-просвітницької діяльності; час творчо-розвиваючої діяльності; час рекреаційної діяльності; час гедоністичної діяльності. Зазначена структура, на відміну від трьохелементних структур вільного часу вихованців військових навчальних закладів Російської імперії і колишнього СРСР, складається з семи елементів, які вирізняються змістовним наповненням і функціональною спрямованістю, що свідчить про наявність динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу при цивільному вищому навчальному закладі, класичному університеті.
Аналіз результатів бюджетного дослідження часу дозволив встановити кількісні показники динаміки структури вільного часу курсантів та охарактеризувати особливості впливу таких соціальних факторів: культурне середовище сім’ї курсантів; культурне середовище місця їх проживання до вступу у ВІКНУ; культурне середовище закладу освіти, в якому курсанти навчались до вступу у ВІКНУ; обрана курсантами спеціальність; курс навчання; рівень успішності; місце їх проживання, соціальний статус (військове звання).
Встановлено, що серед структурних елементів вільного часу курсантів найбільший обсяг має час інформаційно-просвітницької діяльності (89 хв у розрахунку на одного респондента), а найменший (10 хв) час діяльності, що сприяє соціалізації. Обсяги таких структурних елементів вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу, як час комунікативної діяльності, час спортивно-оздоровчої діяльності, час творчо-розвиваючої діяльності, час рекреаційної діяльності та час гедоністичної діяльності, становлять відповідно 56хв, 27хв, 68хв, 27хв та 21хв.
З’ясовано, що:
- найбільший обсяг часу інформаційно-просвітницької діяльності мають курсанти, чиї батьки отримали повну середню освіту та ті курсанти, чиї батьки є робітниками та працівниками сільського господарства 112хв та 115хв відповідно, а найменший обсяг мають ті курсанти, чиї батьки отримали середню спеціальну освіту та ті, чиї батьки є медичними працівниками 69хв та 76хв відповідно;
- найбільший обсяг часу комунікативної діяльності мають курсанти, які до вступу у ВІКНУ проживали у сільській місцевості 78хв, а найменший ті, які мешкали у місті 56хв;
- найбільший обсяг спортивно-оздоровчої діяльності мають курсанти, які до вступу у ВІКНУ закінчили військові ліцеї 35хв, а найменший ті, які до вступу у ВІКНУ навчались в інших загальноосвітніх навчальних закладах;
- найбільший обсяг часу творчо-розвиваючої діяльності мають курсанти, які навчаються на п’ятому курсі 74хв, а найменший ті курсанти, які навчаються на четвертому курсі 52хв;
- найбільший обсяг часу рекреаційної діяльності мають курсанти, які навчаються за спеціальністю Правознавство” 47хв, а найменший ті, які навчаються за спеціальністю Психологія”;
- найбільший обсяг гедоністичної діяльності мають курсанти, чий рівень успішності становить 33,9бала 15хв, а найменший ті, чий рівень успішності становить 45балів 9хв;
- найбільший обсяг часу діяльності, що сприяє соціалізації, мають курсанти, які проживають поза межами гуртожитку ВІКНУ 37хв, а найменший курсанти, які проживають у гуртожитку ВІКНУ 6хв.
Практичне значення результатів дослідження. Результати даної дисертаційної роботи такі: окреслені теоретичні засади дослідження динаміки структури вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу; визначені особливості структури вільного часу вихованців військових навчальних закладів початку ХVІІІ другої половини ХХ століття, які можуть бути використані як теоретичне підґрунтя для оптимізації та демократизації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах; удосконаленні технології соціалізації курсантів і процесу організації їх культурно-дозвіллєвої діяльності.
Результати дослідження динамічних змін, які відбуваються в орієнтаціях курсантів на культурно-дозвіллєву діяльність та в структурі вільного часу курсантів під впливом виявлених соціальних факторів, сприятимуть окресленню шляхів модернізації культурно-виховної роботи й організації дозвілля у вищому військовому навчальному закладі, змістовно-функціональному збагаченню їх культурно-дозвіллєвої діяльності та підвищенню рівня активності курсантів у просторі вільного часу.
Реформування системи військової освіти в Україні, впровадження досвіду освітньої діяльності західних країн, створення військових навчальних закладів на базі цивільних навчальних закладів сприяє демократизації вітчизняного освітнього процесу, посилює соціалізаційні процеси курсантської молоді, активізує підвищення рівня гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів. У зв’язку з цим важливого значення набуває вільний час та раціональне використання його потенційних можливостей освітньо-виховної діяльності курсантів.
Результати дослідження свідчать про позитивні результати цього унікального досвіду і доцільність їх екстраполяції в межах освітнього простору України, організації аналогічних навчальних закладів при класичних університетах та вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації.

Проведення аналогічних соціологічних досліджень у військових навчальних закладах (Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Львівський ордена Червоної зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету Львівська політехніка”, Севастопольський військово-морський ордена Червоної Зірки інститут імені П.С. Нахімова, Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету, Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету, Військовий інститут телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут”) із залученням Департаменту гуманітарного розвитку Збройних Сил України, Департаменту військової освіти та науки Мiнiстерства оборони України сприятиме розвитку удосконаленню організації вільного часу та культурно-дозвіллєвої діяльності їх вихованців.

Список використаних джерел
1. Аза Л.О., Піддубний В.А.. Соціальна сутність вільного часу. К.:Знання, 1974 48 c.
2. Алексенцева Е.С., Подшивалкина В.И. Профессиональная карьера и ценносно-личностные аспекты ее формирования // Соціологічні дослідження. 2002. №1 (2) С. 1519.
3. Андреенков В.Г., Патрушев В.Д. Показатели использования времени жителями города. М.:ИСИ АН СССР, 1988. 84 с.
4. Аристотель Политика/Аристотель; Пер. С.А.Жебелева, М.Л.Гаспарова. М.: ООО Издательство АСТ”, 2002. 393 [7] с.
5. Аристотель Этика/Аристотель; Пер. В.Н.Брагинской, Т.А.Миллер. М.: ООО Издательство АСТ”, 2003. 492 [4] с.
6. Артемов В.А. Изменение условий и образа жизни в Сибири (1972-1993) // Социологические исследования. 1995. № 1. С. 73-83.
7. Артемов В.А. Социальное время: проблемы изучения и использования. Новосибирск, 1987. 237 с.
8. Артемова О.В. Повседневная деятельности сельской женщины (по материалам обследований 1920-190-х гг.) // Социологические исследования. 1997. № 12. С. 61-67.
9. Афонін Е.А. Становлення Збройних сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми / НАН України. Ін-т соціології: Відп. ред. Л.В.Сохань, Л.Ф.Бурлачук. К.: Інтерграфік, 1994. 304 с.
10. Ашкинази С.М., Сухорада Г.И. Особенности организации проведения спортивно-массовой работы в высших военных учебных заведениях // Материалы итоговой научной конференции Военного Института физической культуры за 1995 год. СПб.: ВИФК, 1996. С. 14-34.
11. Байкова В.Г., Дутчал А.С., Земцов А.А. Свободное время и всесторонне развитие личности. М.: Изд-во Мысль”, 1965. 271 с.
12. Безклубенко С. Етнокультурологія / Критичний аналіз наукових засад. К., 2002. С. 12-14.
13. Безуглов И.Г. Забота о досуге воинов. М.: Воениздат, 1975. 55 с.
14. Беккер Г.С.Теория распределения времени // США: Экономика. Политика. Идеология. 1996. № 1. С. 75-84.
15. Беккер Г.С.Теория распределения времени // США: Экономика. Политика. Идеология. 1996. № 2. С. 114-127.
16. Берков Ф. Массовая спортивная работа в роте. М.-Л., 1932.
17. Большая Советская Энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. 3-е изд. М., Советская Энципкопедия”, 1971. Том 7: Гололь Дебит. 608 с.
18. Большая Советская Энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. 3-е изд. М., Советская Энципкопедия”, 1971. Том 27: УльяновскФранкфорд. 624 с.
19. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А-О): Пер. с англ. М.: Вече АСТ, 2001. 544 с.
20. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 2 (П-Я): Пер. с англ. М.: Вече АСТ, 2001. 528 с.
21. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 208 с.
22. Бранденбург Н.Е. Материалы для истории артеллерийского управления в России: Приказ артиллерии. Спб., 1876. 86 с.
23. Бранденбург Н.Е. Материалы для истории инженерного искусства в России. Спб., 1865. 108 с.
24. Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. Україна крізь віки: В 15 т. / НАН України; Інститут археології / В.А. Смолій (ред.) К. : Альтернативи, 1998.Т. 1 : На світанку історії. 335 с.
25. Бюджет времени. Вопросы изучения и исследования. Новосибирск, Наука, 1977. 287 с.
26. Бюджет сельского населения / Ред. В.Д.Патрушев. М.: Наука, 1979. 271 с.
27. Веблен Т. Теория праздного класса. М.: Прогресс, 1984. 373 с.
28. Виоле-ле-Дюк Э.Э. Жизнь и развлечения в средние века / Культура средних веков в памятниках исторической мысли Франции. Перевод с фр. Некрасова М.Ю. СПб.: Евразия”, 1997. 384 с.
29. Вишняк А.И. Тарасенко В.И. Культура молодежного досуга. К.: Выща Школа, 1988. 53 с.
30. Військове виховання: історія, теорія та методика: навчальний посібник / За редакцією кандидата педагогічних наук, доцента В.В.Ягупова. К.:Graphic&design”, 2002. 560 с.
31. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. В 2-х томах К.: Оберіг, 1991.
32. Гордон Л.А. Некоторые проблемы типологии свободного времени // Информационный бюллетень ИКСИ АН СССР. 1969. № 24.
33. Гордон Л.А., Клопов Э.В. Человек после работы. Социальные проблемы быта и внерабочего времени. По материалам изучения бюджетов времени рабочих в крупных городах европейской части СССР М.: Наука, 1972. 268 с.
34. Горячев А. А.Уставы закон жизни советских воинов. М.: Воениздат, 1954. 56 с.
35. Грушин Б.А. Свободное время. Актуальные проблемы. М., 1967. 175 с.
36. Грушин Б.А. Свободное время: Величина. Структура. Проблемы. Перспективы (результаты опроса Института общественного мнения Комсомольской правды”). М.: Правда”, 1966. 48 с.
37. Грушин Б.А. Творческий потенциал свободного времени // Коммунист. 1980. № 2. С.72-82.
38. Демченко А. Некоторые проблемы развития культурно-досуговой деятельности и народного творчества // Культурно-досуговая деятельность и народное творчество М.: ГИВЦ МК Р.Ф., 1996. 49 с.
39. Добреньков В.И. Нечаев В.Я. Общество и образование. М.: ИНФРА, 2003. 381 с.
40. Дюмазедье Ж. Досуг как сфера духовной деятельносты. М.: Книга, 1987.
41. Ерошенков И.Н. Культурно-досуговая деятельности в современных условиях. М.: НГИК, 1994. 69 с.
42. Закон України Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р., № 2984 // Офіційний вісник України. 2002. № 8. С. 143.
43. Закон України Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 р., № 2232-ХІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. С. 878903.
44. Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1992 р., № 2011-ХІ // Відомості України. 1992. № 15. С. 417426.
45. Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормативно-правових актів. К.:Азимут-Україна”. 2003. 1008 с.
46. Заступник командира підрозділу з виховної роботи: Навчальний посібник / За заг.ред. О.Ю.Бурківського. Харків: ХВУ, 2003. 458 с.
47. Зборовский Г.Е. О социально-историческом анализе категории свободное время” // Трудовая деятельность трудящихся и свободное время. Симпозиум. Уфа, 1972. 192 с.
48. Зборовский Г.Е. Проблемы свободного времени в домарксовом обществоведении // Сборник ученных трудов Свердловского юридического института. Выпуск № 12. Свердловск, 1970. С. 319.
49. Зборовский Г.Е. Свободное время как объект социально-исторического анализа // Сборник ученых трудов Свердловского юридического института. Выпуск № 16. Свердловск, 1972. С. 54100.
50. Інструкція про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах міністерства оборони України. К., 1998.
51. Історія Української культури у п’яти томах. Том 2: Українська культура ХІІІ першої половини ХVІІ століть. К.: Видавництво Наукова думка”, 2001. 848 с.
52. Кампанелла. Город сонця: Пер. с латинс. и комент. Ф.А.Петровского. М.: Изд-во АН СРСР, 1954. 228 с.
53. Кауфман А.А. Русская курсистка в цифрах // Кауфман А.А. Сборник статей. Община. Переселение. Статистика. М.: Издание Лемана и Плетнева, 1915.
54. Клуб воинской части (корабля): справочно-методическое пособие. М.:Воениздат. 1961. 343с.
55. Кожедуб О.В. Місце вільного часу в структурі життєдіяльності курсантів // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. К.: Видавництво Курс”, 2005. Вип.4. С.3238.
56. Кожедуб О.В. Місце дозвілля в теорії держави Аристотеля // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Запорожье: Изд-во ЗИГМУ”, 2005. Вып.26. С. 173179.
57. Кожедуб О.В. Соціальна сутність вільного часу // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Запорожье: Изд-во ЗИГМУ”, 2005. Вып.27. С.173179.
58. Кожедуб О.В. Теоретичні засади дослідження вільного часу (за концепцією Карла Маркса) // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2005. Вип. 3. С. 4047.
59. Кожедуб О.В. Технологічні аспекти бюджетного дослідження часу: кількість та зміст вільного часу курсантів вищого військового навчального закладу // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Запорожье: Изд-во ЗИГМУ”, 2006. Вып.32. С. 309314.
60. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
61. Коровин В., Свиридов В. Подготовка педагогов для военно-учебных заведений Российской империи // Высшее образование в России. № 2 , 2001. 147152.
62. Краткий психологический словарь / Ред.-сост. Л.А.Карпенко; Под общей ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2 изд., расш., испр. и доп. Ростов н/Д: Изд-во Феникс”, 1999 512 с.
63. Крип’якевич І., Гн