ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ) : Гендерные аспекты ТРУДОУСТРОЙСТВА ВЫПУСКНИКОВ ВУЗОВ УКРАИНЫ (НА ПРИМЕРЕ ЗАПАДНОГО РЕГИОНА УКРАИНЫ)

brief description

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

УДК 316.33:305(477.8)

Лободинська Оксана Мирославівна

ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
ВИПУСКНИКІВ ВНЗ УКРАЇНИ
(НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

22.00.04 спеціальні та галузеві соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
Черниш Наталія Йосипівна,
доктор соціологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Львів 2008

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Ґендерна асиметрія на ринку праці у теоретичному
осмисленні

12

Висновок до першого розділу

45

Розділ 2. Характер працевлаштування молодих фахівців з вищою
освітою у сучасній Україні

49

2.1. Молодь як особливий суб’єкт сучасного ринку праці України

49

2.2. Працевлаштування випускників ВНЗ як основна ланка зв’язку ринку освітніх послуг та молодіжного ринку праці

63

2.3. Правове регулювання процесу працевлаштування молодіжних
ґендерних груп з вищою освітою

83

Висновки до другого розділу

112

Розділ 3. Роботодавці і випускники ВНЗ на ринку праці: взаємні запити й очікування крізь призму ґендерного підходу

116

3.1. Проблеми працевлаштування молоді на вітчизняному і зарубіжних ринках праці (за результатами вторинного аналізу баз даних та компаративного аналізу матеріалів соціологічних досліджень)

116

3.2. Прояви ґендерної асиметрії на ринку праці та в перебігу надання освітніх послуг

157

3.2.1. Правовий аспект процесу працевлаштування

159

3.2.2. Організаційний аспект процесу працевлаштування

166

3.2.3. Економічний аспект процесу працевлаштування

168

3.2.4. Соціальний аспект процесу працевлаштування

173

3.2.5. Інтерпретація даних у контексті виявлення та
аналізу ґендерної асиметрії

192

Висновки до третього розділу

207

Висновки

213

Додаток А. Таблиці вторинного аналізу баз даних проблем працевлаштування молоді

222

Додаток Б. Програма авторського конкретно-соціологічного дослідження виміру рівнів прояву ґендерної асиметрії

236

Додаток В. Уривки із індивідуальних, формалізованих з відкритими питаннями інтерв’ю з роботодавцями

266

Список використаних джерел

299

ВСТУП

Актуальність теми. Переорієнтація української економіки на інноваційну модель розвитку в останні роки зумовила значне зростання попиту на освітні послуги та відповідне збільшення обсягів прийому до вищих навчальних закладів. Відповідно зростає й чисельність випускників ВНЗ, які вперше виходять на ринок праці. За умов незбалансованості попиту та пропозиції робочої сили, недостатньої дієвості механізмів сприяння зайнятості молоді, невідповідності рівня освітньо-фахової підготовки частини випускників ВНЗ запитам ринку праці виникають значні проблеми в процесі працевлаштування молодих дипломованих фахівців, що виявляються у протиріччях між вимогами до них роботодавців й очікуваннями стосовно умов майбутньої роботи самих потенційних працівників. Як наслідок, замість здійснення трудової діяльності за отриманою спеціальністю майже половина випускників ВНЗ щорічно знаходяться у пошуках бажаного робочого місця. Слід пам’ятати, що нераціональне використання трудового потенціалу молоді сьогодні це втрата якості робочої сили у майбутньому.
Ситуація з працевлаштуванням молодих дипломованих фахівців на вітчизняному ринку праці суттєво ускладнюється чисельними проявами ґендерної дискримінації щодо них з боку роботодавців. Така дискримінація проявляється насамперед у реальних відмінностях ставлення роботодавців до фахівців різної статі, що згодом переростає у прийняття та реалізацію ними конкретних рішень щодо надання місця праці. Поширеною є практика гендерно-привілейованих оголошень про вакансії, фіксуються чисельні факти дискримінації працівників різної статі за оплатою праці, можливістю кар’єрного росту, підвищенням професійної кваліфікації. Загалом ґендерні проблеми на ринку праці України визначаються дисбалансом щодо можливостей доступу жінок і чоловіків до бажаного місця праці, оскільки часто жінки з високим освітньо-професійним рівнем змушені реалізовувати свою трудову активність на менш престижних посадах, що потребують нижчої кваліфікації, менше оплачуються та створюють обмежені можливості кар’єрного просування. Жіноча зайнятість традиційно переважає у сферах діяльності з найнижчими рівнями середньої заробітної плати сферах соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я, побутового обслуговування та культури, водночас «чоловічими» видами діяльності залишається високооплачувана робота у галузі важкої промисловості, на транспорті, підприємництві тощо.
Зазначені проблеми ґендерної нерівності, що мають місце у процесі працевлаштування випускників ВНЗ, відсутність реальних механізмів та інструментів їх подолання зумовлюють практично-політичну актуальність теми дисертаційної роботи. Разом з тим, незважаючи на значущість суспільних наслідків окресленої проблематики, фактично відсутні й ґрунтовні теоретичні дослідження у цій галузі вітчизняної соціології. Це дозволяє сформулювати наукову проблему дисертаційного дослідження як невідповідність між реальними потребами розв’язання існуючих проблем на молодіжному ринку праці з врахуванням їхніх ґендерних аспектів та між існуючим рівнем соціальних знань у вітчизняній соціології про ґендерну нерівність у процесі працевлаштування випускників ВНЗ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науково-дослідною роботою кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету ім. І. Франка «Соціологічні виміри сучасного українського суспільства: регіоналізм, інституціоналізація та структурні трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004942), а також із науково-дослідною роботою кафедри соціології та культурології Національного лісотехнічного університету України «Сучасні технології підготовки фахівців для лісового комплексу України» (державний реєстраційний номер ДБН.05-03). Участь здобувача у виконанні зазначених робіт полягала у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації, розробці пропозицій та рекомендацій при підготовці аналітичних звітів.
Мета і завдання дослідження. Мета: шляхом аналізу реальної ситуації на молодіжному ринку праці та особливостей процесу працевлаштування випускників ВНЗ виявити його ґендерні проблеми, з подальшою розробкою на цій основі концептуальної моделі дослідження проявів ґендерної асиметрії у цьому процесі. Для досягнення мети дослідження були поставлено наступні завдання:
1) поглибити наукові уявлення про сутність та ознаки ґендерної дискримінації на сучасному ринку праці, виокремити її основні види і прояви;
2) теоретично обґрунтувати взаємозв’язки та взаємообумовленість ґендерної дискримінації з ґендерною сегрегацією і на цій основі сформувати поняття ґендерної асиметрії, здійснити його теоретичну, структурну, факторну та емпіричну інтерпретацію;
3) з врахуванням специфічних особливостей молоді як суб’єкту ринку праці дослідити сучасні тенденції розвитку цього ринку, зокрема, в аспекті взаємодії ринку праці і ринку надання освітніх послуг у процесі працевлаштування молодіжних ґендерних груп з вищою освітою в Україні, а також оцінити ефективність його законодавчого регулювання;
4) вироблені теоретичні положення втілити в методологічну частину програми авторського соціологічного дослідження з їх подальшою інтерпретацією та операціоналізацією;
5) на основі авторського емпіричного дослідження ґендерних аспектів процесу працевлаштування випускників ВНЗ здійснити комплексний системний аналіз загальної ситуації та конкретних проявів ґендерної асиметрії на сучасному молодіжному ринку праці для визначення шляхів та засобів її усунення.
Об’єкт дослідження процес працевлаштування випускників вищої школи сучасної України.
Предмет дослідження ґендерна нерівність у процесі працевлаштування випускників ВНЗ на сучасному ринку праці.
Методи дослідження. Була використана система загальнонаукових та спеціальних соціологічних методів. Зокрема, у роботі використовували загальнонаукові методи системного аналізу (для розгляду сучасного українського суспільства як системи, що включає до себе підсистеми ринків праці та надання освітніх послуг), синтезу (для окреслення концептуальних основ дослідження та здійснення інтерпретації основних понять), каузального аналізу (для теоретичної інтерпретації отриманих результатів та перевірки гіпотез). Застосування структурно-функціонального підходу до аналізу процесу працевлаштування випускників ВНЗ забезпечило комплексність дослідження із врахуванням ґендерних аспектів.
Спеціальні соціологічні методи були обрані на підставі їхньої відповідності теоретичним положенням, сформульованим автором, які в стислому вигляді наведені у програмі емпіричного дослідження. Для формування емпіричної бази застосовувався кількісний метод (опитування), якісний метод (поглиблене інтерв’ю), а також метод тріангуляції, що безпосередньо їх синтезує. Були використані також методи первинного та вторинного статистичного аналізу баз даних, контент-аналіз текстів інтерв’ю, а також компаративний аналіз опублікованих результатів соціологічних досліджень відповідної проблематики вітчизняних і зарубіжних соціологів.
Емпіричну базу дослідження сформували дані, отримані автором у процесі проведення 38 індивідуальних експертних інтерв’ю з роботодавцями (лютий-квітень 2008 р.) та анкетування студентів-випускників п’яти університетів західного регіону України: Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного лісотехнічного університету України у м. Львові, Українського католицького університету у м. Львові, Ужгородського національного університету, Дрогобицького педагогічного університету (N = 916, квітень-червень 2008 р.).
Емпіричну базу дослідження доповнили бази даних і матеріали 21 соціологічного дослідження, проведеного як в Україні, так і за її межами, а також дані статистики і статистичних обстежень Державного комітету статистики України та статистична звітність міських центрів зайнятості Західного регіону (міст Львова, Тернополя, Ужгорода та Дрогобича).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концептуальної моделі дослідження ґендерної асиметрії в процесі працевлаштування випускників ВНЗ з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів. Основні змістовні характеристики цієї моделі містяться у наступних наукових положеннях:
· на підставі аналізу теоретичних напрацювань вітчизняної і зарубіжної соціології сформовано понятійно-категоріальний апарат цієї моделі шляхом уточнення змісту та співвідношення понять «ґендерна нерівність», «ґендерна дискримінація», «ґендерна сегрегація» та «ґендерна концентрація»;
· обґрунтовано положення про те, що характерні ознаки ґендерної дискримінації проявляються у біполярному просторі (між роботодавцями та працівниками), окресленому дискримінаційними діями та переконаннями, а дискримінаційні практики здійснюються реальними агентами стосовно певних соціальних груп; доведено, що наслідками гендерної дискримінації виступають ґендерна сегрегація, ґендерна концентрація та ґендерна асиметрія;
· з врахуванням стійких тенденцій у сфері зайнятості та з виключенням оціночних суджень ґендерного забарвлення науково обґрунтовано та емпірично підтверджено авторське визначення ґендерної асиметрії, як, з одного боку, об’єктивної характеристики ринку праці, що виявляється у непропорційному розподілі зайнятих жінок та чоловіків за професіями, галузями, посадовими позиціями, а з іншого суб’єктивного відображення у свідомості суб’єктів ринку праці (роботодавців та працівників) диспропорційної репрезентативності ґендерних ролей, властивостей та статусів працівників у трудовій діяльності;
· вперше доведено, що на відміну від ґендерних сегрегації та концентрації, які описуються переважно кількісними (статистичними) показниками, ґендерна асиметрія досліджується також за допомогою аналізу мисленевих структур респондентів, їхніх ґендерних стереотипів і упереджень, а також їхніх поведінкових практик;
· з врахуванням доробку сучасної соціологічної думки поглиблено наукові уявлення та по-новому інтерпретовано зміст поняття «працевлаштування» як процесу взаємодії соціальних суб’єктів, результатом якого є взаємне задоволення вимог та реалізація установок цих суб’єктів щодо вакантного місця праці з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів процесу працевлаштування;
· на основі аналізу, з одного боку, нормативно-правової бази щодо зайнятості та працевлаштування молоді (особливо високоосвіченої), а також забезпечення принципів ґендерної рівності молодих жінок і чоловіків у трудовій сфері, а з іншого рівня правової обізнаності та законослухняності основних суб’єктів процесу працевлаштування підтверджено гіпотезу про відсутність дієвого державного соціального механізму забезпечення випускників ВНЗ першим робочим місцем та з’ясовано її причини в інтерпретації роботодавців;
· дістали подальший розвиток наукові уявлення про основні тенденції взаємодії ринку праці і ринку надання освітніх послуг, зокрема загальної та структурної незбалансованості цих ринків, посилення невідповідності змістовного наповнення освітнього процесу актуальним вимогам ринку праці.
Практична апробація розробленої концептуальної моделі дослідження ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ з виділенням правового, організаційного, економічного та соціального аспектів дала змогу отримати наступні результати, що претендують на емпіричну новизну:
· узагальнені та систематизовані наявні емпіричні дані прикладних соціологічних досліджень, проведених українськими та зарубіжними фахівцями, а також дані державної статистики щодо проявів ґендерної нерівності на вітчизняному молодіжному ринку праці, зокрема при працевлаштуванні випускників ВНЗ;
· сформовано емпіричну базу даних щодо фактів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ Західного регіону країни;
· на основі комплексного аналізу отриманої автором соціологічної інформації щодо фактів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування випускників ВНЗ низки західноукраїнських міст з’ясовано, що вона найбільшою мірою виявляється в економічному аспекті процесу працевлаштування (зокрема в очікуваннях старшокурсників стосовно розміру оплати праці); в оцінках роботодавців цей прояв асиметрії не фіксується, проте виявлена значна розбіжність між очікуваннями потенційних працівників та намірами роботодавців щодо розміру заробітної платні для них;
· визначено, що найпоширенішими є прояви ґендерної асиметрії у соціальному аспекті; зокрема з боку роботодавців був зафіксований суттєвий розрив між вербально висловленими ними оцінками потенціалу працівників різної статі та їхніми реальними поведінковими практиками у ситуаціях працевлаштування випускників ВНЗ. Прояви ґендерної асиметрії у самооцінках випускниками свого освітньо-професійного потенціалу не виявлені;
· не зафіксовані прояви ґендерної асиметрії в організаційному аспекті процесу працевлаштування як роботодавці, так і випускники ВНЗ обох статей зорієнтовані на використання недержавних каналів працевлаштування. У правовому аспекті працевлаштування випускників ВНЗ також не виявлено ґендерної асиметрії, проте спостерігається розбіжність у рівнях правової обізнаності щодо різних аспектів працевлаштування у випускників та роботодавців (у студентів рівень обізнаності вищий).
Практичне значення одержаних результатів Теоретичні результати, розроблена автором методика та емпіричні дані дисертаційного дослідження можуть бути використані для:
· подальших теоретичних і прикладних досліджень ґендерних аспектів процесу працевлаштування високоосвіченої молоді, а також соціологічного аналізу спорідненої проблематики (наприклад, при з’ясуванні не лише професійного, але й інших видів соціального самовизначення молоді як специфічної соціально-демографічної групи);
· проведення комплексних моніторингових досліджень проблем працевлаштування випускників ВНЗ, які в подальшому можуть бути розпрацьовані до рівня соціальної технології;
· оптимізації механізму взаємодії ринку праці та ринку надання освітніх послуг шляхом узгодження взаємних вимог й очікувань між роботодавцями та потенційними дипломованими спеціалістами на основі розробки та запровадження системи їх комплексного моніторингу;
· розробки державних програм сприяння зайнятості високоосвіченої молоді, яка вперше виходить на ринок праці, з врахуванням необхідності забезпечення ґендерної рівності;
· залучення роботодавців як державного, так і приватного секторів економіки до експертної оцінки навчальних програм у ВНЗ з метою найповнішого врахування вимог ринку праці;
· оновлення змісту навчальних курсів з соціології ґендеру, соціології молоді, соціології освіти, економічної соціології, соціології права у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача. У монографії «Молодий фахівець на сучасному ринку праці» (Львів: Вид-во «Край», 2004. 163 с.) здобувачем здійснено аналіз державного регулювання молодіжного ринку праці, зібрано та проаналізовано дані для характеристики стану і головних тенденцій змін на молодіжному ринку праці України.
У статті «Порівняльний аналіз життєвих планів випускників вищих навчальних закладів Європи та України» (Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. «Соціологічного дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». Харків, 2008. № 795. С. 187191) здобувачем проведено збір емпіричних даних у ЛНУ ім. І. Франка, здійснена інтерпретація та порівняльний аналіз життєвих планів українських та закордонних студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на Міжнародній науковій конференції «Problemy spoleczno-gospodarcze regionow przygranicznych ze szczgolnym uwzglednieniem Euroregionu Pomerania» (Szczecin 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманізм та освіта» (м. Вінниця, 2006), XIII Міжнародній науковій конференції «Харківські соціологічні читання» (м. Харків, 2007р.), Науково-практичних конференціях Харківського відділення Соціологічної асоціації України «Якубинська наукова сесія» (м. Харків 2007, 2008 рр.), Міжнародних наукових конференціях «Львівський соціологічний форум» (м. Львів, 2007, 2008 рр.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено у монографії (у співавторстві), чотирьох наукових статтях, що опубліковані у провідних фахових виданнях, а також у тезах двох наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Загальновідомо, що економічна несправедливість століттями пронизує взаємини між чоловіками і жінками та є головним джерелом економічної нерівності, не дає жінкам шансів поліпшити своє положення в суспільстві. У ґендерній теорії всю діяльність людини підрозділяють на три різновиди: продуктивну (як правило, це оплачувана праця), репродуктивну (як правило, це неоплачувана праця) і суспільну діяльність. Продуктивна діяльність має на увазі виробництво товарів і послуг для споживання і торгівлі (сільськогосподарське виробництво, промисловість і тому подібне). Коли людину питають про його роботу, відповідь найчастіше відноситься до продуктивної діяльності, але для більшості їх функції і обов'язку відрізнятимуться відповідно до ґендерного розподілу праці. Ця діяльність жінок часто менш помітна і оцінюється нижче, ніж аналогічна діяльність чоловіків.
Репродуктивна діяльність означає підтримку сім'ї і турботу про членів сім'ї, включаючи виношування, народження і виховання дітей, приготування їжі, забезпечення будинку водою і паливом, здійснення покупок, ведення домашнього господарства і турботу про здоров'я членів сім'ї. Для виживання людини, відновлення його фізичних і духовних сил, витрачених в процесі продуктивної діяльності, репродуктивна діяльність є надзвичайно важливою, проте вона рідко розглядається як «справжня робота». У бідних співтовариствах репродуктивна робота є здебільшого ручною, трудомісткою, такою, що віднімає багато часу. Зазвичай, така робота вважається обов'язком дівчаток і жінок в сім'ї.
Суспільна робота - це колективна організація суспільних подій: церемоній, робіт по поліпшенню умов за місцем проживання, це участь в групах і організаціях, місцевих політичних подіях і так далі. Цей тип роботи рідко береться до уваги при економічному аналізі соціальної одиниці. Проте він має на увазі значну кількість добровільно відданого часу і дуже важливий для духовного і культурного розвитку співтовариства, будучи рушійною силою організації і самовизначення соціальної одиниці. І жінки і чоловіки залучені в діяльність у справах місцевого співтовариства, хоча ґендерний розподіл праці превалює і тут.
Жінки, чоловіки, хлопці і дівчата, швидше за все, залучені у всі три різновиди діяльності. Проте, в українському суспільстві, як і багатьох інших, жінки виконують майже всю репродуктивну і велику частину продуктивної діяльності. Будь-які положення і зміни в одній області впливатимуть на інших. Робоче навантаження жінок може заважати їм брати участь в проектах розвитку. При участі в цих проектах додатковий час, відданий роботі на виробництві, навчанню або участі в зборах, означає, що у жінки залишається менше часу для інших справ, таких, як турбота про дітей і приготування їжі. Розгляд трудового внеску кожної людини по такій методиці показує, що велика частина праці жінок залишається невизнаною і неоціненою. Цей чинник впливає на статус жінок в суспільстві, визначає їх можливості в суспільному житті і обумовлює відсутність обліку ґендерного чинника в політиці розвитку.
Соціальні, економічні, політичні процеси, що відбуваються в пострадянських країнах, є надзвичайно складними і неоднозначними. Впливати на них з боку державних і суспільних структур можливо і правомірно. Проте результат впливу може стати оптимальним лише з урахуванням спектру інтересів представників різноманітних соціальних структур в суспільстві, які в достатньо значній мірі визначаються і диференціацією населення по статі, відмінностями в соціальному положенні жінок і чоловіків. У багатьох сучасних міжнародних документах, згаданих в тексті дисертації (див., наприклад, 2-й розділ) підкреслюється, що ситуація в країнах багато в чому визначається саме тим, як складаються взаємини статей, наскільки вони рівноправні й можуть зробити свої внесок в економічний і всякий інший прогрес. Загальновизнано, що ніяка соціальна (у широкому розумінні) робота з населенням як державних органів, так і громадських організацій не буде ефективна без урахування яскраво вираженої асиметрії в двох найбільш показових відносно положення чоловіків і жінок сферах - політичній, яка підсумовує зрештою всі можливості (економічні, правові тощо) особи, і професійною, яка в більшості випадків є провідною в процесі самореалізації людини. Таким чином, ці дві сфери, і професійна, і політична, без сумніву, головні чинники соціалізації, вплив яких не можна не враховувати в побудові схеми конструювання ґендера на сучасному етапі трансформації вітчизняного суспільства..
Вивчення зайнятості чоловіків і жінок вже оцінюється в літературі як традиційне і для наший суспільної науки, і для світових феміністських досліджень, оскільки праця і зайнятість відносяться до ключових сфер життєдіяльності людини. Проте методологічні підходи і пріоритетні напрями дослідження проблем зайнятості в «традиційній» і феміністській науці відрізняються значною мірою. Традиційні аспекти дослідження пов'язані з вивченням галузевої і професійно-кваліфікаційної структури робочої сили, з проблемами умов і оплати праці в «жіночих» і «чоловічих» галузях і тому подібне Даючи загальне уявлення про зміну структури зайнятості по статі, традиційні підходи не дозволяють зрозуміти природу причинно-наслідкових зв'язків тих проблем, які виникають в результаті структурних зрушень в економіці, і не відповідають на питання про вплив цих зрушень на положення жіночої і чоловічої робочої сили на ринку праці. Так, вельми показове те, що в українській системі вищої освіти майже 3/5 всієї кількості працівників складають жінки; аналогічно і в охороні здоров'я. Дослідження зайнятості, проведене з позицій ґендерного аналізу, дозволяє за видимими кількісними змінами розглянути основні тенденції і істотні якісні зрушення в структурі зайнятості по статі. При цьому завдання ґендерного дослідження не обмежуються простій констатацією ситуації ґендерної нерівності в економічній сфері, а вимагають вивчення витоків цієї нерівності і пошуку шляхів його подолання.
Соціально-економічні перетворення, що почалися після 1991 року, по-різному вплинули на положення чоловіків і жінок в суспільстві в цілому і у сфері праці, зокрема. Про це свідчать численні наукові дослідження і статистика. Це також відмічено навіть і в Пекіні на IV Усесвітній конференції з положення жінок. Ґендерну нерівність знайшов свій вираз не тільки у відчуженні жінок на "периферію" основних політичних і економічних структур, але і в прямому витісненні жінок з сфери оплачуваної праці. У цивілізованих країнах закони ринку врівноважуються соціальною політикою держави, наймогутнішого соціального інституту в області зайнятості, і діяльністю профспілок, що захищають права працівників на працю. Проте в Україні державні програми зайнятості жінок існують, в основному, теоретично, бо практично не забезпечені ресурсами, а профспілки зайняті своїм майном. Таким чином, є підстави вважати, що відсутність цілеспрямованої державної політики відносно жінок у сфері зайнятості це теж політика, і при цьому дискримінаційна.
Очевидно, що склалося практика вирішення проблем адаптації сфери зайнятості до нових ринкових умов не ефективна ні з економічної, ні з соціальної точок зору. Про це особливо яскраво свідчать криза 2008 року практично у всіх сферах економіки країни і масова, переважно жіноча, безробіття, а також поглиблення соціального розшарування суспільства, що супроводжується зубожінням значної частини населення. Саме цьому має посприяти вперше розроблена міждисциплінарна концептуальна модель комплексного аналізу процесу працевлаштування молодіжних ґендерних груп з вищою освітою. У перебігу розробки такої моделі було уточнено формулювання таких понять, як «ґендерна дискримінація» та «ґендерна сегрегація», вперше сформульовано авторське означення поняття «ґендерна асиметрія» та переформульовано поняття «процес працевлаштування»; подальшого розвитку набуло положення, що для ринку праці України за умов комплексної структурної кризи суспільства дедалі характернішою ознакою виступає латентна ґендерна дискримінація, що має своє коріння у ґендерних стереотипах масової свідомості; запропоновано класифікацію різновидів наслідків ґендерної дискримінації, якими є ґендерна сегрегація, ґендерна концентрація, ґендерна асиметрія. Аргументовано положення про те, що характерні ознаки ґендерної дискримінації проявляються в біполярному просторі, окресленому дискримінаційними діями та переконаннями, а дискримінаційні практики здійснюються реальними агентами стосовно певних соціальних груп; розширено рамки розуміння ґендерної сегрегації; що ініціюється ззовні й трактується як реальний стан і тенденція, бо є наслідком не лише дискримінаційної активності агента, але й низки об’єктивних чинників (економічних, соціальних, інституційних). У той же час ґендерна сегрегація може свідомо чи позасвідомо підтримуватися реципієнтом сегрегаційного впливу. Узагальнено положення про те, що ґендерна сегрегація має архетектоніку, забудовану за принципом вертикальних та горизонтальних осей, де вертикальна вісь означає ієрархію посад, а горизонтальна має галузеві, професійні тощо виміри; вперше сформульовано положення про іманентну складову ґендерної дискримінації ґендерну асиметрію. Авторське формулювання дефініції «ґендерна асиметрія» здійснено з врахуванням стійких тенденцій у сфері зайнятості та з виключенням оціночних суджень ґендерного забарвлення; в ньому акцентовано на діалектичному поєднанні об’єктивних та суб’єктивних чинників; вперше обґрунтовано, що на відміну від ґендерних сегрегації та концентрації, що описують переважно кількісними статистичними показниками, ґендерна асиметрія вимірюється передусім за допомогою аналізу мислиневих структур респондентів, їхніх ґендерних стереотипів і упереджень.
Зазначені теоретичні положення стали основою методолого-методичної складової авторської програми соціологічного дослідження, тобто здійснити операціоналізацію основних понять дослідження, виробити їх конкретні індикатори і зібрати соціологічні дані в середовищі роботодавців та випускників низки західноукраїнських ВНЗ. Апробація теоретичної моделі дала змогу одержати наступні результати, що претендують на практичну значущість, зокрема завдяки уточненим емпіричним характеристикам:
· робота з населенням як державних органів, так і громадських організацій буде ефективнішою з урахування чітко вираженої асиметрії щодо соціально-демографічної групи молоді Західних областей України, яка в цілому знаходиться серед найуразливіших у соціальному відношенні груп ринку праці цього регіону; вона повною мірою відчуває на собі практично усі прояви ґендерної дискримінації у поєднанні з віковою;
· діяльність служб зайнятості має врахувати, що серед молоді, яка входить у процес працевлаштування на ринку праці Західної України, дискримінаційним проявам найбільше підлягають молоді жінки; при цьому наявність вищої освіти не завжди є гарантією одержання ними місця праці;
· для комплексного аналізу процесу працевлаштування зі сторони як державних органів, так і громадських організацій буде врахування ступеня асиметрії; на це налаштована авторська концептуальна схема виміру проявів ґендерної асиметрії у процесі працевлаштування з виділенням чотирьох основних аспектів - правового, організаційного, економічного, соціального;
· діяльність державних органів і громадських організацій, що опікуються вдосконаленням нормативно-правової бази щодо зайнятості та працевлаштування молоді, (особливо високоосвіченої), а також забезпечення принципів ґендерної рівності молодих жінок і чоловіків у трудовій сфері, а з іншого рівня правової обізнаності та законослухняності основних суб’єктів процесу працевлаштування, треба через ЗМІ, різні комутативні схеми регулярно розкривати тезу щодо відсутності дієвого державного соціального механізму забезпечення випускників ВНЗ першим робочим місцем, враховуючи виявлені причини в інтерпретації роботодавців (що емпірично встановлено завдяки авторському опитуванню).
Таким чином, результати цього дисертаційного дослідження має бути використано:
1. для подальшого теоретичного й емпіричного дослідження ґендерних аспектів процесу працевлаштування високоосвіченої молоді, а також соціологічного аналізу спорідненої проблематики (наприклад, при з’ясуванні не лише професійного, але й інших видів соціального самовизначення);
2. для систематичних комплексних моніторингових досліджень проблем працевлаштування випускників ВНЗ, які в подальшому можуть бути розпрацьовані до рівня соціальної технології;
3. для оптимізації механізму обміну інформацією між ринком праці та ринком освітніх послуг, який базуватиметься на комплексному моніторингу взаємних вимог й очікувань між роботодавцями та потенційними дипломованими спеціалістами;
4. для розробки державних програм сприяння зайнятості високоосвіченої молоді, яка вперше виходить на ринок праці; та для залучення як державних, так і приватних роботодавців до експертної оцінки навчальних програм у ВНЗ, з метою найповнішого врахування вимог економіки, що реформується;
5. для підготовки окремих навчальних нормативних та спеціальних курсів з ґендерної соціології, соціології молоді, соціології права у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації.
Стосовно якісних та кількісних характеристик здобутих результатів, обґрунтування їх достовірності. Можливість спиратися на матеріали дисертації випливає з адекватного обрання дослідницьких підходів та методів дослідження. Так, зокрема, системний аналіз використано при розгляді сучасного українського суспільства як системи, що включає до себе підсистеми ринків праці та надання освітніх послуг, а також комплексу елементів і зв’язків, які існують між ними. Структурно-функціональний підхід застосовано для вивчення елементів структури обох підсистем та їхніх функціональних навантажень як щодо одна до одної, так і стосовно інших підсистем суспільства. Соціально-демографічний аналіз дав змогу з’ясувати особливості молоді обох статей у віці від 22 до 25 років, пов’язані із набуттям вищої освіти та пошуками праці. Комунікативний підхід дозволив визначити специфіку інфомаційно-комунікаційної взаємодії між роботодавцями та молодіжними ґендерними групами з вищою освітою. Методи порівняльного аналізу послужили інструментом для визначення теоретико-методологічних основ дисертаційного дослідження, а каузальний аналіз для теоретичної інтерпретації отриманих результатів та перевірки гіпотез. Основними емпіричними методами були методи первинного та вторинного статистичного аналізу баз даних, а також контент-аналіз текстів інтерв’ю, а допоміжними компаративного аналізу текстових повідомлень про результати соціологічних досліджень вітчизняних і зарубіжних соціологів.
Для вторинного аналізу баз даних були використані матеріали і бази даних низки соціологічних досліджень, проведених як в Україні, так і за її межами. Інтерпретації цієї та іншої оприлюдненої соціологічної інформації дали змогу створити своєрідне соціокультурне тло для увиразнення споріднених і специфічних соціальних, в першу чергу ґендерних, аспектів працевлаштування випускників ВНЗ України. Поміж цих досліджень за якістю та рівнем фаховості та цінних порівняльних результатів необхідно вирізнити наступні: два міжнародні проекти ESS 2004 (Європейське соціальне дослідження) та здійснене в 2005-2006 рр. дослідження стосовно дипломованих спеціалістів економічного профілю на ринках праці ЄС і України (останнє - за участю дисертантки як виконавця від України); деякі соціологічні дослідження проблем працевлаштування і ситуації на ринку праці в РФ, зокрема масштабний проект Центру неперервної освіти Академії народного господарства РФ за участю Левада-Центру «Вимоги роботодавців до системи професійної освіти» (2004-2006 рр.); найбільш вагомі соціологічні дослідження з проблем працевлаштування молоді з врахуванням ґендерних чинників, серед яких значно вирізняється науковий доробок Державного інституту проблем сім’ї та молоді (ДІПСМ), а саме проект «Формування ґендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень» (2002), спеціальне дослідження «Соціальні проблеми працевлаштування молоді» (2004) та всеукраїнські проекти «Молодь України-2006» та «Молодь України-2007», а також проект «Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в Україні» (2006), здійснені ДІРСМ та Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України за підтримки Програми розвитку ООН та Програми рівних можливостей ПРОООН в Україні. Не випали з поля нашого зору також і окремі вітчизняні соціологічні дослідження регіонального рівня, насамперед проект «Подолання ґендерної і вікової дискримінації на ринку праці в Україні: навчання та програма дій» (2005р.), реалізований Західним центром «Жіночі перспективи». Емпіричну базу дослідження сформували також дані статистики і статистичних обстежень Державного комітету статистики України та статистична звітність міських центрів зайнятості Західного регіону (міст Львова, Тернополя, Ужгорода та Дрогобича).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраамова Е. М. Работодатели и выпускники ВУЗов на рынке труда: взаимные ожидания / Е. М. Аврамова, Ю. Б. Верпаховская // Социологические исследования. 2006. № 4. С. 3746.
2. Агафонова Е. Е. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных исследований / Е. Е. Агафонова, Л. Ю. Мещерякова // Гендерные стереотипы в современной России / Ред.: И. Б. Назарова, Е. В. Лобза. М.: ГУ ВШЭ, МАКС Пресс, 2007. С. 2338.
3. Айвазова С. Г. Контракт «работающей матери»: советский вариант / С. Г. Айвазова // Гендерный калейдоскоп. Курс лекций / Под общей ред. М. М. Малышевой. М.: Academia, 2001. С. 291 309.
4. Айвазова С. О стажировке в Канаде в рамках Программы обменов и консультаций в области Управления (GAEP) (4-18 мая 2007 года) [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації: http://www.sovetpamfilova.ru/expert/9416.php
5. Анкер Р. Теории профессиональной сегрегации по признаку пола: аналитический обзор / Р. Анкер // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики. М.: ИСЭПН РАН МЦГИ «Русская панорама», 2002. С. 299328.
6. Ашвин С. Влияние советского гендерного порядка на современное поведение в сфере занятости / С.Ашвин // Социологические исследования. 2000. № 11. С. 63-73.
7. Бажин А. С. Карьера и профессиональные компетенции специалистов / А. Бажин // Высшее образование сегодня. 2007. № 9. С. 3739.
8. Бажал А. „Проблемний” портрет молодої людини / А. Бажал // Дзеркало тижня. 4-10 березня 2006. № 8. С. 7.
9. Бакіров В. Висока якість університетської освіти вимога часу / В. Бакіров, З. Зиман, Ю. Холін // Вища освіта України. 2005. № 1 С. 1519.
10.Балакірєва О. М. Ґендерний паритет в системі економічних відносин / О. М. Балакірєва, Ю. М. Галустян // Український соціум. 2005. № 56. С. 721.
11. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман — М.: Логос, 2002. — 390 с.
12.Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории / Г. С. Беккер М. : ГУ-ВШЭ, 2003. 672 с.
13.Большой толковый социологический словарь (Collins). /Д. Джери, Дж.Джери В 2-х томах. Т.1. (А-О).; [пер. с англ.] М. : Вече, АСТ, 1999. 544 с.
14.Бондаренко Н. Запросы работодателей к качеству профессиональной подготовки работников / Н. Бондаренко // Вестник общественного мнения: Данные. Анализ. Дискуссии. 2005. № 3 (77). С. 4748.
15. Боярський Е. А. Обобщенные компетенции выпускников вузов / Е. А. Боярський, С. М. Коломиец // Высшее образование сегодня. 2007. № 6. С. 8486.
16.Быданова Е. Анализ компетенций выпускников российских вузов / Е. Быданова // Вопросы экономики. 2007. № 6. С. 156157.
17.Буда Т. Проблеми реалізації трудового потенціалу молоді в Україні / Теодозія Буда. [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації : http://intkonf.org/teodoziya-buda-problemi-realizatsiyi-trudovogo-potentsialu-molodi-v-ukrayini.
18.Вахштайн В. Социология вещей и "поворот к материальному" в социальной теории / В. Вахштайн // Социология вещей. М.: Издательский дом «Территория будущего», 2006. С. 739.
19.Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви ґендерних стереотипів / О. Ю. Вілкова // Український соціум. 2004. № 3 (5). С. 2833.
20.Верз Л. Ґендерна нерівність на ринку праці та в суспільстві / Л. Верз // Ґендер і державна політика; [пер. з англ.; упорядн. П. Ренкін]. К.: Видавництво Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2004. С. 6196.
21.Взірець з незначними недоліками. Політика уряду Норвегії щодо забезпечення гендерної рівності досвід для України [Електронний ресурс] Режим доступу до публікації: http://www.i-view.com.ua/analitics_gender.htm.
22.Випускники українсько-нідерландської програми „Подвійний диплом”: професійні кар’єри та соціальна адаптація [Т. В. Фінікова, Н. В. Зданович, Д. В. Цимбал]. К. : Таксон, 2005. 170 с.
23.Воронина О. А. Гендер / О. А. Воронина [Електронний ресурс] Режим доступу до публікації: http://www.owl.ru/win/womplus/2001/02voronina.htm
24.Воронина О. А. Загадка или мистификация? / О. А. Воронина // Хрестоматия по курсу Основы гендерных исследований”. — М., 2000. — С. 218225.
25.Ґендерна рівність у Швеції. [Електронний ресурс] Режим доступу до публікації: http://www.sweden.se/upload/Sweden_se/otherlanguages/factsheets/SI/Gender_equality_in_Sweden_ukrainian_UK82_LU.pdf.
26.Ґендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. 2-е вид., допов., уточ. К.: Український ін-т соціальних дослід., 2003. 129 с.
27.Гендерные стереотипы в современной России [Ред.: И. Б. Назарова, Е. В. Лобза]. Москва: ГУ ВШЭ, МАКС Пресс, 2007. 306 с.
28.Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві // Матеріали дослідження Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України. К.: ТОВ „Компанія BAITE”, 2007. 144 с.
29.Генкин Б. М. Экономика и социология труда. Учеб. для вузов / Б. Генкин М. : НОРМА-ИНФРА. М, 1999. 384 с.
30.Гідденс Е. Соціологія. / Ентоні Гідденс; [пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник]. К.: Основи, 1999. 726 с.
31.Гидденс Э. К социологическому сообществу! / Э. Гидденс // Социологические исследования. 2007. № 9. С. 918.
32.Головатий М. Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану / М. Головатий // Український соціум. 2002. № 1. C. 5462.
33.Головатий М. Ф. Соціологія молоді: Курс лекцій. / М. Ф. Головатий. 2-ге вид. переробл. і допов К. : МАУП, 2006. 304 с.
34.Головаха Є. Україна та Європа: результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. / Є. Головаха, А. Горбачик, Н. Паніна. К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. 141 с.
35.Гончарова Н. В. «Игры» для мальчиков” (гендерные аспекты реализации карьерных притязаний) / Н. В. Гончарова // Социологические исследования. 2003. № 1. С. 8391.
36.Гоцуєнко Н. Чим відповісти на кадровий голод / Н. Гоцуєнко. [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації : http://www.dt.ua/2000/2675/61522/?printpreview
37.Глобальные тенденции занятости среди женщин. Сокращенный вариант доклада, март 2007. [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації : http://www.ilo.org/trends
38.Грицяк Н. В. Формування ґендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики. / Н. В. Грицяк. К. : НАДУ, 2004. 384 с.
39.Дегтярь Л. С. Процесс трансформации и положение женщин (на примере стран Центральной и Восточной Европы) [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації : http://www.budgetrf.ru/Publications/Magazines/.
40.Декларація Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні”. [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.unkmo.org.ua/movement/act.shtml .
41.Декларація прав людини. [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
42.Добреньков В. И. Фундаментальная социология: в 15 т. / В. И. Добреньков, А. И. Кравченко. Т. 12: Экономика и труд. М.: ИНФРА-М, 2007. 1152 с.
43.Довейко А. Образовательные ориентации вузовской молодежи в условиях рынка / А. Довейко // Высшее образование в России. 2006. № 5. С. 3743.
44.эренберг Р. Дж. Современная экономика труда. Теория и государственная политика / Р. Дж. эренберг , Р. С. Смит. М.: Изд-во МГУ, 1996. 800 с.
45. Європейський Союз: вступ до оцінки ґендерного впливу // Вісник Програми сприяння парламенту України університету Індіани. 2004. № 217. С. 2025.
46.Жеребкина И. Обсуждение темы «Проблемы и перспективы развития гендерных исследований в бывшем СССР» / И. Жеребкина, Н. Пушкарева, И. Кон и др. // Гендерные исследования. 2000. №5. С. 843.
47.Журженко Т. Анализ положения женщин в переходной экономике: в поисках феминистской эпистемологии / Т. Журженко // Женщина. Гендер. Культура. [З. А. Хоткина, Н. Л. Пушкарева, Е. И. Трофимова]. М. : МЦГИ, 1999. С. 160170.
48.Журженко Т. Ю. Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине / Т. Ю. Журженко. Харьков : Фолио, 2001. 240 с.
49.Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків». [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2866-15.
50.Закон України Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю». [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2150-15.
51.Закон України Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки” [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1281-15.
52.Закон України Про зайнятість населення” [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws