СТАНОВЛЕННЯ КАТЕГОРІЇ “СОЦІАЛЬНА ВЛАДА” В ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ : Становление КАТЕГОРИИ "СОЦИАЛЬНАЯ ВЛАСТЬ" В ИСТОРИКО-СОЦИОЛОГИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ

brief description

Інститут соціології Національної академії наук України

На правах рукопису

Казанська Ірина Вікторівна

УДК 316.344.4 (09)

СТАНОВЛЕННЯ КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНА ВЛАДА”
В ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ

22.00.01 теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
соціологічних наук

Науковий керівник
Тарасенко Валентин Іванович,
доктор соціологічних наук,
професор

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Історична зміна змісту понять влада” і соціальна влада” та його концептуальне відображення

11

1.1. Виникнення соціальної влади в первісному суспільстві та її основні атрибутивні характеристики

20

1.2. Концептуальні підходи в протосоціології та соціології у зображенні соціальної влади класового суспільства

52

1.3. Новітні спроби концептуальних і неоконцептуальних дефініцій поняття соціальна влада”

77

Висновки до розділу 1

88

Розділ 2. Теоретико-методологічні засади концептуалізації поняття соціальна влада”

90

2.1. Концептуалізація понять як різновид теоретизування в соціології

92

2.2. Епістемологічне значення принципів історизму, системності та символізації для концептуалізації поняття соціальна влада”

104

Висновки до розділу 2

113

Розділ 3. Концептуалізація поняття соціальна влада” як розгортання в систему його категоріальних характеристик

116

3.1. Концептуальна побудова системного образу соціальної влади

116

3.2. Категоріальний статус поняття соціальна влада” в теоретичній соціології та його функціональний зміст

135

3.3. Методологічна та евристична функції категорії соціальна влада”

158

Висновки до розділу 3

178

Висновки

180

Cписок використаних джерел

185

ВСТУП

Актуальність теми. Особливості функціонування влади, її соціальної ролі були предметом досліджень мислителів античного часу, Середньовіччя, а також сучасних соціологів, істориків, філософів. Серед них вирізняються Платон, Аристотель, Гоббс, К. Маркс, М. Вебер, Н. Луман, Ю. Габермас, Х. Арендт, Е. Тоффлер та ін. Проте понятійно-термінологічне фіксування цього об’єкта пізнання спочатку було або неявним, або ж неконцептуальним, випадковим. Перші концептуальні зображення влади в соціально-філософській традиції дали Платон і Аристотель. У подальших дослідженнях влади її теоретичні концепції поглиблювалися і збагачувалися новими елементами. Сучасних концептів влади чимало але, як свідчить наукова література, більшість з них зосереджена на такому об’єкті, як політична та державно-адміністративна влада. Концептуальних же досліджень соціальної влади, особливо в сучасній соціології, немає. В такій пізнавальній ситуації концептуальні визначення поняття соціальна влада”, як правило, несамодостатні, вони підпорядковані розв’язанню інших теоретичних проблем.
Розроблювана тема дисертації відзначається сфокусованістю на системному дослідженні цілісності проблеми соціальної влади, змісту поняття соціальна влада” у працях різних соціальних мислителів, її пізнавальних функцій в дослідженнях різних форм влади, особливостей її прояву на різних історичних етапах існування суспільства. Цей підхід зумовлений необхідністю простеження двоєдиного процесу історичної еволюції поняття соціальна влада” та його об’єктивного змісту соціальної влади як реальності.
Дослідження поняття соціальна влада” пов’язане з певними труднощами, незважаючи на те, що в соціології мають місце певні пошуки характеристик соціальної влади і навіть визначення поняття соціальна влада”. По-перше, ототожнення соціальної влади з іншими різновидами влади призвело до нехтування соціальним змістом влади. По-друге, підміна поняття влади схожими за змістом поняттями, водночас і через неоднозначний переклад даного терміна, ускладнює виокремлення характеристик, що притаманні тільки зазначеному феномену. По-третє, неможливість зафіксувати дану, як ми вважаємо, категорію через однозначно визначене поняття змушує шукати інші поняття, за допомогою яких можна простежити динаміку поняття, яке досліджується, і самого позначуваного ним явища. По-четверте, далеко не всі соціологи, зайняті дослідженням проблем влади, усвідомлюють, що соціологія має вивчати передусім соціальну владу, а не різні її модифікації у формі, наприклад, політичної, економічної, державної та інших типів влади хоча б тому, що соціальна влада є історично первинною по відношенню до усіх інших форм суспільної влади, а також основою їх існування. Нарешті, по-п'яте, соціальна влада залишається чітко й детально не зафіксованою як об'єкт соціологічного дослідження, елемент соціальної реальності.
Вивчення форм прояву соціальної влади в сучасних суспільствах відкриває нові можливості, використання яких уможливить вирішення на науковому рівні важливих завдань щодо прогнозування, врахування особливостей розвитку суспільства.
Необхідність історико-теоретичного дослідження категорії соціальна влада” зумовлюється головним чином такими обставинами. По-перше, у процесі практичних перетворень в Україні істотно трансформуються характер, форми, засоби здійснення різних типів влади. У цьому зв’язку актуалізація в соціологічній науці проблеми соціальної влади зумовлена необхідністю не лише коректного визначення й уточнення поняття влада”, а й окреслення форм владної взаємодії в суспільстві різних соціальних груп, інститутів, структур. Крім того, залучення громадськості до участі в управлінських процесах нерідко виходить за межі політичної, державної влади і потребує теоретичних розробок проблем соціальної влади. По-друге, у площину теоретичної соціології ці проблеми транслюються крізь призму необхідності дослідження еволюції (становлення, розвитку) самого поняття соціальна влада”, що потребує історико-теоретичного аналізу. З одного боку, тільки вивчення логіки утворення і розвитку цього поняття уможливить простеження історичної динаміки соціальної влади аж до виникнення її сучасних форм, а з другого певним чином посприяє розвиткові понятійно-категоріального апарату самої теоретичної соціології. Справа в тому, що в цій соціології ні концепція соціальної влади, ні поняття як система її атрибутивних означень ще не склалися, хоча в науковій та довідниковій літературі цей різновид влади й владарювання вже позначений. Щоправда, позначений вельми неоднозначно, тому в розумінні його спеціалістами існує різнобій. По-третє, розроблення й аналіз власних понять, особливо їх категоріального ядра, завжди становили одне з пріоритетних завдань соціології, виконання яких піднімало її на новий теоретичний рівень. Зауважимо, до того ж, що це завдання має перманентний характер. Спеціалісти в галузі суспільних наук, справедливо зауважує дослідник діалектики соціальних понять М. В. Карабанов, постійно повертаються до цієї теоретичної проблеми, знаходячи щоразу щось нове в русі наукових понять, що відбивають закономірності і сутність розвитку явищ сучасного суспільного життя. Зміст усіх понять змінюється залежно від того, яку історичну епоху, яку стадію в розвитку історичних процесів і соціальних явищ вони відображують” [1] [1]).
Так, на першій Всеукраїнській соціологічній конференції зазначалось, що у нас (в соціологічній науці І. К.) обмаль досліджень з методології та загальносоціологічної теорії” і що ми дуже скромно беремося за розробку питань загальносоціологічної теорії” [2] 2). Звичайно, причин такого стану чимало, проте одна з найвагоміших, вважаємо, слабкість теоретичної роботи в галузі аналізу її базових понять. Ніяка теорія, зокрема й загальносоціологічна, без такого роду понять не можлива, а якщо глянути ширше на цю проблему з огляду на потребу соціології у постійній аналітико-синтетичній роботі з власними поняттями (як, до речі, і запозиченими з інших наук), то стає зрозумілим, що левову частку цієї роботи, особливо з поняттями категоріального рівня, повинна виконувати саме теоретична соціологія.
У теоретичній соціології поняття соціальна влада” має входити до науково-концептуального та категоріального апарату, тому його можна було б залучати до вирішення певних загальнодисциплінарних проблем. Крім того, воно може виконувати відповідну категоріальну роль в таких галузевих соціологічних дисциплінах, як соціологія влади, соціологія політики та ін.
Отже, актуальність проблеми дослідження еволюції поняття соціальна влада” в історико-соціологічному контексті визначають, з одного боку, трансформаційні перетворення відносин влади в українському суспільстві, з іншого потреби самої соціології, пов’язані з необхідністю удосконалення понятійного апарату, орієнтованого на вивчення соціальних явищ і процесів у їх історичній динаміці. Важливо дослідити це поняття як цілісну систему означень, яка змінювалась упродовж тривалого часу виникнення, становлення і розвитку соціології залежно від концептуального зображення різних форм влади і владних відносин, досягнувши категоріального рівня свого існування. Концептуальне розгортання даного поняття як системи знань про даний тип влади не проводилося в дослідженнях і не зафіксовано в соціологічній літературі.
Дисертаційна робота присвячена розробці проблеми змісту та пізнавальних функцій поняття соціальна влада”, його трансформації в соціологічну категорію соціальна влада” на грунті авторської концептуалізації.
Наукова проблема в дисертації виражає суперечність між гносеологічним статусом поняття соціальна влада”, яке воно має в сучасній теоретичній соціології, та його пізнавальним потенціалом. Сама проблема виражається запитанням: який шлях пройшло поняття соціальна влада” в історії соціології та що зумовлює набуття ним категоріального статусу? Проблема має загалом і в цілому комплексний характер, але ми аналізуємо тільки чотири її аспекти, що конкретизують її та фіксуються такими питаннями: 1) яких концептуально-термінологічних форм набувало та який об’єктивний зміст концентрувало у собі поняття соціальна влада” упродовж зміни історико-соціологічного контексту?; 2) які еволюційні етапи воно пройшло у своєму становленні та розвиткові?; 3) за яких умов поняття соціальна влада” набувало ознак і функцій соціологічної категорії?; 4) у чому полягає теоретико-методологічна та евристична роль категорії соціальна влада”, як вона виконує її в сучасній соціології?
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими програмами, планами, темами організації, де вона виконана.
Мета і завдання роботи Мета роботи здійснити концептуалізацію поняття соціальна влада” для обгрунтування його категоріальних характеристик.
Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:
вивчити еволюцію понять влада”, соціальна влада” у протосоціологічних вченнях;
обґрунтувати і застосувати процедуру концептуалізації поняття соціальна влада” на підставі виокремлення керівних теоретичних принципів;
проаналізувати, які види категоріального синтезу знань можливо здійснювати за допомоги поняття соціальна влада”;
виокремити і обґрунтувати систему понять, які формують зміст і основу поняття соціальна влада”;
здійснити соціологічне розрізнення понять воління”, владарювання”, панування”;
розкрити методологічне та евристичне значення категорії соціальна влада” для сучасних досліджень проблем соціальної влади в Україні.
Об’єктом дослідження є концептуальні уявлення про владу в історії соціології.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, концептуальні та термінологічні особливості становлення поняття соціальна влада” в історії соціології та епістемологічні можливості й механізми її концептуалізації.
Методи дослідження. Методологічну базу становлять: діалектичне вчення про гнучкість понять, їх взаємопереходи, набуття ними ознак і функцій категорій. На основі цього вчення у дослідженні застосовано такі принципи і методи: принцип історизму, який сприяв окресленню стратегічного напрямку вивчення історичних змін явища соціальної влади і концептуалізації поняття соціальна влада”; принцип системності допоміг визначенню організації в єдине ціле характеристик соціальної влади та асоціюванню понять, що їх відображують; принцип символізму виступив як загальний спосіб позначення символами різних виявів соціальної влади та розшифрування її значимісних аспектів. Теоретичною основою дослідження виступають деякі фундаментальні положення, викладені в працях як давніх, так і сучасних вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених дослідженню різних аспектів влади, зокрема й соціального: Платона, Аристотеля, Ж.-Ж. Руссо, М. Грушевського, Х. Арендт, Ю. Хабермаса, Н. Лумана, Д. Белла, Е. Тоффлера, М. Кастельса, Є. Вятра, Б. Розенберга, Л. Козера, П. Блау, Ф. Тьоніса, І. Канта, Е. Фромма, Г. Маркузе, З. Фрейда, Р. Берштед, В. Мшвенієрідзе, Є. Осипова та ін. Певним теоретико-методологічним підґрунтям дослідження стала методологія релятивізму Х. Арендт. Окремо можна також вказати на використання теоретичного підходу до інтерпретації природи влади, запропонованого Ю. Хабермасом. Відсутність у соціологічній науці переконливих спроб комплексного аналізу соціальної влади спонукало до використання в дисертації деяких теоретичних положень з філософії, історії, політології.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у теоретичній соцології здійснено концептуалізацію поняття соціальна влада” й розкрито його категоріальний потенціал, що відкриває нові можливості вивчення різних форм прояву соціальної влади в сучасних суспільствах.
Наукова новизна полягає в таких констатаціях:
вперше здійснено комплексний аналіз еволюції понять влада” і соціальна влада” в соціальних вченнях і теоретичній соціології. Показано, що феномен соціальної влади є історично первинним щодо інших форм влади, хоча він тривалий час фіксується дослідниками лише поняттям влада”. Зображено спосіб трансформації соціальної влади, її перетворення на інші владні форми навіть із зміною природи, носія, організації, режиму реалізації та інших атрибутів в різні види інституціоналізованої влади: державну (оскільки соціальна влада не має силових засобів для підтримання чи зміни існуючого порядку), економічну, адміністративну тощо та неінституціоналізованої влади (як спільна воля) в суспільстві;
встановлено, що соціальна влада має загальні форми прояву у вигляді спільної волі, авторитету, панування, народоправління;
розроблено загальну схему еволюції поняття соціальна влада” в історії соціальної та соціологічної думки, а саме: влада” соціальні аспекти (соціальний зміст) влади” соціальна влада”;
здійснено концептуалізацію поняття соціальна влада” як розгортання системи атрибутивних характеристик його об’єктивного аналога на основі принципів історизму, системності та символізації, що забезпечило перехід даного поняття у понятійно-соціологічній системі соціології на рівень категорії;
виокремлено й обгрунтовано статусно-функціональні ознаки поняття соціальна влада” як загальносоціологічної категорії: синтетичність, евристичність, аналогова масштабність, логіко-гносеологічна потужність;
досліджено синтетичну спроможність категорії соціальна влада” забезпечувати у своєму гносеологічному полі два різновиди узагальнення: моністичний (дає нове знання) і плюралістичний (урізноманітнює знання), що розкриває тим самим універсальний зміст цієї категорії та її гносеологічний потенціал;
вперше запропоновано ключові категорії для відображення соціальної влади: община”, група (сім’я)”, поліс”, держава”, суспільство”, народ”, клас”, інститут” і завдяки їм зафіксовані певні загальні способи прояву і реалізації соціальної влади в суспільстві общинний, груповий (сімейний), полісний, державний, народний, класовий, інституціональний;
обґрунтовано теоретико-методологічну та евристичну роль категорії соціальна влада” в соціологічних дослідженнях проблем сучасної влади, що допомагає визначати вихідні засади і загальний напрям розгортання та потрактування всіх соціологічних понять і термінів, які відображують явище влади в суспільстві; дає цілий арсенал засобів для вивчення системи соціальної влади в сучасній Україні, її загального стану, процесів воління і панування, тобто владарювання, відкриває те в явищі влади, що українською соціологією або зовсім не вивчалося, або ж вивчалося в іншому ракурсі.
Практичне значення одержаних результатів. Обумовлене необхідністю розробки нових понять теоретичної соціології, зокрема поняття соціальна влада”. Застосування ключових положень дослідження може поповнити загальносоціологічну теорію новим поняттям-категорією, здатною фіксувати різноманітні владні прояви в суспільстві. Це сприятиме її подальшим розробкам у цьому напряму та поглибленню соціологічних досліджень влади. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних курсів з історії соціології, соціології політики, соціології інститутів.
Особистий внесок здобувача. Усі публікації підготовлені автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів відбулась на IV Всеукраїнській соціологічній конференції Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні” (Київ, 2004).
Публікації. Результати дисертації опубліковані у 3 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 1 тезах доповіді.

[1]) [1] Карабанов Н. В. Проблемы развития социальных понятий / Карабанов Н. В. М. : Наука, 1985. 159 с. С. 7.

2) [2] Шульга М. О. Стратегії розвитку соціологічної теорії в нових реаліях українського суспільства / М. О.Шульга та [та ін.] // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської конференції. Соціологічна асоціація України. К. : Інститут соціології НАН України, 2001. 562 с. С. 89.

bibliography

ВИСНОВКИ

Наше дослідження історичних метаморфоз соціальної влади та концептуального її зображення у протосоціології і в соціології дає підстави для таких результуючих висновків.
1. Соціальну владу слід трактувати як загальну волю (певної спільності, спільноти), яка є історично первинною щодо усіх інших типів і форм влади в суспільстві. Крім того, в генетичному розрізі” соціальна влада як загальна воля домінує над індивідуальними та груповими волями, внаслідок чого виступає джерелом різноманітних форм влади і владарювання. Однак ця її характеристика напряму залежить від суспільних механізмів реалізації загальної волі, які вельми неоднакові в різних суспільствах, тому й саме домінування соціальної влади в них теж неоднакове.
2. Упродовж всього історичного часу соціальна влада існує в двох загальних формах неінституціоналізованій та інституціоналізованій. Неінституційна соціальна влада це загальна воля спільноти як соціального агрегату, котрий спонтанно концентрує численні волі (індивідуальні, групові) й фокусує їх як свій сигнал до дії певним виконавцям. Це фокусування може транслюватися через традиції культури, цінності, норми, громадську думку, вірування, звичаї, соціальну пам’ять, авторитет і т. ін. Транслювання спонукає виконавців учиняти свою поведінку в річищі загального воління. Тут криються витоки прямого народовладдяя і народоправства. Інституційна соціальна влада це трансформована за допомоги певних суспільних механізмів загальна воля, яку здійснюють різного роду інституціоналізовані суб’єкти як свою волю. У певних випадках вони можуть владно діяти, тобто владарювати і від імені носія загальної волі (наприклад, народу, класу тощо). Отже, інституційна соціальна влада функціонує під маскою якоїсь конкретної волі, носієм якої є той чи інший інституціоналізований суб’єкт. Відтак соціальна влада як загальна воля опиняється відтиснутою на задній план чи й повністю ігнорується, а носій конкретної інституціоналізованої влади владарює не лише через своє воління, а й панування. Ці дві динамічні лінії владарювання в його вольових відносинах з підлеглими виконавцями його волі органічно поєднуються. Проте, щоб здійснювати владу, суб’єкт її повинен мати відповідний ресурс і володіти належним потенціалом впливу на виконавців його волі, тобто мати належний потенціал влади (силу, енергію, засоби).
3. Загальна схема еволюції поняття соціальна влада” в історії соціальної та соціологічної думки така: влада” соціальні аспекти (соціальний зміст) влади” соціальна влада”. Іншими словами, соціальні мислителі зафіксували спершу владу як таку і розробили загальне поняття влада”, яке відображувало або різні аспекти, характеристики й деталі влади (влада це те, що безпосередньо керує співжиттям людей, встановлює приписи-правила їхньої поведінки; авторитет; сила; засіб або інститут панування; воля; вплив; могутність; закон та ін.), або їх загальну цілісність. Наступний етап пошук соціального змісту поняття влади, аналіз її джерел, основного ядра та суб’єкта, котрий її здійснює. Головним змістом влади визнаються воля, вольові відносини. Але не кожна воля стає владою, а тільки та, яка підкоряє, робить людей залежними від когось і підлеглими комусь, регламентує, управляє і т.д. Нарешті, на основі уявлень про соціальний зміст та джерела влади було виокремлено окремий тип влади, що дістав поняттєве позначення соціальна влада”. Цей тип влади поступово стає об’єктом дослідження в соціології, де її трактують ще вельми неоднозначно то як таку, наприклад, що проникає в усі інші типи і форми влади, то як окрему владу особливого суб’єкта, то як неявний, неструктуризований і необмежений вплив (силу) авторитету, порядку, норм і т. д.
4. Авторська концептуалізація поняття соціальна влада” на основі принципів історизму, системності та символізації дає змогу охопити всі основні форми соціальної влади як в історичному, так і в нинішньому контексті, а саме поняття розгорнути як комплекс знань про них. Цим забезпечується насамперед універсалізація його об’єктивного змісту як найпершої умови й ознаки еволюції в розряд соціологічних категорій. Принцип історизму визначає стратегічний напрямок вивчення явища соціальної влади і концептуалізації поняття соціальна влада”, принцип системності організацію в єдине ціле характеристик соціальної влади та асоціювання понять, що її відображують, під дахом” категорії соціальна влада”, принцип символізації спосіб позначення символами та розшифрування значимісних аспектів соціальної влади. Завдяки реалізації в дослідженні методологічного потенціалу цих принципів поняття соціальна влада” набуває концептуальної форми, стає поняттям-концепцією.
5. Як поняття концепція соціальна влада” є не що інше, як загально-соціологічна категорія, що відображує всі прояви соціальної влади в суспільстві та поєднує в собі, інтегрує споріднені та близькі поняття, якими фіксуються ті чи інші властивості соціальної влади, форми її вияву, способи трансляції, трансформації та реалізації, наслідки й результати тощо. У такій формі абстракція соціальна влада” схоплює всю систему владно-вольових відносин у суспільстві, звісно, крізь призму специфіки і в річищі предмета соціології. Цим вона частково відрізняється від соціально-філософської категорії влада” (суспільна влада”) і відокремлюється від неї, частково ж співпадає з нею (у частині позначення своїх трансформованих, інституціональних форм).
6. Досягнувши статусу загальносоціологічної категорії, універсальне (в рамках соціології) поняття соціальна влада” входить до групи понять і категорій, які концентруються навколо категорії соціальна реальність”, що теж є частково і соціально-філософською універсалією.
7. Функціональними ознаками поняття соціальна влада” як загальносоціологічної категорії, крім того, виступають: здатність здійснювати категоріальний синтез знань через інтеграцію споріднених понять, набувати більш потужного, ніж у звичайного поняття, гносеологічного потенціалу, генерувати значно ширший концептуальний зміст знань про владу, виконувати методологічну роль, здійснювати логічну та евристичну функції, забезпечувати генетично можливість різних теоретико-методологічних підходів у вивченні проблем соціальної влади, застосування численних методик та пізнавальних технологій.
8. Категорія соціальна влада” забезпечує в своєму гносеологічному полі головним чином два різновиди узагальнення: моністичний (органічний) і плюралістичний (еклектичний), що цілком відповідають сучасним інтегративним тенденціям в соціальних науках. Перший вид синтезу забезпечує приріст знання шляхом дедукції, узагальнення конкретних знань, другий шлях механічного приєднання до наявних знань інших, у тому числі й нових, чим забезпечується як мозаїчність самих знань, так і образу об’єкта, що ними відображується.
9. Категорія соціальна влада” має набути належного їй місця в ієрархії понятійно-категоріального апарату соціології. Вона може і повинна стати одним з опорних загальних понять при вивчені сучасного громадянського суспільства, вольових та владних інститутів, відносин та норм у ньому.
10. Поняття соціальна влада” у процесі своєї історичної еволюції набуло статусу і функцій соціологічної категорії. Тобто піднялось на вищий щабель у понятійно-соціологічній системі соціології. Це поняття відбиває систему владно-вольових відносин та дій між суб’єктом владарювання, який через своє воління виражає загальну волю спільноти, та об’єктом, котрий цю волю делегує суб’єкту. Дане поняття фіксує способи владарювання, які реалізуються через пряме (без залежності між владарюючими і підлеглими) та непряме, опосередковане воління, яке здійснюється шляхом відповідних каналів (соціальний порядок, авторитет, нормативну систему, громадську думку тощо) або трансформацією в інші форми влади. Основою владарювання в даній системі виступають згода об’єкта визнавати і коритися волі суб’єкта, визнавати авторитет його ролі і статусу.
Категорія соціальна влада” виконує такі функції: методологічну, що визначає вихідні засади і загальний напрям розгортання та потрактування всіх соціологічних понять і термінів, які відображують явище влади в суспільстві, владні відносини та дії, процес воління і панування; евристичну, завдяки якій застосування загального знання про владу до вивчення конкретних ситуацій владарювання дає змогу інноваційних висновків, відкриття нових аспектів владно-вольових відносин і дій, типів влади, її інститутів, форм, що не досліджувалися; синтезу знань, завдяки якій узагальнюються соціологічні знання про соціальну владу; логіко-теоретичну в процесах концептуалізації соціальних та соціологічних знань про владу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Карабанов Н. В. Проблемы развития социальных понятий / Карабанов Н. В. М. : Наука, 1985. 159 с.
2. Шульга М. О. Стратегії розвитку соціологічної теорії в нових реаліях українського суспільства / М. О.Шульга та [та ін.] // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Наукові доповіді і повідомлення першої Всеукраїнської конференції. Соціологічна асоціація України. К.: Інститут соціології НАН України, 2001. 562 с. С. 89.
3. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / [уклад. В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін.]. К. : Укр. центр духовн. культури, 1998. 728 с.
4. Кейзеров Н. М. Власть и авторитет. Критика буржуазных теорий / Кейзеров Н. М. М. : Юрид. лит., 1973. 264 с.
5. Кейзеров Н. М. Власть без будущого. Критика буржуазных теорий о будущем государства и права / Кейзеров Н. М. М. : Юрид. лит., 1967. 167 с.
6. Социологическая энциклопедия [в 2 т.]. М : Мысль, 2003. 1557 с.
Т. 1. 2003. 155 с.
7. Социология и проблемы социального развития / [ред. Т. В. Рябушкина, Г. Г. Квасова, Г. В. Осипова и др.]. М. : Наука : Академия наук СССР. Институт социологических исследований, 1978. 480 с.
8. Демидов А.И. Власть в единстве и многообразии ее измерений / А.И. Демидов // Государство и право. 1995. № 11. С. 311.
9. Иванов Д. Властта: философско-социологически анализ / Димитьр Иванов София: Наука и изкуство, 1985. 162 с.
10. Coser L. A. and Rosenberg B. Power of social. NY, 1965. 226 p.
11. Вятр Е. Социология политических отношений / Ежи Вятр ; [пер. с польского под ред. и с предисл. Ф. М. Бурлацкого]. М. : Прогресс, 1979. 463 с.
12. Фромм Э. Бегство от свободы; Человек для себя / Эрих Фромм; [пер. с англ. Д. Н. Дудинский]. Мн. : Попурри, 1998. 672 с.
13. Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества / Гелбрейт Маркузе. М. : REFL-book, 1994. 341 c.
14. Американская социологическая мысль / [сост. Е. И. Кравченко и др.]. М. : Международный ун-т бизнеса и управления, 1996 560 с.
15. Теннис Ф. Общность и общество. Основные понятия чистой социологии / Фердинанд Теннис; [пер. с нем. Д. В. Скляднева]. М. : Фонд Университет”: Владимир Даль, 2002. 450 с.
16. Хатунцев Б. Н. О природе власти. Опыт исследования социально-психологических основ власти / Хатунцев Б. Н. Саратов, 1925. 149 с.
17. Власть: очерки современной политической философии Запада / [отв. ред. В. В. Мшвениерадзе] М. : Наука, АН СССР, Ин-т философии, 1989. 325 с.
18. Тененбаум В. О. Государство: система категорий / Тененбаум В. О. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1971. 212 с.
19. Арендт Х. Між минулим і майбутнім / Ханна Арендт [пер. з англ. В. Черняк]. К. : Дух і літера, 2002. 321 с.
20. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер [пер. з нім. О. Погорілий] К. : Основи, 1988. 534 c.
21. Амелин В. Н. Власть как общественное явление / Амелин В. Н. // Социально-политические науки. 1991. № 2. С. 315.
22. Маркс К. Социология / Карл Маркс [пер. с нем. Ин-т социологии РАН, московская высшая школа социальных и экономических наук]. М. : КАНОН-Пресс-Ц : Кучково поле, 2000. 432 с.
23. Бурлачук В. Способи артикуляції влади або символ у системі владних відносин / Віктор Бурлачук // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. № 3. С. 2031.
24. Ранние формы социальной стратификации генезис, историческая динамика, потестарно-политические функции / Институт этнологии и антропологии им. Миклухо-Маклая, [отв. ред. В. А. Попов] М. : Восточная литература, 1993. 332 с.
25. Леві-Стросс К. Первісне мислення / Леві-Стросс К. [пер.з фр. С. Йосипенко] К., 2000. 286 с.
26. Зимовець Р. В. Феномен влади в культурі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.04 Філософська антропологія, філософія культури” / Р. В. Зимовець. К., 2001. 19 с.
27. Зиммель Г. Избранное / Георг Зиммель. М. : Юрист, 1996. Т. 1 (Философия культуры). 671 с. (Лики культуры).
28. Алексеев В. П. История первобытного общества: ученик для вузов по специальности история / В. П. Алексеев, А. И. Першиц. [5-е изд.]. М. : Высшая школа, 1999. 349 с.
29. Бурлачук В. Ф. Символ и власть: роль символических структур в построении картины социального мира / В. Ф. Бурлачук. К. : Институт социологии НАН Украины, 2002. 266 с.
30. Хоцей А. С. Теория общества. Философская проза: в 3 т. / Хоцей А. С. Казань: Дом печати Мат бугат Йорты”, 2000.
Т. 2: Становление демократии. Цивилизации. 2000. 826 с.
31. Казанська І. В. Історична еволюція соціальної влади та її фіксації в соціальних вченнях // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка”. 2003. Вип. 1718. С. 1215.
32. Власть. Философско-политические аспекты / [сб. ст. / ред.-сост. Соколова Р. И.] М. : АН СССР , Ин-т философии, 1989. 133 с.
33. Болясний І. Л. Суспільство і влада / І. Л. Болясний. К., 1970 45 с.
34. Маркс К., Енгельс Ф. Твори: В 21 т. / Карл Маркс, Фрідріх Енгельс. К., 1976.
Т. 21: Походження сім’ї, приватної власності і держави. 1976. 720 с.
35. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: в 30 т. / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. [2-е изд.]. М. : Госполитиздат, 1961.
Т. 21. 1961. 745 с.
36. Потестарность: генезис и эволюция / [сост. : В. Б. Бочаров, Б. К. Завьялова, В. А. Попов и др.] Спб. : Рос.акад.наук, музей антропологи и этнографии им. Петра Великого, 1997. 214 с.
37. Соціологічна думка України : [навч. посіб. наук. ред. Захарченко М. В. та ін.]. К. : Заповіт, 1996. 424 c. (Міжнародний фонд Відродження”. Трансформація гуманітарної освіти в Україні).
38. Артемова О. Ю. Личность и социальные нормы в ранне-первобытной общине: по австралийским этнографическим данным / О. Ю. Артемова. М., Наука, 1987. 199 с.
39. Первобытное общество. Основные проблемы развития : [сб. статей / отв. ред. А. И. Першиц]. М. : Наука, 1975. 287 с.
40. Гегель Г. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Г. Гегель ; [пер. з нім. Р. Осадчук та М. Кушнір]. К. : Юніверс, 2000. 329 c.
41. Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности / [отв. ред. В. А. Попов]. М. : Восточная лит., 1995. 350 с.
42. Архаическое общество: узловые проблемы социологии развития : [сб. науч. трудов / науч. ред. А. В.Коротаева и др.] : в 2 ч. / АН СССР. Ин-т истории и др. М., 1991. 328 с.
43. Барматова С. П. Політична соціологія : курс лекцій / С. П. Барматова. К. : Аналітичний центр вивчення суспільства, 2003. 252 с.
44. Казанська І. В. Теоретико-методологічні засади концептуалізації поняття соціальна вада” // Вісник Київськго національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка”. 2005. Вип. 2223. С. 5758.
45. Bierstedt R. An Analysis of Social Power, in Lewis [Coser L.A. and Rosenberg В. (eds)]. Sociological Theory: A book of Reading, London : Collier-Macmillan, 1965. 688 p.
46. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет / Мишель Фуко. М. : Магистериум, Касталь, 1996. 447 с.
47. Ильин И. Собрание сочинений : в 12 т. / И. Ильин. Т. 4. М. : Русская книга, 1994. 524 с.
48. Платон. Государство. Законы. Политик : в 3 т. / Платон. Т. 3. М., Мысль, 1998. 798 с. (Из классического наследия).
49. Ролз Д. Політичний лібералізм / Джон Ролз. [пер. з англ. О.Мокровольський]. К., вид-во Соломії Павличко Основи”, 2000. 382 с.
50. Кривушин Л. Т. Проблема государства и общества в домарксистской мысли: (Историко-социологические очерки) / Кривушин Л. Т. Л. : Изд-во ЛГУ, 1978. 216 с.
51. Аристотель. Политика. Афинская полития. М.: Мысль, 1997. 458 с. (Из классического наследия).
52. Гоббс Т. Избранные произведения: в 2 т. / Томас Гоббс ; [пер. с латин. и англ. В. В. Соколов]. М. : Мысль, 1964. 748 с.
53. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Жан-Жак Руссо. М. : КАНОН-Прес-Ц, 1998. 416 с.
54. Кессарийский П. Война с готами / Прокопий Кессарийский ; [пер. с греч. С. П. Кондратьев]. Кн. 1-3. М. : Арктос, 1996. 336 с.
55. Полонська-Василенко Н. Історія України : у 2 т. / Наталія Полонська-Василенко. К. : Либідь, 1993. 640 с.
56. Плосконосова В. П. Правящие элиты древней и средневековой Руси и траектория социальных изменений / В. П. Плосконосова // Вестник Московского университета. 2003. № 1. С. 131146. (Серия 18. Социология и политология.).
57. Бурдье П. Социология политики / Пьер Бурдье ; [пер. с фр. / cост., общ. ред. и предисл. Н.А. Шматко]. М., 1993. 336 с.
58. Масловский М. В. Теория бюрократии Макса Вебера и современная политическая социология / М. В. Масловский. Н. Новгород : Изд-во ННГУ, 1997. 87 с.
59. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс ; [пер. с англ. Б. Э. Верпаховский и др.]. М. : ГУ ВШЭ, 2000. 607 с.
60. Тоффлер Е. Третя хвиля / Елвін Тоффлер ; [пер. с англ. А. Євс]. К. : Видавничий дім Всесвіт”, 2000. 475 с.
61. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Даниел Белл ; [пер. с англ. В. Л. Иноземцев]. М. : Academia, 1999. 787 с.
62. О природе политической власти / Дибиров А. З., Пронский Л. М. // Вестник Московского университета. 2002. № 2. С. 4860. (Серия 18. Социология и политология).
63. Панюта В. І. Символічна влада в українському соціумі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.04 Спеціальні та галузеві соціології” / В. І. Панюта. Х., 2003. 19 с.
64. Шляхи системної трансформації українського суспільства: підсумки та перспективи / Бакіров В. С., Фісун О. А. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2002. № 543. С.3744.
65. Панюта В. И. Власть в эпоху глобализации. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2002. № 543. С. 5862.
66. Кушерець В. І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. К. : Знання України, 2002. 248 с.
67. Панюта В. И. Транснационализация власти и кризис национальной идентичности. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2003. № 577. С. 9497.
68. Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства: наукові доповіді і повідомлення ІІІ Всеукраїнської соціологічної конф. / Соціологічна асоціація України, Інститут соціології НАН України. К., 2003. 562 с.
69. Парсонс Т. Система современнных обществ / Толкот Парсон ; [пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева. Под ред. М. С. Ковалевой]. М. : АспектПресс, 1997 270 с.
70. Ледяев В. Г. Власть: концептуальный анализ / В. Г. Ледяев // Полис. 2000. № 1. С. 97 107.
71. Blau P. M. Exchange and Power in Social Life / P. M. Blau. N.Y. : John Wiley and Sons, 1967. 352 p.
72. История теоретической социологии : в 4 т. / [ответ.ред. и сост. Ю. Н. Давыдов]. М., 1997.
Т.1. 1997. 496 с.
73. Арендт Х. Становище людини / Ханна Арендт ; [пер. з англ. М. Зубрицька]. Л. : Літопис, 1999. 254 с.
74. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Юрген Габермас ; [пер. з німец. А. Онишко]. Львів : Літопис, 2000. 318 с.
75. Казанська І. В. Про деякі особливості функціонування соціальної влади в сучасному суспільстві // Матеріали IV Всеукраїнської соціологічної конференції, 21 травня 2004 р. ­­ К. : Інститут соціології НАН України, 2004. С. 524 526. (Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні).
76. Панюта В. И. Власть в эпоху глобализации / В. И. Панюта // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2002. № 543. С. 5862.
77. Луман Н. Власть / Николас Луман ; [пер. с нем. А. Ю. Антоновский]. М. : Праксис, 2001. 256 с.
78. Вебер М. Избранные произведения / Макс Вебер. М. : Прогресс, 1990. 804 с.
79. Степаненко В. До проблеми посткласичної концептуалізації соціальних змін / В. Степаненко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 45. С. 7692.
80. Побережников И. В. Пространственная динамика модернизации: теоретико-методологические аспекты Режим доступу:
http://www.iriss.ru/attach_download?object_id (12.02.04)
81. Масленников Е. В. Некоторые принципы формирования концептуальной модели предмета в социологическом исследовании // Вестник Московского университета. Сер. 18 (Социология и политология). 2003. № 1. С. 158169.
82 Power of social. Coser L.A. and Rosenberg B. NY, 1965. 352 p.
83. Giddens A. Social Theory Today: Polity Press / A. Giddens, J. Turner. Cambridge, UK. 1987. 428 p.
84. Соціологія: короткий енциклопедичний словник : [уклад. В. І. Волович та ін.] К. : Укр.центр духовн.культури, 1998. С. 626.
85. Лупацій В. С. Проблема теоретичного синтезу в сучасній соціології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.01 Теорія та історія соціології” / НАН України; Інститут соціології. К., 1996. 24 с.
86. Ракитов А. И. Историческое познание: системно-гносеологический подход. М. : Политиздат, 1982. 303 с.
87. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. М. : Академический проект, 2003. 525 с.
88. Резник Ю. М. Введение в социальную теорию. Социальная эпистемология : Пособие. М. : Ин-т востоковедения РАН, 1999. 325 с.
89. Казанська І. Соціологічна концептуалізація категорії соціальна влада”: загальнотеоретична схема // Соціальні виміри суспільства. Випуск 10. К.: Інститут соціології НАН України, 2007. С. 2237.
90. Тарасенко В. І. Соціологічне теоретизування: загальна характеристика, типи // Вестник Международного Соломонова университета. 1999. № 2. С. 5051. (Проблемы развития социологической теории).
91. Социология: Энциклопедия [сост. А. А. Грицанов] Минск : Книжный Дом, 2003. 1312 с.
92. Булатов М. А. Логические категории и понятия / М. А. Булатов. К. : Наукова думка, 1981. 234 с.
93. Шептулин А. П. Диалектический метод познания / А. П. Шептулин. М. : Политиздат, 1983. 320 с.
94. Алексюк Р. П. Аппарат управления и власти как общесооциологическая категория / Р. П. Алексюк. Воронеж, 1974. 174 с.
95. Кармадонов О. А. Социология символа / О. А. Кармадонов. М.: Academia, 2004. 347 с.
96. Дуров В. С. Юлий Цезарь: человек и писатель / В. С. Дуров. Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1991. 208 с.
97. Смолій В. А. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності / В. А. Смолій, В. С. Степанков. К. : Наукова думка, 1994. 261 с.
98. Бурлачук В. Символ и власть : Роль символических структур в построении картины социального мира / В. Бурлачук. К. : Ин-т социологи НАН Украины, 2002. 266 с.
99. Дюркгейм Е. Первісні форми релігійного життя. Тотемна система в Австралії / Еміль Дюркгейм ; [пер. з фр. Г. Філіпчук, З. Борисюк]. К. : Юнівіс, 2002. 424 с.
100. Тённис Ф. Общность и общество. Основные понятия чистой социологии / Фердинанд Тённис ; [пер. с нем. Д. В. Скляднева]. М. : Фонд Университет” : Владимир Даль, 2002. 450 c.
101. Красников Б. И. Пути развития общества / Б. И. Красников К.: Хрещатик, 1994. 132 с.
102. Сорокин П. А. Система социологии : в 2 т. / П. А.Сорокин. М. : Наука, 1993. (Социологическое наследие.)
Т. 2: Социальная аналитика: учение о строении сложных социальных агрегатов. 1993. 688 с.
103. Токвіль А. Про демократію в Америці: у 2 т. / Алексіс де Токвіль ; [пер. з фр. Г.Філіпчук, М.Москаленко]. К. : Видавничий дім Всесвіт”, 1999. 590 с.
104. Манхейм К. Идеология и утопия. Диагноз нашего времени / Манхейм Карл. М. : Юрист, 1994. 700 с.
105. Каныгин Ю. М. Социально-экономические проблемы создания и использования искусственного интеллекта / Ю. М. Каныгин, Г. И. Калитич. К. : УкрНИИНТИ, 1989. 34 с.
106. Каныгин Ю. М., Калитич Г. И. Когнитивная (тонкоструктурная) социология и социальная информатика / Ю. М. Каныгин, Г. И. Калитич. К. : УкрНИИНТИ, 1991. 32 с.
107. Україна: інтелект нації на межі століть / [керів. автор. колективу В.К. Врублевський]. К. : Інформаційно-видавничий центр Інтелект”, 2000. 516 с.
108. Манхейм К. Избранное: Социология культуры / Карл Манхейм. М.; СПб.: Университетская книга, 2000. 502 с.
109. Бурдье П. Социология социального пространства / Пьер Бурдье ; [пер. с франц. Н.А. Шматко]. М. : Институт экспериментальной социологии; СПб. : Алетейя, 2005. 288 с.
110. Давыдов А. А. Системный подход в социологии: законы социальных систем / А. А. Давыдов. М. : Едиторнал УРСС, 2004. 256 с.
111. Крымский С. Б. Системы знания и проблема их категориальной определённости / Крымский С. Б. К. : Наукова думка, 1977. 226 с. (Логико-философский анализ понятийного аппарата науки).
112. Стёпин В. С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации / В. С. Стёпин // Вопросы философии. 1989. № 10. С. 318.
113. Горский Д. П. Обобщение и познание / Горский Д. П. М. : Мысль, 1985. 208 с.
114. Кучерюк Д. Ю. Естетичне сприйняття предметного середовища / Кучерюк Д. Ю. К. : Наукова думка, 1973. 143 с.
115. Кант И. Критика чистого разума / Иммануил Кант. Симферополь : Реноме, 1998. 462 с. (Философское наследие).
116. Абрамова Н. Т. Мозаичный объект: поиски оснований единства / Н. Т. Абрамова // Вопросы философии. 1986. № 2. С. 103112.
117. Козер Л. А. Мастера социологической мысли. Идеи в историческом и социальном контексте / Льюис А. Козер ; [пер. с анг. Т. И. Шумилина]. М. : Норма, 2006 514 с.
118. Маркс К. Сочинения : в 21 т. / Карл Маркс, Фридрих Энгельс. [2-е изд.] М., 1961.
Т. 21 1961. 420 с.
119. Утченко С. Л. Политические учения Древнего Рима / С. Л. Утченко М. : Наука, 1977. 256 с.
120. Шкода В. Сім’я: фаміліські суспільства / Володимир Шкода // День. 2002, 27 лютого № 38.
121. Корганов К. Аффективные общества / Карен Корганов. Троицк (Московская обл.), 2006. 216 с.
122. Философия вождизма. Хрестоматия по вождеведению / [ред. В. Б. Авдеев]. М. : Белые альвы. 2006. 608 с. (Серия Библиотека расовой мысли”).
123. Баталов Э. Без идеала / Э. Баталов // Свободная мысль. 1996. № 3. С. 7680.
124. Фукуяма Ф. В современном мире жизнеспособны только либеральные общества / Фрэнсис Фукуяма // День. 2006, 18 января. № 6.
125. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Просвіта, 1996. 80 с.
126. Крамаренко О. Теорія доктора Фукуями і українська практика / Олександр Крамаренко // День. 2006, 26 жовтня. № 184.
127. Медведев Р. Народ и власть / Р. Медведев // Свободная мысль. 1998. № 4 С. 1126.
&n