ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ТОВСТОКИШКОВИМ СТАЗОМ : ОПТИМИЗАЦИЯ ТАКТИКИ ВЕДЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ У ЖЕНЩИН С толстокишечный стазу

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

УДК 618.3-06:616.345-005.3

ШЕЛУДЧЕНКО ВІКТОРІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З ТОВСТОКИШКОВИМ СТАЗОМ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Вдовиченко Ю.П.,
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ I
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: „СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ
ПРО ТОВСТОКИШКОВИЙ СТАЗ”
1.1. Розповсюдженість, етіопатогенетичні й клінічні аспекти товстокишкового стазу. 11
1.2. Вплив товстокишкового стазу на перебіг вагітності,
його лікування й профілактика. 31
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ 38
РОЗДІЛ 3
ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ
У ЖІНОК З ТОВСТОКИШКОВИМ СТАЗОМ 55
3.1. Особливості клінічної картини запорів у
вагітних. 55
3.2. Стан моторної функції товстої кишки 55
3.3. Результати мікробіологічних досліджень калу та слизу цервікального каналу 63
3.4. Стан бар’єрної функції ШКТ 85
3.5. Результати імунологічних досліджень 87
РОЗДІЛ 4
ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗРОБЛЕНИХ ЛІКУВАЛЬНО-
ПРОФІЛАКТИЧНИХ МЕТОДІВ 112
4.1. Тактика лікування. 112
4.2. Порівняльний аналіз наслідку пологів у вагітних з хронічними запорами на фоні проведеного лікування 119
РОЗДІЛ 5
ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 122
ВИСНОВКИ 137
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 139
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЕП біоелектричний потенціал
ІЛ інтерлейкіни
ІЦН істміко-цервікальна недостатність
КУО колонієутворюючі одиниці
НК нормальні кілери
OVA сироватковий овальбумін
СПЛ спонтанна проліферація лімфоцитів
ФГА фітогемаглютинін
ФІМ фагоцитарний індекс моноцитів
ФІН фагоцитарний індекс нейтрофілів
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми
Серед різних екстрагенітальних захворювань, що ускладнюють перебіг вагітності, товстокишковий стаз (запор) зустрічається достатньо часто (від 10 до 50%) порівняно з іншими гостро-ентерологічними проблемами в період гестації [25, 56]. Дана обставина зумовлена високою частотою поширення запорів у населення взагалі, причому жінки страждають цією патологією в 23 рази більше порівняно з чоловіками [86, 93]. Такий розкид в цифрах, рівно як і відмінності у самому визначенні цієї дефініції, можна пояснити відсутністю чітких об’єктивних критеріїв розмежування індивідуальних фізіологічних і патологічних особливостей травлення у конкретного індивіда або популяції.
У підходах до даної проблеми чимало суперечностей, пов’язаних з частим поєднанням товстокишкового стазу з порушенням мікрофлори товстої кишки й інших біотопів організму. Під час вагітності це набуває особливого значення через можливу транслокацію мікрофлори з шлунково-кишкового в урогенітальний тракт вагітної, що може призвести до зниження його колонізаційної резистентності [8, 125]. Крім цього, якісні й кількісні порушення мікрофлори товстої кишки й урогенітального тракту вагітної на тлі вже існуючого фізіологічного імунодефіциту можуть призвести до виникнення вторинного імунодефіциту [59, 121]. Супутній запору дисбіоз двох суміжних біотопів організму на тлі вторинного імунодефіциту є одним з провідних чинників ендогенного інфікування вагітної й плода [29, 75].
Нажаль, не дивлячись на появу нових лікарських засобів, спрямованих на корекцію товстокишкового стазу, не спостерігається виразної тенденції до зниження частоти даної патології. У першу чергу це відноситься до проблеми запорів, поширених у вагітних, можливість вирішення якої утруднена у зв’язку з обмеженням діагностичних та лікувально-профілактичних заходів під час вагітності.
Не дивлячись на очевидну актуальність, ці питання раніше не вивчалися.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика „Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” (№ д.р. № 0106U010506).
Мета роботи та завдання дослідження
Метою роботи було зни-ження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з товстокишковим стазом на підставі вивчення клініко-функціональних, імунологічних і мікробіологічних особливостей, а також оптимізації тактики ведення вагітності.
Завдання дослідження:
1. Вивчити частоту і характер товстокишкового стазу у різні терміни гестації.
2. Оцінити особливості перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених у жінок з запорами.
3. Вивчити стан внутрішньоутробного розвитку плода в різні терміни гестації у жінок з товстокишковим стазом.
4. Оцінити стан біоценозу товстої кишки, урогенітального тракту, іменного статусу, а також корелятивну залежність між ними у жінок з запорами під час вагітності.
5. Розробити й впровадити методику ведення вагітності у жінок з різними варіантами товстокишкового стазу на підставі використання спрямо-ваної медикаментозної корекції та показати її ефективність.
Об¢єкт дослідження вагітність у жінок з товстокишковим стазом.
Предмет дослідження акушерські та перинатальні ускладнення у жінок із товстокишковим стазом; стан мікробіоценозу статевих шляхів і кишечника; стан системного імунітету й неспецифічних чинників захисту.
Методи дослідження клінічні, ехографічні, електрофізіологічні, імунологічні, мікробіологічні та статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше вивчено особливості мікрофлори товстої кишки і цервікального каналу у вагітних, які страждають на запори, виявлено негативний вплив товстокишкового стазу на мікрофлору товстої кишки й урогенітального тракту вагітної, визначено кореляційну залежність частоти акушерських і перинатальних ускладнень від ступеня дисбіозу даних биотопів організму вагітної й породіллі, доведено взаємозв’язок виявлених функціональних порушень кишечника з частотою й характером ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.
Одержані наукові результати дозволили розширити наявні дані про патогенез товстокишкового стазу й науково обгрунтувати необхідність оптимізації тактики ведення вагітності у жінок із запорами.
Практичне значення отриманих результатів
На підставі проведених функціональних досліджень конкретизовано терміни дебюту й рецидивів запорів під час вагітності, розроблено й модифіковано алгоритм їх діагностики.
Обґрунтовано доцільність дослідження мікрофлори товстої кишки й цервікального каналу з метою своєчасної діагностики й корекції дисбіотичних процесів, що негативно впливають на здоров’я вагітної, породіллі і новонародженого.
Розроблено оптимальну схему профілактики й лікування запорів у вагітних з використанням послаблюючих препаратів направленої дії і показано відсутність побічних ефектів від запропонованої методики.
Підтверджено необхідність обов’язкової нормалізації акту дефекації у вагітних із запорами з метою зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення усіх досліджень виконано за період з 2004 по 2007 рр. Проведено клініко-лабораторне й функціональне обстеження 128 вагітних з товстокишковим стазом. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу.
Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з товстокишковим стазом на підставі використання патогенетично направленої медикаментозної корекції. Статистична обробка отриманих даних проведена винятково автором.
Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданні пленуму акушерів-гінекологів України (Львів, жовтень 2005), на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Києва і Київської області (червень 2004; грудень 2005), науково-практичних конференціях „Актуальні питання репродуктивного здоров’я жінок” (Київ, 2003, 2004, 2005); на міжнародній школі-семінарі „Досягнення та перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставі „Здоров’я жінки та дитини” (Київ, 2326 травня 2006 р.) та на І з’їзді перинатологів України (Київ, 1921 квітня 2007 р.).
Публікації
За темою дисертації опубліковано 4 роботи, з яких 3 статті у наукових провідних фахових журналах та збірниках, причому всі самостійні.
Обсяг та структура дисертації
Дисертаційна робота викладена на 140 сторінках комп’ютерного друку та складається зі вступу, огляду літе-ратури, розділу, присвяченого методам досліджень, розділу, присвяченого лікувально-профілактичним заходам, розділу власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчика літератури, який нараховує 100 джерел вітчизняних та 90 зарубіжних.
Дисертація ілюстрована 28 таблицями та 4 рисунками.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із товстокишковим стазом на підставі вивчення клініко-функціональних, імунологічних та мікробіологічних особливостей і розробки та впровадження методики оптимізації ведення вагітності.
1. Частота запорів у вагітних складає 26,4%, причому функціональні запори складають 46,9%, а гестаційні 53,1%. Поглиблення функціональних запорів відмічається у терміні 8-12 тижнів, в той час як явний прояв гестаційних запорів в 61,8% випадків відмічається в період з 17 по 20 тиждень гестації.
2. Перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі товстокишкового стазу часто ускладнюється загрозою переривання вагітності (52,3%), інтраамніальним інфікуванням (32,5%), передчасним розривом плодових оболонок (37,8%) та післяпологовим ендометритом (17,8%).
3. Стан новонароджених у жінок із запором характеризується високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку (26,9%), дистреса-плода (23,4%) й інтраамніального інфікування (17,8%) з відповідними ехографічними та доплерометричними змінами..
4. Фізіологічний процес гестації супроводжується природною реакцією імунної системи у вигляді позитивної взаємокомпенсуючої активації або пригнічення 57,7% параметрів імунної системи. Хронічні запори обох типів односпрямовано нівелюють фізіологічні коливання клітинної й гуморальної ланок імунітету (26,9%). Відхилення імунологічних параметрів відносно верхньої або нижньої межі норми при функціональних запорах в 2-3 рази більш тяжкі порівняно з гестаційними.
5. Базисною терапією хронічних запорів у вагітних є функціональне харчування в поєднанні з послаблюючим препаратом лактулоза. У разі відсутності запору, виникаючі відхилення в біоценозі товстої кишки та цервікального каналу, а також підвищена проникність кишкового бар’єру на тлі дисфункції імунної системи є серйозним фактором ризику невиношування вагітності та гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.
6. Застосування розроблених лікувально-профілактичних заходів сприяє поліпшенню стану вагітних, зменшенню частоти запорів, нормалізації біоценозу статевих шляхів та кишечника, імунного статусу та зниженню частоти плацентарної недостатності на 16,8%; затримки внутрішньоутробного розвитку плода на 15,3%; дистреса-плода на 14,7%; інтраамніального інфікування на 12,7% та постнатальної інфекції новонароджених на 12,3% відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Постановка діагнозу хронічного запору під час вагітності повинна засновуватись на поєднанні як мінімум 2-3 симптомів, а саме: зміна частоти дефекації (≤ 3 раз на тиждень), консистенції калу (комковатий, щільний), зміна акту дефекації (відчуття неповного спорожнення, додаткові зусилля при акті дефекації, відчуття аноректальної перешкоди).
2. З метою профілактики виникнення гестаційних запорів або поглиблення функціональних, а також лікування вже існуючих запорів ми рекомендуємо - у випадку відсутності протипоказань провести ряд заходів, що включають: навчання та психологічний вплив на вагітну із запором (необхідність виробки рефлексу дефекації у певний час доби), корекція дієти у вигляді збільшення кількості харчових продуктів, стимулюючих функцію товстої кишки (чорнослив) або збільшуючих масу калу (пшеничні висівки), дієтичні добавки харчових компонентів (вітаміни, мікроелементи), корекція образу життя (збільшення фізичної активності при відсутності протипоказань), усунення неприємних відчуттів і болю в задньому проході при акті дефекації (знеболюючі та спазмолітичні свічки за показаннями), видалення скупчених газів із кишечника або прискорення їх евакуації (спазмолітики, прокінетики, адсорбенти, піногасник), послаблюючий засіб лактулоза, відновлення мікробіоценозу кишечника призначення пробіотиків (живі культури біфідо- і лактобактерій).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Акопян Т.Э. Бактериальный вагиноз и беременность. // Акушерство и гинекология.-2000.-№6.- С. 3-5.
2.Анкирская А.С. Бактериальный вагиноз. // Акушерство и гинекология. -2001.-№6.-С. 13-16.
3.Арбатская М.Д., Дубинин А.В., Минушкин О.Н. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения. // Терапевтический архив.-2001 .-№2- С.67-72
4.Аутеншлюс А.И., Иванова О.В., Коновалова Т.Н. Состояние клеточного иммунитета у беременных с воспалительными заболеваниями почек // Иммунология.- 1998.-№.-С. 52-55
5.Бабин В.И., Домарадский К.В., Дубинин А.В. Биохимические и молекулярные аспекты симбиоза человека и его микрофлоры. // Рос. хим. журн.- 2002; 38 (6): С. 66-78
6.Бабин В.К, Домарадский И.В., Дубинин А.В. Новые подходы к разработке лекарственных средств. // Росс. хим. Журн.-2000.-40 (2).-С. 125-130.
7.Бабин В.И., Минушкин О.Н., Дубинин А.В. Молекулярные аспекты симбиоза в системе хозяин-микрофлора. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-1998.-№6- С. 76-82.
8.Баев О.Р., Стрижаков А.К. Резидентная флора генитального тракта и этиология инфекционных осложнений беременности и послеродового периода. //Акушерство и гинекология.-2003.-№6.-С. 3-7.
9.Бондаренко В.М., Петровская В.Г. Ранние этапы развития инфекционного процесса и двойственная роль нормальной микрофлоры. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 7-10.
10.Бочков И.А., Крави М., Лянная A.M. Колонизационная резистентность симбиотов микрофлоры влагалища рожениц. // Эпидемиология и инфекционные болезни.-2003.-№ 5-С.39-42.
11.Бурков С.Г. Заболевания органов пищеварения у беременных. // М.: КРОН-ПРЕСС, 2000.- С 224.
12.Бухарин О. В., Валышев А.В. Факторы персистенции кишечной микрофлоры при дисбиозе. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.-С. 19-22.
13.Бухарин О.В., Константинова О.Д., Кремлёва Е.А. Коррекция дисбиоза репродуктивного тракта женщин с помощью эстриолсодержащего препарата. // Журнал микробиологии.- 2000.- № 2.- С. 100-102.
14.Валяет Б. Роль кишечника в полиорганной недостаточности. // В кн.: «Актуальные проблемы анестезиологии и реаниматологии. Архангельск-Тромье, 1998, 202-205.1
15. Воробьёв А.А., Абрамов Н.А., Бондаренко В.М. Дисбактериозы - Актуальная проблема медицины. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 4-7.
16.Воробьёв Л.П., Банифатов П.В. Запоры // Советская медицина.-1989.-№3.- С. 29-32.
17.Габриэлян Н.И., Горская Е.М., Снегова Н.Д. Функция микрофлоры желудочно-кишечного тракта и последствия её нарушений после хирургических вмешательств // Антибиотики и химиотерапия.-2000.-Т.45.- № 9-С. 24-29.
18.Гаин Ю.М., Леонович С.И., Алексеев СА. Синдром энтеральной недостаточности при перитоните: теоретические и практические аспекты, диагностика и лечение, Минск 2001.- С. 65-71.
19. Генри М.М., Свош М. Колопроктология и тазовое дно: Перевод с англ..-М.-2005, С.78.
21.Гмошинский И.В., Мазо В.К. Нарушенная проницаемость барьера желудочно-кишечного тракта для макромолекул и возможности её диетической коррекции в эксперименте. // Физиологический журнал им. И.М. Сеченова.-2004.-№6.-СЛ 15-127.
22.Гребнев А. Л., Мягкова ЛЛ. Болезни кишечника.- М: Медицина, 2002.- С.134-142.
23.Григорьев П.Я., Коровин В.К Клиническая трактовка и вопросы терапии синдрома избыточной микробной колонизации кишечника. // Московский медицинский журнал-1999.-№ 10- С.20-22.
24.Григоръев П.Я., Коровин В.К, Жуховицкий В.Г. Изменения родового состава микрофлоры и степени обсемененности кишечника: бактериологическая характеристика, клиническое значение, вопросы терапии. // Практикующий врач.-1999.- №16 (3).- С. 14-19.
25.Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Толстокишесный стаз: от симптома к диагнозу и адекватному лечению. // Терапевтический архив.- 2000.-Т.68.-№ 2- С.27-30.
26.Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Диагностика и лечение болезней органов пищеварения.- СПБ: Сотис, 2003.- С. 298-320.
27.Григорьева Г.А. Запор и современные слабительные средства. // Клиническая медицина.-2003.-№1. - С. 52-56. 28.Дубинин А. В., Бабин В.К, Раевский К.М. Трофические и регуляторные связи микроорганизма и микрофлоры. // Клиническая медицина.- 2006.- №7.-С. 24-28.
29.Дурова А.А., Симакова М.Г., Смирнова B.C. Этиология и патогенез внутриутробной инфекции. // Акушерство и гинекология.-2001.-№6.- С. 9-12.
30.Ершов Г.В., Чернавин А.В., Бочкарев Д.Н. Клинико- микробиологическое обоснование использования ингибиторозащищённых аминопенициллинов при инфекциях мочевыводящих путей у женщин в периоде беременности. //Гинекология.-2003.- Т.4.-№5.- С. 210-215.
31.Завада Н.В., Гаин Ю.М., Алексеев С.А. Хирургический сепсис.// Минск . 2003. - С. 48-52.
32.3ахаренко СМ. Микроэкология человека - непознанная реальность. // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия.-2001.-Т.3.- № 1. - С. 79-80.
33.Земсков В.М., Барсуков А.А., Безносенко С.А. / Под ред. Хаитов P.M., Пинегин Б.В., Истамов Х.И. Экологическая иммунология .- М.: ВНИРО, 2001.-С. 156-160.
34.Златкина А.Р. Современные подходы к коррекции дисбиоза кишечника. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.- 1999.-№3-С. 64-67.
35.Иванов А.И., Дьячковский К.С, Егорова Н.А. Состояние бактериальной флоры кишечника у больных страдающих хроническим толстокишечным стазом. // Актуальные вопросы здоровья населения республики Соха. Якутск.-2002.-С. 122-124.
36.Изачик Ю.А. Синдром мальабсорбции у детей.- М.: РиФ «Корона-Принт», 2006,- С. 169-176.
37.Кафарская Л.И., Коршунова О.В., Ефимов Б.А. Микробная экология влагалища. //Журнал микробиологии.-2002.-№6.-С. 91-99.
38.Колесникова С.М., Сиротина З.В. Дисбактериоз - не самостоятельное заболевание, а синдром. Методы коррекции. // Дальневосточный мед. журнал.-2000.-№ 4.-С. 62-64.
39.Константинова О.Д., Кремлёва С.В., Черкасова С.В. Микрофлора репродуктивного тракта женщин при внутриматочных вмешательствах. //Журнал микробиологии.-2000.-№ 2.-С. 98-100.
40.Коршунов В.М., Гудиева З.А., Ефимов Б.А. Изучение бифидофлоры влагалища у женщин репродуктивного возраста. // Журн. микробиол.- 1999.-№4.-С. 74-78.
41.Коршунов В.М., Смеянов В.В., Ефимов Б. А. Рациональные подходы к проблеме коррекции микрофлоры кишечника. // Вестн. РАМН.-2000.- №2.- С.60-65.
42.Красноголовец В.Н. Дисбактериоз кишечника.- М.: Медицина. - 1999.- С. 51-78.
43.Крыжановская И.О., Круглышов В.Д., Лебеденко Е.Ю. Возможности коррекции дисбиотических состояний биотопов влагалища и цервікального канала у беременных группы риска // Русский медицинский журнал.-2003- Т.11.-№1.- С. 27- 30.
44.Куваева И. Б., Ладодо К.С. Микроэкологические и иммунные нарушения у детей: диетическая коррекция- М., 2006.
45.Кузнецов В.П., Беляев Д.Л., Хамадьянов У.Р. Иммунокорригирующая профилактика лейкинфероном воспалительных осложнений у родильниц // Иммунопатология и клиническая иммунология.-2004.- №.- С. 53-56.
46.Лаврова Д.Б., Самсыгина Г.А., Михайлов А.В. Этиология и показатели высокого риска внутриутробного инфицирования плода // Педиатрия.- 2003.-№3-С. 94-99.
47.Липовский С.М. Толстокишесная непроходимость при беременности. // Акушерство и гинекология.-1999.-№8-С.67-70.
48.Лопатина Т.К., Бляхер М.С., Николаенко В.Н. Иммуномодулирующее действие препаратов - эубиотиков. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 30-34.
49.Лоранская ИД. Неспецифические колиты и синдром раздражённой толстой кишки: патогенетические механизмы воспаления, диагностика и прогноз. // Автореф. дисс.....докт. мед. наук.- М., 2000.-С. 42.
50.Мазо В.К., Гмошинский К.В., Парфенов А.И. Метод оценки барьерной функции тонкой кишки: // Методические рекомендации.- М., 2001.
51.Малое В.А., Пак С.Г. Дисбактериозы кишечника. //Медицинская помощь. - 2000.- №5-С. 13-15.
52.Маянский А.Н. Дисбактериоз: иллюзии и реальность. // Нижегород. мед.журнал.-1999.-№ 3- С.80-90.
53.Милитарев Ю.М., Симкина Е.С. Предупреждение и лечение толстокишесная непроходимостьов. //Материалы науч.-практ. конф.- Тула, 2005.- С. 1-2.
54.Минушкин О.Н., Арбатская М.Д., Бабин В.К Дисбактериоз кишечника. // Российский медицинский журнал.-1999.- № 3.-С.40-45.
55.Минушкин О.Н., Елизаветина Г.А. Форлакс в лечении толстокишесной непроходимости. // Кремлев. Медицина.-1998.- № 2- С. 36-37.
56.Минушкин О.Н., Елизаветина Г.А. Запоры и некоторые принципы их лечения. // Клиническая фармакология и терапия.- 2003.- Т.6- № 1- С. 51-53.
57.Михайлова Т.Л., Калинская Т.Ю., Румянцев В.Т. Биопрепараты и пищевые факторы в коррекции дисбактериоза // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-1999.-№3. - С. 67-70.
58.Муравьева В.В., Анкирская А.С. Особенности микроэкологии влагалища при бактериальном вагинозе и вагинальном кандидозе. // Акушерство и гинекология.-2000.-№6- С. 27-30.
59.Наврузов С.Н., Чиркин В.В., Воробьёв Г.И. Иммунологические изменения у больных хроническими запорами // Медицинский журнал Узбекистана.- 1999.-№4.-С. 33-36.
60.Назаров В. А. Многоканальная электроколография в изучении нарушений моторной функции органов желудочно-кишечного тракта //Методические рекомендации.- М., 2006.
61.Назаров В. А., Туликова А. П., Подмаренкова Л. Ф. Выявление нарушений моторики толстой кишки с помощью стимуляционной электроколографии. // Методические рекомендации.- М., 2003.
62.Назарова Е.К., Гиммелфарб Е.И. Созаева Л.Г. Микробиоценоз влагалища и его нарушения // Клиническая лабораторная диагностика.-2003.-№2- С. 25-32.
63.Несвижский Ю.В., Воробьёв А.А., Белоносов С.С. Анализ простых межмикробных взаимоотношений в микробиоценозе толстой кишки человека. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.-С. 23-26.
64.Парфёнов А.И. Понос и запор.// Клиническая медицина.-2003.-Т.75.-№ 3-С.53-60.
65.Парфёнов А.И, Ешсенша Н.И., Мазо В.К. Барьерная функция желудочно-кишечного тракта. // Терапевтический архив.-2000.-№2.- С.64-66.
66.Пелещук А.П. Патогенез и лечение толстокишесного стаза. // Клиническая медицина.-2002.-Т.72.-№ 2-С. 59-63.
67.Пинегин Б.В., Мальцев В.Н Дисбактериоз кишечника.- М., 1999.- С. 5-45.
68.Пинегин Б.В., Ярилин А.А., Симонова А.В. Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека: Пособие для врачей-лаборантов.- М., 2001.- С.5-10, 31-37.
69.Полак Дж., Блума С. Р. Физиология и патофизиология желудочно-кишечного тракта: Перевод с англ. // Под ред. Н. Н. Лебедева.- М.: Медицина, 1999.- С. 495.
70.Раевский К.К., Добрынин В.М., Кочеровец В.И. Совершествование микробиологической диагностики дисбактериозов. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 13-17.
71.Решетникова А.К, Сулима М.В. Клинико-иммунологическая характеристика больных с функциональными запорами // Организация медицинской помощи, современные методы диагностики, лечения и профилактики заболеваний внутренних органов. Благовещенск, 1998.- С 121-122.
72.Румянцев ВТ. Дисбактериоз кишечника: клиническое значение и принципы лечения // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-1999.-№3- С.61 -63.
73.Савченко З.И., Ющук., Цыб А.Ф. Иммуностимулирующая активность эубиотика «Биофлор» при дисбактериозе кишечника различного происхождения. //Клиническая медицина.-2000.-№ З.-С. 50-53.
74.Сайтов М.М., Никитенко В.И., Есипов В.К. О роли дисбактериоза в развитии хирургической инфекции. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 17-19.
75.Серов В.Н., Стрижаков А.Н.. Маркин С.А. Руководство по практическому акушерству. //М: МИА, 2003.-С. 52-70.
76.Серова О.Ф., Федорова М.В., Полетаева А.Б. Иммунологические аспекты невынашивания беременности. // Вестник Российской ассоциации акушер-гинекологов.- 1999.-№3.- С. 25-29.
77.Смекуна Ф. А. Ранняя диагностика и оптимизация лечения послеродовых инфекционных заболеваний в современных условиях: Автореф.дис.д.мед.н., М., 2005.
78.Сорокулова И.Б., Белявская В.А., Масычева В.А. Рекомбинантные пробиотики: проблемы перспективы использования в медицине и ветеринарии. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 46-49.
79.Стаченкова С.В., Гмошинский К.В., Боровик Т.Э. Диагностическое значение метода иммуноферментного тестирования проницаемости кишечного барьера для а-лактальбумина. // Педиатрия.-2003.-№3.-С. 45-48.
80.Стефани Д. В., Велътищев Ю. Е. Клиническая иммунология и иммунопатология детского возраста. М.,2000.- 403 с.
81.Стрижаков А.К, Подзолкова Н.М. Гнойно-воспалительные заболевания придатков матки.- М., 2000 с.56.
82.Суворов А. К, Грабовская К. Б., Воробьева Е. И. Пробиотики или патогены? Критерии выбора и оценка клинического штамма. // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга.-2002.-№4.-С 36-38.
83.Тареева ТТ., Туманова В.А., Ткачёва И.И. Рецидивирующий бактериальный вагиноз у беременных: связь с заболеваниями, передаваемыми половым путём. // Вестник.-1999.-№3.-С 68-70.
84.Тягунова А.В., Васильева З.В., Сластен О.П. Диагностическая ценность некоторых показателей иммунитета в клинике гестозов. //Клиническая лабораторная диагностика. - 1998.- № 4.- С. 38-40.
85.Фёдорова И.М., Бляхер М.С., Ниловский М.Н. Характер гемопоэза у животных при экспиремантальном угнетении иммунной системы: Восстановление естественное и на фоне бифидумбактерина. // Вестник Российской Академии медицинских наук.-2003.-№3.- С. 40-43.
86.Фролькис А.В.// Функциональные заболевания ЖКТ.-Л., 2006.-С. 224.
81.Хаитов Р. М., Пинегин Б.В. Новые данные о строении и функционировании иммунной системы желудочного тракта (сообщение 2) // Анналы хирургической гепатологии.-2003.-том 8.- №1.-С. 112-117.
88.Хаммад Е.В. Толстокишечная непроходимость: Современное состояние проблемы. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-1999.-№ 5-С. 61-64.
89.Циммерман Л.С. Хроническая толстокишесная непроходимость. Понос. Диагностика и лечение.-1999.- 232 с.
90.Циммерман Я.С. О сущности понятия «Дисбактериоз (Дисбиоз) кишечника» и правомерности использования этого термина. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-2000.-№1- С. 81-84.
91.Чернов В.К, Велик Б.М, Поляк А.И. Иммуно-микробиологическая характеристика тонкой кишки и транслокация энтеральной микрофлоры при острой непроходимости кишечника. // Журн. Микробиол.-1999.- №4-С70-74.
92.Чернышева О.Н., Зюбанова Л.Ф., Будянская Э.Н. Гипокинезия во время беременности и степень её влияния на формирование механизмов иммуносупрессии. // Иммунология.-1998.-№.- С. 49-52
93.Чиркин В.В., Корнева Т.К., Наврузов С.Н. Изменения в иммунном статусе больных хроническим стазом толстой кишки. // Терапевтический архив.-2005.-Т. 60.-№2.-С. 73-77.
94.Чиркин В.В. Особенности иммунного статуса больных при тяжёлых формах хронических заболеваний толстой кишки. // Иммунопатология и клиническая иммунология.-2004.-№.-С. 43-45.
95.Шевяков М.А. Гастроэнтерология и медицинская микология. Время объединять усилия // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга.-2002.-№4.-С. 16-17.
96.Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. М.; 1998; т. 1-3. 423 с.
97.Шендеров Б.А. Микрофлора человека и животных и её функции- М.: Грант, 1998.-С. 416.
98.Шиманек Т. П., Подледнев В.К, Сурков В.И. Дисбактериозы и эубиотики. // Тезисы докладов Всероссийской Научно-практической конференции. - М., 2000.- С. 40.
99.Эйберман А.С. Достижения и проблемы диагностики и лечения дисбиозов // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга.-2002.-№4.-С 26-29.
100.Ющук Н.Д., Верткин А.Л. Дисбактериоз кишечника: патогенез и фармакотерапия. // Международный медицинский журнал.-1998.-№ 4.- С.27-29.
101.Agachan F., Chen T., Pfeifer J. A constipation scoring system to simplify evaluation and management of constipated patients. //Dis Colon Rectum 39: 681, 2000.
102.Allen L.H. Nutritional supplementation for the pregnant woman. // Clin Obstet Gynecol 37: 587, 2002
103.Anderson A.S. Constipation during pregnancy: Incidence and methods used in its treatment in a group of Cambrideshire women. // Health Visitor. 1999.-№ 12,-P. 363.
104.Anteby E.Y, Yagel S., Hanoch J. Puerperal and intrapartum group A streptococcal infection. // Infect Dis Obstet Gynecol. 1999. - №7(6). Р.276-82.
105.Arhan P., Devroede G., Jehannin B. Segmental colonic transit time. // Dis Colon Rectum. 1999. - № 24. Р.625
106.Atlay R.D., Weekes A. R. L Clin. Obstet. Gynaecol.-2005.-№ 13.- P. 335-346.
107. Bai J.C.I Malabsorption syndromes. // Digestion.- 1998. - №59.-Р. 530-546.
108.Bartolo D.C.C, Kamm M.A, Kuijpers H. Working party report: Defecation disorders. // Am Journal of Gastroenterology.- 2002. - №89. Р.154.
109.Bassotti G, Chiahoni G., Imbimbo B.P. Impaired Colonic Motor Response to Cholinergic Stimulation in Patients with Severe Chronic Idiopathic (Slow Transit Type) Constipation. // Digestive Diseases and Sciences.-2004.-Vol. 38, №6.-P. 1040-1045.
110.Bengmark S. Econutrition and health maintenance-a new concept to prevent GI Inflamation, ulceration and sepsis. // Clin Nutrition.- 2000.- Vol. 15- P. 1-10.
111.Bengmark S. Gut microenvironment and immune function.// Curr Opin Clin Nutr Metab Care. - 1999 Jan;2(l). Р.83-85.
112.Berg R.D. Bacterial translocation from the gastrointestinal tract. // Trends Microbiol.-2001. - № 3. - P. 149-154.
113.Bonapace E.S Jr., Fisher R.S. Gastroenterology Clinics of North America.-1998.-Vol. 27, № 1. - Р. 197-211.
114.Bruce L.A, Behsudi F.M. Progesterone effects on three regional gastrointestinal tissues. // Life Science. -1999.- №25. Р. 729.
115.Cappel M.S, Targin M.I. Colonic obstruction due to anospasm from a thrombosed hemorrhoid mimicking colonic pseudoobstruction in a frail and elderly patient // American Journal of Gastroenterology.- 2004.-№88.- Р.789.
116.Cappel MS., Sidhom O., Colon V. A study at 10 medical centers of the safety and efficacy of 48 flexible sigmoidoscopies and 8 colonoscopies during pregnancy with follow-up of fetal outcome and with comparison to control groups.// Dig Dis Sci. 2000. - №41. Р.2353.
117.Casafont F., Martin L, Pons-Romero F. Bacterial overgrowth in the small intestine in chronic liver disease. In: Proceeding of the Falk symposium, 100. Boston: Kluwer Academic Publishers; 1998.- P. 332-340.
118.Christofides N.D., Ghatei M.A., Bloom S.R. Decreased plasma motilin concentrations in pregnancy. // British Medical Journal.- 1999.-№285.-Р.1454.
119.Cunningham F.G., MacDonald P.C., Leveno K.J. The placental hormones. // In Williams Obstetrics, ed 19. Norwalk, CT, Appleton & Lange. 2004. Р. 81-109.
120.Cunningham F.G., MacDonald P.C., Leveno K.J. The placental hormones.// In Williams Obstetrics, ed 19. Norwalk, CT, Appleton & Lange. 2004. - Р.l39-164.
121.Curley P.J. Endotoxin, cellular immune disfanction and acute pancreatitis. // Ann. Roy. Coll. Surg. Engl.- 2000.-Vol. 78.- P. 531-555.
122.Degen L.P., Phillips S.F. Variability of gastrointestinal transit in healthy women and men.// Gut 2000.- №39. Р.299.
123.Deitch E.A. Role of bacterial translocation in necrotizing enterocolitis.// Acta Paediatr Suppl. 2002. - №33. Р.333.
124.Dominitz J. A., Young J.C.C., Boyko E. J. Outcomes of infants born to mothers with inflammatory bowel disease: A population-based cohort study. // Am. J. Gastroenterology.-2002.- №97. Р. 641-648.
125.Drossman D.A. Rome II: The functional gastrointestinal disorders: diagnosis, pathophysiology and treatment: a multinational. // 2-nd ed. 2000.-pp. 351-432.
126.Drossman D.A. Characterization of intestinal function and diagnosis of irritable bowel syndrome by surveys and questionnaires. // Gastroenterol Clin Biol. 1999. - №14. Р. 37.
127.Flynn C.A., Helwig A.L., Meurer L.N. Bacterial vaginosis in pregnancy and the risk of prematurity: a meta-analysis.// J Fam Pract. . 1999. - Nov;48(l l). Р.885-92.
128.Fukushima R, Kobayashi S, Okinaga K. Bacterial translocation in multiple organ failure. // Nippon Geka Gakkai Zasshi. 1998. - Aug;99(8). Р.497-503.
129.Fuller R., Gibson G. Modification of the Intestinal Microflora Using Probiotics and Prebiotics. // Scand. J. Gastroenterol.-2003.- Vol. 32, suppl. 222.- P.28-32.
130.Fuller R., Gibson G.R. Probiotics and prebiotics: microflora management for improved gut health. // Clin Microbiol Infect .-1998.- №4.- P. 477-480.
131.Fusgen Ingo. Constipation. // Practical geriatrics series.-2004.- P. 52.
132.Gibson G.R., Fuller R. Aspects of in vitro and in vivo research approaches directed toward identifying probiotics and prebiotics for human use. // J Nutr 2000.-130 (2) Suppl.- P. 391S-395.
133.Glia A., Lindberg G., Nilsson Lh. Clinical Value of Symptom Assessement in Patients With Constipation.// Dis Colon Rectum.-1999.-Vol. 42, № п..- Р. 1401-1408.
134.Gorbach S. Lastic acid bacteria and human health. // Ann. Med.-1999.- Vol. 22.-P. 37-41.
135.Gourlay M., Gutierrez С., Chong A. Group A streptococcal sepsis and ovarian vein thrombosis after an uncomplicated vaginal delivery.// J Am Board Fam Pract. 2001. - Sep-Oct;14(5). Р.375-80.
136.Gratacos E., Figueras F., Barranco M. Spontaneous recovery of bacterial vaginosis during pregnancy is not associated with an improved perinatal outcome. // Acta Obstet Gynecol Scand. - 1998. - Jan;77(l). Р.37-40.
137.Hentges D.J. Human intestinal mikroflora in health and disease. // New York: Academic Press. - 1999.
138.Hill M.J. (ed) Role of gut bacteria in human toxicology and pharmacology. Basingstoke: Burgess Science Press; 2001.
139. Hill P. Pickles, peptide hormones and pregnancy: a hypothesis. // Med Hypotheses. 1999. - Aug;32(4). Р.255-9.
140.Hillier S.L., Nugent R.P., Eschenbach D.A. Association between bacterial vaginosis and preterm delivery of a low-birth-weight infant. The Vaginal Infections and Prematurity Study Group. // N Engl J Med. 2001. - Dec 28;333(26). - Р 1737-42.
141.Hoist E., Goffeng A.R., Andersch B. Bacterial vaginosis and vaginal microorganisms in idiopathic premature labor and association with pregnancy outcome. //J. Clin. Microbiol.- 2002.- №1.-P. 178-186.
142.Jacobsson B., Pernevi P., Chidekel L. Bacterial vaginosis in early pregnancy may predispose for preterm birth and postpartum endometritis.//Acta Obstet Gynecol Scand. - 2002 Nov;81(l l). Р.1006-10.
143.Kamm M.A., Lennard-Jones J.E. Constipation.-Petersfield, UK; Bristol, PA, USA, 2002.-P.402.
144.Katlama C., Dickinson G.M. Update on opportunistic infections // AIDS.-2004.-Vol.7.-P. 5185-5194.
145.Khali/1., Konovitch E., Kabanova I. Cellular and humoral Immunity of patients with Chronic Constipation under bisacodyl treatment. // 8th Congress of the Europ. Council of Coloproctologv. - Prague, 2001.- P.235-240.