НАСТУПНІСТЬ В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО навчального ЗАКЛАДУ

brief description

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ТЕРЕС Володимир Іванович

УДК. 37.035

НАСТУПНІСТЬ В ЕКОНОМІЧНІЙ ОСВІТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО навчального ЗАКЛАДУ

13.00.09 - теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ШПАК
Олександр Тихонович,
доктор педагогічних наук,
професор

Дрогобич 2003

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................. 3

Розділ І. Наступність в економічній освіті учнівської молоді ............ 13
1.1. Теоретико-методологічні основи економічної освіти особистості................................................................................. 13
1.2. Дидактична сутність наступності економічної освіти............... 37
1.3. Реальний стан проблеми в практиці середньої загальноосвітньої та вищої педагогічної школи......................................................... 64
Висновки до першого розділу.......................................................... 86
Розділ ІІ. Дидактичні умови реалізації наступності економічної освіти учнів і студентів.................................................................................... 88
2.1. Технологія вдосконалення змісту економічної освіти
учнів і студентів......................................................................... 88
2.2. Підвищення ефективності педагогічного керівництва економічною освітою учнів і майбутніх вчителів........................................... 119
2.3. Результати експериментально-дослідницької роботи
та їх аналіз................................................................................. 137
Висновки до другого розділу........................................................... 167
Загальні висновки...................................................................................... 169
Список використаних джерел................................................................... 172
Додатки........................................................................................................ 187

В С Т У П

Актуальність дослідження визначається масштабністю запланованих в Україні соціальних перетворень, що потребують відповідного рівня економічної культури громадян, від активності яких залежить успіх економічних реформ. Як соціальне явище, економічна культура суспільства не тільки є синтезом минулого та теперішнього досвіду покоління, але й включає в себе перспективні потреби і мету майбутнього розвитку, що дуже важливо для розуміння ролі та значення економічного виховання учнівської молоді.
Для даного дослідження принциповим є твердження, що процес розвитку економічної культури потребує педагогічної інтеграції середньої і вищої педагогічної школи для прискорення переходу з одного рівня розвитку економічної культури особистості на наступний, вищий. Без серйозної та систематичної роботи в цьому напрямку державі не вирішити соціальних проблем. Це стосується, зокрема, економічного виховання підростаючого покоління.
У цій роботі воно розглядається як процес цілеспрямованого включення підростаючого покоління в економічне життя суспільства, органічним поєднанням освіти, практичної, економічної та соціально-психологічної підготовки.
Особлива роль належить вищій і загальноосвітній школі, які покликані в рамках базової освіти формувати у молодих людей економічне мислення на основі глибокого розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі суспільства, а також факторів, способів і засобів вирішення економічних проблем.
На жаль, як переконують експериментально-дослідницькі дані, ці два соціальні інститути не повністю реалізують свої потенційні і реальні можливості для утвердження економічної освіти як важливого фактора формування особистості, яка свої дії буде коригувати відповідно до наявних ринкових законів. Матеріали багаторічного дослідження проблем економічного виховання переконують у тому, що однією з причин такого стану є недооцінювання наступності як дидактичного принципу, що характеризує суттєві відносини між різними рівнями і етапами становлення цілісної системи в процесі формування знань і умінь з економічної діяльності, розвитку професійних якостей, пізнавальних інтересів, навичок самоосвіти, здобутих студентами в загальноосвітній школі, які реалізовуються у вищому педагогічному закладі.
Основу діалектичного розуміння наступності становлять філософські принципи зв’язку і розвитку, широко використані у розробках представників різних галузей наукового знання. Серед сучасних досліджень, присвячених питанням теоретичного осмислення методологічних аспектів наступності, особливу цінність мають роботи О.Антонова, Е.Баллера, Л.Депенчук, М.Іовчука, С.Колесникова, З.Мукашева, І.Огородника, І.Стогнія, В.Рубанова. Вони розглядають наступність і як обов’язкову умову, і як принцип організації перетворюючої діяльності.
Спеціальним дослідженням психолого-педагогічних аспектів наступності поклали початок праці Б.Ананьєва, Л.Виготського, Ш.Ганеліна, А.Волошина. Зроблений ними теоретичний аналіз зв’язків був творчо розвинутий у розробках Г.Александрова, В.Брудного, Л.Вовк, О.Кондратюка, В.Кузя, О.Кухти, О.Мороза, М.Махмутова, Г. Панченка, В.Сидоренка, М.Сметанського.
У дидактичному плані ряд авторів розглядають наступність з точки зору сутнісних відносин, які мають місце в поступальному процесі цілеспрямованого формування індивіда, в єдності взаємозв’язків цілей, змісту, організаційних форм і методів навчання (О.Батарцев, О.Галазов, С.Годник, К.Делікатний, Р.Іллясов, Д. Зверєв, М.Розладова, Н.Тализіна, О.Ярошенко). Аналіз різних проявів наступності в навчанні був покладений в основу пошуку раціональних форм взаємодії таких ланок системи освіти, як школа профтехучилище (В.Мадзігон, Л.Прилук, В.Лихач), школа технікум (П.Олійник), школа ВНЗ (С.Годник, Ю. Кустов, В.Хорошко, П.Шавір).
Поряд із цим проблема наступності не знайшла спеціального застосування в дослідженнях, які розглядають у взаємозв’язку економічну освіту та виховання учнів і майбутніх учителів. Окремі аспекти її висвітлені в роботах А.Абрамової, О.Аменда, Ю. Васильєва, Н.Грами, Л.Куракова, М.Малишева, Л.Мельникової, А.Нісімчука, В.Розова, І.Сасової та інших (економічне виховання учнів), Г.Ковальчук, О. Кравчук, Ю.Палкіна, О.Падалки та інших (економічне виховання студентів).
Такий безсистемний підхід до організації і процесуального забезпечення економічного виховання учнівської молоді, ігнорування дидактичним принципом наступності призвели до того, що економічна освіта не завжди виконує своє головне завдання формувати активних економічних суб’єктів, тобто не тільки виробників продуктів і пасивних споживачів, а й індивідів, здатних активно впливати на економічні процеси на мікрорівні, а також адекватно оцінювати дії держави на макрорівні.
На нашу думку, головна причина такого стану справ полягає в тому, що теоретичні розробки питань, що стосуються дидактичного змісту наступності та методів її здійснення, не досліджені на рівні виваженого комплексного підходу до теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки в системі школа ВНЗ.
Ось чому теоретичне опрацювання та практична апробація питань наступності економічної освіти учнів загальноосвітніх шкіл і студентів педагогічних вищих навчальних закладів в умовах повноцінної реалізації національної доктрини розвитку освіти є вельми актуальною. Ця обставина й зумовила вибір теми дисертації Наступність в економічній освіті учнів загальноосвітньої школи і студентів вищого педагогічного навчального закладу”.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова [напрям: Теорія та технологія навчання і виховання в системі освіти; проблема зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителя (протокол №5 від 25 грудня 1994 р.).]
Тема затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №9 від 29 березня 2001 р.), уточнена (протокол №10 від 27 березня 2003 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 25 березня 2003 р.).
Об’єкт дослідження економічна освіта у системі загальноосвітньої і вищої педагогічної школи.
Предмет дослідження: дидактичні умови здійснення наступності в економічній освіті учнів загальноосвітньої школи і студентів вищого педагогічного навчального закладу.
Мета дослідження виявити, науково обґрунтувати, експериментально перевірити, практично застосувати дидактичні умови здійснення наступності в економічній освіті учнів загальноосвітньої школи і студентів вищого педагогічного навчального закладу.
Гіпотеза дослідження: наступність економічної освіти в системі школа ВНЗ” буде реалізовуватися успішніше, якщо оптимізувати дидактичні умови, які забезпечать у педагогічному закладі врахування і реалізацію специфіки економічної підготовки, потенційних можливостей студентів, що закінчили загальноосвітні середні школи, оптимальний взаємозв’язок у змісті, організаційних формах і методах навчання в цих соціальних інститутах.
Предмет, мета і гіпотеза зумовили постановку таких основних завдань дослідження:
- на основі теоретичного аналізу проблеми уточнити філософсько-методологічні та конкретизувати педагогічні аспекти принципу наступності;
- визначити характер впливу загальноосвітньої економічної підготовки учнів на підвищення ефективності навчання студентів вищого навчального закладу;
- виявити й обґрунтувати процес наступності навчання в загальноосвітній і вищій педагогічній школі з економічної освіти учнів;
- здійснити аналіз змісту економічної освіти у школі та ВНЗ з метою визначення рівня реалізації зв’язків наступності в навчальному матеріалі;
- обґрунтувати принципи технології економічної підготовки майбутніх вчителів з метою вдосконалення економічної освіти учнів.
- вчителів з метою вдосконалення економічної освіти учнів.
Методологічна та концептуальна основа дослідження визначається філософськими положеннями про: протиріччя як рушійну силу розвитку; діалектичні взаємозв’язки процесів і явищ; вплив макро- і мікросередовища на процес формування особистості; провідну роль діяльності у формуванні суспільних відносин та розвитку особистості; системність і соціальне управління; єдність теорії та практики.
В основі концепції дослідження лежить положення про те, що економічна освіта є базовою для сучасної освіченої людини, яка повинна усвідомлювати, що рівень розвитку суспільства, всіх сфер життя в першу чергу залежить від стану економіки та активної і свідомої участі кожного члена суспільства в економічних відносинах.
Робота базувалася на положеннях Конституції України, Законах України Про освіту”, Про загальноосвітню середню школу”, Про вищу освіту” та інших нормативно-правових документів про напрямки та перспективи розвитку освіти.
У роботі ми керувалися провідними ідеями та теоріями: соціалізації особистості (В.Бочарова, Б.Вульфов, Р.Гурова, О.Киричук, І.Кон, В.Лебединський, А.Мудрик, М.Рожков); гуманістичного виховання особистості (Ж. -Ж. Руссо, К.Ушинський, С.Шацький, А.Макаренко, В.Сухомлинський, О.Захаренко та ін.); управління (В.Афанасьєв, В.Бондар, Г.Дмитренко, В.Маслов, Н.Островерхова, В.Пікельна, Д.Румянцева, В.Саприкін, Р.Шакуров та ін.); особистісно-діяльнісного підходу (В.Андрєєва, Л.Буєва, О.Кирсанов, О.Куракін, О.Пєхота, І.Підласий); єдності навчання і виховання, взаємозв’язку урочних і позаурочних занять (А.Бойко, Л.Гордон, В.Демиденко, Б.Лихачов, С.Максименко); навчально-виховних комплексів (Б.Вульфов, В.Кузь, М.Плоткін, М.Сметанський); психологічного розвитку дитини (Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д.Ельконін, О.Скрипченко); дитячого колективу та колективної діяльності (В.Караковський, О.Киричук, Г.Костюк, М.Монахов, Л.Новикова, І.Первин, О.Савченко); педагогічної творчості (І.Зязюн, В.Кан-Калик, Н.Никандров, С.Сисоєва); ігрової діяльності та ділової гри (О.Прудченков, Р.Пустовійт).
Методи дослідження зумовлені його метою (вирішення теоретичних і практичних завдань) та особистісно-діяльнісною орієнтацією в процесі дослідницько-експериментальної роботи. На основі вивчення філософських, соціологічних, економічних, психологічних, педагогічних літератур. Було застосовано теоретичний аналіз предмета і проблеми дослідження, а також використано методи емпіричного рівня: вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду, документації, анкетування, інтерв’ювання, соціологічні опитування, включене спостереження, бесіда, взаємооцінка та самооцінка, узагальнення незалежних характеристик, самоспостереження, самозвіти учнів і тестування.
В основу дослідження покладений метод широкомасштабного педагогічного експерименту з розробки і впровадження технології підготовки кадрів вищого педагогічного закладу, які повинні бути ознайомлені зі змістом навчання учнів загальноосвітніх шкіл. Застосування цієї методики дозволяє забезпечити єдині підходи при коректуванні навчальних планів для здійснення економічного виховання учнів. Приведені в даному дослідженні матеріали аналізу особливостей контингенту студентів, які мають довузівську підготовку, можуть бути використані професорсько-викладацьким складом для більш цілеспрямованої організації процесу навчання студентів у ВНЗ із проблем економічного виховання учнів. Пропоновані рекомендації з удосконалення існуючої практики економічного виховання учнів. Розроблена також методика прогнозування долі випускників середніх навчальних закладів серед абітурієнтів та зарахованих у ВНЗ країни, що може бути використано при розгляді різних аспектів і визначенні раціональних шляхів здійснення наступності навчання в різних ланках системи неперервного навчання.
База дослідження. Для дослідницько-експериментальної роботи було обрано Дрогобицький імені Івана Франка і Тернопільський імені Володимира Гнатюка педагогічні університети, ЗОШ №100 м. Львова та ЗОШ №2 м.Вишневого Київської області, Ралівську і Кульчицьку ЗОШ Самбірського району Львівської області. Усього в різних видах експерименту брали участь 268 студентів, 512 учнів, 54 викладачі вищих педагогічних закладів освіти, 28 вчителів, а також 12 керівників загальноосвітніх шкіл.
Етапи дослідження.
У ході проведення дослідження можна виділити три основні етапи.
Перший етап пошуковий. Він охоплював період з 1996 по 1997 рік і включав вивчення наукових джерел про економічне виховання (за допомогою систематичних спостережень, анкетувань, використання тестів), збір матеріалу про трудове виховання, економічну освіту, економічні знання учнів і студентів.
Другий етап дослідницько-експериментальний. Він охоплював період з 1997 по 1999 рік включно. На цьому етапі був проведений експеримент відповідно до розробленої раніше програми та методики дослідження. Було вивчено вплив передбачених в експерименті педагогічних умов та методичних прийомів на ефективність формування економічної свідомості учнів, студентів як реальну можливість розвитку та становлення особистості майбутнього педагога.
На третьому етапі (1999-2002 рр.) удосконалювалася розроблена методика дослідження, математично-статистична обробка одержаних даних, проводилося узагальнення теоретичних надбань та публікувалися матеріали пошуково-експериментальної роботи, що знайшла відображення у кандидатській дисертації.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше теоретично й експериментально обґрунтовано шляхи забезпечення наступності економічної освіти учнів загальноосвітніх шкіл і студентів вищих педагогічних закладів. Подальшого розвитку набули положення щодо удосконалення технології економічної освіти, конкретизовано методи її активного виховного впливу на особистість.
Теоретичне значення полягає у розширенні, конкретизації, узагальненні та систематизації нагромаджених знань про розвиток теорії та практики економічної освіти. Це сприяє поглибленню, збагаченню й повному переосмисленню його мети, завдань у нових соціально-економічних умовах розвитку України та передбачає:
- обґрунтування теоретичних положень про дидактичну роль і місце наступності в економічній освіті між загальноосвітньою школою і вищим педагогічним закладом;
- виявлення і апробацію сукупності дидактичних умов для підвищення ефективності економічної підготовки майбутніх фахівців-педагогів.
Практичне значення полягає у розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення принципу наступності економічної освіти учнів загальноосвітніх шкіл і студентів вищих педагогічних закладів, у підготовці і практичному використанні рівнів та критеріїв засвоєння економічних знань учнів та студентів, їх тематичного обліку.
Основні концептуальні положення та рекомендації впроваджено в навчально-виховних закладах Львівської, Київської та Тернопільської областей.
Актуальність результатів проведеного дослідження полягає в тому, що, спираючись на органічні зв’язки економічної теорії і практики, ми експериментально визначили, обґрунтували і апробували принцип наступності як важливий фактор вдосконалення економічного виховання учнів та студентів, визначили оптимальний варіант його дидактичного забезпечення.
Наукові положення, висновки та рекомендації, сформульовані у дисертації, неодноразово перевірялися у процесі дослідницько-експериментальної діяльності, у реальному повсякденному житті шкіл і ВНЗ. Певною мірою вони допомогли вдосконалити теорію та практику економічного виховання учнівської молоді.
Особистий внесок здобувача визначається в обґрунтуванні теоретичних положень, що характеризують дидактичну особливість принципу наступності економічної освіти учнів і студентів, у розкритті методологічної сутності зазначеного принципу щодо економічної підготовки майбутніх учителів, розробці навчальних спецкурсів Методика економічного виховання школярів” та Діагностичні методики оцінювання економічних знань учнів”.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі експериментальної роботи, перевірки розробленої методики економічного виховання в системі школа - ВНЗ”, обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки, економічної теорії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (1997, 1998 рр.), кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (1999, 2001 рр.). Основні положення дисертації були репрезентовані на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності” (Київ, 1998), „Економічна підготовка фахівців у непрофільних вищих навчальних закладах” (Львів, 1998), „Філософія освіти ХХІ ст.” (м.Дрогобич, 1999), „Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність” (Трускавець, 1999), „Україна, Польща, Німеччина перспективи” (Жешувський університет Польща, 2001), „Україна на порозі ХХІ ст.: економіка, державність” (Вінниця, 2002).
Основні матеріали наукового дослідження використовувалися у виступах і повідомленнях на обласних педагогічних читаннях (Львів), методичній раді Дрогобицького міського педагогічного товариства, їх покладено в основу змісту лекційно-семінарських занять на інженерно-педагогічному факультеті ДДПУ імені Івана Франка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 публікаціях: з них 4 статті у наукових фахових виданнях, 5 одноосібні, 7 у співавторстві. Загальний обсяг публікацій із теми дослідження складає 14,2 друкованих аркушів.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз проблеми засвідчив, що особливе місце в економічному вихованні молоді займають загальноосвітня й вища педагогічна школи. На жаль, продукована в них освіта і закладена в ній економічна підготовка не можуть поки що адекватно виявити себе в суспільному виробництві через відсутність необхідних соціально-економічних умов, які можуть бути створені внаслідок змін, що відбуваються в країні.
1. Проводячи дослідження, ми встановили, що неадекватність економічної підготовки учнівської молоді потребам суспільного розвитку підсилюється недостатнім використанням потенційних і реальних можливостей педагогічної інтеграції загальноосвітньої й вищої школи, в якій соціально-мобілізуюча роль належить дидактичному принципові наступності.
2. Аналіз проблеми наступності засвідчив, що вона не знайшла спеціального застосування в роботах, які розглядають у взаємозв’язку економічне виховання учнів і майбутніх учителів. На нашу думку, головна причина полягає в тому, що наукові розробки питань, які стосуються дидактичного змісту наступності та методів її здійснення, не досліджені на рівні виваженого комплексного підходу до теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки в системі школа ВНЗ”.
3. В основу педагогічних технологій соціально-економічної підготовки учнівської молоді покладена модель розвиваючого навчання, що дала можливість поряд із традиційними організаційними методами використовувати нетрадиційні. Для останніх розроблені дидактичні проекти та методичне забезпечення, що позитивно вплинуло на вибір, аналіз і практичне застосування активних методів навчально-пізнавальної діяльності учнів та студентів, виробило основні напрямки дослідницько-експериментальної роботи, які дозволили з’ясувати рівень дидактичного впливу на ефективність взаємозв’язку школи ВНЗ.
4. Результати експерименту підтвердили, що координаційним органом у розв’язанні проблеми став ВНЗ, методичним центром кафедра економічної теорії, це дало можливість:
визначити основні чинники реформування шкільної економічної освіти;
виробити єдині дидактичні критерії оцінки взаємозв’язку економічної освіти між учнями школи й студентами ВНЗ;
сконструювати конкретні шляхи і напрямки реалізації методологічного принципу наступності в системі соціальних інститутів.
5. З’ясовано, що дидактична компонента, яка включала змістове і методичне забезпечення економічної підготовки учнів, учителів та студентів, на практиці реалізувала диференціацію системних завдань для кожної з ланок, зорієнтованих на досягнення певної динаміки наступності економічного розвитку, діяльності й становлення суспільного індивіда.
6. Доведено, що апробована цільова схема семестрово-залікової системи організації навчально-виховного процесу в школі певною мірою спроектувала організаційно-педагогічні й практичні схеми ВНЗ, створила сприятливі умови для економічного всеобучу вчительських кадрів і учнів, а останнім значно полегшила адаптацію у вищій педагогічній школі .
7. Розроблена технологія реалізації наступності економічного виховання в системі школа ВНЗ” ґрунтується на взаємодії та взаємозумовленості мети, змісту, форм і методів навчання у їх сукупності, спрямованій на створення в педагога школи та ВНЗ комплексу спеціальних знань і вмінь. Перевагу в ній надано активно-творчим, проблемно-пошуковим методам. З опорою на експериментальні матеріали показано, що провідна роль належить методам, які стимулюють навчально-пізнавальну діяльність у сфері економіки: діловим іграм, аналізу економічних ситуацій, пізнавальним диспутам, висуванню і доведенню альтернативних поглядів тощо.
8. Дослідницько-експериментальні дані переконали, що наступність як базовий методологічний принцип дидактики може здійснюватись при наявності загальних педагогічних засад, які в дисертації розглядаються на двох взаємозв’язаних рівнях: функціонування ланок системи школа ВНЗ” та процесу навчання. Вивчається їх структура, змістове, методичне і процесуальне забезпечення, визначається і аналізується вплив на дидактичну сутність принципу наступності.
9. Розроблені та обґрунтовані у ході дослідження форми та напрямки взаємозв’язку школи та ВНЗ, які є базовими для вдосконалення програм та планів з економічної підготовки учнівської молоді, є моделлю підвищення змістової та інформаційної ролі принципу наступності у формуванні економічного мислення.
10. Встановлено, що основними дидактичними умовами реалізації змісту наступності є: наявність системи у змісті економічної освіти загальноосвітньої та вищої педагогічної школи; вільне орієнтування викладача ВНЗ у змісті навчальних програм загальноосвітніх шкіл, в яких закладені потенційні можливості економічного виховання, ознайомлення вчителя школи з вимогами до економічної підготовки студентів; обізнаність навчальних суб’єктів (викладач вчитель) з дидактичною системою, принципами її функціонування, особливо з методологічним принципом наступності; узагальненість змісту економічних дисциплін, економічних можливостей інших предметів ВНЗ і школи з вимогами ринкової економіки; систематичне застосування форм, методів і засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнівської молоді; надання інформації про особливості засвоєння навчального економічного матеріалу учнями та студентами.
Дана робота, звичайно, не вичерпує всіх сторін складної та багатоаспектної проблеми дослідження. Зокрема, потребує вивчення процес наступності в економічній освіті гуманітарних предметів загальноосвітньої і вищої педагогічних шкіл, наступності в економічній освіті предметів природничо-математичного циклу в системі школа ВНЗ” тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина С.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1990. 141 с.
2. Абрамова А.И. Экономическое образование и воспитание учащихся М.: Высшая школа, 1986. 150 с.
3. Аверьянов А.И. Системное познание мира: методологические проблемы. М.: Политиздат, 1985. 263 с.
4. Автомонов В.С. Человек в зеркале экономической теории. М.: Наука, 1993. 176 с.
5. Агапова А.Л., Кишларь Е.Р., Кошелева Н.И. Рынок и современная экономика. К., 1992. 106 с.
6. Алексеев Н.И. Человек труда на перепутье // Социологические исследования. 1992. № 6. C. 21-28.
7. Анастази А. Психологическое тестирование. В 2 кн. Кн. 1 М.: Просвещение, 1982. 318 с.
8. Арефьев И.П. Опыт подготовки студентов к экономическому воспитанию школьников // Педагогика. 1997. №1. С. 59-61.
9. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. М.: Высшая школа, 1980. 368 с.
10. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Политиздат, 1981. 432 с.
11. Балабанов С.С., Воронин Г. Имидж предпринимателя у педагогов и учащихся // Социологические исследования. 1993. № 2. С. 8-13.
12. Башарін В.Ф. Спеціаліст, 1993, № 9, с. 4- 6.
13. Бєскова Н.В. Ринкова економіка (План-конспект уроку) // Географія та основи економіки в школі. 1997. №4. С. 40-42.
14. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. К.: Вища школа, 1997. 271 с.
15. Бірюкова Н.В. Формування основних понять ринкової економіки майбутніх вчителів географії. Дис. канд. пед. наук К., 1997 168 с.
16. Бляхман Л.С. Научиться экономически мыслить. М., 1984. 64 с.
17. Бляхман Л.С. Перестройка экономического мышления. М.: Политиздат, 1990. 271 с.
18. Бобосов Е.М. Переход к рынку в зеркале общественного мнения // Социологические исследования. 1991. № 4. С. 25-34.
19. Богачев В. Кризис и рынок // Экономические науки. 1991. №12. С. 31-37.
20. Бойчук П.М. Економічне виховання студентів педагогічних училищ. Дис.канд. пед. наук Луцьк, 1999 165 с.
21. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. М.: ”Фонд правовая культура”, 1994 528 с.
22. Боричева А. Экономические проблемы и национальное самосознание // Вопросы экономики. 1993. №8. С.49-56.
23. Брудный В.И. О преемственности системы, форм и методов коммунистического воспитания в общеобразовательной и высшей школе // Преемственность в системе и методах коммунистического воспитания молодежи в общеобразовательной и высшей школах. Одесса, 1975. С. 3.
24. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике К.: Наукова думка, 1989. 198 с.
25. Васильев Ю.К. Экономическое образование и воспитание учащихся. М.: Педагогика, 1983. 96 с.
26. Вачевський М.В. Для ринкової системи господарювання // Рідна школа. 1994. №8. С. 55-58.
27. Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. С.85.
28. Виготський Л.С. Твори в 6 т. М. 1982. Т.2 С. 284.
29. Винокуров М.М., Добрынина З.И. Изучение экономических вопросов в школьных курсах истории. М.: Просвещение, 1986. 236 с.
30. Волков И.П. Много ли в школе талантов? // Педагогика и психология. 1989. №5.
31. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка : теорія та історія К.: Вища школа, 1995. 237 с.
32. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика: Методология, теория, практика. К.: Вища школа, 1986. 200с.
33. Гимпельсон В.Е., Назимова А.К. Хозяин производства”: догма и реальность // Социологические исследования. 1991. № 8. С. 22-31.
34. Громкова М.Т. Образование стимул развития личности //Педагогика. 1993. № 3 С 21-25.
35. Гласс Д., Стенли Д. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
36. Глинчикова А.Г. Образование подключается к рынку // Политические исследования. 1997. №4. С. 174-184.
37. Годник С.М. Процесс преемственности высшей и средней школы. Воронеж, 1981. 207 с.
38. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение К.: Наукова думка, 1988. 144 с.
39. Гончаренко С., Мальований Ю. Освітній стандарт Української школи // Світло. 1996. №2. С. 2-6.
40. Грама Н.Г. Формування економічної грамотності у дітей дошкільного віку. Одеса, 1997. 212с.
41. Гринева В.Н. Дидактические условия обеспечения действенности знаний учащихся. Автореф. дис.канд. пед. наук. К., 1984. 24 с.
42. Гэлбрейт Д.К. Экономические теории и цели общества. М.: Прогресс, 1979. 406 с.
43. Данилов М.А. Педагогический процесс и его диалектика // Советская педагогика, 1970. № 7. С.42.
44. Делікатний К.Г. Наступність в системі «школа вуз». К., 1986 116 с.
45. Державний стандарт середньої загальної освіти: Економіка // Географія та основи економіки в школі. 1997. №4. С. 23-39.
46. Донченко Е.А., Злобина Е.Г., Тихонович В.А. Наш деловой человек. К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1995. 149 с.
47. Дубинчук О.С., Носаченко І.М. Дидактичні вимоги до здійснення економічної освіти й виховання учнівської молоді // Педагогіка: Респ. наук.-метод. зб. К., 1987. Вип. 26. С. 32-37.
48. Експериментальні програми економічного всеобучу учнів середньої школи: Базовий компонент / Укладачі О.С.Падалка, О.Т.Шпак. К.: УДПУ імені М.П.Драгоманова, 1997. 59 с.
49. Євдокимов О.В. Ефективність нових технологій організації навчання студентів // Педагогіка і психологія. 1997. №2. С. 161-172.
50. Євтух М.Б. На шляху реформування вищої освіти // Освіта України. 1998. № 30. 22 липня.
51. Ендальцев В.Ф. Выбор профессии К.: Вища школа, 1982. 150 с.
52. Эклунд К. Эффективная экономико-шведская модель: (Экономика для начинающих и не только для них). М.: Экономика, 1991. 349 с.
53. Загальна економіка: Підручник для ліцеїв та гімназій / За ред. І.Ф.Родіонової. К.: Заповіт, 1995. 366 с.
54. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования. М.: Педагогика, 1982. 160 с.
55. Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение. М.: Знание, 1987. 86с.
56. Зайдель Х., Теммен Р. Основы учения об экономике / Пер. с нем. М.: Дело ЛТД, 1994. 400с.
57. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьников М.: Знание, 1982. 96 с.
58. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни. Новосибирск: Наука: Сиб. отдел-е, 1991. 446 с.
59. Звягин А.Н. Принципы обучения в современной педагогической теории и практике. Челябинск, 1985. С. 47-66.
60. Злупко С.М. Економічна думка України: Навчальний посібник. Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 2000. 496 с.
61. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навчальний посібник. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.
62. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций М.: Просвещение, 1969. С. 284-286.
63. Ингекамп К. Педагогическая диагностика (пер. с нем.). М.: Педагогика, 1991. 238 с.
64. Іщенко Б. Дидактичні питання застосування знань на практиці. Харків, 1970. 24 с.
65. Камышанченко Е.Н. Содержание экономического образования школьников: Дис. канд. пед. наук. Харьков, 1994. 188 с.
66. Каращук Л.М. Дидактичне обґрунтування змісту підготовки менеджерів освіти (у системі післядипломної освіти): Автореф. дис. канд. пед. наук. К., 1995. 23 с.
67. Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса К.: Либра, 1995. 415 с.
68. Китов А.И. Экономическая психология. М.: Экономика, 1987. 303 с.
69. Кобыляцкий И.И. Дидактические основы учебного процесса в высшей школе Одесса, 1972. 124 с.
70. Класному керівникові про економічне виховання учнів: Методичні рекомендації / Укладачі Б.П.Шемякін, О.Т.Шпак, І.А.Юрчук. К., 1991. 36с.
71. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. К.: КНЕУ, 1999. 128 с.
72. Концепція середньої загальноосвітньої школи України // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1992. №4. С. 3-28.
73. Коропецький І.С. Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки. К.: Либідь, 1995. 240 с.
74. Короткин Г.Р. Обучение учащихся рациональным приемам усвоения знаний. Автореф. дис. канд.пед.наук. Минск, 1986. 18 с.
75. Костанян С.Л. Предмет и метод экономики образования. М., 1976.
76. Костанян С.Л. Экономика народного образования. М.: Просвещение, 1986. 239 с.
77. Кравчук О.М. Підготовка студентів математичного факультету до економічного виховання учнів: Дис. канд. пед. наук. Івано-Франківськ, 1994. 193 с.
78. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения. М.: Педагогика, 1977. 264 с.
79. Куракин А.Т., Новикова Д.И. О системном подходе в исследовании проблем воспитания // Сов. педагогика. 1970. №10. С. 96-107.
80. Кураков Л.П., Соболева Е.Н., Якимов В.Н. Экономическое образование и воспитание школьников / Под ред. В.Н. Якимова. М.: Просвещение, 1987. 142 с.
81. Куценко В., Удовиченко В., Опалєва І. Освіта як фактор стабільності та національної безпеки України // Економіка України. 1998. №1. С. 12-22.
82. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллинн: Валгус, 1986. 334 с.
83. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. М.: Прогресс, 1980. 293 с.
84. Ласкавий А.О. Теорія і практика формування основ ринкової економіки. К., 1994. 116 с.
85. Лагутин В.Д. Оплата труда в рыночной экономике . Луцк, 1992. 144 с.
86. Лагутін В.Д. Економічне життя суспільства // Людина і суспільство. Підручник для 11 класу загальноосвітньої школи / За ред. Р.А.Арцишевського. К.: Компас, 1992. 256 с.
87. Левченко Т.И Современные дидактические концепции в образовании. Монография. К., 1995. 168 с.
88. Леонтьев В.В. Экономические эссе. Теория исследования, факты и политика / Пер. с англ. М.: Политиздат, 1990. 415 с.
89. Лукінов І. До стратегії економічного розвитку України // Економіка України. 1992. - №2. С. 7-16.
90. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. К.: Центр Магістр-S”, 1996. 256 с.
91. Ляпунова О.Е. Совместная продуктивная деятельность как фактор интеллектуального и нравственного развития личности: Автореф. дисс. канд. психол. наук. М., 1996. 16 с.
92. Малышев М.Л. Экономическое воспитание учащихся 9-10-х классов в процессе производительного труда: Автореф. дис. канд. пед. наук. М., 1982. 16 с.
93. Марков А.М. Как учат экономистов в университетах США // Экономические науки. 1991. №1. С. 104-110.
94. Маркова А.К. Формирование мотивов обучения. М.: Просвещение, 1990. 192 с.
95. Маршалл А. Принцип экономической науки. В 3 т. М.: Прогресс, 1993. Т.1. 415 с.
96. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ. К., 1990. 259 с.
97. Маслов В.І., Шпак О.Т. Визначення завдань при плануванні роботи школи. К., 1995. 48 с.
98. Мельников С.В. Підприємницька діяльність як засіб самовизначення учнів старшого шкільного віку // Педагогіка і психологія. 1997. №2. С. 22-27.
99. Методичні вказівки та рекомендації до розділу Дидактика” випускної роботи бакалавра (за ред. д-ра пед. наук, проф. Козакова В.Д.). К.: КДЕУ, 1994 С. 24 31.
100. Мороз А.Г. Пути обеспечения преемственности в самостоятельной учебной работе учащихся средней общеобразовательной школы и студентов вузов. Автореф. дис. канд. пед. наук. К., 1972. 24 с.
101. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація. К., 1997. 168 с.
102. Національна доктрина розвитку освіти ХХІ століття. Освіта України. 2001. грудень
103. Небоженко В. Про національно-державні пріоритети розвитку незалежності України // Розбудова держави. 1992. № 2. С. 13-19.
104. Нисимчук А.С. Педагогические основы экономического воспитания учащихся в сельской общеобразовательной школе: Дисс. доктора пед. наук. Луцк, 1990. 271 с.
105. Нисимчук А.С. Экономическое воспитание в сельской школе. М.: Просвещение, 1989. 207 с.
106. Нисимчук А.С. Экономическое образование школьников. М.: Просвещение, 1991. 160 с.
107. Овсянкіна Л. Проблеми моральності в умовах становлення ринкової економіки// Нова політика. 1999. № 3. С. 33-36.
108. Онищук В.О. Дидактичні умови усвідомлення учнями навчального матеріалу (5-8 кл.). К.: Радянська школа, 1964. 166 с.
109. Освіта України. Нормативно правові документи. К.: Міленіум, 2001. 472 с.
110. Основи маркетингу / О.Т.Шпак, М.П.Тименко, З.О.Закатнов. К., 1993.28 с.
111. Основы экономической теории и практики. Волгоград: ВГУ, 1994. 342 с.
112. Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. К.: Школяр, 1995. 302 с.
113. Падалка О.С. Подготовка будущих учителей к экономическому воспитанию учащихся в процессе изучения спецкурсов: Диссканд. пед. наук. К., 1988. 180 с.
114. Падалка О.С., Шпак О.Т. Методика економічної освіти і виховання учнів загальноосвітньої школи К.: УДПУ ім. М.Драгоманова, 1997. 18 с.
115. Палкин Ю.И. Экономическое воспитание студентов. К.: Вища школа, 1983. 46 с.
116. Педагогічні інновації у сучасній школі / І.Г.Єрмаков (відп. ред.), В.Ф.Паламарчук, Д.І.Румянцева та ін. К.: Освіта, 1994. 88 с.
117. Педагогика школы (под ред. Г.И.Щукиной) М., 1977. 364 с.
118. Пєхота О.М. Індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки вчителя: Автореф. дис. доктора пед. наук. К., 1997. 52 с.
119. Підготовка студентів до виховної роботи в школі. К.: Вища школа, 1979. 116 с.
120. Підласий І.П. Технологія виховання з комп’ютерною підтримкою // Рідна школа 1993, № 1. с. 79
121. Пикельная В.С. Теоретические основы управления (школоведческий аспект): Методическое пособие. М.: Высшая школа, 1990. 175 с.
122. Платонов В.Я. Деловые игры М., 1991. 168 с.
123. Подласый И.П. Теоретические проблемы дидактического прогнозирования. Дисс. доктора пед. наук Черкассы, 1976 392 с.
124. Полторак В.А. Переход к рыночной экономике: за” и против” // Философская и социологическая мысль. 1991. №1. С. 8-13.
125. Поляков В.А., Сасова И.А. Непрерывное экономическое образование молодежи // Педагогика. 1994. №4. С. 19-26.
126. Попов В.Д. Экономическое сознание: сущность, формирование и роль в социалистическом обществе. М.: Мысль, 1981. 264 с.
127.