ЦОПА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА. МЕХАНІЗМ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ : Цопа НАТАЛЬЯ ВЛАДИМИРОВНА. МЕХАНИЗМ УПРАВЛЯЕМОГО РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ



  • title:
  • ЦОПА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА. МЕХАНІЗМ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • Альтернативное название:
  • Цопа НАТАЛЬЯ ВЛАДИМИРОВНА. МЕХАНИЗМ УПРАВЛЯЕМОГО РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
  • The number of pages:
  • 2011
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ




    На правах рукопису



    ЦОПА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА. МЕХАНІЗМ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора економічних наук
    Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами
    (за видами економічної діяльності)



    Науковий консультант:
    Лепа Роман Миколайович,
    доктор економічних наук, професор



    Донецьк - 2011





    ЗМІСТ
    ВСТУП.. 4
    РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 12
    1.1 Тенденції розвитку важкого машинобудування України. 12
    1.2 Особливості розвитку промислових підприємств України. 29
    1.3 Діалектичний аналіз системи «керований розвиток промислових підприємств». 44
    Висновки до розділу 1. 63
    РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 67
    2.1 Аналіз методологічних підходів до управління розвитком економічних систем.. 67
    2.2 Аналіз методологічних напрямів управління розвитком підприємств. 85
    2.3 Концепція керованого розвитку промислових підприємств. 99
    2.4 Прийняття рішень в системі керованого розвитку промислових підприємств. 117
    Висновки до розділу 2. 133
    РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ДИНАМІКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 136
    3.1 Вимоги до системи оцінки функціонування промислових підприємств. 136
    3.2 Методичний підхід до оцінки динаміки функціонування промислових підприємств. 149
    3.3 Формування порівняльних оцінок функціонування промислових підприємств. 165
    Висновки до розділу 3. 179
    РОЗДІЛ 4 ОЦІНКА РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 182
    4.1 Формування системи показників оцінки функціонування залежно від стадії життєвого циклу промислового підприємства. 182
    4.2 Оцінка динаміки зовнішнього середовища підприємств. 196
    4.3 Синтез оцінки розвитку промислових підприємств. 214
    Висновки по розділу 4. 229

    РОЗДІЛ 5 ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 232
    5.1 Прогнозування функціонування промислового підприємства. 232
    5.2 Прогнозування розвитку ринку машинобудівної продукції 243
    5.3 Оцінка потенціалу промислових підприємств як складової механізму керованого розвитку. 263
    Висновки до розділу 5. 284
    РОЗДІЛ 6 РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ КЕРОВАНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 287
    6.1 Інформаційне забезпечення керованого розвитку промислових підприємств. 287
    6.2 Організаційне забезпечення керованого розвитку промислових підприємств. 306
    6.3 Оцінка ефективності реалізації механізму керованого розвитку промислових підприємств. 320
    Висновки до розділу 6. 340
    ВИСНОВКИ.. 342
    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 355








    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасний стан економіки України, її провідних промислових галузей не можна визнати задовільним. За останній рік відбулося стрімке зниження експорту, скоротилося промислове виробництво, зросла кількість збиткових підприємств в більшості галузей економіки. Також суттєво погіршилися і показники діяльності багатьох промислових підприємств, частка яких складає більш ніж 30% валового внутрішнього продукту України. Стан усієї української економіки і перспективи її подальшого розвитку значною мірою залежить від промисловості. Сполучною ланкою між провідними галузями промисловості, такими як вугільна, електроенергетична, газова, хімічна, нафтохімічна, металургійна та обробна, є машинобудування. У його структурі провідне місце посідає важке машинобудування, що виробляє обладнання для гірничої та металургійної промисловості, а також енергетичні блоки (енергетичне машинобудування), підйомно-транспортне обладнання і багато іншого.
    Нинішнє становище промисловості України обумовлюється відсутністю структурних реформ, які б дозволили розраховувати на позитивні результати в майбутньому. Незадовільний стан промисловості України в цілому є наслідком відсутності на промислових підприємств адекватних інструментів, які дозволяють оцінити ефективність їх функціонування, виявити їх потенційні можливості та розробити ефективні рішення щодо розвитку всіх сфер діяльності підприємства. Українські підприємства здебільшого функціонують, підтримуючи поточне відтворення, не приділяючи достатньої уваги прийняттю заходів щодо забезпечення інновацій та розширеного відтворення. У зв'язку з цим актуальною проблемою у теперішній час є розробка ефективного механізму керованого розвитку промислових підприємств і машинобудівних у тому числі.
    Питання розвитку підприємств досліджують багато науковців. Серед вітчизняних учених, які зробили значний внесок у розробку цієї проблеми або окремих її аспектів, слід зазначити О.І. Амошу, І.В. Алексєєва, М.В. Афанасьєва, І.П. Булєєва, В.П. Вишневського, А.Е. Воронкову, В.М. Гейця, М.О. Кизима, Г.В. Козаченко, Р.М. Лепу, Ю.Г. Лисенка, В.І. Ляшенка, О.В. Раєвнєву, О.І. Пушкаря, А.В. Сидорову, О.М. Тридіда. Найбільш значущі зарубіжні роботи у сфері розвитку підприємств належать Ст. Біру, Д.М. Гвішиані, П. Друкеру, Д. Нортону, І. Пригожину, М. Портеру, Д. Стігліцу, Г.А. Угольницькому, Р.А. Фатхутдинову.
    Розвиток підприємства є складним і багатоплановим явищем. Неоднозначність термінологічного апарату з питань розвитку промислових підприємств ускладнює сам механізм керованого розвитку. Крім того, існуючі підходи до управління розвитком не завжди враховують галузеві особливості промислових підприємств через прагнення до універсальності, що не дозволяє ранжирувати і розглядати критерії управління розвитком залежно від стадії життєвих циклів і цілей підприємства. Ці особливості визначили необхідність розробки нових підходів до ефективного керованого розвитку промислових підприємств на основі забезпечення якісного функціонування внутрішньої структури підприємств та організаційних змін, які сприяють адаптації промислового підприємства до впливів зовнішнього середовища. Таким обумовлено вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.
    Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), у рамках якої запропоновано концепцію та механізм керованого розвитку промислових підприємств, розроблено методи оцінки динаміки їх функціонування та розвитку, запропоновано науково-методичні підходи до прогнозування функціонування промислового підприємства і розвитку ринку машинобудівної продукції, розроблено метод оцінки потенціалу промислового підприємства, а також інформаційне та організаційне забезпечення керованого розвитку промислового підприємства; «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер держреєстрації 0110U000380, 2010-2012 рр.), в межах якої автором було розроблено підхід до оцінки ефективності та впровадження механізму керованого розвитку промислових підприємств; а також за науково-дослідною темою Національної академії природоохоронного та курортного будівництва «Принципи та методи управління регіональним розвитком в умовах транзитивної економіки» (номер держреєстрації 0108U001337, 2008-2011 рр.), де автором було розвинуто окремі теоретичні та методологічні положення розвитку підприємств в регіоні.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка науково-методологічних підходів і практичних рекомендацій з формування механізму керованого розвитку промислових підприємств. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
    виявлено особливості розвитку промислових підприємств та встановлено тенденції розвитку важкого машинобудування України;
    проведено діалектичний аналіз системи керованого розвитку промислових підприємств, у рамках якого уточнено змістовну частину понять «розвиток підприємства», «сталий розвиток підприємства», «керований розвиток підприємства», конкретизовано поняття «потенціал розвитку», «інформаційне та організаційне забезпечення розвитку»;
    проаналізовано методологічні підходи до управління розвитком економічних систем з метою визначення методологічних напрямів управління розвитком підприємств;
    розроблено концепцію керованого розвитку промислових підприємств і обґрунтовано ключові процеси її реалізації;
    розроблено підхід до організації підтримки прийняття рішень у системі керованого розвитку промислових підприємств;
    обґрунтовано вимоги до системи оцінки функціонування та сформовано модель оцінки функціонування промислових підприємств;
    розроблено модель формування порівняльних оцінок функціонування підприємств важкого машинобудування, на основі чого було сформовано систему показників оцінки функціонування залежно від стадії життєвого циклу промислового підприємства, запропоновано підхід до побудови системи показників оцінки динаміки функціонування зовнішнього середовища підприємства важкого машинобудування з загальною метою здійснення о
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    У роботі здійснено розвиток теоретичних положень, розробку науково-методичних підходів і практичних рекомендацій з формування механізму керованого розвитку промислових підприємств, який побудований на базі принципово нового визначення сутності розвитку промислового підприємства, враховує всі сфери його діяльності, стадії життєвого циклу і потенціал розвитку, а також включає організаційне та інформаційне забезпечення керованого розвитку. Розроблений механізм дозволяє вирішити значну частину проблем українських промислових підприємств щодо забезпечення керованості розвитку. За результатами дослідження зроблено такі висновки.
    1. У результаті аналізу виявлено основні причини кризового становища промислових підприємств, обумовлені:
    зниженням платоспроможності споживачів і потреби в продукції машинобудування в результаті економічної кризи і скорочення попиту в інших галузях промисловості;
    зниженням цін на продукцію зарубіжних конкурентів, що призвело до зниження експорту галузі у зв'язку із зростанням цін на нього і втратою конкурентної переваги вітчизняного машинобудування;
    вузькою спеціалізацією зовнішньої торгівлі України в результаті низької диверсифікації товарної структури експорту;
    невеликим обсягом внутрішнього ринку, а також значними труднощами з виходом на міжнародні ринки в результаті низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції;
    зменшенням внутрішнього попиту внаслідок заморожування програм модернізації та погіршення умов кредитування;
    високою залежністю розвитку вітчизняного машинобудування від зовнішньоекономічної діяльності та зарубіжних інвесторів.
    У докризовий і кризовий періоди розвиток економіки країни та машинобудівного комплексу не був керованим, відбувався несистемно. Це призвело до того, що особливості розвитку промисловості Україні не вписуються в загальносвітові тенденції переходу до інформаційного суспільства та розвитку на основі інновацій. Тому першочерговим завданням розвитку економіки України є досягнення сталого розвитку галузі на основі розробки та реалізації механізму управління розвитком підприємств.
    2. Аналіз динаміки розвитку промислових підприємств підтвердив, що не завжди внутрішній механізм виробничо-господарської діяльності промислових підприємств є ефективним. У відносно успішні 2004-2007 рр. власники машинобудівних підприємств приділяли недостатньо уваги технічному переозброєнню, випуску нових видів продукції, інноваційному розвитку виробництва, пошукам нових ринків збуту та налагодженню співпраці із споживачами і потенційними партнерами, а також оцінці потенціалу підприємства і максимальній його реалізації. Однією з основних причин збиткової діяльності машинобудівних підприємств стала відсутність механізмів управління їх розвитком.
    Аналіз тенденцій розвитку промислового виробництва України в цілому, її основних промислових комплексів, а також окремих машинобудівних заводів дозволив виявити характерні риси розвитку промислових підприємств, які свідчать про наявність великої кількості як внутрішніх, так і зовнішніх проблем у діяльності промислових підприємств, які накопичувалися протягом багатьох років. Встановлено зниження ефективності їх діяльності за фінансовими, виробничим і організаційним параметрами функціонування. Тому в даний час необхідним є формування напрямів, що сприяють сталому розвитку промислових підприємств.
    Доведено наявність несистемності дій підприємств у процесі господарської діяльності, а також некерованого їх функціонування, що є результатом відсутності дієвого механізму управління розвитком промислових підприємств. Назріла необхідність ефективного управління розвитком промислових підприємств за допомогою забезпечення якісного функціонування внутрішньої структури підприємств та організаційних змін, які забезпечують адаптацію промислового підприємства до впливів зовнішнього середовища.
    3. Діалектичний аналіз основних понять системи розвитку підприємств дозволив формалізувати авторське трактування. Розвиток підприємства - це спрямована, закономірна зміна стану підприємства, якому притаманні властивості заощадження і зростання значень якості функціонування підприємства вище порогу безпеки, приросту якості функціонування підприємства не нижче приросту економіки і конкретного ринкового оточення.
    При цьому закономірність зміни стану підприємства диктується еволюційними змінами економічних інститутів, циклічними процесами, змінами ринкової кон'юнктури і конкретного конкурентного середовища. Нижня межа розвитку підприємства визначається виходячи з:
    необхідності заощаджень і зростання значень якості функціонування підприємства вище порогу безпеки;
    зростання якості функціонування підприємства порівняно з попередніми періодами;
    темпів приросту якості функціонування підприємства не нижче приросту економіки і конкретного ринкового оточення.
    Запропоноване визначення адекватно характеризує закономірності розвитку підприємства, виділяючи при цьому особливі пропорції розвитку, які впливають на зміну кількісних, структурних і якісних характеристик розвитку. Так, кількісні закономірності розвитку підприємств проявляються в числовій зміні характеристик функціонування і розвитку, а структурні це зміни взаємодії елементів, форм і методів організації підприємства. Якісні закономірності розвитку пов'язані зі змінами напрямів діяльності підприємства, форм і методів організації господарських процесів, підходів до управління.
    4. Незважаючи на достатню кількість наукових досліджень у галузі теоретичної методології та прикладної економічної методології, єдиного погляду на методологію управління розвитком підприємств немає. Тому доцільним є проведення комплексного дослідження в напрямі аналізу існуючої наукової бази методологічних підходів до управління розвитком підприємств.
    У результаті аналізу трактувань поняття методології визначено, що під методологією управління розвитком підприємства доцільно розуміти розділ галузі економічних знань, який являє собою впорядковану, структуровану й організовану сукупність принципів, концепцій, інструментів і методів, які служать для оцінки, аналізу та управління розвитком підприємств.
    5. На сучасному промисловому підприємстві відокремлення використання кожного зазначеного методологічного підходу в рамках концепції керованого розвитку пов'язане з рядом обмежень. Необхідна розробка і впровадження в практику управління сталим розвитком підприємства комплексного методологічного підходу, орієнтованого на забезпечення як поточних, так і майбутніх його потреб. В основу концепції керованого розвитку підприємства мають бути покладені і синтезовані принципи:
    ситуаційного підходу, який зводиться до встановлення взаємозв'язків між типом ситуації, що склалася в системі розвитку, і застосовність до неї конкретних технологій методів управління;
    системного підходу - для обґрунтування концепції керованого розвитку підприємства, наукової аргументації принципів і законів сталого розвитку підприємства;
    рефлексивного підходу - для дослідження, обґрунтування та оптимізації системи економічних взаємодій у системі управління розвитком підприємства;
    синергетичного підходу - для обґрунтування і формування принципів самоорганізації в системі управління розвитком підприємства;
    ієрархічного підходу - з метою ієрархічного представлення міри діяльності й безлічі суб'єктів діяльності.
    6. Розроблено концепцію керованого розвитку промислового підприємства, засновану на синтезі системного та ситуаційного підходів, яка дозволяє істотно підвищити конкурентоспроможність українських промислових підприємств при інтеграції у світову економічну систему.
    У концепції виділено чотири основних блоки:
    блок оцінки розвитку, в якому згруповані управлінські процеси, пов'язані з оцінкою ситуації, що склалася на підприємстві та в зовнішньому середовищі;
    блок прогнозування розвитку, в якому згруповані управлінські процеси, пов'язані з оцінкою перспектив розвитку;
    блок планування розвитку, в якому згруповані управлінські процеси, пов'язані безпосередньо з прийняттям та реалізацією рішень щодо розвитку окремих сфер діяльності підприємства;
    блок організаційно-економічних інструментів забезпечення керованого розвитку, у якому здійснюються процеси взаємодії між різними блоками управління і зовнішнім середовищем.
    Для здійснення концепції запропоновано механізм керованого розвитку промислового підприємства, що складається з блоків: оцінки, прогнозування та планування розвитку, а також організаційно-економічні інструменти забезпечення керованого розвитку, які об’єднують ці блоки.
    7. Прийняття рішень у системі керованого розвитку промислових підприємств відрізняється рядом особливостей, обумовлених специфікою промислових підприємств, таких як: ступінь розвитку технологічного оснащення виробництва; урахування характеристик попиту, ступінь розвитку автоматизованих систем управління виробництвом; вплив на збут політичної ситуації в Україні та її відносини з країнами-споживачами продукції; податкова політика і заохочення економічного розвитку; розвиток технічного потенціалу та потенціалу автоматизації процесів; наявність власних і залучених джерел фінансування; наявність надійних постачальників і величина транспортних витрат з доставки сировини.
    Для врахування цих особливостей розроблено науково-методичний підхід до прийняття рішень у системі керованого розвитку промислових підприємств, який відрізняється від раніше запропонованих застосуванням системно-ієрархічного підходу при розстановці пріоритетів розвитку та виділенням точок впливу при формуванні альтернатив рішень. Він дозволяє оцінити наслідки і прийняти найбільш відповідне поточній ситуації рішення.
    8. Будь-який інструмент для вирішення будь-яких завдань, має відповідати своєму призначенню рівно настільки, щоб завдання розв'язати за його допомогою і у нього не було надлишкових функцій. Першу частину цієї умови стосовно до системи показників оцінки функціонування підприємства можна сформулювати як вимогу достатності, другу - як вимогу ненадлишковості. Вимога ненадлишковості означає, що показники не повинні перекривати один одного. З огляду на те, що ці показники оброблятимуться людьми, можливості яких з обробки інформації є обмеженими, ця вимога доповнюється вимогою інформаційної не перевантаженості.
    Доведено, що система показників функціонування промислового підприємства має задовольняти вимоги достатності, інформаційної неперевантаженості, незалежності.
    Розроблено науковий підхід до визначення показників оцінки розвитку підприємств, які дозволяють адаптувати збалансовану систему показників до реалій функціонування українських промислових підприємств і знижують трудомісткість оцінки функціонування підприємства.
    9. Традиційною помилкою при оцінці функціонування підприємств є уявлення про те, що чим більша кількість показників використовується, тим більш об'єктивнішою та обґрунтованою є оцінка функціонування. Однак на практиці такий підхід призводить до появи надлишкових даних, які ускладнюють прийняття управлінських рішень, а також негативно позначається на психологічному кліматі підприємства бо співробітники відчувають себе під постійним наглядом адміністрації та витрачають значну частину робочого часу на оцінку показників.
    На кожному рівні управління необхідно відібрати такий набір показників, складові якого є мінімально залежними між собою і при цьому максимально відображають досягнення поставленої мети. Наприклад, на вищому рівні управління існує одна, основна, мета функціонування підприємства, яка відображається одним глобальним показником. Цей показник формується в результаті досягнення локальних цілей. Оцінюючи ж функціонування підприємства на вищому рівні, необхідно оцінювати цільовий показник і набір показників, що впливають на нього. Для визначення набору впливаючих показників, запропоновано використовувати підхід до оцінки динаміки функціонування промислового підприємства, який передбачає можливість одержання специфічних показників оцінки діяльності підприємства із забезпеченням принципів достатності, незалежності і ненадлишковості, що дозволяє знизити витрати на оцінку діяльності підприємства.
    10. Одним з основних недоліків більшості використовуваних методів оцінки динаміки функціонування великих промислових підприємств є відсутність у них урахування життєвих циклів як підприємства в цілому, так і складових сфер його діяльності. Оцінка динаміки передбачає оцінку зміни показників, а отже, показники мають відображати суть змін, що відбуваються в оцінюваних процесах. У той же час керівництво підприємства зацікавлене у виділенні впливу різних факторів, які формують оцінювані показники. Ці фактори можна розділити на внутрішні та зовнішні. У свою чергу, внутрішні фактори можуть бути обумовлені перманентними особливостями процесів, що здійснюються на підприємстві, й тимчасовими, обумовленими життєвими циклами у сферах діяльності підприємства. Фактори, обумовлені життєвими циклами, є добре прогнозованими, багато в чому вони викликаються стратегічними рішеннями, прийнятими керівництвом. Тому більший інтерес і великі труднощі при оцінці функціонування підприємства виникають при оцінці динаміки, обумовленої внутрішніми перманентними особливостями процесів. Для виявлення та оцінки цієї динаміки необхідно виключити впливи, обумовлені різними етапами життєвих циклів, і оцінювати тільки порівняльними показниками.
    Для вирішення даної проблеми здійсненні порівняльні оцінки функціонування підприємств важкого машинобудування на основі зіставлення фаз життєвого циклу основних сфер діяльності, що дозволяє підвищити адекватність оцінок функціонування та прийнятих на їх основі управлінських рішень.
    11. У результаті перевірки показників другого рівня управління на прикладі українських машинобудівних підприємств одержано показники для оцінки функціонування промислового підприємства.
    Дані показники становлять систему показників оцінки функціонування промислового підприємства, що враховує особливості циклів реформування та функціонування с максимальною віддачею і надає можливість зіставити цілі підприємства і показники, що характеризують їх досягнення.
    У систему показників входять такі сфери: постачання; виробництва; збуту продукції; персоналу; фінансового забезпечення; фінансового результату; іміджу; конкурентів.
    12. При оцінці зовнішнього середовища промислових підприємств доцільно проводити структурування елементів зовнішнього середовища тільки за функціональними ознаками, а за ступенем впливу ранжирувати на третьому етапі оцінки. Також необхідно оцінювати динаміку тільки тих елементів зовнішнього середовища, з якими безпосередньо відбувається взаємодія підприємства. До них належать: ринок збуту продукції; ринок ресурсів; конкуренти; інституційні чинники. На ці елементи опосередковано впливають фактори зовнішнього середовища, показники яких немає необхідності оцінювати при вирішенні завдання оцінки розвитку підприємства, бо їх вплив буде враховано в показниках елементів безпосередньої взаємодії, але які необхідно буде враховувати при розробці управляючих впливів.
    Розроблено модель оцінки динаміки зовнішнього середовища, яка дозволяє комплексно оцінити показники, що впливають на розвиток промислових підприємств, виявити причинно-наслідкові залежності між функціонуванням промислових підприємств і зовнішнім середовищем, що підвищує обґрунтованість управлінських рішень.
    13. Підприємства важкого машинобудування відрізняються такими інституціональними особливостями: дрібносерійне виробництво; висока наукомісткість; висока трудомісткість; висока матеріаломісткість; складна логістична структура; значна номенклатура використовуваних ресурсів, складність входу на ринок нових учасників, тривалий термін виробництва.
    Оцінка розвитку підприємства важкого машинобудування передбачає такі основні етапи:
    оцінку динаміки функціонування підприємства за сферами діяльності;
    оцінку динаміки зовнішнього середовища;
    розрахунок траєкторії порогу безпеки за сферами діяльності підприємства;
    зіставлення оцінки показників динаміки функціонування підприємства за сферами діяльності з показниками динаміки зовнішнього середовища;
    зіставлення оцінки показників динаміки функціонування підприємства за сферами діяльності з траєкторією порогу безпеки.
    Розроблений метод оцінки розвитку підприємства важкого машинобудування дозволяє визначити, якою мірою результат його діяльності обумовлений зовнішнім середовищем, а якою - внутрішніми факторами, зокрема ефективним управлінням.
    14. Для вирішення завдання прогнозування функціонування промислового підприємства, його доцільно розглядати як складну систему, в рамках якої реалізується безліч динамічних процесів. Підприємство як відкрита система будує своє функціонування в суттєвому (хоча й неоднозначному) зв'язку із зовнішнім середовищем. Звідси одним із центральних завдань управління підприємством є позиціонування в зовнішньому середовищі, зокрема пошук оптимального становища в мережі ресурсних потоків. Це пов'язано з тим, що частина параметрів процесів (наприклад, такі екзогенні величини, як обсяг реалізації продукції, ставки податків, тарифи на енергоносії, ринкові ціни, курси валют та ін.) формується у зовнішньому середовищі підприємства, що може бути інтерпретовано як прояв збурюючих або обмежуючих факторів. У той же час, якщо всі процеси формалізовані та побудовано коректну параметричну модель управління підприємством, то природа цих факторів не має значення (враховується тільки їх динаміка).
    Розроблено методичний підхід формування системно-динамічної моделі прогнозування функціонування промислового підприємства, яка побудована на базі причинно-наслідкової діаграми та дозволяє створювати й оцінювати нові стратегії, структури, правила прийняття рішення з управління розвитком.
    15. При прогнозуванні розвитку ринку машинобудівної продукції ключовою характеристикою є попит, прогнозування якого здійснюється за допомогою розробленої нейронної мережі.
    Запропонований порядок дозволяє побудувати нейронну мережу, що є основою для прогнозування попиту на продукцію промислового підприємства. Крім іманентно присутніх переваг нейронної мережі, одержано інструментарій, який дозволяє швидко враховувати зміни у зовнішньому середовищі й відображати їх у величині прогнозу. Цьому сприяє залучення до процедури прогнозування експертів, які вказують на характер динаміки ключових факторів попиту виходячи з власного практичного досвіду і слабких сигналів зовнішнього середовища, які не можуть бути відображені кількісно.
    Використання нейронної мережі для прогнозування розвитку ринку машинобудівних підприємств дозволяє здійснювати прогноз декількох видів продукції одночасно при тому самому рівні вихідної інформації.
    Іншою важливою перевагою є те, що даний підхід спирається на причинно-наслідкові зв'язки, а не на «механічний» прогноз, тобто розглядає як причину зміни досліджуваного показника порядковий номер періоду. Це особливо важливо в умовах високої турбулентності, якою характеризується зовнішнє середовище сучасного промислового підприємства.
    16. Оцінка потенціалу розвитку підприємства є обов'язковим етапом для синтезу системи керованого розвитку, тому що метою керованого розвитку є максимальне використання потенціалу. Таким чином, правильна оцінка потенціалу підприємства дозволяє ставити адекватні й досяжні цілі.
    Види потенціалу підприємства важкого машинобудування збігаються зі сферами діяльності підприємства: потенціал розвитку постачання; потенціал розвитку виробництва; потенціал розвитку збуту продукції; потенціал розвитку персоналу; потенціал розвитку фінансового забезпечення; потенціал розвитку фінансового результату; потенціал розвитку іміджу; потенціал розвитку конкурентів.
    Оцінку потенціалу запропоновано здійснювати за допомогою науково-методичного підходу до оцінки потенціалу розвитку промислових підприємств, що базується на виділенні потенційних збуту, виробництва та фінансового результату, що дозволяє побудувати взаємопов'язану систему оцінок ідеальних значень показників.
    17. Специфіка інформаційного забезпечення керованого розвитку промислових підприємств полягає в необхідності вирішення наступних завдань:
    забезпечення інформацією і моделями оцінки поточного стану підприємства, зокрема, розвитку всіх сфер діяльності за останні періоди часу;
    забезпечення інформацією і моделями для оцінки потенціалу розвитку та, відповідно, керованості розвитку;
    забезпечення інформацією для планування заходів щодо розвитку різних сфер діяльності підприємства;
    забезпечення інформацією і моделями для оцінки виконання планів і виявлення причин відхилень.
    В інформаційному забезпеченні розвитку можна виділити дві основні групи елементів: елементи, пов'язані зі збором інформації, та елементи, пов'язані з обробкою інформації. У свою чергу, збір інформації принципово відрізняється для внутрішнього і зовнішнього середовища.
    Для управління розвитком машинобудівних підприємств розроблено інформаційне забезпечення керованого розвитку промислових підприємств, в якому моделі функціонування та прогнозування розвитку обов’язково враховують результати моніторингу зовнішнього середовища, що дозволяє підвищити ефективність всієї системи управління підприємством завдяки більшої аргументованості та оперативності прийняття рішень.
    18. Реалізація запропонованих моделей і методів керованого розвитку промислових підприємств неможлива без визначення, як саме і якими службами підприємства вони реалізовуватимуться, тобто без організаційного забезпечення. Під організаційним забезпеченням керованого розвитку промислових підприємств мається на увазі сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників із технічними засобами і між собою в процесі розвитку різних сфер діяльності підприємства важкого машинобудування.
    Розроблене організаційне забезпечення керованого розвитку підприємства, що передбачає здійснення бізнес-процесу управління розвитком, використовуючи інформацію координаційного центру, що надає можливість керівництву мати стратегічне бачення розвитку і здійснювати збалансований розвиток усіх сфер діяльності підприємства.
    19. Реалізація концепції керованого розвитку промислових підприємств являє собою набір дій з оцінки, прогнозування та планування розвитку різних сфер діяльності підприємства і прийняття рішень щодо досягнення ключових показників, що характеризують розвиток.
    На впровадження концепції та механізму керованого розвитку промислових підприємств можуть бути виділені, насамперед, такі витрати:
    розробка та вдосконалення інформаційного забезпечення;
    розробка і вдосконалення організаційного забезпечення;
    витрати на функціонування системи моніторингу інформації і прогнозування розвитку.
    При реалізації розробленої концепції у ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» були здійснені такі витрати.
    Розробка та вдосконалення інформаційного забезпечення: розробка системи стандартів і нормативів моніторингу внутрішнього і зовнішнього середовища промислових підприємств - 10 тис. грн.; придбання і впровадження управлінського програмного забезпечення (системи АСТРА) - 50 тис. грн.
    Розробка і вдосконалення організаційного забезпечення: коригування посадових інструкцій і додавання в них обов'язків членів координаційного центру управління розвитком - 1 тис. грн.; проведення курсів підвищення кваліфікації членам координаційного центру управління розвитком - 10 тис.грн.
    Витрати на функціонування системи моніторингу інформації та прогнозування розвитку: загальний обсяг доплат членам координаційного центру управління розвитком за виконання додаткових обов'язків - 25 тис. грн.; обслуговування управлінської інформаційної система АСТРА - 5 тис. грн.
    У результаті витрати на реалізацію концепції та механізму керованого розвитку промислових підприємств склали 101 тис. грн.
    Додаткові доходи при розрахунку економічного ефекту враховується економія від зниження виробничих витрат у розмірі 720 тис. грн. Інші ефекти від реалізації концепції та механізму керованого розвитку промислових підприємств, описані вище, не враховуються через складність їх однозначної оцінки в грошовому вираженні.
    Таким чином, економічний ефект від реалізації концепції та механізму керованого розвитку промислових підприємств у ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» склав 720 - 101 = 619 тис. грн.
    Також здійснено реалізацію концепції та механізму керованого розвитку промислових підприємств на ВАТ «Завод Фiолент» економічний ефект 330 тис. грн.; на ВАТ «Горлівський машинобудівний завод» економічний ефект 468 тис. грн.; на ВАТ «Новогорлівський машинобудівний завод» економічний ефект 685 тис. грн.; на ТОВ «Сімферопольський електротехнічний завод» економічний ефект 70 тис. грн.







    ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. The Global Competitiveness Report 2009-2010. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GCR20092010fullreport.pdf
    2. Україна 2015: Національна стратегія розвитку. К, 2008. 73с.
    3. Ноговіцин О.В. Деякі особливості розвитку технологічної бази машинобудування України / О.В. Ноговіцин, В.А. Тітов, С.Є. Красний // Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія: Машинобудування. 2009. № 56. С.258-262.
    4. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця [та ін.]. К.: НВЦ НБУВ, 2009. 687 с.
    5. Петрович Й.М. Організаційно-економічні засади прискорення інноваційних процесів у промисловості України / Й.М. Петрович // Вісник національного університету «Львівська політехніка»: Проблеми економіки та управління. 2008. № 628. С. 3-10.
    6. Макогон Ю.В. Экономика промышленности Украины в условиях кризиса / Ю.В. Макогон // Економіка промисловості. 2009. № 2. С. 57-66.
    7. Яценко Н. Экономика Украины 1999 2008: потерянное десятилетие [Электронный ресурс] / Н. Яценко // Зеркало недели. 2010. 26 дек. 14 янв. (№ 51). Режим доступа: http://www.zn.ua/2000/2020/68155.
    8. Макогон Ю.В. Внешние экономические связи Украины в условиях экономического кризиса / Ю.В. Макогон // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб.наук.пр. Краматорськ: ДДМА, 2009. № 3(17). С. 142-147.
    9. Вахненко Т. П. На новом витке спирали [Электронный ресурс] / Т.П. Вахненко // Зеркало недели. 2008. № 48. Режим доступа: http://www.zn.ua/2000/2040/65005.
    10.Юрій С. Світова фінансова криза та структурні реформи в Україні / С. Юрій, Є. Савельєв // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект: cб. науч. тр. Донецк: ДонНУ, 2009. Ч. 3. С. 1023-1028.
    11.Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2010. 566 с.
    12. Бузгалин А.В. Кризис 2008: виртуальный фиктивный капитал и альтернативы его бесконтрольному развитию / А.В. Бузгалин, А.И. Колганов // Философия хозяйства. 2008. № 6. С. 19-20.
    13.Андрійчук В.Г. Етіологія генезису загальносвітових фінансово-економічних кризових явищ та можливості і реалії адаптаційного використання теоретико-концептуальних підходів й інструментаріїв у формуванні протидій їх депресивно-рецесійному впливу / В.Г. Андрійчук // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2009. № 2(43). С. 4-10.
    14.Подольчак Н.І. Маркетингове дослідження попиту машинобудівних підприємств на лізингові послуги / Н.І. Подольчак // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. 2008. № 623. С. 206-213.
    15. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи: моногр. / під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. 308 с.
    16. Теребух А.А. Механізм обґрунтування прийняття господарських рішень (на прикладі підприємств машинобудування): моногр. / А.А. Теребух. Львів: Львів. держ. ін-т новітніх технологій та управління імені В`ячеслава Чорновола, 2009. 256 с.
    17. Фаринович І.В. Тенденції розвитку машинобудівної галузі в економічному розвитку України / І.В. Фаринович // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2009. Вип.19.11. С. 8-88.
    18. Про соціально-економічне становище України за 2009 рік. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua /control/uk/ publish/article?&art_id=1266975&cat_id=661266.
    19. Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2001-2009 рр. [Електронний ресурс]. / Державний комітет статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
    20.Лепа Р.Н. Моделирование управления конкурентоспособностью промышленных предприятий: науч. докл. / Р.Н. Лепа, А.А. Охтень и др.; НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. Донецк, 2010. 69 с.
    21. Колісник М.К. Стан підприємств машинобудування в Україні і можливі шляхи виходу з кризи за допомогою стратегії інтеграції / М.К. Колісник, К.Е. Сміх // Регіональна економіка. 2008. № 4. С. 163-173.
    22. Довгань Л.Є. Сучасні аспекти сталого розвитку машинобудівних підприємств / Л.Є. Довгань, Н.О. Сімченко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики: зб.наук.пр. Харків НАУ ім. М.Є.Жуковського «ХАІ», 2008. № 3 (3) . С.71-83.
    23. Фатенок-Ткачук А.О. Оцінка експортного потенціалу машинобудівних підприємств України / А.О. Фатенок-Ткачук // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2008. № 7. С. 72-79.
    24. Машинобудування та металообробка в Україні 2006 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/metal2006 /3/1/2.html.
    25. Кузнєцова І.С. Особливості розвитку промисловості України в контексті переходу до інформаційного суспільства / І.С. Кузнєцова, В.М. Бєлінська // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: матер. XIII междунар. науч.- практ. конф. по инновационной деятельности. Киев Симферополь Севастополь, 2008. С. 258-262.
    26. Кириченко О.А. Інноваційно-інвестиційний вектор протидії глобальній кризі як чинник формування національної економічної безпеки / О.А. Кириченко, І.В. Кудря // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2009. № 2(43). С. 11-17.
    27.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины