ДІАГНОСТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-ПЛОДОВИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ПЛОДА, ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ : ДИАГНОСТИЧЕСКО-прогностические аспекты Маточно-плацентарного плодово ВЗАИМООТНОШЕНИЙ ПРИ внутриутробное инфицирование плода, профилактическое лечение

brief description

фМІнІстерство охорони здоров’Я украЇни
ВІнницький національний медиЧний унІверситет
ім. М.І.Пирогова

На правах рукопису

КОСЬЯНЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.14: 618.36: 618.15-071: 616.9: 618.3: 618.5

ДІАГНОСТИЧНО-ПРОГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ
МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-ПЛОДОВИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ПЛОДА, ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор,
Жук Світлана Іванівна

Вінниця 2007

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА СТАНУ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНО-ПЛОДОВИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ПЛОДА, ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ (огляд літератури) ...9
1.1. Сучасні аспекти та оцінка матково-плацентарно-плодового стану при ВУІ за даними лабораторних методів дослідження...9
1.2. Діагностичне значення апаратних методів дослідження
у виявленні внутрішньоутробного інфікування плода.23
1.3. Сучасна корекція внутрішньоутробного інфікування плода ..31
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження .37
2.1. Клінічні методи дослідження...38
2.2. Інструментальні методи дослідження 38
2.3. Мікробіологічне обстеження41
2.4. Лабораторні методи дослідження42
2.4.1. Визначення простагландинів.....43
2.4.2. Методика імунологічних досліджень....43
2.5. Морфологічні та гістологічні методи дослідження....44
2.6. Методика прогнозування та клініко-статистичного аналізу 45
РОЗДІЛ 3. ФАКТОРИ РИЗИКУ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО
ІНФІКУВАННЯ ПЛОДА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОМЕРЛИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА ДАНИМИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ..46
3.1. Фактори ризику внутрішньоутробного інфікування плода.46
3.2. Результати патоморфологічних досліджень померлих новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням..59

Розділ 4. Клінічна та лабораторно інструментальна характеристика вагітних та новонароджених З ВНУТРІШНЬОУТРОБНИМ ІНФІКУВАННЯМ .73
4.1. Клінічна характеристика обстежених вагітних та
новонароджених73
4.2. Результати мікробіологічних обстежень у жінок
досліджуваних груп......89
4.3 Рівень простагландинів та хемокінів у жінок
досліджуваних груп.101
4.4. Результати інструментальних методів дослідження113
4.5. Результати гістологічних досліджень плацент жінок
досліджуваних груп132
РОЗДІЛ 5. ПРОГНОЗУВАННЯ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО ІНФІКУВАННЯ ПЛОДА У ЖІНОК З ФАКТОРАМИ РИЗИКУ.142
РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ
ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОМУ ІНФІКУВАННІ ПЛОДА..151
6.1. Патогегенетичне обґрунтування профілактичного лікування внутрішньоутробного інфікування плода.151
6.2. Клінічна та інструментальна оцінка ефективності
запропонованого комплексу заходів профілактичного лікування внутрішньоутробного інфікування плода....158
6.3. Динаміка лабораторних показників в процесі лікування
вагітних жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода.................164
6.4. Особливості перебігу пологів та стану новонароджених після проведеного профілактичного лікування.178
РОЗДІЛ 7. Обговорення отриманих результатів..185
Висновки..........................................................................................................220
Практичні рекомендації..........................................................................223
Список використаних джерел............................................225
Додатки.............................................255

ВСТУП

Актуальність проблеми. Однією з основних проблем сучасного акушерства є проблема інфікування плода та новонароджених. Внутрішньоутробні інфекції (ВУІ) зумовлюють перинатальну смертність в 12,8-40% спостережень [12, 170, 171, 216], у 4,5% вагітних інфікований плід гине під час пологів (Степанківська Г.К., 1996 р.) [171].
ВУІ асоційовані з різноманітними ускладненнями вагітності: самовільними абортами, передчасними пологами та передчасним розривом навколоплідних оболонок, хоріоамніонітом, передчасним відшаруванням плаценти, пурерперальною інфекцією, народженням дітей з внутрішньо-утробною гіпотрофією, мертвонародженнями [23, 56, 87, 244].
Актуальність проблеми ВУІ полягає і в труднощах діагностики даної патології, яка дуже часто приховується за такими діагнозами, як внутрішньоутробна гіпоксія та гіпотрофія плода, асфіксія, пологова травма і т. п. [18, 43, 49, 67, 72].
Важливою є проблема, що на практиці має місце пізнє розпізнавання і несвоєчасне лікування ВУІ, а з другого боку відмічається наявність гіпердіагностики і необґрунтованої інтенсивної антибактеріальної терапії в антенатальному періоді, що також небезпечно для плода [8, 3, 45, 62, 76].
Актуальність проблеми ВУІ полягає і в тому, що у таких новонароджених формуються латентні інфекції, котрі призводять до розвитку хронічного пієлонефриту та гломерулонефриту, жовтяниць, уражень нервової та дихальної систем, цукрового діабету, природженого імунодефіциту [11, 13, 29, 47].
Також, викликає занепокоєння великий відсоток оперативних розроджень в зв’язку з ускладненнями перебігу вагітності і пологів при цій патології [40, 65, 78].
Враховуючи вищевикладене, необхідно розрізняти внутрішньоутробну інфекцію та інфікування. Внутрішньоутробна інфекція це захворювання, при якому джерелом зараження плода являється організм інфікованої матері і яке має різноманітні прояви у вигляді піодермії, кон’юнктивіту, риніту, гепатиту, гастроентериту, пневмонії, отиту, менінгоенцефаліту, тощо. Інфікування - не має клінічних проявів у плода та виражається лише проникненням в організм плода збудника. Захворювання у плода не виникає в результаті мобілізації імунітету та захисних механізмів в системі мати плід [20, 121].
Патогенез внутрішньоутробного інфікування залежить від багатьох факторів, по-перше, від перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, хронічне, носійство), також від виду збудника, терміну гестації при зараженні. Локалізація інфекційного процесу у плода і новонародженого залежить від шляху проникнення збудника (висхідний, через пологові шляхи, транплацентарний або гематогенний, нисхідний, трансдецидуальний та змішаний) [45, 59, 68, 83].
На сучасному етапі в проблемі ВУІ дискусійними залишаються питання про складові частини антенатальної діагностики (бактеріоскопічні та бактеріологічні методи, УЗД, кардіотокографія, доплерометрія, гістологічне дослідження посліду, методи ІФА, полімеразної ланцюгова реакції, вивчення рівнів гормонів, специфічних білків росту, дослідження амніотичної рідини) та інтерпретація одержаних даних, що пов’язано з відсутністю чіткого взаємозв’язку між клінічними проявами інфекції у матері та ступенем ураження плода, а також тим фактом, що ВУІ не є еквівалентом інфекційної хвороби плода та новонародженого [11, 41, 55, 77, 91].
Таким чином, пренатальна діагностика ВУІ дуже складна. Всі методи функціональної діагностики дозволяють встановити погіршення стану плода, не виявляючи причину [97, 172].
Крім цього, актуальною проблемою продовжує в наш час залишатися питання прогнозування перебігу вагітності на фоні інфікування, оскільки клінічні ознаки не дають повної достовірної інформації щодо перебігу вагітності та пологів, розвитку ускладнень, стану новонародженого.
Іншим важливим аспектом даної проблеми є необхідність у призначенні ефективних профілактично-лікувальних заходів, які б мали патогенетичне обґрунтування. Саме з цих позицій ми виходили, виконуючи дане дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства та гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова: «Клініко-математичні методи прогнозування, профілактики, лікування деяких видів акушерської і гінекологічної патології внаслідок дії факторів зовнішнього середовища і виробництва», № державної реєстрації 0196U004917.
Мета дослідження - оптимізація підходів до діагностики, прогнозування, профілактичного лікування внутрішньоутробного інфікування плода для зниження перинатальної захворюваності та смертності.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода та вивчити особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з ВУІ.
2. Провести бактеріологічну оцінку біотопів вагітних, їх статевих партнерів та новонароджених досліджуваних груп.
3. Визначити рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням і оцінити їх інформативність в діагностиці даної патології.
4. Дослідити функціональний стан плода при внутрішньоутробному інфікуванні за даними апаратних методів дослідження.
5. Визначити патоморфологічні зміни в органах померлих новонароджених з внутрішньоутробним інфікуванням та дослідити морфо-функціональні особливості плацент.
6. Виявити доклінічні ознаки та визначити прогностичну значимість досліджуваних діагностичних критеріїв при внутрішньоутробному інфікуванні плода
7. Розробити та впровадити в практику лікувальних закладів патогенетично обґрунтований метод профілактики та лікування внутрішньоутробного лікування плода, та оцінити його ефективність.
Об’єкт дослідження ‑ система мати-плацента-плід при внутрішньоутробному інфікуванні плода
Предмет дослідження ‑ внутрішньоутробне інфікування плода, адаптаційно-резервні можливості плода і новонародженого, морфо-функціо-нальні особливості органів померлих новонароджених та плацент при ВУІ.
Mетоди дослідження: сучасні клінічні, лабораторні (імуноферментний аналіз, бактеріологічні), апаратні (ультразвукове, кардіомоніторне, доплерометричне дослідження), морфологічні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в комплексному вивченні стану система мати-плацента-плід при внутрішньоутробному інфікуванні плода на органному, тканинному та клітинному рівнях.
Вперше на сучасному рівні вивчено рівень простагландинів та хемокінів в сироватці крові жінок з внутрішньоутробним інфікуванням.
Проведене бактеріологічне дослідження різних біотопів вагітних та їх статевих партнерів у співставленні зі станом мiкробіоценозів новонароджених.
На основі результатів комплексної оцінки стану вагітної та плода (за даними бактеріологічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження) вперше розроблено алгоритм діагностики та прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода.
Проведена оцінка патоморфологічних змін органів померлих новонароджених та плацент при ВУІ.
Науково обґрунтовані принципи профілактичної корекції внутрішньо-утробного інфікування плода.
Практична значимість одержаних результатів рекомендовано комплекс ранньої діагностики та прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода, що дозволить своєчасно вирішувати питання про подальше безпечне ведення вагітності та пологів, та проводити лікувально-профілактичні заходи у жінок групи високого ризику.
Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної роботи дисертанта. Автором самостійно виконано пошук та аналіз наукової літератури і патентної інформації з проблеми внутрішньоутробного інфікування плода.
Дисертантом розроблено спеціальну карту обстеження вагітної. Самостійно проведене комплексне обстеження вагітних з подальшим формуванням груп, первинна обробка результатів клінічних та лабораторних обстежень.
Дисертантом проведений статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені на: наукових конференціях Вінницького державного медичного університету (м. Вінниця, 2004, 2005,2006), засідання Вінницького обласного відділення Української асоціації акушерів-гінекологів(2005,2006), VІІІ Університетській (ХХХХІ вузівській) науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (м. Вінниця, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (м. Тернопіль, 2004), науково-практичній конференції акушерів-гінекологів «Здоровое развитие - ради будущих поколений» (м. Київ, 2006г), семінарі-тренінгу для акушерів-гінекологів «Актуальні питання акушерства і гінекології» (м. Київ, 2006), ХІІ з’їзді акушерів-гінекологів України з міжнародною участю «Репродуктивне здоров’я в ХХІ столітті» (м. Донецьк, 2006).
Результати дослідження використовуються в практичній роботі пологових будинків № 1, 2 м. Вінниці, Центру матері та дитини м. Вінниці та пологових будинків Вінницької області.
Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях та практичних заняттях, що проводяться для лікарів-інтернів, клінічних ординаторів та лікарів акушерів-гінекологів Вінницької області на кафедрах акушерства та гінекології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них 5 у фахових виданнях затверджених ВАК України, 3 - у збірниках наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України, отримано деклараційний патент на винахід «Спосіб прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода» № 80492, 1 інформаційний лист.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 224 сторінках тексту і включає вступ, огляд літератури, розділ матеріали та методи, 4 розділи власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації, додатки та список літератури, який нараховує 260 джерел, з яких 88 іноземних. Робота ілюстрована 85 таблицями та 51 рисунками.

bibliography

Висновки

В дисертації наведене нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства зниження частоти внутрішньоутробного інфікування плода шляхом оптимізації підходів до діагностики, прогнозування та профілак-тичного лікування вагітних групи ризику виникнення ВУІ на основі комплексної оцінки результатів апаратних та клініко-лабораторних методів дослідження.
1. Факторами ризику внутрішньоутробного інфікування плода є: наявність постійних вогнищ інфекцій у вагітних - хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту - 35,1%, тонзиліт, гайморит - 32,2% , карієс - 27,4%, пієлонефрит - 16,7%, захворювання дихальної системи - 7,1%; обтяжений гінекологічний та акушерський анамнези - 61,9%, перенесені грип, ГРЗ, ангіна під час даної вагітності 61,0%.
В структурі захворюваності новонароджених з генералізованими формами ВУІ переважали: пневмонії - 93,2%, перинатальне ушкодження ЦНС - 71,2%, жовтяниці - 62,7%, асфіксії - 55,9%, анемія - 43,2%, ЗВУР - 32,2%, ентероколіт - 31,4%, ДВЗ- синдром - 29,7%, менінгоенцефаліт - 28%, набряк головного мозку 28,0%, сепсис - 17,8%, гідроцефалія 11,0%, перфорація кишечника - 5,1%, перитоніт - 10,2%.
2. Основними гістологічними ознаками під час патолого-анатомічного дослідження внутрішніх органів померлих новонароджених з ВУІ були: акцидентальна інволюція тимусу, ендоваскуліти та тромбози, периваскулярні крововиливи в судинах та тканинах різних органів померлих новонароджених з поліморфноклітинною (макрофагально-моноцитарно-плазмоцитарною) запальною інфільтрацією, набряком як строми так і ендотелію судин. При гістологічному дослідженні плацент виявлені значні зміни у 45,0% жінок з ВУІ.
Загальна частота виділення мікроорганізмів з різних локусів у новонароджених при патолого-анатомічних дослідженнях склала 63,8%. Видовий склад інфекцій у померлих новонароджених представлений: Staph.epidermidis 20,7%, E.coli13,8%, гриби Кандіда 8,6%, Toxoplasma Gondii 6,9%, ЦМВ- 6,9%. Найбільш контамінованими інфекцією були легені новонароджених - 43,1%.
3. Виявлено достовірне (р<0,05) збільшення мікробної контамінації умовно-патогенною флорою у високих діагностичних титрах (більше 104 КУО/мл) вагітних, їх статевих партнерів і немовлят в усіх досліджених біотопах при інфікуванні. У 51,8% дисбіоз різних біотопів організму вагітних і немовлят поєднувався з дисбактеріозом кишечника.
4. При ВУІ рівень ПГ Е2 був вищим в 1,4 рази при хронічній інфекції і в 1,9 рази при гострій інфекції, ПГ F2α був в 2,2- 2,5 рази вищим при хронічній і в 4-5,7 рази при гострій інфекції по відношенню до рівнів у здорових вагітних. Рівень співвідношення концентрації ПГ Е2 /F2α в сироватці крові у обстежених вагітних від 1,99 та нижче прогнозує несприятливе завершення вагітності для плода і новонародженого. У вагітних з інфікуванням, як з клінічною та без клінічної маніфестації ВУІ мало місце підвищення вмісту хемокінів МІР- 1a в 4-9 разів, МСР-1 в 2-4 рази протягом всього періоду гестації та під час пологів.
5. Нормальну реактивність ССС плода за даними КТГ виявлено у 60,7% вагітних з ВУІ, у 31% - початкове і у 5,45% виражене порушення реактивності ССС плода, в 3% вагітних мав місце критичний стан плода.
У 49% вагітних з ВУІ виявлені ультразвукові ознаки внутрішньо-утробного інфікування (гіпертонус міометрія, гіперплазія плаценти, розширення міжворсинчатого простору, низька плацентація, гіпоплазія плаценти, відшарування плідного яйця з утворенням ретрохоріальних гематом, багатоводдя, маловоддя, наявність у водах гіперехогенної суспензії, пієлоектазії, картина «гіперехогенних легень», гіперехогенний кишечник, ЗВУР).
Доплерометричні показники кровоплину в артеріях пуповини характеризувались достовірним збільшенням індексів судинного опору, на 24-37%, що свідчить про зниження кровообігу. По мірі зменшення плацентарної перфузії відбувалося зниження показників, що характеризували опір у судинах мозку, на 22-27%. Стан судинної резистентності головного мозку визначав прогноз виживаємості плода. ЦПВ при фізіологічному перебігу вагітності було вищим 1(1,32±0,02), при інфікуванні ЦПВ було менше 1(0,76±0,03) у 32,1% вагітних, що пояснює високий відсоток перинатального пошкодження ЦНС при народженні дітей з ВУІ.
6. Динамічне обстеження протягом вагітності рівню ПГ та хемокінів в сироватці крові вагітних, свідчать, що вони є достовірними та швидкореагуючими показниками і відображають не тільки стан систем організму реагуючих на інфекцію, а також корелюють зі станом фето-плацентарного комплексу. За їх допомогою є можливим раннє доклінічне прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода.
7. Запропоноване комплексне лікування внутрішньоутробного інфікування плода сприяло активації неспецифічних захисних механізмів організму при гострих і хронічних захворюваннях вірусної або бактеріальної етіології, регулювало рівні простагландинів та хемокінів та покращувало мікроциркуляцію та стан ФПК. Ефективність запропонованого нами комплексу лікувально-профілактичних заходів склала 86%.

Список використаних джерел

1. Азимджанова М.М., Мухамеджанова Д.К. Микрофлора новорожденных, родившихся от матерей группы риска по внутриутробному инфицированию плода и новорожденного // Педиатрия и детская хирургия Казахстана.- 1998.- № 12. С. 6-7.
2. Амирова В.Р., Ахмадеева Э.Н., Габидуллин З.Г. Характеристика микрофлоры и антибиотикорезистентность микроорганизмов у новорожденных из групп высокого риска по внутриутробному инфицированию // Педиатрия. - 2000. - № 3. - С. 14-17.
3. Анализ диагностики внутриутробной инфекции у воспитанников дома ребенка / В.Н. Рассказова, В.Н. Лучанинова, Е.В. Крукович, Г.Н. Бондарь // Мат. ІІ российского форума "Мать и дитя".- Москва, 2000. С. 413.
4. Анісімова І.М. Особливості перебігу вагітності та стан плода у жінок з вірусною інфекцією залежно від типу репродукції вірусу гепатиту: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01/ Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. -К., 2001. -22 с.
5. Анохин В.А., Хасанова Г.Р. Проблемы и новые направления в диагностике инфекционных заболеваний у детей // Российский педиатрический журнал. - 2000. - № 4. - С. 32-38.
6. Антибактеріальна терапія при внутрішньоутробній хламідійній інфекції / Л.С. Овчаренко, І.І. Редько, А.Б. Бородін, А.О. Вертегел // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №3.- С. 52-53.
7. Артемьев В.Е., Ецко Д.А., Скицану В.Д. Инфракрасная импульсная лазеротерапия в лечении внутриутробной бактериальной инфекции // Акушерство и гинекология. - 1997. - № 6. - С. 20-22.
8. Аутеншлюс А.И., Иванова О.В., Анастасьва В.Г. Иммунный статус у женщин с инфекционно-воспалительными заболеваниями при патологии плодного яйца в ранние сроки беременности // Акушерство и гинекология. - 1996. - № 1. - С. 42-44.
9. Ахмад М.Х.О. Клініко-мікробіологічні та цитологічні критерії прогнозу та діагностики внутрішньоутробних інфекційних захворювань плода та новонародженого під час вагітності: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т.- Харків, 2003.- 20с.
10. Ахмад М.Х.О. Прогнозирование внутриутробного инфицирования плода с учетом анамнестических и клинических данных // Вісник проблем біології і медицини.- Полтава-Харків, 2002. -№ 7/8. - С. 24-30.
11. Ахмадеева Э.Н. Внутриутробные инфекции // Здравоохранение Башкортостана.- 1999.- № 2-3. С. 75-81.
12. Безнощенко Г.Б., Долгих Т.И. Внутриутробные инфекции.- Москва, 2003.- 126 с.
13. Безнощенко Г.Б., Долгих Т.И., Кривчик Г.В. Внутриутробные инфекции: вопросы диагностики и врачебной тактики. - Ниж. Новгород: изд-во НГМА, 2003. - 87 с.
14. Близнюк Е.А., Аксенова А.Т. Ретроспективная оценка ведения беременных, родивших детей с внутриутробным инфицированием // Мат. зон. конф. акушеров-гинекологов Сибири и Дал. Востока «Влияние инфекции на плод, новорожденного и репродуктивную функцию женщин».- Благовещенск, 1997. С. 10-11.
15. Бондаренко А.В., Бондаренко В.М., Бондаренко В.М. Пути совершенствования этиопатогенетической терапии дисбактериозов. // Журнал микробиологии. -1998. - № 5. - С. 96 -101.
16. Буданов П.В., Баев О.Р., Асланов А.Г. Выбор антибактериальной терапии в лечении внутриутробных и неонатальных инфекций // Мат. ІІ российского форума "Мать и дитя".- Москва, 2000. С. 23-25.
17. Буслаева Г.Н., Самсыгина Г.А. Использование эритропоэтина в лечении анемии при внутриутробной инфекции у детей раннего возраста // Гематологии и трансфузиологии.- 1998.- №3.- С. 40.
18. Быстрицкая Т.С., Мелахова Т.А., Судаков А.А. Применение неспецифической иммунокоррекции для профилактики внутриутробного инфицирования у матерей с хроническим пиелонефритом // Вестник российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 2000. - № 3. - С. 82-85.
19. Васильева Г.Г., Цинзерлинг В.А., Индикова М.Г. О взаимодействии цитомегаловирусной инфекции и иммунодефицитов // Архив патологии 1990. - № 7. С. 16-20
20. Васильева О.А., Кондрашина Т.И. Ближайшие и отдаленные результаты пренатальной комплексной коррекции заболеваний плода, обусловленных внутриутробным инфицированием // История городского медицинского объединения им. С.П.Боткина и современное состояние специализированной медицинской помощи: посвящается 30-летию мед. об-ния им. С.П. Боткина и 138-летию обл. науч. мед. о-ва. - Орел, 1999. С. 195-197.
21. Вашукова С.С., Макарова Н.Г. Особенности лабораторной диагностики внутриутробных инфекций методом иммуноферментного анализа // Проблемы репродукции.- 1997.- № 4. С. 78-81.
22. Верескова Н.Е., Тиликина Л.Г., Зайцева Н.С. Специфические препараты и виферон в комплексной терапии внутриутробных инфекций у новорожденных и грудных детей // Педиатрия. - 1997. - № 2. - С. 112.
23. Веремешко Г.Г., Рокосовская А.М., Зонопко Е.Ф. Биологические эффекты, выявляемые в постнатальном онтогенезе крыс-самок, подвергнутых острому инфицированиию в период внутриутробного развития // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 1998.- № 5. С. 80-82.
24. Взаємозв'язок внутрiшньоутробних iнфекцiй та вад розвитку плода / А.В. Каменщик, Ю.П. Ткаченко, Е.М. Гиря, О.А. Петун // Одеський медичний журнал.- 1999.- №2.- С. 77 - 79.
25. Влияние инфицированности беременных на исходы родов для матери и плода / О.Н. Резниченко, Г.А.Ушакова, Н.Т. Чернова, Н.Б. Силиванова // Вопросы инфекционной патологии Кузбасса.- 1998.- С. 69-71.
26. Влияние урогенитальной инфекции матери на развитие внутриутробной пневмонии у новорожденных и поиск новых методов лечения / Л.А. Никулин, В.А. Амирханян, Г.В. Литвинова и др. // Мат. юбил. конф., посвящ. 35-летию Краснодар. гор. центра скорой мед. помощи «Терапия. Неврология. Педиатрия». - Краснодар, 1999. С. 163-167.
27. Внутриутробное инфицирование и показатели гуморального иммунитета у новорожденных, родившихся от матерей, страдающих пороками сердца / А.М. Сулян, Н.С. Ходжамирян, А.Н. Кочарян, Г.В. Акопян // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 1995.- № 4. С. 52.
28. Внутриутробное инфицирование недоношенных новорожденных / В.А. Кузнецова, Н.В. Воронцова, А.В. Голубев, А.А. Уваров // Вестник Ивановской медицинской академии.- 1998.- № 3. С. 92.
29. Внутриутробное инфицирование плода вирусом гриппа А и состояние фетоплацентарной системы у беременной с ОРВИ / И.Н. Гориков, В.И. Кириченко, М.С. Тарараева и др. // Мат. Х науч.-практ. конф. дерматологов и венерологов Амур. обл. с всерос. участием «Актуальные вопросы дерматологии и венерологии».- Благовещенск, 1998. С. 52-54.
30. Внутриутробное инфицирование плода вирусом цитомегалии и субклиническая форма инфекции у новорожденных / С.Г. Чешик, Н.А. Малышев, Л.Д. Досев и др. // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 1995.- № 2. С. 20-24.
31. Внутриутробные бактериальные и вирусные инфекции плода и новорожденного / Б.Л. Гуртовой, А.С. Анкирская, Л.В. Ванько, Н.И. Бубнова // Акушерство и гинекология.- 1994.- № 4.- С. 20-26.
32. Внутриутробные вирусные инфекции в патологии сердца у детей раннего возраста / В.А. Таболин, Е.Н. Зарубина, Л.И. Жданова, Г.М. Кожевникова // Клинический вестник.- 1997.- № 2. С. 37-41.
33. Внутриутробные инфекции / М.В. Федорова, В.Н. Серов, А.Н. Стрижаков, Т.Г. Тареева // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов.- 1997.- №2.- С. 89-99, 91.
34. Внутриутробные инфекции плода и новорожденного / А.Г. Крюкова, О.В. Вишнякова, Э.М. Мамаева, В.И. Ильина // Здравоохранение Башкортостана.- 1999.- № 3. С. 113-116.
35. Внутриутробные инфекции: аспекты заболеваемости и смертности новорожденных / Т.И. Долгих, Л.Н. Белослюдцева, С.Г. Дроздова и др. // Мат. науч.-практ. конф. «Теоретические и клинические аспекты неотложных состояний». - Омск, 1999. С. 66-67.
36. Внутриутробные респираторные вирусные инфекции у детей. Клиника, диагностика, лечение и реабилитация детей / Урал. НИИ охраны материнства и младенчества // Актуал. пробл. репрод. семьи.- 1997.- С. 94-110, 145.
37. Внутриутробный микоплазмоз в сочетании с ганглионейробластомой надпочечников // Арх. патологии.- 1994.- Т.56, №3.- с.76-79.
38. Внутрішньоутробне інфікування новонароджених інфекціями групи TORCH / Л.В. Липа, Р.І. Коваль, Т.П. Косовська, М.В. Дев'яткіна // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2001.- №2.- С. 49.
39. Внутрішньоутробні (вроджені) інфекції новонароджених // Матеріали І конгр. неонатологів України.- Харків., 1998.- 147 с.
40. Возможности пренатальной оценки состояния плаценты и плода при внутриутробном инфицировании / М.И. Базина, М.В. Ямамнова, Н.А. Волков и др. // Мат. зон. конф. акушеров-гинекологов Сибири и Дал. Востока «Влияние инфекции на плод, новорожденного и репродуктивную функцию женщин».- Благовещенск, 1997. С. 8-9.
41. Возможности скринингового исследования последов для компьютерно-экспертного прогнозирования, профилактики и ранней диагностики внутриутробных инфекций / М.Л. Офенгейм, Г.М. Рябинкин, В.Е. Ермилов и др. // Клиническая медицина: межвуз. сб. стран СНГ.- Великий Новгород, 2000. С. 423-427.
42. Воскресенский С.Л. Оценка состояния плода. - Минск, 2004. 303 с.
43. Воробйова О.В. Клініко-імунологічні особливості раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених групи ризику з внутрішньоутробного бактеріального інфікування: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.10/ Харк. держ. мед. акад. післядиплом. освіти. -Харків, 2003. -22 с.
44. Воронцов И.М. Синдром внезапной смерти грудных детей.- Санкт-Петербург,1997.- 231 с.
45. Врожденные пороки развития у новорожденных детей при внутриутробных инфекциях / О.Б. Орлова, Е.В. Кирейцева, И.В. Батигова, Е.И. Летягин // Здравоохранение Башкортостана.- 1999.- № 3. С. 158-160.
46. Врожденные, перинатальные и неонатальные инфекции / Д.Л. Осборн, ДЖ.Г. Торпе-Бистон, К.Х. Николаидес и др.: под ред. А. Гриноу и др.; пер. с англ. Б.А. Годованного.- М.: Медицина, 2000.- 287 с.
47. Гвоздева Л.М., Данилова М.А. Ортопедическая и ортодонтическая помощь детям, перенесшим внутриутробные инфекции // Труды VI съезда стоматологической ассоциации России.- Москва, 2000. С. 70-71.
48. Гвоздева Л.М., Данилова М.А. Состояние органов полости рта у детей пред- и дошкольного возраста, перенесших внутриутробные инфекции // Мат. 12 межрегион. науч.-практ. конф. стоматологов, посвящ. 55-летию победы в ВОВ и 20-летию стоматол. «Современные вопросы стоматологии».- Ижевск, 2000. С. 209-213.
49. Гематологические изменения при внутриутробных инфекциях / Г.А. Самсыгина, Г.Н. Буслаева, Н.В. Непокульчицкая, Н.Б. Гайворонская // Педиатрия.- 1996.- №1.- С. 22-25.
50. Геппе Н.А., Нестеренко О.С., Волощук И.Н. Поражение гепато-билиарной системы у новорожденных при внутриутробных инфекциях / Детский доктор.- 1999.- №5.- С.30-33.
51. Геппе Н.А., Нестеренко О.С., Нагибина Н.С. Пороки развития ЦНС у новорожденных с внутриутробной инфекцией // Педиатрия. - 1999. - № 5. - С. 42-44.
52. Гинберг Б.И., Копылова Т.И. Случай развернутой формы внутриутробной цитомегаловирусной инфекции // Сб. мат. всерос. науч.-практ. конф.- Сургут, 2000. С. 83-87.
53. Гиря Е.М. О частоте вирусной этиологии внутриутробной инфекции у новорожденных // Актуальные вопросы медицины и биологии.- Днепропетровск, 1996.- №.7, ч.2.- С. 35.
54. Гиря Е.М. Роль внутриутробных инфекций в возникновении тимомегалии у новорожденных // В кн. Тимомегалия: (этиология, патогенез, диагностика, клинич. проявления, влияние на течение болезней, лечение). - Запорожье, 1996. С. 71-72.
55. Глуховец Б.И., Глуховец Н.Г. Патогенетические основы внутриутробных инфекций // Архив патологии.- 1997.- №5.- С. 74-77.
56. Глуховец Н.Г. Патогенетические особенности поздних самопроизвольных выкидышей при восходящем инфицировании плодного пузыря: реакция последа // Архив патологии. - 2000. - № 2. - С. 33-37.
57. Глуховец Н.Г. Патоморфология органов поздних самопроизвольных выкидышей при восходящем инфицировании плодного пузыря // Архив патологии. - 2000. - № 4. - С. 41-45.
58. Глуховец Н.Г. Функциональная морфология тимуса при внутриутробной инфекции // Областная детская клиническая больница: клинико-диагностические и организационные проблемы. Сб. науч. тр.. - СПб., 1994. С. 116-119.
59. Голубев А.В., Бойко Е.Л., Посисеева Л.В. Особенности выявления маркеров возбудителей внутриутробной инфекции в условиях перинатального центра // Мат. ІІ российского форума "Мать и дитя".- Москва, 2000. С. 462-463.
60. Грабарь В.В. Профілактика та корекція плацентарної недостатності та синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода при герпетичній інфекції у вагітних: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Харків, 1999. - 19с.
61. Грабарь В.В., Назаренко Л.Г., Панченко Л.О. Сучасні уявлення про роль герпетичної інфекції в перинатальній патології // Інфекційні хвороби. - 1998. - № 4. - С. 52-56.
62. Григоренко А.А., Сазонова О.С., Григоренко Г.В. Структурно-функциональные изменения органов иммуногенеза при внутриутробной инфекции // Мат. зон. конф. акушеров-гинекологов Сибири и Дал. Востока «Влияние инфекции на плод новорожденного и репродуктивную функцию женщин».- Благовещенск, 1997. С. 27.
63. Григоренко Г.В., Григоренко А.А., Заболоцких Т.В. Клинико-морфологические параллели внутриутробных TORCH-инфекций // Мат. зон. конф. акушеров-гинекологов Сибири и Дал. Востока «Влияние инфекции на плод, новорожденного и репродуктивную функцию женщин».- Благовещенск, 1997. С. 25-26.
64. Деркач Ю.Н. Активность цитокинов в динамике гнойно-септических и внутриутробных инфекций у детей // Иммунопатология, аллергология и инфектология.- 1999.- № 1. С. 125-127.
65. Диагностика внутриутробных инфекций методом полимеразной цепной реакции / Н.А. Федюшкина, О.Д. Видута, О.Д. Заплатников, С.Н. Щербо // 2-я всерос. науч.-практ. конф. "Полимеразная цепная реакция в диагностике и контроле лечения инфекционных заболеваний".- Москва, 1998.-С. 26-27.
66. Диагностическое значение исследования амниотической жидкости при внутриутробном инфицировании / О.В. Макаров, Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская и др. // Акушерство и гинекология.-2003. -№4. - С. 3-4.
67. Динамическое исследование циркуляции внутриклеточных, мембранных паразитов, вирусов группы герпеса у женщин с гинекологической патологией, новорожденных и детей первого года жизни с подозрением на внутриутробное инфицирование / В.Н. Мазепа, Н.Ф. Бруснигина, О.М. Черневская и др. // Мат. ІІ российского форума "Мать и дитя".- Москва, 2000. С. 486-487.
68. Диндар О.А. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода та новонародженого у жінок, що перенесли вірусний гепатит В: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01/ Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2001. -20 с.
69. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта / В.М. Бондаренко, Б.В. Боев, Е.А. Лыкова и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. -1998. - №1.-C. 61-63.
70. Долгушина В.Ф., Волков С.Л., Филиппова Н.А. Значение дискриминантного метода математического анализа в прогнозе развития внутриутробной инфекции плода и новорожденного у женщин с генитальной инфекцией // Мат. респуб. науч.-практ. конф. "Здоровый новорожденный: перинатальные проблемы и прогнозирование".- Екатеринбург, 2000.- С. 186-188.
71. Дрінь Т.М. Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - № 1. - С. 54-56.
72. Дрінь Т.М. До питання профілактики та лікування хоріоамніоніту та внутрішньоутробного інфікування плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 232-236.
73. Дурова А.А., Симакова М.Г., Смирнова В.С. Этиология и патогенез внутриутробной инфекции // Акушерство и гинекология.- 1995.- № 6.- С. 9-12.
74. Евсюкова И.И. Внутриутробная хламидийная инфекция: новые подходы к диагностике и терапии // Мат. ІІ российского форума "Мать и дитя".- Москва, 2000. С. 358.
75. Евсюкова И.И. Внутриутробные инфекции: хламидийная инфекция матери и ее влияние на потомство // Terra medica.- 1996.- № 4. С. 31-35.
76. Евсюкова И.И., Быстрицкая Н.В. Стратегия лекарственной терапии при внутриутробной инфекции у недоношенных детей // 4 Рос. нац. конгр. "Человек и лекарство".- Москва, 1997.- С. 218.
77. Евсюкова И.И., Королева Л.И., Ковалевская О.В. Лечение препаратом сумамед внутриутробной хламидийной инфекции / Дерматологія та венерологія.- 2001.- №1.- С. 20.
78. Евсюкова И.И., Королева Л.И., Савичева А.М. Особенности клинического состояния и персистенция chlamydia trachomatis у детей, перенесших внутриутробную хламидийную инфекцию // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2000. - № 1. - С. 14-17.
79. Евсюкова И.И., Миничева Т.В., Савичева А.М. Опыт использования азитромицина (сумамеда) в терапии внутриутробных инфекций у новорожденных // Педиатрия.- 1998.- №1.- С. 43-46.
80. Ерман Б.А., Шабунина Н.Р., Тулакина Л.Г. Поражения центральной нервной системы плодов и новорожденных при внутриутробной инфекции, вызванной респираторными вирусами // Архив патологии. - 1998. - № 2. - С. 27-31.
81. Ерман Б.А., Шабунина Н.Р., Тулакина Л.Г. Ультраструктурная патология инфекционных болезней. Новосибирск.- Наука, Сиб. Отд..- 1982. 92 с.
82. Ершов Ф.И., Тазулахова Э.Б. Индукторы интерферонов. Система интерферонов в норме и при патологии М.: Медицина. 1996. С. 222
83. Ефанова Е.А., Бичуль О.К., Орлов В.И. Определение интерлейкина-8 для пренатальной диагностики внутриутробной инфицированности плода // Клиническая лабораторная диагностика. - 1999. - № 9. - С. 10-11.
84. Зайдиева З.С., Тютюнник В.Л., Орджоникидзе Н.В. Перинатальные аспекты герпетической инфекции // Акушерство и гинекология. - 1990. - № 1. - С. 4-8.
85. Запруднов А.М., Мазанкова Л.Н., Григорьев К.И. Хламидийная инфекция у детей: этиология, эпидемиология, патогенез, клинические проявления // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2001. - № 5. - С. 43-50.
86. Затикян Е.П. Внутриутробная инфекция как фактор формирования функциональных и органических изменений сердечно-сосудистой системы. Аспекты пренатальной диагностики // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии.- 1995.- № 1. С. 119-127.
87. Значение внутриутробных вирусных инфекций в патологии сердечно-сосудистой системы у новорожденных и детей раннего возраста / А.П. Николаев, В.А.Таболин, Е.Н.Зарубина и др. // XXIII науч.-практ. конф. "Современные технологии диагностики, лечения и профилактики заболеваний в педиатрии".- Москва, 1998. С. 52-54.
88. Значение ультразвукового исследования для диагностики внутриутробного инфицирования плода у беременных с урогенитальной инфекцией / В.Ф. Долгушина, И.А. Галичанин, С.Л. Волков, Л.В. Замятина // Тез. докл. 3 Съезда Рос. ассоц. врачей ультразвук. диагност. в перинатол. и гинекол.- Москва, 1996.- №3.- С. 47-48.
89. Зубарева Е.А. Эхографическая диагностика трансплацентарных инфекций у новорожденых детей / 7 Всерос. конгр. рентгенологов и радиологов (24-27 сентября, 1996).- Владимир, 1996.- №4.- С. 10.
90. Иванова М.А. Сифилис и беременность // Вестник дерматологии и венерологии. - 2000. - № 6. - С. 63-66.
91. Иванова М.А., Морозова Т.А., Федорова И.В. Случай раннего врожденного сифилиса: патоморфологические изменения органов плода, плаценты и оболочек // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 3. - С. 50-51.
92. Иванюта С.Р. Прогнозирование, профилактика и лечение послеродовых гнойно - воспалительных заболеваний и внутриутробного инфицирования плода у беременных и родильниц с приобретенными пороками сердца: Дис. ... доктора мед. наук: 14.00.01 / Украинский НИИ педиатрии, акушерства и гинекологии. - Киев, 1992. 332 с.
93. Иммноферментный анализ и полимеразная цепная реакция в диагностике внутриутробной инфекции у новорожденных с церебральными поражениями / П.И. Миночкин, С.Н. Теплова, Н.Н. Русанова и др. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии.- 1999.- №6.- С. 74-76.
94. Иммунный статус беременных женщин с внутриматочной инфекцией и новорожденных с внутриутробным инфицированием / О.В. Иванова, Т.Н. Коновалова, А.И. Аутеншлюс, В.Г. Анастасьева // Бюллетень Сибирского отделения РАМН.- 1996.- № 1. С. 85-89.
95. Иммуноглобулин для внутривенного введения в комплексной терапии внутриутробных инфекций у новорожденных / Э.М. Шакирова, Т.И. Горшенина, Д.Р. Салманидина и др. // Клиническое применение иммуноглобулинов для внутривенного введения : Сб. науч. ст. - Н. Новгород, 1999. С. 103-107.
96. Иммунологическая характеристика детей с врожденной вирусной инфекцией / С.Ш. Рогова, С.М. Безроднова, Н.В. Колпакова и др. // 4 Итог. науч. конф. мол. ученых и студ. Ставроп. гос. мед. акад.- Ставрополь, 1996.- С. 344-345.
97. Иммуноферментный анализ в диагностике внутриутробных инфекций у детей / А.М. Ожегов, Л.С. Мякишева, Н.И. Пенкина и др. // Тр. 2-й междунар. конф. и І съезда БААКи «Клиническая аллергология и иммунология : иммунодиагностика и иммунореабилитация».- Минск, 1998. С. 180-181.
98. Инкубационный период у детей, зараженных ВИЧ-1 внутриутробно / В.Плинер, Дж.Уидон, П.А.Томас и др. // Круглый стол.- 1999.- № 3. С. 15-20.
99. Инфракрасная импульсная лазеротерапия в лечении внутриутробной бактериальной инфекции / В.Е. Артемьев, Л.А. Ецко, В.Д. Скицану и др. // Акушерство и гинекология.- 1997.- №6.- С. 20-22.
100. Исследование микрофлоры трахеи у новорожденных с высоким риском внутриутробного инфицирования / А.В. Михайлов, Т.А. Гасан