ЛЮДИНА ЯК ОБ’ЄКТ І СУБ’ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

РОЗЛУЦЬКА Анастасія Богданівна

УДК:323.2:316.723(043.3)

ЛЮДИНА ЯК ОБ’ЄКТ І СУБ’ЄКТ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

23.00.01 – теорія та історія політичної науки

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник –
ГОРБАТЕНКО Володимир Павлович,
доктор політичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОСМИСЛЕННЯ ЛЮДИНИ ЯК УЧАСНИКА СУБ’ЄКТ-ОБ’ЄКТНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
11
1.1. Теоретичні здобутки політичної науки в осмисленні ролі людини в умовах трансформацій інформаційної політики ..................................
11
1.2. Методологічні аспекти дослідження взаємодії людини та інформації: суб’єкт-об’єктні взаємини ....................................................
37
Висновки до першого розділу ................................................................... 61

РОЗДІЛ 2
ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСЬКОГО ВИМІРУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
67
2.1. Типологія об’єктів і суб’єктів інформаційної політики .................. 67
2.2. Маніпулятивний вплив інформаційної політики на людину та політичні засоби його подолання .............................................................
78
2.3. Інформаційне суспільство як ідеалізований варіант формування майбутнього ................................................................................................
105
Висновки до другого розділу..................................................................... 129

РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ ПОЛІТИКИ
134
3.1. Контраверсійність впливу інформаційної політики на визначальні ознаки національної ідентичності ......................................
134
3.2. Роль освіти у формуванні й збереженні національної ідентичності в умовах глобалізованої інформаційної політики ...........
154
Висновки до третього розділу.................................................................... 172

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 182

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Важливим аспектом розвитку суспільства є інформаційно-комунікативна діяльність, яка в сучасних умовах визначально впливає на формування інформаційної політики. Політика завжди пов'язана з потребами та інтересами людей, з реалізацією владних функцій, з діяльністю інститутів громадянського суспільства і держави; вона знаходить відображення і вираження в суспільній, масовій свідомості, громадських настроях, соціальному самопочутті. Відтак, виникає потреба дослідити інформаційні процеси крізь призму того, як політика обслуговує інтереси соціуму, визначає характер інформаційних відносин.
Розвиток інформаційної політики ґрунтується на врахуванні того, що інформація є вагомим чинником становлення громадянського суспільства, формування державної політики, діяльності міжнародних організацій та політичної участі людини. Інформаційна політика – це здійснення управління інформаційними потоками з боку інституційних суб'єктів з метою створення об'єкта впливу (політичної дійсності).
Проблеми реалізації інформаційної політики в сучасних реаліях значною мірою пов'язані з тим, що процесам інформатизації нерідко надається негативний відтінок, а в інформатизації вбачають згубні для духовної сфери суспільства процеси. Відповідно інформаційна цивілізація постає своєрідним антиподом культури і духовності. Інформаційне функціонування соціуму породжує необхідність наукового пояснення витоків та впливу на людину інформаційної епохи, спонукає до обґрунтування можливих наслідків того чи іншого кроку в царині подальшого поширення інформаційних технологій. Чільне місце в системі взаємозв'язків «людина - інформація» належить саме індивідууму.
У сфері теоретичного розуміння процесів інформатизації існує широке розмаїття думок і наукових прогнозів щодо шляхів розвитку інформаційного суспільства, пріоритетності того чи іншого напряму його дослідження, ясності й чіткості формулювань і понять, які виражають те, що відбувається в інформаційній сфері.
За цих умов, а також зважаючи на те, що відбувається інтеграція України в загальносвітовий політичний, економічний, гуманітарний та інформаційний простори, дослідження місця людини в глобалізованому інформаційному світі є вкрай актуальним й висуває зазначену проблему в ряд найбільш важливих наукових пріоритетів. Звідси набуває особливого значення необхідність політологічного аналізу впливу цілеспрямованої інформаційної політики на людину, дослідження особистості як об'єкта і суб'єкта в системі взаємодії з інформаційним простором.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах тематичного плану науково-дослідницьких робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, пов'язаних з науковим напрямом «Дослідження проблем гуманітарних наук», затвердженим Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 4 від 24 грудня 2008 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 9 від 28 квітня 2009 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є політологічний аналіз впливів інформаційної політики на людину, дослідження особистості як об'єкта і суб'єкта в системі взаємодії з інформаційним простором.
На досягнення цієї мети спрямоване вирішення в дисертаційному дослідженні таких завдань:
– проаналізувати джерельну базу проблеми та систематизувати основні політологічні підходи до її вирішення;
– дослідити типологію об'єктів та суб'єктів інформаційної політики;
– розглянути інформаційне суспільство як ідеалізований варіант формування майбутнього;
– виявити характер впливу маніпулятивних технологій, що застосовуються в електронних та інших засобах інформації, на особистість;
– дослідити проблему збереження ідентичності в умовах політичних трансформацій та глобалізації інформації;
– охарактеризувати суперечливість впливу інформаційної політики на визначальні ознаки особистісної та суспільної ідентичності;
– окреслити роль освіти у формуванні й збереженні національної ідентичності в умовах глобалізованої інформаційної політики.
Об'єктом дослідження є інформаційна політика в гуманістичному вимірі.
Предметом дослідження є людина як об'єкт і суб'єкт інформаційної політики в умовах сучасної динаміки цивілізаційних змін.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є політологічні концепції і наукові підходи українських та зарубіжних вчених, присвячені інформаційній політиці та місцю й ролі людини в інформаційній цивілізації. У процесі дослідження були використані такі методи:
системний метод, який дозволив дослідити взаємодію людини та інформації у політичному контексті як комплекс діалектичних суперечностей, що утворюють цілісну систему в її зв'язку з іншими сферами суспільного життя – економічною, соціальною і духовною;
діалектичний метод, який дозволив розглядати інформаційні явища з урахуванням їхньої постійної зміни, взаємозв'язку частин, компонентів і внутрішніх протиріч, а також сприяв визначенню суб'єктивної та об'єктивної ролі людини;
аксіологічний метод, завдяки якому здійснено відбір фактів минулого, пов'язаних з культурними, національними, політичними цінностями, що творять певну ієрархічну систему цінностей суспільства;
структурно-функціональний метод, який дозволив сепарувати складний комплекс суспільних і технологічних відносин, що виникають внаслідок інформаційної політики, визначити зв'язки між людиною та інформацією як цілісну систему, з'ясувати роль політичних інститутів у збереженні національної ідентичності;
біхевіористський метод, який дозволив розглянути поведінку людини в інформаційному суспільстві, а також проаналізувати інформаційну політику через поведінку індивідів і груп, що мають певну мотивацію та установки;
порівняльно-політологічний метод, завдяки якому були розкриті спільні та відмінні риси в досліджуваних процесах та ступені їх прояву;
синергетичний метод, який сприяв урахуванню нелінійної динаміки світового процесу інформатизації, спонтанних і цілеспрямованих чинників розвитку інформаційної політики;
антропологічний метод, який зумовив можливість пояснення політики через природу та універсальні родові якості людини, вивчення ірраціональної, інстинктивної, біологічної мотивації політичної поведінки, що обумовлена людською природою.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі суперечливих впливів інформаційної політики на особистість; визначенні переваг, ризиків та прихованих загроз, що криються в повсякчасному перебуванні людини в умовах постійного інформаційного навантаження; розкрито значення освіти та національних цінностей для збереження національної ідентичності в умовах глобалізації. В межах здійсненого дослідження одержано результати, що відзначаються науковою новизною і виносяться на захист.

Уперше:
– запропоновано наукове осмислення взаємозв'язків розвитку інформаційних технологій з інтелектуальною діяльністю людини, зокрема суперечностей між наростанням обсягів інформації, з якою стикається людина, та індивідуальними можливостями людини щодо її засвоєння. З'ясовано фактичні та визначено вірогідні наслідки проникнення інформаційних технологій у сфери соціального буття;
– обґрунтовано тезу про те, що сучасні утопічні моделі майбутнього інформаційного суспільства мають розглядатися й оцінюватися через призму універсальної комунікації, що прогнозує толерантний діалог між культурами, й повинні спрямовуватися на пошуки шляхів подолання особистістю й людством в цілому кризи індивідуальних та суспільних цінностей;
– на основі аналізу тенденцій розвитку інформаційного суспільства та спрямованості глобальної інформаційної політики встановлено, що об'єкт - суб'єктні та суб'єкт-суб'єктні стосунки між людиною та інформацією в широкому її розумінні є взаємно детермінованими; запропоновано погляд на інформаційне суспільство як на ідеалістичну модель суспільного устрою, що кидає людині серйозні виклики в царині збереження її духовних та загальнокультурних пріоритетів.
Поглиблено:
– позицію, згідно якої, навіть враховуючи відомі недоліки у сфері свободи слова, в Україні наявний певний поступ у розвитку національної інформаційної політики, що засвідчує, зокрема, аналіз законодавчих регуляторів та практики їх застосування. Разом з тим зауважено, що продовжують застосовуватися маніпулятивні технології, внаслідок чого інформація трансформується через свідому самоцензуру чи неусвідомлені обмеження;
– розуміння того, що інформаційна політика та маніпулятивні технології суттєво впливають на творення нових форм суспільного розвитку, які включають в себе економічні, соціальні, політичні, екологічні й культурні фактори;
– підхід, який засвідчує, що внаслідок глобальної інформаційної політики уніфікується культурна поведінка цілих народів і континентів, втрачаються неповторні риси тієї чи іншої нації, виникає нова якість соціального, культурного і політичного життя;
– обґрунтування необхідності збереження й відтворення національної ідентичності через захист мовних, культурних та національних цінностей; доведено, що важливу роль у формуванні й збереженні ідентичності в умовах глобалізації інформаційного простору відіграє освіта, для якої наріжним є принцип гуманізму.
Набули подальшого розвитку:
– теза про те, що інформаційне середовище є одночасно каталізатором, перетворювачем і поширювачем інформації, а також продуктом діяльності людини; показано, що завдяки стрімкому розвитку новітніх інформаційних технологій людство постало перед реальністю формування глобального інформаційного Інтернет-співтовариства;
– необхідність досягнення рівноваги між інформаційними технологіями, засобами масової інформації і гуманістичними цінностями в умовах глобалізації;
– висвітлення основних ознак взаємозв'язку глобалізації й інформаційної політики, що суттєво впливають на характер ідентичності особистості, створюючи передумови для її гомогенізації, а також на політичні системи правління, систему управління, культуру. Доведено, що проблема збереження ідентичності виразно проявляється в самоусуненні індивіда від реального буття й зануренні у віртуальний ілюзорний світ інформації. Подолання особистісного відчуження шляхом створення субкультурних груп, застосування політичних регуляторних механізмів не вповні забезпечують особі можливості для самореалізації.
Теоретичне і практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що дана робота є певним внеском у загальнотеоретичне дослідження проблем глобалізації та інформаційного суспільства, з'ясування психологічних, політичних, соціальних та ментальних наслідків впливу на людину інформаційних потоків; визначення ролі інформації, комунікації, інформаційного середовища у формуванні вільного інформаційно-комунікаційного простору та демократичної політичної культури, розширенні можливостей для практичного конструювання політичної реальності. Напрацьовані матеріали можуть бути корисними при розробці та удосконаленні інформаційної політики України, національного інформаційного простору. Здійснений аналіз дозволяє розширити й поглибити уявлення щодо явищ, процесів і тенденцій, які мають місце в політичній сфері незалежної України. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробленні нормативних курсів та спецкурсів з політології, правознавства, філософії політики, політичної соціології, політичної психології тощо.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні напрацювання дослідження обговорювались на міжнародних конференціях: «Шості юридичні читання» (Київ, 22-23 квітня 2010 р.), «Людина та її ідентичність у добу глобалізації» (Львів, 29-30 червня 2010 р.); «Проблеми державотворення і правотворення в умовах модернізації України» (м. Київ, 16 червня 2011 р.).
Публікації. Головні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковані автором у п'яти статтях, розміщених у фахових виданнях з політичних наук, та тезах, розміщених у трьох збірниках міжнародних наукових конференцій.
Структура дисертації. Мета і завдання дослідження, його концептуальна основа і зміст визначили структуру дисертації, що складається з вступу, трьох розділів, які включають шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (268 найменувань). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 205 сторінок; основна частина тексту - 181 сторінка.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дозволяє дійти таких висновків:
1. Досліджено, що в сучасну епоху взаємодія і взаємовплив людини й інформації є достатньо складним і суперечливим процесом. На тепер на перший план вийшла проблема успішної адаптації людини в сучасному інформаційному середовищі, яке, стаючи все більш важливою і невід’ємною складовою навколишнього середовища, ставить перед людиною зростаючі адаптивні вимоги (необхідність пошуку сучасної цілісної концепції людини як адаптивної істоти на основі єдності і взаємозалежності соціального і природного аспектів такої адаптації до інформаційного середовища). Проблема адаптації людського соціуму до реалій інформаційної епохи здійснюється, у першу чергу, не стільки за рахунок адаптивних фізіологічних здібностей, скільки за рахунок побудови над індивідуальної адаптивної системи – культури. Людство змушене адаптуватися до природного і штучно створеного інформаційного середовища упродовж всієї своєї історії, однак, життя сучасної людини визначається новими, незрівнянно більш складними, реаліями, новими екологічними і соціальними обставинами.
Тому, на нашу думку, украй актуальним є здійснення наукового аналізу як позитивних, так і негативних аспектів, пов’язаних з адаптацією людини до середовища проживання; дослідження нових форм побудови інформаційного середовища, що максимально відповідало б запитам суспільства в цілому і кожної окремої особистості зокрема. Наразі існує ймовірність того, що така адаптація може відбуватися у формі залежності особистості від інформації. Вже тепер для багатьох людей, особливо молодого віку, віртуальна реальність стає більш значущою, ніж дійсність.
Виклики також полягають в тому, що відбувається глобальне політичне та ідеологічне маніпулювання свідомістю особистості, зростає інформаційний та культурний тиск на неї, засобами інформаційних технологій здійснюється небажане втручання в приватне життя людей і організацій, як то «хакерство» через Інтернет. З подальшим розвитком інформаційного суспільства все більше наростає небезпека розриву між «інформаційною елітою» - тими, хто займається розробленням інформаційних технологій, і пересічними споживачами інформаційних продуктів і послуг.
Зазначені вище реалії інформаційного суспільства спонукають до осмислення змісту й тенденцій розвитку інформаційної епохи, розроблення контурів сучасної цілісної концепції людини як адаптивної істоти на основі єдності й взаємозалежності соціального і природного аспектів такої адаптації до інформаційного середовища.
Сучасне інформаційне середовище ми визначаємо як сукупність інформаційних умов існування суб’єкта (наявність інформаційних ресурсів та їх якість, розвиненість інформаційної інфраструктури), а також соціально-економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації. Інформаційне середовище зі всіма його складовими (електронні засоби масової комунікації – радіо, телебачення, Інтернет; комп’ютеризація всіх сфер життя) стало настільки глобальним явищем у житті сучасної людини, що нинішню епоху можна з повним правом назвати інформаційною цивілізацією. Сучасне інформаційне середовище є фактором, що вимагає фундаментально нової адаптації людини, його специфіка вимагає, з одного боку, корекції вже існуючих природних і соціальних механізмів адаптації людини, з іншого - вироблення нових. Інформаційні технології, ставши стрижнем сучасної цивілізації, не просто змінюють якість і зміст життя сучасної людини, вони загрожують трансформувати сам спосіб її буття в непередбаченому напрямку.
2. Інформаційна політика є фактором, що вимагає фундаментально нової адаптації людини. Специфіка сучасного інформаційного середовища спонукає до корекції існуючих природних і соціальних механізмів адаптації людини і вироблення нових. Класифікація об’єктів і суб’єктів інформаційної політики дозволяє розглянути людину в інформаційному просторі як об’єкт та суб’єкт інформаційної політики, а також визначити особливості суб’єкт – суб’єктних відносин в умовах техногенної цивілізації.
Класифікація об’єктів та суб’єктів відіграє важливу роль як метод наукового пізнання, спрямований на структурування за концептуально обґрунтованими критеріями вказаних елементів на наділені певними властивостями, впорядковані та систематизовані групи. Складний комплекс взаємодії та взаємозалежності в системі об’єкт-суб’єктних і суб’єкт-суб’єктних взаємовідносин в інформаційному просторі також обумовлює необхідність вироблення та реалізації послідовної державної інформаційної політики, спрямованої, з одного боку, на захист законних прав і свобод особи в царині інформації, а з іншого – на забезпечення дотримання впорядкованих і законодавчо визначених правил і норм функціонування інших учасників інформаційних відносин.
Задля забезпечення інформаційної безпеки держава повинна регулювати взаємодію об’єктів і суб’єктів інформаційної політики, сприяючи розв’язанню проблем, що виникають між ними.
3. Обґрунтовано, що інформаційне суспільство постає як ідеалістична модель сьогодення. В основі процесів управління і самоорганізації в живій природі і в людському суспільстві лежить інформація, тому виникнення інформаційного суспільства символізує собою якісно новий етап у процесах самоорганізації інформаційних структур. Інформаційне суспільство як ідеалістична модель характеризується посиленням ролі інформації і знань в житті суспільства і людини, уречевленням інформації й перетворенням її у провідний чинник економічного розвитку, в основну економічну цінність; інтеграцією різних способів комунікації (усних, письмових та аудіовізуальних) в інтерактивні інформаційні мережі. Інформаційне суспільство постає як високоорганізована креативна спільнота.
4. Визначено та науково обґрунтовано, що інформаційна політика опосередковано через Інтернет та ЗМІ може використовуватися як засіб маніпулювання. Йдеться, насамперед, про ідеологічний і духовно-психологічний впливи на особистість задля нав’язування йому певних ідей і ціннісних орієнтацій засобами політичної індокринації та комплексного залучення джерел інформації. Поширюючи уявлення про певні сторони дійсності, блокуючи свідомість особистості, інформаційні маніпулятори переносять особистість у віртуальну реальність. Засоби масової комунікації в умовах таких маніпуляцій спрямовуються на формування уніфікованих і спрощених до мінімальних, далеких від теоретичної рефлексії, стандартів масової свідомості.
З точки зору апологетичного напряму в політології, політична маніпуляція, що опосередковано здійснюється через канали інформації, є цілком легітимним засобом управління свідомістю окремого індивіда й суспільства в цілому. Відповідно до критеріїв соціально-критичного напряму, маніпулятивними технологіями в умовах інформаційного суспільства намагаються упровадити принципово нову модель взаємовідносин між людьми, з одного боку, та людиною й інформацією - з іншого. Без огляду на те, про який один з двох напрямків йдеться, обидва вони враховують принципово нову роль інформації в цілому й засобів масової комунікації зокрема у формуванні масової свідомості в напружених умовах глобалізованого світу.
5. Виокремлено проблему впливу інформаційної політики на ідентифікацію особистості в умовах глобалізації. Зростання інформаційних технологій як глобальний фактор сучасності зумовив появу і розвиток багатозначного поняття «інформаційна культура». Своєю чергою інформатизація суспільства і динаміка інформаційних потоків породили проблему кризи соціокультурної ідентифікації: у процесах соціалізації особистості в сьогоднішньому інформаційному світі намітилися радикальні розриви і несумісності орієнтирів і цінностей. Криза соціокультурної ідентичності, що відбувається у сфері інформаційного суспільства, постає як складний соціально-культурний феномен. Саме в царині інформаційної культури надзвичайно утруднені процеси ідентифікації спільнот і одиничних соціальних суб’єктів, втрачено багато складників гносеологічних і ціннісних орієнтацій, властивих для класичної раціональності. Зазначене стає особливо актуальним у зв’язку з різким зростанням кількості мережевих користувачів, розвитком комп’ютерних технологій і до кінця не зрозумілими можливими наслідками цього процесу.
Одним з ефективних шляхів дослідження соціально-культурних аспектів ідентифікації стає інтеграція наукових напрямків довкола вивчення якостей інформаційної реальності. Однак використання різних моделей для виявлення причин і прогнозування наслідків криз соціокультурної ідентичності різних соціумів часто відбувається без належного критичного аналізу, часом ігнорується історичність та ідеологічність теоретичних моделей ідентифікації. Крім того, сьогодні відбувається процес докорінного переосмислення сформованого образу інформації, а також сутності, цілей і методів інформаційних воєн. Відтак, слід мати на увазі. що процеси ідентифікації проходять в умовах повсякчасних і суперечливих змін в інформаційному просторі. Це особливо важливо для вироблення відповідного підходу до розуміння загального зв’язку явищ і здійснення реальних кроків щодо формування конструктивних взаємин всередині людського співтовариства.
Використання різних моделей для виявлення причині прогнозування наслідків криз соціокультурної ідентичності різних соціумів часто відбувається без належного критичного аналізу, часом ігнорується історичність та ідеологічний характер теоретичних моделей ідентифікації. Крім того, відбувається процес докорінного переосмислення сформованого образу інформації, а також сутності, цілей і методів інформаційних воєн – процеси ідентифікації проходять в мінливому, суперечливому інформаційному полі. Це особливо важливо для вироблення відповідного підходу до розуміння загального зв’язку явищ і здійснення реальних кроків щодо формування конструктивних взаємин всередині людського співтовариства.
6. Перетворення інформації в знання є культурно значимим актом, що детермінує ключову роль освіти в інкультурації особистості. Необхідність оптимізації культуро-творчих функцій освіти та орієнтації її на виховання людини культури, здатної активно реалізувати себе у швидко мінливих умовах, актуалізує прикладний характер дослідження проблеми інкультурації особистості. Освіта, будучи транслятором культури і мови як для конкретного етносу, так і для полікультурного співтовариства, є системоутворюючим й інкультуруючим чинником формування ідентичності особистості. Феномен інкультурації включає в себе соціалізацію як характеристику, що визначає успіх інкультурації.
Розширення уявлень про інформацію за останні десятиліття спричинило зміни в політичних системах, зокрема значно зріс вплив інформації на характер взаємодії влади і громадськості. Глобалізаційні процеси зумовили зростання можливостей засобів масової інформації здійснювати контроль за політичною, бізнесовою діяльністю. Відповідно гармонізація цих процесів потребує генерування нових підходів до розвитку інформаційного суспільства, що, у свою чергу, спонукає потребу подальшого наукового дослідження і обґрунтування глобального інформаційного простору та місця і ролі людини в ньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдеев Р. Философия информационной цивилизации [Електронний ресурс] / Р. Абдеев. – Режим доступу : www.koob.ru/abdeev_r/filosofia_informacionnoy_civilizacii.
2. Абрамов М. Человек и компьютер: от Homo Faber к Homo Informaticus [Електронний ресурс] / М. Абрамов. – Режим доступу : http://vivovoco.nns.ru/VV/PAPERS/MEN/COMPUMEN.HTM.
3. Александрук В. Інформаційна могутність держави як засіб реалізації її національних інтересів у сучасному світі / В. Александрук // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – 1999. – № 2. – С. 38–41.
4. Андрущенко В. Філософія політики : [підручник] / В. Андрущенко. – К. : Знання України, 2003. – 400 с.
5. Ануфрієва В. О. Психологічні чинники впливу засобів масової інформації на ціннісні орієнтації студентської молоді / Ануфрієва В. О. – К. : Знання України, 2008. – 20 с.
6. Арендт Х. Становище людини / Х. Арендт. – Львів : Літопис, 1999. – 254 с.
7. Арендт Х. Джерела тоталітаризму / Х. Арендт ; [пер. з англ. В.Верлока, Д.Горчакова]. – К. : Дух і літера, 2002. – 320 с.
8. Арендт Х. Люди за темних часів / Х. Арендт. – К. : Дух і Літера, 2005. – 318 с.
9. Балинський І. Глобальні проблеми розвитку держави в умовах інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / І. Балинський. – Режим доступу : http://radnuk.info/statti/551-informatsi/14959-2011-01-21-03-15-38.html.
10. Бард О. Нетократия: новая правящая элита и жизнь после капитализма / О. Бард, Я. Зодерквист. – СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2004. – 252 с.
11. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / З. Бауман. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 110 с.
12. Бебик В. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг : [навч.-метод. посібник] / В. Бебик. – К. : МАУП, 2001. – 216 с.
13. Бебик В. Політологія: наука і навчальна дисципліна : [підручник] / В. Бебик. – К. : Каравела, 2009. – 496 с.
14. Бебик В. Соціально-психологічні аспекти ефективності політичної реклами в мас-медіа / В. Бебик, Н. Трач // Соціальна психологія. – 2008. – № 1. – С. 51–59.
15. Бек У. Влада і контрвлада в добу глобалізації. Нова світова політична економія / У. Бек ; [пер. з нім. О. Юдіна]. – К. : Ніка-центр, 2011. – 408 с.
16. Бек У. От индустриального общества к обществу риска [Електронний ресурс] / У. Бек. – Режим доступу :
http://igiti.hse.ru/data/421/313/1234/5_2_3Beck.pdf.
17. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. – М. : Наука, 1999. – 221 c.
18. Берегова О. М. Комунікація в соціокультурному просторі України: технологія чи творчість? / Берегова О. М. – К.: НМАУ ім.П.І.Чайковського, 2006. – 388 с.
19. Березкина О. Н. Политический имидж в современной политической культуре: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора полит. наук: спец. 23.00.03 «Политическая культура и идеологии» / О. Н. Березкина. – СПб., 1999. – 30 с.
20. Бернерс-Лі Тім. Заснування Павутини. З чого починалося і до чого прийде Всесвітня мережа / Бернерс-Лі Тім. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 207 с.
21. Бжезінський З. Вибір: світове панування чи лідерство / Б. Бжезинський ; [пер. з анг.]. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 203 с.
22. Бистрицький Є. В Україні зріле громадянське суспільство? : [Електронний ресурс] / Є. Бистрицький. – Режим доступу : http://glavcom.ua/vblog/1460.html.
23. Білорус О. Глобалізація та соціальна доля людини в ХХІ столітті / О. Білорус // Економічний часопис. – 2001. – № 1. – С. 3–6.
24. Богомолова Н. Н. Массовая коммуникация и общение / Н.Н. Богомолова. – М. : Знание, 1988. – 78 с.
25. Бодріяр Ж. Фатальні стратегії / Ж. Бодріяр ; [пер. з франц. Л. Кононовича]. – Львів : Кальварія, 2010. – 192 с.
26. Бойко О. Диференціація дозвіллєвої поведінки в глобальному світі [Електронний ресурс] / О. Бойко. – Режим доступу :
www.dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/592/1/Boyko%2002.doc.
27. Бойко О. Політичне маніпулювання : [навч. посібник] / О. Бойко. – К. : Академвидав, 2010. – 432 с.
28. Бондар Ю. Національний інформаційний простір новітньої України: становлення та функціонування у процесі політичної трансформації суспільства : [монографія] / Ю. Бондар. – К. : МАУП, 2007. – 184 с.
29. Бочковський О. Вступ до націології / О. Бочковський. – К. : Ґенеза, 1998. – 144 с.
30. Буслинський В. Філософія (курс лекцій) [Електронний ресурс] / В. Буслинський. – Режим доступу : http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-700.htm.
31. Варзар І. Політико - кратологічні аспекти сучасного функціонування та перспектив республіканського устрою суверенної України [Електронний ресурс] / І.Варзар. – Режим дступу : http://studmed.ru/varzar-poltiko-kratologchn-aspekti-suchasnogo-funkconuvannya-ta-perspektiv-respublkanskogo-ustroyu-suverennoyi-ukrayini_c64636b5f35.html
32. Венцлова Т. Не загубитись у глобальному світі / Т. Венцлова // Український тиждень. – 2011. – № 22 (187). – С. 22–25.
33. Вернадський В. И. Несколько слов о ноосфере / В. И. Вернадський // Успехи биологии. – 1944. – Вып. 2. – С. 113–120.
34. Винер Н. Кибернетика и общество [Електронний ресурс] / Н. Винер. – Режим доступу : http://grachev62.narod.ru/wiener/cybsoc.htm.
35. Винер Н. Человек управляющий / Н. Винер. – СПб. : Питер, 2001. – 420 с.
36. Від першої особи. Діалоги про освіту : інтерв’ю, опубліковані в газеті «Управління освітою». – К. : Ред. газети Упр. освітою, 2002. – 96 с.
37. Відкритість. Суспільство. Влада. Від Нанського едикту до падіння комунізму / [авт.-упоряд. Е. Ле Руа Ладюрі]. – К. : Ніка-Центр, 2008. – 264 с.
38. Воронов І. Демократичний транзит: людський вимір політики / І. Воронов. – К. : Ґенеза, 2006. – 328 с.
39. Воронов І. О. Людина і політика: у пошуках гуманістичної альтернативи / Воронов І. О. – К. : Ґенеза, 2004. – 320 с.
40. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство / Ю. Габермас ; [пер. з нім. А. Онишко]. – Львів : Літопис, 2000. – 318 с.
41. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє : [доповідь у Римському Клубові] / Б. Гаврилишин. – [3-є вид., доп.]. – К. : Університетське вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009. – 248 с.
42. Гайдеггер М. Бытие и время / М. Гайдеггер. – М. : Республика, 1993. – 447 c.
43. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Семиноженко В.П . Україна: наука та інноваційний розвиток. - К.: Наукова думка, 1997. – 66 с.
44. Гаташ В. Світло та тіні глобалізації / В. Гаташ // Дзеркало тижня. – 2003. – 7–14 червня.
45. Гелей С. Політологія : навч. посібник / С. Гелей, С. Рутар. – [7-ме вид.]. – К. : Знання, 2008. – 415 с.
46. Гидденс Э. Ускользающий мир: Как глобализация меняет нашу жизнь / Э. Гидденс. – М. : Весь мир, 2004. – 116 с.
47. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Е. Гіденс. – К. : Альтерпрес, 2004. – 100 с.
48. Глобальні зміни світу – 2025 : доповідь Національної розвідувальної ради США. – Львів : Літопис, 2010. – 188 с.
49. Глобальні модерності / [за ред. М. Фазерстоуна, С. Леша, Р. Робертсона]. – К. : Ніка-Центр, 2008. – 400 с.
50. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / Д. Гелд, Е. Макгрю, Д. Голдблатт, Дж. Перратон. – К. : Фенікс, 2003. – 584 с.
51. Глюксман А. Одинадцята заповідь / А. Глюксман. – К. : Дух і Літера, 1994. – 284 с.
52. Горбатенко В. Європейська інтеграція України: політико-правові проблеми : [монографія] / В. Горбатенко. – К. : Юридична думка, 2005. – 332 с.
53. Горбатенко В. Інноваційний розвиток України: політико-правові аспекти : [монографія] / В. Горбатенко. – К. : Юридична думка, 2006. – 248 с.
54. Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть : [монографія] / В. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 240 с.
55. Грабовський С. Українська людина у вимірах ХХ століття: до постановки проблеми / С. Грабовський. – К. : Київське братство, 1997. – 118 с.
56. Грачев Г. Манипулирование личностью: организация, способы и технологи информационно-психологического воздействия / Г. Грачев, И. Мельник. – М. : Алгоритм, 2002. – 228 с.
57. Гримак Л. У колыбели «Нomo Internetus» (Вместо заключения) / Л. Гримак // Тайны гипноза. Современный взгляд. – СПб. : Питер, 2004. – С. 235–261.
58. Губерський Л. В. Інформаційна політика України: європейський контекст : монографія / Л. В. Губерський, Є. Є. Камінський. – К. : Либідь, 2007. – 360 с.
59. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт. – М. : Мысль, 1968. – 266 с.
60. Дайзард У. Наступление информационного века // Новая технократическая волна на Западе. – М.: Прогресс, 1986. – 344 с.
61. Дві Русі / [за заг. ред. Л. Івшиної]. – К. : Факт, 2003. – 494 с.
62. Дейвіс Н. Європа: Історія / Н. Дейвіс. – К. : Основи, 2001. – 1463 с.
63. Джеймісон Ф. Постмодернізм або логіка культури пізнього капталізму / Ф. Джеймісон. – К. : Курс, 2008. – 504 с.
64. Дмитренко М. Політична система України: Розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції : [монографія] / М. Дмитренко. – К. : Ун-т «Україна», 2011. – 820 с.
65. Дмитренко О. Громадська думка як чинник демократизації політичної культури в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» /О.Дмитренко. - К., 2010. – 20 с.
66. Доценко В. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / В. Доценко. – М. : ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. – 344 с.
67. Дубас О. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті : [монографія] / О. Дубас. – К. : Ґенеза, 2004. – 208 с.
68. Дуцик Д. Культура діалогу чи діалог культур? / Д. Дуцик // Діалог Євразії. – 2011. – Весна-літо. – С. 26–27.
69. Дуцик Д. Політична журналістика / В. Дуцик. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 138 с.
70. Дьюї Джон. Моральні принципи в освіті / Джон Дьюї ; [пер. з англ. М.Олійник]. – Львів : Літопис, 2001. – 30 с.
71. Единый рынок новая модель европейской экономики: Реф сб./ Отв. ред. Головин В. Г.; Ред.-сост. Вишнякова Г. В., Кондратьева Т.С.; РАН. ИНИОН. – М.: ИНИОН РАН, 1994. – 178 с.
72. Еляков А. Homo Informaticus в информационном мире / А. Еляков // Свободная мысль – ХХІ ст. – 2005. – № 3. – С. 150–161.
73. Емерсон Р. Довіра до себе [Електронний ресурс] / Р. Емерсон. – Режим доступу : http://www.management.com.ua/vision/vis018.html.
74. Енциклопедія політичної думки / [пер. з англ.]. – К. : Дух і літера, 2000. – 472 с.
75. Еріксон Т. Тиранія моменту / Т. Еріксон. – Львів : Кальварія, 1999. – 223 с.
76. Етнополітична культура в Україні: реалії та виклики часу / [за ред. Ю.Шаповала]. – К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2010. – 431 с.
77. Жижек С. Дражливий суб’єкт: відсутній центр політичної онтології / С. Жижек. – К. : ППС-2002, 2008. – 510 с.
78. Жулинський М. Іван Франко: душа, дух, духовність, або що визначає суспільний поступ / М. Жулинський // Матеріали Міжнародного наук. Конгресу (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 р.) – Львів : Видавничий центр Львівського нац. ун-ту імені Івана Франка, 2008 – Т. 1. – С. 328-346.
79. Зазеркалье рейтинга Бигмир [Електронний ресурс] // ОБКОМ. – 2006. – 22 серпня. – Режим доступу : http://www. obkom.net.ua/arti-cles/2006-08/22.1301.shtml.
80. Землянова Л. Процес глобализации СМИ и культура / Л. Землякова // Вестник МГУ. Серия 10: Журналистика. – 1998. – № 2. – С. 46–49.
81. Зерзан Дж. Первобытный человек будущего / Дж. Зерзан. – М. : Гилея, 2007. – 223 с.
82. Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. Зернецька. – К. : Освіта, 1999. – 351 с.
83. Зернецька О. Глобальні трансформації систем масової комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем» / О. Зернецька. – К., 2000. – 34 с.
84. Зернецька О. Інформаційна супермагістраль / О. Зернецька // Політика і час. – 2001. – № 6. – С. 66–70.
85. Зернецька О. Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів / О. Зернецька, П. Зернецький // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3 (12). – C. 100–107.
86. Иванов Д. Виртуализация общества. Версія 2.0. – Спб.: Петербургское востоковедение, 2002. – 224 с.
87. Іван Павло ІІ. Пам’ять та ідентичність. Бесіди на зламі століть / Іван Павло ІІ ; [пер. з італ. М. Прокопович]. – Львів : Літопис, 2005. – 168 с.
88. Історія европейської ментальности / [за ред. Петера Дінцельбахера ; пер. з нім.]. – Львів : Літопис, 2004. – 720 с.
89. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием [Електронний ресурс] / С. Г. Кара-Мурза. – М., 2000. – Режим доступу :
http://www.kara-murza.ru/books/manipul/manipul49.htm#hdr_72.
90. Картунов О. Політичний маркетинг і менеджмент [Електронний ресурс] / О. Картунов. – Режим доступу : http://www. politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=34&c=60 9.
91. Кассирер Э. Техника современных политических мифов / Э. Кассирер // Вестник МГУ. Серия 7: Философия. – 1990. – № 2. – С. 58–65.
92. Кассірер Е. Культура як діяння духу. Поняття Канону. Синтез науки-філософії-релігії [Електронний ресурс] / Е. Кассірер. – Режим доступу : http://www.aratta-ukraine.com/books_ua.php?text=36.
93. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура / М. Кастельс. – М. : Academia, 2000. – 347 с.
94. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура / М. Кастельс. – М. : ГУ-ВШЭ, 2000. – 608 c.
95. Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель / М. Кастельс, П. Хіманен. – К. : Ваклер, 2006. – 256 с.
96. Кестлер А. Слепящая тьма. Трагедия «стальных людей» / А. Кестлер ; [пер. с англ. А.Кистяковского]. – М. : ДЭМ, 1989. – 208 с.
97. Кириллова Н. Медіакультура: от модерна к постмодерну / Н. Кириллова. – М. : Академический Проект, 2005. – 416 с.
98. Клаус фон Байме. Політичні теорії сучасності / Клаус фон Байме. – К. : Стилос, 2008. – 396 с.
99. Кляйн Н. Доктрина шока / Н. Кляйн. – М. : Добрая книга, 2009. – 656 с.
100. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження і теорії в історії / Р. Козеллек. – К. : Дух і Літера, 2006 – 436 с.
101. Концепція національної інформаційної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://news.dt.ua/articles/73002.
102. Кремень В. Інформаційне середовище в контексті людиноцентризму / В. Г. Кремень // Трибуна. – 2008. – № 9–10. – С. 19–21.
103. Кремень В. Філософія людино центризму як теоретична складова національної ідеї [Електронний ресурс] / В. Кремень // Дзеркало тижня. – 2005. – № 31. – Режим доступу : http://dt.ua/SCIENCE/filosofiya_lyudinotsentrizmu_yak_teoretichna_skladova_natsionalnoyi_ideyi-44209.html
104. Кремень В. Філософія управління / В. Кремень, С. Пазинич, О. Пономарьов. – Харків : НТУ «ХПІ», 2008. – 248 с.
105. Кримський С. Заклики духовності ХХІ століття: (З циклу щорічних пам’ятних лекцій А. Оленської-Петришин, 2002 р.) / С. Кримський. – К. : Видавничий Дім «КМ Академія», 2003. – 32 с.
106. Кувалди В. Глобальность: новое измирение человеческого бытия / В. Кувалди // Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития. – М. : Альпина Паблишер, 2003. – С. 31–98.
107. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки / В. Кулик. – К. : Критика, 2010. – 655 с.
108. Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали Всеукраїської наук.-теор. конф. молодих учених (Харків, 23–24 квітня 2009 р.). – Харків : Харківська держ. академія культури, 2009. – 291 с.
109. Кундера М. Трагедія Центральної Європи [Електронний ресурс] / М. Кундера. – Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n6texts/kundera.htm.
110. Кушакова-Костицька Н. Основні питання інформаційної політики в Україні в контексті розбудови інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Н. Кушакова-Костицька. – Режим доступу :
http://radnuk.info/statti/551-informatsi/14958-2011-01-21-03-14-41.html.
111. Лайон Д. Інформаційне суспільство проблеми та ілюзії / Девід Лайон // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html
112. Лильо Т. Світоглядна журналістика : [навч. посібник] / Т. Лильо. – Львів : ПАІС, 2010. – 152 с.
113. Лисичкин В. Третья мировая (информационно-психологическая) война / В. Лисичкин, Л. Шелепин. – М. : Институт социально-политических исследований АСН, 2000. – 134 с.
114. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу / Локшина О. І. – К. : Педагогічна думка, 2009. – 403 с.
115. Лось Й. Журналістика перед новим викликом / Й. Лось // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – 2004. – Вип. 25. – С. 18–44.
116. Лось Й. Публіцистика й тенденції ровитку світу / Й. Лось. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 373 с.
117. Лук’янець В. Науковий світогляд на зламі століть : монографія / В. Лук’янець, О. Кравченко, Л. Озадовська. – К. : Парапан, 2006. – 288 с.
118. Луман Н. Самоописание / Н. Луман. – М. : Логос, Гнозис, 2009. – 320 с.
119. Людина, суб’єкт, вчинок: Філософсько-психологічні студії / [за ред. В. Татенко]. – К. : Либідь, 2006. – 360 с.
120. Май М. Медіа-політика в інформаційному суспільстві / М. Май ; [пер. з нім. В. Климченко та В. Олійник ; за ред. В. Іванова]. – К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2011. – 286 с.
121. Макаренко Є. Європейська інформаційна політика / Є. Макаренко. – К. : Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
122. Маклюен М. Понимание медиа: внешние расширения человека [Електронний ресурс] / М. Маклюен. – Режим доступу :
http://www.krotov.info/lib_sec/13_m/mak/lyaen.htm.
123. Маклюен М. Средство само есть содержание [Електронний ресурс] / М. Маклюен. – Режим доступу : http://dll.botik.ru/libr/cit/maclu.koi8.html.
124. Максвел М.-К. Встановлення пріоритетів: масмедії та громадська думка / М.-К. Максвел. – К. : К.І.С., 2007. – 255 с.
125. Маліс О. Розвиток Інтернету як комунікативного засобу та його вплив на діяльність суб’єктів політичного процесу в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О. Маліс. – К., 2009. – 22 с.
126. Мангайм К. Ідеологія та утопія / К. Мангайм. – К. : Дух і Літера, 2008. – 423 с.
127. Манойло А. Государственная информационная политика в особых условиях: Монография. – М.: МИФИ, 2003. – 388 с.
128. Масова комунікація : [підручник] / А. Москаленко, Л. Губернський, В. Іванов, В. Вергун. – К. : Либідь, 1997. – 216 с.
129. Масуда Й. Комп’ютопія / Й. Масуда ; [пер. з англ. В. Ляха] // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 6. – С. 36–50.
130. Медведева В. К. Манипулятивные избирательные технологии и право граждан на информацию [Електронний ресурс] / В. К. Медведева. – Режим доступу : http://www.humanities.edu.ru/ db/msg/50963.
131. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд / К. Мей. – К. : К.І.С., 2004. – 220 с.
132. Мейс Дж. Ідеологія та утопія [Електронний ресурс] / Дж. Мейс // Дзеркало тижня. – 2000. – 12 серпня. – Режим доступу : :http://dt.ua/ECONOMICS/ideologiya_ta_utopiya-21622.html
133. Милехина Е. Философия техники [Електронний ресурс] / Е. Милехина. – Режим доступу : http://www.i-u.ru/biblio/archive/milehina_filosofija.
134. Мильтон Д. Ареопагитика / Д. Мильтон. – М., 1907. – 121 с.
135. Мілош Ч. Родинна Європа / Ч. Мілош. – Львів : Літопис, 2007. – 390 с.
136. Моисеев Н. Информационное общество: возможности и реальность [Електронний ресурс] / Н. Моисеев. – Режим доступу :
http://www.polisportal.ru/files/File/puvlication/Starie_publikacii_Polisa/M/1993-3-2-Moiseev-Informacionnoe_obshestvo_vozmozhnosti_i_realnost.pdf.
137. Мойсеєв В. Паблік рілейшнз : [навч. посібник] / В. Мойсеєв. – К. : Академвидав, 2007. – 224 с.
138. Музиль Р. Малая проза. Избранные произведения : в 2 т. / Р. Музиль. – М. : Канонпресс-Ц; Кучково поле, 1999–1999. –383с. –
Т. 1: Роман. Повести. Драмы. Эссе. – 1999. – 396 с.
139. Маруховський О. Інформаційне суспільство: теоретико-концептуальні засади: Навчальний посібник. – К. : Університет економіки та права «КРОК», 2007. – 136 с.
140. Нагорна Л. Політична мова і мовна політика: Діапазон можливостей політичної лінгвістики / Л. Нагорна. – К. : Світогляд, 2005. – 315 с.
141. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. Нагорна. – К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.
142. Нікітін В. Співвідношення традиції і модернізації у процесі становлення громадянського суспільства в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / В. Нікітін. – К., 2009. – 20 с.
143. Нова динаміка вищої освіти і досліджень для соціальних змін та розвитку: Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі / Мін-во освіти і науки України; Фонд «Європа ХХІ». – К. : Агентство Україна, 2009. – 62 с.
144. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Р. Нозик. – М. : ИРИСЭН, 2008. – 424 с.
145. Огнев’юк В. О. Осягнення освіти: підсумки ХХ століття / В.О. Огнев’юк. – К. : Навчальна книга, 2003. – 111 с.
146. Ожеван М. Медіатизація та медіакратія: масові комунікації у системі національної та міжнародної політичної безпеки / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2007. – № 2. – С. 198–203.
147. Остапенко М. А. Політичний плюралізм в умовах постіндустріального суспільства: комунікативний вимір / М. А. Остапенко // Наукові записки. – К. : Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. – Вип. 38. – С. 313–324.
148. Охріменко О. Антропологічна філософія техніки: концептуальні засади [Електронний ресурс] / О. Охріменко. – Режим доступу :
http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/stat_ohr.html.
149. Павлова Е. Д. Манипуляционный потенциал средств массовой информации / Е. Д. Павлова // Актуальные проблемы современной науки. – 2004. – № 2. – С. 145–146.
150. Паринов С. Истоки Интернет-цивилизации / С. Паринов // Internet. – 1999. – № 15. – С. 28-34.
151. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс ; [пер. с англ. Л. Седова и А. Ковалева ; под ред. М. Ковалевой]. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
152. Пахльовська О. Ave, Europa: статті, доповіді, публіцистика (1989–2008) / О. Пахльовська. – К. : Пульсари, 2008. – 656 с.
153. Пітерс Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Д. Пітерс ; [пер. з англ. А. Іщенка]. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2004. – 302 с.
154. Політологія : підручник / [за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка]. – К. : Академія, 2006. – 368 с.
155. Поліщук І. Складові масової свідомості в контексті сучасних маніпулятивних технологій / І. Поліщук // Політика: історія і сучасність : зб. наук. праць. – Миколаїв-Одеса : ТОВ В і Д, 2004. – Вип. 2. – С. 196–204.
156. Полякова Н. ХХ век в социологических теориях общества / Н. Полякова. – М.: Логос, 2004. – 315 с.
157. Попов В. Государственная информационная политика: состояние и проблемы формирования. Массовые информационные процессы в современной России: Очерки / Отв. ред. А.В. Шевченко. М.: Изд-во РАГС, 2002. – 460 c.
158. Поппер К. Открытое общество и его враги : в 2 т. Т.2/ К. Поппер. – М. : Культурная инициатива, 1992. – 520 с.
159. Постмен Н. Нові технології та людина [Електронний ресурс] / Н. Постмен. – Режим доступу :
http://www.lnu.edu.ua/mediaeco/zurnal/N2/Mediaosvita/new_texnol.htm
160. Потятиник Б. Медіа – ключі до розуміння. Cерія: Медіакритика / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2004. – 312 с.
161. Потятиник Б. Нові і «старі» медіа: передача «четвертої влади» [Електронний ресурс] / Б. Потятиник. – Режим доступу : http://www.lnu.edu.ua/mediaeco/zurnal/N4/prognoz/prognoz-borys.htm.
162. Почепцов Г. Інформаційна політика : навч. посібник / Г. Почепцов, С. Чукут. – К. : Знання, 2006. – 663 с.
163. Почепцов Г. Iнформаційне суспільство, iнформаційний простір, iнформаційна політика: чи існують вони в Україні [Електронний ресурс] / Г. Почепцов. – Режим доступу :
http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=61727&mainlang=ukr.
164. Почепцов Г.Теорія комунікації / Г. Почепцов. – К. : Спілка рекламістів України, 1996. – 175 с.
165. Прикладна політологія : навч. посібник / [за ред. В. П. Горбатенка]. – К. : Академія, 2008. – 458 с.
166. Проблеми та перспективи входження України в європейський інтелектуальний простір: освітні аспекти / [за ред. Н. Грицяк]. – К. : НІС, 2009. – 128 с.
167. Публіцистика. Масова комунікація: Медіа-енцеклопедія / [За заг. ред. В.Ф.Іванова]. – К. : Академія Української преси; Центр вільної преси, 2007. – 780 с.
168. Радченко Л. Політичні інтереси: об’єктивно-суб’єктивна детермінація і механізми реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної наукии» / Л. Радченко. – К., 2009. – 16 с.
169. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции / А.И. Ракитов. – М. : Политиздат, 1991. – 287 с.
170. Рацінгер Й. Цінності в часи перемін. Долання майбутніх викликів / Й. Рацінгер. – Львів : Місіонер, 2006. – 167 с.
171. Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход / [под ред. Д. Я. Райгородского]. – Самара : Бахрах-М, 2001. – 752 с.
172. Рендол Д. Універсальний журналіст / Д. Рендол. – К. : К.І.С., 2007. – 288 с.
173. Рікер П. Ідеологія та утопія / П. Рікер. – К. : Дух і Літера, 2005. – 383 с.
174. Рікер П. Навколо політики / П. Рікер. – К. : Дух і Літера, 1995. – 334 с.
175. Розлуцька А. Глобалізація та ризики втрати національної ідентичності / А. Розлуцька // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22 : Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін / відп. ред. О. В. Бабкіна. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – Вип. 4. – С. 104–111.
176. Розлуцька А. До питання про світоглядний аспект інформаційного суспільства та маніпулятивність інформаційного середовища / А. Розлуцька // Політологічний вісник : зб. наук. праць. – К. : Інтас, 2009. – Вип. 44. – С. 361–374
177. Розлуцька А. До проблеми подолання ризику втрати національної ідентичності / А. Розлуцька // Шості юридичні читання : матеріали Міжнародної наук. конф. (Київ, 22–23 квітня 2010 р.). – К. : Вид-во НПУ ім. М. Драгоманова, 2010. – С. 341–343.
178. Розлуцька А. Збереження ідентичності в контексті глобалізації / А. Розлуцька // Міжнародна дисциплінарна конф. [«Людина та її ідентичність у добу глобалізації»], (Львів, 29–30 червня 2010 р.). – Львів : ЛНУ, 2010. – С. 156–159.
179. Розлуцька А. Інформаційне суспільство як нова утопічна модель розвитку світу / А. Розлуцька // Сучасна українська політика. Політики та політологи про не неї. – К. : Український центр політичного менеджменту, 2010. – Вип. 19. – С. 233–244.
180. Розлуцька А. Модель homo educatus: сучасний контекст освіти / А. Розлуцька // Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. – К. : Міленіум, 2009. – № 4. – С. 165–170.
181. Розлуцька А. Суперечливість впливів глобалізованого світу на людину / А. Розлуцька // Освіта регіону. – 2010. – № 4. – С. 28–33.
182. Руденко Ю. Політична свідомість українського суспільства в трансформаційний період: чинники формування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути і процеси» / Ю. Руденко. – Харків, 2003. – 21 с.
183. Рюзен Й. Нові шляхи історичного мислення / Й. Рюзен. – Львів : Літопис, 2010. – 357 с.
184. Сверстюк Є. На хвилях «Свободи» / Є. Сверстюк. – Луцьк : Терен, 2004. – 309 с.
185. Сенченко М. Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна / М. Сенченко. – К. : МАУП, 2006. – 64 с.
186. Ситник П. Духовні засади та механізми формування національної самосвідомості / П. Ситник, А. Дербак // Стратегічна панорама. – 1999. – № 4. – С. 47–48.
187. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії / Л. Ситниченко. – К. : Либідь, 1996. – 176 с.
188. Сіленко А. Інформаційні