Петренко Ігор Ігорович Аналітичні центри як суб’єкти формування публічної політики Диссертация

brief description:
Петренко Ігор Ігорович, доцент кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Аналітичні центри як суб’єкти формування публічної політики» (23.00.02 - політичні інститути та процеси). Спецрада Д 26.001.41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ПЕТРЕНКА ІГОРЯ ІГОРОВИЧА
УДК 303:4:016.2]:316.65](477)(02)
ДИСЕРТАЦІЯ
АНАЛІТИЧНІ ЦЕНТРИ ЯК СУБ’ЄКТИ ФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ
ПОЛІТИКИ
23.00.02 – політичні інститути та процеси
Подається на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________________ І.І. Петренко
Науковий консультант: Горбатенко В. П., доктор політичних наук, професор
Київ – 2018

ЗМIСТ
Вступ 16
1. ПУБЛIЧНA ПOЛIТИКA ЯК OБ’ЄКТ ПOЛIТOЛOГIЧНOГO
AНAЛIЗУ 26
1.1. Публiчнa пoлiтикa тa її суб’єкти 28
1.2. Пoняття, типи i функцiї aнaлiтичних цeнтрiв 42
1.3. Aнaлiз публiчнoї пoлiтики як сфeрa дiяльнoстi aнaлiтичних цeнтрiв 85
Виснoвки дo пeршoгo рoздiлу 123
2. СТAНOВЛEННЯ I РOЗВИТOК AНAЛIТИЧНИХ ЦEНТРIВ У
ЗAРУБIЖНИХ КРAЇНAХ 125
2.1. “Фaбрики думoк” у СШA як функцioнaльний прoтoтип сучaсних
aнaлiтичних цeнтрiв 126
2.2. Oсoбливoстi рoзвитку aнaлiтичних цeнтрiв тa їх взaємoдiя з
пoлiтичними iнститутaми у Зaхiднiй i Схiднiй Єврoпi 143
2.3. Спeцифiкa стaнoвлeння систeми aнaлiтичних цeнтрiв у крaїнaх Aзiї й
Aвстрaлiї 184
Виснoвки дo другoгo рoздiлу 204
3. ПOЛIТИКO-ПРAВOВI ЗAСAДИ OРГAНIЗAЦIЇ ТA ДIЯЛЬНOСТI
AНAЛIТИЧНИХ ЦEНТРIВ 208
3.1. Oсoбливoстi iнституцiйнoгo oфoрмлeння й eвoлюцiї aнaлiтичних
цeнтрiв 208
3.2. Внутрiшня oргaнiзaцiя дiяльнoстi aнaлiтичних цeнтрiв як
нeприбуткoвих oргaнiзaцiй 222
3.3. Взaємoдiя aнaлiтичних цeнтрiв мiж сoбoю, дeржaвoю й iншими
aктoрaми публiчнoї пoлiтики 235
Виснoвки дo трeтьoгo рoздiлу 256
15
4. OСНOВНI НAПРЯМИ I МEТOДИ ВПЛИВУ AНAЛIТИЧНИХ
ЦEНТРIВ НA ФOРМУВAННЯ ПУБЛIЧНOЇ ПOЛIТИКИ 258
4.1. Мeтoди i тeхнoлoгiї рoбoти aнaлiтичних цeнтрiв 258
4.2. Вплив дiяльнoстi aнaлiтичних цeнтрiв нa пoлiтичний прoцeс i прoблeми
eфeктивнoстi їх рoбoти 275
4.3. Oснoвнi тeндeнцiї рoзвитку aнaлiтичних цeнтрiв 292
Виснoвки дo чeтвeртoгo рoздiлу 317
5. ПРOБЛEМИ ФУНКЦIOНУВAННЯ AНAЛIТИЧНИХ ЦEНТРIВ У
СУЧAСНIЙ УКРAЇНI 321
5.1. Фoрмувaння публiчнoї пoлiтики в Укрaїнi 321
5.2. Стaнoвлeння i сучaсний стaн вiтчизняних aнaлiтичних цeнтрiв 338
5.3. Oсoбливoстi дiяльнoстi aнaлiтичних цeнтрiв у прoцeсi фoрмувaння
публiчнoї пoлiтики в Укрaїнi 354
Виснoвки дo п’ятoгo рoздiлу 363
ВИСНOВКИ 366
СПИСOК ВИКOРИСТAНИХ ДЖEРEЛ 378
ДOДАТКИ 430

bibliography:
ВИСНОВКИ
Комплексне дослідження проблеми аналітичних центрів як суб’єктів
формування публічної політики дало змогу зробити наступні висновки:
1. Публічна політика – особлива сфера політичного аналізу та об’єкт
дослідження аналітичних центрів, які в свою чергу виступають одним із суб’єктів
її формування. Публічна політика – це сукупність пов’язаних єдиними цілями,
принципами і методами здійснення регулятивних і розподільчих рішень та дій
вищих органів державної влади, прийнятих за участі експертно-аналітичних
структур і громадянського суспільства й спрямованих на вирішення суспільних
проблем. До найважливіших характеристик публічної політики можна віднести
наступні: цілеспрямованість; комплексність; суспільний характер; політична
обумовленість; публічна політика – це те, що уряд дійсно чинить, а не має намір
чи тільки планує зробити; поєднання діяльності та бездіяльності; легальність та
легітимність.
Суб’єктами публічної політики є органи державної влади та місцевого
самоврядування, політичні партії, групи інтересів, громадські організації,
експерти, ЗМІ, міжнародні установи. Аналітичні центри – особливі суб’єкти
формування публічної політики. Вони не виступають у якості центру прийняття
публічних рішень, але за допомогою деліберативного процесу здійснюють вплив
на політичний порядок денний, а також, завдяки власним рекомендаціям центрам
прийняття рішень та адвокації своїх ідей, впливають на архітектуру кінцевого
рішення. Аналітичні центри виступають як медіатори між громадянським
суспільством і державою.
2. Аналітичні центри – це включені в процес публічної політики автономні,
постійно діючі експертно-аналітичні організації, що здійснюють прикладні
міждисциплінарні дослідження й розробки у сфері суспільних проблем і
виробляють поради або рекомендації особам, що ухвалюють політичні рішення.
Основні характеристики, які вирізняють аналітичні центри з поміж інших
подібних організацій наступні: вони є суб’єктами політичного процесу, що мають
367
значний потенціал впливу на вироблення політики, формування порядку денного і
способи вирішення суспільних проблем; володіють широкою автономією у виборі
тематики дослідження і мають, як правило, диверсифіковані джерела
фінансування; виступають у ролі медіаторів між знанням і владою, створюють
майданчик для конструктивного діалогу всіх зацікавлених учасників вирішення
тієї чи іншої суспільної проблеми; використовують у своїй роботі наукову
методологію, експертно-аналітичний інструментарій і спрямовані, як правило, на
вирішення прикладних, чітко локалізованих у просторі і часі, суспільних
проблем; виробляють інтелектуальний продукт (ідеї, рекомендації, пропозиції,
оцінки, прогнози у формі аналітичних доповідей та проектів); зорієнтовані не на
прибуток, а на виконання статутних завдань (вирішення суспільних проблем);
проводять міждисциплінарні дослідження, активно залучають інструментарій як
природничих, так і гуманітарних дисциплін.
Класифікувати аналітичні центри варто на основі чотирьох основних
показників – дихотомії технічні-місіонерські та залежні-незалежні. Подібний
підхід до класифікації можна уявити у вигляді двох осей, що утворюють чотири
квадрати. Розмістивши аналітичні центри відповідно до означених показників,
варто також уточнити їх характеристики за такими критеріями: 1) технологія
роботи і використовуваний інструментарій та 2) орієнтація на акторів політичного
поля і відносини, які між ними (аналітичними центрами та замовником)
виникають.
Аналітичні центри покликані виконувати низку важливих функцій, зокрема:
посередницьку (комунікаційну, медіаторську), інноваційну, просвітницьку,
освітню, проектну, прогнозну, лобістську, прикладну, трансформаційну,
консультаційну, пропагандистську, оцінювальну, кадрову, стратегічну, функцію
сприяння прийняттю рішення, функцію політичного трансферу (policy transfer).
3. Аналіз публічної політики – сфера діяльності аналітичних центрів, яка є
специфічним різновидом аналітичної діяльності, спрямованої на розробку,
впровадження, вивчення і пояснення публічної політики, завдяки комплексному
дослідженню суспільних проблем і виробленню рекомендацій компетентним
368
органам і посадовим особам, що ухвалюють публічні рішення. Аналіз публічної
політики має свій об’єкт – публічна політика, і предмет – конкретні проблеми
суспільного життя (чітко локалізовані в просторі і часі), що не зачіпають відносин
з владою, але потребують для свого вирішення політичних методів, і вирішуються
шляхом вироблення ефективної політики.
4. Експертно-аналітичні організації США найбільш розвинені і відіграють
помітну роль у публічній політиці. Американські аналітичні центри стали
функціональним прототипом та зразком для подібних структур у всьому світі.
Процес вироблення стратегічних ідей аналітичними центрами даної країни тісно
поєднаний із прикладною орієнтацією на отримання конкретних соціальноекономічних і політичних результатів. Аналітичні центри США перебувають під
прямим впливом, насамперед, державних інтересів, а також великого
американського бізнесу. Вони відрізняються від подібних організацій в інших
країнах ступенем активної участі багатьох із них у політичному процесі та
широким фінансуванням із різних джерел.
5. Розвиток аналітичних центрів на європейському континенті визначався
специфікою внутрішньополітичного розвитку.
Більшість аналітичних центрів у Великобританії прагнуть бути
незалежними від корпоративних та інших специфічних інтересів. Вони
створюються як благодійні організації і прагнуть урізноманітнити джерела
фінансування. Особливістю аналітичних центрів Великобританії у тому, що
державний апарат захищає свою панівну позицію основного джерела
рекомендацій у публічній політиці, тим-то аналітичним центрам доводиться
боротися за те, аби їх почули. Між самими центрами теж існує конкуренція. Вони
вступають у неформальні зв’язки з політиками, державними службовцями,
неурядовими організаціями й іншими зацікавленими групами. Аналітичні центри
Великобританії відіграють значну культурологічну роль, розширюючи сферу
публічних дебатів, заохочуючи спілкування і взаємодію між державою й
суспільством.
369
Існування аналітичних центрів у Німеччині забезпечують політичні фонди –
унікальні з погляду організаційного, правового і політичного оформлення
інститути, які не мають у світі аналогів ні за ефективністю внутрішньополітичної
роботи, ні за масштабами присутності за кордоном. Від свого виникнення ці
фонди належали тій чи іншій партії, але нині вони незалежні неурядові
організації. У Німеччині аналітичні центри – дієві й перевірені інструменти
зовнішньої і внутрішньої політики. Вони доповнюють публічну політику даної
держави, а у деяких випадках навіть реалізують (або просувають) її у сферах де
держава безсила. Як неурядові організації, вони можуть бути залучені до сфер, які
є недоступними офіційній владі.
Діяльність аналітичних центрів у Франції доволі жорстко регламентована
законодавством, тому створення класичних аналітичних центрів на зразок
американських там неможливе. У країні налічується 197 аналітичних центрів,
котрим забезпечена автономія і незалежність як від держави, так і від приватних
спонсорів. Більшість аналітичних центрів Франції досліджують міжнародну
політику і просування інтересів Франції за кордоном. Вони – потужні й впливові
інституції як усередині Франції, так і за її межами.
Аналітичні центри Східної Європи стикаються з відчутними політичними,
кадровими, адміністративними, законодавчими і фінансовими труднощами.
Перспективи їх розвитку безпосередньо залежать від успішності вирішення цих
проблем. Допомога від іноземних фондів й аналітичних центрів буває
вирішальним чинником їх функціонування в регіоні.
Вплив аналітичних спільнот у Росії більшою мірою визначається
особливостями політичного режиму і його трансформацією. З приходом до влади
В. Путіна політичний процес у Росії стає дедалі неконкурентнішим, що
безпосередньо впливає і на діяльність аналітичних центрів. Нині основними
тенденціями еволюції аналітичних центрів Росії стали їх деавтономізація,
“деполітизація”, скорочення можливостей впливати на політичний процес та
ухвалювані рішення. Загалом російські “фабрики думок” ще не стали
структурними підрозділами публічної політики, адже механізми фінансування
370
аналітичних центрів не сформувались, в експертно-аналітичній спільноті
спостерігається застій, дослідницька робота втрачає свою привабливість.
6. Аналітичні центри в Японії почали з’являтись у 70-ті роки ХХ століття.
Японські аналітичні центри з кожним роком набирають обертів у своїй діяльності
і збільшують вплив на публічну політику й прийняття важливих публічних
рішень. Ініціатори і спонсори аналітичних центрів – підприємства, фонди, урядові
установи, органи місцевого самоврядування, політичні партії та приватні особи.
Загалом формується мережа конкуруючих між собою аналітичних центрів