Олещук Петро Миколайович Новітні політичні технології інформа­ційного впливу

brief description

Олещук Петро Миколайович, доцент кафедри полі­тичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Новітні політичні технології інформа­ційного впливу» (23.00.02 - політичні інститути та про­цеси). Спецрада Д 26.001.41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ОЛЕЩУКА ПЕТРА МИКОЛАЙОВИЧА
УДК 323.23.07(02)
ДИСЕРТАЦІЯ
НОВІТНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ
23.00.02 – політичні інститути та процеси
Подається на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________Олещук П.М.
Науковий консультант: Малкіна Ганна Миколаївна, доктор політ. наук, доцент
КИЇВ – 2019

ЗМІСТ стор.
Вступ 17
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження політичних технологій 26
1.1. Основні підходи до розуміння політичних технологій 26
1.2. Форми реалізації політичних технологій інформаційного
впливу
50
Розділ 2 Особливості іміджевих політичних технологій 72
2.1. Технологія побудови політичного іміджу на
харизматичних засадах
72
2.2. Наративні іміджеві технології в політиці 95
Розділ 3 Місце медійних політичних технологій у здійсненні
інформаційного впливу
118
3.1. Медійні технології безпосереднього політичного впливу 118
3.2. Медійні технології формування політичного дискурсу 151
Розділ 4 Інформаційний вплив за допомогою політичних інтернеттехнологій
188
4.1. Технології політичної комунікації у мережі Інтернет 188
4.2. Інтернет-технології політичної мобілізації 211
Розділ 5 Інформаційні політичні технології прямої дії 256
5.1. Особливості сучасних технологій прямої політичної дії 256
5.2. Технології, засновані на інтеграції дії та комунікації в
політиці
271
Розділ 6 Лобіювання як політична технологія інформаційного
впливу
294
6.1. Особливості лобіювання як інформаційно-комунікативної
технології
294
6.2. Новітні політичні технології лобіювання 313
Висновки 331
Список використаних джерел 336
Додатки 367

bibliography

ВИСНОВКИ
Аналіз новітніх політичних технологій інформаційного впливу дає змогу
зробити наступні основні висновки.
1. Політичні технології як особливий тип соціальних технологій є
сукупністю прийомів та підходів для впливу на політичний процес з метою
досягнення визначених заздалегідь цілей. За своїм змістом поняття «політичні
технології» охоплює весь комплекс засобів управління політичними процесами,
що включають як вплив на суспільну свідомість за допомогою інформації, так і
процедури розробки та ухвалення політичних рішень, політичного аналізу,
політичного управління. Це обумовлює наявність двох основних груп
політичних технологій, що суттєво відрізняються як за змістом, так і за
способами реалізації. Зокрема, адміністративно-управлінські політичні
технології описують організацію роботи органів державної влади та інших
політичних структур, що характеризуються чіткою організацією, визначеними
засадами функціонування, ієрархічністю. Водночас, іншим типом політичних
технологій є технології інформаційного впливу, що засновані на
опосередкованому формуванні громадської думки з метою досягнення
політичних цілей (легітимація влади, вплив на електоральний вибір, політична
мобілізація громадян, забезпечення громадської підтримки політичних рішень).
У свою чергу новітні політичні технології інформаційного впливу є формою
реалізації політичних технологій за умов інформаційного суспільства, що
характеризується інтенсифікацією політичної комунікації та зростанням ролі
новітніх засобів масової політичної комунікації, серед яких особливе місце
займає мережа Інтернет.
2. Різновидом новітніх технологій інформаційного впливу є іміджеві
технології, що здійснюють вплив на громадську думку шляхом створення
особливого інформаційного конструкту – політичного іміджу. Останній є
ідеалізованим образом політика (або політичного об’єкта), що є відображенням
у інформаційному просторі реального політичного явища. Сучасні іміджеві
технології спрямовані на те, аби створити враження, що політик є носієм
екстраординарних рис. Фактично, в своїй сутності сучасні іміджеві технології
332
покликані генерувати харизму для політика, яка, фактично, є псевдо-харизмою,
тобто інформаційно-технологічним конструктом для здійснення політичного
впливу.
3. Особливістю новітніх іміджевих технологій у політиці є те, що
створений для одного політичного суб’єкта імідж може переноситися на інших
суб’єктів у рамках технології «політичного франчайзингу». Дана політична
технологія інформаційного впливу означає, що створений один раз імідж може
бути залучений для іншого політика через «перенесення» у формі приєднання
до політичної сили або взаємної підтримки. Відповідно, імідж популярного
політика або політичної партії може бути використаний менш популярним
політиком, який до них приєднається, і одержить частину популярності через
подібні зв’язки. Завдяки франчайзингу виникає своєрідне інформаційне поле,
що впливає на політику шляхом перенесення рис конкретного політичного
діяча на політичну партію або на іншого політика.
4. Однією з універсальних політичних технологій інформаційного впливу
у сучасній політиці є створення нарративних біографічних розповідей, у яких
політик героїзується, наповнюється привабливими політичними рисами, а саме
його життя набуває виразних політичних рис, що обґрунтовують політичні
претензії на владу. Політичний наратив – зв’язана та тематично об’єднана
політична розповідь, призначена для публічної репрезентації певної ідеї
(комплексу ідей). Водночас, наратив не просте відображення життєвих подій, а
повинен забезпечити інформаційний вплив на суспільну свідомість завдяки
тому, що біографія політика слугує підкріпленням та ілюстрацією певних
ключових політичних ідей. Тобто, біографія перетворюється на інформаційне
повідомлення, що має впливати на громадську думку.
5. Особливим різновидом медійних технологій інформаційного впливу у
політиці є дискурсивні технології, що покликані забезпечити політичний вплив
не просто шляхом поширення певної інформації, а через створення метакомунікативного феномену – дискурсу, що буде впливати на комунікацію
шляхом визначення її параметрів. Дискурсивні політичні технології
333
інформаційного впливу спрямовані на те, аби визначити ключові теми, довкола
яких і буде розвиватися політична дискусія в суспільстві. При цьому, самі теми
виступають обмежувальними рамками для висловлювання політичних ідей і
концепцій, що суттєво обмежує можливості для впливу тих політичних сил і
політиків, які перебувають поза обговоренням базових політичних тем.
6. Особливістю сучасних політичних технологій інформаційного впливу є
активне використання мережі Інтернет як комунікативного середовища.
Інтернет характеризується наступними особливостями: можливість прямого
контакту із аудиторією та диверсифікації інформації; особистісний характер
політичної комунікації; можливість виходу на специфічну аудиторію;
полегшений характер зворотної реакції; швидкість поширення інформації.
Найголовніша особливість мережевих комунікацій у політиці – їх «прямий»
характер. Відповідно, це означає, що політики та органи державної влади
мають можливість прямої (а не опосередкованої) взаємодії з громадянами.
7. Високий потенціал мережі Інтернет є і у сфері політичних технологій
інформаційного впливу з метою мобілізації громадян. Зокрема, такі ресурси як
сервіс мікро-блогів twitter та соціальні мережі перетворюються на механізми
політичної мобілізації у період революційних подій, що обумовлено важкістю
контролю цих мереж з боку держави, та можливістю самоорганізації громадян
через пряму комунікацію у мережі. Як інструмент політичної мобілізації,
соціальні мережі та блогосфера дозволяють: визначати теми політичної
комуінкації, створювати альтернативні канали поширення інформації,
забезпечувати пряму взаємодію учасників політичних рухів. В якості протидії
небажаній для влади політичній мобілізації можуть використовуватися як
традиційні засоби (заборона або обмеження доступу до мережі Інтернет), так і
нетрадиційні (засмічення інформаційних каналів, перемикання уваги, створення
та поширення неправдивої інформації).
8. В якості інформаційного засобу політичного впливу може виступати і
дія або масова акція, що покликані привертати увагу та доносити певне
інформаційне повідомлення. Особливістю сучасних політичних технологій
334
інформаційного впливу, що орієнтовані на мобілізацію громадян, є їх тісна
інтегрованість із мережевими комунікаціями, що найбільш повно відображено
у технології «флеш-мобу». Останній є масовою акцією, що організовується
через мережу Інтернет та передбачає участь не пов’язаних у реальному житті
людей та спрямована на провокативний вплив на суспільну свідомість.
Насамперед, флеш-моб є засобом політичного позиціонування, що дозволяє
певній соціальній групі організуватися у мережі та виразити власну позицію.
Часто, за умов тиску влади на опозиційний рух, саме флеш-моб (як анонімна,
віртуальна та «несерйозна» акція) є єдиною можливістю заявити про себе.
9. Високий рівень конкуренції в інформаційному полі примушує
організаторів масових заходів шукати можливості для увиразнення комунікації
шляхом організації оригінальних і видовищних акцій, до числа яких належать
перформанси та хеппенінги, які також є технологіями інформаційного впливу
за допомогою організації масових акцій. Дані масові театралізовані дійства
покликані: привертати увагу, подавати певні політичні ідеї в оригінальній і
видовищній формі; ставати підставою для подальшого обговорення у
політичному дискурсі; визначати політичні теми для порядку денного. Умовою
організації специфічних масових акцій є: 1) провокативність змісту та форми;
домінування візуальної складової, яка повинна відображати у собі зміст;
легкість сприйняття та запам’ятовування відповідних акцій. Перформанси та
хеппенінги як політичні технології інформаційного впливу дозволяють:
привертати увагу громадськості до певних політичних тем або проблем;
здійснювати деконструкцію ідеологічних засад політичного режиму шляхом
висміювання та демонстрації його абсурдності; поширювати певні політичні
ідеї у вигляді яскравих та виразних образів.
10. Особливою формою сучасних політичних технологій інформаційного
впливу є технології лобіювання, що здійснюють цілеспрямований тиск на
органи влади не з метою захоплення влади або її ствердження, а з метою
створення умов для ухвалення потрібних певній групі тиску політичних рішень.
Цей тиск може здійснюватися як у незаконний, так і у законний спосіб. В
335
останньому випадку він, переважно, засновується на інформаційному обміні
між групою тиску та представниками політичної еліти, що здійснюється у
вигляді: допомоги в ухваленні політичних рішень, наданні інформаційноаналітичного сприяння, інформаційного тиску. Основним методом публічного
лобіювання є переконання, тобто аргументація позиції суб’єктів лобіювання.
Особливість публічного лобіювання полягає в його змагальній основі, яка
передбачає ведення дискусії між агентами різних груп з протилежними
інтересами (наприклад, представників працівників і роботодавців).
Специфічною формою публічного лобіювання є скерування до органів влади
відкритих письмових звернень із попередніми збором підписів під ними.
11. Інформаційний вплив, здійснюваний у ході лобіювання, може бути як
прямим, у формі надання певної інформації представникам політичної еліти з
метою спонукати їх до ухвалення певних рішень, так і непрямим, коли
інформаційний вплив спершу здійснюється на громадську думку, а далі вже
тиск громадськості використовується як інструмент досягнення необхідного
результату. Від інших політичних технологій інформаційного впливу технології
лобіювання відрізняються цілями, суб’єктами та засобами реалізації.
Суб’єктами лобіювання виступають групи тиску, що реалізують у сфері
політики конкретні інтереси, а тому не залучені у політичний процес постійно.
Якщо у випадку медійних технологій основним ресурсом виступає доступ до
медіа, то у випадку лобіювання – це професійні контакти лобістів, які і
виступають каналами донесення необхідної інформації. Особливістю новітніх
технологій політичного лобіювання є те, що інформаційний тиск може бути як
прямим через пряму взаємодію з політичною елітою з метою ухвалення певних
рішень, так і опосередкованим, через тиск з боку громадської думки. Крім того,
у межах сучасних технологій лобіювання прямий та непрямий тиск часто
взаємо доповнюються та посилюють ефект від впливу на державні інституції.