catalog / MEDICAL SCIENCE / endocrinology
- title:
- ВИДІЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЛКОВИХ ЧИННИКІВ, ЩО ЗВ’ЯЗУЮТЬ ІНСУЛІН В КРОВІ ЛЮДЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
- Альтернативное название:
- ВЫДЕЛЕНИЕ И ХАРАКТЕРИСТИКА БЕЛКОВЫХ ФАКТОРОВ, Связывающие инсулина в крови ЛЮДЕЙ, БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ
- university:
- ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім. В.П. КОМІСАРЕНКА
- The year of defence:
- 2008
- brief description:
- ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН
ім. В.П. КОМІСАРЕНКА
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису
МЕЛЬНИЧЕНКО Світлана Вітаськівна
УДК 616.379-008.64:616.153.96-07-097
ВИДІЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЛКОВИХ ЧИННИКІВ,
ЩО ЗВ’ЯЗУЮТЬ ІНСУЛІН В КРОВІ ЛЮДЕЙ,
ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
14. 01. 14 ендокринологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Науковий керівник:
доктор медичних наук
Корпачев Вадим Валерійович
Київ - 2008
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
4
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
11
1.1.
Антитіла до інсуліну та інші білкові чинники, що зв’язують інсулін в сироватках крові здорових людей та хворих на ЦД
11
1.2.
Методи виявлення антитіл до інсуліну в сироватках крові людей
30
РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
41
2.1.
Відокремлення антитіл до інсуліну від інших сироваткових білків, що зв’язують інсулін, методом афінної хроматографії на сорбентах з інсуліном та білком А чи G
41
2.2.
Аналіз білкових фракцій, отриманих після афінної хроматографії, сироваток крові методом електрофорезу в поліакриламідному гелі
44
2.3.
Опрацювання методу твердофазного гетерогенного імуноферментного аналізу для визначення антитіл до інсуліну в сироватках крові людей
44
2.4.
Виділення антитіл до інсуліну з сироваток крові хворих на ЦД для використання їх як позитивного контролю при розробці імуноферментного методу визначення ІА та ІАА в крові людей
47
2.5.
Визначення чутливості, специфічності та відтворюваності опрацьованого імуноферментного методу для визначення ІА та ІАА
48
2.6.
Порівняння створеної імуноферментної тест-системи ІФА-АТ-інс” з комерційними наборами для визначення антитіл до інсуліну
49
2.7.
Загальна характеристика осіб, обстежених на вміст антитіл до інсуліну
50
РОЗДІЛ 3.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ
ОБГОВОРЕННЯ
53
3.1.
Виділення білків, що зв’язують інсулін у сироватках крові хворих на ЦД та здорових людей методом афінної хроматографії та аналіз отриманих фракцій з застосуванням електрофорезу в ПААГ
53
3.2.
Відпрацювання умов проведення імуноферментного аналізу (ІФА) для визначення антитіл до інсуліну в сироватках крові людей
60
3.3.
Встановлення чутливості, специфічності й відтворюваності розробленого імуноферментного методу для визначення антитіл до інсуліну в сироватках крові людей
75
3.4.
Апробація опрацьованого імуноферментного методу для визначення антитіл до інсуліну в сироватках крові здорових людей та хворих на цукровий діабет
82
3.5.
Порівняння розробленої тест-системи ІФА-АТ-інс” для виявлення антитіл до інсуліну в сироватках крові людей з комерційними наборами
90
3.6.
Аналіз БЗІ, виділених методом афінної хроматографії з сироваток крові здорових людей та хворих на ЦД, із застосування ІФА та електрофорезу в ПААГ
100
Узагальнення отриманих результатів
105
Висновки
116
Практичні рекомендації
118
Список використаних джерел
119
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БЗІ
білки, що зв’язують інсулін;
БСА
бичачий сироватковий альбумін;
ВООЗ
Всесвітня Організація охорони здоров’я;
ГЗ
граничне значення в системі;
ІА
антитіла до екзогенного інсуліну;
ІАА
антитіла до ендогенного інсуліну;
Iнс.
інсулін;
ІФА
імуноферментний аналіз;
КВ
коефіцієнт варіації.
МКА
моноклональні антитіла;
МКА-Пх
моноклональні антитіла, мічені пероксидазою хрону;
Мr
молекулярна маса;
ОГ
оптична густина;
ОФД
о-фенілендіамін;
ПААГ
поліакриламідний гель;
ПЕГ
поліетиленгліколь;
ПКА
поліклональні антитіла;
ПКА-Пх
поліклональні антитіла, мічені пероксидазою хрону;
Пх
пероксидаза хрону;
РІА
радіоімунний аналіз;
ТМБ
3,3’,5,5’-тетраметилбензидин;
ТФСБ
Фосфатно-сольовий буфер з 0,05 % тритону Х-100;
ФСБ
фосфатно-сольовий буфер;
ЦД
цукровий діабет;
ЦД-1
цукровий діабет 1-го типу;
ЦД-2
цукровий діабет 2-го типу;
ВСТУП
Захворюваність на цукровий діабет (ЦД), за статистичними даними, щороку зростає. На сьогоднішній день в усьому світі на цю хворобу страждає біля 194 млн. людей, і передбачається, що до 2025 р. ця цифра зросте до 333 млн. [1]. Всесвітня Організація охорони здоров’я оцінила сучасний стан росту захворюваності на ЦД як глобальну епідемію, для боротьби з якою доведеться вирішувати не тільки медичні, але й соціальні проблеми.
Основний критерій дієвості засобів, що застосовуються при лікуванні хворих на ЦД компенсація порушень вуглеводного обміну. Не дивлячись на появу значної кількості антидіабетичних препаратів, найважливішими з яких є препарати інсуліну, не завжди вдається досягти бажаного результату. Причиною цього можуть бути як фармакологічні особливості дії використовуваних препаратів інсуліну, так і індивідуальна своєрідність метаболізму та властивості імунної системи хворих на ЦД [2-5].
Частково нечутливість периферичних тканин до інсуліну можна пояснити присутністю в крові речовин, здатних блокувати дію гормону на початковому етапі специфічного розпізнавання інсуліну та зв’язування його з мембранними рецепторами [6-8]. Подібні ефекти сироваток крові хворих на ЦД та деяких білкових фракцій цих сироваток, помічено достатньо давно, але ці дослідження найчастіше за все мали тільки описовий характер, їх не співставляли з клінічними даними [7, 9, 10].
З літературних джерел відомо, що існують різні за властивостями типи білків сироватки, які зв’язують інсулін (БЗІ). Частина з них має альбумінову природу (синальбумін) або подібні до трансферину, але найбільша група таких білків має властивості глобулінів і, в першу чергу, імуноглобулінів [6, 7, 11]. Деякі з цих білків у комплексі з інсуліном набувають гіперантигенних властивостей і викликають утворення цілого каскаду ідіотип-антиідіотипних антитіл [12]. В останній час з’явились дані про те, що в сироватках крові новонароджених виявлено білки невизначеної природи, які зв’язують інсулін і не належать до глобулінової фракції [13].
З цілого ряду чинників, здатних блокувати фізіологічну дію інсуліну в здоровому організмі людини і в хворого на ЦД, найкраще вивчено антитіла до ендогенного та екзогенного інсулінів.
Екзогенний інсулін здатен ініціювати утворення антитіл (ІА insulin antibodies) в організмі людини; це трапляється навіть при використанні препаратів людських інсулінів, отриманих за новітніми біотехнологічними розробками [14-16]. ІА можуть бути причиною інсулінорезистентності, алергії, локальної ліпоатрофії та інших патофізіологічних станів [2, 17-22].
Антитіла до ендогенного інсуліну (ІАА insulin autoantibodies) можуть утворюватись задовго до клінічних проявів ЦД. Визначення їх в комбінації з іншими маркерами аутоімунного процесу в підшлунковій залозі є важливим діагностичним і прогностичним тестом на можливість виникнення ЦД при обстежені здорових осіб, які мають близьких родичів хворих на ЦД [23-32].
Актуальність обраної теми. Відомо, що при лікуванні ЦД не завжди вдається досягти компенсації порушень вуглеводного обміну. Частково це можна пояснити присутністю в крові білкових чинників, які здатні блокувати дію гормону на початковому етапі його специфічного зв’язування з мембранними рецепторами, що унеможливлює адекватну регуляцію глікемії та може призводити до інсулінорезистентності. Відомо, що існують різні за властивостями типи БЗІ. Деякі з них у комплексі з інсуліном набувають гіперантигенних властивостей і викликають утворення цілого каскаду ідіотип-антиідіотипних антитіл.
Виділення та аналіз чинників, здатних блокувати фізіологічну дію інсуліну, має важливе значення при дослідженні окремих ланок в патогенезі ЦД. Роботи в цьому напрямку проводилися й раніше, але отримані результати мали фрагментарний характер, що не дає змоги зробити добре обґрунтовані висновки як про природу сироваткових чинників, які блокують дію інсуліну, так і про вміст їх у крові. Найбільшу групу з них складають імуноглобуліни, однак роботи по дослідженню співвідношення їх з іншими БЗІ, не проводились. Для цього необхідно не тільки виділити чинники, які здатні зв’язуватись з інсуліном, але й визначити вміст ІА (ІАА), що входять до складу одержаних фракцій. На сьогодні ІА (ІАА) зазвичай визначають комерційними імуноферментними (ІФА) або радіоімунними (РІА) тест-системами. Але виявилось, що на даний момент не існує єдиного загальноприйнятого уніфікованого критерію для оцінки вмісту ІА (ІАА). Оскільки кожний розробник вибирає власний метод інтерпретації отриманих даних, то проблема заключається в тому, що результати, одержані при використанні різних комерційних тест-систем важко порівняти між собою, більш того ці результати не завжди співпадають. Це спонукало нас опрацювати власний метод імуноферментного аналізу для визначення антитіл до екзогенного і ендогенного інсулінів та створити на його основі тест-систему ІФА-АТ-інс”. Застосування такого методу матиме важливе значення при обстеженні людей, хворих на ЦД з частими спонтанними гіпоглікеміями, при визначенні індивідуальної чутливості до препаратів інсуліну, оцінки їхніх антигенних властивостей, а також для обстеження широкого кола населення з метою прогнозування та ранньої діагностики розвитку цукрового діабету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планових наукових досліджень, які проводились у відділі клінічної фармакології та експериментальної фармакотерапії ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (м. Київ) за темами: Вивчити ефективність нових засобів фармакотерапії цукрового діабету” (№ держреєстрації 0100U00916 № 407), Оцінка безпечності препаратів інсуліну” (№ держреєстрації 0103U004099 № 386), Вивчити особливості стану інсулінорезистентності та дослідити ефективність нових засобів фармакотерапії цукрового діабету” (№ держреєстрації 0104U003258 № 431), Вивчити роль імунологічних факторів в розвитку цукрового діабету І типу з метою розробки патогенетичних схем лікування” (№ держреєстрації 0100U003757 № 601).
Мета роботи: Виділити і охарактеризувати чинники, що зв’язують інсулін в крові людей, та дослідити вміст найбільш важливого з них ІА та ІАА в сироватках крові хворих на ЦД. Розробити метод гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу для виявлення ІА та ІАА і створити на його основі тест-систему ІФА-АТ-інс”.
Завдання дослідження:
1. Виділити білки, що зв’язують інсулін в сироватках крові донорів і хворих на ЦД людей, використовуючи поетапну афінну хроматографію, та провести аналіз отриманих фракцій методами ІФА та електрофорезу в поліакриламідному гелі.
2. Розробити власний метод гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу для визначення вмісту антитіл до екзогенного та ендогенного інсулінів у сироватках крові людей.
3. Визначити діагностичні характеристики опрацьованого імуноферментного методу (чутливість, специфічність, відтворюваність).
4. На основі розробленого методу створити імуноферментну тест-систему ІФА-АТ-інс” для визначення ІА та ІАА в сироватці.
5. Провести порівняльне дослідження вмісту антитіл до ендогенного та екзогенного інсулінів у сироватках крові здорових людей та хворих на ЦД розробленим імуноферментним методом та комерційними імуноферментними та радіоімунними наборами.
Об’єкт дослідження: Білкові чинники, що зв’язують інсулін в крові людей.
Предмет дослідження: Вміст ІА та ІАА в сироватках крові здорових людей і хворих на ЦД та їх співвідношення з іншими БЗІ.
Методи дослідження: В роботі використано методи гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу, радіоімунного аналізу, афінної хроматографії, електрофорезу в ПААГ та статистичні.
Наукова новизна. Розроблено методичні підходи до виділення білкових чинників, здатних зв’язуватись з інсуліном в сироватках крові людей. Встановлено, що використання поетапної афінної хроматографії може бути ефективним для визначення співвідношень білків, які зв’язують інсулін, у крові хворих на ЦД, що дасть змогу диференційовано підходити до розуміння механізмів виникнення деяких випадків інсулінорезистентності. Показано, що при фракціонуванні сироваток крові здорових людей та хворих на ЦД методом поетапної афінної хроматографії виявляються аналогічні фракції БЗІ, які відрізняються кількісним вмістом білка. Встановлено, що до складу інсулінзв’язуючих білків, крім антитіл до інсуліну, входять також білки неімуноглобулінової природи. Показано, що в однакових об’ємах сироваток крові хворих на ЦД і донорів міститься не тільки різна кількість усіх БЗІ, але й різна кількість білків імуноглобулінової природи.
Практичне значення одержаних результатів: Розроблено гетерогенний твердофазний імуноферментний метод визначення ІА та ІАА в сироватках крові здорових людей та хворих на ЦД та на його основі створено імуноферментну тест-систему ІФА-АТ-інс” (Патент № 57640 А).
Створена тест-система може бути використана для діагностування інсулінорезистентності при інсулінотерапії, а також, разом з іншими маркерами аутоімунного процесу для прогнозування виникнення ЦД у здорових осіб, які мають близьких родичів, хворих на ЦД, або людей, яких за генетичними ознаками відносять до групи ризику виникнення цього захворювання.
Запропонований спосіб поетапної хроматографії може бути використаний як для визначення співвідношень білків, що зв’язують інсулін, у крові хворих з різними ускладненнями ЦД, так і для розуміння можливої природи цих ускладнень.
Особистий внесок здобувача: Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук та проаналізувала значний об’єм наукової літератури за темою дисертації, визначила мету та задачі дослідження. Дисертант самостійно виконала всі дослідження, здійснила статистичну обробку одержаних результатів, узагальнила і провела науковий аналіз отриманих даних, сформулювала основні положення і висновки для наукових публікацій, виступів на конференціях і оформлення дисертації.
Деякі друковані праці за темою дисертації опубліковано у співавторстві з науковим керівником та співробітниками АТЗТ НВК „Діапроф-Мед”.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи представлено на: I з’їзді алергологів України (м. Київ, 2002 р.); VIII Українському біохімічному з’їзді (м. Чернівці, 2002 р.); І науково-практичній конференції молодих вчених-ендокринологів Актуальні проблеми клінічної та експериментальної ендокринології” (м. Київ, 2002 р.); ІІ конкурсі науково-технічних проектів Інтелектуальний потенціал молодих вчених місту Києву” (2002 р.); науково-практичній конференції Клінічна фармакологія ендокринних захворювань” (м. Київ, 2004 р.) та ІХ Українському біохімічному з’їзді (м. Харків, 2006 р.).
Публікації: Результати дисертації опубліковано в 6 статтях, 8 тезах та в 1 монографії (1 розділ); отримано 1 деклараційний патент на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 142 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення їх результатів, висновків, практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 27 таблицями, 11 рисунками. Список використаних джерел включає 237 найменувань, з них 59 кирилицею та 178 латиницею.
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
1. Вперше застосовано метод поетапної афінної хроматографії на сорбентах з інсуліном та білком А (або G) і продемонстровано його придатність для відокремлення антитіл до інсуліну від інших білків, що зв’язують інсулін в сироватках крові хворих на ЦД та здорових людей. Показано, що вміст білкових чинників, причетних до зв’язування інсуліну, в сироватках хворих на ЦД в 2,5 3 рази вищий, ніж у здорових людей.
2. Вперше в Україні розроблено метод гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу для визначення вмісту антитіл до ендогенного та екзогенного інсулінів у крові людей. Доведено його ефективність для виявлення ІА та ІАА, як в цільній сироватці крові людей, так і у складі білкових фракцій, виділених методом поетапної афінної хроматографії з цих сироваток.
3. Встановлено, що специфічність розробленого імуноферментного методу становить 90,9 %, а чутливість 82,4 %; внутрішньосерійний коефіцієнт варіації складає 9,09 % для негативних зразків і 3,53 % для позитивних, а міжсерійний 4,34 % для негативних зразків і 5,5 % для позитивних.
4. На основі розробленого методу створено вітчизняну імуноферментну тест-систему ІФА-АТ-інс” та показано її придатність для виявлення ІА та ІАА при обстеженні здорових людей та хворих на ЦД.
5. За допомогою розробленої тест-системи проведено визначення антитіл до ендогенного та екзогенного інсулінів в сироватках крові здорових людей, та хворих на ЦД-1 і ЦД-2, які приймали таблетовані цукрознижуючі препарати, ін’єкції інсуліну або його аналогів. Відсоток осіб, у крові яких виявлено ІА або ІАА, у групі хворих на ЦД-1 дорівнював 10,96; у хворих на ЦД-2, лікованих інсуліном 4,26; хворих на ЦД-2, які не отримували інсулін 1,92. Серед донорів ІАА виявлено у однієї особи (0,52 % від загальної кількості обстежених).
6. Проведене порівняльне дослідження тест-системи ІФА-АТ-інс” з імуноферментною комерційною системою Anti-insulin ORG-520” виробництва фірми ORGentech” (Німеччина), засвідчило її ефективність при визначенні антитіл до екзогенного (або ендогенного) інсуліну.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Тронько М.Д., Корпачев В.В. Основи клінічної фармакології цукрового діабету та його ускладнень // Київ.- Книга плюс.- 2004.- 103 с.
2. Корпачев В.В. Инсулин и инсулинотерапия // К.: РИА Триумф”.- 2001.- 456 с.
3. Schloot N.C., Roep B.O., Wegmann D., Yu L., Chase H.P., Wang T., Eisenbarth G.S. Altered immune response to insulin in newly diagnosed compared to insulin-treated diabetic patients and healthy control subjects // Diabetologia.- 1997.- V.40.- P.564-572.
4. Davidson J., Feneberg S., De Meyts P., Feneberg N., Galloway J. Immunological and metabolic responses of patients with history of antibody-induced beef insulins resistance to treatment with beef, pork, human, and sulfate beef insulin // Diabetes Care.- 1992.-V.15.- P.702-704.
5. Federlin K.F. Frontiers in insulin farmacology: international symposium // Hamburg, Stuttgart, New York; Thieme. 1993. С. 49-59.
6. Alp H., Recant L. Studies of the insulin-inhibitory effect of human albumin fractions // J. Clin. Invest.- 1965.-V.44, N 3.- Р. 870-882.
7. Жвирблене А.А., Барбашов С.Ф., Северин Е.С. Выделение и изучение свойств инсулинсвязывающего белка сыворотки крови // Пробл. эндокринол.- 1988.- N 4.- С. 64-68
8. Yamanaka Y., Wilson E.M., Rosenfeld R.G., Oh Y. Inhibition of insulin receptor activation by insulin-like growth factor binding proteins // J. Biol. Chem.- 1997.- V.272, N 49.- Р. 30729-30734
9. Вельбери С.К., Керге Я.Х., Лилеорг А.А. Значение инсулинсвязывающей активности сыворотки больных сахарным диабетом // Современные проблемы эксперимертальной и клинической эндокринологии: Тез. докл. К.: 1987.- С. 60-61.
10. Antoniades H., Gundersen K. Studies on the state of insulin in blood: the state and transport of insulin in blood // Endocrinology.- 1961.-V.68, N 1.-Р. 7-16.
11. Ляпина Л.А., Кудряшов Б.А., Баратова Л.А. Характеристика белка, выделенного из альбуминовой фракции крови в норме и при диабете // Вопр. мед. химии.- 1987.- № 6.- С.69-71.
12. Root-Bernstel R.S., Dobbelstein C. Insulin binds to glucagon forming a complex that is hyper-antigenic and inducing complementary antibodies having an idiotype-antiidiotype relationship // Autoimmunity.- 2001.-V.33, N 3.- Р.153-169.
13. Ronkainen M.S., Hamalainen A.M., Koskela P., Akerblom H.K., Knip M. Pregnancy induces nonimmunoglobulin insulin-binding activity in both maternal and cord blood serum // Clin. Exp. Immunol.-2001.- V.124.- P.190-196.
14. Kumar D. Lispro analog for treatment of generalized allergy to human insulin // Diabetes Care.-1997.- V.20.- P. 1357-1359.
15. Jeandidier N., Boullu S., Busch-Brafin M., Chabrier G., Sapin R., Gasser F., Pinget M. Comparison of antigenicity of Hoechst 21PH insulin using either implantable intraperitoneal pump or subcutaneous external pump infusion in type 1 diabetic patients // Diabetes Care.- 2002.- V.25.- P.84-88.
16. Lindholm A., Jensen L., Home P., Raskin P., Boehm B., Rastam J. Immune responses to insulin aspart and biphasic insulin aspart in people with type 1 and type 2 diabetes // Diabetes Care.- 2002.- V.25.- P.876-882.
17. Ривз У. Иммунология диабета и иммунотерапия. Последние достижения в клинической иммунологии. // Под ред. Томпсона Р. М.: Москва.- 1983.- С.253-304.
18. Ganz M., Unterman T., Roberts M., Uy R., Sahgal S., Samter M., Grammer L. Resistance and allergy to recombinant human insulin // J. Allergy Clin. Immunol.- 1990.- V.86, N 1.- P.45-51.
19. Wichterle D., Stolba P., Bendlova B., Krnakova A. Anti-insulin antibodies and insulin resistance // Unitr Lek.- 1995.- V.41, N 2.- Р. 146-150
20. Kim M., Sheler L., Mansharamani N., Haug M., Faiman C., Gupta M. Insulin antibodies and hypoglycemia in diabetic patients. Can a quantitative analysis of antibody binding predict the risk of hypoglycemia // Endocrine.- 1997.- V.6, N3.- P.285-291.
21. Lahtela J., Khip M., Paul R., Antonen J., Salmi J. Severe antibody-mediated human insulin resistance: successful treatment with the insulin analog lispro // Diabetes Care.- 1997.- V.20.- P.71-73.
22. Kellerer M., Lammers R., Haring H. Insulin signal transduction: possible mechanisms for insulin resistance // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes.- 1999.- V.107.- P.97-106.
23. Dean B.M., Becker F., McNally J.M., Schwartz G., Gale E.A., Bottazzo G.F. Insulin antibodies in the pre-diabetic period: correlation with islet cell antibodies and the development of diabetes // Diabetologia.-1986.-V.29.- Р.339-342.
24. Atkinson M.A., Maclaren N.K., Riley W.J., Winter W.E., Fisk D.D., Spillar R.P. Are insulin autoantibodies markers for insulin-dependent diabetes mellitus? // Diabetes.-1987.-V.35.- Р.894-898
25. Ziegler A.G., Hummel M., Schenker M., Bonifacio E. Autoantibody appearance and risk for development of childhood diabetes in offspring of parents with T1D. The 2-year analysis of the German BABYDIAB study // Diabetes.-1999.- V.48.- Р.460-468
26. Stankewich W., Fichna P., Korman E., Rewers M. insulin autoantibodies as an age dependent risk marker for type 1 diabetes in children of different population // Diabetologia.-2001.-V.44 (1).- Р. A256
27. Зак К.П., Малиновская Т.Н., Тронько Н.Д. Иммунитет у детей, больных сахарным диабетом //-К.: Книга плюс.-2002.- 112 с.;
28. Palmer J.P., Asplin C.M., Clemons P., Lyen K., Tatpati O., Raghu P.K., Pacquette T.L. Insulin antibodies in insulin dependent diabetics before insulin treatment // Science.- 1983.-V.222.- Р.1337-1339
29. McEvoy R.C., Wilt M.E., Ginsberg-Fellner F., Rubinstein P. Anti-insulin antibodies in children with type I diabetes mellitus: Genetic regulation of production and presence at diagnosis before insulin replacement // Diabetes.-1986.-V.35.- Р.634-651;
30. Vardi P., Dib S., Hleman M. et al. Competitive insulin autoantibody assay. Prospective evaluation of subjects at high risk for development of type 1 diabetes mellitus // Diabetes.- 1987.- V.36.- P.1286-1291.
31. Verge C.F., Stenger D., Bonifacio E., Colman P.G., Pilcher C., Bingley P.J., Eisenbarth G.S. Combined use of autoantibodies (IA-2 autoantibody, GAD autoantibody, insulin autoantibody, cytoplasmic islet cell autoantibodies) in type 1 diabetes: Combinatorial Islet Autoantibody Workshop // Diabetes. 1998.- V. 47, N 12. - P. 1857-1866.
32. Mueller P.W., Bingley P.J., Bonifacio E., et al. Predicting Type 1 Diabetes Using Autoantibodies: The Latest Results from the Diabetes Autoantibody Standardization Program // Diabetes technology and therapeutics.- 2002.- V.4, N 3.- P.397-400.
33. Лейтес С.М., Давтян Н.К., Липунова З.И. Влияние сыворотки больных сахарным диабетом на действие инсулина в отношении жировой ткани // Пробл. эндокринол.- 1970.- Т.16, N 1.- С. 31-35.
34. Лившиц И.Б., Корнеева И.Л. Комплексообразование инсулина с белками сыворотки крови в норме и при сахарном диабете // Вопросы лабораторной диагностики: Тез. докл. Минск.- 1975.- С. 87-89.
35. Мосин В., Морозова И., Саланда Б. Содержание свободного и связаного с антителами инсулина у больных с впервые выявленным сахарным диабетом // Пр. эндокринологии.- 1980.- Т.26, № 5.- С.6-11.
36. Samaan N., Dempster W., Fraser R., Stillman D. Changes in levels of atypical” circulating insulin after infusing typical” insulin through the liver // J. Endocrinol.- 1963.-V. 26, Р.1-10.
37. Шаляпина В.Г. Физиология гормональной рецепции. Л.: Наука.- 1986.- 231 с.
38. Valverde A., Terruel T., Navarro P., Lorenzo M. Tumor necrosis factor-α causes insulin resistance and inhibits insulin-induced adipogenesis in fetal brown adipocytes // Endocrinology.- 1998.- V.139, N 3.- Р.1229-1238.
39. Winkler G., Salamon F., Szilvasi I. et al. Tumor necrosis factor-alpha as a link between obesity and non-insulin-dependent diabetes mellitus // Diabetologia.- 1997, Suppl.: 16th IDF Congress, Abstr. 698.
40. Storz P., Dоppler H., Pfizenmaier K., Mаller G.TNF inhibits insulin induсed STAT5 activation in differentiated mouse muscle cells pmi 28 // FEBS Lett.- 1998.- V.440, N 1-2.- Р. 41-45.
41. Vallance-Owen J., Lilley M. An insulin antagonist associated with plasma albumin // Lancet.- 1961.- V.15, N 7190.- Р. 804-806.
42. Vallance-Owen J., Lilley M. Insulin antagonism in the plasma of obese diabetics and prediabetics // Lancet. 1961.- V.15, N 7190.- Р. 806-807.
43. Jervell J., Vallance-Owen J. In-vivo effects of the sinalbumin insulin antagonist and of B-chain albumin // Lancet. 1967.- V.1, N 7502.- Р. 21-22.
44. Петеркова В.А. Синальбумин маркер диабетического генотипа / Тр. 2-го Моск. мед. ин-та. М.: 1976.- Т. 58, № 12.- С. 18-19.
45. Кудряшов Б.А., Ляпина Л.А. Получение и изучение некоторых физико-химических свойств диабетогенного фактора крови больных диабетом // Вопр. мед. химии. .-1989.- N 6.- С. 63-66.
46. Кудряшов Б.А., Пыттель Ю.А. Экспериментальный анализ патофизиологического значения диабетогенного” фактора, присутствующего в крови животных при аллоксановом диабете // Пробл. эндокринол.- 1981.- Т.27, N 4.- С. 42-46.
47. Грачева Н.К., Мкртумова Н.А., Старосельцева Л.К. Выделение фракции «связанного инсулина» с помощью электрофореза в полиакриламидном геле // Пробл. эндокринол.- 1972.- Т.18, N 2.- С. 102-106.
48. Грачева Н.К., Харитоненков И.Г. Изучение «связанного инсулина» сывороток крови доноров и больных сахарным диабетом методом кругового дихроизма // Пробл. эндокринол. 1978.- Т. 24, N 3.- С.102-106.
49. Грачева Н.К. Взаимодействие биотина с комплексной формой инсулина доноров и больных сахарным диабетом // Пробл. эндокринол.- 1980.- N 4.- С. 5-9.
50. Antoniades H. Gundersen K. Studies on the state of insulin in blood: dissociation of purified human blood insulin complex(es) by incubation with adipose tissue in vitro // Endocrinology.- 1961.- V.68, N 1.- Р. 36-42.
51. Antoniades H., Huber A., Boshell B., et al. Studies on the state of insulin in blood: properties of circulating free” and bound” insulin // Endocrinology.-1965.- V.76, N 4.- Р.709-721
52. Antoniades H. Bound” insulin and tissue resistance to insulin // Lancet.- 1965.- V.2, N 7404.- Р.159-160.
53. Кэбот Е., Мейер М. Экспериментальная иммунохимия. М.: Медицина. 1968.- 684с
54. Сологуб Л.И., Пашковская И.С., Гурская Н.И., Олексин Г.А. Ограниченный протеолиз инсулин-рецепторных комплeкесов в плазматических мембранах клеток животных // Тез. докл. 4-го съезда эндокринологов Украины. К.:- 1987.- С. 358-359.
55. Lipson K., Kolhatkar A., Donner D. Insulin stimulates proteolysis of the α-subunit, but not the β-subunit of its receptor at the cell surface in rat liver // Biochem. J.- 1989.- V.261, N 2.- Р.333-340.
56. Baumann G. Growth hormone binding protein errant receptor or active player? // Endocrynology.- 1995.- V.136, N 2.- Р.377-378.
57. Hilsted J., Rasmusen M., Kjems L., Ho K. Impact of weight loss, insulin and proinsulin on growth hormone binding protein in obesity // Diabetologia.-1995.- V.38, N 1.- Р.131.
58. Berhanu P., Olefsky J. Photoaffinity labeling of insulin receptors in viable cultured human lymphocytes. Demonstration of receptor shedding and degradation // Diabetes.- 1982.- V.31.- Р.410-417.
59. Кульберг А.Я. Сходство строения вариабельных районов полипептидных цепей иммуноглобулинов и внеклеточных районов рецепторов инсулина и гормона роста // Иммунология.- 1986.- № 2.- С.13-17.
60. Кульберг А.Я. Регуляторные белки новая медико-биологическая проблема. // В кн.: Регуляторные Р-белки при инфекционных и других заболеваниях (сб. научн. тр.). М.- 1990.- С.3-9.
61. Chan K., Spenser E. General aspekts of insulinlike growth factor binding proteins // Endocrine.- 1997.- V.7, N 1.- Р.95-97.
62. Оlefsky J., Reaven G.. Decreased insulin binding to lymphocytes from diabetic patients // J. Clin. Invest.- 1974.- V.54.- Р.1323-1328.
63. Freidenberg N., Henry , Klain H., Olefsky J. Decreased kinase activity of insulin receptor from adipocytes of NIDDM subjects // J. Clin. Invest.- 1987.- V.79.- Р. 240-250.
64. Sinha M., Pories W., Flickinger G., Caro J. Insulin-receptor kinase activity of adipose tissue from morbidity obese humans with and without NIDDM // Diabetes.- 1987.- V.36, N 5.- Р. 620-625.
65. Kahn C. Insulin action, diabetogenes, and the cause of type II diabetes // Diabetes.- 1994.- V.43.- P.1066-1084.
66. Іванова Ж.В. Фізико-хімічні та імунохімічні властивості контррецепторних та контрінсулінових факторів плазми крові // Ендокринологія.- 1997.- Т.2, N 1.- С.56-61.
67. Корпачев В.В., Гурина Н.М., Иванова Ж.В. Роль специфических факторов сыворотки крови в нарушении связывания инсулина с рецепторами плазматических мембран эритроцитов // Укр. биохим. журн.- 1994.-Т. 66, N 4.- С.65-68.
68. Корпачов В.В., Гуріна Н.М., Бездробний Ю.В., Іванова Ж.В. Роль порушення рецепції інсуліну в патофізіологічній гетерогенності цукрового діабету // Ендокринологія.- 1997.- Т.2, N 1.- С. 92-103.
69. Sundsten T., Ostenson C., Bergsten P. Differentially displayed serum proteins of individuals with type 2 diabetes mellitus // Diabetologia.-2005.-V.48, N 1.-p.196.
70. Berson S., Yalow R., Bauman A., Rotschild M., Newerly K. Insulin 131I metabolism in human subjects: demonstration of insulin binding globulin in the circulation of insulin treated subjects // J. Clinical invesigation.- 1956.- V.35.- P.170-190.
71. Berson S., Yalow R. Antigens in insulin. Determination of specificity of porcine insulin in man // Science.- 1963.- V.139.- Р. 844-912.
72. Gundersen K., Williams R. Insulin antagonism in serum of untreated diabetics and in previously treated diabetics with ketoаcidosis // Proc. Soc. Exp. Biol. Med.- 1960.- V.105, N 2.- Р.330-393.
73. Ляшко К., Михайлова В., Древаль А. Антитела к инсулину при сахарном диабете // Тер. Архив.- 1971.- Т. 43, № 12.-С.68-71.
74. Алексеев Ю.П. Иммунные свойства инсулина //Пробл. эндокринол.- 1975.-Т.21.-С.102-115
75. Пляц О.М., Алексеев Ю.М. Определение титра антител к инсулину у больных с тяжелой формой сахарного диабета // Пробл. эндокринол. 1977.- № 3.- С.12-14.
76. Asplin C., Hartog M., Goldie D. Change of insulin dosage, circulating free and bound insulin and insulin antibodies on transferring diabetes from conventional to higney purified porcine insulin // Diabetologia.- 1978.- V.14, N2.- P.99-105.
77. Folling I. Insulin-anti-insulin complexes // Acta Endocrinol. Suppl. (Copenh).- 1976.- V.205.- P. 199-209
78. Sanger F. Chemistry of insulin // Brit. Med. Bull.- 1960.- V.16.- Р.183-184.
79. Renold A., Soldner J., Steike J. Immunological studies with homologous and heterologous pancreatic insulin in the cow // CIBA Fond. Colloq. Endocrinol.- 1964.- V.15.- Р.122.
80. Root M., Chance R., Galloway J. Immunogenicity of insulin // Diabetes.- 1972.- V.21, N 2.- Р. 649.
81. Генес С.Г. Про антигенність інсуліну і аутоімунний генез цукрового діабету // Фізіол журн.- 1975.- V. 21, № 4.-С. 553-562.
82. Reeves W.G. Insulin Antibody Determination: Theoretical and Practical Considerations // Diabetologia. 1983. V.24. P. 399-403.
83. Космач П.И., Гордиенко В.М. Иммуногенность инсулина // Пробл. эндокринол.- 1974.- Т. 20, № 4.- С.104-111.
84. Morse J., Heremans J. Immunoelectrophoretic analysis of human insulin-binding antibody and its papain-produced fragments // Lab. Clin. Med.- 1962.- V.56, N 6.- Р. 891-897.
85. Diaz Y., Wilkin T. Differencts in epitope restriction of autoantibodies to hafive human insulin (IAA) and antibodies to heterogous insulin (IA) // Diabetes.- 1987.- V. 36.- P.66-72.
86. Михеева Т.Г., Новохатский А.С., Хлябич Г.Н., Калинин Г.В., Ивасько Е.П., Батрак Е.Е., Кочетова Е.В. Моноклональные антитела к инсулину, влияющие на его биологическую активность // Пробл. эндокринол.- 1991.- Т.37, № 2.- С. 59-62.
87. Allauzen S., Joly S., Granier C. et al. Immunoanalysis of human insulin using monoclonal antibodies reveals antigenicity of evolutionarily conserved residues // Mol. Immunol.- 1995.- V.32, N 1.- Р.27-36.
88. Schroer J., Bender T., Feldmann R., Kim K. Mapping epitopes on the insulin molecule using monoclonal antibodies // Eur. J. Immunol.- 1983.- V.13.- P.693-700.
89. Storch M., Petersen K., Zicht T., Keep Z. Recognition of human insulin and proinsulin by monoclonal antibodies // Diabetes.- 1985.- V.34, N 8.- Р. 808-811.
90. Castano L., Zigler A.G., Zigler R., Shoelson S., Eisenbarth G.S. Characterization of insulin autoantibodies in relatives of patients with type 1 diabetes // Diabetes.-1993.-V.42.-Р.1202-1209;
91. Mennuni C., Santini C., Lazzaro D. Et al. Identification of a novel type 1 diabetes-specific epitope by screening phage libraries with sera from pre-diabetic patients // J. Mol. Biol.-1997.-V.268.-Р.599-606;
92. Koczwara K., Warncke K., Achenbach P. et al. Characterization of autoreactive and induced anti-insulin antibody epitopes in man and mouse // Diabetologia.- 2004.- V.47, N 1.- A. 184.
93. Achenbach P., Koczwara K., Knopff A. et al. Mature high-affinity immune responses to (pro) insulin anticipate the autoimmune cascade that leads to type 1 diabetes // J. Clin. Invest.- 2004.- V. 114, N 4.- P. 589-597.
94. Eguchi Y., Uchigata Y., Yao K. et al. Longitudinal changes of serum insulin concentration and insulin antibody features in persistent insulin autoimmune syndrome (Hirota’s disease) // Autoimmunity.- 1994.- V. 19.- P.279-284.
95.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн