ЧЕТВЕРИК-БУРЧАК АЛІНА ГРИГОРІВНА МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УСПІШНІСТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
На правах рукопису
ЧЕТВЕРИК-БУРЧАК АЛІНА ГРИГОРІВНА
УДК 159.923 + 159.942
МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УСПІШНІСТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
19.00.01 – загальна психологія, історія психології
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник:
Носенко Елеонора Львівна
доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України
Дніпропетровськ – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………...…...4
РОЗДІЛ I ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ОСОБИСТІСНИЙ РЕСУРС УСПІШНОСТІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ……………….………..…..12
1.1. Еволюція поглядів на вирішення проблеми взаємозв’язку інтелекту та емоцій………………………………………………………………..…………...12
1.2. Підходи до тлумачення змісту поняття «емоційний інтелект», моделі, види та структура………………………………..…………………………........28
1.3. Роль емоційного інтелекту в зумовленні успішності життєдіяльності особистості…………………………………………………………………..…...43
Висновки до першого розділу…………………………………………………..54
РОЗДІЛ II МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УСПІШНІСТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ………………………………………………………...……….56
2.1. Підходи до операціоналізації поняття «успішність життєдіяльності» у термінах ефективності вирішення суб’єктом провідних життєвих завдань…………………………………………………………………………...56
2.2. Механізми впливу рівня сформованості емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості………………..……………………..64
2.2.1. Роль емоційного інтелекту в забезпеченні суб’єктивного благополуччя особистості………………………………………………………64
2.2.2. Роль емоційного інтелекту в забезпеченні благополуччя в соціальній сфері…………………………………...…………..…………………………......68
2.2.3. Роль емоційного інтелекту в забезпеченні успішної самореалізації та розкритті особистісного потенціалу…………………………………….……..72
2.2.4. Механізми впливу рівня сформованості емоційного інтелекту на прояви внутрішніх та зовнішніх компонентів успішності життєдіяльності людини……………….…………………………………………………...………75
3
2.3. Обґрунтування вибору методичного забезпечення емпіричного дослідження механізмів впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості……………………….…………………………..80
Висновки до другого розділу…………………………………………………...92 РОЗДІЛ III РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА УСПІШНІСТЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ…………………..……………..……..95
3.1. Завдання, організація, основні етапи емпіричного дослідження……………………………………………….…………………….95
3.2. Процедура адаптації і психометричної перевірки опитувальників «Безперервність психічного здоров’я – коротка форма» та «Шкала соціального благополуччя» автора К. Кіза….………………………………102
3.3. Результати емпіричного дослідження механізмів впливу емоційного
інтелекту на успішність життєдіяльності особистості …………………..….114
3.4. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження…………….….147
Висновки до третього розділу…………………………………………………154
ВИСНОВКИ……………………..…………………………………..………….157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...161
ДОДАТКИ...…………………………………………………………………….184

ВСТУП
Актуальність дослідження. Новітні дослідження з проблеми теорій та моделей особистості (G.J. Boyle, G. Matthews, D.H. Saklofske), згідно з якими поряд із стійкими рисами особистості виокремлено так звані нові динамічні контекстуалізовані ознаки особистісної ідентичності, що формуються на перетині: особистості та здібностей (емоційний інтелект); особистості та цінностей (система позитивних чеснот і так званих «сил» характеру); особистості та її переконань (впевненість у суб’єктивній ефективності) тощо сприяли суттєвому розширенню уявлень про особистісні чинники, що можуть потенційно впливати на успішність життєдіяльності людини.
Потенційним чинником-предиктором життєвого успіху є феномен емоційного інтелекту. Диференціація структури емоційного інтелекту, поява моделі здібностей (Дж. Майер, П. Саловей), поглядів на емоційний інтелект як систему особистісних компетентностей (Д. Гоулман), змішаних моделей (Р. Бар-Он, Д.В. Люсін), диспозиційної концепції (Е.Л. Носенко, К.В. Петрідес, Е. Фернхем) зумовили можливість його вивчення як диспозиційної детермінанти успішності у функціонуванні суб’єкта життєдіяльності. Обмеженість підходу до концептуалізації емоційного інтелекту як форми власне інтелекту, існування лише помірних кореляційних зв’язків між емоційним та когнітивним аспектами інтелекту, відсутність об’єктивних критеріїв його виміру, суб’єктивність та культурна забарвленість існуючих інструментальних підходів до його виміру методом максимальних оцінок вказують на необхідність розглядати емоційний інтелект як інтегральну динамічну властивість особистісної ідентичності, що впливає на успішність життєдіяльності людини.
Наразі проблематика досліджень у царині емоційного інтелекту свідчить про його приналежність до широко обговорюваних питань у психології особистості, в яких висвітлюються такі вимоги до оптимального функціонування людини, як прояви емоційної компетентності, емоційної
5
зрілості, емоційної культури, емоційної креативності (С.В. Бикова, В.К. Вілюнас, Т.С. Кириленко, О.А. Льошенко, С.Д. Максименко, І.Г. Павлова, О.П. Саннікова, О.Я. Чебикін, Ю.Г. Черножук та ін).
Важливим досягненням у вивченні емоційного інтелекту на відміну від когнітивного (IQ) є його трактування як властивості, доступної цілеспрямованому формуванню впродовж життя. Вищезазначене свідчить про актуальність визначення механізмів емоційного інтелекту, які впливають на успішність життєдіяльності людини.
Отже, актуальність дослідження зумовлена як теоретичними міркуваннями (доцільністю подальшої концептуалізації феномену емоційного інтелекту), так і практичними завданнями, пов’язаними з визначенням особистісних властивостей, на підставі яких можна прогнозувати життєвий успіх суб’єкта життєдіяльності, що знайшло відповідне відображення у формулюванні теми дисертації: «Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в межах наукової програми кафедри педагогічної та вікової психології «Психологічні механізми і педагогічні умови стимулювання процесу саморозвитку особистості та її становлення як відповідального суб’єкта життєтворчості» (номер держреєстрації 0113U004188), що входить до тематичного плану Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Тему дисертації затверджено Вченою радою Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 9 від 10.03.2011 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2011р.).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні механізмів впливу емоційного інтелекту як інтегральної динамічної властивості особистісної ідентичності на успішність виконання людиною провідних життєвих завдань.
6
Досягнення поставленої мети передбачало такі завдання:
1. Запропонувати та перевірити обґрунтованість теоретичного підходу до визначення емоційного інтелекту як інтегральної властивості особистісної ідентичності.
2. Підібрати методичний інструментарій для забезпечення комплексної діагностики форм прояву емоційного інтелекту та ознак його впливу на успішність життєдіяльності людини; перекласти українською мовою англомовну версію новітніх опитувальників «Безперервності психічного здоров’я – коротка форма» та «Шкали соціального благополуччя» автора К. Кіза, здійснити їх психометричну перевірку та апробацію у межах дисертаційного дослідження.
3. Емпірично перевірити механізми впливу емоційного інтелекту, залежно від рівнів його сформованості, на успішність життєдіяльності людини, оціненої як на рівні об’єктивних показників пристосованості до життя, так і на рівні суб’єктивного переживання людиною власного благополуччя.
4. Встановити диференційованість вірогідності впливу компонентів емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості.
Об’єкт дослідження – успішність життєдіяльності особистості.
Предмет дослідження – механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності людини.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: суб’єктно діяльнісний та системний підходи в психології, розроблені у роботах Б.Г. Ананьєва, А.В. Брушлинського, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, А.В. Петровського, С.Л. Рубінштейна, М.Г. Ярошевського; уявлення про єдність пізнавальної та афективної сфер особистості (А.В. Брушлинський, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев, С.Л. Рубінштейн); концепції життєвого шляху особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, В.М. Дружинін, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко); положення
7
щодо умов ефективного життєздійснення особистості (І.Ф. Аршава, Д.В. Капрара, С.Д. Максименко, Е.Л. Носенко, Н.О. Татенко, Т.М. Титаренко); уявлення про емоційність в структурі особистості та у структурі здібностей (О.П. Саннікова); концепції емоційних зрілості, креативності, культури людини як аспекту прояву особистісної зрілості (К. Е. Ізард, Т.С. Кириленко, О.Я. Чебикін); концепція соціально-психологічної адаптації А.О. Реана; вітчизняні й зарубіжні теорії та концепції, які висвітлюють різноманітні підходи до розуміння сутності емоційного інтелекту, структури та можливостей його виміру й розвитку (І.М. Андрєєва, Р. Бар-Он, Д. Гоулман, Д.В. Люсін, Дж. Майер, Е.Л. Носенко, К.В. Петрідес, П. Саловей, Е. Фернхем).
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань обрано такі методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, узагальнення теоретичних підходів до розкриття взаємозв’язку різних рівнів сформованості емоційного інтелекту та життєдіяльності особистості); емпіричні (психологічне тестування); математико-статистичні (кластерний аналіз (алгоритм К-середніх); встановлення достовірності розбіжностей між кластерами за критерієм (t-Ст’юдента); факторний аналіз (метод головних компонент, обертання за моделлю варімакс); множинний лінійний регресійний аналіз; інтерпретаційні методи (аналіз, синтез, систематизація отриманих даних, порівняння з результатами інших досліджень).
Відповідно до теоретично обґрунтованих уявлень про можливість визначення глибинних механізмів впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності людини було підібрано декілька груп методик.
Для визначення рівня сформованості емоційного інтелекту було застосовано: опитувальник «ЕмІн» Д.В. Люсіна, «Методика дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда і М. Саллівена в адаптації
8
Є.С. Михайлової, опитувальник «Локатор Великої П’ятірки» (Дж. Ховард, П. Медіна та Ж. Ховард) в адаптації Л.Ф. Бурлачука і Д.К. Корольова.
Для ідентифікації внутрішніх (суб’єктивних) ознак успішності життєдіяльності та наслідкових результатів ефективності вирішення провідних життєвих завдань обрано декілька опитувальників, зокрема: опитувальник «Смисложиттєвих орієнтацій» Дж. Крамбо та Л. Махолика (в адаптації Д.О. Леонтьєва), «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація С.В. Карсканової), «Шкала задоволеністю життям» Е. Дінера та ін. в адаптації Д.О. Леонтьєва та Є.М. Осіна, «Шкала позитивного афекту та негативного афекту» Д. Уотсона, Л.Е. Кларк, А. Теллєгена (модифікація Є.М. Осіна), «Шкала соціального благополуччя» К. Кіза в адаптації А.Г. Четверик-Бурчак, опитувальник «Безперервності психічного здоров’я – коротка форма» К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко та А.Г. Четверик-Бурчак, «Шкала самоповаги» М. Розенберга.
Для оцінки домінуючих поведінкових стратегій копінг-поведінки застосовано методику «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» Н. Ендлера та Дж. Паркера в адаптації Т.А. Крюкової. Успішність життєдіяльності за зовнішніми показниками адаптації вивчалась за допомогою анкети «Adult adjustment test» Дж. Вейланта, адаптованої під керівництвом Н.М. Мельникової.
Для перевірки характеру зв’язку емоційного інтелекту з темними рисами особистості у дослідженні було застосовано опитувальник Мак-IV Р. Крісті та Ф. Гейза в адаптації В.В. Знакова; опитувальник «Нарцисичні риси особистості» О.А. Шамшикової та Н.М. Клепникової.
Експериментальна база дослідження. Загальна кількість досліджуваних експериментальної вибірки складає 298 осіб (136 досліджуваних – представники різних професій віком від 24 до 35 років; 161 студент денного та заочного відділень технічних та гуманітарних спеціальностей Дніпропетровського національного університету імені Олеся
9
Гончара та Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ) віком від 17 до 35 років). Кількість досліджуваних чоловічої статі склала 158 осіб, жіночої – 140 осіб. Із них 163 особи віком від 18 до 35 років склали вибірку для адаптації опитувальників (K. Keyes).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– вперше визначено механізми впливу емоційного інтелекту на успішність при виконанні провідних життєвих завдань особистості (забезпечення власного суб’єктивного благополуччя; підтримування доброзичливих стосунків із оточуючими, самореалізація та самовдосконалення); розроблено типологію успішності життєдіяльності залежно від рівня сформованості емоційного інтелекту: його низький рівень зумовлює низькі показники за внутрішніми та зовнішніми результативними ознаками благополуччя людини; середній рівень характеризує орієнтацію життєдіяльності на зовнішній (об’єктивний) компонент життєвого успіху; високий рівень забезпечує узгодженість внутрішнього (суб’єктивного) і зовнішнього (об’єктивного) критеріїв прояву успішності життєдіяльності; вперше доведено можливість оцінки емоційного інтелекту у термінах безперервності переживання людиною психічного здоров’я;
– уточнено характер впливу різних компонентів емоційного інтелекту на оптимальність функціонуванням людини;
– дістало подальший розвиток уявлення про доцільність цілеспрямованого формування емоційного інтелекту з метою підвищення рівня психологічного здоров’я та оптимального функціонування людини;
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методологічно обґрунтованого підходу до оцінки емоційного інтелекту як інтегральної властивості особистісної ідентичності, що розширює арсенал засобів діагностики емоційної розумності. Перекладено та адаптовано для української вибірки опитувальник «Безперервності психічного здоров’я – коротка форма» та «Шкалу соціального благополуччя» автора К. Кіза для
10
забезпечення диференційованого підходу до оцінки показників життєвого успіху.
Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, а саме у практиці викладання вибіркових дисциплін: «Теорія емоційного інтелекту» (довідка № 375-88-02 від 03.02.2015 р.), «Психологічні аспекти досягнення життєвого успіху» (довідка № 375-88-03 від 03.02.2015); у консультаційній роботі зі співробітниками ДП «Дніпростандартметрологія» (довідка № 24-27/413 від 02.02.2015 р.) та у профорієнтаційній і консультаційній роботі відділу кадрового забезпечення Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області (довідка № 223-03-05 від 30.12.2015 р.).
Особистісний внесок автора в публікаціях, написаних у співавторстві, полягає в узагальнені основних підходів до концептуалізації феномену емоційного інтелекту, емпіричній перевірці зв'язку емоційного інтелекту з успішністю життєдіяльності людини, в обґрунтуванні доцільності розгляду емоційного інтелекту як інтегративної особистісної властивості, здійсненні перевірки валідності та надійності методичного інструментарію для діагностики безперервності психічного здоров’я людини.
Надійність і достовірність результатів дисертаційного дослідження забезпечені адекватним теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень на підставі загальновизнаних методологічних постулатів загальної психології, психології особистості, позитивної психології; застосуванням методів, релевантних завданням, предмету й об’єкту дослідження; репрезентативністю вибірки емпіричного дослідження; застосуванням новітніх методичних засобів дослідження і використанням надійних методів обробки статистичних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідались та обговорювались: на Міжнародній науковій конференції «Наукова спадщина Д.М. Узнадзе та сучасність» (Харків, 2011
11
р.), на 26 Європейській конференції з психології здоров’я (Прага, Чеська Республіка, 2012 р.), на VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Психолінгвістика у сучасному світі – 2013» (Переяслав-Хмельницький, 2013 р.), на III Міжнародному форумі студентів, аспірантів і молодих учених (Дніпропетровськ, 2015 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Створення психологічних передумов для збереження здоров’я молоді в процесі навчання» (Дніпропетровськ, 2011 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Провідна роль освітнього досвіду у становленні особистості» (Дніпропетровськ, 2015 р.), на щорічних підсумкових наукових конференціях факультету психології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (в період 2010–2015 років), а також на науковому семінарі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, 2015 р.).
Публікації. Основний зміст і результати роботи відображено у 13 публікаціях, з яких 6 статей у фахових наукових виданнях України, 2 статті у наукових періодичних виданнях інших держав.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на теоретичному та емпіричному рівнях досліджено психологічні механізми впливу емоційного інтелекту, концептуалізованого в термінах інтегральної властивості особистісної ідентичності на успішність життєдіяльності людини.
1. Проаналізовано підходи до тлумачення змісту феномену емоційного інтелекту, розглянуто його не тільки як набір окремих здібностей, компетентностей, емоційних досягнень і системи диспозицій, а й обґрунтовано доцільність його визначення як динамічної підструктури, що формується на перетині особистості та здібностей. Згідно із цим обґрунтуванням, емоційний інтелект представлено як інтегральну властивість особистісної ідентичності, що складається з чотирьох змістовних компонентів: диспозиційного, міжособистісного, внутрішньо-особистісного та інформаційно-перероблювального.
2. Забезпечено комплексну психодіагностику рівнів сформованості емоційного інтелекту, підібрано адекватні до мети дослідження методи оцінювання успішності життєдіяльності особистості. Це розширило засоби оцінювання успішності життєдіяльності людини, до яких включено безперервність психічного здоров’я, ознаки суб’єктивного, психологічного та соціального благополуччя, сформованість смисложиттєвих орієнтацій, рівень самоповаги, результативні показники пристосованості до життя (статус і достаток, рівень життя, умови праці, сімейна облаштованість).
3. Конкретизовано механізми впливу емоційного інтелекту на ефективність розв’язання провідних життєвих завдань: забезпечення власного благополуччя людини; успішності підтримування доброзичливих стосунків із оточуючими; ефективності самореалізації та особистісної спрямованості на самовдосконалення. Конкретним виразом яких є: налаштованість людини на активну діяльність, детермінація активності на
158
рівні настанов, цінностей та ідеалів та її над ситуативний характер, емоційна саморегуляція, контроль емоційної експресії, підтримування балансу позитивних та негативних емоцій, зниження кількості конфліктних ситуацій у міжособистісному спілкуванні, розширення кола соціальної підтримки, розуміння та керування власними емоціями та емоціями оточуючих.
4. Встановлено, що запропонований підхід до визначення емоційного інтелекту як системної інтегральної ознаки особистісної ідентичності уможливив опосередкування успішного виконання людиною провідного життєвого завдання – забезпечення власного благополуччя (матеріального достатку, професійного статусу, сімейної облаштованості) рівнем сформованості внутрішньоособистісного компоненту емоційного інтелекту.
Виявлено, що за умов високого рівня розвитку внутрішньособистісного компоненту емоційного інтелекту, який згідно з існуючими моделями множинності форм його прояву трактується як налаштованість людини на активність для досягнення поставлених цілей, забезпечується реалізація особистістю активної життєвої позиції, людина отримує додатковий ресурс задоволеності собою як суб’єктом життєдіяльності, що стимулює її прагнення до самовдосконалення, потенційно підвищує рівень самоповаги.
Емпірично доведено, що потенціал налаштовуватись на активність у досягненні цілей пов’язаний із формуванням у людини сенсу життя, сприйняттям його як емоційно насиченого процесу, який підлягає довільному контролю з боку суб’єкта життєдіяльності, що позитивно впливає на виконання ще одного життєвого завдання – забезпечення самореалізації.
5. Міжособистісний компонент емоційного інтелекту потенційно впливає на успішність підтримання доброзичливих стосунків із оточуючими, що відображається у показниках психологічного та соціального благополуччя (позитивні стосунки з оточуючими, соціальне прийняття, соціальна актуалізація, узгодженість із суспільством, соціальний внесок). Це забезпечується сформованістю навичок самоконтролю у міжособистісному
159
спілкуванні, здатністю запобігати конфліктним ситуаціям, розумінням наслідків поведінки та змісту невербальної інформації, високим рівнем емпатії, які властиві особам з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту.
6. Інформаційно-перероблювальний компонент емоційного інтелекту, виокремлений у межах ієрархічної моделі, забезпечує здійснення емоційного реагування в ситуаціях міжособистісної взаємодії не на сенсорно-перцептивному (імпульсивному рівні), а принаймні на рівні, опосередкованому мисленням, або на рівні настанов. Це відображається у підвищенні показників безперервності психічного здоров’я (як наслідкового результату досягнення життєвого успіху), рівні самоповаги та типові вибору стратегій подолання стресу (при високому рівні сформованості емоційного інтелекту перевага надається копінг-стратегії, орієнтованій на вирішення проблеми).
7. Диспозиційні компоненти емоційного інтелекту відіграють важливу роль у забезпеченні успішності життєдіяльності людини як за ознаками внутрішнього благополуччя (задоволеність життям, домінування позитивного афекту над негативним, самоприйняття, особистісне зростання, автономія, осмисленість життя, задоволеність самореалізацією, самоповага, соціальне благополуччя, ефективне стресоподолання), так і за показниками зовнішньої результативності життя (соціальний статус і матеріальний достаток, рівень життя, умови праці, сімейна облаштованість).
8. За результатами множинного лінійного кореляційно-регресійного аналізу обґрунтовано ієрархію вірогідності впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості у різних аспектах її прояву (пристосованість до життя, осмисленість життя та переживання безперервності психічного здоров’я). Встановлено, що домінуючим є внутрішньоособистісний компонент емоційного інтелекту (здатність розуміти та керувати власними емоціями), наступними в ієрархії виступають інформаційно-перероблювальний компонент (здатність розуміти наслідки
160
поведінки), розуміння емоцій оточуючих (форма прояву міжособистісного компоненту) та система диспозицій (емоційна стійкість, сумлінність, доброзичливість, екстраверсія та відкритість новому досвіду).
Перспективи подальшого вивчення обраної проблематики вбачаємо в дослідженні емоційного інтелекту як однієї з умов професійної компетентності у простеженні стабільності зв’язку емоційного інтелекту з ефективністю життєдіяльності в контексті дії кризових та стресогенних чинників.
161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Жизненные перспективы личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1987. С. – 137–145. – (Психология личности и образ жизни ; отв. ред. Е .В. Шорохова).
2. Абульханова-Славская К. А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1981. – С. 19–44. – (Психология формирования и развития личности ; под. ред. Л. И. Анциферовой).
3. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Борис Герасимович Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1. – 232 с.
4. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Борис Герасимович Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 2. – 288 с.
5. Андреева И. Н. Азбука эмоционального интеллекта / Ирина Николаевна Андреева. – СПб.: БХВ, 2012. – 288 с.
6. Андреева И. Н. Об истории развития понятия «Эмоциональный интеллект» / Ирина Николаевна Андреева // Вопросы психологии. – 2008. – № 5. – С 83–95.
7. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект: исследования феномена / Ирина Николаевна Андреева // Вопросы психологии. – 2006. – № 3. – С. 78–86.
8. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии / Ирина Николаевна Андреева. – Новополоцк: ПГУ, 2011. – 388 с.
9. Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини : моногр. / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. – Д. : Вид-во ДНУ, 2008. – 468 с.
10. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини і її діагностика / Ірина Федорівна Аршава. – Д. : Вид-во ДНУ, 2006. – 336 с.
162
11. Бикова С.В. Психологічна характеристика осіб з різним типом схильності до ризику / Світлана Валентинівна Бикова // Наукова і освіта. – 2010. – №9. – С.25–29.
12. Бикова С.В. Специфіка схильності до ризику у осіб з різною емоційною диспозицією / Світлана Валентинівна Бикова // Сборник научных трудов SWorld. – 2013. – Т.23, Вип.3. – 100 с.
13. Борисова А. А. Проницательность как проблема психологии общения / Антонина Алексеевна Борисова // Вопросы психологии. – 1990. – № 4. – С.117—122.
14. Брушлинский А. В. Психология субъекта в изменяющемся обществе / Андрей Владимирович Брушлинский // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18, № 2. – С. 18–32.
15. Бурлачук Л. Ф. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности / Л. Ф. Бурлачук, Д. К. Королев // Вопросы психологии. – 2001. – №1. – С. 126–134.
16. Васильев И. А. Эмоции и мышление / И. А. Васильев, В. Т. Поплужный, О. К. Тихомиров. – М.: Издательство Московского университета, 1980. – 192 с.
17. Выготский Л. С. Мышление и речь / Лев Семенович Выготский. – М.: Лабиринт, 1999. — 352 с.
18. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6-ти т. / Лев Семенович Выготский. – М: Педагогика, 1984. – Т. 2: Проблемы общей психологии; под ред. В. В. Давыдова. – 504 с.
19. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта; [пер. с англ.] / Д. Гоулман, Р. Бояцис, Э. Макки. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 301 с.
20. Диагностика здоровья. Психологический практикум ; под ред. Г. С. Никифорова. – СПб.: Речь, 2007. – 950 с.
163
21. Дружинин В. Н. Варианты жизни: очерки экзистенциальной психологии / Владимир Николаевич Дружинин. – М.: Питер, 2010. — 156 с.
22. Дубровина И. В. Теоретические основы и прикладные аспекты развития школьной психологической службы : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. психол. наук : спец. 19.00.07 / Ирина Владимировна Дубровина. – Тбилиси, 1988. – 20 с.
23. Егоров И. А. Влияние уровня эмоционального интеллекта руководителей организации на выполнение управленческих функций: дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 / Егоров Игорь Александрович. – М., 2006. — 120 с.
24. Журавльова Л. П. Психологічні основи розвитку емпатiї людини: дис. ... доктора психол. наук: 19.00.07 / Журавльова Лариса Петрівна. – О., 2009. – 391 с.
25. Журавльова Л. П. Психологія емпатiї: монографія / Лариса Петрівна Журавльова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 328 с.
26. Зазыкин В. Г. Основы психологической проницательности / Владимир Георгиевич Зазыкин. – М.: Тривола, 1997. – 88 с.
27. Зейгарник Б. В. Очерки по психологи развития личности / Б. В. Зейгарник, Б. С. Братусь. – М.: МГУ, 1980. – 169 с.
28. Знаков В. В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении / Виктор Владимирович Знаков // Вопр. психологии. – 2002. – № 6. – С. 45–54.
29. Знаков В. В. Макиавеллизм: психологическое свойство личности и методика его исследования / Виктор Владимирович Знаков // Психологический журнал. – 2000. –Т. 21, № 5. – С. 16–22.
30. Изард К. Психология эмоций [пер. с англ.] / Кєррол Изард. – СПб.: Питер, 2000. – 464 с.
31. Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації /
164
Світлана Вікторівна Карсканова // Практична психологія та соціальна робота: Науково-практичний освітньо-методичний журнал. – 2011. – № 1. – С. 1-10. 32. Кириленко Т. С. Емоційні переживання в процесі самореалізації особистості / Т. С. Кириленко, І. П. Давискиба // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. – 2010. – № 9. – С. 71–74.
33. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере / Людмила Алексеевна Коростылева. – СПб.: Речь, 2005. – 222 с.
34. Крайчинська В. А. Формування життєвих завдань та самонастановлення особистості / Валентина Анатоліївна Крайчинська // Соціальна психологія. – 2009. – № 2 (34). – С. 114–123.
35. Лафренье П. Эмоциональное развитие детей и подростков; [пер. с англ] / Питер Лафренье. – СПб.: Прайм – Еврознак, 2004. – 256 с.
36. Леонтьев А. Н. Деятельность и сознание / Алексей Николаевич Леонтьев // Вопросы философии. – 1968. – № 2. – С. 137—140.
37. Леонтьев Д. А. Личностная зрелость как опосредствование личностного роста / Дмитрий Алексеевич Леонтьев // Культурно-историческая психология развития ; под ред. И. А. Петуховой. – М.: Смысл, 2001. – С. 154–161.
38. Леонтьев Д. А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации / Дмитрий Алексеевич Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М. В. Ломоносова. Вып. 1 ; под ред. Б. С. Братуся, Д. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – С. 56–65.
39. Леонтьев Д. А. Личностный потенциал как потенциал саморегуляции / Дмитрий Алексеевич Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М. В. Ломоносова ; под. ред. Б. С. Братуся, Е. Е. Соколовой. – М.: Смысл, 2006. – С. 85–105.
40. Леонтьев Д. А. Личность как преодоление индивидуальности: основы неклассической психологии личности / Дмитрий Алексеевич Леонтьев //
165
Психологическая теория деятельности: вчера, сегодня, завтра ; под ред. А. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2006. – С. 134–147.
41. Леонтьев Д. А. Неклассический вектор в современной психологии / Дмитрий Алексеевич Леонтьев // Постнеклассическая психология. Социальный конструкционизм и нарративный подход. – 2005. – № 1 (2). – С. 51– 71.
42. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций: 2-е изд. / Дмитрий Алесеевич Леонтьев. – М.: Смысл, 2000. –18 с.
43. Личностный потенциал. Структура и диагностика / Под. ред. Д. А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2011. – 679 с.
44. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Борис Федорович Ломов. – М.: Наука, 1984. – 444 с.
45. Льошенко О. А. Психологічні чинники емоційної компетентності осіб з різним рівнем самоактуалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.01 / Олександра Андріївна Льошенко. – Київ, 2013 . – 19 с.
46. Люсин Д. В. Новая методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн / Дмитрий Владимирович Люсин // Психологическая диагностика. – 2006. – № 4. – С. 3–22.
47. Люсин Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Дмитрий Владимирович Люсин // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования ; под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. – М.: Институт психологии РАН, 2004. – С. 29–36.
48. Люсин Д. В. Способность к пониманию эмоций: Психометрический и когнитивный аспекты / Дмитрий Владимирович Люсин // Социальное познание в эпоху быстрых политических и экономических перемен ; под ред. Г. А. Емельянова. – М.: Смысл, 2000. – С. 38–48.
166
49. Максименко С. Д. Генетическая психология: (методологическая рефлексия проблем развития в психологии) / Сергей Дмитриевич Максименко. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2000. – 320 с.
50. Максименко С. Д. Ґенеза здійснення особистості / Сергій Дмитрович Максименко. – К.: ТОВ КММ, 2006. – 240 с.
51. Максименко С. Д. Психологія особистості: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Максименко С. Д., Максименко К. С., Папуча М. В. ; за ред. С. Д. Максименка. – К.: КММ, 2007. – 296 с.
52. Мельникова Н. Н. Диагностика социально-психологической адаптации личности: учебное пособие / Наталья Николаевна Мельникова. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2004. – 57 с.
53. Мельникова Ю. А. Решение жизненных задач в процессе профессионального самоопределения: дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 / Мельникова Юлия Анатольевна. – Барнаул, 2010, 203 с.
54. Михайлова Е. С. Методика исследования социального интеллекта (Адаптация теста Дж. Гилфорда и М. Салливена): руководство по использованию/ Екатерина Львовна Михайлова. – СПб.: АДИС, 1996. – 53 с.
55. Мунье Э. Персонализм: Структура личностного универсума / Эмманюєль Мунье. – М.: Мысль, 1992. – 405 с.
56. Никифоров Г. С. Психология здоровья / Герман Сергеевич Никифоров. – СПб.: Речь, 2002. – 256 с.
57. Носенко Е. Л. Емоційна розумність як детермінанта успішності життєдіяльності людини і шляхи її операціоналізації / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига // Вісник Дніпропетровського університету. Педагогіка і психологія. – 2000. – Вип. 6. – С. 3–9.
58. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект як форма прояву важливої складової особистісного потенціалу – рефлексивної свідомості / Елеонора Львівна Носенко // Вісник ДНУ. Педагогіка і і психологія. – 2012. – Т. 20, №9/1. – С. 116– 123.
167
59. Носенко Е. Л. Емоцiйний iнтелект: концептуалиiзацiя феномену, основнi функцii: монографія / Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига. – К.: Вища школа, 2003. – 126 с.
60. Носенко Е. Л. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма: опис, адаптація, застосування» / Е. Л. Носенко, А. Г. Четверик-Бурчак // Вісник Дніпропетровського університету. – Сер. «Педагогіка і психологія». – 2014. – Т. 22, Вип. 20, № 9/1. – С. 89–97.
61. Носенко Е. Л. Особистісні фактори успішності вирішення людиною основних життєвих задач (у світлі сучасних теорій особистості) / Елеонора Львівна Носенко // Матеріали ІІ Всеукр. психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г. С. Костюка (19-20 квіт. 2010 р.). – Т. 1. – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2010. – С. 273-278.
62. Носенко Е. Л. Сучасні напрями зарубіжної психології: психологія особистості / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – 261 с.
63. Носенко Е. Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини: монографія / Носенко Е. Л., Аршава І. Ф., Кутовий К. П. – Д.: Інновація, 2011. – 178 с.
64. Носенко Е. Л. Шляхи наближення предмету психологічного дослідження до його об’єкта (на прикладі вивчення активності особистості) / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. ; за ред. С. Д. Максименка. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. – 2009. – Т.7. – С. 149–154.
65. Общая психодиагностика / [под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина]. – СПб.: «Речь», 2000. – 440 с.
66. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание / Ариадна Ефимовна Ольшанникова. – М.: Знание, 1983. – 80 с.
67. Орме Г. Эмоциональное мышление как инструмент достижения успеха / Гиту Орме. – М.: «КСП+», 2003. – 269 с.
168
68. Осин Е. Н. Апробация русскоязычных версий двух шкал экспресс-оценки субъективного благополучия [Електронний ресурс] / Е. Н. Осин, Д. А. Леонтьев // Материалы III Всероссийского социологического конгресса. – М.: Институт социологии РАН, 2008. – Режим доступу: http://publications.hse.ru/chapters/78753840.
69. Осин Е. Н. Измерение позитивных и негативных эмоций: разработка русскоязычного аналога методики PANAS / Евгений Николаевич Осин // Психология. Журнал Высшей школы экономики. – 2012. – Т. 9, № 4. – С. 91–110.
70. Пацявичюс И. В. Соотношение индивидуально-типических характеристик эмоциональности с особенностями саморегуляции деятельности: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук / Ионас Викторович Пацявичюс. – М., 1981. – 26 с.
71. Переверзева И. А. Психофизиологический анализ индивидуальных различий по эмоциональности (на примере функции контроля за эмоциональной экспрессией): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: 19.00.02 / Ирина Анатольевна Переверзева. – М., 1986. – 19 с.
72. Петровская А. С. Эмоциональный интеллект как детерминанта результативных параметров и процессуальных характеристик управленческой деятельности: дис. … канд. психол. наук : 19.00.03 / Петровская Анастасия Сергеевна. – Ярославль, 2007. – 225 с.
73. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М.: ИНФРА-М. – 1998. – 528 с.
74. Плужников И. В. Эмоциональный интеллект при аффективных расстройствах: дис. … канд. психол. наук: 19.00.04 / Плужников Илья Валерьевич. – М., 2010. – 190 с.
75. Прогресс в психологии: критерии и признаки ; под ред. А. Л. Журавлева, Т. Д. Марцинковской, А. В. Юревича. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. – 336 с.
169
76. Психология жизненного успеха. Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций / [под ред. Л. В. Сохань, Е. И. Головаха, Р. А. Ануфриева и др]. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1995. – 149 с.
77. Психологія особистості: cловник-довідник / [за ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко]. – Київ: Рута, 2001. – 320 с.
78. Радугин А. А. Философия: курс лекцій / Алексей Алексеевич Радугин. – М.: Центр, 2000. – 272 с.
79. Реан А. А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика / Реан А. А., Кудашев А. Р., Баранов А. А. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2006. – 479 с.
80. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: в 2 т. / Сергей Леонидович Рубинштейн. – М.: Педагогика. – Т. 2. – 1989. – 328 с.
81. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1973. – 424 с.
82. Савчин М. В. Методологеми психології: монографія / Мирослав Васильович Савчин. – К.: Академвидав, 2013. – 224 с.
83. Санникова О. П. О структуре психологической проницательности / Ольга Павловна Санникова // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – 2014. – Vol. II(8), №16. – С. 178–181.
84. Санникова О. П. Соотношение устойчивых индивидуально-типических особенностей эмоциональности и общительности / Ольга Павловна Санникова // Вопросы психологии. – 1982. – № 2. – С. 109–115.
85. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / Ольга Павловна Санникова. – Одесса: Хорс, 1995. – 334 с.
86. Татенко В. О. Соціальна психологія впливу: монографія / В. О. Татенко // АПН України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2008. – 216 с.
170
87. Татенко Н.О. Стильова специфіка постановки життєвих завдань особистістю з ефективним життєздійсненням / Н.О. Татенко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – К.: Міленіум. – 2009. – №22(25). – С. 73–78.
88. Теория и методология психологии: Постнеклассическая перспектива / [отв. ред. А. Л. Журавлев, А. В. Юревич]. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. – 528 с.
89. Титаренко Т. М. Життєві домагання особистості у сучасному потенціалістському дискусі / Тетяна Михайлівна Титаренко // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка. – К.: Міленіум. – 2006. – Вип. 25. – С. 416–430.
90. Титаренко Т. М. Життєві завдання особистості як соціально-психологічний чинник моделювання майбутнього / Тетяна Михайлівна Титаренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – К.: Міленіум. – 2007. – №16(19). – С. 304–311.
91. Тихомиров О. К. Психология мышления / Олег Константинович Тихомиров. – M.: Академия, 2002. – 288 с.
92. Тихомиров О. К. Структура мислительной деятельности человека / Олег Константинович Тихомиров. – М.: Издательство Московского университета, 1968. – 170 с.
93. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. – 534 с.
94. Философия: учебник / [под ред. В. Д. Губина, Т. Ю. Сидориной]. – М.: Гардарики, 2004. – 828 с.
95. Фрейджер Р. Личность. Теории, упражнения, эксперименты [пер. с англ.] / Р. Фрейджер, Д. Фрейдимен. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2004. – 608 с.
171
96. Фурман А. В. Ідея професійного методологування: монографія / Анатолій Васильович Фурман. – Ялта – Тернопіль : Економічна думка, 2008. – 205 с.
97. Фурман А. В. Методологічне обґрунтування багаторівневості парадигмальних досліджень у соціальній психології / Анатолій Васильович Фурман // Психологія і суспільство. – 2012. - № 4 (50). – С. 99.
98. Хухлаева О. В. Психологическое здоровье дошкольников и школьников / Ольга Владимировна Хухлаева. – М.: «Академия», 2003. – С. 184.
99. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб.: Питер, 2003. – 608 с.
100. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості: [монографія] / О. Я. Чебикін, І. Г. Павлова. – О.: СВД Черкасов, 2009. – 232 с.
101. Черножук Ю. Г. Соціальний інтелект майбутніх менеджерів із різним типом невербального спілкування / Ю. Г. Черножук, О. О. Черногор // Міжнародна наук.-практ. конф. молодих учених та студентів «Індивідуально-психологічні якості особистості майбутніх психологів та їх динаміка у період професійної підготовки (20 трав. 2010 р.). – О.: СМИЛ, 2010. – С. 62–65. 102. Четверик-Бурчак А. Г. Емоційний інтелект як чинник успішності вирішення головних життєвих завдань / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Психолінгвістика. – 2013. – Вип. 14. – С.163–184.
103. Четверик-Бурчак А. Г. Емоційний інтелект як інтегративна властивість особистості / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції «Психолінгвістика у сучасному світі – 2013» (18-19 жовтня 2013 р. м. Переяслав-Хмельницький, Україна) . – 2013. – С. 73.
104. Четверик-Бурчак А. Г. Ієрархія особистісних чинників успішності життєдіяльності людини / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Вісник
172
Дніпропетровського університету. – 2013. – Т. 21, №9/1. – Сер. Педагогіка і Психологія. – С. 149–156.
105. Четверик-Бурчак А. Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на психологічне здоров’я особистості / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Створення психологічних передумов для збереження здоров’я молоді в процесі навчання» (20 Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 25 жовтня 2011 р.). – Дніпропетровськ: Видавництво «Інновація». – 2011. – С. 60–62.
106. Четверик-Бурчак А. Г. Механізми зв’язку рівнів сформованості емоційного інтелекту з успішністю життєдіяльності особистості / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – 2011. – Т. 10. – №19. – C. 592–602.
107. Четверик-Бурчак А. Г. Опис та адаптація опитувальника «Шкала соціального благополуччя» К. Кіза / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2014. – № 54. – Сер. Психологія. – С. 28–33.
108. Четверик-Бурчак А.Г. Роль особистісних настанов у формуванні емоційного інтелекту як чесноти / А. Г. Четверик-Бурчак, Е. Л. Носенко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2011. – №47. – Сер. Психологія. – С. 161–167. 109. Шамшикова О. А. Опросник «Нарциссические черты личности» / О. А. Шамшикова, Н. М. Клепикова // Психологический журнал. – 2010. – Т. 31, №2. – С. 114–128.
110. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Эрик Эриксон. – М.: Прогресс, 1996. – 344 с.
111. Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості: монографія / [Т. М. Титаренко, О. Г. Злобіна, Л. А. Лєпіхова] ; за наук. ред. Т.М. Титаренко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 512 с.
173
112. Adilogullari I. Analysis of the relationship between the emotional intelligence and professional burnout levels of teachers / Adilogullari I., Ulucan H., Senel E. // Educational Research and Reviews. – 2014. – Vol. 9(1). – P. 1–8.
113. Alloy L. B. Depressive realism: Four theoretical perspectives / L. B. Alloy, L. Y. Abramson ; in L. B. Alloy (Eds.) // Cognitive processes in depression. – New York: Guilford Press. – 1988. – P. 223–265.
114. Alloy L. B. Judgement of contingency in depressed and non-depressed students: Sadder but wiser? / L. B. Alloy, L. Y. Abramson // Journal of Experimental Psychology: General. – 1979. – Vol. 108. – P. 441–485. 115. Andrei F. Trait emotional intelligence and somatic complaints with reference to positive and negative mood / F. Andrei, K. V. Petrides // Psihologija. – 2013. – № 46. – P. 5–15.
116. Arshava I. The hierarchy of personality resources of mental health / Arshava I., Nosenko E., Chetveryk-Burchak A. // 26th Conference of the European Health Psychology Society (Prague, Czech Republic). – 2012. – P. 294. 117. Arshava I. The Role of Simultaneous Pursuing of Academic and Athletic Activities over Youth in Personality Development / Arshava I., Nosenko D., Nosenko G. // Psychology. – 2013. – № 4. – P. 309–317.
118. Austin E. J. Emotional intelligence / Austin E. J., Parker J. D. A., Petrides K. V., Saklofske D. H. ; in G. J. Boyle, G. Matthews, D. H. Saklofske (Eds.) ; The SAGE handbook of personality theory and assessment. – Vol 1: Personality theories and models. – CA: Sage Publication. – 2008. – P. 576–596.
119. Austin E. J. Personality, well-being and health correlates of trait emotional intelligence / Austin E. J., Saklofske D. H., Egan V. // Personality and Individual Differences. – 2005. – Vol. 38. – P. 547–558.
120. Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavior change / Albert Bandura // Psychology Review. – 1977. – Vol. 84. – P. 191–215.
174
121. Barchard K. A. Does emotional intelligence assist in the prediction of academic success? / Kimberly A. Barchard // Educational and Psychological Measurement. – 2003. – Vol. 63. – P. 58–840.
122. Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory / R. Bar-On // R. Bar-On, J. D. A. Parker (eds.) ; Handbook of emotional intelligence. – San Francisco: Jossey-Bass. – 2000. – P. 363–388.
123. Bar-On R. Emotional intelligence: an integral part of positive psychology / Reuven Bar-On // South African Journal of Psychology. – 2010. – Vol. 40(1). – P. 54–62.
124. Bar-On R. EQ-i: The Emotional Quotient Inventory Manual. A Test of Emotional Intelligence / Reuven Bar-On. – New York: Multi-Health System, 1995. – 112 p.
125. Bar-On R. The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Rationale, description, and summary of psychometric properties / Reuven Bar-On ; in G. Geher (Eds.) // Measuring emotional intelligence: Common ground and controversy. – New York: Nova Science Publishers. – 2004. – P. 42–111. 126. Bechtoldt M. N. The primacy of perceiving: Emotion recognition buffers negative effects of emotional labor / Bechtoldt M. N., Rohrmann S., De Pater I. E., Beersma B. // Journal of Applied. Psychology. – 2011. – № 96. – P. 94–1087.
127. Berry D. S. Personality, nonverbal behavior, and interaction quality in femail dyads / D. S. Berry, J. Sherman-Hansen // Personality and Social Psychology Bulletin. – 2000. – Vol. 26. – P. 92–278.
128. Brackett M. A. Emotional intelligence and its relation to everyday behavior / Brackett M. A., Mayer J. D., Warner R. M. // Personality and individual Differences. – 2004. – Vol. 36. – P. 1387–1402.
129. Bradberry T. Emotional intelligence 2.0 / T. Bradberry, J. Greaves. – San Diego: TalentSmart, 2009. – 255 p.
130. Buck R. The communication of emotion / Ross Buck. – N.Y.: Gilford Press, 1984. – 67 p.
175
131. Caprara G. V. Positive orientation: Turning potentials into optimal functioning / Gian Vittorio Caprara // The European Health Psychologist. – 2009. – Vol. 11. – P. 46-48.
132. Carmeli A. The relationship among emotional intelligence, task performance, and organizational citizenship behaviors / A. Carmeli, E. Josman // Human Performance. – 2006. – №19. – P. 19–403.
133. Chetveryk-Burchak A. On assessing emotional intelligence as a precursor of positive personality functioning and mental health / A. Chetveryk-Burchak, E. Nosenko // Advances in Social Sciences Research Journal . – 2014. – Vol.1, № 4. – P. 33–42.
134. Conte J. M. A review and critique of emotional intelligence measures / Jeff M. Conte // Journal of Organizational Behavior. – 2005. – № 26. – P. 433–440.
135. Corey G. Theory and practice of counseling and psychotherapy / Gerald Corey. – Belmond: Brooks Cole, 2012. – 552 p.
136. Corr P. J. Reinforcement sensitivity theory and personality / Philip J. Corr // Neuroscience and Behavioral Reviews. – 2004. – Vol. 28. – P. 32–317. 137. Costa S. Trait emotional intelligence and inflammatory diseases / Costa S., Petrides K. V., Tillmann T. // Psychology, Health & Medicine. – 2014. – № 19. – P. 180 –189.
138. Côté S. Emotional intelligence, cognitive intelligence, and job performance / S. Côté, C. T. H. Miners // Administrative Science Quarterly. – 2006. – Vol. 51. – P. 1–28. 139. Côté S. The ability to regulate emotion is associated with greater well-being, income, and socioeconomic status / Côté S., Gyurak A., Levenson R. W. // Emotion. – 2010. – №10. – P. 33–923.
140. Damasio A. R. Descartes’ error: Emotion, Reason, and the Human Brain / Antonio R. Damasio. – New York: Avon Books, 1994. – 313 p.
176
141. Das P. P. P. Role of Emotional Intelligence on Aggression: A Comparison between Adolescent Boys and Girls / P. P. P. Das, S. Tripathy // Psychology and Behavioral Sciences. – 2015. – Vol. 4, №1. – P. 29–35.
142. Diener E. Subjective well-being / Edward Diener // Psychological Bulletin. – 1984. – Vol. 95(3). – P. 542–575.
143. Ekman P. Darwin and facial expression: Century of research in review / Рaul Ekman. – CA: Malor Book, 2006. – 273 p.
144. Fitness J. Emotional intelligence in intimate relationships / J. Fitness ; in J. Ciarrochi, J. P. Forgas, J. D. Mayer (Eds.) // Emotional Intelligence in Everyday Life. – Philadelphia: Psychology Press. – 2001. – P. 98–112.
145. Gardner H. Frames of mind: The theory of multiple intelligence / Howard Gardner. – New York: Basic Books, 2011. – 528 p.
146. Gardner H. Intelligence reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century / Howard Gardner. – New York: Basic Books, 2000. – 304 p.
147. Gardner H. Multiple intelligences: the theory in practice / Howard Gardner. – New York: Basic Books, 1993. – 304 p.
148. Goleman D. Emotional intelligence / Daniel Goleman. – New York: Bantam Books, 1995. – 352 p.
149. Goleman D. Social Intelligence: The New Science of Human Relationships / Daniel Goleman. – New York: Bantam Books, 2006. – 416 p.
150. Goleman D. Why it can matter more than IQ / Daniel Goleman. – New York: Bantam Books, 2006. – 384 p.
151. Goleman D. Working with emotional intelligence / Daniel Goleman. – New York: Bantam Books, 2000. – 400 p. 152. Gugliandolo M. C. Trait emotional intelligence and behavioral problems among adolescents: A cross-informant design / Gugliandolo M. C., Costa S., Cuzzocrea F., Larcan R., Petrides K. V. // Personality and Individual Differences. – 2015. – № 74. – P. 16–21.
177
153. Gökçen E. Sub-threshold autism traits: The role of trait emotional intelligence and cognitive flexibility / Gökçen E., Petrides K. V., Hudry K., Frederickson N., Smillie L. D. // British Journal of Psychology. - 2014. – № 105. – P. 187–199.
154. Isen A. M. Affect, accessibility of material in memory, and behavior: A cognitive loop? / Isen A. M., Shalker T., Clark M., Karp L. // Journal of Personality and Social Psychology. – 1978. – Vol. 36. – P. 1–12. 155. Colman, A. M. A Dictionary of Psychology / Andrew M. Colman. – New York: Oxford University Press, 2009. – 896 p.
156. Janakov B. Basic Life Tasks / Blagoja Janakov // International Journal of Psychology / Abstract of the XXIX International Congress of Psychology (20–23July 2008, Berlin, Germany). – 2008. – Vol. 43. – 636 p.
157. Jordan P. J. Emotional intelligence and conflict resolution: Implications for human resources development / P. J. Jordan, A. Troth // Advances in Developing Human Resources. – 2002. – № 4. – P. 62–79.
158. Keyes C. L. M. Social Well-Being / Corey Lee M. Keyes // Social Psychology Quarterly. – 1998. – Vol. 61. – № 2. – P. 121–140.
159. Keyes C. L. M. The mental health continuum: From languishing to flourishing in life/ Corey Lee M. Keyes // Journal of Health and Social Behavior. – 2002. – Vol. 43. – P. 207–222.
160. Lamers S. M. A. Positive mental health: Measurement, relevance and implications / Sanne M. A. Lamers. – Enscheda: University of Twente, 2012. – 192 p.
161. Lane R. D. Levels of emotional awareness: Neurological, psychological, and social perspectives / Richard D. Lane ; in R. Bar-On, J. D. A. Parker eds. // The handbook of Emotional intelligence: Theory, Development, Assessment, and Application at home, School, and in the Workplace. – San Francisco: Jossey-Bass. – 2000. – P. 91–171.
178
162. Law K. S. The construct and criterion validity of emotional intelligence and its potential utility for management studies / Law K. S., Wong C. S., Song L. J. // Journal of Applied Psychology. – 2004. – Vol. 89(3). – P. 483–496.
163. Lazarus R. S. Emotion and adaptation / Richard S. Lazarus. – New York: Oxford University Press, 1991. – 334 p.
164. Libbrecht N. Emotional Intelligence Predicts Success in Medical School / Libbrecht N., Lievens F., Carette B., Côté S. // Emotion. – 2014. – Vol. 14, №. 1. – P. 64 –73.
165. Lopes P. N. Emotional regulation abilities and the quality of social interaction / Lopes P. N., Salovey P., Cote S., Beers M. // Emotion. – 2005. – №. 5. – P. 18–113.
166. Marlowe H. A. Social intelligence: Evidence for multidimensionality and construct independence / Herbert A. Marlowe // Journal of Educational Psychology. – 1986. – Vol. 78. – P. 52–58.
167. Martins A. A comprehensive meta-analysis of the relationship between Emotional intelligence and health / Martins А., Ramalho N., Morin E. // Personality and individual Differences. – 2010. – Vol. 49. – P. 554–564.
168. Maslow A. Toward a psychology of being / Maslow Abraham – New York: Wiley, 1999. – 240 p.
169. Masum R. Examining the Relationship between Emotional Intelligence and Aggression among Undergraduate Students of Karachi / R. Masum, I. Khan // Educational Research International . – 2014. – Vol. 3(3). – P. 36–41.
170. Mayer J. D. A field guide to emotional intelligence / J. D. Mayer ; in J. P. Ciarrochi, J. P. Forgas J. P., J. D. Mayer J. D. (Eds) // Emotional intelligence in everyday life. Philadelphia. – P.A.: Psychology Press. – 2001. – P. 3– 24.
171. Mayer J. D. Emotional intelligence as a standard intelligence / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D., Sitarenios G. // Emotion. – 2001. – № 1. – P. 232–242.
172. Mayer J. D. Emotional intelligence as zeitgeist, as personality and as a standard intelligence / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. ; in R. Bar-On,
179
J. D. A. Parker (Eds.) // Handbook of emotional intelligence. – New York: Jossey-Bass. – 2000. – P. 92—117.
173. Mayer J. D. Emotional Intelligence. New ability or eclectic traits? / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. // American Psychologist. – 2008. – September. – P. 503 – 517.
174. Mayer J. D. Emotional intelligence: Theory, Findings, and Implications / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. // Psychological Inquiry. – 2004. – Vol. 15. – № 3. – P. 197–215.
175. Mayer J. D. Emotional intelligence meets traditional standards for an intelligence / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. // Intelligence. – 1999. – Vol. 27. – P. 267–298.
176. Mayer J. D. Emotion, intelligence, emotional intelligence / John D. Mayer ; in J. P. Forgas (Ed.) // The handbook of affect and social cognition. – NJ: Lawrence Erlbaum. – 2000. – P. 410—431.
177. Mayer J. D. How mood influences cognition / John D. Mayer ; in N. E. Sharkey (Eds.) // Advances in cognitive science. – Chichester: Ellis Horwood. – 1986. – P. 290—314.
178. Mayer J. D. Modeling and measuring emotional intelligence with the MSCEIT V 2.0 / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D., Sitarenios G. // Emotion. – 2003. – №3. – P. 97–105.
179. Mayer J. D. Models of emotional intelligence / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. ; in R. J. Sternberg (Eds.) // Handbook of human intelligence (2nd ed.). – New York: Cambridge University Press. – 2000. – P. 396–422.
180. Mayer J. D. The intelligence of emotional intelligence / J. D. Mayer, P. Salovey // Intelligence. – 1993. – Vol. 17. – № 4. – P. 433–442.
181. Mayer J. D. Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of emotional intelligence / Mayer J. D., Paolo M. Di, Salovey P. // Journal of Personality Assessment. – 1990. – Vol. 54. – № 3, 4. – P. 772 – 781.
180
182. Mayer J. D. Personality moderates the effects of affect on cognition / Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. ; in: J. Fogas, K.Fielder (Eds.) // Affect, cognition and social behavior. – Toronto: Hogrete. – 1988. – P. 87–99.
183. Mayer J. D. The key ingredients of emotional intelligence interventions: similarities and differences / J. D. Mayer, J. Ciarrochi ; in J. D. Mayer, J. Ciarrochi (Eds.) // Applying emotional intelligence: Practional guide. – New York: Psychology Press. – 2007. – P. 144–156.
184. Mayer J. D. What is emotional intelligence? / J. D. Mayer, P. Salovey ; in P. Salovey, D. Sluyter (Eds.) // Emotional development and EI: Educational implications. – New York: Basic Books. – 1997. – P. 3–34.
185. Moayedi F. Emotional Intelligence in Suicide Commiters // Moayedi F., HajiAlizadeh K., Khakrah M., Theshnizi S. H. // Life Science Journal . – 2014. – № 11(2s). – P. 65–68.
186. Nosenko Е. The hierarchy of personality resources of mental health / Nosenko E., Arshava I., Chetveryk-Burchak А. // 26th Conference of the European Health Psychology Society (August 21-25, 2012. Prague, Czech Republic). – 2012. – P. 294.
187. Nosenko E. Trait-oriented approach to operationalizing Emotional Intelligence / E. Nosenko, K. Kovriga // Abstracts of the 7th European Congress of Psychology (1-6 July). – London, Great Britain. – 2001. – p. 211.
188. Parker J. D. A. Academic achievement in high school: Does emotional intelligence matter? / Parker J. D. A., Creque Sr. R. E, Barnhart D. L., Harris J. I., Majeski S. A., Wood L. M., Bond B. J., Hogan M. J. // Personality and individual Differences. – 2004. – Vol. 37. – P. 30–1321.
189. Parker J. D. A. Emotional intelligence and academic success: Examining the transition from high school to university / Parker J. D. A., Summerfeldt L. J., Hogan M. J., Majeski S. A. // Personality and individual Differences. – 2004. – Vol. 36. – P. 72–163.
181
190. Pavot W. The Satisfaction With Life Scale and the emerging construct of the life satisfaction / W. Pavot, E. Diener // Journal of Positive Psychology. – 2008. – Vol. 3. – P. 137–152.
191. Pennenbaker J. W. Writing about emotional experiences as a therapeutic process / James W. Pennenbaker // Psychological Science. – 1997. – Vol. 8. – P. 66–162. 192. Petrides K. V. A comparison of the trait emotional intelligence profiles of individuals with and without Asperger syndrome / Petrides K. V., Hudry K., Michalaria G., Swami V., Sevdalis N. // Autism. – 2011. – № 15. – P. 671–682.
193. Petrides K. V. The role of trait emotional intelligence in academic performance and deviant behavior at school / Petrides K. V., Frederickson N., Furnham A. // Personality and Individual Differences. – 2004. – № 36. – P. 277–293. 194. Petrides K. V. Trait emotional intelligence and the Dark Triad traits of personality / Petrides K. V., Vernon P. A., Aitken Schermer J., Veselka L. // Twin Research and Human Genetics. – 2011. – № 14. – P. 35–41.
195. Petrides K. Trait emotional intelligence theory / K. Petrides // Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice. – 2010. – Vol. 3(2). – P. 136–139.
196. Petrides K. V. Trait emotional intelligence: Psychometric investigation with references to established trait taxonomies / K. V. Petrides, A. Furnham // European Journal of Personality. – 2001. – Vol. 15. – P. 48–425.
197. Poulou M. S. The role of Trait Emotional Intelligence and social and emotional skills in students’ emotional and behavioural strengths and difficulties: A study of Greek adolescents’ perceptions / Maria S. Poulou // The international journal of of Emotional education. – 2010. – Vol. 2, №2. – P. 30–47. 198. Pulkkinen L. Socioemotional Development and Health from Adolescence to Adulthood / Pulkkinen L., Kaprio J., Rose R. J. – New York: Cambridge University Press, 2006. – 421 p.
182
199. Saklofske D. H. Factor structure and validity of a trait emotional intelligence measure / Saklofske D. H., Austin E. J., Minski P. S. // Personality and individual Differences. – 2003. – Vol. 34. – P. 21–707.
200. Salovey P. Emotional development and emotional intelligence: Educational implications / P. Salovey, D. J. Sluyter. – New York: Basic Books, 1997. – 288 p. 201. Salovey P. Emotional intelligence / P. Salovey, J.D. Mayer // Imagination, Cognition, and Personality. – 1990. – № 9. – P. 185–211.
202. Salovey P. The positive psychology of emotional intelligence / Salovey P., Mayer J. D., Caruso D. ; in C. Snyder, S. Lopez (Eds.) // The handbook of positive psychology. – New York: Oxford University Press. – 2002. – P. 159 –171.
203. Scherer K. R. Componential emotion theory can inform models of emotion competence / Klaus R. Scherer ; in G. Mattews, M. Zeidner, R. D. Roberts, eds. // The Science of Emotional Intelligence: Knowns and Unknowns. – New York: Oxford University Press. – 2007. – P. 26–101.
204. Schutte N. S. A meta-analytic investigation of the relationship between emotional intelligence and health / Schutte N. S., Malouff J. M., Thorsteinsson E. B., Bhullar N., Rooke S. E. // Personality and Individual Differences. – 2007. – Vol. 42. – P. 33 – 921.
205. Schwean V. L. Emotional intelligence and gifted children / Schwean V. L., Saklofske D. H., Widdifield-Konkin L., Parker J. D. A., Kloosterman P. // E-Journal of AppliedPsychology. – 2006. – Vol. 2(2). URL: http://ojs.lib.swin.edu.au/index.php/ejap/article/view/70/99
206. Shipley N. L. The effects of emotional intelligence, age, work experience, and academic performance / Shipley N. L., Jackson M. J., Segrest S. L. // Research in Higher Education Journal. – 2010. – Vol. 9. – P. 1–18. 207. Siegling A. B. Trait emotional intelligence and leadership in a European multinational company / Siegling A. B., Nielsen C., Petrides K. V. // Personality and Individual Differences. – 2014. – № 65. – P. 65–68.
183
208. S