ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗОНИ БЕЗУМОВНОГО ВІДСЕЛЕННЯ

brief description

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГАРМАШ ЛЮДМИЛА СЕРГІЇВНА

УДК: 159/ 938 15.21.35

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗОНИ БЕЗУМОВНОГО ВІДСЕЛЕННЯ

19.00.02 психофізіологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
доктор медичних наук,
професор БЕРЗІНЬ В.І.

Київ - 2002

Зміст
Зміст 2
Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
Розділ І. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО
ВІКУ, ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 10
1.1. Соціально-психологічні та медико-біологічні аспекти адаптації до
навчання у школі 10
1.2.Шляхи оптимізації психофізіологічної адаптації молодших школярів до навчання у школі 17
1.3.. Вплив радіаційного чинника на формування здоров’я дітей 23
Розділ II. МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБСЯГ 31
2.1.. Об’єкти дослідження 31
2.2.. Методи дослідження та аналізу 33
Розділ III. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ ТА
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ З ЗОНИ
БЕЗУМОВНОГО ВІДСЕЛЕННЯ 47
3.1. Особливості психофізіологічного розвитку дітей старшого дошкільного
віку з зони безумовного відселення 47
3.1.1. Характеристика функціональної готовності до школи та стан
розумової працездатності у дошкільнят 49
3.1.2. Характеристика моторного розвитку та функціонального стану
системи кровообігу дітей старшого дошкільного віку 59
3.2.Особливості психофізіологічного розвитку дітей молодшого шкільного
віку з зони безумовного відселення 63
3.2.1. Стан розумової прцездатності учнів молодшого шкільного віку 66
3.2.2. Характеристика функціонального стану системи кровообігу
молодших школярів 84
3.2.3. Характеристика індивідуально-типологічних влістивостей дітей молодшого шкільного віку 88
3.3. Інтегральна оцінка стану здоров’я дітей-переселенців із
зони безумовного відселення 90
Розділ IV. РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ТА СТАН ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ
ПІД ВПЛИВОМ СИСТЕМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 121
4.1.Обгрунтування та впровадження медико-профілактичних та
психолого-педагогічних заходів з корекції порушень психофізіологічного
стану дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС 121
4.2.Оцінка ефективності медико-профілактичних та психолого-педагогічних
заходів з корекції психофізіологічного стану дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку 126
4.3.Оцінка впливу системи заходів психофізіологічного забезпечення на
стан здоров’я дітей 159
Обговорення отриманих даних 163
Висновки 166
Практичні рекомендації 167
Список використаних джерел 168
Додатки 185

ВСТУП
Актуальність проблеми. Початковий етап систематичного навчання являється відповідальним періодом в житті дитини, обумовлюючи в майбутньому як рівень успішності так і стан її здоров’я. В умовах школи організм дитини зустрічається з якісно і кількісно новими чинниками довкілля, неадекватність дії яких може призвести до зриву адаптаційних процесів. Ціна” адаптації зросла на фоні економічних та екологічних негараздів, які мають місце на сьогодні в Україні.
Вже понад пятнадцять років в полі зору науковців залишається велика медико-соціальна проблема нівелізаціі впливу постчорнобильських чинників на організм дитини. В результаті проведених досліджень з цього питання встановлено не лише несприятливу дію малих доз радіаційного впливу на індивідиум [53,54], але й несприятливий прогноз на майбутнє: очікується ріст показників захворюваності і розповсюдженості хвороб, 1,5 млн дітей включено в групу ризику виникнення захворювань щитовидної залози [14,104], виявлена стійка тенденція до ураження дитячого населення злоякісними пухлинами [2,24,147]. Дослідження ряду авторів [40,47,133] показали погіршення стану здоров’я цього контингенту. Діти, які були евакуйовані з забруднених територій складають групу ризику з точки зору розвитку цілого ряду патологічних станів [58,63,82].
Крім радіаційного впливу для них велике значення мали інші негативні фактори і в першу чергу пролонгована психоемоційна напруга [6,12]. Психологи виявляють зниження рівня психічного здоров’я у дітей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи [27.]
Внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС зафіксовані розлади у різних органах та системах організму дітей. Негативний вплив постчорнобильских чинників на організм, потерпілих від аварії на Чорнобильскій атомній електростанції, призвів до погіршення функціонального стану центральної нервової системи [27,119].
За таких умов інтеграція зусиль медиків, педагогів в оцінці впливу постчорнобильських змін в спектрі чинників довкілля з метою розробки і забезпечення реабілітаційних заходів залишається надзвичайно актуальною проблемою.
Забезпечення сприятливого перебігу адаптаційних процесів на етапі початкової школи - основна задача медиків, психологів та педагогів. Оптимізація адаптаційних процесів можлива при врахуванні функціонального стану організму.
На жаль в доступній літературі зустрічаються лише поодинокі дані про особливості психофізіологічного розвитку учнів школи першого ступеня, в анамнезі яких народження та проживання на територіях радіоекологічного контролю.
Виходячи з вищесказаного оцінка психофізіологічного стану організму молодших школярів з врахуванням успішної їх адаптації до шкільної програми початкової школи являється актуальною. Не менш важливим є також удосконалення методів медичної реабілітації та психолого-педагогічної корекції в питанні збереження і зміцнення здоров’я дітей.
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми лабораторії психофізіології інституту психології ім. Г С Костюка АПН України Психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції”, № держреєстрації 0100U000108.
Мета дослідження. Наукове обгрунтування комплексу медико-профілактичних та психолого-педагогічних заходів з оптимізації адаптації до навчально-виховного процесу та зміцнення здоров’я дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, що зазнали впливу малих доз радіації в умовах проживання в зоні безумовного відселення.
Обрана мета обумовила постановку таких завдань дослідження:
1.Здійснити лонгітудинальне вивчення процесу адаптації молодших школярів, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, а також факторів, котрі справляють вагомий вплив на перебіг цього процесу (функціональний стан організму, стан здоров’я) .
2. Вивчити основні тенденції формування й розвитку провідних психофізіологічних функцій дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з зони безумовного відселення.
3. Визначити основні напрямки цілеспрямованого впливу на процеси розвитку психофізіологічних функцій з метою забезпечення оптимальної адаптації до навчання в школі.
4. Теоретично та практично обґрунтувати та визначити комплекс заходів системи психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання в школі.
Наукова новизна отриманих результатів.
1. Виявлені шляхом здійснення моніторингу особливості динаміки психофізіологічних функцій і розумової працездатності дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, потерпілих від аварії на ЧАЕС.
2. Встановлені особливості формування здоров’я дітей, переселених з зони безумовного відселення.
3. Теоретично обґрунтована та розроблена система заходів психофізіологічного забезпечення адаптації, яка полягає у визначенні рівня психофізіологічних функцій організму та корекції виявлених відхилень.
4. Доведено, що система психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання позитивно впливає на динаміку захворюваності, фізичний розвиток, стан здоров’я і психологічну стійкість дітей.
Практичне значення отриманих результатів:
- розроблено систему заходів психофізіологічного забезпечення адаптації до навчання молодших школярів.
- впровадження моніторингу психофізіологічної адаптації дозволяє своєчасно виявити несприятливий перебіг процесу адаптації та прийняти рішення про необхідність корекції.
- запропоновано комплекс неспецифічних загальнооздоровчих засобів, спрямованих на регуляцію психофізіологічних функцій організму з метою оптимізації адаптації до школи.
За матеріалами дисертаційного дослідження підготовлені методичні рекомендації”Фізіолого-гігієнічна та психофізіологічна оцінка розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” (1998), Моніторинг стану здоров’я та фізичного розвитку дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС” (1998), які використовувалися в роботі лікарів-гігієністів з фаху гігієни дітей та підлітків, педіатрів.
Результати досліджень впроваджені в роботу дошкільних закладів міста Переяслав-Хмельницького, а також в навчальний процес Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди та Національного медичного університету ім.0.0.Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною проблемою. Досліджено психофізіологічний стан організму дітей, потерпілих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Проведена комплексна оцінка здоров’я 467 дітей. Проведені дослідження з гігієнічної характеристики умов навчання і виховання в дошкільних закладах та школах.
Проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження. Матеріали досліджень були апробовані на науково-практичних конференціях Фізична культура, спорт та здоров’я” (Черкаси 14-16 червня 1996 року), Науково-методичні проблеми природоохоронного виховання молоді у закладах вищої та середньої освіти” (Київ, 17-19 вересня 1998 рік), Культура здоров’я як предмет освіти” (Херсон 1-3 жовтня 1998 року), Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків” (Харків, 28-29 жовтня 1999 року), Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України” (Кіровоград, 1997р.).
Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження були представлені в тезах 5 науково-практичних конференцій. Автор має 5 одноосібних публікацій у збірниках наукових праць інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури, що налічує 158 найменувань, 2 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 157 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі вміщено 54 таблиці та 13 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
1.Психофізіологічний стан дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку переселених із зони безумовного відселення маєособливості, що характеризується зниженням показників короткочасної зорової пам’яті, стійкості уваги, а також функціональним напруженням системи кровообігу.
2.Стан здоров’я дітей-переселенців, як вагомий факторпсихофізіологічної адаптації, залежить від тривалості проживання на радіаційно забруднених територіях: діти з хронічною патологією склали у групі А - 11,8%, в групі Б 12,1%, в групі В 6,7%, в групі Г 6,1%.
3.Особливості психофізіологічного розвитку дітей з зони безумовного відселення диктують необхідність введення моніторингу психофізіологічної адаптації з метою виявлення відхилення від норми та попередження шкільної дезадаптації.
4.Застосування системи заходів психофізіологічного забезпечення позитивно впливає нафізичний розвиток, стан здоров’я дітей, динаміку захворюваності, на що вказує збільшення чисельності гармонійно розвинутих та практично здорових дітей.В порівнянні з початком спостереження відсоток дітей, гармонійно розвинутих, збільшився в групі А на 22,8%, в групі Б на 19,1%, в групі В на 12,4%, в групі Г на 11,2 %. Уконтрольній групі кількість гармонійно розвинених дітей збільшується відповідно на 5,2%, 5,1%, 8,1%, 10%. Після впровадження системи заходів психофізіологічного забезпечення до групи практично здорових дітей було віднесено 59,1% групи А, 50,0% групи Б, 44,8% групи В, 53,3% групи Г. Має місце позитивна тенденція загальної захворюваності, що характеризується її зниженням за всіма віковими групами дітей-переселенців.
5.Система заходів психофізіологічного забезпечення адаптації до навчанняпотребуєвзаємодії комплексу: педагог - психолог - лікар - батьки.
ПРАКТИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні поглиблених медичних оглядів оцінка рівня здоров’я повинна визначатися з урахуванням психофізіологічного компоненту.
2. Так як спеціальний комплекс фізичних вправ забезпечує оптимальний рівень психофізіологічного стану потрібно розробити регіональні програми з фізичного виховання.
3. З метою оптимального забезпечення психофізіологічних адаптаційних ресурсів організму молодших школярів обов’язковою умовою є проведення психодіагностики на етапі початкового навчання.

Список використаної літератури

1.Аванесова Е. Г. Психоневрологические и психологические особенности детей с патологией органов пищеварения // Педиатрия. 1993. - №1. С.99-102.
2.Авраменко А. И. Радиационная ситуация в Киевской области и здоровье населения //Тез. докл. респ. науч.-практ. конф.Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. Киев. -1991. С.7-8.
3.Александровский Ю.А. Пограничные нервно-психические расстройства. М., 1993. 116 с.
4.Аналізи результатів дослідження щитовидної залози та сомато-статевого розвитку дітей, які постраждали в результаті аварії на ЧАЕС / Боярська О.Я., Копилова О.В., Афанасьєв Д. Е. та ін. // Проблема охорони здоров`я дитячого населення м. Києва. К., 1993. С. 132-135.
5.Андрющенко Г. Ю., Карабекова Н. В. Коррекция психологического развития младших школьников на начальном этапе обучения // Вопросы психологии. 1993. №1. С. 47-53.
6.Антонов В. П. Беспороговость стосхатических эффектов источник психосоциальной напряженности //Тез. докл. республ. науч.-практ. конф.Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. К., 1991. С. 9-10.
7.Антропова М. В. Изучение общей умственной работоспособности школь-ников в возрастном аспекте // Методы исследования функций организма в онтогенезе. М., 1975. С. 7-8.
8.Антропова М. В. Физиолого-гигиенические требования к организации режима учащихся в школах продленного дня // Сов. педагогика. 1974. №1. С. 39-41
9.Апанасенко Г.Л Физическое развитие детей и подростков. К., 1985.-78 с.
10.Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. М.: Наука, 1981. 282 с.
11.Астахова Л. И., Данилов Л. П., Крылова Л. Я. Показатели периферической крови детей, проживающих в зонах жесткого контроля // Здравоохранение Белоруссии. 1991. №8. - С. 27-32.
12.Базильчик С.В., Козак Е.В. Пограничные нервно-психические расстройст-ва у детей и подростков, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующей радиации и проживающих в условиях зобной эндемии. //Тез. докл. республ. конф. "Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на ЧАЭС". Минск. 12-14 марта 1991. С. 154-160.
13.Барабай В. А., Ялкут С. И., Бобылева О. А. Принципы, средства и схемы фармакологической защиты при длительном воздействии радиации низкой мощности //Тез. докл. IV междунар. научн.-техн. конф. Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: Чернобыль`94”. Зеленый Мыс. 1994. С. 331-332.
14.Безруков Л. О., Грушко О. І., Шаповалов В. П. та ін. Результати диспансерного спостереження за дітьми із зони радіонуклідного забрудення //Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на ЧАЭС”. Киев. 1993. С. 71-73
15.Берзинь В. И. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков. К., 1989. 320 с.
16.Берзінь В. І., Буняк Н. А. Гігієна та психофізіологія дітей дошкільного віку. Тернопіль, 1994. 240 с.
17.Берзінь В.І., Гармаш Л.С., Коцур Н.І. Основи психогігієни. - К.: Світа, 1997. 54 с.
18.Берзінь В. І., Литвинова Ю. А., Івахно О. П., Баранова М.М., Бур’ян Н.М., Бевз Р. Т. Динаміка стану здоров`я дітей дошкільного віку (1985-1991) в умовах комплексного впливу факторів навколишнього середовища // Тез. докл. ІІІ научн.-практ. конф. Гомель. 1992. С.98-100.
19.Бобильова О. В. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні.В газете "Все о медицине". — 1996. №12.
20.Бобильова О. О. Оцінка медичних наслідків Чорнобильської катастрофи на ЧАЕС//Тез. докл. междунар. науч.- практ. конф.Киев.1993. С. 5-7.
21.Бобылева О. А., Бомко Е. И., Бурлак Г. Ф. Изменения радиационной обстановки на Украине и медицинские исследования аварии на ЧАЭС //Тез. докл. респуб. науч.-практ. конф.Итоги оценки медицинских последствий аварии на ЧАЭС”.Киев. 1991. С.23-24.
22.Болдин Н. В., Лабозаева Ж. П. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и умственная работоспособность в зависимости от физических нагрузок младших школьников. Сб. научных трудов "Гигиенические основы оздоровления детей и подростков средствами физического воспитания". М., 1989. С. 43-46.
23.Борисов Ю. К., Глейзеров В. И., Фарино Н. Ф. Гигиеническое обоснование оптимизации игровой деятельности первоклассников на переменах. Сб. научныхтрудов "Гигиенические основы оздоровления детей и подростков средствами физического воспитания". М., 1989. С. 87-98.
24.Бугаев В. Н., Трескунова Т. В., Бомко Е. И. Уровень и структура заболеваемости детей, проживающих на территории УССР, подвергшихся радиационному загрязнению в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Вестник АМН СССР. 1991. №8. С. 12-15.
25.Бузунов В. А., Торбин В. Ф., Трескунова Т. В. и др. Основные итоги и проблемы эпидемиологии медицинских последствий аварии на ЧАЭC // Тез. докл. IV Междунар. науч.-тех. конф. Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС”.Зеленый Мыс. 1994. С.275-279.
26.Буняк Н. А. Фізіолого-гігієнічне обгрунтування оптимізації фізичного виховання дітей дошкільного віку: Автореф. дис.на здобуття ступ. канд. мед. наук. К., 1994. 19с.
27.Вайнруб Е.М., Карпухина А. М., Савицкая Е. И. и соавт. Психофизиологи-ческие показатели состояния здоровья детей дошкольного возраста и определяющие его факторы //Соц. гигиена, организация здравоохр. и история медицины. Респ. межвед. сб.К.: Здоров`я, 1989.Вып. 20.С.18-21.
28.Вакулина И.П. Гигиеническое обоснование режима обучения детей начальных классов, начавших обучение с 6 лет: Автореф. дис. на соискание ученой степ. канд. мед. наук. Ташкент, 1987. 18с.
29.Валева Л.С., Засимова Н.В., Сипягина А.Е. и др. Состояние здоровья и возможности адаптации детей, проживающих в зонах с повышенным радиационным фоном // Проблемы мед. экологии и здоровья детей и под-ростков. Тез. докл. респ. науч.-практ. конф. Владивосток, 1991. С. 7-9.
30.Валлон А.Н. Психическое развитие ребенка. М.: Педагогика, 1967.196 с.
31.Варга А. Я. Психологическая коррекция нарушения общения младших школьников // Семья и психологическая консультация /Под. ред. Л. А. Базалева, В. В. Столина М.С. 1985. С. 39-41.
32.Варенич Г. И. Динамика здоровья полесских школьников / Эпохальные сдвиги // Человек, экология, симметрия. Матер. междунар. симп. с учас-тием Междунар. РГ по пробл. Чернобыля. Минск. 9-11 октября 1991. С. 25-26.
33.Вильчковский Э. С. Развитие моторики детей дошкольного и школьного возраста // Теория и практика физической культуры. 1972. №6. С. 46-49.
34.Вільчковський Е. С., Курок О. І. Народна рухлива гра основний засіб фізичного виховання дошкільнят // Традиції фізичної культури в Україні. К.: ЗМН, 1997. С. 147-153.
35.Властовский В.Г. Акселерация роста и развития детей. М.: МГУ, 1981. С. 28-29.
36.Воронцов И. М. Закономерности физического развития детей и методы его оценки . Учеб. мед. пособие. Ленинград, 1996. 22 с.
37.Выготский Л. В. Собрание сочинений в 6-ти томах. Т.4. Детская психология / под ред. Эльконина Д. Б. М.: Педагогика, 1984.432 с.
38.Высоцкая О. В., Витренко Я. Л., Шишкина А. С. "Медицинское обес-печение лиц, пострадавших от аварии на ЧАЭС // Чернобыльская трагедия и здоровье киевлян через 10 лет. Сб. практ. работ. К., 1996. С.9798.
39.Глейзеров. В. И. Некоторые особенности моторики детей 6-9 лет // Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков. Тез. докл. III Всесоюзной конференции "Физиология развития человека". М., 1985. С. 49-51.
40.Глизачев О., Шарапов А. Дети Чернобыля: радиация, эмоциональный стрес и проблемы здоровья // Врачебное дело. 1992. №11. С. 24-26.
41.Глушкова Е. К., Попова Н. М., Улицкая Э. М., Гигиеническая оценка обучения 6-летних детей в подготовительных классах общеобразовательной школы// Гигиенаи санитария. 1987. С. 22-24.
42.Громбах С.М. О критериях оценки состояния здоровья детей и подростков // Вестн. АМН СССР. 1981. №1. С. 29-34.
43.Громбах С. М., Крылов Д. Н., Кулакова Т. П. Первичная профилактика нервно-психических нарушений // Психогигиена детей и подростков /под. ред. Сердюковской Г. М. М.: Медицина, 1985. С. 208 - 211
44.Громбах С.М. Школа и психическое здоровье учащихся. М.:Медицина, 1988. 272 с.
45.Гуревич К. М. Психологическая диагностика. М.: Педагогика, 1981. 232 с.
46.Гурфинкель А. И., Пакуша В. Г. Динамика работоспособности младших школьников в режиме учебного и продленного дня // Возраст. особенности физиологич. систем детей и подростков. Тез. III Всесоюз. конф. "Физиология развития человека". М., 1985. С. 78-79.
47.Гуськова А. К. Десять лет после аварии на ЧАЭС // Ретроспектива клинических событий и мер по преодолению последствий в журнале "Медицинская радиология и радиационная безопасность". 1997. №1. С.5-12.
48.Деденко И. Сорбционные методы в лечении и профилактике лучевых поражений // Нетрадиционные методы профилактики и лечения. К., 1991. С. 9698
49.Доскин В. А., Куинжди Н. Н. Биологические ритмы растущего организма. М.: Медицина, 1989. 220 с.
50.Дощицына З. В. Оценка степени готовности детей к обучению в школе в условиях разноуровневой дифференциации. М., 1994. 68 с.
51.Дубинская И. Д., Зуева Е. Б., Чертокская Т. Я. Состояние здоровья детей дошкольного и школьного возраста. М., 1975. с. 86-89.
52.Дядичкин В. П. Психофизиологические резервы повышения работоспособности. Минск : Высшая школа, 1990. 119 с.
53.Еременко Г. Н., Полька Н. С., Семенюк Н. Д.. Вдовенко А. К., Гозак С. В. Динамика состояния здоровья детского населения, подвергшегося воздействию неблагоприятных факторов Чернобыльской катастрофы // Тез. докл. III респуб. конф. Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС”. Гомель.Апрель 1992. С. 59-60.
54.Єлагін В. В. Стан здоров`я дітей Київської області, що постраждали від Чорнобильської катастрофи // Тез. докл. ІІІ республ. наук.-практ. конф. "Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС.” Гомель.Апрель 1992. С. 71-72.
55.Єременко Г. М. Гігієнічні умови раціональної організації навчання й виховання 6-річних першокласників // Навчання і виховання 6-річних першокласників К., 1990. С. 33-35.
56.Задорожняя В. И., Маричев И. Л., Бондаренко В. И., Процак Е. И., Сергеева Т. А., Бурая Г. А., Назаров О. Г. Влияние на иммунитет населения малых доз ионизирующего излучения // Врачебное дело. 1996. №5-6. С. 39-42.
57.Звиняцковский Я.И., Стоян Е.Ф., Зайковская В.Ю. и др. Изучение функционального состояния организма детей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами в результате аварии на ЧАЭС // Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. науч-практ. конф. К., 1999. С. 80-82.
58.Звиняцковский И. И., Серых Л. В., Бердник О. В. и др. Состояние здоровья детского населения, проживающего в сельской местности с различной радиационной обстановкой // Радиационно-экологические и медицинскиеаспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. К., 1993. С. 26 - 28
59.Зубкова В. М. Гигиенические приниципы организации учебного процесса на начальном этапе обучения в школе /в 1 классе/ : Автореф. дис. на соискание степ. канд. мед. наук. М., 1972. 20 с.
60.Зубкова В. М. Гигиеническое обоснование структуры занятий в 1 классе. Сб. аннотаций научно-иссл. работ по гигиене детей и подростковза 1969-1970 гг. М., 1971. С. 35-36.
61.Игумнов С. А. Клиническая психотерапия детей и подростков. Минск: Беларусская наука, 1999. - 189 с.
62.Исаев Д. Н., Лявшина Г. К. Роль психогигиенического воспитания населения в предупреждение неврозов у детей // Здравоохранение Рос. федерации. 1992. №4. С. 16-18.
63.Исаева З. Г.. Мусий И. Я., Батуревич Н. И., Дехтяренко Н. А. Отдаленные наблюдения за состоянием имунной системы у детей, находившихся в зоне аварии на ЧАЭС // Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. респ. науч.-практ. конф.К., 1991. С. 92-93.
64.Кокун О. М. Моніторинг та корекція психофізіологічної адаптації спортсменів вищої кваліфікації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. псих. наук. К., 1997.19с.
65.Колосова Г. С., Байдакова Н. Ф., Мартанова И. И., Смирнова О. П. Школьная зрелость и динамика работоспособности шестилетних детей// Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков: Тез. ІІІ Всесоюзной конференции "Физиология развития человека". М., 1985. С. 37-38.
66.Компанец В. С., Недорезанюк Е. М., Корольова Н. Д. и др. К оценке психофизиологического статуса младших школьников в после- и дочорнобыльский период. // Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. К., 1993. С. 110-112.
67.Компанець В. С. Психофізіологічні критерії розумової втоми та їх профорієнтаційна значимість:Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра психологічних наук К., 1997. 44с.
68.Короленко Е. Оцінка впливу аварії на Чорнобильській АЕС на стан здоров`я населення України // АГАПІТ. 1996. № 4. С. 4-9.
69.Краснянская П. Л., Шпаковская Н. А. Некоторые данные о режиме дня учащихся младших классов школ с преподаванием ряда предметов на английском языке.Сб. аннотаций науч.-иссл. работ по гигиене детей и подростков /за 19691970 гг./. М., 1971.С. 58-59.
70.Лагутін А. Ю., Сидельников В. М. Особливості і поширеність вегетативно-судинної дистонії у дітей, евакуйованих із Прип`яті у зв`язку з аварією на ЧАЕС. // ПАГ. 1992. №3. С. 19-21.
71.Лаптев А. П. Азбука закаливания. М., 1986. 95 с.
72.Лебец И. С. Состояние здоровья детей и подростков, эвакуированных из Припяти и Чернобыля после аварии на Чернобыльской АЕС. // Охрана здоровья детей и подростков. Респ. межвед. сборник.К.,1992. Вып. 23.С. 97-101.
73.Лиманская Г. И. Здоровье украинских детей, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы 8 лет спустя // Вестник Чернобыля. - Окт. 1995.С. 27-29.
74.Лисицын Ю. П., Полунина Н. В. Образ жизни и здоровье детей // Педиатрия. 1990. №7. С. 61-69.
75.Лукьянов О. М., Антипкін Ю. Г. Наукові підсумки першого року ви-конання національної програми "Діти Чорнобиля" // ПАГ.-1992. - №3.- С.7-9
76.Лукьянов Ю.Е. Если вашему ребенку трудно учиться. М.: Знание, 1980.-96с.
77.Лукьянова Е. М. Клинические и параклинический аспекты здоровья детей через 9 лет после Чернобыльской катастрофы // Журн. акад. мед. наук Украины. том І. К., 1995. С. 48-59.
78.Ляшенко А. И. Функциональные сдвиги у детей 6-7 лет в процессе обучения / Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков. Тез. ІІІ Всесоюзной конференции "Физиология развития человека. М., 1985. С. 225-226.
79.Маркова А. К., Матис Г. А., Орлов А. Б. Формирование мотивации учения. М., 1990. С. 32-38
80.Матвеев А. П. Развитие выносливости и функциональных возможностей мальчиков от 78 до 11-12 лет // Теория и практика физической культуры. 1984. №1. С. 24-25.
81.Матюхина М. В. Мотивация учения младших школьников.М., 1984. 54с.
82.Маханькова Н. Г., Лягинская А. М., Терещенко Н. Я. и др. Состояние гормонального статуса у детей, подвергшихся облучению в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Проблемы радиационной медицины. Респ. межвед. сб. К.: Здоровье, 1991. Вып. 3. С. 40-45.
83.Мачерет Е. Л. Очерки рефлексотерапии. К., 1987. 425с.
84.Методические рекомендации по комплексной оценке состояния здоровья детей и подростков при массовых врачебных осмотрах. М., 1982. 18 с.
85.Методические рекомендациипо оценке физического развития детей ясельного и дошкольного возраста. К., 1986. 38 с.
86.Методические рекомендации: оценка физического развития детей школьного возраста. К., 1989. 39 с.
87.Методические рекомендации по изучению моторного развития детей и подростков. К., 1987. 18с.
88.Методические указания по динамическому наблюдению за состоянием здоровья и физическим развитием детей и подростков. К., 1987. 48 с.
89.Методичні рекомендації і особливості психічного розвитку дошкільників в умовах екологічної кризи (поради вихователю дитячого садка) / Кулачківська С.О., Ландовір С. О. К.: Мінчорнобиль, 1995. С. 183-184.
90.Мищенко А. Н., Торбин В. А., Михненко Ю. А. Чернобыль и здоровье народа: Десять лет спустя. // Мед. Украины. 1996. - №1. С. 11-14.
91.Нагорна Н. В. Некоторые особенности внутригруппового развития современных детей и подростков // VII республиканский съезд детских врачей УССР.Тез. докл. Киев, 10-12 ноября 1982. С. 132-133.
92.Неделько В. П. Показатели функционального состояния организма ребенка в зависимости от его физического развития // VII республиканский съезд детских врачей УССР. Тез. докл. Киев, 10-12 ноября 1982. С. 127-128.
93.Нерсесян А. М. Режим дня детского сада и его влияние на функциональное состояние организма детей 5-7 лет: Автореф. канд. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук. М., 1967. 20с.
94.Никогосян Г. Г., Джанперова А. Н. Уровень подготовлености ребенка как фактор, способствующий успешности обучения и сохранения здоровья учащихся начальной школы // Гигиена и санитария. 1987. №6. С. 12-13.
95.Новикова В. Н. Функционльное состояние сердечно-сосудистой системы у детей и подростков в отдаленный период после воздействия радиации. // Охрана здоровья детей и подростков. Респ. межведом. сб. 1992. Вып. 23. С. 67-71.
96.Новикова Н. І. Проблеми валеологічного виховання учнів // Педагогіка і психологія. 1996. №2. С. 103-107.
97.Нягу А. И., Степанова Е. И., Чекан А. К., Чаяно П. П., Копаков И. Е., Гудзь Н. Н., Кондратова В. Г., Курило Л. В. К вопросу о соматоневроло-гических эффектах у детей, подвергшихся радиационному воздействию.Респ. межвед. сб. "Проблемы радиационной медицины". К., 1991. Вып. 3. С. 36-62.
98.Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе. М.: Творческий центр, 1998. 237 с.
99.Олійник В. Ф., Максименко С. Д. Емоційно-вольовий розвиток першокласників // Навчання і виховання шестирічних першокласників. К., 1990. С. 60-70.
100.Павлова М. П., Емельянова И. Л., Алейникова О. В. Принципы формирования групп риска по гематологической патологии у детей, подвергшихся аварии на ЧАЭС. // Тез. докл. респуб. науч.-практ. конф. К., 1991. С. 22-23.
101.Павлова М. П., Емельянова И. П., Алейникова О. В. Клинико-гематологические особенности лейкемоидных реакций у детей // Здравоохр. Белоруссии 1991 №8. - С. 27-32.
102.Панін І. Рухова активність і здоров`я школярів в умовах пострадіаційного забруднення//Початкова школа . К., 1999. №5. С. 62-63.
103.Пименова Е. А. Эффективность физкультурных занятий с тренирующей направленостью с дошкольниками старшей возрастной группы // Сб. науч. труд. "Гигиенические основы оздоровления детей и подростков средствами физического воспитания". М., 1989. С. 120-128 .
104.Плеханова Е. И., Филипова Н. В., Череватова С. Х. Клинико-гормональная характеристика состояния щитовидной железы у детей и подростков, подвергшихся радиационному воздействию // Итоги оценки медицинских последствий аварии на ЧАЭС. Тез. докл. республ. науч.-прак. конф. К., 1991. С. 180-181.
105.Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками. К., 1998. 199 с.
106.Присяжнюк А. В., Грищенко В. Г., Федоенко З. Г., Океанов А. В., Старинский В. В., Фузик Н. Н. Частота злокачественных новообразований среди населения, проживающего на определенных территориях Украины, Белоруссии, России до и после аварии на ЧАЭС // Тез. респ. науч.-практ. конф. "Итоги оценки мед. последствий аварии на ЧАЭС". К., 1991. С. 187-189.
107.Прихожан А. М. Психокоррекционная работа с тревожными детьми // Активные методы работы школьного психолога. М., 1990. С.76-85
108.Психофизиологические исследования в гигиене детей и подростков. Сб. труд. НИИ гигиены детей и подростков (под ред. С. М. Громбаха). М., 1983. С.121-134.
109.Риженко Г. М. Визначення готовності 6-річних дітей до навчання і піклування про їхнє здоров`я // Навчання і виховання 6-річних першокласників. К., 1990. С.10-15.
110.Риженко Г. М. Раціональне харчування дітей //Навчання та виховання 6-річних першокласників. К., 1990. С.15-19.
111.Сапожникова Р. Г. Гигиена обучения в школе. М., 1974. 190 с.
112.Степанова Г.Б. Психофизиологические особенности развития детей дошкольного возраста в различных социо-экологических условиях // Физиология человека. 1995. №5. Т.21. С. 75-81.
113.Сенюк О. В., Задорожняя Л. В., Конюшенко В. Ф. Нормальные иммунологические показатели в зоне аварии ЧАЭС // Итоги 8 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: Чернобыль. Тез. докл. IV Международ. науч.-тех. конф. Зеленый Мыс. 1994. С. 300-301.
114.Сердюковская Г.Н. , Жилов Ю.Д. Окружающая среда и здоровь