Романова Марина Костянтинівна ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ

brief description

Міністерство освіти і науки України Житомирський національний агроекологічний університет
На правах рукопису
Романова Марина Костянтинівна
УДК: 159.922:159.922.62:37.015.3
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Дисертація
на здобуття наукового ступня
кандидата психологічних наук за спеціальністю
Науковий керівник –
доктор психологічних наук, професор
Журавльова Лариса Петрівна
Житомир – 2015
2

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………..….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ………….……………………………………….12
1.1. Екологічна свідомість як предмет наукового дослідження……........................................................................................................12
1.2. Особливості розвитку екологічної свідомості у дорослому віці…………………………..………………..…………………….……………......24
1.3. Структура екологічної свідомості.………………………..…………...32
1.4. Умови розвитку екологічної свідомості у дорослому віці …..……....44
Висновки до першого розділу…………………………….………………...57
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ…………………….……...…………………………...…...60
2.1. Організація й методи емпіричного дослідження………………......….60
2.2. Дослідження психологічних особливостей структурних компонентів екологічної свідомості та умов їх розвитку ..……..………………………...…....71
2.3. Вивчення особливостей внутрішньої системної організації екологічної свідомості та умов її розвитку………………………………............94
2.4. Дослідження психологічних особливостей розвитку екологічної свідомості…………………...……………………………..………………………119
Висновки до другого розділу……………………………………………...128
РОЗДІЛ 3. РЕКОНСТРУКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ДОРОСЛОМУ ВІЦІ ………………………..………...…….133
3.1. Принципи та основні підходи до реконструкції екологічної свідомості у дорослому віці…………………..…………………………...………………….133
3.2. Зміст й аналіз результатів апробації психокорекційної програми…154
3.3 Дослідження посткорекційної динаміки базових компонентів екологічної свідомості…………………………………………………………....171
3
Висновки до третього розділу………………………………….………….197
ВИСНОВКИ………………………………………………….……………..199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….203
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..224
4

ВСТУП
Сучасний стан екології гостро піднімає загальну проблему людського буття. Становлення свідомості людства все більшою мірою зумовлюється необхідністю спрямування його світоглядного розвитку від егоцентризму, який визначає людину та її варварсько-споживацькі потреби домінуючими, до екоцентризму, підґрунтям якого є ставлення до природних об’єктів як рівноправних та самоцінних суб’єктів.
Вивчення проблеми екологічної свідомості також актуалізується внаслідок якісних змін у сучасному культурно-історичному аспекті: переорієнтації парадигм суспільної свідомості з економічної на екологічну; вивчення природи людини в якості триєдиної біосоціодуховної істоти; еволюції людини як суб’єкта свідомості в напрямку від індивідуальності до суб’єкта планети, Всесвіту (В. І. Панов); кризового соціально-політичного стану в Україні, що ускладнюється становищем у східних районах нашої батьківщини (О. Л. Вернік). У дослідженнях системи «людина – природа» все більш превалюють ідеї коеволюційної єдності людини і природи за допомогою моделювання ноосферогенезу як вищої стадії розвитку людської цивілізації. Пріоритетність духовних цінностей та системного світогляду зумовлює можливість вирішення глобальних екологічних і соціальних проблем (А. Д. Урсул, О. Л. Яншин).
Питанням гармонійного співіснування людини і природи займаються як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники (І. М. Забєлін, О. В. Киричук, В. Кеннон, Б. Т. Лихачов, С. Д. Максименко, Є. Н. Пєтрова, О. В. Плахотнік, А. І. Рижиков, О. І. Салтовський, М. Р. Шагіахмєтов, С. І. Яковенко, О. Л. Яншин та ін). В рамках екологічної психології ця проблематика найбільш повно розкривається О. Л. Верніком, Дж. Гібсоном, Дж. Гілфордом, Дж. Голдом, С. Д. Дерябо, Т. В. Івановою, А. А. Калмиковим, А. М. Льовочкіною, В. О. Моляко, В. І. Пановим, О. В. Рудоміно-Дусятською, В. О. Скребцем, Ю. М. Швалбом, С. В. Шмалєй, В. А. Ясвіним та ін.
5
Екологічна свідомість як предмет екологічної психології розглядається в трьох основних аспектах: функціональному, онто- та соціогенетичному (А. А. Алдашева, О. В. Білоус, Е. В. Гірусов, О. В. Грезе, О. С. Мамешина, В. І. Медведєв, В. П. Онопрієнко, Т. Ф. Юркова та ін.). Як феномен вона переважно досліджується з позицій структурного (С. Д. Дерябо, С. В. Шмалей, В. А. Ясвін) та соціально-психологічного (Г. В. Акопов, О. І. Чердимова) підходів.
Враховуючи роль духовного виміру свідомості (Б. Г. Мещеряков, В. П. Зінченко, В. Франкл), вчинкового потенціалу (М. М. Бахтін, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, В. О. Татенко, А. В. Фурман) та трансцендентних явищ у становленні людини як частини гармонійного цілого – Всесвіту (Л. П. Журавльова, В. В. Козлов, О. П. Колісник), слід приділити особливу увагу інтегративному підходу до вивчення розвитку екологічної свідомості особистості.
Впродовж останнього десятиріччя значна частина психологічних надбань присвячується визначенню місця екологічних цінностей в аксіологічній системі суб`єктів трудової діяльності (О. В. Білоус), дослідженню особливостей екологічної культури (А. М. Льовочкіна) та зосередженню на становленні екологічної свідомості в юнацькому віці (О. В. Грезе, О. С. Мамешина). Наразі актуальним є вивчення зовнішніх та внутрішніх умов й особливостей розвитку екологічної свідомості на різних етапах дорослості, зокрема її вікової та статевої динаміки. Ця проблема є особливо актуальною в цьому віці тому, що доросла людина, яка знаходиться в процесі професійного становлення і має відносно стабільні особистісні властивості та спрямованість, різноманітність внутрішнього світу, сукупність матеріальних і духовних надбань, аксіологічні пріоритети та сформовану систему ставлень, – це активний суб’єкт у стосунках в межах системи «людина – природа».
Значущість та недостатня розробленість вказаних вище аспектів й зумовили вибір теми дисертаційної роботи: «Психологічні умови розвитку екологічної свідомості у дорослому віці».
6
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану науково-дослідньої програми кафедри історії, політології та психології Житомирського національного агроекологічного університету «Гуманізація національної освіти в умовах трансформації суспільних процесів» (номер держреєстрації 0109U006318). Тему дисертації затверджено Вченою Радою Житомирського національного агроекологічного університету (протокол № 3 від 27 листопада 2013 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 29 квітня 2014 р.). Автором досліджувався феномен екологічної свідомості.
Мета дослідження – теоретико-експериментальне обґрунтування психологічних умов, що впливають на розвиток екологічної свідомості особистості у дорослому віці.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз досліджень екологічної свідомості та визначити її роль у розвитку особистості.
2. Побудувати структурно-динамічну модель екологічної свідомості та структурну модель умов її розвитку.
3. Емпірично дослідити особливості та умови розвитку екологічної свідомості у дорослому віці.
4. Розробити та апробувати корекційно-розвивальну програму реконструкції екологічної свідомості особистості.
Об’єкт дослідження – екологічна свідомість особистості у дорослому віці.
Предмет дослідження – психологічні умови та особливості розвитку екологічної свідомості у дорослому віці.
Гіпотеза дослідження. Екологічна свідомість як специфічна форма суспільної та індивідуальної свідомості розвивається відповідно до закономірностей становлення психіки людини та зумовлюється об’єктивними (зовнішніми й внутрішніми) та суб’єктивними (внутрішніми) чинниками.
7
Онтогенетична динаміка екологічної свідомості має загальнопсихологічні, вікові, статеві та індивідуальні особливості. Період кризи середини життя є значущим для продуктивного розвитку екологічної свідомості на основі актуалізації та розвитку вчинкової активності особистості (базової внутрішньої умови розвитку її екологічності).
Теоретико-методологічною основою дослідження стали: концептуальні засади еколого-психологічного підходу до визначення особливостей способу життя людини в сучасному суспільстві (О. Л. Вернік, О. В. Рудоміно-Дусятська, Ю. М. Швалб), принципи глибинної екологічної психології (Б. Деволл, А. Наєсс, Д. Рисмен), вивчення екологічної свідомості як структурованого феномену (С. Д. Дерябо, А. М. Льовочкіна, О. С. Мамешина, С. В. Шмалей, В. А. Ясвін); соціально-психологічні аспекти проблеми екологічної свідомості (Г. В. Акопов, О. І. Чердимова); вчинковий принцип у тлумаченні змісту психічного (М. М. Бахтін, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, В. О. Татенко, А. В. Фурман); принцип системно-структурного підходу до розвитку особистості (Б. Г. Ананьєв, B. О. Ганзен, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн); уявлення про сутність ставлень особистості (Л. К. Велитченко, Я. Л. Коломинський, О. Ф. Лазурський, В. М. М’ясищев, С. Л. Рубінштейн); теорія інтегральної періодизації розвитку людської суб’єктності (Є. І. Ісаєв, В. І. Слободчиков); теорії особистості як активного суб’єкта діяльності (К. О. Абульханова-Славська, Г. С. Костюк, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, А. В. Фурман, Ю. М. Швалб); принцип самодетермінації особистості (Д. О. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн), дослідження духовного виміру свідомості особистості (В. П. Зінченко, В. В. Козлов, О. П. Колісник, Б. Г. Мещеряков, В. Франкл), положення психологічної науки про роль емпатії у розвитку особистості (О. О. Бодальов, Т. П. Гаврилова, К. Роджерс, О. П. Саннікова, І. М. Юсупов), загальнопсихологічна теорія емпатії Л. П. Журавльової, принцип теоретичного ставлення особистості до дійсності (Л. С. Виготський, В. В. Давидов,
8
Д. Б. Ельконін), дослідження глибинного імплікативного порядку розвитку Всесвіту (Д. Бом, В. Вульф, К. Ректор).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались такі метотоди: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових матеріалів, теоретичне моделювання); емпіричні (спостереження, бесіда, анкетування; констатувальний і формувальний експерименти); психодіагностичні тести та методики (адаптована методика діагностики міри задоволеності основних потреб, методика вивчення ціннісних орієнтацій А. І. Моткова і Т. О. Огнєвої, адаптована методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса, методика діагностики емпатії особистості у зрілому віці Л. П. Журавльової, тест самоставлення Р. С. Пантілєєва – для дослідження структурних компонентів екологічної свідомості дорослої людини; діагностика самоактуалізації особистості А. В. Лазукіна в адаптації Н. Ф. Каліної – для визначення рівня розвитку вчинкової активності особистості у дорослому віці в якості базової внутрішньої умови розвитку її екологічності); статистичні (лінійний кореляційний аналіз Пірсона; t-критерій Стьюдента; факторний аналіз). Автоматизована обробка даних здійснювалася за допомогою пакету програм STATISTIСA 6.0.
Експериментальною базою дослідження були Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2 міська лікарня м. Житомира (КУМЦЛ № 2), Житомирський державний університет імені Івана Франка, Андрушівський хлібзавод (ФОП Гринишин В. Є.), кризовий центр з попередження насильства в сім’ї «Лелека». Загалом вибірку склали 291 особа, зокрема 150 жінок та 141 чоловік.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:
- вперше аргументовано доцільність інтегративного підходу до вивчення умов та визначення психологічних особливостей динаміки екологічної свідомості особистості на різних етапах дорослості; встановлено існування взаємозв’язків між структурними компонентами екологічної
9
свідомості; доведено, що базовою внутрішньою умовою розвитку екологічності особистості є актуалізація й розвиток її вчинкової активності: системного світосприймання, усвідомленої потреби в особистісному зростанні та самоактуалізації; виявлено, що період кризи середини життя є значущим для розвитку екологічної свідомості;
- розширено та доповнено уявлення про психологічні умови розвитку екологічної свідомості в онтогенезі;
- набули подальшого розвитку теоретичні положення про феноменологічність та ієрархічну структурованість екологічної свідомості.
Практичне значення дослідження полягає у виявленні психологічних умов розвитку екологічної свідомості та їх використанні у корекційній роботі практичного психолога, а також у змісті лекційних і практичних занять для студентів вищих навчальних закладів з вікової, педагогічної, соціальної, екологічної психології тощо. Адаптовані методики щодо діагностики екологічних потреб та екоцентричної спрямованості можуть використовуватися психологами у наукових та практичних цілях.
Самостійну практичну цінність має авторська психокорекційна програма з реконструкції екологічної свідомості особистості у дорослому віці, яку доцільно використовувати психологам центрів соціально-психологічної реабілітації при роботі з дорослими людьми, практичним психологам медичних установ з метою реабілітації та відновлення психофізіологічного стану медичних працівників та клієнтів лікарень, практичним психологам вищих та середніх навчальних закладів при роботі з педагогічними працівниками тощо.
Результати дослідження впроваджено до навчально-виховного процесу Житомирського національного агроекологічного університету та застосовано при викладанні курсу «Екологічна психологія» (акт № 812 від 29.05.2014 р.). Програму психологічного сприяння розвитку екологічної свідомості у дорослому віці презентовано на курсах підвищення кваліфікації практичних психологів в Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01 – 485 від 28.04.2014 р.), а також використано у практиці
10
діяльності комунальної установи Центральної міської лікарні № 2 м. Житомира (акт № 618 від 15.04.2014 р.), практичними психологами Житомирського кризового центру з попередження насильства в сім’ї «Лелека» (акт № 05 від 23.04.2014 р.)
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним і якісним аналізом отриманих результатів; застосуванням методів математичної статистики.
Особистий внесок автора в роботах, що були виконані у співавторстві. Автором узагальнено стан проблеми; досліджено та уточнено структуру екологічної свідомості; розроблено та проаналізовано систему зовнішніх і внутрішніх умов розвитку екологічності дорослої людини; самостійно зібрано емпіричні дані, проведено математично-статистичну обробку, інтерпретацію та аналіз отриманих результатів; розроблено та апробовано програму еколого-психологічного тренінгу.
Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися та отримали схвалення на: І Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток особистості у рамках просторово-часової організації життєвого шляху» (Одеса, 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (Луцьк, 2013 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика» (Тернопіль, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Педагогіка та психологія: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень» (Київ, 2013 р.); Міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми науки й освіти – 2014» (Будапешт, 2014 р.); І Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференціїя «Особистісне зростання: теорія і практика» (Житомир, 2014 р.). Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри історії, політології та психології Житомирського національного агроекологічного університету (2011–2014 рр.) та наукового семінару Південноукраїнського національного
11
педагогічного

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження проблеми особливостей розвитку екологічної свідомості особистості в дорослому віці та психологічних умов її розвитку. Реалізовано інтегративний підхід до розуміння феноменології, структури та динаміки екологічної свідомості, особливостями якого є: визнання людини невід’ємною частиною Природи; розширення меж екосвідомості до її універсального рівня і на цьому підґрунті трансформацію розуміння смислу «Природи» до цілого «Світу» (самого себе, оточуючих людей, об’єктів природи, Всесвіту); дослідження духовного виміру екологічної свідомості. Теоретично виокремлено та емпірично досліджено структурні компоненти екологічної свідомості, її об’єктивні й суб’єктивні, зовнішні й внутрішні умови розвитку.
1. Теоретичні підходи до вивчення проблеми екологічної свідомості, що спрямовані на дослідження її співвіднесення з індивідуальною та суспільною свідомостями, її феноменології, структури, властивостей, функцій, форм і видів, детермінант, а також використання самого феномена як умови, чинника попередження екологічної кризи, виживання земної цивілізації, а також морального розвитку, особистісного зростання, досягнення духовної досконалості тощо є суперечливими і потребують подальшого дослідження на основі інтегративного підходу.
2. Екологічна свідомість – це специфічна форма суспільної та індивідуальної свідомості, особливістю якої є психічне відображення штучного довкілля та природного середовища (зокрема, людини як невід’ємного елемента екосистеми), внутрішніх світів (власного та Іншого); рефлексії, переживання щодо місця і ролі людини в світі Природи; здатність до відповідних саморегуляції та побудови ставлень у системі «Я – Світ».
Екологічна свідомість є системним структурним утворенням. Її базовими компонентами є екологічний світогляд, який репрезентується екологічними потребами та екологічними цінностями, вчинковий потенціал (екоцентрична
200
спрямованість) та система екологічних ставлень особистості до Світу (емпатійні ставлення та самоставлення). Елементи екологічного світогляду, вчинкового потенціалу та екологічних ставлень особистості до Світу утворюють гармонійну й цілісну систему.
3. Розвиток екологічної свідомості дорослої людини зумовлюється об’єктивними внутрішніми (вікові особливості, статева приналежність) і зовнішніми (мега-, макро-, мезо-, мікросоціуми, що репрезентуються рівнем освіченості й ґендерними стереотипами) та суб’єктивними внутрішніми чинниками. Базовою суб’єктивною внутрішньою умовою розвитку екологічної свідомості дорослої людини є її вчинкова активність, що проявляється через наявність в неї системного світосприймання, усвідомленої потреби в самоактуалізації та прагнення до саморозвитку.
4. Емпірично виявлено, що розвиток екологічної свідомості особистості здійснюється відповідно до закономірностей психічного розвитку, зокрема його прогресу/регресу, нерівномірності, гетерохронності, кумулятивності.
Інтегративний підхід до вивчення екологічної свідомості передбачає дихотомічність її розвитку внаслідок продуктивного або деструктивного напрямів розвитку особистості на кожному з онтогенетичних етапів та обумовлення її розвитку особливостями особистісного та духовного зростання впродовж шести стадій розвитку свідомості (фізичної, особистісної, міжособистісної, соціальної, конвенційної, універсальної). Духовний вимір свідомості дозволяє особистості виходити за межі системи «людина – природа», наповнюючи гармонією будь-які стосунки: з самою собою, оточуючими людьми, об’єктами природи. В процесі розвитку особистості духовний вимір її екосвідомості суб’єктно актуалізується, особистісно самоосягається, індивідуальнісно стається та вчинково утверджується. Завдяки цьому екологічна свідомість досягає найвищого рівня розвитку – універсального.
5. Констатовано наступні вікові особливості розвитку екологічної свідомості: а) виявлено позитивну онтогенетичну динаміку розвитку мір
201
задоволеності екопотреб, значущості й реалізації екоцінностей в реальному житті (з віком збільшується їх актуалізація та значущість для особистості, знижується конфліктність їх реалізації, що свідчить про більш високий рівень прояву поведінково-вчинкового аспекту, який є характерним для достатньо розвинених міжособистісної та соціальної стадій розвитку її екологічної свідомості); б) підтверджено значущість періоду кризи середнього віку для особистісної еколого-гуманістичної трансформації та розвитку універсального (найвищого) рівня екосвідомості; в осіб, які переживають кризу середнього віку, знайдено наявність найвищого рівня розвитку інтегральної емпатії, що проявляється в їх схильності до реального сприяння суб’єктам навколишнього світу; в) екоцентрична спрямованість у переважної більшості дорослих поступається місцем іншим типам спрямованості – на себе, на справу, на спілкування; г) у зрілому дорослому віці під впливом процесів універсалізації суб’єктності розвивається екоцентрична спрямованість, внаслідок чого екологічна свідомість особистості досягає (за умови успішного подолання кризи середини життя) універсального рівня розвитку; д) виявлено негативну тенденцію в розвитку таких деструктивних ознак самоставлення дорослої особи як закритість, внутрішня конфліктність, самозвинувачення одночасно з позитивною динамікою в розвитку її самоприйняття і самоприв’язанності; е) виокремлено три рівні розвитку екологічної свідомості дорослих осіб: високий, середній, низький, – при цьому встановлено, що більшість респондентів має середній рівень розвитку їхньої екологічності (70,4%).
6. Існує статева диференціація особливостей та умов розвитку екологічної свідомості: експериментально виявлено вищі показники розвитку екосвідомості у жінок, аніж у чоловіків, проте, екологічна свідомість чоловіків є більш гармонійною та сензитивною до психокорекційних впливів, порівняно з жінками.
7. Розвиток екологічної свідомості особистості в дорослому віці обумовлюється рівнем її освіченості. Високоосвіченим особистостям притаманний більш високий рівень розвитку її екологічної свідомості,
202
порівняно з людьми, які мають середню спеціальну освіту. Впродовж усього онтогенезу в осіб з вищою освітою показники екосвідомості вищі, аніж у респондентів, які мають середню спеціальну освіту. Високоосвічені дорослі люди мають більш позитивне інтегральне почуття «за» власне Я, порівняно з особами, які мають середню спеціальну освіту. Водночас, респонденти з середньою спеціальною освітою є більш сензитивними до психокорекції екологічної свідомості, порівняно з високоосвіченими особами.
8. Експериментально доведено, що індивідуальні особливості самоактуалізації особистості є вагомою суб’єктивною внутрішньою умовою розвитку її екологічності. Особистість з високорозвиненою екологічною свідомістю має такі особливості самоактуалізації: достатній рівень її розвитку, вміння орієнтуватися в часі, позитивне ставлення до природи людини, орієнтацію на вищі людські цінності, креативність, саморозуміння, аутосимпатію, спонтанність.
9. Корекційно-розвивальна програма, що апробована в умовах еколого-психологічного тренінгу, враховує вікові, статеві особливості розвитку екологічної свідомості у дорослому віці, освіченість особи та спрямована на розвиток усіх компонентів екосвідомості на основі актуалізації, розвитку вчинкової активності особистості. Результатом ефективності корекційно-розвивального впливу стали позитивні статистично значущі зміни в показниках базових компонентів екологічної свідомості особистості, її гармонізація, достовірне збільшення кількості осіб з високорозвиненою екологічністю.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку екологічної свідомості дорослої людини та її психологічних умов.
Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні механізмів розвитку універсальної екологічної свідомості в дорослому віці, істотною ознакою якої є готовність до прояву повного потенціалу власних здібностей та здатність до створення таких умов життя, в яких відбувається коеволюція внутрішнього та навколишнього світів (об’єктів природи, оточуючих людей, Всесвіту).
203

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверин В. А. Психология личности: Учебное пособие / В. А. Аверин. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 89 с. 2. Акопов Г. В. Психология сознания: Вопросы методологии, теории и прикладных исследований. / Г. В. Акопов – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2010. – 272 с. 3. Акопов Г. В. Экологическая психология сознания и /или/ versus психология экологического сознания. / Г. В. Акопов. // 4-ая Российская конференция по экологической психологии (10 лет Лаборатории экопсихологии развития Психологического института РАО). Тезисы. (Москва, 28-29 марта 2005 г.) / Психологический институт РАО, Международный независимый эколого-политологический университет и др. – М.: УМК «Психология» , 2005. – 334 с.
4. Александров А. А. Современная психотерапия. Курс лекций. / А. А. Александров. — СПб.: «Академический проект», 1997. — 335 с.
5. Альбуханова-Славская К. А. Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования / К. А. Альбуханова-Славская // Психол.журн. – 1994. – Т.15 – №4 – С. 39–55. 6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1968. – 339 с. 7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т.; под ред. А. А. Бодалева, Б. Ф. Ломова./ Б. Г. Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с. 8. Анциферова Л. И. Психология повседневности: жизненный мир личности и техники еѐ бытия / Л. И. Анциферова // Психол.журн. – 1993. – Т. 14 – №2. – С. 3–16. 9. Анцыферова Л. И. Условия деформаций развития личности и конструк-тивные силы человека / Л. И. Анцыферова. // Психология личности: новые исследования / Под ред. К. А. Абульхановой, А. В. Брушлинского и
204
М. И. Воловиковой. – М.: ИП РАН, 1998. – С. 31. 10. Арсеньев В. Р. Звери = боги = люди: монография / В. Р. Арсеньев. – М.: Политиздат, 1991. – 160 с.: ил. – (Беседы о мире и человеке).
11. Бахтин М. М. Архитектоника поступка / М. М. Бахтин // Социологические исследования. – 1986, №2. – С. 165–168.
12. Базыма Б. А. Цвет и психика. Монография. / Борис Алексеевич Базыма. – Х.: ХГАК, 2001. – 172 с.
13. Барнет А. Род человеческий. / А. Барнет. – М.: Мир, 1968. – 162 с. 14. Берн Ш. Гендерная психология / Шон Меган Берн. – СПб: Олма-Пресс Инвест, 2004. – 320 с. – (Серия «Секреты психологии»). 15. Білоус О. В. Психологічні характеристики екологічності свідомості особистості: дис. …кандидата психологічних наук: 19.00.01 / Олександр Вікторович Білоус. — К., 2006. — 203 с. 16. Бодиан С. Простая по средствам, богатая по результатам: интервью с Арне Наэссом. / С. Бодиан // Гуманитарный экологический журнал. – Т. 4. Вып. 2, 2002. – С. 2.
17. Борейко В. Е. Пути и методы природоохранной пропаганды. / В. Е. Борейко. – Киев: Киевский эколого-культурный центр, 1996. – 208 с.
18. Боришевський М. Дорога до себе: від основ суб’єктності до вершин духовності: монографія / Мирослав Боришевський. – К.: Академвидав, 2010. – 416 с.
19. Брандес В. М. Психотерапия педагогического труда или учитель, исцелись сам. / В. М. Брандес, А. В. Вознюк. – Житомир, 2007. – 384 с. 20. Братусь Б. С. К проблеме развития личности в зрелом возрасте / Б. С. Братусь // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 1980, №2. – С. 3–13. 21. Бубер М. Два образа веры. / Мартин Бубер. / Перевод В. В. Рынкевича. – М.: Республика, 1995. – С. 16–92. 22. Вайзер Г. А. Смысл жизни и «двойной кризис» в жизни человека. / Г. А. Вайзер // Психологический журнал. – 1998, № 5. – С. 3–14.
205
23. Васильева Е. К. История в лицах и событиях. Знаменитые мудрецы. / Е. К. Васильева, Ю .С. Пернатьев. – Харьков: Фолио, 2010. – 512 с.
24. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. / И. В. Вачков. – М.: Ось-89, 1999. – 176 с.
25. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. / В. И. Вернадский. – М.: Наука,1988. – 520с. 26. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. / Владимир Иванович Вернадский. – М., 1989. – 258 с. 27. Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. / В. И. Вернадский; Отв. ред. А. Л. Яншин; [Предисл. А. Л. Яншина, Ф. Т. Яншиной]; АН СССР. – М. : Наука , 1991 – 270,[1] с. 28. Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения: [Моногр.] / В. И. Вернадский ; Отв. ред.: Ф. Т. Яншина, С. Н. Жидовинов. – Москва : Наука, 2001 . – 375 с. 29. Вернік О. Л. Психологічні особливості образу довкілля в свідомості підлітків: автореф. дис... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. Л. Вернік; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К., 2004. — 20 с. — укp. 30. Вернік О. Л. Життєдіяльність як проблема екологічної психології / О. Л. Вернік // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Житомир: «Вид-во ЖДУ ім. І. Франка», 2014. – Том VІІ. Екологічна психологія. – Випуск 36. – с. 378 – 389. – рос.
31. Вінда О. В. Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків: за проектом «Діалог»: Навчально-метод.посібник // О. В. Вінда, О. П. Коструб, І. Г .Сомова, Н. О.Березіна, М. М. Галябарник. – 3-тє вид., перер. і доп. – К., 2003. – 284 с.
32. Волович В. Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. / В. Г. Волович. – М.: Гидрометеоиздат, 1983. – 357 с.
33. Вульф В. Холодинамика. Как развивать и управлять своей личностной
206
внутренней силой. / Вернон Вульф В. / Под редакцией Л. Хохловой. Перевод с англ. Г.Соболевой. – М.: Ассоциация Холодинамики, 1995. – 192 с.
34. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций. / Л. С. Выготский. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 500 с.
35. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.З. Проблемы развития психики / Л. С. Выготский. / Под ред. А. М. Матюшкина.. – М.: Педагогика, 1983. – 368 с., ил. – (Акад. пед. наук СССР).
36. Выготский Л. С. Психология развития как феномен культуры / Л. С. Выготский. – М.: Воронеж, 1996. – 512 с.
37. Выготский Л. С. Психология / Лев Семенович Выготский. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2002. – 1008 с. 38. Гарковенко Р. В. Общая теория отношений общества с природой и глобальная экология. / Р. В. Гарковенко // Философские проблемы глобальной экологии. – М.: Наука, 1983. – С. 138–152. 39. Герасимов И. П. Методологические аспекты экологизации современной науки / И. П. Герасимов // Вопросы философии. – 1978, №11. – С. 61–72. 40. Грезе О. В. Особливості формування екологічної свідомості у студентів гуманітарного та технічного напрямів підготовки: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / О. В. Грезе ; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2009. – 20 с. – укp. 41. Гроф С. Путешествие в поисках себя / Станислав Гроф. – М.: Издательство Трансперсонального Института, 1994. – 327 с.
42. Гроф С. Когда невозможное возможно: Приключения в необычных реальностях: [пер. с англ.] / Станислав Гроф. – М.: АСТ, 2007. – 441 с.
43. Гумилев Л. Н. Поиски вымышленного царства / Л. Н. Гумилев. – М.: Айрис-пресс, 2008. – 432 с.: ил. – (Библиотека истории и культуры).
44. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л. Н. Гумилев. – М.: Айрис-пресс, 2010. – 560 с.: ил. – (Библиотека истории и культуры). 45. Давыдов В. В. Генезис и развитие личности в детском возрасте. /
207
В. В. Давыдов // Вопр.психол. – 1992, № 1-2. – С. 6–15. 46. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов / Рос. Акад. образования. Психологический ин-т. Междунар. Ассоциация «Развивающее обучение». – М.: ИНТОР, 1996. – 544 с. 47. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы построения учебных предметов / В. В. Давыдов. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 480 с. 48. Деволл Б. Глубинная экология / Билл Деволл, Джордж Сешнс. – К. : Киев. экол.-культур. центр, 2005. – 108 с. 49. Деглин В. Л. Лекции по функциональной ассиметрии мозга. / В. Л. Деглин. – Амстердам – Киев: АПУ, 1996. – 151 с. 50. Деркач А. А. Акмеология: Учебное пособие / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин. – СПб.: Питер, 2003. – 256 с.: ил. – (Серия «Учебное пособие»).
51. Деркач О. О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу: Навчально-методичний посібник. / О. О.Деркач. – Вінниця, ВДПУ, 2009. – 88 с.
52. Дерябо С. Д. Антропоморфизация природных объектов / С. Д. Дерябо // Психологический журнал. – 1995. – Т.16. – №3. – С. 61–69.
53. Дерябо С. Д. Методологические проблемы становления и развития экологической психологии / С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин. // Психологич. журн.– 1996. – № 6. – С.4–18. 54. Дерябо С. Д. Экологическая педагогика и психология / С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин. – Ростов-на-Дону: "Феникс", 1996. – 477 с. 55. Дерябо С. Д. Здоровье как предмет экопсихологической диагностики / С. Д. Дерябо, В. И. Панов, В. А.Ясвин // Прикладная психология. – 2000. – № 4. – С. 52–66.
56. Доброхотова Т. А. Асимметрия мозга и асимметрия сознания / Т. А. Доброхотова, Н. Н. Брагина. // Вопросы философии. – 1993. –№4 – с. 125–134.
57. Долгоруков А. М. Сase stady как способ понимания / А. М. Долгоруков //
208
Практическое руководство для тьютера системы Открытого образования на основе дистанционных технологий. – М.: Центр интенсивных технологий образования, 2002. – С. 21–44.
58. Дольник В. Р. Непослушное дитя биосферы: Беседы о человеке в компании птиц и зверей. / В. Р. Дольник. – М.: Педагогика-Пресс, 1994. – 208 с.
59. Дробноход М. І. Філософія екологічної освіти: концептуальні основи / М. І. Дробноход // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 43–49.
60. Дробноход М. І. Гострі суперечності в системі «людина – навколишнє середовище» – головна проблема сучасності / М. І. Дробноход. // Економічний часопис. – XXI. – 2010. – №1-2. – С. 31–35.
61. Дусавицкий А. К. Развивающее обучение: зона актуального и ближайшего развития / А. К. Дусавицкий // Начальная школа: плюс-минус. – 1999. – № 7. – С. 24–30.
62. Дусавицький О. К. Розвивальне навчання: теорія і практика. До 35-річчя початку експериментальних досліджень. / О. К. Дусавицький // Вісник ХНУ №517, Серія Психологія, 2001. – с. 50–55.
63. Дусавицкий А. К. Развивающее образование: теория и практика. / А. К. Дусавицкий. – Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2002. – 116 с.
64. Дусавицкий А. К. Педагогическая деятельность в развивающем образовании: восхождение к личности. / А. К. Дусавицкий, О. Н. Погребняк. – Харьков: Центр Харьковского национального ун-та им. В. Н. Каразина, 2006. – 200 с.
65. Елисеев О. П. Практикум по психологии личности. / О. П. Елисеев. – СПб.: Питер, 2001. — 560 с.: ил. – (Серия «Практикум по психологии»).
66. Ермолаев О. Ю. Математическая статистика для психологов : учебник / О. Ю. Ермолаев. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2006. – 336 с. 67. Журавльова Л. П. Психологія емпатії: Монографія. / Л. П. Журавльова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 328 с.
209
68. Журавльова Л. П. Діагностика емпатії особистості зрілого віку / Л. П. Журавльова // Психологічні перспективи. Спеціальний випуск. Психологічні виміри українського соціокультурного простору. – К., 2011. – С. 12–19.
69. Журавльова Л. П. Емпатійні ставлення та їх класифікація / Л. П. Журавльова // Соціальна психологія. – 2008. – №5(31). – С. 39 – 46.
70. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій. Навчальний посібник. / С. С. Занюк. – Луцьк: Вид-во Волинського держ. університету, 1997. – 180 с.
71. Заставний Ф. Д. Економічна і соціальна географія України: Підруч. для 9 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Ф. Д. Заставний. – К.: Форум, 2000. – 239 с.: іл., карти.
72. Зинченко В. П. Миры сознания и структуры сознания / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. – 1991. – №2. – С. 15–36.
73. Зинченко В. П. Человек развивающийся: Очерки истории российской психологии. / В. П. Зинченко, Е. Б. Моргунов. – М.: Тривола, 1994. – 304 с.
74. Исурина Г. Л. Групповые методы психотерапии и психокоррекции / Г. Л. Исурина // Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983. – С. 231–254.
75. Калмыков А. А. Введение в экологическую психологию. Курс лекций. / А. А. Калмыков. – М.: Изд. МНЭПУ, 1999. – 128 с.
76. Киричук О. В. Ментальність: сутність, функції, ґенеза / О. В. Киричук // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. Тези доповідей Міжнародної наук.-практ.конф. – К.; Луцьк, 1994. – С. 7–20.
77. Киричук О. В. Основи психології: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Киричук, В. А. Роменець, В. О. Татенко, Т. С. Кириленко, І. П. Маноха. – 5-те вид., стер. – К. : Либідь, 2002. – 632 c.
78. Киселев Н. Н. Мировоззрение и екология / Н. Н. Киселев. – К.: Наукова Думка, 1990. – 216 с.
79. Клюева Н. В. Программы социально-психологического тренинга. /
210
Н. В. Клюева, М. А. Свистун. – Ярославль: Содействие, 1992. – 40 с.
80. Козлов В. В. Интегративная психология: Пути духовного поиска, или освящение повседневности. / В. В.Козлов. – М.: Психотерапия, 2007. – 528 с.
81. Колесник М. О. Екологічне виховання учнів на засадах «глибинної екології» в процесі вивчення біології. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / М. О. Колесник; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. – Т., 2003. – 20 с.
82. Колісник О. П. Траєкторія духовного саморозвитку особистості / О. П. Колісник // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2013. – №1 (8). – С. 29–37.
83. Кон И. С. Открытие «Я»./ И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.
84. Кондратьев М. Ю. Психологические рекомендации по усвоению программы «Здоровье» / М. Ю. Кондратьев, С. Д. Дерябо. // Школа здоровья. – 2000. – №4. – С.22–27. 85. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк; Упоряд. і авт. комент. В. В. Андрієвська та ін., Авт. передм. Л. М. Проколієнко, Г. О. Балл; за ред. Л. М. Проколієнко. – К.: Рад. шк., 1989. – 608 с. 86. Кряж И. В. Психология глобальных экологических изменений: монография / И. В. Кряж. – Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. – 512 с. 87. Кряж И. В. Роль экологической позиции личности в регуляции экологически значимых действий / Кряж И. В. // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Житомир, 2013. – Том VІІ. Екологічна психологія. – Випуск 33. – С. 268–277.
88. Кульчицький О. Риси характерології українського народу / О. Кульчицький // Енциклопедія українознавства. – Т. 1. – Мюнхен; Нью-Йорк. – 1949.
89. Кууси П. Этот человеческий мир. / П. Кууси – М.: Мир, 1988. – 368 с.
211
90. Кэлдер П. Секреты омоложения: Древняя практика тибетских лам / Питер Кєлдер; перев. с англ. А. Сидерского. – М.: Издательский дом «София», 2005. – 112 с.
91. Легасов В. А. Мой долг рассказать об этом / В. А. Легасов // Фантом: Сб. документальных и художественных произведений о трагических событиях на Чернобыльской АЭС. – М.: Молодая гвардия, 1989. – С. 5–20.
92. Лейбин В. М. «Модели мира» и образ человека. / В. М. Лейбин. – М.: Наука, 1982. – 380с. 93. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с. 94. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. / А. Н. Леонтьев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 40 с.
95. Леонтьев А. Н. О путях исследования восприятия / А. Н. Леонтьев // Восприятие и деятельность. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 3–27.
96. Леонтьев А. Н. Психология образа / А. Н. Леонтьев // Вестник МГУ. – Серия 14. Психология. – 1979. – №2. – С. 3–13.
97. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. / А. Н. Леонтьев. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 584 с.
98. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентации. / Д. А. Леонтьев. – 2-е изд. – М.: Смысл, 2000. – 18 с. 99. Ливехуд Б. Кризисы жизни — шансы жизни. Развитие человека между детством и старостью. / Б. Ливехуд; пер. с нем. – Калуга: Духовное познание, 1994. – 217 с.
100. Линч М. Базовые потребности и субъективное благополучие с точки зрения теории самодетерминации / М. Линч // Психология: Журнал Высшей школы экономики. – 2004, Т. 1, №3. – С. 137–142.
101. Лихачев Б. Т. Экопсихотерапевтические аспекты воспитания / Б. Т. Лихачев // Педагогика. – 1995, №1. – С. 48–62. 102. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М.: Прогресс, 1984. – 445 с.
212
103. Ломов Б. Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. / Б. Ф. Ломов. – М.: Педагогика, 1991. – 296 с.
104. Лоренц К. Агрессия (Так называемое «зло») / К. Лоренц; пер. с нем. – М.: Прогресс: Универс, 1994. – 272 с.
105. Лучанська В. В. Методолічні проблеми дослідження екології культури. / Валентина Володимирівна Лучанська. // Доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне мистецтво: трансценденції майбутнього». – Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, 21–22 травня 2009 р.
106. Лучанська В. В. Методологічні підстави теоретичного аналізу екології культури в інформаційному суспільстві: [монографія] / Валентина Володимирівна Лучанська. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2011. – 195 с. – Бібліогр.: с. 169–195. 107. Льовочкіна А. М. Основи екологічної психології: Навч. посіб. / А. М. Льовочкіна. – К.: МАУП, 2004. – 136 с. – Бібліогр.: с. 130–132.
108. Льовочкіна А. М. Екологічна психологія у постчорнобильську епоху: Навч. посібник. / А. М. Льовочкіна. – К. : Свічадо, 2003 – С. 142–148.
109. Максименко С. Д. Психологія особистості: Підручник. / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча. – К.: ТОВ «КММ», 2007. – 296 с.
110. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості: Наукова монографія / С. Д. Максименко. – К.: ТОВ ―КММ‖, 2006. – 240 с.
111. Макшанов С. И. Психология тренинга: Теория. Методология. Практика: Монография. / С. И. Макшанов. – СПб.: «Образование», 1997. – 238 с.
112. Мамешина О. С. Психологічні умови розвитку екологічної свідомості старшокласників у системі позашкільної освіти: дис. …кандидата психологічних наук: 19.00.07 / Ольга Сергіївна Мамешина. — К., 2004. – 467 с. 113. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / Абрахам Маслоу. – СПб.: ЕВРАЗИЯ, 1997. – 430с.
213
114. Маслоу А. Психология бытия / Абрахам Маслоу; пер. с англ. А. И. Чистякова. – М.: Рефл-бук, Ваклер, 1997. – С. 32, 44–67. 115. Маслоу А. Мотивация и личность. / Абрахам Маслоу. – СПб.: Евразия, 1999. – 478 с. 116. Медведев В. И. Экологическое сознание: Учебное пособие. Изд.второе, доп. / В. И. Медведев, А. А. Алдашева. – М.: Логос, 2001. – 384 с. 117. Мельхиседек Д. Живи в сердце / Друнвало Мельхиседек; перевод с англ. Н. Болховецкой, под. ред. И. Старых. – К.: «София», 2004. – 176 с. 118. Мельхиседек Д. Древняя тайна Цветка Жизни. Том 1. / Друнвало Мельхиседек; перевод с англ. под. ред. И. В. Сутокской. – М.: ООО Издательство «София», 2010. – 304 с.
119. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / Под ред. Мещерякова Б. Г., Зинченко В. П. – М.: Прайм – Еврознак, 2003. – 672 с.
120. Милграм С. Эксперимент в социальной психологии. / С. Милграм; пер. с англ. – СПб.: Питер, 2000. – 336 с. 121. Моисеев Н. Н. Современный антропогенез и цивилизованные разломы. / Н. Н. Моисеев // Вопросы философии. – 1995, №1. – С. 5–15.
122. Москвичов С. Г. Екологічна свідомість та управління середовищеохоронною діяльністю та поведінкою / С. Г. Москвичов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми психології». Том 7. Екологічна психологія. Частина 1. – К.: «Міленіум», 2003. – С. 301–305.
123. Мотков О. И. Методика «Ценностные ориентации», вариант 2 / О. И. Мотков, Т. А. Огнева. – М., 2008. – Режим доступу до методики http://psychology.rsuh.ru/motkov.htm
124. Мотков О. И. Природа личности: сущность, структура и развитие. / О. И. Мотков. – М.: ГУП Воскресенская типография, 2007 – 248 с.
125. Мотков О. И. Личность и психика. Сущность, структура и развитие. / О. И. Мотков. – Самара: Бахрах-М, 2008 – 160 с. 126. Мясищев В. Н. Личность и неврозы / Психологическая наука в СССР / Под ред. В. М. Мясищева – Л.: Изд. ЛГУ, 1960. – С. 419–425.
214
127. Мясищев В. Н. Психология отношений. / В. Н. Мясищев; под редакцией А. А. Бодалѐва. Вступительная статья А. А. Бодалѐва. – М.: Издательство «Институт практической психологи», Воронеж: НПО «МОД ЭК», 1995. – 356 с. – (Серия « Избранные психологические труды»). 128. Мясищев В. Н. Структура личности и отношение к предметам внешнего мира / В. Н. Мясищев // Психология личности. Тексты. – М., 1982. – С. 36. 129. Мясищев В. Н. Проблема отношений человека и ее место в психологии. / В. Н. Мясищев // Вопр. психологии. – Л.,1957, №5. – с. 142–155. 130. Найт С. Руководство по NLP. / Сьюзен Найт; пер. М. Юркан. – СПб.: «Речь», 2000. – 224 с. – (Серия: Психотерапия на практике). 131. Настольная книга практического психолога / Сост. С. Т. Посохова, С. Л. Соловьева. – М.: АСТ: Хранитель; СПб.: Сова, 2008. – 671 с. 132. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. Кн. 3.: Психодагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики: учеб.для студ.высш.пед.учебн.заведений. / Р. С. Немов. – 4-е изд. – М. : Гуманитар.изд.центр «Владос», 2006. – С. 578–581.
133. Немиринский О. В. Терапевтическая роль групповой динамики / Олег Владимирович Немиринский. – М.: «Дело», 1994. – 216 с.
134. О'Коннор Джозеф. Введение в нейролингвистическое программирование. / Джозеф О’Коннор и Джон Сеймор; пер. с английского. – Челябинск: «Версия», 1997. – 256 с.
135. Окландер В. Техника «Розовий куст» // Кєдьюсон К., Шеффер Ш. // Практикум по игровой психотерапии / Пер. с англ. А. Копітина. – Спб.: Питер, 2000. – С. 34–37. – (сер. «Практикум по психологии»).
136. Олдер Г. НЛП. Вводный курс. Полное практическое руководство. / Гарри Олдер, Берил Хэзер; пер. с англ. – К.: «София», 2000. – 224 с.
137. Олпорт Г. У. Личность в психологии. – (2-е изд.) / Г. У. Олпорт.; пер. с англ. – СПб.: Ювента, 1998. – 345 с.
138. Осипова А. А. Введение в теорию психокоррекции / А. А. Осипова. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство
215
НПО «МОДЭК», 2000. – 320 с.
139. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. / А. А. Осипова. – М.: ТЦ «Сфера», 2002 г. – 510 с.
140. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – Вид. 6-те, стереотип. – К.: Либідь, 2006. – 632 с. 141. Панов В. И. Экологическая психология. Опыт построения методологии / В. И. Панов. – М.: Наука, 2004. – 197 с. 142. Пантилеев С. Р. Методика исследования самоотношения. / С. Р. Пантилеев. // Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методики. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – с. 130–172. 143. Пантилеев С. Р. Самоотношение / С. Р. Пантилеев. // Психология самосознания. Хрестоматия.– Самара: БАХРАХ-М, 2000. – С. 208–242.
144. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. / Л. А. Петровская – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 168 с.
145. Потемкина О. Ф. Психология личности, или Как полюбить себя и других. / О. Ф .Потемкина, Е. В. Потемкина. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2005. – 288 с.: ил. – (Практическая психология в тестах). 146. Платонов К. К. Структура и развитие личности / Константин Константинович Платонов. – М. : Наука, 1986. – 254 с.
147. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. / Е. О. Помиткін. – К.: Наш час. – 2007. – 280 с. 148. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие / Под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко. – СПб.: Речь, 2002. – 694 с: ил. 149. Прихожан А. М. Психологический справочник для не удачника, или Как обрести уверенность в себе: книга для учащихся. / А. М. Прихожан. – М.: Просвещение, 1994. – 191 с. 150. Психологія вчинку: Шляхами творчості В. А. Роменця: зб. ст. / упоряд. П. А. М’ясоїд; відп.ред. А. В. Фурман. – К.: Либідь, 2012. – 296 с. 151. Психология мотивации и эмоций / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер,
216
М. В. Фаликман. – М.: АСТ: Астрель, 2009. – 704 с.: ил. – (Хрестоматия по психологии).
152. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М», 2002. – С. 563–569, 624–626.
153. Ректор К. Холодинамика: руководство по отслеживанию / Керк Ректор Дж.; общ. ред. А. Васильева. – М.: Ассоциация Холодинамики, 1997. – 104 с. 154. Роджерс К. К науке о личности / К. Роджерс // История зарубежной психологи. – М.: МГУ, 1986. – С. 153–167, 200–230. 155. Ромек В. Г. Тренинг уверенности в межличностных отношениях. / В. Г. Ромек. – СПб.: Речь, 2002-2008. – 175 с. 156. Роменець В А. Історія психології: XIX – початок XX століття [Текст]: навч. посіб. / В. А. Роменець. – К.: Либідь, 2007. – 832 с. 157. Ротер С. Духовная психология: Двенадцать Основных Жизненных Уроков / Стив Ротер; перев. с англ. – М.: ООО Издательство «София», 2007. – 256 с. 158. Ротер С. Добро пожаловать Домой: Жизнь на Новой Планете Земля / Стив Ротер; перев. с англ. – М.: ООО Издательство «София», 2007. – 352 с.
159. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. О месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений. / С. Л. Рубинштейн. – М., 1957. – 280 с. 160. Рубинштейн C. JI. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб: Питер, 2000. – 720с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
161. Рубинштейн С. Л. Человек и мир / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2012. – 224 с. – (Серия «Мастера психологии»)
162. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. / К. Рудестам. – М.: Прогресс, 1993. – 368 с. 163. Рудоміно-Дусятська О. В. Екологічна психологія: Навч. посібн. / О. В. Рудоміна-Дусятська. – К.: Ін-т післядипломної освіти КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. – 71 с.
217
164. Рыбалко Е. Ф. Динамика основных характеристик человека в различные периоды его зрелости / Е. Ф. Рыбалко // Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л. М. Семенюк. Под ред. Д. И. Фельдштейна. – Издание 2-е, дополненное. М.: Институт практической психологии, 1996. – 304 с.
165. Салтовський О. І. Основи соціальної екології: курс лекцій / О. І. Салтовський // Міжрегіональна Академія управління персоналом. – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
166. Салтовський О І. Основи соціальної екології : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / О. І. Салтовський; М-во освіти і науки України, Київській нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : [б. и.], 2004. – 382 с. 167. Свияш А. Г. Разумный мир: как жить без лишних переживаний / Александр Григорьевич Свияш. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – 602, [6]с. 168. Ситаров В. А. Социальная екология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. / В. А. Ситаров, В. В. Пустовойтов. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 280 с.
169. Ситников А. П. Акмеологический тренинг: Теория. Методика. Психотехнологии. / А. П. Ситников. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1996. – 428 с.
170. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Под ред. д-ра соц. наук, профессора Сурмина Ю. П. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с.
171. Сінєльнікова Т. В. Тренінгові технології в системі фахової підготовки майбутніх психологів : Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Сінєльнікова Тетяна В’ячеславівна ; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2006. – 276 с. – Бібліогр.: с. 194–212. 172. Скотт Д. Г. Сила ума. Описание пути к успеху в бизнесе. / Джини Грэм Скотт; пер. с англ. – К.: ПИКО, 1991. – 195 с.: табл. 173. Скребець В. О. Екологічна психологія: Навч. посібник. / В. О. Скребець. – К.: МАУП, 1998. – 144 с.: іл. – Бібліогр.: с. 140–141. – Рос.
218
174. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2009. – 400 с. 175. Слободчиков В. И. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. / В. И. Слободчиков, Е. И. Исаев. – М.: Школа-Пресс, 1995. – 384 с. 176. Слободчиков В. И. Основы психологической антропологии. Психология развития человека: Развитие субъективной реальности в онтогенезе: Учебное пособие для вузов. / В. И. Слободчиков, Е. И. Исаев. – М.: Школьная Пресса, 2000. – 416 с.: ил.
177. Соколовская Л. Б. Актуализация духовно-творческого потенциала личности как фактора психологического здоровья молодого человека: дис.. …кандидата психологических наук: 19.00.01 / Любовь Борисовна Соколовская. – Красноярск, 2004. – 191 с.
178. Сопов В. Ф. Морфологический тест жизненных ценностей: рук. по применению: Метод. пособие по спецкурсу «Диагностика ценно-мотивационной структуры личности» / В. Ф. Сопов, Л. В. Карпушина – Самара: СаГА, 2001. – 46 с. 179. Спілкуємося й діємо: Навч. метод. посіб. / Ж. В. Савич, О. В. Безпалько. – К.: Наш час, 2006. – 120 с. 180. Степанов В. Р. Проблемы экологии – языком искусства: Программа интегриров. учебн. курса с тематическим и поурочн. планированием. / Л. В. Кузнецова, В. Р. Степанов. – Чебоксары: Клио, 1994. – 72 с. 181. Столин В. В. Самосознание личности / В. В. Столин. – М.: Издательство МГУ, 1983. – 288 с.
182. Сурмин Ю. П. Методология анализа ситуаций (Case stady) / Ю. П. Сурмин. – К.: Центр инноваций и развития, 1999. – 94 с.
183. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Сб. очерков и эссе. / П. Тейяр де Шарден / Сост. и предисл. В.Ю. Кузнецов; пер. с фр. — М.: ООО «Издательство ACT», 2002. — 553 с. — (Philosophy).
219
184. Томчук М. І. Психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців : Монографія / Михайло Іванович Томчук, Юрій Олексійович Овчаренко; В.о. Вінниц. соціально-економ. ін-т; Відп. за вип. О. І. Чебан.– Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006.– 194 с. 185. Трещев В. В. О профессиональном и нравственных аспектах экологического образования / В. В. Трещев, Е. А. Сенюшкин // Экосист. Крыма, их оптимизация и охрана: Тематич. сб. науч. тр. – Вып. 9. – К., 1997. – С. 51–55.
186. Туріщева Л. В. Психологічні тренінги для школярів / Л. В.Туріщева. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 124, [4] с.: іл., табл. – (Серія «Тренінги в педагогічній практиці»).
187. Урсул А. Д. Стратегия устойчивого развития цивилизации III тысячелетия / А. Д. Урсул // Глобальные проблемы биосферы (Чтения памяти академика А. Л. Яншина); Вып. 1. – М.: Наука, 2003. – С. 180.
188. Фанталова Е. Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта. / Е. Б. Фанталова. – Самара: Бахрах-М, 2001 – 128 с.
189. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник / Д. А. Леонтьева, М. П. Папуша, Е. В. Эйдмана; пер. с англ. и нем. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.: ил.
190. Франкл В. Сказать жизни «Да!». Психолог в концлагере / В. Франкл; пер. с англ. и нем. Д. Леонтьева, Д. Орловой. – М.: Альпина нон-фикшн, 2011. – 240 с.
191. Фромм Э. Бегство от свободы / Эрих Фром; пер. с ан