ЛЕКТИНИ У МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ТА ФІТОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИРОВИННА БАЗА, ОТРИМАННЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ : Лектины В медико-биологических и фитохимических исследованиях: сырьевая база, ПОЛУЧЕНИЕ, СВОЙСТВА И АСПЕКТЫ ПРАКТИЧЕСКОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

АНТОНЮК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 615.32 : 547.96 /.011.012 : 578.08/.088

ЛЕКТИНИ У МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ТА ФІТОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИРОВИННА БАЗА, ОТРИМАННЯ, ВЛАСТИВОСТІ ТА АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Д и с е р т а ц і я
н а з д о б у т т я н а у к о в о г о с т у п е н я
д о к т о р а ф а р м а ц е в т и ч н и х н а у к

Науковий консультант:
доктор біологічних наук,
професор Луцик М.Д.

Львів - 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.6
ВСТУП..8
І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1. ЛЕКТИНИ: КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЯ, БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ЗАСТОСУВАННЯ .17
1.1. Визначення поняття лектини”.17
1.2. Рослини основне джерело одержання лектинів.18
1.3. Методи виявлення лектинів та оцінка їх активності.19
1.3.1. Аглютинація.19
1.3.2. Преципітація.21
1.3.3. Визначення вуглеводної специфічності лектинів22
1.4. Класифікація лектинів .24
1.4.1. Класифікація лектинів за вуглеводною специфічністю..25
1.4.2. Класифікація лектинів за структурою доменів вуглеводного розпізнавання ..27
1.4.3. Еволюційна спорідненість різних типів лектинів. Їх локалізація та функція..29
1.5.Склад та структура лектинів.31
1.5.1 Склад білкової та небілкової частини молекули лектинів31
1.5.2. Просторова структура лектинів та механізм їх взаємодії з вуглеводами.33
1.5.3 Ізоформи лектинів та їх практичне значення..39
1.6. Взаємодія лектинів з глікозидами, глікопротеїнами та іншими вуглеводовмісними речовинами..40
1.7. Методи очищення лектинів. Афінна хроматографія як основний сучасний метод очищення лектинів..43
1.8. Біологічна активність лектинів..47
1.8.1. Аглютинація..47
1.8.2. Мітогенна стимуляція лімфоцитів..48
1.8.3. Дія лектинів на клітини імунного захисту....51
1.8.4. Інсуліноміметична активність та індукція утворення інтерферону.52
1.8.5. Токсична дія лектинів.53
1.9. Застосування лектинів55
1.9.1. Виділення і структурне вивчення глікокон’югатів55
1.9.2. Афінна хроматографія глікопротеїнів на імобілізованих лектинах..59
1.9.3. Застосування лектинів для дослідження рецепторів клітинних мембран..60
1.9.4. Клінічні аспекти застосування лектинів.64
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 2. ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......68
2.1. Предмет дослідження.................................................................................68
2.2. Виявлення лектинів в біологічному матеріалі.68
2.2.1. Виявлення лектинів за допомогою реакції гемаглютинації та преципітації68
2.2.2. Виявлення лектинів за допомогою осадження мікрочасточок колоїдного золота, навантажених глікопротеїнами70
2.2.3. Метод замороження еритроцитів та його використання
у виявленні лектинів71
2.2.4. Визначення вуглеводної (імунохімічної) специфічності лектинів..72
2.3. Методи очищення лектинів..74
2.3.1. Концентрування та початкові етапи очищення лектинів з
сировини..74
2.3.2. Очищення лектинів методом афінної хроматографії....76
2.3.3. Очищення лектинів іонообмінною та гель-хроматографією...78
2.4. Методи аналізу лектинових препаратів..79
2.4.1. Дослідження структури та складу лектинів......79
2.4.2. Методи визначення концентрації та чистоти лектинових
препаратів85
2.5. Мічення лектинів...90
2.5.1. Мічення лектинів пероксидазою хрону..90
2.5.2. Мічення лектинів колоїдним золотом92
2.6. Одержання афінних сорбентів для очищення лектинів93
2.7. Цитохімічні дослідження з використанням лектинів96
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СИРОВИННОЇ БАЗИ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЛЕКТИНІВ РІЗНОЇ ВУГЛЕВОДНОЇ СПЕЦИФІЧНОСТІ ТА БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ...97
3.1. Основні закономірності поширення манозо(глюкозоспецифічних) лектинів у вищих рослин та дослідження особливостей їх виявлення та очищення97
3.2. Група N-ацетил-D-глюкозамінспецифічних лектинів у вищих рослин та грибів, особливості їх очищення та класифікації..101
3.3. L-фукозоспецифічні лектини у природі. Перспективні напрямки у пошуку нових сировинних джерел.103
3.4. D-галактозоспецифічні лектини. Поширення та перспективи пошуку нових сировинних джерел.106
3.5. Цитолітичні лектини грибів. Особливості їх виявлення та дослід­ження108
3.6. Зміни у активності лектинів на протязі життєвого циклу рослин та їх можлива фізіологічна роль.110
3.7. Особливості сушки та зберігання лектиновмісної сировини118
Висновки 119
РОЗДІЛ 4. ОЧИЩЕННЯ ЛЕКТИНІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА..122
4.1. Одержання афінних сорбентів для очистки різних типів лектинів
та дослідження їх функціональних можливостей....................................122
4.2. Загальні принципи очищення лектинів із застосуванням
афінної хроматографії ................................................................................130
4.3. Методики очистки лектинів різної вуглеводної специфічності
та їх характеристики ...................................................................................139
4.4. Очистка лектинів та інших біологічно активних речовин з сировини
одному технологічному циклі при застосуванні афінної хроматографії...201
4.5. Альтернативні методи очистки лектинів без застосування афінної хроматографії та їх критична оцінка. ...........................................................204
Висновки до розділу....206
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ЛЕКТИНІВ ..208
5.1. Вплив лектинів на культуру нормальних та пухлинних клітин ......208
5.2. Дослідження дії лектинів на нижчі тваринні організми....................215
Висновки ..222
РОЗДІЛ 6. ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРАКТИЧНОГО ЗАС­ТОСУВАННЯ ЛЕКТИНІВ У ФАРМАЦІЇ, МЕДИЦИНІ ТА БІОЛОГІЇ224
6.1. Використання лектинів в аналітичній хімії та біохімії.224
6.1.1. Використання лектинів у дослідженні вуглеводної частини глікокон’югатів..224
6.1.2. Можливості аналізу простих та складних вуглеводів і глікозидів за допомогою нативних та імобілізованих лектинів225
6.1.3. Аналіз антибіотиків-аміноглікозидів за допомогою лектинів..238
6.2. Перспективи використання лектинів в аналізі глікозидів..242
Висновки ...256
РОЗДІЛ 7. ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКТИНІВ У ДІАГНОСТИЧНІЙ МЕДИЦИНІ .259
7.1. Вдосконалення методики одержання лектинів, мічених пероксидазою для гістохімічних досліджень.259
7.2. Гістохімічні дослідження структур глікокон’югатів поверхні тканин в нормі і патології, здійснені за допомогою лектинів. Лектини в онкологічних дослідженнях..262
7.3. Дослідження за допомогою лектинів ранніх стадій апоптозу..290
7.4. Дослідження можливостей використання лектинів в судово-медичній експертизі. Виявлення групоспецифічних речовин в плямах крові та слині301
Висновки...305
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ308
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..312

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
1. Вуглеводи, їх замісники та похідні:
aМeGalp альфа-метил-D-галактопіранозид;
aМeMan альфа-метил-манозид;
Ara Арабіноза;
D-Xyl D-ксилоза;
Fru Фруктоза;
Fruf Фруктофураноза;
Fuc- фукоза;
Gal - Галактоза;
GalNAc - N-ацетилгалактозамін (2-ацетамідо-2-дезоксигалактоза);
Galp галактопіранозид;
Glc - глюкоза;
GlcNAc - N-ацетилглюкозамін (2-ацетамідо-2-дезоксиглюкоза);
Glcp глюкопіраноза
L-Fucp - L-фукопіраноза;
Man- маноза;
Me = метил;
NeuAc нейрамінова кислота;
NO2-Ph α DGalNAc пара-нітрофеніл-альфа-D-галактозамін;
Xyl ксилоза.
2. Лектини:
Кон А конканавалін А;
ФГА фітогемаглютинін (лектин квасолі звичайної);
ФГА-Е фітогемаглютинін (еритроаглютинін);
ФГА-L - фітогемаглютинін (лейкоаглютинін);
AAA Aleuria aurantia аглютинін;
ACA - Amaranthus caudatus аглютинін;
CАtrA лектин гриба гнойовика сірого (Coprinus atramentharius);
CNA лектин гриба грузлика димчастого (Clitocybe nebu­laris);
Con A (Кон А) конканавалін А;
GNA Galanthus nivalis аглютинін;
HPL (HPA) Helix pomatia лектин (аглютинін);
LABA - Лектин кори Laburnum anagyroides;
LASA - Лектин насіння Laburnum anagyroides;
LBL Лектин лімської квасолі;
LCL (LCA) Lens culinaris лектин (аглютинін);
LacТA лектин Lactarius torminosus (плодових тіл вовнянки);
LRA -лектин Lactarius rufus (плодових тіл хряща-молочника гірчака)
LVA Leucojum vernum аглютинін;
MCA -Melastiza chateri аглютинін;
ML-1 лектин омели, ізоформа 1
NPA Narcissus pseudonarcissus аглютинін;
PBA Peziza badia аглютинін;
PFA-F Persa fluviatilis фукозоспецифічний лектин
PFA-C - Persa fluviatilis целобіозоспецифічний лектин
PHA-E - Фітогемаглютинін (еритроаглютинін) насіння квасолі звичайної;
PMRA (PMRL) - Polygonatum multiflorum аглютинін (лектин) кореневища;
РQrА -Раrіs quаdrifоlіа лектин кореневища
PNA Arachis hypogaea аглютинін;
PSL (PSA) Pisum sativum лектин (аглютинін);
PVA -Peziza verticillata аглютинін;
RCA-120 аглютинін насіння рицини звичайної;
RCA-60 - рицин (токсин насіння рицини звичайної);
RFA лектин Russula foetens (плодових тіл валуя);
RРВА - Rоbіnіа рsеudоасасіа лектин кори;
SBA Аглютинін насіння сої;
SJA Sophora japonica аглютинін;
SNA Sambucus nigra аглютинін;
TPA Tetragonolobus purpureus аглютинін;
UDA лектин кореневищ кропиви,
VAA Viscum album аглютинін;
VSA лектин насіння вики посівної;
VSepA лектин насіння вики плотової;
WGA Аглютинін зародків пшениці;

3. Інші скорочення:

F-специфічні лектини - Форсман-антиген специфічні лектини;
IgA, IgG, IgM, IgD- Імуноглобуліни класів А, G, M і D.
ІС50 - концентрація вуглеводу, що пригнічує аглютинацію на 50 %;
IL інтерлейкін;
LD50 доза препарату, що викликає смерть у 50 % піддослідних тварин;
Т-специфічні лектини - Томсена-Фріденрайха антиген-специфічні лектини;
ВSA сироватковий альбумін бика;
ГК головні клітини;
ДВР домен вуглеводного розпізнавання;
ДДС-Na додецилсульфат натрію;
ДЕАЕ диетиламіноетил-;
ЗФР забуферений фізіологічний розчин;
КМ- карбоксиметил-;
ЛДСТ - лектин-подібні домени С-типу;
ОК оксифільні клітини;
ПААГ - поліакриламідний гель;
ПЩЗ прищитоподібна залоза;
РІБ рибосомо-інактивуючий білок;
РІТЦ Родамін-ізотіоціанат;
ФІТЦ Флюоресцеїн-ізотіоціанат

ВСТУП.
Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань фармацевтичної науки і практики є пошук та створення засобів для діагностики і лікування різнома­нітних захворювань людини. Особливо актуальним сьогодні є діагностика та лікування онкологічних, імунних та аутоімунних захворювань та пошук мето­дів, які можуть дозволити здійснення приживлення пересаджених органів та тканин.
Наукові відкриття останніх десятиріч засвідчили, що вирішення цих завдань неможливе без глибокого вивчення механізмів міжклітинного та внутрішньо­клітинного розпізнавання свого” і чужого” та свідомого і цілеспрямованого впливу на ці процеси. Отримані експериментальні дані все більше переконують в тому, що вуглеводні ланцюги зберігають і передають інформацію, подібно до нуклеїнових кислот та пептидних послідовностей. Потенціал вуглеводного коду набагато переважає за своїми можливостями інші біохімічні кодові системи, в тому числі і генетичний код. Зважаючи на те, що модифікації вуглеводів (вве­дення сульфо-, фосфо- та ацетильних груп) значно збільшує множину можли­вих олігомерів, які беруть участь в процесах розпізнавання, стає зрозумілою вирі­шальна роль вуглеводної частини глікокон’югатів у функціональній орга­нізації тканин і систем організму. Глікокод клітин живих організмів, навіть в межах одного виду є індивідуальним і неповторним і дуже точно розпізнається специ­фічними рецепторними молекулами, які трансформують інформацію, записану на вуглеводах, в біологічні ефекти. Вуглеводозв’язуючі білки, що не є фермен­тами або імуноглобулінами, названі лектинами” є основними розпіз­навальними молекулами в цих процесах і відіграють дуже важливу роль в іму­нологічних реакціях [210]. Тому розуміння молекулярних механізмів функціо­нування імунної системи організму, а також патологічних змін при її порушен­нях, неможливе без глибокого вивчення ендогенних лектинів.
В той же час лектини тваринних організмів, зокрема, ендогенні лектини люди­ни і ссавців є важкодоступними для досліджень. Незважаючи на їх бурхливе дос­лідження в останнє десятиріччя, лектини рослин і грибів залишаються і ще довго будуть основними інструментами медико-біологічних досліджень, тим більше, що не виявлено суттєвих відмінностей у їхній струк­турі. Лектини рослин у бага­тьох відношеннях можуть моделювати функцію ендогенних лектинів ссавців, але є значно дешевшими і доступнішими. Крім того, великим споживачем лектинів є гісто- і цитохімія, медична мікробіологія, аналітична біохімія та лабораторна клінічна діагностика. Для організації і про­ведення досліджень у вказаних галузях необхідні лектини з різноманітними властивостями, перш за все з добре дос­лідженою тонкою вуглеводною специ­фічністю. Тому пошук нових лектинів, отримання та вивчення їх властивостей досі залишається актуальним завданням.
Дослідження та застосування лектинів в Україні, започатковане в середині 70-х років сьогодні продовжується в цілому ряді науково-дослідних та учбових закла­дів медичного і біологічного профілю. Сильна біологічна активність ряду лектинів, зокрема селективна токсичність, протипухлинна, антивірусна та іму­ностимулююча дія, а також можливість використання лектинів для цілеспрямо­ваної доставки лікарських засобів до тканин і клітин організму або для ви­лучення патологічно змінених глікопротеїнів з кровотоку є експериментальним підгрунтям у створенні лікарських засобів нового покоління. У зв’язку з цим лектинами все більше цікавляться науковці фармацевтичного профілю та фар­мацевтичні фірми розвинутих країн світу.
Тому дослідження сировинної бази лектинів, методи одержання чистих пре­паратів та дослідження різноманітних аспектів їх біологічної дії та застосування є сьогодні актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота вико­нана у рамках планових наукових тем інституту біології клітини НАН України:
- 2000-2002 рр. Дослідження впливу цитотоксичних білків і лектинів на пухлинні та імунокомпетентні клітини”, № держреєстрації 01.00U000080;
- 2003-2005 рр. Дослідження впливу цитотоксичних білків і лектинів на пухлинні та імунокомпетентні клітини” № держреєстрації 01.03U001404;
- 2006-2008 рр. Дослідження процесів, що відбуваються під час апоптозу, індукованого антинеопластичними препаратами з різним механізмом дії” № держреєстрації 01.06U002599,
та кафедри гістології, цитології, ембріології Львівського національного ме­дичного університету ім. Данила Галицького 2000-2006 рр Лектинові маркери та цитоплазматичні сигнальні молекули у процесі клітинної диференціації” шифр ІН 07.00.0001.02 № держреєстрації 0102U007224,
Метою даної роботи був аналіз вітчизняної сировинної бази для одержання лектинів, виявлення перспективних напрямків у пошуку нових лектинів різної вуглеводної специфічності, очищення нових лектинів, вивчення їх фізико-хіміч­них властивостей та вуглеводної специфічності і аспектів їх використання у фітохімічних та медико-біологічних дослідженнях.
Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання:
- Виявити перспективні сировинні джерела для одержання нових лектинів різної вуглеводної специфічності, перш за все, рідкісної, зокрема L-фукозоспе­цифічних лектинів та сіалоспецифічних, а також D-манозоспецифічних, D-га­лактозоспецифічних, N-ацетил-D-глюкозамін- та N-ацетил-D-галактозамінспе­цифічних лектинів.
- Розробити методики і технологію очищення нових лектинів та інших цін­них речовин в одному технологічному циклі та одержати лектини в препаратив­них кількостях.
- Охарактеризувати основні фізико-хімічні та деякі імунохімічні властиво­сті одержаних лектинів.
- Отримати похідні лектинів для гісто- і цитохімічних досліджень, а саме, кон’югати лектинів з пероксидазою, флюорохромом (ФІТЦ), колоїдним золотом.
- Розробити методи синтезу біоспецифічних сорбентів шляхом іммобілізації лектинів на нерозчинних носіях.
- Вивчити токсичність лектинів на пухлинних клітинах різних ліній та нижчих тваринах (жуках і нематодах).
- Застосувати лектини при дослідженні апоптозу, вивченні резистентності пухлинних клітин до протипухлинних препаратів та в гістохімічних досліджен­нях.
- Використати одержані нативні, кон’юговані та іммобілізовані лектини у дослідженні глікопротеїнів, полісахаридів та глікозидів.
Об’єкти дослідження: -рослинні джерела лектинів: кореневище купини Polygonatum multiflorum (L.) All. та P. verticillatum (L.) All. , Paris quadrifolia L., кора та насіння Laburnum anagyroides Medik., кори Caragana arborescens Lam., Sarothamnus scoparius (L.) Koch., Robinia pseudoacacia L., насіння Ama­ranthus caudatus L., A. retroflexus L., Aesculus hippocastanum L., надземна частина Ga­lanthus nivalis L., Leucoum vernum L., Hieracium aurantiacum L., H. pilosella L., H. sylvularum Jord ex Boreau, Equisetum arvense L., Echinacea purpu­rea (L.) Mo­ench.) та Rudbeckia laciniata L.;
-грибні джерела лектинів: плодові тіла Aleuria aurantia (Fr.)Tekl, Peziza badia Merat, P. verticulosa St. Am., Boletus luridus Fr., Amanita phalloides (Vaill. Fr.) Secr., Sarcoscypha coccinea (Fr.) Lambette, Clitocybe nebularis (Fr.) Kumm.;
- джерела лектинів з ікри риб: Persa fluviatilis L. та Lucioperca lucioperca /L./;
- лектини, одержані з вказаних вище джерел;
- гісто- та цитологічні препарати нормальних та трансформованих тканин і клітин, клітини лейкемії миші ліній L929, L1210, MCF-7 (wt), MCF-7 (OOX/R)
Предмет дослідження: виявлення перспективних сировинних джерел для одержання лектинів та розробка методик їх очищення та комплексного вико­ристання; дослідження основних фізико-хімічних характеристик одержаних лектинів, їх вуглеводної специфічності та токсичності; застосування одержаних лектинів у фітохімічних, гістохімічних та фізіологічних дослідженнях.
Методи досліджень: Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи досліджень: імунохімічні (реакція гемаглютинації і преципі­ації та реакції їх пригнічення за допомогою специфічних антигенів або гапте­нів) для виявлення лектинів та дослідження їх вуглеводної специфічності; методи препаративної хімії білків (екстракція, осадження, діаліз, центрифугу­вання, афінна, іонообмінна та гель-хроматографія, ліофільне висушування) для очистки лектинів з сировини; аналітичні ( виявлення та кількісне визначення білків і вуглеводів, електрофорез та диск-електрофорез в ПААГ, УФ-спектроскопія, хроматографія на папері) для аналізу чистоти та дослідження фізико-хіміч­них властивостей одержаних лектинів та глікозидів; синтетичні (одержання афінних сорбентів, іммобілізованих лектинів та кон’югатів лектинів з перо­ксидазою); гісто- та цитохімічні (виготовлення та фарбування препаратів клітин і тканин міченими лектинами) для виявлення локалізації лектинових рецепторів на поверхні клітин.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні та у світовій практиці систематизовано з фармакогностичної точки зору відомості про сиро­винні джерела для одержання лектинів, їх вуглеводну специфічність і біологічні властивості, що викладено в монографії Лектини та їх сировинні джерела”. Аналіз даних літератури та власних одержаних результатів дозволив зробити прогнози щодо подальшого пошуку нових сировинних джерел лектинів, важ­ливої в практичному плані вуглеводної специфічності. Зокрема, зроблені при­пущення щодо знаходження L-фукозоспецифічних лектинів у грибів порядку пецицієвих підтвердились наступним знаходженням такого типу лектинів у плодових тілах пецици каштанової, пецици пухирчастої та пецици фіолетової, а припущення щодо знаходження подібних лектинів у ікрі риб родини окуневих підтвердились знаходженням такого лектину у ікрі судака звичайного. Нами вперше одержані лектини з цих сировинних джерел, а також з кореневищ ку­пини багатоквіткової та кільчастої, воронячого ока звичайного, кори карагани дерево­подібної, насіння кінського каштану, насіння щириці хвостатої, трьох видів нечуй-вітрів, гриба - дубовика оливково-бурого, саркосцифи яскраво-червоної, а також вивчені їх фізико-хімічні та імунобіологічні властивості. Спосіб одержан­ня манозоспецифічних лектинів, захищений деклараційним патентом України, дозволяє одержати

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В результаті проведених досліджень вперше в Україні та у світовій практиці систематизовано з фармакогностичної точки зору відомості про сировинні дже­рела лектинів, їх вуглеводну специфічність і біологічні властивості, що викла­дено в монографії Лектини та їх сировинні джерела”. Розроблено методи одер­жання та досліджені основні фізико-хімічні та біологічні властивості низки но­вих лектинів різної вуглеводної специфічності та показана перспективність використання лектинів в медико-біологічних та фітохімічних дослідженнях.
1. Вперше виявлено, очищено та досліджено основні фізико-хімічні влас­тивості у 17 нових лектинів різної вуглеводної специфічності. До них належать лектини з кореневищ купини багатоквіткової та кільчастої, воронячого ока звичайного, трави трьох видів нечуй-вітрів, з плодових тіл грибів дубовика олив­ково-бурого, пецици пухирчастої та пецици коричнево-каштанової, саркосцифи яскраво-червоної, ікри окуня та судака, кори саротамнуса віникового та карагани деревоподібної, насіння щириці хвостатої та щириці загнутої, каштану кінського та ряду інших.
Для лектинів насіння гороху, сочевиці, чини лісової, трави підсніжника, біло­цвіту, нарцису, крокусу весняного, кори робінії несправжньої, плодових тіл алев­рії оранжевої, блідої поганки, бульб картоплі та ряду інших запропоновано нові методики очищення. Для лектину зародків пшениці розроблено метод комплекс­ної переробки сировини, який дозволяє одержувати в технологічному циклі лектин і фітин.
2. У результаті проведених досліджень встановлено, що у більшості видів ак­тивність лектинів у органах рослин залежить від фази вегетації. Іноді це може супроводжуватись змінами вуглеводної специфічності, що необхідно враховува­ти при пошуку нових сировинних джерел лектинів та при одержанні їх з рослин­ної сировини.
3. Випробувана нами методика кріоконсервування еритроцитів різних видів тварин розширює можливості пошуку нових лектинів та дослідження їх імунобіологічних властивостей.
4. Розроблено методи одержання ряду афінних сорбентів на основі природніх полісахаридів та глікопротеїнів для очищення лектинів різної вуглеводної специфічності, більшість з яких захищена авторськими свідоцтвами СРСР та деклараційним патентом України.
Простими у виготовленні та ефективними у застосуванні слід визнати:
а) для очищення манозо- (глюкозо)специфічних лектинів бобових рослин по­перечно-зшитий частково гідролізований крохмаль;
б) для очищення манозоспецифічних лектинів амарилісових та лілійних спів­полімер крохмалю та дріджевого манану;
в) для очищення N-ацетил-D-глюкозаміноспецифічних, ряду D-галактозо- та N-ацетил-D-галактозаміноспецифічних лектинів - сорбент на основі нерозчин­них при рН 5,0 глікопротеїнів курячого яйця, зшитих глютаровим альдегідом.
5. Проведені дослідження в культурі пухлинних клітин з використанням одер­жаних лектинів показали їх неоднакову токсичність до клітин різних ліній. Зокрема, клітинам А-549 аденокарциноми легень людини властива підвищена чутливість до цитотоксичного впливу лектину купини PMRL+. Встановлено, що цей лектин практично не діє на клітини ліній НЕр-2 та НЕр-2Е7, які були більше чутливими до впливу RCA-120, ніж до дії лектинів купини (PMRL+та PMRL- ).
6. Виявлено, що при застосуванні клітин лінії L-1210 лейкемії мишей для тес­тування цитотоксичності різних лектинів, найвища цитотоксичність була у лек­тину омели (IC50 - 5 нг/мл) та RCA-120 (IC50 - 2 нг/мл). Цитотоксичність лектинів Paris quadrifolia, Polygonatum multiflorum та WGA також була достатньо високою (IC50 - 1-10 мкг/мл). Інші досліджувані лектини (Sambucus nigra L., Leuсojum ver­num L. та Canavalia ensiformis L.) були відносно нетоксичні. На відміну від біль­шості лектинів, лектин з кори акації білої володіє вищою токсичністю до клітин сублінії L1210/R( резистентних до цисплатини), ніж до клітин L 1210 (чутливих до цисплатини).
7. Встановлено, що лектини негативно впливають на розвиток та ріст колорад­ських жуків (Leptinotarsa decemlineata) та нематод (Саепоrhabditis е1еgапs). Ціка­вим результатом даних досліджень є те, що низькотоксичні для ссавців лектини виявились високотоксичними для жуків і нематод.
8. Вдосконалена методика одержання кон’югатів лектинів з пероксидазою хро­ну дозволяє одержувати кон’югати різних лектинів без утворення малорозчин­них мультимолекулярних комплексів, які знижують їх концентрацію.
9. Розроблено спосіб виявлення сіалових кислот у гістологічних препаратах для потреб гістохімічних досліджень за допомогою лектину бузини чорної. За­пропонований спосіб характеризується більшою селективністю, є зручнішим у виконанні і дозволяє диференціювати сіалоглікани від інших кислих глікопро­теїнів.
10. Кон’югати лектинів з пероксидазою хрону були використані нами у гістохі­мічних дослідженнях. Було встановлено, що деякі з вперше одержаних нами лектинів можуть бути:
- селективними гістохімічними маркерами нормальних тканин і клітин (САВА-1; CNA);
- використані при дослідженні змін, що наступають у людини з віком (WGA, PNA, RCA-120 i LABA);
- корисними при гістохімічному дослідженні ряду спадкових патологій, зокрема, хвороби Гіршпрунга (WGA);
- використані при дослідженні пухлинного переродження клітин, зокрема при дослідженні клітин лейкемії миші L929, L1210, MCF-7 (wt), MCF-7 (OOX/R);
- дослідженні механізмів розвитку набутої резистентності до протипухлинних препаратів, зокрема, цисплатини (RPBA);
- використані як маркери ранніх стадій апоптозу (PSL, NPA, PMRL+ , ML-1).
11. Аналіз результатів гістохімічних досліджень може бути корисним при ко­ригуванні результатів вивчення вуглеводної специфічності лектинів. Так, лек­тиногістохімічне дослідження лектинів кореневища купини багатоквіткової (PMRL+, PMRL- ) в поєднанні з аналізом даних вуглеводної специфічності пока­зало, що це є різні лектини, а не ізолектини одного і того ж лектину, на відміну від ізолектинів Laburnum anagyroides, що було встановлено в результаті анало­гічних гістохімічних досліджень.
12. Розроблено реагент на основі лектину Vicia villosa, придатний для іденти­фікації антигену А у нативних еритроцитах (визначення групи крові) і в слідах секреторних виділень людини та в біологічному матеріалі для потреб судово-медичної експертизи. Опрацьований нами метод підвищення селективності гру­поспецифічних лектинів може бути використано також для інших лектинів.
13. Розроблені методи іммобілізації лектинів на нерозчинних носіях, які були використані нами для одержання афінних сорбентів та дослідження розділення на них білків сироватки крові людини та низки глікопротеїнів і полісахаридів. На прикладі лектинів амаранту, ФГА-Е, білоцвіту весняного показано можливість використання лектинів для розділення або очищення глікопротеїнів і полісаха­ридів (лектин білоцвіту), а також фізіологічно активних речовин із крові людини (лектин амаранту та ФГА-Е).
14. Проведене дослідження взаємодії між антибіотиком-глікозидом ристомі­цину сульфатом та лектинами, а також між хедерасапоніном С і лектинами від­криває перспективу використання лектинів при виявленні диглікозидів рослин­ного походження, що може бути використане в фітохімічних дослідженнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антонюк В.А. Рекомендации к сбору, сушке и хранению растительного сырья, содержащего лектины //Рекомендации по внедрению в практику результатов научных исследований молодых ученых.-Львов, 1984.- С.45.
2. Антонюк В.О. Сезонні зміни активності та специфічності до цукрів лекти­нів в екстрактах різних органів робінії звичайної // Фарм. журнал -1984.- № 6.- С. 47-50.
3. Антонюк В.А. Использование природных полисахаридов и гликопротеи­дов для аффиннной очистки лектинов // Ресурсоведческое и фармакогно­стическое изучение лекарственной флоры СССР, научные труды, т. XXV, М.,-1987.-С. 119-125.
4. Антонюк В.О. Дослідження імунохімічних властивостей лектинiв кори та насіння золотого дощу звичайного //Фарм. журнал - 1988, №1.- C. 57-61.
5. Антонюк В.А. Применение лектинов растений и животных в микробиоло­гических исследованиях // Микробиол. журнал - 1990 -Т. 52, № 4, C.105-112.
6. Антонюк В.А. Использование маннофукогалактана из Phellinus igniarius (L:Fr.)Quell для очистки лектина Aleuria aurantia (Fr.)Tekl. //Микология и фитопатология. - 1990.-Т. 24, № 6.-С. 538-542.
7. Антонюк В.О. Синтез орбенту на основі поперечно-зшитого крохмалю для афінного очищення глюкозо(манозо) специфічних лектинів // Укр. біохім. журн. 1991.-Т. 63, №6, С. 97- 100.
8. Антонюк В.О. Нові лектини купини багатоквіткової та кільчастої (очистка та властивості) //Тези доповідей VI Укр. біохім.з'їзду.-Київ, - 1992.Ч. 3.- С. 3-4.
9. Антонюк В.О. Одержання лектину з насіння гіркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum L.) та взаємодія його з вуглеводами та глікопро­теїнами // Укр.біохім.журн.-1992.-Т.64, № 5.- С. 47-52.
10. Антонюк В.А. Лектины из купены многоцветковой (Polygonatum multi­florum (L.)All.). Очистка, свойства и получение производных, меченных пероксидазой и коллоидным золотом //Биохимия - 1992.-Т.57, № 12.-С. 1847-1854.
11. Антонюк В.О. Очищення та властивості лектинів купини багатоквіткової (Polygonatum multiflorum (L.) All.) та купини кільчастої (Polygonatum verticillatum (L.) All.) //Укр. біохім. журн. - 1993.-Т.65, № 1.- С. 41-48.
12. Антонюк В.А. Использование эритроцитов, хранившихся при умеренно низких температурах, для поиска лектинов и оценки их активности //Про­блемы криобиологии -1994, № 3. - C. 50-55.
13. Антонюк В.О. Очистка лектину воронячого ока чотирьохлистого (Paris quadrifolia L.) та порівняння його вуглеводної специфічності з деякими іншими лектинами рослин родини лілійних //Укр. біохім. журн.-1996.-Т.68, №6. - С. 91-96.
14. Антонюк В.А. Очистка и частичная характеристика лектина из гриба дубо­вика оливково-бурого (Boletus luridus Fr.) // Микология и фитопатол.- 1997-Т. 31, № 1. - C. 35-41.
15. Антонюк В.А. Очистка и частичная характеристика фукозоспецифичного лектина из плодовых тел Peziza badia Merat. //Биохимия.-1997.-Т.62, № 8.-С. 983-987.
16. Антонюк В.О. Характеристика фукозоспецифічних лектинів з плодових тіл Peziza badia Merat. та P. verticulosa St. Am. //Укр. ботан. журн.-1998.-Т.55, № 3. - С. 269-274.
17. Антонюк В. А. Очистка и свойства лектинов из надземной части растений трех видов рода ястребинка (Hieracium) // Біополімери і клітина. - 2004.Т.20, № 6. - С. 1-5.
18. Антонюк В.О. Очищення лектину з ікри окуня (Perсa fluviatilis L.), специ­фічного до целобіози та вивчення його властивостей // Укр. біохім. журн.-2004 Т.76, №1.- С. 72-77.
19. Антонюк В.О. L-фукозоспецифічний лектин ікри судака (Lucioperca lucioperca /L./.): очистка та вивчення вуглеводної специфічності //Укр. біохім. журн. 2004- Т. 76, №2. - C 60-64
20. Антонюк В.О. Вивчення вуглеводної специфічності гемолітичного лектину блідої поганки (Amanita phalloides /Vaill. Fr./ Secr ) //Біополімери і клітина.-2005 - Т. 21, № 4. - С. 1-7.
21. Антонюк В.О. Лектини та їх сировинні джерела. Львів: ПП Кварт” 2005.- 554 с.
22. Антонюк В.О. Очистка та вивчення вуглеводної специфічності лектину з гриба саркосцифи яскраво-червоної (Sarcoscypha coccinea (Fr.) Lambette.). //Укр. біохім. журн.-2005. Т. 77, №3.- С. 86-93
23. Антонюк В.О. Використання лектинів в аналізі глікозидів // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Лекарства человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств”. НФаУ, Харків, 22.03.2007 р. Харків: Вид-во НФаУ. С. 55-61
24. Антонюк В.А., Гайда А.В. Иммобилизация лектина фасоли и изучение его взаимодействия с белками сыворотки крови //Всесоюзное совещание по сорбентам для хроматографии, тезисы докл., Москва.-1986.-С.117-118.
25. Антонюк В.О., Антонюк Л.Я. Одержання фітину та лектину з зародків пшениці в одному технологічному циклі // Укр. біохім. журн. -2000- т.72, № 2. - С. 63-65.
26. Антонюк В.О., Дубицький О.Л. Вивчення вуглеводної специфічності лекти­нів рослин роду Artemisia // Тези доповіді Укр.біохім з'їзду - Укр. біохім. журнал. 2002 - Т. 74. - № 4б (додат. 2) - С. 114.
27. Антонюк В.О., Дубицький О.Л. Вуглеводна специфічність лектинів рослин роду хвощ.// Укр. біохім. журнал, 2002. - Т.74, № 3. - С. 93-96.
28. Антонюк В.О., Луцик М.Д. Вплив фази вегетації рослин на активність лектинів, специфічних до вуглеводів групи D-галактози //Укр.бот. журн.-1986.-Т.43, №4. - С. 21-25.
29. Антонюк В.О., Панчак Л. В. Дослідження взаємодії з лектинами вуглеводів, що часто зустрічаються в рослинних глікозидах // Вісник фармації.- 2007, № 2. С. 37-40.
30. Антонюк В.О., Рибак О. В. Вивчення вуглеводної специфичності лектинів підземних органів ехінацеї пурпурової та рудбекії роздільнолистої //Фар­маком. 2002.-№ 3.- С. 153-158.
31. Антонюк В.А., Ященко А.М. Коньюгирование лектинов с пероксидазой хрена: усовершенствование методики //Клиническая лабораторная диагностика - 1996, № 3.-С. 51-52.
32. Антонюк В.А., Луцик М. Д., Ладная Л. Я. Сезонные изменения титра гемаг­глютинации и средства к углеводам экстрактов растений содержащих фу­козоспецифичные лектины //Физиол. растений.-1982.-Т. 29.- Вып. 6.-С. 1219-1224.
33. Антонюк В.А., Луцик М.Д., Ладная Л.Я. Фитолектины во флоре УCСР и специфичность связывания ими углеводов //Раст. ресурсы.-1983, № 2.- C. 151-159.
34. Антонюк В. О., Цюман І. Д., Ладна Л. Я. Вивчення вуглеводної специфіч­ності лектину кори саротамнусу віникового //Фарм. журнал, 1988, № 3. - C. 66-69.
35. Антонюк В.О., Ященко А.М., Луцик О. Д. Порівняльна біохімічна харак­теристика та селективність звязування фукозоспецифічних лектинів ікри окуня (Persa fluviatilis L.) i кори золотого дощу звичайного // Acta medica Leopolensia (Львівський медичний часопис) 2004. №1.- С. 62-69.
36. Антонюк В.О., Ященко А.М., Луцик О. Д Лектини золотого дощу звичай­ного (Laburnum anagyroides Medik.) у зв’язуванні вуглеводів та в гістохі­мічних дослідженнях.// Acta medica Leopolensia (Львівський медичний часопис) 2004 -№3. - С. 41-46.
37. Антонюк Л.Я. Очистка и некоторые свойства лектинов из подснежника белоснежного (Galanthus nivalis L.) и белоцветника весеннего (Leucojum vernum L.) //Биохимия - 1993 -Т.58, № 3.- C. 367-375.
38. Антонюк Л.Я., Антонюк В.О. Взаємодія лектину білосніжки весняної з полісахаридами та глікопротеїнами //Укр. біохім. журнал.-1993.-Т.63, № 5.-C. 69-73.
39. Антонюк Л.Я., Антонюк В.О., Ладна Л.Я. Взаємодія фітолектинів з антибіотиками-глікозидами. //Фарм. журнал -1985, № 6.- С. 54-57.
40. Антонюк Р. В., Антонюк В.О. Вплив лектинів на розвиток личинок коло­радських жуків (Leptinotarsa decemlineata ) // Захист рослин.-2006, № 12.- С. 16-17.
41. Белоус А.М., Гордиенко Е.А., Розанов Л.Ф. Замораживавние и криопро­текция. - М: Высшая школа-1987- 80 С.
42. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. Руководство для врачей. - M., 1997 - 532c
43. Березовский В. М. Химия витаминов. М.: Пищепромиздат. 1959. 600 с.
44. Биохимические методы анализа растений / под ред. Запромётова М. М.- Москва: Из-во ИЛ.-1960, С. 228-230.
45. Бойд У. Введение в иммунохимическую специфичность. Москва: Мир.-1963.-165 С.
46. Большаков И.Н., Поберий И.А., Линдер Д.П., Зубков Г.А., Панасюк А.В. К механизму действия фитогемагглютинина как стимулятора заживления ран. // Архив патологии.-1980.-Т.42, №5.- С. 26-32.
47. Гайда А.В., Антонюк В.А. Новый N-ацетил-D-галактозаминспецифичный лектин щирицы хвостатой (Amaranthus caudatus L.) //Учëные записки Тар­тусского университета. 869. Изучение и применение лектинов.- Тарту -1989.-Т.1. - С. 106-113.
48. Ґанонг В.Ф. Фізіологія людини: Підручник /Переклад з англ. Наук. ред. пе­рекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська. - Львів: Бак, 2002. - 784 с.
49. Гістологія людини. /О.Д. Луцик , А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б. Чайковсь­кий Київ: Книга плюс, 2003. 592 с.
50. Гланц Р.М., Качоровский Б.В., Криворучко Р.А., Сеник Н.К., Винарчик М.И., Орлик В.В., Мелень М.О. Метод медленного замораживания эритроцитов при умеренно низкой температуре (-40o C) в рефрижераторах (Методичес­кие рекомендации для практических врачей)- 1984- 20 с.
51. Голынская Е.Л. Фитогемагглютинины генеративных органов и их возмож­ное участие в реакции распознавания при взаимодействии пыльцы и пес­тика. / в кн.: Молекулярная биология- Киев: Наукова думка.-1979.-С. 34-41.
52. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.- Тернопіль: Укрмедкнига.- 2001.
53. Государственная Фармакопея СССР. ІХ-е изд. М.: Медгиз. 1961. С. 373-374, 682.
54. Деканосидзе Г. Е., Кемертелидзе Э. П. Калопанакс-сапонин В из Неderа соlchicа // Химия природ, соедин. - 1980. № 2. - С. 259.
55. Деканосидзе Г. Е., Пхеидзе Т. А., Кемертелидзе Э. П. О тритерпеновых гликозидах Неderа caucasigena. // Химия природ. соедин. 1970. № 3. С. 376.
56. Деканосидзе Г. Е. Пхеидзе Т. А., Горовиц Т. Т, Кемертелидзе Э. П. . Тритерпеновый олигозид — хедераколхизид Е из Неdеrа со1chicа. //Химия природ. соедин.:1970, б. № 4. - С. 484—485.
57. Деклараційний патент на корисну модель , № 13770 Спосіб очищення манозоспецифічних лектинів / Антонюк В.О. Опубл. 17.04.06, Заявка u200510008.
58. Джура О.Р., Ященко А.М., Антонюк В.О., Луцик О.Д. Лектинова гістохімія прищитоподібних залоз осіб чоловічої і жіночої статі у віковому аспекті //Acta medica Leopolensia (Львівський медичний часопис) 2006, Т. 12, № 1.- с. 12-17.
59. Евтушенко А.И. Лектины в вирусологии //Вопр. вирусологии.-1982.-Т.27, № 2.-C.132-137.
60. Зербино Д. Д., Луцик А. Д., Котык А. Е. и др. Расслаивающая аневризма аорты: гистохимическое исследование с применением набора лектинов различной углеводной специфичности //Архив патологии. 1987. Т. 49. № 3. С. 20—25.
61. Иммунология. Справочник./ пер. с нем., под ред. Г. Бундшу и Б. Шнеевайса - Киев: Наукова Думка.-1981.- 480 С.
62. Ключівська О.Ю., Кащак Н.І., Антонюк В.О., Стойка Р.С. Вплив лектинів рослинного походження на морфо-функціональні показники пухлинних клітин різних ліній //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини.- Львів.- 2000, Т. 2 , С. 120-122.
63. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин.- Харків.- Прапор 2000.- 704 С.
64. Козлов B.C., Шиленкова В.В., Чистякова О.Д. Роль воспаления в пато­генезе респираторных заболеваний // Инфекции верхних дыхательных путей. 2003. т.5, №10. - С. 41-46.
65. Колоколова Г.П., Потапов М.И. Обнаружение в икре рыб новых анти­телоподобных веществ (протектинов), реагирующих с групповыми антигенами крови человека //Ж. общей биол.-1974. -Т.35. - С.140-145.
66. Комиссаренко С.В., Зак К.П., Карлова Н.П., Грузов М. А., Лукшина B.Б. Очистка пероксидазы из хрена, ее свойства и применение в оптической и злектронной иммуноцитохимии // Докл. АН УССР, сер. Б..-1979, Т 2. - С. 1ЗЗ-ІЗ6.
67. Королев Н. П. Лектины — инструмент для исследования биологических мембран //Успехи современной биологии.- 1978, № 3.- С. 463—476
68. Королев Н.П. Функции лектинов в клетках. /Итоги науки и техники, сер. Общие проблемы физико-химической биологии. Т.1, Москва.-1984.-352 С.
69. Кэбот Е., Майер М. Экспериментальная иммунохимия.— М.: Медицина, 1968.— 684 с.
70. Логінський В. Є., Шалай О. О. Гліканові структури мембрани лімфоцитів у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію // Онкология (Київ).-2005.-Т.7, № 1.- С. 19-22.
71. Луцик А. Д., Детюк Е.С., Луцик М. Д. Лектины в гистохимии.- .-1989.-Львов: Вища школа.-142 с.
72. Луцик М. Д. Получение фитогемагглютининов с помощью специфической преципитации тиреоглобулином //Лаб. дело, 1975, № 11. - С. 660—661.
73. Луцик М. Д. Очистка лектина сои и его флюоресцирующих производных с помощью афинной хроматографии на геле галактоманнана //Прикл. био­химия и микробиология.— 1983.—Т. 19, № 4.—С. 454— 458.
74. Луцик М. Д. Новый аффинный сорбент для очистки лектинов и его применение для очистки агглютинина из зародышей пшеницы // Укр. биохим. журн.-1984.-Т.56, № 4. - C. 383-387.
75. Луцик М. Д., Панасюк Е. Н., Антонюк В. А. и др. Методи исследования углеводной специфичности лектинов: Метод. рекомендации.—Львов, 1983.—20 с.
76. Луцик М. Д., Панасюк Е. Н., Луцик А. Д. Лектины.- Львов: Вища школа.- 1981.- 156 с.
77. Луцик М.Д., Антонюк В.А. Новый фукозоспецифичный лектин из коры бобовника Золотой дождь (Laburnum anagyroides Medik.):очистка, свойст­ва, иммунохимическая специфичность //Биохимия.-1982.-Т.47, № 10.-С. 1710-1715.
78. Луцик М.Д., Кусень С.И. Исследование мембранных гликопротеинов эрит­роцитов человека с применением лектинов // Укр. биохим. ж. 1987.- Т. 69, №6.- С. 3-10.
79. Луцик М.Д., Антонюк В.А. Приготовление реагента анти-А из лектина горошка мохнатого для выявления антигена А в эритроцитах и слюне человека //Суд.-Мед. Экспертиза.-1995, №.1. - С. 17-19.
80. Мелентьева Г. А. Фармацевтическая химия.в 2-х томах- М.: Медицина 1976.- 826 С.
81. Молоденков М.Н., Микаэлян Н.П., Жигулевцева А.П. Влияние фитогемаг­глютинина на регенеративные процессы // Хирургия.-1980.-№5.-С. 87-89.
82. Навашин С. M., Фомина И. II., Сазыкин Ю. О. Антибиотики группы аминогликозидов.—M: Медицина, 1978.—216 С.
83. Никитин Н.И., Рябченко Н.А. Микроэволюция колорадского жука. Дні­пропетровськ.: Пороги.-2003.- 68 с.
84. Определение групп изосерологической системы АВО в пятнах крови малой величины методом абсорбции-элюции при помощи изосывороток α и β: (Метод. письмо) / А. К. Туманов, Т. М. Масис, В. П. Ольховик и др. - М. 1970. 24 с.
85. Остерман Л. А. Хроматография белков и нуклеиновых кислот.-М.: Наука.- 1985. 536 с.
86. Иммунология. Практикум / В. И. Пастер, В.В.Овод , В.К.Позур , Н. В. Вихоть // Киев: Выща школа. -1989— 304 с.
87. Пискарев В. Е., Прайзель О. Ю, Евстигнеева Р. П, Ямсков И. А. Изучение олигосахаридной специфичности фуколектина икры окуня с использо­ванием комплексов неогликопротеин-коллоидное золото // Прикладная биохимия и микробиология.- 2003.- Т. 39, № 1, С. 105-109.
88. Пискарев В.Е., Луцик-Кордовский M. Д., Пискарева E. Л., Ямсков И. A. Оли­госахаридная специфичность фуколектинов коры (Laburnum anagyroides) // Прикладная биохимия и микробиология 2003 -Т 39, №5.- С. 512-518
89. Потапов М. И. Изучение растительных антител (лектинов) и практическое применение их и судебной медицине: Атореф. дис.. д-ра мед, наук, - М.. 1970. 28 с.
90. Потапов М.И. Лектины как один из показателей антигенно-серологичес­кого единства и многообразия органиченской природы // Вестн. АМН СССР.-1966.-Т.21, №5.- С.