Охріменко Віталій Олександрович Ономатопеїчна лексика сучасної корейської мови: структур­но-семантичний та функціональний аспекти

brief description

Охріменко Віталій Олександрович, аспірант кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету: «Ономатопеїчна лексика сучасної корейської мови: структур­но-семантичний та функціональний аспекти» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австра­лії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти i науки України
Київський національний лінгвістичний університет
На правах рукопису
ОХРІМЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 811.531373.613
ОНОМАТОПЕЇЧНА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ:
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
10.02.13 — мови народів Азії, Африки,
аборигенних народів Америки та Австралії
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник –
Валігура Ольга Романівна
доктор філологічних наук, професор
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ....12
1.1. Ономатопея як об’єкт вивчення фоносемантики .........................12
1.2. Співвідношення ономатопеї і звукового символізму .....................19
1.3. Теоретична база дослідження ономатопеї в європейському і
вітчизняному мовознавстві.............................................................................22
1.4. Дослідження ономатопеїчної лексики в сучасному корейському
мовознавстві ...................................................................................................26
1.5. Обґрунтування класифікації ономатопеїчної лексики сучасної
корейської мови.............................................................................................. 34
Висновки до розділу 1...........................................................................46
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ.....48
2.1. Специфіка сучасних досліджень ономатопеїчної лексики ............48
2.2. Обґрунтування методики дослідження ономатопеїчної лексики
сучасної корейської мови ...............................................................................51
2.3. Етапи дослідження ономатопеїчної лексики сучасної корейської
мови................................................................................................................54
Висновки до розділу 2...............................................................................56
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ...58
3.1. Структура корейського ономатопа .................................................58
3.1.1. Корінь корейського ономатопа ................................................59
3.1.2. Суфікс корейського ономатопа................................................68
3.2. Морфологічні особливості ономатопеїчної лексики сучасної
корейської мови.............................................................................................. 71
3
3.3. Семантичні особливості та роль ономатопеїчної лексики сучасної
корейської мови.............................................................................................. 78
3.4. Основні дериваційні моделі корейської ономатопеї ....................90
3.4.1. Редуплікація як основний спосіб утворення ономатопів
сучасної корейської мови............................................................................90
3.4.2. Фонетичні чергування як спосіб утворення нових відтінків
значення ономатопеїчної лексики корейської мови....................................93
Висновки до розділу 3...........................................................................99
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ...102
4.1. Ономатопеїчна лексика і поняття мовної картини світу .............. 102
4.2. Механізм функціонування ономатопеїчної лексики сучасної
корейської мови............................................................................................ 107
4.3. Класифікація функцій ономатопеїчної лексики сучасної корейської
мови.............................................................................................................. 112
4.4. Прагматичні й соціолінгвальні особливості функціонування
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови...................................... 147
Висновки до розділу 4......................................................................... 173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................181
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................211
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ...................................213
4
ВСТУП
Проблема зв’язку звука зі значенням привертала увагу мовознавців в усі
часи. У світовій гуманітарній науці акумулювалася значна кількість знань про
звуконаслідування. Тисячі статей і десятки дисертаційних праць у багатьох
країнах світу присвячені цій проблематиці. Питанням звуконаслідування та
особливостям звуковідтворення, семантичній природі звуків у своїх працях
приділяли увагу такі видатні лінгвісти, як О.І. Бодуен де Куртене 22,
Е. Бенвеніст 18, О. Єсперсен 207, Ч. Осгуд 203, М.С. Трубецькой 171,
Ф. де Сосюр 161, Л.В. Щерба 194, Р.О. Якобсон 197 та ін.
Незважаючи на зростання уваги до явища ономатопеї в сучасному
мовознавстві та спробу розглядати його як один із фундаментальних принципів
мовної організації, брак вичерпних досліджень дається взнаки. Вивчення
ономатопеїчної лексики посідає значне місце для вирішення надзвичайно
важливих мовознавчих проблем, зокрема пов’язаних із питаннями походження
мов, розвитку їхніх фонетичних систем, наявності вмотивованого взаємозв’язку
між фонемами та семантикою в окремих мовах світу, дослідженням вокального
та консонантного звукосимволізму тощо.
У слов’янському мовознавстві дослідженням проблем ономатопеї
займалися Г.Г. Білфельдт 199, Д. Боранич 201, І.О. Гаценко 43; 44,
О.І. Германович 46, Ю.Ф. Касим 75, В.В. Левицький 101; 102; 103; 104,
Л.І. Мацько 117; 118, Ю.В. Юсип-Якимович 196 та ін. Осмисленню цього
явища в романо-германському мовознавстві сприяли роботи С.В. Вороніна 31;
32; 33; 34; 35; 36; 37, Є.О. Глухарьової 48; 49, А.А. Калити 69, 70,
В.І. Кушнерика 95, Х. Марчанда 214, А.А. Нуруллової 125, Т.А. Оришечко
127, Г.Г. Пауля 142, Т. Шіппана 221. На матеріалі японської мови
комплексне дослідження ономатопеїчної лексики було проведено
О.І. Кобелянською 77; 78, С.В. Чироновим 184. Частково торкається
5
проблеми ономатопеї корейської мови російський кореїст Л.Р. Концевич 83.
Дослідженням ономатопів корейської мови займається на сучасних теренах
група українських науковців на чолі з Кан Д. С. 71.
Ономатопея неодноразово привертала увагу корейських лінгвістів.
Найбільш ґрунтовними дослідженнями є роботи Чє Вана 238; 239; 242;
244; 245, Кім Хонг Пому 234, Пак Тонг Кіна 258; 260; 262; 264; 269; 271;
272. Спорадично різні аспекти ономатопеїчної лексики розглядають Джо Чанг
Кю 234; 236; 237, Кім Ін Хва 235, Джу Кьонг Хі 232. Проблеми структури
та походження ономатопеїчних слів досліджені в працях Джон Тхе Хьону 276;
277, 278, Джонг Канг Оку 279; 280; 281, Лі Кє Оку 250; 251; особливості
семантики звуконаслідувань досліджують у поодиноких працях Лі Джин
Сонг 212, Лі Йонг Кілю 273; 274; 275, Лі Сунг Ньонгу 256; 257;
функціонування корейських ономатопів аналізується в роботах Лі Мун
Кю 252; 253, Кім Йонг Сопа 210; 246; 249 та ін.
Проте в сучасній лінгвістиці ще й досі не має єдиної, спільної для всіх
мов класифікації лексичних одиниць, що належать до ономатопеїчного шару
лексики. Незважаючи на спроби згаданих лінгвістів проаналізувати деякі
аспекти цього мовного явища, проблеми ономатопеї та синестезії в сучасному
мовознавстві не набули комплексного ґрунтовного характеру. Варто
відзначити, що ономатопея і в загальнотеоретичному плані, і в конкретних
мовах, у тому числі корейській, вивчена недостатньо повно. Тому видається
важливим і актуальним розглянути низку принципових питань щодо
структурної організації та функціонування ономатопеїчної лексики сучасної
корейської мови.
Актуальність дослідження визначається загальною тенденцією сучасної
лінгвістики до аналізу лексичного складу мови з погляду її зв’язків
з мисленням. Вона зумовлена комунікативною значущістю та частотністю
використання ономатопеїчної лексики в сучасній корейській мові, ступенем
її представленості в національній картині світу, і насамперед, у розмовно-
6
побутовому стилі корейського мовлення. Крім того, потреба всебічного аналізу
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови, з’ясування специфіки
її функціонування створює необхідність її подальшого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних
робіт Київського національного лінгвістичного університету в рамках
держбюджетної наукової теми "Мови світу: генезис, таксономія,
функціонування у синхронії і діахронії" (номер держреєстрації 0115U002513,
протокол № 105 від 09 лютого 2015 року). Дослідження проведено в межах
колективної теми кафедри східної філології Київського національного
лінгвістичного університету "Взаємодія мов і культур в сучасному
глобалізованому світі" (тему затверджено на засіданні кафедри, протокол № 1
від 04 лютого 2013 року). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради
Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 7 від
25.12.2014 року).
Мета дослідження полягає в комплексному вивченні явища ономатопеї
сучасної корейської мови в структурному, семантичному і функціональному
аспектах.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- визначити теоретико-методологічні засади вивчення ономатопеїчної
лексики в сучасному мовознавстві;
- обґрунтувати поширення такого типу лексики в корейському мовленні;
- уточнити алгоритм методики поетапного аналізу ономатопеїчної лексики
сучасної корейської мови;
- визначити структурні та морфологічні особливості ономатопів сучасної
корейської мови;
- з’ясувати особливості семантики ономатопеїчної лексики корейської
мови з погляду мотивованостінемотивованості переносного значення
ономатопів;
- дослідити словотвірний потенціал ономатопів та їхніх дериватів;
7
- установити особливості функціонування ономатопеїчної лексики в
сучасній корейській мові;
- схарактеризувати залежність вибору ономатопа у тексті від прагматичних
і соціолінгвістичних чинників;
Об’єкт дисертації становить ономатопеїчна лексика сучасної корейської
мови.
Предмет роботи — стуктурно-семантичні та функціональні особливості
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови.
Матеріалом дослідження слугує експериментальна вибірка з 1283
ономатопеїчних слів корейської мови (у тому числі основні ономатопи та їхні
деривати), дібраних з енциклопедичних та тлумачних словників корейської
мови. Для ілюстрації функціонування кожного аналізованого в дисертації
явища використано 702 приклади ономатопеїчних слів.
Джерелами матеріалу дослідження були одномовні й двомовні, тлумачні
та енциклопедичні словники корейської мови, а також корейські художні й
публіцистичні тексти.
Методи дослідження. Відповідно до цільових настанов аналіз
фактичного матеріалу в дисертаційній роботі передбачав використання таких
методів: метод системного (польового) вивчення та опису мов і культур, що
становить основу для комплексного дослідження мови як виразника
культурних цінностей; метод суцільної вибірки, який застосовувався при
пошуку фактичного матеріалу з енциклопедичних та тлумачних джерел
корейської мови, а також з художніх творів; структурний метод
використовувався у вигляді методики компонентного аналізу, який передбачав
розкладання значення на найменші базові компоненти семантичного змісту
слова семи; функціональний метод дав змогу виявити особливості
функціонування ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови;
контекстуальний метод застосовувався для встановлення особливостей
функціонування ономатопеїчної лексики в текстах різних функціональних
8
стилів і жанрів; кількісні підрахунки упроваджені для визначення частотності
вживання і, відповідно, актуальності конкретної ономатопеїчної одиниці.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому,
що в дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретичні засади вивчення
ономатопеїчних одиниць сучасної корейської мови, вперше у вітчизняному
сходознавстві здійснено комплексний різноаспектний аналіз ономатопеїчної
лексики як структурно-цілісного органічного складника лексичної системи
сучасної корейської мови, визначено особливості семантики, структури та
функціонування ономатопів і їхніх дериватів у сучасній корейській мові.
У дисертації з’ясовано специфіку поширення такого типу лексики
й уточнено її класифікацію, описано структурно-семантичні та морфологічні
особливості корейських ономатопів. Доведено, що однією з особливостей
ономатопеїчної системи сучасної корейської мови є наявність у її складі значної
кількості фонетичних варіантів (алофонів), ідентичних і за своєю семантикою,
і за джерелом походження відповідних звуків. У роботі розглянуто
словотвірний потенціал ономатопеїчної лексики й основні дериваційні моделі
корейської ономатопеї. Уперше в українській кореїстиці проаналізовано
аспекти функціонування корейських ономатопів у тексті. Встановлено,
що для кожної функції характерна певна сфера її реалізації (тип або жанр
тексту, сфера спілкування тощо). Визначено тенденції, що впливають
на вживання ономатопеїчних слів: 1) тенденція до використання найбільш
генералізованих ономатопів для передачі невідомих адресатові звучань;
2) тенденція до передачі конкретних звучань, які мають відповідне
звуконаслідування в мові, за допомогою генералізованих ономатопів;
3) тенденція до використання ономатопеїчних слів, що позначають добре відомі
адресатові звучання, для передачі рідкісних звуків, маловідомих або невідомих
аудиторії. Спостережено залежність між функцією корейського
ономатопеїчного слова і ступенем реалізації його значення, виявлено залежність
вибору ономатопів сучасної корейської мови від семантичних, прагматичних
і соціолінгвальних чинників.
9
Теоретичне значення роботи пов’язане з тим, що його положення є
внеском у розроблення проблеми звуконаслідування в типологічному аспекті.
Результати узагальненого аналізу слугують основою для поглиблення таких
досліджень та їх розширення за рахунок інших мов. Проведене дослідження
робить певний внесок у загальну теорію сучасної лексикології, практичну
лексикографію, семасіологію, функціональну стилістику. Крім того,
пропонована дисертація може стати відправним пунктом для подальшого
дослідження, а також буде корисною в зіставних студіях із залученням
корейської мови.
Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в
можливості застосування наукових положень і висновків дослідження
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови: 1) у практиці викладання
корейської мови як іноземної; 2) у лексикографічній та фразеографічній
практиці; 3) у теорії та практиці перекладу.
Результати дослідження можуть бути використані у викладанні таких
навчальних дисциплін: “Корейська мова” (розділи “Фонетика”, “Лексикологія”,
“Граматика”), “Лексикологія корейської мови” (розділ “Звуконаслідування”),
у розробці спецкурсу з перекладознавства. Опрацьований фактичний матеріал
слугуватиме для укладання корейсько-українського словника ономатопеїчної
лексики. Він дасть змогу доповнити репрезентативні лексикографічні джерела
новими статтями, які можуть бути врахованими при підготовці посібників та
словників.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані
здобувачем одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження і можливості
їх практичного застосування неодноразово обговорювалися на засіданнях
кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного
університету. Апробація результатів була здійснена на восьми міжнародних
конференціях: ІX Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ:
дослідження та викладання” (Кіровоград, 2015), Міжнародній науково-
10
практичній конференції “Україна і світ: діалог мов та культур” (Київ, 2015),
IІ Міжнародній науково-практичній конференції “Мови професійної
комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий
та методичний аспекти” (Київ, 2015), Міжнародній науково-практичній
конференції “Філологічні науки в умовах сучасних трансформаційних
процесів” (Львів, 2015), Міжнародній науково-практичній конференції “Мова
та культура: сучасні аспекти співвідношення” (Одеса, 2015), X Міжнародній
науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання”
(Кіровоград, 2016), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна
і світ: діалог мов та культур” (Київ, 2016), ІХ Міжнародній науковій
конференції “Актуальні проблеми термінології, перекладу і філології: виклики
та перспективи” (Чернівці, 2016); одній всеукраїнській конференції:
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мови і писемності Далекого
Сходу: нові парадигми і тенденції” (Київ, 2014).
Публікації. Основний зміст дисертації достатньою мірою висвітлено
в одинадцяти авторських публікаціях, виконаних одноосібно (3, 59 др. арк.):
у шести наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях
України (2, 65 др. арк.), одній статті – у закордонному виданні (0,3 др. арк.)
та чотирьох тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях
(0, 64 др. арк.).
Структура дисертації зумовлена метою, завданнями й обраними
методами. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку
використаної літератури (281 найменування, з яких 84 – іноземними мовами),
джерел ілюстративного матеріалу (23 позиції) та списку лексикографічних
джерел (11 позицій). Повний обсяг дисертації – 211 сторінок, основний зміст
викладено на 178 сторінках.
У вступі обґрунтовано вибір теми, розкрито її актуальність, визначено
мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, його теоретичне та практичне
значення. У першому розділі здійснено розгляд теоретичних засад
дослідження ономатопеїчної лексики у сучасній лінгвістиці. Другий розділ
11
присвячено методологічним засадам дослідження. У третьому розділі
проаналізовано структуру корейського ономатопа, визначено морфологічні,
семантичні особливості та роль ономатопеїчної лексики у сучасній корейській
мові, а також розглянуто основні дериваційні моделі корейської ономатопеї.
У четвертому розділі дисертації досліджено механізм функціонування
ономатопеїчної лексики, розроблено класифікацію функцій ономатопів,
визначено прагматичні й соціолінгвальні особливості функціонування
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проблема ономатопеїчної лексики тісно пов’язана з проблемою
мотивованості мовного знака. У дисертаційній праці ономатопеїчна система
сучасної корейської мови розглядається з огляду на її комунікативну
значущість та ступінь представленості в національній картині світу.
Ономатопеїчні одиниці – це великий пласт лексики сучасної корейської мови.
Вони постають як один з основних способів передачі звучань у мовленні, що
підтверджує їхнє важливе місце в системі мови. Це засвідчують і численні
наукові роботи, присвячені цьому разряду лексики в різних мовах світу загалом
і в корейській мові зокрема.
Звуконаслідувальна лексика сучасної корейської мови широко
представлена в мовленні. Її активно використовують у художній літературі,
дитячому мовленні, неформальному спілкуванні, професійній практиці.
Спостережено творення численних дериватів від звуконаслідувальних основ і
розвиток ономатопів нових лексико-семантичних варіантів та ін. Останнім
часом ономатопеїчні лексеми все частіше вживаються також у газетнопубліцистичному стилі сучасної корейської мови, посилюючи емоційність і
виразність таких текстів.
Теоретико-методологічна концепція дисертації базується на таких
положеннях: 1) ономатопеїчна лексика має міждисциплінарний характер
і розглядається з позицій різних галузей мовознавства, зокрема фонетики
(О.Р. Валігура, А.А. Калита, В.В. Левицький), лексикології (І.О. Гаценко,
Ю.Ф. Касим, Л.І. Мацько), психолінгвістики (І.Н. Горєлов, К.Ф. Сєдов),
прагматики (Л.А. Горохова, В.В. Лєбєдєва, Лі Кє Ок); 2) ономатопеїчна лексика
не обмежується наслідуванням звукових явищ позамовної реальності і включає
лінгвальне зображення зорових та інших сенсорних відчуттів (Чє Ван,
С. Мартін).
Розроблена комплексна методика поетапного аналізу ономатопеїчної
лексики сучасної корейської мови передбачала: формування вихідного списку
177
ономатопів; надання актуального перекладу українською мовою кожного
ономатопа; розроблення класифікації корейської ономатопеїчної лексики;
з’ясування особливостей семантики ономатопа; визначення структурних
особливостей ономатопів; установлення особливостей функціонування
ономатопеїчної лексики сучасної корейської мови; проведення кількісного
аналізу.
У результаті наукового дослідження, що ґрунтувалося на вичленуванні
ономатопеїчної лексики з усієї системи мови, було з’ясовано, що в сучасній
корейській мові ономатопеїчна лексика чітко поділяється на дві групи, а саме:
звуконаслідувальні (의성어) та образонаслідувальні слова (의태어).
Звуконаслідувальні слова корейської мови – це віддзеркалення різних
звукових явищ у навколишній людину дійсності. Насамперед це слова, що
імітують звуки людей, тварин, птахів тощо. Образонаслідувальні слова
виражають уявлення, які виникають здебільшого на основі зорових, дотикових і
тактильних сприйняттів предметів з їхніми зовнішніми ознаками.
За ступенем вияву звукообразу всі ономатопи корейської мови
поділяються на три групи. Перша група містить лексеми, що об’єднуються в
особливу частину мови, або в один з розрядів вигуків. Вони характеризуються
категорійними особливостями і великим емоційно-експресивним потенціалом
(наприклад, 꼬끼오 꼬끼오 – кукуріку). Друга група охоплює лексеми,
мотивовані одиницями першої групи, у яких живий звукообраз, але слова
набувають іменникової або дієслівної семантики, відбувається процес
лексикалізації, тобто перетворення ономатопа в окреме слово (наприклад,
꼬끼오하고 울다 – кукурікати). Третю групу формують лексеми, що
сприймаються носіями мови як ономатопи лише на інтуітивному рівні за
рахунок часткового відтворення звукообразу або формальних показників
звуконаслідування (редуплікація, нетипові сполуки фонем, повторення окремих
звуків (наприклад, 아장 아장거리다 – шкутильгати).
178
Відомі різні класифікації ономатопеїчних слів. У пропонованій
дисертаційній роботі розроблено і використано класифікацію ономатопів за
джерелом їх походження. На основі п’ятьох тематичних груп було виокремлено
10 підгруп ономатопеїчних слів у сучасній корейській мові.
З урахуванням позалінгвального денотата було виокремлено 4 лексикосемантичні групи ономатопів. Найбільшу частину ономатопеїчної лексики
сучасної корейської мови становлять наслідування звукових виявів людини і
тварин. Переважно ономатопеїчні слова є мотивованими, оскільки вони
безпосередньо утворені від звуконаслідувань, при цьому семантика їхніх
дериватів має як мотивований, так і немотивований характер.
Структурно-семантичні особливості корейської звуконаслідувальної та
образонаслідувальної лексики дають змогу корейським поетам не лише
створювати яскраві поетичні образи, а й сприяють компресії поетичного тексту,
роблять його лаконічним і завершеним.
У Морфологічній структурі ономатопеїчного слова виокремлюється
два складники: корінь і суфікс.
За способом творення у складі ономатопеїчної лексики сучасної
корейської виокремлюємо сім типів ономатопеїчних слів: 1) у яких дублюється
один склад; 2) у яких дублюється двоскладова основа; 3) у яких дублюється
двоскладова основа зі зміненим першим складом; 4) у яких дублюється
трискладова основа; 5) у яких дублюється трискладова основа зі зміненим
першим складом; 6) у яких повторюється лише частина одного з елементів;
7) у яких сполучуються різні склади.
Найважливішою морфологічною особливістю ономатопеїчної лексики
сучасної корейської мови є редуплікація. За допомогою редуплікації слово
може набувати нового відтінку в значенні (тривалість дії, повтор дії,
особливість дії). У сучасній корейській мові виокремлюють три форми
редуплікантів: редуплікативна форма простих ономатопів, редуплікативна
форма з подвоєнням однакових складів і частково подвоєні основи, що мають
два або більше складів. Нарощення кореня відбувається в складних
179
ономатопеїчних словах, де розрізняються своєрідні структурні елементи, що
примикають до дієслівно-ад’єктивних коренів і постають або як приголосний
звук, або як закритий склад.
Однією з особливістей ономатопеїчної системи сучасної корейської мови
є наявність у складі звуконаслідувань значної кількості синонімів – своєрідних
фонетичних варіантів (алофонів), ідентичних як за своєю семантикою, так і за
джерелом походження відповідних звуків. Такі фонетичні варіанти
віддзеркалюють не лише територіальні, тобто діалектні відмінності вимови
багатьох синонімічних звуконаслідувань у сучасній корейській розмовній мові,
а й певну фонетичну еволюцію цих слів у діахронічному плані.
Дослідження проблеми актуалізації корейських ономатопеїчних слів у
тексті засвідчило, що внаслідок вторинної семантизації ономатопів
спостерігаються контекстуально зумовлені зміни в їхніх значеннях
(словникове значення і значення ономатопеїчної одиниці в тексті частково або
повністю не збігається). Вивчення вживання ономатопів у тексті дає змогу
поглянути на проблему їхнього значення під іншим кутом, оскільки значення
слова збагачується значенням висловлення; з’являється можливість аналізу
ономатопеїчних одиниць, не зафіксованих у словниках; розв’язується проблема
полісемії, тому що на перший план виходить один з лексико-семантичних
варіантів ономатопа.
У сучасній корейській мові ономатопи виконують 13 функцій, а саме:
звукозображальну, дескриптивну, ідентифікувальну, характеризувальну,
інтенсифікації емоційного впливу, атрактивну, симпліфікативну, фатичну,
економії мовних засобів, естетичну, пояснювальну, волюнтативну,
експресивну. Для кожної функції характерна певна сфера її реалізації (тип або
жанр тексту, сфера спілкування тощо); сфери реалізації різних функцій
ономатотопеїчних одиниць різняться за обсягом і значущістю.
Спостережено певну залежність між функцією ономатопеїчного слова і
ступенем реалізації його значення: функція, яку виконує ономатоп впливає на
його вторинну семантизацію, що дає змогу визначити ступінь реалізації його
180
значення в конкретному тексті. Так, максимальний ступінь реалізації
характерний для ономатопів, що виконують у тексті звукозображальну,
дескриптивну й ідентифікувальну функції.
Вибір ономатопеїчного слова з ряду синонімів і його вживання в тексті
для передачі звучання відбуваються під упливом трьох тенденцій: 1) тенденція
до використання найбільш генералізованих ономатопеїчних слів для передачі
невідомих адресатові звучань); 2) тенденція до передачі конкретних звучань,
які мають відповідне звуконаслідування в мові, за допомогою генералізованих
ономатопів); 3) тенденція до використання ономатопеїчних слів, що
позначають добре відомі адресатові звучання, для передачі рідкісних звуків,
маловідомих або невідомих аудиторії.
Уживання ономатопеїчної лексики є характерним для чотирьох типів
мовленнєвих актів, а саме: репрезентативів, директивів, комісивів, експресивів.
Особливу увагу в роботі приділено ономатопеїчним одиницям, що
вживаються у стилістично зниженій лексиці сучасної корейської мови. Вибір
стилістично знижених ономатопеїчних одиниць сучасної корейської мови
детермінований такими соціолінгвальними чинниками як соціальна ситуація,
стосунки між комунікантами, соціальний статусу комунікантів, а також їх
належність до певної соціальної групи.
Отже, основним підсумком наукового дослідження є розроблення
класифікації ономатопів на основі тематичних груп, з’ясування семантичних,
морфологічних, фонетичних особливостей ономатопеїчної лексики,
виокремлення загальних рис функціонування корейських ономатопів і
залежність вибору останніх від прагматичних і соціолінгвальних чинників.
Подальшої розробки потребує проблема гендерних особливостей
ономатопеїчної лексики корейської мови, а також дослідження асоціативних
упливів корейської ономатопеїчної лексики на носія української мови