ТВОРЧІСТЬ А.КАЩЕНКА: ПРОБЛЕМАТИКА І ПОЕТИКА

brief description

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОРИЦЬКА ГАЛИНА РОМАНІВНА

УДК: 821.161.2К-31.09

ТВОРЧІСТЬ А.КАЩЕНКА: ПРОБЛЕМАТИКА І ПОЕТИКА

10.01.01 українська література

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Хом’як Тамара Володимирівна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Запоріжжя 2006

ЗМІСТ

ВСТУП...3РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ А.КАЩЕНКА В ОЦІНЦІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ.8
Висновки до розділу 1..23
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРІВ А.КАЩЕНКА ТА СВОЄРІДНІСТЬ
ЇЇ ХУДОЖНЬОГО ВИРАЖЕННЯ......25
Висновки до розділу 2..79
РОЗДІЛ 3. ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ
А.КАЩЕНКА.......82 3.1. Жанрова специфіка творів письменника.83
3.2. Романтичні параметри стильової домінанти історичної
прози А.Кащенка95
3.3. Фольклорні трансформації..133
Висновки до розділу 3156
ВИСНОВКИ...159СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.166

ВСТУП

Актуальність обраної теми. Популярний літератор початку ХХ ст., громадський діяч, невтомний трудівник на ниві української державності Адріан Феофанович Кащенко (1858-1921) присвятив своє життя українській справі”. Він належить до когорти тих славних синів України, чиї імена повертаються із забуття після тривалого часу замовчувань і недооцінювань. Вороття митців, заборонених і забутих у часи комуністичної доби, у сучасному літературознавстві зумовлює потребу нового осмислення їх творчості, оскільки їм належить чільне місце у становленні української нації та культури.
Літературна й життєва доля письменника була досить типова для українського інтелігента розмежів’я сторіч. Він прийшов у літературу в когорті української інтелігенції, яка намагалася витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя” [204, 1-2].
Різноманітна в тематичному й жанровому аспектах мистецька діяльність А.Кащенка була підпорядкована потребам доби: усвідомлення національної гідності, переживання трагізму історичного буття етносу й вироблення шляхів його подолання через осмислення минувшини, окреслення національних ідеалів, що мали сприяти відродженню й самоствердженню українців як нації.
Творчий доробок письменника налічує близько тридцяти творів, які доцільно класифікувати за кількома жанровими та тематичними групами. Це історичні повісті та оповідання; історична, історико-географічна, краєзнавча публіцистика; проза на сучасну йому тематику; драматургія; переклад; поезія.
Творчість А.Кащенка, що формувалася під впливом просвітницької праці, громадської роботи, історичних процесів в Україні, посідала помітне місце в літературному процесі кінця ХІХ початку ХХ століття. Проте з різних причин вона й досі не дістала всебічної літературознавчої оцінки.
Дослідження прози, драматургії, публіцистики письменника, що було поверховим, описовим, не давало конструктивного погляду на А.Кащенка як на митця. З’являлися газетно-журнальні розвідки та передмови до прозових творів (В.Бєляєв, Н.Конотопець, С.Пінчук, М.Чабан, М.Шудря).
Актуальність дослідження визначено місцем творчої спадщини А.Кащенка в українській літературі, зумовлено потребою введення індивідуального художнього досягнення митця в контекст літературознавчих уявлень про українське письменство, узагальнення наявних спостережень над творчістю прозаїка, драматурга, публіциста, необхідністю її осмислення відповідно до сучасних літературознавчих вимог.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в руслі наукового напрямку Література й історія”, включеного до комплексного плану науково-дослідних робіт Запорізького національного університету. Тему і план-проспект дисертації схвалено на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН України 17 квітня 2003 року.
Мета дослідження полягає в тому, щоб зробити синтетичний аналіз творчої спадщини А.Кащенка, розкрити іманентну природу творчості митця.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- дати огляд наукової літератури з питань творчості А.Кащенка, своєрідності її поетики;
- окреслити проблематику творів, визначити функціональність образів у її втіленні, акцентувати виховну спрямованість творчого доробку письменника;
- виявити жанрово-стильові особливості творів А.Кащенка;
- дослідити романтичну модель історичної прози, визначити основні її параметри;
- висвітлити риси авторської концепції художнього моделювання портретно-психологічних характеристик героїв;
- простежити фольклорну трансформацію у творчості А.Кащенка.
Об’єктом дослідження став творчий доробок А.Кащенка. З метою виявлення творів письменника, визначення його місця у громадсько-просвітницькій роботі опрацьовувалися матеріали архівних фондів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського, Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України, Дніпропетровського музею Літературне Придніпров’я”, Дніпропетровського історичного музею імені Д.Яворницького, Запорізького краєзнавчого музею.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці, присвячені проблемам української історичної прози, С.Андрусів, А.Гуляка, М.Ільницького, Б.Мельничука; студії з історії та теорії літератури С.Єфремова, Т.Бовсунівської, Г.Грабовича, Г.Клочека, М.Кодака, М.Наєнка, В.Пахаренка, В.Поліщука, А.Ткаченка, Д.Чижевського та інших. З метою з’ясування суспільно-політичної ситуації в Україні на межі ХVІ-ХVІІІ ст. залучались історичні праці О.Апанович, М.Аркаса, М.Грушевського, М.Костомарова, О.Субтельного, Д.Яворницького, відповідний матеріал сучасних періодичних видань.
Методика дослідження. З метою багатогранного й багатоаспектного висвітлення особливостей поетики А.Кащенка робиться спроба застосувати можливості різних методів літературознавчого аналізу: теоретико-критичного, синтетичного, історико-літературного, елементи біографічного та порівняльного.
Наукова новизна. Хоча інтерес літературознавців до творчості А.Кащенка в останні роки посилився, системного ґрунтовного дослідження її ще немає. Робота є першою спробою узагальненого осмислення й аналізу своєрідності творчого доробку письменника. У дисертації використані матеріали, що до цього часу ще не були в літературознавчому обігу.
Аналізуючи твори А.Кащенка, дисертант акцентує увагу на таких складових елементах поетики, як проблематика, жанр, стиль. Жанрово-стильові особливості прози, драматургії письменника розглядаються в їх взаємозв’язку з урахуванням авторської світоглядної позиції.
Особистий внесок здобувача полягає в:
- проведенні системного аналізу прози, драматургії, публіцистики А.Кащенка, визначенні його художніх пошуків і знахідок;
- окресленні проблематики творів письменника;
- осмисленні їх жанрової своєрідності, внутріжанрових модифікацій;
- дослідженні романтичних параметрів стильової домінанти історичної прози А.Кащенка;
- виявленні фольклорних трансформацій у творчості письменника;
- визначенні художньо-естетичного, пізнавального та виховного значення творів автора.
Практичне значення роботи полягає в тому, що розкриття особливостей поетики творчості А.Кащенка є складовою вивчень сутнісних особливостей літературного процесу кінця ХІХ початку ХХ століття.
Результати дослідження можуть бути використані в лекціях з історії української літератури, при проведенні семінарських занять, читанні спецкурсів і спецсемінарів Література письменників рідного краю”, написанні курсових і дипломних робіт, учителями-філологами в їхній практичній діяльності, як довідковий матеріал для енциклопедичних видань. Дослідження може стати й автономним посібником за умови його рекомендації до друку.
Апробація результатів дисертації. Робота, що виконувалась у руслі проблеми, над якою працює кафедра української літератури Запорізького національного університету, обговорювалась на її засіданнях. Основні положення дисертації викладалися на науково-практичних конференціях: на щорічних підсумкових конференціях викладачів і студентів Запорізького державного (з грудня 2004 року національного) університету (2002-2005 рр.), на регіональній науково-практичній конференції Особливості навчання державної мови в південно-східному регіоні” (Луганськ, 2002); на міжнародній науково-теоретичній конференції Проблеми жанру, стилю, літературного напряму” (Запоріжжя, 2003); на ІV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції Українська література: духовність і ментальність” (Кривий Ріг, 2004), на Всеукраїнській науковій конференції Актуальні проблеми слов’янської філології” (Бердянськ, 2005).
Матеріали дисертації апробовані на заняттях спецкурсу Література письменників рідного краю” в Запорізькому інституті післядипломної педагогічної освіти (для учителів української мови та літератури слухачів курсової перепідготовки).
Підготовлена історична довідка А.Кащенко літописець козацької доби” для енциклопедії українського козацтва та здійснено перевидання історико-краєзнавчого нарису письменника Мандрівка на Дніпрові пороги” в часописі Хортиця”.
Публікації. Аспекти досліджуваної проблеми відображені в дванадцяти публікаціях, десять з яких надруковані у фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і бібліографії. Обсяг роботи 182 сторінки, з них 165 основного тексту, бібліографія включає 230 найменувань і подана на 17 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
А.Кащенко видатний український письменник і громадський діяч початку ХХ століття. Життя й творчість письменника стали незаперечним віддзеркаленням особливостей суспільного розвитку України того часу. А.Кащенко писав про людину своєї доби, доби непростої, сповненої драматизму й складних суперечностей. Погляд його був звернений і до подій минулого, бо саме героїко-романтичне минуле, на переконання письменника, могло пробудити народ до боротьби за своє національне визволення. На жаль, ім’я письменника, як і його творчість, на довгий час були вилучені з літературного процесу. Відповідно, проблемою довгий час залишалося й дослідження творчої спадщини А.Кащенка. Хоча ще за життя автора перші його рецензенти виявляли увагу до самобутності прози письменника, а потім і після довгої перерви в 90-х роках на початку ХХІ ст. активізувалося вивчення його творчості, залишилися поза увагою дослідників проблематика, жанрова специфіка творів, домінуючі ознаки стилю письменника як історичної, так і сучасної автору тематики.
Творчість А.Кащенка складова літературного процесу початку ХХ століття. Вагома проблематика акумулювала всі ті віяння, якими наповнилося життя людей тієї доби, насамперед пошук шляхів боротьби народу за самовизначення. Проза А.Кащенка на сучасну йому тематику це органічне злиття морально-етичної й суспільно-політичної проблематики, при цьому остання є центральною. Питання вибору домінує у творах За що? Оповідання з часів визвольного руху”, Тяжкий гріх. Оповідання з часів першої революції”, Мрії і дійсність”. У них автор висловлює своє ставлення до права вибору героїв, накреслює шляхи їх самовизначення. Не менш важливими є й проблеми збереження національної визначеності (Перерід”), розвитку освіти, культури, мови (Пригода з кобзарем”, Зоряно”, Мрії і дійсність”, Щирі малороси”). Автор розвінчує потворні явища дійсності: неуцтво, тупість, здирство, моральну деградацію.
Згадані проблеми мають місце й у драматургічному доробку А.Кащенка. Його драматургічна творчість це багатоаспектне, глибинно загострене зображення побуту, соціально-культурних процесів, світоглядних тенденцій в Україні початку ХХ століття. Духовні пошуки нової суспільної генерації, ролі інтелігенції в долі України (Василь Бузюк По закону”; Василь Титаренко Зоря нового життя”; Денис Орленко Напровесні”); доля української людини, протестні явища у суспільстві (Зоря нового життя”, Напровесні”, По закону”); психологічні тенденції в службовому середовищі (По закону”), аспекти національно-історичного розвитку України (Зоря нового життя”, Напровесні”); розвінчування марнотратства, бюрократичної системи (По закону”) такою є палітра основних проблем Кащенкової драматургії, яка на сьогодні залишалась малодослідженою.
Комедії, драма А.Кащенка, в яких акумульовано важливі проблеми початку ХХ століття, є актуальними й тепер. Лейтмотивом через усю драматургічну спадщину проходить ідея неминучості змін у житті, свідомості, душах людей. Сила його творів у правдивості зображення дійсності, бажанні прокласти шлях до національної визначеності, сприянні та поширенні культурно-просвітницьких ідей. Продовжуючи традиції драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, попри деякий схематизм, його п’єси відіграли позитивну роль у розвитку жанру.
Твори А.Кащенка на історичну тематику це авторське художнє трактування відомих історичних подій, постатей. У зв’язку з ними автор порушує соціально-політичні проблеми, які безпосередньо поєднані з морально-етичними: вождя нації, духовного лідерства, виродження й національного манкуртства, яничарства, міжнаціональних взаємин, громадянського обов’язку, міжконфесійних відносин, віри, віровідступництва, добра й зла, зради, людського щастя, жіночої честі, вірності (Під Корсунем”, У запалі боротьби”, Борці за правду”, Запорожcька слава”, Зруйноване гніздо”).
У вищеозначених творах відчувається Кащенкове намагання спроектувати вирішення проблем більш радикально. Письменник розуміє складність і суперечність епохи, її вплив на людину, художньо осмислює вічні загальнолюдські теми, трактує порушені проблеми в дусі гуманності, мудрості, переконливості.
У творах Великий Луг Запорожський”, Гетьманське урочище”, Мандрівка на Дніпрові пороги” автор акцентує увагу на питаннях збереження історичної пам’яті, природи. Формування національної свідомості дітей через пізнання минулого відображено в нарисах Гетьманське урочище”, Мандрівка на Дніпрові пороги”. І сьогодні, у соціальних катаклізмах, суперечностях, де важко знайти тверду основу для національного примирення, взаєморозуміння та згоди, актуальність проблематики творів А.Кащенка очевидна. Прозаїк і драматург зумів художньо відтворити історичну й соціальну дійсність, розкрив неспівмірність ідеалу й дійсності в долі своїх сучасників. Нащадок козацького роду наголосив на патріотичній ідеї відданості рідному краєві й народові.
Аналіз жанрово-стильових особливостей поетики А.Кащенка є суттєвим і необхідним, бо через їх осмислення складається цілісне враження про самобутність письменника, його творчу еволюцію; проникнення в глибинну суть його індивідуальності можливе саме на рівні жанру й стилю.
На початку ХХ століття, коли в літературу ввійшов А.Кащенко, відбувалася реформація літератури на ідейно-тематичному, жанрово-стильовому, сюжетно-композиційному, образному рівнях. Він заявив про себе цілим рядом творів як історичної, так і суспільної тематики. Жанрову їх специфіку зумовлює еклектизм, що було характерне для літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Такі твори, як Дим”, Щирі малороси”, Перерід”, За що? Оповідання з часів визвольного руху” автор відносить до нарису. Проте Дим”, наприклад, має ознаки оповідання (обсяг твору, наскрізна психологічна деталь, лаконічність описів). Щирі малороси” за однолінійністю сюжету, наскрізною сатиричною деталлю, наявністю скупих описів, відступів, роздумів тяжіють до оповідання, а не до нарису, як визначав його письменник. Перерід”, у якому фабула має фрагментарний характер, до белетристичного нарису. За що? Оповідання з часів революції” традиційно дослідники відносять до оповідань, хоча в ньому виразні ознаки новели (однолінійність сюжету, незвичайні життєві обставини, в які потрапляють персонажі, зосередження автора на переживаннях і настроях героїв). А.Кащенко має рацію, коли твір Зоряно” вважає повістю, оскільки наявність описів, коло другорядних персонажів та повнота їх характеристики, насиченість сюжету, динаміка характеру героя тощо дають на це підстави.
Певні розбіжності існують щодо жанрових визначень й історичної прози А.Кащенка. Такі розходження властиві як сучасникам А.Кащенка, так і літературознавцям наступної епохи. Такі твори, як Борці за правду”, Запорожська слава”, Зруйноване гніздо”, Під Корсунем”, У запалі боротьби” доцільніше називати повістями, оскільки в них наявні розлогі описи поєдинків, декілька сюжетних ліній тощо. Під визначення нарису, на нашу думку, підпадають твори Над Кодацьким порогом”, Славні побратими”, де автор белетризує відомі історичні сюжети. До белетризованих нарисів з історії України належать твори Кость Гордієнко-Головко останній лицар Запорожжя”, Про гетьмана козацького Самійла Кішку”, Про гетьмана Сагайдачного”, а твір Мандрівка на Дніпрові пороги” до історико-краєзнавчого нарису.
Враховуючи співвідношення між фактом і вимислом за класифікацією С.Андрусів щодо поділу прозових творів історичної тематики на жанрові різновиди (історико-художні; художньо-історичні; художньо-документальні), можна виділити такі жанрові варіації історичної романістики” і в прозі А.Кащенка. Найчисленнішу групу серед них становлять історико-художні твори: Борці за правду”, З Дніпра на Дунай”, Запорожська слава”, Зруйноване гніздо”, Під Корсунем”, У запалі боротьби”. Зразком історичних художньо-документальних творів є Оповідання про славне Військо Запорозьке низове”. Проте поділ історичної романістики” А.Кащенка досить умовний, бо певні жанрові ознаки можуть вільно переходити з одного виду в інший.
Крім цих основних жанрових різновидів, в історичній прозі А.Кащенка маємо й такі її підтипи:
а) белетризовані розповіді з історії України, що були перехідною ланкою:
від історії до історичної романістики” (Кость Гордієнко-Головко останній лицар Запорожжя”, Над Кодацьким порогом” (Про гетьмана Івана Сулиму), На руїнах Січі”, Про гетьмана Сагайдачного”, Про гетьмана козацького Самійла Кішку”, Сіркова могила”, Славні побратими”);
від історичної романістики” до історичних студій” (трактат Неволя бусурманська в українській народній поезії”);
б) історико-краєзнавчі нариси (Великий Луг Запорожський”, Гетьманське урочище”, Мандрівка на Дніпрові пороги”).
А.Кащенко, який найбільше реалізовувався в прозі, продовжив і традиції української драматургії, публіцистики, заявив про себе як перекладач і поет.
Переоцінка творчості письменника сьогодні важлива для систематизації й цілісності вивчення літературного процесу, оскільки ідіостиль, самобутність світобачення й світовідчуття навіть маловідомих авторів сприяли розвитку національної культури в цілому. Дослідження поетики творів письменника передбачає з’ясування поетичної цілісності, закономірностей його художньої творчості. Твори А.Кащенка зазнали романтичного впливу Т.Шевченка, М.Гоголя, М.Костомарова, українського фольклору, В.Скотта. Письменник пропагував ідеї Т.Шевченка, використовував різноаспектні ремінісценції з його творів. В автобіографічній повісті Зоряно” акумульовано елементи його естетичного впливу на письменника. В історико-пригодницькій прозі означилася гоголівська школа. Романтичні тенденції простежуються у повісті У запалі боротьби”. На рівні стилю, сюжетобудови, характеротворення, мови простежується освоєння традицій М.Гоголя. Костомарівське” бачення відчутне при трактуванні образу Богдана Хмельницького (Борці за правду”, Під Корсунем”, У запалі боротьби”). Фольклоризація стилю творів письменника зумовлена використанням фольклорних ремінісценцій різних типів. А.Кащенко продовжує традиції і так званої вальтерскоттівської манери в написанні історичних творів. Для сюжетів своїх повістей письменник обирає епоху, насичену яскравими подіями й визначними представниками. Елементи пригодництва, інтимні колізії зумовлюють динамізм їх зображення. В орієнтуванні на традиції А.Кащенко формувався як письменник-романтик.
Чуття письменником історизму й народності виступило рушієм у розвитку внутрішніх індивідуальних рис характеру героїв, зображенні їх участі в народно-патріотичній боротьбі за визволення. Романтична проза А.Кащенка відкрила для поколінь незабутні героїчні, а подекуди й трагічні сторінки історії України, сприяла пробудженню національної свідомості українського народу.
Для історичної прози А.Кащенка характерні основні риси романтизму: сакралізація духу доби Визволення, протиставлення їй доби Руїни (а в цьому розумінні й зображення самої України): Під Корсунем”, У запалі боротьби”, Борці за правду”; Запорожська слава”; Зруйноване гніздо”; підкреслення суперечностей дійсності з її огидними явищами, негативними українськими характерами, з різними класами, ідеалами за допомогою контрасту; возвеличення, легендарність героїв, у характерах яких у взаємозв’язку суспільне й особисте, обов’язок і пристрасть. З’ясовуючи справжню суть героїв, А.Кащенко розкриває їхню психологію, ставить їх у найскрутніші незвичайні ситуації.
Хоча стильовою домінантою творчості А.Кащенка є романтизм, проте стильова еклектика притаманна творчості письменника, зокрема на сучасну йому тематику. У таких творах, як Зоряно”, По закону”, Щирі малороси”, наявна взаємодія реалістичного й романтичного. В оповіданнях соціальної тематики Дим”, Тяжкий гріх”, За що?..” переважає реалістичне зображення дійсності.
Проза А.Кащенка ґрунтувалася на фольклорних засадах. Праця Неволя бусурманська в українській народній поезії” пісенник людських доль, загублених у період Руїни. Думи й пісні, які виступають оберегами історичної пам’яті, героїзму, загальнолюдської моралі; легенди, перекази, прислів’я, замовляння, словесні формули, які є справжнім храмом духовного світу людини, складовою її ментальності, письменник вдало використовував у творах як історичної, так і сучасної йому тематики (Запорожська слава”, З Дніпра на Дунай”, Зруйноване гніздо”, Над Кодацьким порогом”, Під Корсунем”, Сіркова могила”, Оповіданнях про славне Військо Запорозьке низове”, Пригода з кобзарем”, Зоряно”, Перерід”, Щирі малороси”). Народнопоетичні виражальні засоби, щедро й вдало використані автором, свідчать про те, що він добре знав живу народну мову. Ефективним засобом ідейного, емоційного насичення, до якого вдається А.Кащенко, є фольклорні символи, які сприяють вираженню особливого уявлення про світ українського народу.
Запозичення мотивів і образів зумовлене конкретними творчими завданнями, які ставив перед собою письменник. Звернення до фольклору означало апеляцію до духовних витоків нації, до потужного культурного пласта, що зберігав і утримував основні віхи звитяжної історії українців, пробуджував гордість і утверджував національну самосвідомість.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова Л. Советский исторический роман и вопросы историзма. К.: Издательство Киевского университета, 1971. 156 с.
2. Александрова Л. Советский исторический роман. Типология и поэтика. К.: Вища школа, 1987. 159 с.
3. Андрусів С. Мости між часами (Про типологію історичної прози) // Українська мова і література в школі. 1987. № 8. С. 14 20.
4. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. К.: Дніпро, 1991. 335 с.
5. Аристотель. Поэтика. Риторика / Пер. с греч. В.Аппельрота, Н.Платоновой. Вступ. ст. и коммент. С.Трохачева. С-П.: Азбука, 2000. 352 с.
6. Аркас М. Історія України-Русі. К.: Вища школа, 1991. 456 с.
7. Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну (Тарас Бульба” М.Гоголя і Чорна рада” П.Куліша в світлі історичної романістики В.Скотта). К.: Редакція журналу Всесвіт”, 1993. 296 с.
8. Баран Є. Українська історична проза другої половини ХІХ поч. ХХ ст. і Орест Левицький. Львів: Логос, 1998. 144 с.
9. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1989. 616с.
10. Бахтин М. Литературно-критические статьи. М.: Художественная литература, 1986. 542 с.
11. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 444с.
12. Біднов В. [Рецензія на оповідання А.Кащенка Мандрівка на Дніпрові Пороги”] // Літературно-науковий вісник. 1923. Т. £XXІX. Кн. І. С.86 87.
13. Бєляєв В. Україна стоїть повсякчас перед очима” (Історична проза Адріана Кащенка) // Кащенко А. Зруйноване гніздо: Іст. повісті та оповідання. К.: Дніпро, 1991. 647 с.
14. Біднов В. Спомини про Адріяна Кащенка // Літературно-науковий вісник. 1923. Т. £ХХІХ. Кн. 1. С. 229 237.
15. Білецький Ф. А.Ф.Кащенко письменник-історіограф // Література й історія. Тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 27 вересня 1993 року). Запоріжжя: ЗДУ, 1993. С. 62 65.
16. Білий О. Літературний герой в контексті історії. К.: Наукова думка, 1980. 119 с.
17. Білоус П. Індивідуальний стиль письменника // Українська мова й література. 2002. Ч. 44 (300). Листопад. С. 3 7.
18. Бовсунівська Т. Життя особистости в потоці романтичних дисонансів // Сучасність. 1997. № 6. С. 131 136.
19. Бовсунівська Т. Категорія серця в теорії українського романтизму [XІX] ст. // Сучасність. 1995. № 10. С. 90 97.
20. Бовсунівська Т. Парадокси романтичного історизму // Вітчизна. 1997. № 3 4. С. 110.
21. Бовсунівська Т. Український романтизм у дисонансах нашої мови // Українська мова і література. 1997. № 14. С. 4 8.
22. Бондар М. Жанр і система жанрів // Радянське літературознавство. 1984. № 7. С. 7 19.
23. Борецький М. Історико-літературний процес. Стиль доби, літературні напрями, школи, гуртки // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. 1998. Ч. 6. С. 37 41.
24. В’язовський Г. Творче мислення письменника: Дослідження. К.: Дніпро, 1982. 335 с.
25. Варфоломеев И. Типологические основы жанров исторической романистики. (Классификация вида). Ташкент: ФАН, 1979. 168 с.
26. Винниченко В. Раб краси. К.: Веселка, 1993. 383 с.
27. Волошин О. [Рецензія на брошуру А.Кащенка Як і для чого ми уражаємо Просвіти”?”] // Книгар. 1918. Ч. 6. Лютий. С. 338.
28. Гай П. [Рецензія на працю А.Кащенка Неволя Бусурманська в українській народній поезії”] // Книгар. 1917. Ч. 4. Грудень. С. 191.
29. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За науковою редакцією О.Галича. К.: Либідь, 2001. 488 с.
30. Ганюкова К. Еволюця історичної повісті в українській літературі ХІХ початку ХХ століття: Дис. канд. філол. наук: 10.01.01 Запоріжжя, 2004. 218 с.
31. Ганюкова К. Розвиток образу вимишленого головного героя в українській історичній повісті ХІХ початку ХХ століття // Вісник Запорізького державного університету: Зб. статей. Філологічні науки. Запоріжжя: ЗДУ, 2001. № 3. С. 48 51.
32. Гненна Г. Співець козацької слави (До вивчення творчості А.Кащенка) // Українська мова і література в школі. 1999. № 2. С. 41 42.
33. Гоголь М. Тарас Бульба. К.: Молодь, 1969. 126 с.
34. Горболіс Л. Парадигма народнорелігійної моралі в прозі українських письменників кінця ХІХ початку ХХ ст. К.: ВАТ Сод” Козацький вал, 2004. 199 с.
35. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. К.: Основи, 1997. 604 с.
36. Грабович О. Думи як символічний код переказу культурних цінностей // Родовід. 1993. № 5. С. 30 36.
37. Гречанюк Ю., Нямцу А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ ХХ ст. Чернівці: Рута, 1997. 124 с.
38. Гриценко О. Книжка як явище популярної культури // Сучасність. 1997. Ч. 11. С. 85 97.
39. Грінченко Б. Твори : В 2 т. К.: Наукова думка, 1990. Т. 1. 640 с.
40. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины. Донецк: ООО ПКФ БАО”, 2002. 768 с.
41. Грушевський М. [Рецензія на твори А.Кащенка Оповідання про славне Військо Запорожське низове” й Великий Луг Запорожський”] // Україна. 1924. Кн. 4. С. 163 165.
42. Грушевський О. [Рецензія на книгу А.Кащенка Оповідання про славне Військо Запорожське низове”] // Літературно-науковий вісник. 1917. Т.£XVІІ. Кн. І. С. 156 158.
43. Гуляк А. Становлення українського історичного роману. К.: Міжнародна фінансова агенція, 1997. 293 с.
44. Гуляк А. та ін. Деякі аспекти аналізу літературного твору. К.: Науковий світ, 2000. 131 с.
45. Гуляк А., Кейда Ф. Художня модель героїчної минувшини у прозі А.Кащенка // Дивослово. 2004. № 6. С. 62 68.
46. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ ст. К.: Вища школа, 1981. 215 c.
47. Дига Н. Проблемні завдання та запитання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів (Над Кодацьким порогом”) // Українська література в загальноосвітній школі. 2002. № 2. С. 28 31.
48. Дидро Д. Эстетика и литературная критика. М.: Художественная литература, 1980. 658 с.
49. Добролюбов М. Літературно-критичні статті. К., 1950. С. 457 458.
50. Дорошенко Д. [Рецензія на повість А.Кащенка Зруйноване гніздо” та оповідання На руїнах Січи”] // Літературно-науковий вісник. 1922. Т.£XXVІІІ. Кн. 3. С. 185 186.
51. Дорошенко Д. [Рецензія на працю А.Кащенка Великий Луг Запорожський”] // Книгар. 1917. Ч. 3. Листопад. С. 141 142.
52. Дунай П. Українська література кінця XІX поч. XX ст. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2000. № 3 4. С. 71 83.
53. Дунай П. Українська література кінця XІX - поч. XX ст. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2000. № 5. С. 74 84.
54. Екатеринославский Юбилейный Листокъ. 1887. № 52 53.
55. Епістолярна спадщина академіка Д.Яворницького. Випуск І. : Листи вчених до Д.Яворницького / С.Абросимова, А.Перкова та ін. Дніпропетровськ: Гамалія, 1997. 888 с.
56. Есин А. Принципы и приемы анализа литературного произведения: Учебное пособие. 6-е изд. М.: Флинта: Наука, 2004. 248 с.
57. Єрмоленко С. Фольклор і літературна мова. К.: Наукова думка,