ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА БОРИСЛАВСЬКОГО ЦИКЛУ ТВОРІВ І.ФРАНКА

brief description

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО

На правах рукопису

ВОДЯНА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 821.161.2-32.09 Фр.

ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА БОРИСЛАВСЬКОГО ЦИКЛУ ТВОРІВ І.ФРАНКА

Спеціальність 10.01.01 українська література

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Мейзерська Тетяна Северинівна,
доктор філологічних наук, професор

Миколаїв 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ1 Основні характеристики екзистенційно-феноменологічного прочитання прозової творчості І.Франка.

9

1.1.

Екзистенційно-феноменологічний простір художньої творчості: теоретичні аспекти.

9

1.2.

Проза І.Франка як об’єкт екзистенційно-феноменологічного аналізу..

18

РОЗДІЛ2 Екзистенційна онтологія та способи її художнього моделювання..

31

2.1.

Типологія екзистенційних станів у творах І.Франка

31

2.1.1.

Відчуження...

31

2.1.2.

Тривога і страх.

43

2.1.3.

Екзистенційні переживання провини і совісті. Екзистенціал вибору

57

2.1.4.

Смерть...

65

2.1.5.

Надія..

71

2.2.

Символічні маркери екзистенційних станів..

79

2.2.1.

Борислав як символічний простір духовного існування людини..

85

2.2.2.

Бруд. Болото.

92

2.2.3.

Яма

101

2.2.4.

Безодня.

111

2.2.5.

Сон.

119

РОЗДІЛ3 У пошуках "цілого чоловіка": філософсько-екзистенційні аспекти.

130

3.1.

Екзистенціал досконалості: Франкова версія

130

3.2.

Езотерика ремесла як спосіб духовного очищення..

143

З.3.

Екзистенційна проблематика як спосіб драматизації сюжету.

154

ВИСНОВКИ.

171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

179

ВСТУП

Актуальність роботи. Проза І.Франка, як і загалом уся його творчість, позначена важливими мистецько-естетичними шуканнями, появою нової проблематики і нового героя, багатством виражальних засобів, що відобразило цілий етап у художньому трактуванні та відтворенні дійсності. Осягнення художньої спадщини Івана Франка як духовно-творчого феномена виокремилось у цілу наукову літературознавчу галузь, де найпродуктивнішими сьогодні видаються інтердисциплінарні підходи до дослідження явищ художньої дійсності. Як учений, він визначив найбільш істотні моменти своєї епохи, як художник, - конкретизував та індивідуалізував їх своїми яскравими художніми образами та ситуаціями. Співзвучність творчості письменника філософсько-художній проблематиці нашого часу найяскравіше проявляється, зокрема, у його унікальному досвіді екзистенційно-феноменологічного трактування художнього світу, у фіксації ним трагічної людської свідомості на зламі епох.
Сьогодні все ще не здійснено всебічного комплексного вивчення витоків формування екзистенційної проблематики у творчості І.Франка, що і зумовило необхідність нашого дослідження.
Актуальність роботи зумовлена, по-перше, необхідністю активізації уваги до дослідження творів бориславського циклу, аналізу яких останнім часом відводиться більш скромне місце, аніж, скажімо, поезії, яка, на думку вчених-франкознавців, найбільш адекватно відбила шляхи духовних пошуків І.Франка. По-друге, спробою деконструкції цілого ряду ідеологічних та художніх стереотипів, які фактично виокремили прозу так званої "виробничої проблематики" із контексту фундаментальних пошуків письменником смислу людського існування, модерного художнього втілення екзистенційної проблематики та екзистенційного героя. По-третє, актуалізацією тези, що саме з художнього простору бориславського робітничого середовища та його околиць народжується Франкова концепція досконалої людини, "цілого чоловіка", якого він вперше побачив в образах "нових людей" при роботі" [161, с. 205] і далі розвинув у цілому ряді художніх типів, насамперед демократичної інтелігенції. Таким чином, уже рання проза письменника розкриває його як глибокого аналітика найістотніших проблем людського існування, засвідчує майстерне художнє розкриття кризової екзистенційної свідомості людини.
Екзистенційно-феноменологічна інтерпретація бориславського циклу творів І.Франка дозволяє науково аргументувати думку про єдність, естетичну цілісність і завершеність художньої спадщини письменника, де все органічно взаємопов’язано, і кожний фрагмент його творчості можна розглядати як невід'ємну частину велетенського художнього цілого.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми кафедри української літератури Миколаївського державного університету ім.В.О.Сухомлинського, серед пріоритетних завдань і планів якої є вивчення творчої спадщини письменників ХІХ століття. Тема дисертації затверджена на засіданні наукової ради НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" (протокол № 2 від 24 квітня 2007 року).
Мета дисертаційного дослідження полягає у спробі прочитати бориславський цикл творів І.Франка в контексті сучасних літературознавчих методологій, пов’язаних із особливостями екзистенційно-феноменологічної інтерпретації художніх текстів.
Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:
розглянути бориславський цикл творів І.Франка у площині методології екзистенційно-феноменологічного аналізу явищ художнього мислення;
виділити основні проблеми людського існування, які знайшли своє художнє відтворення в бориславському циклі;
типологізувати найбільш чинні та яскраво виражені екзистенціали відчуження, страху, тривоги, провини, совісті, вибору, смерті, надії;
визначити найхарактерніші символічні маркери, які позначають екзистенційні стани героїв (Борислав, бруд, болото, яма, безодня, сон);
актуалізувати думку про філософсько-літературне підґрунтя художньої реалізації І.Франком проблем добра і зла, як фундаментальних характеристик людського існування;
означити шляхи художньої реалізації письменником концепції "цілого чоловіка", як пошуку способів розв’язання екзистенційних конфліктів;
виявити способи художнього втілення проблем людського існування, які сприяли психологізації внутрішньої структури Франкових оповідань.
Об’єктом вивчення є збірки "Борислав", "Полуйка і інші бориславські оповідання", новела "Яць Зелепуга", повість "Boa соnstriсtor" (обидві редакції), роман "Борислав сміється".
Предмет дослідження - домінантні проблеми людського існування та способи їх художньо-символічного зображення.
Характер поставлених завдань передбачає застосування певних методів та прийомів. У роботі зазначеної проблематики бориславського циклу І.Франка домінували інтердисциплінарні підходи. Екзистенційно-феноменологічний і герменевтичний методи сприяли глибшому прочитанню та віднайденню екзистенційних смислів Франкової прози, аналізу різних станів екзистуючої свідомості героїв та їх символічних маркувань. Метод психоаналізу дозволив зосередитись на явищах художнього моделювання снів, візій, певних патологічних ухилів у поведінці та мовленні героїв. У роботі частково використані прийоми структурного та наратологічного методів.
Теоретико-методологічною базою вивчення екзистенційної проблематики в бориславському циклі творів І.Франка стали науково-теоретичні праці Г.Ґадамера [44], Е.Гуссерля [43], М.Гайдеґґера [184], П.Рікера [119-121], Р.Інґардена [64-66, 132], які заклали фундамент і визначили основні принципи екзистенційно-феноменологічного методу дослідження художнього тексту. Використані роботи відомих українських теоретиків літератури (Р.Гром’як [34], Г.Клочек [71-72]) та вчених-франкознавців, що вивчали поетику художньої творчості І.Франка: М.Ткачука [137-140], І.Денисюка [46-47], Т.Гундорової [38-41], П.Іванишина [58-59], В.Корнійчука [77], М.Кодака [73-74], В.Боднар [14], Т.Мейзерської [90-92], Б.Тихолоза [134-135], Б.Чопика [187], Т.Бовсунівської [12-13] та ін.
Наукова новизна та особистий внесок здобувача полягає в тому, що в ньому вперше здійснена спроба екзистенційно-феноменологічного прочитання бориславського циклу творів І.Франка в контексті художньої реалізації письменником основних онтологічних питань. Вперше типологізовано та художньо проаналізовано екзистенціали тривоги, страху, провини, совісті, вибору, надії, смерті та системи їх символічних маркувань, позначених концептами бруду, болота, безодні, ями, сну. Дістала подальший розвиток думка про езотеричну площину концепції "цілого чоловіка", яка виявляється вже в ранньому робітничому циклі в зображенні письменником "нової людини при роботі" [161, с. 205].
Теоретичне значення роботи. Отримані результати є внеском у розбудову методології екзистенційного аналізу художнього тексту, що поєднує конкретно-історичні та метафізичні пласти художнього мислення.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані для глибшого вивчення творчості І.Франка в контексті історії української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст., у формуванні методологічних основ екзистенційно-феноменологічного прочитання художньої спадщини, у розробці окремих спецкурсів, присвячених поетиці творів І.Франка, та під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднено в доповідях, виголошених на Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях "Українська література: духовність і ментальність" (Кривий Ріг, 2005, 2006); ХІІІ і ХIХ Міжнародних наукових конференціях ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2004, 2005); Міжнародній конференції "Актуальні проблеми неперервної освіти" (Київ Миколаїв, 2005), "Фащенківських читаннях 2007" (Одеса, 2007).
Дисертація обговорена на кафедрі української літератури Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського.
Публікації. За темою дослідження опубліковано 7 статей, з яких 6 у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг 197 сторінок; основний текст 178 сторінок, список використаної літератури 203 позиції.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено дослідження бориславського циклу творів І.Франка в парадигмах екзистенційно-феноменологічного досвіду трактування художнього світу на базі вивчення художньої інтерпретації екзистенціалів та символічних маркерів. У результаті дослідження дійшли таких висновків:
1. На основі теоретичної бази, закладеної екзистенційно-феноменологічним напрямком досліджень художніх текстів (Р.Інґарден, Г.Клочек), у роботі знайшли свій подальший розвиток питання про екзистенційний модус виробничого циклу творів І.Франка та способи його художнього втілення. Така модель інтерпретації дала можливість "вертикального" прочитання й експлікації глибинного змісту творів, підтверджуючи, що уже в ранній творчості письменника виразно позначені авторські інтенції на екзистенційні характеристики людського буття, розкрито глибинні екзистенційні смисли.
2. Наявність екзистенційної проблематики у творчій спадщині І.Франка, зафіксоване в дослідженнях Н.Михайловської, П.Іванишина, М.Ткачука, В.Мазепи, підтверджує уважне проникнення письменника у глибинні проблеми людського існування, яким він надає переконливі психологічні характеристики.
3. З’ясовано, що утвердження екзистенційної художньої онтології у творчості І.Франка пов’язано з тенденцією до об’єктивного відображення діалектики людської душі й мотивації людських вчинків, що дозволило говорити про поєднання письменником принципів феноменології та аналітичної психології. Істотним результатом дослідження екзистенційної онтології в бориславському циклі творів є виокремлення типології екзистенційних станів відчуження, тривоги, страху, провини, совісті, смерті, надії.
4 Доведено, що образи робітників Борислава виступають суб’єктами інтенсивного екзистенційного переживання, у відображенні якого домінуючою виступає категорія відчуження праці та пов’язані з нею екзистенціали. З’ясовано, що проблема відчуження праці призводить до морального спустошення людської душі.
5. Обґрунтовано, що тривога і страх виступають загальним психологічним фоном, на якому розгортаються страшні людські катастрофи. Екзистенціали тривоги і страху є домінантними станами екзистуючої свідомості в повісті "Boa constrictor". Головні герої (Герман і Рифка Гольдкремери) мають яскраво виражені страхи, проте відсутність будь-якого почуття страху в сина Готліба підтверджує його абсолютну деградацію і знищення особистості.
6. Визначено, що екзистенційне переживання провини в героїв бориславського циклу виникає внаслідок їх безсилля перед обставинами, пов’язане з їх глибинною совістю, відповідальністю. Їх трагедія в тому, що гине позитивне, совісне, природне, адже вчинки позитивного героя морально осмисленні, а порушення загальнолюдської моралі породжує внутрішні катастрофи. Як наслідок, соціальний світ набуває загрозливої, катастрофічної тенденції, він стає антигуманним.
7. З’ясовано, що вирішальною категорією для становлення духовності людини постає категорія індивідуального вибору особистості. Але нав’язані бурхливими процесами капіталізації обставини безпросвітного існування бориславських мешканців, незважаючи навіть на трагічний опір деяких із них, фактично позбавляють героїв можливості вибору. Проте, відчуття ненависті, ворожнечі і смерті письменник відображує як такі, що є неприродними в окресленому людському середовищі. Тим самим І.Франко вмотивовує думку про глибинні, хоч і спотворені зведенням героїв до майже біологічного рівня існування почуття совісті й любові.
8. У результаті аналізу танатологічних мотивів у творах бориславського циклу виявлено позитивний і негативний типи зображення смерті. Негативний ряд смерті проявляється в такій типології: смерть як метафора остаточного розриву з минулим (Іван, Фрузя "Ріпник"), смерть-покута (Ганка "Ріпник"), смерть як прояв абсурдності життя (Михайло та Сень Півтораки "Навернений грішник" ); позитивна конотація смерті ототожнюється з вірою в майбутнє (Йойна "Полуйка").
9. Відзначено, що співвіднесення людського буття з надією в бориславському циклі творів І.Франка лише починає окреслюватись. Екзистенціал надії у свідомості бориславських робітників не є домінантним, хоча вбачається як певна перспектива (оповідання "Ріпник", роман "Борислав сміється"). Символічними зображеннями надії в художньому просторі виступають сакральні образи Всесвіту (небо, сонце) та земного світу (дорога), які виконують смислотворчу роль у художньому відображенні картин життя робітників.
10. У ході дослідження виявлено, що ефект змінної фокалізації переведення променя зору з реальної речі на її символічне позначення, з конкретної події на її екзистенційне переживання спричинив подвійне прочитання художніх контекстів: реальне й символічне. Символічні маркери творів І.Франка відтворюють осягнення головними героями онтологічного виміру власного існування, об’єктивуючи модуси їх екзистенцій. Найхарактернішими символічними маркерами, які відтворюють екзистенційні стани героїв у бориславському циклі творів І.Франка виступають Борислав, бруд, болото, яма, безодня, сон. Кожен мікрообраз, кожна деталь творів І.Франка розкриває світовідчуття героїв, підкреслює трагізм їх буття. Образи-символи постійно рухаються крізь події та залучаються письменником під різними кутами, характеризуючи душу людини, розкриваючи її глибину.
Символічний простір духовного існування героїв бориславського циклу це питомо український ландшафт. Образ Борислава як символічного духовного простору перетворюється з реально-повсякденного ландшафту в межовий метафізичний простір людської екзистенції.
11. Показано, що образи бруду й болота виступають зовнішніми чинниками, що слугують для розкриття внутрішнього стану героїв, які не спроможні усвідомити обставини свого життя. Ці образи, виступаючи одночасно, взаємодоповнюють і підсилюють одне одного. Екзистенціали бруду й болота несуть у собі потужний потенціал для цілісного екзистенційного осмислення смисложиттєвих проблем, бо складають собою результат глибокого духовного пошуку. Образ бруду символізує шлях людини в сутінках, а образ болота непрояснену свідомість робітників.
12. Завдяки символічному значенню образів ями й безодні простежуємо внутрішні зміни людей, спричиненні фундаментальною втратою патріархального способу життя. Як наслідок, деморалізація, втрата усталених моральних цінностей. Відзначено, що образ ями виступає одним із провідних в оповіданнях І.Франка. Виявлено, що цей образ-символ еволюціонує в бік "висхідної градації". На початку автор вводить образ "невидимої" безодні, а далі показує, як вона з'являється у світобудові, втягуючи в себе людську душу й людське життя.
13. Символічним відтворенням складних, часто нерозв’язних конфліктів у душі героїв І.Франка виступають сни. Вдаючись до практики екзистенційного психоаналізу, письменник показав, що сонне фантазування його героїв виступає чинним процесом їх життєтворчості. Їх онірична свідомість зумовлює своєрідну "розшифровку дійсності", іноді передбачення, іноді підказку.
Сон за І.Франком це своєрідна імагінація стереотипних світів, це творення нового світу, адекватного екзистенційному стану героя. Він постає своєрідним психоаналізом героя-екзистенціала. Сон розкрито як екзистенційний метатекст, як певна мовна форма, яка дозволяє найпродуктивніше відчитати глибинні пласти психології людського існування. Через поетичну уяву персонажів бориславських оповідань відбувається поєднання реального та екзистенційного просторів їх душі. Фрагменти сновидінь сприяють розкриттю потаємного, прихованого в їх душі, того, чого вони ще не до кінця усвідомлюють, проте відчувають певну провіденціальну тривогу. Іноді їх сни передбачають події і тим самим вони ніби пов’язані з містичними сторонами самопізнання.
14. У дослідженні з’ясовано значення творчості Й.Гете для становлення світогляду молодого І.Франка, зокрема, на постановку в його творчості проблем добра і зла. Творчість великого німецького письменника стала певним містичним орієнтиром, до якого він звертався протягом усього життя. Як і Й.Гете, питання про смисл людського існування І.Франко пов'язував із творчістю, надаючи їй особливої ваги у процесі становлення людськості, її "очоловіченні".
15. У ході дослідження продемонстровано, що активна увага І.Франка до внутрішнього світу людини, до проблем людського існування привела письменника до формування уже в ранній період творчості концепції цілісної, духовної особистості, яку він сформулював як проблему "цілого чоловіка". Головними в художньому визначенні І.Франком сенсу людського існування, на думку Б.Тихолоза, стали духовність, соціальність, діяльність, моральність, реалістичність. Висловлюється припущення, що у прозі І.Франка такий тип героя започатковано образом Бенедя Синиці в романі "Борислав сміється". Простежено якісна відмінність образу в середовищі бориславських робітників, що дозволила кваліфікувати героя, як "нову людину". Цей герой наділений певними рисами ідеалу. Він став першим прообразом, який письменник знайшов у новому екзистенційному середовищі робітників. У житті та звичках Синиці простежено певну сакралізацію праці, високу моральну регуляцію поведінки, строге дотримання ритуалу й побратимської взаємодопомоги.
16. Дослідження природи Франкового езотеризму засвідчило органічність цілісного комплексу життєтворчості письменника, що нероз’ємно проявився і в художній, і в суто екзистенційній лініях його багатогранного художнього прояву. Езотерична рецепція Франкових творів вияскравлює його глибинну авторську міфологію, зашифровану в цілій низці символічних образів. У межах духовно-езотеричної площини художньої творчості письменника символічного наповнення набуває один із його наймісткіших художніх символів символ каменярства.
Вважаємо, що виразна увага І.Франка до людей ремесла: ковалів, теслярів, каменярів, ріпників, вуглярів є однією з іпостасей духовного "розширення", духовного смислопошуку І.Франка - письменника і людини.
17. Однією з фундаментальних характеристик екзистенційного стану стає мова персонажів як органічне дзеркало вираження їх існування. Важливим є вслухування автора в мову своїх героїв. Мова Франкових персонажів стає важливим засобом формування їх наративної самототожності, способом відшукування себе, тобто здійсненням акту власної екзистенції. Саме в ній екзистенційно приховується сутність їх буття. Відтак на мовному рівні простежуються два рівні прояву психічних механізмів: сенс прихований, який не з’являється у просторі самоусвідомлення людини, і сенс явний, який функціонує в межах свідомості особи, оскільки вона може його прийняти. Перший реалізується найчастіше через систему символічного оточення, другий - через внутрішнє мовлення чи діалогізований монолог.
18. Продемонстровано, що в "малій прозі" І.Франка на виробничу тематику плідно використано новітні прийоми психологічного аналізу. Це сприяло активізації його художніх пошуків у площині трансформації внутрішньої структури оповідань, наближення до драматичного новелістичного мислення. Цього вимагала зміна кута зору дослідника з аналізу зовнішніх суспільних ситуацій до аналізу внутрішніх проблем людського існування. Досліджуючи нові екзистенційні конфлікти, виявлено, що більш чинною у відображенні внутрішнього світу людини виступає не діалектика почуттів, а конфліктологія душі.
Визначено, що людську екзистенцію розкрито на рівні характеротворення через художньо-психологічні засоби портретування, міміки, жестів, мовлення. Портрет, у системі психологічного зображення, виявлено одним із важливих засобів індивідуалізації героя, вираження його складного внутрішнього світу, що створює певну психомодель особистості й показує розвиток складних почувань. Переважають динамічні портрети, "видима мова почуттів", спрямована на розкриття стрімкого плину душевних станів.
Спрямовані на щонайповніше втілення змісту творів І.Франка монологи, діалоги, внутрішнє мовлення виконують свою основну функцію глибоко й правдиво розкривають характер героїв, таємниці їх внутрішнього світу. Аналіз внутрішнього мовлення дійових осіб надав можливість розкрити таємні процеси їх невидимих почувань, які виникають у глибинах свідомості й підсвідомості. Внаслідок цього герої Борислава постають перед читачем зриміше, правдивіше.
Здійснений аналіз бориславського циклу творів І.Франка засвідчив глибинну увагу письменника до аналізу внутрішніх проблем людського існування, надав змогу органічно вписати цю вагому сторінку його ранньої творчості в контекст пошуків національної культури. Твори бориславського циклу продовжили гуманістичні традиції європейської літератури к. ХІХ поч. ХХ ст., дали всебічне уявлення про внутрішній світ людини в конкретно-історичних обставинах зламу століть.
Здійснена робота окреслює ракурси подальшого розширення спектру екзистенційних досліджень художніх творів І.Франка, зокрема не лише його поетичної спадщини, а й прозової. Перспективним бачиться вивчення питання художньої реалізації концепції "цілого чоловіка", як пошуку способів розв’язання екзистенційних конфліктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббаньяно Н. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм и другие работы / Н. Абаньяно. ; [пер. с ит., коммент. и именной указатель А.Л.Зорин]. СПб.: Алтейя, 1998. 506 с.
2. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти / Арьес Ф. [пер. с фр. В.К.Ронина; общ. ред. С.В.Оболенской; послесл. А.Я.Гуревича]. М.: Прогрес: "Прогресс-академия", 1992. 526 с.
3. Басс І.І, Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях / І.І. Басс, А.А.Каспрук. К.: Наукова думка, 1983. 455 с.
4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. М.: Искусство, 1979. 424 с.
5. Безуглий Л. Спостереження над поетикою оповідання І.Франка "На роботі" / Л.Безуглий. // Українське літературознавство. Львів, 1982. Вип. 38. С. 86 92.
6. Бердяев Н.А. Самопознание: опыт философской автобиографии / Н.А.Бердяев. М.: Республика, 1991. 435 с.
7. Бернадська Н. Проза Івана Франка: проблема жанрових меж повісті й роману / Н. Бернадська. // Українська мова та література. 2004. №36. С. 30 32.
8. Бетко І. Поема Івана Франка "Смерть Каїна": езотеричний аспект проблеми пізнання / І. Бетко. // Українське літературознавство. Львів, 1993. Вип. 58. С. 64 71.
9. Бисикало С. Художнє багатство повісті "Борислав сміється" / С.Бисикало // Українське літературознавство. Львів, 1975. Вип. 23. С. 56 62.
10. Бичко А.К., Бичко І.В. Феномен української інтелігенції: спроба екзистенціального дослідження / А.К. Бичко, І.В. Бичко. Дрогобич: Б.в., 1997. 115 с.
11. Білецький О. Українська література ХІХ початку ХХ століття: (Художня проза Івана Франка) / О.Білецький. К.: Наукова думка, 1965. С. 412-461. (Зібрання праць : у 5 т. / О.Білецький ; т. 2).
12. Бовсунівська Т. Достовірність онірокритики та її постмодерні стратегії / Т.Бовсунівська. // Онірична парадигма світової літератури. Сучасні літературознавчі студії. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. № 1. С.14 22.
13. Бовсунівська Т., Собецька І. Феноменологічна проекція збірки Івана Франка "Зів’яле листя" / Т. Бовсунівська, І. Собецька. // Дивослово. 1995. № 5. С. 2 7.
14. Боднар В., Гром’як Р. Проблеми рецептивної естетики і поетики у літературознавчій спадщині Івана Франка / В. Боднар, Р. Гром’як. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнародної наукової конференції (25 27 вересня 1996 р., Львів). Львів: Світ, 1998. С. 247 254.
15. Бондаренко Ю. Національна парадигма українського екзистенціалізму / Ю. Бондаренко. // Слово і час. 2003. №6. С. 64 69.
16. Борисова Т.В. Культурно-онтологічні основи "надії" (історико-філософський аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.05 "Історія філософії" / Т.В. Борисова. Дніпропетровський національний ун-т. Дніпропетровськ, 2006. 23 с.
17. Вальденфельс В. Вступ до феноменології / В. Вальденфельс; [пер. з нім. М.Д. Куптаєва]. К.: Альтерпрес, 2002. 173 с.
18. Василюк Ф. Психотехника выбора / Ф. Василюк. // Психология с человеческим лицом: Гуманистическая перспектива в постсоветской психологии. М., 1997. С. 284 314.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. 1440 с.
20. Верников М. Екзистенціальна філософія в Україні і її вираз у "Бориславських оповіданнях" Івана Франка / М.Верников. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнародної наукової конференції (25 27 вересня 1996 р., Львів,). Львів: Світ, 1998. С. 191 198.
21. Виноградова Л. "Хорошая" и "плохая" смерть в славянской мифологии / Л. Виноградова. // Природа. 1997. № 6. С. 81 91.
22. Войтович В.М. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.
23. Врубель Л. Герменевтика // Література. Теорія. Методологія: [упорядкув. і наук. ред. Д.Уліцька, пер. з польськ. С.Яковенка] / Л. Врубель. К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. С. 56-113.
24. Вурхтель К. Феноменологический метод / К. Вурхтель. // Феноменологія і філософський метод: щорічник [Українське феноменологічне товариство при українському філософському фонді]. К.: Тандем, 2000. С. 174 194.
25. Гайденко П.П. Экзистенциализм и проблема культуры / П.П. Гайденко. М., 1969. 352с.
26. Гегель Г. Эстетика: в 4 т. / Г. Гегель. М.: Искусство, 1969. Т.2. 1969. 326 с.
27. Гностики или "о лжеимённом знании" / [пер. с коптского, древнегреч., англ., исп. и др., сост, авт. вступ. ст. и отв. ред. С.И. Еремеев]. К.: Уцимм-ПРЕСС, ЧСА, 1996. 394 с.
28. Голод Р. Іван Франко та новітні напрями літератури / Р.Голод. // Українська мова і література в школі. 2006. № 2. С. 58 61.
29. Голод Р. Митець Каменяр? / Р.Голод. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2005. № 7-8. С.124 130.
30. Голомб Л. Спадщина І.Франка та її сучасні інтерпретації / Л.Голомб. // Син народу, що вгору йде: зб. праць викл., асп., студ. УжДУ, присв. 140-річчю від дня народження І.Франка. Ужгород, 1997. С. 5 10.
31. Горбач Н. До питання про філософські переконання І.Франка / Н.Горбач. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнародної наукової конференції (25 27 вересня 1996 р., Львів). Львів: Світ, 1998. С. 148-152.
32. Грицак Я.Й., Трусевич С.М. Іван Франко і робітничий рух у Східній Галичині у 70-80 х роках ХІХ ст. / Я.Й. Грицак, С.М. Трусевич. // І.Франко і світова культура: матеріали симпозіуму ЮНЕСКО (Львів, 11-15 вересня 1986 р.). Ч.2. / АН УРСР, Ін-т сусп. наук та ін. К.: Наукова думка, 1990. С. 343 347.
33. Грищенко В. Психологія селянина в європейській літературі через призму світогляду І.Франка / В. Грищенко. // Українська мова і література в школі. 1998. № 1. С. 102 105.
34. Гром’як Р. Давнє і сучасне: вибрані статті з літературознавства / Р.Громяк. / Академія наукової школи України, Тернопільський держ. пед. ун-т. Кафедра теорії літератури і порівняльного літературознавства. Т.: Лілея, 1997. 272 с.
35. Гузар З.П. Деталь як засіб створення локального колориту повісті "Борислав сміється" І.Франка / З.П. Гузар. // Українське літературознавство. Львів, 1969. Вип. 2. С. 129 134.
36. Гузар З.П. Оповідання І.Франка "Полуйка" (До питання про роль художньої деталі) / З.П. Гузар. // Українське літературознавство. Львів, 1988. Вип. 50. С. 51 58.
37. Гуляк А., Кейда Ф. Новелістична спадщина Івана Франка (естетична природа і жанрово-стильова специфіка) / А. Гуляк, Ф.Кейда. // Рецептивні моделі творчості І.Франка: зб. наук. праць на пошану професора Романа Гром’яка з нагоди його 70-ліття / за ред. проф. М.П.Ткачука. Тернопіль: ТНПУ, 2007. С. 72 91.
38. Гундорова Т.І. Інтелігенція і народ в повістях Івана Франка 80-х років / Т.І. Гундорова. К.: Наукова думка, 1985. 144 с.
39. Гундорова Т.І. ПроЯвлення слова. Дискурс раннього українського модернізму / Т.І. Гундорова. Львів: Літопис, 1997. 297 с.
40. Гундрова Т.І. Франко - не Каменяр / Т.І. Гундорова. Мельборн: університет ім. Монаша. Відділ славістики, 1996. 151 с.
41. Гундорова Т.І. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр / Т.І. Гундорова. К.: Критика, 2006. 352 с.
42. Гуняк М. Творчість Івана Франка початку ХХ ст. (особливості етико-антропологічного та історіософського синтезу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 "Українська література"/ М. Гуняк. Львів, 1999. 23 с.
43. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Э. Гуссерль. // Вопросы философии. 1999. № 7. С.136 176.
44. Ґадамер Г. Що є істина? // Возняк Т. Тексти та переклади / Г. Ґадамер. Харків, 1998. С. 363 379.
45. Дей О. Іван Франко: життя і діяльність / О. Дей. К.: Дніпро, 1981. 355с.
46. Денисюк І.О. Невичерпність атома / І.О. Денисюк; [упорядкув. та передм. Тараса Пастуха]. Львів, 2001. Вип. 2. 319 с.
47. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ ст. / І.О. Денисюк. Львів: Науково-видавниче товариство "Академічний експрес", 1999. 280 с.
48. Доброносова Ю.Д. Семантико екзистенціальна специфіка філософського дискурсу Лесі Українки (історико-філософський аналіз): дис. канд. філос. наук: 09.00.05 / Доброносова Юлія Дмитрівна. Слов’янськ, 2001. 210 с.
49. Еко У. Поетика відкритого твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. Зубрицька М.] / У. Еко. 2-ге вид., доповнене. Львів: Літопис, 2002. С. 525 538.
50. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика / М. Євшан; [упоряд., передм. Н. Шумило]. К.: Основа, 1998. 658 с.
51. Ємчук Т.Б. Екзистенціалізм та художня література (на матеріалі творів Р.Іваничука та Г.Гріна) / Т.Б. Ємчук. // Мова і культура: науковий журнал. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип. 9. Т. Х (98). Ч.2. Художня література в контексті культури. С. 313 320.
52. Жук Н. Проза Івана Франка / Н. Жук. К.: Вища школа, 1977. 174 с.
53. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. Франківський період / О. Забужко. К.: Факт, 2006. 154 с.
54. Заманская В. Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий: учеб. пособ. / В. Заманская. М.: Флинта; Наука, 2002. 304 с.
55. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство: посіб. / Н. Зборовська. К.: Академвидав, 2003. 392 с.
56. Зборовська Н. Масонський стиль в українській літературі: далі буде? / Н.Зборовська // Книжник review. 2007. №7-8 (137-138). С. 16 17.
57. Іванишин В. Нація. Державність. Націоналізм / В. Іванишин. Дрогобич: ВФ "Відродження", 1992. 497 с.
58. Іванишин П.В. Національно-екзистенціальна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти) / П.В. Іванишин. / НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. Дрогобич: ВФ "Відродження", 2005. 308 с.
59. Іванишин П.В. Печать духу: національно-екзистенціальна Франкіана / П.В. Іванишин. Дрогобич: ВФ "Відродження", 2006. 96 с.
60. Іващук О. Сюжет як жанротворчий чинник (романи І.Франка "Борислав сміється", "Перехресні стежки" і роман Е.Золя "Жерміналь") / О. Іващук. // Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. праць. Ч. 2 / редкол.: А.В.Козлов (відп.ред.) та ін. К.: Акцент, 2006. Вип. 21. С.538 549.
61. Іващук О. Функції хронотопу у романах "Борислав сміється" Івана Франка і "Жерміналь" Еміля Золя / О. Іващук // Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. праць. Ч. 2 / редкол.: А.В.Козлов (відп.ред.) та ін. К.: Акцент, 2005. Вип. 21. С. 446 454.
62. Ізер В. Процес читання: феноменологічне наближення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. Зубрицька М.] / В.Ізер. 2-ге вид., доповнене. Львів: Літопис, 2002. С. 349 366.
63. Ільницький М. Фаустівський мотив у поемі І.Франка "Смерть Каїна" / М.Ільницький. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнародної наукової конференції (25 27 вересня 1996 р., Львів,). Львів: Світ, 1998. С. 423 429.
64. Ингарден Р. Исследования по эстетике / Р. Ингарден; [пер. с пол. А.Ермилова, Б.Фёдорова]. М.: Иностр. лит., 1962. 572 с.
65. Ингарден Р. Очерки по философии литературы / Р. Ингарден; [пер. с пол. А.Ермилов, Б.Фёдоров; ред. А.Якушев; предисл. В.Разумный]. Благовещенск: Благовещенский гуманитарный колледж им. М.А.Бодуэна де Куртенэ, 1999. 184 с.
66. Інґарден Р. Про пізнавання літературного твору (фрагменти) // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [ред. Зубрицька М.] / Р.Інґарден. 2-ге вид., доповнене. Львів: Літопис, 2002. С.176 206.
67. Йонас Г. Гностицизм = The Gnostic Religion: The message of the alien God and the beginninys of Christianty (Ю.А.Сандулов). СПб.: Лань, 1999. 384 с.
68. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство / А.Камю; [пер. с фр., общ. ред., сост. предисл. и примеч. А. Руткевич]. М.: Политиздат, 1990. 415 с.
69. Клочек Г.Д. Так що ж таке поетика? / Г.Д. Клочек. // Поетика / відповід. ред. В.С.Брюховецький. К.: Наукова думка, 1992. С. 5 15.
70. Клочек Г.Д. "Художній світ" як категоріальне поняття: матеріали до спеціального курсу "Теорія літературного твору та мистецтво його аналізу" / Г.Д. Клочек. Кіровоград: РВВ КДПУ, 2007. 24 с.
71. Клочек Г.Д. "Художній світ" як категоріальне поняття / Г.Д. Клочек. // Слово і час. 2007. № 9. С. 4 9.
72. Кобець Р.В. Людське буття в культурі: феноменологічний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.04 "Філософія культури" / Р.В. Кобець. К., 1996. 26 с.
73. Кодак М. Авторська свідомість і класична поетика / М. Кодак. К.: Поліграфічний центр "Фоліант", 2006. 336 с.
74. Кодак М. Лірична драма І.Франка "Зів’яле листя": поетика пролонгованого дослідження / М. Кодак. // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнародної наукової конференції (25 27 вересня 1996 р., Львів,). Львів: Світ, 1998. С. 375 380.
75. Компанеец В. Художественный психологизм как проблема исследования / В. Компанеец. // Русская литература. 1974. № 1. C. 46 60.
76. Кононенко Т.В. Екзистенціальний вибір і любов як аксіологічні функції особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.04 "Філософія культури" / Т.В. Кононенко. Харків, 2000. 19 с.
77. Корнійчук В.С. Ліричний універсум Івана Франка: горизонти поетики: монографія / В.С. Корнійчук. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. 488 с.
78. Кривда Н. Сон як семіотичне вікно / Н. Кривда. // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: Філософія. 2005. Вип. 73 75. С. 27 78.
79. Кьеркегор С. Страх и трепет / С. Кьеркегор; [пер. с дат. И.В. Исаевой и С.А. Исаева]. М.: Республика, 1997. 383 с.
80. Лапушкіна Н. Деформація ментальності українськог