ЖУРНАЛ „УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ” І ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

brief description

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису

ПОЛУМИСНА ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 821.161.2 94

ЖУРНАЛ „УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ”
І ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Безхутрий Юрій Миколайович,
доктор філологічних наук,
професор

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................4
Розділ 1. ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОЇ ПЕРІОДИКИ В СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ.
1.1. Українські літературно-художні журнали як об’єкт літературознавчого дослідження.......................................................................................................9
1.2. Методологічні й теоретичні аспекти вивчення літературно-критичних матеріалів..........................................................................................................20
1.3. Журнал „Украинская жизнь”: його місце та роль у вітчизняній журналістиці початку ХХстоліття..................................................................33
Розділ 2. ПРОБЛЕМИ НАРОДНИЦТВА ТА МОДЕРНІЗМУ НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ „УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ”................................53
2.1. Представники народницького напряму (Ю.Федькович, Т.Бордуляк, А.Тесленко та ін.) в інтерпретації літературних критиків журналу „Украинская жизнь”..........................................................................................56
2.2. Письменники-модерністи (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Винниченко, В.Стефаник, М.Яцків та ін.) в оцінці авторів „Украинской жизни”.........................................................................................................62
Розділ 3. Т.ШЕВЧЕНКО, І.ФРАНКО ТА ЛЕСЯ УКРАЇНКА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНИХ КРИТИКІВ ЖУРНАЛУ „УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ”
3.1. Т.Г.Шевченко в оцінці критиків часопису .........................................84
3.2. Критика „Украинской жизни” про І.Франка та Лесю Українку.........115
Розділ 4. ЖАНРОВІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИХ ПРАЦЬ ЖУРНАЛУ „УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ”
4.1. Жанрова специфіка літературно-критичних праць часопису...............126
4.2. Композиційні особливості літературно-критичних матеріалів журналу.............................................................................................................145
ВИСНОВКИ....................................................................................................158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................165

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема визначення місця й ролі періодичних видань у суспільно-політичному та літературно-культурному житті є складною й багатоаспектною. Особливо актуальною вона є для української нації як такої, що майже постійно перебувала в безправному становищі відносно до керуючих нею держав і зберігала свою незалежність насамперед у сфері культури. Українська періодична преса не лише знайомила читача з художніми надбаннями українських письменників та тогочасною літературно-критичною думкою, а й була популяризатором ідей суспільно-політичного характеру, висвітлювала різноманітні досягнення в гуманітарній сфері.
Одним із малодосліджених сучасним літературознавством періодичних видань початку ХХст. є щомісячний український російськомовний науково-літературний і суспільно-політичний журнал „Украинская жизнь”, що почав свою діяльність у 1912 році в Москві з метою ознайомлення російського суспільства з проблемами українського народу і проіснував до 1917 року. Окрім того, що на сторінках часопису розміщувалась інформація про розвиток літературного процесу, він ще й служив своєрідною трибуною, яка давала змогу обговорювати актуальні питання тогочасної доби.
Свого часу діяльність журналу була високо поцінована критиками й публіцистами таких часописів, як „Літературно-науковий вісник”, „Українська хата”, „Сніп”, газета „Рада” та ін. Позитивно до появи видання поставилась переважна більшість представників як української, так і російської інтелігенції.
Слід відзначити, що деякі з українських періодичних видань ХІХ початку ХХстоліття, такі, як „Рідний край”, „Літературно-науковий вісник”, „Правда” та ін. у їхньому зв’язку з тогочасним літературним процесом уже стали предметом окремих досліджень. Разом із тим важливим видається визначення ролі й місця журналу „Украинская жизнь” в загальноукраїнському літературному процесі початку ХХстоліття. На перший план виходить проблема ролі літературної критики на шпальтах „Украинской жизни” (саме літературно-критичний матеріал цього часопису є не дослідженим). Журнал не лише висвітлював розвиток українського літературного процесу, а й сам вказував шляхи прямування українського письменства, не відкидаючи надбань традиційної літератури, але водночас розуміючи необхідність її оновлення. Літературно-критична думка часопису формувала в уяві читача цілісну картину літературного процесу початку ХХстоліття, сприяла його ознайомленню з досвідом європейських письменників.
Вітчизняному літературному процесу початку ХХ століття присвячено ряд вагомих досліджень (праці В.Агеєвої[3], Т.Гундорової[64], Н.Калениченко[114], С.Павличко[195] та ін.), але зміни в літературі мало пов’язувалися з художньою та літературно-критичною практикою журналів. Сьогодні, коли переосмислюється естетичний досвід минулого, вивчення діяльності „Украинской жизни” в контексті літературного процесу початку ХХстоліття, безперечно, становить науковий інтерес, чим і зумовлена актуальність нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії української літератури філологічного факультету Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна й пов’язана з основним напрямком її роботи за проблемою „Жанрово-стильові особливості та поетика української літератури ХІХ-ХХ століть”. Тема і план-проспект дисертації схвалені на засіданні бюро науково-координаційної ради з проблеми „Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури іменіТ.Г.Шевченка НАН України 10березня 2005року, протокол № 1.
Мета дисертаційної роботи полягає у з’ясуванні взаємозв’язків між журналом „Украинская жизнь” та українським літературним процесом початку ХХ століття, зокрема визначенні ролі журналу в осмисленні нових тенденцій розвитку національної літератури й формуванні в російському суспільстві об’єктивних поглядів на українське письменство.
Відповідно до мети в дисертації передбачається розв’язати такі завдання:
висвітлити суспільно-політичні та культурні передумови створення українського російськомовного журналу „Украинская жизнь”;
визначити основні етапи організаційно-видавничої історії „Украинской жизни”;
з’ясувати місце й роль журналу „Украинская жизнь” серед тогочасних періодичних видань;
з’ясувати позиції редакції та критиків „Украинской жизни” щодо народницьких та модерністських тенденцій в українській літературі;
дослідити літературно-критичні праці, що стосувалися вивчення художньої спадщини Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки як чільних представників української національної літератури;
довести різноманіття жанрово-композиційних особливостей літературно-критичних виступів на сторінках часопису „Украинская жизнь”.
Об’єкт дослідження літературно-критичні матеріали журналу „Украинская жизнь”. До аналізу залучені також присвячені „Украинской жизни” публікації в тогочасних українських і російських періодичних виданнях.
Предметом дослідження є зв’язок журналу „Украинская жизнь” з українським літературним процесом початку ХХ століття.
Джерелами дослідження є річні комплекти журналу „Украинская жизнь” за 1912-1917роки, номери українських періодичних видань „Літературно-науковий вісник”, „Українська хата”, „Сніп”, „Рідний край”, „Дзвін”, „Дніпрові хвилі”, газети „Рада”, а також російських часописів „Русская Мысль”, „Русское Багатство” „Запросы жизни” та ін.
Теоретико-методологічну базу роботи становлять праці сучасних науковців з проблем розвитку української літератури початку ХХстоліття (В.Агеєвої[3], О.Бабишкіна[6], Т.Гундорової[64], С.Павличко[195], Н.Шумило[286], Ю.Шереха[281] та ін.); роботи, в яких розкривається різноманіття жанрів літературної критики та публіцистики (А.Бочарова[26], В.Брюховецького[28], Ю.Бурляя[31], Р.Гром’яка[58], Л.Гроссмана[60], Б.Єгорова[81], В.Коновалова[92], М.Полякова[216], В.Прозорова[107], А.Тертичного[252], В.Халізєва[268], дослідження М.Баранника[7], І.Капраль[116], А.Куляпіна[138], С.Лахно[145], О.Новікової[189], В.Носова[190], П.Пономарьова[217], літературно-критичні статті Р.Гром’яка[59], Н.Голубкіної[51], В.Гусєва[65], Г.Колосова[125], М.Мезенцева[166], Ю.Суровцева[249] та ін.); дослідження, присвячені вивченню композиційних особливостей жанрів літературної критики та публіцистики (Т.Беневоленської[9], В.Здоровеги[102], К.Козлової[124], Є.Корнілова[131], В.Ляпунової[159], Л.Майданової[160] та ін.); праці з історії України (О.Бойка[22], Т.Гунчака[255], В.Кизченка[118], О.Коновця[127], В.Литвина[153], О.Смолія[109] та ін.).
Методи дослідження. Для досягнення мети й розв’язання поставлених завдань застосовано системно-описовий, конкретно-аналітичний, біографічний, культурно-історичний методи аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше об’єктом спеціального ґрунтовного вивчення став журнал „Украинская жизнь” у взаємозв’язку з українським літературним процесом початку ХХстоліття. Із сучасних позицій показано роль цього періодичного видання в руйнуванні стереотипних уявлень про Україну й українців у російському суспільстві, систематизовано й проаналізовано великий обсяг літературно-критичних виступів та розкрито їх значення в осмисленні нових естетичних явищ в українській літературі того періоду.
Практичне значення дисертації. Матеріали й результати дослідження можуть бути використані в подальшому вивченні шляхів розвитку української літературної критики та журналістики; при читанні загальних курсів з історії української літератури, української літературної критики та історії журналістики початку ХХстоліття, для коментування окремих творів у виданнях спадщини письменників тощо.
Апробація дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та наукових конференціях у формі доповідей і повідомлень: Всеукраїнській (36-ій) науковій шевченківській конференції „Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи”(Черкаси, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Харків і Харківський університет у розвитку української журналістики: від тижневика „Харьковские известия” до газети „Харківський університет” (до 190-річчя університетської преси)”(Харків, 2006), Міжнародній науковій конференції „Українське письменство Буковини в загальноукраїнському літературному контексті”(Чернівці, 2007), Міжнародній науковій конференції „Етнопростір мови та культури: актуальні проблеми етнолінгвістики й лінгвокультурології”(Харків, 2007).
Результати дослідження були викладені у 5-ти статтях, опублікованих у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура дисертації зумовлена її метою та завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 193 сторінки, із яких 164 сторінки основного тексту та 29 сторінок списку використаних джерел(293 позиції).

bibliography

ВИСНОВКИ

Проблема появи та функціонування українських періодичних видань початку ХХстоліття на сучасному етапі набуває неабиякої актуальності з огляду на суспільно-політичні та культурні чинники українського державотворення. На сьогодні досліджено чимало українських журналів та газет, які виходили на початку ХХстоліття в Україні й за її межами, що дає змогу глибше розкрити роль періодики у процесі національного відродження українського народу. Періодичні видання сприяли ознайомленню з різними сферами життя України, що надавало їм ще більшого значення на шляху до выдродження незалежної української держави. Часописи були тим джерелом, де український критик чи публіцист міг висловити свою думку щодо актуального на той час для українця політичного або літературного явища. Особливо важливу роль відігравала періодика у процесі висвітлення українського літературного життя. Серед видань того часу вирізнявся російськомовний журнал „Украинская жизнь”. Його матеріали широко відбивали не лише політичний, але й культурний стан тодішньої України. Фрагментарне дослідження „Украинской жизни”, а саме розміщених у ній літературно-критичних матеріалів, дозволяє глибше усвідомити роль журналу в процесі українського літературного й культурного розвитку.
Головною метою „Украинской жизни” було ознайомлення не тільки українського, а й російського читача з українським життям, з його суспільними, культурними й літературними потребами. Вивчення всіх номерів журналу „Украинская жизнь” за п’ять років його виходу (1912-1917рр.) дає можливість зробити висновок, що редакція часопису старанно виконувала визначені нею завдання.
Позиція редакції журналу відповідала також загальним завданням, що стояли перед українською інтелігенцією: пробудження національної свідомості широких мас українського народу та російських українців, які через віддаленість від своєї батьківщини не переймалися її долею. Особливу роль відіграло те, що часопис було вирішено видавати в самому центрі російської держави (це полегшувало роботу редакції щодо інформування широких кіл російського суспільства з українською справою). Протягом п’яти років журнал намагався незалежно й гідно висвітлювати актуальні на той час для України проблеми, що йому певною мірою вдавалося. „Украинская жизнь” серед тогочасних українських часописів посідала одне з провідних місць, найповніше висвітлюючи ті сфери українського життя, які могли зацікавити як українську, так і російську публіку.
Тривале функціонування журналу „Украинская жизнь” було можливе завдяки сподвижницькій діяльності його видавця й редакторів (Я.Шеремецінського, С.Петлюри та О.Саліковського). Щоправда, через певні непорозуміння між редакторами, що полягали в різному ставленні до кіл російської інтелігенції, редагування часопису було поділене на два періоди: за редакцією С.Петлюри(1912-1915) та за редакцією О.Саліковського(1912, 1915-1917). За часів керування С.Петлюрою журнал був особливо насиченим літературно-критичними працями, тому що сам редактор був великим прихильником літератури й літературної критики і замовляв дописувачам журналу статті на ту чи іншу літературну тематику. Саме в цей період на сторінках журналу з’являються дослідження, присвячені таким видатним митцям української літератури, як Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, О.Кобилянська, М.Коцюбинський, М.Яцків, В.Стефаник та ін. Окрім того, що до співпраці в журналі були залучені авторитетні представники української та російської інтелігенції (С.Єфремов, М.Грушевський, М.Могилянський, М.Богданович, М.Мочульський, І.Франко та ін.), на шпальтах журналу з’являються невідомі до цього часу імена таких цікавих і талановитих літературних критиків, як М.Данько (М.Троцький), Л.Бурчак (Л.Абрамович), І.Свенцицький та ін. С.Петлюра визначив правильний підхід до вибору співробітників журналу, бо редактор усвідомлював, що головною рушійною силою часопису є добре підготовлений склад авторів.
За часів редагування О.Саліковського в журналі друкувалися восновному статті суспільно-політичного спрямування. Загалом процес редагування був дуже складним, бо матеріал видання постійно перебував під адміністративним наглядом, у так званих „цензурних лещатах”. Окрім того, редакція постійно потерпала від нестачі коштів, що кожного року ставило під питання перспективи виходу журналу. При цьому слід додати, що діяльність журналу „Украинская жизнь” відбувалося в складних умовах політичного і культурно-національного життя (Перша світова війна, революція).
Аналіз багатьох статей журналу „Украинская жизнь” засвідчив майстерність літературних критиків часопису, які зуміли на сторінках видання відбити цілісну картину українського літературного процесу початку ХХ століття. Як відомо, початок століття характеризується появою нових літературних сил, усвідомленням змін у художньому процесі не на користь традиційної літератури, що було відчутно в публікаціях співробітників „Украинской жизни”. Автори видання намагалися посісти нейтральну позицію щодо представників народницької і модерністської літератури, не загострюючи увагу на певних проблемах, не створюючи дискусій. Хоча стаття М.Могилянського „О культурном творчестве” все таки звернула на себе увагу інших видань, що говорить лише про самостійність вибору часописом шляхів розвитку та його намаганням відповідати потребам сучасності. На сторінках „Украинской жизни” літературні критики висвітлювали творчість письменників-народників: Ю.Федьковича, А.Тесленка, Т.Бордуляка, С.Васильченка. Їхні творчі здобутки оцінювалися літературними критиками з нових, „нетрадиційних” позицій. Кожен із дослідників намагався у творчості письменників-народників відшукати риси, притаманні новій течії: психологічні порухи, переживання в душі селянина та ін., що було відсутнє у творчості Ю.Федьковича, частково було наявне у творчості Т.Бордуляка, А.Тесленка, С.Васильченка й особливо виявилося у творах І.Франка, чия творчість стала своєрідним містком між позитивістським реалізмом і модернізмом. Велику увагу критики „Украинской жизни” приділяли дослідженню творчості письменників-модерністів. Так, риси неоромантизму відзначені у творах О.Кобилянської, С.Черкасенка, риси неореалізму наявні у творчості В.Винниченка, яскраві імпресіоністичні елементи у М.Коцюбинського, риси символізму у В.Стефаника та М.Яцкова. Модерністські риси були також відзначені в українських ліриків, таких, як О.Олесь, М.Філянський, Г.Чупринка, М.Вороний та ін., нові ознаки побачили критики „Украинской жизни” у творчості В.Cамійленка. У всіх цих працях наскрізною була думка про те, що українська література розвивається й повинна розвиватися в європейському річищі. Автори публікацій сподівалися, що нова тематика творів дасть поштовх письменникам відійти від описовості та побутовізму, хоча реально усвідомлювали: ніщо з нічого не виникає. Взаємовпливи традиційних і новітніх течій утворювали нові „сплави” літературних напрямів, які не поривали остаточно з традицією, але вже мали нові риси. Це розуміли і літературні критики часопису. Їхні праці є доказом прямого зв’язку журналу „Украинская жизнь” з українським літературним процесом, і, вважаємо, що і з європейським літературним процесом також, бо на сторінках журналу творчість українських письменників порівнювалась із художньою творчістю європейських митців. Літературно-критичний матеріал часопису і на сьогодні є цінним та може слугувати джерелом вивчення творчості кожного зі згаданих письменників. Деякі з праць до цього часу є одними з найбільш ґрунтовних досліджень творчості письменників (наприклад, стаття М.Богдановича про Г.Чупринку).
Важливим етапом у розвитку української літературно-критичної думки стало освоєння критиками журналу „Украинская жизнь” шевченківської спадщини. З самого початку свого існування часопис активно включився в пропаганду творчості великого поета, процес її поглибленого вивчення. Основним завданням літературних критиків було висвітлення ролі митця в процесі національного відродження українського народу. У журналі друкувалися статті Ф.Матушевського, С.Єфремова, С.Петлюри, К.Шероцького, О.Грушевського, М.Богдановича та ін., у яких дослідники різнобічно намагалися висвітлити постать Т.Шевченка. У зв’язку з підготовкою до вшанування пам’яті поета дописувачі „Украинской жизни” провели величезну роботу з вивчення життя й творчості Т.Шевченка. Автори статей багато зробили для знищення так званих „білих плям” великих прогалин у біографії Т.Шевченка, бо свого часу сучасники поета дали мало матеріалу з його особистого життя. Публікації про Шевченка ми розділили на історико-біографічну, літературну, національно-патріотичну та інформаційну групи. Важливу роль відіграло те, що в журналі вперше з’являлися нові невідомі широкій публіці дані з життя митця. Особливо мало було відомо про життя Шевченка-художника, його майстерність у техніці гравюри. Цю прогалину намагався заповнити мистецтвознавець К.Шероцький. Дослідники простежували зовнішні впливи на творчість митця, вивчали мотиви його поезій, досліджували особливості поетики Шевченкових віршів.
Критики „Украинской жизни”, пишучи про Т.Шевченка, порушували болючі для сучасності питання національно-культурного характеру, відзначаючи актуальність поезій поета навіть через 50 років після його смерті. Вони називали митця національним пророком, апостолом правди і науки, під упливом ідей якого формувалася національна свідомість українського народу на початку ХХстоліття, стверджуючи, що саме Т.Шевченко дав поштовх для протесту української нації проти жахливих умов існуючої дійсності. Саме автори „Украинской жизни” в період жорстких цензурних утисків зуміли подати матеріал про Т.Шевченка так, що статті, пройшовши повз цензуру, донесли потрібну думку до читача.
Журнал „Украинская жизнь” належав до тих періодичних видань, вяких особливу увагу звертали на духовне, національне відродження українського народу. З точки зору національної значущості автори „Украинской жизни” розглядали творчість І.Франка та Лесі Українки. Літературні критики журналу прагнули довести велику роль цих митців увідродженні національної самосвідомості українців, презентували їх як реформаторів української літератури. У статтях було обрано правильний підхід: критики визнавали народ творцем своєї історичної долі й, аналізуючи твори І.Франка та Лесі Українки, постійно наголошували на цьому, впливаючи, таким чином, на свідомість українського читача, додаючи йому впевненості. Вивченню літературної, критичної спадщини І.Франка, його громадської діяльності, присвячені статті С.Єфремова, М.Данька, І.Свенцицького, Л.Жигмайло та ін. І.Франко представлений на сторінках журналу борцем проти рабських рис у свідомості кожного українця, борцем за незалежність, пророком, який повинен указати шлях із зачарованого кола. Саме твори І.Франка, у яких автор відтворив реальну тогочасну дійсність, пробуджували в людей усвідомлення національної честі. Аналогічно ставилися критики й до творчості Лесі Українки. Письменниця представлена на шпальтах журналу такою, що боролася проти безвольності в українському суспільстві, автором, чиї твори були своєрідними закликами до викорінення проявів слабкодухості й угодовства. В огляді творчості саме цих письменників відчувалися сподівання літературних критиків „Украинской жизни” на те, що ідеї І.Франка та Лесі Українки продовжуватимуть впливати на подальше зростання національної свідомості народу.
Літературно-критичні матеріали представлені на сторінках „Украинской жизни” різноманітними формами, починаючи від літературних портретів, літературно-критичних статей і закінчуючи рецензіями та замітками. Таке різноманіття жанрів свідчило про високий рівень, по-перше, видання, його редакторів (С.Петлюра, як відомо, сам відбирав і замовляв різноманітні статті), по-друге, про майстерність співробітників журналу, які вивчали життєву й творчу спадщину письменників у різних ракурсах. Тогочасні літературні критики активно використовували популярні на той час жанри, звичайно, ж модифікуючи їх, додаючи щось своє, індивідуальне. Жанри, представлені на шпальтах журналу (літературний портрет, літературно-критична стаття, літературна паралель, замітка та літературний огляд), які, до речі, в одному номері журналу не повторювались, належать до так званої професійної критики (займалися нею виключно професіонали). Саме це робило журнал конкурентноспроможним, цікавим серед низки тогочасних часописів. Жанрове різноманіття публікацій свідчить про високий рівень критиків журналу „Украинская жизнь”.
Відповідно, кожна із жанрових форм літературної критики журналу мала свою композицію. У статтях в основному наявний хронікально-послідовний тип композиції, лише в деяких випадках послідовність змінювалася, у літературно-критичних статтях переважав причинно-наслідковий, асоціативний тип композиції, представлений дедуктивним та індуктивним принципом побудови статті. Автори студій майстерно використовували різні композиційні прийоми: вставні епізоди із творів письменника, його епістолярій, які допомагали розкрити внутрішній світ, яскраву індивідуальність митця. Варто відзначити, що майже кожен із критиків дотримувався композиційної стрункості, надаючи увагу головній проблемі та підпорядковуючи їй усі другорядні частини статті, незалежно від того, зі скількох частин складається розвідка. Особливу композицію має рецензія, яка через обмеженість викладу повинна вмістити в собі як інформаційні, так і оцінні елементи.
Таким чином, проаналізувавши діяльність журналу „Украинская жизнь”, можемо назвати його своєрідним літописом українського літературного, мистецького життя, який упливав на розвиток літературного процесу, формування національної думки українців, ознайомлюючи при цьому чужомовного читача з особливостями українського буття. Питання, які порушувалися на сторінках журналу, пов’язані з долею українського народу, його культурними традиціями, розвитком української літератури, завдяки чому літературно-критична спадщина часопису стала вагомою частиною українського національного життя початку ХХ століття. Часопис був яскравим зразком універсального видання європейського типу, одним із вершинних зразків української журналістики й літературної критики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. АбрамовичЛ. [Рецензия] / Л.Абрамович // Укр. жизнь. 1914. №56. С.115116. Рец. на кн. : Сергій Єфремов. Шевченко. Збірка. В-во „Вік”.
2. АбрамовичЛ. В.Винниченко (Литературный эскиз) / Л.Абрамович // Укр. жизнь. 1913. №11. С.4959.
3. АгеєваВ.П. Українська імпресіоністична проза / В.П.Агєєва; Ін-т літ-ри ім. Т.Г.Шевченка, НАН України. К. : [б.в.], 1994. 159с. (Літературознавство).
4. АндрусякІ. Розумному недостатньо : українська літературна періодика кінця 2002-го / І.Андрусяк // Кн. клубплюс. 2003. №1. С.4647.
5. АнтонченкоТ. Становлення та розвиток першої української щоденної газети „Громадська Думка”(1906) / Т.Антонченко // Бібл. вісн. 2003. №2. С.3941.
6. БабишкінО.К. Боротьба за реалізм в українській літературі кінця ХІХ початку ХХ століття (на матеріалах літературної критики) / Олег Кондратьович Бабишкін. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. 170с.
7. БаранникМ. Природа литературно-художественной критики (эстетический анализ) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.04 „Эстетика” / М.Баранник. К., 1989. 16с.
8. БарткоО. Культурологічна концепція журналу „Українська хата” / О.Бартко // Мова і культура : п’ята міжнар. конф. У 5т. Т.3. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. Київ : Collegium, 1998. С.57.
9. БеневоленскаяТ.А. Композиция газетного очерка : [пособие по спецкурсу] / Т.А.Беневоленская; Мин-во высш. и сред. спец. образования СССР, науч.-метод. каб. по заоч. и вечер. обучению МГУим.М.В.Ломоносова. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1975. 87с.
10. БерезовськийО.М. Українська преса Наддніпрянщини : пропаганда та відстоювання національних домагань українства (1905-1907рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О.М.Березовський. К., 2004. 16с.
11. БернштейнМ. Роль журналу „Современник” у боротьбі за реалізм і народність в українській літературі кінця 50-60-х рр. (головним чином в зв’язку з оцінкою журналом „Современник” діяльності журналу „Основа” / М.Бернштейн // Російсько-українське літературне єднання : [зб. ст.]. Вип.1. Київ : Держ. вид-во худ. літ-ри, 1953. С.221265.
12. БернштейнМ.Д. Журнал „Основа” і літературний процес кінця 50-х початку 60-х років ХІХ ст. / Михайло Давидович Бернштейн. К. : Вид-во АН УРСР, 1959. 216с.
13. БідзіляЮ.М. Преса Закарпаття ХІХ ХХ ст. : [посіб. для журн-стів] / Ю.М.Бідзіля; Ужгор. нац. ун-т, Упр. у справах преси та інформ. Закарпат. обл. держ. адмін. Ужгород : Ліра, 2001. 79с.
14. БілецькийО. Двадцять років нової української лірики (1903-1923) / О.Білецький. Харків : [б.в.], 1924. 38с.
15. БогдановичМ. В.Cамійленко / М.Богданович // Укр. жизнь. 1916. №78. С.4659.
16. БогдановичМ. Грицько Чупринка / М.Богданович // Укр. жизнь. 1915. №1112. С.4055.
17. БогдановичМ. Краса и сила (Опыт исследования стиха Т.Г.Шевченка) / М.Богданович // Укр. жизнь. 1914. №2. С. 3948.
18. БогуславськийО.В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної ради та українських урядів 1917-1920рр. / О.В.Богуславський; Гуманіт. ун-т, Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр. Запоріжжя: ЗІДМУ, 2003. 236с.
19. БогуславськийО.В. Преса міжвоєнної української еміграції і боротьба за незалежність України : історичний шлях, досвід, дискусії : [монографія] / О.В.Богуславський. Запоріжжя : „Просвіта”, 2008. 452с.
20. БойкоА.А. Преса православної церкви в Україні 1900-1917 рр. : Культура. Суспільство. Мораль : [монографія] / Алла Анатоліївна Бойко. Д. : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2002. 306с.
21. БойкоА.А. Преса православної церкви в Україні кінця ХІХ початку ХХстоліття : тематика і проблематика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.01.08 „Журналістика” / А.А.Бойко. К., 2002. 31с.
22. БойкоО.Д. Історія України : навч. посіб. / Олександр Дмитрович Бойко. [Вид. 3-є, випр., доп.]. К. : „Академвидав”, 2005. 688с. (Альма-матер).
23. БойкоТ. Трагічний ритм життя і творчості В.Стефаника / Т.Бойко // Основа. 1994. №26(4). С.116130.
24. БондарІ. „Слобожанщина” Миколи Міхновського (До питання виходу на Наддніпрянщині першого українського часопису) / І.Бондар // Укр. засів. 1993. №3. С.4652.
25. БорзенкоО. „Харьковский Демокрит” як феномен українського просвітництва / О.Борзенко // Українська періодика : історія і сучасність : матер. ювіл. наук. конф., присв. 70-річчю багатотираж. газ. „Харк. ун-т”. Харків : МОУ, ХДУ, 1998. С.5558.
26. Бочаров А.Г. Жанры литературно-художественной критики : лекции /Анатолий Георгиевич Бочаров. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. 51 с.
27. БрюховецькаЛ. Сповідь неуярмленої душі : етичні проблеми раннього християнства у творах Лесі Українки / Л.Українка // Вітчизна. 1996. №78. С.116119.
28. Брюховецький В. Силове поле критики : літературно-критичні статті / В.Брюховецький. К. : Рад. письменник, 1984. 240 с.
29. БудаС. Памятник Т.Г.Шевченку / С.Буда // Укр. жизнь. 1912. №3. С.2436.
30. БуднийВ. Магеллан українського модерну / В.Будний // Дзвін. 2006. №8. С.122128.
31. Бурляй Ю.С. Основи літературно-художньої критики : [навч. посіб.] / Юрій Семенович Бурляй. К. : Вища шк., 1985. 245с.
32. БурчакЛ. [Рецензия] / Л.Бурчак // Укр. жизнь. 1915. № 34. С.173175. Рец. на кн. : Г.Хоткевич. Гірські акварелі. Харків, 1914.
33. БурчакЛ. О новом сборнике рассказов В.Винниченка / Л.Бурчак // Укр. жизнь. 1915. №10. С.9396.
34. БурчакЛ. Отклики русской печати. В связи с юбилеем Шевченка / Л.Бурчак // Укр. жизнь. 1914. №2. С.135140.
35. БурчакЛ. Рассказы Т.Бордуляка / Л.Бурчак // Украинская жизнь. 1915. №89. С. 89100.
36. БурчакЛ. Смерть сказки (С.Черкасенко. Казка старого млина) / Л.Бурчак // Укр. жизнь. 1914. №56. С.7985.
37. БурчакЛ. Столетие со дня рождения Шевченка в откликах украинской и русской печати / Л.Бурчак // Укр. жизнь. 1914. №3. С.6983.
38. ВасиленкоГ.Ю. Леся Українка про християнський моральний ідеал / Г.Ю.Василенко // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Т.Шевченка. Сер. : Філософія. Політологія. 2001. Вип. 33. С.1113.
39. ВознякМ. Шевченко в Галицкой Украине / М.Возняк // Укр. жизнь. 1914. №3. С.4552.
40. ВолобуєваА.М. Становлення і розвиток преси Києва (1835-1917) : типологія, проблематика, національна спрямованість : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук із соціальних комунікацій : спец. 27.00.04 „Теорія та історія журналістики” / А.М.Волобуєва. К., 2008. 20с.
41. ВоробейП. З історії української преси в Росії (1905-1914рр.) / П.Воробей // Укр. іст. журнал. 1971. № 10. С.4856.
42. ГаличО. Теорія літератури : підруч. [для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти] / О.Галич, В.Назарець, Є.Васильєв. Київ : „Либідь”, 2001. 487с.
43. ГаличО.А. Літературно-художні альманахи Луганщини / О.А.Галич // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту іменіТ.Шевченка. 2008. №3(2). С.127135.
44. ГдаковичМ.С. Літературні періодичні видання 20-30-х ХХ століття на західноукраїнських землях у суспільно-політичному і духовному контексті доби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.01.08 „Журналістика” / М.С.Гдакович. Київ, 2003. 20с.
45. ГерманІ.С. Запорізька преса 20-40-хрр. ХХ століття : жанрово-стильові особливості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.01.08 „Журналістика” / І.С.Герман. Київ, 2003. 20с.
46. ГлаголюкВ.П. Українська преса Покуття як джерело дослідження суспільно-політичного життя краю 20-30-х рр. ХХст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 „Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / В.П.Глаголюк. Львів, 2004. 20с.
47. ГнатюкМ. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ початку ХХ сторіч / Михайло Гнатюк. Львів : Львів. нац. ун-т ім.Івана Франка, 2002. 207с.
48. ГоворунА.В. Сімейне виховання у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини ХІХ початку ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Теорія та історія педагогіки” / А.В.Говорун. Х., 1995. 24с.
49. ГолубінкаІ. Журнал „Українська хата” у контексті українського модернізму / І.Голубінка // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. : Літературознавство. Журналістика. 2001. Вип.4. С.4044.
50. ГолубінкаІ. Проблеми літературної критики на сторінках журналу „Українська хата” / І.Голубінка // Українська періодика : історія і сучасність : четверта Всеукр. наук.-теорет. конф., 1920грудня 1997р.: матер. і тези доп. і повід. Львів, 1997. С.213214.
51. ГолубкінаН. Проблеми літературно-художньої критики кінця ХІХ початку ХХ ст. : (за матеріалами період. вид.) / Н.Голубкіна // Зб. пр. Н.-д. центру періодики. Вип. 6. Львів, 1999. С.405411.
52. ГороховВ.М. Закономерности публицистического творчества : пресса и публицистика / В.М.Горохов. М. : Мысль, 1975. 190с.
53. ГречанюкА.Ю. Роль газети „Буковина” в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ початку ХХстоліття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 „Українська література” / А.Ю.Гречанюк. Івано-Франківськ, 2003. 20с.
54. ГригоровичМ. Украинская жизнь / М.Григорович // Рада. 1912. №113. С.23.
55. ГригоровичМ. Украинская жизнь / М.Григорович // Рада. 1912. №39. С. 23.
56. ГригоровичМ. Украинская жизнь / М.Григорович // Рада. 1912. №58. С. 23.
57. ГрінченкоБ.Д. Як жив Український народ? / Борис Дмитрович Грінченко. [5-е вид.]. 1917. № 28. 48с.
58. Гром’як Р.Т. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття) : [посіб. для студ. гуманіт. фак. вищ. навч. закл.] / Роман Теодорович Гром’як. Тернопіль : „Підручники & посібники”, 1999. 223с.
59. Гром’як Р.Т. Роль літературної критики кінця ХІХ поч. ХХст. вутвердженні престижу „українства” / Р.Т.Гром’як // Укр. літ. : матер. ІКонгр. Міжнар. асоц. україністів, 27 серп. 3 верес. 1990 р.: тези доп. К., 1995. С.2232.
60. Гроссман Л.П. Борьба за стиль : опыты по критике и поэтике/ Леонид Петрович Гроссман. М. : Никитинские субботники, 1927. 337с.
61. ГрушевскийО. Литературные планы и надежды Кирилло-Мефодиевского братства / О.Грушевский // Укр. жизнь. 1914. №2. С. 6876.
62. ГубаП. Свідчення історії буремних літ : періодична преса як джерело вивчення історії здобуття державності та національно-культурного піднесення в Україні (1917-1920рр.) / П.Губа; Ін-т змісту і методів навч., Черкас. інж.-технол.ін-т. Черкаси : „Відлуння”, 1998. 159с.
63. ГундороваТ. Леся Українка : християнство екзистенціалізм фемінізм / Т.Гундорова //Слово і час. 1996. № 89. С.1928.
64. ГундороваТ. ПроЯвлення слова : дискурсія раннього українського модернізму : постмодерна інтерпретація / Тамара Гундорова; Львів. держ. ун-т ім. І.Я.Франка, Центр гуманіт. дослідж. Львів : Літопис, 1997. 297с.
65. ГусевВ. Статья как произведение (О литературной критике) /В.Гусев// Лит. учеба. 1979. №4. С.221225.
66. ГутиряІ.І. „Сільські вісті”: тернистий шлях до Незалежності і перемоги Правди, Справедливості, Закону / І.І.Гутиря, С.І.Гутиря; [за ред. проф.В.В.Різуна]. Київ : Ін-т журн-ки, 2006. 160с.
67. ГутковськийВ.В. Українська преса Наддніпрянщини в національно-культурному та державотворчому процесі (друга половина ХІХ 1920р.): автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / В.В.Гутковський. Львів, 2002. 18с.
68. ДанькоМ. Баян Буковинской Украины (К 25-летию смерти Юрия Осипа Федьковича-Гордынского) / М.Данько // Укр. жизнь. 1914. №56. С. 2132.
69. ДанькоМ. В поисках красоты (Повести