Модерністські тенденції у поезії „Молодої Музи”

brief description

Житомирський державний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Шегеда Олена Петрівна
УДК 883.3 (09)

Модерністські тенденції у поезії „Молодої Музи”

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
кандидат філологічних наук, професор
Монастирецький Леонід Семенович

Житомир 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

Розділ 1 „МОЛОДА МУЗА” В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗМУ

16

1.1. Модерністські тенденції у творчості поетів „Молодої Музи” як теоретична проблема

16

1.2. Літературні витоки модерністських тенденцій у поезії „Молодої Музи”

24

1.3. Поезія „Молодої Музи” в контексті раннього українського модернізму

29

Висновки до першого розділу

36

Розділ 2 ОСОБЛИВОСТІ МОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ У ТВОРЧОСТІ ПОЕТІВ „МОЛОДОЇ МУЗИ”

38

2.1. Еклектизм творчого методу

38

2.2. Мотиви лірики як складові концепції світовідчуття

49

2.3. Тип ліричного „я” у поезії „Молодої Музи”

63

2.4. Поетична семантика кольору

68

2.5. Декаданс як основний емоційний маркер поезії „молодомузівців”

79

Висновки до другого розділу

90

Розділ 3 СИМВОЛІЧНИЙ КОНТИНУУМ ПОЕЗІЇ „МОЛОДОЇ МУЗИ”

93

3.1. Символіка поетичних образів „Молодої Музи”

93

3.1.1. Художнє значення образів слов’янського фольклору у поезії „Молодої Музи”

97

3.1.2. Творче переосмислення образів світової літератури

100

3.2. Символіка стихій у поезії „Молодої Музи”

112

3.2.1. Типологія поетичних образів води

112

3.2.2. Поетичний світ „повітряних” змістів

125

3.2.3. Символіка хтонічних образів

132

3.2.4. Поетизація вогню

153

Висновки до третього розділу

163

ВИСНОВКИ

166

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

171

ВСТУП

Упродовж десятиліть поезія „Молодої Музи” залишалася під забороною друку та тиском ідеологічних штампів, натомість творчі постаті „молодомузівців” та їх художні тексти потребують уваги сучасних дослідників чи не більше, ніж у момент свого першого виходу в світ. У наукових працях, присвячених вивченню творчості її представників, чимало уваги приділяється дослідженню таких аспектів, як особливості образної системи, тип ліричного „я”, передумови та літературна ситуація формування „Молодої Музи”, витоки модерністських тенденцій та характер їх прояву у творчості цього літературного угруповання. У контексті цих досліджень розглядається проблема критики і творчих стосунків „Молодої Музи” та І.Франка, участі цього поетичного угруповання в літературній дискусії межі ХІХ ХХ століть.
Першим про витоки модерністських тенденцій у творчості „Молодої Музи” написав Б.Рубчак у статті „Пробний лет” [120], котра первинно задумувалася як передмова до діаспорного видання збірки представників цього літературного угруповання. 1991 року вийшла впорядкована М.Ільницьким збірка поезій „молодомузівців” „Розсипані перли” [119], у якій, окрім передмови упорядника „Краси свічадо” [52], було вміщено також згадану вище статтю Б.Рубчака. Вагомим внеском у вивчення творчості львівських поетів стало дослідження М.Ільницького „Від „Молодої Музи” до „Празької школи” [51]. Наприкінці 90-х рр. ХХ століття та на початку ХХІ століття з’являються синтетичні праці про український модернізм В.Моренця „Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща” [87], С.Яковенка „Романтики, естети, ніцшеанці. Українська та польська літературна критика раннього модернізму” [165], Я.Поліщука „Міфологічний горизонт українського модернізму” [109], Т.Гундорової „ПроЯвлення Слова” [36], С.Павличко „Дискурс модернізму в українській літературі” [101], Н.Шумило „Під знаком національної самобутності” [157], у яких подано характеристику творчості поетів „Молодої Музи”.
Б.Рубчак [120], М.Ільницький [51], В.Моренець [87], Т.Гундорова [36], С.Яковенко [165], Я.Поліщук [109] зазначають, що поезія представників „Молодої Музи” зазнала впливу польських, французьких та бельгійських символістів. Завдяки науковим розвідкам цих дослідників отримано факти, які можуть при глибшому розгляді цього питання стати основою для аргументації тих чи інших висновків. Мова йде, зокрема, про вплив на „Молоду Музу” французької та польської поезії, переспіви світової поетичної класики та близькість стильових пошуків і новацій „молодомузівців” до манери Ш.Бодлера, М.Метерлінка, К.Тетмайєра, Ст.Пшибишевського. Визначаючи стильову манеру поетів „Молодої Музи” як передсимволізм та говорячи про повноту вираження рис символізму в поезії львівських поетів, М.Ільницький зазначає, що навіть у творах французьких поетів-символістів образні системи не завжди лежать за рамками реальності, тобто ідеально не вписуються в поетику символізму [51]. Натомість В.Моренець підкреслює, що жодна слов’янська поезія початку ХХ ст. не вичерпується самим лише символізмом [87], що свідчить про філософсько-стильову багатоаспектність раннього модернізму будь-якої національної літератури, у тому числі й творчості „Молодої Музи”. На думку Т.Гундорової, творчість „Молодої Музи” є польсько-німецьким симбіозом модерної чуттєвості, яка доповнює бодлерівський тип.
Не зовсім типовими для модернізму в цілому, але характерними для його ранніх проявів на українському літературному ґрунті, були суспільні мотиви. Вони призвели до певної риторичності української модерністської поезії, що було характерним також для творчості „Молодої Музи”. Постало явище риторизування. У віршах „молодомузівців” лунали заклики творити по-новому, самі ж твори лише частково відображали модерністські тенденції. Я.Поліщук визначає це художнє явище як прихований характер модерністських тенденцій. На думку С.Павличко, „поезія „молодомузівців” не виробила нової мови для вияву нових почуттів. Вона застосовувала старі слова, стару метрику, старі, часто фольклорні кліше” [101, с. 113]. З таким спостереженням не погоджуються В.Моренець [87], який вказує на притаманний „молодомузівцям” своєрідний семантично-лексичний та образний код, упізнаваний „молодомузівський” комплекс семантичних кодів та художніх значень, що присутній у творчості митців подальшого часу, а також Т.Гундорова [36], яка вбачає в засвоєнні нових можливостей поетичного вислову, руйнуванні традиційної структури вираження, тяжінні до нових текстуальних інтерпретацій та, головне, у відкритті внутрішньої форми буття художності, поезії, літератури вагоме значення творчості „Молодої Музи” в історії української літератури.
Значення цієї літературної групи в історії української літератури дослідниками розцінюється по-різному. М.Ільницький вважає, що це був помітний факт літературного життя не лише на західноукраїнських землях, а й українській літературі в цілому, оскільки творчість „Молодої Музи” стала ланкою зв’язку між раннім українським модернізмом і пізнішою течією символізму. В.Моренець звертає увагу на те, що для свого часопростору поезія „Молодої Музи” була спробою створити модерне письмо [87], при цьому дослідник вказує на відмінне тлумачення термінів „модерний” та „модерністський”, а також на потребу враховувати специфіку кожного національного літературного модернізму, зокрема й українського, оскільки шляхи становлення цих модернізмів і їх внесок у загальноєвропейську естетичну свідомість були відмінними. Т.Гундорова вважає доцільним і науково виправданим досліджувати „європейські модернізми”, а не „європейський модернізм” [36], також підкреслюючи цим право кожної національної літератури, водночас і української, на власні особливості становлення модерністського дискурсу.
Актуальність дослідження. Хоч сучасними дослідниками поезії „Молодої Музи” досить повно розглянуто теоретичний аспект творчості цих митців і запропоновано декілька типологій її мотивів та модерністських рис, та все ж актуальним видається дослідження таких аспектів поетичної творчості „молодомузівців”, як художня мова, образно-символічний континуум їхніх творів, що потребує ретельної, подекуди майже статистичної, текстуальної, інтерпретаційної роботи з творами цих митців.
Такий підхід до вивчення творчого спадку „Молодої Музи” дасть можливість аргументувати конкретним художнім матеріалом модерністський характер її творчості, акцентувати на наявності у більшості поезій характерних рис і художніх прийомів різних модерністських стильових течій (символізм, імпресіонізм, неоромантизм, декаданс, преформації експресіонізму), залучаючи до літературознавчого розгляду широкий обсяг текстового матеріалу, який залишився поза увагою інших дослідників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка і її тема пов’язана з плановою темою „Історична поетика української літератури”.
Метою дисертаційної роботи є вивчення образної системи, виявлення та інтерпретація символічного континууму, обґрунтування модерністських тенденцій у поетичних творах „молодомузівців”.
Для реалізації мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання:
узагальнити матеріали сучасних досліджень про сутність модернізму, його прояви на українському літературному ґрунті, зокрема в поезії „Молодої Музи”;
визначити типологію поетичної символіки „молодомузівців”;
окреслити тип ліричного „я” у поезії „Молодої Музи”;
розглянути й систематизувати основні поетичні мотиви „молодомузівців”;
проаналізувати модерністські аспекти поетики стихій у віршах „Молодої Музи”;
на основі результатів дослідження поезії „Молодої Музи” з’ясувати її художнє значення в історії розвитку української літератури.
Об’єктом дослідження є поетичні твори львівського літературного угруповання „Молода Муза”, опубліковані в збірках П.Карманського „Ой люлі, смутку: Поезії” [54], В.Пачовського „Зібрані твори” [105], Б.Лепкого „Твори” [74], „Розсипані перли” [119], а саме:
Ø поезії Петра Карманського цикл „Море грає” [54, с.150], „Тихо кане лист трепети...” [54, с. 135], „Твоїй сліпій красі корився я в тривозі...” [54, c.155], „Заснула, як лелія свята” [54, с. 79], „Я довго, довго спав” [54, с.157], „Там, де сонні кипариси” [54, с.145], „І знов доводиться ридати” [54, с. 44], „Знемігся я життям...” [54, с. 55], „Туга” [54, с.101], „Несіть мене хвилі...” [54, с. 101], „Піду з тобою над ревуче море...” [54, с. 102-103], „На сонну природу...” [54, с. 104], „Мева” [54, с.124], „Парус подертий...” [54, с.127], „В Гетсемані” [54, с.139], „Не жив я ще...” [54, с. 135], „З дороги” [54, с. 144], „Кипить синє море, і хвиля по хвилі...” [54, с.153], „Лиш тобі, Всеблагий” [54, с.207], „Лист магнолії” [54, с. 99], вірші ІХ та Х циклу „Море грає” [54, с.154-155], „На гори упали важкі оксамити...” [54, с. 107], ІІІ вірш циклу „CODA” [54, с.141], „Я довго-довго спав...” [54, с.157], „Пішов би я у храм спокою” [54, с.59], „Піду звідсіль” [54, с.125-126], „Хвиля знемоги” [54, с. 53], „В тіні пальми” [54, с. 54], „Вже третій хрест” [54, с. 134-135], „Творив я вас...” [54, с.130], „Право молоді” [119, с.212], „Перевалилась по мені розпука...” [54, с.106], „Здвигнув я храм із золота надії” [54, с. 107], „Мотиль за вікном” [54, с.134], цикл віршів „MARE TENEBRARUM” [54, с. 155-161], „EVVIVA LA MORTE!” [54, с. 139], „Під бурю” [54, с. 73-74], „Антистрофа” [119, с. 73-74], „Піду в чужий широкий світ...” [119, с. 163-164], „Чуєте дзвін?” [119, с.147], „Осел і статуя Венери” [119, с. 118], „Жив кажуть Фідіас, що різав з кості слона...” [119, с. 216], „Візія майбуття” [119, с. 187], „Божеська Іріс, кинь ширяти хмари” [119, с. 243], „Ще раз піти на рідне поле...” [119, с. 133-134], „Finale” [119, с. 114-115], „Заспів” [119, с. 216], „Чи це любов...” [119, с. 232], „Не спокушай мене приманами...” [119, с. 230], „Підуть літа...” [119, с.57-58], „Вітай мені, тихе...” [119, с. 95], „Лежать, як велетні...” [119, с. 97], „Світлані” [119, с. 248], „В обіймах винограду” [119, с.104], Вечір замріяний...” [119, с.262], „Палення рос” [119, с.158], „Інтродукція” [119, с.116], „Ждала, молилася...” [119, с.142], „Інтермеццо” [119, с.241], „Осінь” [54, с.50-51], „Leitmotiv” [119, с.91], „De profundis” [119, с. 151-153], „Невже так можна, щоб усе...” [119, с. 163], „DIVA CONSOLATRIX” [54, с. 138], цикл „Надгробні стихири” [119, с. 68], „Я знаю, ти лиш граєшся зо мною...” [119, с. 253-254], „Ні, не любов це, лиш душі потреба...” [119, с. 228], „Не знаю я, чи з’єднані з собою...” [119, с. 250], „Мамо, я пав на стоці гір” [119, с. 331], „MONTE MAGGIORE” [54, с.99], „Кривавий плач України несеться” [119, с. 77];
Ø поезії Василя Пачовського „Місяць світить, сипле сніг...” [119, с. 352-353], „Ой прости прокляття...” [119, с. 372], „Весілля” [119, с. 321], „Я дрався на сам верх і падав від утоми” [119, с.332-333], „В світі сонця” [119, с.311] та „Жалість” [119, с. 311-312], „Любов” [119, с.313-314], „Самотність” [119, с. 312], „Дрижання душі” [102, с. 310], „Царівна Млака” [119, с.324-325], „Ладі й Марені терновий огонь мій...” [119, с. 339-340], „Папоротин цвіт” [119, с. 328-329], „Склав тобі я зорю слави” [119, с.372-373], „Розсипані перли” [119, с.268], „Віднайдені перли” [119, с. 299-301], „Дві подруги посварились” [119, с. 353], „Тихо вечір у садочку” [119, с. 358], „Розгублені звізди” [119, с.368], „Полинеш зі мною, подібна царівні...” [119, с.364], „Ой кілько по світу...” [119, с. 369], „Твій соловій” [119, с. 304], поема „Сріберний дзвін” [119, с. 379-381], „Спів відлетних журавлів” [119, с. 320], „Вікном під вечірню годину...” [119, с. 358], „Видіння” [119, с. 331-332], „Дощова заграва” [119, с. 325-326], „В Рів’єра ді Гарда місячна ніч...” [119, с. 364], „Я прокляв би Прометея” [119, с. 333];
Ø поезії Богдана Лепкого „Ви молоді, не вам цей спів...” [119, с. 547], „Великий бачу тихий сад” [119, с. 443-444], „Біла чайко” [119, с. 482], „Яка чудова ніч” [119, с. 483], „Океан і дівчина” [119, с. 484], „Незглубиме синє море” [119, с. 480-481], „Як шумно хвиля грає” [119, с. 424], „Перед бурею” [119, с. 482], „Чи може що кращого бути?” [119, с. 479], „Лодко на голубих хвилях” [119, с. 480], „Місячна ніч” [119, с.481], „Не люблю осінньої ночі” [119, с. 429], „Зимою” [119, с. 446], „Листки падуть” [119, с.433-434], „Ой зацвіла синя квітка” [119, с.477], „З кадильниць срібних дим снується...” [119, с. 416], цикл поезій „Стара пісня” [119, с. 468], „Intermezzo” [119, с. 486-493], „Не раз обгорнуть безталанну душу” [119, с. 442-243], „Життя буденне” [119, с. 447], „Скільки разів” [119, с. 444-445], „Рожевий квіте” [119, с.468], „Яка чудова ніч” [119, с. 483], „В городі духа” [119, с. 445], „Коли ти, мила” [119, с. 466], „Ой зриваю” [119, с. 478], „Помежи нами” [119, с. 465], „Над полем зимний вітер віє...” [119, с. 416], „Не раз обгорнуть безталанну душу” [119, с. 442-443], „Ані слова! Ні одного слова!” [119, с. 460], „Останній лист Катрусі” [119, с. 529], „Чи може що кращого бути” [119, с. 480], „Космічний круг” [119, с. 375], „Відчинилися небесні шлюзи” [119, с.428], „Вечірній дзвін...” [119, с.418], „Світів бездонні океани...” [119, с. 419];
Ø поезії Степана Чарнецького „Слухай! Клянуся, орлинії крила...” [119, с. 557], „Місячна соната” [119, с. 560-561], „В томлячу хвилю” [119, с.560], „Ноктюрн d-Moll” [119, с. 579], „Соната A-MOLL” [119, с.579-580], цикл поезій „До неї” [119, с. 560], „На виставці” [119, с.564], цикл „Осінь” [119, с. 588-590], „З невисланих листів” [119, с.591], „Коби я міг...” [119, с. 553], „Ти їдеш там...” [119, с. 554], „В півсвітлі” [119, с. 557], „Кулявий сонет” [119, с. 556], „Не йди від мене” [119, с.555-556], „Твій голос то слізна без слів...” [119, с. 555], „За тобою!..” [119, с. 556], „Баркарола” [119, с. 563-564], „Я іду... Чорна ніч слонить тінню мене...” [119, с. 562], „Сумні ідем” [119, с. 595];
Ø поезії Сидора Твердохліба „Фінал” [119, с. 619], „Десь давно, мов сниться” [119, с. 607-608], „Nocturno” [119, с. 598-599], „До упаду” [119, с. 608], „Як заблисли срібні зорі...” [119, с. 561], „Як широкі землі божі...” [119, с. 601], „Мойра” [119, с. 604], „Зорі меркнуть” [119, с.599], „Загуділи водопади” [119, с. 615-616], „Перед сходом сонця” [119, с. 600-601], „Амулет” [119, с. 607], „Бездонний провал сатаніє...” [119, с. 614], „Як тужить трембіта” [119, с. 615], „Батьковим тіням” [119, с. 606], „Пізня осінь” [119, с. 609], „Журба поорала чоло моє бідне” [119, с. 609], „Ікарів плач” [119, с. 598], „Пізнав я той смуток, що скроні не клонить...” [119, с. 598], „Як я вибирався з журбою...” [119, с.619], „Осінній вихор” [119, с. 608], „Заплакали в небі з жалю херувими...” [119, с. 599], „Мойра” [119, с. 604], „Бажання” [119, с.609], „Царівна Іріс” [119, с. 600];
Ø Остапа Луцького „Часом, коли вже довгий сірий день пройде...” [119, с. 627], „Нехай шаленим шумом хвиль...” [119, с. 627], „Прийде, вірю, днина, хвиля...” [119, с. 640], „Сонце, сонце!..” [119, с. 638], „В моїй душі огонь горить...” [119, с. 637], „Най цвіт-рожі зацвітуть” [119, с.639], „Меланхолійна осінь йде” [119, с. 637], „Спокійна, ясна ніч...” [119, с. 643], „Сонна мрія” [119, с. 640], „Ой повисли чорні хмари” [119, с. 634-635], „Коли днесь вийду на луги, у поле...” [119, с. 634], „Прийдіть до мене, душі нещасливі...” [119, с. 640], „Настане час, час вічної розлуки...” [119, с. 636], „Гей, де я, де я? Все і все...” [119, с. 636], „На верхах” [119, с. 641], „Шумить вода у Пруті” [119, с. 641-642];
Ø Михайла Рудницького „Осіннє” [119, с. 646], „Зимовий сонет” [119, с.646], „На пляжі” [119, с. 647], „Ждуть перед домом” [119, с. 647-648], „І що ж, що Ваше серце нічим не пробудне!..” [119, с. 649], „Останні дні” [119, с. 649], „Вражіння” [119, с. 652], „На цвинтарі в Ментоні” [119, с. 652-655], „Між двома” [119, с. 659], „Жаль” [119, с. 661], „Над морем” [119, с. 655-656], „Днина стає щоразу кращою...” [119, с. 658].
Предмет дослідження модерністські тенденції у поезії „Молодої Музи”.
Методологічною основою роботи є загальнотеоретичні праці зарубіжних та вітчизняних учених (М.Бахтін, Г.Башляр, Г.-Ґ.Ґадамер, Т.Гундорова, О.Лосєв, Ю.Лотман, С.Павличко, І.Франко, К.-Г.Юнг, С.Яковенко), істориків літератури (М.Ільницький, Ю.Кузнецов, В.Моренець, Я.Поліщук, Б.Рубчак, Н.Шумило). У роботі використано конкретно-історичний аналіз літературно-художніх та історико-літературних джерел. Для інтерпретації поетичних текстів застосовано структурно-семіотичний, рецептивно-естетичний, порівняльно-типологічний методи дослідження, а також метод психоаналізу поетики стихій у художньому творі.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
на сучасній методологічній основі вперше подано системну інтерпретацію модерністських тенденцій у поезії „Молодої Музи”;
виділено та обґрунтовано художню домінанту символізму у спектрі літературних пошуків „молодомузівців”;
витлумачено і науково пояснено тип ліричного „я” у поезії „Молодої Музи”;
здійснено комплексний аналіз колористичної символіки у поетичних творах „молодомузівців”;
проаналізовано поетичне осмислення стихій у поетичних текстах „Молодої Музи”;
визначено основні модерністські тенденції у творчості „Молодої Музи”, яка була знаковим явищем у прокладанні модерних шляхів розвитку української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст.
Теоретичне значення одержаних результатів. Створена на основі інтерпретації поетичних образів „Молодої Музи” типологія поетичної символіки та мотивів лірики доводить символістський характер творчості та декадентське світовідчуття „молодомузівців”. Типологія поетичних образів, характеристика ліричного „я”, вивчення художніх прийомів „молодомузівців” розкривають естетичну сутність модерністських тенденцій у поезії цього літературного угруповання і вписують її у контекст українського та європейського модернізму.
Практичне значення: матеріал дисертації може бути використаний при укладанні повного видання поетичних творів „Молодої Музи”, а також у викладанні навчальних курсів і в подальших дослідженнях поетичної творчості „молодомузівців”.
Особистий внесок здобувача в дослідження модерністських тенденцій у поезії „Молодої Музи” полягає в тому, що вивчення поетики творчості цього літературного угруповання вперше здійснено із залученням великого обсягу текстових матеріалів, що дозволило аргументовано, з опорою на конкретні художні тексти виділити та обґрунтувати емоційно-смислові та художні домінанти, змоделювати образ ліричного „я” символістських віршів „молодомузівців” і проаналізувати колористичну символіку та поетику стихій у поезії „Молодої Музи”.
Апробація результатів дисертації. Окремі ідеї та висновки дослідження були представлені як доповіді на п’яти наукових конференціях:
VII Міжнародна наукова конференція молодих учених. Інститут Літератури імені Тараса Шевченка. 24-26 червня 2004 р.;
Всеукраїнська наукова конференція „Творчість „молодомузівців” і проблеми українського модернізму” (До 125-річчя від дня народження Степана Чарнецького). Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури ім. М.Возняка. 27 січня 2006 р.;
Міжнародна науково-практична конференція „Творчість І.Я.Франка в контексті української духовності”. Житомирський державний університет імені Івана Франка, кафедра української літератури. 11-12 жовтня 2006 р.;
ІV Всеукраїнська науково-теоретична конференція „Українська література в контексті світової”. Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, історико-філологічний факультет. 18-19 травня 2007 р.;
Міжнародна наукова конференція „Актуальні проблеми вивчення життя і творчості Ольги Кобилянської та українського літературного процесу”. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 27-28 листопада 2008 р.
Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях:
Основні публікації:
1. ШегедаО.П. Символіка образу розсипаних перел у поезії „Молодої Музи” / О.П.Шегеда // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 42. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2008. С. 221-224 (0,5 др. арк.).
2. Шегеда О.П. Творче осмислення західноєвропейського модернізму у поезії „Молодої Музи” / О.П.Шегеда // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 39: Матеріали Міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми теорії та історії української літератури”. Част. 2. Львів, 2007. С. 124-131 (0,7 др. арк.).
3. Шегеда О.П. Символістські візії в поезії П.Карманського: український та західноєвропейський досвід / О.П.Шегеда // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. Вип. 26. К.: Акцент, 2007. С. 496-504 (0,5 др. арк.).
4. Шегеда О.П. Творчі орієнтири І.Франка та П.Карманського / О.П.Шегеда // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. № 15. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2006. С. 171-178 (0,5 др. арк.).
5. Шегеда О.П. Витоки модерністичних тенденцій у поезії „Молодої Музи” / О.П.Шегеда // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 26. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2006. С. 215-217 (0,4 др. арк.).
6. Шегеда О.П. Символіка кольору у творчості Лесі Українки / О.П.Шегеда // Вісник Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка. Випуск 7. Житомир: Вид-во ЖДПУ ім.І.Франка, 2001. С. 158-161 (0,5 др. арк.).
Додаткові публікації:
1. Шегеда О.П. Біблійні образи у поезії „молодомузівців” / О.П.Шегеда// Літературознавчі студії: [за ред. П.В.Білоуса]. Випуск2. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2008. С. 89-98 (0,4 др. арк.).

Структура роботи: складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 187 сторінок, з них 170 основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проблема модерністських тенденцій у поетичній творчості поетів „Молодої Музи” є досить актуальною для сучасного літературознавства. Чимало уваги їй приділили такі авторитетні українські дослідники, як М.Ільницький, В.Моренець, Н.Шумило, С.Павличко, Т.Гундорова, Я.Поліщук, С.Яковенко, Л.Голомб, О.Кононенко та ін. Творчість „молодомузівців” склала предмет наукових зацікавлень діаспорних і зарубіжних дослідників Б.Рубчака, А.Матусяк, С.Сімонека та ін. Названі науковці зосередили свою увагу на таких аспектах, як: 1) визначення місця „молодомузівців” у контексті українського та європейського модернізму; 2) ступінь вираження модерністської естетики у творчості українських письменників межі ХІХ-ХХст. і в текстах „молодомузівців” зокрема; 3) національна специфіка українського модерну; 4) з’ясування теоретико-мистецьких і літературних джерел модерністських тенденцій у творчості „молодомузівців”; 5) проблема стильової належності поезії „молодомузівців” до тієї чи іншої з течій модернізму. Здійснені наукові розвідки про український модернізм і творчість „Молодої Музи” в його контексті містять багато цінних загальнотеоретичних та історико-літературних висновків щодо літературної творчості „молодомузівців” та її місця в історії української літератури. Проте, на наш погляд, недостатньо висвітленими залишилися питання модерністської поетики їхніх текстів, що стосуються безпосереднього вивчення особливостей організації творів на різних рівнях художньої образності (структурно-композиційному, фонетичному, ритмічному, лексичному). Модерністські тенденції у творчості поетів-„молодомузівців” саме на рівні поетики художнього твору стали предметом нашого дослідження.
Методологічну основу роботи склали загальнотеоретичні праці зарубіжних та вітчизняних вчених: М.Бахтіна, Г.Башляра, Г.-Ґ.Ґадамера, Т.Гундорової, О.Лосєва, Ю.Лотмана, С.Павличко, І.Франка, К.-Г.Юнга, С.Яковенка; істориків літератури: М.Ільницького, Ю.Кузнецова, В.Моренця, Я.Поліщука, Б.Рубчака, Н.Шумило.
Більшість науковців відзначають філософсько-стильову багатоаспектність творчості „Молодої Музи”, яка виявилася у співіснуванні в їхній творчості рис декадансу, сецесії, символізму, неоромантизму, елементів експресіонізму, імпресіонізму. Ближче знайомство з поетичними текстами „молодомузівців” переконує в правильності такого судження. Поети „Молодої Музи” намагалися залучити до кола своїх творчих пошуків широку гаму стильових прийомів, властивих різним течіям модернізму: символізму (музичність строф, звуконаслідування та гра звуками, символічні образи та символіка кольору), імпресіонізму (психологічні та філософські пейзажі з їх ідеєю мінливості, фрагментарне змалювання світу та ліризація почуттів, надавання вагомого естетичного значення кольорам та відтінкам), сецесійному стилю (вживання екзотизмів, змалювання екзотичних пейзажів та багатий рослинний світ), а також елементи преекспресіонізму (яскравість вражень, контрастність образів). Сукупність мотивів поетичної творчості формує модель буття та концепцію світовідчуття цього літературного угруповання, в центрі яких поставлені інтровертне самозаглиблення, філософічна споглядальність і певна пасивність життєвої позиції, прагнення заховатися від світу в якомусь ідеальному бутті, яке найчастіше пов’язується з образами природи, з коханням.
Тип ліричного „я” „Молодої Музи” засвідчує, що її творчість найбільше тяжіє до символізму. У кожного автора суб’єкт лірики наділений своїми індивідуальними рисами: у С.Чарнецького це самотній мандрівник, зі смутком у душі й розумінням трагічного призначення людини в цьому світі; суб’єкт лірики В.Пачовського це молода людина, нестримна в почуттях; у поезіях Б.Лепкого бачимо суб’єкта лірики-романтика, мрійника і меланхоліка; передчуттям скороминущості людського життя і болем від нерозділеного кохання болить душа суб’єкта лірики М.Рудницького; почуттями смутку, сірої осінньої туги й усвідомленням скінченності земного існування сповнені роздуми ліричного „я” О.Луцького; тверезість розуму, глибина філософських роздумів характеризують ліричне „я” С.Твердохліба.
Окрему увагу в дослідженні було приділено семантиці кольору в текстах поетів „Молодої Музи”. Ми розмежували поняття колір (або колір-означення) та символічний колір (або колір-символ). Є кольори, що виступають в ролі звичайних епітетів, і такі, що входять до структури символічних поетичних образів, підсилюючи емоційну тональність вірша і смислову домінанту символічного образу. Символічний колір (голубий, багряний, сірий, іноді синій та білий) розширює асоціативні ряди, котрі викликає образ, до структури якого він входить. Є кольори, що можуть містити символічний зміст безвідносно до означуваного ними образу, як-от у фольклорі червоний, кривавий, чорний та білий, а в поезії „молодомузівців” це срібний, золотий, синій, іноді білий, сірий та чорний.
Переважаючий мінорно-трагічний пафос творів „молодомузівців”, велика кількість у текстах означників негативних переживань (смутку, болю, розчарування, плачу, розпачу, жаху та ін.), символіка смерті (елементи поховальної обрядовості, цвинтарні краєвиди), втрата суб’єктом лірики сенсу життя переконують, що основним психоемоційним маркером цієї поезії є декаданс.
Символічний континуум поетичних творів „Молодої Музи” у контексті цієї роботи цікавий у двох аспектах: з погляду значення художньо осмислених символічних образів світової літератури та з погляду поетики стихій, аналіз якої переконує в глибинності модерністського світовідчуття поетів цього літературного угруповання. Щодо походження символів, то досить чітко окреслюються такі їх культурні джерела: слов’янська міфологія і фольклор, антична міфологія, середньовічна й сучасна „молодомузівцям” європейська література, література Сходу (перш за все, Біблія та буддійські тексти). Впадає у вічі переважання міфологічно-символічної образності, яка стимулює архетипну діяльність, розширює коло підтекстових значень поезії та поглиблює її символічний характер. Художньо осмислені образи світової літератури актуалізують ті культурні й літературні контексти, в яких вони вживаються, збагачуючи поезії додатковими смисловими нюансами, сприяючи їх художній виразності, розширюючи інтертекстуальність.
Дослідження символіки стихій показало, що семантика образів водяної стихії біполярна і зумовлена природою водяної стихії, яка в природі існує в двох основних іпостасях: як вода чиста, прісна, солодка, цілюща, добра, покірна, рідна, мила та як вода солона, морська, неприборкана, небезпечна, агресивна. „Молодомузівці” остаточно не відриваються від міфологічних уявлень про водяну стихію, збагачуючи ними свої типово модерністські, переважно декадентські за світовідчуттям поезії.
До образів, пов’язаних із поетикою повітряної стихії, „молодомузівці” звертаються, щоб передати такі значення, як легкість і безтурботність, свобода, молодість, радість, кохання. Динамічний смисловий центр поезій, пов’язаних з повітряною стихією, творить символічний образ птаха. При цьому одні птахи (чайка, соловей) стають втіленням чистоти й легкості, а образи нічних, хижих птахів (пугач, орел, гриф, ворон, чорний мотиль), зазвичай, нагромаджують навколо себе семантику темного й важкого. Підтекстові значення болю, розпачу, гріха в образному ладі цих „повітряних” поезій межують із поняттями святості, що вказує на важливий аспект світобачення „молодомузівців” розуміння сенсу життя у стражданні заради духовного очищення.
У семантиці поетичних образів земної стихії можна виокремити принаймні дві емоційно-смислові домінанти: з одного боку, це значення захищеності й спокою, рідної домівки, з іншого ці образи можуть виражати протистояння, агресію, твердість, протест, прагнення. Рослинна символіка в поезії „Молодої Музи” представлена великою кількістю назв місцевих та екзотичних рослин. Традиція рослинно-екзотичного декорування, що йде від французької літератури та українського бароко, є одним із проявів сецесійного стилю. Важливе місце у творенні символічного континууму займають образи каміння, серед яких чи не найбільшої уваги заслуговує образ перлів.
„Вогняних” образів у поезії „Молодої Музи” значно менше, ніж тих, що представляють інші стихії, і їх семантичне поле можна описати такими значеннями: творча енергія; стихійне лихо; енергія, що підтримує спокійне горіння життя чи якогось почуття; згасаюча енергія (символ втрати, смерті).
Модернізм як тип творчості передбачає алієнацію митця від світу природи, рідного соціально-політичного й національного середовищ з одночасним зануренням у світ культурних універсалій, орієнтацією на естетичні норми сучасних йому мистецтв і світової літератури. На місце естетики природного включення в земне життя, перейнятості насущними проблемами модерністи ставлять ідеал мистецької краси штучної, позаземної, яка пориває у світ досконалості, гармонії, часто з трагічним випадінням із реальності. Письменнику-модерністу тісно в межах національної літератури, він прагне долати існуючі кордони державні, культурні, естетичні. Поети „Молодої Музи” у цьому сенсі не були винятком. Переклади з іноземних мов, проживання в інших країнах, залучення до творів екзотичних та символічних образів світової літератури сприяли доланню зазначених меж. Вони не лише усвідомлювали необхідність модернізації художніх ідеалів у літературі, а й по-новому відчували світ, що спонукало до пошуку нових засобів вираження авторської свідомості, нової образності, нового мовостилю. Тому творчість цієї групи галицьких поетів стала знаковим явищем в українській літературі межі ХІХ-ХХ ст.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ
1. АвраменкоН. До генези символізму в Україні / Н.Авраменко // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Вип. V. Тернопіль: ТДПУ, 1999. С. 79-83.
2. Адельгейм Є. Естетичний трактат І.Франка і проблеми психології творчості / ЄвгенАдельгейм // ФранкоІ. Із секретів поетичної творчості. К.: Радян. письменник, 1969. С.3-62.
3. Арнаудов М. Психология литературного творчества / М.Арнаудов; [пер. с болгарского Д.Д.Николаева]. М.: „Прогрес”, 1970. 654 с.
4. Афанасьев А.Н. Мифы, поверья и суеверия славян, т.1. / А.Н.Афанасьев. М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Terra Fantastica, 2002. 800с.
5. АфанасьевА.Н. Мифы, поверья и суеверия славян, т.2. / А.Н.Афанасьев. М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Terra Fantastica, 2002. 768с.
6. БабичС. Діалектика „порожнього місця”: Рецепція культурної давнини в українському модернізмі/ СергійБабич // Український модернізм зі столітньої відстані. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. пр. Вип. Х, спеціальний. Рівне: РДГУ, 2001. С. 33-47.
7. Бабій І.М. Семантико-естетичні особливості колірного епітета у поезії Лесі Українки / І.М.Бабій // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 7. Житомир: Вид-во ЖДПУ ім.І.Франка, 2001. С.8-11.
8. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р.Барт. М.: Искусство, 1989. 488с.
9. БахтинМ.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет/ М.М.Бахтин. М.: Художественная литература, 1975. 502 с.
10. БашлярГ. Вода и грёзы. Опыт о воображении материи / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б.М.Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 1998. 268 с. (Французская философия ХХ века).
11. БашлярГ. Грёзы о воздухе / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б.М.Скуратова]. - М.: Издательство гуманитарной литературы, 1999. 320 с. (Французская философия ХХ века).
12. БашлярГ. Земля и грёзы о покое / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б.М.Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 2001. 320 с. (Французская философия ХХ века).
13. БашлярГ. Психоанализ огня / Гастон Башляр; [пер. с франц. Б.М.Скуратова]. М.: Издательство гуманитарной литературы, 1993. 176 с. (Французская философия ХХ века).
14. Бібілія: Книги священного писання старого та нового завіту в українському перекладі з паралельними місцями та додатками. К.: Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2007. 1407 с.
15. Білик Н. Богдан Лепкий. Життя і діяльність / НадіяБілик. Тернопіль: Джура, 2001. 172 с.
16. БілоусП. Теорія літератури: Курс лекцій для студентів-філологів / Петро Білоус. Житомир: Житомир, 2002. 92 с.
17. БодлерШ. Стихотворения / Шарль Бодлер; [пер. с франц.; глав. ред. Н.Е.Фомина]. Харьков: Фолио, 2005. 256 с.
18. БорисюкІ.В. Міфологема космічної ієрогамії в поезії вісімдесятників / І.В.Борисюк// Наукові записки Національного університету „Києво-Могилянська академія”. Серія „Філологічна”. Том 48. К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. С.32-39.
19. БріттнахерГ.Р. Радість загибелі. Про літературу близько 1900 року / Г.Р.Бріттнахер // Вікно в світ. К.: НАНУ, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури, Центр германістики. 2006. № 1 (20). С. 20-45.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2003. 1440 с.
21. ВерленП. Собрание стихов / Поль Верлен; [пер. с франц. и биограф. очерк В.Брюсова]. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. 176 с.
22. Високе небо Богдана Лепкого. Спроба антології у публіцистиці, поезії, музиці / Ред.-упоряд. Н.Дирда, рецензент В.Качкан. Бережани-Тернопіль: Джура, 2001. 204 с.
23. Войтович В. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців / В.Войтович. Рівне, 1997. 332 с.
24. ВойтовичВ. Українська міфологія. Вид. 2-ге, стереотип. / Валерій Войтович. К.: Либідь, 2005. 664 с. Бібліогр.: с. 642 663.
25. ВокальчукГ. Авторські новотвори „молодомузівців” з лексикографічного погляду (частотний аналіз) / Галина Вокальчук, Тетяна Мамчич// Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 39: Матеріали міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми теорії та історії української літератури”. Част. 2. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2007. С. 133-140.
26. ВолощукЕ. Духовні та естетичні засади модернізму (на матеріалі німецькомовних літератур) / Евеліна Волощук // Вікно в світ. К.: НАНУ, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури, Центр германістики. 2006. № 1 (20). С. 46-76.
27. ВолощукЕ. Поетична мариністика В.Пачовського (збірка „На стоці гір”) / Евеліна Волощук // Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород, 2001. С. 80-84.
28. ВыготскийЛ.С. Психология искусства / Л.С.Выготский; [под ред. М.Г.Ярошевского]. М.: Педагогика, 1987. 328 с.
29. ГабермасЮ. Філософський дискурс Модерну / Юрґен Габермас; [пер. з нім. та коментарі В.М.Купліна]. К.: Четверта хвиля, 2001. 424 с.
30. Гейзінга Й. Homo Ludens / Йоган Гейзінга; [пер. з англ. О.Мокровольського]. К.: Основи, 1994. 250 с.
31. ГоломбЛ. Митець незвичайної долі / Л.Голомб // Карманський П. Ой люлі, смутку: Поезії. Ужгород: Поличка „Карпатського краю”. №6(49). 1996. С. 3-22.
32. ГоломбЛ. Філософія життя в ліриці М.Філянського / Лідія Голомб // Слово і час. 1996. № 3. С. 10-15.
33. ГорбаньА. Чотири рецепти прочитання тексту / Анфіса Горбань // Літературознавчі студії / За ред. П.В.Білоуса. Випуск 2. Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І.Франка, 2008. С. 74-88.
34. ГорблянськийЮ. Тема любові у творчості А.Кримського та В.Пачовського / Юрій Горблянський// Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород, 2001. С. 90-99.
35. ГрабовичГ. Заклинання українського модернізму/ Г.Грабович // Слово і час. 1996. № 1. С.41-49.
36. ГундороваТ. ПроЯвлення Слова: Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Тамара Гундорова. Львів, 1997. 300 с.
37. ГундороваТ. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр / Тамара Гундорова. К.: Критика, 2006. 352 с.
38. ҐадамерГ.-Ґ. Істина і метод / Ганс-Ґеорґ Ґадамер; [пер. з нім. О.Мокровольського]. К.: Юніверс, 2000. Т.І: Герменевтика І: Основи філософ. герменевтики. 464 с. Бібліогр.: с.454.
39. ҐадамерГ.-Ґ. Істина і метод / Ганс-Ґеорґ Ґадамер; [пер. з нім. М.Кушніра]. К.: Юніверс, 2000. Т.ІІ: Герменевтика ІІ: Доповнення. Покажчики. 480 с. Бібліогр.: с.453-456.
40. ҐоломбЛ. П.Карманський і Херсонщина років національної революції / Лідія Ґоломб // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Вип. V. Тернопіль: ТДПУ, 1999. С. 108-114.
41. ҐоломбЛ. І.Франко і франківські позиції в творчості П.Карманського / ЛідіяҐоломб // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: Матеріали Міжнародної наукової конференції „Іван Франко письменник, мислитель, громадянин”, (Львів, 25-27 вересня 1996 р.). Львів.: Світ, 1998. С.777-783.
42. Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда / В.Ф.Давидюк. Львів: Світ, 1992. 176 с.
43. Демська-БудзулякЛ. Досвід і риторика смерті у творчості молодомузівців / Леся Демська-Будзуляк // Слово і час. 2008. № 1. С. 25-31.
44. Дем’янівськаЛ.С. Символізм як один з напрямів української літератури (Драми Олександра Олеся) / Л.С.Дем’янівська // Українська мова та література в середній школі. 1992. № 9-10. С.25-28.
45. Дерев’янченкоН. Творчі взаємини Василя Пачовського і Петра Карманського / Наталя Дерев’янченко // Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород. 2001. С. 100-105.
46. ДмитришинаО.Ю. Християнські та язичницькі образи у ранній ліриці М.Рильського / О.Ю.Дмитришина // Магістеріум (Національний університет „Києво-Могилянська академія”). Серія: літературознавчі студії. Випуск 21. К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. С.59-62.
47. ЕліадеМ. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Мірча Еліаде; [пер. з нім., фр., англ. Г.Кьорян, В.Сахно]. К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2001. 591 с.
48. ЄвшанМ. Боротьба ґенерацій і українська література / Микола Євшан // Українська літературознавча думка в Галичині за 150 років. Хрестоматія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. Т.2. С. 149-157.
49. ЄвшанМ. Критика. Літературознавство. Естетика / Микола Євшан; [упоряд. Н.Шумило]. К.: Основи, 1998. 658 с.
50. ЖурбаС. Проблема конфлікту свідомості й підсвідомості в імпресіоністичній повісті 20-х років / С.Журба // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Вип. V. Тернопіль: ТДПУ. 1999. С. 27-33.
51. ІльницькийМ. Від „Молодої Музи” до „Празької школи” / Микола Ільницький. Львів, 1995. 318 с.
52. ІльницькийМ. Краси свічадо / Микола Ільницький // Розсипані перли. К.: Дніпро, 1991. С. 6-17.
53. КарманськийП. „Молода Муза” й І.Франко / Петро Карманський; [вступ. стаття „До історії „Молодої Музи”, підготовка тексту, коментарі й післяслово ПетраЛяшкевича] // Слово і час. 2002. № 6. С. 53-56.
54. Карманський П. Ой люлі, смутку: Поезії / Петро Карманський. Ужгород: Поличка „Карпатського краю”. № 6 (49). 1996. 416 с.
55. Карманський П. Українська Богема / Петро Карманський. Львів: Олір, 1996. 144 с.
56. Качуровський І. Метрика: Підручник / І.Качуровський К.: „Либідь”, 1994. 120 с.
57. Качуровський І. Строфіка: Підручник / І.Качуровський К.: „Либідь”, 1994. 272 с.
58. КвітС. Основи герменевтики: Навч. посіб. / Сергій Квіт. К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2003. 192 с. Бібліогр.: с. 190-191.
59. КвітС. Українська естетика „європеїзації” / Сергій Квіт // Слово і час. 1995. № 2. С. 32-36.
60. Кириевский И. Мифы древних славян / И.Кириевский. Харьков: Книжный клуб, 2006. 239 с.
61. КлимковаЛ. Ассоциативное значение слов в художественном тексте / Л.Климкова // Научн. докл. высш. шк.: Филологические науки. 1991. № 1. С. 45-54.
62. КовальТ. Колір у портретних характеристиках роману „Людина і зброя” О.Гончара / Тетяна Коваль // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. Вип. 26. К.: Акцент, 2007. 612-620 с.
63. КожевніковаС.Є. „Квітчасті вірші” Лесі Українки / С.Є. Кожевнікова // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 7. Житомир: Вид-во ЖДПУ ім.І.Франка, 2001. С. 63-65.
64. КозирО. Інтерпретація символу вогню в поезії Ґео Шкурупія / Олена Козир // Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип. 1997. № 5. С.141-146.
65. КононенкоО. Творчість Василя Пачовського і становлення українського символізму / Оксана Кононенко // Український модернізм зі столітньої відстані. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Випуск X, спеціальний. Рівне: РДГУ, 2001. С. 144-151.
66. Костенко Н.В. Українське віршування ХХ століття: навч. посібник / Н.В.Костенко К.: Либідь, 1993. 232 с.
67. КривулякО. Поезія в прозі М.Яцківа: Розкриття можливостей синкретичного жанру / Олена Кривуляк // Слово і час. 2002. № 6. С.62-65.
68. Кубійович В. Людність українських земель / В.Кубійович // Енциклопедія Українознавства. Львів: Наук. тов. ім. Т.Шевченка, 1994. Т.4. С. 1395-1399.
69. КузнецовЮ. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ початку ХХ ст.: Проблеми естетики і поетики / Юрій Кузнецов. К.: Зодіак-ЕКО, 1995. 304 с. Бібліогр.: с.275-293.
70. КульчицькаМ. Поетика кольору в романах Василя Барки / М.Кульчицька // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. Випуск VII. Рівне: РДГУ, 1999. С. 141-152.
71. КучерукО.А. Міфічні образи у творчості Лесі Українки / О.А. Кучерук // Твоєму йменню вічно пломеніти: матеріали наукової конференції до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Новоград-Волинський, 1996. С.41-42.
72. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / [сост. А.А.Нейхардт]. М.: Правда, 1990. 576 с.: илл.
73. ЛепкийБ. Декілька проблем з української літератури / Богдан Лепкий // Українська літературознавча думка в Галичині за 150 років. Хрестоматія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. Т.2. С. 24-29.
74. Лепкий Б. Твори: У 2-х т. / Богдан Лепкий. К.: Дніпро, 1991. Т. І.: Поезія. 863с.
75. Литвинчук М. Фольклорні ремінісценції символів дорога, зоря та їх функції у творчості Олеся Гончара / М.Литвинчук // Літературознавчі студії. Вип. 6. К.: ВПЦ „Київський університет”, 2003. С. 203-208.
76. Література. Теорія. Методологія / Пер. з польськ. С.Яковенка; упор. і наук. ред. Д.Уліцької. К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2006. 543 с.
77. ЛосевА.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство / А.Ф. Лосев. М.: Искусство, 1976. 367 с.
78. ЛотманЮ.М. Анализ поэтического текста: Структура стиха: Пособие для студентов / Ю.М. Лотман. Л.: Просвещение, 1972. 272 с.
79. МакаровА.М. П’ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво: Нариси з психології творчості / А.М.Макаров. К.: Радян. письменник, 1990. 285с.
80. Мала філологічна енциклопедія / Уклали: О.І.Скопенко, Т.В.Цимбалюк. К.: Довіра, 2007. 478с.: іл.
81. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2 т. / Гл. ред. С.А.Токарев. М.: Советская энциклопедия, 1987. Т.1: А К. 671 с.: илл.
82. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2 т. / Гл. ред. С.А.Токарев. М.: Советская энциклопедия, 1988. Т.2: К Я. 719 с.: илл.
83. Міфи України: За кн. Георгія Булашева „Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях” / Пер. Ю.Буряка. К.: Довіра, 2003. 383 с.
84. МоклицяМ. Основи літературознавства: Посібник для студентів / Марія Моклиця. Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 192 с.
85. МонсвєтоваО. Василь Пачовський і Богдан Лепкий (до типології мотивів раннього українського модернізму) / Ольга Монсвєтова // Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород, 2001. 126-131 с.
86. МоренецьВ.П. Джерела поетики Константи Ідельфонса Галчинського / В.П.Моренець. К.: Наукова думка, 1986. 139 с.
87. МоренецьВ. Національні шляхи поетичного модернізму першої половини ХХ ст.: Україна і Польща / Володимир Моренець. К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2001. 327 с.
88. МориквасН. Меланхолія Степана Чарнецького: Есей / Надія Мориквас. Львів: Світ, 2005. 384с., іл.
89. МостоваЛ. Трансформація фольклорних образів у поезіях В.Пачовського / Людмила Мостова // Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород, 2001. С. 132-137.
90. МушировськаН. Національна історія як основа творчих пошуків Василя Пачовського / Наталія Мушировська // Український модернізм зі столітньої відстані. Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск X, спеціальний. Рівне: РДГУ, 2001. С.151-165.
91. МушировськаН. Особливості поетичної системи Василя Пачовського і мовна практика символізму / Наталя Мушировська // Василь Пачовський у контексті історії та культури України: Наук. зб. Ужгород, 2001. С.137-148.
92. НаєнкоМ. Модернізм: декларації, маніфести і реальність / МихайлоНаєнко // Слово і час. 2003. № 11. С. 3-7.
93. НауменкоН. Інтертекстуальність музичного символу в образній структурі тексту (в новелах І.Франка, О.Кобилянської, М.Яцкова) / НаталіяНауменко // Слово і час. 2002. &n