ХУДОЖНІЙ ПРЕДМЕТ У ПОЕТИЧНОМУ СВІТІ ЛІНИ КОСТЕНКО: СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

brief description

Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка

На правах рукопису

Манойлова Ольга Миколаївна

УДК: 821.161.2:81’373.612

ХУДОЖНІЙ ПРЕДМЕТ
У ПОЕТИЧНОМУ СВІТІ ЛІНИ КОСТЕНКО: СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність: 10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Клочек Григорій Дмитрович
доктор філологічних наук,
професор

I. Кіровоград 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 2
Розділ 1. Художній предмет як наукова проблема.......................... 7
1.1. Предмет у художньому творі: історія питання, проблема дефініції 7
1.2. Методологія дослідження художньої предметності............. 22
Розділ 2. Предметний світ у творенні образу персонажа ........... 31
в поезії Ліни Костенко............................................................................ 31
2.1. Предметна деталь як основа образу персонажа................ 31
2.2. Семіотика очей у поетичному світі Ліни Костенко............... 49
2.3. Особливості портрета в інтимній ліриці Ліни Костенко........ 53
Розділ 3. Художній предмет в пейзажі Ліни Костенко: ............... 68
семіотика та функції............................................................................... 68
3.1. Предметний світ у творенні картин природи..................... 68
3.1.1. Сумний пейзаж....................................................... 70
3.1.2. Спокійний пейзаж .................................................. 76
3.1.3. Бурхливий пейзаж.................................................. 83
3.2. Синтез світу природи і світу речей в художньому предметі 88
3.3. Семіотика образів сонця й місяця у художньому світі.......... 97
Ліни Костенко......................................................................... 97
Розділ 4. Художній предмет як спосіб візуалізації хронотопу художнього світу Ліни Костенко .............................................................................. 110
4.2. Предмет як точка перетину часопросторових площин поетичного світу Ліни Костенко....................................................................... 131
4.3. Семіотика предметно-речового світу в поезії Ліни Костенко 137
ВИСНОВКИ................................................................................................... 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................ 166

II. ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасному літературознавстві предметність художнього твору традиційно розглядають як складову його внутрішнього світу поряд із часом, простором та образами персонажів. Наявність у тексті предметно-речово го рівня сприймається як самоочевидна і незаперечна даність. І хоч жодному літературознавцю досі не вдавалося уникнути аналізу (принаймні побіжного) предметів при вивченні художнього світу або образної системи того чи того твору, однак категорія предметності як така в українському літературознавстві досі залишається невиокремленою та недослідженою. Речі в художньому творі розглядаються або як тло, декорація дії, або як самостійний образ чи його деталь. Такий підхід до аналізу предмета в межах окремих концепцій є недостатнім. Художній світ не обмежується предметним компонентом, деталь не обов’язково є річчю, а річ функціонує не лише як деталь. Дисертація є спробою розглянути предмет як художню категорію.
Повсякденне життя людей минає у світі речей. Закономірно, що предметний світ знаходить відбиття у світі художньому, поетичному, адже література як вид мистецтва це відображення та перетворення дійсності в художніх образах. При цьому основу образів складають фізичні, конкретно-предметні форми. Предмети матеріалізують світ у всіх його проявах, роблять можливим його пізнання та осягнення людською свідомістю.
У книзі «Слово річ світ» О.Чудаков називає предмет одним із основних складових світу письменника саме він фіксує авторське бачення зовнішнього, речового світу. Вчений одним із перших в літературознавстві ствердив думку про речі художнього світу твору як художні предмети і засвідчив, що речі, елементи інтер’єру, деталі портрета чи пейзажу функціонують у творі як носії інформації, емоції та художньої енергії.
Розглядаючи річ у культурному та літературному контекстах, Ю.Лотман відзначав очевидну властивість речі її достовірність. Більше того, сенсорна відчутність речі можливість побачити і доторкнутися робить її своєрідним критерієм достовірності та створює відчуття безпосереднього контакту, «особистого знайомства» з річчю. Опосередкована поетичним словом, річ не втрачає своєї значущості, а навпаки, посилює її і набуває функцій знаку, формуючи знакову систему семіосферу. З семіотичного погляду, предмети в художньому творі потенційно наділені знаковістю несуть інформаційне й емоційне навантаження та мають здатність заступати, представляти чи відсилати до іншої речі.
Попри пильну увагу дослідників до творчого доробку Ліни Костенко, особливості предметної складової її художнього бачення та мислення ще не стали предметом спеціального аналізу. Окремі коментарі щодо значення та функціонування речей у поетичному світі Ліни Костенко наявні в розвідках С.Антонишин, Б.Антоненко-Давидовича, С.Барабаш, П.Іванишина, Г.Клочека, В.Панченка, Є.Прісовського, В.Саєнко, Л.Ставицької, О.Тарана, В.Шелеста. Їхні праці містять зауваження щодо предметної точності, пластичності, зримості, виразності, майже відчутної дотиковості образів поетеси, проте вони не формують цілісного уявлення про досліджуваний феномен.
Метою роботи є визначення ролі та значення предметності у художній системі твору на матеріалі поезії Ліни Костенко.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання низки завдань:
1. з’ясувати ступінь дослідженості художньої предметності як наукової проблеми;
2. дати визначення поняттю «художній предмет», вказати на його суттєві характеристики;
3. встановити роль художнього предмета в процесі візуалізації художнього образу;
4. визначити особливості породження та рецепції предметних образів і деталей у поезії Ліни Костенко;
5. дослідити художню предметність як спосіб оприявлення часу та простору в художньому світі.
Об’єктом дослідження є поетичні тексти Ліни Костенко, вміщені у збірках Проміння землі” (1957), Вітрила” (1958), Мандрівки серця” (1961), Поезії” (Балтимор-Париж-Торонто, 1969), Над берегами вічної ріки” (1977), Неповторність” (1980), Сад нетанучих скульптур” (1987), Вибране” (1989).
Предметом вивчення є «художня предметність» як літературознавча категорія, її знаковість та функціональність у творах Ліни Костенко, участь у процесах візуалізації та генерування художньої енергії.
Теоретико-методологічна основа дисертації. До обґрунтування заявлених тез залучено роботи Г.Башляра, Ж.Бодріяра, Р.Інгардена, О.Потебні, М.Фуко, М.Хайдеггера. Праці семіотиків Р.Барта, А.Байбуріна, У.Еко, Г.Кнабе, Ю.Лотмана, О.Прозерського доповнили дослідження речі як предметного носія знаковості, а літературознавчі студії М.Гея, Л.Гінзбург, О.Карасьова, Г.Клочека, Д.Лихачова, Є.Рейна, О.Чудакова уможливили формування поняття про предмет як компонент художнього світу письменника.
Відповідно до мети та завдань у дисертаційній роботі застосовувалися різні літературознавчі методи. Зважаючи на об’єкт дослідження, основним було обрано семіотичний підхід, який виявився оптимальним для розгляду даної категорії, здатним створити цілісну картину предметно-речового світу художнього твору, виявити найсуттєвіші зв’язки між його складниками та іншими знаковими системами культури. Крім семіотичного, залучено також рецептивний, феноменологічний та герменевтичний методи, застосовано методику аналізу поетичних текстів «під мікроскопом».
До теоретично-методологічного інструментарію залучено терміни семіотики, феноменології, герменевтики, російської формальної школи, рецептивної поетики. Базовим методологічним підходом до аналізу поетичного світу Ліни Костенко є системний підхід.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тему дисертації узгоджено і затверджено на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми «Класична спадщина та сучасна художня література» (протокол №130 від 16 жовтня 2007).
Наукова новизна одержаних результатів та особистий внесок здобувача. У дисертації здійснено аналіз художньої предметності як важливого компонента внутрішнього світу літературного твору. Предметний світ розглянуто як іманентну властивість усіх складників художнього світу час, простір, образи персонажів, інтер’єри та пейзажі актуалізуються, входять у сферу сприйняття і розуміння читача через їх опредмечення.
Уперше у вітчизняному літературознавстві розглянуто художні предмети в системі індивідуального стилю Ліни Костенко, визначено їх місце та роль в організації художнього світу, встановлено шляхи та прийоми генерування емоційного настрою та художньої енергії поетичних текстів.
Теоретичне значення роботи полягає у розробці методів дослідження художнього світу твору та письменника (образів персонажів, природи, часу та простору) через семіотичний аналіз предметного світу одягу, речей побуту, деталей інтер’єру.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації, її результати можуть бути використані під час вивчення курсів теорії літератури, історії української літератури ХХст.; для підготовки відповідних спецкурсів і спецсемінарів, спрямованих на вивчення поетики Ліни Костенко, психології сприймання літературного твору, семіотики літератури.
Апробація результатів дисертації. Розділи дисертаційної роботи та статті обговорювалися на засіданнях кафедри української літератури та семінарах групи аспірантів кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Результати дослідження було оприлюднено на звітних конференціях кафедри української літератури у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (20062007) та Всеукраїнській науковій конференції «Поетика художнього тексту» (Дніпропетровськ, 2007).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 6 публікаціях у фахових виданнях ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що налічує 318 позицій. Загальний обсяг дисертації 195 сторінок, текстова частина 166 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Предметом аналізу в дисертації є не тільки світ письменника, його структура, оригінальне бачення речей та духовних феноменів, а й особливості сприймання цього світу з погляду реципієнта художній світ такий, яким його бачить (і творить) читач. Семіотичний підхід, обраний для аналізу предметно-речового світу поезій, дає змогу розкрити знакові образи, простежити асоціативні зв’язки між ними та глибше проникнути в художній світ Ліни Костенко. Діалогічність процесу творення та сприймання тексту передбачає активну участь читача, що задіює свою пам'ять, уяву, фантазію, аби, занурившись у художній світ, наблизитися до автора, відчути його енергію та перейняти його емоції.
Проведене дисертаційне дослідження дозволило нам прийти до таких висновків:
1. Системне розуміння художнього твору дає підстави говорити про один із визначальних принципів його цілісності невипадковість, взаємозумов-леність кожного складника твору. Це означає, що пошуки ключових художніх ідей, стильових домінант твору чи письменника передбачають неодмінне заглиблення в особливості їх реалізації на різних рівнях художньої системи, зокрема і на предметному.
2. Унаслідок аналізу праць філософів, феноменологів, культурологів, літературознавців та семіотиків сформульовано визначення категорії «художній предмет», визначено систему понять, що входять до категорії, її функціональні можливості і, зрештою, її науковий потенціал.
Відбір предметів, їхня роль у процесі візуалізації образу у свідомості реципієнта, відмінності між реальним та емпіричним предметом, значення предметності у процесі актуалізації часу та простору в художньому світі твору з’ясування цих та інших моментів привело до дефініції «художніх предметів» як предметів (природні тіла і рукотворні речі, елементи інтер’єру, деталі портрету чи пейзажу), які функціонують у художньому світі як носії інформації, емоції та художньої енергії.
3. Розроблено методику дослідження образів персонажів через семіотичний аналіз предметного світу одягу, речей побуту, деталей інтер’єру тощо. У поетичному тексті вони читаються як знаки, значущі елементи системи, що ніколи не бувають випадковими, а завжди наповнені конкретним смислом. Розкриття семіотики речей, поз, жестів, кольорів та імен дозволяє глибше проникнути в «поетичну майстерню», наблизитися до розуміння поетики та художньої енергії творів Ліни Костенко.
4. У процесі дослідження картин природи запропоновано три моделі пейзажів (сумний, бурхливий та спокійний); виявлено художні предмети, характерні для кожного з них; прокоментовано особливості їх творення та функціонування. Зауважено особливу роль колористичного наповнення картин, звукових та зорових ефектів. Образи природи, утворені на основі метафоричних трансформацій, антропо- та зооморфізації, оречевлення та одивнення в різних комбінаціях, формують знакові ситуації на рівні поетичного тексту та візуальні образи на рецептивному рівні.
5. Художній предмет стає одним із засобів формування природного світу, джерелом його художності, емоційності, енергетичності. Пантеїзм Ліни Костенко перетворює кожне явище природи на потужний знак. Варто декодувати його, розкрити його смисли і читачеві відкривається увесь світ природи.
6. Час та простір як невіддільні характеристики художнього світу втілюються у предметах. При цьому, реалізуючись у конкретно-чуттєвих образах, час виходить далеко за межі класичного виміру «минуле-теперішнє-майбутнє», а простір перестає означати лише «місце дії» і перетворюється на своєрідний універсальний космос, де пам’ять про речі так само матеріальна, як і сама річ.
7. У поетичному світі Ліни Костенко час реалізується на двох рівнях: як об’єкт зображення і у вигляді знаків часу. Оскільки час мислиться філософами як послідовність та взаємообумовленість речей у просторі, інтерпретація поетесою часу, його протяжності та миттєвості, його плинності та фіксованості, знаходить своє вираження у різних образах та їх знаках, багато з яких утворюються на основі предметних переосмислень. Час як метафізична субстанція, іманентна властивість космосу і спосіб буття матерії втілюється у концептах час-як-скінченність та час-як-безкінечність.
Розглянувши образи часу на позначення пір дня та року, констатуємо вагому роль художніх предметів у процесі їх візуалізації у свідомості читача. Виконуючи функцію знаків часу, предмети стали одним із способів художньо-емоційної актуалізації поняття «час» у поетичному світі Ліни Костенко, адже, як і будь-яка філософська абстракція, щоб увійти у емоційно-інтелектуальну сферу реципієнта, час потребує конкретного втілення. Означаючи пори дня (ранок, вечір, день, ніч) та пори року (осінь, зима, весна, літо), Ліна Костенко активно трансформує предметно-речовий світ, витворюючи по-справжньому унікальні образи.
8. Повсякденне життя людей минає у світі речей, подій та вчинків. Одні речі створюються для задоволення конкретних людських потреб, їхнє функціонування обмежується їхньою вжитковістю. Інші речі набувають сакрального змісту, семіотичного статусу, їх функціональність виходить за межі побутової необхідності на ідеально-духовний або культурно-історичний рівень.
9. Предмети у художньому творі це не тільки сировина, матеріал, з якого витворюється художній світ пейзажі, портрети, інтер’єри, а й джерело еманацій естетичної та психічної енергії автора і його героя. Функціональність, конструктивність предмету у художньому творі визначає творчий потенціал митця, а опис речі через сприйняття персонажа актуалізує її миттєві мінливі стани, недоступні спостерігачу, що не належить «цьому» світу.
10. У художньому світі поезії Ліни Костенко зв’язною ланкою між часовими та просторовими площинами стає пам'ять. Прикметно, що здатність зберігати пам'ять мають не лише люди, а й речі побуту, предмети інтер’єру, явища природи та об’єкти навколишньої дійсності. Речі до пори здаються мертвими, хоч життя в них продовжується в іншому вимірі, в іншій реальності. Вони ніби всотують зорові образи, звуки, запахи, щоб потім, через роки й десятиліття, в одну мить розповісти цілу історію історію життя людини, будинку чи цілої країни.
11. За допомогою методів традиційного, феноменологічного та семіотичного підходів до аналізу художнього твору в роботі простежено, як речі, старовинні реліквії, артефакти та фотографії з реальних, емпіричних предметів перетворюються на предмети художні, чия знаковість, інформативність та інтертекстуальність формують нові рівні рецепції твору й дозволяють читачеві глибше проникнути в художній світ твору, сприйняти найлегші відтінки емоції ліричного героя, збагнути найтонші нюанси задуму автора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анарина Н.Г. Сакральная телесность японской художественной вещи/Анарина Н.Г.// Вещь в японской культуре. М. : Восточная литература, 2003. С. 185201.
2. Андрусенко В. Кодекс честі як імператив життя : [На прикладі життя і творчості Ліни Костенко] /Андрусенко В.// Дивослово. 2003. №3. С. 4348.
3. Андрухович Ю. Абсолютний слух/Юрій Андрухович// Дзеркало тижня. №10(538). 1925березня. 2005. С. 17.
4. Антологія японської класичної поезії. Танка. Ренґа (VII XV ст.). / Переклад з японської, коментарі, упорядкування, передмова І.Бондаренка. К. : Факт, 2004. 912 с.
5. Антоненко-Давидович Б. Перед невижатою смугою : [Про творчість Ліни Костенко] / Антоненко-Давидович Б. // Дніпро. 1962. № 11. С.150157.
6. Антонишин С. Місія слова : [Про Ліну Костенко] /АнтонишинС.М.// Слово і час. 1990. №12. С. 2227.
7. Антонишин С.М. «Над річкою буття на березі крутому», або Лілеї для Ліни. До ювілею Ліни Костенко /Антонишин С.М.// Дзвін. 2000. №3. С. 125133.
8. Антонов А. Знак, значення, смисл : Психологічне дослідження / Анатолій Васильович Антонов. К. : Тов-во «Знання» УРСР, 1984. 47 с. (Серія 8. Нове в науці, техніці, вир-ві / Т-во «Знання» УРСР ; №7).
9. Аристотель. Поэтика // Сочинения : В 4-х т. /Пер. с древнегреч. ; общ. ред. А.И. Доватура. М. : Мысль, 1983. . (Философское наследие. Т. 90).
Т. 4. 1983. 830 с.
10. Архипова Л. Інтерпретація як умова існування в семіотичному універсумі /Архипова Л. // Наукові записки НаУКМА. Т.18. Філософія і релігієзнавство. К. : Вид. Дім «KM Academia». 2000. С. 59-66.
11. Аствацатуров А. Человек в мире вещей // Феноменология текста : игра и репрессия / Андрей Аствацатуров. М. : Новое литературное обозрение, 2007. С. 203279.
12. Базилевський В.Поезія як мислення / Базилевський Володимир // Дніпро. 1990. № 3. С. 106116.
13. Байбурин А. Семиотические аспекты функционирования верей/Байбурин А.К.// Этнографическое изучение знаковых средств культуры. Л., 1989. С. 6388.
14. Бакула Б. Історія і поезія : (Етико-гуманіст. зміст інтимної лірики Л.Костенко) /Бакула Богуслав // Дивослово. 2000. №3. С. 4245.
15. Банківська Н., Яковець А. «Я вибрала долю, а не вірші» /Ніна Банківська, Анатолій Яковець// Дзеркало тижня. №10(538). 1925березня. 2005. С. 25.
16. Барабаш С. Душа прозріє всесвітом очей”. Поезія Ліни Костенко/Світлана Барабаш. Кіровоград : Поліграф-Терція, 2003. 272 с.
17. Барабаш С. Ліна Костенко : філософія поетичного живопису / Світлана Барабаш. Кіровоград : Поліграф-терція, 2003. 95 с.
18. Барабаш С. Лірика кохання Ліни Костенко : спроба осягнення/Світлана Барабаш. Кіровоград : БВ, 2003. 98 с.
19. Барабаш С. Поетична історіософія Ліни Костенко/ Світлана Барабаш. Кіровоград : БВ, 2003. 80 с.
20. Барабаш С. Поетичне слово як фактор формування національної свідомості особистості (на матеріалі творчості Євгена Маланюка і Ліни Костенко) /Світлана Барабаш // Євген Маланюк : література, історіософія, культурологія. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Євгена Маланюка : У двох частинах Кіровоград : КДПУ, 1997. ЧастинаІІ. С. 9698.
21. Барабаш С. Філософія світомислення Ліни Костенко у просторі тексту Люблю чернігівську дорогу” /Світлана Барабаш// Наукові записки. Кіровоград : РВГ ІЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2003. Випуск 50. Серія : Філологічні науки (літературознавство). С. 5259.
22. Баранов Д. Образы вещей (О некоторых принципах семантизации)/ Дмитрий Олександрович Баранов//Антропологический форум. №2. С. 212226.
23. Барт Р. Camera lucida/ Ролан Барт. Комментарий к фотографии/Пер. с фр. и послесловие Михаила Рыклина. М. : Ad marginem, 1997. 223 с.
24. Барт Р. S/Z/ Ролан Барт. М. : Эдиториал, 2001. 231 с.
25. Барт Р.­ Избранные работы : Семиотика. Поэтика/ Ролан Барт / Пер. с фр./ Сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. М. : Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. 616 с.
26. Барт Р. Империя знаков / Ролан Барт/ Пер. Яны Бражниковой. М., 2004. 445 с.
27. Барт Р. Фрагменти мови закоханого/ Ролан Барт. Львів : Видавництво часопису «Ї», 2006. 283 с.
28. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Бахтин М. Вопросы литературы и поэтики. М., 1975. С. 234407.
29. Башкирова О. Діалог із фольклорною традицією у віршуванні Ліни Костенко / Башкирова О.М.// Слово і час. 2004. №11. С. 9094.
30. Башкирова О. М. Висока щирість справжньої поезії : [Метричний склад збірки Ліни Костенко „Проміння землі”] / Башкирова О.М.// Гуманітарні науки. 2003. №1. С. 154157.
31. Башкирова О. Поліфонічна поема Ліни Костенко „Зоряний інтеграл” / Башкирова О.М. // Українська мова та література. 2004. №35. С.1518.
32. Башляр Г. Избранное : Поэтика пространства / Гастон Башляр. М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. 376 с.
33. Башляр Г. Фрагменти поетики вогню / Гастон Башляр / Пер. з фр. Р.В.Мардера ; Худож.-оформлювач О.С.Юхтман. Харків : Фоліо, 2004. 143 с.
34. Бідюк О.В. Оніричні мікрообрази у творчості Ліни Костенко : психоаналітична інтерпретація / О.В. Бідюк // Вісник СумДУ. Серія «Філологія». №1. 2008. С. 158163.
35. Білоус Н. "Історії ж бо пишуть на столі..." : Вивчення роману Ліни Костенко "Маруся Чурай" у взаємозв'язках з історією України /Н.Білоус// Українська література в загальноосвітній школі. 2004. №4. С.1012.
36. Білоус-Копкова О. Українознавче осягнення рідної культури у творчості Ліни Костенко / Олеся Білоус-Копкова // Українознавство. №1. 2007. С. 224227.
37. Бодрийяр Ж. Система вещей / Жан Бодрийяр. М. : «Рудомино», 2001. 219 с.
38. Бондаренко А. „Усі вже звикли : геніїв немає...” : [Художнє мовомислення поетичного циклу Ліни Костенко „Силуети”] / А.Бондаренко // Урок української. 2004. №89. С. 2427.
39. Борецький М. Для філософського осмислення реальності : [Античні та біблійні образи і мотиви в ліриці Ліни Костенко] / М.Борецький// Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях. 2000. №2. С.6170.
40. Бреславец Т.И. Поэзия Мацуо Басе/ Татьяна Бреславец. М. : Изд-во «Наука», 1981. 152 с.
41. Брюховецький В. Тому і є висота” : [Рецензія на книгу поезій Над берегами вічної ріки”] / В’ячеслав Брюховецький// Прапор. 1978. №5. С. 132135.
42. Брюховецький В. «Я вибрала долю собі сама : [До 60-річчя з дня народження Ліни Костенко] / В’ячеслав Брюховецький // Радянська Україна. 1990. 18 березня.
43. Брюховецький В.Потреба слова ” : [Рецензія на книгу поезій Неповторність”] / В’ячеслав Брюховецький // Жовтень. 1981. №5. С. 143146.
44. Брюховецький В., Кичигін В. Як формується художня цілісність // Прапор. 1998. №10. С. 164175.
45. Брюховецький В.С. Ліна Костенко : Нарис творчості/ В’ячеслав Брюховецький. К. : Дніпро, 1990. 262 с.
46. В’язовський Г.А. Творче мислення письменника / Г. А. В'язовський. К. : Дніпро, 1982. 335 с.
47. Вазари Дж. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих / Джорджио Вазари. М., 1970. Т. 3. 827 с.
48. Веккер Л.М. Психика и реальность : единая теория психических процес сов / Лев Маркович Веккер. М. : Смысл, 1998. 685 с.
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол. ред. В.Т.Бусел ; редактори-лексикографи : В.Т. Бусел, М.Д.Василега-Дерибас, О.В.Дмитрієв, Г.В.Латник, Г.В.Степенко. К. : Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. 1728 с.
50. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / Веселовский Александр Николаевич. М. : Высшая школа, 1989. 408 с.
51. Виноградов В.В. Избранные труды : Поэтика русской литературы / В.В.Виноградов. М. : Наука, 1976. 512 с.
52. Виноградова Л.Н., Толстая С.М. Символический язык вещей в традиционной народной культуре / Людмила Виноградова, Светлана Толстая // Словяноведение. 1994. №2. С. 35.
53. Володарский Л. Цвет божественних энергий / Володарский Л.// Наука и религия. 1998. №3. С. 2426.
54. Выготский Л.С. Психология искусства / Выготский Лев. М. : Искусство, 1986. 572 с.
55. Гей Н. Искусство слова : О художественности литературы / Гей Николай Константинович. М. : Наука, 1967. 364 с.
56. Гей Н. Художественность литературы. Поэтика. Стиль / Гей Николай Константинович. М. : Наука, 1975. 471 с.
57. Генералюк Л. Образ дерева і семіотика візуально-просторових концептів (поезія, проза, малярство Т.Шевченка) / Леся Генералюк // Слово і час. 2006. №6. С. 2131.
58. Гинзбург Л. Вещный мир // Гинзбург Лидия. О лирике. Л. : Советский писатель, 1974. С. 311354.
59. Гинзбург Л. Поэтика асоциаций // Гинзбург Лидия. О лирике. Л. : Советский писатель, 1974. С. 354406.
60. Гинзбург Л.Я. О лирике / Гинзбург Лидия. Л. : Советский писатель, 1974. 414 с.
61. Гончар О. Собор / Олесь Гончар. К. : Дніпро, 1989. 270 с.
62. Гордасевич Г. Під галактик очима карими / Гордасевич Г.// Жовтень. 1989. №4. С. 114127.
63. Горный Е. Что такое семиотика? / Евгений Горный // Радуга. 1996. №11. С. 168-175.
64. Горячева О. Інтимна лірика Ліни Костенко / Горячева О. // Українська мова та література. 2000. №11 (171). С. 7.
65. Греймас А.Ж., Фонтаний Ж. Семиотика страстей. От состояния вещей к состоянию души / Альгирдас Жюльен Греймас, Жак Фонтаний. М.: Издательство ЛКИ, 2007. 336 с.
66. Груза Н. Тайны цвета / Груза Н. // Наука и религия. 1998. №7. С.2022.
67. Губарева Г.А. Семантика та стилістичні функції кольоративів у поетичній мові Ліни Костенко : Дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 174 с.
68. Данилкина И., Ромах Н. Образ как продукт визуального изображения/ Данилкина И.И., Ромах Н.И. // Аналитика культурологии. 2007. №1 (7). С. 1723.
69. Дениско П. Феномен непрозорості знаків у історії семіотики / Дениско П.В. // Магістеріум. 2005. Випуск 19. Культурологія. С.2732.
70. Дишлюк І.М. Лексико-семантичне вираження концепту "природа" у поетичній мові Ліни Костенко : Дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. Х., 2002. 210 с.
71. Добин Е. Искусство детали : Наблюдения и анализ / Добин Ефим Семенович. Л. : Советский писатель, 1975. 192 с.
72. Добин Е. Сюжет и действительность. Искусство детали/ Добин Ефим Семенович. Л. : Сов. писатель, 1981. 431 с.
73. Добродум О.В. Світове дерево як культурний символ єдності в різноманітті / Добродум О.В. // Універсальні виміри української культури. Одеса, 2000. С. 144147.
74. Донской Б.Л. Реальная действительность : Что такое вещь? / ДонскойБ.Л. М. : КомКнига, 2006. 96 с.
75. Дроздовський Д. "Моя душа в червоній амазонці", або помаранчевий вітер на тлі чуми / Дмитро Дроздовський // Сучасність. 2005. №11. С.151155.
76. Дроздовський Д. Код майбутнього : криза людини в європейській філософії : від екзистенціалізму до українського шістдесятництва / Дмитро Дроздовський. К. : Вид. дім «Всесвіт», 2006. 192 с. Бібліогр. : с. 185189. Парал. тит. арк. англ.
77. Дубрівка Л.Древляни : Вдома і в «діаспорі» : [Про творчість Ліни Костенко] / Дубрівка Л.// Київ. 1996. №11/12. С. 151155.
78. Дьяконова Е. Вещь в поэзии трехстиший (хайку) / Дьяконова Е.М// Вещь в японской культуре. М. : Восточная литература, 2003. С.120135.
79. ДяченкоМ. Простір і час фольклорних світів : пам'ять генерацій/ ДяченкоМ.В. // Філософська думка. 1999. №12. С.64.
80. Еко У. Реторика та ідеологія // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. Львів : Літопис, 2001. С. 539549.
81. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / Умберто Еко / Пер. з англійської Мар’яни Гірняк. Львів : Літопис, 2004. 384 с.
82. Еліот Т.С. Музика поезії / Томас Стернз Еліот // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубицької. 2-ге вид., доповнене. Львів : Літопис, 2001. С. 95109.
83. Єрмоленко С. Поетичне слово Ліни Костенко / Єрмоленко С. // Українознавство. №2. 2006. С. 140141.
84. Жайворонок В. Знаки української етнокультури : Словник-довідник / Жайворонок В. К. : Довіра, 2006. 703 с.
85. Жирмунский В.М. Вокруг «поэтики» ОПОЯЗА / Жирмунский В.М. // Вопросы литературы. 1928. С. 337356.
86. Жодані І.М. Емма Андієвська і Віра Вовк : тексти в контексті інтерсеміотики : Монографія / Жодані Ірина Михайліівна. К. : ВДК «Університет «Україна», 2007. 116 с.
87. Жуковский В. Искусство / Жуковский В./ Автор-составитель Т.Я.Вазинская. Минск : "Лимариус", 1997. С. 209211.
88. Жуковська Г. Художня концепція історії в поезії Ліни Костенко/Жуковська Г. М.// Вісник Київського Національного університету. Сер. Літературознавство. 2000. №9. С. 1517.
89. Жулинський М. Лицарство духа : Про творчість Ліни Костенко / Микола Жулинський// Вітчизна. 2000. №3/4. С. 25.
90. Западное литературоведение ХХ века : Энцикопедия. М. : Intrada, 2004. 560 с.
91. Зінченко О. Коляда Т. «Вежа самотності» : Позамовні смисли/Зінченко О. Коляда Т.// Сучасність. 1996. №12. С. 110-115.
92. Зінченко О., Коляда Т. Квадратний корінь квітів і трави” : [Барокові тенденції в поезії Ліни Костенко] / Зінченко О. Коляда Т //Світовид. 1999. №3. С. 129-131
93. Зубко Г. Животные в парадигме космогенеза (Семиотика образа змея)/ Зубко Г.В// Ломоносовские чтения 2004. Секц. Востоковедение : сб. тез. докл. М., 2004. С. 2-7.
94. Зубрицька М. Homo legens : читання як соціокультурний феномен / Марія Зубрицька. Львів : Літопис, 2004. С.45.
95. Ивлева А.Ю. Символика сюжетной визуализации художественной картины мира в искусстве / Ивлева А.Ю. // Аналитика культурологии. 2007. №2 (8). (http://analiculturolog.ru/index. php?module=subjects&func=viewpage&pageid=318)
96. Ильин И.И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / Илья Ильин. М. : Интрада, 1996. 254 с.
97. Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є. Маланюка, Л.Костенко : монографія / П.В. Іванишин. К. : Академвидав, 2008. 392 с. (Серія «Монограф»).
98. Іванов В.В. Образы природной среды в знаковых системах культуры и искусства / Іванов В.В. // Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения. Человек природа искусство. Ленинград: «Наука», 1986. С. 2030.
99. Іванова Т. Символіка трьох кольорів у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко / Т.Іванова// Українське мовознавство. 1992. Вип. 19. С. 6571.
100. Іванова Т. Стилістика інтимізуючих займенників у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко / Т. Іванова // Українське мовознавство. 1990. Вип. 17. С. 3541.
101. Іванова Т. Стилістична символіка «дороги» в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Т.Іванова// Українське мовознавство. 1989. Вип. 16. С. 3540.
102. Ізер В. Процес читання, феноменологічне наближення / Вольфганг Ізер // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубицької. 2-ге вид., доповнене. Львів : Літопис, 2001. С. 349368.
103. Ільницький М. Якби знайшлась неопалима книга” : [Рецензія на історичний роман у віршах Маруся Чурай”] / Микола Ільницький // Прапор. 1980. №8. С. 112115.
104. Ільницький М. З чого постає неповторність : [Штрихи до портрета Ліни Костенко] / Микола Ільницький// Українська мова та література в школі. 1981. №10. С. 923.
105. Інгарден Р. Про пізнавання літературного твору (фрагменти) / Роман Інгарден // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубицької. 2-ге вид., доповнене. Львів : Літопис, 2001.