ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ФАНТАСТИКИ

brief description

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАТИШ ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК: 811.161.2’273:821.161.2 312.9

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ФАНТАСТИКИ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Левун Ніна Віталіївна,
кандидат філологічних наук, доцент

Дніпропетровськ 2005

ЗМІСТ
ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1. Термінологічна лексика як складова частина мови сучасної української фантастики.12
1.1. Поняття наукової фантастики.23
1.2. Способи введення термінів у мову українських письменників-фантастів.31
1.3. Загальновживана та вузькоспеціальна термінологія в мові наукової фантастики.40
1.4. Основні структурні типи засвоєних вітчизняною фантастикою термінів..47
РОЗДІЛ 2. Термінологічна лексика як художньо-образний засіб сучасної української фантастики.67
2.1. Основні шляхи детермінологізації термінів, що вживаються в мові української фантастики.71
2.2. Використання технічних термінів у мові письменників-фантастів75
2.2.1. Вживання технічних термінів у прямому значенні75
2.2.2. Використання технічних термінів у переносному значенні в українській фантастиці.83
2.3. Особливості функціонування медичної термінології у вітчизняній фантастиці..92
2.4. Вживання фізичних термінів у мові наукової фантастики.102
2.5. Біологічна термінологія у творах письменників-фантастів...111
2.6. Особливості функціонування астрономічних термінів у мові сучасної української фантастики..121
2.7. Музичні терміни у вітчизняній фантастиці.131
2.8. Особливості використання математичних термінів у мові українських письменників-фантастів.142
2.9. Вживання інших груп термінолексики у фантастиці.146
ВИСНОВКИ.156
ЛІТЕРАТУРА.......................................................163
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.185
СЛОВНИК-ПОКАЖЧИК..189

ВСТУП
Розвиток суспільства, всіх сфер його діяльності знаходить відображення в мові. Наука й техніка посідають таке місце в житті сучасної людини, що вивчення термінології набуває все більшого значення. У численних дослідженнях учені, починаючи з Д.С. Лотте і Г.О. Винокура основоположників термінологічної школи, зверталися до різних аспектів цієї проблеми. Наукова й технічна термінологія постійно привертали до себе увагу спеціалістів різних галузей науки й техніки. Огляд праць з дослідження термінології свідчить про те, що вивчення термінів здійснюється як фахівцями окремих галузей знання, так і лінгвістами.
Спеціалісти розглядають терміни в плані їх мотивації, найбільш точної їх відповідності науковому або технічному поняттю. Лінгвістів цікавлять питання взаємодії термінологічної і загальновживаної лексики, вплив термінології на лексику загальнонародної мови, а також загальновживаної лексики на спеціальну. Проблема взаємодії термінологічної і загальновживаної лексики розглядалася в працях Л.А. Капанадзе [102; 103], С.А. Бурляй [42] та ін.
У працях функціонально-термінологічного характеру вивчається проблема детермінологізації терміна в зв’язку з його стилістичним використанням у художніх творах. Ця проблема висвітлена в дослідженнях Н.Т.Благової [25], Н.М.Бочегової [30], З.В. Соловйової [226]. У цих працях ставляться і значною мірою вирішуються питання втрати термінами своїх специфічних властивостей, встановлюється різниця між семантикою терміна в наукових контекстах і мові белетристики, подається семантична характеристика слів-термінів, визначається їх стилістична функція.
Лінгвісти, що досліджували функціонування термінів у творах українських письменників, відзначають, що терміни вживаються і в прямому номінативному значенні, але найчастіше вони несуть особливе стилістичне навантаження, і при цьому, як вважають деякі автори, вони детермінологізуються [216; 219; 225; 227; 229; 242].
Під впливом науково-технічного проґресу відбувається інтенсифікація процесу проникнення термінологічної лексики у функціонально-стильові різновиди сучасної української мови, що призводить до необхідності вивчення нових мовних явищ, пов’язаних із виходом спеціалізованих одиниць за межі мови науки.
Мова художньої літератури є особливою галуззю функціонування термінології, яка стала органічним і масовим компонентом сучасної мови, зокрема й мови художніх творів” [158, с.139]. Відтворюючи в художніх образах характерні риси сучасності, письменники не можуть ігнорувати і мовних прикмет суспільної дійсності. Тому термінологічна лексика знаходить широке і різноманітне застосування як в поетичних, так і в прозових творах, зокрема в мові української фантастики. Не можна не погодитися з М. Кожиною та іншими дослідниками вживання термінів у мові художніх творів, що відносна кількість термінів, особливо вузькоспеціальних, не дуже велика навіть у творах тих письменників, які їх використовують [123, с.127 128]. Але навіть один вдало використаний термін, як вказувала І.В. Арнольд [7, с.282], може надати цілому творові відчутного колориту епохи.
У зв’язку з широким функціонуванням термінів у художній літературі з’явилася навіть галузь мовознавства термінологічна стилістика, предметом дослідження якої є використання різногалузевої термінології в її дефінітивному значенні, створення необхідних автору спеціальних слів за моделями реальних термінів, уведення переосмисленої термінології в арсенал художніх засобів” [130, с.25 26].
Увагу лінгвістів привертають особливості використання термінологічної лексики як у мові окремих письменників, так і в художніх творах групи письменників. Використовуючи термінологічну лексику з художньою метою, майстри слова відображають нові явища і тенденції у розвитку живих мовних процесів, які піддаються лінгвістичному аналізу. У зв’язку з тим, що термінологія становить собою розряд лексики, який розвивається найбільш інтенсивно, науково цінним є вивчення особливостей функціонування термінологічної лексики в мові художньої літератури, зокрема в мові української фантастики. Мова художньої літератури аналізувалася на різних рівнях. Один із найважливіших рівнів мови художньої літератури лексика. Вона відображає численні зміни в політичному, економічному, духовному житті суспільства. Особливе значення для лексикології та стилістики мають праці В.В. Виноградова [51; 54; 55]. У них обґрунтовані й сформульовані основні положення, принципи й завдання вивчення мови художніх творів.
У мовознавстві проблема стилістичного використання термінології в мові художньої літератури відображена в декількох дослідженнях, в яких репрезентовані різні аспекти проблеми. Велике значення в галузі лінгвостилістики мають праці Г.О.Винокура [56; 57], О.Є.Єфімова [87], М.М. Кожиної [120; 121; 122; 123] та інших.
У дослідженнях І.К. Білодіда [22; 23; 24] розглядаються проблеми мови і стилю українських письменників. Розвиток лексикології та стилістики відображений у монографіях М.А.Жовтобрюха [91], А.П.Коваль [111; 112], Л.А.Лисиченко [140] та інших.
Серед праць, присвячених проблемам стилістичного функціонування термінологічної лексики в поезії, привертають увагу дослідження В.В.Виноградова [54], Н.Д.Арутюнової [8], О.М.Кожина [118], В.П.Григор’єва [76], М.М.Пилинського [187; 188; 189], В.Л.Карпової [105], В.М. Телії [243], Ю.М. Лотмана [141], В.І.Ярмак [136]. Так, у працях В.Л.Карпової проаналізовано індивідуально-авторське використання термінів з погляду виконуваних ними функцій (номінативних, метафоричних тощо) в поетичному контексті, входження термінів до складу тих чи інших стилістичних фігур.
Використання термінів у художній літературі зумовлене тим завданням, яке ставить той чи інший автор, його естетичним смаком і майстерністю. У тексті твору терміни виконують певні стилістичні функції. І якщо досить закономірним є використання термінів у сучасних художніх творах, то тим більше воно виправдане в мові наукової фантастики. У творах цього жанру йдеться про найновіші досягнення людства в галузі фізики, астрономії, ракетної техніки тощо. Це призводить до постійного вживання в текстах значної кількості термінів. Аналізу стилістичного функціонування термінологічної лексики в мові наукової фантастики присвячені публікації Н.В. Новикової [168; 169], С.В. Владимирова [58].
У зв’язку з тим, що науково-технічна термінологія становить собою розряд лексики, який на сучасному етапі розвивається найбільш інтенсивно, є дзеркалом реальних соціальних змін, яскравим відображенням розвитку мови і суспільства, вважаємо доцільним вивчити функціонально-стилістичні особливості термінологічної лексики і в мові української фантастики.
Актуальність теми дисертації визначається підвищеною увагою філологів до жанру сучасної наукової фантастики. Ґрунтовне лінгвістичне дослідження мови української фантастики допоможе усвідомити, який вплив має наука й техніка на мову художньої літератури ХХ століття. Хоча наукова фантастика й орієнтована на широке коло читачів, але дуже часто письменники, що працюють у цьому жанрі, викладають у творах складні наукові гіпотези, теорії, проблеми, висвітлення яких безперечно пов’язане з широким залученням термінологічної лексики.
Творче, індивідуально-авторське використання термінологічної лексики кожним художником слова це відображення основних характерних процесів не тільки в мові фантастики, а й у всій сучасній загальнонародній мові. Науково-технічна термінологія посідає на сучасному етапі провідне місце у збагаченні виразних засобів мови, тому в нашій роботі виділяємо декілька найбільш актуальних аспектів. Насамперед у плані взаємодії стилів сучасної української мови, оскільки термінологія є породженням наукового стилю. Дослідження місця і функцій термінологічної лексики в мові української фантастики заслуговує на увагу і в плані стилістики художнього мовлення. Важливим є встановлення певних закономірностей поступового освоєння термінів фантастичною прозою від їх вживання в прямому значенні до повного включення в художній текст, використання у вигляді тропів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри української мови Дніпропетровського національного університету, її проблематика координується з плановою темою кафедри Природа і структура лексичних та граматичних одиниць української мови”.
Об’єктом дослідження є термінологічна лексика мови сучасної української фантастики.
Предметом дослідження стали способи використання термінів у мові українських письменників-фантастів.
Джерелом дослідження є мова української науково-фантастичної прози ХХ століття. Дослідження здійснено на матеріалі творів відомих українських письменників, які працюють у цьому жанрі. Робота ґрунтується на картотеці, що містить 3 тис. термінологічних одиниць. У додатку до дисертації наводиться словник-покажчик термінів.
Мета дослідження зробити лінгвістичний аналіз термінологічної лексики в мові наукової фантастики. Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання:
визначити поняття наукової фантастики;
проаналізувати способи введення термінів у мову української фантастики;
виявити основні структурні типи засвоєних науковою фантастикою термінів;
охарактеризувати терміни різних галузей науки й техніки, найбільш часто вживані в мові української фантастики;
простежити вживання термінів у номінативній функції і в образно-переносному значенні.
Методи дослідження. Метою і конкретними завданнями дисертаційної роботи зумовлено використання різних методів дослідження. Як основний обрано метод лінгвістичного опису з його універсальними прийомами спостереження, семантизації, інтерпретації мовних фактів. У роботі використовуються також описовий і зіставний методи, елементи компонентного аналізу, метод кількісної характеристики. Використання сукупності зазначених методів сприяє комплексному дослідженню термінологічних одиниць.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що робота є однією з перших спроб проаналізувати мовні особливості української фантастики. Незважаючи на те, що в останні десятиріччя літературознавці виявили деякі важливі особливості творів цього жанру, мова наукової фантастики залишається малодослідженою. Одержані результати доповнюють відомості про загальні закономірності вживання термінологічної лексики в художньому тексті. У дисертації охарактеризовано визначальні риси термінологічної лексики як складової частини мови сучасної української фантастики, виділяються основні шляхи використання термінології як художньо-образного засобу мови письменників-фантастів.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що робота є певним внеском у розробку основних проблем термінології і функціональної стилістики. Дослідження сприятиме подальшому вивченню функціонально-стилістичних особливостей термінологічної лексики в прозі, виявленню основних характерних процесів не тільки в прозовому тексті, а й у сучасній загальнонародній мові.
Практичне значення роботи. Матеріали й теоретичні висновки цього дослідження можуть бути використані у викладанні курсів історії української літературної мови, стилістики, лінгвістичного аналізу тексту, при складанні збірників вправ з культури мовлення, пов’язаних з аналізом мови художніх творів.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку умовних скорочень, списку використаних джерел і словника-покажчика найбільш часто вживаних у мові наукової фантастики термінів.
У вступі подається обґрунтування актуальності й новизни дослідження, розкривається теоретичне й практичне значення дисертації, обґрунтовується структура роботи, визначається матеріал дослідження.
У першому розділі визначається поняття наукової фантастики, подається огляд літератури з досліджуваного питання, висвітлюється історія розвитку української наукової фантастики; аналізується термінологічна лексика у кількох аспектах: способи введення її до науково-фантастичного тексту; належності до загальновживаної чи вузькоспеціальної термінології, з погляду її структурних типів.
У другому розділі розглядаються проблеми, що стосуються використання термінологічної лексики як художньо-образного засобу сучасної української фантастики.
Апробація дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли своє відображення у чотирьох опублікованих статтях, а також у виступах на ряді наукових конференцій:
1. Особливості функціонування термінологічної лексики в жанрі сучасної української фантастики // Вісник: Проблеми української термінології. Матеріали 5-ої міжнародної наукової конференції. Львів: Львівська політехніка, 1998. № 336. С. 310 311.
2. Музичні терміни в мові сучасної української фантастики // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. Запоріжжя: ЗДУ, 2000. С. 63 68.
3. Семантична еволюція термінів у мові сучасної української фантастики// Ономастика і апелятиви. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДДУ, 2001. Випуск 13. С. 61 65.
4. Термінологічна лексика як художньо-образний засіб сучасної української фантастики // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. ІV. К.: КНЕУ, 2001. С. 242 245.
5. Основні структурні типи засвоєних науковою фантастикою термінів // Ономастика і апелятиви. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ : ДДУ, 2002. Вип. 16. С. 82 87.
6.Медичні терміни в мові сучасної української фантастики // Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Львівська політехніка, 2002. №453. С. 345 351.
7.Термінологічна лексика як складова частина мови сучасної української фантастики // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Вип. 3. С. 34 40.

8. Функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики // На ниві української філології: Збірник наукових праць/ За заг. редакцією І.С. Попової, Ю.Ф. Прадіда. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. С. 66 71.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження науково-технічної термінології в мові української фантастики дозволяє зробити такі висновки.
1. Жанр наукової фантастики вважається порівняно молодим. Він відображає розвиток наукової думки й характеризується взаємозв’язком двох чинників: наукового й художнього, метою якого є художнє зображення вигаданого фантастичного світу як реально існуючого. У науково-фантастичному творі події і предмети підпорядковуються певним науковим законам. В українській літературі цей жанр розвинувся в ХХ столітті. Піонерами цього жанру в Україні були В.Винниченко та Ю.Смолич. Сучасними представниками жанру є В. Заєць, Л.Панасенко, В. Положій, Н.Гайдамака, Н. Околітенко, О. Романчук, І.Росоховатський, О.Покальчук, О.Левченко, О.Авраменко та інші.
2. Широке вживання термінології є однією з визначальних рис лексичних процесів, що відбуваються в мові української наукової фантастики. Як показує аналіз, термінологія, що фігурує в сучасному фантастичному контексті, досить різноманітна з погляду належності до певних галузей науки й техніки. Письменники активно залучають астрономічну, біологічну, математичну, медичну, технічну, фізичну, суспільно-політичну, хімічну, економічну, спортивну, географічну, мовознавчу, літературознавчу термінологію і т.ін. Однак особливою питомою вагою в мові української фантастики відзначається термінологічна лексика, що належить лише до деяких з перелічених галузей знань. Це стосується, в першу чергу, термінології технічної, астрономічної, біологічної, медичної, музичної та фізичної.
Превалювання в мові фантастики термінолексики названих галузей знань не є випадковим. Цей факт пояснюється актуальністю відповідних галузей, підвищеною увагою до них у реальному житті. Зокрема йдеться про освоєння космічного простору, розробку наукових проблем біології, медицини, техніки тощо. Терміни, що функціонують за межами своїх мікросистем й активно залучаються до науково-фантастичних творів, зумовлюють формування нових тематичних груп. Це, як правило, назви наук, їх розділів, галузей, людей за родом діяльності тощо.
3. Взаємопроникнення наукового й художнього стилів набуває особливо своєрідного характеру у ХХ ст. Вплив НТР на розвиток художньої творчості виражається в тематиці творів, що часто пов’язано з зображенням самого процесу наукової творчості й описом людей науки. Це, звичайно, неможливо здійснити без використання наукової термінології.
У результаті взаємодії наукового стилю з іншими стилями мовлення спостерігається широке проникнення наукових понять і термінів у загальнонародну мову через науково-популярну літературу, публіцистику, зокрема й через мову наукової фантастики, тобто використання інших функціональних стилів як каналів, або провідників, специфічних рис науки. У цьому випадку неминуча тісна взаємодія всіх стилів літературної мови: наукового, публіцистичного і художнього. Проникнення елементів наукового стилю до мови художньої літератури зумовлює значно більші можливості для семантичної видозміни слова. Ці загальні семантичні закономірності розповсюджуються на терміни, використовувані в мові української наукової фантастики, що врешті-решт призводить до розчинення їх як термінів.
4. Аналіз живих процесів розвитку мови сучасної української фантастики свідчить про високу міру засвоєння термінологічної лексики загальновживаною мовою. Яскравими показниками цього явища виступають: уведення термінів у художнє мовлення на правах загальновживаних слів; значне розширення діапазону сполучуваності слів-термінів з лексемами різних стилістичних шарів; образно-переносне вживання спеціальних слів, здатність деяких термінів включатися в семантичні процеси, в результаті яких відбуваються якісні зміни, з’являються нові елементи значення в їх семантичній структурі.
Розглянуті нами прийоми введення спеціальних слів до мови наукової фантастики дозволяють зробити висновок, що їх включення до художнього тексту пов’язане з певними стилістичними завданнями, тому їм властива деяка мовна ізольованість. В окремих випадках, ймовірно, з метою більш яскравого показу незвичності подібних елементів, автори супроводжують їх уживання поясненнями в тексті або зносками. Наведений ілюстративний матеріал свідчить про те, що у творах наукової фантастики широко репрезентована спеціальна лексика, при цьому не тільки окремі терміни, але й цілі термінологічні групи. Треба відзначити, що кожний письменник прагне до найбільш повного розкриття значення терміна.
5. Говорячи про функціонування різних з урахуванням їх семантики груп термінології, необхідно підкреслити тенденцію до використання письменниками-фантастами не тільки загальновживаної, в певному розумінні традиційної термінолексики, але й вузькоспеціальної. Широко розповсюджена й порівняно нова термінологія: дисковод, інтерфейс, спектрофотометр (техніка); гомеостаз, лазеротерапія (медицина); ген, фермент, протоплазма (біологія); космологія, астрофізика, протуберанці (астрономія).
Таким чином, фактичний матеріал свідчить про те, що процеси детермінологізації в сучасній українській мові охоплюють значну кількість термінів з різних сфер науки й техніки. Відбувається більша чи менша актуалізація термінолексики, значно розширюється сфера її вживання.
Зібраний і досліджений фактичний матеріал дозволяє зробити висновок про те, що співвідношення загальновживаної і вузькоспеціальної термінології в мові української фантастики помітно змінилось. Чимало термінів, які використовувалися лише вченими-спеціалістами, вийшли за межі вузькоспеціального вжитку. Це явище безпосередньо визначається науково-технічним проґресом, воно одержало широке відображення в мові сучасної української фантастики, де поряд з традиційною, загальновживаною термінологічною лексикою органічно співіснує термінологія різних підсистем, яка мала ще недавно обмежену сферу застосування. Однак слід підкреслити, що незважаючи на значне розширення лексичних засобів за рахунок залучення вузькоспеціальної термінології, найбільшу питому вагу мають загальновживані терміни. Це пояснюється специфікою науково-фантастичного жанру. Фантастика характеризується найбільш широким (порівняно з іншими жанрами) відображенням нових явищ і понять, тобто різноманітністю тематики, зверненням до широкого кола читачів. Отже, у мові наукової фантастики вживаються терміни, які називають реалії, що входять у певні сфери або галузі дійсності і стали широковідомими.
6. Як показує аналіз, процес термінотворення, незважаючи на неоднорідність термінологічного масиву з погляду походження, в сучасній українській літературній мові підпорядковується тим же законам, що й процес деривації звичайних слів. Термінотворення характеризується наявністю тих же продуктивних способів, за допомогою яких поповнюється запас загальнолітературної мови. Таким чином, словотвірні типи термінів, зафіксовані в мові сучасної української фантастики, збігаються зі словотвірними типами власне української термінології. З усіх способів термінотворення найбільш розповсюдженим є афіксація. У мові української наукової фантастики переважають іншомовні морфеми, які на національному ґрунті набувають значної словотворчої активності. До найуживаніших префіксоїдів у мові письменників-фантастів можна віднести такі: авто-, біо-, мікро-, радіо-, теле-, відео-, геліо-, фото-, астро-, електро-, космо-. Серед суфіксоїдів найбільш поширеними є -план,-лог, -фоб, -метр, -граф, -скоп.
Термінологія, що вживається в українській фантастиці, характеризується тими ж структурними типами, які властиві українській термінології.
Серед слів-термінів найбільшу питому вагу мають однослівні непохідні (індикатор, атом, логарифм) і похідні (гравітаційний, анемічний) терміни. Рідше зустрічаються терміни-композити (прийомоіндикатор, хвилевловлювач, тепломір, магнітозахват). Порівняно невелику групу становлять терміни-абревіатури, однак залучення їх ілюструє розширення лексичних можливостей сучасної фантастичної прози (ДУДІН, ІСЕУ, ГЕРАКЛ).
Терміни-словосполучення в сучасній українській фантастиці репрезентовані в основному розкладними словосполученнями, основними різновидами яких є вільні (пульт керування, випромінення зірок, магнітні властивості) і невільні ( індикатор інфразору).
Найменш поширений у мові письменників-фантастів такий структурний тип термінологічних одиниць як символо-слова. Використання символо-слів (орбіта Жовтої Зірки-А, Z-лазер, Т-генератор) є однією з характерних рис нашого часу.
7. Використання термінів з метою надання фантастичним текстам емоційно-експресивних відтінків засвідчує посилення ролі термінологічної лексики в системі художньо-естетичних засобів сучасної української літературної мови. Розширення меж і сфер вживання спеціалізованих мовних одиниць зумовлюється важливою суспільною роллю термінологічної лексики в мові сучасної української фантастики. Терміни, вилучені зі своєї природної сфери функціонування і використовувані в мові письменників, що працюють у жанрі фантастики, не можуть розглядатися інакше, як засіб художньо-зображальний. Широке використання аналізованої лексики в мові творів української фантастики свідчить про велику комунікативну роль терміноодиниць. У мовну тканину творів уводяться технічні, фізичні, музичні, математичні, хімічні, біологічні, мовознавчі, спортивні терміни; спеціальні слова, пов’язані з освоєнням космосу, відкриттями в галузі атомної фізики, генетики. Одним із способів використання термінів у мові сучасної української фантастики є вживання їх у прямому номінативному значенні. Спеціальним словом виражаються елементи формального поняття або якоїсь основної ознаки. По-різному відбувається процес освоєння термінів: для однієї частини лексики це вже завершений етап, для іншої початкова фаза. Швидкому завершенню цього процесу сприяють метафоризація термінів, узагальнення термінологічного значення, розширення сфери функціонування термінологічної лексики.
8. У процесі переосмислення, метафоризації терміни у своєму вживанні досить часто виходять за межі спеціального середовища, яке вони репрезентують, і в результаті цього стають загальнозрозумілими мовними одиницями. Аналіз фактичного матеріалу показує, що більшість термінів вийшли за рамки сфери свого вживання. У мові сучасної української фантастики відбувається образно-переносне використання спеціальної лексики. Особливим сприйняттям і баченням дійсності художником слова можна пояснити основні моменти у створенні образів за участю термінів або термінологічних словосполучень, які вводяться до контексту, що не відповідає понятійному змісту термінологічної одиниці. Найчастіше випадки такого терміновживання бувають тоді, коли в основі переносного контекстуального значення спеціального слова лежать суб’єктивно-авторські асоціативні ознаки, що реалізуються лише в умовах певного контексту. Більш вагомими у художньому контексті виявляються індивідуально-авторські метафори, вони вимагають розуміння дійсності через призму світовідчуття письменником навколишньої дійсності. Якщо загальномовні метафори сприймаються певною мірою безпосередньо, звично, то оказіональні вражають своєю загадковістю, новизною, незвичністю. Це пояснюється тим, що в основі індивідуально-авторської метафори лежать більш глибокі асоціативні зв’язки.
Отже, аналіз використання термінів у мові української наукової фантастики свідчить про збагачення української літературної мови новими художніми й образно-зображальними засобами. Як засіб виразності, термінологічні одиниці виступають джерелом метафоризації, компонентами порівняльних зворотів, входять до складу оказіоналізмів, уживаються в ролі епітетів. Різні способи й прийоми стилістичного використання аналізованих термінів у творах української фантастики зумовлюють зміни в їх семантиці, появу певних конотативних відтінків.
У мові художніх творів названого жанру терміни можуть виступати як зіставлення, при цьому логічне й інтелектуальне в їх змісті дещо приглушується й разом з тим підсилюються емоційно-оцінні відтінки. Спеціальні слова й вирази багате джерело образних засобів мови художньої літератури. Вони розширюють зображальні можливості майстрів слова й разом з тим збагачують словниковий склад загальнолітературного мовлення словами й виразами, які втрачають безпосередній зв’язок з власне термінологічною сферою вживання і стають зрозумілими, доступними масовому читачеві.
Творчість українських письменників-фантастів, чиї твори аналізуються в дисертації, репрезентують якісно нову сходинку в розвитку української літературної мови в цілому. Для кожного з аналізованих письменників (О.Бердника, О.Романчука, Н.Околітенко, В.Бережного, Н.Гайдамаки, І.Росоховатського, В.Чемериса та інших) властива індивідуально-авторська своєрідність уживання термінів. Вони постійно звертаються як до загальновживаної, так і вузькоспеціальної термінології, яка використовується в прямому номінативному значенні і часто стає основою метафорики фантастичних творів.

ЛІТЕРАТУРА
1. Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна // Мовознавство. 1981. № 3. C. 85 88.
2. Абаринов В. Научная фантастика: реальность вымысла // Лит. газета. 1987. 16 сентября. С. 15.
3. Авис К. Главная задача фантастики // Техника молодежи. 1983. №1. С. 16 17.
4. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вища школа, 1980. 208 с.
5. Алексеев Д.И. Аббревиатуры как новый тип слова // Развитие словообразования современного русского языка. М.: Наука, 1966. С.1337.
6. Арбитман Р. Принцесса Золушка: Фантастика: кризис или расцвет? // Лит. газ. 1992. 4 марта (№ 10). С. 4
7. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1990. 208 с.
8. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 147 173.
9. Бабик В.И. Детерминологизация и деспециализация производственно-технической терминологии в современном русском литературном языке // Исследования по русскому языку и методике его преподавания. Днепропетровск, 1972. С. 64 67.
10. Бабик В.И. К вопросу о переносно-образном употреблении некоторых научных терминов // Исследования по русскому языку. Днепропетровск, 1973. вып. 3. С. 50 56.
11. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура мови. Львів: Світ, 2003. 432 с.
12. Балли Ш. Французская стилистика. М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1961. 394 с.
13. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.
14. Бевз Е.В., Шуткина Г.М. Из наблюдений над словообразованием космической терминологической лексики: [На материале научно-фантастического романа И.А. Ефремова Туманность Андромеды”] Тез. докл. и сообщ. Всесоюзн. научн. конф.-семинара, посвящ. тв-ву И.А. Ефремова и проблемам научной фантастики. Николаев: Изд-во Никол. пед. ин-та. 1988. С. 133 135.
15. Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания: Ономастика. К. : Изд-во Киев. ун-та, 1972. 210 с.
16. Белодед И.К. Лингвистические тенденции современного советского романа // Проблемы современной филологии. М. : Наука, 1965. С. 15 21.
17. Белодед И.К. Научно-технический прогресс и язык художественной литературы. Вопросы языкознания, 1977. № 3. С. 3 12.
18. Белодед Ю.И. Структурно-семантические и стилистические особенности общественно-политической лексики и терминологии в языке англоязычных художественных произведений. Дис канд. филол. наук. К., 1977. 159с.
19. Бельчиков Ю.А. Терминологическая и производственно-профессиональная лексика в газете // Очерки по стилистике русского языка и литературному редактированию. М.: Изд-во МГУ,1961. С. 44 51.
20. Берешвили М.С. Стилистическое использование фразеологических единиц в жанре научной фантастики: Автореф. дис канд. филол. наук. Одесса, 1981. 24 с.
21. Бестужев-Лада И. Сто лиц фантастики: [Вместо предисловия] // Антология современной фантастики. М.: Мол. гвардия, 1968. С. 3 15.
22. Білодід І.К. Її чисті джерела (Із спостережень над мовою сучасної української художньої прози) // У майстерні художнього слова. К.: Наук. думка, 1965. С. 5 67.
23. Білодід І.К. Мова і професія. Укр. мова і літ. в школі. 1978. № 1. С.3 8.
24. Білодід І.К. Науково-технічний проґрес і мова художньої літератури (на матеріалі сучасної східнослов’янської художньої прози). К. : Наукова думка, 1978. 16 с.
25. Благова Н.Г. Научно-технические термины в современной художественной и публицистической речи (семантическая характеристика). Автореф. дис канд. филол. наук. Л., 1976. 20с.
26. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 28 37.
27. Бойко Н.І. Структурно-семантичні особливості професійно-термінологічної лекики у мові художньої прози. Мовознавство 1984. №1. С. 59 63.
28. Бойко Н.И. Функционирование профессионально-терминологической лексики в языке современной украинской художественной прозы: Дис канд. филол. наук. К., 1983 228л.
29. Бондалетов В.Д. Научно-техническая революция и язык. Рус. речь. 1978. № 3. С. 58 62.
30. Бочегова Н.Н. Стилистическая функция терминов в контексте художественного произведения. Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. Л., 1978. 19с.
31. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 37 47.
32. Брагина А.А. Синонимы и термины (о возможности полифункциональности терминов) // Русский язык в школе, 1976. № 6. С. 87 93.
33. Брандис Е.П., Дмитревский В.И. Мир будущего в научной фантастике. М.: Знание, 1965. 47 с.
34. Брандис Е.П. Научная фантастика и человек в сегодняшнем мире // Вопр. лит-ры. 1977. № 6. С. 97 126.
35. Браннер Дж. Парадоксы научной фантастики // Лит. газ. 1988. 2 ноября (№ 44). С. 15.
36. Бритиков А.Ф. Русский советский научно-фантастический роман. Л.: Наука, 1970. 447 с.
37. Бритиков А.Ф. Советская научная фантастика // Жанрово-стилевые искания современной советской прозы. М.: Наука, 1971. С. 308 350.
38. Бритиков А.Ф. Эволюция научной фантастики // О прогрессе в литературе. Л.: Изд-во ЛГУ. 1977. С. 208 237.
39. Бровко А.С. Терминологическая фразеология как средство словесно-художественного изображения (на примере творчества Леонида Леонова) // Вопросы лексикологии. Днепропетровск, 1969. С. 177 184.
40. Бублейник Л.В. Метафоризация терминов в языке поэзии // Науково-технічний проґрес і проблеми термінології. К.: Наук. думка, 1980. С.37 38.
41. Бублейник Л.В. Терміни в романі П.Загребельного Розгін” // Культура слова. К.: Наук. думка, 1977. вип. 13 С. 35 42.
42. Бурляй С.А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики в современном французском языке (на материале терминов медицины, биологии и психологии). Дис канд. филол. наук: М., 1974. 207с.
43. Булаховський Л.А. Максим Рильський поет-патріот // Вибрані праці: В 5 т. т. 2. К.: Наукова думка, 1977. С. 594 600.
44. Булаховский Л.А. Терминологическая лексика // Русский литературный язык первой половины ХІХ века: Лексика и общие замечания о слоге. К.: Изд-во КГУ, 1957. 492 с.
45. Валгина Н.С. Научно-техническая лексика в произведениях А.И. Герцена. Материалы к курсу История русского литературного языка”. М., 1960. 22 с.
46. Василевская К.А. Словосложение в русском языке. М.: Учпедгиз, 1962. 132 с.
47. Ващенко В.С. Збагачення й розвиток української мови в художніх творах О. Гончара // Мов-во, 1978. № 2. С. 49 53.
48. Великий тлумачний словник української мови. К., Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
49. Вербицька О.А. Термінологічна лексика і метафоризація. Мов-во. 1983. № 6. С. 47 50.
50. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. К.: Наукова думка, 1990. 216 с.
51. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
52. Виноградов В.В. Некоторые задачи изучения синтаксиса простого предложения // Вопросы языкознания, 1954 № 1. С. 3 29.
53. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Вопросы языкознания. 1953. № 5. С. 3 29.
54. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Гослитиздат, 1959. 654 с.
55. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 255 с.
56. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 237 с.
57. Винокур Г.О. Филологические исследования: Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1990. 452 с.
58. Владимиров С.В. Терминология научной фантастики. Русская речь. 1968. № 4. С. 39 43.
59. В мире фантастики: Сб. статей и очерков о фантастике. М.: Молодая гвардия, 1989. 238 с.
60. Вовк В.М. Языковая метафора в художественной речи (Природа вторичной номинации). К.: Наукова думка, 1986. 144 с.
61. Воздвиженская А. Продолжая споры о фантастике // Вопр. литературы. 1981. № 8. С. 200 212.
62. Вопросы изучения русского языка. Сборник научных работ. Днепропетровск, 1971. 120 с.
63. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. К.: АВПТ Оберіг”, 1993. 602 с.
64. Гавранек Б. Задачи литературного языка и его культура // Пражский лингвистический кружок : Сборник статей. М.: Прогресс, 1967 С. 338 377.
65. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
66. Гаков Вл. Бесконечная война. Если. 1997. № 11. С. 23 28.
67. Гаков Вл. На витке спирали. Американская фантастика 60-70-х годов // Лит. обозрение. 1976. № 9. С. 83 99.
68. Гаков Вл. Предчувствие, ставшее прозреньем: [О науч. фант. лит. конца ХІХ нач ХХ века] // В мире книг. 1985. № 12. С. 52 54
69. Гаков Вл. Темна вода во облацех”. М.: Политиздат, 1987. 128 с.
70. Гаков Вл. Четыре путешествия на машине времени. М.: Знание, 1983. 192 с.
71. Геворкян Э. Последний бастион. Если. 2000. № 2. С. 215 226.
72. Гельгардт Р.Р. О стилистическом анализе языка писателей. Вопросы языкознания, 1961. № 6. С. 108 116.
73. Герд А.С. Еще раз о значении термина // Лингвистические аспекты терминологии. Воронеж: Изд-во Воронеж ун-та, 1980. С. 3 9.
74. Гнатюк Л.П. Научная терминология в произведениях Г.С. Сковороды. Автореф. дис канд. филол. наук. К., 1989. 20 с.
75. Головин Б.Н. Термин и слово. Горький, 1980. С. 3 12.
76. Григорьев В.П. Поэтика слова / На материале русской советской поэзии. М.: Наука, 1979. 343 с.
77. Граудина Л.К. Путь термина в литературный язык // Русская речь. 1987. № 5. С. 65 72.
78. Губко О. Невтоленна жага світових таємниць // Дивослово. 2002. №7 с. 45 49.
79. Гуревич Г.И. Беседы о научной фантастике. М.: Просвещение, 1991. 160с.
80. Гуревич Г.И. Карта страны фантазий. М.: Искусство. 1967. 176 с.
81. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. 1973. № 4. С. 76 85.