Булах Майя Богданівна Комунікативний статус перифразу в медіа: лінгвістична аспектологія

brief description

Булах Майя Богданівна, аспірант кафедри сти­лістики та мовної комунікації Інституту філології Київ­ського національного університету імені Тараса Шев­ченка: «Комунікативний статус перифразу в медіа: лінгвістична аспектологія» (10.02.01 - українська мова). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національ­ному університеті імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БУЛАХ МАЙЯ БОГДАНІВНА
УДК 811.161.2’38:316.77(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
КОМУНІКАТИВНИЙ СТАТУС ПЕРИФРАЗУ В МЕДІА:
СТИЛІСТИЧНА АСПЕКТОЛОГІЯ
Спеціальність 10.02.01 – українська мова
Галузь знань 035 Філологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________
Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Шевченко Лариса Іванівна
Київ – 2017

ЗМІСТ
I том
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..............................................................16
ВСТУП……………………………………………………………………...…....17
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ
МОВНИХ ОДИНИЦЬ У МЕДІА……...…..………………………………….28
1.1. Лінгвістична аспектологія дослідження номінації у стилі масової
інформації……………………………………………………………………...…28
1.2. Специфіка номінативних процесів у мас-медіа……………………...35
1.3. Функціональні особливості вторинної номінації в медіа ………......44
1.4. Перифраз як експресивний засіб вторинної номінації в масмедійному тексті..………………………………………………………………..51
1.5. Медійний перифраз як вияв динаміки розвитку української
літературної мови……………………………….……………………………….58
Висновки до Розділу 1………..........…………………………………………...64
РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ МЕДІЙНОГО ПЕРИФРАЗУ: КОМУНІКАТИВНА
ПАРАДИГМА……………………………………………………………….......66
2.1. Медійний перифраз у сучасних дослідницьких парадигмах……….66
2.1.1.Медіалінгвістичні аспекти аналізу перифрастичних одиниць…...66
2.1.2.Психолінгвістична та лінгвокультурологічна аргументація
перифразу в медіа…………………………………………………………….….73
2.2. Природа і типологія медійного перифразу…………..............………84
2.2.1. Символізований перифраз в українських медіа як вияв культурної
свідомості соціуму…………………………………………………………….…84
2.2.2. Концепти в семантичній структурі перифрастичних одиниць у
медіа……………………………………………………………………………....94
2.2.3. Онімний перифраз в українських медіа…………………………..99
2.2.4. Специфіка перифрастичного евфемізму в мас-медіа………...…108
2.3. Оцінний вимір медійної перифрастики……………………........…..120
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
15
2.4. Особливості функціонально-системної кореляції перифрастичних
одиниць у медіа....................................................................................................127
2.4.1. Функціональна синонімія медійних перифразів…………...…...127
2.4.2. Функціональна антонімія медійних перифразів……...................133
2.4.3. Функціональна омонімія медійних перифразів………................141
2.5. Лінгвістичне обґрунтування моделі словника медійних
перифразів…........................................................................................................146
Висновки до Розділу 2…………..........…………………………………....….152
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ
ПЕРИФРАЗУ В АРХІТЕКТОНІЦІ МАС-МЕДІЙНОГО ТЕКСТУ……..156
3.1. Перифраз як засіб інтертекстуальності в мас-медіа........................156
3.2. Комунікативний ресурс перифразу у структурі медійного
тексту…………………………………………………………………………....162
3.3. Функціональні моделі перифразу в медіатексті................................171
3.4. Перифраз як домінанта архітектоніки медійного тексту..................179
3.5. Перифраз-заголовок у медіа................................................................188
3.6. Комунікативний ресурс перифразу-висновку в медійному
тексті.....................................................................................................................193
Висновки до Розділу 3…..........……………………………………...….…….199
ВИСНОВКИ........................................................................................................201
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................................206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…....................................................…233
ДОДАТКИ:
Додаток А. Список публікацій за темою дисертації........................................236
ІІ том
Додаток Б. Словник медійних перифразів в українській літературній мові......2
Додаток В. Каталог текстів-репрезентантів досліджуваного в дисертації
матеріалу...............................................................................................................166
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
16
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГУ – «Голос України» – газета Верховної Ради України.
ДТ – «Дзеркало тижня. Україна» – український суспільно-політичний
тижневик.
МУ – «Моя Україна» – український інтернет-портал.
УМ – «Україна молода» – щоденна українська інформаційно-політична
газета.
УП – «Українська правда» – українське інтернет-видання.
УТ – «Український тиждень» – щотижневий ілюстрований суспільнополітичний україномовний часопис.
ТСН – «Телевізійна служба новин» – інтернет-портал «Телевізійної
служби новин».
DN – «Darik news» – новинний портал (Болгарія).
GK – gazetakrakowska.pl – польське інтернет-видання.
KZ – kukabara-zahranici.cz – чеське інтернет-видання.
TS – «Top ski» – польський веб-портал.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
17
ВСТУП
Мас-медійний ресурс у сучасному глобалізованому світі, де постійно
зростає роль інформації як засобу впливу, удосконалюються методи її
поширення, має важливе суспільне значення. Комунікативна медійна сфера
поступово перетворилася на масштабний, синкретичний, складний за своєю
будовою простір.
Динамічні процеси, які відбуваються у структурно-типологічній та
функціональній парадигмі масової комунікації протягом останнього часу,
сприяють її перетворенню в необхідний компонент суспільного буття,
джерело постійної інформації, що визначає домінанту переконань,
світоглядних і ціннісних орієнтирів людини, а отже, – і формування масової
мовної свідомості. ЗМІ створюють особливу медійну реальність і в її межах
витворюють мовну картину світу сучасного соціуму. На сьогодні саме засоби
масової інформації найбільше впливають на суспільство, враховуючи арсенал
засобів і кількість постійно створюваних текстів, їхню поширеність. Така
ситуація пояснює інтерес науковців до вивчення медіалінгвістичного ресурсу,
потужного і динамічно змінного в часі. Концепції мовознавців будуються на
аналізі інтра- й екстралінгвальних чинників, мовних трансформацій у
суспільно-політичному, культурному житті, де відбувається своєрідний
стилістичний перерозподіл можливостей одиниць мовних рівнів. Із
очевидних причин це стосується передусім інформаційного простору й,
відповідно, – стилю масової інформації, в якому вербалізується
інформаційний простір.
Зважаючи на суспільний статус, природу та специфіку мас-медійної
сфери, важливо й актуально, на наш погляд, проаналізувати динамічно змінні
в комунікації вербалізовані форми масової мовної свідомості, що
засвідчують, зокрема, й частотне переосмислення прецедентних і знакових
реалій. Ідеться передусім про активний ресурс вторинної номінації, такий як
перифраз.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
18
Відомо, що одиниці вторинної номінації мають більший комунікативнопрагматичний потенціал, їхні характеристики оцінності, де одна з
домінантних – функція впливу – очевидно яскравіші порівняно з
комунікативним потенціалом одиниць первинної номінації, що зумовлено їх
специфічною природою. Перифрази та їх інваріант – евфемізми, що
виникають унаслідок вторинної номінації вже названого, – яскравий приклад
таких одиниць, емоційний та експресивний потенціал яких активно
реалізується в текстах ЗМІ, та є симетричним одній із домінантних функцій –
функції впливу. Зауважимо й на тому, що одиниці вторинної номінації в медіа
оперативніше і точніше, ніж одиниці первинної номінації, відображають
мовні зміни в суспільстві.
Зважаючи на природу перифразу, спостерігаємо актуалізацію його в
мас-медійних текстах, що репрезентує мовну тенденцію до демократизації та
інтимізації. Відомо, що особливості стилю масової інформації –
експресивність, емотивність, оцінність – генетично співвідносяться зі
структурно-функціональними рисами перифразу, й відповідно цей тип
вторинної номінації постає важливим складником мас-медійного тексту.
Як відомо, явище перифразування має традицію мовознавчого
дослідження в різних наукових парадигмах. Сам термін «перифраз» виник у
працях французьких лінгвістів [10], звідки був запозичений до інших мов і
національних стилістичних терміносистем.
Зауважимо, загалом системне дослідження перифразу на матеріалі
різних (слов’янських, германських, романських та ін.) мов активізується в 60-
х роках 20 ст. у працях О. Кожина, О. Крилової, О. Юрченка [86, 202] та ін.
Загальну природу перифрастичних номінацій, їх функціонування в
текстах різних мов вивчали такі лінгвісти, як М. Банько, Т. Битєва,
Є. Євдокимова, Н. Єсменська, Є. Єськова, Л. Завгородня, Л. Крисін,
Г. Лискова, Т. Ліпатов, Г. Малажай, В. Москвін, А. Новіков, В. Орлова,
Г. Розанова, Л. Синельникова, Л. Шубіна та ін. Зокрема, перифрази в
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
19
українській мові досліджували Г. Євсєєва, І. Кобилянський, М. Коломієць,
Є. Регушевський, Н. Сологуб, О. Юрченко та ін.
У 70-80-хх рр. це явище розглядається передусім у площинах
семантики, синонімії, конотації та ін. Так, Д. Вовчок зосереджується на описі
типів і функцій метафоричних перифразів у мові газети [41], В. Григор’єв
аналізує перифрастичні звороти в контексті зв’язку «слово-образ-денотат»
[52], Г. Розанова досліджує семантичні особливості перифразу як засобу
синонімії [141].
Друга половина 80-х років позначається появою численних праць,
присвячених типологічному й категоріальному осмисленню перифразу,
способам його творення. Названі аспекти аналізу зустрічаємо у працях
А. Новікова, який досліджував субстантивні перифрази [130], Н. Базарської,
З. Попової, зокрема, з увагою до лексико-семантичного потенціалу цієї
одиниці вторинної номінації. Ідеться, передусім, про вивчення
парадигматичних відношень перифразу [8], експресивних особливостей
перифрастичних зворотів, закономірностей їх організації.
В українському мовознавстві перифраз активно досліджується з 80-х
років 20 ст. Про це свідчать, зокрема, праці І. Кобилянського [84],
М. Коломійця [240], Є. Макаренко [112], Є. Регушевського [240], О. Юрченка
[202] та ін., сучасні фахові дослідження Ю. Макарець [114, 115], А. Григораш
[237], Л. Гукової [55], О. Копусь [91], Л. Фоміної [55] та ін.
Водночас перифраз як проблема лінгвістичного аналізу знайшов своє
відображення і в західнослов’янській лінгвістичній традиції. Так, у
польському мовознавстві перифраз продуктивно досліджувався як засіб
синонімії, а також – у зіставленні польської та російської мов А. Маркунасом,
П. Сташинською [229], М. Банько [252], М. Гловінським [223],
В. Махницькою [228], які вивчали перифрази в польських художніх текстах;
Р. Дулян аналізував перифрастичні дієслівні конструкції.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
20
У болгарській лінгвістиці над дослідженням перифразів, в основному
на матеріалі медіа, працювали такі лінгвісти, як В. Ватева [37], Х. Станева
[169], Є. Тодорова [182] та ін.
У західноєвропейській лінгвістиці дослідження перифразу
активізується також у 80-х роках 20 століття. Йдеться насамперед про
французьку, німецьку, англійську мови. Зазначимо, що особливу увагу цьому
явищу приділяла французький лінгвіст К. Фукс, яка вивчала перифраз і в
історичній площині, і в аспекті генеративної граматики, когнітивної
лінгвістики [219, 220, 221]. Серед німецьких фахових досліджень варто
відзначити роботу Т. Мідяної [231].
Паралельно з названою аспектологією, вивчення перифразу в контексті
дослідження мови ЗМІ на матеріалі англійської, французької, іспанської,
німецької мов або у зіставному аспекті представлено також різноаспектними
фаховими студіями Н. Базарської [6, 7], Н. Борисенко [17], Є. Євдокимової
[65], Н. Єсменської [66], О. Катаєвої [78], В. Мілехіної [120], К. Отт [132] та
ін.
Відтак, можна узагальнити та виділити такі напрямки досліджень
перифрастичного ресурсу мови: тематичний, структурний, функціональний
(розглядають переважно функції перифразів у мові, у стилі масової
інформації та художньому стилі, синтаксичні функції в реченні). Науковці
аналізують способи (метафоричне, метонімічне перенесення та розширення
обсягу поняття денотата) і джерела творення перифрастичних зворотів, їх
оцінні конотації.
Зокрема, структурний аналіз перифрастичних зворотів продуктивно
розробляється у працях Т. Битєвої, І. Кобилянського, А. Новікова. Так,
І. Кобилянський в українській перифрастиці виділяє два типи перифразів:
«звороти, які генетично можна співвіднести з вільними словосполученнями;
звороти, які за своїм генезисом не відносяться до вільних словосполучень,
хоча будуються за визначеними моделями» [83]. У свою чергу Т. Битєва подає
класифікаційну модель структурних типів перифразу [34]. Інший принцип
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
21
аналізу розробляє А. Новіков, який вивчає субстантивні перифрастичні
звороти [129].
Пріоритетним, зокрема, у множинній постановці питання є
функціонально-стилістичний підхід, зреалізований у ряді праць українського
і слов’янського мовознавства. Дослідники, серед яких Т. Битєва [34],
Л. Грехнєва [49, 50], Г. Євсєєва [63], Є. Євдокимова [65], Л. Завгородня [70],
І. Кобилянський [84], М. Сиривля [155] та ін., зосереджуються на функціях
перифразів, таких як інформативна, експресивна, емоційно-оцінна,
евфемістична, емоційно-експресивна, власне номінативна, шаблонізуюча.
Ще одним аспектом функціонального підходу є вивчення вторинних
одиниць, зокрема перифразу як прийому і стратегії мовленнєвого впливу та
маніпуляції у ЗМІ. Такий аспект вивчали у своїх працях О. Сусська [175],
Л. Завгородня [70]; особливості символічних компонентів перифразу
досліджуються, наприклад, у праці Т. Лискової [111].
Окрім досліджень, присвячених власне перифразам, у науковій
літературі ці одиниці розглядають також у контексті загального аналізу мови
ЗМІ та її парадигмальних компонентів: онімної лексики, термінологічної
лексики, чи як ресурсу експресивних засобів [58, 153].
Одним із аспектів дослідження мовних одиниць у ЗМІ є сугестивний та
концептуальний, який розглядали, зокрема, І. Голубовська [48], В. Карасик
[136], А. Полонський [135], З. Попова [137], Т. Радзієвська [139], Н. Слухай
[159, 160], О. Снитко [159, 162], І. Стернін [137] та ін.
Авторитетними у слов’янському мовознавстві є також укладені
авторські словники перифразів: А. Григораш «Філологія з географією»
(словник географічних перифразів) [237]; Г. Малажай «Білоруський
перифраз: короткий словник», («Беларуская перыфраза: кароткі слоўнік»)
[242]; М. Коломієць «Короткий словник перифраз» [240]; А. Новіков
«Словник перифразів російської мови» («Словарь перифраз русского языка:
(на материале газетной публицистики)») [244]; М. Банько «Словник
перифразів» («Słownik peryfraz, czyli wyrażeń omownych») [252] та ін., що
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
22
свідчить про початки формування лексикографічної традиції, в якій
закцентовано на значимості перифразу для номінативного ресурсу сучасної
літературної мови.
Перифраз, побудований на евфемізмі, його специфіку як лінгвістичної
одиниці, ознаки та функції продуктивно вивчали В. Карасик [136], Л. Крисін
[97], В. Москвін [127], Є. Сенічкіна [150], частково – інші дослідники. В
україністиці відповідні перифрази стали об’єктом уваги таких вчених як
Й. Дзензделівський, З. Дубинець, Л. Ставицька, О. Тараненко, О. Януш та ін.
Розглядувані одиниці виявили різні можливі аспекти аналізу, що мають
дослідницьку перспективу в національному мовознавстві.
Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні комунікативного
статусу, природи та типології, функціонального простору й
лінгвостилістичних особливостей перифразу як одиниці вторинної номінації
в мас-медіа сучасної України.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
* схарактеризувати екстра- й інтралінгвальні особливості медійного
функціонального поля, його здатність до продукування вторинної номінації
як іманентної характеристики масової комунікації;
* окреслити лінгвальні характеристики, стилетвірні закономірності й
домінанти перифразу як репрезентанта функції вторинної номінації в масовій
мовній свідомості;
* дослідити та проаналізувати динаміку функціонування перифразів у
текстах українських ЗМІ;
* схарактеризувати актуалізовані в медіа структурно-семантичні типи
та комунікативний потенціал перифрастичних одиниць;
* визначити специфіку функціональної кореляції в семантичних
парадигмах перифрастичних одиниць у медіа;
* з’ясувати функціонально-структурні параметри та комунікативний
ресурс перифразів в архітектоніці медійного тексту;
* укласти словник перифразів сучасних українських мас-медіа.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
23
Досягнення поставленої мети й вирішення конкретних завдань
зумовили використання методів: функціонально-стилістичного,
лінгвістичного спостереження (зорієнтовані на аналіз функціонального
аспекту мови й передбачають вивчення мовних засобів як інструменту та
форми вираження думок, концепцій, жанрових варіацій); комунікативного (з
увагою до мети, завдань, ситуації, умов медійного спілкування,
індивідуальних і соціальних особливостей комунікантів); семантикостилістичного аналізу / стилістичного аналізу, (полягає у виявленні
потенціалу та співвідношення мовних засобів, якими експресивно
виражається інтелектуальний, емоційний чи естетичний зміст мовлення). Для
добору фактичного матеріалу застосовано метод суцільної вибірки. При
роботі з фактичним матеріалом використано: описовий метод; метод
контекстуального аналізу (дозволив інтерпретувати та прокоментувати
контекст медіапублікацій із метою спостереження за конотаціями
перифразів); лексикографічний метод (зреалізований у процесі укладання
словника перифразів сучасних українських мас-медіа).
Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі є медійний перифраз в
українських ЗМІ.
Предметом дослідження є особливості комунікативного ресурсу,
функціональної природи та типології, стилістичних можливостей
перифрастичних конструкцій у сучасних мас-медійних текстах.
Матеріалом дослідження є одиниці вторинної номінації в медіа –
перифрази, дібрані методом суцільної вибірки. Джерельною базою
дослідження є тексти медіа сучасної України, національних періодичних
друкованих та електронних видань за 2012-2017 рр.
Актуальність досліджуваної проблематики визначена динамічними
процесами в сучасній українській літературній мові, найбільш
репрезентативно виявленими в медійних текстах. Дисертаційний аналіз
дозволяє розширити аргументацію щодо функцій і стильового потенціалу
вторинної номінації, передусім перифразів й евфемізмів, які визначають
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
24
процеси активного мовного розвитку медіа, найбільш оптимально виконуючи
домінантні функції цієї сфери суспільної комунікації – інформативну та
функцію впливу. В концептах лінгвостилістичної теорії розгортається теза
про те, що мовна реалізація названих функцій у перифразах відбувається за
аналогією до вторинної номінації явищ і процесів, зокрема у формах
трансформованих традиційних перифразів, а також перифрастичної неології.
Формулюється та доводиться думка про перифраз як особливий тип
вторинної номінації, медійні інтенції якого актуалізують слово- і
фразетвірний потенціал української літературної мови.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що визначена
аспектологія й запропонована логіка лінгвістичного доведення системно не
розглядалися в українському мовознавстві. Теоретичне значення
дисертаційної праці полягає в новому щодо аргументів і міждисциплінарних
підходів ракурсі лінгвістичного аналізу, який передбачає комплексний
розгляд генези медійних вторинних номінацій, процесів їх творення,
функціонування та комунікативної спеціалізації. Лінгвостилістичний ракурс
дослідження медійного перифразу вперше корелюється з актуальними для
лінгвістики проблемами пізнання процесів і тенденцій розвитку сучасної
української літературної мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна праця відповідає науковій проблематиці кафедри стилістики та
мовної комунікації Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертаційного дослідження
затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 24
березня 2015 року) та уточнено (протокол № 3 від 31 жовтня 2016 року).
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати
вперше дають змогу виявити й аргументувати особливу комунікативну
природу репрезентативних для медіа одиниць вторинної номінації –
перифразів, у парадигмі лінгвостилістичної теорії чітко окреслити специфічні
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
25
структурно-семантичні та функціональні особливості перифразів, встановити
їх комунікативний і лінгвопрагматичний потенціал у текстах мас-медіа.
Аналіз вторинної номінації в медіа інтерпретується в нових дослідницьких
аспектах, як явище творчої масової мовної свідомості, зреалізоване у
специфічних для комунікативної сфери мовних формах.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати
дослідження розгортають аргументативну базу лінгвостилістики як у
спеціальні, так і в інші – синкретичні сфери наукового пізнання масової
мовної свідомості, а також можуть бути використані в університетській
лінгводидактиці та практичній лексикографії.
Апробація. Результати дослідження викладено у 18 публікаціях,
надрукованих у міжнародних виданнях («Journal of International Scientific
Publications», «Science and Education a New Dimension. Phylology»), виданнях,
що входять до міжнародних науковометричних баз Index Copernicus, Erih
Plus, Research Bib, РІНЦ («Актуальні проблеми української лінгвістики:
теорія і практика», «Одеський лінгвістичний вісник»), науковій фаховій
періодиці, затвердженій Міністерством освіти і науки України («Мовні і
концептуальні картини світу», «Науковий вісник Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича»).
Окремі положення роботи висвітлено на таких конференціях: «Сучасна
філологія: парадигми, напрямки, проблеми» в Інституті філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка 9 жовтня 2014 року;
«Філологічна наука в інформаційному суспільстві» в Інституті філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка 10 квітня 2014
року; «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» в
Інституті філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка 8 жовтня 2015 року; «Мова і література в глобальному і
локальному медіапросторі» в Інституті філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка 5 квітня 2016 року; «Глобалізація /
європеїзація і розвиток національних слов’янських культур» у Національній
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
26
бібліотеці України імені В. Вернадського, Київ, 24 травня 2016 року;
«Scientific and Professional conference Philology and Linguistis in the digital
age – FILIDF 2017» (Будапешт, 26 березня 2017 року); Language, Individual
and Society, (Elenite, Bulgaria, 7-11 вересня 2016 року); «Слов’янознавство і
нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень» у Національній
бібліотеці України імені В. Вернадського, Київ, 24 травня 2017 року;
«Людина і право в мові сучасних ЗМІ» в Національному університеті
«Одеська юридична академія» 1-2 червня 2017 року.
Структура роботи. Робота складається зі списку умовних скорочень,
вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків,
списку використаної літератури та додатків (Додаток А. Список публікацій за
темою дисертації; Додаток Б. Словник медійних перифразів в українській
літературній мові; Додаток В. Каталог текстів-репрезентантів досліджуваного
в дисертації матеріалу).
У першому розділі роботи представлено теоретичний аналіз
особливостей функціональної динаміки мовних одиниць у медіа, специфіки
номінативних процесів у ЗМІ, екстра- й інтралінгвальних домінант стилю
масової інформації, що зумовлюють особливості медійної вторинної
номінації, зокрема медійного перифразу.
У другому розділі досліджено теорію медійного перифразу, розглянуто
його природу, функціональні, семантичні й типологічні особливості з погляду
медіалінгвістичної парадигми аналізу, а також психо- і
лінгвокультурологічної аргументації, що дозволяє створити цілісну систему
аналізу комунікативного потенціалу перифразу в медіа, проаналізовано
особливості системної кореляції перифразів в комунікації медіа.
У третьому розділі запропоновано аналіз функціонально-стилістичного
ресурсу перифразу в архітектоніці медійного тексту: досліджується перифраз
як засіб медійної інтертекстуальності, розглядається функціональна типологія
перифразів, перифрастичний ресурс як можливість комунікативної домінанти
в архітектоніці медійного тексту, зокрема в перифразах-заголовках.
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
Click to buy NOW!
PDF-XChange Viewer
www.docu-track.co m
27
У Додатках представлено: Додаток А. Список публікацій за темою
дисертації; Додаток Б. Словник медійних перифразів в українській
літературній мові – за алфавітним критерієм; Додаток В. Каталог текстіврепрезентантів досліджуваного в дисертації матеріалу (побудований за
принципом реєстру розглядуваних у дисертації медійних текстів).

bibliography

ВИСНОВКИ
Особливість процесів вторинної номінації в медійній мові визначена
насамперед синтагматичною сполучуваністю в координатах певного
семантичного поля слів, що зумовлено специфічними комунікативними
завданнями аналізованого стилю. Медіа зосереджені на активному
продукуванні нових емоційно-експресивних засобів мови, їх відтворенні за
усталеними в досліджуваному стилі моделями. Найбільш типово
представлені в перифрастичних номінаціях лексико-семантичні
трансформації, виявлені в різних типах перифразів, нові номінації,
побудовані на семантиці символу, алюзії, концепту.
Вторинна номінація в медіа інтенсифікує іманентно властивий слову
семантико-експресивний потенціал, актуалізація якого об’єднує функції медіа
та специфіку масової мовної свідомості. Комунікативні завдання медіасфери
варіюють семантику мовної одиниці в синтагмі, що узгоджується зі
стратегією медіа, які розглядають комунікативні можливості мовних одиниць
як засобу інформації та впливу на суспільство.
Перифраз як одиниця вторинної номінації та водночас експресивний
засіб постає в медійній комунікації досконалим інструментом мовних
можливостей впливу на масову свідомість, формує сучасні тенденції в
українському слово- і фразотворенні, інтенсифікує процеси становлення
нової медійної фразеології та як компонент стильової мовної системи виконує
важливу функцію – інтелектуалізації української літературної мови.
Перифраз – особливий, але достатньо репрезентативний вияв процесу
розвитку літературної мови.
У модерних лінгвістичних парадигмах перифраз інтерпретується як
важливий компонент комунікативної сутності текстів мас-медіа. Проведений
аналіз дозволяє твердити, що перифраз реалізовує основні функції та
характеристики медійної комунікації – це інформативність, оцінність,
емоційність та функцію впливу. Домінантною для перифразу як явища