Кальченко Тетяна Юріївна. Функціонально-семантичні особливості прецедентних феноменів у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим'юка

brief description

Кальченко Тетяна Юріївна. Функціонально-семантичні особливості прецедентних феноменів у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим'юка.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.01, Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Харків, 2015.- 187 с.

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

КАЛЬЧЕНКО ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК 811.161.2’42

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕНІВ
У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ
І. РИМАРУКА І В. ГЕРАСИМ’ЮКА

10.02.01 – українська мова

Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент
Губарева Галина Анатоліївна

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Харків – 2014

ЗМІСТ
Список умовних скорочень....................................................................................4
Вступ........................................................................................................................5
1. Теоретичні засади вивчення прецедентних феноменів................................11
1.1. Поетична мова, поетичний текст і поетична мовна картина світу в лінгвокультурному вимірі.................................................................................11
1.2. Поняття поетичної мовної особистості...................................................19
1.3. Прецедентні феномени і методологія їх дослідження...........................24
1.3.1. Визначення поняття прецедентності............................. ......................24
1.3.2. Різновиди прецедентних феноменів.....................................................38
1.3.3. Функції прецедентних феноменів у поетичному тексті.....................46
1.3.4. Методологія і методика дослідження прецедентних одиниць у поетичному тексті.........................................................................................54
Висновки до першого розділу.........................................................................58

2. Типологічні особливості прецедентних феноменів у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим’юка..........................................................................61
2.1. Різновиди прецедентних феноменів і способи їх актуалізації в поетичному тексті..........................................................................................61
2.2. Рівні прецедентності: соціумно-, національно-, універсально-прецедентні феномени.....................................................................................82
2.2.1. Соціумно-прецедентні феномени.........................................................82
2.2.2.Національно-прецедентні феномени.....................................................84
2.2.3.Універсально-прецедентні феномени....................................................94
Висновки до другого розділу..........................................................................96

3. Функціонально-семантичні аспекти різногенетичних прецедентних одиниць у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим’юка.......................98
3.1. Прецедентні феномени літературного походження...............................98
3.2. Прецедентні феномени біблійного походження..................................120
3.3. Прецедентні феномени історичного походження................................132
3.4. Прецедентні феномени суспільно-політичного походження..............139
3.5. Прецедентні феномени міфологічного походження............................143
3.6. Прецедентні феномени мистецького походження...............................146
3.7. Прецедентні феномени фольклорного походження............................151
3.8. Прецедентні феномени філософського походження...........................154
Висновки до третього розділу.......................................................................156
Загальні висновки................................................................................................159

Бібліографія..........................................................................................................164

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведений комплексний аналіз дав змогу з’ясувати специфіку функціонування прецедентних одиниць у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим’юка, їхню роль у вербалізації елементів буття й актуалізації культурної пам’яті. Основні результати дослідження можна звести до таких положень:
1. Прецедентний феномен визначаємо як складну одиницю ментального рівня, яка має специфічну структуру. У прецедентних одиницях виокремлюється поверхове, або буквальне значення, яке випливає з розуміння їхніх словесних складників; глибинне значення, яке певною мірою є метафоричним і залежить від комплексу асоціацій та аксіологічних конотацій, якими обтяжено прецедент; системне значення, яке розуміємо як здатність мовця інтерпретувати прецедентний феномен у його зв’язках зі знаковими текстами, подіями, особами тощо. Основними рисами прецедентних феноменів є пов’язаність зі значущими для спільноти текстами, історичними подіями, особами, мистецькими творами, одиничність, актуальність, закоріненість у національну когнітивну базу, культурна значущість. Усталену типологію прецедентних феноменів (прецедентне ім’я, вислів, текст, ситуація) доповнюємо ще одним різновидом – прецедентною іконемою на позначення одиниць, які стосуються будь-якого мистецького твору (живопис, музика, скульптура, кінематограф), чия інформативність пов’язана із зоровим або слуховим образом.
2. Цілісний аналіз текстів українських поетів-вісімдесятників І. Римарука і В. Герасим’юка дозволив дослідити особливості української поетичної мовної особистості кінця ХХ – початку ХХІ століття. Добір конкретних прецедентів характеризує кожного з авторів як мовну особистість, якій властиве орієнтування на класичну літературну традицію; заглибленість в українську національну семіосферу з її християнським світоглядом та водночас автентичною міфологією; використання античних міфологем; переосмислення національної та світової історії на тлі сьогодення; іронізування з дійсності, одним із виявів чого є гра з фактами суспільно-політичного життя; усвідомлення себе як особи, нерозривно пов’язаної з життям свого народу і в найширшому розумінні – із життям світу. Відсутність потреби коментування прецедентних феноменів створює можливості для кодування, шифрування інформації, орієнтування її на «свого» читача.
3. Ідіостилі І. Римарука і В. Герасим’юка засвідчують використання всіх різновидів прецедентних одиниць: імені, вислову, тексту, ситуації та іконеми. Найбільш помітними групами в поезіях І. Римарука і В. Герасим’юка є прецедентні тексти, звертання до яких пов’язане з такою рисою ідіостилів досліджуваних поетів, як переосмислення класичної літературної традиції, і прецедентні ситуації, які є надзвичайно продуктивними для поетичного розгортання їхкього змісту й використання образотвірного потенціалу.
4. Апеляція до прецедентних феноменів у поетичному тексті може здійснюватися різноманітними способами залежно від різновиду прецедентної одиниці. Визначаємо такі способи апелювання до прецедентних феноменів у поетичних текстах авторів: до прецедентного імені – через пряме найменування або натяк на особу, опис її діяльності; до прецедентного вислову – шляхом прямого відтворення або його видозміни; до прецедентного тексту – за допомогою назви тексту, уведення до поетичного контексту трансформованих і нетрансформованих цитат, а також згадки про мотивно-сюжетні елементи; до прецедентної ситуації – через географічну назву або ім’я діяча, атрибути ситуації; до прецедентної іконеми – через описовий зворот або назву мистецького твору.
5. Прецедентні феномени різняться за рівнем прецедентності, своєї поширеності та зрозумілості для читача. Так, в ідіостилях письменників виокремлюємо соціумно-, національно-, універсально-прецедентні феномени. Соціумно-прецедентні феномени більшою мірою наявні в поетичних контекстах В. Герасим’юка і стосуються тодішнього літературного процесу і суспільних подій. Для І. Римарука більш показовим є звернення до універсально-прецедентних одиниць, основу яких становлять феномени релігійного і міфологічного походження. Лірика поетів позначена великою кількістю національно-прецедентних феноменів, пов’язаних зі сферами української культури, історії, політики.
6. Прецедентні феномени є актуалізаторами національної культурної пам’яті. Актуалізація сфер культурної пам’яті пов’язана з різногенетичними прецедентними одиницями. Визначаємо феномени літературного, релігійного, міфологічного, історичного, суспільного, фольклорного, мистецького і філософського походження. Серед них найбільшою мірою виявляються є літературні, біблійні та історичні прецеденти, характерні для обох авторів. Прецедентні феномени актуалізують тексти української та світової літератур, пам’ятки давньої літератури, давньогрецькі і слов’янські міфи, біблійні оповіді, історичні і суспільно-політичні події, мистецькі твори.
Лірика поетів засвідчує різницю у використанні тих чи тих прецедентних феноменів. Так, для поетичної картини світу І. Римарука більш показовим є звернення до християнської семіосфери, доказом чого є велика кількість прецедентних феноменів релігійного походження. Творчість В. Герасим’юка також позначена зверненням до прецедентних біблійних текстів, але водночас у поетичних контекстах цього автора наявна значна кількість відсилань до української історії та суспільно-політичного життя. Разом із тим у поетичній мові В. Герасим’юка доволі частотними є своєрідні описові конструкції, покликані реанімувати в уяві читача ті чи ті історичні події.
Деякі прецедентні феномени повторюються у віршах, що свідчить про їх значущість для авторів і продуктивність для створення поетичних образів. Такими є, наприклад, прецедентна ситуація битви під Берестечком для І. Римарука, прецедентне ім’я Олекси Довбуша для В. Герасим’юка.
7. У поетичному тексті прецедентні феномени виконують різноманітні функції, серед яких номінативна, експресивна, організаційна, аксіологічна, парольна, ігрова і характеризаційна. Виокремлено додаткову, національно-ідентифікаційну функцію. Номінативна й експресивна функції властиві всім прецедентним одиницям, що зумовлено природою поетичної мови.
Доведено, що організаційна функція є показовою для всіх прецедентних одиниць незалежно від походження. Алюзії до біблійного тексту, різноманітні ремінісценції, вказівки на знакові історичні події, імена, філософські ідеї тощо в ліриці І. Римарука і В. Герасим’юка структурують художній простір текстів, сприяють змістовому розгортанню творів і втіленню художніх образів. Це стає можливим завдяки обігруванню диференційних ознак прецедентних одиниць.
Ігрова функція виявляється в структурних, семантичних модифікаціях прецедентних висловів, нанизуванні, переплетінні різних прецедентних одиниць, Відповідні трансформації створюють ефект змістової багатоплановості, посилюють виразність поетичного тексту.
Прецедентні одиниці, спостережені в поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим’юка, мають високий оцінний потенціал. Завдяки цій властивості такі феномени відіграють важливу роль у створенні іронії або, навпаки, трагічного пафосу, актуалізують знакові для представників української лінгвокультурної спільноти історичні події, наприклад вибух на Чорнобильській АЕС або поразку під Берестечком. Аксіологічна функція найбільш повно виявляє свій потенціал у прецедентах історичного, релігійного, літературного, суспільно-політичного походження.
Парольна функція прецедентів властива поетичним текстам В. Герасим’юка. Спостерігаємо парольну апеляцію до прецедентів літературного, суспільно-політичного й фольклорного походження, що стає основою алюзій і натяків, покликаних «зашифрувати» смисл художнього слова.
У межах парольної розглядаємо національно-ідентифікаційну функцію, яка є однією з ключових для прецедентів у поезіях І. Римарука і В. Герасим’юка. Вона виявляється в доборі тих прецедентних одиниць, які повною мірою актуалізують національну історичну пам’ять. Такими здебільшого є феномени, пов’язані з українською історією, а такожзнаковими творами національної літератури.
У поетичних текстах обох авторів прецедентні феномени виконують характеризаційну функцію, яка полягає в інтенсифікації визначальних ознак зображуваного явища. Ця функція, яку реалізують прецеденти літературного або історичного походження, є менш показовою для мови поезій І. Римарука і В. Герасим’юка й виявляється у взаємозв’язку з аксіологічною.
Отже, у поетичному тексті прецедентні феномени повною мірою реалізують свій лінгвокультурний потенціал, виявляють семантичну багатоплановість, постають як поліфункціональні одиниці, що беруть участь у творенні художнього тексту і трансляції авторських інтенцій. Набір актуалізованих прецедентів і способи апелювання до них варіюються залежно від ідіостильових настанов, рис поетичної мовної особистості. Перспективним видається подальше вивчення прецедентних феноменів в українських поетичних текстах різного періоду, жанру, стилю з метою вироблення типологічних узагальнень щодо текстотвірних і дискурсивних властивостей цих одиниць з урахуванням специфіки національної літератури; з’ясування динаміки корпусу прецедентів, а також їх лексикографічної репрезентації.