МАЛЯРСТВО І ГРАФІКА ГАЛИЧИНИ ПЕРІОДУ РОМАНТИЗМУ: ЖАНРОВА СТРУКТУРА І ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ : Живопись и графика Галичины ПЕРИОДА РОМАНТИЗМА: жанровая структура И ХУДОЖЕСТВЕННО стилевые особенности

brief description

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 75+76].035(09)(477.83/.86)

КОРОЛЬ Софія Іванівна

МАЛЯРСТВО І ГРАФІКА ГАЛИЧИНИ ПЕРІОДУ РОМАНТИЗМУ: ЖАНРОВА СТРУКТУРА
І ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Cпеціальність 17.00.05 образотворче мистецтво

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник:
доктор мистецтвознавства, професор,
член-кореспондент АМУ
ОВСІЙЧУК Володимир Антонович

Львів 2007

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВХМ Вінницький художній музей
ІМС Історичний музей у Сяноку (Польща)
ЛГМ Львівська галерея мистецтв
ЛІМ Львівський історичний музей
ЛНБ Львівська наукова бібліотека імені В.Стефаника НАН України
ЛХМ Люблінський художній музей (Польща)
НІО Національний Інститут ім.Оссолінських у Вроцлаві (Польща)
НМВ Національний музей у Вроцлаві (Польща)
НМВш Національний музей у Варшаві (Польща
НМК Національний музей у Кракові (Польща)
НМЛ Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові
ОМҐВ Окружний музей у Ґожові Великопольському (Польща)
ХХМ Харківський художній музей

ЗМІСТ

ВСТУП.4
РОЗДІЛ 1. Історіографія, джерела та методика дослідження10
РОЗДІЛ 2. Жанри малярства і графіки Галичини
першої половини ХІХ ст. в контексті історико-теоретичних проблем романтизму...19

2.1. Історичні етапи та філософсько-теоретичні аспекти розвитку європейського романтизму
2.2. Формування системи жанрів у малярстві і графіці Галичини
першої половини ХІХ ст. як відображення ціннісно-естетичних
критеріїв романтизму

РОЗДІЛ 3. Портрет: проблема співвідношення загального й індивідуального44

3.1. Синтез традицій і новацій у портреті зламу ХVІІІ ХІХ ст.
3.2. Натуралістична конкретність образу як наслідок зростання індивідуалізації
3.3. Академічна та демократична тенденції розвитку романтичного портрета

РОЗДІЛ 4. Натурність краєвиду: відкриття природи як самостійного художнього образу...88

4.1. Традиція ведути у міських топографічних краєвидах
4.2. Від класичного краєвиду до натурних студій
4.3. Становлення національного краєвиду
РОЗДІЛ 5. Побутова картина: розвиток романтичної сюжетної композиції...130

5.1. Поетика образотворчої „етнографії”
5.2. Тенденції розвитку сюжетних композицій у 18401870-х рр.

ВИСНОВКИ178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...183

ВСТУП

В історії багатьох європейських національних художніх культур період романтизму постає як надзвичайно важливий етап їх розвитку і самореалізації. Передумовами виникнення романтизму стали глибинні соціальні зміни та гострі конфлікти епохи. Він ознаменувався багатогранними духовними пошуками, які були покликані розв’язувати складні філософсько-світоглядні проблеми. Завдяки масштабності свого проникнення в різні сфери суспільного і культурного життя, романтизм протягом кількох десятиліть визначав найважливіші риси художньої еволюції. Оригінальність і новизна художнього мислення епохи романтизму сприяли тому, що мистецтво не лише в ХІХ, але і впродовж ХХ ст. відчувало його глибокі творчі імпульси.
Актуальність дослідження. Питання характеристики й оцінки української мистецької спадщини першої половини ХІХ ст. сьогодні постає особливо актуальним, оскільки в той час відбувалися важливі процеси національного відродження та формування модерної нації. Під таким кутом зору здобутки художньої творчості епохи романтизму, яка припадає на вказаний історичний відрізок часу, стають виразниками світоглядних, ідеологічних та духовних змін у тогочасному житті українського суспільства.
Актуальність дослідження українського мистецтва періоду романтизму викликана загальними тенденціями сучасного мистецтвознавства, в якому формулювання теоретичних узагальнень вимагає залучення широкої джерельної бази у контекст національного романтизму у вигляді окремих персоналій, явищ, локальних осередків. Першочерговою стає проблема аналізу іманентного розвитку романтизму, посилення наголосу на художніх особливостях цього феномену, викладу оціночної характеристики його жанрової структури. Такий підхід знайшов відображення у мистецтвознавчих працях зарубіжних вчених: К.Кларка (1973), В.Воґана (2003, 3-тє вид.), Л.Айтнера (2005 (за вид. 1955).
У працях українських дослідників, таких, як Д.Антонович, М.Голубець, І.Крип’якевич, В.Овсійчук, Т.Комаринець, В.Рубан та ін. була поставлена та здобула адекватне вирішення проблема осмислення української художньої культури періоду романтизму. Художня проблематика романтизму вже стала предметом ґрунтовного вивчення українського літературознавства, музикознавства, започатковано перспективний науковий підхід у мистецтвознавстві (В.Овсійчук, 2001). Відтак назріла необхідність всестороннього дослідження цього феномена художньої творчості як на рівні аналізу одиничних фактів, так і на рівні теоретичних узагальнень.
У цьому контексті важливим стає комплексний аналіз малярства і графіки Галичини періоду романтизму як інтегральної частини історії українського мистецтва. Ми виділили для свого дослідження цей реґіон, оскільки він чітко локалізується, його мистецтво володіє характерними типологічними рисами та динамікою розвитку, всередині якого відбувалися синхронні для різних жанрів процеси ідейно-образної еволюції. Факти свідчать, що в період романтизму саме малярство і графіка ввібрали в себе головні тенденції часу та стали виразниками етапних перемін у сфері художньої творчості, тому актуальності набуває теоретичне обґрунтування видової специфіки мистецтва реґіону. Також у питаннях дослідження причин жанрової диференціації малярства і графіки частіше звертали увагу на відмінності у предметі зображення, однак вплив ідей романтизму актуалізував інший ракурс розгляду проблеми а саме ціннісний. Дослідження мистецтва романтизму набуває актуальності ще й тому, що у цей період було накреслено основні контури багатьох художніх явищ другої половини кінця ХІХ ст.
З огляду на викладені вище обставини, ми сформулювали мету дослідження: на прикладі аналізу домінантних явищ і тенденцій мистецтва виявити специфіку розвитку малярства і графіки Галичини першої половини ХІХ ст. та охарактеризувати їх художньо-стильові особливості в контексті романтичної художньої системи.
Сформульована мета дослідження зумовила необхідність виконати такі завдання:
· з’ясувати основні теоретичні засади та історичні особливості виникнення і розвитку романтизму як загальноєвропейського ідейного і творчого напряму;
· обґрунтувати жанрову систематизацію малярства і графіки Галичини першої половини ХІХ ст. скерованістю художнього пізнання романтичної епохи;
· на прикладі творчості художників-портретистів Галичини першої половини ХІХ ст. охарактеризувати динаміку змін формотворчих засад та естетичних критеріїв у підході до створення образу людини;
· простежити основні етапи формування і розвитку краєвиду та охарактеризувати його художні особливості в контексті прояву в ньому ідеалістичного та реалістичного методу створення образу природи;
· висвітлити процес зародження побутового жанру в образотворчому мистецтві Галичини першої третини ХІХ ст.;
· проаналізувати тенденції розвитку сюжетних композицій другої третини ХІХ ст., наголосивши на їхніх основних мотивах та засобах виразності;
· виділити найважливіші світоглядні та естетичні особливості образотворчого мистецтва Галичини першої половини ХІХ ст., синхронізувавши їх із провідними тенденціями європейського мистецтва періоду романтизму.
Предметом дослідження є процес змін в ідейно-естетичній та художньо-образній сферах малярства і графіки Галичини романтичної епохи.
Об’єктом дослідження визначено живописні та графічні (літографія, рисунок, акварель) твори, які постали в Галичині у першій половині ХІХ ст. та в яких найвиразніше проявилася романтична концепція художнього образу.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють першу половину ХІХ ст. період, коли в мистецтві Галичини проявилися романтичні тенденції. За умовні межові точки цього періоду взято дві історичні події: приєднання Галичини як адміністративно-територіальної одиниці до складу Австрійської монархії (1772 р.) та революційна „Весна народів” 1848 р. Серед важливих досягнень українського мистецтва цього часу виділяється суголосся з провідними ідеями і формальними пошуками романтичного мистецтва різних європейських країн та формування нової ідеології національного мистецтва. Для повнішого висвітлення теми до процесу роботи було залучено окремі явища художньої творчості з третьої чверті ХІХ ст.
Територіальні межі охоплюють східні терени Галичини (в основному земель колишнього Руського воєводства Речі Посполитої) як окремої територіально-адміністративної одиниці імперії Габсбургів (17721918) з центром у Львові.
Методологічною основою дисертації став принцип системності та історизму. Предмет і завдання дослідження зумовили застосування як мистецтвознавчого аналізу емпіричних художніх явищ та фактів, а також їх порівняння та синтезу, так і узагальнюючого історико-художнього методу, який передбачає використання культурологічного та естетико-філософського опрацювання матеріалу.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній:
· здійснено комплексне дослідження станкових творів малярства і графіки Галичини першої половини ХІХ ст.;
· доведено, що панівним ідейно-естетичним стимулом розвитку художньої творчості в Галичині у зазначений період став романтизм;
· вперше впливом ідей романтизму обґрунтовано жанрову диференціацію і надання переваги окремим жанрам;
· простежено паралельність та підкреслено ціннісні аспекти еволюційних змін в межах трьох провідних жанрів: портрету, краєвиду та побутового жанру;
· здійснено комплексний аналіз творчості М.Яблонського, А.Райхана, А.Лянґе, І.-П.Лучинського, З.-Б.Стенчинського та О.Рачинського ключових постатей процесу формування романтичної образності в мистецтві Галичини першої половини ХІХ ст.;
· вперше розглянуто творчість Ю.Ґлоґовського та К.-В.Кєлісінського в контексті формування побутового жанру;
· залучено у науковий обіг низку непублікованих та недосліджених творів малярства і графіки (І.-П.Лучинського із Львівської галереї мистецтв та Національного інституту ім.Оссолінських у Вроцлаві, О.Рачинського із Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника, літографічний альбом Б.-З.Стенчинського);
· поточнено атрибуцію та датування творів К.-В.Кєлісінського зі збірки Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника та картин К.Устияновича („Бойківська пара” та „Шевченко на засланні”) із Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові.
Практичне значення роботи полягає в можливості застосувати її результати для подальшого дослідження українського мистецтва ХІХ ст. з метою виявлення подібних тенденцій у загальнонаціональному контексті. Основні висновки та окремі теоретичні положення дисертації можна використати при підготовці відповідних розділів нового видання історії українського мистецтва, а також при укладанні підручників та розробці лекційних курсів з історії українського мистецтва ХІХ ст. Вони допоможуть музейним працівникам у процесі осмислення та подачі експозиційного матеріалу, що торкається історії мистецтва періоду романтизму.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу мистецтвознавства (протокол № 2 від 30.01.07). Результати дисертації апробовано в доповіді „Поетика мотиву в романтичному краєвиді Галичини” на науково-теоретичній конференції „Дизайн та естетичні пріоритети сучасного виробництва в Україні: практичний аспект” (Львів, травень, 2005); у доповіді „Еволюція романтичного краєвиду в літографії Галичини першої половини ХІХ ст.” на 43-тій науково-творчій конференції професорсько-викладацького складу Львівської академії мистецтв (травень, 2004) та в доповіді „Життя і творчість М.Яблонського (18011876) на 1-ій конференції „Європейське мистецтво ХV ХХ ст.” у музеї „Дрогобиччина” (м.Дрогобич, травень, 1999). Основні положення дисертації викладено в статтях, вміщених у п’яти фахових наукових виданнях.

Структура роботи. Дисертація (обсягом 182 сторінки основного тексту) складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (255 позицій) та додатка із 141 ілюстрацією.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження проблеми художньо-стильових особливостей розвитку портрету, краєвиду та побутового жанру в образотворчому мистецтві Галичини періоду романтизму дало підстави сформулювати низку важливих висновків.
Процес зародження та розгортання романтизму в образотворчому мистецтві Галичини першої половини ХІХ ст. відбувався за складних і насичених визначними подіями історичних обставин, характерних для періоду формування модерної української нації. Його типологічною ознакою стала синхронізація із процесом національного відродження, яке переживало в той час українське суспільство і культура. Малярство і графіка відгукнулися на ці процеси активним розвитком, широтою творчих інтересів, масштабом осмислення життя та пошуком нових засобів виразності.
В образотворчому мистецтві Галичини першої половини ХІХ ст. знайшли відображення такі основоположні риси романтичного типу творчості, як індивідуалізм і суб’єктивність художнього мислення, внаслідок чого було утверджено принцип споглядання і відображення як зовнішнього, так і внутрішнього світу людини. Тяжіння до самовираження постало принциповою ознакою романтичної творчості. Відтак емоційне співпереживання стало дієвим засобом пізнання і художнього відображення картин та явищ світу. До визначальних засобів художньої виразності належала також поетика таємниці як іманентний романтичній творчості засіб художньої виразності. Настроєвість стала універсальним ключем до створення художніх образів як у період романтизму, так і в мистецтві постромантичної епохи.
У питанні жанрової диференціації мистецтва виділено специфіку романтичного осмислення проблеми. Якщо попередня художня епоха здійснювала жанровий відбір за допомогою нормативної естетики, вибудовуючи раціонально осмислену послідовність та ієрархічний порядок жанрів (від найпростішого натюрморту до найскладнішого історичної та алегоричної композицій) і провідну роль в оцінці художнього твору відігравали затрачені в процесі творчості інтелектуальні зусилля та цінувався риторичний характер образності, то романтизм вперше наголошував на пізнавальних, виражальних та оціночних якостях індивідуалізованого художнього образу.
Виділена в дисертації конфігурація жанрів романтичного мистецтва простежується у багатьох європейських національних мистецьких школах. Цим підкреслюється спільність художньо-практичних завдань романтизму та правильність обраної в даній роботі методики його дослідження.
У жанрі портрету ми зафіксували виразний еволюційний шлях розвитку: від просвітительського трактування образу людини, яке відображало ідеальний ієрархічно-диференційований погляд на неї як апріорного носія моральних чеснот і виразника суспільно-станових вартостей до розуміння людини як окремої індивідуальності зі своїми суб’єктивними переконаннями і особистими цінностями. Ці зміни вияскравлюються у сфері художньої форми, у результаті чого було зроблено остаточний відхід від символічного розуміння її як втілення абстрактної ідеї (О.Білявський), в бік створення конкретного життєво правдивого зображення (М.Яблонський, А.Райхан).
Змінились і виражальні засоби портрета. Якщо у творах О.Білявського і, певною мірою, Л.Долинського репрезентативна манера мала знаково-символічний характер, то в портретах К.Швайкарта, М.Яблонського та А.Райхана коли вона і з’являлася, то лише для того, щоб підкреслити романтично-піднесений стан індивідуалізованої особи, її внутрішню людську гідність.
Вагомим здобутком романтичного портрета в Галичині стало утвердження інтимного характеру художнього образу, що, зрештою, знаходить перегук із традиціями давньоукраїнського портретування. В першу чергу, він апелював до внутрішнього життя людини та був покликаний розкривати її душевні якості. Портрет виявився тим жанром малярства і графіки Галичини в першій половині ХІХ ст., у якому послідовно і насичено відбувались якісні зміни художньої системи.
Одним із найбільших досягнень мистецтва періоду романтизму стали кардинальні перетворення у жанрі краєвиду, коли зображення фрагментів природи перестали мислити як зручний естетичний фон для портрету, релігійної чи мітологічної композиції. Він набув самостійної вартості як засіб відображення внутрішнього душевного стану художника, як втілення його світоглядних та філософських переконань. Розвиток краєвиду як окремого жанру малярства і графіки Галичини першої половини ХІХ ст. одержав свої специфічні риси, виходячи з яких, ми вбачаємо у цьому процесі не випадкові, а цілком закономірні і вмотивовані еволюційні зміни.
Першою формою осмислення навколишнього середовища в мистецтві Галичини стала ведута як окремий типологічний вид пейзажу. Відтворюючи природні або архітектурні мотиви, ведута стала засобом чутливого споглядання довколишнього світу та виражала глибокий пізнавальний аспект романтичного світогляду.
Свідченням розгортання романтичної програми у жанрі краєвиду став поштовх до надзвичайно активного опанування натурними етюдами не лише як джерелом достовірних знань про предмет, але й як способом його подачі. Саме такі ескізи лягли в основу альбомів літографій, які з’явились у Галичині в першій половині ХІХ ст. Поєднавши в тих літографіях натурні враження, видові завдання та ідеалістичні уявлення про природу, художники, зокрема А.Лянґе, вказали, тим самим, шлях розвитку цього жанру на новому історичниму етапі.
У творчості І.-П.Лучинського та Б.-З.Стенчинського завдання спостереження і пізнання національної природи досягли свого найбільшого розквіту. Графічні краєвиди І.-П.Лучинського мають глибокі пізнавальні вартості, а своїм влучним експресивним характером та емоціною виразністю формують високохудожню модель романтичного краєвиду.
Графічні видання та рисунки художника-мандрівника Б.-З. Стенчинського, доповнені його власними поетичними рядками, просякнуті невсипущою любов’ю до рідної землі, бажанням пізнавати її красу та різноманітність. І хоча у зображеннях цього митця-самоука часто трапляються недовершені мотиви та нестійка композиційна структура, але в них наявний високий рівень емоційної пульсації художніх образів яскравих, правдивих і переконливих.
У творчості зазначених трьох художників-пейзажистів накреслюється свій шлях розвитку романтичного краєвиду в Галичині: від перших серій натурних студій А.Лянґе і до мандрівних нотаток І.-П.Лучинського та Б.-З.Стенчинського. Іншими словами, це є шлях від констатації мальовничих природних мотивів до рефлексії над ними, від репортажу з місцевості до історично осягненого, емоційно довершеного образу цієї місцевості. У творчості І.-П.Лучинського та Б.-З.Стенчинського утверджувалися в українському мистецтві естетичні й поетичні вартості повсякденного реального мотиву, що й дало змогу підкреслити їхню особливу роль у процесі формування національної концепції краєвиду.
Розвиток побутового жанру в малярстві і графіці Галичини першої половини ХІХ ст. також відбувався у кілька етапів. Першою стадією ми визначили типажно-жанрові зарисовки Ю.Глоговського та К.-В.Келісинського. Започатковані ще в період Просвітництва завдяки розробці концепції „натуральної” людини, в романтизмі вони постали як приклад відкритого, послідовного і пристрасного погляду на народне життя. Ці типажні композиції були покликані виконувати як художньо-історичну, так і науково-пізнавальну функції. Стадіально вони відповідали видовому етапу розвитку краєвиду, що свідчить про синхронний розвиток різних жанрів образотворчого мистецтва в романтичну добу та про залежність їх структури від ідейно-естетичної парадигми романтизму.
У 1840-х рр. О.Рачинський висунув погляд глибокого оціночного сприйняття життя і виловив своє філософське, ґротескно-іронічне ставлення до нього. Однак його рефлексії були спрямовані не на позитивістський аналіз дійсності, а на викриття суперечностей між зовнішнім світом і особистим внутрішнім життям.
У народних типах пізніх галицьких романтиків (Г.Родаковського, Ф.Тепи, А.Ґроттґера, К.Устияновича та ін.) ми вбачаємо логічне продовження типажно-костюмної лінії розвитку жанру. Однак тепер у зображеннях народних типів завдання індивідуалізації художнього образу домінують над завданнями етнографічної точності, що знаменує новий етап еволюції жанру. Цим художникам притаманна вже персоналізація народних типів, намагання передати душевний стан героїв.
Загалом, дослідження розвитку побутового жанру в Галичині першої половини ХІХ ст. підтверджує, що ключовим завданням, довкола якого в романтизмі інтегрувався побутовий жанр було розкриття особливостей національного життя. Аналогічні явища спостерігалися в інших європейських художніх культурах. Саме зображення народних типів та жанрових сцен з народного життя стали тими новими, романтичними, мотивами, які вносили у доволі рутинний академічний метод особливий відтінок.
Таким чином, у всіх жанрах образотворчого мистецтва Галичини першої половини ХІХ ст. прослідковано послідовне і систематичне наростання романтичних тенденцій у їх модифікаціях та стилістичних проявах.
Розглянуті в дисертації особливості розвитку малярства і графіки Галичини періоду романтизму та одержані в результаті дослідження висновки дають привід для того, щоб осмислити ширший контекст українське мистецтво першої половини ХІХ ст. в цілому. Адже, незважаючи на своїх реґіональні відмінності, воно, все-таки, виростало на спільній романтичній світоглядній та ідейно-естетичній основі, ґрунтувалося на одних і тих же закономірностях та тенденціях розвитку, тим самим виявляючи свою онтологічну єдність і глибину духовного й естетичного потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андронникова М.И. Портрет. От наскальных рисунков до звукового кино.Москва, 1980.422 с.
2. Аникст А.А. Идейные и художественные основы романтизма // Искусство романтической эпохи: Сб. ст. / Под ред. И.Е.Даниловой.Москва, 1969.С. 117.
3. Антонович Д.В. Скорочений курс історії українського мистетцва. (На правах рукопису).Прага: Видання українського університету, 1923.340 с.
4. Арган Дж.К. История итальянского искусства: В 2 т.Москва: Радуга, 1990.Т.2.240 с.
5. Аствацатуров А.Г. О книге В.М.Жирмунского // Немецкий романтизм и современная мистика.Санкт-Петербург: Аксиома, Новатор, 1980.С. VIIIХL.
6. Базен Ж. История истории искусств от Вазари до наших дней.Москва: Издательская группа „ПрогрессКультура”, 1995.528 с.
7. Бартенев И.А., Бродский В.Я., Марченко Е.И. Искусство Германии и стран Центральной Европы 17 18 в. // История искусства зарубежных стран 17 18 веков / Отв. ред. В.И.Раздольская.Москва: Изобразительное искусство, 1988.С. 159182.
8. Батенко Тарас. Анатоль Вахнянин (18411908). Біля джерел національного відродження.Львів: Кальварія-Каменяр, 1998.140 с.
9. Батіг М.І. Графіка // Історія українського мистецтва: В 6 т.К.: Мистецтво, 1969.Т.4., Кн.1: Мистецтво кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.С.234241.
10.Бенуа А. История русской живописи в ХІХ веке. Изд. третье.Москва: Республика, 1999.448 с.
11.Берковский Н.Я. Романтизм в Германии.Ленинград: Художественная литература. Ленинградское отделение, 1973.567 c.
12.Білецький П.О. Український портретний живопис XVII XVIII ст. Проблеми становлення і розвитку.К.: Мистецтво, 1969.319 с.
13.Бовсунівська Т.В. Феномен українського романтизму: основні параметри каталогізації та ідентифікації: Автореф. дис док. філолог. наук: 10.01.06 та 10.01.01.К., 1998.32 с.
14.Бодлер Ш. Об искусстве / Пер. с франц. Н.Столяровой и Л.Липман.Москва: Искусство, 1986.422 с.
15.Брук Я.В. К истории русского бытового жанра. Жанровые тенденции в искусстве первой половины XVIII века // Советское искусствознание’79.Москва: Советский художник, 1980.Вып. 2.С. 192206.
16.Бэлза И. Проблемы романтизма в культуре народов Центральной Европы // Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII ХІХ вв.: Типология и взаимодействия.Москва, 1990.С. 105115.
17.Вальо М. „Подорож...” Якова Головацького в контексті подорожньої літератури про Карпати // Шашкевичіана.ЛьвівБродиВінніпеґ: Просвіта, 1996.Вип.1.C. 5562.
18.Ванслов В.В. Образы искусства. Очерки.Москва: Знание, 2006.448 с.
19.Ванслов В.В. Эстетика романтизма.Москва: Искусство, 1966.404 с.
20.Венгерская и западноевропейская графика ХІХ века: Каталог выставки / Авт.-сост. В.Капоши.Москва: МК СССР, 1985.Б.п.
21.Вёльфлин Г. Основные понятия истории искусств.Санкт-Петербург: Мифрил, 1994.427 с.
22.Вінкельманн Й.Й. Роздуми про наслідування грецьких творів у малярстві і скульптурі // Мислителі німецького романтизму / Упор. Л.Рудницький, О.Фешовець.Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003.С. 2930.
23.Возняк М. Як пробудилося народне життя в Галичині за Австрії. Львів: Діло, 1924.178 с.
24.Вуйцик В.С. Львівський портретист Остап Білявський // Львівська картинна галерея (виставки, знахідки, дослідження).Львів: Каменяр, 1967.С. 5967.
25.В’юник А.О. Графіка // Історія українського мистецтва: В 6 т.К.: Мистецтво, 1969.Т.4., Кн.1: Мистецтво кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.С.195210.
26.Гегель. Лекции по эстетике // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли.Москва: Искусство, 1967.Т.3.С. 175184.
27.Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців: 17721880.Відень: Наклад „Союза визволення України”, 1916.−65 с.
28.Головацький Я.Ф. Пережитое и перестраданное // Письменники Західної України 3050-х років ХІХ ст. К., 1965.С. 229286.
29.Голубець М. Галицьке малярство // Сто літ галицького малярства. Львів, 1926.С. 147.
30.Голубець М. Західноукраїнська образотворчість з доби Русалки Дністрової // Новий час.1936 (21 вересня).С. 56.
31.Голубець М. Лука Долинський. Львів, 1924.
32.Гончарова Н.Н. Е.М.Корнеев. Из истории русской графики начала 19 века.Москва: Искусство, 1987.381 с.
33.Горинь В. Естетична концепція // „Руська Трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України.К.: Наукова Думка, 1987.С. 4865.
34.Горинь В. Естетичні погляди Руської трійці”. (До генези українського романтизму) // Шашкевичіана.ЛьвівБродиВінніпеґ: Просвіта, 1996.Вип. 12.С. 3340.
35.Горинь В. „Руська Трійця” та ідейно-естетичні основи українського романтизму // Шашкевичіана.2000.Вип. 34.С. 559561.
36.Грабович Г. До історії української літератури. (Дослідження, есеї, полеміка).К.: Критика, 2003.632 с.
37.Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХХХ століття. К.: Генеза, 2000.360 c.
38.Даниель С.М. Европейский классицизм.Санкт-Петербург: Азбука-Классика, 2003.304 c.
39.Девис Н. История Европы.Москва: АСТ: Транзиткнига, 2005.944 с.
40.Делакруа Э. Из дневника // Мастера искусства об искусстве / Под ред. И.Л.Маца, Н.В.Яворской.Москва: Искусство, 1967.Т.4: Первая половина ХIX века.−С. 141−176.
41.Дергачова Г. Забутий львівський пейзаж Антонія Лянге // ЗНТШ.1994.Т.CCXXVII. Праці Секції мистецтвознавства.С. 387392.
42.Дёготь Е. Большой и малый мир в русском пейзаже романтической традиции // Пространство картины.Москва: Советский художник, 1989.С. 104138.
43.Дмитриева М.Э. Изобразительное искусство. Германия, Австрия // История искусств стран Западной Европы от Возрождения до начала ХХ века: В ІІІ кн.Москва: Дмитрий Буланин, 2004.Кн. ІІ: Искусство ХІХ века.С. 937.
44.Добровольский Т. История польской живописи.Вроцлав и др., 1975.262 с.
45.Ельшевская Г.В. Модель и образ. Концепция личности в русском и советском живописном портрете.Москва: Советский Художник, 1984.216 с.
46.Жаборюк А.А. Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ ст.К.; Одеса: Вища школа, 1983.207 с.
47.Живопись и рисунок Германии и Австрии XV XIX веков: Каталог выставки / Вст. ст. М.Либмана.Москва, 1963.96 с.
48.Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика / Предисл. и коммент. А.Г.Аствацатурова.Санкт-Петербург: Аксиома, Новатор, 1980.−232 с.
49.Жирмунский В.М. Проблема эстетической культуры в произведениях гейдельбергских романтиков // Из истории западноевропейских литератур.Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1981.С. 6275.
50.Жолтовський П.М. Український живопис ХVІІ XVІІІ ст. К.: Наукова Думка, 1978.328 с.
51.Заброварний С. Священики перші просвітителі українського народу в Галичині на зламі XVIII і XIX століть // Варшавські українознавчі записки. Варшава: Видавництво оо. Василіян, 1989.Зош. 1.С. 134148.
52.Забуті скарби. Народний одяг України та Польщі в малюнках Є.Ґлоґовського і К.В.Кєлісінського: Довідник виставки / Концепція виставки і каталогу А.Блаховського.ЛьвівТорунь, 2002.48 c.
53.Затенацький Я.П. Станковий живопис першої половини ХІХ століття // Історія українського мистецтва: В 6 т.К.: Мистецтво, 1969.Т.4., Кн.1: Мистецтво кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.С. 99142.
54.Изергина А.Н. К вопросу о романтизме как самостоятельном художественном течении // Искусство романтической эпохи / Под ред. И.Е.Даниловой.Москва, 1969.С. 5056.
55.Історія Львова // Відп. ред. В.В.Секретарюк.К.: Наукова думка, 1984.414с.
56.Каган М. Морфология искусства.Ленинград: Искусство, Ленинградское отделение, 1972.440 c.
57.Калитина Н.Н. Французский портрет ХІХ в.Ленинград: Искусство, Ленинградское отделение, 1985.280 с.
58.Катрушенко І.К., Нановський Я.Й. Станковий живопис першої половини ХІХ століття // Історія українського мистецтва: В 6 т.К.: Мистецтво, 1969.Т.4., Кн.1: Мистецтво кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.С.142147.
59.Кирчів Р.Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність „Руської Трійці”.К.: Наукова Думка, 1990.340 с.
60.Кларк Кеннет. Пейзаж в искусстве.Санкт-Петербург: Абзука-Классика, 2004.304 с.
61.Классицизм и романтизм. Архитектура. Скульптура. Живопись. Рисунок (17501848) / Под ред. Р.Томана.Б.м.: Kőnemann, 2001.520 с.
62.Коваленская Т.М. Русский реализм и проблема идеала.Москва: Изобразительное Искусство, 1983.304 с.
63.Кожина Е.Ф. Романтическая битва.Ленинград: Искусство. Ленинградское отделение, 1969.272 с.
64.Комаринець Т.І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму: (проблеми національного й інтернаціонального).Львів: Вища школа, Видавництво при Львівському університеті, 1983.223 с.
65.Комаринець Т.І. „Русалка Дністровая” видатна пам’ятка українського романтизму // Шашкевичіана.2004.Вип.56.С. 307313.
66.Комаринець Т.І. Твори.Львів: Каменяр, 1999.360 с.
67.Корзина Н.А. Искусство и его синтез в эстетических воззрениях немецких романтиков // Проблемы романтического метода и стиля: Сб.ст.Калинин: Калининский Государственный университет, 1980.С.3148.
68.Король С. Романтичні альбоми літографій: від „Збірки найгарніших і найцікавіших околиць Галичини” (1823) до „Околиць Галичини” (18471848) // Народознавчі Зошити.2004.№ 34.С. 413427.
69.Король С. Художник і художнє життя Галичини першої половини ХІХ ст. // Народознавчі зошити.1999.№ 5.C. 660668.
70.Король С. Життя і творчість Мартина Яблонського (18011876) // Зб.ст. І-ї наукової конференції ”Європейське мистецтво ХV XX століть”. Дрогобич, 1999. С. 4045.
71.Косак М. Лука Долинскій // Львовянинъ приручный и господарскій мьсяцесловъ на рокъ звычайный.Львовъ, 1863.С. 136140.
72.Крвавич Д.П., Стельмащук Г.Г. Український народний одяг XVII початку ХІХ ст. в акварелях Ю.Глоговського.К.: Наукова Думка, 1988.272 c.
73.Крип’якевич І. Ставропигійська літографія в 18471854 рр.Львів, 1921.17с.
74.Кузнецов Ю. Неизвестные рисунки Карла Фора в Эрмитаже // Западноевропейская графика ХV ХХ веков.Ленинград: Искусство. Ленинградское отделение, 1985.С. 114124.
75.Купчинська Л. Старосамбірщина у творчості Єжи Ґлоґовського і Каєтана Вавжинця Кєлісінського // Старосамбірщина.Т.3.2004.С. 114131.
76.Купчинська Л.О. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва Галичини другої пол. ХІХ початку ХХ ст.: Дис... канд. Мистецтвознавства: 17.00.05.Львів, 2003.234 с.
77.Купчинський О. Сторінки життя і творчості М.Гриневецького (17581823) // ЗНТШ.2002.Т.ССХLIII.Праці Історично-філософської секції.С. 588652.
78.Левицька М.К. Львівське портретне малярство кінця XVIII першої половини ХІХ ст.: художньо-стильові особливості: Дис... канд. Мистецтвознавства: 17.00.05.Львів, 2003.Т.1.197 с.
79.Лірвак з-над Сяну. Перемиські друки середини ХІХ ст. / Упор. В.Пилипович.Перемишль, 2001.451 с.
80.Лотман Ю.М. Статьи по семиотике культуры и искусства.Санкт-Петербург: Гуманитарное агенство „Академический проект”, 2002.544с.
81.Львівський портрет XVI XVIII ст.: Каталог виставки / Авт.-упор. В.А.Овсійчук.К.: Мистецтво, 1967.70 с.
82.Малець С. За часів Маркіяна Шашкевича.Львів: Центр Європи, 1998.96 с.
83.Миролюбова Г.А. Новые материалы к истории создания серии литографий Виды Санкт-Петербурга и окрестностей (18211826)” // Культура и искусство России ХІХ в. Сб. ст. / Гос. Эрмит.Ленинград: Искусство, Ленинградское отделение, 1985.С. 3141.
84.Михайлов А.В. Вводная часть доклада „Генрих фон Клейст и проблемы романтизма” // Искусство романтической эпохи: Сб. ст. / Под ред. И.Е.Даниловой.Москва, 1969.С. 106126.
85.Михайлов А.В. Генрих Вильгельм Вакенродер и романтический культ Рафаэля // Советское искусствознание’79.1980.Вып.2.С.207237.
86.Михайлов А.В. Идеал античности и изменчивость культуры. Рубеж ХVIII ХIХ веков // Быт и история античности / Отв. ред. Г.С.Кнабе.Москва: Наука, 1988.С. 219270.
87.Михайлов А. Творчество и реальность в искусстве романтической эпохи (от Фюссли до Вальдмюллера): Автореф. дисс... канд. Искусствоведения: 17.00.04.Москва, 1977.25 с.
88.Мовна У. Духовна культура українців Галичини у зацікавленнях польськомовної преси першої половини ХІХ ст. (аспект календарної обрядовості) // Зерна.1998.Ч. 45.С. 223232.
89.Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили.К.: Мистецтво, 1985.365 с.
90.Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник.Тернопіль: Навчальна Книга-Богдан, 2001.415 с.
91.Нановський Я.Й. Корнило Миколайович Устиянович.К.: Мистецтво, 1963. 45 с.
92.Некрасова Е.А. Романтизм в английском искусстве: Очерки.Москва: Искусство, 1975.255 с.
93.Никулин Н. Немецкая и австрийская живопись XV XVIII веков. Эрмитаж.Ленинград: Искусство, Ленинградское отделение, 1989.339 с.
94.Новаліс. Фрагменти // Мислителі німецького романтизму / Упор. Л.Рудницький, О.Фешовець.Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003.С. 324333.
95.Овсійчук В.А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві.К.: Дніпро, 2001.447 с.
96.Орлевич І. Ставропігійський інститут у Львові (кінець ХVIII 60-ті рр. ХІХ ст.).Львів: Логос, 2001.188 с.
97.Островський В.О. Станковий живопис кінця ХVІІІ століття // Історія українського мистецтва: В 6 т.К.: Мистецтво, 1969.Т.4., Кн.1: Мистецтво кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст.С. 8599.
98. Паславський І.В. Ідейно-філософські засади творчості // „Руська Трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України.К.: Наукова Думка, 1987.С. 4148.
99. Пилипенко В. Открытие пейзажа. Некоторые аспекты эволюции русской пейзажной живописи первой половины ХIХ в. // Советское искусствознание.1985.Вып. 19.С. 129160.
100. Побутовий портрет у Львові у першій половині ХІХ ст.: Каталог виставки / Авт.-упор. С.А.Стець.Львів, 1988.36 с.
101. Полонська-Василенко Н. Історія України. Вид. 3-тє.К.: Либідь, 1995.Т.2.606 с.
102. Раздольская В. Европейское искусство ХІХ века. Классицизм, романтизм.СПб.: Азбука-Классика, 2005.368 с.
103. Рассел Б. Історія західної філософії / Пер. з англ. Ю.Лісняка, П.Таращука.К.: Основи, 1995.759 с.
104. Раух А. Классицизм и романтизм в европейской живописи // Классицизм и романтизм. Архитектура. Скульптура. Живопись. Рисунок (17501849) / Под ред. Р.Томана.Б.м.: Könemann, 2001.С. 318480.
105. Раушенбах Б. Геометрия картины и зрительное восприятие. СПб.: Азбука-Классика, 2001.316 с.
106. Рубан В.В. Образотворче мистецтво // Історія української культури: В 5 т.К.: Наукова Думка, 2005.Т.4., Кн.2: Українська культура другої половини ХІХ ст.С. 6331152.
107. Рубан В.В. Український портретний живопис першої половини ХІХ століття.К.: Наукова Думка, 1984.372 с.
108.