ТРАНСФОРМАЦІЯ НАРОДНОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ЖИВОПИСУ МАРАМОРОША У XVII–XVIII СТОЛІТТЯХ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ : ТРАНСФОРМАЦИЯ НАРОДНОЙ сакральной архитектуры И ЖИВОПИСИ Марамороша В XVII-XVIII веках КАК отображения динамики ЕВРОПЕЙСКОЙ КУЛЬТУРЫ

brief description

Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут”

На правах рукопису

Герчанівська Поліна Евальдівна
УДК 7.031.2

ТРАНСФОРМАЦІЯ НАРОДНОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ
І ЖИВОПИСУ МАРАМОРОША У XVIIXVIII СТОЛІТТЯХ
ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

17.00.01 теорія і історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
Федорова Ірина Ігорівна
кандидат філософських наук, доцент

Київ 2002

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАРОДНОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ЖИВОПИСУ МАРАМОРОША У XVIIXVIII СТОЛІТТЯХ

12

ВИСНОВКИ

30

РОЗДІЛ 2
ТИПОВІ РИСИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ СТИЛЬОВИХ МОДЕЛЕЙ ХУДОЖНЬОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
XVIIXVIII СТОЛІТЬ

32

2.1. Архітектура і живопис дерев’яних церков як феномен народного мистецтва

32

2.2. Особливості історико-стильових трансформацій українського народного сакрального мистецтва

42

ВИСНОВКИ

62

РОЗДІЛ 3
ЄВРОПЕЙСЬКА ХУДОЖНЯ КАРТИНА СВІТУ”
XVIIXVIII СТОЛІТЬ У НАРОДНОМУ САКРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ МАРАМОРОША

64

3.1. Європейська художня картина світу” доби бароко

64

3.2. Художня картина світу” XVIIXVIII століть у народній сакральній архітектурі та живопису

80

ВИСНОВКИ

104

РОЗДІЛ 4
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ДЕРЕВ’ЯНОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ЖИВОПИСУ МАРАМОРОША В XVIIXVIII СТОЛІТТЯХ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

106

4.1. Народна сакральна архітектура Марамороша
в XVIIXVIII століттях

106

4.2. Живопис дерев’яних церков Марамороша XVIIXVIII століть

132

ВИСНОВКИ

164

ВИСНОВКИ

166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Бут.

Перша книга Мойсеєва: Буття

гр.

грецька мова

ДАЗО

Державний архів Закарпатської області (Берегово)

Ів.

Євангелія від Св. Івана

Лк.

Євангелія від Св. Луки

Мт.

Євангелія від Св. Матвія

Об.

Об’явлення Св. Івана Богослова

од. збер.

одиниця зберігання

оп.

опис

Р.Х.

Різдво Христове

Св.

Святий

Ф.

Фонд

ЦНБ АН Укр.

Центральна наукова бібліотека Академії Наук України

2 Цар.

Друга Книга царів

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні процеси державотворення посилили значення наукових проблем, пов’язаних з виявленням закономірностей, що визначають характер доленосних для української культури трансформацій. Специфіка геополітичного розташування окремих етнічних українських територій обумовила регіональну своєрідність протікання їхніх культуротворчих процесів, сприяла виникненню багатовекторності культурного розвитку в Україні. Яскравим прикладом цього явища є народна сакральна архітектура і живопис Марамороша, району, що міститься на пограниччі Східної і Західної Європи. Пам’ятки, якими вони представлені, датуються переважно XVIIXVIII століттями періодом, коли в українській культурі превалюють західноєвропейські орієнтації.
Проте, при вивченні вказаних пам’яток ще й досі не вщухають дискусії. Вони були започатковані мистецтвознавчими розвідками, спрямованими на дослідження генезису технологій, закладених в основу побудови українських дерев’яних церков. Походження їхніх архітектурних форм вчені обґрунтовували різними традиціями: візантійською (Г.Павлуцький, Е.Сецинський, В.Січинський, В.Щербаківський), норвезькою (А.Вольфскрон), слов’янською (К.Мокловський, О.Новицький, І.Стржиговський).
Розбіжності у наукових теоріях посилили праці, що узагальнювали і систематизували накопичений мистецтвознавством матеріал, підтверджуючи варіативність і поліморфність художніх форм української народної архітектури та живопису (Д.Антонович, М.Драган, В.Залозецький, Г.Логвин, П.Юрченко). У них також накреслилась нова стратегія дослідження української народної культури за регіональними ознаками, що позначилося активізацією інтересу до явищ, котрі не вписувались у типові уявлення про неї.
Особливу увагу дослідників привертає специфічність народного церковного будівництва та малярства закарпатського регіону, зокрема Марамороша, в яких простежується поєднання різних культурно-історичних нашарувань: старослов’янських, ще з домонгольського періоду, загальноукраїнських, що збереглися з часів Київської Русі, західноєвропейських бароко і готики (О.Бабос, Д.Бакстон, Д.Гоберман, П.Жолтовський, В.Залозецький, Г.Логвин, П.Макушенко, І.Могитич, М.Сирохман, Н.Сліпченко, М.Слободян та інші).
Однак фрагментарність і описовість використаних для цих висновків мистецтвознавчо-аналітичних матеріалів, що виокремлюють специфічності рис народної сакральної архітектури і живопису Марамороша, не дають цілісного уявлення про динаміку тих змін, які відбуваються у їхніх формах, та відповідь на питання, які саме історично-світоглядні зрушення привели до них.
Визначений напрямок передбачає не тільки комплексне мистецтвознавче вивчення цих форм народної творчості, але й реконструювання художніх процесів та культуротворчих ідей, у контексті яких їх регіональна своєрідність простежується переконливіше. Усе вищезазначене й обумовило вибір дисертанткою теми Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVIIXVIII століттях як відображення динаміки європейської культури”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної наукової програми Дослідження філософського аспекту проблеми творчості” кафедри філософії Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут”.
Мета дослідження полягає у виявленні світоглядних та художньо-стильових особливостей народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у контексті європейського культуротворчого процесу XVIIXVIII століть.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
- проаналізувати стан мистецтвознавчого та культурологічного висвітлення поставленої проблеми та розробити методологію її подальшого вивчення;
- виявити діалектику загального і специфічного у художньо-стильових засадах народних і професійних форм сакральної культури;
- змоделювати стильовий образ картини світу” XVIIXVIII століть, який визначає розвиток сакрального мистецтва в Європі, зокрема на Мараморощині;
- реконструювати особливості первісного образу” традицій церковної архітектури Закарпаття і розглянути особливості його інтерпретації в пам’ятках марамороської сакральної архітектури;
- проаналізувати динаміку трансформацій народного сакрального мистецтва у цьому регіоні в контексті традицій європейської художньої культури XVIIXVIII століть;
- з’ясувати специфіку процесів стильоутворення, що закладена в основу архітектурних і образотворчих форм, якими представлене сакральне мистецтво Марамороша, та визначити їх характерні риси.
Об’єкт дослідження народна сакральна архітектура і живопис Марамороша.
Предметом дослідження є трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVIIXVIII століттях як відображення динаміки європейської культури.
У ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: аналітичний у вивченні філософської, естетичної і культурологічної літератури для формування методологічних засад дослідження трансформації народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVIIXVIII століттях; системний для дослідження впливу європейських художніх стилів на українське народне сакральне мистецтво, а також з’ясування специфіки відображення європейської картини світу” XVIIXVIII століть у народній сакральній архітектурі і живопису Марамороша; історичний у реконструкції картини світу” XVIIXVIII століть у Європі і лінії розвитку в її контексті народної сакральної архітектури і живопису Марамороша цього ж періоду; компаративний у виявленні загальноєвропейських, національних та етнолокальних ознак народної сакральної архітектури і живопису Марамороша XVIIXVIII століть; метод моделювання у реконструкції первісного образу” пам’яток дерев’яної сакральної архітектури Марамороша XVIIXVIII століть; мистецтвознавчий для дослідження композиційно-стильових особливостей тих із цих пам’яток регіону, які не знайшли достатнього висвітлення у науковій літературі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертанткою вперше:
- запропоновано світоглядно-стильовий підхід до вивчення художніх явищ української народної культури, що дозволяє розглядати їх у контексті загальних культуротворчих процесів окремих періодів;
- узагальнено художні особливості європейської картини світу” XVIIXVIII століть у проекції на сакральне професійне та народне українське мистецтво Закарпаття у його барочних зразках;
- визначено специфічні риси відображення останньої у народній сакральній архітектурі і живописі Марамороша та культурні традиції, які обумовили їх світоглядно-стильову суперечливість; руйнування традиційних для православної культури канонів у творчості внаслідок експансії мистецьких форм, які змістовно відповідали потребам католицької церкви за умов контрреформації;
- розглянуто етапи розвитку сакральної архітектури і живопису Марамороша в контексті загальних тенденцій, які характеризують процес формування української культури в цьому регіоні; вони доводять, що ці форми народного сакрального мистецтва, незважаючи на постійний вплив західноєвропейського художнього ареалу, зберігають у собі ментальну спорідненість з українською етнокультурою. Тому в них зміна стильових систем, що відбувається у сусідніх європейських країнах, простежується тільки на рівні окремих елементів, котрі опосередковуються у традиційних художніх прийомах, успадкованих за часів Київської Русі;
- на архівних матеріалах реконструйовано первісний образ” пам’яток дерев’яної сакральної архітектури Марамороша та впроваджено у науковий обіг нові дані мистецтвознавчого характеру, котрі дозволяють цілісно розглядати архітектурно-конструктивні та стильові особливості образотворчого оформлення не тільки марамороських церков, а й Закарпаття в цілому.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є внеском як до теоретичної розробки питання щодо специфіки трансформації української народної сакральної архітектури і живопису XVIIXVIII століть на теренах, що знаходяться на пограниччі Східної і Західної Європи, так і практичних проблем, пов’язаних з реконструкцією пам’яток народної сакральної архітектури і живопису Марамороша XVIIXVIII століть.
Сформульовані в дисертації основні теоретичні положення і висновки можуть стати теоретичним підґрунтям у науково-дослідницькій та викладацькій роботі, при розробленні й викладанні нормативних та спеціалізованих курсів з теорії та історії культури, естетики, мистецтвознавства, а також для наукової реставрації пам’яток народної сакральної дерев’яної архітектури і живопису Марамороша XVIIXVIII століть.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені у формі наукових доповідей і виступів на міжнародному конгресі, міжнародних, національних та регіональних конференціях, а також у наукових дискусіях і на круглих столах” у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Нідерландському інституті історії мистецтва (Гаага) та Інституті Шведської церкви (Стокгольм).
Окремі аспекти роботи доповідались на: VI Всесвітньому Конгресі дослідження Центральної та Східної Європи (VI World Congress for Central and East European Studies, Тампере, Фінляндія, 2000 р.); III Всесвітньому форумі українців (Київ, 2001 р.); III Міжнародній науковій конференції Творчість. Культура. Гуманізм” (Київ, КПІ, 1993 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання” (Київ, НТУУ КПІ”, 1997 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (Київ, НТУУ КПІ”, 1999 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції Творчість свободи як свобода творчості” (Київ, НТУУ КПІ”, 2001 р.); науково-практичній конференції Охорона історико-культурної спадщини: історія та сучасність” (Київ, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, 1996 р.).
Фотоматеріали дослідження архітектури та живопису Марамороша експонувались на персональних виставках в Українському домі у м. Києві (1993 р.); в музеях міст Чернігова (1993 р.), Новгорода-Сіверського (1995 р.), у Національному технічному університеті України КПІ” (1999, 2001 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у монографії; десяти статтях, шість з яких у виданнях, затверджених рішеннями ВАК України як фахові з філософських наук, і п’яти матеріалах наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми трансформації народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVIIXVIII ст. як відображення динаміки європейської культури.
Основні наукові результати виконаної роботи відображено у таких положеннях:
1. Доведена наукова доцільність використання світоглядно-стильового підходу до вивчення народної української культури, особливо в тих регіонах, де її формування відбувається під впливом різних за своєю ментальністю культурних традицій.
2. Виявлена перспективність наукових розвідок у напрямку порівняльних характеристик образних відтворень картини світу” у мистецтві, яке представляє різні за своєю світоглядною спрямованістю типи культури західного та східного ареалів.
3. Знайшла підтвердження думка про те, що українське сакральне мистецтво у ХVIIХVIII століттях розвивається на стику різних стильових тенденцій, актуальних для розвитку європейської культури визначеного періоду.
4. Встановлено, що їхній вплив особливо яскраво простежується у пограничних регіонах, які були окраїнними територіями могутніх у ХVIIХVIII століттях європейських та східних держав, що позначалося на світоглядно-художніх пріоритетах їхнього населення, спрямованих на традиційну систему культурних цінностей часів дохристиянської Русі і, водночас, підпорядкованих вимогам культурної політики центру.
5. Визначено, що таку подвійність найбільш повно виявляє народне сакральне мистецтво, в якому стильові процеси, викликані змінами у духовному житті європейського суспільства, відбуваються на тлі збереження сталих художніх прийомів у інтерпретації канонів церковного будівництва, успадкованих з традиціями Київської Русі.
6. Обґрунтовано, що динаміка культурного розвитку на таких територіях, зокрема Закарпаття, обумовлена стереотипами художнього мислення європейської культури, які відтворює стиль бароко у всіх його історичних модифікаціях, проте актуальною залишається також у цьому регіоні середньовічна традиція, згідно з якою опанування нового не заперечує існування старих форм. Їх зміст тільки уточнюється шляхом інтерпретації.
7. Аналіз народного сакрального мистецтва Марамароша з цього погляду доводить, що типовим моментом у його характеристиках є полістилічність, яка відбиває сталість етнонаціональних ознак і водночас їх домінантне положення до інших, зовнішніх нашарувань.
8. Реконструйовано первісний образ” дерев’яної сакральної архітектури Марамароша ХVIIХVIII століть і досліджено на його основі інші пам’ятки цього регіону, що дало змогу з’ясувати їхні типові характеристики і, прослідкувавши в них динаміку історичних змін у світоглядно-стильових компонентах на різних етапах існування, уточнити регіональні особливості цих характеристик у контексті взаємодії різних культурних традицій цього регіону Європи.
9. Проаналізовано тематику та форми стильового втілення первісного образу” сакрального народного мистецтва в церковному малярстві ХVIIХVIII століть, які свідчать про органічне поєднання і розвиток у ньому різних стильових тенденцій (бароко, рококо), що вплинуло на особливості трансформації сталих норм, закладених українськими традиціями народного побутового та іконографічного живопису.
10. Введено у науковий обіг описи недосліджених у мистецтвознавстві пам’яток народної сакральної архітектури і живопису Марамароша ХVIIХVIII століть.
Проблема дослідження українського народного сакрального мистецтва не вичерпується тільки визначеними напрямками. Вона може мати своє продовження на матеріалі інших регіонів і явищ української народної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Альбом українських церков: Закарпаття, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя/ За ред. М.В.Поврозника. Лондон: Укр. Вид. спилка, 1988. 320 с.

2.

Андреев А.П., Гирфанов К.В. Некоторые социально-психологические аспекты эволюции религиозной картины мира// Научная картина мира: основания, формирование, развитие. Межв. научн. сб. Башкирского ун-та. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1987. С. 129137.

3.

Анонім. Списаніє против люторов о поклонению святых икон// Українська література XIVXVI ст.: Апокрифи. Агіографія. Паломн. твори. Історіограф. Твори. Полем. твори. Преклад. повісті. Поет. твори/ Авт. вступ. ст. і ред. тому В.Л.Микитась. К: Наукова думка, 1988. С.194198.

4.

Антонович Д. Розвій форм української деревляної церкви// Праці Українського Історично-філологичного Товариства в Празі. Прага: Друк Державної друкарні в Празі, 1926. С. 160170.

5.

Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Философско-методологический анализ современных зарубежных концепций.Л.:Просвещение,1967.268с.

6.

Архитектура Украинской ССР: В 2 т./ Предисл. Ю.С.Асеева и Г.Н.Логвина. М.: Гос. Изд. лит. по строительству и архитектуре, 1954. Т.1. 168 с.

7.

Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. К.: Будивэльнык, 1989. 102 с.

8.

Балушок В. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. К.: Наукова думка, 1993. 120 с.

9.

Барковская А.В. К проблеме корреляции физической картины мира и концептуального ядра фундаментальной теории// Научная картина мира: общекультурное и внутринаучное функционирование:Сб. науч. тр.Свердловск:УрГУ,1985.С.3441.

10.

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. М.: Изобразительное искусство, 1983. 264 с.

11.

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. 2-е изд. М.: Искусство, 1986. 444 с.

12.

Біленький Я. Угроруські літописні записки// Записки Наукового Товариства ім.Шевченка. Т.104. Львів, 1911. С. 7382.

13.

Бляхер Е.Д., Волынская Л.М. Соотношение общей картины мира и картин мира частных наук// Научная картина мира (логико-гносеологический аспект): Сб. научн. тр. К.: Наукова думка, 1983. С.4351.

14.

Божко Ю.Г. Эстетические свойства архитектуры. Моделирование и проектирование. К.: Будивэльнык, 1990. 144 с.

15.

Большаков В.П., Завершинский К.Ф. Своеобразие культуры Нового времени в её развитии от Ренессанса до наших дней: Учеб. пособие/ Под ред. В.П.Большакова. Великий Новгород: Изд. Новгородского гос. ун-та, 2000. 144 с.

16.

Борев Ю.Б. Естетика: В 2 т. Смоленск: Русич, 1997. Т.1. 576 с.

17.

Боржава Ю. Від Угорської Руси до Карпатської України. Филадельфія: Карпатський голос, б.р. 55 с.

18.

Бычков В.В. Русская средневековая эстетика. XIXVII века. М.: Мысль, 1992. 637 с.

19.

Вёльфлин Г. Основные понятия в истории искусств: Проблема эволюции стиля в новом искусстве. СПб.: Мифрил, 1994. 427 с.

20.

Вёльфлин Г. Ренесанс и бароко/ Пер. с нем. Е.Лунберга. СПб.: Грядущий день, 1913. 164 с.

21.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму: Пер. з нім. О.Погорілова. К.: Основи, 1994. 261с.

22.

Винкельман И.И. История искусства древности. Малые сочинения. СПб.: Алетейя, 2000. 800 с.

23.

Виппер Б.Р. Статьи об искусстве. М.: Искусство, 1970. 591 с.

24.

Виппер Б.Р. Проблема стилей в западноевропейском искусстве XVXVI вв. М.: Наука, 1966. 348 с.

25.

Вінкельман Й.Й. Про художній ідеал прекрасного. К.: Мистецтво, 1990. 307 с.

26.

Власов В.Г. Стили в искусстве: В 3 т. СПб.: Лита, 1998. Т.1: Словарь. 672 с.

27.

Возняк М. Історія української літератури: В 3-х т. Львів: Просвіта, 1924.Т.3: Віки XVIXVIII, Ч.2. 564 с.

28.

Волков Н.Н. Цвет в живописи. М.: Искусство, 1984. 320 с.

29.

Всеобщая история архитектуры: В 12 т./ Глав. Ред. А.В.Власов. Л.М.: Стройиздат, Ленинград. отд-ние, 1968. Т.6: Архитектура России, Украины и Белоруссии. ХIУ первая половина ХIХ вв. 568 с.

30.

Гаджега В. Додатки к исторіи русинов і руських церквей в Марамороше. Студие исторично архівне// Науковий зборник товаристваПросвіта”.Ужгород:УНІО,1922.Рǒчник1.С.140226.

31.

Галятовський І. Наука, альбо способ зложення казання// Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика/ Редактор тому О.В.Мишанич. К.: Наукова думка, 1987. С. 108145.

32.

Гегель Г. В-Ф. Лекции по эстетике: В 2 т. СПб.:Наука, 1999.Т.1.662 с.

33.

Гегель Г. В-Ф. Лекции по эстетике: В 2 т. СПб.:Наука, 1999.Т.2.603 с.

34.

Гердер И.Г. Избранные сочинения. М.Л.: Гослитиздат, 1959. 392 с.

35.

Герчанівська П.Е. Дерев’яні церкви України. К.: Наукова думка, 1996. 136 с.

36.

Гоберман Д.Н. Памятники деревянного зодчества Закарпатья. Л.: Аврора, 1971. 120 с.

37.

Гольберг М. Діалог і проблеми взаємодії культур// Діалог культур: Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнарод. філософ.-культуролог. читань/ Відп. ред. С.О.Черепанова. Львів: Каменяр, 1996. С. 616.

38.

Гринина Т.А. Развитие фундаментальных биологических теорий и научной картины органического мира как единый процесс// Научная картина мира: общекультурное и внутринаучное функционирование:Сб. науч. тр.Свердловск:УрГУ,1985.С.4147.

39.

Грица С.Й. Становлення і розвиток наукової думки про народну творчість// Українська художня культура/ За ред. І.Ф.Ляшенка. К.: Либідь. С. 3253.

40.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры/ Пер. с нем. М.И.Левиной и др. М.: Прогресс, 1985. 451 с.

41.

Гущина В.А. Пробемы стиля и стилевого многообразия в искусстве:Автореф. дисканд. философ. наук/МГУ.М.,1965.17 с.

42.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 839. 14 арк.

43.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 898. 6 арк.

44.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1289. 64 арк.

45.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1290. 48 арк.

46.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1316. 14 арк.

47.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1328. 64 арк.

48.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1351. 12 арк.

49.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1517. 6 арк.

50.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1561. 14 арк.

51.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1615. 4 арк.

52.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1828. 27 арк.

53.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 1941. 10 арк.

54.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2042. 17 арк.

55.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2078. 13 арк.

56.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2115. 21 арк.

57.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2156. 12 арк.

58.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2194. 4 арк.

59.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2305. 7 арк.

60.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2356. 124 арк.

61.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2422. 10 арк.

62.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2531. 23 арк.

63.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2808. 31 арк.

64.

ДАЗО. Ф.151, оп.1, од. збер. 2886. 116 арк.

65.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 21. 24 арк.

66.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 702. 1 арк.

67.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1242. 25 арк.

68.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1395. 6 арк.

69.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1419. 33 арк.

70.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1457. 2 арк.

71.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1464. 12 арк.

72.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 1670. 13 арк.

73.

ДАЗО. Ф.151, оп.5 , од. збер. 1711. 35 арк.

74.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 2580. 1 арк.

75.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 2581. 3 арк.

76.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 2683. 2 арк.

77.

ДАЗО. Ф.151, оп.5, од. збер. 3329. 11 арк.

78.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа. М.: Книга, 1991. 574 с.

79.

Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения: Курс лекций: В 2 т. М.: Искусство, 1978. Т.1: XIV и XV ст. 175 с.;

80.

Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения: Курс лекций: В 2 т. М.: Искусство, 1978.Т.2: XVI ст. 395 с.

81.

Дерев’яна архітектура Українських Карпат/ Під ред. І.Гвозді. Нью-Йорк, 1978. 287 c.

82.

Дерев’яні храми України: Шедеври архітектури: Кат. Виставки/ Куратор виставки Тит Геврик. Нью-Йорк: Український музей, 1987. 112 с.

83.

Додатки к исторіи русинов и руських церквей в Марамороше: студие исторично-архивне/ Написав В.Гаджега.Ужгород: УНІО, 1922. 91 с.

84.

Драган М. Українські дерев’яні церкви: В 2 ч. Львів, 1937. Ч.1: Генеза і розвій форм. 160 с.

85.

Дулушковичъ І. Историческія черты Угро-Русскихъ: В 3 т. Унгваръ, 1877. Т.3. С.151152.

86.

Дышлевый П.С. Естественнонаучная картина мира как форма синтеза знания// Синтез современного научного знания. М.: Наука, 1973. С. 94120.

87.

Дышлевый П.С. Естественнонаучная картина мира как необходимая форма отражения действительности// Диалектический материализм и естественнонаучная картина мира. К.: Наукова думка, 1976. С. 586.

88.

Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Научная картина мира и мир культуры// Научная картина мира (логико-гносеологический аспект): Сб. научн. тр. К.: Наукова думка, 1983. С. 537.

89.

Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Что такое общая картина мира// Новое в жизни, науке, технике. Сер. Философия. Вип.6. М.: Знание, 1984. 64 с.

90.

Естетика: Підручник/ Л.Т. Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. Ред. Л.Т.Левчук. К.: Вища шк., 1997. С.228.

91.

Жолтовский П.Н. О пропорциях в народном зодчестве Украинских Карпат// Советская этнография. 1975. № 6. С. 7985.

92.

Жолтовський П.М. Український живопис XVIIXVIII ст. К.: Наукова думка, 1978. 328 с.

93.

Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХVIХVПІ ст. К.: Наукова думка, 1983. 180 с.

94.

Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні ХУПХУШ ст. К.: Наукова думка, 1988. 160 с.

95.

Залозецький В. Малярство Закарпатської України (XIVXIX ст.)// Стара Україна. Львів, 1925. Ч.VIIX. С.131139.

96.

Ильин И.А. История искусства и эстетика: Избр. ст./ Предисл. М.Лифшица. М.: Искусство, 1983. 288 с.

97.

Иоффе И. Культура и стиль: система и принципы социологии искусств. Л.: Прибой, 1927. 368 с.

98.

Історія українського мистецтва: В 6 т. К.: УРЕ, 1968. Т.3: Мистецтво другої половини XVIIXVIII століття. 439 с.

99.

Каргин А.С. Народное художественное творчество: Структура. Формы. Свойства. М.: Музыка, 1990. 143 с.

100.

Квасюк Л.В. Іконопис і словесність у культурі України XVIXVIII століть: естетичний аспект: Автореф. дис канд. філософ. наук: 09.00.08/ Київський Національний університет ім. Т.Шевченка. К., 2000. 18 с.

101.

Кизима В.В. Научная картина мира в культурно-историческом контексте// Научная картина мира (логико-гносеологический аспект): Сб. научн. тр. К.: Наукова думка, 1983. С. 7479.

102.

Классическое наследие и современность/ Под ред. Д.С.Лихачёва. Л.: Наука, ЛО, 1981. 414 с.

103.

Колесса О. Рукописні і палєотипні книги південного Підкарпаття. Прага: Державна друкарня у Празі, 1927. 18 с.

104.

Колянківський М. Дерев’яні церкви в Україні. Торонто: Ми і світ, б.р. 48 с.

105.

Компаниченко Г.Н. Индивидуальный стиль и истоки стилевых тенденций в искусстве: Автореф. дисканд. философ. наук: 09.623/ МГУ. М., 1965. 15 с.

106.

Кон-Винер Е. История стилей изобразительных искусств.М.: СВАРОГ и К, 1998. 217 с.

107.

Кривцун О.А. Эволюция художественных форм: Культурологический анализ. М.: Наука, 1992. 303 с.

108.

Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. М.: Аспект Пресс, 1998. 430 с.

109.

Кузнецова Т.В. Народность искусства как проблема эстетической теории// Вест. Моск. Ун-та. Сер. 7. Философия. 1992. № 6. С.6470.

110.

Кузнецова Т.В. Народность и профессиональное искусство// Вест. Моск. Ун-та. Сер. 7. Философия. 1991. № 1. С. 4047.

111.

Кузнецова Т.В. Социально-эстетическая природа художественной самодеятельности// Вест. Моск. Ун-та. Сер. 7. Философия. 1991. № 6. С.7178.

112.

Кузнецова Т.В. Народное художественное творчество (Исторические традиции и современные эстетические проблемы). М.: Знание, 1985. 64 с.

113.

Литвинов А.Н. Художественный стиль как феномен культуры: Автореф. дис канд. философ. наук: 09.00.04/ Институт философии АН Украины. К., 1992. 16 с.

114.

Лихачев Д.С. Очерки по философии художественного творчества. СПб.: БЛИЦ, 1996. 160 с.

115.&n