Орел Марія Григорівна Теоретико-методологічні засади формування системи державного управління у сфері політичної безпе­ки

brief description

Орел Марія Григорівна, доцент кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної академії управління пер­соналом: «Теоретико-методологічні засади формування системи державного управління у сфері політичної безпе­ки» (25.00.01 - теорія та історія державного управління). Спецрада Д 26.142.04 у Міжрегіональній академії управлін­ня персоналом

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ОРЕЛ Марія Григорівна
УДК 351:32-049.5](477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
25.00.01 - теорія та історія державного управління
(шифр і назва наукової спеціальності)
публічне управління та адміністрування
(галузь знань)
Подається на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело М. Г. Орел
Науковий консультант - Білинська Марина Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник освіти України
Київ-2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 21
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1 38
ПОЛІТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК НАУКОВА КАТЕГОРІЯ ТА ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 38
1.1. Аналіз наукових джерел з питань забезпечення національної безпеки та публічного управління у сфері політичної безпеки 38
1.2. Концептуальні засади дослідження державного управління у сфері політичної безпеки 49
1.3. Політична безпека, як соціокультурний феномен життєдіяльності соціальних систем 56
1.4. Характеристика проблемного поля формування управлінських
рішень у сфері політичної безпеки, їх види та взаємозв’язок 68
Висновки до першого розділу 90
РОЗДІЛ 2 93
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕСИВНОСТІ НЕБЕЗПЕК ПОЛІТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 93
2.1. Ідентифікація небезпек політичній безпеці, як наукова проблема та завдання суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки 93
2.2. Концептуальні засади класифікації та оцінювання інтенсивності небезпек політичній безпеці 105
2.3. Когнітивні ознаки суспільно-політичної дестабілізації, як небезпеки політичній безпеці та державності 121
2.4. Концептуалізація типу суспільно-політичної дестабілізації та рівнів соціального збурення при оцінюванні небезпек політичній безпеці 134
2.5. Взаємозалежність небезпек руйнації культурно-цивілізаційного коду народу (нації) та кризи державності в епоху постмодерну 152

Висновки до другого розділу 165
РОЗДІЛ 3 169
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ її СУБЄКТІВ 169
3.1. Концептуальні рамки формування організаційно-функціональної структу ри сучасної системи забезпечення політичної безпеки 169
3.2. Чинники, які зумовлюють формування системи державного управління у сфері політичної безпеки та функції її суб’єктів 184
3.3. Класифікація управлінських рішень щодо забезпечення політичної безпеки у контексті компетенцій органів державної влади України 203
3.4. Взаємозалежність безпеки та стійкості держави в державному управлінні у сфері політичної безпеки 222
3.5. Підходи, технології та особливості розробки управлінських 236
рішень з питань забезпечення політичної безпеки 236
Висновки до третього розділу 259
РОЗДІЛ 4 263
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ 263
4.1. Сутність, мета та особливості стратегічного планування в інтересах забезпечення політичної безпеки 263
4.2. Характеристика підходів та методів стратегічного планування діяльності суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки. 277
4.3. Принципи, підходи та чинники розробки ефективної Стратеги забезпечення політичної безпеки 293
4.4. Концептуальні засади визначення оптимального варіанту Стратегії
забезпечення політичної безпеки України 303
Висновки до четвертого розділу 329
РОЗДІЛ 5 335

ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 335
5.1. Визначення стратегічних цілей у сфері політичної безпеки у
контексті забезпечення стійкості соціального порядку 335
5.2. Визначення та моніторинг суб’єктами державного управління у сфері політичної безпеки параметрів та характеристик стійкості держави350
5.3. Підвищення професійних компетенцій державних службовців 363
V контексті забезпечення політичної безпеки 363
•/
5.4. Удосконалення механізмів запобігання та протидії політичній
корупції 376
Висновки до п’ятого розділу 388
ВИСНОВКИ 393
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 405

bibliography

висновки
393
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоноване розв’язання актуальної наукової проблеми в галузі науки “Публічне управління та адміністрування”, що полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних засад системи державного управління у сфері політичної безпеки та шляхів підвищення її ефективності в Україні, як передумови адекватного реагування органів державної влади на фактори, які є причинами небезпек у вказаній сфері в сучасних умовах державотворення та розгляду науковцями цього управління як об’єкта самостійних досліджень.
На основі дослідження сформульовано такі основні висновки та рекомендації.
1. На основі аналізу результатів праць закордонних й вітчизняних вчених з’ясовано, що попри наявність певних наукових напрацювань теоретико- методологічні засади формування системи державного управління у сфері політичної безпеки не сформовано, оскільки їх праці стосуються окремих аспектів її забезпечення, зокрема, не враховують необхідність системного осмислення сутності політичної безпеки, як соціокультурного феномену, специфіки прийняття управлінських рішень з питань її забезпечення, виявлення факторів, врахування яких є головною передумовою політичної безпеки, особливості формування системи державного управління у сфері політичної безпеки та стратегічного планування у вказаній сфері, що породжує значні труднощі при розробці та імплементації управлінських рішень, адекватних небезпекам політичній безпеці України.
Відсутність цілісного розгляду комплексної проблеми забезпечення політичної безпеки визначило мету, завдання і структуру дисертаційного дослідження, а її складність та специфічність зумовили залучення наукового інструментарію різних наукових галузей знань
2. Системний аналіз феноменів “безпека” та “політика” дозволив встановити, що політична безпека є соціокультурним феноменом, який має

об’єктивно-суб’єктивну природу та є невід’ємною властивістю функціонування соціальних систем і її елементів (індивідів, соціальних груп, політичних інститутів тощо).
Тому вона має розглядатися як характеристика буття політичної системи, як системи державних і недержавних суспільних і політичних інститутів, що виконують політичні функції та діяльності індивіда і суспільства у політичній сфері, а її рівень є інтегральною оцінкою: суспільно-політичної стабільності; стійкості соціального порядку; тенденцій розвитку політичної системи та відносин між її суб’єктами; дотримання прав і свобод людини (індивіду); захищеності соціуму від небезпек, які є результатом еволюційного розвитку; легітимності державної влади.
Вона також є структуроутворюючим чинником формування системи державного управління у сфері політичної безпеки, оскільки її забезпечення визначає сенс (цілепокладання) діяльності суб’єктів цієї системи, дозволяє визначити сутність процесу забезпечення політичної безпеки та природу факторів, які ідентифікують як небезпеки політичній безпеці, а також досліджувати державно-управлінські аспекти її забезпечення, які відображають різні грані публічної політики у вказаній сфері. Тому обгрунтування шляхів, засобів і способів адекватного реагування на фактори, які є причинами небезпек політичній безпеці, а також розробка методів оцінювання її рівня, є актуальною науковою проблемою.
3. Розкрита специфіка формування та відмінності політичних, державно- політичних та державно-управлінських (адміністративних) рішень з питань забезпечення політичної безпеки.
Вона полягає в тому, що моделі та технології прийняття вказаних рішень досить подібні, проте суб’єкти управлінських рішень, засоби, способи та механізми, які вони використовують при прийнятті рішень, а також їх наслідки, істотно різняться.
Це зумовлено тим, що, зокрема, під політичним управлінням розуміється системний вплив на всі сфери суспільства з метою підтримки його цілісності та

сталого розвитку і таке його розуміння стає близьким до розуміння феноменів, які позначають поняттями “публічна політика” та “державна політика” стосовно цілей і теоретичних засад яких формування до цього часу точаться наукові дискусії, а публічне управління включає в себе й політичне та державне управління.